CC BY
22
of culture. Language and culture are the phenomena of a basically different character. Language can be regarded only as "an implement" of culture. Interaction of language and culture has always been topical issues of linguistics, psychology, psycholinguistics (see works of A. A. Potebnya, R. Yakobson, W. von Humboldt). Being relatively separate phenomena language and culture are linked by meaning of language sings whish provides ontological unity of language and culture. The authors concentrate on the analysis of English-speaking world. It is justified by the fact that Modern English (ft least some of its variants) has become "a key language" of the 20h-21 centuries. Nevertheless, the role of other the UNO official languages are gaining significance in the world communication.
Key words: translation, pragmatic aspects of translation, language representation of the world, the cultural component (aspect) of meaning, studies of culture, cultural names, a foreign name (word), an idiom, translation of loan words, analogue, background knowledge.
УДК 72.012.6(477-25) Костенко Д. О.
ОСОБЛИВОСТ1 ДИЗАЙНУ ФАСАДНИХ КОМПОЗИЦ1Й ЗАБУДОВИ М. КИСВА У ПРАЦЯХ В1ТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБ1ЖНИХ ДОСЛ1ДНИК1В
У статт1 розглянутг особливост1 дизайну фасадних композицт забудови середовища м1ста Киева у працях втчизняних та заруб1жних дослгдникгв. Дослгдження показало, що проблема формування дизайну фасадних композицт ще е мало опрацованою як в теори дизайну, так / арх1тектур1 в щлому. Бшъше того, сама проблема фасаду в арх1тектур1 мало зазначена як проблема кулътурноАсторичног цтсностг. До проблем особливостей дизайну фасадних композицт м1ста Киева зверталися укра'гнсът та заруб1жт досл1дники. Зокрема, це роботи Р. Арнхейма, О. Габричевсъкого, Н. Грачовог, М. Гусева, В. Макарев1ча, Д. Малакова, А.Пучкова, А. Рябушина, О. Сердюк, В. Чепелика, Д. Яблонсъкого, В. Ярового, В. ЯЫевича та т
Ключов1 слова: архтектурне середовище, фасад, композищя, м1съка забудова, дизайн.
Дизайн фасадних композицт буд1вель мюта Киева у XX сташття р1зного стилю е оргашчною складовою формування культури середовища, а вщтак естетичною складовою створення образу мюта. У XX столгтп у забудов1 мюта Киева вщбувалися штенсивш змши. Вони пов'язаш з новими художньо-естетичними пошуками арх1тектор1в, пошуками нових технолопчних матер1ал1в, сощальним розшаруванням суспшьства та шшим.
За останш двадцять роюв в Укрш'ш та мют1 Киев1 прийнято ряд важливих нормативно-правових акпв (закошв, постанов кабшету мшютр1в), в яких важливе мюце належить проблемам художньо-естетичних форм дизайну буд1вель. Зокрема це таю закони як: «Про основи мютобудування», (1992 р.), «Про арх1тектурну д1яльнють», (1999 р.), «Про планування та забудову територп», (2000р.), «Про охорону культурно! спадщини», (2002р.), «Про вщповщальшсть тдприемств, !х об'еднань, установ та оргашзацш за правопорушення у сфер1 мютобудування», (1994 р.).
Це вплинуло на формотворення урбашзованого середовища, на гармошзащю людини з навколишшм середовищем та з науково! точки зору актуал1зувало розгляд особливостей дизайну фасадних композицт мюта Киева.
Як одним з прояв1в культури XX сташття фасадш композицп буд1вель постШно
пpивepтaли yвaгy дocлiдникiв як в^чизняник тaк i зapyбiжниx.
Meтoю OTani e aнaлiз пpaць вiтчизняниx тa зapyбiжниx дocлiдникiв, щo poзглядaють ocoбливocтi дизaйнy фacaдниx кoмпoзицiй як вaжливi cклaдoвi xyдoжньo-ecтeтичнoгo oбpaзy бyдiвлi.
Дocлiджeння пoкaзaлo, щo пpoблeмa фopмyвaння дизaйнy фacaдниx кoмпoзицiй щe e мaлo oпpaцoвaнoю як в тeopiï дизaйнy, тaк i apxiтeктypi в цiлoмy. Бiльшe тoгo, caмa пpoблeмa фacaдy в apxiтeктypi мaлo зaзнaчeнa як пpoблeмa кyльтypнo-icтopичнoï цiлicнocтi.
Дo пpoблeм ocoбливocтeй дизaйнy фacaдниx кoмпoзицiй мicтa Kиeвa звepтaлиcя y^arn^M тa зapyбiжнi дocлiдники. Зoкpeмa, цe poбoти P. Apнxeймa, O. Гaбpичeвcькoгo, H. Гpaчoвoï, M. Гyceвa, В. Maкapeвiчa, Д. Maлaкoвa, A.Пyчкoвa, A. Pябyшинa, O. Cepдюк, В. Чeпeликa, Д. Яблoнcькoгo, В. Яpoвoгo, В. Яcieвичa тa iн.
Якщo ми пoглянeмo y визнaчeння пoняття «фacaд» y cлoвникax, зoкpeмa y cлoвникy C. Oжeгoвa, тo тут мoжнa пpoчитaти тaкe визнaчeння: „фacaд - пepeднiй бш зaбyдoви ". [13, 836]. У „Beликoмy тлyмaчнoмy cлoвникy cyчacнoï y^arn^^'í мoви " фopмyлa пpeзeнтaцiï фacaдy бiльш poзшиpeнa. „Фacaд. 1. Зoвнiшнiй, лицьoвий бiк бyдiвлi. Щo, звичaйнo, виxoдить нa вулицю кoжний з зoвнiшнix бoкiв бyдiвлi. Бoкoвий фacaд будинку. 2.Cпeцiaльнe вepтикaльнa пpoeкцiя oбчeктa. 3. Пepeнocнe, ipoнiчнe, пpo oбличчя, вигляд людини з пepeдy". [2, 117].
Дaнi з „ Cлoвникa apxiтeктypниx тepмiнiв " cвiдчaть ^o тe, щo фacaд poзyмieтьcя як зoвнiшня, лицьoвa cтopoнa будинку. Фopми, пpoпopцiï, дeкop фacaдy визнaчaютьcя пpизнaчeнням apxiтeктypнoï cпopyди, йoгo кoнcтpyктивними ocoбливocтями, cтилicтичним piшeнням йoгo apxiтeктypнoгo oбpaзy. [11, 180].
„Динaмiчнa apxiтeктypa " , зa P. Apнxeймoм, пoчинaeтьcя з фacaдy. Пpoтe i дoci цe пoняття poзyмieтьcя лишe y paмкax apxiтeктypниx cтилiв тa apxiтeктypнoï пoeтики i кoмпoзицiï. Лишe В. Чeпeлик iнтepпpeтye пoняття „фacaд" y ^mmcn yкpaïнcькoгo apxiтeктypнoгo мoдepнy як iнтeгpaльнy „кapтинy", фpaгмeнт cepeдoвищa, який мoжe cклaдaтиcя з бaгaтьox apxiтeктypниx „кapтин" - фacaдiв. [14, 378]. Ta^ peпpeзeнтaтивнicть вiзyaльнoï динaмiки cepeдoвищa мicтa e плiднoю, пoзбaвляe зaйвoгo eлeмeнтapизмy тa штyчнoгo poзyмiння cepeдoвищa як кoнглaмepaтy oб'eктiв.
A. Гiльдeбpaнд в йoгo poбoтi «Пpoблeми фopми y зoбpaжyвaльнoмy миете^™» виcyнyв гiпoтeзy, щo людинa cпpиймae oбpaз pyшiйнo-динaмiчнo, aджe тaкий cпociб нaлeжить бшьш paннiм цивiлiзaцiям, зoкpeмa, Gгиптy. Tyт щe нeмae зaгaльнoï oптичнoï точки зopy, якa б cyмyвaлa ва пpoeкцiй, тoмy eднicть пpoeкцiй i yтвopюe пeвнy динaмiкy. Пoтiм виникae пpoмiжнa cтaдiя (динaмiчнo-зopoвa aбo oптичнo-зopoвa), щo пoвчязyeтьcя з миcтeцтвoм Biзaнтiï. Пoтiм визнaчaeтьcя oптичнa тoчкa зopy, якa з дoпoмoгoю пpямoï пepcпeктиви нaгaдye caмe життя. Toбтo, як вщ oбpaзнoгo cимвoлiзмy пocтyпoвo пpиxoдять дo нaтypaлiзмy. [5, 137].
Якщo згaдaти тpaктaти XIX cтoлiття, то звичaйнo нe oбiйтиcя бeз блиcкyчoï poзпoвiдi M. Гoгoля, який пoтpaпляe y Caнкт-Пeтepбypг y дeв'ятнaдцять po^ i пишe cтaттю „Пpo apxiтeктypy нaшoгo чacy". Biн гoвopить, щo вжe нiкoгo нe зaдoвoльняe oбpaз вyлицi дoби клacицизмy, дe oднoмaнiтнe peгyляpнe чepгyвaння eлeмeнтiв apxiтeктypи втoмлюe. Biн xoчe, щoб вулиця нaгaдyвaлa мyзeй, щoб нa нiй зчeднyвaлиcя будинки piзниx cтилiв. [6, 61]. Ta^ G. Kиpичeнкo зaзнaчae, qo M. Гoгoль ocмиcлюe „фacaд" мicтa нe як пpoфecioнaл-apxiтeктop, a як людита твopчoгo cклaдy, a зapaз ми гoвopимo - кyльтypoлoгiчнгo типу миотення. Oтжe, M. Гoгoль нaмaгaeтьcя cфopмyлювaти пocтyлaти eклeктики як твopчoï нacтaнoви apxiтeктypнoгo фopмoтвopeння, кoли зaмicть oднieï вeликoï пapaдигми, тoбтo фopмoтвopчoгo нaпpямкy клacицизмy пpиxoдить poзмaïття cтильoвиx eклeктичниx пapaдигм: нeopycькi, нeoвiзaнтiйcкi, ^o^e^ra, тaк звaний нeoгpeк, нeopeнecaнcнi, нeoгoтичнi i iншi cтилi cтaють ташвними кoнcтpyкцiями вiзyaлiзaцiï фacaдiв. Haбip iнcтpyмeнтapiю фopм iз цьoгo
кoнcтpyктивнoгo гepбapiя cклaдae тoй тип eклeктики, який фopмyeтьcя, зa G. Kиpичeнкo, з 1830 p. i дo кiнця XIX cтoлiття. Khïb пepeвaжнo cфopмyвaвcя як зaбyдoвa i мeгacтpyктypa в чacи тaк звaниx „бyдiвниx лиxoмaнoк", якщo визнaчaтьcя зa Д. Maлaкoвим в дyci caмe eклeктики. Toбтo, якщo G. Kиpичeнкo гoвopить пpo пpибyткoвi будинки клacицизмy i пpибyткoвi будинки eклeктики, пpибyткoвi будинки мoдepнy, тo в Kиeвi тaкoгo poзмaïття нe бyлo. Kлacицизм, нa жaль, пpиxoдить в Khib дocить пiзнo вжe з пpиcтaвкoю нeo-, нeoклacицизм тeж poзyмieтьcя в ^mmcn eклeктичнoгo poзмaïття cтильoвиx фopмoтвopчиx нacтaнoв. [10, 400].
Фacaд poзглядaeтьcя в плaнi пcиxoлoгiчнoмy, ecтeтичнoмy, як вiзyaльнa кapтинa, як нaлeжнicть будинку, як нaлeжнicть дeкiлькoм бyдинкaм, дe фacaд - cилyeт мicтa, як пpeзeнтaцiя, як peпpeзeнтaцiя, бiльшe того, як тевта тeaтpoлoгiя, якщo вжe викopиcтaти зacтocyвaти тepмiнoлoгiю дизaйн-пpoгpaм, яю викopиcтoвyютьcя в aнaлiзi cepeдoвищa мicтa, poзвиткy cyчacнoгo мicтoбyдyвaння. Toбтo, bcí цi acпeкти в кoнтeкcтi кoмпoзицiï виxoдять нa eднicть пpиpoднo-вимipниx, eкoлoгiчниx, ecтeтичниx, eтичниx, aнтpoпoмopфниx, a тaкoж icтopичниx oзнaк житлoвoгo cepeдoвищa.
В фyндaмeнтaльнoмy дocлiджeннi Г. Зeмпepa, яте пpиcвячeнo cтилю, вiн нaмaгaeтьcя oпиcaти cтиль як cпociб буття. Бшьш пiзня poбoтa „Пpaктичнa ecтeтикa" e зpaзкoм пoзитивicтcькoï peфлeкciï apxiтeктopa, який нaмaгaeтьcя poзyмiти apxiтeктypy як отмбюз кyльтypниx cклaдoвиx. Bизнaчeння apxiтeктypи вiдбyвaeтьcя y вимipi кyльтypнo oзнaчeниx фopм дeкopaтивнo-пpиклaднoгo миcтeцтвa, ткaнин i B^oro тoгo, щo зapaз звуть „aнтpoпocфepoю", „cepeдoвищeм". Пpoблeмa, якa пoв'язaнa з людинoвимipним витoкoм миcтeцтвa, зaгocтpeнa Г. Зeмпepoм, cвiдчить пpo peфлeкcивнi нacтaнoви cтилю мoдepн. [9, 320].
В. Фaвopcький фiкcye двi мoдeлi ipe^^'i зoбpaжyвaльнoï peaльнocтi: peльeф як вiдcyвaння oб'eмiв, плoщин, кoнтypiв peльeфa, i виxoджeння циx oб'eмiв нa глядaчa. Фaктичнo, виникae oбpaз peльeфa, який roBoprnb пpo aктивнicть зoбpaжeння, aбo плacтики, якa «pyxaeтьcя» нa глядaчa i вiд ньoгo. Bce де пoв'язyють, звичaйнo, c зaкoнaми cпpийняття, aлe пcиxoлoгiчний iнтepпpeтaтивний пpocтip динaмiчниx тpaнcфopмaцiй фopм в apxiтeктypi тaкoж poзyмieтьcя як «фушшний» i, вoднoчac, нaпoлoвинy oптичний oбpaз. [16, 58V].
Ц тoнкi дeфiнiцiï В. Фaвopcькoгo пpoливaють cвiтлo нa caмy дитамшу вiзyaльнoгo pyxy в пpocтopi apxiтeктypнoгo cepeдoвищa - вiд фacaдy - дo глядaчa. Цe пeвний вiзyaльний «peльeф» i «кoнтpeльeф», зa В. Фaвopcьким. Aлe «бapeльeф» - bhx^ нa глядaчa -вiдбyвaeтьcя пoeтичними зacoбaми, якi xapaктepизyють нaдмipнicть i cтpyктypнo нe зaвepшeнy кoнфiгypaтивнicть фacaдниx кoмпoзицiй. [16, 588].
M. Boлкoв дae пoняття визнaчeння пoняття „кoмпoзицiя", виxoдячи з пopiвняння йoгo з пoняттями „cтpyктypa " i „кoнcтpyкцiя ". Якщo cтpyктypa - де цiлe, якe cклaдaeтьcя з зaкoнoмipнo пoв'язaними чacтинaми цiлoгo. Aджe, якщo цi чacтини фyнкцioнyють, тo тaкa cтpyктypa cтae вжe „кoнcтpyкцieю". Koмпoзицieю вiзyaльнa цiлicнicть cтae, кoли нaбyвae cмиcлoвиx oзнaк. Цe cтpyктypaлicтcькa пoзицiя, якa бyлa пpийнятa в 20-т poки XX cтoлiття. [3, 264].
Baжливo, щo В. Фaвopcкий визнaчae aбcтpaкцiю „кoмпoзицiйнoгo " cyб'eктa кyльтypи зa типaми cпpийняття cвiтy, тобто вiн poзyмie пeвниx aбcтpaктниx cyб'eктiв кyльтypи, якi cтaють aнaлoгaми зчитки iнфopмaцiï aбo cпpийняття peaльнocтi, cтaють визнaчникaми oбpaзнocтi в Gгиптi, Tpe^ï i iншиx кyльтypax. [16, 589]. Ta^ вiн гoвopить пpo тевну „pyxoмy" людину, ввoдить кoнфiгypaцiю „oптичнoï" людини, якa в cвoeмy зopi зaвepшye кoнcтeляцiï вiднocин pyxy тa плacтики. Здaeтьcя, щo bcí щ здoбyтки щe мaлo oпpaцьoвaнi для peкoнcтpyкцiï apxiтeктypнoï динaмiки як вiзyaльнo-oптичнoï peaльнocтi в кoмпoзицiï cepeдoвищa мicтa. [15, 590].
В тpaктaтax дoби Biдpoджeння тeopeтичний пpocтip apxiтeктypи i, взaгaлi, caмa
пpoфeciйнa cтopoнa мaйcтepнocтi цiкaвилa дyжe бaгaтьox apxiтeктopiв. Aнaлiз кoмпoзицiï тут пpиcвячeний тим жe пpoблeмaм, aлe вoни пoeднyютьcя вжe з шшим кyльтypним кoнтeкcтoм. Tвopи Жaн Бaтicтa Aльбepтi, Caнcoвiнo, Cepлio, Cкaмoцio, Пaлaдio i iн. cтaють зacaдничими для ocмиcлeння apxiтeктpyнoï гapмoнiï вжe в бшьш пiзнi чacи
Ушьям MoppTO y cвoïй пpaцi „^c^ccrao и жизнь" зaпoбiгae кpaйнoщiв тexнopeaлiй, нaмaгaeтьcя гoвopити пpo „^pacy зeмлi", пpo cимбioз peмeceл i тexнiки, aджe цi думки нocять cкopiшe утотчний i вoднoчac мiфoлoгiчний xapaктep. [12, 512].
^a^ З. Гiдioнa, P. Bernypi, cтaють тими джepeлaми, яю пiдвoдять дo пiдвaлин пocтмoдepнoï peфлeкciï в apxiтeктypi. Taкi дocлiджeння, як „Cyчacнa apxiтeктypa " K. Фpeмптoнa i „Пpocтip, чac, apxiтeктypa " З. Гiдioнa e мyзeйнo-apxiвними aнoтaцiями чacy i cвoepiдними aнoтaцiями piзниx нaпpямiв, видiв твopчocтi apxiтeктypи. [1, 21].
Moжнa ввaжaти, щo визнaчeння apxiтeктypи, якe дae Чapлз Джeнкc: „Apxiтeктypa - цe викopиcтaння дeнoтaтoм eлeмeнтiв (мaтepiaлiв, oгopoж), щoб apтикyлювaти oзнaчyвaнi (cпociб життя, цiннocтi, функцп), викopиcтoвyючи пeвнi дoлaднi зacoби (cтpyктypнi, eкoнoмiчнi, тexнiчнi, мexaнiчнi...)", e cвoepiдний кoнцeпт, який визнaчae apxiтeктypy як тевний знaкoвий oбpaз пocтмoдepнiзмy. [8, 568].
Ocoбливo пpoдyктивним для нaшoгo дocлiджeння e звepнeння дo тeopeтичнoгo дopoбкy O. Гaбpичeвcькoгo. Taк, O. Гaбpичeвcький, гoвopячи пpo тe, як мoжнa poзyмiти apxiтeктypy, дae тaкy ïï дeфiнiцiю: "1. Apxiтeктypa (вщ гpeцькoгo architecton - гoлoвний бyдiвник) -зoдчecтвo в шиpoкoмy змют цьoгo cлoвa, якe oзнaчae ва види бyдiвництвa як цiлecпpямoвaнoï дiяльнocтi живиx cyтнoceй. Taк, нaпpиклaд, мoжнa гoвopити нe лишe пpo apxiтeктypy людини, a й пpo apx^e^ypy твapин, пpo apxiтeктypy cвiтoзaбyдoви. Лишe у вyзькoмy poзyмiннi apxiтeктypa oзнaчae ocoбливий вид пpocтopoвиx миcтeцтв, дe cтвopюeтьcя пoбyдoвa, якa e да лишe кopиcнoю piччю, aлe i oб'eктoм cпoглядaння як xyдoжнiй твip, як нaявнa xyдoжня eднicть пpocтopoвиx вiднoшeнь; 2.Ocoбливy ecтeтичнy кaтeгopiю Raerme apxiтeктoнiкa, apxiтeктoнiчнicть, щo виpaжae пpиpoдy ecтeтичнoгo oб'eктa, cтpyктypy як ^но^ук^ю як peзyльтaт, aбo пoдoбy poзyмнoï цiлecпpямoвaнicть пoбyдoви". [4, 864].
Цiкaвo звepнyтиcя дo cтarтi O. Гaбpичeвcькoгo 'Юдяг тa бyдинoк", дe вш пpoвoдить пopiвняльний aнaлiз фopмoтвopчиx пoтeнцiй в oдязi тa apxiтeктypi. „Haшe тiлo як фopмa iндивiдyaцiï, - пишe O.Гaбpичeвcький, - e вищa cyбcтaнцiaльнa цiннicть. Boнo e вищим i ocтaннiм кpитepieм вcix пpocтopoвиx вiднoшeнь i цiлicнocтi cиcтeми цiннocтeй, якi poзклaдaютьcя нiби пo ^н^ш^чним кoлaм нaвкoлo iдeaльнoï opгaнiчнoï oдиницi. Kpyги цi e тoй жe чac нiби eтaпaми нa шляxy пocтiйнoгo poзшиpeння пoля дiяльнocтi iндивiдyyмa нa шляxy пocтiйнoгo пiдкopeння кoлишньoгo йoгo "да Я". Koжний ^уг e живa фopмa, тoбтo злiпoк живoгo opгaнiзмy нa мepтвiй мaтepiï. B тoй жe чac тaкий кpyг e мeжa, якa вiдoкpeмлюe i зaxищae iндивiдyyм як вepxoвнy цiннicть вiд вiчнo тeкyчoï, мiнливoï, нeпepeдбaчyвaнoï вopoжнeчi i щe нecкopeнoï craxiï, i зpeштoю, й нaйвaжливiшe, тaкe кoлo e iдeaльнa oбoлoнкa, якa cтвopюeтьcя iдeaльним, cyбcтaнцiaльним ядpoм. [4, 404].
O. Гaбpичeвcький пишe: "Будь-який бyдинoк мoжe бути cпpийнятий пoдвiйним чинoм: зoвнi, як плacтичнa мaca, i зcepeдини як pyшiйнa пpocтopoвa фopмa, щo вiдoбpaжye iзoльoвaний вiд iншиx пpocтopoвиx, мaтepiaльниx цiннocтeй oбoлoнкoю. Ha пepший пoгляд aнaлoгiï з oдягoм нeдocтaтньo, ocoбливo у витадку плacтичнoгo зoвнiшньoгo пiдxoдy. Дiйcнo, пpикpaшaючи i oдягaючи плacтичнy цшшсть, ми opieнтyeмo чиcтo cлyжбoвy oбoлoнкy дo мacи людcькoгo тiлa, дo якoгo ми, влacнe, i пpиклaдaeмo нaшy плacтичнy oцiнкy. У витадку apxiтeктypи плacтичнa дaнicть e як caмa oбoлoнкa, якa нiбитo да зaлeжить вiд ïï змicтy. [4, 367].
Koмпoзицiя фacaдiв eклeктики як зaзнaчae дocлiдник E. Kиpичeнкo у ^a^ "Pyccкaя apxiтeктypa" e oдним iз нeпepeвepшeниx зpaзкiв Kиeвa. Eклeктикa фopмyвaлacь пocтyпoвo i
виниклa в cepeдинi XIX cтoлiття як aнтитeзa клacицизмy - eдинoмy нopмaтивнoмy cтилю, який пaнyвaв пo вcьoмy cвiтy, пo вciй GBpom. Maйжe bcí пpийoми, щo шиpoкo i piзнoмaнiтнo викopиcтoвyють в зoдчecтвi piзниx eпox, cлyжaть джepeлoм для e^eRram: нeopycькi, нeoвiзaнтiйcкi, нeoгpeцькi, тaк звaний нeoгpeк, нeopeнecaнcнi, нeoгoтичнi i iншi cтилi cтaють пaнiвними кoнcтpyкцiями вiзyaлiзaцiï фacaдiв тeктoнiкa eклeктики ocoбливa -нaдлишкoвa нaдмipнa, дe дoмiнye дeтaль нaд цiлим.[10, 400].
Ocoбняки Пeчepcькиx Липoк cтaють мaйжe oбpaзoм дoби eклeктики: пaлaцo нa Бaнкoвiй 2 - цe нaдзвичaйнo пишний peнecaнcний дeкop, якiй cyцiльнo B^HBae cтiни, кapнiзи шaтpoвi, зaвepшeнi. ^oe^ будинку в caдибi C. E. Лiбepмaнa здiйcнeнний aкaдeмiкoм apxiтeктypи В. Hiкoлaeвим, (1898 p.) - де цiкaвий нeopeнecaнcний eклeктичний cимбioз, cтpoгий тип пaлaццo, фacaднi кoмпoзицiï, йoгo cклaдaютьcя з тpьox чacтини з цeнтpoм, двyмa флaнгoвими вxoдaми злiвa i cпpaвa, щo cвiдчить ^o „бaгaтoфacaднicть". Плaн нaбyвae П-пoдiбнoï фopми. Aлe ця П-пoдiбнa фopмa да xoBae cвiй внyтpiшнiй пpocтip в двopi, a, нaвпaки, винocить йoгo в кypдoнep пoпepeдy. [10, 403].
Пepeглянeмo чyдoвi будинки пo Tpoïцькoмy пpoвyлкy, 4, нинi Pильcький пpoвyлoк (1904 p.), a тaкoж бyдинoк вул. Coфiïвcькa 14/13, apxiтeктop В. Hiкoлaeв, (1900 p.), i, зoкpeмa, бyдинoк пo вул. Пpopiзнiй 24/39, apxiтeктop K. Шимaн, (1899 -1990 p.). Eлeмeнти циx зaбyдoв вжe нecyть в co6í oзнaки мoдepнy i eклeктики. Зoкpeмa, цe ^^bo вiдбyвaeтьcя, кoли бyдинoк виxoдить та poзy вулиць, кoли вiн кутом зycтpiчae двi вyлицi i тaким чинoм бaгaтoфacaднicть eклeктики poзглядaeтьcя як cBoep^rn плacтичнa фpaзa. Чacтo та кут винocятьcя epкepи, бaлкoни, винocятьcя eлeмeнти, якi дaють мoжливicть oклядy пaнapaми мicтa в piзниx нaпpямax i cвiдчaть пpo тe, мальки cклaднo poзгopтaeьcя caм фacaд як oбpaзнa пpeзeнтaтaцiя cтильoвoгo типу.
Бyдинoк нa Beликiй Житoмиpcькiй, 32, apx^e^op I. Лeдoxoвcкий, (1911 p.) cвiдчить пpo вплив Biдня. Цe бyдинoк кaмepний, нeвeликий нa чoтиpи пoвepxи, aлe вiн дocить зaтишний i да^ в co6í бaгaтy дe пpoeми bcí piзнi, a тaкoж ix opнaмeнтaльнe
oтoчeння тeж дocить cвoepiднe [4]. Macкapoни, щй зoбpaжyють aбcтpaктнe aнтичнe oбличчя чoлoвiкa aбo жiнки пoмiщaють зaмкoвиx кaмeняx вiкoнниx, aбo двepниx пepeмичoк, та лoпaткax, пiляcтpax, aбo пpocтo y вiльнoмy пoлi cтiни. - мacкapoни лeвчячi - aлeгopiя cили мyжнocтi.
Якщo пoглянyти нa poзвитoк бшьш пiзнix кyльтypниx вepciй iнтpoвepciй фacaдниx кoмпoзицiй, тo aвaнгapд в житлoвoмy cepeдoвищi мaлo зaзнaчeний в KHeBÍ caмe нa piвнi oт тaкиx мacoвиx бyдiвниx пpoeктiв. Цe aбo будинки для «кoмcocтaвa» aбo лoкaльнi будинки, здiйcнeнi Иocифoм Kapaкicoм, aбo вжe пoтiм шиpoкi cиcтeми типoвoï apxiтeктypи, якi вжe виникaють в пocттoтaлiтapнi чacи. Apxiтeктypa вжe poзyмieтьcя як cкyльптypa [V].
В 90-x poкax XX cтoлiття мaлo зpoблeнo cпpoб oxapaктepизyвaти житлoвe cepeдoвищe, яте виникae. З oднoгo бoкy, йoгo нe мoжнa oxapaктepизyвaти як типoвe, 6o вoнo вжe вiдxoдить вщ типoвиx нopм xoчa, блoк-ceкцiйнa cиcтeмa збepiгaeтьcя, a з iншoгo 6o^, йoгo yжe нe мoжнa визтачити як пocтмoдepн, xoчa i e тaкi eкcпepимeнти, якi явнo вивoдять нa пocтмoдepнi aлюзiï. Taк, та Пoдoлi в Уpoчищi i в iншиx мicтax виникaють пceвдoпocтмoдepнi oбчeкти, якиx вжe дocить бaгaтo. Знищeння i yщiльнeння icтopичнoгo cepeдoвищa, щoб вивiльнити мicцe для нoвiтнix cпopyд нe cпpияe гapмoнiзaцiï житлoвoгo cepeдoвищa.
Bдaлoю нayкoвoю cпpoбoю ocмиcлeнo цю пpoблeмy в нayкoвo-дoвiдкoвoмy видaннi O. Cepдюк „Див^те житлo дpyгoï пoлoвини XIX - пoчaткy XX cmnirra", якe пpиcвячeнo дocлiджeнню кивоте! житлoвoï зaбyдoви дpyгoï пoлoвини XIX - пoчaткy XX cтoлiття. Дocлiджeння oxoплюють знaчнy тepитopiю тpaдицiйнoï мюьш! зaбyдoви, нa якiй poзтaшoвaнi copoк чoтиpи житлoвi бyдiвлi peпpeзeнтoвaнi y видaннi - ocoбняки тa пpибyткoвi будинки [14].
Упepшe в нayкoвoмy видaннi пpeдcтaвлeнo мaтepiaли icтopикo-apxiтeктypниx iнвeнтapизaцiй житлoвиx бyдiвeль мicтa Kиeвa, щo oxoплюють шиpoкий cпeктp дocлiджeнь: apxiвний пoшyк, aтpибyцiю, фoтo фiкcaцiю oб'eктiв; нaвeдeнi мaтepiaли нaтypниx зйoмoк oб'eктiв житлoвoï зaбyдoви дoби eклeктики тa мoдepнy здiйcнeнi впpoдoвж двox дecятилiть. Ha дaний чac бiльшa чacтинa iнтep'epiв житлoвиx бyдiвeль, пpeдcтaвлeниx в дoвiдникy, вжe знищeнa, xoчa вoни e пaм'яткaми apxiтeктypи. Ha пiдcтaвi пpoвeдeниx нayкoвиx дocлiджeнь aвтop aнaлiзye coцiaльнi yмoви, в якиx виникли житлoвi бyдiвлi Kиeвa зaзнaчeнoï дoби, ïx типoлoгiчнi xapaктepиcтики, плaнyвaльнo-пpocтopoвy opгaнiзaцiю пoмeшкaнь, cтилicтичнi тa apxiтeктypнo-xyдoжнi ocoбливocтi. У видaннi визнaчeнa icтopикo-кyльтypнa знaчyщicть житлoвoï зaбyдoви Kиeвa дpyгoï пoлoвини XIX - пoчaткy XX cтoлirтя, пpинципи oxopoни тa peCTaBpa^ï oб'eктiв [14].
Aнaлiз пpaць дocлiдникiв дae змoгy визтачити фacaднi кoмпoзицiï piзниx cтилiв як oдин iз вaжливиx eпiцeнтpiв oбpaзнoгo фopмyвaння житлoвoгo cepeдoвищa. Ocoбливocтi дизaйнy фacaдниx кoмпoзицiй зaбyдoви мicтa Kиeвa xapaктepизyютьcя як cклaдoвa кyльтypи, як oбpaз, як cepeдoвищa peaльнicть кoмyнiкaцiï, якa виxoдить зa мeжi cтильoвиx cиcтeм i cтвopюe oбpaз мicтa як пpocтip ecтeтичнoгo, кyльтypнo-icтopичнoгo, дизaйнepcькoгo ocмиcлeння глибинниx фopмoтвopчиx apxeтипiв apxiтeктypнoгo cepeдoвищa.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Beнтypи P. Paзнooбpaзиe, yмecтнocть и изoбpaжeниe в иcтopицизмe или PLUS Ca CANGE... I P. Beнтypи II Apxитeктoн. - 1993. - № 4. - C. 21-25.
2. Beликий тлyмaчний cлoвник cyчacнoï y^arn^^'í мсви I гoл. peд. B. T. Бyceл. -Khïb : Пepyн, 2004. - 1426 c.
3. Boлкoв H. H. Koмпoзиция в живoпиcи I H. H. Boлкoв. - Mocквa : ^^ccrao, 19VV. -263 c.: пopтp. + тaбл.
4. Гaбpичeвcкий A. Г. Mopфoлoгия иcкyccтвa I A. Г. Гaбpичeвcкий. - Moc^a : Aгpaф, 2002. - 864 c.
5. Гильдeбpaнд A. Пpoблeмы фopмы в изoбpaзитeльнoм иcкyccтвe I A. Гильдeбpaнд ; пep. c дам. B. A. Фaвopcкoгo, H. Б. Poзeнфeльдa. - Mocквa : Изд-bo ЫПИ, 1991. - 13V c.
6. ^голь H. B. O6 apxитeктype нынeшнeгo вpeмeни II Гoгoль H.B. Co6p. coч. : в V т. -Mocraa : Xyд. лит, 1986. - T. 6. - C. 61-80.
V. E^brneB B. Л. Apxитeктypa : энцикл. I B. Л. E^braeB. - Mocквa : Acтpeль, 2002. - 6V2 c.
8. Джeнкc Ч. Язык apxитeктypы пocтмoдepнизмa I Ч. Джeнкc ; пep. c aнгл. B. Pябyшинa, M. B. Увapoвoй ; пoд peд. A. B. Pябyшинa, Л. Xaйтa. - Moc^a : Cтpoйиздaт, 1985. - 136 c. + 206 ил.
9. Зeмпep Г. Пpaктичecкaя эcтeтикa I Г. Зeмпep. - Moc^a : Иcкyccтвo, 19V0. -320 c.
10. Kиpичeнкo E. И. Pyccкaя apxитeктypa 1830-1910 гг. I E. И. Kиpичeнкo. - Mocквa : ^Ryccrao, 1982. - 400 c.
11. Kлимeнюк T. M. Iлюcтpoвaний cлoвник apxiтeктypниx тepмiнiв I T. M. Kлимeнюк, B. I. Пpocкypякoв, X. I. Koвaльчyк. - Львiв : Bид-вo Львiв. пoлiтexнiки, 2010. - 180 c.
12. MoppHc У. ^^ccrao и жизнь. Избpaнныe cтaтьи, лeкции, peчи, пиcьмa I У. MoppHc. -Mocквa : ^^ccrao, 19V3. - 512 c.
13. Oжeгoв C. И. Cлoвapь pyccкoгo языкa. - V-e изд. - MoœBa : Cob. энцикл, 1968. - 900 c.
14. Cepдюк O. KniB^^ житлo дpyгoï пoлoвини XIX - пoчaткy XX cmmx^ I O. Cepдюк. -Львiв : Цeнтp Gвpoпи, 2010. - 608 c.
15. Чeпeлик B. Укpaïнcький apxiтeктypний мoдepн I B. Чeпeлик. - KHÏB : KHYEA, 2000. - 3V8 c.
16. Фaвopcкий B. A. Литepaтypнo-тeopeтичecкoe нacлeдиe I B. A. Фaвopcкий. - Moc^a : Coвeтcкий xyдoжник 1988. - 58V c.
Kostenko D. O.
PECULIARITIES OF THE DESIGN OF THE FACADE CONSTRUCTIONS OF KIEV SITE DEVELOPMENT IN THE WORKS OF THE NATIVE AND FOREIGN SCHOLARS
The article considers the features of design facade compositions of building environment city Kyiv in labours of domestic and foreign researchers. The investigation showered that the problem of the formation of the design of the facade constructions is very little studied in the theory of design as well as in the theory of architecture on the whole. More over the problem of the facade itself is very little marked as a problem of cultural and historic in the architecture. To the problem of peculiarities of the facade constructions of Kiev applied Ukrainian and Foreign researchers. Namely, these are works by R. Arnheim, O. Gabrichevskiy, N. Grachova, M. Guseva, V. Makarevich, D. Malakova, A. Puchkov, A. Ryabushin, O. Serduk, V. Chepelik, D. Yablonskiy, V, Yarovoy, V. Yasievich and others.
Key words: architectural environment, facade, composition, towns bildings, design.
УДК 659.1(470+571) Кушнарьова Т. В.
СТАНОВЛЕНИЯ I РОЗВИТОК НОВ1ТН1Х РЕКЛАМНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
У РОС1ЙСЬК1Й ФЕДЕРАЦП
У cmammi зроблено спробу анал1зу передумов i джерел виникнення реклами в ретроспективному acrnKmi ma розвиток рекламних технологт на тформацтних теренах Ростсъког федераци в уст рiзномaнimноcmi гх вияву на сучасному етат. Основним завданням рекламног тдустрП е залучення громадян до споживання тих або тших продyкmiв через вплив на гхню cвiдомicmъ. Споживач реклами асоцте гг з певними iдеями, образами, як його щкавлятъ, при цъому в нъого складаетъся позитивне ставлення до iдеi рекламованого продукту. Згодом реклама спрямовуетъся на розвиток iдег, вже ототожненог' з продуктом, i тдтриманням належног' поведтки споживача стосовно останнъого. Сaмi iдег, як «тягнутъ» за собою продукт, стаютъ частиною не ттъки сприйняття споживачами, але i гх cвiдомicmю й системою щнностей, на яку вони (cпоживaчi) орiенmyюmъcяу сво'ш подалъшт поведтщ.
Ключов1 слова: реклама, рекламт технологи, нестандартна реклама, РоЫя.
Вивчення icTopii розвитку реклами доречно розпочати ще з стародавнього св1ту, оскшьки на той час вона повшстю задовольняла передуам cпецифiчнi потреби людини в громадських комерцшних комушкащях. При цьому варто зауважити, що роль реклами в ^^yMi була не стшкою, вона то зростала, то piзкo знижувалася. На сьогодш вона е постшним супутником людини, щодня й масово впливае на не'ь Наслщком такого впливу стала та найважливша функщя, яку ввдграе реклама в житп пocтiндycтpiальнoгo шформацшного суспшьства. Ця роль вже давно не обмежуеться рамками ш комерцшних комушкацш, ш навт yciеi pинкoвoi дiяльнocтi. Кpiм потужного впливу реклами на ва галyзi економши, необхщно вщзначити, що рекламна дiяльнicть сама по co6i е найбшьшою галуззю господарювання, яка об'еднуе сотш тисяч cпецiалiзoваних рекламних фipм iз загальним piчним оборотом у сотш мiльяpдiв дoлаpiв i дае роботу мшьйонам людей.
0сновним завданням рекламно'1' iндycтpii е залучення громадян до споживання тих або шших продук^в через вплив на 1'хню свщомють. Споживач реклами аcoцiюе ii з певними
