CC BY
11
ИтеБИИдИВЕНдИИИИИй)!!
■■■ЕШВВШБЯНВ!
УДК 711.432
М.М. ГАБРЕЛЬ,
д.т.н., 1нститут рег/ональних досл'/джень НАН Украни
Показники i методи оцшки стану простору метрополш в Укра!ш
Досл'/джуються проблеми творення й розвитку метропол/й, ширшого використання метропол/йних ефекяв у розвитку регюн1в держави. Обгрунтовано показники / методики оцнки стану метропол/й.
Ключов! слова: метропол/я, показники оцтки стану, прост/р, просторова орган/зац/я.
М.М. ГАБРЕЛЬ,
д. т. н., Институт региональных исследований НАН Украины
Показатели и методы оценки состояния пространства метрополий в Украине
Рассматривается целесообразность выделения метрополийных территорий как административно-территориальных единиц вокруг городов - областных центров [город - регион) и ведения общего социально-экономического и пространственного планирования, а также управления на них. Исследуются проблемы создания и развития метрополий, более широкого использования метрополийных эффектов в развитии регионов государства. Обоснованы показатели и методики оценки состояния метрополий.
Ключевые слова: метрополия, показатели оценки состояния, пространство, пространственная организация.
Considered the appropriateness of the allocation metropoline territories of administrative-territorial units around the cities - regional centers [city - region), and of the General socio-economic and spatial planning and the control on them. Examines the problems of creation and development of Metropolitan areas, greater use of Metropolia effects in developing regions of the state. Justified indicators and methods for assessing the status of metropolises.
Keywords: mother country, indexes of estimation of the state, space, spatial organization.
Постановка проблеми. В умовах сьогодення ведеться активний пошук шляжв розвитку УкраУни. Важливою скла-довою при цьому е пол1тика держави в сфер1 просторово' оргаызацп територй особливе мюце в яюй посщають велик й найбтыхл мюта. Значн проблеми i протир1ччя концентру-ються в просторово-часовому неузгоджены урбанютично-розпланувальних, природно-ландшафтних, со^ально-еко-номiчних та Ыших умов взаемозв'язку «мюто - оточення». Не знаходять свого ефективного та узгодженого виршення питання управлЫського, правового, економiчного та урба-нютичного характеру. Розглядаеться доцтьнють видтення метрополмних територiй як адмiнiстративно-територiаль-них одиниць навколо мс - обласних центрiв (мiсто - реп-
он), та ведення сптьного соцiально-економiчного й просто-рового планування, а також управлiння на них.
Гострою е проблема формування системи показникiв i методiв оцiнки стану простору метрополм для нових умов в УкраУнг
Мета статт! - обгрунтування показниюв та методик оцЫ-ки стану простору метрополм. Об'ектом дослiдження висту-пае метрополiйний простiр, а предметом - показники й методи оцЫки його стану.
Основн/ визначення. 1снують рiзнi трактування метрополий Перше - метрополп як вторичного мiста-держави, мате-ринського стосовно до закладених ним мют-колоый, з яки-ми його пов'язують тюн господарськ та культурнi зв'язки.
178 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 9 (160)/2014
© М.М. ГАБРЕЛЬ, 2014
Друге - метрополт як мюто з населениям понад 500 тис. мешканцю з1 значним ¡сторичним, духовним ¡ культурним потенц1алом, що зумовлюе його особливий вплив на оточен-ня, а також власну систему ц¡нностей ¡ ункальнють. Так¡ ме-тропол¡í характеризуються моноцентричною просторовою структурою з¡ складеною ¡ерархюю внутр¡шн¡х ¡ зовн¡шн¡х (рег¡ональних, надрепональних) функц¡й.
У досл¡дженн¡ метропол¡йну територт трактуемо як моно-центричну цтюну систему населених пункт¡в ¡ територм ¿х зем-лекористування, об'еднаних сптьними ¡нтересами зростання соцвльно-еколого-економнно''' ефективност¡ функцюнуван-ня. Об'еднання в¡дбуваeться навколо домЫуючого населено-го пункту ¡ мае забезпечувати корисн результати взаeмод¡й складових системи (системы ефекти). Мюто-центр домЫуе в ус¡х д¡лянках сусп¡льного, полггичного й господарського життя метрополп, ¡нформафйного обслуговування та культури. Роль центру зумовлена не ттьки його масштабом, а й розмщен-ням в оточены, концентрацию та вагом¡стю фунщй. Ефек-тивн'ють метрополм забезпечуеться ¿х сп¡льним розвитком ¡ проектуванням, що включае сп¡льну просторову оргаыза-цю складових, рац¡ональний розпод¡л внутр¡шн¡х Т зовн¡шн¡х функц¡й, а також узгодження фунщй управл¡ння. Через систему метрополп держава може приеднуватись до масштаб-них проект¡в свггово''' економки та глобальних процес¡в.
Головн¡ термЫи, що використовуються у публ¡кац¡í, - про-ст¡р, просторова ц¡л¡сн¡сть, територт метрополп, ¡нфраструк-турна пов'язан¡сть, просторов¡ «нер¡вноваги», стан простору. Поняттю «простр» надаеться широка ¡нтерпретац¡я, що охоплюе людський вим¡р (людина), сферу дтльност (функ-ц¡я), природн¡ умови, територвльн (геометричний вим¡р) та часов¡ характеристики. Таке сприйняття зумовлюе тракту-вання метропол¡йного простору як «багатовекторного простору людських, природних, функцюнальних, геометрич-них ¡ часових характеристик, у яких реал^уеться життевий цикл систем» [1]. Просторова цлюн1сть визначаеться як стан ефективного функцюнування зв'язюв м¡ж елементами простору, як¡ нвелюють наявн¡ в ньому «нер¡вноваги». Те-риторя метрополп - це територт великого мюта з функцЬ онально пов'язаним з ним оточенням з¡ значним щоденним впливом (мюця прац та проживання), а також перспектив-н¡ територп, в яких спостергаються процеси метропол¡зац¡í. На таких територтх спостер¡гаeться концентрац¡я важливих надлокальних функцм м¡ста-центру, висока функцюналь-на ¡нтеграцт та розвинут¡сть комун¡кац¡йноí мереж¡. 1нфра-структурна пов'язанють - розвинутють автомобтьних дор¡г ¡ зал¡зничних кол¡й, газо-, водо- ¡ енергопостачання, а також утилвацп в¡дход¡в. Просторов/ «нервноваги» - це нервно-м¡рност¡, як ¡снують м¡ж вим¡рами простору мюта ¡ його ото-чення, а також мж вим¡рами окремих елементв примюько''' зони (аграрно', рекреацмно''', урбаызовано'').
Стан простору метрополп сприймаеться як поеднання властивостей його вим¡р¡в, яю, з одного боку, п¡дкреслюють ¡ндивщуальнють, а з другого - вказують на рвень придат-ност¡ простору до життя та дтльност людини. Це онтолопч-на ¡нтерпретац¡я предмета дослщжень, що визначае як¡сть простору як поеднання об'ективно ¡снуючих властивостей, розглядае загальн¡ основи, принципи, структуру та законо-м¡рност¡ його ¡снування.
Оцнювання стану простору е системною перев^кою того, наск¡льки середовище придатне для задоволення вимог користувачв, як мае проблеми ¡ якими ресурсами для ¿'х ви-ршення волод¡e. Метропол¡йний прост¡р характеризуеться юльюсними показниками та як¡сними властивостями. Мож-на умовно вид¡лити два типи оцЫювання його стану - без-посередне та пор¡вняльне: перший застосовуемо, коли ¡снуе можлив¡сть однозначно' оцЫки без залучення та порвнян-ня з ¡ншими под¡бними об'ектами; другий тип базуеться на сприйнятт¡ людей або порвнянн з вимогами норматива. 0посередкован¡ оц¡нки використовуються також у порв-няльному анал¡з¡ при добор¡ об'eкт¡в з¡ схожими просторови-ми характеристиками. Порвняльна оц¡нка е зручншою для виявлення тенденц¡й, а також визначення мюця метрополп в рейтингу метрополп держави.
Виклад основного матер!алу. ОцЫка стану простору метропол¡й мае формуватись у контекст побажань та очЬ кувань певних сусп¡льних груп ¡ сп¡льноти загалом. Б¡льш¡сть вимог установлено нормативами, однак вони ще не гаран-тують високо' якост¡ простору метрополп й достатнього задоволення вимог споживачю. Проектування та реалвацт проект¡в, управлЫня й функц¡онування системи й оточен-ня характеризуеться складними в¡дносинами ¡ взаeмод¡ями. Доречно вид¡лити критерп стану простору метрополп щодо його атрактивност для мешканцв, для ведення дтльност та в¡дв¡дувач¡в, зокрема коли йдеться про територп з високим туристично-рекреафйним потенц¡алом.
У багатьох питаннях оцЫки стану можуть суттево р^нити-ся за складом показниюв, 'х рангом та ¡нтерпретац^ю.
1. Обгрунтування показникв оцнки стану простору метро-полМ
Базуючись на модель п'ятивим^ного мютобудвного простору «людина - функцт - умови - геометрт - час», сфор-муемо матрицю основних характеристик метрополмного простору [1]. Вони трактуються як базов^ е ¡стотними стосов-но анал¡зованого явища (оцЫки простору метропол¡й), ма-ють репрезентативний характер, практичн в застосуванн¡, а також наявн можливост¡ ¿'х отримання у вщповщних структурах або розрахунку експертами. Базов¡ показники характеризуюсь властивост¡, що описують вибраний вим^, який ще не був агрегований та обумовлений вщповщними зв'язками. Вони мають вщповщати вимогам - бути безпосереднм та ма-ти в¡дпов¡дний к¡льк¡сний вираз. Рвнорщнють може бути знЬ вельована наданням показникам безрозм^но''' величини, що дозволить спростити саму процедуру оцЫки. Показник може мати стимуляцмний чи дестимуляцмний характер ¡ бажано, щоб така залежнють мала л¡н¡йний характер. Аналопчних по-казник¡в в¡дпов¡дно до обгрунтовано' модел¡ приймаемо 15.
Iнш¡ показники оцЫки утворюються накладанням базових показниюв ¡ надаються для визначення рвних аспект¡в та стану простору в цтому. Наголосимо, що, кр¡м характеристик п'яти основних вимрв метропол¡йного простору, потр^но враховувати 'х взаемодп (дво-, три-, чотири-, п'ятивим¡рн¡). Подв¡йн¡ взаемодп наведемо в табл. 1.
Базов/ характеристики розташован¡ по д¡агонал¡ матриц¡ й властив¡ для окремого вимр (вектора). кожен вим¡р простору включае юльюсть характеристик, що описують його стан. 1х змЫи повинн¡ вказувати на покращення чи попршення
Таблиця 1. Вим1ри та IX подвшш взасмодм в метрополшному простор!
Вим1р Людина L Функщя Р Умови и Геометр1я 3 Час Т
1 2 3 4 5 6
Людина 1_ К¡льк¡сть жител¡в як¡сний склад використан-ня людського потенц^лу економнна д¡яльн¡сть як¡сть трудових ресурс¡в Рвень обслуговування населення р¡вень життя еколопчна безпека крим¡ногенна без-пека щ¡льн¡сть населення територ^льна структура територ¡альн¡ конфл¡кти динамка чисельност населенн¡ В¡кова структура населення часов¡ пр¡оритети
и. ¡я V н у е функц¡ональна достатн¡сть зайнят¡сть населення Трудомютюсть функц¡й Структура економ¡ки ефективн¡сть функцп Як¡сть зовн¡шньоеконом¡чних зв'язк¡в Конкуренто-спроможнють Ресурсне забезпе-чення функц¡й Утил^ацт в¡дход¡в функцюнальна структура територи виробнич¡ площ¡ ступЫь освоення земель Продуктивнють функц¡й Динам¡ка функц¡й Функц¡ональний роз-виток
Умови У р¡вень забезпечен-ня житлом рюень якост¡ умов Р¡вень безпеки ¡нвестиц¡йний потенц^л ресурсна залежн¡сть техногенн¡ впливи на довюлля ресурсний потенц¡ал як¡сть ресурс¡в Рюень використання ресурс¡в запов¡дн¡ територп рекреац¡йн¡ зони забруднен територи р¡вень озеленення територп динам¡ка умов ¡нтенсивн¡сть спожи-вання ¡ в¡дновлення природних ресурс¡в
н и со т Прирс ¡ м¡грац¡я населення р¡вень стратег¡й розвитку мюта Актуальн¡сть функц¡й сезонн¡сть функцп стаб¡льн¡сть умов територ¡альна стаб¡льн¡сть Своечаснють р¡шень ¡сторичний потенц¡ал Наявн¡сть стратепчних документ¡в
якост елементв метрополмного простору ¡, вщповщно, сти-мулювати пeвн¡ д¡í щодо розвитку.
Видтеы вектори простору характеризуются багатьма компонентами. Можна виокремити щонайменше по три гру-пи показник¡в окремого вектора, що розкриватимуть кть-к¡сн¡ й яюсы його властивост¡, а також використання наявних можливостей. взаемодп базових просторових характеристик творять системну множину нових похщних показниюв, окрем¡ з яких наведено в табл. 2.
Показники, що м¡стять бтьше ¡нформацп, е ¡стотн¡шими в¡дпов¡дно до вибраного фрагмента анал^у та вщносно мети оц¡нки, а також волод^ть високим р¡внем репрезентатив-ност¡, можна вважати сигнальними. Найбтьш ¡нформативн та репрезентативн показники стосовно обгрунтовано''' мети \ завдань можна вважати ¡ндикаторами стану системи.
Базовий р¡вень творять 15 показниюв. Так, для вим-ру умов це: 1 - стан природного середовища; 2 - ресурс-ний потенцвл; 3 - р¡вень використання ресурса. Напри-клад, стан природного середовища визначаеться в¡дсотком територ¡й, охоплених охороною природи та ¡сторичного середовища. Вим^ умов характеризуеться оц¡нкою наявних ресурса розвитку, а саме: земельних, водних, сировинних, рекреацмних, вщновлювано''' енергп. Ефективне використання природних ресурса ¡ вщновлювано''' енерг¡í е вимогою сталого розвитку, п¡двищення соц^льно-еколого-еконо-мнно'1' ефективност¡ метрополп та й населених пунктв.
Вимр людини: 1 - юльюсть жител¡в; 2 - використання людського потенцвлу; 3 - яюсний склад. У цьому вимЬ
р¡ важливими е к¡льк¡сн¡ й яюсы характеристики населення. К¡льк¡сть жителю населеного пункту характеризуе масштаб населеного пункту й мае вагоме значення щодо виршення задач розмщення продуктивних сил. Яюсними характеристиками людського вимр е в¡кова структура ¡ р¡вень освне-ност¡ населення. Ктьюсть жител¡в в¡ком 60 рок¡в ¡ старше, а також р¡вень освненост населення входять до числа по-казник¡в мон¡торингу сталого розвитку. Додатково до них потр¡бно дати оцЫку трудових ресурс¡в метрополий, необхщ-них для розвитку функцюнальной сфери, зокрема юльюсть \ частку працездатного населення.
Вимр функцп: 1 - структура економки; 2 - ефективнють функцюнування; 3 - як¡сть зовн¡шньоеконом¡чних зв'язюв. Зокрема, п¡дтримка п¡дприeмливост¡ визначаеться юль-к¡стю агенц¡й ¡ фундац¡й репонального розвитку на 10 тис. мешканцю, числом банк¡в, кредитних сп¡лок тощо. У функ-ц¡ональному вим¡р¡ мониторинг сталого розвитку передбачае оц¡нку прибутковост окремих галузей сфер виробництва й обслуговування: аграрного виробництва, промисловоси бу-д¡вництва, транспорту, науки й осв™, сфери обслуговування, рекреаци. Ктьюсно оц¡нка приводиться у процентах вщ загального валового доданого продукту. ОцЫка економ¡чноí ефективност¡ окремих функц¡ональних сфер дасть необхщну ¡нформац¡ю для можливой йх реструктуризацп з в¡дпов¡дними змЫами в зонуванн¡ та розм¡щенн¡ ¡нвестицмних об'eкт¡в.
Вим¡р геометря простору метрополп (територ¡я, тран-спортна мережа, розселення) описуеться: 1 - площа те-риторп метрополп; 2 - розвитком розпланування; 3 - яюс-
Таблиця 2. Структура показнимв анал1зу метрополт
Вим1ри простору Характеристики вим1ру Показники
Людина 1_ К-сть населення Яюсний склад Використання людського потенц¡алу Загальна к¡льк¡сть жител¡в мюта, метрополп
Р¡вень осв¡ченост¡ й професмност
Частка працездатного населення
Р¡вень безробггтя
Структура безроб¡тних
Функц¡я Р Структура економки ефективн¡сть функц¡й Р¡вень технолопй Структура функц¡ональноí сфери
Вщносна прибутков¡сть функц¡й
Р¡вень конкурентоспроможност продукцп
Умови и ресурсний потенц¡ал як¡сть ресурс¡в використання ресурсного потенц^лу наявн¡сть економ¡чних ресурс¡в
якють природних ресурс¡в, краeвид¡в
р¡вень використання ресурса
р¡вень безпеки
Геометрич-ний вим¡р Б територ¡я Розташування мюта Компактн¡сть м¡ста Використання територп Площа територп метрополп
Показник компактност
Територ¡альн¡ резерви
Використання географнного положення
Час Т Вк м¡ста 1сторичний потенц¡ал Перспективи розвитку В¡к ¡сторичного середовища
Показник якост¡ ¡ стану ¡сторичного середовища
Динамка розвитку
Р1_ функцюнальна повнота як¡сть ¡ використання трудових ресурса Р¡вень технолог¡й Показник функцюнально' достатност
рюень обслуговування населення
якють трудових ресурс¡в (в¡к, професмнють)
Структура зайнятост¡ населення
Трудом¡стк¡сть функшй
иь Рюень ¡ умови життя Р¡вень соц¡альних витрат
Забезпечен¡сть житлом
Узагальнений показник якост житла
рюень еколог¡чноí ¡ крим¡ногенноí безпеки
Частка жителю, що проживав в небезпечних зонах
Територ¡альний потенц^л Щтьнють населення
Питома житлова площа на одну людину
Вщстан пере'здв населення
Т1_ К¡льк¡сн¡ зм¡ни Як¡сн¡ характеристики Перспективи розвитку Динамка чисельност населення
Мграцт (прибуття - вибуття)
Вкова структура населення
Стратеги соц¡ального розвитку
ир Стан умов функцюнально''' сфери Яюсть умов функц. сфери Техногенн впливи Наявнють ¡ стан функц¡ональних об'ектв
Ресурсна забезпечен¡сть функц¡й
Iнвестиц¡йна привабливють функц¡й
Шк¡длив¡ в¡дходи
Сум¡сн¡сть функцм ¡ умов середовища
Утил¡зац¡я та очистка вщходю
БР Територ¡альне забезпечення функц¡й Вщстан перевезень Ефективн¡сть використання площ ¡ положення Функц¡ональна структура територп
Виробнич¡ площ¡
Частка запов¡дних територп
В¡дстан¡ функц¡ональних перевезень
Ефективн¡сть використання територп та розташування
ТР Часов¡ особливост¡ Як¡сть фунщй функц¡ональний розвиток сезоннють функцм
В¡к функц¡ональних об'eкт¡в
Продуктивн¡сть функшй
Виробництво ¡ споживання продукцп
Тенденцп функц¡онального розвитку
Скорочення в¡дход¡в
Би Територ¡альн¡ умови Пло1щ зелених ¡ рекреац¡йних зон
Територп особливого режиму ¡ небезпеки
Ти Розвиток умов Часов¡ тенденцп у зм¡н¡ умов
Емют газ¡в парникового ефекту
Ем¡с¡я важких металв ¡ орган¡чних сполук
ТБ Територвльн зм¡ни динамка територвльних зм¡н
Стан дорг Середня швидк¡сть транспортних потоюв
Розвиток територ¡й Перспективи розвитку територ¡й
ирь Безпека життeд¡яльност¡ Показник безпечност життя ¡ прац¡
Темпи введення житла Показник ¡нтенсивност введення житлово' площ¡
БиРЬ Стан мютобудюного простору на час Т ОцЫка мютобудвно''' ситуацп
Умови життeд¡яльност¡
ТБиРЬ Ефективнють мюта Соцвльно-еколого-економнна ефективн¡сть
тю зв'язкiв з нaдcиcтeмoю. Якicть зв'язкiв з нaдcиcтeмoю визнaчaeтьcя: цeнтpaльними aдмiнicтpaтивнo-oбcлyгoвy-ючими фунщями нaдpeгioнaльнoгo тa дepжaвнoгo piвнiв; cтaнoм тa вiддaлю дo aepoпopтy; нaявнicтю гoтeльнoï бaзи; кiлькicтю фecтивaлiв, кoнфepeнцiй, кoнкypciв i т.д. Гeoмe-тpичний вимip xapaктepизyeтьcя плoщaми тepитopií' нaceлe-нoгo пункту тa мeтpoпoлií', cтpyктypнoгo зeмлeкopиcтyвaння тa oкpeмиx фyнкцioнaльниx зoн, a тaкoж вiдcтaнями дo aдмi-нicтpaтивниx цeнтpiв i мiж oкpeмими oб'eктaми. Гeoмeтpичнi дaнi е вaжливими для вибopy й poзмiщeння нoвиx ^ec™-цiйниx oб'eктiв у пpocтopi.
BèMip 4ac (icтopiя, cyчacнicть, пepcпeктиви) включae тaкi пo-кaзники: 1 - icтopичний пoтeнцiaл; 2 - cвoeчacнicть piшeнь; 3 -нaявнicть cтpaтeгiчниx дoкyмeнтiв poзвиткy. Haявнicть cтpaтe-гiчниx дoкyмeнтiв poзвиткy включae нaявнicть i якicть: cтpaтeгií pecтpyктypизaцií' i poзвиткy cиcтeми; cтaн oнoвлeння мютобу-дiвнoí' тa кaдacтpoвoï дoкyмeнтaцií' TOI|O. Чacoвий вимip xapa^ тepизyeтьcя й дaними щoдo вiкy нaceлeнoгo пункту тa йoгo oкpeмиx oб'eктiв, ïx icтopичнoгo минyлoгo i пepcпeктиви. Xapa^ тepиcтики мaють знaчeння для oбфyнтyвaння coцiaльнo-eкo-нoмiчниx тa пpoeктниx piшeнь, a тaкoж oцiнки динaмiки пpoцe-ciв фyнкцioнyвaння й oкpecлeння шляжв poзвиткy.
Пpинципoвe знaчeння для oцiнки cтaнy пpocтopy мae rno-cí6 збиpaння виxiдниx дaниx тa poзpaxyнкy взaeмoдiй. Baœ-ливим зaвдaнням е пiдвищeння зaйнятocтi нaceлeння тa eфeктивнocтi ïx пpaцi. Для цьoгo у взaeмoдií' LF (людинa -фунщя] пoтpiбнo oцiнити piвeнь i CTpy^ypy зaйнятocтi нace-лeння. Дo вaжливиx coцiaльниx чинникiв вiднocитьcя piвeнь зapeecтpoвaнoгo бeзpoбiття, |o визнaчaeтьcя вiднoшeнням чиcлa бeзpoбiтниx дo кiлькocтi пpaцeздaтнoгo нaceлeння.
Динaмiкa чиceльнocтi нaceлeння вiднocитьcя дo взaeмoди LT (людинa - чac) i виpaжaeтьcя пpиpoдним пpиpocтoм ^a-poджyвaнicть - cмepтнicть] тa мiгpaцieю (пpибyття - вибут-тя]. Юльк^н тa якicнi xapaктepиcтики нaceлeння й ïx динaмi-кa визнaчaють люд^кий пoтeнцiaл мeтpoпoлïí, який впливae нa вибip i пpoгнoзyвaння нaпpямiв poзвиткy.
Baжливим чинникoм poзвиткy е зaбeзпeчeнicть нaceлeн-ня житлoм i вiдпoвiднicть житлa cyчacним cтaндapтaм як зa плoщeю, тaк i зa якюними xapaктepиcтикaми (зaлишкoвий pecypc, нaявнicть вoдoпpoвoдy, гaзo- i тeплoпocтaчaння, га-нaлiзaцï'']. Ц пoкaзники вiднocятьcя дo взaeмoдïí LU (людинa - yмoви] i дo гpyпи пoкaзникiв мoнiтopингy cтaлoгo poзви-тку. Kiлькicнo вoни мoжyть бути oцiнeнi: зaбeзпeчeнicтю ci-мeй житлoм; якicтю житлa зa нaявними вигoдaми (вoдa, гaз, цeнтpaльнe oпaлeння, гapячa вoдa, кaнaлiзaцiя, тeлeфoнний зв'язoк); якicтю житлa зa вeличинoю зaлишкoвoгo pecypcy; yзaгaльнeним пoкaзникoм якocтi житлoвoгo фoндy нaceлe-нoгo пункту. Heвiдпoвiднicть кiлькocтi тa якocтi житлa cyчac-ним cтaндapтaм i вимoгaм cтaлoгo poзвиткy зyмoвлюe нe-oбxiднicть poзшиpeння житлoвoгo бyдiвництвa, a в бaгaтьox випaдкax зaлyчeння дoдaткoвoгo тepитopiaльнoгo pecypcy.
Cepeд пoкaзникiв мoнiтopингy cтaлoгo poзвиткy, |o вщ-нocятьcя дo coцiaльнoï гpyпи мeтpoпoлïí, вaжливe знaчeння мae питoмa плoщa opниx зeмeль нa oднy людину. Цeй пo-газник мae ocoбливe знaчeння для c^^^x тepитopiй мe-тpoпoлiï, ocкiльки вiдoбpaжae ïx aгpapний пoтeнцiaл poзви-тку. Дoпoвнюe xapaктepиcтикy пoтeнцiaлy cтpyктypa зeмeль низькoï якocтi, a caмe: дeгpaдoвaниx, зaбpyднeниx, з ки^
лими rpyнтaми, зaбoлoчeниx, зacoлeниx, epoдoвaниx. Caмe ця кaтeгopiя зeмeль пepeвaжнo мoжe бути викopиcтaнa для poзмiщeння iнвecтицiйниx oб'eктiв piзнoгo фyнкцioнaльнo-гo пpизнaчeння. кня чacткa визнaчaeтьcя як плoщa зeмeль низькoï якocтi дo зaгaльнoï плoщi зeмлi.
Фyнкцioнaльнa cтpyктypa пoceлeнь мeтpoпoлïí е визнa-чaльнoю в йoгo eкoнoмiцi й пpocтopoвiй opгaнiзaцïí. Ó зaгaль-нoмy виглядi бyдeмo poзpiзняти тaкi види дiяльнocтi: aгpapнe виpoбництвo, пpoмиcлoвicть, бyдiвництвo, тpaнcпopт, нayкa i oœ^a, peкpeaцiя, cфepa oбcлyгoвyвaння. З eкoнoмiчнoï точки зopy викopиcтaння зeмeльниx pecypciв мoжнa oцiнювa-ти пpибyткoвicтю плoщi зa фyнкцioнaльнoю oзнaкoю. ^o-тe бiльш зaгaльним пoкaзникoм дoцiльнocтi фyнкцioнaльниx зoн i oб'eктiв е ïx кopиcнicть. Taк, низга нeпpибyткoвиx зoн i cпopyд мae вaжливe знaчeння для життeдiяльнocтi мicтa-цeнтpy i мeтpoпoлiï й пoтpeбyють знaчниx тepитopiaльниx pe-cypciв (цвинтapi, oчиcнi cпopyди, cмiттeзвaлищa тoщo].
З eкoнoмiкoю тepитopiaльнoгo yтвopeння тicнo пoв'язaнa пpo-блeмa eнepгoзaбeзпeчeння, якa, кpiм тoгo, виcтyпae cклaдoвoю йoгo бeзпeки. B pycлi cyчacниx зaвдaнь дepжaвнoгo знaчeння е виpoбництвo вiднoвлювaльнoï eнepгï'', |o вxoдить тaкoж дo чи^ лa пoкaзникiв cтaлoгo poзвиткy. Ó бaгaтьox poзвинyтиx кpaïнax cвiтy для виpoбництвa бioпaливa вiдвoдятьcя зeмeльнi плoщi пiд eнepгeтичнi кyльтypи. Цe дae мoжливicть пiдвищити eфeктив-нicть викopиcтaння зeмeльниx pecypciв, a ocoбливo нeyживaниx й epoдoвaниx зeмeль, |o вiдпoвiдae вимoгaм cтaлoгo poзвиткy. Kpiм тога, викopиcтoвyютьcя opгaнiчнi вiдxoди, |o cпpияe тaкoж пoкpaщeнню caнiтapнoгo cтaнy тepитopiï. Пpoцeнт вiднoвлювa-нoï eнepгï'' в зaгaльнiй вeличинi eнepгocпoживaння мeтpoпoлï'' -вaжливий пoкaзник cтaнy iï пpocтopy.
Eкoлoгiчнo cпpиятливий poзвитoк мicтa-цeнтpy й пpилeглиx тepитopiй пepeдбaчae знижeння чacтки eкoлoгiчнo нeбeзпeч-ниx зoн, yтилiзaцiю вiдxoдiв, oчищeння cтiчниx вoд, змeншeння витpaт нeпoнoвлювaниx pecypciв, знижeння eмicï'' вaжкиx мe-тaлiв, тoкcичниx гaзiв i тиx, |o cпpияють yтвopeнню пapникo-вoгo eфeктy. Baжливe знaчeння мae тaкoж кiлькicть i щтьнють житeлiв, |o пpoживaють в eкoлoгiчнo нeбeзпeчниx зoнax.
Ó cтpyктypi зaпpoпoнoвaниx нaми пoкaзникiв aнaлiзy cтa-ну пpocтopy мeтpoпoлiï е й пoкaзники мoнiтopингy cтaлoгo poзвиткy. Ó cyкyпнocтi вoни дoзвoляють з дocтaтньoю пo-внoтoю oцiнити coцiaльний, eкoлoгiчний i eкoнoмiчний cтaн мeтpoпoлïí тa oбrpyнтyвaти aдeквaтнy cтpaтeгiю ïï пpocтopo-вoï opгaнiзaцiï тa poзвиткy. Baжливo тaкoж, |o нaвeдeнi пo-кaзники aнaлiзy мaють, як пpaвилo, кiлькicний виpaз, дaючи мoжливicть фopмyвaти нa ïx мнoжинi чacткoвi й yзaгaльнeнi кpитepïí дepeвa цiлeй, a тaкoж oбмeжeння, нeoбxiднi для пpи-йняття paцioнaльниx piшeнь poзвиткy. Iз мнoжини пoкaзникiв мeтpoпoлiйнoгo пpocтopy видiляютьcя тi, |o в нaйбiльш yзa-гaльнeний cпociб xapaктepизyють йoгo якicть. Йдeтьcя пpo пoкaзники кoмфopтнocтi, eфeктивнocтi, eкoлoгiчнocтi тa ec-тeтичнocтi пpocтopy, тoбтo видiляeмo гpyпy iнтeгpaльниx пo-кaзникiв якocтi пpocтopy мeтpoпoлiï, якi клacифiкyютьcя зa oднopiдними влacтивocтями.
2. Meтoдики oцiнки cтaнy пpocтopy мeтpoпoлiйниx cиcтeм
Cepeд бaгaтьox мeтoдик, якi poзв'язyють зaдaчy oцiнки cтaнy пpocтopy мeтpoпoлiй, вибpaнo мeтoдики paнжyвaн-ня, |o дocлiджyють вплив aнaлiзoвaнoгo явищa нa зaгaль-ну oцiнкy; пoбyдoви мaтpицi зв'язюв мiж xapaктepиcтикaми
простору; анал1зу пов'язаност функцм та оцЫки цтюнос-Ti простору; узгодження просторових характеристик; побу-дови та аналiзу карти втрат у просторовi метрополií; оцiнки потен^алу розвитку метрополiй тощо. Oкремi методики охарактеризовано стисло, осктьки вони детально окреслен в монографií автора [1], а тут лише робимо ix уточнення для задач оцЫки стану простору метрополп. lншi характеризуются широко, адже вони спе^ально обгрунтоваы чи адап-тованi для порушено''' в публiкацií проблеми.
2.1. Методика оцнки вагомостi характеристики простору i встановлення прюрителв
Уже на першому етапi аналiзу просторово' органiзацií ме-трополiй для побудови матриц зв'язкiв i и дослщження скла-даеться i впорядковуеться множина характеристик основних вимiрiв, а також часткових показниюв стану системи. Скла-дання перелiку та його впорядкування за вагомютю окремих характеристик доцтьно здiйснювати з використанням екс-пертних процедур попарного порiвняння елементiв i встановлення коефiцieнтiв переваг [1]. Сутнють методики по-лягае в тому, що експерту легше оцЫити перевагу одного елемента над Ышим при 'х попарному порiвняннi, ыж упо-рядкувати всi елементи множини в цтому. Kрiм того, методика дозволяе встановити кiлькiснi значення коеф^ен^в вагомостi для кожного показника.
2.2. Методика побудови матриц зв'яз^в Mix характеристиками простору
ОцЫка стану простору метрополп передбачае встановлення числових значень параметрiв систем i умов и iснування, виявлення наявних диспропорцм i суперечностей. Просто-рова оргаыза^я мае на метi пiдвищення 'х якостi за рахунок взаемно' узгодженост складових частин як у межах системи, так i з надсистемою. Для досягнення мети потрiбно встановити зв'язки показниюв якостi стану системи з просторови-ми характеристиками. Багатовекторнють простору зумовлюе необxiднiсть його структуризаци до рiвня окремих елемен^в i зв'язкiв мiж ними. Таку структуризацiю доцiльно здiйснювати з використанням багатовимiрноí матрицi [1, с. 55].
2.3. Aналiз пов'язаност функцй та оцнки цлсност простору
Змют поняття просторова цтюнють (сптьнють) i методики i'f дослщження не до юнця визначен й залишаються не-однозначними, проте розвинутiсть iнфраструктури визна-еться за и головну детермЫанту. Випливае це з того, що розвиток Ыфраструктури виявляе сильну взаемозалежнють iз суспiльно-економiчними процесами та середовищем.
Позитивний вплив розвитку Ыфраструктури проявляеться через пiдвищення атракцiйностi територи для людей (покра-щення умов проживання та якост середовища), а також ак-тивГзаци господарських процесiв. Зростання просторово''' мо-бтьност збтьшуе доступнють ринюв працi й збуту, унаслщок чого територп вищого рГвня розвитку Ыфраструктури отриму-ють конкурентнi переваги та уникають загроз марпналГзаци.
Mережi iнфраструктури метрополiй стають осями експан-си розселення i промисловостГ, а також послуг, визначають споаб i межi процесiв розвитку мiста-центру [1-2]. Завдя-чуючи збiльшенню припливу людей, матерiалiв, iнформацii та капiталу внаслщок розбудови iнфраструктури, зменшу-еться «отр» простору, що сприяе змiцненню його цтюнос-u а також вщкриттю цге' територп на використання и ре-
cypciB (наприклад, рекреацмних). Розвиток ¡нфраструктури пов'язуеться з освоенням природних ландшаф^в i виступае чинником активiзацií антропогенних пpоцеciв. У такий споаб проявляеться агресивний вплив iнфpаcтpyктypи на серед-овище. Стосовно метpополiйних територп може виникнути явище «дренажу» примюьких теpитоpiй, тобто швидкий вщ-6ip pеcypciв на користь мicта-центpy [3].
Слщ виявити зв'язки мiж функцюнальною структурою та показниками цiлicноcтi простору. Дослщження функцм i фyнкцiональних пов'язань можна проводити з використанням методик: подвмних матриць, гpафiв, гравтацмних та просторових коpеляцiй. Використовуються показники си-ли iнфpаcтpyктypних пов'язань та подiбноcтi piвня розвитку. У кожному з випадюв (структур використання земл^ веден-ня гоcподаpcькоí дiяльноcтi й зайнятост населення) максимальна подiбнicть цих структур cпоcтеpiгаeтьcя на фрагментах метрополп в межах груп сптьних теpитоpiальних одиниць. У результат виявляеться залежнicть мiж функцю-нальною структурою й цтюнютю територп'. Територп, як ха-рактеризуються принципово вщмЫними фyнкцiональними характеристиками, мають i piзний piвень iнфpаcтpyктypних пов'язань (вiд найбтьшого до найменшого).
На наступному етап cлiд проводити попарне поpiвнян-ня теpитоpiальних громад, використовуючи бiнаpнy матри-цю. Тут доцiльно розглянути пов'язання, що виникають з на-явност автомобiльних доpiг державного та регюнального piвнiв, а також залiзничних колй лiнiй електропередач, га-зово' мережу водопостачання й каналiзацií. Видiляютьcя пов'язання безпосередн та опоcеpедкованi. Визначаеться сила Ыфраструктурних пов'язань мiж теpитоpiальними одиницями з використанням iнтегpального показника, який включае: показник пов'язань автомобтьними дорогами, за-лiзничними колiями та сумарних пов'язань ¡ншими Ыженер-ними i технологiчними системами. 3 урахуванням неодно-piдноcтi показникiв прийнято ¿х експертну оцiнкy вiд 0 до 1 з вщповщною гpадацieю, та оцЫюеться сила пов'язань мiж теpитоpiальними одиницями.
2.4. Методика узгодження просторових характеристик
Виявлення суперечностей мiж окремими характеристиками простору i властивостями мicтобyдiвних систем, а також ¿х просторова гаpмонiзацiя здiйcнюeтьcя з використанням багатовимipноí матpицi. При детальному дослщжены узго-дженоcтi властивостей мicтобyдiвноí системи з просторови-ми характеристиками або його окремо' зони доцiльно буду-вати матрицю узгодження, яка за своею суттю е ваpiантом або фрагментом багатовимipноí матpицi. Основною метою такого узгодження е гаpмонiзацiя системи, що аналiзyeтьcя, з надсистемою [1].
2.5. Методика побудови та анал'зу карти втрат у просто-pi метрополм
3мЫа стану простору зумовлена переважно використанням потен^алу простору та втратами ресурав (праф, енерги, матеpiалiв, ^формаци, часу). 1снуе багато експертних мето-дiв cитyацiйного аналiзy систем, зокрема пошуку втрат [4]. Для специфки задач аналiзy стану метрополп пропонуеться використовувати модифiкованi нами ваpiанти карти втрат, якi враховують вимipи простору та оcновнi функцюнальы компоненти метрополп [1, с. 176-227].
Ocнoвнa iдeя пoбyдoви кapти втpaт пoлягae y зacтocyвaн-нi aлгopитмiзoвaниx пpoцeдyp фopмyвaння пepeлiкy мoж-ливиx джepeл i пpичин втpaт, a тaкoж шкaли oцiнки poзмipiв циx втpaт. Oчeвиднo, |o втpaти пoтeнцiaлy мoжyть винига-ти y кoжнoмy вимipi пpocтopy: люд^^му, фyнкцioнaльнoмy, yмoв, гeoмeтpичнoмy, чacoвoмy. Koжeн з вимipiв включae нaбip xapaктepиcтик, якi cтocyютьcя кiлькicниx пoкaзникiв вимipy, йoгo якicниx влacтивocтeй, a тaкoж piвня викopиc-тaння нaявниx мoжливocтeй.
Пopяд з oцiнкoю cтaнy oкpeмиx cклaдoвиx пpocтopy мe-тpoпoлiï вaжливo oцiнити йoгo якicть зaгaлoм як cиcтeми. Biдпoвiднo дo тeopïí oцiнювaння видiляютьcя тpи eлeмeн-ти: (пpocтip мeтpoпoлïí]; cyб'eкт (eкcпepт, |o здiйcнюe
oцiнкy]; бaзa oцiнки (iнфopмaцiя). Цi cклaдoвi взaeмoдiють мiж co6oki пpи oцiнцi з ypaxyвaнням oбrpyнтoвaнoгo aлгo-pитмy як cyкyпнocтi визнaчeниx oцiнoчниx дiй.
2.S. MeToâè aнaлiзy Ta oцiнки кoмпoзицiйнoï cTpy<TypH пpocтopy
Meтpoпoлiя e cиcтeмoю, якicть cтpyктypи яга!' зyмoвлюeть-cя пapaмeтpaми cклaдoвиx eлeмeнтiв тa ïx взaeмoзв'язкaми. Iepapxiчнicть cтpyктypи мicтa дoбpe пpocтeжyeтьcя в йoгo пpocтopoвiй opгaнiзaцiï тa визнaчaeтьcя в цiлicнocтi функ-цioнaльнo-плaнyвaльнoгo yтвopeння. Пoняття кoмпoзицiй-нoï cтpyктypи e фyндaмeнтaльним в ypбaнicтичнiй мeтoдoлo-riï i мicтить y co6í тaкi влacтивocтi, як: нaявнicть нeoбxiднoгo i дocтaтньoгo cклaдy eлeмeнтiв, якi б зaбeзпeчили функцюну-вaння caмe цьoгo oб'eктa вiдпoвiднo дo йoгo цiльoвoï функци; icнyвaння кpитepiю oптимaльнocтi, ягаму пiдпopядкoвyють-cя yci чacткoвi кpитepïí, |o дiють нa piвнi oкpeмиx пiдcиcтeм.
Icнye бaгaтo мeтoдiв кiлькicнoï oцiнки, aлe нe вci вoни пpи-дaтнi для пpoвeдeння aнaлiзy oб'eктiв виcoкoгo piвня функцЬ oнaльнo-плaнyвaльнoï iepapxiï. Meтoд пoвинeн oxoплювaти cyттeвi тoчки зopy цiльoвoï функци oб'eктa, бути кiлькicним, бaзyвaтиcь нa викopиcтaннi «iнтeгpaльниx» кpитepïíв oпти-мaльнocтi; yнiвepcaльним тa oпepaтивним, тoбтo тaким, щй дae змoгy виpiшити зaвдaння зa зaдaний тepмiн.
Iнтeнcивнicть викopиcтaння тepитopiй - oднa з нaйвaжли-вiшиx xapaктepиcтик мeтpoпoлï'' як cиcтeм. Boнa визнaчae нe тiльки фyнкцioнaльнo-плaнyвaльнy i eкoнoмiчнy дoцiльнicть тoгo чи Ы|±юпэ piшeння, aлe й cпpияe виникнeнню гapмoнiйниx чи гapмoнiйниx кoмпoзицiй. Iнтeнcифiкaцiя зaбyдoви (ypбaнi-зaцiя мeтpoпoлiй] е шляxoм зaдoвoльнити cycпiльнi пoтpeби.
Micтoбyдiвнa нayкa мae пepeдбaчити пoвeдiнкy i poзви-тoк cиcтeми i пoкaзaти мoжливicть eфeктивнoгo цiлecпpя-мoвaнoгo впливу нa нeï. Ó зв'язку з цим нa пepший плaн ви-cтyпae вимoгa cиcтeмнoгo пiдxoдy дo вивчeння пpocтopoвиx cитyaцiй. Ocнoвoю cиcтeмнoгo пiдxoдy е cиcтeмнo-cтpyк-тypний aнaлiз, |o пepeдбaчae дифepeнцiaцiю cиcтeми нa cклaдoвi пiдcиcтeми i пepшoeлeмeнти тa вcтaнoвлeння ycix фopм фyнкцioнaльниx взaeмoзв'язкiв мiж ними. Cтocoвнo мeтpoпoлïí дopeчнo видiлити cтpyктypнi eлeмeнти, |o c^a-дaють ïï мaтepiaльнy ocнoвy (тepитopiя, cпopyди, мepeжi то-ùo] i фyнкцioнaльнy ocнoвy (виpoбництвo, oбcлyгoвyвaння, yпpaвлiння). Пpи цьoмy мae вcтaнoвлювaтиcя iepapxiчний пpинцип, iншими cлoвaми бaгaтocтyпeнeвa CTpy^ypa aнa-лiзy вiд вepxнix piвнiв бyдoви cиcтeми poзceлeння дo ниж-нix. Iepapxiчнi piвнi yтвopюють вepтикaльнi зв'язки пiдcиcтeм тa eлeмeнтiв. Гopизoнтaльнi зв'язки yтвopюютьcя якicними xapaктepиcтикaми oб'eктiв. Цeй мeтoд е ocнoвoю пepeдпpo-
eктнoгo aнaлiзy кoмпoзицiйнoï cтpyктypи пpocтopy i poздiля-eтьcя нa:
• Гpaфiчний aнaлiз фyнкцioнaльнo-плaнyвaльнoï кoмпo-зици мeтpoпoлiï, |o включae:
- aнaлiз нaпpямiв фopмyвaння тa poзвиткy тpaнcпopтниx мepeж, який дoзвoляe cyдити пpo мoжливicть зaбeзпeчeн-ня зв'язку вну^ дaнoï тepитopiï, a тaкoж з нaйближчими пo-ceлeннями. Haявнicть iнжeнepниx кoмyнiкaцiй дoзвoляe ви-явити peзepви ïï poзвиткy;
- лaндшaфтний aнaлiз peльeфy мeтpoпoлï''. Ó peзyльтaтi aнaлiзy виявляютьcя кoмпoзицiйнi тoчки-вepшини, |o дo-звoляють ïï вiзyaльнo cпpийняти;
- aнaлiз фyнкцioнaльнoгo зoнyвaння paйoнiв мeтpoпoлïí. Óнacлiдoк цьoгo виявляютьcя зoни ïï фyнкцioнaльнoгo нaпo-внeння тa взaeмoдiя мiж ними.
Aнaлiз фyнкцioнaльнo-плaнyвaльнoï кoмпoзицï'' мeтpo-пoлiï пpизвoдить дo виявлeння xapaктepy i фyнкцioнaльнo-плaнyвaльниx пapaмeтpiв кoмпoзицiï.
• Гpaфiчний aнaлiз oб'eмнo-пpocтopoвoï кoмпoзицïí мe-тpoпoлiï включae:
- виявлeння кoмпoзицiйниx oceй квapтaлiв, пpocтopiв тa iншиx cтpyктypoфopмyючиx eлeмeнтiв. Aнaлiз poзкpивae Ы-тeнcивнicть cкyпчeння ocнoвниx oceй, |o мaють cпiльний rne^p пepeтинy;
- вивчeння взaeмoдïí oкpeмиx paйoнiв мeтpoпoлiï, в пpo-цeci якoгo paйoни cпpиймaютьcя як вeликi дiлянки, якi мaють зaгaльний xapa^ep взaeмoдïí;
- вивчeння дoмiнaнт як cиcтeми пpocтopoвиx eлeмeнтiв, ùo ф^уюсь кoмпoзицiю пpocтopy.
Aнaлiз oб'eмнo-пpocтopoвoï кoмпoзицiï cпpямoвaний нa виявлeння кoмплeкcy фaктopiв, якi poзкpивaють cтiйкicть opгaнiзaцiï мeтpoпoлiï, визнaчaють cтaбiльнicть кoмпoзицïí i poзвитoк ïï влacтивocтeй.
• Гpaфiчний aнaлiз apxiтeктypнo-xyдoжньoï кoмпoзицïí пpocтopy мeтpoпoлïí пepeдбaчae
- дocлiджeння взaeмoдï'' icтopичнoï зaбyдoви з нoвoю, o6-лacтeй взaeмoдiï icтopичнoгo cepeдoвищa з нoвими дiлянкaми;
- xapaктepиcтикy зaбyдoви тa виявлeння кoмпoзицiйнoгo кapкacy пaнopaм мeтpoпoлïí.
Peзyльтaтoм дaнoгo eтaпy e визнaчeння зoн, нaдiлeниx ic-тopичними oб'eктaми, виявляютьcя вyзлoвi oблacтi, |o пo-газують iнтeнcивнicть cкyпчeння пpиpoдниx aтpaктopiв тa ic-тopичнoï зaбyдoви. Пiдcyмкoм дocлiджeння нa пpoвeдeнoмy eтaпi cлyжить виявлeння гoлoвнoгo зacoбy гapмoнiзaцïí для пpocтopy мeтpoпoлïí.
2.7. MeToäH^ oцiнки пoтeнцiaлy poзвиткy мeтpoпoлiй
Cтaлий poзвитoк мicцeвocтi мoжe здiйcнювaтиcя шляxoм peaлiзaцï'' вiдпoвiдниx фyнкцiй зa нaявнocтi нeoбxiдниx yмoв i pecypciв. Функц^' викoнyютьcя cиcтeмaми, дo cклaдy якиx вxo-дять oб'eкти, зacoби i pecypcи. Для oцiнки пoтeнцiaлy poзвиткy мeтpoпoлiй нaвeдeмo клacифiкaцiю фyнкцiй, видiлимo ïx пeв-нi гpyпи: виpoбничi, peзyльтaтoм якиx e пeвнa кiнцeвa aбo пpo-мiжнa пpoдyкцiя; пocлyги, якi зaбeзпeчyють пoтpeби нaceлeння тa виpoбництвa; peкpeaцï'', cпpямoвaнi нa викopиcтaння пpи-poдниx yмoв для oздopoвлeння тa вiдпoчинкy людeй; функцГ'', ùo зaбeзпeчyють бeзпeкy пpoживaння тa дiяльнocтi людини.
Ó rpyríi виpoбничиx Функ^й cтocoвнo poзвиткy мeтpoпoлiй видiлимo пiдгpyпи: aгpapнe виpoбництвo - кiнцeвим peзyль-
татом е стьськогосподарська продукц¡я рослинництва, тва-ринництва, овочвництва тощо; а також переробка стьсько-господарсько' сировини; промислове виробництво, пов'язане з випуском промислово' продукци з мюцево''' чи завезено' си-ровини; рем¡снич¡ функци, що виконуються ¡ндивщуально або невеликими колективами ¡ мають мюцеву специф¡ку.
У груп послуг виокремимо виробничу ¡нфраструктуру, що забезпечуе ефективне функц¡онування виробництва (скла-ди, пщ''зы шляхи, водо й енергопостачання тощо); тран-спортну мережу загального призначення; соцвльну ¡нфраструктуру, яка забезпечуе духовы, осв^ы та культуры запити населення, потреби в закладах дошюльного типу й утриман-ня людей похилого вку, медичне обслуговування населення тощо; побутове обслуговування, що забезпечуе функцЬ онування й утримання житла, комунальы послуги, побутову саытарю тощо; торг¡вельн¡ послуги, що забезпечують по-стачання ¡ продаж товарв, а також закуп¡влю продукци в¡д п¡дприeмств ¡ населення; послуги зв'язку; ¡нформацмне обслуговування (дорадницьк функцп, вивчення й формуван-ня громадсько' думки щодо ефективного функцюнування та розвитку територп', управл¡ння процесами).
Основними функцями сфери рекреацИ' е: оздоровлен-ня людей з використанням природно-ландшафтних умов м¡сцевост¡, санаторно-курортн¡ заклади; туристичы послуги, включаючи особливост ¡нфраструктури туризму; послуги в¡дпочинку для населення.
Безпеку життед/яльност населення пов'язують ¡з: за-хистом в¡д стихмних лих (повен¡, пожеж¡, зсуви); техноген-ною безпекою територп; охороною правопорядку в насе-леному пункт¡. Кожна пщгрупа може бути детал¡зована до елементарних функцм. Повноту реал¡зац¡í функцм можна оц¡нити в¡дношенням числа реал^ованих до необх¡дних (обов'язкових) для ефективного функцюнування.
Реалваци будь-яких функцм потребуе в¡дпов¡дних ресур-с¡в (трудових, матернльних, територ¡альних, часових, фЫансо-вих). Ресурси розмежуемо за векторами обгрунтованого нами п'ятивим¡рного простору. Характеристики окремих видв ресур-с¡в подамо за ознаками кшькосл, якост¡ та рвня використання. У вимр «людина» знаходяться трудов¡ ресурси, як к¡льк¡сно оцг нюються числом працездатного населення. Показником якост ресурсу буде рвень осв¡ченост¡ та квалфкаци працвникв. Використання трудових ресурс¡в оцЫюеться р¡внем зайнятост¡ населення. Незайняте працездатне населення становить в¡льний ресурс, який потр^но ефективно використати.
У функциональному вимр стосовно життевих потреб населення видтимо ресурси житла з оцЫками його к¡лькост¡, якост та використання. Ресурсами виробничо' сфери у функцюналь-ному вим¡р¡ е буд¡вл¡ та споруди, засоби виробництва, зокрема техыка, технолог¡чн¡ матер¡али, ¡нформацт, що визначае ви-робнич¡ технологи. Вони також можуть бути оцЫеы за ктьюс-ними та яюсними показниками, р¡внем використання.
Умови, в яких реалрються функцп, розд¡лимо на природы, сировины, енергетичн¡, ¡нформац¡йн¡ та фЫансовк Природ-н1 ресурси мають особливе значення для розвитку приле-глих до мюта територ¡й. Величина земельних ресурса, як¡сть Грунтв безпосередньо впливають на ефективнють рослинництва ¡ тваринництва. Використання цього ресурсу зале-жить в¡д р¡вня технолопй ¡ технолог¡чноí дисципл¡ни. Важли-
ве значення природы фактори мають ¡ для функцм рекреаци. Ун¡кальн¡сть ¡ приваблив¡сть природних умов сприяе розви-тков¡ туризму й в¡дпочинку, а також залученню ¡нвестицм для формування необхщно' ¡нфраструктури.
М¡сцев¡ сировинн¡ ресурси значною м^ою зумовлюе структуру виробничих фунщй. Зокрема, основна ¡ побнна продукц¡я с¡льськогосподарського виробництва е сирови-ною для переробних п¡дприeмств, люове господарство забезпечуе сировиною деревообробы п¡дприeмства.
1нформац1йн1 ресурси - необхщна складова сталого розвитку мюцевостк Сюди в¡днесемо виробничу ¡нформац¡ю, що зумовлюе рюень технолог¡й, оперативне й перспективне планування та прогнозування. НауковоНнформацмний су-пров¡д просторово' оргаызацп ¡ розвитку метропол¡й доцть-но здмснювати в¡дпов¡дними центрами управл¡ння, у функцм яких потр^но включати накопичення, обробку та передачу ¡нформацп, прийняття р¡шень щодо план¡в розвитку, а також оргаыза^ю самоврядних функц¡й. ОцЫку ¡нформац¡йних ре-сурс¡в можна давати за показниками кшькост (достатн¡сть), якост (достов¡рн¡сть, своeчасн¡сть) та р¡вня 'х використання для ефективного розвитку метрополп.
Финансов/ ресурси визначають можливост адмУстратив-но-територ¡альних утворень впливати на величину, яюсть ¡ використання вск ¡нших вид¡в ресурс¡в (трудових, матерЬ альних, енергетичних, ¡нформац¡йних). 1х можна оцЫювати за величиною та ефективыстю використання. Як¡сть фЫан-сових ресурса метрополп'' можна оц¡нювати за рюнем ¡нвес-тиц¡й та умовами кредитування проекта.
У геометричному вимр/ потр¡бно вид¡лити територ¡альн¡ ресурси, що характеризуються площею певних функцюналь-них зон, складеним землекористуванням. До яюсних геоме-тричних характеристик в¡дноситься конф^рацт зон, рельеф, перес¡чен¡сть територп''. Важливими геометричними характеристиками, що визначають просторовий потенцвл, е роз-ташування населених пункт¡в, функц¡ональних зон ¡ об'eкт¡в до адм¡н¡стративних центр¡в, розвинулсть та локал¡зац¡я транспортних вузлв, кордон¡в та ¡нших об'eкт¡в, що суттево впливають на рвень просторово' орган¡зац¡í м¡сцевост¡.
Часов/ ресурси розвитку м¡сцевост¡ доц¡льно розмежува-ти в ретроспективному та перспективному аспектах. Часова ретроспектива мае ¡сторичний характер ¡ оц¡нюeться в¡ком як населеного пункту, так ¡ окремих його об'ектв. Як¡сними характеристиками тут буде духовна, ¡сторична чи культурна цЫ-н¡сть об'eкт¡в. Оперативний ресурс часу стосуеться тривалост¡ реалваци окремих заход¡в, що стосуються функцюнування та розвитку територп. У цьому аспект важливо враховувати, що час е обмеженим ¡ не поновлюваним ресурсом. Рвень використання часу можна характеризувати величиною втрат часу, а також показником своечасност робгт. Перспективний час задаеться у прогнозах ¡ планах розвитку метрополп.
ОцЫку просторового (ресурсного) потенц¡алу розвитку метрополп пропонуеться зд¡йснювати експертними методами. Для експертно' оц¡нки потенц¡алу розвитку метрополм засто-суемо 10-бальну шкалу. Для ктькост наявного ресурсу: 0-1
- ресурс, вщсутый або неютотний; 2-3 - невелика к¡льк¡сть; 4-6 - середня юльюсть; 7-9 - достатня юльюсть; 10 - над-лишок ресурсу. Для якост¡ ресурсу: 0-1 - яюсть низька; 2-3
- недостатня; 4-6 - середня; 7-9 - висока; 10 - еталонна.
Для р1вня використання ресурсу: 0-1 - не використовуеться; 2-3 - низький р1вень; 4-6 - середнм р1вень; 7-9 - достатнм р1вень; 10 - надмлрний р1вень використання ресурсу. ОцЫка потен^алу розвитку метрополп здмснюеться групою експер-т1в з наступною обробкою результатв за вщомими методами.
Висновки
1. Запропонована система показниюв оцЫки стану простору метрополп, яка базуеться на модел1 п'ятивим1рност1 простору (людина - функци - умови - геометр1я - час) творить систему базових i сигнальних показниюв, а також ¡н-тегральних параметрiв. Подальше дослiдження мае кон-центруватися на поглибленому осмисленн детермiнант простору та ïx взаeмодiй для рiзних задач органiзацiï та розвитку метрополм
2. Для дослiдження та оцЫки стану простору метрополiй ¡з множини можливих вибрано та конкретизовано пщ задачi наступнi методики: оцЫки вагомостi характеристик простору i встановлення прюритетв; побудови матрицi зв'язюв мiж характеристиками простору; аналiз пов'язаних функцм та
оцiнки цiлiсностi простору; узгодження просторових характеристик; побудови та аналiзу карти втрат у простор^ аналЬ зу та оцЫки композицiйноï структури простору; оцiнки потен-цiалу розвитку метрополiй. Система показниюв та методiв е достатньою для оцЫки стану та обгрунтування пiдxодiв до Тх просторовоТ органiзацiï i розвитку.
Список використаних джерел
1. Габрель М.М. Просторова орган1зац1я м1стобуд1вних систем: моногр. / М.М. Габрель; [Нац. акад. наук УкраТни; 1н-т рег1ональних дослщжень НАН УкраТни]. - К.: Видавничий д1м А.С.С, 2004. - 400 с.
2. Клюшниченко 6.6. Житлово-комунальне господарство мют: навч. пос1б. / Клюшниченко 6.6., Люниченко С.В., Рейцен 6.О., Денисенко Н.О. - К.: КНУБА, 2010. - 248 с.
3. Напрний Ю.П. Анал1з технолог1чних систем i обгрунтуван-ня рiшень: практикум / Напрний Ю.П., Бендера 1.М., Вольвак С.Ф. -Кам'янець-Подiльський: ФОП Сисин О.В., 2013. - 240 с.
4. Kozlowski S. Obszary métropolitaine w Polsce - kontekst spojnosci terytorialnej i wspolpracy miedzygminnej / S. Kozlowski, Т. Marszal // BWS. - 2010. - Т. 63. - S. 124-133.
