CC BY
18
УДК 711.4 + 364.122.5
М.М. ГАБРЕЛЬ, доктор техн. наук, професор Й.Я. ХРОМ'ЯК, канд.техн.наук Н.М. ЛИСЯК,
к.е.н., 1нститут п'1дприемництва та перспективних технологй, НУ «Льв'вська пол'техшка»
Принципи й шляхи розвитку мюьких поселень репону в умовах адм1шстративно-територ1альних трансформацш
Зд1йснено досл'щження передумов розвитку мст та визначення мсця адммстративного чинника в цй систем'1. Проанал'зовано стан мст i мського розселення репону як багатовимрного феномену, що включав вим'1ри: людину-умови-функцп-геометр'ю-час. ОбГрунтовано принципи i шляхи розвитку мст Льв'/всько! област'1 з урахуванням нових адм'1н'1стративно-територ'1альних умов.
Ключов! слова: урбанстика, теоря урбанстики, адмЫстративно-територ'альна реформа, м'ютобуд^вна система.
М. Н. ГАБРЕЛЬ, доктор техн. наук, профессор Й.Я. ХРОМЯК, к.техн.н. Н. Н. ЛИСЯК,
к.э.н, доцент, Институт предпринимательства и перспективных технологий, НУ «Львовская политехника»
Принципы и пути развития городских поселений региона в условиях административно-территориальных
трансформаций
Проведено исследование предпосылок развития городов и определения административного фактора в этой системе. Проанализировано состояние городов и городского расселения как многомерного феномена, включая измерения: человека-условия-функции-геометрию-время. Обоснованы принципы и пути развития городов Львовской области с учетом новых административно-территориальных условий.
Ключевые слова: урбанистика, теория урбанистики, административно-территориальная реформа, градостроительная система.
© М.М. ГАБРЕЛЬ, Й.Я. ХРОМ'ЯК, Н.М. ЛИСЯК, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №12 (199)/2017 189
M. GABREL,
Doctor of Economic Sciences, Associate Professor
Y. KHROMYAK,
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor,
N. LYSIAK,
Ph.D. Lviv Politechnic National University Institute of business and innovative technologies
Principles and development directions municipal settlements of region in conditions of administrative territorial reform
The preconditions for developing cities and determining the place of an administrative factor in this system are carried out. The state of cities and urban settlements of the region as a multidimensional phenomenon, including measurements: human-condition-function-geometry-time, is analyzed. The principles and ways of development of cities of Lviv region are grounded taking into account new administrative-territorial conditions.
Key words: urbanism, urbanism theory, administrative-territorial reform, urban development system.
Постановка проблеми. Основы осередки й мережа мюького розселення у Льв1вському регг oii головно сформувалися в перюд тзнього се-peдньoвiччя (XI-XV ст.) та в епоху ренесансу за певних пoлiтичних i сoцiальнo-eкoнoмiчних умов. Упродовж стол^ь мюта переживали перюди зна-чних трансформа^й - змЫи систем господарю-вання, власноси управлЫня мiстами та терито-piями тощо.
На розвиток мiст i формування ¿х просторо-во'1' структури завжди впливала множина чин-ниюв: poзмiщeння, пpиpoднo-ландшафтнi умо-ви, зовышы комункацм', дeмoгpафiчна ситуацiя, система господарювання в репой i т.д. Система управлЫня, пoлiтичний та адмУстративно-те-pитopiальний устpiй peгioну й держави також вг дiгpавали важливу роль.
Автори сформулювали наукову ппотезу що-до юнування об'ективно!' залeжнoстi мiж адмЫг стpативнo-тepитopiальними змiнами в дepжавi (репоы) та розвитком мiст, формуванням ¿х про-сторово'1' структури. В ниышых умовах трансфор-мацiй в Укра'У обгрунтування шляхiв розвитку мiст та врахування нових адмУстративно-тери-тopiальних реал^ у poзpoбцi стpатeгiй ¿х со^аль-нo-eкoнoмiчнoгo розвитку, а також в оновленн мiстoбудiвнoï документацГ|', е актуальним.
Об'ектом аналiзу виступають мiста, селища мюького типу й система мюького розселення Львiвськoï область 3 дослщження вилучено об-ласний центр Львiв.
Предметом дoслiджeння е oсoбливoстi розвитку мют peгioну в нових адмУстративно-терито-piальних умовах.
Мета статт,i полягае в oбГpунтуваннi принци-пiв i шляхiв сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo, культурного, тepитopiальнoгo розвитку мiських поселень через призму врахування адмУстративно-терито-piальних змiн, що вiдбуваються в регюы й дepжавi.
Дoслiджeння базуеться на концепцм' мiста й мiськoгo розселення репону як багатoвимipнoгo (людина-функцiï-умoви-гeoгpафiя-час) простору, що дозволяе: розглядати взаемодм' мiж piзними вимipами (пoдвiйнi, тpивимipнi, чоти-ри- та п'ятивимipнi поеднання), виявляти ¿х за-кoнoмipнoстi та окреслити мюце адмiнiстpатив-нo-тepитopiальнoгo чинника в них; обгрунтувати принципи й шляхи розвитку мют за нових адмг нiстpативнo-тepитopiальних peалiй. При цьому вир0уються завдання:
- дoслiджeння передумов розвитку мют, визна-чення мюця адмiнiстpативнoгo чинника в систeмi;
- аналiзу системи мiськoгo розселення та мюьких поселень peгioну як багатoвимipнoгo феномену;
- обгрунтування шляхiв розвитку мют та системи мюького розселення внаслщок поглибленого аналiзу й врахування адмУстративного чинника в ¿х фopмуваннi.
Тeopeтичнi передумови розвитку мют в умовах адмiнiстpативнo-тepитopiальних трансфор-мацiй. Порушена проблема вимагае уточнення окремих понять, а також теоретичного осмис-лення процеЫв, що вщбуваються в мiстoбудiв-нiй систeмi репону. Урбанютика - наука, що до-слiджуe просторову opганiзацiю мiськoгo життя, функцioнування i розвиток мiських систем piзнo-го piвня, ¿х взаемод^ мiж собою та з оточенням. Тeopiя уpбанiстики - система знань i закoнoмip-
ностей, що характеризують виникнення, просто-рову оргаызацш, функцюнування та розвиток урбаызованих систем р^ного р1вня.
1снуюч1 урбанютичы теорм та концепцм' розгля-дають мюта як модель, яка включае: людину, се-редовище та дтльнють [8]. Вим1ри об'еднуються й, залежно в1д того, який ¡з них видтяеться прю-ритетним, виникають ¡ формуються вщповщы теорм' (з соц¡альним, екологнним, ¡сторичним, еко-ном¡чним тощо прюритетами) - новий урбанГзм, чиказька школа, ¡сторична урбан¡стика, тактич-ний урбаызм та ¡н. Поширен¡ теорм' виникнення мют: г¡дролог¡чна, м¡л¡тарна, релИйна, адмЫг стративна, економ¡чна, торг¡вельна.
Окр^ «власних» теор¡й, в урбан¡стику проника-ють концепцм' та ¡де''' з ¡нших предметних сфер -духовно-релИйы ¡де''' й концепцм' з цим пов'язаы; сусп¡льно-демограф¡чн¡ концепцм', пов'язан¡ з ¡деями розселення, перенаселення, м^рацм людей; концепцм сусптьств майбутнього та ¡нфор-мац¡йного (пост¡ндустр¡ального) сусп¡льства; еколопчы концепцм' сум¡сного розвитку урбо- й екосистем; економны теорм' та альтернативы концепцм' економнного розвитку; концепцм простору й просторово''' оргаызацм сусптьств; кон-флктологп та узгодження розвитку природи Т сусп¡льства в мюьких системах.
Особливе м¡сце займають: теорт сталого розвитку як самопщтримуючий розвиток, у проце-с¡ якого задовольняються поточн потреби сус-птьства без збитку для можливостей розвитку наступних поколЫь ¡ природи; теорт централь-них м¡сць, що базуеться на позицм обумовленос-т¡ розмщення економнно''' д¡яльност¡ ринковими умовами пропози^й ¡ попиту (модель централь-них мюць Кр¡сталлера в теорм' розмщення мют, правильного розмщення Кольба, економнно-го ландшафту Льоша, м¡ського мультиплкато-ра Лоур¡); комун¡кац¡йн¡ та теорм' тертя в¡дстан¡ як труднощ¡в, що виникають при перемщенн товара ¡ людей; теорм' розм¡щення (модель Тюнена -залежност розм¡щення зон стьськогосподар-ського виробництва довкола единого ринкового центру, яку А. Вебер модифкував для промис-лового виробництва); психологии теорм' м¡ст, що до^джують психолог¡чн¡ чинники, як¡ виникають у мюькому середовищ¡ (стреси, сусптьн вщ-носини, явища масового характеру, сусщства). Вид¡ляються також теорм циклнного розвитку й класичного еволюц¡он¡зму.
Анал13 останшх досл1джень та публкацШ.
Значний внесок у розвиток урбанютичноТ теорм' внесли вченНурбанюти Укра'ни: Ю. Б¡локонь, М. Габрель, М. ДьомЫ, 6. Клюшн¡ченко, I. Фом¡н, Б. Черкес, а також економгеографи й соцюлоги -Д. Богорад, I. Бистряков, А. Остянко, О. Гладкий, С. 1щук, О. Кононенко, В. Нудельман, М. Пютун, А. Степаненко, В. Казанков, Г. Лаппо, В. Пацюк, 6. Шипович, С. Мохначук, О. Леснов, Ю. Ппгорен-ко, О. Шабл^, I. 1батулЫ, I. Савчук, Л. Руденко,
Виклад основного матералу. Для обгрун-тувань теоретичних положень ¡ шляхю розвитку мют використаемо модель п'ятивим¡рного простору (2004) Ь-р-Х-Э-Т (людина-функ-цм'-умови-геометрт-час) [5]. Урбан¡стичн¡ сис-теми розглядаемо як складний системотехнн-ний комплекс (СТК), який включае умови, людей, функцм', геометрш та часовий вим¡р. Важливим е зд¡йснення анал¡зу взаeмозв'язк¡в ¡ взаeмод¡й, що мають значення для мютобудування й розвитку мют. Для виршення урбан¡стичних завдань згруповуемо основн¡ чинники впливу на просто-рову орган¡зац¡ю м¡ст ¡ територй
Ключовою складовою будь-якого населеного пункту е люди - м¡сцев¡ мешканщ приТждж^ люди з обмеженими можливостями. Саме 'х потреби значною м^ою формують структуру й властивос-т¡ м¡ського простору. Потреби побутов^ виробни-ч¡, культурно-осв¡тн¡, рекреац¡йн¡ тощо обумов-люють функцм', як¡ можна роздтити на зовн¡шн¡, внутр¡шн¡ та узгодження. Функцм' реал^уються за конкретних умов (природно-ландшафтних, роз-м¡щення, при обмеженнях та вимогах) ¡ потребу-ють ресурс¡в матер¡альних, ф¡нансових, енерге-тичних, ¡нформац¡йних. Умови м¡ст пов'язан з 'х геометричними характеристиками (розмр кон-ф¡гурац¡я, розпланування), а також з вим^ом часу як ¡сторюю м¡ста, його сучасн¡стю й майбутнм.
Установлена множина з п'яти вектора (ви-м¡р¡в) необх¡дна й достатня, а також незмЫна для р^них сфер ¡ р¡вн¡в мюького простору. Вона включае увесь масив традиц^них характеристик, застосовуваних у мютобудуваны, - величина, емнють, границ¡, функц¡ональна й розплану-вальна оргаызацт, доступн¡сть ¡ м¡сце елемента в систем¡ вищо''' ¡ерархм, ¡сторичн особливост¡, м¡стобуд¡вн¡ й природн¡ умови тощо.
Основы елементи й характеристики взаемод^ п'ятивим^ного простору подано в табл.1. Роз-гляд усього масиву взаемод^ (подв¡йних, по-
тpiйниx тoщo) пiдтвepджy8 в ycix пo8днaнняx вщ-нoшeння дo ypбaнicтики. Paзoм iз тим юнують кoмбiнaцiï, якi вiдiгpaють y пpoцecax пpoвiднy чи мeнш вaжливy poль, тoбтo icнyють пpiopитeт-н пo8днaння для piзниx зaвдaнь мicтoбyдyвaння.
Пocтa8 вимoгa виявлeння ключoвиx кoмipoк y мoдeлi бaгaтoвeктopнoгo пpocтopy для кoнкpeт-ниx ypбaнicтичниx зaвдaнь. Bпpoвaджeння мo-дeлi бaгaтoвeктopнoгo мicтoбyдiвнoгo пpocтo-py дoзвoляe peфopмyвaти iнфopмaцiйнy бaзy тa yпopядкyвaти зaвдaння ypбaнicтики.
^pn пo8днaння, a ïx y п'ятивeктopнoмy пpo-cтopi дecять, xapaктepизyють плoщини взaeмo-д!Т двox вeктopiв. Ta^ пo8днaння людcькoгo (L) й вимipy yмoв (X) xapaктepизyeтьcя пoкaзникaми yмoв життя людeй i ïx дiяльнocтi - кoмфopтнicть, eкoлoгiчний cтaн, зaбeзпeчeння нaceлeння жит-
лoвoю плoщeю. Пoeднaння XL cтocyютьcя мйж-ливocтeй зaдoвoлeння дyxoвниx, мaтepiaльниx, пoбyтoвиx, peкpeaцiйниx, кyльтypнo-ocвiтнix тa iншиx пoтpeб людeй щoдo yмoв ïx життя й дiяль-нocтi. Äo пoкaзникiв yмoв життeдiяльнocтi в pe-гioнi вiднeceмo piвeнь життя, кoмфopтнicть yмoв, якicть мeдичнoгo, пoбyтoвoгo тa iнфopмaцiйнoгo oбcлyгoвyвaння. Äo вaжливиx yмoв життeдiяль-нocтi людини вiднocитьcя тaкoж piвeнь пoлiтич-нoï й кpимiнoгeннoï нaпpyжeнocтi. Bидiляютьcя зaкoнoмipнocтi пo8днaнь циx вимipiв тa фopмy-ютьcя зaвдaння пoкpaщeння yмoв.
Bзaeмoпoeднaння LF oпиcy8 фyнкцioнaльнi пo-газники пpocтopy, щo cпiввiднeceнi з людским вeктopoм i oпиcyютьcя пoкaзникaми зaбeзпeчe-нocтi peкpeaцiйними й oб'8ктaми coцiaльнoï iнфpa-cтpyктypи, зaйнятicтю нaceлeння нa виpoбництвi
Ocнoвнi взacмoдiï вeктoрiв Micbêoro прocтoру
Елементи Cклaдoвi прocтoру 3míc вимiрiв i взaeмoдiй прocтoру Micr (приклaди)
Bимipи пpocтopy L Люд^кий (мicцeвi мeшкaнцi, пpиïжджi, cпeцiaльнi кaтeгopi]')
F Фyнкцioнaльний (внyтpiшнi, зoвнiшнi, yзгoджeння)
X Умoви (пpиpoднo-лaндшaфтнi, poзмiщeння, oбмeжeння)
G Гeoмeтpiя (poзмip, кoнфiгypaцiя, poзплaнyвaння)
T Чacoвий (минyлe, cyчacнe, мaйбyтнe)
Пapнi взaeмoдiï (плoщини) LF Piвeнь зaбeзпeчeння пoтpeб
LX Умoви життя тa дiяльнocтi людeй
LX Poзпoдiл нaceлeння щoдo yмoв
LG Poзпoдiл нaceлeння зa кaтeгopiями i пo тepитopiï
LT Динaмiзм людcькoгo вимipy
FT Фyнкцioнaльнa пpoдyктивнicть, динaмiкa фyнкцiй
FX Фyнкцioнaльнe ocвoeння тepитopiй
FG Poзпoдiл фyнкцiй пo тepитopiï
XT Динaмiкa yмoв y чaci
GT Зм^ гeoмeтpичниx xapaктepиcтик y чaci
Пoтpiйнi взaeмoдiï FGX Crpy^pa poзмiщeння мicтoбyдiвниx oб'eктiв
FLT Динaмiкa зaйнятocтi людeй
FXG Cтaн yмoв життeдiяльнocтi
LFT Динaмiкa фyнкцioнaльниx yмoв
LXT Динaмiкa poзпoдiлy pecyp^
XLG Умoви poзмiщeння житeлiв
LXG Cтaн yмoв життeдiяльнocтi людeй
LGT Динaмiкa poзceлeння людeй
FXG Cтaн фyнкцiй y пpocтopi
FGT Cтaн cтpyктypи пpocтopy
Пoчeтвepнi взaeмoдiï LXFT Динaмiкa пpoцeciв (coцiaльниx, виpoбничиx, дeмoгpaфiчниx)
LXFG Динaмiкa pecypciв пpocтopy
LFGT Динaмiкa життeдiяльнocтi пpocтopy
LXGT Фyнкцiï пpocтopy
Micтoбyдiвний пpocтip LFXGT Coцiaльнo-eкoлoгo-eкoнoмiчнa xapaктepиcтикa пpocтopy мicтa
тощо. У ктькюному BHMipi воно характеризуеться можливими пропор^ями зайнятостi людей у сферах дiяльностi. В абсолютних одиницях це кiлькiсть людей, зайнятих piзними фунщями (кiлькiсть працюючих людей, структура зайнятост населен-ня). Якiсть трудових ресур^в оцiню8ться показни-ками освiтньо-квалiфiкацiйного piвня населення стосовно певноТ функцюнальноТ сфери, Тх вiковою характеристикою. У ^й площинi знаходиться та-кож поеднання FL, в якому розкриваеться потен-цiал функцiй щодо людини.
Зокрема, оцiню8ться потенцiйна коpиснiсть функцiй стосовно потреб людей, трудом юткють функцГй, piвень екологiчностi технологiй. Поста-ють функцюнальы завдання оптимГзацм функцiй та структури функцюнальних зон.
Поеднання LT характеризуе динамiзм люд-ського вектора - природний i механiчний рух населення, мiгpацiю, пpиpiст населення. В ¡сто-ричному аспектi можна оцЫювати динамiку за-селення й приросту населення, збереженють етнiчних тpадицiй i особливостей. Постають завдання демогpафiчних пpогнозiв, аналiзу на-пpямiв i причин мГграцм тощо. На перспективу можна прогнозувати динамку показниюв люд-ського потенцiалу, розвитку pегiону й окремих мют у людському вимipi. Поеднання TL характеризуе середню тривалють життя людей, сеpеднiй вк жителiв мiст та окремих райоыв pегiону.
Поеднання LG включае характеристику взае-модм людей i геометричного вектора - масштабу, конф^урацм та освоеност простору, що ви-являеться у показниках щiльностi населення, розподту його по територм, особливостях осво-ення людьми простору життeдiяльностi. В поед-наннi GL характерними показниками буде се-pеднiй pозмip житловоТ площi на людину, piвень заселеностi територм тощо.
FG розкривае pозподiл функцiй на територм та виявляеться у показнику щiльностi функцюнальних об'ек^в, поселень, pозмiщення рекреа^йних i виробничих об'eктiв - функцюнальна структура територм, пpидатнiсть ТТ окремих зон до функ-цюнального використання. Формуються зв'язки вимipiв та завдання пошуку оптимальних масш-табiв для piзних функцiй у мютк Поеднання FX i XF характеризуються набором показниюв по-тенцiалу функцюнальних умов регюну. До най-важливших показникiв цГеТ категорм вiдноситься наявний потен^ал pесуpсiв (матеpiальних, енер-
гетичних, ¡нформафйних), а також piвень техно-генних впливiв на довкiлля. Важливими умовами функцюнування мiст е наявнють i якiсть шляхiв сполучення й комунка^йноТ меpежi, piвень розвитку функцюнальноТ iнфpастpуктуpи, виробни-цтва i збуту продукцм. Постають завдання опти-мГзацм цих поеднань шляхом покращення умов або вдосконалення функцюнальноТ оргаызацм.
XG - розподт умов у геометричних характеристиках простору ^зномаытнють, концентра-цiя умов i ресур^в у пpостоpi). Площина «умови
- геометричний вимip» об'еднуе pозмipнi характеристики умов. Сюди ж вщносяться характеристики рельефу й конф^урацм територм, показники концентрацп (зосеpедженостi) умов, транзит-нiсть територм. Як вщомо, у мiстобудiвнiй дГяль-ностi ц властивостi мають суттеве значення.
У площин XT основою взаемодм е iнтенсивнiсть споживання обмежених pесуpсiв, характеристика змЫ ситуацм щодо розмщення, тpансфоpмацiя вимог до простору. У мютобуд^ый дГяльност важ-ливо враховувати динамiчнiсть умов, тобто 1х змЫу за певний промГжок часу, або ТТ обернену величину
- стабiльнiсть (частота i складнiсть паводкiв).
GT - змЫи геометричних характеристик у час (масштабу, конфГгурацм та освоеност простору). Поеднання дае iнфоpмацiю про можливу швид-кють пеpемiщення маси, енергм та ¡нформацм в простора змЫ меж i вщносин з оточенням.
У площин «функцп - час» (поеднання FT i TF) важлива потенфйно можлива функцюналь-на продуктивнють мютобудГвних систем, тобто Тх корисний результат або пропускна здатнють за одиницю часу Т. До феТ групи належать також показники динамки функцюнального розвитку в ¡сторичному аспектi й у пеpспективi. У поеднаны TF мае значення вк основних виробничих фон-дГв, тривалють функцюнальних циктв (сезон-нють) пщсистем мiста, час окупност 'Тх функцй
ПотрГйы поеднання вектоpiв (Тх десять) окрес-люють тривимГрний простГр характеристик взаемодм трьох вектоpiв та Тх компонентiв. Розкри-ваються ширш! можливост аналiзу Тх взаемодм, структуризацм завдань урбанютичноТ дГяльнос-тк Скаж^о, в об'ем! взаемодм функцiонального вектора (F), умов (X) та геометричного (G) окрес-люеться простГр, що характеризуе умови житте-дГяльност на певний момент часу (вектор людини i часовий в цьому випадку фксоваы). Поеднання людського вимГру (L), регюнальних умов (X)
i гeoмeтpичниx xapaктepиcтик (G) oкpecлюють cтaн pecypciв cepeдoвищa нa пeвний мoмeнт чa-cy й oпиcyють pecypcнy cитyaцiю в мют (вeктopи фyнкцioнaльний i чacoвий пpи цьoмy фiкcoвaнi).
Пoчeтвepнi взaeмoдiï включaють п'ять вapiaн-тiв y п'ятивeктopнoмy пpocтopi, oкpecлюють мнo-жину бiльш yзaгaльнeниx xapaктepиcтик пpo-CTopy. LXFG - poзглядa8тьcя людcький вимip, yмoви, фyнкцioнaльнi й гeoмeтpичнi xapaктepиc-тики (вимip чacy фiкcoвaний; oкpecлюeтьcя мнo-жинa пoкaзникiв, якi xapaктepизyють cтpyктypy пpocтopy). LXFT - poзглядaeтьcя людcький вимip, yмoви, фyнкцioнaльний вeктop тa чac, a вeктop re-oмeтpичниx xapaктepиcтик фiкcy8тьcя (oтpимye-мo мнoжинy xapaктepиcтик пpoцeciв y пpocтopi). LXGT - людcький вимip, yмoви, гeoмeтpичнi xa-paктepиcтики й чac, вiдoбpaжaють pecypcи пpo-cтopy, a фyнкцioнaльний вeктop фiкcy8тьcя. FXGT (фyнкцioнaльний вeктop, yмoви, гeoмeтpичнi xa-paктepиcтики тa чac) - пo8днaння вiдoбpaжaють yмoви життeдiяльнocтi пpocтopy, a вeктop люд-cькoгo вимipy фiкcoвaний. LFGT (люд^кий, функ-цioнaльний вeктopи, гeoмeтpичнi xapaктepиcтики тa чac) - oкpecлюeтьcя пpocтip як aбcтpaктнa ra-тeгopiя, в якiй вeктop yмoв фiкcoвaний.
Taким чинoм, чoтиpивимipнi пo8днaння пepeд-бaчaють фiкcaцiю oднoгo з вимipiв п'ятивимipнoгo пpocтopy, зaвдяки чoмy вiдбyвaeтьcя знижeння йo-гo poзмipнocтi. Ta^ фiкcyючи yмoви, фopмy8тьcя ^nac зaвдaнь типoвoгo пpoeктyвaння. Bвoдячи вeк-TOp yмoв, вiдбyвa8тьcя пpивeдeння типoвoгo пpoeк-ту дo кoнкpeтниx yмoв мicцeвocтi й вимoг зaмoвни-кa. Ф^уючи вeктop чacy, фopмyeтьcя кnac зaвдaнь пepeдпpoeктнoгo aнaлiзy в мicтoбyдyвaннi, oцiню-8тьcя cтaн cиcтeми нa пeвний мoмeнт чacy. Bвe-дeння вeктopa чacy з нaпpямoм y peтpocпeктивy фopмye зaдaчi icTOpiï мicтoбyдyвaння; в пepcпeктивy - oптимiзaцiï мicтoбyдiвниx cиcтeм тa ïx пepcпeктив-нoгo poзвиткy. Фiкcaцiя фyнкцiй oкpecлю8 мнoжи-ну cпeцiaльниx (ecтeтичниx, лaндшaфтниx тa Ышт) зaвдaнь y мicтoбyдyвaннi. Зaфiкcyвaвши вeктop ге-oмeтpичниx xapaктepиcтик пpocтopy, мoжeмo зву-жyвaти зaдaчi дo oб'eктнoгo пpoeктyвaння. Фiкcaцiя людcькoгo вeктopa звoдить зaвдaння ypбaнicтики дo xapaктepиcтик yмoв житт8дiяльнocтi. У циx пoeд-нaнняx зocepeджeнi ocнoвнi зaкoнoмipнocтi, вaжли-вi для oкpecлeння шляxiв peфopмyвaння й poзвиткy мюьш cиcтeми poзceлeння i мют peгioнy.
Пoвнa мнoжинa xapaктepиcтик пpocтopy й мю-тoбyдiвниx зaвдaнь фopмy8тьcя y п'ятивимipнoмy
пoeднaннi (LFGT). Для ^eï мнoжини iнтeгpaль-нoю е xapaктepиcтикa eфeктивнocтi пpocтopy, яга включae пoкaзники кopиcнocтi, eкoнoмiч-нocтi, eкoлoгiчнocтi, бeзпeки тa ecтeтики пpocтo-py. Пocтaють iнтeгpaльнi зaвдaння. Зaвдaнням нaйвищoгo i8papxiчнoгo piвня е пiдвищeння eфe-ктивнocтi тa гapмoнiзaцiï мicтoбyдiвнoï cиcтeми, якa вимaгa8 poзглядy вcьoгo мacивy xapa^e-pиcтик п'ятивимipнoгo пpocтopy.
Бaгaтoвимipнa мoдeль мicтoбyдiвнoгo пpocтo-py poзкpивae нoвi мoжливocтi aнaлiзy, oцiнки й cинтeзy мicтoбyдiвниx cитyaцiй i cиcтeм. Дocлi-джуючи мoдeль мeтoдoм кoмбiнaтopнoгo aнaлi-зу, мoжнa: вcтaнoвити iepapxiчнi piвнi мicтoбyдiв-нoгo пpocтopy й клacи зaвдaнь y мicтoбyдyвaннi; бyдyвaти гpaфiчний oбpaз ocнoвниx cиcтeмo-yтвopювaльниx cклaдoвиx пpocтopy тa ïx взa-8мoдiй; здiйcнити aнaлiз мoжливиx кoмбiнaцiй вeктopiв i ïx кoмпoнeнтiв. З ïï дoпoмoгoю мoжнa впopядкyвaти i пoглибити aнaлiз пpocтopy, oцiни-ти пpaвильнicть i пpoпopцiйнicть пoбyдoви мюто-бyдiвниx cиcтeм, poзpoбити aлгopитми ïx poзви-тку (пpoгнoзyвaння).
Bикopиcтaнa мoдeль п'ятивимipнoгo пpocтo-py виxoдить зa мeжi тpaдицiйнoï мoдeлi тpивимip-нoгo пpocтopy (людинa-cepeдoвищe-дiяльнicть), вoнa пoвнiшe й eфeктивнiшe xapaктepизye вимг pи пpocтopy, щo бepyть yчacть y фopмyвaннi мicт, включa8 мнoжинy двo-, тpи-, чoтиpивимipниx пo-eднaнь, y мeжax якиx мoжливo eфeктивнo aнaлi-зyвaти взa8мoзв'язки тa oбrpyнтyвaти пpинципи й шляxи poзвиткy мicтoбyдiвниx cиcтeм.
II. Aнaлiз мicт i cиcтeми мicькoгo poзceлeння y peгioнi вiдпoвiднo дo oбrpyнтoвaнoï мoдeлi пpo-CTopy. Людcький вимip y cиcтeмi мют i м^ь^^ poзceлeння peгioнy. Ha тepитopiï Львiвcькoï o6-лacтi poзтaшoвaнo 7В мicькиx нaceлeниx пунк-^в, з якиx:
- oднe вeликe мicтo - oблacний цeнтp м. Львiв (пpoживae 47,5% мicькoгo нaceлeння oблacтi);
- тpи cepeднi мicтa: Дpoгoбич (7В,6 тиc. ocí6), ^рий (60,5 тиc. ocí6) i Чepвoнoгpaд (6В,6 тиc. ocí6);
- 74 мaлi мicькi нaceлeнi пункти, в т.ч. 40 мют i 34 ceлищa м^ь^^ типу, якi згiднo з ДБH360-92** вiднocятьcя дo мaлиx мicт.
3a кiлькicтю мaлиx мicт, в якиx зocepeджeнo 31% y^o^ мicькoгo нaceлeння oблacтi, Львiв-щинa зaймa8 пepшe мicцe в Укpaïнi. 3i cклaдy мaлиx мют п'ять мaють oблacнe знaчeння: Бo-pиcлaв, Cтpий, Hoвий Poздiл, Mopшин, Tpycкa-
вець. Сьогодн в област1 налнуеться: 39 мюьких поселень з чисельнютю населення менше 6,0 тис. ос1б, 18 - з чисельнютю населення вщ 6,0 до 10,0 тис. ос1б, 8 мют - з чисельнютю населення 11,0-20,0 тис. оЫб, 9 мют - з чисельнютю населення 21,0-50,0 тис. ос1б.
Функцюнальний вим1р. 3а питомою вагою населення, зайнятого у р^них сферах економнно'Т дг яльноси можна видтити так категорм малих мют:
- мюта з переважаючими промисловими функцтми (Борислав, Жидачю, МиколаТв, Ново-явор^ськ, Новий Роздт, Стебник);
- транспорты вузли (Рава-Руська, Мостиська, Самб1р, Стрий);
- санаторно-курортн й рекреа^йы центри (Винники, Моршин, Сколе, Трускавець);
- ¡сторико-арх^ектуры центри (Жовква, Белз, 3олоч1в, Угн¡в);
- адмУстративы центри район¡в (Броди, Буськ, Городок, Жидачю, Жовква, 3олоч¡в, Кам'янка-Бузька, МиколаТв, Мостиська, Перемишляни, Пустомити, Радех¡в, Самб¡р, Сколе, Сокаль, Ста-рий, Самб¡р, Турка, Явор¡в);
- господарськ центри м¡сцевого значення (Б^рка, Велик¡ Мости, Добромиль, Дубляни, Ко-марно, Судова Вишня, Xодор¡в);
- центри низових локальних систем розсе-лення, що надають функцм з надання соц^льно-культурних, комунально-побутових та ¡нших по-слуг населенню (Глиняни, Новий Калиыв, Рудки, Сосн¡вка, Хирю).
У схем¡ планування територм Льв^ськоТ' облас-т¡ зд¡йснена комплексна функцюнальна тип¡зац¡я м¡ст за господарськими функцтми (рис. 1).
При цьому видтили типи м¡ст за господарськими функцтми: центри пол¡функц¡ональн¡
Рисунок 1. Функцюнальна тишзащя мют Льв1всько1 облает
Джерело: Схема планування Львтсьш област'1. Граф1чн1 матер1али.
(багатофункц¡ональн¡); старопромислов¡; ново-промислов¡ (включаючи ре¡ндустр¡ал¡зован¡ цен-три); зал^ничы вузли; агропромислов¡; люопро-мислов¡ та курортно-рекреац¡йн¡ центри [7].
Часовий вим^. Генеза розвитку м¡ських по-селень Льв¡вського рег¡ону. Досл¡дження генези мют репону проведено стосовно таких ¡сторич-них перюду: м¡ста допромислового перюду (до 1772 р.); мюта час¡в кап¡тал¡зму й ¡ндустр^за-цм (1772-1939 рр.); м¡ста радянського перюду (1939-1989 рр.). Характеристику кожного перюду зд^снено в таюй послщовностк
- загальна характеристика м¡ст перюду (ви-никнення, господарка, непромислова дтльнють);
- умови функц¡онування й розвитку мют;
- система управлЫня та и роль у розвитку м¡ст;
- пов'язан¡сть м¡ст з адмУстративно-терито-р¡альним устроем рег¡ону.
Особливу групу мют Льв^ськоТ област¡, як¡ по-требують спец¡альних охоронних заход¡в, складае мережа ¡сторичних м¡сць. Постановою КабЫе-ту М¡н¡стр¡в Укра'ни в¡д 26.07.2001 року №878 мюта Белз, Б^рка, Борислав, Броди, Буськ, Велик Мости, Винники, Глиняни, Городок, Добромиль, Жидачв Жовква, 3олоч¡в, Кам'янка-Бузька, Комарно, Микола'в, Моршин, Мостиська, Пере-мишляни, Пустомити, Рава-Руська, Рудки, Сам-бр Сколе, Сокаль, Старий Самб¡р, Судова Вишня, Турка, Угыв, Хир¡в, Ходорю та Явор¡в включено до списку ¡сторичних населених пункта Укра'ни.
1з 3965 пам'яток арх¡тектури, взятих пщ охоро-ну держави в области близько 40% розташовано в малих мютах, зокрема в: Бродах - 72, Жов^ - 58, Самбор¡ - 54, Б¡брц¡ - 46, Буську - 36, Ра-вНРусьюй - 26, Комарно - 23 ¡ т.д. Всесв^ньо-в¡домими мютами област¡ з пам'ятками мютобу-дування й архтектури, окр¡м Львова, е 3олоч¡в, Жовква, Кам'янка-Бузька. Найб¡льш значущи-ми ¡сторичними об'ектами е також Замок Даниловича у селищ¡ м¡ського типу Олесько, Замок Концепольських у сел¡ П¡дг¡рц¡, Монастир-фор-теця в сел¡ Ун¡в (М¡жг¡р'я), а також розвинута мережа дерев'яних церковних споруд, яю зберегли-ся в селах область
Геометричний вимр 3г¡дно з¡ Схемою плану-вання територм Укра'ни Льв¡вська область вщ-носиться до найважлив¡ших з точки зору пла-нувального каркасу держави. Планувальний каркас област мае лУйно-вузлову урбаызова-ну структуру, яка формуеться в результат¡ пере-
тину двох головних напрямюв пщвищено''' урба-ызацм та транзитного руху: Сх¡д - Захщ, а також П¡вн¡ч - Пвдень.
Головн¡ планувальн¡ ос¡ збжы з основними тран-спортними зв'язками, як перетинають область з¡ сходу на захщ (коридор №3) та з п¡вноч¡ на твдень (магютраль Ковель-Льв¡в, коридор №5). ДомЫу-ючим урбаызованим елементом планувального каркасу е планувальна в¡сь Сх¡д - Захщ, оскть-ки створення м¡жнародного транспортного коридору Ки'в - БерлЫ (А-3) найб¡льш перспективне. На головних планувальних осях розташован мю-та: Червоноград, Жовква, Буськ, Броди, Микола'в, Стрий, Сколе, Яворв Новоявор^ськ.
Планувальн ос¡ другого порядку визначен¡ вздовж мереж¡ транспортних маг¡стралей репо-нального значення. Опорними мютами тут е Ра-дех¡в, Кам'янка-Бузька, 3олоч¡в, Дрогобич, Сам-б¡р, Мостиська.
У структур¡ урбан¡зованого планувального каркасу територм област л¡дируюче положення за-ймае Льв¡вська м¡ська агломерац¡я, яка територг ально розвиваеться. На першому етап розвитку м¡ста в його структуру ув^шли поселення ближ-нього кола: Винники, Рясне, Рудно, Дубляни, Брю-ховичк На сьогодн¡ в зон активного впливу Львова знаходиться друге коло поселень - Пустомити, Городок, 1вано-Франкове, Щирець, та фактично визначаеться прим¡ська зона Львова, яка потре-буе адм¡н¡стративного упорядкування.
Умови. Основними елементами природного каркасу (який мае еколопчне значення) е дв¡ р¡чков¡ системи: 3ах¡дного Бугу та Днютра, люо-в¡ масиви й прська м¡сцев¡сть - Карпати. Урбанг зована й природна системи в принцип мають бути поляризованими, але реально в деяких мюцях вони перетинаються, що творить еколопчну «на-пругу» або кризов¡ явища. Так, найб¡льш загроз-лива еколопчна ситуац¡я скпадаеться в басейнах основних рнкових систем, тобто Захщного Бугу, Дн¡стра та '''х притоюв, - там, де на них «наклада-ються» урбан¡зован¡ ос¡. Басейну Захщного Бугу притаманна висока освоенють (розоранють складае 43%, люистють - 22%), забруднення вщбува-еться п¡д впливом урбосистем поселень Буська ¡ Сокаля. Найзабруднен¡шими визнано дтянки Со-сн¡вка - Червоноград - Сокаль.
Характеристика взаемод^ проанал¡зованих ви-м¡р¡в. М¡ста Борислав, Стебник, Дрогобич, Сам-б¡р, Червоноград, Сосн¡вка, Белз та Сокаль ха-
paктepизyютьcя пpoявoм coцiaльнo-eкoнoмiчниx, eкoлoгiчниx i мicтoбyдiвниx пpoцeciв, як знижу-ють пpивaбливicть ïx тepитopiй i вiдпoвiдним чи-нoм пpизвoдять дo дeпpecивниx пpoцeciв. Hoвий Poздiл, Hoвoявopiвcьк, Жидaчiв мaють cпpият-ливi yмoви для poзвиткy нoвиx фунщй yнacлiдoк poзвиткy iнвecтицiйнo-пpивaбливиx виpoбництв (eлeктpoeнepгeтики, нaфтoпepepoбки, oкpeмиx га-лyзeй xiмiчнoï пpoмиcлoвocтi). Poзвитoк мicт Бpo-ди, Paвa-Pycькa, Cтpий, Caмбip, Cyдoвa Bишня, Mocтиcькa, Дoбpoмиль знaчнoю мipoю пoв'язaний з тpaнcпopтнo-poзпoдiльчoю фyнкцi8ю, щo фop-мy6тьcя y мicтax, якi е зaлiзничними вyзлaми.
□кpeмe мicцe cepeд мicт Львiвщини пociдa-ють мicтa Tpycкaвeць i Mopшин, якi е ^poprno-лiкyвaльними цeнтpaми. Cкoлe, Typra тa Cтapий Caмбip poзмiщeнi y ф^мй чacтинi oблacтi й ви-дiляютьcя як лicoгocпoдapcькi цeнтpи.
Cepeд нaceлeниx пyнктiв oблacтi нaйбiльшa зa чиceльнicтю кaтeгopiя aгpoпpoмиcлoвиx цeнтpiв, виpoбничoю бaзoю якиx е пepeвaжнo xapчoвa й лeгкa пpoмиcлoвicть. Ïx зaгaльнa кiлькicть 19 oдиниць (дo цьoгo типу тaкoж вiднocитьcя чacти-нa ceлищ мicькoгo типу).
Koжнe тpeтe мicтo oблacтi мoнoфyнкцioнaльнe, тoбтo eкoнoмiчнo aктивнe нaceлeння зaйнятe нa кiлькox пiдпpи8мcтвax мicтa, як пpaвилo, oднieï-двox пpoфiльниx гaлyзeй eкoнoмiки, як фopмyють дoxiднy чacтинy бюджeтy, зaбeзпeчyють функ-цioнyвaння coцiaльнoï iнфpacтpyктypи тa iншиx oб'8ктiв житт8зaбeзпeчeння нaceлeння. Дo тaкиx нaлeжaть мicтa Xoдopiв, Дубляни, Paвa-Pycькa, Hoвий Poздiл, Cyдoвa Bишня, Бiбpкa, Pyдки, Cтeб-ник, Beликi Mocти, Дoбpoмиль, Xиpiв, Hoвoявo-piвcьк, Cocнiвкa, дe пpoживa8 пoнaд 150 тиа ocí6, aбo 10% y^oro мicькoгo нaceлeння oблacтi.
Moжнa дoпycтити зpocтaння ceлищ мicькoгo типу в нoвиx aдмiнicтpaтивниx yмoвax, тoж нa тa-киx oб'8ктax зyпинимocя дeтaльнiшe.
Уcьoгo в мaлиx мicтax poзмiщeнo пpиблизнo 5% пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв oблacтi, нa якиx виpoбля8тьcя близькo чвepтi в^е'( пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï oблacтi, для пoтpeб poзвиткy coцiaль-нoгo-кyльтypнoгo тa виpoбничoгo пoтeнцiaлiв мaлиx мicт викoнyeтьcя дo 1 5% вcix бyдiвeль-ниx poбiт oблacтi. B мaлиx мicтax нapaxoвy8тьcя близькo 24% мaлиx пiдпpи8мcтв oблacтi, якими випycкaлocя мaйжe 25% ycieï ïx пpoдyкцiï (po6ít пocлyг). У мaлoмy бiзнeci (мaлиx пiдпpи8мcтвax, кooпepaтивax) з ypaxyвaнням пiдпpиeмцiв-фi-
зичниx ocí6 зaйнятo пpиблизнo 40,0% вщ чи-ceльнocтi пpaцiвникiв, зaйнятиx y гaлyзяx eкoнo-мiки мaлиx мicт, a питoмa вaгa йoгo вiдpaxyвaнь дo мicцeвиx бюджeтiв нaближaeтьcя дo 20,0%.
Житлoвo-кoмyнaльнe гocпoдapcтвo тужить ocнoвoю житт8зaбeзпeчeння й poзвиткy мaлиx мicт. Boднoчac знoc ocнoвниx фoндiв гaлyзe-виx oб'8ктiв пepeвищye 50% i вимaгae тepмiнo-виx po6^ з ïx peмoнтy тa мoдepнiзaцiï. Mopaльнo зacтapiлe й eнepгo8мнe oблaднaння пpизвoдить дo зpocтaння тapифiв нa пocлyги з вoдo-, тeплo-пocтaчaння тa вoдoвiдвeдeння; пoнaднopмaтивнi втpaти вoди й тeплoвoï eнepгiï нeгaтивнo впливa-ють нa фiнaнcoвo-гocпoдapcькy дiяльнicть пщ-пpи8мcтв. Biдcтae вiд cepeдньooблacниx пoкaз-никiв piвeнь зaбeзпeчeнocтi нaceлeння мaлиx мicт кoмyнaльними пocлyгaми. Taк, питoмa вaгa житлoвoгo фoндy мaлиx мют, oблaднaнoгo цeн-тpaльним гaзoпocтaчaнням, cтaнoвить В4,3%, цeнтpaльним вoдoпocтaчaнням - 72,5%, цeн-тpaльним тeплoпocтaчaнням - 44,1%, кaнaлi-зaцi8ю - 6В,3%. ^и цьoмy мeшкaнцi знaчнoï кiлькocтi мaлиx мicт зaбeзпeчeнi cyчacними га-мyнaльними пocлyгaми нa низькoмy piвнi. Meн-0e oднoгo вiдcoткa житлoвoгo фoндy ocнaщeнo цeнтpaльним вoдoпocтaчaнням тa кaнaлiзaцieю в мicтax Koмapнo i Cкoлe, нa oдин вiдcoтoк - га-нaлiзaцi8ю в м. Гopoдкy, нa 3-4% - цeнтpaльним тeплoпocтaчaнням y Paдexoвi тa Пepeмишлянax. Пoвнicтю вiдcyтнe цeнтpaльнe гaзoпocтaчaння y Paвi-Pycькiй, Бeлзi тa Угнoвi, цeнтpaльнe вoдo-пocтaчaння - y Cyдoвiй Bишнi, цeнтpaльнe тe-плoпocтaчaння - y Бу^ку, Xoдopoвi, Mocтиcькax, Pyдкax, Дoбpoмилi i Xиpoвi, нe кaнaлiзoвaнe жит-лo y Cyдoвiй Bишнi й Угнeвi [7].
Heзaдoвiльний тexнiчний cтaн кoмyнaльниx дo-piг, зpocтa8 кiлькicть aвapiйниx i вeтxиx бyдинкiв. Cyттeвим зaлишaeтьcя питaння нaлaгoджeння збopy й yтилiзaцiï твepдиx пoбyтoвиx вiдxoдiв, a тa-кoж вiдпoвiднoгo yтpимaння мicць ïx зaxopoнeння.
Mepeœa лiкyвaльниx зaклaдiв мaлиx мicт o6-лacтi дocтaтньo poзвинeнa й зaбeзпeчy8 мeш-кaнцям дocтyпнy i cвo8чacнy мeдичнy oпiкy. □днaк piвeнь мaтepiaльнo-тexнiчнoï бaзи зaклaдiв oxo-poни здopoв'я нe вiдпoвiдae cyчacним cтaндap-тaм якocтi мeдичнoï дoпoмoги. У бiльшocтi мaлиx мicт функцюнують oднoпpoфiльнi cтaцioнapи (тe-paпeвтичнi чи пeдiaтpичнi) з нeдocтaтнiм зaбeз-пeчeнням мeдичнoю aпapaтypoю й дiaгнocтичним oблaднaнням. Maлими тeмпaми poзвивaють-
ся стaцioнapoзaмiннi фopми мeдичнoгo вyвaння (дeннi стaцioнapи, стaцioнapи вдoмa) тa впpoвaджeння пpaктики сiмeйниx лiкapiв.
Львiвськa oблaсть e пpoвiдним цeнтpoм Укpa-Уни щoдo нaдaння сaнaтopнo-кypopтниx пoслyг. Üблaснi ^poprni й peкpeaцiйнi цeнтpи (мiстa Bи-нники, Mopшин, Cкoлe, Tpyскaвeць, смт. Cxiдниця, Heмиpiв) poзмiщeнi в eкoлoгiчнo чистиx пpиpoд-ниx зoнax, мaють бaгaтi зaпaси poдoвищ ви^га-eфeктивниx лiкyвaльниx i мiнepaльниx вoд, гpязeй, poзвинyтy мepeжy сaнaтopïíв тa iншиx лiкyвaльниx yстaнoв, нeoбxiдний штaт висoкoквaлiфiкoвaниx мeдичниx кaдpiв тa oбслyгoвyючoгo пepсoнaлy.
Baжливoю склaдoвoю дyxoвнoï сфepи суспть-нo-гpoмaдськoгo життя y мiстax е сфepa кyльтypи, нaдбaння я^ дoнoсяться дo ix мeшкaнцiв чepeз мepeжy вiдпoвiдниx зaклaдiв. Hapoднi дoми зa-бeзпeчyють збepeжeння eтнoкyльтypниx зв'язкiв, вiднoвлюють i пoпyляpизyють нapoднi звичaï й o6-pяди, пpи ниx дшть aмaтopськi xyдoжнi кoлeктиви, гypтки пpиклaднoгo i дeкopaтивнoгo мистeцтвa, клуби зa iнтepeсaми тoщo. Cтpaтeгiчним нaпpя-мoм poзвиткy бiблioтeк зaлишa8ться зaстoсyвaн-ня в ïx дiяльнoстi iнфopмaцiйниx тa тeлeкoмyнiкa-цiйниx тexнoлoгiй. У пepeвaжнiй бiльшoстi мaлиx мiст дiють пoчaткoвi мистeцькi нaвчaльнi зaклaди.
Cepeд iншиx кoмпoнeнтiв, якi впливaють нa ти-пiзaцiю мiст, нeoбxiднo видiлити ïx poзмiщeння в кypopтнiй зoнi Kapпaт (Tpyскaвeць тa Mopшин); y мeжax пpикopдoнниx тepитopiй (Бeлз, Paвa— Py^ra, Угнiв, Явopiв, Moстиськa, Cyдoвa Bишня, Дoбpoмиль тa Xиpiв; y пpимiськiй зoнi Львoвa (Жoвквa, Гopoдoк, Bинники, Дубляни).
III. Aдмiнiстpaтивнa фyнкцiя y poзвиткy мiст pe-гioнy. Iстopичний eкскypстa гeнeзa. Aдмiнiстpa-тивнo-тepитopiaльнi peфopми пpoвoдяться y дepжaвax для знaxoджeння eфeктивниx шля-xiв poзвиткy й вивeдeння з кpизи. Ùe ^стянтин Beликий y IV ст., нaмaгaючись збepeгти кoлись пoтyжнy Pимськy iмпepiю, здiйснив peфopмy, якa включaлa: вщд^ння цивiльнoï влaди вiд в^сьга-вoï; пoдiл iмпepiï нa oкpeмi пpeфeктypи з poзши-peнням пoвнoвaжeнь нa мiсцяx; пepeнeсeння стoлицi з Pимy й poзбyдoвy нoвoï - Koнстaнтинo-пoля; визнaння piвнoпpaвнoстi piзниx peлiгiй, pe-лiгiйниx гpoмaд, y т.ч. xpистиянськoï.
Дoпpoмислoвий пepioд. Ha зeмляx сyчaснoï Укpaïни, Ñ зaxiднoгo peгioнy, в сepeднi вiки, пoчи-нaючи з XIV ст., пpoстeжyються нaслiдки кpизи клaсичнoгo фeoдaлiзмy, зoкpeмa iдeaлy дepжa-
ви як пpивaтнoгo дoмeнy кopoлiвськoгo чи кня-зiвськoгo poдy. Üкyпyвaвши Гaлицькe князiвствo 1349 p., пoльський кopoль Kaзимиp III з нaстyп-никaми тpивaлий чaс yтpимyвaлися вiд iнтeгpaцiï в Пoльськe кopoлiвствo, oбмeжившись пpисвo-енням сoбi титулу мoнapxiв Pyськoгo кopoлiв-ствa ^e змiнюючи внyтpiшнi пopядки). Зayвaжи-мo, щo yдiльнa систeмa yтpимyвaлa ^oC пoзицiï й y пepшi дeсятилiття пoльськoгo пaнyвaння, пpo щo свщчить вiднoвлeння Бeлзькoгo князiвствa (13B7-1462 pp.) тa нaвiть yтвopeння Жидaчiв-сь^га князiвствa (1403-1435 pp.), якe ыгали нe iснyвaлo paнiшe [1, 4].
Гoлoвнoю пoдi8ю в ^TOpiC Укpaïни paнньoмo-дepнoï eпoxи, aдмiнiстpaтивнoгo пoдiлy зoкpe-мa, бyлa yнiя ^льсь^го кopoлiвствa i Beликo-гo Литов^^го князiвствa (1569 p.), внaслiдoк чoгo вo8вoдствa Укpaïни пepeйшли з литoвськoï пiд пoльськy звepxнiсть. Aдмiнiстpaтивний пoдiл пpинципoвo нe змiнювaвся. Пoстyпoвo зpoстaлa лишe кiлькiсть сyдoвиx oкpyгiв-зeмeль. У пepioд eкoнoмiчнoгo пiднeсeння й, вiдпoвiднo, швидга-гo збiльшeння нaсeлeння бyдyвaлися нoвi зaмки, фopмyвaлися нoвi пoвiти; тa нaвпaки, внaслiдoк pyйнyвaння пoвiтoвoгo цeнтpy (зaмкy пepeдoв-сiм) пщ чaс вo8нниx дiй тepитopiя мoглa бути пpи-eднaнa дo сyсiдньoгo пoвiтy.
Eлeмeнтoм aдмiнiстpaтивнoï систeми Pe-чi Пoспoлитoï бyлo мiськe сaмoвpядyвaння. Miс-тa Пoльщi й Гaлицькoï Pyсi (XIII—XIV ст.) пpиймaли йoгo зa зpaзкoм мiстa Maгдeбypг, звiдки й нaзвa: щoб пpивaбити пiдпpи8мливиx нiмeцькиx кyпцiв, мoнapx aбo влaсник мiстa нaдaвaв Тм сyдoвий i aдмiнiстpaтивний iмyнiтeт, a тaкoж тopгoвi пpивi-лeï — нa склaд (фaктичнo пpимyсoвe зoбoв'язaння iнoзeмниx кyпцiв тopгyвaти нa мюьгаму pинкy впpoдoвж пeвнoгo чaсy), звiльнeння вiд мит (гpe-бeльниx, мoстoвиx, пepeвiзниx) y мeжax кopoлiв-ствa, встaнoвлeння днiв яpмapкiв i нaдaння мaйнa (зeмeльнi yгiддя, млини тoщo), — якi б гapaнтyвa-ли мюьюй paдi фiнaнсoвy oснoвy для спpaвнoгo фyнкцioнyвaння мaгiстpaтiв, звiльнeння (як пpa-вилo, тимчaсoвe) вiд сплaти пeвниx пoдaткiв тoщo. Maгдeбypзькe пpaвo виявилoся зpyчним iнстpy-мeнтoм для стимуляцГ[ poзвиткy мiст i eкoнoмiч-нoгo пoстyпy зaгaлoм. У XV ст. нa тepитopiï Pyсь-raro й Бeлзькoгo вoeвoдств виниклo 153 мiстa, з якиx 14 кopoлiвськi (нa мaгдeбypзькoмy пpaвi), 3B — шляxeтськi. Пpo житт8здaтнiсть мaгдeбypзькoгo пpaвa свiдчить i фaкт, щo вoнo нaдoвгo пepeжи-
лo Piч Пocпoлитy в Pociйcькiй iмпepiï й бyлo cra-coвaнe лишe пicля пopaзки пoльcькoгo пoвcтaння 1В31 p.; y K^i - 1В34 p. [11].
^йниж^ лaнкa aдмiнicтpaтивнoï cиcтeми Pe-чi Пocпoлитoï - ciльcькi гpoмaди, здeбiльшoгo нa pycькoмy пpaвi. Як i в дaвньopycький пepioд, дo cклaдy ceлa вxoдилo п'ять-дecять двopiв (димiв); кiлькa двopищ твopили гpoмaдy, якa oбиpaлa cтapiйшинy. Дeкiлькa гpoмaд фopмyвaли вoлocть (нa чoлi з тивyнoм aбo oтaмaнoм). Пocтyпoвo ктькють ciл нa pycькoмy пpaвi змeншyвaлacя зa paxyнoк ïx пepexoдy нa нiмeцькe чи вoлocькe пpaвo, пpoтe в Pycькoмy вo8вoдcтвi pycькe пpaвo пpocтeжy8тьcя щe й y XVIII ст. [1].
Peзyльтaтoм пoвcтaння 164В p. cтaлo вiдpo-джeння y^a^^raï дepжaвнocтi y фopмi ^ть-мaнщини. Гeтьмaн Бoгдaн Xмeльницький (1649 p.) opгaнiзyвaв дepжaвy зa мoдeллю aдмiнicтpaцiï peecтpoвoгo кoзaцькoгo вiйcькa. Aдмiнicтpaтив-ний фopмaт Гeтьмaнщини пepeдoвciм мiлiтap-нo-мoбiлiзaцiйнoгo пpизнaчeння, ïï oфiцiйнa нa-звa Biйcькo 3aпopiзькe (3aпopiзькa 0ч дo cклaдy Гeтьмaнcькoï дepжaви фopмaльнo нe вxoдилa, xoч збepeглa caмoyпpaвлiння i дo 1709 p. фaк-тичнo виcтyпaлa нeзaлeжнoю пoлiтичнoю oди-ницeю). Tepeни Гeтьмaнщини бyлo пoдiлeнo нa пoлки (знaчнo мeншi зa вo8вoдcтвa) й coтнi. Kiлькicть пoлкiв бyлa cтaлoю (нa Лiвoбepeжжi ïx icнyвaлo 10), тoдi як corni змiнювaлиcя, пocтy-пoвo зpocтaючи пepeдoвciм yнacлiдoк кoлoнiзa-ци cтeпoвиx пpocтopiв (дoти мaлoзaceлeниx) тa пpиpoднoгo пpиpocтy нaceлeння.
B Aвcтpoyгopcький пepioд (1772-1939 pp.) тepитopiя peгioнy poзглядaлacь як вaжливий плaцдapм зaxиcтy iмпepiï тa пoлiгoн мoжли-вoï вiйни з Pociйcькoю iмпepieю. Фyнкцioнyвaлa eфeктивнa cиcтeмa aдмiнicтpaтивнo-тepитopi-aльнa тa yпpaвлiння тepитopiями, в т.ч. мicтaми. Знaчнi змЫи в життi мicт peгioнy зa aвcтpiйcькo-гo пaнyвaння вiддзepкaлювaли зaгaльнy тeн-дeнцiю cycпiльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy кpaю: poзпaд фeoдaльниx вiднocин i зapoджeння pин-кoвoï eкoнoмiчнoï cиcтeми кaпiтaлiзмy. Знapяд-дям iнтeгpaцiï зaвoйoвaниx зeмeль cтaв нoвий aдмiнicтpaтивний пoдiл нa циpкyлi (ocнoвнa aд-мiнicтpaтивнa oдиниця цeнтpaлiзoвaнoï вepти-кaлi влaди eпoxи aвcтpiйcькoгo aбcoлютизмy). 1773 p. yтвopeнo шicть циpкyлiв, якi пoдiлeнo нa дpiбнiшi диcтpикти. Heзвaжaючи нa чacтi змг ни кopдoнiв, цicapcький ypяд пpaгнyв втpимa-
ти cтaбiльнe чиcлo циpкyлiв (1В-19). У 1В53 p. aдмiнicтpaтивнy cиcтeмy Гaличини cклaдaв пo-дiл нa 20 циpкyлiв: Kpa^^^^ Baдoвицький, Бoxeнcький, Hoвий Coнч, Tapнiвcький, Яcлo, Pя-шiв, Cянoк, Пepeмишль, Жoвкiвcький, Львiв-cький, 3oлoчiвcький, Caмбipcький, Бepeжaн-cький, Cтpийcький, Cтaнicлaвiв, Koлoмийcький, Tepнoпiльcький, Чopткiвcький i Чepнiвeцький [4].
Пюля 1В61 p. Гaличинa oтpимaлa aвтoнoмiю, Львiв cтaв peзидeнцi8ю кpaйoвиx ceймiв, вщ-тaк пopяд з цeнтpaлiзoвaнoю вepтикaллю влaди фopмyeтьcя cиcтeмa мicцeвoгo caмoвpядyвaння. З 1В66 p. ^личину пoдiлeнo нa 74 aдмiнicтpa-тивнi пoвiти. Як cвiдчaть дoкyмeнти Гaлицькo-гo нaмicництвa, ocтaтoчнo aдмiнicтpaтивнi мeжi cфopмyвaлиcя в пepшiй пoлoвинi 1B70-x po-кiв (y ^личиы зaлишaлocя 74 пoвiтoвi paди дo 1914 p. - Бipчaнcький пoвiт лiквiдyвaли, cтвo-pивши Дoбpoмильcький) [9].
Mi^ra caмoвpядyвaння. З 17В4 p. poзпoчинa-8тьcя пpoцec пepepeecтpaцiï мicькиx пoceлeнь, дo yвaги пepeдoвciм бepyтьcя лoкaцiйнi пpивi-лeï, пpaвo нa яpмapки, нaвiть кiлькicть eвpeïв (як люднють, нaйбiльш cxильнy дo мюьга^ cпocoбy життя), пicля чoгo вiдбyвaeтьcя нacтyп нa мюь-кe caмoвpядyвaння. У Гaличинi пepeвaжaли мю-тa мaгдeбypзькoгo пpaвa, пpивaтнi мicтa, як пpa-вилo, були в cx^tá чacтинi. 1В10 p. oпpaцьoвaнo едину клacифiкaцiю мicт ycieï мoнapxiï зa кpитe-pi8м чиceльнocтi мeшкaнцiв i кiлькocтi бyдинкiв, a тaкoж вcтaнoвлeнo нижню мeжy 2 тиc. мeшкaн-цiв. 3гiднo з кaдacтpoм мicькиx пoceлeнь 1794 p. лишe 14 гaлицькиx мicт мaлo нaceлeння пoнaд 2 тиc. ocí6. У вЫй Aвcтpiйcькiй iмпepiï (зa дaними 1В10 p.) нaлiчyвaлocя 209 мicькиx пoceлeнь, з ниx лишe 14 мют нaлeжaлo дo Гaличини, 2 - Бу-кoвини. Унacлiдoк пiдтвepджeння бтьшютю мicт cвoïx пpивiлeïв i пpaвa нa caмoвpядyвaння мicькi пoceлeння бyлo пoдiлeнo нa тpи poзpяди: 1) Львiв як cтoлиця кpaю; 2) кopoлiвcькi мicтa, якi oтpимa-ли ^cap^M пpивiлeï; 3) мyнiципaльнi мicтa - pe-штa мicт з влacними мaгicтpaтaми. Biдпoвiднo дo peeCTpy 1В23 p. в Гaличинi вжe нapaxoвyвaлocя 61 мicтo, 3 - в Бугавинк дo кopoлiвcькиx вiднe-ceнo Львiв i 1В гaлицькиx тa 3 бyкoвинcькi мicтa; мyнiципaльниx - 44, пpивaтниx - 21 (мicтeчкa нe вpaxoвaнo) [12]. 1В4В p. мicтa пoдiлeнo нa тpи кaтeгopiï - зaлeжнo вiд вeличини piчнoгo пpибyт-ку (зaгaлoм y Cx^^ Гaличинi 1В57 p. нapaxoвy-вaлocя 45 мicт i 3 3В0 cm, тoдi як y в^й Aвcтpiï цi
пoкaзники стaнoвили вiдпoвiднo B91 мiстo й 71 5B0 ст). Дo poзpядy мiст зaкoнoм вiд 13 бepeзня 1BB9 p. пiднeсeнo щe 30 гaлицькиx пoсeлeнь, 19 з якиx (aбo 63,3%) були poзтaшoвaнi нa тepитopiï Cx^of Гaличини, a 1B96 p. включeнo дoдaткoвo 139 нaсeлeниx пyнктiв, B3 з якиx (59,7%) були y Cx^tá Гaличинi. Зaгaлoм нaпpикiнцi XIX — нa пo-чaткy XX ст. y Cx^tá Гaличинi нaлiчyвaлoся 103, a в Зaxiднiй — 6B мют i мiстeчoк. Юpидичний CTa-тус мiстa в 1921 p. мaлo 95 гaлицькиx пoсeлeн-ня, мiстeчoк бyлo 204 [11—12].
Цeнтpaлiзaцiя yпpaвлiння тa paцioнaльнe poз-мiщeння виpoбничиx сил paдянськoгo пepioдy пpизвeли дo нaдмipнoï кoнцeнтpaцiï ydx yпpaв-лiнськиx, сoцioкyльтypниx фyнкцiй, виpoбничиx тa oсвiтянськиx peсypсiв y мiстax—цeнтpax, a тaкoж дo фyнкцioнaльнoï yбoгoстi мaлиx мiст, якi нин зaзнaють дeфiцитy peсypсiв для сaмoстiйнoгo poзвиткy. Üзнaчeнa пpoблeмa нaявнa i y Львiв-ськiй oблaстi: нaдмipнa кoнцeнтpaцiя пpoмислo-вoстi, нaсeлeння; зoсepeджeння iнфpaстpyктy-pи в oблaснoмy цeнтpi; диспpoпopцiï в poзпoдiлi eкoнoмiчнoгo i сoцiaльнo—кyльтypнoгo пoтeнцi-aлy мiж пoсeлeннями; нeзнaчнa opгaнiзaцiйнo— гoспoдapськa poль мaлиx мiст. Львiвськiй oблaс-тi вдaлoся пpoтистoяти нeгaтивним тeндeнцiям змiни систeми poзсeлeння, нa сьoгoднi тут юнуе 1B50 сiльськиx пoсeлeнь (нa чaс poзpoбки пoпe-peдньoï Cxeми paйoннoгo плaнyвaння Львiвськoï oблaстi плaнyвaлoся 1060).
У paдянський пepioд y period вiдбyлись двi pe-фopми, як вплинули нa мiстa тa пoдaльший íx poз-витoк, — пюля Дpyгoï свiтoвoï вiйни ввeдeнo yCTptà paдянськoï систeми гoспoдapювaння й влaснoстi (тepитopiя пoдiлeнa нa paйoни й стьсью paди, pa-йoнними цeнтpaми стaли нe лишe мiстa, a й œ-лищa мiськoгo типу — Глинянський, Бeлзький); y 1962 p. вiдбyлoся yкpyпнeння paйoнiв, дe poз-мiщyвaлaсь влaдa paйoнy (мeтoю peфopми мa-лo стaти збiльшeння знaчeння aдмiнiстpaтивнo-гo чинникa як мiстoyтвopюючoгo, щo пpивeлo б дo poзвиткy пpoмислoвoстi й пoслyг цeнтpiв вищoгo piвня пpи змeншeннi íx кiлькoстi). Taким чинoм, y мiськиx пoсeлeнняx aдмiнiстpaтивнa фyнкцiя бyлa вилyчeнa. Üблaсний цeнтp Дpoгoбич був пoнижe-ний дo стaтyсy paйoннoгo цeнтpy.
Змiнa aдмiнiстpaтивнoгo стaтyсy нe вплинyлa нa змiни кiлькoстi мeшкaнцiв. Пpиpiст (спaд) нaсeлeн-ня, нeзaлeжнo вщ poлi aдмiнiстpaтивнoï, збepiгaвся нa oднoмy piвнi. Зaмiнi нaсeлeння, спpичинeнiй нe
лишe нaтypaльним пpиpoстoм, a й сaльдoм мiгpa-ци тa мoдифiкaцiï мeж (включeння дo aдмiнiстpa-тивниx мeж мiст пpимiськиx пoсeлeнь i тepитopiй) спpиялa, зoкpeмa, i мiстoбyдiвнa дoкyмeнтaцiя (re-нepaльнi плaни пoвoeнниx poкiв, 1960—x тa 19B0— x po^). Знaчнi змiни мeж вщбулися тaкoж y 1960— тi po^: змiнeнo мeжi 32 мiськиx пoсeлeнь, y пoнaд двa paзи зpoсли тepитopiï мiст—цeнтpiв — oблaсниx i paйoнниx (в iншиx пoсeлeнняx змЫи нe пepeви-щили 50% íx тepитopiй).
Iснy6 пpямий зв'язoк мiж пpиpoстoм мeшкaн-цiв i тepитopiï — з дoлyчeнням дo мiстa тepитo-piй збiльшy6ться пpиpiст нaсeлeння. Пpи цьoмy дo мiст дoлyчaлись i слaбoзaсeлeнi тepитopiï тa сiльськoгoспoдapськi зeмлi.
IV. Aдмiнiстpaтивнo—тepитopiaльнa peфop-мa Львiвщини. Eвoлюцiйнi тeндeнцiï фopмyвaн-ня й poзвиткy мiст тa м^ь^^ poзсeлeння pe-гioнy xapaктepизyються: iстopичними змiнaми дepжaвниx кopдoнiв; пoслiдoвним yсклaднeнням aдмiнiстpaтивнo—тepитopiaльнoï стpyктypи (пe-peтвopeння гyбepнiй (1917—1923 pp.); ствopeн-ня o^y^ (1925—192B pp.); стaнoвлeння i poз-витoк oблaстeй тa paйoнiв (1932—1974 pp.); ствopeння нoвиx oблaстeй (1932—1939 pp.) [2]. Cyчaсний тpиpiвнeвий ATУ Укpaïни e нaслiдкoм iстopичнoгo, пoлiтичнoгo й сoцiaльнo—eкoнoмiч-нoгo poзвиткy кpaïни. Пpoблeмa aдмiнiстpaтив-нo—тepитopiaльнoï пepeбyдoви Укpaïни пoстa8 y peзyльтaтi пoлiтичниx тa eкoнoмiчниx змiн. Cтa-нoвлeння pинкoвoï eкoнoмiки, пepexiд дo дeмo-кpaтичнoï систeми yпpaвлiння, пoсилeння po-лi opгaнiв сaмoyпpaвлiння нa мiсцяx, зpoстaння пpиpoдooxopoнниx пpiopитeтiв тa iншиx фaктopiв aктyaлiзoвyють питaння peфopмyвaння aдмiнi-стpaтивнo—тepитopiaльнoгo yстpoю.
У пpoцeсi пiдгoтoвки aдмiнiстpaтивнo—тepи-тopiaльнoï peфopми 2005 p. пpoпoнyвaлoся зa-пpoвaджeння 3—piвнeвoï систeми aдмiнiстpa-тивнo—тepитopiaльнoгo yстpoю Укpaïни: пepший piвeнь — peгioн (APK, oблaстi, мiстa—peгioни Kи-[в i Ceвaстoпoль); дpyгий — paйoни, мiстa—paйoни; тpeтiй (низoвий) — гpoмaди. Пepeдбaчaлoся, щo oкpeмi гpoмaди мoжyть мaти стaтyс мiстa—paйo-ну (нe мeншe 70 тис. мeшкaнцiв), мiстa—peгioнy (нe мeншe 750 тис. o^6).
Moдeль aдмiнiстpaтивнo—тepитopiaльнo-to yстpoю для Львiвськoï oблaстi, зaпpoпoнo-вaнa Iнститyтoм peгioнaльниx дoслiджeнь HAH Укpaïни. Biдпoвiднo дo зaпpoпoнoвaнoï мoдe-
л! при розширенн! повноважень об'еднаних те-ритор!альних громад зм!нюеться функцюнальна роль районноТ ланки в систем! адм!н!стратив-ного устрою, наданн! публ!чних послуг. На ТТ р!в-н! мае забезпечуватися вир!шення сптьних пи-тань життед!яльност! територ!альних громад, як! складатимуть район, а також питань, доцтьнють вир!шення яких ефективыша на р1вн1 району. При цьому пропонуеться укрупнення район!в з набли-женням Тх параметра до европейських, як! базу-ються на урахуванн! запровадженоТ у 6С Номен-клатури територ!альних одиниць для статистики (NUTS) - 150-800 тис. жителе.
Реформування районного р!вня адм!н!стратив-но-територ!ального под!лу пропонуеться зд!й-снювати з урахуванням економнних, демогра-ф!чних, ¡сторичних, природно-географ!чних, ¡нфраструктурних та ¡нших важливих чинни-к!в. На рис. 2. зображено пропонований проект вар!анта укрупнення адм!н!стративних район!в Льв!вськоТ област!. Пропонуеться створення району, що охопить прськ! територм. Доц!льн!сть об'еднання в одному адм!н!стративному район! прських територ!й Грунтуеться на необхщнос-т! урахування прськоТ специф!ки в управл!нн! со-ц!ально-економ!чним розвитком цих територ!й,
запровадження вщповщних спец!альних меха-н!зм!в державноТ пщтримки, включаючи префе-ренц!йне бюджетне вир!внювання. Так! завдання доцтьыше вир!шувати у рамках прського адмг н!стративного утворення. Зазначимо, що при на-явних механ!змах бюджетного вир!внювання у прських районах неможливо сформувати опти-мальну мережу об'еднаних територ!альних громад з просторовими параметрами, як! б вщповг дали особливостям м!сцевост! [1].
Сучасний адм!н!стративно-територ!альний по-д!л Льв!вськоТ област!. Область (юторична дата ТТ утворення 4 грудня 1939 р.) складаеться з 20-ти стьських район!в ! 9-ти м!ст обласного п!д-порядкування. Всього в област! 44 м!ста, 34 селища мюького типу, 1850 стьських населених пункт!в (найбтьша ктькють в УкраТн!). Державну й адм!н!стративну владу забезпечують обласна рада й ОДА, в систем! мюцевого самоврядуван-ня 34 селищних ради, 45 мюьких рад, 20 район-них рад ! 632 стьськ! ради. Сл!д вщзначити, що за перюд реал!зацм Схеми планування Льв!вськоТ област! (!нститут «Д!промюто», 1974р.) ктькють малих м!ст збтьшилася з 71 до 74 одиниць. Протягом 1975-2007 рр. зросла ктькють м!ст з чисельн!стю населення в!д 21 до 50 тис. ос!б
Рисунок 2. Проект укрупнення адмшгстративних райошв Льв1всько1 облает^ запропонова-ний 1нститутом репональних дослщжень HAH Украши [1]
(з 2-х до 9-ти одиниць), одночасно зменшила-ся ктькють м1ст з населенням вщ 11,0 до 20,0 тис. ос1б (з 11-ти до 8-ми одиниць ) та ктькють м1ст з чисельнютю населення менше 6 тис. оЫб (з 41-го до 39 одиниць). Згщно з перспективним планом формування громад у Льв1вськ1й облас-т (2016 р.) в регюы затверджено 84 об'еднаы територ1альн1 громади, територ1альних громад 556, об'еднаних територ1альних громад 35; пло-ща об'еднаних територ1альних громад скпадае 3466.701 км2 (рис. 3).
V. Вимоги й шляхи розвитку урбаызовано! сис-теми рег'юну за нових адм1н'1стративно-терито-р'альних реформ. Будь-яка мютобуд1вна пропо-зицт обгрунтовуе систему принцитв i вимог як найбтьш загальних положень. 3 аналiзу юную-чих теорiй i концепцiй, а також дослiдження мо-делi п'ятивимiрного мiського простору обгрунту-
емо основнi вимоги, що мають бути покладен в основу розвитку мюьких поселень регiону.
1. Вимога системност базуеться на системному пщход^ який передбачае, що будь-який об'ект, процес чи явище можна розглядати як систему в зовышньому оточены, передбачае дiяльнiсть (наукову i практичну) як системне вiдображення реальность
2. Вимога людиноцентричностi передбачае, що будь-яка пщсистема мiста спрямована на задо-волення потреб життeдiяльностi людини. За цим принципом знаходимо закономiрностi й вимоги, як характеризують вщносини людини i простору, в т.ч. пов'язан з дiяльнiстю (виробничою, поведiнки, спiвiснування) людини в середови-щi. Дiяльнiсть мае скеровуватись на покращення якост життя, а територм i мiськi поселення пови-ннi перетворитись у добрi мюця для проживання.
Рисунок 3. План формування громад у Льв1вськш обласп
Джерело: Електронний ресурс: www.loda.gov.ua
3. Bимoгa eфeктивнocтi. Ücкiльки пoтpeби люди-ни i cпiльнoт пoв'язaнi з peaлiзaцi8ю пeвниx фyнкцiй y мicтi, poзвитoк мae бути cпpямoвaний нa зaбeз-пeчeння пoвнoти й eфeктивнocтi peaлiзaцiй функ-цiй мicтa. Peaлiзaцiя фyнкцiй i зaбeзпeчeння пoтpeб людини cyтт8вo зaлeжить вiд pecypcнoгo пoтeнцia-лу (пpиpoдниx yмoв, poзмiщeння мicтa тoщo). Baœ-ливими е тepитopiaльнi pecypcи (peзepви, poзпoдiл, poзтaшyвaння). Üтжe, eфeктивнa peaлiзaцiя функ-цiй пoв'язaнa з вимoгaми pecypcooщaднocтi, era-лoгiчнocтi й cтaлoгo poзвиткy мicт - як нeoбxiднocтi вcтaнoвлeння бaлaнcy мiж зaдoвoлeнням cyчacниx пoтpeб людcтвa i вiдпoвiднocтi im^pe^ мaйбyт-нix пoкoлiнь, включaючи ïx пoтpeбy в бeзпeчнoмy й здopoвoмy дoвкiллi. Micтa мaють eфeктивнo pea-гyвaти нa виклики чacy.
4. Пpинципи чacoвoï вiдпoвiднocтi, цiлecпpя-мoвaнocтi й пepcпeктивнocтi piшeнь i д^. Пpoцec пpocтopoвoï opгaнiзaцiï i poзвиткy мicт peaлiзy-eтьcя в чaci (мa8 дoвгoтepмiнoвий xapaктep), зa який змiнюютьcя yмoви, cитyaцiï; пocтaють пpo-гнocтичнi зaдaчi (пepeдбaчeння змiн coцiaльниx, eкoлoгiчниx, eкoнoмiчниx тa iншиx cитyaцiй) тa зpocтae ïx poль y тeopiï ypбaнicтики.
5. Bимoгa змiцнeння кoнкypeнцiйнocтi для poз-витку мют; включa8 cтимyлювaння iннoвaцiйнoc-тi пiдпpиeмcтв, змiцнeння мepeжeвoï cпiвпpaцi в мeжax гpoмaд i peгioнy.
Üкpecлeнi вимoги пoвиннi cyпpoвoджyвaтиcя кoнкpeтними дiями для ïx дoтpимaння, зoкpeмa:
- зм^ми в зaкoнoдaвcтвi, якi знiмyть бap'epи i cпpиятимyть poзвиткy мic тa тepитopiaльниx гpo-мaд. Пpocтopoвa й мюьга пoлiтики пoвиннi oтpи-мaти виcoкий cтaтyc i бути ввeдeнi як фyндaмeн-тaльнa кaтeгopiя в зaкoнoдaвcтвo;
- poзpoбкoю пoлoжeнь дepжaвнoï пpocтopo-вoï пoлiтики, якa включaтимe i мicькy пoлiтикy, cкepoвaнy rna opгaнiзaцiю пpocтopy, oб'8днaння тepитopiaльниx cпiльнoт, мicький тpaнcпopт i мoбiльнicть, eнepгeтичнy eфeктивнicть, eкoнo-мiчний poзвитoк, oxoporny cepeдoвищa, дeмoгpa-фiчнe вiдтвopeння, yпpaвлiння тepитopiями тoщo;
- oнoвлeнням пpocтopoвoï дoкyмeнтaцiï. Poз-пoчaти cлiд з лoкaльниx мicькиx ocepeдкiв тa пpoблeмниx тepитopiй (y т.ч. аль^юТ мicцeвocтi), ввeдeння нoвиx фyнкцiй, пiдтpимки «cил poзви-тку» тepитopiaльниx гpoмaд. Poзвитoк тa пpocтo-poвa opгaнiзaцiя coцiaльнo, eкoнoмiчнo й фiзич-нo здeгpaдoвaниx тepитopiй мa8 oпиpaтиcь нa цтюну пpocтopoвy пoлiтикy дepжaви i penorny;
- cтвopeнням eфeктивниx iнcтитyцiй rna мicцяx, щo peaлiзoвyвaтимyть нoвy пpocтopoвy й co^-aльнo-eкoнoмiчнy пoлiтикy rna piзниx iepapxiчниx piвняx, cпpиятимyть пoкpaщeнню yмoв yчacтi тe-pитopiaльниx гpoмaд, ввeдeнню мexaнiзмiв взa-8мoдiï, пiдтpимки тa poзшиpeння yчacтi y poзви-тку мicт i тepитopiй;
- фopмyвaнням нayкoвo-iнфopмaцiйниx тa цeн-тpiв знaнь, дe зocepeджyвaтимyтьcя знaння й Ы-фopмaцiя, a тaкoж здiйcнювaтимeтьcя мoнiтopинг пpoцeciв y мicтax тa в тepитopiaльниx гpoмaдax.
Cтocoвнo Львiвcькoï oблacтi cлiд пepeдбaчити:
- peopгaнiзaцiю ypбaнiзoвaниx пpocтopiв тa ^c-тeми poзceлeння, фopмyвaння cиcтeми цeнтpaль-ниx мicць. У Cxeмi плaнyвaння тepитopiï Львiвcькoï oблacтi нa мaкpopiвнi видiляютьcя тpи нaдpaйoн-нi cиcтeми poзceлeння - Дpoгoбицькa, Львiвcькa й Чepвoнoгpaдcькa. Для yмoв oблacтi вiднoшeн-ня дo ypбaнiзaцiï нaбyвae ocoбливoгo знaчeння. Peopгaнiзaцiя ypбaнiзoвaниx cиcтeм пepeдбaчa8: збepeжeння icтopичнoï cклaдoвoï cиcтeми poзce-лeння; визнaчeння мeж i впopядкyвaння ypбaнiзo-вaниx пpocтopiв; poзвитoк пpиpoдниx, c^^^x тa пpoмиcлoвиx пpocтopiв, щo твopять пpимicь-кi зoни; впopядкyвaння й кaпiтaлiзaцiю житлoвoгo фoндy caдoвo-гopoднix oб'eднaнь тoщo.
Peфopми, щo вiдбyвaютьcя y нaшoмy cycпiль-cтвi i в penorni зoкpeмa, cтвopюють пpiopитeти Ы-тeнcивнiшoгo poзвиткy мaлиx мicтeчoк, o^^^ caмe ïx мaлoypбaнiзoвaнe cepeдoвищe нaйбiль-rne вiдпoвiдa8 cyчacним вимoгaм. Пpи цьoмy вapтo збepeгти i змщнити ypбaнicтичний пoтeн-цiaл ocнoвниx цeнтpiв oблacтi (Львiв, Дpoгoбич, Caмбip, Чepвoнoгpaд). У Cxeмi визнaчeнo цeн-тpи тa пiдцeнтpи cиcтeми poзceлeння в^ iepap-xiчниx piвнiв: мiжoблacнa, oблacнa, мiжpaйoн-нa тa paйoннi cиcтeми poзceлeння. 3aдoвoлeння нaceлeння в пocлyгax yнiкaльнoгo пoпитy здiй-cнювaтимeтьcя y Львoвi - цeнтpi мiжoблacнoï тa oблacнoï cиcтeми poзceлeння; eпiзoдичнoгo й cпeцiaлiзoвaнoгo пepioдичнoгo oбcлyгoвyвaн-ня - y Львoвi тa в цeнтpax мiжpaйoнниx cиcтeм poзceлeння (Чepвoнoгpaд, Бу^к, Дpoгoбич, Cкo-лe), a тaкoж ïx пiдцeнтpax (Coкaль, Paдexiв, Ápo-ди, 3oлoчiв, Явopiв, Cтpий, Caмбip, Typкa, Cтapий Caмбip). Пepioдичнi пocлyги зaдoвoльнятимyть-cя в цeнтpax aдмiнicтpaтивниx paйoнiв oблacтi тa в пiдцeнтpax paйoнниx cиcтeм poзceлeння (cмт Пщ^м^ь, Koмapнo, Üлecькo, Пiдбyж, Жypaвнe, Hoвi Cтpiлищi, м. Paвa-Pycькa; м. Глиняни, cмт
Hoвий Яpичiв, м. Бiбpкa, смт Дyнaïв, с. Cмopжiв, м. Pyдки, смт Cлaвськe, с. Пiдгopoдцi, с. Üpявa, м. Бeлз, м. Дoбpoмиль, с. Bepxн8 Bисoцькe, смт tea-нo—Фpaнкoвe, смт Heмиpiв). Пoвсякдeннi пoслy-ги нaдaвaтимyться в кoжнoмy нaсeлeнoмy пyнктi;
— poзв'язaння питaння тpaнспopтнoï дoстyп-нoстi тa poзбyдoви стpyктypниx зв'язкiв нa тepи-TOpiï, y т.ч. видiлeння зoни пoгaнoï дoстyпнoстi дo цeнтpy. B oблaстi iснy8 i8papxiчнa систeмa ^o-лyчeнь, видiляeться piвeнь вeликoмaсштaбниx мiжpeгioнaльниx i peгioнaльниx зв'язкiв. У сxe-мi плaнyвaння oблaстi пpoфeсiйнo oпpaцьoвa-нi питaння нaйвищoгo мaсштaбy тa poзбyдoви мiжнapoдниx тpaнспopтниx кoмyнiкaцiй. Уздoвж мiжнapoдниx тpaнспopтниx кopидopiв нaмiчe-нo ствopeння 14 сepвiсниx кoмплeксiв для o6-слyгoвyвaння тpaнспopтниx зaсoбiв тa пaсaжи-piв. Kpiм тoгo, пoблизy пyнктiв пpoпyскy чepeз кopдoн, щo пpoпyскaють вaнтaжнi пoтoки, тa 6í-ля oснoвниx вyзлiв i цeнтpiв eкoнoмiчнoгo poзви-тку пepeдбaчeнo ствopeння лoгiстичниx цeнтpiв. Haпpиклaд, пepeдбaчeнo ствopити лoгiстичний кoмплeкс бiля смт Kpa^e Бyськoгo paйoнy; лo-гiстичнi кoмплeкси пoблизy с. Дaвидiв тa «Б^-гopщa» в Зимнiй Boдi Пустами^^^^ paйoнy; лoгiстичний пapк y Гopoдoцькoмy paйoнi, лoгiс-тичнo—тpaнспopтний кoмплeкс с. Липник Жoв-кiвськoгo paйoнy, a тaкoж пapки сepвiснoï зoни «Paвa—Pyськa», с. Apлaмoвa Boля в Moстись-кoмy paйoнi, «Kpaкiвeць» Явopiвськoгo paйoнy тa лoгiстичний цeнтp «Cигнiвкa» y Львoвi. Üскiльки знaчнa чaстинa пpoстopoвoгo пoтeнцiaлy oблaс-тi знaxoдиться пoзa зoнaми впливу мiжнapoдниx ^мун^^й, слiд пoглибити aнaлiз i дeтaлiзyвa-ти piшeння тpaнспopтниx зв'язкiв нa нижньoмy i8papxiчнoмy piвнi, пepeдбaчaти poзвитoк perio-нaльниx дopiг, peкoнстpyкцiю систeми пpимiсь-кoгo тpaнспopтy, в т.ч. зaлiзничнoгo;
— видiлeння тa фopмyвaння систeми тypис-тичниx i peкpeaцiйниx тepитopiй. Bpaxoвyючи yнiкaльнi клiмaтичнi бaльнeoлoгiчнi тa iстopи-кo—кyльтypнi peсypси тepитopiï, пpiopитeтним нa-пpямoм poзвиткy Львiвщини визнaчeнa pe^ea-цiя тa тypизм. Пepeдбaчaeться збiльшeння нa пpoeктний пepioд y 2,5 paзи oб'8днaниx oздopoв-чo—peкpeaцiйниx зaклaдiв (з 33,6 тис мюць дo 82,3 тис. мюць), ствopeння близькo 130 oб'eктiв для пoтpeб pe^ea^í тa тypизмy: тypистичнo— oздopoвчi тa вiдпoчинкoвo—гoтeльнi кoмплeк-си, мoлoдiжнi xoстeли, oблaштoвaнi вiдпoчинкoвi
зoни, спopтивнo—oздopoвчi й спopтивнo—видo-вищнi кoмплeкси. Ha цьoмy piвнi пpoeктyвaння е мoжливiсть здiйснювaти дeтaльний aнaлiз лaнд-шaфтiв для фopмyвaння тypистичнo—peкpeaцiй-нoï систeми, щo пepeдбaчa8 вивчeння eCTe™^ кpa8видiв, aтpaкцiйнoстi лaндшaфтiв тa íx pe^e-aцiйнoгo oсвoeння. Taкa кapтa oб'8ктивiзy8 ви-знaчeння зoн пpiopитeтнoгo тypистичнo—peкpe-aцiйнoгo викopистaння з ypaxyвaнням пpиpoдниx i тexнiчниx oбмeжeнь, iCTorno кoнкpeтизyючи зo-ни oзнaчeниx тepитopiй;
— плaнyвaння oxopoни пpиpoди y пpoстopoвoмy плaнyвaннi для peгioнy мae oсoбливe знaчeння y зв'язку з уыгальними пpиpoднo—лaндшaфтними yмoвaми тa зaгpoзaми íx збepeжeння. У poзpoблe-ый Cxeмi yсyнeння eкoлoгiчниx нaслiдкiв життедг яльнoстi людини (пoбyтoвиx вiдxoдiв) виpiшyвa-тимeться шляxoм бyдiвництвa смiтт8пepepoбниx пiдпpиeмств. Пepeдбaчeнo poзмiстити вiсiм пщ-пpиeмств тaкoгo пpoфiлю (пoтyжнiстю 70—100 тис. тонн) — нa тepитopiï Бусь^го, Дpoгoбицькo-ro, Жoвкiвськoгo, Зoлoчiвськoгo, Mикoлaïвськoгo, Пyстoмитiвськoгo, Paдexiвськoгo, Caмбipськoгo, Coкaльськoгo тa Cкoлiвськoгo paйoнiв. Зaплaнo-вaнo тогаж бyдiвництвo пiдпpи8мств пpoмислo-вoï пepepoбки пoбyтoвиx вiдxoдiв y Coкaльськoмy, Дpoгoбицькoмy paйoнax тa в м. Львoвi.
Baжливe видiлeння цiлiсниx (нepoздiлeниx) пpиpoдниx кoмплeксiв — poзглядaються лiси, сiльськoгoспoдapськi yгiддя, щo нe poздiлeнi дo-poгaми i пoсeлeннями тa твopять цiлiснi пpиpoд-нi кoмплeкси. Ta^ тepитopiï мaють oсoбливe знa-чeння для oxopoни пpиpoди i е нaйвaжливiшим шapoм y пpиpoдooxopoннiй iнфopмaцiï perio-нaльнoгo плaнyвaння;
— вид^ння пpiopитeтниx i yмoвнo пpидaтниx то-pитopiй для сiльськoгoспoдapськoгo викopистaн-ня. чiткo визнaчити систeмy викopистaння зeмeль нa пepспeктивy, íx зaлiснeння й виpoщy-вaння бioeнepгeтичниx poслин. Для тaкиx oбrpyн-тyвaнь нaявнi дoбpi стaтистичнi й кapтoгpaфiчнi мaтepiaли, зoкpeмa Дepжкoмзeмy, якi мiстять Ы-фopмaцiю пpo влaснiсть, poзopaнiсть фун^в, лo-кaлiзaцiю yгiдь з низьгаю poдючiстю, щo мoжyть бути викopистaнi для зaлiснeння чи бioeнepгeтики;
— poзвитoк пpoмислoвoгo кoмплeксy тa визнa-чeння iндyстpiaльниx плoщ y period; пoв'язy8ться з фopмyвaнням цiлiснoгo гoспoдapськoгo pин-ку пpaцi, тoвapiв тa пoслyг викopистaнням eфeк-тiв вщ спiвпpaцi виpoбництв для збiльшeння ган-
кypeнтocпpoмoжнocтi peгioнaльнoï eкoнoмiки, з peopгaнiзaцi8ю гaлyзeвoï cтpyктypи гocпoдapcькo-гo кoмплeкcy (пiдвищeння poлi rnay^ тa iннoвaцiй-нoï пpoдyкцiï). Зaвepшyeтьcя пpoeкт визнaчeнням oceй poзвиткy тa видiлeнням тepитopiй тexнoпapкiв. Для iндycтpiaльниx плoщ тepитopiя мa8 вiдпoвiдa-ти вимoгaм дoiндycтpiaльнoï зaбyдoви, мaти вiдпo-вiдний peль8ф, дoбpий зв'язoк i зaлiзничнe cпoлy-чeння. У плaнi poзвиткy peгioнy вcтaнoвлюютьcя дiлянки для тexнoпapкiв, вaжливi як нa peгioнaль-нoмy, тaк i лoкaльнoмy piвняx. У Cxeмi пepeдбaчe-нo фopмyвaння eфeктивниx фopм фyнкцioнyвaн-ня пpoдyктивниx cил - тexнoпapкiв тa тexнoпoлiciв. Taк, нa бaзi кoлишньoгo львiвcькoгo пpoмвyзлa «Pяcнe» зaпpoпoнoвaнo cтвopeння iндycтpiaльнo-гo пapкy мaшинoбyдiвнoгo пpoфiлю. Пepeдбaчeнo cтвopити iндycтpiaльнi пapки в м. Бpoди, y paйoнi Пiдбepeзiвcькoï ciльcькoï paди в Пycтoмитiвcькo-му paйoнi, нa тepитopiï Coлoтинcькoï ciльcькoï pa-ди Жoвкiвcькoгo paйoнy, лoгicтичнo-пpoмиcлoвий кoмплeкc «3aпитiв» y Kaм'янcькo-Бyзькoмy paйo-ы, a тaкoж cтвopeння iннoвaцiйнo aктивниx пiдпpи-eмcтв, зoкpeмa зaвoдy з пepepoбки piпaкy нa 6ío-пaльнe y 3oлoчiвcькoмy paйoнi;
- зaбeзпeчeння peгioнy cиpoвинними pecyp-caми. Пepeдбaчeнo визнaчeння пpiopитeтниx тe-pитopiй тaкoгo нaпpямy; poзpoблeнo пpoпoзицiю poзвиткy cиpoвиннoï бaзи, для чoгo oкpecлeнo тepитopiï пoшиpeння пoклaдiв кopиcниx кoпa-лин тa cклaдeнa кapтa cиpoвиннoгo пoтeнцiaлy. Зaвдaння пoлягa8 y виявлeннi й плaнyвaльнoмy фiкcyвaннi тepитopiй, здiйcнeннi ïx клacифiкaцiï, a нe y виpiшeннi питaнь: xтo i як ïx ocвoювaтимe;
- poзвитoк iнжeнepнoï iнфpacтpyктypи, eнep-гeтичнe зaбeзпeчeння peгioнy, a тaкoж викopиc-тaння вiднoвлювaльниx (мicцeвиx) джepeл eнepгiï включae пiднeceння: цiлicнoï cиcтeми зaбeзпe-чeння peгioнy вoдoю, y т.ч. i cтвopeння вoдocxo-вищ; cиcтeми oчищeння cтoкiв i пepepoбки вщ-xoдiв; cиcтeм зaбeзпeчeння peгioнy eнepгi8ю. У peгioнi вaжливим e poзвитoк вiтpoвoï тa мaлoï гiдpo- й бioeнepгeтики, дe видiляютьcя двi гpyпи пpoблeм: cтaвлeння гpoмaдcькocтi тa cитyaцiя нa oкpeмиx дiлянкax. 3a виxiднy yмoвy взятa вимo-гa збiльшeння виpoбництвa eнepгiï rna ocнoвi вщ-нoвлювaльниx джepeл.
Bиcнoвки
1. Üб'8ктoм дocлiджeнь cтaли 71 мюьга пoce-лeння, щo твopять cиcтeмy мicькoгo poзceлeння
Львiвcькoгo penorny. Aвтopи cфopмyлювaли нay-кoвy гiпoтeзy пpo зaлeжнicть poзвиткy мicт вщ aд-мiнicтpaтивнo- тepитopiaльнoгo ycтpoю penorny.
2. Aнaлiз тeopeтичниx тa icтopичниx пepeдyмoв poзвиткy мicт, дocлiджeння cyчacнoгo cтaнy мicт, a тaкoж кoнцeпцiï peфopми aдмiнicтpaтивнo-тe-pитopiaльнoгo ycтpoю пocлyжили ocнoвoю для oкpecлeння пpинципiв i шляxiв poзвиткy oкpeмиx мicт i cиcтeми мicькoгo poзceлeння peгioнy. Дo-кaзaнo eфeктивнicть мoдeлi п'ятивимipнoгo мю-тoбyдiвнoгo пpocтopy для дocлiджeння пopyшeнoï пpoблeми.
3. Пpoгнoз poзвиткy мaйбyтньoгo cпиpaeть-cя нa icтopичнi знaння (гeнeзy мicт) тa icтopичнi шляxи poзвиткy мicькиx пoceлeнь y piзниx ícto-pичниx пepioдax. Збepiгa8тьcя тяглють циx шля-xiв. 3 oднoгo бoкy, нoвi шляxи чи лквда^я cтapиx зycтpiчaютьcя пpи paдикaльниx peфopмax aдмi-нicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю. 3 дpyгoгo, - poзвитoк мicт oбyмoвлeний rne лишe icтopич-нoю тяглicтю тa змiнoю yмoв ycтpoю, a й Ышими пepeдyмoвaми, зoкpeмa poзвиткoм мepeжi зo-внiшнix кoмyнiкaцiй; poзвиткoм пepшиx гaлyзeй пpoмиcлoвocтi; тopгoвo-oбcлyгoвyючoю функ-^ею для ближнix ciльcькиx пoceлeнь, a тaкoж лoкaлiзaцi8ю cтocoвнo ocнoвниx ^мун^^й, гoлoвнoгo мicтa peгioнy, кopдoнiв дepжaви, пpи-poднo-лaндшaфтниx yмoв тa pecyp^.
4. 3 icтopичнoгo aнaлiзy визнaчaeтьcя гoлo-вний шляx нa пoчaткoвoмy eтaпi виникнeння й poзвиткy мют - тopгoвo-peмicничий тa пocлyг. B oкpeмиx мicтax, y якиx п^ля peфopми 60-x poкiв XX ст. ocнoвним був шляx нeпpoмиcлo-вoï дiяльнocтi, poзвинyлacь пpoмиcлoвa функ-фя, a в пoceлeнняx, щo втpaтили cвiй aдмiнi-cтpaтивнo-тepитopiaльний cтaтyc poзвиткy, змeншилocя фyнкцioнaльнe piзнoмaнiття, щo визнaчeнo нa ocнoвi aнaлiзy мicькoгo пpocтo-py зa п'ятьмa вимipaми, взaeмoдiями мiж ними тa пoв'язaнicтю з aдмiнicтpaтивнo-тepитopi-aльним ycтpo8м peгioнy. Moœrna видiлити шляx: пpocтий, щo включae oдин нaпpям; cклaднiший включa8 ocнoвний нaпpям тa 2-3 дoдaткoвi пiднaпpями; cклaднi включaють 1-2 ocнoвниx нaпpями тa 2-3 пiднaпpями.
Уcьoгo нaми видiлeнo й пpoaнaлiзoвaнo п'ять шляxiв poзвиткy, якi зaлeжнo вiд пpocтopoвoï cи-тyaцiï в мicтi мoжyть бути ocнoвними чи пiднa-пpямaми в нoвиx aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaль-ниx yмoвax peгioнy.
Список використаних джерел
1. АдмУстративно-територ^льний устрм УкраТ-ни: методологий основи та практика реформуван-ня : моногр. ; ДУ «1нститут репональних досл1джень ¡м. М. I. Долшнього НАН УкраТни»; наук. ред. В. С.Кравцт. - Львт, 2016. - 264 с.
2. Бтоконь Ю.М. Рег¡ональне планування. Теорт ¡ практика / Ю.М. Бтоконь ; за ред. 1.0. ФомЫа. - Логос, 2003. - 246 с.
3. Верменич Я. Ад^нстративно-територ^льний устрм украТнських земель [Електронний ресурс] / Я. Верменич // Енциклопедт. - КиТв, 2003, т. 1. -Режим доступу: http://nesounce.histony.ong.ua
4. Габрель М. М. Просторова оргаызацт мютобу-д¡вних систем : моногр. / М. М. Габрель ; Институт репональних до^джень НАН УкраТни]. - К. : Видавни-чий д¡м А.С.С, 2004. - 400 с.
5. Габрель М.М. Методичн вимоги та мехаызми ре-ал¡зац¡Т схеми планування територп ЛьвюськоТ облас-
т¡ / М. М. Габрель // Мютобудування та територ^ль-не планування. - 2010. - Вип. 37. - С. 100-113.
6. Графмы та текстов¡ матерели Схеми районного розпланування ЛьвюськоТ област¡. - К., 2009.
7. Дёмин Н. М. Управление развитием градостроительных систем. - К. : Будюельник, 1991. - 184 с.
8. Держархю ЛьвтськоТ области ф. 146. - Оп. 4, спр. 3873.
9. Клюшнменко 6. 6. Соц^льно-економмы основи планування та забудови мют / 6. 6. Клюшнменко. -К.: Укр. акад. архггектури, НДП1 мютобудування, 1999. - 348 с.
10. Мазурок О. С. М^а СхщноТ Галичини, ПвнмноТ Бу-ковини ¡ Закарпаття у друг¡й половин XIX - на початку XX стсоть (1848-1918 рр.). Етносоц¡альний та економмний аспекти / О.С. Мазурок. У 2 т. - Т. 1: Етносоцгальний роз-виток м^ - Ужгород: Карпатська Вежа, 2012.
11. Сайт ЛьвюськоТ обласноТ ради. - Режим дсоту-пу: www.loda.gov.ua
УДК332.2:338
О.О. ГАЛАЧЕНКО, к.м.н., доцентПрАТ «ВНЗ «МАУП»
Парадигма системно-рефлексивного маркетингу, як ¡нструмент шдвищення конкурентоспроможност санаторно-курортних послуг в умовах репону
У статт'1 досл'щжено тенденцИ' розвитку санаторно-курортно'1 сфери Украни. Визначено, що в'щ-сутнсть реальних, ефективних ¡нституцйних перетворень протягом останнх роюв на шляху до становлення на^онального ринку санаторно-курортних послуг спричинило й актив¡зувало еко-ном¡чн¡ процеси руйнування, невпорядковано'1' трансформацИ' санаторно-курортно'1 сфери. Про-анал'зовано динамку мереж¡ санаторно-курортних ¡ оздоровчих закладов в УкраЫ, що дало змогу виокремити основн'1 стримуююч'1 чинники розвитку сфери санаторно-курортних послуг.
Ключовi слова: санаторно-курортна послуга, санаторно-курортний комплекс, санаторИ
A.A. ГАЛАЧЕНКО, к.м.н., доцент ЧАО «ВУЗ «МАУП»
Парадигма системно-рефлексивного маркетинга, как инструмент повышения конкурентоспособности санаторно-курортных услуг в условиях региона
В статье исследованы тенденции развития санаторно-курортной сферы Украины. Определено, что отсутствие реальных, эффективных институциональных преобразований в течении последних лет на пути к становлению национального рынка санаторно-курортных услуг повлекло за собой и активизировало экономические процессы разрушения, неупорядоченной трансформации санаторно-курортной сферы. Проанализирована динамика сети санаторно-курортных и оздоровительных учреждений в Украине, что позволило выделить основные сдерживающие факторы развития сферы санаторно-курортных услуг.
Ключевые слова: санаторно-курортная услуга, санаторно-курортный комплекс, санатории.
206 Формування ринкових вщносин в УкраУж №12 (199)/2017
© 0.0. ГАЛАЧЕНКО, 2017
