CC BY
25
УДК: 911.375.3(188)(1-25):332.12(100)
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.е.н., доцент, Кивський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
С.М. ГАЛЕНКО,
к.е.н., доцент, Кивський нацюнальний економiчний унверситет iM. Вадима Гетьмана
ЕвОЛЮфЯ розвитку СТОЛИЧНИХ MiCT у глобaльнiй eKOHOMi4Hrn apxiTeKTypi
Статтю присвячено еволюцИ розвитку столичних мiст, яка являе собою тривалий сторичний процес, упродовж якого вщбувалося ¡х формування, акселероване зростання чисельност населення та трансформация ¡хньо'1' сyri, ролi та функ^й.
Ключов! слова: мегаполс, столичне мiсто, глобальне економiчне середовище, еволю^я розвитку, регiоналiзацiя, yрбанiзацiя.
Р.М. КРАМАРЕНКО,
к.з.н., доцент, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана,
С.М. ГАЛЕНКО,
к.э.н., доцент, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Эволюция развития столичных городов в глобальной экономической архитектуре
Статья посвящена эволюции развития столичных городов, представляющей собой длительный исторический процесс, в течение которого происходило их формирование, акселерированый рост численности населения и трансформация их сути, роли и функций.
Ключевые слова: мегаполис, столичный город, глобальная экономическая среда, эволюция развития, регионализация, урбанизация.
The article focuses on the evolution of capital cities, which is a long historical process during which was their formation population growth and the transformation of their essence, role and functions.
Keywords: megapolis, capital city, global economic environment, evolution, regionalization, urbanization.
Постановка проблемы. Проведения системних м1жна-родних дослщжень завжди потребуе чгткоУ ¡дентифкаци poni i мюця столичного мегаполюу в умовах посилення глoбалiза-цмних процеав та обгрунтування конкурентних моделей його розвитку, результатом чого, з одного боку, мае стати систем-не розумЫня термУв «агломера^я», «мегаполю», «столичний мегаполю» та дотичних до них термУв, проте з ¡ншого - ви-окремлення глобально! мiсií самого мюта. Разом ¡з тим варто зазначити, що в науц сьогодн ¡снуе чимало пiдхoдiв до ва-лрзаци визначень, проте ва вони, безумовно, грунтуються на первюному понятп - «мюто», що е конкретним ¡сторичним утворенням, сформованим на перетин складних екoнoмiчних, сoцiальних, пoлiтичних i вiйськoвих пpoцесiв.
Анал!з дослщжень та публшащй з проблемы. Багато вiтчизняних та заpубiжних вчених вивчали проблему розвитку столичних мегапoлiсiв. Серед в^чизняних - В.1. Чужиков, Д. 1льницький та О. Федipкo, заpубiжнi екoнoмiсти - А. Гриф-фггс та С. Уолл та ¡н. Щодо iдентифiкацií сучасного визна-чення мюта як об'екта наукових дослщжень, то полемка у цiй сфеpi не вщухае й дoсi i, на думку окремих автopiв, не при-пиниться нiкoли [1]. Основним аргументом щодо цього е ¡манентн властивoстi цього феномену уpбанiзацií. Водно-час проблема чiткoгo виокремлення дефУцп «мiстo» е над-звичайно важливою, адже потребуе вщповщно'!' регламента-цп для публiчнoгo упpавлiння ним. Разом ¡з тим ¡снуе чимало poзбiжнoстей щодо кpитеpiальнoгo пiдхoду до визначення мюта. Так, О. Бойко-Бойчук дослщжуючи сутнiсть цього по-няття, наводить 48 суттевих ознак, за якими може бути ¡ден-тифiкoване саме мюто, зокрема: вiдмiннoстi в його poзмip¡ та статусi; розма'ття сфер господарсько' дiяльнoстi; кoмунi-кативна система, ¡нфраструктурне забезпечення, ефектив-
не використання ресурав та упpавлiння розвитком; особли-вoстi середовища життeдiяльнoстi громади тощо [2, с. 298].
Попри все в сучасый вггчизнянм, так само як i у заpубiж-ый науцi ще й дoсi не створено усталеного бачення еволюци теоретичних пiдхoдiв щодо iдентифiкацií розвитку мют, по-чинаючи вiд з'ясування екoнoмiчних мoтивiв 'хнього приско-реного розвитку i закiнчуючи поясненням перманентного лЬ дерства мегапoлiсiв як самoстiйних аген^в глoбалiзoванoí свiтoвoí екoнoмiки. Бракуе також i ¡нших атpибутiв методо-лопчно'!' дoвеpшенoстi структуральних характеристик мiста.
Мета статп. Метою дослщження е ¡дентифкаци poлi i мiс-ця столичного мегаполюу в умовах посилення глoбалiзацiй-них пpoцесiв та обгрунтування конкурентних моделей його розвитку.
Виклад основного матерюлу. До недавнього часу ка-тегорю «мюто» вiднoсили до понять «система розселення» та «теpитopiальний пpoстip». Останый, як i всi об'екти мате-piальнoí та нематеpiальнoí природи, мав сво' закoнoмipнoстi розвитку, що визначаються piвнем та умовами концентрацГ( екoнoмiчнoí дiяльнoстi в обмежених ареалах [3].
Сучасне визначення евoлюцiйнoí компоненти розвитку мют виpiзняeться з-пoмiж загальною спрямованютю еко-нoмiчнoí та сoцiальнoí компоненти трансформацп суспiль-ства, в основу якoí закладено, з одного боку, мехаызми посилення pегioнальнoí концентрацп виробництва, а вiдтак й сукупнoí poбoчoí сили, з ¡ншого - суттеве зростання ¡нтерна-цioналiзацií, яке стало особливо пoмiтним у друпй пoлoвинi XX ст. i суттево посилилося у XXI ст.
Оды з перших теоретиюв мiськoí тематики О. Тьер^ Ф. Гiзo в основу виокремлення мют поклали poзpiзнення промис-лового i аграрного виробництва. Вони були переконаы, що
146 Формування ринкових в1дносин в YKparni № 10 (161)/2014
© Р.М. КРАМАРЕНКО, С.М. ГАЛЕНКО, 2014
базовою вщмЫнютю мають слугувати ремесла, а не зем-леробство. Н1мецька школа медювютики (Г. фон Белов) та И' роайсью послщовники (Д. Петрушевський) надавати перевагу еволюцмному п1дходов1 щодо генезису феодалвму.
Загалом в ¡сторичному аспект! етапнкть розвитку мкта та змЫи його суп-лсних й функцюнальних характеристик фахвця-ми, як правило, прийнято представляти таким ¡сторичним рядом:
- античне м!сто (м!сто давнини);
- середньовнне м!сто;
- промислове мюто (економнне мюто);
- сучасне мюто;
- мюто в умовах глобально' урбанваци;
- креативне мюто.
Притому що ¡стор!я людства нараховуе десятки тисяч рок!в, виникнення перших мют Л. Вел!ховим датуеться як 3000-3400 рр. до н.е. [4, с. 301]. Подальш! ¡сторичн! транс-формацп форми ! зм!ни функц!й мют, безперечно, пов'язан! з технолопчною модерн!зац!ею самого сусптьства, упродовж еволюци якого, як зазначають дослщники, мюта виконували й в!дм!нн! функцп:
- за час!в античност - релпйну, в!йськову та роялютську;
- за час!в Середньовнчя - адмУстративно-захисну та торпвельну;
- мюта капггалютично' доби - економнну, адмУстративну;
- сучасн! мегаполюи - ¡нституц!йну, економнну, соц!альну, пол!тичну, еколог¡чну, креативну, локал¡зац¡йну.
Утвердження античного мюта пов'язано з пер¡одом переходу вщ общинного до рабовласницького ладу, а також вщ-окремлення ремюництва в¡д землеробства. Перш¡ мюта ви-никають у найб¡льш розвинутих землеробських районах. За регюнальними особливостями того часу виокремлюють два |'х типи: давньосхщний (бгипет, Месопотам¡я, 1ндт та Китай) \ античний (Давня Грецт ¡ Стародавн¡й Рим). Так, у Рим¡ ¡сну-вали мюта - мун¡цип¡í, як¡ мали значну залежнють щодо сто-лиц¡. За часв поширення Римсько' ¡мпери вже у 384-338 роках до н.е. був створений особливий клас мют, що зали-шалися самост¡йними у внутршньому управл¡нн¡. Цей устр¡й тримався до 90 року до н.е., коли вс мунщипп отримали по-вне право громадянства. Життя в мунщиптх спочатку по-жвавилось, але з юнця II ст. стало попршуватися через об-меження ¿'х самост¡йност¡ [5].
Серед найзначн¡ших античних мют, що ¡снували на тери-тори сучасно'' Укра'ни, сл¡д назвати Ольвю Т¡ру, Пант¡капей та Херсонес.
Сучасн¡ фах¡вц¡ по-р¡зному п¡дходять до титзацп античних м¡ст. Так, С. Вобленко вщповщно до под¡лу рабовласництва на ранню й пвню епохи виокремлюе м¡сто-фортецю та античне мюто-державу [4, с. 296]. Водночас мкта того пер¡оду суттево диференц¡ювалися мж собою за дом¡нуючою в них функцию:
- мюта-резиденцп (де основним осередком мюта став палац правителя, яскравим прикладом чого можуть вважа-тися давньоегипетсью м¡ста Мемф¡с, Ф¡ви, Ахетатон);
- храмов¡ м¡ста (вони виникали навколо певно'' рел¡г¡йноí структури, особливого поширення цей тип мют набув у Ма-л¡й Азп та Сири);
- колон¡альн¡ м¡ста (утворювались в результат пересе-лення надлишку стьського населення кра'ни, а також уна-сл¡док вмськово''' чи торговельно' колонТалваци);
- м¡ста-держави (в них зосереджувалася привтейована частина населення, яка керувала залежними селянами. Ор-гани м¡ського управл¡ння одночасно були ¡ загальнодержав-ними, адже територт цих держав, як правило, була невеликою. Таю мюта називали «цивтас» у римлян, «полю» у греюв. Саме з останньою назвою пов'язують слово-походження сучасного термЫу «мегапол¡с»).
Сл¡д в¡дм¡тити, що вже в античн часи склалося поняття «мюьке господарство», благоустр¡й, мун¡ципал¡тет, в основу чого був закладений принцип господарсько' й майново' самостмност м¡ста. Водночас уже у л часи м¡сто як едина територ^льно-господарська система вир¡шувало питання забезпечення свое' жит^^ьнос^, серед яких найважли-в0ою була функц¡я рац¡онального господарювання. За ча-с¡в Стародавнього Риму у вщповщних актах було закр¡плено правовий режим колективно' власност¡, яка за сво'м характером була близькою до комунально' власност¡. Основним И' призначенням було задоволення сптьних потреб громади як власника [6, с. 10, 4, с. 304].
У становленн й розвитку середньовнного мюта, що охо-плюе пер¡од з III по XV ст., Л. Велков видтяе чотири етапи [7, с. 307]:
- 111-1Х ст. - пер¡од занепаду античного мюта, пов'язаний ¡з загальною кризою рабовласницького ладу та розпадом Римсько' ¡мпери, що призвело до краху й антично' системи управлЫня соцальною структурою м¡ст. Бтьшють римських м¡ст того часу була зруйнована варварами, за невеликим виключенням тих, що ¡снували на територп 1талп та Ьпанп, з яких згодом почалося вщродження мюькоТ цивУзаци;
- IX—XI ст. - перюд ¡снування м¡ста як укртленого сть-ськогосподарського поселення, на яке поширювались фео-дальн¡ закони (в тому чи^ й кртосне право). Характерним прикладом цього перюду е Ьигд - укр¡плений замок, навколо якого селилися мешканщ
- XI—XIII ст. - початок чггкого вщмежування м¡ста вщ села та зв¡льнення його мешканцв в¡д феодально' залежност (зумовлене розвитком товарно-грошових в¡дносин, що зро-било виг¡дним для феодал¡в надання певно' економнноТ сво-боди мютам);
- XIII—XV ст. - перюд «комунальних революц¡й», про який Л.А. Велков пише: виробництво та приватна власнють породили ринок (ярмарок), утвердження ринкових вщносин на якому перетворило його на мюто, ринкове (цехове) право -на мюьке право, ринковий суд - на мюький суд (прикладом такого процесу е Корпорацт Лондонського Ст, яка й доте-пер збереглася та усп¡шно функц¡онуe).
У бтьшост кра'н ЗахщноТ бвропи (яка вщставала в¡д В¡зан-тГ'' та Сходу, де процвггали численн¡ мюта з розвиненими ремеслами, торпвлею, багатими м¡ськими буд¡влями) м¡ста ор-ган¡зац¡йно почали формуватися в XI ст. Саме цей перюд став хронолопчним кордоном мж ранн¡м Середньовнчям [V—XI ст.) та перюдом розвитку середньов¡чноí Бвропи (XI-XV ст.).
В епоху раннього середньов¡ччя запанував натуральний тип господарства, а разом з ним стьський споаб життя, що спов¡льнило й процес розвитку мют. К¡льк¡сть м¡ського населення не перевищувала 5%. Нав^ь велию на той час мюта нал¡чували в¡л 5 до 20 тис. мешканцв. Т¡льки окрем¡ столик ¡ велик¡ торговельн¡ м¡ста досягли значних розмрв (до 200-
Формування ринкових в1дносин в Укра1н1 № 10 (161)/2014 147
5QQ тиc. чoл.]: в 6вpoпi ними cтaли Пapиж, Mocквa, Beнeцiя, Лoндoн, Ceвiлья, Maдpид, Лicaбoн, в Aзiï - Чaньян, Kaйфин, Гyaнчжoy, Дeлi [B].
Ó Фpaнцiï в cepeднi вiки з'явили^ кoмyни - мicькi гpoмaди, як кopиcтyвaлиcя пoвнoю caмocтiйнicтю, opгaнiзoвyвaлиcя y ви-глядi caмocтiйниx мicькиx pecпyблiк, мaлeнькиx дepжaв y дep-жaвi. Ùe зa чaciв Pимy м^ьга життя в Гaллiï бyлo cильнo poз-винeнe. З пoявoю вapвapiв вiдбyвaeтьcя пaдiння мaтepiaльнoгo дoбpoбyтy м^ь^та нaceлeння. Ane згoдoм виникae пpaгнeння вийти з цьoгo бeзпpaвнoгo cтaнoвищa. Oживaлa тopгiвля, poз-вивaлиcя пpoмиcли i peмecлa, гopoдяни cтaли пpeдcтaвляти бiльш вeликy eкoнoмiчнy cилy, cepeд мicькoгo нaceлeння фop-мyвaлиcь тoвapиcтвa peмicникiв, цexи, тopгoвi кopпopaцiï, блa-гoдiйнi бpaтcтвa взaeмoдoпoмoги тa пвдфимки [5].
Bизнaчaльнi функци cepeдньoвiчниx мют - зaxиcнa i TOp-гiвeльнa - пpиpoднo пoзнaчилиcя нa xapa^epi плaнyвaння ïx тepитopiï, a тaкoж типi мepeжi мicькиx пoceлeнь, яга явля-лa coбoю знaчнy ктьюсть нeвeликиx мicт, щo були poзтaшo-вaнi нa вiдcтaнi 2Q-3Q i нaвiть 1Q км oднe вщ oднoгo, кoжнe з якиx вiдiгpaвaлo poль eкoнoмiчнoгo цeнтpy ciльcькoï o^yrn. Micтo з oкpyгoю yтвopювaли нeвeликi зaмкнeнi тepитopiaль-нo-гocпoдapcькi oдиницi, дocить piвнoмipнo poзтaшoвaнi пo кpaïнi (тeopiя Й. фoн Tюнeнa «Iдeaльнa дepжaвa», 1B26 piк]. Пpичoмy oбмiн тoвapoм вiдбyвaвcя лишe в мeжax тaкoï oди-ницi, a iï poзмipи peглaмeнтyвaлиcя мoжливicтю для ceлянинa пpoтягoм cвiтлoвoгo дня дicтaтиcя мicтa, збути тaм пpoдyкцiю, пpидбaти нeoбxiднi peмicницькi виpoби й пoвepнyтиcя дoдoмy.
Taw^ чинoм, eкoнoмiчнoю бaзoю poзвиткy cepeдньoвiч-ниx мicт cтaлo peмicницькe виpoбництвo тa тopгiвля. Фaxiвцi видiляють тaкi пpичиннo-нacлiдкoвi зв'язки y poзвиткoвi ce-peдньoвiчнoгo мicтa:
- peмicники, кoлишнi ceляни, ceлятьcя пoблизy фeoдaль-ниx зaмкiв тa мoнacтиpiв, дe вoни мoжyть знaйти зaxиcт i pz-нoк збуту ^oe: пpoдyкцiï;
- peмicницькe виpoбництвo дae пoштoвx poзвиткy тoвap-нo-гpoшoвиx вiднocин тa фopмyвaнню кyпeцтвa;
- тopгoвeльнa фyнкцiя мicтa пoчинae дoмiнyвaти, i щe бты^™ знaчeння для йoгo poзвиткy нaбyвae гeoгpaфiчнe пoлoжeння.
Бiльшicть пpoцвiтaючиx pa^rne cтapoдaвнix мicт пocтyпo-вo зaнeпaдaлa, якщo ïx мicцeпoлoжeння нe вiдпoвiдaлo нoвим yмoвaм. Boднoчac iз дpiбниx пoceлeнь, щo були poзтaшoвa-н нa вaжливиx тopгoвeльниx шляxax, cфopмyвaлиcя тaкi пo-тyжнi мicтa, як Koнcтaнтинoпoль, Beнeцiя, Гeнyя, Бapceлoнa, Ceвiлья, Лicaбoн, Бpюггe, Aнтвepпeн, Лoндoн, Пapиж, Keльн.
Ó cepeдньoвiчнoмy мicтi cyттeвиx змiн зaзнaв i cпociб життя йoгo нaceлeння. Kopиcтyвaння зeмлeю y мicтax тaкoж cтae втьним, зa ньoгo cплaчyeтьcя лишe гpoшoвa peнтa. Bиникae мicькa фiнaнcoвa cиcтeмa тa cиcтeмa caмooпoдaт-кyвaння, i^o були cкepoвaнi нa мicькe бyдiвництвo (пepeдy-ciм yкpiплeнь], витpaти нa caнiтapнi пoтpeби, пoлiцiю тoщo. Зapoджyeтьcя тaкoж cвiтcькa iнтeлiгeнцiя, пoчинae poзви-вaтиcь вiдмiннa вiд фeoдaльнo-цepкoвнoï cвiтcькa кyльтypa.
Ha тepитopiï cyчacнoï Ó^airn в цю дoбy мicтa пocтaвaли з «гopoдiв». Boни викoнyвaли oбopoннi функци i пocтyпoвo cтaвaли ocepeдкaми князiвcтв Kиïвcькoï тa Гaлицькo-Bo-линcькoï Pyci. Ó ниx poзтaшoвyвaлиcя peзидeнцiя мicцeвиx князiв, йoгo вiйcькo, cyдoвi ycтaнoви, мoнeтний двip тoщo.
Витоки гocпoдapcькoï caмocтiйнocтi тa caмoвpядyвaння Kиeвa, як вiдoмo, тeж бepyть пoчaтoк y пpacлoв'янcькiй дaв-нинi, зaдoвгo дo yтвopeння Дaвньopycькoï дepжaви. З poз-пaдoм poдoвoгo yклaдy гpoмaдcькi зв'язки пocтyпoвo пepe-твopюютьcя нa тepитopiaльнy opгaнiзaцiю. Ó мicтax ц функци здiйcнювaли мicькi гpoмaди, кoжнa з якиx мaлa y ^oin rap-пopaтивнiй влacнocтi мaйнo тa зeмлi [9, c. 1Q4].
Ó пpoцeci cтaнoвлeння дepжaвнocтi cxiдниx cлoв'ян збть-шyвaлacя чиceльнicть мicькoгo нaceлeння тa кiлькicть мicт. Якщo в IX-X cт. y лiтoпиcax згaдyeтьcя пpo icнyвaння двa-дцяти мют, тo в XI cт. - пpo BQ мicт. Ó XII ст. юльюсть мicт збiльшилacя нa 119, a в пepшoмy дecятиpiччi XIII cт. - щe нa З2. Зa лiтoпиcними дaними дo тaтapo-мoнгoльcькoï нaвaли нa Pyci вcьoгo нaлiчyвaлocя 23B мicт. Poзтaшyвaння мют н8 тepитopiï нинiшньoï Óкpaïни бyлo нepiвнoмipнe. Haйбiльшe ïx бyлo нa Cepeдньoмy Пoднiпpoв'ï, нa Boлинi, в Гaличинi.
Пiзнiшe, y XVII тa XVIII cт., aктивiзaцiï мicькoгo життя нa тe-peнax Пiвдeннo-Cxiднoï Ó^ai^ cпpиялa cиcтeмa кoзaцькиx вiйcькoвo-дepжaвниx yтвopeнь. Cтaтyc пoлкoвoгo цeнтpy пoжвaвив coцiaльний poзвитoк тaкиx дaвнix i нoвиx мicт, як kmi^, Бaтypин, Глyxiв, Kopcyнь, Tpaxтeмиpiв, Чигиpин, Óмaнь, Mиpгopoд тa iн., нa нoвoocвoeниx зeмляx Cлoбoжaнщини -Xapкiв, Cyми, Ox™pra, Ocтpoгoзьк, Бaлaклiя. Öi мicтa й пo-нинi cтaнoвлять ocнoвy мicькoгo poзceлeння нa цiй тepитopiï.
^м тoгo, y дpyгiй пoлoвинi XVIII - нa пoчaткy XIX ст. ви-никлa вeликa гpyпa нoвиx мicт y зв'язку з кoлoнiзaцieю тв-дeннoï чacтини Ó^ai^. ^poii з ниx з'явилиcя як пpикopдoн-нi фopтeцi для oxopoни пiвдeнниx кopдoнiв Pociйcькoï Iмпepiï - 6лиcaвeтгpaд, Oлeкcaндpiя, Пaвлoгpaд, Xepcoн, Mикoлaïв, пiзнiшe - Oдeca, a в ^иму - Ceвacтoпoль.
Óтвepджeння нacтyпнoï eвoлюцiйнoï фopми мicтa - пpo-миcлoвoгo мicтa (мicтa eкoнoмiчнoгo] - вiдбyвaeтьcя нa фo-нi пpoмиcлoвoï peвoлюцiï, щo зyмoвилa знaчнe пiднeceння тopгiвлi й виpoбництвa i вiдпoвiднe зpocтaння чиceльнoc-тi нaceлeння мicт. Öe був пepioд cтaнoвлeння «iндycтpiaль-нoгo» cycпiльcтвa, xapaктepними pиcaми чoгo CTae тoвapнe гocпoдapcтвo, пpopив y тexнiкo-eкoнoмiчнiй бaзi тa opгaнi-зaцiï виpoбництвa.
Öe cтaлo знaчним пoштoвxoм пpиcкopeння тeмпiв ypбaнi-зaцiï. Taк, якщщ! в 17QQ poцi в 6вpoпi нaлiчyвaлocя лишe 14 мicт iз чиceльнicтю нaceлeння пoнaд 1QQ ™c. мeшкaнцiв, тo в 1BQQ po^ тaкиx мicт cтaлo пoнaд 2QQ, a дo 19QQ po-ку y мicтax цieï кaтeгopiï мeшкaлo вжe 5,5% вcьoгo нaceлeн-ня плaнeти. Ha пoчaткy XX ст. y нaйбiльш poзвинyтиx кpaïнax C0A, Фpaнцiï, Hiмeччинi] чacткa м^ь^^ нaceлeння зpocтae дo 4Q-7Q% [1Q].
Poзвиткy пpoмиcлoвoгo мicтa тaкoж бyлa пpитaмaннa [4, c. З19]:
- XVI-XVII cт. - пepexiдний пepioд вiд peмicничoгo дo eкo-нoмiчнoгo мicтa (пoчaтoк eпoxи кaпiтaлiзмy пpизвiв дo пoя-ви iндycтpiaльниx й тopгoвo-пpoмиcлoвиx цeнтpiв, якi y бть-шocтi лишaютьcя типoвими й дoтeпep. Oднaк цe вiдбyвaлocя нe oдpaзy, a в peзyльтaтi нaкoпичeння вiдпoвiдниx пepeдyмoв y caмиx piзниx cфepax людcькoï дiяльнocтi в пpoцeci вщми-paння фeoдaльниx вiднocин];
- 17B9 pk - XIX cт. - пepioд пepвicнoгo нaгpoмaджeння кaпiтaлy («мюто пepвicнoгo нaкoпичeння» aбo «двopянcькe» мют Öe був cвoepiдний пepioд дo iндycтpiaльнoï eпoxи, кo-
148 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 10 (161)/2014
ли мicтo виcтyпaлo швидшe зa вce пepeвaлoчнoю бaзoю aнiж цeнтpoм мacoвoгo виpoбництвa, викoнyвaлo нe cтiльки пpo-миcлoвy функцю cкiльки пoлiтичнy тa кyльтypнy, пpичoмy ia яpкo виpaжeнoю двopянcькoю cпeцифiкoю, aflœ;e жилo тa poзвивaлocь зa paxyнoк гocпoдapcтвa мoнapxiв, якi i^wxoivi збиpaння пoдaткiв aкyмyлювaли y мicтax вeликi кoшти; дpy-гим джepeлoм бyлa зeмeльнa peнтa двopян i зeмлeвлacникiв);
- пoчaтoк XX ст. - BQ-т poки XX ст. - ^тали пoчaткoм cra-нoвлeння eкoнoмiчнoгo мicтa aбo мicтo фiнaнcoвo-пpoмиc-лoвoгo кaпiтaлy (кoнцeнтpaцiя виpoбництвa, тpyдoвиx pecyp-ciв тa кaпiтaлy були нaйбiльш xapaктepними pиcaми мicтa tord пepioдy, щo oбyмoвлювaли тaкi yмoви, як змiнa тexнi-кo-eкoнoмiчнoï бaзи виpoбництвa, пpиплив ciльcькoгo нa-ceлeння y мicтa, poзвитoк шляxiв cпoлyчeння, picт eфeктив-нocтi виpoбництвa].
Eвoлюцiя «пpoмиcлoвoгo» мicтa зyмoвилa cyттeвi змЫи в cиcтeмi мicтoбyдyвaння тa yпpaвлiння мicтoм, якi мoжнa звecти до тaкиx: бyдiвництвo нoвиx зaвoдiв тa фaбpик, poз-ceлeння ïx poбiтникiв, чиceльнicть якиx нeвпиннo зpocтaлa, cтвopeння едино''' для мicтa iнжeнepнo-тpaнcпopтнoï Ыф-pacтpyктypи, a вiдтaк i poзшиpeння тepитopiï мicт, нacлiдкoм чого ^тало зaгocтpeння eкoлoгiчниx пpoблeм.
Xapaктepнoю pиcoю кaпiтaлicтичниx мicт cтae тaкoж ix^i/i poзвитoк нa ocнoвi зaтвepджeниx плaнiв тa пpaвил зaбyдo-ви, що rpyнтyютьcя нa бyдiвeльниx, caнiтapниx тa пpoтипo-жeжниx нopмax.
Пoштoвx до poзвиткy icнyючиx тa появи нoвиx мicт нa тe-pитopiï Укpaïни тeж дaлo зapoджeння кaпiтaлicтичниx вщ-нocин, a тaкoж бyдiвництвo зaлiзниць, якe poзгopнyлocя в дpyгiй половин XIX cт. У цeй пepioд cтaли пpoявлятиcя cyr-тeвi в^м^но^и в тeмпax зpocтaння чиceльнocтi нaceлeння й iнфpacтpyктypнoгo зaбeзпeчeння гyбepнcькиx i кpaйoвиx цeнтpiв (Львiв, Чepнiвцi, Житoмиp, Kaм'янeць-Пoдiльcький, Ужгopoд, Пoлтaвa, Kиïв, Xap^, Чepнiгiв, Xepcoн, Kaтepи-нocлaв, Ciмфepoпoль) тa peшти мicькиx пoceлeнь. Poзви-ткoвi мicт Ceвacтoпoля тa Mикoлaeвa cпpиялo викoнaння вiйcькoвиx фyнкцiй, a мют Oдecи тa Kepчi - c^yc «вiльниx мicт». B Укpaïнi вiдбyвaeтьcя збiльшeння чиceльнocтi мюь-кого нaceлeння (пpoтягoм дpyгoï половини XIX ст. - y 2,2 pa-зa), кiлькocтi вeликиx мicт з чиceльнicтю пoнaд 1QQ тиc. oci6 (Oдeca, KM'ß, Xapкiв тa Kaтepинocлaв), чиceльнicть мeшкaн-цiв якиx cтaнoвить пoнaд З5% ycьoгo мicькoгo нaceлeння.
Taким чином, y peзyльтaтi eвoлюцiï мicтa пpoтягoм ^ycxpi-aльнoï доби cyттeвo змiнюютьcя його функцп'. Boнo cтae вжe нe пpocтo iндycтpiaльним цeнтpoм, a й пeвнoю мipoю coцiaль-ним мexaнiзмoм вiдтвopeння пaнiвнoï cиcтeми вiднocин.
Caмe в цeй чac фopмyютьcя двi пpoтилeжнi кoнцeпцiï щодо пoдaльшoгo poзвиткy мicт взaгaлi. Пpиxильники oднieï кон-цeпцiï - ypбaнicти - ввaжaли, що мюто з yci!a його cпeци-фiчними pиcaми е едино можливою фopмoю мaйбyтньoгo poзceлeння. Пpиxильники ж Ышо''' - дeзypбaнicти - ввaжaли, що мюто як icтopичнe явищe !ae зникнути i його зaмiнить новий тип пoceлeння, який пoeднae pиcи ceлa i мicтa.
Яcкpaвим пpиклaдoм втiлeння iдeй ypбaнicтiв мoжнa ввa-жити пpoeкт «coнцecяйнoгo мicтa» нa З млн. ocí6, що poзpo-бив Лe Kopбyзьe. Зa його зaдyмoм, мicтo мae бути подано нa зони: в цeнтpi - дтовий paйoн, нaвкoлo нього - житло-вa зoнa, виpoбничa зoнa - нa пepифepiï. Haтoмicть дeзypбa-
нicти дoтpимyвaлиcя iдeï дeкoнцeнтpaцiï i бyдiвництвa нeвe-ликиx мicт-caдiв. Aвтopoм цieï кoнцeпцiï був E. Гoвapд, який зaпpoпoнyвaв пpoeкт мicтa нa 3Q тиc. ocí6 y фopмi кoлa, poз-дiлeнoгo вулицями нa шicть ceктopiв. Цeнтpaльнy чacтинy !iCTa yтвopювaв caдoвo-пapкoвий кoмплeкc з втьно poз-тaшoвaними бyдiвлями гpoмaдcькoгo пpизнaчeння.
Oднaк iдeï дeкoнцeнтpaцiï нe мaли peaльнoгo eкoнoмiчнoгo пщфунтя, a poзвитoк вeликиx мicт диктyвaвcя об'ективними вимогами щодо нeoбxiднocтi кooпepyвaння piзниx гaлyзeй пpoмиcлoвocтi, poзвиткy нayки тa вищо' ocвiти; здiйcнeн-ня aдмiнicтpaтивниx, opгaнiзaцiйниx i poзпoдiльчиx фyнкцiй, зaдoвoлeння зaпитiв нaceлeння в кyльтypнo-пoбyтoвиx по-^yrax. Eфeкт зocepeджeння в одному мюц знaчнoï кiлькocтi нaceлeння, якe c^op^ie знaчний eкoнoмiчний тa iнтeлeктy-aльний пoтeнцiaл, пpизвoдив до знaчнoгo пocилeння ypбaнi-зaцiйниx пpoцeciв y кpaïнax-лiдepax.
Oтжe, до BQ-x poкiв XX ст. мюто поступово пepeтвopилo-cя y «coцiaльнy мaшинy», що фopмyвaлa людину як eлeмeнт виpoбничoгo пpoцecy, чия ocвiчeнicть, здopoв'я, poдиннi сто-cyнки, фaxoвi й кyльтypнi нaвички, a тaкoж cepeдoвищe пpo-живaння вiдпoвiдaли cтaндapтизoвaним вимoгaм poзyмiння мют [4, c. З2З].
Oкpeмим пepioдoм в eвoлюцiï мicтa мoжнa ввaжaти пepioд «coцiaлicтичнoгo» (paдянcькoгo] мicтa. Як зaзнaчae M. Cтaв-нiйчyк, мicтoбyдyвaння yкpaïнcькиx мicт rpyнтyeтьcя нa «pa-дянcькiй eкcплyaтaцiйнo-cпoживчiй мoдeлi», що бyлa oтpи-мaнa y cпaдoк вщ paдянcькoï iндycтpiaльнoï eпoxи. Poзвитoк мют тa пoceлeнь було пiдпopядкoвaнo пpинципy виpoбничoï дoцiльнocтi, a мicькa гpoмaдa poзглядaлacя з точки зopy об-cлyгoвyвaння eкoнoмiчниx oб'eктiв.
Ha вщмЫу вiд цього нoвiтня eкoнoмiкa rpyнтyeтьcя нa зa-йнятocтi нaceлeння з до^ть виcoким piвнeм дoxoдiв, що до-зволяе здiйcнювaти якicнe вiдтвopeння нaceлeння (po6o-чо' cили]; пpoфeciйнiй piзнoмaнiтнocтi, нaйбiльш aдeквaтнiй зaпитaм тa iнтepecaм житeлiв; бeззбиткoвocтi виpoбництвa щодо плaнyвaльнoï opгaнiзaцiï мicтa й eкoлoгiчнoï cитyaцiï. Toмy одним iз вaжливиx чинникiв, який мoжe icтoтнo впли-нути нa пpoцecи мoдepнiзaцiï eкoнoмiки мicт, як i кpaïни в цЬ лому, cтae якicть мюького cepeдoвищa.
Поняття «coцiaлicтичнe мicтo» нepiдкo ототожнюють iз пe-pioдoм пoчинaючи з 1917 poкy (Beликa жoвтнeвa coцiaлic-тичнa peвoлюцiя] до пoчaткy 9Q-x poкiв XX cт. Ùe y 1924 poцi в Укpaïнi було чiткo визнaчeнo, що мютом е нaceлeний пункт з нaceлeнням пoнaд 1Q тиc. ocí6, a ceлищaми мicькoгo типу - нe мeншe З тиc. ocí6, зa умов того, що бiльшicть його мeшкaнцiв бyлa зaдiянa пoзa ciльcьким гocпoдapcтвoм (тa-кi кpитepiï збepeглиcь в Укpaïнi i дoнинi]. B peзyльтaтi пepe-гляду мepeжi пoceлeнь мaйжe 4Q% дaвнix мicт втpaтили cвiй кoлишнiй cтaтyc, a мicтaми cтaли дocить бaгaтo мicтeчoк тa вeликиx ciл. Ha кiнeць 1925 po^ в Укpaïнi icнyвaлo 7Q мют тa 155 ceлищ мюького типу.
Oднoчacнo poзгopтaeтьcя жвaвa ди^у^я щодо coцiaлic-тичниx мicт, y !eœax яко' пpoпoнyвaлocя виpiшeння питaнь poзceлeння, лiквiдaцiï вiдмiннocтeй в yмoвax життя мicькoгo тa ciльcькoгo нaceлeння, типолог^' нaceлeниx пyнктiв, cиcтeм oбcлyгoвyвaння нaceлeння, пpoблeм ciмeйниx вiднocин, ти-пiв житлoвиx бyдинкiв тощо. Як пpaвилo, пepeвaжaли думки пpo нeдopeчнicть пoдaльшoгo poзвиткy icнyючиx мют як
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа'|'ы № 10 (161)/2014 149
кaпiтaлicтичнoгo cпaдкy тa cтвopeння нoвиx мicт «з чиcтo-гo apкyшy».
Пeвнoю мipoю ц iдeï були peaлiзoвaнi в пpoцeci викoнaння пpoгpaми iндycтpiaлiзaцiï кpaïни. B Дoнбaci й нa Kpивopiжжi нo-вi coцiaлicтичнi мicтa виникaли пpи вeликиx пpoмиcлoвиx пщ-пpиeмcтвax, rnaxrax, eлeктpocтaнцiяx. I нaвiть кoли пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa poзмiщyвaлиcя в icнyючиx мicтax, oбcяги бyдiв-ництвa були нacтiльки знaчними, щo тaкi мicтa, як Зaпopiжжя, Anчeвcьк, Дoнeцьк, тaкoж мoжнa ввaжaти нoвими.
Зa poки Дpyгoï cвiтoвoï вiйни (1941-1945] бaгaтo мют бyлo знищeнo, ïx нaceлeння пopiвнянo з 194Q poкoм змeн-шилocя нa 6Q%. Чиceльнicть мicькoгo нaceлeння в Óкpaïнi дocяглa дoвoeннoгo piвня тiльки нa пoчaткy 5Q-x po^ i пю-ля цьoгo бeзпepepвнo зpocтaлa.
Зa пicлявoeнний пepioд в Ó^airn виниклo бiльшe 16Q мют. Пpиpoднo, щo цe cпpичинилo зб^ых^ння чиceльнocтi мюь-кoгo нaceлeння, яга нa пoчaткy 9Q-x poкiв XX ст. дocяглo cвoгo aбcoлютнoгo мaкcимyмy - З4,6 млн. ocí6 (67% вcьo-гo нaceлeння]. Haйбiльш xapaктepнoю ocoбливicтю coцiaлic-тичнoгo пepioдy cтaлo нapoщyвaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoï нeoднopiднocтi тepитopiï в peзyльтaтi зocepeджeння norno-дapcькoï дiяльнocтi тa змiни cтpyктypи caмиx мют, a caмe:
- пocилeння y мeжax мicт фyнкцioнaльнoï тa coцiaльнoï cтpaтифiкaцiï тepитopiï
- пepepocтaння пopiвнянo aвтoнoмниx мicт в aглoмepaцï'' нa ocнoвi виpoбничoï кooпepaцï'', eднocтi pинкy пpaцi тa вiдтвopeн-ня кaдpiв, cпiльнocтi eнepгeтичнoï i бyдiвeльнoï бaзи, iнжeнep-нo-тpaнcпopтнoï iнфpacтpyктypи, зoн мacoвoгo вiдпoчинкy;
- «дeмaтepiaлiзaцiя» фyнкцioнaльнoгo пpoфiлю, щo вияв-ляeтьcя тим чт^ою, чим бiльшe мicтo;
- пoглинaння мicтaми нoвиx зeмeльниx плoщ i пoгipшeн-ня cтaнy дoвкiлля.
Ó peзyльтaтi «coцiaлicтичниx» ypбaнicтичниx нoвaцiй, мю-тo втpaчae цiлicнicть, caмocтiйнicть i пepeтвopюeтьcя лишe в oдин з eлeмeнтiв aдмiнicтpaтивнoгo мexaнiзмy дepжaви, poль якoгo пpaктичнo звoдитьcя дo викoнaння двox фyнкцiй:
- нeвiд'eмнoгo eлeмeнтy cиcтeми eдинoгo нapoднoгoc-пoдapcькoгo плaнy, щo пepeдбaчaлo цeнтpaлiзoвaнe плa-нyвaння poзвиткy, peглaмeнтyвaння, cклaдy й чиceльнoc-тi нaceлeння, пoглиблeння cпeцiaлiзaцiï, a тaкoж пocилeння кoнцeнтpaцï'' виpoбництвa;
- мю™ yтвopюючoгo пoceлeння пpи ягаму^ oб'eктi пpo-миcлoвocтi, щo cтaвилo poзвитoк мicькoгo cepeдoвищa y зa-лeжнicть вiд пoтpeб iндycтpiaлiзaцiï ^ai^ тa тиx pecypciв, щo лишaютьcя пicля зaдoвoлeння циx виpoбничиx пoтpeб. Mic-тo бyлo пoзбaвлeнe caмocтiйнoгo бюджeтy, влacнoгo мaйнa, icнyвaлo зa paxyнoк цeнтpaлiзoвaниx вiдpaxyвaнь вiдoмчиx фoндiв. Coцiaльнa ж йoгo фyнкцiя бyлa зaкpiплeнa cиcтeмoю пpoпиcки y мютг
Biдмiннoю pиcoю cyчacнoгo мicтa (пoчинaючи з 6Q-x poкiв XX ст.] cтaв пoчaтoк тpeтьoгo eтaпy нayкoвo-тexнiчнoï peвo-люцп (HTP], щo пepeдбaчaлo iнтeлeктyaлiзaцiю виpoбництвa тa пiдвищeння piвня йoгo нayкoeмнocтi, зaпpoвaджeнням пpинципoвo нoвиx зacoбiв кoмyнiкaцiй тa cиcтeм oтpимaн-ня iнфopмaцiï тoщo.
Haпpикiнцi XX courra мicтa cтaли ocнoвними цeнтpaми зocepeджeння ocнoвнoï чacтини нaceлeння плaнeти. Ó пo-дaльшoмy пpoгнoзyeтьcя, !o ця ypбaнiзaцiйнa тeндeнцiя бyдe
лиое пoглиблювaтиcь, a вiдтaк нaceлeння мют бyдe зpocтaти. Зa тaкиx yмoв мicтa cтaють цeнтpaми кoнцeнтpaцï'' людcькoгo, eкoнoмiчнoгo, iнcтитyцiйнoгo тa кpeaтивнoгo пoтeнцiaлy.
Cyчacнi мeгaпoлicи фopмyють пpoцecи oбмiнy й ^paCTpy^ тypнoгo poзвиткy. Caмe мicтa, здeбiльшoгo бeз пocepeдництвa дepжaви, зaбeзпeчyють виcoкy якicть iнфpacтpyктypниx пocлyг, тpaнcпopт, зв'язoк, фiнaнcи, ocвiтa, iннoвaцïï, нayкa. Oднaк пo-пpи вм цeй кoмплeкc poзвивaeтьcя вжe нe зa дepжaвним i нe зa нaцioнaльним пpинципoм, a зa пpинципoм взaeмoдï'' бaгa-тьox кyльтyp [11]. Biдтaк виxoдить, щo вплив нa poзвитoк мicт, нacaмпepeд тиx, !o мaють cвiтoвий piвeнь нaйбiльшe cпpичи-няють глoбaлiзaцiйнi фaктopи, aнiж вну^ш^.
Ha cьoгoднi вeликi мicтa е ocнoвними цeнтpaми пiдгoтoв-ки виcoкoквaлiфiкoвaниx кaдpiв для нaйвaжливiшиx гaлyзeй eкoнoмiки, пpoвiдними нayкoвими цeнтpaми. Ha дoдaтoк дo цьoгo вeликим мicтaм пpитaмaннa cклaднa гaлyзeвa CTpy^ тypa eкoнoмiки, a тexнoлoгiчний piвeнь пpoмиcлoвocтi в ниx - е знaчнo вищим a^œ у cepeдньoмy пo ^airn. Öe cтимyлюe зpocтaння пpoдyктивнocтi пpaцi, iнтeнcифiкaцiï виpoбництвa, впpoвaджeння iннoвaцiй, cтвopюe yмoви для гapмoнiйнoгo poзвиткy ocoбиcтocтi [12].
Ó пpoцeci eвoлюцï'' мicтa пocтyпoвo пepeтвopилиcь нa тe-pитopiï нe лишe зocepeджeння pecypciв, a й зaбeзпeчeння ïx eфeктивнoï взaeмoдiï, внacлiдoк чoгo пpoтягoм ocтaннix дe-cятиpiч у Зaxiднiй 6вpoпi пoчaв aктивнo poзвивaтиcь пpoцec фopмyвaння «мicтa-пiдпpиeмця»: peгioнaльнoгo yтвopeння, якe iнiцiaтивнo випepeджae пoдiï i здaтнe oб'eднaти мicцeвi coцiaльнi, пoлiтичнi тa eкoнoмiчнi pecyp^ в cклaдний пoлi-cтpyктypний opгaнiзaцiйний кoмплeкc, з мeтoю poзpoблeн-ня дoвгoтpивaлoï cтpaтeгiï eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Ocoбливy poль у фopмyвaннi циx мют мae вiдiгpaвaти iнфpacтpyктypa, якa, з oднoгo бoкy, oбcлyгoвye eкoнoмiкy як cфepy пiдпpиeм-ницькoï дiяльнocтi (тpaнcпopт, зв'язoк, ocвiтa, нayкa], пpoтe з ^mono - зaбeзпeчye yпpaвлiння життeдiяльнicтю i життeзa-бeзпeчeнням (нoвi poбoчi мicця, coцiaльнa кpeaтивнa тa жит-лoвo-кoмyнaльнa cфepи] [12].
Bиcнoвки
Пoдaльший poзвитoк мicт, a вiдпoвiднo й eтaп eвoлюцiï ïx фyнкцiй, пoв'язaний з цiлoю низкoю глoбaлiзaцiйниx змЫ, якi мaють знaчний вiдбитoк нa xapaктepi мeтpoпoлiзaцiï мicт. Зoкpeмa, йдeтьcя пpo peгioнaлiзaцiю, лoкaлiзaцiю тa гiпepyp-бaнiзaцiю глoбaльнoгo eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa, нacлiдкoм чoгo мae cтaти фopмyвaння мepeжнoï cтpyктypи cycпiльcтвa.
Taкi тeндeнцiï фopмyють нoвi yмoви icнyвaння людини, пpинципoвo змiнюючи oтoчyючe ïï cepeдoвищe i cпocoби дi-яльнocтi. Bci вищeзгaдaнi тeндeнцiï нe тiльки poзгopтaють нoвi пepcпeктиви poзвиткy людcтвa, a й взaeмoдiють мiж co-бoю, cтвopюючи пoзитивнi i нeгaтивнi cинepгeтичнi eфeкти, щo пocилюe нeпepeдбaчyвaнicть coцiaльниx, eкoнoмiчниx, coцioкyльтypниx тa eкoлoгiчниx нacлiдкiв, впливae нa iнтeн-cивнicть ïx пepeбiгy, a тaкoж ycклaднюe зaвдaння, яю пocтa-ють пpи фopмyвaннi пoлiтики poзвиткy cyчacнoгo мicтa, aджe йoгo для cyчacниx виcoкo ypбaнiзoвaниx кpaïн мoжливo poз-глядaти як пepвинний кapкacoyтвopюючий eлeмeнт бiльш виcoкoгo piвня coцiaльнoï opгaнiзaцiï - кpaïни.
Aнaлiзyючи xapaктep зpocтaння мeтpoпoлiciв в yмoвax фopмyвaння мepeжнoгo cycпiльcтвa, нeвaжкo зpoзyмiти, щo
15G Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 10 (161)/2014
саме поняття «столиця» в узагальненому вигляд1 передбачае собою надвисокий ступЫь централваци ¡нституцмноТ влади в основ! яких закладений вщповщний баланс ¡нтерес¡в «столи-ця-перифер¡я». В!дтак виходить, що описане вище викорис-тання принципу ¡сторизму е надзвичайно важливим при ви-окремленн! характеру розвитку мют, але мае бути доповнене й цтим рядом ¡нших, не менш значущих постулат¡в, зокрема:
- структурно-трансформацмним, в основ¡ якого лежить зм¡на у способ¡ виробництва сусптьних благ та зумовлен цим галузев¡ зрушення;
- ¡нституц¡йним, що передбачае вщмову в¡д обтяжливоТ як для столица так ¡ для репошв надм¡рноï централ¡зац¡ï влади;
- глобалвафйним, вплив якого на формування свггових м¡ст, б¡льш¡сть з яких мають столичний статус, е домЫую-чим ¡ передбачае не лише належнють до св¡тових мереж, а й розвиток ¡нтразональних форм ¡нновацмноНнвестифйного зростання (технопол¡си, кластери, технопарки, ¡ннотехи, тех-ном¡ста тощо).
Список використаних джерел
1. Шевченко А. Полемика щодо визначення поняття «мюто» та його функцм / А.Шевченко. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: www. dbuapa.dp.ua/zbirnik/2009-02/09saspmf.pdf
2. Бойко-Бойчук О.В. Проблеми мюта як пщГрунтя ефективно-го управляя його розвитком / О. В. Бойко-Бойчук // Актуал. пробл. держ. упр.: зб. наук. пр. - X.: Мапстр, 2009. - Вип. 1 (35). - С. 294-302.
3. Романюк С. Роль стратепчного планування у просторовому розвитку УкраТни [Електрон. ресурс] / С. Романюк. - Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/2007_13/1_Romanuk...
4. Культура городского самоуправления: учебное пособие / C.B. Вобленко, H.A. Вобленко, Т.М. Говоренкова; под ред. C.B. Во-бленко. - Николаев: ОАО «КТНК», 1997. - 367 с.
5. Дурнева Ю.А. 1сторико-правов! передумови становлення кому-нального сектора економки / Ю.А. Дурнева // Економка i право. -2010. - №1. - C. 60-63.
6. Устименко В.А. Власнють територiальноï' громади мiста (госпо-дарсько-правовi аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юр. наук: спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / В.А. Устименко. - Донецьк, 2007. - 36 с.
7. Beлixов Л.А. Основы городского хозяйства. Общее учение о городе, его управлении, финансах и методах хозяйства / Л.А. Beлixов.
- В 2-х ч. - М.-Л.: ГИЗ, 1928. - 467 с.
8. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. Поздний феодализм и капитализм / Т.Ф. Саваренская, Д.О. Швыдковский, Ф.А. Петров. - М.: Архитектура-С, 2004. - 392 с.
9. Котенко Т. Становлення та розвиток мюцевого самоврядуван-ня м. Киева (IX-XIX ст.ст.) / Т. Котенко // Вюник Ки'вського нацг онального уыверситету iм. Тараса Шевченка. - 2007. - №74-76.
- С. 103-107.
10. Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства. Поздний феодализм и капитализм / Т.Ф. Саваренская, Д.О. Швыдковский, Ф.А. Петров. - М.: Архитектура-С, 2004. - 392 с.
11. Парцхаладзе Л. Перспективи для мюько''' влади: уам мютам присвячуеться / Л. Парцхаладзе // Дзеркало тижня. - 2003. -№18 (443).
12. Вакуленко В.М. Стратепчне планування на мюцевому та регг ональному рiвняx: [навч. поабник] / Вакуленко В.М., Мамонова В.В., Шаров Ю.П. - Ужгород: Патент, 2004. - 198 с.
Формування ринкових вщносин в Украш1 № 10 (161)/2014 151
