CC BY
31
Kushnaryova T. V.
FORMATION AND DEVELOPMENT OF NEW TECHNIQUES IN ADVERTISMENT IN RUSSIAN FEDERATION
This article attempts to analyze assumptions and sources of advertising in the retrospective aspect and development of advertising techniques on the information in the Russian Federation in all their diversity of expression today.
One of basic tasks of the advertisement production is an effort to attract citizens to consume one or other goods influencing their consciousness. The consumer of the advertisement associates its with the certain ideas, images which interests him, along with he gets a positive attitude to the idea of the goods that are advertised. Later the advertisement directs to the development of the idea, which already identified with the goods and supported by the proper behaviour of the buyer considering the last one. The ideas itself which make the product become the part not only perception of the consumers but also their consciousness and the system of values which they are guided in their further behaviour.
Key words: advertising, publicity technologies, non-standard advertising, Russia.
УДК 687.016 Мемарне М. В.
ОБРАЗН1 ТРАНСФОРМАЦ11 МОДИ XX ст.
(КУЛЬТУРОЛОГШНИЙ АСПЕКТ)
У статт1 розглядаютъся особливост1 процесу образных трансформацт моди XX ст. у кулътуролог1чному вим1р1. Образ ттерпретуетъся як жанрова / видова специфтащя образност1 моди, що описуетъся номшащями: образ4нсталящя, образ-трансгреЫя, образ-Iмператив, як системи складових будъ-якого проектного процесу, будъ-якого дизайну одягу та будъ-яког моди.
Ключов1 слова: мода, образна трансформащя, образи моди, образт складов/ моди.
Величезний культуротворчий потенщал моди як культурно-1сторично1 динам1чно1 форми прояву уявлень про образ людини, як засобу комушкацп, вербального та невербального спшкування, надае можливють конструювати, прогнозувати, розповсюджувати 1 впроваджувати певш щнносп 1 зразки поведшки, формувати смаки суб'екта 1 керувати ними. Феномен моди XX стол1ття вважаеться плюральним, множинним явищем культури, що набувае нових ознак, як1 пов'язаш з цшшсними вим1рами, з1 св1тоглядом, з тим, що характеризуе моду як глибинний трансформативний механизм культуротворення. Важливим для нашого досл1дження е думка про те, що мода е формотворчим в1дображенням часу, його динам1ки, стильових та художньо-культурних теч1й, а образш трансформацп в мод1 характеризують 11 специф1чний контекст, тобто 11 1деальний вим1р, що пов'язуе 11 з трансформащею духовних, душевних настанов, як1 не можна звести до суто речовинних та предметних реал1й.
Модшсть - це культуролог1чний, психолопчний феномен, який не можна редукувати до предметних ознак. В1дкликом на це явище стають образш адеквацп. Моду все бшьше розглядаеться тд кутом соц1олог1чних досл1джень, нав1ть антрополопчних, антропних ознак, у вим1р1 дизайну одягу, а образ як 1деальна реальн1сть, що протисто1ть речовинност1 моди, протисто1ть предметней тотальности моди. Адже образ в мод1 е саме тим генеруючим
eпiцeнтpoм, який cвiдчить пpo тe, щo мoдa мae cвoï oбpaзнi вiдзнaки. Taк, мoдa XVIII, XIX, XX ст. - цe зoвciм piзнa peaльнicть кyльтypи, а мoдa XX cт. poзбивaeтьcя нaвiть на дecятилiття (див. дocлiджeння Ш. Зeлiнг), якi пpoтиcтoять oднe oднoмy [5]. Якщo пopiвняти мoдy пoчaткy i кшця XX cт., тo де два piзниx i вoднoчac два пoдiбниx явища, якi cвiдчaть ^o тe, щo мoдa нece в co6í пeвнy кoнcтaнтнy, iдeaльнy peaльнicть (oбpaзнicть), нece oбpaзнi кoнфiгypaцiï, peaлiï, щo пoтpeбyють cвoгo визнaчeння в динамщ, яку пpийнятo oпиcyвaти в paмкax тpaнcфopмaтивнoï ecтeтики як cтpaтeгiï фopмoтвopeнь кyльтypи XX cтoлiття (В. Бичшв, Ж. Бoдpiйяp, H. Мань^в^ка та iн.).
Пoняття „тpaнcфopмaцiя" в ^mmcn пocтмoдepнoï ecтeтики пoв'язaнo з тим, щo, e пeвнa нopмa, пeвнa вiдзнaкa i e вiдxилeння вiд що нopми [1], щo дae мoжливicть пoeднaти зaгaльнoкyльтypнi вимipи мoди та ïï ocoбливi кoнcтaнти, якi пoв'язaнi з пeвним чашм, пeвнoю кyльтypoю, тpaдицieю i з тевним шляxoм пepexoдy вiд oднieï нopми дo iншoï.
Poзглянeмo cyтнicть пoняття "oбpaз" в кoнтeкcтi piзниx тлyмaчeнь пepш нiж пpoaнaлiзyвaти oбpaзнi вiднocини мoди, oxapaктepизyвaти ïx як тевш oбpaзи,. Пoняття oбpaзy (вщ англ. - "image") в пcиxoлoгiï e oдним з цeнтpaльниx, o^^m caмe oбpaзи, вiдoбpaжaючи oб'eктивнy peaльнicть, cтaнoвлять змicт пcиxiки oб'eктa, виступають cвoepiднoю твopчoю peкoнcтpyкцieю oб'eктa. o6p&b poзyмieтьcя як cyб'eктивний фeнoмeн, який виникae внacлiдoк ceнcopнo-пepцeптивнoï дiяльнocтi, як цiлicнe iнтeгpaльнe вiдoбpaжeння дiйcнocтi. В iнфopмaцiйнoмy вiднoшeннi oбpaз e нaдзвичaйнo eмнoю фopмoю peпpeзeнтaцiï нaвкoлишньoï дiйcнocтi. Oбpaзи бaгaтoвимipнi, пoлiмoдaльнi, в oбpaзi вiдoбpaжaeтьcя нe лишe фyндaмeнтaльнi pe^m^rn кaтeгopiï, а й взaeмoвiднoшeння мiж ними, як y мeжax oднieï мoдaльнocтi, так i в ^mmcn iнтepмoдaльниx cпiввiднoшeнь [10].
Moжнa cтвepджyвaти, щo oбpaзи в мoдi (в шиpoкoмy знaчeннi цьoгo тepмiнy) та дизайш oдягy e кopeлятивними i yтвopюють кyльтypнo-icтopичнy цiлicнicть. Пpoтe caмe в диcциплiнapниx пpaктикax дизайну мoдa нaбyвae pитopичниx, cиcтeмниx, за P. Бapтoм, oзнaк. Зayвaжимo на тому, щo намагання пoбaчити oбpaз в мoдi як цiлicнicть cвiдчить пpo йoгo як cфepy буття iдeaльнoгo в кoнтeкcтi peaльнoгo кyльтypoтвopeння мoди. o6p&b cтae тieю кaтeгopieю, яка визнaчae пpoдyкyючy poль та вщзнаки мoди як миcтeцькo-пpoдyкyючoï peaльнocтi. Kaтeгopiя „oбpaз" в мoдi тicнo пoв'язaнa з кaтeгopieю ,Дм'я", щo peпpeзeнтyeтьcя в piзниx iпocтacяx - бpeндoм, лeйблoм, лoгoтипoм, peклaмними aгeнцiями, в пeвниx cилyeтниx oзнaкax oдягy тoщo. Aджe нe лишe iм'я CTae oбpaзнoю нacтaнoвoю мoдниx тpaнcфopмaцiй, гoлoвнe, щo caмa тpaнcфopмaцiя мoди вiдбyвaeтьcя як yxiд вiд oднoгo iм'я дo iншoгo iм'я, вiд iм'я дo пpeдмeтy дo пpeдмeтнoï caмoдocтaтнocтi, яка „пoглинae" людину, poбить ïï нaтoвпoм i cтвopюe iншe iм'я на пeвний чac, щo crae нaдцiннicтю aбo iдoлoм дoби, кpeaтивним витoкoм мoднocтi. Згoдoм цe iм'я знoв yxoдить в нeбyrтя i замють ньoгo пpиxoдить iншe iм'я, iншi oбpaзи. Taк, мoжнa визначити, щo кyльтypнo-icтopичнa типoлoгiя мoди як oбpaзнa тpaнcфopмaцiя e тpaнcфopмaцiя iмeнi, яка вiдбyвaeтьcя в кoнтeкcтi кyльтypниx явищ мoди, i тpaнcфopмaцiя мoднocтi як cyбcтaнцiï мoднoгo фopмoтвopeння.
Да^ дocлiджeння пpиcвячeнo cинxpoнiчнoмy вимipy oбpaзнoï тpaнcфopмaцiï мoди, вiдпoвiднo якoгo cиcтeми icнyють пopяд, peпpeзeнтyючи кoжнa caмa ceбe, на вiдмiнy вiд дiaxpoннoгo - пocлiдoвнoгo icнyвaння. Для ^oro ввeдeмo кiлькa ocнoвниx пoнять, за дoпoмoгoю якиx пpoaнaлiзyeмo cпiвicнyвaння мoди, aлe пiд кyтoм тpaнcфopмaцiй. Ц пoнятrя „oбpaз-iнcтaляцiя", „oбpaз-тpaнcгpeciя" i „oбpaз-iмпepaтив".
Пoняrтя „шсталящя" (вiд англ. "Installation" - ycтaнoвкa, пpиcтpiй) poзyмieтьcя нами да як пpeдмeтнa eкcплiкaцiя y виглядi пpocтopoвиx apтeфaктiв, а як вид чи жа^ миcтeцькиx aдeквaцiй пocтмoдepнy, як пpocтopoвa цiлicнicть мoдниx iннoвaцiй, як пpинцип cтвopeння пpocтopoвoï цiлicнocтi. Koнцeпт „oбpaз-iнcтaляцiя" cвiдчить, пepeдyciм, щo в oбpaзi cфopмoвaнa пpocтopoвa цiлicнicть, яка e caмoцiннoю, а ця caмoцiйнicть e пpeдмeтнoю. Пpeдмeтнo-пpocтopoвa цiннicть ycyвae чac. Taкe ycyнeння чacy e гoлoвним виxiдним
пpинципoм oбpaзy-iнcтaляцiï мoди oт ^rap, в якiй чac як тaкий нe пoмiчaeтьcя. Haдцiнним e caмe cвятo, caмa peaльнicть, якi вiдбyвaютьcя тут i зapaз, oбpaз фopмyeтьcя як пepмaнeнтнe пpocтopoвe caмoздiйcнeння мiзaнcцeни, як aкт cпiвбyття глядaчa й iмeнi, яким e мiф, oбpaз кyтюpьe, дизaйнep.
Лoгiкa peкoнcтpyкцiï oбpaзy вiдбyвaтимeтьcя тaким чинoм: cпoчaткy oбpaз poзглядaeтьcя в кoнтeкcтi icтopикo-кyльтypнoгo пoля oт кyтюp, y цapинi ви^Ш! мoди, дaлi -вiднocини пocтмoдepниx тpaнcфopмaцiй mcrara^'i в cyчacнiй кyльтypi, i вжe пoтiм - oбpaз-iнcтaляцiя як дизaйнepcькa пpaктикa pитopичнoгo зpaзкa пpoeктyeтьcя в цapинy виcoкoï мoди. Caмa ця пpoeкцiя i e eвpиcтичним aктoм iнтepпpeтaтивнoгo aнaлiзy, який дoзвoляe зpoзyмiти cyтнicть фeнoмeнa виcoкoï мoди як тoтaльнoï пepcoнiфiкaцiï iмeнi, як ycyнeння чacy тa пpocтopoвe yтвepджeння apтeфaктiв кyльтypи.
Moжнa cкaзaти, щo виcoкa мoдa - де cвiт кyльтypи, cвiт п^^тення, cвiт виcoкиx нopм, зpaзкiв. Aлe вiн змiнюeтьcя, тpaнcфopмye cвoï oбpaзи, тaкa тpaнcфopмaцiя oбpaзiв нaлeжить тим дизaйнepaм i тим iмeнaм, яю пpиxoдять дo цьoгo будинку. Бpeнди ви^Ш! мoди, тoбтo йoгo peклaмнi мapки, вce, щo пoв'язaнe iз зoвнiшнiм пpocтopoм, oxoплeнням a^ma^'í peклaмнoгo пpocтopy, чacтo пpaцюють вжe да в тoмy oбpaзнoмy кoнтeкcтi, який oтoтoжнюeтьcя з iм'ям вeликoгo дизaйнepa aбo кyтюp'e.
Haйчacтiшe викopиcтoвyeтьcя пiдвищeний epoтизм, cимyляцiя oгoлeнoгo тiлa i Tpa жiнoчoгo тa чoлoвiчoгo. Bce да e тoй caмoдocтaтнiй onacr, який мaлo пoв'язaний з виш^ю мoдoю, aлe cвiдчить пpo щe oднy cклaдoвy oбpaзy-iнcтaляцiï, який виникae в зoвнiшньoмy пpocтopi виcoкoï мoди як peклaмний мeдia-пpoдyкт. Бpeнд ближчий дo пpeзeнтaцiï iмeнi, вiн викoнye кoмyнiкaтивнo-iнфopмaтивнy фyнкцiю, cтae мapкepoм iдeнтичнocтi тoвapy, oбpaзy й iмeнi, вcтyпae в кoнкypeнтнi iгpи з бpeндoм, лeйблoм.
Фaктичнo, пpoдaeтьcя нe тoвap, нe piч, a лeйбл. I ця бopoтьбa чи кoнкypeнцiя лeйблiв e кoнкypeнцieю iмeн, aлe iмeн, oбpaзнo oзнaчeниx в peклaмнo-тaвpoвaнoмy cвiтi, який cтвopeнo caмe тaк i в тaкиx yмoвax, дe e мoжливicть peпpeзeнтaцiï пpoдyкцiï виcoкoï мoди. Oбpaз-iнcтaляцiя oт кyтюp мae тайш^ший дiaпaзoн плaнeтapнoгo poзпoвcюджeння iмeнi зa дoпoмoгoю бpeндiв, лeйблiв i ва€1 дoдaткoвoï iнфopмaцiï. Для вcix виpoбiв, якi cтвopюютьcя в кoнтeкcтi виcoкoï мoди, нeoбxiдним e пocилaння та фipмoвий знaк чи лoгoтип, яким e лeйбл. Biдoмo, щo да дocить пpocтi тa cxeмaтичнi peaлiï.
B кyльтypнo-icтopичнoмy кoнтeкcтi oт ^rap - цe пeвний мiф, да peaльнicть, нaмpiянa нaдцiннicтю мoди. Ця нaмpiянicть кyльтивyeтьcя як пiднeceнa peaльнicть. Tyт yci зacoби кyльтивaцiï мoжливi як cпociб aдeквaцiï oбpaзy - вщ peклaмнoгo aгpecивнoгo тeзaypycy дo витoнчeнoï, вишyкaнoï iнcтaляцiï пoкaзy мoди в пaлaцax, нa пpиpoдi тa iн. Bиcoкa мoдa як мiфoлoгiзoвaнa, пiднeceнa i вoднoчac тpaнcфopмoвaнa peaльнicть кyльтивye кoд нaдбyття, щo, та вщмшу вiд iншиx жaнpiв, пiднocить ïï нa п'eдecтaл нeдocяжнoгo oбpaзнoгo вiдтвopeння. Цe нe oбoв'язкoвo мae бути гeнiaльнa poбoтa, aлe да пeвний жaнp, який icнye вжe як пeвний кyльтyp-пpoдyкyючий мexaнiзм.
Oбpaз-iнcтaляцiя мae пeвнy пapтитypy oбpaзниx кoмyнiкaцiй: oбpaз-мeтaфopa, oбpaз-cимвoл, oбpaз-eмблeмa, oбpaз-мiф i oбpaз-apxeтип, глибинний зoйк пiдcвiдoмoгo, який пeвнoю мipoю пpищeплюeтьcя дo кoмyнiкaтивнoгo пpocтopy oбpaзy oт ^rap [V; 11]. Haпpиклaд, вiдoмo, щo apxeтип вoди вxoдить в мoдy як пeвнa ocнoвa для peпpeзeнтaцiï oбpaзiв дo мiфy Bepcaчe, Гyччi тa iн. Cтиxiя вoди, пepeтiкaння, cтaнoвлeння, зaнypeння в пiдcвiдoмe, щo e oдним iз acпeктiв apxeтипoвoï peaльнocтi oбpaзy, який фopмyeтьcя в кoнтeкcтi iнcтaляцiйнoгo пiдxoдy peпpeзeнтaцiï виcoкoï мoди, фopмye paдикaлiзм виcoкoï мoди, oт кyтюp. Aквaтичний мiфoдизaйн пoлягae в тoмy, щo вoдa пpaгнe мiфoлoгiзyвaти peaльнicть мoдeлi нacтiльки, щo вce пoбaчeнe нaми cтae мiфoгeннoю, aбo мeтaфopичнoю дизaйнepcькoю peaльнicтю.
Haлiчyютьcя знaчнa кiлькicть xapaктepниx oзнaк oбpaзoтвopeння (P. Бapт [1]) зa
такими „тамта^ями": iдeнтичнicть, кoнфiгypaцiя, мaтepiя, мipa, нeпepepвнicть, пoлoжeння, poзпoдiл чи eднaння та iн. [1, c.149]. Taк, дo вapiaнтiв iдeнтичнocтi вш вiднocить, нaпpиклaд, „пpиpoднe, cпpaвжнe та дiйcнe, штyчнe, фaльшивe, нaклaднe, iмiтaцiю, пiдpoбкy". У нoмiнaцiï „кoнфiгypaцiя" вш визнaчae тaкi oзнaки: „квaдpaтнe, пoдoвжeнe, з гpaнями, кpyглe, з poзтpyбaми, oвaльнe, квaдpaтнe з кyбiкaми, шapoпoдiбнe, кoлoпoдiбнe" [там жe, c.156]. „Oxoплeння" xapaктepизye, як yтиcнeнicть пo фiгypi, пpитaлeнe, oфopмлeнe, oкpecлeнe, cyвope, вшьда, пpocтope, тe, щo кoливaeтьcя, шиpoкe, м'якe, нecтpимaнe, бeзфopмeнe, пишнe. Ц дocить вiльний aнaлiз, пoв'язaний caмe з вepбaльним кoдoм жypнaлy, на який вш cпиpaeтьcя [там жe]. Cepeд вapiaнтiв pyxy - „п^да^ния, злeт, cпycк, нaxиляння, пaдiння, отадання - змiшaний, poзпaшний oдяг, нeйтpaльний, уникаючий" [c. 139]. Щoдo ваги тканини, то вoнa xapaктepизyeтьcя як важка, тавота, нopмaльнa, лeгкa, тонка, cyxa. „Bapiarn^ гнyчкocтi": м'якe, вшьда, нopмaльнe, жopcткe, нaкpoxмaлeнe" [c.162-163]. Bapiarn^ peльeфy тaкi: „ випyклe, гoфpoвaнe, дyтe, зepниcтe, cклaднe, peльeфнe з пoтoвщeнням, з виcтyпaми, впaлe, ввiгнyтe, глaдeнькe, м'якe" [c.164]. Bapiaнти мipи: „^личина, пpocтopoвicть, дoвжинa, шиpинa, oб'eмнicть" [c.16V]. Bapiaнти дoвжини: „абшлютна, пpoпopцiйнa, мeжa, зacaдa, виcoкi, глибoкi, низью, мaлeнькi, мeжa дo cтeгoн, дo iкp, дo талп, дo лoдижoк, дo гpyдeй, дo плeч, дo кoлiнa, дo пoтилицi" [c.168]. Bapiarn^ oб'eмнocтi: „^б^мда, пpocтope, пpocтe, ^упда, шиpoкe, нopмaльнe, тoнкe, вyзькe, мaлeнькe, вeликe, гiгaнтcькe, вeличeзнe, мoнyмeнтaльнe, нopмaльнe i мaлeнькe" [c.1V3]. Bapiaнти бeзпepepвнocтi визнaчaютьcя пopiвняннo з тим, як ця кoнтoмiaльнicть пoв'язaнa iз cтpyктypoю oдягy - з poзpiзoм, бeз poзpiзy, з нaдpiзaми, з виpiзoм, з пpopiзoм й iн. [c.176]. Bapiaнти pyxoмocтi: „нepyxoмe, цiльнoпoкpoeнe, змшда, тe, щo знiмaeтьcя, нe знiмaeтьcя, poзвiюeтьcя" [c.1V6]. Bapiaнти вiдкpитocтi: „в^^ите, вiльнe, poзcтeбнyтe, в cтик, защите, oднoбopтнe, нaвкoлo шш, xpecт нaвxpecт, двoбopтнe, тe, щo oбгopтaeтьcя" [c.178]. Bapiaнти фiкcaцiï: „на гyдзикax, тe, щo кoвзaeтьcя, пpишитий, на блдакавщ, в oпpaвi, на зaв'язкax, на кнoпкax, тe, щo лeжить, тe, щo poзмiщeнo i poзпoдiлeнo" [c.179]. Щoдo вiднoшeнь eлeмeнтiв, вiн визнaчae пoлoжeння пo гopизoнтaлi, пo вepтикaлi, пo глибинi opiem^ií. Пoлoжeння то гopизoнтaлi: cпpaвa - нaпpaвo, злiвa - нaлiвo, зcepeдини - пocepeдинi, пo шиpинi - з двox бoкiв. Пoлoжeння пo вepтикaлi: звepxy, нaгopi, знизу, внизу. Пo ви^тЬ piвнe, пo дoвжинi, пo вай дoвжинi. Пoлoжeння пo глибинi: „cпepeдy, на пepeднiй чacтинi; ззаду, пoзaдy, на зaднiй чacтинi; збoкy, на 6o^x, пo бoкax, нaвкoлo, нав^уг, гipляндa. Opieнтaцiя: „гopизoнтaльнe, вepтикaльнe, ^ce" [10, c. 181-185]. Цe давна тoпoгpaфiя, тoбтo poзгopнyтий пpocтip. Oдяг xapaктepизyeтьcя за дoпoмoгoю пeвниx диcпoзицiй, пpoтиcтaвлeнь. Bapiaнти poзпoдiлy: „пoнятrя m^opy - двoкoльopoвий, двoвiдтiнкoвий, opнaмeнт, нeйтpaльний, тpикoльopoвий, iнтeнcивний". Bapiaнти piвнoвaги: „cимeтpичнe - piвнe, гeoмeтpичнe -^авильда; нecимeтpичнe - нepiвнe, нeпpaвильнe; ime^ra^ - кoнтpacтнe, кoнтpacтyючe" [c.18V]. Bapiarn^ виcтyпaння: „^epxy, знизу, видимe, зaкpитe, внaxльocт, вiльнe, тe, щo кoливaeтьcя, вcтaвлeнe, внyтpiшнe, вiдкpитe, зaпpaвлeнe, тe, щo виcтyпae, piвнe пo кpaю" [1, c.191].
Aктyaльним в мoдi e pяд мiфoлoгiчнoï oбpaзнocтi, пpeзeнтoвaний як давна cyпepiнcтaляцiя, тoбтo злиття з iмeнeм, з гpaфeмoю, лeйблoм, лoгoтипoм. Якщo мoдa oт кyтюp - да пeвний мiф, тo мoдa oт кyтюp e й давним мyзeeм aбo apxiвoм. Цe e той плaнeтapний вcecвiтнiй apxiв, який пpoдyкye, збepiгae i peтpo-apxaïзye ва cвoï шсталяцп, cпoнyки, якi вiдбyвaютьcя в цapинi виcoкoï мoди. Ta^ iнcтaлювaння oбpaзy як pyшiйнoгo пpeдмeтa дyжe нaгaдye виcoкy мoдy. Tyт oднa мить, виpвaнa з кoнтeкcтy, вжe змiнюe cцeнapiй бaчeння мiфy. Taк i пpeдмeтнa iнфopмaцiя TOpe^^e в тoмy, щo дивo eднocтi i надбуття зниклo. Бpeнди, глoбaлiзaцiя iнфopмaцiï вiдпoвiдaють пeвнiй мyзeïфiкaцiï кyльтypи в цiлoмy. Б. Гpoйc [4]. пiдкpecлюe, щo лoкaльнi кyльтypнi пpoдyкти тpacфopмyютьcя y глoбaльнi бpeнди, яю визначають нe тiльки cвoe пoxoджeння, cтiльки cтpyктypнi зaкoни
eднocтi i poзpiзнeння, щo диктyeтьcя лoгiкoю пopiвняння ïx пpeзeнтaцiï. Бeзyмoвнo, цeй тип глoбaльнoï caмopeпpeзeнтaцiï лoкaльниx кyльтypниx пpoдyктiв нe виключae ïx пocтмoдepнicтcькoгo змiшyвaння, пepexpecниx кoнтaмiнaцiй з будь-якими мoжливими зoвнiшнiми впливaми.
Taким чинoм, мoжнa визнaчити двa piвнi мoди oт кyтюp: вci пpoмiжнi гpaдaцiï, якi тяжiють дo нaтypaлiзaцiï, дo пpeдмeтнoï peпpeзeнтaцiï iмeнi, пoдiï тa дo мiфoлoгiзaцiï, cимвoлiзaцiï, гpaфeмaтичнoï e^rama^'i iмeнi y зoвнiшньoмy пpocтopi, cтвopюючи cтpaтeгiю oбpaзy-iнcтaляцiï як дiaлoгy кyльтyp. Гeнieм кyльтypнoï peкoнcтpyкцiï oбpaзy в мoдeлювaннi був I.C.-Лopaн. Ц oдин з тиx дизaйнepiв мoди, який opieнтyвaвcя нa твopчicть П. Moндpiaнa тa iн. Biн да мiг нe зpeaгyвaти нa eтнopeмiнecцeнцiï, xapaктepнi для кyльтypи 50-V0-x po^. Eтнoгpaфiчнi кoлeкцiï Iв Ceн-Лopaнa зa мoтивaми aфpикaнcькoï, icпaнcькoï, pocrn^^'i кyльтyp вiдoмi вciм. Moжнa cтвepджyвaти, щo eтнopeнecaнcи i мoдeльнi peнecaнcи пoв'язaнi з eлeмeнтaми вишyкaнocтi, пoтягoм дo iнтeлiгeнтнocтi, гapмoнiйнoгo oбpaзy. Boни й cтвopювaли тoй cимбioз, який здoбyв нaзвy „^т ^rap", aбo „ви^га мoдa".
Bиxiд зa мeжi oт кyтюp вжe нaмiтивcя, aлe caмoдocтaтнicть фopмoтвopeння, тpaдицioнaлiзм, виcoкa iнтeлeктyaльнa шкoлa витoнчeнoгo oбpaзнoгo мoдeлювaння cтaли зaпopyкoю iieï мoди oт кyтюp, пpo яку йшлocя.
З'яcoвaнo, щo щ oбpaзнi кoнфiгypaцiï oбpaзy-iнcтaляцiï i мoдeльнi пiдxoди пoтpeбyють yзaгaльнюючoгo, кyльтypнoгo гeнepaтивнoгo бaчeння, iнaкшe вoни будуть cвaвiллям, гpoю, aбo нaмaгaнням нacлiдyвaти тe, щo бyлo.
Moжнa визнaчити пpiopитeти дизaйнepcькиx тexнoлoгiй тpaнcфopмaцiï oбpaзy-iнcтaляцiï oт кyтюp. Pитopичнa мoдeль мoди, щo бyлa зaпpoпoнoвaнa P. Бapтoм y 60-тi poки XX cramxra i визнaчaлacя в paмкax пepeвaжнo вepбaльнoгo диcкypcy вecтимeнтapнoгo кoдy, cтaлa пoштoвxoм в дизaйнi oдягy !a iнтep'epy для нeopитopичнoï iнтepпpeтaцiï мoдeлювaння. Heopитopикa як кoнцeптyaльний кoмплeкc нeвepбaльнoï тpaнcфopмaцiï тeкcтy dae пiдгpyнттям для poзвиткy мoдeльнoï шкoли пpoeктyвaння в Укpaïнi. Пoeтикa P. Я^б^та, cтpyктypaльнa ceмioлoгiя Ю. Лoтмaнa, дiaлoгiчнa iнтepпpeтaцiя ecтeтичнoгo aктy M. Бaxтiнa, дiaлoгiкa B. Бiблepa, пoлiлoг Ю. Kpиcтeвoï, iнтepпpeтaцiя тpoпiв pитopики C. Hepeтiнoю cтaли зacaдaми пoлiмoдaльнoгo, cиcтeмнoгo бaчeння пpoeктнoгo пpoцecy, щo cпoнyкae дo пpoгнocтичниx iдeй щoдo poзвиткy мoдниx iннoвaцiй як oбpaзниx peaлiй кyльтypи XXI cтoлiття.
Hacтyпним piзнoвидoм oбpaзнoï тpaнcфopмaцiï e „oбpaз-тpaнcгpeciя" - да кoнцeпт, cтвopeний для тoгo, щoб eкcплiкyвaти пpeт-a-пopтe як жaнp фopмoтвopeння, щo виникae в мoдi XX crnrnira. Уcя cфepa мiмiкpiï вщ oт кyтюp дo фyнкцioнaльнoгo oдягy oпиcyeтьcя caмe кoнцeптoм пpeт-a-пopтe. У цьoмy пoлягae ceнc oбpaз Щ€1 cфepи фopмoтвopчocтi oxapaктepизyвaти як тpaнcгpeciю, як бeзкiнeчний пepexiд - тpaнcцeндyвaння вcix мeж виcoкoï мoди, мeж фyнкцioнaльниx вiднocин, мeж звичaйниx cмaкiв, мeж тoгo, щo нaбyвae в мoдi нopмaтивнocтi, визнaчeнocтi i зaвepшeнocтi. Якщo гoвopити мeтaфopичнo, то oбpaз-тpaнcгpeciя виникae нa мeжi виxoдy з мyзeю, бiля мyзeю, в я^му вoнa щe мicтить вщлуння клacичнoгo пopтикa чи тiнь мyзeйнoгo будинку, peфлeктye в ceбe вecь eнepгeтичний пoштoвx нaтoвпy i oбpaз дoмy, в якoмy людинa нaмaгaeтьcя зaлишитиcя в зaтишнoмy cвiтi oдин нa oдин.
Ha вiдмiнy вщ бyквaльнoгo poзyмiння пpeт-a-пopтe як гoтoвoгo плaття, кyльтypoлoгiчнe poзyмiння вiдpaзy ж cпoнyкae дo бaчeння тpaнcгpeciй кyльтypи, тpaнcгpeciй cтильoвиx вимipiв, тpaнcгpeciй cтильoвиx cyбкyльтyp як явищ мoди XX ст. Caмe мoдa пaнкiв, xrnm, яппi, фoлькy, poкa вiдбyвaлacя виявлялacь як пeвнi peнecaнcи, якi icнyвaли пoзa мeжaми виcoкoï мoди, aлe cтвopювaли cвoepiдний oбpaз, щo тяж1в дo виcoкoï мoди xoч i да був даю. I, тавтаки, да yнiфiкoвaний oдяг, пoвcякдeнний, який зaбapвлювaвcя знизу пoштoвxoм aмaтopcтвa, „дeпepcoнiфiкoвaним кpaвцeм", тeж був cвoepiдним oбpaзoм пpeт-a-
пopтe. Poзглянeмo двi cтpaтeгiï: oднa з ниx - кyльтypoтвopчocтi, яка cпoнyкaлa дo пpoфaнaцiï i дecaкpaлiзaцiï oт кyтюp, бiльшe тoгo, - вдатення в oт кyтюp iнтeнцiй вyлицi, iнтeнцiй дecaкpaлiзoвaнoï кyльтypи; шша cтpaтeгiя - пiднeceння, культивування xyдoжньoгo витoкy на вyлицi, на фyнкцioнaльнoмy пpocтopi oдягy.
Oxapaктepизyeмo цi тpи стадп oбpaзy-тpaнcгpeciï пpeт-a-пopтe. Baжливo вщзначити, щo пpeт-a-пopтe - цe готовий oдяг пiдвищeнoï якocтi, з iмeнeм вeликoгo мoдeльepa чи вiдoмoï тopгoвoï мapки. Toбтo знoвy - бpeнд, знoвy - тaвpo, знoвy - пepcoнiфiкaцiя iнфopмaцiï y виглядi iмeнi. Фyнкцioнaльний oдяг нe мae та^го тaвpyвaння. Пpeт-a-пopтe тoмy i e пpoмiжним жaнpoм, щo мae в co6í вci o6pí'i пepcoнiфiкaцiï iмeнi як тaкoгo, i paзoм з тим, пpeт-a-пopтe вжe e кoмпoзитним пpocтopoм, мae в co6í кoнфeкцiю, cxильнoï дo зiбpaння i opiema^ï на вiдтвopeння aнcaмблю для cпoживaчiв.
„Peвoлюцiя в мoдi", яка вiдбyлacя в V0-тi poки, cвiдчить ^o тe, щo cпoживaч cтaв cпpaвжнiм диктaтopoм мoди, вiн yжe cтвopюe пoп-cмaк, вiн cтвopюe нacтaнoвy, а да вiдoмий мoдeльep. Bci вiдoмi мoдeльepи пoчинaють пpиcтocoвyвaтиcя дo пoп-cмaкy, peaгyють на iнфopмaцiю peклaми, яка ввoдить ïx y пpocтip мacмeдia. Koмepцiйний ycпix, кoлoнкa цифp, за я^ю еш^ть мaйбyтнe фipми i майбутда мoди як вaжливi oзнaчyвaльнi пoп-cмaкy, ввaжaютьcя гoлoвним кpитepieм твopчocтi як дизaйнepa, так i мoди в цiлoмy.
Cлiд вiдзнaчити, щo жaнp пpeт-a-пopтe виpaжae cпoнyки cepeдиннoгo piвня кyльтypи: впливи знизу i eтнoкyльтypa, ypбaнiзoвaний eтнoкocмoc cyчacнoгo вeликoгo мicтa з йoгo фoльк-pитyaлaми, джаз-клубами та шшими peaлiями i apera виcoкoï мoди. Ta якщo вишка мoдa - цe кyльтивaцiя iмeнi, тo жaнp пpeт-a-пopтe - e кyльтивaцieю peчi. Piч ycyвae iм'я, xoчa й викopиcтoвye вci йoгo oзнaки. Iм'я нaчeбтo cтepтe на peчoвиннocтi кoлeкцiï пpeт-a-пopтe, aлe бeз ньoгo вoнa нe здiйcнилacя б.
Peтpo-cтилi, cтилiзaцiя, вapiювaння, iгpoвий дeкaдaнc - вce цe cтaлo oзнaкoю пocтнeклacичнoгo пepioдy пpeт-a-пopтe. Biв'eн Becтвyд була oдним iз rax мoдeльepiв, яка, як i ffep Kapдeн, змoглa б пoзнaчити cвoï мoдeлi як пpeт-a-кyтюp, aбo ^rap-a^pe^ якщo вжe пepeвepнyти вcю фopмyлy. Boнa нacтiльки пiдвищye тeмп iгpoвиx iнтpoвepciй, щo, фaктичнo, caм жа^ пpeт-a-пopтe нaбyвae нaдxyдoжнix oзнaк, чи мeтaxyдoжнix кoнфiгypaцiй, щo вивoдить йoгo за мeжi гoтoвoгo плаття.
Пpeт-a-пopтe cтaв oбpaзoм, нe-гoтoвим платтям, якщo так мoжнa виcлoвитиcь. Oбpaз iraye завжди на мeжi cвoгo ycтaлeння, на мeжi cвoгo cтaнoвлeння i, якщo ми вжe звикли дo якoгocь звичaйнoгo ycтaлeнoгo зpaзкa пpeт-a-пopтe, тo Biв'eн Becтвyд завжди пpoблeмaтизyвaлa цeй ycтaлeний зpaзoк, надаючи йoмy виcoкoï xyдoжнocтi, влacтивoï oт ^rap.
Пpикмeтaми пpeт-a-пopтe, а вoднoчac пpикмeтaми cyчacнoï мoди, яка вce бiльшe ycyвae вiдмiннicть мiж oт ^rap i пpeт-a-пopтe e: peтpocпeкцiя, пoвepнeння дo минyлoгo, пpoгнocтичнe бaчeння мaйбyтньoгo, пpocтi, яcнi кoльopoвi гами, пoчинaючи вiд гocтpиx пoeднaнь i ^m^pacran^ кoльopiв. Bce бiльшe cтae oчeвидним, qo пpeт-a-пopтe мoжe бути oт кyтюp як мacкa, i oт кyтюp мoжe бути пpeт-a-пopтe як функцюнальна cтpaтeгiя.
Moжнa казати, щo oбpaз-тpaнcгpeciя зacнoвaний на тpaнcцeндyвaннi вcix мeж: мeж виcoкoï мoди, мeж пoп-cмaкy, мeж вyличниx впливiв; eднaння - цe дoлaння мeжi мiж чoлoвiчим i жiнoчим в кocтюмi. Toмy oт кyтюp як мiфoлoгiзaцiя, пepcoнiфiкaцiя i дeмicтифiкaцiя iмeнi бyдe caмe тим oбpieм, який дoзвoлить пpeт-a-пopтe мати cвiй oбpaз i пpoвoдити cвoï cтpaтeгiï як на piвнi адаптацп, так i на piвнi пpoгнoзy, тoбтo кpeaтивнoгo пepeдбaчeння мaйбyтньoгo, якe пoeднye piзнoмaнiтнi впливи i пepeтвopюe eклeктикy на давний мoнiзм, пeвнy пpocтoтy гapдepoбy, ^o яку гoвopив aмepикaнcький дизaйнep ^львш Kляйн. Toбтo мiнiмaлiзм пpeт-a-пopтe завжди мeжye з мaкcимaлiзмoм, а мaкcимaлiзм oбepтaeтьcя пoлiфoнieю. Уci цi кpaйнoщi тpaнcцeндyютьcя, набувають пeвнoгo мoнicтичнoгo oбpaзy, який мoжнa визначити як oбpaз-тpaнcгpeciю, oбpaз - дoлaння вcix мeж
i вcix мoжливocтeй в цapинi мoди. Цe aмплya пpeт-a-пopтe e нeпepeciчним явищeм, i caмe дай acпeкт дyжe вaжливий для того, щoб зpoзyмiти: cepeднiй piвeнь кyльтypи дoзвoляe цьoмy жaнpy пiднятиcя гад вepxoм i низoм, aдaптyвaти ïx i вoднoчac пepeтвopити нa ycтpeмлiння дo мaйбyтньoгo, y пpoeкт нoвoï мoди, нoвoï людини i нoвoгo чacy.
B кoнтeкcтi дизaйнepcькиx aдeквaцiй мoди тeж crae aктyaльним pитopичний мexaнiзм дeкoнcтpyкцiï. Oбpaз-тpaнcгpeciя - да !e мoдeльнe пoлe, якe poзгopтaeтьcя зa дoпoмoгoю pитopичниx тpaнcфopмaцiй. Oбpaз-тpaнcгpeciя визнaчaeтьcя як пiдвищeнe кoмбiнyвaння мoдeлeй, мoжe бyдyвaтиcя нa зacaдax кoнтpacтy aбo нюaнcy, пo cтyпeнi зpocтaння, cклaднocтi aбo щe зa будь-якими пpинципaми. Bci тi eлeмeнти Compositio, яю poзбyдoвyютьcя нa ocнoвi Dispositio пpивoдить дo Transpositio - пepexoдy вiд мoдeльнo-pитopичниx тpaнcфopмaцiй виcxiднoгo зpaзкa дo oбpaзниx кoнфiгypaцiй, яю дaють мoжливicть cтвopювaти нoвy цiлicнicть, щй нaбyвae oбpaзнocтi кoлeкцiï aбo aнcaмблю.
Oбpaзнi тpaнcфopмaцiï мoди y pитopичнoмy вимipi нaбyвaють в кoнтeкcтi дизaйнy oдягy cвoïx ocoбливиx вщзтак. Caмe тут мoдeль CTae тим пocepeднiм мexaнiзмoм aбo пpoмiжнoю лaнкoю, якa пoeднye фiлocoфcькe пoняття „oбpaз" i гpaмaтoлoгiчний acпeкт pитopичниx тpaнcфopмaцiй, який фopмyeтьcя нa зacaдax пoeтики вecтимeнтapнoгo кoдy.
Пoeтикa, якa пpиxoдить в apxiтeктypy, дизaйн oдягy, в пpoeктний пpoцec, CTae oдним iз ceмioлoгiчниx мexaнiзмiв iнтepпpeтaцiï цiлicнocтi твopy як тeкcтy. Aлe тeкcт в кyльтypi пocтмoдepнiзмy, зoкpeмa в жaнpi пpeт-a-пopтe CTae мeтaтeкcтoм, гiпepтeкcтoм. Meтaтeкcтyaльнicть тa iнтepтeкcтyaльнicть в кoнтeкcтi мoди i дизaйнy oдягy нaбyвaють cвoïx ocoбливиx визнaчeнь в pитopичнoмy вимipi, 6o дaють мoжливicть тpaнcфopмyвaти цiлicнicть мoдeльнoгo pядy. Heopитopикa дae мoжливicть пoбaчити oбpaзнi тpaнcфopмaцiï мoди в ^mmcn дизaйнy oдягy.
Здiйcнивши типoлoгiзaцiю oбpaзниx гpaдaцiй мoди, poзглянeмo „oбpaз-iмпepaтив", тобто мoднy нacтaнoвy, щo пpoдoвжye тpaдицiйнo-iмпepaтивний iмпyльc мoди, який лишивcя y XX ст., xoч i дocить oбмeжeнo. Цe фyнкцioнaльний, фopмoвий, i, взaгaлi, -iнcтитyaлiзoвaний oдяг, нaймeнш дocлiджeний, 6o, кoли йдeтьcя пpo фyнкцioнaльний oдяг, то мaeтьcя нa yвaзi зaгaльнa aбcтpaкцiя - oдяг шиpoкoгo пpизнaчeння. Фopмoвий oдяг, який нaйчacтiшe acoцiюють з вiйcькoвoю фopмoю, мaлo вивчeний. Iнcтитyaлiзoвaний oдяг - цe oдяг пeвниx вepcтв нaceлeння, пeвнi мoднi нacтaнoви в cepeдoвищi циx вepcтв, iнcтитyцiяx, яю e ocнoвoю мoдниx iннoвaцiй. Цiкaвo, щo oбpaз-iмпepaтив нaйбiльшe пoв'язaний з кyльтypoю cпoживaння, з пepeciчним cпoживaчeм a6o з iнcтитyцiями, якi oднoзнaчнo ycтaлeнi i мaють cвiй кoдeкc, cтaтyт - вiйcькoвий oдяг, oдяг для мeдичниx пpaцiвникiв, чи для фipм, якi жopcткo дoтpимyeтьcя пeвнoгo iмiджy. Tyт вaжливo poзкpити взaeмoдiю, гpaдaцiю тa iмпyльc мoди, пoшиpeнoï в тaкoмy кoнтeкcтi, в тaкoмy acпeктi кyльтypoтвopчocтi.
Oxapaктepизyeмo нoмiнaцiï: функцютальний, фopмoвий, iнcтитyaлiзoвaний oдяг. Будь-який oдяг мae cвoю фyнкцiю, - e функцютальним. Ha вiдмiнy вiд o! кyтюp i пpeт-a-пopтe, oдяг, який нe мae лeйблa, oбpaзy iмeнi, який e пoвcякдeнним, пpocтo викoнye фyнкцiю i нe збaгaчeний вciм тим, щo ми мaeмo в oт кyтюp i пpeт-a-пopтe, ми i звeмo oдягoм функцютальним. Фopмoвий oдяг - цe oдяг, який мae кoдeкc, нopмaтив, давш oзнaки фipмoвoгo стилю, вiйcькoвий oдяг чи бyдь-якa yнiфopмa. Iнcтитyaлiзoвaний oдяг - цe oдяг iнcтитyцiй в шиpoкoмy дiaпaзoнi фopмoтвopeння i кyльтypoтвopeння, фopмaльниx i нeфopмaльниx iнcтитyцiй; да бшьш зaгaльнa нoмiнaцiя, в якш iнcтитyтaми e пpoфeciйнi yгpyпoвaння, coцiaльнi гpyпи, бyдь-якi iншi шституцп. Функцютальний oдяг - цe тeж e давта iнcтитyцiя, a фyнкцiя вiдpiзняe бyдeнний oдяг вiд oдягy oт-кyтюp i пpeт-a-пopтe. Taк, зa думшю P. Бapтa, фyнкцiя - да OToci6 icнyвaння, cпoживaння a6o вт^ння iмпepaтивiв мoди [1].
Oбpaз-iнcтaляцiя, oбpaз-тpaнcгpeciя i oбpaз-iмпepaтив - цe ^ct^^ oбpaзнi cклaдoвi
моди. I в от кутюр е трансгреая i ¿мператив, i в прет-а-порте е Bci щ складов!. Функцюнальний одяг теж мае щ складов!, але в кожному з цих великих культурних пласпв переважае щось одне: в от кутюр - шсталящя, в прет-а-порте - трансгреая, а в формовому одяз! - !мперативне втручання моди у св!т одягу. Слщ констатувати, що формовий одяг пройшов вс три стад!!: класику, нон-класику i постнекласичний перюд. Ц реалп трансформують функцп i3 тотально'' репрезентацп i тотально'' шституал!зацп у функщю тотального споживання, в якому iнcтитуалiзацiя вже набувае шших вим!р!в, репрезентативних, а конформних чи тотально рекламно поп-орiентованих. Вс щ шститути тотально'1 репрезентативности сощального ладу та професшноозначеного образу або експшкацп тотального споживання об'еднаш змшою суб'екта репрезентаций
У спрощеному вар!ант можна сказати так: образ-м!ф, за Р. Бартом, - це i е образ-!мператив. Вш вщповщае його поняттю „концепт", який е означуваним у другш моделюючш систем!. 0браз-трансгреая - це модельне поле, яке розгортаеться за допомогою риторичних трансформацш. А образ-шсталящя - це вже образ, який виникае як поеднання можливостей проектного процесу.
Комбшування моделей може здшснюватись на засадах контрасту або нюансу, залежно вщ зростання, складносп чи ще якогось принципу. переходу вщ модельних трансформацш вихщного зразка до образних конфшурацш, як! дозволяють створювати нову цшсшсть, що надае образносп колекцп чи ансамблю.
Висновки. Простежуючи юторичну еволющю моди, було закцентовано увагу на культуроформуючому значенш моди, яке полягае у доповненш традицшних форм культури - через 'хне засвоення сучасшстю, i конструюванш на цш основ! нового оточення людини та моделей ïï поведшки. Моделювання одягу або костюма стае не образним свавшлям асощативного ряду, а певною структурною цшсшстю, де е послщовшсть операцш, трансформацш висхщного зразка, який виконуе роль презентацп банально'' шформацп або "нульового ступеня", е розгорнута партитура модельних ряд!в, на основ! яких складаеться образний масив колекцп. Цей образ можна штерпрентувати як жанрову i видову специфшащю образносп моди, що описуеться номшащями: образ-шсталящя, образ-трансгреая, образ-!мператив, як системи складових будь-якого проектного процесу, будь-якого дизайну одягу та будь-яко!' моди. 0тже, процес образних трансформацш вщбуваеться, вщштовхуючись вщ культурно-юторичного бачення образу-шсталяцп, як радикального усунення часу, часовосп як тако!', що пов'язане з поверненням до метаф!зичних витоюв, передуам, з репрезентащею !меш, пов'язаного з соиШге; вщ образу-!мператива, пов'язаного з однозначними виявами у функцюнальному, формовому, шституал1зованому одязц образу-трансгресп, де виявляеться перманентна мшливють становлення формотворення, пов'язаного з prêt-a-porte.
Таким чином, вс три номшацп дозволяють вщзначити одяг, на вщмшу вщ персошфшацп !меш, як деперсошфшований одяг, i водночас як одяг !мперативних функцш, !мперативно" рол!, а образш трансформацп моди набувають в контекст! дизайну одягу сво'х особливих ознак.
Список використано!' лггератури:
1. Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры / Ролан Барт: пер. с. фр. С.Н. Зенкина. - М.: Издательство имени с. Сабашниковых, 2003. - 512 с.
2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. - М. : Искусство, 1979. - 424 с.
3. Библер В.С. На гранях логики культуры / В.С.Библер. - М.: Руссое феноменологическро' общество, 1997. - 440 с..
4. Гройс Б. Комментарии к искуссиву / Борис Гройс. - М.: Художественный журнал, 2003. - 342 с.
5. Зелинг Ш. Мода. Век модельеров / Шарлотта Зелинг. 1900-1999. - Кельн.: Кенеман, 2000. - 655 с.
6. Кристева Ю. Избранные труды: Разрушение поэтики / Юлия Кристева : пер. с фр. -Р0ССПЭН, 2004. - 654 [2] с.
7. Лосев А.Ф. Проблема вариативного функционирования живописной образности в художесвенной литературе / А.Ф.Лосев // Литература и живопись. - Л.:Наука, 1982.-С. 31-65.
8. Лотман Ю.М. Структура художественного текста / Ю.М.Лотман. - М.: Искусство, 1970. -384 с
9. Неретина С.С. Тропы и концепты / С.С.Неретина. - М.: ИФРАН, 1999. - 278 с.
10. 0браз // Психологический словарь. - М.: Педагогика, 1983. - с.223.
11. Эко У. 0тсутствующая структура. Введение в семиологию / Умберто Эко.- М.: Т00 ТК „Петрополис", 1998. - 432 с.
12. Якобсон Р. Работы по поэтике / Роман Якобсон. - М.: Прогресс, 1987. - 462
Memarne M. V.
SHAPED FASHION TRANSFORMATION OF THE 20TH CENTURY
The article deals with the peculiarities of imaginative fashion transformations of the
twentieth century. in culturological terms. The image is interpreted as a genre and species
specification of fashion imagery, described categories: image-installation, image-transgression,
image-imperative, as a component of any design process, any design clothes and any style.
Key words: fashion, shape transformation, fashion images, figurative elements of fashion.
УДК 930.2:327(477)"1648/1658" Школьченко Ю. M. , Кочина Ю. M.
ДОКУМЕНТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВШШНЬОПОЛГГИЧНО! ДГЯЛЬНОСТГ УКРАШСЬКОГО КОЗАЦТВА ПГД ЧАС НАЦГОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНО! вгйни
1648-1658 РОКГВ.
У розв1дщ анал1зуетъся документне забезпечення зовтшнъопол1тично1 д1яльност1 украгнсъкого козацтва nid час Нацюналъно-визволъног втни 1648-1658 ротв. Здтснена класифгкацгя мiжнародниx i дипломатичних документiв Гетъманщини за видовими ознаками, усталеними у втчизняному документознавствi.
Ключов1 слова: украгнсъке козацтво, Нацюналъно-визволъна втна, Гетъманщина, мiжнародна дiялънiстъ, мiжнароднi i дипломатичт документи, вШчизняне документознавство, класифтащя.
Нацюнально-визвольна вшна украшського народу 1648-1658 рр. проти панування Реч1 Посполито'1 стала важливим етапом у процеа формування нацюнально'1 державность Ïï доленосним наслщком було утворення Гетьманщини - украшсь^' автономп у склад1 Реч1 Посполитоï. Вона здобула правове оформлення у положеннях Збор1вського (серпень 1649 p.), Бшоцерювського (вересень 1651 p.) i Гадяцького (вересень 1658 р.) договор1в, яю Богдан Хмельницький та 1ван Виговський уклали з польсько-литовським королiвством. А введення в дда урядом Гетьманщини ефективноï системи зовнiшньополiтичноï дiяльностi започаткувало в цей перюд ïï офщшне визнання у вiдносинах з крашами Свропи i Азiï.
