CC BY
100
Smirna L.V.
UKRAINIAN ART NONCONFORMITY IN THE CONTEXT OF EUROPEAN ART
SECOND HALF OF XX CENTURY
The aim of this article - indicate the ways of development of the Ukrainian non-conformism of the 1960s as one of the national schools of European art, to reveal its specific features, taking into account national, ethnic and socio-political circumstances. The article discusses terminology historiography of non-conformism in the artistic context; the national concept of styling is determined as predominant. Consistent analysis of the panorama of Ukrainian art, including periods of mass terror of the 1930s., Famine of the 1932-1933, which radically sterilized and "distilled" national culture and the arts' manifestations, are conducted. This led to the "sovietization" of modern heritages and leveling of the national component in an artificially-declarative proletarian-national dimension. This study is the first attempt to review stylistic features of " поняття «постнонконформ1зму», розглядаютъся його нацюналъш oco6nueocmi в украгнсъкому контексть austere style", which becomes a kind of "screen" for the perception of ethnic and national artistic traditions. The article also analyzes the search for a "national form" within the "Ukrainian-style" in the visual arts and architecture, to which the artists of the sixties return after 1920 - the beginning of the 1930s. On an example of the creative activity of some Ukrainian "schools" of non-conformism of their regional features and stylistic preferences are considered. Rises previously unexplored question museumification non-conformism that allows you to start doing research of this phenomenon among European "schools." First introduced the concept of "post-nonkonformism", its national characteristics in the Ukrainian context is considered.
Key words: art, Ukrainian non-conformism.
УДК 791.43 Чорна К. В.
ВИНИКНЕННЯ НОВИХ ЖАНРОВИХ УТВОРЕНЬ, ЗОКРЕМА ЖАНРУ INFOTEINMENT
В cmаmmi до^джуютъся причини виникнення нових жанрiв у сучаснт тележурнал^тищ, зокрема, жанру тфотейнмент. 1сторичт умови розвитку телебачення, сустлъна i полтична практика, тобто mi завдання, як стоять перед кожним поколтням журналicmiв, створюютъ нову систему жанрiв, структуру, яка розвиваетъся динамiчнo i всередиш яког icнуютъ зовтшт i внуmрiшнi зв'язки. ВнутрШнт зв'язок мiж жанрами зумовлений одним типом mвoрчocmi - публщистичним, а зовтштй - тим, що кожен жанр виникае згiднo з потребою вiдoбразиmи сучасне життя. Наголошуетъся на неoбхiднocmi систематизаци практичних знанъ на ocнoвi наукового тдходу, а також на час проблема вдосконалення iнcmруменmарiю впливу на сустлъну cвiдoмicmъ за допомогою телебачення.
Ключов1 слова: Жанр, жанрoвi утворення, «анфотейнмент», дифузiя i гiбридизацiя.
Актуальшсть теми зумовлена виникненням нових жанрових утворень в сучасному телебаченш, зокрема infotainment. Розгляд даного жанрового утворення е типовим, що мае вс основш риси для розкриття законом1рностей жанрово творчих процеав у тележурналютищ. З'явилися щкав1, нетрадицшш для Украши програми, започатковано нов1 прийоми зйомки i монтажу, телев1зшш технологи вийшли на якюно новий етап розвитку. I незважаючи на щ суш^ змши, новi програми сучасного телебачення доа не були об'ектом комплексного наукового дослщження. Актуальним питанням е систематизащя практичних
знань на основ! наукового пщходу. На час також проблема вдосконалення шструментар!ю впливу на суспшьну свщомють за допомогою телебачення.
Термш "infotainment" прийшов в Украшу разом з явищем. Вш прижився на практищ, але ще не знайдений для вжитку щентичний шформацшно-розважальний термш. Тому поняття "infotainment" будемо вживати украшською i писати надал! без лапок за правилами нашо'1 граматики як жанр шфотейнменту.
Мета дослщження - з'ясувати, як вщбуваеться процес створення нових жанрових утворень i встановити, чим продиктована потреба 1'хнього виникнення.
У пострадянському телевiзiйному простор!, пщ впливом ринкових вщносин, боротьба за рейтинг та криза щей заставила лщер!в трaдицiйних програм змшювати формат телевiзiйних новин. Змши торкнулися, по-перше, принципу вщбору шформацп - знизилася частка «офщюзу», зросло число повщомлень на cоцiaльнi та культурш теми, по-друге, змшилися способи подaчi шформацп: в репортажах i сюжетах на перший план стали «витягувати» не тшьки факти, a i мaлопомiтнi, але цiкaвi масовому глядачу детaлi осв!тлювано'1' подп.
Редакцшш колективи починають смшиво використовувати ус! методи для створення шформацшних мaтерiaлiв, з'еднують непоeднувaнi речi та явища, що дае можливють iнформувaти рецитешив у ненaв'язливiй форм!, по новому подавати iнформaцiйнi програми, створювати нов! телев!зшш проекти. Журналютика набувае нових демократичних погляд!в, як! являють собою сукупшсть свободи i пошуку.
Про свое розумшня доцшьносп методу i перспективу його розвитку багато писали науковщ: П.Елют, П.Голдшг, Д.Габермас - европейсью; Н.Александров, А.Бистрицький, Я. Засурський, Н.Шабалша, Я.Назарова, G. Макеенко, Ю.Ужовська - росшськц С.Безклубенко, Б.Гоян, Б.Потятиник. Ю.Шаповал - украшсью; журналюти - практики, зокрема: М.Картоз!я та ш.
Про плюси i мшуси жанру infotainment йдеться у книжщ Л.Даун! i Р.Кайзера "Новини про новини", книжщ росшсько'1' авторки 0лени Анррунас "1нформацшна ел!та: корпоращя i ринок новин" i книжщ Людмили Васильево'1' "Робимо новини" - це перш! видання на пострадянському простор! де йдеться про шфотейнмент.
Утворення жанр!в обумовлене юторичними умовами розвитку телебачення, суспшьною i пол!тичною практикою, тобто тими завданнями, як! стояли перед кожним поколшням журналютсв. Сучасна система жанр!в - це структура, яка розвиваеться динам!чно i всередиш не'1' юнують зовшшш i внутршш зв'язки. Внутршнш зв'язок м!ж жанрами зумовлений одним типом творчосп - публщистичним, а зовшшнш - тим, що кожен жанр виникае згщно з потребою вщобразити сучасне життя.
Якщо пщ телев!зшними жанрами мати на уваз! стшю типи, поеднаш схожими змютово-формальними ознаками, то теоретики щ ознаки зараховують до фактор!в, що формують жанри. До них, як правило, вщносять предмет вщображення, щльову установку (функщю) i метод вщображення. Але проблема жанрового визначення на цьому не закшчуеться, бо в кожному жанр! схрещуються так! законом1рносп журналютсько'1' творчосп, як взаемод!я жанру й методу, стввщношення форми i змюту, фактичного й образного в жанр!, простору i часу, авторського задуму i жанрового втшення, щльово'1" установки жанру i очшувань телеглядач!в. Виникнення нових жанрових утворень в сучасному телебаченш, зокрема infotainment, е типовим, що мае вс основш риси для розкриття законом!рностей жанровотворчих процеав у тележурналютищ. З'явилися щкав1, нетрадицшш для Украши програми, започатковано нов! прийоми зйомки i монтажу, телев!зшш технологи вийшли на якюно новий етап розвитку. I незважаючи на щ суттев! змши, нов! програми сучасного телебачення дос не були об'ектом комплексного наукового дослщження. Актуальним питанням е систематизащя практичних знань на основ! наукового пщходу. На час! також
пpoблeмa вдocкoнaлeння iнcтpyмeнтapiю впливу та cycпiльнy cвiдoмicть зa дoпoмoгoю тeлeбaчeння.
Бyдь-якi жaнpoвi тpaнcфopмaцiï мoжнa пoяcнити oб'eктивними i cyб'eктивними пpичинaми. Coцiaльнo-eкoнoмiчнi тa пoлiтичнi змiни вплинули та тpaнcфopмaцiю вае'1 жaнpoвoï cиcтeми. Ha cyчacнoмy eтaпi цeй пpoцec вiдбyвaeтьcя зa paxyнoк зaмiщeння oдниx жaнpiв iншими. У cиcтeмi y^m^^^x жaнpiв нa зaднiй плaн вiдiйшoв тaкий мacштaбний жaнp, як нapиc, a в ^rnpi oпинилиcя iнфopмaцiйнi й poзвaжaльнi жaнpи. Cepeдинy зaйнялa Tpyra aнaлiтичниx жaнpiв. Бaжaння cxpecтити двa нaйпoпyляpнiшi cьoгoднi види мoвлeння -iнфopмaцiйний i poзвaжaльний, пpивeли дo пoяви iнфoтeйнмeнтy. Tepмiн "infotainment" пpийшoв в У^тну paзoм з явищeм. Biн пpиживcя нa пpaктицi, aлe щe нe знaйдeний для вжитку iдeнтичний iнфopмaцiйнo-poзвaжaльний тepмiн.
Жaнp ^p. genre) - фopмaльнo-змicтoвнa кaтeгopiя, poзpoблeнa в лiтepaтypoзнaвcтвi з мeтoю клacифiкaцiï твopчиx пpoдyктiв тeкcтoвoгo xapaктepy (твopiв) зa 1хшм типoм. Tyт нeмae cyпepeчнocтi — фopмaльнa як oдиниця клacифiкaцiï, тoбтo пpoдyкт вiдпoвiднoï фopмaлiзoвaнoï пpoцeдypи, й вoднoчac типoлoгiчнo змютовта. B ocнoвi пoняття жaнpy лeжить клacифiкaцiя зa типoлoгieю aбo кoнкpeтнo зa дiaгнocтичними xapaктepиcтикaми, щo, як i будь-я^ клacифiкaцiя, дocить yмoвнa: тaк, peпopтaж мoжe мicтити iнтepв'ю, як дoкyмeнтaльний твip - викopиcтoвyвaти eлeмeнти iгpoвoгo (пocтaнoвoчнoгo, xyдoжньoгo) миcтeцтвa. Taк caмo жaнp мoжe бути визнaчeнo як тип твopy, щo cклaвcя icтopичнo й мae зaгaльнi xapaктepиcтики й зaкoнoмipнocтi. [6, 9]
Koжнoмy жaнpy мoжнa пpипиcaти щoнaймeншe чoтиpи oзнaки, щo йoгo xapaктepизyють: 1. фyнкцioнaльнy cпpямoвaнicть, 2. ступшь yзaгaльнeнocтi oпoвiдi (глибинa aнaлiзy в iнтepпpeтaцiï фaктiв i зв'язкiв дaнoï пoдiï з iншими), 3. oцiнкa пoдiï, aбo eмoцiйнo-aкcioлoгiчнa cпpямoвaнicть, 4. xapaктep викopиcтaння тиx чи шшик зoбpaжyвaльнo-виpaжaльниx зacoбiв y piзнoмy cтyпeнi й cпiввiднoшeннi. У cпpийняттi твopy глядaчeм бiльшy poль вiдiгpae фopмa «зaявлeнoгo жaнpy», oбyмoвлeнa кoмepцiйнoю нaзвoю eкpaннoгo пpoдyктy aбo aнoнcoм. Зaявлeний жaнp мoжe тдвищити кacoвий глядaцький ycпix чepeз вплив та aдpecнicть тa пcиxoлoгiчнy ycтaнoвкy.
Пoняття "жaнp" мae cпeцiaльнe, вyжчe знaчeння i шиpшe, в poзyмiннi "виду", "фopми", "пpoгpaми". У po6o^ вживaeтьcя в o6ox знaчeнняx, aлe aкцeнтyeтьcя yвaгa нa тoчнiшoмy вживaннi.
Жaнpoвa cтpyктypa мoвлeння (кaнaлy, cтaнцiï) cклaдaeтьcя з тpьox пoкaзникiв: 1. пepepaxyвaння викopиcтoвyвaниx жaнpiв; 2. чacткa eкpaннoгo чacy, щo йoгo зaймae кoжeн iз зaзнaчeниx жaнpiв; 3. eкpaннe мicцe кoжнoгo жaнpy - чac дoби, кaнaл й iнoдi мicцeвicть мoвлeння. [6, 23]
Жaнpoвo-тeмaтичнa фaктypa мoвлeння - cпiввiднoшeння кaнaлiв, pyбpик, кoмпaнiй iз piзнoю жaнpoвoю opieнтaцieю, тeмaтикoю aбo cпeцiaлiзaцieю (нoвиннoю, poзвaжaльнoю, для дiтeй, для аль^ки^ мeшкaнцiв тoщo).
Iepapxiя типoлoгiчнoï cтpyктypи (cиcтeми) жaнpiв - пpaктичнo будь-я^ cиcтeмa жaнpiв зaзвичaй мae кшь^ piвнiв. Haпpиклaд, вiдпoвiднo дo oднoгo piвня клacифiкaцiï жaнpи пoдiляютьcя та публщистичш тa iнфopмaцiйнi, вiдпoвiднo дo кpитepiю, якi питaння цiкaвлять aвтopa: як, чoмy тa з я^ю мeтoю, aбo щo, дe, ^ли. Biдпoвiднo дo iншoгo вapiaнтa, iдeнтифiкyютьcя тpи види пyблiциcтики: iнфopмaцiйнa ^м^га, звiт, виcтyп, iнтepв'ю, peпopтaж), aнaлiтичнa (кoмeнтoвaнa iнфopмaцiя iз внeceнням aвтopcькoï cyб'eктивнocтi — кoмeнтap, oгляд, джкуая, пpec-кoнфepeнцiя, кopecпoндeнцiя) тa xyдoжня (rap^, зaмaльoвкa, ece, caтиpa). У cвoю чepгy, кoжeн кoнкpeтний жaнp мoжe мaти кiлькa piзнoвидiв, як, нaпpиклaд, peпopтaж - пpямий пpo пoдiю (cинxpoнний aбo нiмий), пocтaнoвoчний («cпpoвoкoвaнa cитyaцiя») i тeмaтичний (пpoблeмний) [12], [19].
У пpинципi, iepapxiя мoжe вибyдoвyвaтиcя нecкiнчeннo вiд caмoгo вepxy дo низoвиx
чacткoвocтeй. Зpoзyмiлo, штyчнe poзшиpeння iepapxiчнoï cиcтeми нeминyчe пpизвoдить дo тдмши пoнять iз пepexoдoм aкцeнтy з жaнpy твopy нa йoгo стиль i дaлi - нa caм твip, фopмy йoгo пepeдaчi, aвтopcькy пpoгpaмy, кaнaл зв'язку, opгaн ЗMK i т.д. ЗMK дiлятьcя та ЗMI й пpивaтнi iнтepaктивнi aбo oднoбiчнi мepeжi. ЗMI, y cвoю чepгy, дiлятьcя нa poди й т.д., aж дo дeтaлiзaцiï вiдгaлyжeнь i piзнoвидiв oкpeмиx жaнpiв, зoкpeмa, y фopмi cтилiв íx^oro зacтocyвaння для piзнoмaнiтниx цiлeй.
Ha cьoгoднiшнiй дeнь жaнpи жypнaлicтики, як тeлeвiзiйнoï, тaк i ^erao'i, е цiлicнoю i poзвинyтoю cиcтeмoю. Xapaктepнoю ocoбливicтю дaнoï cиcтeми з oднieï cтopoни е cтaбiльнicть, з iншoï - py^™icib. Cyчacнa cиcтeмa жaнpiв - де динaмiчнa cтpyктypa, щo пocтiйнo poзвивaeтьcя, вcepeдинi яш! icнyють cвoï внyтpiшнi i зoвнiшнi зв'язки.
Ta^ фiльм-пpитчa в cпpийняттi глядaчa eлiтapнoï ayдитopiï (кoмy йoгo, влacнe, й aдpecoвaнo) викличe вiдчyття cюppeaлiзмy, oднaк цe cлoвo в кpитичнiй aбo cпeцiaльнiй лiтepaтypi з TБ зaзвичaй нe зycтpiчaeтьcя, пoзнaчaючи вiдoмий caмocтiйний жaнp живoпиcy. З iншoгo 6o^, мyльтиплiкaцiя aбo iнтepв'ю мoжyть бути нaзвaнi жaнpaми eкpaннoгo миcтeцтвa (пpинaймнi iз цим фaxiвцi як пpaвилo нe cпepeчaютьcя), aлe oзнaчaють тaкoж тexнiкy cинтeзy pyxoмoгo зoбpaжeння i ctocí6 oдepжaння iнфopмaцiï вiдпoвiднo, a твip, жaнp якoгo цi cлoвa пoзнaчaють, мoжe вoднoчac квaлiфiкyвaтиcя й в iншoмy жaнpi.
Пpиpoдa eвpиcтичнoï cyб'eктивнocтi cиcтeми жaнpiв мicтитьcя в aвтopcькиx пepeвaгax дocлiдникa oднieï з тpьox cклaдoвиx кoмyнiкaцiйнoгo пpoцecy: джepeлa (кoмyнiкaтopa), пoвiдoмлeння (твopy) aбo peципieнтa (ayдитopiï).
Koжeн piд, вид i жaнp мae нe тiльки нaзвy й дiaгнocтичнi oзнaки, aлe й cпeцифiчнy фyнкцiю (iнфopмaцiйнy aбo peкpeaцiйнy) й типoвe пoлoжeння в eкpaннoмy пpocтopi, включaючи кaнaл, пepeдaчy, pyбpикy й нaвiть чac дoби й мю^вють eфipy [9], [16].
Ю^^ф^^ю жaнpiв тeлeбaчeння, як бyлo зaзнaчeнo paнiшe, yпepшe poзpoблeнo P.Бopeцьким y raroi «Iнфopмaцiйнi жaнpи тeлeбaчeння» пoнaд чвepть cтoлiття тoмy. Cyчacнa типoлoгiя тeлeвiзiйниx жaнpiв iдeнтифiкye кiлькa piвнiв, з якиx двa ocнoвнi: iнфopмaцiйнo-пyблiциcтичнi — iнфopмaцiйний виcтyп y кaдpi, кoмeнтap, oгляд, peпopтaж, iнтepв'ю, бeciдa, диcкyciя, пpec-кoнфepeнцiя; i xyдoжнi (пocтaнoвoчнi, iгpoвi) — нapиc, дoкyмeнтaльнi кiнo- тa вiдeoфiльми [3], [11].
Bиpiшyючи зaвдaння клacифiкaцiï, нe одщ плyтaти жaнpи з фopмoю виpaжeння aбo peaлiзaцiï. Haпpиклaд, iнcтpyмeнтoм peaлiзaцiï мoжe cлyгyвaти мoнoлoг, який y дeякиx iнтepпpeтaцiяx гpae cyтo yмoвнy poль жaнpy, peaлiзyючиcь нa тeлeeкpaнi y фopмi тaкиx piзнoмaнiтниx жaнpiв: iнфopмaцiйний виcтyп y кaдpi (aнaлoг y пpeci - iнфopмaцiйнa зaмiткa aбo кopecпoндeнцiя), кoмeнтap, oгляд, peпopтaж. Moнoлoгiчниx жaнpiв вiднocнo мaлo з oглядy нa тe, як вaжкo втpимaти yвaгy ayдитopiï oднieю людинoю.
"Aмepикaнiзaцiя" тeлeбaчeння i жopcткa кoнкypeнцiя cepeд вeликoï кiлькocтi тeлeкaнaлiв пpизвeлa дo дeфopмaцiï бaгaтьox тeлeвiзiйниx пpoгpaм, зoкpeмa цe cтocyeтьcя нoвин. Зaдля пiдвищeння peйтингiв i cпpoби craoprn^ тe, чoгo нeмae нa iншoмy кaнaлi, жypнaлicти пoчaли вдaвaтиcя дo змiшyвaння вiдoмиx im жaнpiв. Haйбiльшa кiлькicть змiн y жaнpoвiй ^CT^i вiдбyвaлacя в 90-тi poки XX cmmrra. Caмe в цeй пepioд вiдбyлocя нaйбiльшe жaнpoвиx тpaнcфopмaцiй. Ц бyлa eпoxa знищeння тpaдицiйниx пoглядiв. У цeй чac, як зaзнaчae Л. Kpoйчик, вiдбyвaeтьcя пpocтo кapдинaльний пpoцec "пepeглядy" жaнpoвиx кopдoнiв, який пpизвiв дo тoгo, щo нaпpиклaд, звiт, iнтepв'ю, peпopтaж, пepecтaли бути лишe iнфopмaцiйними i aнaлiтичними.
B кiнeмaтoгpaфi жaнpoвa cтpyктypa нe тшьки нe вcтoялacя, aлe й пepeбyвae в пpoцeci мaлo пepeдбaчyвaниx змш. Haпpиклaд, вaжкo знaйти мicцe в cxeмax бeзcyмнiвнoмy poдoнaчaльникoвi aвтopcькoгo нaпpямкy eкpaннoï ^м^лящ! кiнoлiтoпиciв (чacтo aмaтopcькиx i випaдкoвиx зйoмoк) Mиxaйлy Poммy - caмe цьoмy aвтopoвi нaлeжить aвтopcтвo пpиpoди Гoлoкocтy. Иoгo мeтoд нe тiльки нe зaбyтo, aлe вiн пoшиpюeтьcя й дaлi -
твopцi eлiтapнoгo кiнo ввaжaють бyквaльнo cвoïм oбoв'язкoм вcтaвити мaйжe в кoжeн фiльм кaдpи Гoлoкocтy зaдля пocилeння acoцiaтивнocтi мoнтaжy, й де тoтaльнe явищe cтиpae мeжy мiж пocтaнoвoчним кiнo й дoкyмeнтaлicтикoю.
Пepшoю тeopeтичнe oбгpyнтyвaння oтpимaлa iдeя кiнoпpaвди Дзиги Bepтoвa (Дeниca Kayфмaнa) y пpaцяx caмoгo aвтopa, кoтpий cпoвiдyвaв «життя зда^ць^» нa eкpaнi зa вiдcyтнocтi cцeнapiю й мoнтaжy. Як ïï aльтepнaтивa пiзнiшe виникae тaк звaнa aвтopcькa дoкyмeнтaлicтикa Apтypa Пeлeшянa (нaпpиклaд, фiльм «M^>), кoтpий викopиcтoвyвaв acoцiaтивний мoнтaж (нaпpиклaд, нaтoвпy й xвиль як ecтeтичнo пoдiбниx видiв caмoopгaнiзaцiï). У cyчacнiй фopмi дoкyмeнтaльнe кiнo як пpaвилo викopиcтoвye peaльнy людину (дoкyмeнтaльнoгo гepoя), poдoнaчaльникoм я^го cтaв фiльм Biктopa Лиcaкoвичa «Kaтюшa». Iдeя пpимaтa гepoя, щo poзпoвiдae пpo peaльнi пoдiï й cвoю poль y ниx, нaбyлa пoдaльшoгo poзвиткy y фiльмax Дмитpa Лyнькoвa. Звiдcи виxoдять двa нaпpямки: фшьм-caмoвиpaжeння з нaпpyжeнoю дpaмaтypгieю (Irop Бeляeв i Mapинa Гoлдoвcькa) i пpoблeмнi твopи нa coцiaльнi тeми (Oлeкciй Гaбpилoвич, Caмapiй Зeликiн, Apoн Kaнiвcький), кoтpi викopиcтoвyють coцioлoгiчнi мeтoди, нaпpиклaд, oпитyвaння нa вyлицяx, щo cтaли ocнoвoю бaгaтьox cyчacниx тeлeвiзiйниx твopiв [8], [18].
Aнтипoдoм Bepтoвa ввaжaють aмepикaнcькoгo дoкyмeнтaлicтa P.Флaepтi. Флaepтi ввaжaв зaйвi мoнтaжнi втpyчaння y мaтepiaл - пopyшeнням пpинципy дoкyмeнтaльнocтi. Haмaгaвcя знiмaти - дoвгими плaнaми. Пoкaзyвaти життя - як вoнo e. Aлe - i йoмy зaкидaли, qo йoгo cтpiчки iдeaлiзyють дiйcнicть i cкopiшe e мие^^^ми твopaми, нiж вiзyaльними дoкyмeнтaми.
Biдoмo, щo пpoблeмoю гiбpидизaцiï миcтeцтвa i дoкyмeнтaльнoгo мaтepiaлy цiкaвивcя O. Дoвжeнкo. I нaвiть нaмaгaвcя cтвopити фшьм, викopиcтoвyючи твopчi мeтoди дoкyмeнтaльнoгo тa iгpoвoгo кiнo. Aлe - зaзнaв нa цьoмy шляxy твopчoï пopaзки.
Дocить цiкaвими зpaзкaми пepeocмиcлeння дoкyмeнтaльнoгo мaтepiaлy зacoбaми миcтeцтвa e cyчacнi (вiднocнo, кiнeць XX cтoлiття) дoкyмeнтaльнi фiльми M. Пaвлoвa зa cцeнapiями B. Фoмeнкa. Щoпpaвдa, цe - да poзвaжaльнi, a cкopiшe eлiтapнi пpoeкти. Aлe cтвopювaлиcя вoни для тeлeбaчeння, нa студи «Укpтeлeфiльм» [14, 48].
Oкpeмoю цiкaвoю cтopiнкoю poзвиткy «гiбpидниx жaнpiв» e yкpaïнcький paдioфiльм 1960-V0x poкiв. Пo cyтi - cпpoбa вiдтвopити твopчi шyкaння нiмeцькиx paдioмитцiв Ф. Бpayнa i P. Лeoнгapдa, якi нaмaгaлиcя шляxoм aкycтичнoгo мoнтaжy cтвopювaти нoвy, xyдoжню peaльнicть з дoкyмeнтaльнoгo мaтepiaлy [1V, 8].
З цим жaнpoм пoв'язaнa давта тepмiнoлoгiчнa нeвизнaчeнicть. Дocлiджyючи джepeлa тpидцятиx poкiв минyлoгo cтoлiття, cлiд звepнyти yвaгy нa тe, щo тoдi paдioфiльмoм нaзивaли будь-яку пepeдaчy, opгaнiзoвaнy зa пpинципoм кiнeмaтoгpaфiчнoгo пoeпiзoднoгo мoнтaжy. To мoглa бути i paдioдpaмa, i дoкyмeнтaльнa пpoгpaмa, i тавт мyзичнa. Tepмiн „^д^ф^м" зoвciм да oзнaчaв y цьoмy кoнтeкcтi пepeдaчy, зaпиcaнy нa cтpiчкy (тoбтo, "film"). Пepeдaчi пpo якi йдeтьcя, звyчaли y пpямoмy eфipi. Oтжe - жaнpoвy пpиpoдy явищa визнaчилa caмe aнaлoгiя з кiнoмoнтaжeм. Caмe да мaлa нa yвaзi жypнaлicт Укpaïнcькoгo paдio Гaлинa Дмитpieнкo, нaзивaючи cepiaл cвoïx пiзнaвaльниx paдioвиcтaв з шкiльнoгo життя „KoCTb Бapaбaш i 10 „Б" ^ac (19V0 p.) paдioфiльмaми.
Aлe нacпpaвдi нa тoй чac знaчeння тepмiнy „^д^ф^м" вжe змiнилocя. Cкiнчилacя „дoмaгнiтoфoннa" дoбa. Paдioфiльмoм cтaли нaзивaти пepeвaжнo дoкyмeнтaльнi (нeiгpoвi, „^н фiкшн") пpoгpaми (xiбa щo з oкpeмими iнcцeнoвaними eпiзoдaми), в якиx peaльнa дiйcнicть ocмиcлювaлacя зa дoпoмoгoю виpaзниx зacoбiв paдioмoвлeння нe тшьки нa aнaлiтичнoмy, a й та ecтeтичнoмy piвнi. Cпpaвжнi пoдiï пoдaвaлиcя в apaнжyвaннi пoтyжнoгo apceнaлy зacoбiв впливу нa cлyxaчa, нapoджeнoгo дocвiдoм xyдoжньoгo мoвлeння. Звук пiднocивcя дo piвня oбpaзy. Iнтoнaцiя чacoм „вaжилa" бiльшe, нiж знaчeння cлoвa [13, 19].
У cцeнiчнoмy миcтeцтвi дpaмaтичнoï пocтaнoвки, якe e пepвинним вiднocнo дo
eкpaннoгo, мoжнa видiлити жaнpoвi piзнoвиди, тaк чи iнaкшe знaxoдять cвoe мicцe нa TБ пpинaймнi як crnrn вiдoбpaжeння peaльнocтi - тpaгeдiя, пoтiм кoмeдiя, щo виниклa як пapoдiя нa пepшy, пoтiм тpaнcфopмaцiя ocтaнньoï y фapc i т.д. 4hcto eкpaнний жaнp кiнoкoмeдiï, здaвaлocя, дoвгий чac дoмiнyвaв, пpинaймнi для rax coцiaльнo-дeмoгpaфiчниx гpyп y cклaдi ayдитopiï, для якиx кiнeмaтoгpaф i пoтiм TБ зaпoвнювaли дoзвiлля. Oднaк пepвиннoю нa cцeнi бyлa, вoчeвидь, yce ж тaки тpaгeдiя з ïï кaтapcиcoм. У нaш гост^ий чac тpaгeдiя ocoбиcтocтi здaeтьcя пpicнoю й нeдocтaтньoю для дocягнeння oчищyвaльнoгo eфeктy кaтapcиcy. Toтaльнa жaгa нeгaтивнoгo ecтeтизмy викликaлa дo життя cпeцифiчнi гocтpi фopми нa кштaлт тpилepa aбo пopнoгpaфiï, aлe щe бiльшoю мipoю гeнepaлiзyвaлacя в aнтиyтoпiю з ïï кaтacтpoфoю cycпiльcтвa в цiлoмy.
У paмкax cцeнiчнoгo миcтeцтвa та eкpaнi ocoбливe мicцe зaймae тeлecпeктaкль. Дpaмaтypгiя з ïï зaкoнaми кoмпoзицiï e ocнoвoю мaйжe будь-я^' чacтини кoнтинyyмa тeлeвiзiйнoгo тeкcтy, як aвтopcькa зaвepшeнoгo, тaк i вiдoкpeмлeнoгo зacтaвкaми чи iншими «poздiлoвими задами», тaкoж цiлкoм мoвнoгo дня. Moвлeння зaбeзпeчyeтьcя внecкoм бaгaтьox ocoбиcтocтeй, i caмe дpaмaтypгiя TБ-тeкcтy в цiлoмy cинepгичнo вcмoктye тaлaнти бaгaтьox, яcкpaвиx i вaжкo пoeднyвaниx в iншoмy житп твopчиx ocoбиcтocтeй як бaгaтopoлeвa Tpa.
Tипoлoгiчнa cтpyктypa (cиcтeмa) жaнpiв мae влacтивicть змiнювaтиcя в чaci (eвoлюцioнyвaти) - виникaють нoвi жaнpи (нaпpиклaд, тeлeмocти aбo тeлeiгpи), зникaють crapi (нaпpиклaд, тeлeвiзiйний пaмфлeт), тaкoж вiдбyвaeтьcя взaeмoпpoникнeння жaнpiв (нaпpиклaд, для збiльшeння видoвищнocтi iнтepв'ю включae pиcи peпopтaжy, a peпopтaж -зaлyчae pиcи xyдoжнocтi aж дo oбpaзнocтi rapHcy, кoли виявляeтьcя aвтopcькa пoзицiя, щo для peпopтaжy в чиcтoмy виглядi нexapaктepнo). Дeякi жaнpи з poзшиpeнням тeмaтичнoгo пpocтopy пocтyпoвo пiдвищyють pa^, як цe cтaлocя з дpaмoю, якa пpoйшлa eвoлюцiю вiд opдинapнoгo лiтepaтypнoгo жaнpy дo гpyпи жaнpiв y пoняrтi poдy (згiднo з P. Бopeцьким). Для пoзнaчeння пpoцeciв eвoлюцiï жaнpoвoï cтpyктypи piзнi aвтopи фiгypaльнo зacтocoвyють зaпoзичeнi тepмiни: дифyзiя, iнтepфepeнцiя, xимepизaцiя й кoнтaмiнaцiя ^^peran^ жaнpiв. Oднaк нe вce, щo зycтpiчaeтьcя в лiтepaтypi, aдeквaтнo зpoзyмiлe й дocтyпнe для визнaчeння.
У зв'язку з eвoлюцieю жaнpiв, пopяд з пoняrтями дифyзiя i дифepeнцiaцiя жaнpiв виникae пoняrтя злиття жaнpiв. Пocтiйний пpoцec poзмитocтi жaнpoвиx кopдoнiв пpизвiв нe лишe дo виник^ння гiбpидниx жaнpoвиx фopм, aлe й пocтiйнoмy жaнpoвoмy збaгaчeнню.
Список використано*1 лiтepaтypи:
1. Aндpющeнкo M. Ю. Iмiджeвi iмпepaтиви y^a^^^re тeлeбaчeння : мoнoгp. I M. Ю. Aндpющeнкo ; Khïb. нaц. ун-т iм. Tapaca Шeвчeнкa. - Khïb : Щ^к, 2008. - 216 c. -Бiблioгp.: c. 199-215.
2. Бу^им B. B. Жypнaлicт та тeлeeкpaнi : пociб. для студ. Iн-тy жypнaлicтики I B. B. Бу^им. - Khïb : !н-т жypнaлicтики, 2000. - 46 c.
3. Bлaдимиpoв B. M. Жypнaлicтикa, ocoбa, cycпiльcтвo: пpoблeмa poзyмiння I B. M. Bлaдимиpoв ; Khïb. нaц. ун-т iм. Tapaca Шeвчeнкa, Iн-т жypнaлicтики. - Khïb : Khïb. нaц. ун-т iм. Tapaca Шeвчeнкa, 2003. - 220 c. - Библиoгp. : c. 245-281.
4. Bлaдимиpoв B. M. Koмepцiйнa жypнaлicтикa як гaлyзь iнфopмaцiйнoгo бiзнecy I B. M. Bлaдимиpoв. - Лугатоьк : Cxiднoyкpaïнcький дepж. yнiвepcитeт, 1995. - 141 c.
5. Bлaдимиpoв B. M. Ocнoвы жypнaлиcтики в пoнятияx и кoммeнтapияx : yчeб. пocoбиe для cтyд. OTe^ "Жypнaлиcтикa" I B. M. Bлaдимиpoв. - Лyгaнcк : Изд-bo Bocтoчнoyкpaинcкoгo гoc. yн-тa, 1998. - 140 c.
6. ^ян B. B. Tипoвi тa жaнpoвi ocoбливocтi iнфopмaцiйнoï тeлeпpoгpaми : пociб. для студ. !н-ту жypнaлicтики I B. B. ^ян ; Khïb. нaц. ун-т iм. Tapaca Шeвчeнкa, Iн-т жypнaлicтики. -Khïb : Khïb. тац. ун-т iм. Tapaca Шeвчeнкa, 2001. - 53 c. - Бiблioгp.: pe^ лiт.: c. 50-52.
7. Гриценко 0. М. Суспшьство, держава, шформащя / 0. М. Гриценко ; Кшв. нац. ун-т îm. Тараса Шевченка, 1н-т журналютики. - Кшв , 2001. - 165 с. - Б1блюгр.: с. 160-164.
8. Дмитровський 3. С. Телебачення у дзеркал1 преси : на матер1алах украшських газет кшця XX - початку XXI ст. / 3. С. Дмитровський ; Льв1в. нац. ун-т îm. 1вана Франка - Льв1в : ПА1С, 2007. - 220 с.
9. Здоровега В. И. У майстерш публщиста. Проблеми теори, психологи публщистично'1 майстерносп / В. И. Здоровега. - Льв1в, 1969. - 178 с.
10. Сшсовенко Ю. П. Д1алог1чн1 жанри в телев1зшному мовленш / Ю. П. Сшсовенко // Науков1 записки 1нституту журналютики. - 2003. - Т. 10. - С. 213-217.
11. 1ванов В. Ф. Соцюлопя масово'1 комушкаци : навч. поабник / В. Ф. 1ванов ; Кшв. нац. ун-т îm. Тараса Шевченка. - Кшв : Кшвський ун-т, 2000. - 210 с. - Б1блюгр.: с. 202-207.
12. 1ванов В. Ф. 0снови комп'ютерно'1 журналютики : навч. поабник для студ. ш-т1в i фак. журналютики / В. Ф. 1ванов, 0. К. Мелещенко, В. В. Рiзун ; 1СД0 ; Кшв. ун-т iM. Тараса Шевченка. - Кшв , 1995. - 242 с.
13. Недопитанський М. I. Журналют у свт шформаци : [текст лекци для студ. 1н-ту журналiстики з курсу "1нформацшна полiтика та безпека"] / М. I. Недопитанський ; Кшв. нац. ун-т iM. Тараса Шевченка, 1н-т журналютики, Лекцiйний фонд. - Кшв : 1н-т журналютики, 2002. - 25 с.
14. 0лейник В. П. Радиопублицистика: Проблемы теории и майстерства : учеб. пособие для студ. фак. журнал. ун-тов / В. П. 0лейник. - Кшв : Вища шк., 1978. - 191 с.
15. Макаров Ю. В. Ти не один!: 3 новгтньо'1 ютори украшського телебачення / Ю. В. Макаров, 0. В. Герасим'юк, С. В. Черншевський. - Харюв : Фолю, 2004. - 302 с.
16. Мащенко I. Г. Радю i телебачення: вщ джерел - до космiчних висот / I. Г. Мащенко. -Кшв ; Микола'в : ТЕТРА, 2003. - 416 с.
17. Мащенко I. Г. Хрошка украшського радю i телебачення в контексп св^ового аудiовiзуального процесу / I. Г. Мащенко. - Кшв : Украша, 2005. - 381 с. - Бiблiогр.: с. 375-380.
18. Миронченко В. Я. !нформацшне радюмовлення: Управлшня, оргашзащя, планування : навч. поабник для студ. фак. журналютики ун-^в / В. Я. Миронченко. - Кшв : Вища шк., 1989. - 128 с.
19. Моральне виховання шдлпгав засобами телебачення : метод. рек. для клас. керiвникiв / уклад. 0. Невмержицька ; Дрогобицький держ. педагог. ун-т iM. !вана Франка. -Дрогобич : ДДПУ, 2005. - 39 с.
20. Ким М. Н. Новостная журналистика. Базовый курс : учебник / М. Н. Ким. - Санкт-Петербург : Изд-во Михайлова В. А., 2005. - 349 с. - Библиогр. : в конце разд.
Chorna K.V.
THE ORIGIN OF THE GENRE FORMS, NAMELY THE GENRE OF
INFOTAINMENT
The article views the reasons of origin of new genres in modern television journalism, namely the genre of infotainment. Historical conditions of the development of the television, social and political practice, these are the tasks that arise before each generation of television journalists, make a new system of genres, structure which dynamically develops and inside which there exist inner and outer connections. The inner connection between genres is conditioned by one type of creative work, that is publicistic, and outer one is stipulated by the fact that each genre appears for the purpose to reflect modern life.
Key words: genre, genre forms, infotainment, diffusion and hybridization.
