CC BY
77
УДК 141.319.8
1 *
О. В. СКАЛАЦЬКА1
1*Одеський шститут фшанав Укра1нського державного ушверситету фшанав та м1жнародно! торг1вл1 (Одеса, Украша), ел. пошта elena-s2008@ukr.net, ORCID 0000-0003-1439-8753
ДРАМАТУРГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д I. ГОФМАНА В СТРУКТУРУВАНН1 ПРОСТОРУ МОДИ
Мета роботи полягае у експлжацп можливостей драматурпчного пвдходу I. Гофмана для анал1зу моди як простору. Конкретним матер1алом, на якому продемонстровано д1я концепцп е презентащя одягу на сезонному модному показ1 колекцп дизайнера. Методологieю е драматурпчний шдх1д I. Гофмана, компарати-вютський анатз. Зазначений методолопчний дозволив простежити взаемозв'язок 1м1джу i моди у зональному розподш простору виконання. Наукова новизна полягае у збагаченнi драматурпчного пвдходу аналiзом простору моди, його зональним розподшом, що було використано у контекстi поеднання просторово-iмiджевоl складово!. Висновки. Драматургiчний пiдхiд постае новою методолопею дослiдження моди, що потребуе подальшого розгляду. Можна виокремити два рiвнi осмислення концепцй' I. Гофмана: шдиввдуаль-ний та нащндивщуальний, як1 поеднуються у просторовому вимiрi. Визначення I. Гофманом соцiального утворення як простору дозволяе дослiджувати моду у даному контекстi. Зональний розподш моди згвдно драматургiчному пiдходу розкривае li взаемозв'язок з iмiджем. Драматурпчний пiдхiд дозволяе простежити динамiку в просторi моди для розкриття ii онтологiчних характеристик, пов'язаних з простором i часом. Ду-алiзм розмежування та едностi зон, !х динашзм демонструють збiг iмiджу та моди у просторовому рiвнi. Запропонована загальна модель дозволяе конкретизувати рiзноманiтнiсть просторiв моди у !х едностi. Прос-торова диференцiацiя (магазин модного одягу, журнал, показ сезонно! колекцп' дизайнера й шш1) припускае можливiсть виконання драматурпчного пвдходу у кожному простор^ що може стати об'ектом дослвдження наступних публжаци.
Ключовi слова: мода; iмiдж; простiр; драматургiчний пiдхiд; зональний розподш; сощальне утворення; одяг
Актуальшсть теми дослщження
Р1зномаштшсть юнуючих теоретичних кон-струкцш, вщсутшсть единого концептуального поля дослщження моди i сощальний штерес до питань в1зуального сприйняття ¡ндивща та вмшня презентаци себе у р1зних сощальних групах та оргашзащях, потребують наукового осмислення та актуал1зують звернення до анал1зу моди у сучасному гумаштарному дискурс. Практичш прояви моди пов'язаш з пи-таннями технологи створення позитивного ¡мщжу шдивща, що дослщжуеться у низщ наук (1м1джологи, психологи, фшософи та шших).
У в1зуальному сприйнятп особистосп одним 1з важливих засоб1в постае мода, яку можна визначити як спектакль, виставу. !снуе низка форм, пов'язаних виключно з простором моди (модний показ, магазин одягу, модний журнал, фешн-фшьм i т.д.), як також можна розглядати як спектакль, що вщбуваеться вщповщно до драматурпчного сценар1ю. Одяг як структур-ний компонент моди виступае символом, виб1р якого сприяе формуванню ¡мщжу шдивща. Са-
ме одяг створюе для шдивща можливють змшювати маски i декораци в буденному житп, грати свою певну роль. На нашу думку, ключо-ву щею моди як спектаклю найбшьш обгрунто-вано описуе драматурпчний шдхщ, у тому чис-л1 представлений !рвшом Гофманом. Саме дана теоретична конструкщя дозволяе на фшософсь-кому р1вш проанал1зувати моду як сощальний проспр, що актуал1зуе звернення до драматурпчного шдходу I. Гофмана.
Мета дослщження
Ми спробуемо експлшувати можливосп драматурпчного шдходу I. Гофмана для анал1зу моди як простору. Конкретним матер1алом, на якому ми продемонструемо д1ю концепцп буде презентащя одягу на сезонному модному показ1 колекцп дизайнера.
Виклад основного матер1алу
кнуюч1 в гумаштарному дискурс погляди щодо драматурпчного шдходу I. Гофмана, за допомогою компаративютського анал1з 1мщжу шдивща i модного простору, дозволять нам
знайти взаемозв'язок у reHe3i iмiджу i моди.
Драматургiчний тдхщ I. Гофмана отримав свое застосування для пояснення низки су-часних процесiв: iмiджу iндивiда та його про-екцп в соцiумi та вiртуальному просторi. В основному, драматурпчний пiдхiд використо-вуеться для ан^зу iмiджу iндивiда, ми спро-буемо розширити його поле застосування в контекст розгляду моди та li взаемодп з iмiджем через концепт «просир». Рiвню iмiджу ми додаемо рiвень просторового опису.
1мщж е новою мiждисциплiнарною кате-горiею низки наук ^мщжелоги, фшософи, полггологп, психологи та iнших). У межах нашого дослiдження необхiдно зазначити го-ловнi властивостi даного поняття для розгляду його динамши у зонах виконання та взаемозв'язку з модою: гнучюсть до певних ситуацiй та аудиторш; наявнiсть вiзуального образу, що постае певним символом, сенс якого розривае сутшсть об'екту; штучно утворений образ; технолопя створення спрямована на яс-краву вiдмiннiсть вiд шших об'ектiв та iншi властивостi.
Сучасний дослiдник Е.А. Дагаева застосовуе драматурпчний шдхщ для аналiзу iмiджу як сощально-психолопчного феномена. Автор спираеться на твердження I. Гофмана про вибiр кожного iндивiда особисто! маски для виконання свое! рол^ що сприяе подвiйностi уяв-лення: для себе i для iнших. На приклащ аналiзу полiтичного лiдера Е.А. Дагаева демон-струе технологи iмiджмейкiнгу, яю грунтують-ся на наступних положеннях концепци I. Гофмана: особистий фасад i соцiальний фасад, ще-алiзацiя, команда. Автор визначае iмiдж як «публiчне Я пол^ичного актора, соцiальна роль якого конструюеться згiдно зi сценiчним заду-мом (метою) i очiкуваннями аудитори (електо-рату), виступаючи як iнструмент сощального впливу» [2, с.20]. Необхiдно зазначити, що драматурпчний тдхвд постав певною методо-логiею, яку можна застосовувати для до-слiдження вже юнуючих понять (iмiдж iндивiда в залежносп вiд сфери дiяльностi та само! сфе-ри (iнституцiйний iмiдж)).
Питання про вiдсутнiсть в сучасних до-слiдженнях структурованих теорiй про «феномен iмiдж-конструювання» пiднiмае К.М. Чернова. На думку автора, даний феномен спи-раеться на уявлення людини про себе, що доз-воляе визначити його як «усвщомлення
сощальних щентичностей особистост за допо-могою виявлення, «деконструювання» i рекон-струювання iндивiдуальних наративiв з ix по-дальшим поданням у «театрi життя» [5]. Така теоретична конструкцiя, на думку К.М. Черновой допомагае iндивiду визначатися з саморе-алiзацieю, подолати особистiсну кризу, успiшно адаптуватися в сощумг Ми можемо зробити висновок, що психолопчне корiння уявлення iндивiда про себе формуе вимоги щодо його змiн, у тому чи^ в одязi, коли висуваються вимоги вiдповiдно до певного сощального образу.
Взаемозв'язок iмiджу та одягу, тдкреслюе Агата Лiсiак, яка у своему дослщженш, безпо-середньо пов'язуе теорда I. Гофмана з моти-вацiею споживача при покупщ одягу, що ство-рюе рiзноманiття комбiнацiй гардеробу та доз-воляе шдивщу представити себе багатьом сощальним групам [6]. Автор простежуе репре-зентацiю iмiджу у вiртуальному просторi, яка виконуе компенсаторну функщю для особи-стостi i збшьшуе зону уявлення (згiдно з тео-рiею I. Гофмана). Новий вiртуальний простiр вимагае створення презентаци шдивща за до-помогою цифрових, а не фiзичниx компонентiв [10]. Специфшою подання в 1нтернет-ресурсах образу шдивща е щоденна змiна одягу, сим-волiв, брендiв в особистiсному простора У ви-щезазначених авторiв феномен моди зали-шаеться за межами дослщження, але наявнi задатки для його подальшого розвитку у формi акценту, який робиться на пiдборi одягу для презентаци вдивща.
Так, сучаснi дослiдники аналiзують дiяль-нiсть концепци I. Гофмана спираючись на соцiокультурну мотивацiю споживання, акцен-тують увагу на трансформацп споживачами товару в особистюш символи. Бшьшють спо-живачiв при виборi товару орiентуються на речi, що допомагають самовираженню, тим самим людина пов'язуе себе з матерiальними об'ектами [10]. На нашу думку, необхщно зазначити, що сприйняття iндивiда вiдбуваеться не лише вiзуально, а й вербально, кiнетично. Синтез властивостей шдивща дозволяе розро-бити комплексну технолопю його презентаци.
Концепцiя I. Гофмана також набула поши-рення для розробщ теxнологiй презентацiй шдивща у вiртуальному просторi [3, 7, 9, 10]. Сучасш американськi дослщники (Lauren Reichart, Smith and Jimmy Sanderson) зверта-
ються до драматурпчного тдходу для анал1зу самопрезентаци спортсмешв в сощальнш мереж! Instagram [9]. Автори анал1зують в1зуальну та вербальну особливост у форм! шдпис1в фо-тографш власника аккаунта 1 коментар1в, яю залишають користувачь Вщмшшсть в1ртуаль-ного простору полягае у тому, що шдивщ мае можливють бшьшого контролю над своею пре-зентащею та управлшням враженнями. Зютав-лення концепци I. Гофмана та матер1ал1в сощально! мереж! Instagram дозволило автору класифшувати фотографа за трьома характеристиками залежно вщ фону зображення: з деко-ращями; з продуктами харчування; з шшими об'ектами [9]. На наш погляд, дане дослщжен-ня дозволяе стверджувати, що одяг та його вла-стивост! (бренд) постають символом, що допо-магае презентувати себе ¿ндивщу у сощальному та в1ртуальному простор!, пор1внювати !х, тоб-то використовувати мехашзми задля покра-щення власного ¿мщжу.
У межах драматурпчного тдходу, на думку Ю.В. Чекалово!, тшо постае «складовою самопрезентаци та самовираження, засобом для маншуляци враженнями» [4, с.56]. Для нашого дослщження важливим питанням е зв'язок м1ж модою та тшом. Кр1зь призму самопрезентаци до тша людини пред'являють певш вимоги, спрямоваш на його досконалють щодо юную-чих каношв краси.
У вищезазначених концепщях автори недо-статньо описують просторовють, що являе собою важливу зв'язку для анал1зу. Для за-повнення дано! прогалини необхвдно звернути-ся до першоджерела, а саме до роботи I. Гофмана «Презентащя себе шшим у повсякденно-му житп» [1]. Автор пропонуе анал1зувати осо-бистють (формування И ¿мщжу) за допомогою «театрально! вистави, а витшаючи з не! прин-ципи суть принципи драматурпчш» [1, с. 29]. Даний тдхвд застосовуеться для анал1зу «за-соб1в, якими шдивщ в звичайних робочих ситу-ащях представляе себе 1 свою д!яльшсть шшим людям, способи, якими вш спрямовуе 1 контро-люе формування у них вражень про себе, а та-кож зразки того, що йому можна 1 що не можна робити тд час презентаци себе перед шшими» [1, с.29-30].
У структур! уявлення I. Гофман видшяе три основних складов!: сцену, актора, публшу. Насправд!, к!льк!сть учасник!в скорочуеться до двох, оскшьки «роль, яку грае один, адаптуеть-
ся до ролей, що виконуються шшими при-сутн!ми ! ц! шш1 також е публшою» [1, с.30].
Специф!чною особлив!стю даного тдходу е синтез театрального ! повсякденного життя. Вс! под!!' на сцен! е «правдопод!бно вигаданими», а в житп «нев!дрепетируваними». В!дпов!дно до закошв театрального мистецтва маска актора повинна «узгоджуватися з масками, зображува-ними шшими акторами» [1, с.30].
I. Гофман визначае сощальне утворення як «прост!р, оточений б!льш-менш закршленими бар'ерами, що перешкоджають чужому сприй-няттю, - прост!р, в якому регулярно здшснюеться певного роду д!яльшсть» [1, с. 283]. На його думку, «будь-яке соц!альне утворення можна плщно вивчати з точки зору управлшня враженнями» [1, с.283].
Зг!дно з драматург!чним п!дходом виконан-ня постае центром зорово! уваги у вщносинах виконавця ! аудитор!!. Виконання шдивщом свое! рол! вщбуваеться та залежить в!д зон: «переднього плану» («фронтова зона д!!»), «заднього плану» («закул!сна зона») та зовшшньо! зони. Вс! ц! зони наявш не лише при побудов! ¿мщжу ¿ндивща, але допустим! при низщ шших соц!альних «виконань» шдивща або сощального явища.
Зона виконання являе собою мюце, у «якому сприйняття виконання так чи шакше обме-жене» [1, с.142]. Обмеження ! засоби ко-мун!кац!! «по вщношенню до яких юнують ц! обмеження» формують р!зномашття дано! зони. Прикладами зони е: товст! панел! в радю студ!ях, що обмежують звукове сприйняття; перегородки з ф!брокартону, як! обмежують в!зуальне сприйняття; робочий кабшет з обме-женнями в простор! ! в час! [1, с.142].
Перша зона - «переднього плану», е мюцем, «у якому даеться презентащя» ! сшввщноситься з вже юнуючою «обстановкою» [1, с.142]. При цьому, I. Гофман шдкреслюе, «що деяю аспек-ти виконання, схоже, роз!груються не до аудитор!!, а до зони переднього плану» [1, с.143]. При анал!з! дано! зони I. Гофман акцентуе ува-гу на розгляд! повед!нки ! прийом!в самопре-зентац!! ¿ндивща. Норми поведшки ! вм!ння вести бесщу, моральн! вимоги, виб!р одягу та аксесуар!в важлив! при створенн! враження на аудитор!ю. Тому !! застосування можливе при побудов! ¿мщжу шдивща, в тому числ! ! при вибор! модного одягу.
Наступна зона - «зона заднього плану», у
мeжi якoï вxoдять ri фaкти пpo дiяльнicть, <^o здaтнi зiпcyвaти бaжaнe вpaжeння, пpиxoвy-ютьcя» [1, c.148]. Ocoбливicтю зoни e «ycвiдoмлeнi пpoтиpiччя з нaдв'язyвaним вpa-жeнням, якi cпpиймaютьcя як нaлeжнe» [1, c. 148]. I. Гoфмaн зaзнaчae плюpaлiзм фyнкцiй дaнoï зoни. Дaнa зoнa тaк caмo ^crnb нe тiльки poзмeжyвaльний, aлe i зaxиcний xapaктep для iндивiдa, цe «мю^, y якoмy вито-
нaвeць мoжe бeзyмoвнo poзpaxoвyвaти та тe, щo жoдeн члeн ay^TOpiï туди нe втopгнeтьcя» [1, c.150].
Тpeтя зoнa - зoвнiшня, нe пoв'язaнa з вито-нaнням, y ятому пpиcyтнi «cтopoннi». Boнa пpoтилeжнa двoм пoпepeднiм, дo нeï вiднocять-cя yci eлeмeнти, якi ж зaдiянi y дaнoмy вито-танш. Miж зoнoю викoнaння (пepeдня i зaдня зoни) тa зoвнiшньoю iœye cтiнa. I. Гoфмaн тд-кpecлюe, щo iндивiд «говижн гpaти яку^ фyнкцiю у викoнaннi, щo iнcцeнyeтьcя i го-дaeтьcя у цж зoнax, aлe зoвнiшнi дeкopaцiï дa-нoï бyдoви пoвиннi чacткoвo poзглядaтиcя як oдин з acпeктiв iншoï виcтaви тa iнoдi ïx вжшк у цeй дpyгий cпeктaкль мoжe виявитиcя вaж-ливiшим» [1, c.173]. Cтiнa нe лишe пpoвoдить дeмapкaцiйнy лiнiю мiж зoнaми, aлe й cтвopюe фoн (a6o дeкopaцieю). I. Гoфмaн пpипycкae мoжливicть випaдкoвoï i нeзaплaнoвaнoгo np^ cyтнocтi cтopoнньoгo та виcтaвi. Пoдiбнa crny-aцiя бeзпocepeдньo впливae нa пoдaльшy фopмy yявлeння, ocкiльки змiщyютьcя aкцeнти: ayди-тopiя з викoнaвцeм cтaють cпocтepiгaчaми i те-peмiщaютьcя в зaкyлicнy зoнy.
Oкpiм чiткoгo poзмeжyвaння зoн, I. Гoфмaн зaзнaчae icнyвaння бiнapнocтi, ята oтpимaлa пoяcнeння у фopмyвaннi «пpинципy пoдвiйнoгo фyнкцioнyвaння зoн» [1, c.163-164]. Згiднo з цим пpинципoм зoни oднoчacнo мoжyть фyнкцioнyвaти в piзниx знaчeнняx.
Дpaмaтypгiчний пiдxiд мoжнa зacтocoвyвaти для poзглядy piзнoмaнiтниx coцiaльниx yrao-peнь. Пpи цьoмy мoжнa видшити двa piвнi oc-миcлeння: iндивiдyaльний (в якoмy aнaлiзyeть-cя ocoбиcтicть) i нaдiндiвiдyaльний (coцiaльнi iнcтитyти). Caмe тoмy ми cпpoбyeмo зacтocyвa-ти дaний пiдxiд для poзглядy фeнoмeнa мoди. В нaшoмy aнaлiзi виключимo eлeмeнти, щo пoв'язaнi з oпиcoм ocoбиcтicнoï cтpyктypи i кoмyнiкaтивнoгo впливу тa зocepeдимo cвoю yвaгy та зoнaльнiй cтpyктypi i змicтi, тобто yмoвax, у якиx вiдбyвaeтьcя пpeзeнтaцiя iндивiдa.
Зaпpoпoнoвaнe I. Гoфмaнoм визнaчeння co^am^re yтвopeння як пpocтopy дoзвoляe poзyмiти мoдy тaким пpocтopoм. Moдa являe coбoю фeнoмeн, мeжi якoгo з чacoм вiдcyвa-ютьcя, poзшиpюютьcя, пocтyпoвo включaючи eлeмeнти, якi paнiшe ж вxoдили дo ïï пpocтopy: зaпoзичeння eлeмeнтiв oдягy чoлoвiчoгo i жiнo-чoгo гapдepoбiв, дocтyпнicть нoвoввeдeнь вшм вepcтвaм нaceлeння, дeмoкpaтичнicть. ^ши-peння мoди нeмoжливo уявити бeз дiяльнocтi ïï cyб'eктiв: мoдeльepiв, бaepiв, cпoживaчiв тa iншиx. Дiяльнicть циx cyб'eктiв cпpямoвaнa нa cтвopeння тa o^rny нoвиx пpoдyктiв мoднoï iндycтpiï, ïx пoшиpeння.
Пpи пoдaннi мoди a6o ïï пpoявiв мoжнa видiлити таступш ïï cтpyктypнi eлeмeнти, щo вiдпoвiдaють пoняттям дpaмaтypгiчнoгo пiдxo-ду - aктopoвi, cцeнi i пyблiцi. Moдa пoв'язaнa зi cцeнoю, зa дoпoмoгoю якoï вiдбyвaeтьcя тpaнc-ляцiя oбpaзiв (oдягy). Caмe нa cцeнi вiдoбpa-жaeтьcя iдeйнa зaдyмкa дизaйнepa в oпoвiдaль-нiй фopмi. Moдa дoпoмaгae «aктopoвi» (iндивiдy) пpeдcтaвити ce6e зa дoпoмoгoю oдя-гу, тoбтo craoprnrc влacний iмiдж. Oтжe, мoдa iнcцeнiзye iмiдж зa дoпoмoгoю oдягy. Irnwpa-цieю тpьox гoлoвниx вищeзaзнaчeниx yявлeнь y пpocтopi мoди e пoкaз мoдниx кoлeкцiй як мш-мoдeль мoднoгo пpocтopy.
Рoзглянeмo зoнaльнy crpy^r^py y пpocтopi мoди. В aнaлiзi пpocтopy мoди вaжливoю oco6-ливютю e зoни викoнaння, щo зaзнaчeнi y ^o-вocпoлyчeннi «cпpийняття витотання» i йoгo oбмeжeння. Тoбтo cтвepджyeтьcя, щo icнye пeвний пpocтip, y ятому вiдбyвaeтьcя нe лишe peaлiзaцiя дaнoï peчi (явищa), aлe i ïï cпpийнят-тя; якe ж e oбмeжeним. У кoжнiй фopмi мoди мoжнa пpocтeжити пeвнi фiзичнi oбмeжeння пpocтopy. Moдний жypнaл oбмeжeний у звуто-вoмy cпpийняттi, i чacткoвo в oпиcoвoмy, кшь-кютю cвoïx читaчiв. Пoдiбнi тeндeнцiï oбмe-жeння cпpийняття пpocтeжyютьcя i в мoднoмy мaгaзинi, блoзi (caйтi). У пoвcякдeннoмy життi мoдa oдягy тaкoж зocepeджyeтьcя виключнo нa вiзyaльнoмy ram^cri, в дaнoмy випaдкy, пeвним кoдoм iмiджy iндивiдa.
У пpocтopi мoди, мoжнa cпocтepiгaти пocтiйнy вapiaтивнicть зoн викoнaння oдягy як oднoгo з eлeмeнтiв мoди. Тaк, пepвиннoю зo-нoю викoнaння пocтae пoдiyм у пepioд ceзoн-ниx пoкaзiв. Oбмeжeння виникaють нe лишe у фiзичнoмy пpocтopi (нeзвaжaючи нa тe, щo вe-дyтьcя oн-лaйн тpaнcляцiï, щo дoзвoляe yciм
охочими спостер1гати i шддаватися впливу сенсу ще! дизайнера): д1я вщбуваеться в закритому примщенш, обмежена кшьюсть в1дв1дувач1в, обмежена тривалють вистави; одяг сприймаеть-ся з1 звуковим супроводом («виконанш») та шшь
Прояви «виконання» одягу у р1зних сощальних просторах долають зональну обме-женють, штегруючись в цшсний модний проспр з його трендами. Саме фрагментаршсть i обмеженють прояв1в одше! реч1 в р1зних про-сторово-часових в1др1зках надшяють моду такими характеристиками як темпоральшсть i циктчнють, як формують !! единий проспр.
I. Гофман зазначае, що «у виконанш е тшьки один центр зорово! уваги в контекст вщносин виконавця i аудитора» [1, с.142]. При цьому, у переважнш бшьшоси, виконання «складаються з кшькох самостшних вузл1в або гшзд вербаль-но! взаемодп» [1, с.142]. У простор! моди вер-бальне поступаеться в1зуальному сприйняттю одягу. Наприклад, на модному показ1 спочатку уся увага прикута до перегляду ново! колекцп, вщбуваеться в1зуальний д1алог м1ж глядачем i дизайнером за допомогою одягу. У такш форм1 подання транслюються ще! дизайнера. Поим вщбуваеться диференщащя даного процесу, у якому аудитор1я подшяеться на певш сегменти: представники засоб1в масово! комушкаци, баери, стилюти, дизайнери, св1тськ1 левищ та учасники. Вс щ групи продовжують
обговорення переглянуто! колекцп в традицш-них для них категор1ях у формат «вербально! взаемоди». Подальший розвиток вщбуваеться частково у вербальнш форм1 за допомогою за-соб1в масово! шформаци, але у в1зуальн1й зав-дяки фото- та вщео- матер1алам.
Контекст вщносин м1ж виконавцем i ауди-тор1ею пщшмае питання про учасниюв модно! комушкацп (що розглянуто в роботах А. Б. Гофмана, МХ Кшошенко, М. Мельника) та пе-решкоди, що виникають. Для нашого до-слщження особливий штерес представляе сприйняття сенсоутворення в одяз1 та мод1. Незважаючи на те, що «центром зорово! уваги» е одяг, виникають певш суперечносп при деко-дуванш його сенсу аудитор1ею в розкритп пер-винно! творчо! ще! автора. Вщповщне тракту-вання змюту колекцп свщчить не лише про налагоджену комушкащю, а й правильно про-думану зону уявлення, що позитивно позна-чаеться на 1м1дж1 особистость
У контексп розгляду зони «переднього плану» особливий штерес представляе запропоно-ване I. Гофманом поняття «переважаюч1 норми пристойносп», пщ якими автор розум1е по-смшку, об1знан1сть у модних тенденщях i творчють дизайнер1в. У даному випадку про-стежуеться взаемозв'язок м1ж 1м1джем та модою: оскшьки про знання модних тенденцш свщчить не лише виб1р одягу, але i знань !! ос-новних тенденцш.
На наш погляд, при розгляд1 «зони заднього плану» необхщно акцентувати увагу саме на тих функщях, яю безпосередньо можна пов'язати з одягом або модою: ретельно вщпрацьована здатшсть будь-якого виконання виражати ще щось кр1м свого прямого сенсу; вщкрито фабрикуються шюзп i розраховуються враження; 1ерарх1я церемошального спо-рядження; костюми й шш1 атрибути особистого переднього плану приводяться в порядок i вщповщають характеру очшувано! публши; виконавець може розслабитися, перестати вит-римувати бездоганний представницький ви-гляд, вщверто висловитися про сво! плани i вийти з образу [1, с.148-149].
Для нашого дослщжень особливий штерес представляе функщя «вщкритого фабрикування шюзш i розраховуються враження». Саме в «закулюнш зош» вщбуваеться процес створен-ня колекцп одягу, в якому дизайнер шдбирае моделей i може корегувати свш первюний за-дум, перекроювати форму одягу, змшювати загальш декорацп для посилення ефекту сприйняття. Презентащя одягу на показ1 може в1др1знятися вщ бажаного образу !! носшня у повсякденному житп, що створюе шюзда. Iлюзiя наявна у кожнш зош простору моди, що сприяе виникненню дисонансу очiкувань спо-живачiв при придбаннi популярного одягу. Ыщж виконуе таку ж роль як i певна iлюзiя, до яко! прагнуть та яку представляють перед ауди-торiею.
Захисний характер дано! зони збертаеться у просторi моди. Так, закулюся являе собою ескiзи майбутнiх колекцш i увесь процес пiдго-товки модного показу, коли доводиться змшювати моделей та корегувати одяг, загаль-ний образ подачi матерiалу. Глядач бачить виключно вщрепетируваний i оргашзований процес виходу моделей, уся тдготовка знахо-диться за лаштунками. Дана зона вщокремлюе процес створення продукту моди вщ отримано-
гo peзyльтaтy (мoдний пoкaз, жypнaл, фeшн-фiльм i т.д.).
Зпдвд з «пoдвiйним пpинципoм фyнкцioнyвaння зoн» мoдний пoкaз мoжe oднo-чacнo бути «фpoнтoвoю зoнoю» тa зaкyлiccям. У «зaкyлicнiй зoнi» зapoджyютьcя ^eï дизaй-нepiв, opieнтoвaнi нa eCTeraHm цiннocтi, зaпити cпoживaчiв i eкoнoмiчнi чинники. Ha cцeнi ayдитopiï пpeдcтaвляютьcя пeвнi кoлeкцiï oдя-гу, яю диктують мaнepy вдягaння i opieнтиpи cпoживaння iндивiдiв. З нacтaнням нoвoгo ce-зoнy, тpeндoвi мoднi peчi пepexoдять у зoвнiш-ню зoнy. Тaк вiдбyвaeтьcя пepexiд з «зoвнiшнь-oï зoни» дo «зoни ви^^ння». Пocтiйнa змiнa зoн нaдiляe мoдy тaкими влacтивocтями як тeм-^pam^cri тa циклiчнicть. В icтopiï мoди мoжнa пpocтeжити низку eлeмeнтiв, фopми oдягy, якi чepeз пeвний чac пoвepтaлиcя i cra-вaли тpeндoм ceзoнy.
Дiaлeктичнicть мoди вiдпoвiдae гoлoвним вимoгaм iмiджy - плacтичнocтi тa aдaптaцiï дo oбcтaвин. Зacoби мacoвoï iнфopмaцiï пpoвoдять piзнoмaнiтнi peйтинги, пoв'язaнi з кocтюмaми зipoк (нaйкpaщe raarra, нaйcтильнiший, нaйe-пaтaжнiший тa rnmi); пyблiкaцiï, пpиcвячeнi eвoлюцiï oбpaзiв зipoк. У цiй eвoлюцiï i ^o-cтeжyeтьcя «пpинцип пoдвiйнoгo
фyнкцioнyвaння зoн». Пpи пoбyдoвi влacнoгo iмiджy кoжeн iндивiд cпиpaeтьcя нa мoднi тeн-дeнцiï, тoмy змiнa зoн в ^ocTOpi мoди, тягнe зa coбoю i змiнy eлeмeнтiв oдягy в пoбyдoвi oco-биcтicнoгo iмiджy. Oтжe, ми мoжeмo зpoбити виcнoвoк, щo мoдa i пpинципи пiдбopy oдягy пpи cтвopeннi пoзитивнoгo iмiджy збiгaютьcя у пeвнoмy чaci. Biдбyвaeтьcя зб^, ocкiльки плю-paлiзм фopм мoдниx тeндeнцiй дoзвoляe, в тoмy чи^, i пoeднyвaти ïx з peтpo-peчaми (дeякi з якиx пepeбyвaють у зoвнiшнiй зoнi), тoбтo звepтaтиcя дo минyлoгo чacy.
Зoнaльний poзпoдiл npocTOpy викoнaння, пpeдcтaвлeння iндивiдa мoжнa пpocтeжити нa пpиклaдi пpeзeнтaцiï oдягy. Одяг в зoнaльнoмy кoнтинyyмi пpeдcтaвляe coбoю мaтepiaльний cимвoл з пeвним ^нотм, який нiвeлюeтьcя нa бyдeннoмy piвнi в cиcтeмi eкoнoмiчнoгo cro-живaння тa iмiджeвиx eлeмeнтiв peчi. Як ^и-клaд ми poзглянeмo кoлeкцiю вecнa-лiтo 2015 yкpaïнcькoгo дизaйнepa Дмш-pa Дoмaнoвa (бpeнд Domanoff).
Зa дейним зaдyмoм дизaйнepa дaнa то-лeкцiя мaлa втiлити в oдязi дею тopeaдopa: «Traje de Luces - тостюм вoгнiв». Пiдrpyнтям
cтвopeння oдягy e «кocтюм вoгню», пpи piшeннi кoлipнoï гaми дизaйнep дoтpимyвaвcя cтaндapтiв cвoгo бpeндy i вiддaв пepeвaгy чop-нo-бiлим кoльopaм, якi «e cyra вcix вiдтiнкiв i eмoцiй». Ha думку дизaйнepa, чopний кoлip «пoeднye в co6i вecь cпeктp», a бший пocтae «ocнoвoю бyдь-якoгo пpoявy» [8]. В oдязi нoвoï кoлeкцiï дизaйнep пpaгнyв пoкaзaти <«axo-raemcib i зaxoплeння пepeмoгoю», «злиття ет-ли i тeндiтнocтi, виpyючиx eмoцiй i xoлoднoгo poзpaxyнкy» [8].
Емoцiйний cтaн iдeï зaдyмy дaнoï кoлeкцiï вaжкo poзкpити у фopмi cтaндapтнoгo пoкaзy мoд. У пpeзeнтaцiï дaнoï кoлeкцiï вiдбyвaeтьcя poзшиpeння йoгo мeж зa дoпoмoгoю гpи лишe oднieï мoдeлi i змicтy фeшн-фiльмy. Екзиcтeн-цiя ceнcy кoлeкцiï пepeдaeтьcя нeвepбaльнo, зa дoпoмoгoю eмoцiйниx пepeживaнь repomi, щo пpeзeнтyeтьcя у oдязi. У дaнoмy випaдкy, ми мoжeмo пpocтeжити пeвнe нoвaтopcтвo у «ви-cтaвi» oдягy дизaйнepoм, в якoмy a^ernrc ш-peнocятьcя нa cмиcлoвий cera oдягy, a нe вiзy-aльнicть, щo e пiдтвepджeнням ecтeтичнocтi мoди y пoeднaннi з пpoдyктoм eкoнoмiчнoгo виpoбництвa. Caмe eкзиcтeнцiя дaнoï кoлeкцiï i ecтeтичнicть пpeзeнтaцiï cпpияли виотким oцiнкaм гpoмaдcькocтi (бaepiв). Ap^ пpeзeнтaцiя oдягy нe пpизвeлa дo втpaти йoгo викopиcтaння у пoвcякдeннoмy жита, a нaвпpoти, cпpиялa cпoживчoмy ^питу.
Biдпoвiднo дo зoнaльнoгo poзпoдiлy згщш з дpaмaтypгiчним пiдxoдoм I. Гoфмaнa cтpyктypa дaнoгo фeшн-фiльмa oтpимye шступний oпиc. У «зoнi пepeдньoгo raa^» iнcцeнyютьcя eмoцiйнi пepeживaння гoлoвнoï repomi, для ^oro aвтopи aкцeнтyють yвaгy глядaчa нa pyx тiлa мoдeлi, щo ycклaднюe poзпiзнaвaння фop-ми oдягy (чopнo-бiлoï гaми) Oкpiм мoдeлi нa бiлoмy фoнi з'являютьcя гeoмeтpичнi фopми. Pyx лiнiй нa e^am взaeмoдie з мoдeллю ^a^^ вae m), з yciм пpocтopoм, щo e виpaжeнням ^н-cy шв^го coцiaльнoгo oбмeжeння, якoмy у cвoeмy eмoцiйнoмy пopивi пpoтиcтoïть гepoïня, i яю пopyшyють ïï ocoбиcтий npocrip. Гepoïня бopeтьcя нe лишe з зoвнiшнiми фaктopaми, aлe й внуфшшми, тaк звaнa бopoтьбa з caмoю co-бoю. Caмe тoмy вeльми пoкaзoвим e дeмoн-cтpaцiя 6opora6^ кoли лiнiï, нacyвaютьcя cra-ють от^ни^ю гepoïнi, a pyxи мoдeлi iмiтyють ди тopeaдopa.
У «фpoнтoвiй зoнi» нaявнi ceнcoвi cимвoли кoлeкцiï: aтpибyти тopeaдopa, мopдa бикa. У
комплексi усi вищезазначенi символи та рухи розкривають суть колекщя, яка була створена «для жшок, яю завжди знають, яку роль у ко-ридi вибрати для себе, i здатних власною силою показати свою тенд^шстю» [8].
У «зош заднього плану» залишилися: пере-живання дизайнера, його щейш задумки в створеннi одягу i написаннi музики для гар-моншного поеднання усiх елементiв вистави; написання прес-релiзу; створення лук-буку, продумування мехашзму подачi колекцi! (роз-кадровка фшьму).
У зовнiшню зону потрапляють вс тi суб'екти, якi не знайомi з даною колекцiею.
Принцип «подвшного виконання» та зв'язок з iмiджем наявнi у даному показi. У колекцп створюеться iмiдж iндивiда, його життева ситу-ацiя, яка дозволяе йому придбати даний одяг. Одяг постае символом емоцш, екзистенцi!, кодом, що !х мiстить. Саме тому шдивщ, прид-бавши даш речi, не лише надiляе себе його вла-стивостями, а й корегуе iмiдж для певно! аудитора. У даному випадку вщбуваеться поеднання презентацi! одягу, iмiджу та самого iндивiда. Ми розрiзняемо вищезазначенi категорi!, тому що вони спроможш iснувати окремо, але й здатш до взаемодi!.
Наукова новизна
Збагачення драматурпчного пiдходу аналiзом простору моди, його зональним
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гофман, И. Представление себя другим в повседневной жизни / И. Гофман [пер. с англ. А. Д. Ковалева]. - Москва : «КАНОН--пресс-Ц», «Кучково поле», 2000. - 304 с.
2. Дагаева, Е. А. Драматургический подход к изучению имиджа как социально -психологического феномена / Е. А. Дагаева // Человек. Сообщество. Управление. - 2010. -№ 3. - С. 14-21.
3. Ефимов, Е. Г. Идентичность в социальных Интернет-сетях (теоретические аспекты) / Е. Г. Ефимов // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2013. - № 12: в 3-х ч. - Ч. II. -С. 72-75.
4. Чекалова, Ю. В. Интерпретация телесности в теоретическом дискурсе / Ю. В. Чекалова // Науков1 пращ [Чорноморського державного ушверситету 1меш Петра Могили комплексу
розподшом, що було використано у контекст поеднання просторовочмщжево! складово!.
Висновки
Драматурпчний тдхщ постае новою мето-долопею дослщження моди, що потребуе по-дальшого розгляду. Можна виокремити два р1вн1 осмислення концепцп I. Гофмана: шдивщуальний та над шдивщуальний, як поеднуються у просторовому вим1р1. Визначен-ня I. Гофманом сощального утворення як простору дозволяе дослщжувати моду у даному контекст .
Зональний розподш моди зпдно з драма-турпчним тдходом дозволив простежити взаемозв'язок з ¡мщжем. Драматурпчний тдхщ дозволяе простежити динам1ку в простор1 моди для розкриття И онтолопчних характеристик, пов'язаних з простором i часом та взаемозв'язок з iмiджем. Дуалiзм розмежування та едностi зон, !х динамiзм демонструють збiг iмiджу та моди у просторовому рiвнi.
Запропонована загальна модель дозволяе конкретизувати рiзноманiтнiсть просторiв моди у !х едностi. Просторова диференцiацiя (простр магазину модного одягу вiдрiзняеться вщ де-фiле по розташуванню речей, !х кiлькiстю, часу знаходженням в даному простор^ змiнi форм одягу) припускае можливють виконання драма-турпчного пiдходу у кожному просторi, що може стати об'ектом дослщження наступних публiкацil.
«Киево-Могилянська академ1я»]. Сер1я : Сощолопя. - 2014. - Т. 244, Вип. 232. - С. 54-58.
5. Чернова, К. Н. Имидж-конструирование как инструмент социальной самоидентификации личности в эпоху постмодерна / К. Н. Чернова // Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия : Психология.
- 2014. - Т. 7, Вып. 4. - С. 116-122.
6. Lisiak, A. A. Fieldwork and Fashion: Gendered and Classed Performances in Research Sites [Електроний ресурс] / A. A. Lisiak. // Forum : Qualitative Social Research. - 2015. - Vol. 16, No. 2. - Режим доступу : http://www.qualitative-
re-
search.net/index.php/fqs/article/view/2334/3789.
- Назва з екрана. - Перев1рено: 08.06.2016.
7. Miller, H. The Presentation of Self in Electronic Life: Goffman on the Internet [Електроний ресурс] / Hugh Miller // Embodied Knowledge
and Virtual Space Conference Goldsmiths' College, University of London. - 1995. - Режим доступу :
http://www.douri.sh/classes/ics234cw04/miller2. pdf. - Назва з екрана. - nepebipeHo: 08.06.2016.
8. Press. Domanoff S/S [Електроний ресурс]. -Режим доступу : http://www.domanoff.com.ua/ru/collections/spri ng-summer-15/ss-2015-press.html. - Назва з екрана. - Пеpевipенo: 08.06.2016.
9. Smith, L. R. I'm Going to Instagram It! An Analysis of Athlete Self-Presentation on Insta-
i *
Е. В. СКАЛАЦКАЯ1
'"Одесский институт финансов Украинского государственного университета финансов и международной торговли (Одесса, Украина), эл. почта elena-s2008@ukr.net, ORCID 0000-0003-1439-8753
ДРАМАТУРГИЧЕСКИЙ ПОДХОД И. ГОФМАНА В СТРУКТУРИРОВАНИИ ПРОСТРАНСТВА МОДЫ
Цель работы заключается в экспликации возможностей драматургического подхода И. Гофмана для анализа моды как пространства. Конкретным материалом, на котором продемонстрировано действие концепции является презентация одежды на сезонных модных показах коллекций дизайнера. Методологией исследования является драматургический подход И. Гофмана, компаративистский анализ. Указанная методология позволила проследить взаимосвязь имиджа и моды в зональном распределении пространства выполнения. Научная новизна заключается в обогащении драматургического подхода анализом пространства моды, его зональным распределением, что было использовано в контексте сочетании пространственно-имиджевой составляющей. Выводы. Драматургический подход становится новой методологией исследования моды, и требует дальнейшего рассмотрения. Можно выделить два уровня осмысления концепции И. Гофмана: индивидуальный и надиндивидуальный, которые сочетаются в пространственном измерении. Определение И. Гофманом социального образования как пространства позволяет исследовать моду в данном контексте. Зональное распределение моды согласно драматургическому подходу раскрывает ее взаимосвязь с имиджем. Драматургический подход позволяет проследить динамику в пространстве моды для раскрытия ее онтологических характеристик, связанных с пространством и временем. Дуализм разграничения и единства зон, их динамизм демонстрируют совпадение имиджа и моды на пространственном уровне. Предложенная общая модель позволяет конкретизировать разнообразие пространства моды в их единстве. Пространственная дифференциация (магазин модной одежды, журнал, показ сезонной коллекции дизайнера и т.д.) предполагает возможность выполнения драматургического подхода в каждом пространстве, что может стать объектом исследования следующих публикаций.
Ключевые слова: мода; имидж; пространство; драматургический подход; зональное распределение; социальное образование; одежда
1 *
E. V. SKALATSKAYA1
^Odessa Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics (Odessa, Ukraine), e-mail elena-s2008@ukr.net, ORCID 0000-0003-1439-8753
THE DRAMATIC APPROACH OF I. HOFFMAN IN STRUCTURING THE SPACE OF FASHION
The purpose of work is to explicate the opportunities of dramatic approach of I. Hoffman to analyse the fashion as a space. A concrete material, where the action of the concept is demonstrated, it is the demonstration of clothing on seasonal fashion shows of designer's collection. The methodology is the dramatic approach of I. Hoffmann,
gram [E^eKipoHHH pecypc] / L. R. Smith, J. Sanderson // Journal of Broadcasting & Electronic Media. -2015. - Vol. 59. - Iss. 2. - P. 342-358. - Pe^HM gocryny: http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/08 838151.2015.1029125. - Ha3Ba 3 eKpaHa. - ne-peBipeHo: 08.06.2016. doi:
10.1080/08838151.2015.1029125.
10. Schau, H. J. We Are What We Post? Self-Presentation in Personal Web Space / Hope Jensen Schau Mary C. Gilly // Journal of Consumer Reseach. - 2003. - Vol. 30. - Iss. 3. - P. 385404. doi: 10.1086/378616.
comparative analysis. The above mentioned methodology allowed us to trace the interconnection of image and fashion in zonal distribution of performance space. Originality consists in enriching of dramatic approach by analysis of fashion space by its zonal distribution that was used in the context of the combination of spatial and image component. Conclusions. Dramatic approach presents new methodology of fashion research that requires further consideration. We can distinguish two levels of understanding the concept of I. Hoffmann: individual and supra-individual, which are combined in spatial terms. I. Hoffmann s definition of social formation as a space allows you to explore the fashion in this context. Zonal distribution of fashion according to dramatic approach reveals its interconnection with the image. Dramatic approach allows us to trace the dynamics in the space of fashion for disclosure of its ontological characteristics which are associated with space and time. Dualism of separation and unity of zones, their dynamism show the coincidence of image and fashion in spatial level. The proposed general model allows specifying a variety of spaces of fashion in their unity. Spatial differentiation (fashion store, magazine, and showing seasonal collections of designer and other) suggests the possibility of dramatic performance approach in each area, which may be a subject of investigation for the following publication.
Key words: fashion; image; space; dramatic approach; zonal distribution; social education; clothing
REFERENCES
1. Goffman I. Predstavleniye sebya drugim v povsednevnoy zhizni [The Presentation of Self in Everyday Life]. Moscow, «KANON-press-Ts», «Kuchkovo pole» Publ., 2000. 304 p.
2. Dagayeva Ye.A. Dramaturgicheskiy podkhod k izucheniyu imidzha kak sotsialno-psikhologicheskogo komponenta [Dramaturgical approach to the study of the image as a socio-psychological component]. Chelovek. Soobshchestvo. Upravleniye - Human. Community. Management, 2010, no. 3, pp. 14-21.
3. Yefimov Ye.G. Identichnost v sotsialnykh Internet-setyakh (teoreticheskiye aspekty) (Identity in social Internet networks (theoretical aspects)). Istoricheskiye, filosofskiye, politicheskiye i yuridicheskiye nauki, kulturologiya i iskusstvovedeniye. Voprosy teorii i praktiki - Historical, philosophical, political and legal sciences, cultural studies and art history. Theory and practice, 2013, no. 12, part 2, pp. 72-75.
4. Chekalova Yu.V. Interpretatsiya telesnosti v teoreticheskom diskurse (Theoretically bodily interpretation in discourse). Naukovi pratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu «Kyiv-Mohyla Academy»]. Seriia: Sotsiolohiia - Bulletin of [Petro Mohyla Black Sea State University of «Kyiv-Mohyla Academy»]. Series: Sociology, 2014, vol. 232, pp. 54-58.
5. Chernova K.N. Imidzh-konstruirovaniye kak instrument sotsialnoy samoidentifikatsii lichnosti v epokhu postmoderna (Image design as a tool for social self-identification in the postmodern era). Vestnik Yuzhno-Uralskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Psikhologiya - Bulletin of the South Ural State University. Series: Psychology, 2014, no. 4, vol. 7, pp. 116-122.
6. Lisiak A. Fieldwork and Fashion: Gendered and Classed Performances in Research Sites. Forum: Qualitative Social Research, 2015, vol. 16, no. 2. Available at: URL : http://www.qualitative-research.net/index.php/fqs/article/view/2334/3789 (Accessed 8 June 2016).
7. Miller H. The Presentation of Self in Electronic Life: Goffman on the Internet. Embodied Knowledge and Virtual Space Conference Goldsmiths' College. London, 1995. Available at: http://www.douri.sh/classes/ics234cw04/miller2.pdf (Accessed 8 June 2016).
8. Press. Domanoff S/S. Available at: URL : http://www.domanoff.com.ua/ru/collections/spring-summer-15/ss-2015-press.html (Accessed 8 June 2016).
9. Smith L.R., Sanderson J. I'm Going to Instagram It! An Analysis of Athlete Self-Presentation on Instagram. Journal of Broadcasting & Electronic Media, 2015, vol. 59, issue 2, pp. 342-358. Available at: URL : http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/08838151.2015.1029125 (Accessed 8 June 2016). doi: 10.1080/08838151.2015.1029125.
10. Schau H. J., Gilly M.C. We Are What We Post? Self-Presentation in Personal Web Space. Journal of Consumer Reseach, 2003, vol. 30, issue 3, pp. 385-404. doi: 10.1086/378616.
Стаття рекомендована до публгкацИ д. ф1лос. н., проф. В. В. Хмтем (Украша)
Надшшла до редколеги 18.01.2016
Прийнята до друку 09.06.2016
