Особливості функціонального стану організму школярів залежно від організації фізичного виховання Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



PECULIARITIES OF THE SCHOOLCHILDREN ORGANISM FUNCTIONAL STATE DEPENDING ON THE ORGANIZATION OF PHYSICAL EDUCATION

Gozak S.V., Yelizarova Ye.T., Kalinichenko I.A.

ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАН1ЗМУ ШКОЛЯР1В ЗАЛЕЖНО В1Д ОРГАН1ЗАЦ11 Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ГОЗАК С.В., еЛ1ЗАРОВА О.Т., КАЛИНИЧЕНКО 1.О.

ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева НАМН Украïни", м. Кшв,

1нститут фiзичноï культури, м. Суми, Сумський державний педагопчний ушверситет iм. А.С. Макаренка УДК 613.955:371.7

K^40BÏ слова: функцiональний стан оргашзму, адаптацшно-pe3epBHi можливостi, фiзичне виховання, y4Hi молодшого, середнього та старшого шкшьного BiKy.

станнiми роками намiтилася стiйка тенден^я до зниження рiвня фiзичноï пiдготовленостi сучасних дiтей та тдл^юв, що супроводжуеться погiршенням стану [хнього здоров'я [1]. Це стимулюе пошук нових шляхiв для збереження та змщнення здоров'я пiдростаючого поко-лiння, серед яких фiзичному вихованню вiдводиться важли-ва роль. Вщомо, що достатня i якiсна фiзична активнiсть за-безпечуе належне функцюну-вання органiв та систем, що зумовлюе здатнiсть органiзму зберiгати стмкють до ендо- та екзогенних чинниюв та адапту-ватись до умов навколишнього середовища [2, 3], у тому чист навчання.

Завдання фiзичного виховання щодо пiдвищення резервiв здоров'я та збереження висо-кого рiвня працездатностi ди тей пщ час навчання потребуе використання у навчально-виховному процесi таких форм фiзичних занять, як ранкова пмнастика до урокiв, фiзкуль-турш хвилинки i паузи, рухова дiяльнiсть пiд час перерв, фи зична дiяльнiсть у групах про-

довженого дня, що не перед-бачено юнуючими програмами з фiзичного виховання для ди тей основноï медично!' групи.

Але стiйка тенденцiя до по-гiршення здоров'я дитячого на-селення пiдштовхуe педагогiв до пошуюв нових оргаызацм-них пiдходiв до ктькост i зми стовного наповнювання урокiв фiзичноï культури. Комплекснi дослщження впливу цих орга-нiзацiйних пiдходiв на показни-ки функцiонального стану оргашзму д^ей можуть стати тдфунтям для оптимiзацiï си-стеми фiзичного виховання у загальноосвiтнiх навчальних закладах.

Тому метою дослщження бу-ло вивчення особливостей функцюнального стану орга-нiзму школярiв, якi навчаються у загальноосвiтнiх навчальних закладах з рiзними оргашза-цмними пiдходами до фiзично-го виховання, для визначення позитивних та негативних ас-пек^в кожного пiдходу у про-цесi адаптацiï до навчального процесу.

Матерiали та методи до-слiдження. Для досягнення

ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ОРГАНИЗМА ШКОЛЬНИКОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ОРГАНИЗАЦИИ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ Гозак С.В., Елизарова Е.Т., Калиниченко И.А. Цель: изучение особенностей функционального состояния организма школьников, обучающихся в общеобразовательных учебных учреждениях с разными организационными подходами к физическому воспитанию. Методы исследования: гигиеническое обследование, гигиеническое наблюдение, клинические, статистические методы. Результаты: установлено влияние факторов "условия для физического воспитания в школе" и "качество урока физической культуры" на адаптационно-резервные возможности организма (p<0,05). Изолированное действие фактора "условия для физического воспитания в учреждении" достоверно (p<0,05) влияет на уровень функциональных возможностей сердечно-

сосудистой системы (12,4 ± 1,5% общей дисперсии), а также на адаптационно-резервные возможности (10,3 ± 1,5%); а действие фактора "качество проведения урока физкультуры" — на уровень резистентности к гипоксии (36,5 ± 1,2%) и функционирования вегетативной нервной системы (8,8 ± 1,6%).

Увеличение количества уроков физкультуры или дополнительный урок ЛФК в неделю не обеспечивают высокий уровень функционального состояния организма школьников, если не учитываются гигиенические требования к условиям и организации физического воспитания, учебной нагрузке и расписанию уроков, а также качеству проведения урока физической культуры. Ключевые слова: функциональное состояние организма, адаптационно-резервные возможности, физическое воспитание, учащиеся младшего, среднего и старшого школьного возраста.

© Гозак С.В., ел'зарова О.Т., Калиниченко 1.О. СТАТТЯ, 2012.

№ 1 2012 Environment & Health 60

PECULIARITIES OF THE SCHOOLCHILDREN ORGANISM FUNCTIONAL STATE DEPENDING ON THE ORGANIZATION OF PHYSICAL EDUCATION Gozak S.V., Yelizarova Ye.T., Kalinichenko I.A.

Objective: exploration of the peculiarities of the functional state of schoolchildren studying at secondary schools with different organizing approaches to physical training. Study methods: hygienic examination, hygienic, clinical, statistical observations. Results: Impact of the factors of the "conditions for physical training at school" and "quality of physical training^ lessons"on the adaptive-and-reserve possibilities of the organism (p<0,05) has been determined. Isolated effect of the factor of the "conditions for physical training at school" affects authentically (p<0,05) on the functional possibilities of cardiovascular system (12,4±1,5% of total dispersion) and also on the adaptive-and-

reserve possibilities (10,3±1,5%); and the factor of "the quality of the carrying out of physical training lessons" affects on the level of the resistance to hypoxia (36,5±1,2%) and functioning of the vegetative nervous system (8,8± 1,6%). Increase of the number of the lessons of physical training and additional curative physical training lesson in a week doesn't provide with the a high level of the functional state of schoolchildren organism if the hygienic requirements to the conditions and organization of physical training, to educational load and lessons schedule, and also to a quality of the carrying out of physical training lesson are not taken into account.

Keywords: organism functional state, adaptive-and-reserve possibilities, physical training, pupils of junior, middle and senior school age.

мети було проведено ппешчну оцшку рiвня та динамки показ-ниюв функцюнального стану оргашзму учшв, як навчаються у трьох навчальних закладах (ЗНЗ) з рiзною оргашза^ею фи зичного виховання у м. Суми. Функцюнальний стан оргашзму оцшено за допомогою по-ширених у практик ппени та вковоТ фiзюлоriT шдекав Руф'е (1Р), Скибшського (1С), Кердо (В1К), як характеризують роботу серцево-судинноТ, кардю-рестраторно'Т, вегетативно!' нервовоТ систем. ^м того, було проведено оцшку адапта-цмно-резервних можливостей (АРМ) оргаызму д^ей за роз-

робленою нами методикою.

Зважаючи на те, що трену-вальний ефект кардюрестра-торноТ i м'язовоТ систем орга-нiзму досягаеться за 2-3 мiсяцi занять з подальшим уповшь-ненням змiн показниюв, до-слiдження були проведенi з ш-тервалом 7 мiсяцiв: у березш (перше дослщження) та жовтш (друге дослiдження). Обстеже-но 240 учыв (129 хлопчикiв i 111 дiвчаток) молодшого, се-реднього та старшого шктьно-го вку. Заклад 1 (ЗНЗтр) характеризуемся традицiйною ор-ганiзацiею фiзичного виховання — 2 або 3 уроки на тиждень залежно вщ вiковоТ групи, за-

клад 2 (ЗНЗлфк) — додатковим уроком лкувально'Т фiзичноT культури (ЛФК) на тиждень, заклад 3 (ЗНЗсфв) е спецiалiзо-ваним з предмету '^зична культура" i характеризуеться щоденним уроком фiзичноT культури (ФК) (за спе^альш-стю "футбол").

У цих саме навчальних закладах для визначення якост уроку фiзичноT культури проведено ппетчне спостереження за уроком фiзичноT культури учнiв молодших, середшх та старших класiв i дано гiгiенiчну оцiн-ку уроку за розробленим нами iнтегральним показником [4]. Також оцшювали вiдповiднiсть

Рисунок 1

Просторово-сезонна динамка рiвня фiзичноí працездатностi школярiв, якi навчаються у ЗНЗ з рiзними типами фiзичного виховання, середне значення, у.о.

ЗНЗлфк ЗНЗтр

ЗНЗ сфв Молодша в1кова група

I

ЗНЗлфк ЗНЗтр

ЗНЗ сфв Середня вкова група

Весна

Ж

Ос1нь

I

ЗНЗлфк ЗНЗтр

ЗНЗ сфв Старша в1кова група

61 Environment & Health № 1 2012

умов для фiзичного виховання у цих закладах гiгieнiчним ви-могам ДСанПiн 5.5.2.-008.01 "Державш саштарш правила i норми влаштування, утриман-ня загальноосвiтнiх навчальних закладiв та оргашзаци навчаль-но-виховного процесу" на те-риторií та у примщенш школи. З метою урахування особливо-стей навчального навантажен-ня у закладах освiти оцiнювали розклад уроюв за розробле-ною нами методикою [5].

Силу iзольованого впливу фактора визначали як частку мiжгруповоí варiацií у загаль-ному варюванш результуючо'( ознаки [6].

Систематизацiя матерiалу i первинна математична оброб-ка виконувалися за допомогою таблиць Microsoft EXCEL 2010. Статистичну обробку здмсню-вали з використанням пакету STATISTICA 8.0.

Результати дослщження та Ух обговорення. Вивчення умов

не виявлено високого рiвня вд повiдностi уроку ФК завданню збереження i змiцнення здоров'я учшв. Найвищу оцiнку уро-юв ФК було встановлено у ЗНЗлфк (0,456 ± 0,009 балiв), середню — у ЗНЗтр (0,422 ± 0,005 балiв), найнижчу — у ЗНЗсфв (0,366 ± 0,010 бали).

Розклад урокiв найбiльш сприятливо складений у ЗНЗтр (0,71 ± 0,02 у.о), а найменш сприятливо — у ЗНЗлфк (0,39 ± 0,01 у.о.) за рахунок переви-щення граничних гiгieнiчних меж навчального навантажен-ня та недостатнього урахування бюритмолопчних особливо-стей учнiв.

Вивчення рiвня показникiв функцiонального стану оргашзму школярiв, якi навчаються у ЗНЗ з рiзною органiзацieю фи зичного виховання, дозволило виявити статистично достовiр-нi (p<0,05) вiдмiнностi мiж закладами щодо р^вня функцю-нального потенцiалу серцево-

судинно1, кардюрестраторно! i вегетативноí нервово! систем, а також адаптацмно-резерв-них можливостей оргашзму за-галом.

Вивчення рiвня фiзичноí пра-цездатностi школярiв показало, що у школярiв спецiалiзо-вано'( школи iндекс Руф'е ниж-чий, отже функцюнальш можливостi ССС вищi порiвня-но з учнями шших закладiв, причому для учнiв молодшого i середнього шкiльного вiку ця рiзниця пiд час першого дослщження статистично досто-вiрна (рис. 1).

Тобто можна стверджувати, що урок футболу кожного нав-чального дня сприяе тдвищен-ню аеробних можливостей ди тей у процес навчання, що е закономiрним, враховуючи вплив аеробного навантажен-ня на оргашзм.

Пiсля лiтнього вiдпочинку вщ-буваються суттeвi змiни фiзичноí працездатност дiтей ЗНЗсфв у

Рисунок 2

Частка д^ей з низьким piBHeM фiзично'l'працездатностi, %

80,0 70,0 60,0 50,0 40,0 30,0 20,0 10,0 0

■Весна Осшь

ее н а 3

ч е р р а т

е О о

ЗНЗ тр

навчання д^ей в обстежених навчальних закладах висвтило суттeвi проблеми. Так, встановлено вщхилення умов для фн зичного виховання (УФВ) вщ пп-eнiчних нормативiв в уах закладах. Найкращу гiгieнiчну оцiнку УФВ маe ЗНЗлфк (1,22 ± 0,02 балiв за трибальноí шкалою), середню — ЗНЗсфв (1,38 ± 0,01 балiв), а найнижчу — ЗНЗтр (1,41 ± 0,01 балiв) (p<0,05).

Вивчення якостi уроку Фк також дозволило встановити, що ЗНЗлфк, ЗНЗсфв та ЗНЗтр значимо (p<0,01) в^^зняються за рiвнями цього показника, хоча у жодному з обстежених закладiв

ЗНЗ сфв В1кова групи

Рисунок 3

Особливост сезонноУ динамiки iндeксу Скибинського в учшв ЗНЗ м. Суми з piзними типами фiзичного виховання, у.о.

1600 1500 1400 1300 1200 1100 1000 900 800 700 600 500

ЗНЗ лфк

ЗНЗ сфв

ЗНЗ тр

№ 1 2012 Environment & Health 62

молодшому i середньому шкть-ному вiцi (р<0,05) у бк зниження аеробних можливостей серед школярiв, що свiдчить про де-тренованють дiтей пiд час трива-лих лп"ых каыкул.

Для школярiв ЗНЗлфк один урок ЛФК на тиждень на фон несприятливого розкладу уро-кiв i високого навчального на-вантаження не забезпечуе високого рiвня фiзичноí пра-цездатностi, однак сприяе адаптацп до навчання пюля лт нiх канiкул, що особливо вира-жено серед дiтей середнього i старшого шкiльного вiку. Такий висновок можна зробити, ви-ходячи зi зменшення частки дiтей з низьким рiвнем фiзич-ноí працездатност (рис. 2).

Вивчення особливостей вегетативного статусу д^ей, якi навчаються у ЗНЗ з рiзними типами фiзичного виховання показало, що найменшу (р<0,001) частку д^ей зi збалансованою регуляцiею вегетативних функ-цiй виявлено серед учнiв ЗНЗтр тд час обох дослiджень (19,0 ± 1,8% та 17,3 ± 2,4% вiдповiдно). Середнi рiвнi показниюв В|К уч-нiв ЗНЗтр також вищi (р<0,01), нiж вiдповiднi у ЗНЗлфк та ЗНЗсвф, що свщчить про бшь-шу напруженють адаптивних можливостей учнiв цього закладу.

Вкова динамiка В1К в учыв ЗНЗлфк свiдчить про зменшення (р<0,05) середнього рiвня цього показника, тобто удосконалення регуляторних механiзмiв протягом навчання i загалом вщповщае етапам розвитку дитячого органiзму. Пщ час першого дослiдження серед учыв ЗНЗсфв також було

виявлено сприятливу вкову динамiку В1К, але друге дослщ-ження виявило пiдвищення середнього рiвня у старшоклас-ниюв (р<0,05) майже до рiвня молодшого шкiльного вiку, що свiдчить про домшування симпатичного типу нервово)' систе-ми, тобто переважання проце-сiв катаболiзму.

Порiвняння рiвнiв функцюну-вання кардiореспiраторноí си-стеми за допомогою iндексу Скибинського виявило стати-стично достовiрнi вщмшност мiж закладами з рiзними типами фiзичного виховання (р<0,001) ттьки пiд час першого дослщження. Визначено, що навеснi найвищий середый ри вень 1С мають учн ЗНЗсфв, а найнижчий — ЗНЗтр. Аналiз от-риманих даних дозволив вияви-ти значне зниження резистент-ностi до гiпоксií в учыв ЗНЗсфв в осiннiй перiод порiвняно з весняним (р<0,001) за рахунок впливу показникiв середньо'' та старшо) вiковоí груп, що знизи-ло середне значення показника до рiвня ЗНЗтр та ЗНЗлфк (рис. 3). Можливо, така не-сприятлива динамка пов'язана з детренованютю д^ей-футбо-лiстiв пiд час лiтнiх каыкул, коли фiзичне навантаження рiзко зменшуеться порiвняно з тре-нувальним сезоном.

Статистично достовiрних вщ-мiнностей рiвня 1С в учнiв ЗНЗлфк та ЗНЗтр мiж першим та другим дослщженнями не виявлено, хоча у ЗНЗлфк спо-стерiгаеться деяке зменшення частки д^ей з рiвнем 1С вище середнього. Привертае увагу те, що понад 80% д^ей молод-шоí та середньоí вiкових груп

ЗНЗлфк та ЗНЗтр мають неза-довшьний 1С.

Подальший аналiз дав мож-ливiсть встановити, що лише чверть д^ей з високою рези-стентнiстю до гiпоксií показуе рiвень фiзичноí працездатностi вищий вiд середнього (р<0,01), а половина — низький, що мо-же свiдчити про ослаблення механiзмiв рацiональноí адап-таци до навантаження в учнiв обстежених закладiв та дисбаланс у функцюнуванш серцево-судинноí i дихально[ систем.

Оцiнка рiвня адаптацiйно-резервних можливостей шко-лярiв, що проведена за допомогою штеграци показникiв, якi характеризують фiзичний роз-виток, особливостi систолiчноí роботи серця та стан вегета-тивно(нервовоí системи, показала, що середшй рiвень АРМ мае тенденцю до зниження у вiковому аспект в усiх обстежених ЗНЗ, бшьш виражену в учнiв ЗНЗсфв та ЗНЗтр, шж ЗНЗлфк (р>0,05).

Близько 40% дiтей ЗНЗлфк та майже третина дiтей ЗНЗсфв мають рiвень АрМ нижче середнього, але найнижчi показ-ники мають учш ЗНЗтр (рис. 4), де частка д^ей з низьким рiв-нем АРМ становила пiд час першого дослщження 50,2±2,3%, другого — 58,0±3,2%, а з рiв-нем АРМ вище середнього вд повiдно 10,2±1,4% i 12,1±2,4%) (р<0,05).

Пiд час детального аналiзу показникiв у вiковому аспектi встановлено статистично до-стовiрне (р<0,05) зниження рiвнiв фiзичноí працездатностi у дiтей молодшого шктьного вiку пiд час другого досшджен-

Рисунок4

Особливостi адаптацшно-резервних можливостей органiзму школярiв, якi навчаються у ЗНЗ з рiзною оргашзащею фiзичного виховання, %

о. <

ее

I

со

V I

о

60

50

40 --

30 --

20 --

10 --

Нижче середнього

ЗНЗ лфк ЗНЗ сфв ЗНЗ тр

Середн1й Вище Нижче Середн1й Вище

середнього середнього середнього

Весна

Осшь

0

63 ЕотШОШШТ & ИмЬТИ № 1 2012

ня (тсля лiтнього вщпочинку) порiвняно з першим в ycix обстежених закладах незалежно вщ типу викладання ФК. Особливо 4ÎTKO ця тенденцiя просте-жуеться на прикладi ЗНЗсфв, де сезоны вщмЫност для учнiв молодшого вку проявляються збiльшенням частки дiтей з рiв-нем фiзичноï працездатностi нижче середнього бтьш нiж на 40% (p<0,001 ). Необхiдно вщ-значити, що у дiтей молодшого шкшьного вiку, якi навчаються у ЗНЗлфк, незважаючи на зни-ження рiвня фiзичноï праце-здатностi, восени спостер^а-еться деяке пiдвищення рiвня адаптацшно-резервних можливостей, що свiдчить про кра-щу адаптованiсть учнiв цього закладу до навчального процесу, шж учшв ЗНЗсфв та ЗНЗтр.

Загалом проведене дослщження показало, що адаптивна система учшв уах вкових груп ЗНЗсфв найбшьш рiзко реагуе на сезоннi змiни та процеси пристосування до навчального процесу, а висока фiзична пра-цездатнють обумовлена почат-ковими показниками, за якими проводиться вщ^р до спортивно!' школи. Найкраще при-стосовуються до навчального процесу учш ЗНЗлфк.

Пiд час обох дослщжень вия-влено зв'язок мiж умовами для фiзичного виховання у закладi та такими показниками, як функцюнальш можливост сер-цево-судинно' (p<0,001), кар-дiореспiраторноï (p<0,o0l) та вегетативно' нервово' (p<0,05) систем, адаптацiйно-резервнi можливост (p<0,05).

Результати дослiдження мiри впливу iзольованого фактора "умови фiзичного виховання" ("УФВ") на функцюнальш по-казники школярiв представлено утаблицк

Встановлено, що iзольована дiя чинника "УФВ" достовiрно (p<0,05) впливае на рiвень

функцiональних можливостей серцево-судинноТ системи (12,4±1,5% загальноТ диспер-сií), а також на адаптацмно-ре-зервнi можливост (10,3±1,5%). Визначено, що внесок чинника "УФВ" у формування функцю-нальних можливостей серцево-судинноТ системи та адаптацй но-резервнi можливост хлопчи-кiв бтьший, нiж дiвчаток (табл.).

Пiд час дослiдження виявле-но зв'язок мiж оцiнкою уроку фiзкультури та такими показниками, як функцюнальн можливостi серцево-судинно (р<0,01), кардiореспiраторноí (р<0,001) та вегетативноТ нер-вовоТ систем (р<0,05), а також адаптацмно-резервш можли-востi (р<0,05).

Вивчення iзольованого (незалежного) вкладу фактора "яюсть проведення уроку фiз-культури" (УФ) у загальну дис-персiю функцiональних показ-ниюв школярiв дозволило вста-новити (табл.), що з вивчених показниюв найбТпьший вплив даний фактор справляе на функцюнальш можливост кар-дiореспiраторноí (36,5±1,2% загальноТ дисперси) та вегетативноТ нервовоТ систем (8,8±1,6%). Доведено, що фактор "УФ" у хлопчиюв мае значний вплив на формування резистентност до ппокси (44,3±1,4%) та адапта-цiйно-резервних можливостей (15,8±2,1%). Аналопчш дослщ-ження у дiвчаток показали вплив фактора "УФ" на функцюнальш можливост кардюрестратор-ноТ (35,3±1,8% загальноТ дисперси) та вегетативноТ нервовоТ' систем (20,6±2,2%).

Висновки

1. Встановлено, що збшь-шення кiлькостi навчальних годин на фiзичну культуру без дотримання ппешчних вимог до навчального навантаження, умов для фiзичного виховання i якостi уроку фiзичноТ культури не забезпечуе високий рiвень

функцiонального стану орга-нiзму школярiв.

2. Виявлено статистично до-стовiрнi (p<0,05) вiдмiнностi мiж закладами з рiзними типами фiзичного виховання що-до рiвня функцiонального по-тенцiалу серцево-судинноï, кардiореспiраторноï i вегетативноТ нервовоТ систем учшв, а також адаптацмно-резервних можливостей 1хнього оргашзму. Найнижчий рiвень функцю-нальних показниюв та адапта-цiйно-резервних можливостей виявлено в учшв школи з тра-дицмним викладанням фiзич-но1 культури. Найбiльша група дiтей з високим рiвнем функ-цiональних можливостей сер-цево-судинноï системи навча-еться у спецiалiзованiй школi з предмету '^зична культура". У цьому ж закладi у другiй половин навчального року найви-щою е частка д^ей зi збалансо-ваною регуляцieю вегетативноï нервовоï системи та високим рiвнем функцiонування кардю-рестраторно1. Рiвень дослщ-жених функцiональних показниюв на початку навчального року та адаптацмно-резервних можливостей оргашзму учшв спецiалiзованоï школи та школи з додатковим уроком лку-вально1 фiзичноï культури статистично не в^^зняються.

3. Встановлено, що незалежно вщ органiзацiï фiзичного виховання у загальноосв^шх навчальних закладах реак^я шко-лярiв молодшого в^ на адап-тацiю до навчального процесу тсля лiтнього вщпочинку проявляеться напруженням систем життезабезпечення (у т.ч. серцево-судинно1 та ве-гетативно1 систем) та зни-женням рiвня адаптацшно-резервних можливостей оргашзму (p<0,05). Це свiдчить про актуальнють i перспективнiсть наукових дослiджень з оргашзаци л^нього вiдпочинку д^ей,

Таблиця

Особливостi внеску чинника "умови фiзичного виховання" та "якють проведення уроку фiзкультури" за ïx iзольованоï дм' у формуваннi функцiональних показниюв, %

Показник Обидвi статi Хлопчики Дiвчатка

УФВ УФ УФВ УФ УФВ УФ

Вегетативна нервова система 9,1±1,6 8,8±1,6* 6,9±2,2 5,2±2,3 14,1±2,4* 20,6±2,2*

Функцюнальн можливост1 серцево-судинно1 системи 12,4±1,5* 4,4±1,6 14,4±2,2* 6,5±2,2 14,0±2,4* 4,0±2,7

Функцюнальн можливост1 кардiореспiраторноï системи 7,0±1,6 36,5±1,2* 8,6±2,3 44,3±1,4* 2,6±2,8 35,3±1,8*

Дцаптац1йно-резервн1 можливостi 10,3±1,5* 7,0±1,2 18,7±2,0* 15,8±2,1* 14,6±2,1* 7,6±2,6

ПримТка: * — p<0,05.

№ 1 2012 Environment & Health 64

особливо молодшого шкшьно-го BiKy.

4. Виявлено вплив факторiв "умови для фiзичного виховання" у закладi та "оцшка якост уроку фiзичного виховання" на таю показники здоров'я учшв, як функцюнальш можливостi серцево-судинноТ (p<0,01), кардiореспiраторноï (p<0,00l) та вегетативноï нервово)' (p<0,05) систем, адаптацмно-резервнi можливостi органiзмy (p<0,05). 1зольована дiя чинни-ка "умови для фiзичного виховання" впливае (p<0,05) на pi-вень функцюнальних можливостей серцево-судинно) систе-ми (12,4±1,5% загально) дис-пеpсiï), а також на адаптацм-но-pезеpвнi можливост орга-нiзмy (10,3±1,5%). 1зольована дiя чинника "якiсть проведення уроку фiзкyльтypи" впливае (p<0,05) на piвень резистент-ностi до гiпоксiï (36,5±1,2% за-гально) диспеpсiï) та функцю-нування вегетативноï неpвовоï системи (8,8±1,6%).

Л1ТЕРАТУРА

1. Young people's health in context. Health Behaviour in School-aged Children (HBSC) study: international report from the 2001/2002 survey / [Ed. Candace Currie et al.]. — Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2007. — 270 p.

2. Physical activity and health in Europe: evidence for action / [Ed. N. Cavill, S. Kahlmeier]. — Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2006. — 46 p.

3. Безруких М.М. Возрастная физиология / М.М. Безруких, В.Д. Сонькин, Д.А. Фарбер. — М.: Академия, 2003. — 416 с.

4. Метод комплексно[ ппе-нiчноï оцшки уроку фiзичноï культури у загальноосв^шх навчальних закладах. С.В. Го-зак, 1.О. Калиниченко, Т.В. Станкевич, О.1. Козлов. — К., 2011. — 7 с. (1нф. лист / ДУ "1ГМЕ НАМНУ" № 17-2011).

5. Гозак С.В. Використання Ытегрального показника для п-гiенiчноï оцшки pозкладiв уро-юв у загальноосв^шх навчальних закладах / С.В. Гозак, Т.В. Станкевич, Н.О. Кучма. — К., 2010. — 7 с. (1нф. лист / ДУ "1ГМЕ НАМНУ" № 72-2010).

6. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. — К.: Украинская военно-медицинская академия, 2006. — 558 с.

Надiйшла до редакцп 03.10.2011.

FOR THE ISSUE ON THE CREATION OF TABLE FOR CHEMICAL CONTENT OF MILK AND UKRAINIAN DAIRY PRODUCE

Gulich M.P., Yemchenko N.L., Verchenko T.V., Yatchenko E.O., Olshevska O.D., Yermolenko V.P., Moiseyenko I.Ye.

ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ТАБЛИЦЬ Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ МОЛОКА I МОЛОЧНИХ ПРОДУКТ1В В1ТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА

учасний розвиток ринку харчових подуктiв та продук^в спецiального дiе-тичного споживання неможливий без iнформацií про поживну та енергетичну цшнють продовольчоí сировини та харчових продук^в. Проблемi вивчення хи мiчного складу харчово( продукцií нада-еться великого значення в уах розвине-них кражах, де постмно розробляються i широко впроваджуються новi техноло-гií виробництва, розширюеться асорти-мент, використовуеться нова та нетра-дицiйна сировина, рiзнi сумiшi, харчовi добавки, композицií тощо.

Ниш, коли харчова продук^я залучена до глобально[ системи торпвл^ потреба у таких знаннях постмно зростае. Для того, щоб мати необхщну Ыформа-цiю, потрiбно отримати данi щодо хiмiч-ного складу харчових продук^в.

Першi таблиц хiмiчного складу харчових продук^в, скпаденi за редакцiею А.А. Покровського, датуються 1976 роком [1]. За три роки вийшов у св^ ана-логiчний довiдник [2], ще за вiсiм рокiв з появою нових видiв продуктiв довщник (у двох частинах) було перероблено i доповнено [3, 4]. Проте викладен у цих довiдниках дан не враховували íхнi сезоны та географiчнi варiацií (коливан-

ГУЛ1Ч М.П.,

емчЕнко н.л.,

ВЕРЧЕНКО Т.В., ЯТЧЕНКО О.О., ОЛЬШЕВСЬКА О.Д.,

ермолЕнко в.п., мо1СЕенко i.e.

ДУ "1нститут гiгiени та медичноï екологiï iм. О.М. Марзеева Академiï медичних наук Украши", м. Киïв

УДК 613.287.5: 637.1: 637.04

К ВОПРОСУ СОЗДАНИЯ ТАБЛИЦ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА МОЛОКА И МОЛОЧНЫХ ПРОДУКТОВ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА.

Гулич М.П., Емченко Н.Л., Верченко Т.В., Ятченко Е.О., Ольшевская О.Д., Ермоленко В.П., Моисеенко И.Е.

Целью данной работы было проведение исследований микронутриентного состава молока и молокопродуктов отечественного производства разных торговых марок, произведенных в разных регионах Украины. В связи с особым значением в жизнедеятельности человека микронутриентов и их значительно большую изменчивость в пищевых продуктах по сравнению с макронутриентами (белком, жиром, углеводами) исследовали содержание в молоке и молокопродуктах эссенциальных макроэлементов (Са, Mg, P, К, Na), микроэлементов (Fe, Cu, Zn) и наиболее характерных для этих продуктов витаминов А и С. Полученные нами результаты содержания микронутриентов были систематизированы по конкретным продуктам (полученному по различным технологиям молоку, кефиру, био-кефиру, сметане) в порядке уменьшения их жирности. Разработку таблиц начали с раздела "Молоко и молокопродукты", так как молоко — один из стратегических продуктов в питании населения Украины. Проведенные исследования положены в основу создания таблиц химического состава украинских пищевых продуктов.

© FyniH М.П., €мченко Н.Л., Верченко Т.В., Ятченко О.О.,

Ольшевська О.Д., Ермоленко В.П., Мо'сеенко I.e.

СТАТТЯ, 2012.

65 Environment & Health № 1 2012

5 Довкшля та здоров'я № 1-2012