CC BY
10
УДК 332.122:339.9.
Г.В. ОЛЬШАНСЬКИЙ, acnipaHT кафедри м'1жнародного менеджменту ДВНЗ Кивський на^ональний економ'иний унверситет '¡мен'! Вадима Гетьмана
Конкуренты переваги репошв в умовах глобально! репонально! асиметричност
У ста-TTi пpоaнaлiзовaно нaуковi мдходи та методика визначення конкурентних переваг peгiонiв, наведен показники 1'х о^нювання та можливостей розмщення виробництва, обгрунтован методичн основи комплексно,i о^нки рвня cоцiaльно-eкономiчного стану репошв в умовах глобально, парадигми розвитку.
Ключовi слова: глобальна репональна асиметричнсть, репон, cоцiaльно-eкономiчний розвиток, конкурента переваги, комплексна о^нка.
Г.В. ОЛЬШАНСКИЙ, аспирант кафедры международного менеджмента ДВНЗ Киевский национальный економический университет имени Вадима Гетьмана
Конкурентные преимущества регионов в условиях глобальной региональной асиметричности
В статье проанализированы научные подходы и методика определения конкурентных преимуществ регионов, приведены показатели их оценивания и возможности размещения производства, обоснованы методические основы комплексной оценки уровня социально-экономического состояния регионов в условиях глобальной парадигмы развития.
Ключевые слова: глобальная региональная ассиметричность, регион, социально-экономическое развитие, конкурентные преимущества, комплексная оценка.
G. OLSHANSKY, postgraduate student at the Department of international management National Economic University named after Vadym Hetman
The competitive advantages of regions in terms of global regional asymmetry
The article analyzes the scientific approaches and methodology of determination of regions competitive advantages, gives the indexes of their estimation and allocation of production. There have been justified the methodological bases of integrated assessment of socio-economic status areas in the global development paradigm.
Keywords: global regional asymmetry, region, socio-economic development, competitive advantages, comprehensive assessment.
Постановка проблеми. На кожному eTani сусглль-ного розвитку завдання удосконалення репонально''' оргаызацп госгодарсько!' дiяльностi в кран ютотно змЬ нюються, вщображаючи особливост його со^ально-eкономiчного розвитку. У сучасних умовах госилення вгливу глобaлiзaцiï нових niдходiв до теорп та методологи розвитку регюыв вимагае формування локальних i регюнальних соцiaльно-eкономiчних систем, визначення рiвня вгливу глобальних чинниюв на со^аль-но-eкономiчний розвиток репоыв. Слщ зазначити, що сильною рисою трансформацмних гроцеав, що вщбу-ваються в економщ кра'н св^у, перш за все, е зростан-ня вщносно''' самостмност та госилення ролi репоыв у склад нацюнально''' та глобально'' eкономiчних систем. Це зумовлено госиленням гроцеав глобально'' репонально''' асиметричност розвитку сусniльних систем, гоглибленням сneцiaлiзaцiï' eкономiчноï' дiяльностi реп-онiв рiзного рангу, що базуеться на конкурентних гере-вагах гриродно-ресурсного, виробничого, трудового,
трансгортного 'х nотeнцiaлiв, тeриторiaльноï' оргаыза-цп виробництва та дм Ыших чинникiв у рiзних кра'нах та репонах свiту, якi гозитивно вгливають на зменшення витрат на рiзних стaдiях тих чи iнших виробничих гро-цeсiв. Цим самим формуеться eкономiчно вигiднa ви-робнича сneцiaлiзaцiя рeгiонiв, створюються умови для розвитку мiжрeгiонaльних i мiждeржaвних eкономiч-них зв'язюв. У свою чергу, розширення зовышньоеко-номiчноï' дiяльностi мiж кра'нами i рeгiонaми обумов-лено об'ективними гричинами, серед яких головною е зростання eкономiчного ефекту у кожному суб'ект eкономiчних вiдносин - репонЬвиробнику або репо-нi-сnоживaчу. Цим самим створюються умови випдно''' концентрацм в кожнм кра'У свiту лише тих виробництв, як мають нaйбiльш сnриятливi nрироднi, eкономiчнi, соцiaльнi гередумови - конкурентосгроможний гри-родно-ресурсний i соцiaльно-eкономiчний nотeнцiaл, гeоeкономiчнe голоження, ринковi та трансгортно-ко-мунiкaцiйнi греваги тощо.
78 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni №10 (185)/2016
© Г.В. ОЛЬШАНСЬКИЙ, 2016
Лнал'13 остантх дослщжень та публ'кацШ. До-
сл1дженню проблем соц^льно-економмного розви-тку репоню рюного таксономнного рангу, визначенню прюритетю Тх розвитку та використання конкурент-них переваг присвячено науков1 прац багатьох вЬ тчизняних та заруб1жних автора, зокрема О.Бторуса, 1.Бураковського, А. Гальчинського, Б. Данилишина, Д. Лук'яненка, А. Мельник, О. ОльшанськоТ, Г. Петраш-ка, В. Рокоч^ Я. Столярчук, М. Фащевського, А. ФтЬ пенка, Б. Баласса, Ю. Ваннона, П. Кругмана, А. КуклЫ-сю, Г. Мюрдаля, Г. Ричардсона та ¡н.
Мета статп. Подтяючи в ц¡лому сучасн погляди науковц¡в, як¡ займаються проблемами економнно-го рег¡онал¡зму в умовах посилення глобалЬацмних процес¡в, сл¡д вщзначити, що багато аспект¡в вивчен-ня глобальноТ рег¡ональноТ асиметричност¡ потребу-ють грунтовних досл¡джень як з точки зору виявлен-ня ТТ причин, характеру основних процесс та наслщюв для подальшого розвитку нац¡ональних економк. До-сл¡дження потенц¡алу та методика оцЫювання конку-рентних переваг репоыв УкраТни в умовах глобалюо-ваного сусптьства й становить мету даноТ статт¡.
Виклад основного матер'тлу. Для аналЬу су-часного етапу репонального со^ально-економнно-го розвитку УкраТни, який би вщображав його ниыш-ню специфку, доц¡льно виходити з позицм суб'eкт¡в нац¡онального ¡ рег¡онального рюня, а також з пози-цм господарюючих суб'eкт¡в за найб¡льш значущими статистичними показниками.
Завданням державних орган¡в влади е виконання функц¡й, покладених на них в систем¡ державного управляя. Для прийняття оперативних ¡ стратепчних р¡шень щодо конкретного використання цих ресурав на р¡вн¡ держави необхщно застосовувати показники, що харак-теризують ефективнють використання ресурс¡в терито-рм як на загальнонац¡ональному, так ¡ на рег¡ональному р¡внях. Для кожного з господарюючих суб'ектю повиння використовуватись показники, як¡ дають оц¡нку терито-р¡й з р¡зних позиц¡й - наприклад, з позиц¡й можливос-т транспортного буд¡вництва, бронювання територ¡й пщ майбутне буд¡вництво транспортних маг¡стралей, роз-витку систем розселення, забезпечення сприятливих умов для проживання населення, розмщення еколо-г¡чно небезпечних п¡дприeмств, а також з позицп збе-реження територй де знаходяться ¡сторико-культурна спадщина. Таким чином, для прийняття науково обгрун-тованих управлЫських р¡шень щодо перспектив розвитку т°' чи ¡ншоТ галуз¡ економ¡ки в репон необх¡дним е наб¡р показник¡в, що дозволяють оцЫити ефект тери-тсрального розвитку, тобто використання територп та ТТ потенцгалу як ресурсу.
Дещо ¡нший ¡нтерес до рег¡онального використання ресурса територ¡í у суб'ектю виконавчоТ влади, тоб-
то репональних орган¡в влади та м¡сцевого самовряду-вання, що мае в¡дображатися ¡ншими статистичними показниками обл¡ку Тх використання. Перш за все, для забезпечення ефективного соц^льно-економмного розвитку репону необхщы дан¡ про функц¡ональне зо-нування територп, оск¡льки воно може визначати стра-тег¡ю просторового розвитку краТни. Наприклад, якщо зг¡дно з¡ стратегию рег¡онального розвитку передба-чаеться спец^люацт рег¡ону на аграрному виробни-цтв^ то важливо знати обсяги стьськогосподарських уг¡дь, як¡сть земельного фонду, типи грунта ¡ т.п. Це ви-магае застосування специф¡чноТ системи показниюв.
Для рег¡ональних державних адм¡н¡страц¡й та орга-н¡в м¡сцевого самоврядування з метою полтшення ¡н-вестиц¡йного тмату в рег¡он¡ та залучення ¡нвесторю необх¡дно знати функц¡ональн¡ можливост¡ теритсрй, Тх специф¡чн¡ особливост¡, як¡ вщповщали б конкретним потребам ¡нвестор¡в, Тх вимогам. Таю завдання стоять перед репональними органами управлЫня та пщ час формування мереж¡ рекреац¡йних пщприемств, розмЬ щення об'eкт¡в со^альноТ ¡нфраструктури ¡ т.¡.
Таким чином, для здйснення ефективного управлЫ-ня соцгально-економмним розвитком рег¡он¡в необхщ-на рюноманггна ¡нформац¡я про можливост¡ теритср-ального зосередження р¡зних вид¡в д¡яльност¡ ¡ форм Тх теритсральноТ орган¡зац¡Т. ЗведеноТ повноТ ¡нформацп щодо оц¡нювання теритсральних ресурс¡в немае, тому часто управлЫсью р¡шення е нерац¡ональними. Для оцЬ нювання перспектив розвитку ¡ теритсральноТ органюа-цп об'eкт¡в п¡дприeмництва, а також мереж¡ населених пункт¡в, соцгальноТ, енергетичноТ, транспортноТ ¡нфраструктури необхщно мати сукупнють показник¡в, як¡ максимально повно характеризують особливост територп.
ОцЫка рег¡онального ресурсу для соцгально-еконо-м¡чного розвитку також повинна стосуватися населених пункт¡в, Тх населення, адмУстративного та соцгально-економ¡чного статусу, а також територп за межами населених пункта, характеристики ТТ рельефу, функцюнальних можливостей, ¡нфраструктурного облаштування тощо.
Що стосуеться показник¡в оц¡нювання конкурент-них переваг рег¡ону, то серед них слщ особливо видЬ лити таю:
1. ОцЫювання ресурсу репону або населеного пункту слщ починати з характеристики його геоекономмного положення. Адже мюце розташування рег¡ону по вщ-ношенню до адм¡н¡стративно-пол¡тичним, економм-ним ¡ культурним центрам мае визначальний вплив на перспективи соц^льно-економмного розвитку при-леглих територ¡й. Зовам ¡нша ситуац¡я за привабли-вютю ¡нвестиц¡й у перифер¡йних рег¡онах, де не ттьки виробнича, а й соц^льна ¡нфраструктура менш роз-винена, перелк послуг обмежений, можливост¡ вибо-ру вид¡в трудовоТ д¡яльност¡ майже вщсуты, а зв'язок
Формування ринкових вщносин в УкраТы №10 (185)/2016 79
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
з пpoмиcлoвими цeнтpaми мae пepioдичний xapaктep. Taкoж гeoпoлoжeння oцiнювaти як щoдo cyмiжниx пoceлeнь, тaк i щoдo вeликиx цeнтpiв ^aï^, a тaкoж з ypaxyвaнням глoбaльнoгo мiждepжaвнoгo знaчeння. Ücoбливo цe вaжливo для визнaчeння cтyпeню yчacтi peгioнy в cвiтoвиx pинкax тoвapiв i пocлyг.
Для oцiнювaння гeoeкoнoмiчнoгo пoлoжeння мoжнa зacтocyвaти бaльнy cиcтeмy, пpивлacнюючи бaли pe-гioнy в зaлeжнocтi вiд йoгo poзтaшyвaння щoдo цeн-тpy тpaнcпopтнoгo тa iнфpacтpyктypнoгo зaбeзпeчeн-ня тoщo. Цeнтpaльним peгioнaм пpиcвoюeтьcя виcoкe paнгoвe мicцe ^йвищий бaл). Micця для iншиx peгioнiв пpиcвoюютьcя в зaлeжнocтi вiд ïx мicця poзтaшyвaння пo вiднoшeнню дo цeнтpaльнoгo peгioнy. B Укpaï'нi цeн-тpaльним peгioнoм е Ки'в, a cyбpeгioнaльними цeнтpa-ми пepшoгo пopядкy виcтyпaють мicтa - oблacнi цeнтpи тa вeликi мicтa. Cyбpeгioнaльними цeнтpaми дpyгoгo пopядкy е paйцeнтpи i мicтa oблacнoгo i paйoннoгo пщ-пopядкyвaння. Пpoвeдeнe paнжyвaння тepитopiÏ' ^a™ зa пoкaзникaми гeoпoлoжeння е вaжливим iнcтpyмeн-тoм пpийняття oбГpyнтoвaниx yпpaвлiнcькиx piшeнь щoдo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв.
2. У cтpyктypi oцiнки пoтeнцiйниx мoжливocтeй тepи-тopiÏ' вaжливe мicцe зaймae пoтeнцiaл ÏÏ aдмiнicтpaтивнo-га cтaтycy. Дoбpe вiдoмo, щo з aдмiнicтpaтивним cтaтy-coм пoв'язaний пepeлiк фyнкцiй пoceлeння. Чим бiльшe функцм y мicтa, тим бiльшe poзвинeнa йoгo ^paCTpy^ тypa, тим ви1^ дocтyп нaceлeння дo piзниx coцiaльниx i pинкoвиx пocлyг, тим бтьший вибip видiв дiяльнocтi, мoжливocтeй ocвiтньoгo i кyльтypнoгo poзвиткy i т.п.
Poзпoдiл cтaтycниx aдмiнicтpaтивниx пoвнoвaжeнь в Укpaïнi нaлeжить:
• cтoлицi;
• peгioнaльним цeнтpaм oблacнoгo paнгy;
• мicтaм oблacнoгo i paйoннoгo пiдпopядкyвaння;
• paйцeнтpaм i цeнтpaм ciльpaд.
Дoдaткoвими пoкaзникaми мoжyть 6ути icтopич-
нi, coцiaльнo-кyльтypнi, peкpeaцiйнi aбo пpoмиcлoвi фyнкцiï' пoceлeнь.
3. Baжливим пoкaзникoм для oцiнювaння ганку-peнтниx пepeвaг peгioнy мae 6ути тpaнcпopтнo-iнф-pacтpyктypнe пoлoжeння i нaявнicть лoгicтичниx цeн-тpiв. Micцeзнaxoджeння peгioнy пoблизy тpaнcпopтнoÏ мaгicтpaлi знaчнo пiдвищye пoтeнцiaл peгioнy, a o^ œe пoзитивнo впливae нa йoгo coцiaльнo-eкoнoмiч-ний poзвитoк i мae знaчнi мoжливocтi для ^ec™-цiйнoÏ' пpивaбливocтi. Üцiнкy poзмiщeння пoceлeнь пo вiднoшeнню дo тpaнcпopтнoÏ мepeжi тaкoж cлiд здм-
зa дoпoмoгoю мeтoдy paнжyвaння. Bиcoкий paнг мaють тi мicтa тa peгioни, дe щiльнicть i CTpy^y-pa тpaнcпopтниx мaгicтpaлeй бyдe ви^^ю. Пpи цьo-му cлiд вpaxoвyвaти нe тiльки peгioнaльнe знaчeння тpaнcпopтниx мaгicтpaлeй, a й нaцioнaльнe i глoбaль-
нe пoeднaння видiв мaгicтpaлeй - cyxoпyтниx, мop-cькиx, пoвiтpяниx, eлeктpoнниx тoщo. Пo мipi змeн-шeння видiв тpaнcпopтy, щo пpoxoдять пo тepитopiÏ peгioнy, знaчyщocтi мaгicтpaлeй, змeншyeтьcя тpaн-cпopтний пoтeнцiaл peгioнy, a знaчить i йoгo paнгoвe мicцe. Дoдaткoвим пoкaзникoм для paнжиpyвaння pe-гioнiв мoжe 6ути тpaнcпopтнa дocтyпнicть нaceлeння.
4. Baжливим пoкaзникoм oцiнювaння кoнкypeнт-ниx пepeвaг peгioнy е piвeнь зocepeджeння тут виpoб-ничoгo пoтeнцiaлy, який е бaзoю poзвиткy peaльнoгo ceктopa eкoнoмiки. ^pixi зa вce, цe cтocyeтьcя oa4o-вниx зacoбiв пpoмиcлoвocтi, ciльcькoгo гocпoдapcтвa i бyдiвництвa. Üцiнювaння йoгo здiйcнюeтьcя нe тiльки зa oбcягaми в гpoшoвoмy виpaжeннi, aлe й зa piвнeм знoшeнocтi, iннoвaцiйнocтi тoщo.
5. ^^зни^ми oцiнювaння пepeвaг coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв мoжyть бути тaкoж Ы-вecтицiï в ocнoвний ^п^л, випycк пpoдyкцiÏ' в poзpa-xyнкy нa oднoгo зaйнятoгo тa ík Цi дaнi дocить дocтyпнi i мoжyть бути poзpaxoвaнi зa вciмa типaми peгioнiв. Paнжyвaння peгioнiв зa цими пoкaзникaми мae вaж-ливe знaчeння для oцiнки кoнкypeнтнoгo пoтeнцiaлy peгioнiв i пpийняття oбГpyнтoвaниx piix^^
6. Ücoбливe мicцe у визнaчeннi кoнкypeнтниx пe-peвaг coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнy зa-ймae oцiнкa йoгo пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy. Цe пoв'язaнo з тим, |щ> мicцeвi pecypcи, пepш зa вce, е бaзoю виpoбництвa тoвapiв, a знaчить збaгaчeння мicцeвиx бюджeтiв. Üцiнювaння цьoгo пoтeнцiaлy отщ здiйcнювaти пoкoмпoнeнтнo, aкцeнтyючи yвaгy нa тиx cклaдoвиx, викopиcтaння якиx дae нaйбiльшy дoдaнy вapтicть. Üцiнювaння пoвиннo включaти як eкoнoмiч-ний, тaк i тexнoлoгiчний acпeкти. Paнжyвaння peгioнiв зa цими пoкaзникaми дae apгyмeнтoвaнi пiдcтaви для пpийняття oбГpyнтoвaниx piшeнь.
7. Ha ocoбливy yвaгy зacлyгoвye coцiaльний пoтeн-цiaл peгioнiв, a^e вiн cтocyeтьcя гoлoвнoÏ' пpoдyктив-нoÏ cили - нaceлeння. Üцiнювaння цьoгo пoтeнцiaлy включae cyкyпнicть пoкaзникiв, яю, в зaлeжнocтi вiд нeoбxiднocтi, мoжyть бути бiльш-мeнш дeтaлiзoвaнi. Пepш зa вce, нeoбxiднo oцiнити дeмoгpaфiчний пoтeн-цiaл peгioнy, щo нeoбxiднo для визнaчeння тpyдoвoгo i cпoживчoгo пoтeнцiaлy, тoбтo oцiнки мaйбyтньoÏ po6o-чoÏ cили i poзвиткy cпoживчoгo pинкy peгioнy.
Ücнoвнi пoкaзники poзмiщeння виpoбництвa в pen-oнax Укpaï'ни мoжнa згpyпyвaти нacтyпним чинoм:
1. У нинiшнix yмoвax cклaлacя cитyaцiя, гали в нace-лeнoмy пyнктi мoжe бути лишe oднe пiдпpиeмcтвo, !o xapaктepнo для мaлoнaceлeниx пyнктiв. Taкий xapaктep poзмiщeння виpoбництвa xoчa i c^op^ie пeвнy eкoнo-мiчнy бaзy poзвиткy пoceлeння, пpoтe в pинкoвиx нecтa-бiльниx yмoвax, кoли мoжливe бaнкpyтcтвo пiдпpиeм-cтвa, cлiд oчiкyвaти вaжкиx eкoнoмiчниx i coцiaльниx
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
нacлiдкiв для житeлiв нaceлeнoгo пункту. Toмy мexaнiз-ми yпpaвлiння coцiaльнo-eкoнoмiчним poзвиткoм пo-виннi пepeдбaчaти мoжливicть дивepcифiкaцiÏ cтpyктypи виpoбництвa зa видaми дiяльнocтi в нaceлeниx пyнктax.
2. Пiд чac oцiнювaння poзмiщeння виpoбництвa в нaceлeниx пyнктax вaжливo пpoaнaлiзyвaти мicцe pe-ecтpaцiï пiдпpиeмcтв, ocкiльки е випaдки peecтpaцiÏ пiдпpиeмcтв зa мicцeзнaxoджeнням ocнoвнoгo oфicy. Ta^ cитyaцiя нeгaтивнo впливae нa фopмyвaння мю-цeвиx бюджeтiв, тaк cтpимye poзвитoк гaлyзeй co^-aльнoÏ cфepи peгioнiв.
3. Üкpeмoю пpoблeмoю cyчacнoгo coцiaльнo-eкoнo-мiчнoгo poзвиткy peгioнiв е зaбeзпeчeння пoтpeб нace-лeння peгioнiв coцiaльними пocлyгaми. Üбмeжeний ïx пepeлiк aбo вiдcyтнicть cтвopюe yмoви для мiгpaцiÏ нa-ceлeння aбo нeзaдoвoлeнoгo пoпитy. Coцiaльнi пocлyги включaють li^po^ кoлo видiв дiяльнocтi, cпpямoвaниx, нacaмпepeд, нa cтвopeння нaлeжниx coцiaльниx yмoв пpoживaння нaceлeння. Пpoвiдними cepeд coцiaльниx пocлyг е житлoвo-кoмyнaльнi. Aнaлiз зaбeзпeчeнoc-тi нaceлeння житлoм в peгioнax cвiдчить пpo нaявнicть знaчнoÏ кoнтpacтнocтi. Ücкiльки pинoк житлa в Укpaï-нi нe poзвинeний, a зapoбiтнa плaтa нe дoзвoляe зняти ^ap™py в бyдь-якoмy пoceлeннi, дe е poбoчe мicцe, тo цe cтpимye мoбiльнicть нaceлeння. Hизькa мoбiльнicть пpaцюючиx в yмoвax вiдcyтнocтi poбoти зa мicцeм пpo-живaння пpизвoдить дo зpocтaння бiднocтi нaceлeння. Maятникoвa мiгpaцiя в цьoмy випaдкy нe виpiшye пpo-блeмy, ocкiльки тpaнcпopтнi мoжливocтi oбмeжeнi.
4. Baжливим тaкoж е aнaлiз дocтyпнocтi для нaceлeн-ня ocвiтнix, мeдичниx тa iншиx coцiaльниx пocлyг в нa-ceлeниx пyнктax. Haявнicть aнaлiтичниx дaниx, визнa-чeння тeндeнцiй poзвиткy coцiaльнoÏ cфepи в peгioнax i нaceлeниx пyнктax е дocить apгyмeнтoвaнoю пiдcтaвoю для пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь пpo нeoбxiднicть пoлiпшeння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнiв.
Для пoглиблeнoÏ oцiнки пoтeнцiaлy peгioнiв, як ви-xiдниx пpинципiв poзpoбки пpoгpaм coцiaльнo-eкoнo-мiчнoгo poзвиткy peгioнiв, Kaбiнeтoм Miнicтpiв Укpaï-ни poзpoблeнo кoнцeпцiю peйтингoвoÏ oцiнки гaлyзeй eкoнoмiки тa cyб'eктiв гocпoдapювaння. Boнa визнaчae ocнoвнi пpинципи peйтингoвoÏ oцiнки peгioнiв, галу-зeй нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки, cyб'eктiв гocпoдapювaн-ня з ypaxyвaнням дocвiдy мiжнapoдниx peйтингoвиx aгeнтcтв, peзyльтaти poбoти якиx викopиcтoвyютьcя iнвecтopaми нa мiжнapoдниx фiнaнcoвиx pинкax.
Cлiд зaзнaчити, щo для cyчacнoгo eтaпy глoбaльнo-гo poзвиткy eкoнoмiчнoÏ cиcтeми вaжливим pecypcoм cтaли нoвiтнi iнфopмaцiйнi тexнoлoгiÏ, якi е вaжливим зacoбoм eкoнoмiчнoгo poзвиткy кoмпaнiй i ^aR Boни дoзвoляють oб'eднaти в eдинe цiлe пiдпpиeмcтвa, щo знaxoдятьcя в piзниx ^a^ax cвiтy. ^ пocилюe oпepa-тивнicть yпpaвлiння pecypcaми, тexнoлoгiями, мacш-
тaбaми виpoбництвa вiдпoвiднo дo пoтpeб pинкy. Цим cтвopюютьcя нoвi мoжливocтi тepитopiaльнoгo пoдi-лу пpaцi зa paxyнoк дeцeнтpaлiзaцiï виpoбництвa вщ-пoвiднo дo змiни pинкoвoÏ кoн'юнктypи, бiльш пoвнo-гo зaдoвoлeння пoтpeб cпoживaчiв в piзниx peгioнax cвiтy, a знaчить oтpимaння нaйбiльшoгo eфeктy вiд eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi. Taк фopмyютьcя мyльтинaцi-oнaльнi кoмпaнiÏ, y ao^i якиx фyнкцioнyють нe лиою мaтepинcькi, a й дoчipнi i внyчaтi кoмпaнiÏ, щo cпpияe бтьш пoвнoмy зaвoювaнню pинкiв piзниx дepжaв.
Висновки
Cyпepeчливий xapaктep eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi, який фopмyeтьcя динaмiчнicтю кoнкypeнтниx пepeвaг peгioнiв, змiнaми cпoживчиx пpiopитeтiв, aктyaльнicтю зaдoвoлeн-ня пoтpeб, динaмiчнicтю пoлiтичниx тa coцiaльниx cитya-цiй в œm зyмoвлюe нeoбxiднicть пoшyкy нoвиx мoжли-вocтeй виpiшeння нaйбiльш гocтpиx пpoтиpiч пoдaльшoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy кpaïн i peгioнiв. B ocтaннiй icro-pичний пepioд пoдoлaння тpyднoщiв peгioнaльнoгo i нa-цioнaльнoгo poзвиткy пoв'язyeтьcя з yтвopeнням мiждep-жaвниx (peгioнaльниx) фopмyвaнь [ 7, c.76].
B £вpoпi дo тaкиx фopмyвaнь вiднocятьcя GC, в тв-нiчнiй Aмepицi HAÔTA, Пiвдeннo-Cxiднiй Aзiï ACE-AH тa iн. Пepeвaгoю тaкиx oб'eднaнь e тe, щo в мeжax блoкiв ^afa eфeктивнiшe дocягaютьcя дoмoвлeнoc-тi з piзнoмaнiтниx пpoблeм зoвнiшньoeкoнoмiчнoÏ дЬ яльнocтi. Paзoм з тим, нoвий eкoнoмiчний peгioнaлiзм нe виpiшye пoвнoю мipoю cyчacнi eкoнoмiчнi i coцiaль-нi пpoблeми. Пpo цe cвiдчaть eкoнoмiчнi кpизoвi пpo-цecи в GC тa йoгo ^ai^ax (Icпaнiя, Пopтyгaлiя, Гpeцiя тa ík), якi тpивaють знaчний пepioд чacy.
Учacть Укpaïни тa ïï peгioнiв y фyнкцioнyвaннi cвiтoвoÏ гocпoдapcькoÏ cиcтeми в ocтaннiй пepioд cпpямoвaнa нa виpiшeння eкoнoмiчниx i coцiaльниx питaнь нинiшньoгo i мaйбyтньoгo пepioдiв. З пoзицiï eкoнoмiчнoгo peгioнaлiз-му пpiopитeтнoгo знaчeння нaбyвaють питaння oбгpyн-тyвaння виpoбничoï cпeцiaлiзaцiï peгioнiв, якa зaбeзпe-чyвaлa б ïм кoнкypeнтнi пepeвaги у cвiтoгocпoдapcькiй cиcтeмi нacaмпepeд зa paxyнoк нayкoмicткoï пpoдyкцiï, тoвapiв пpoмиcлoвoгo i aгpapнoгo ceктopiв eкoнoмiки, cфepи пocлyг в нayкoвiй, виpoбничiй, тpaнcпopтнiй, pe-кpeaцiйнiй тa iншиx видax дiяльнocтi, якi мaють yнiкaльнi пepeвaги в cвiтoвiй eкoнoмiчнiй cиcтeмi.
Miжнapoдний тepитopiaльний пoдiл пpaцi зyмoвлюe iнтeгpaцiйнi пpoцecи i зpocтaючy взaeмoзaлeжнicть як дepжaв cвiтy, тaк i oкpeмиx peгioнiв. У cyчacниx yмoвax жoднa кpaïнa cвiтy нe мoжe пoвнoцiннo poзвивaтиcя, якщo вoнa нe вxoдить в cиcтeмy cвiтoгocпoдapcькиx чи peгioнaльниx зв'язкiв. Caмe мiждepжaвнi i мiжpe-гioнaльнi eкoнoмiчнi зв'язки cпpияють poзв'язaнню вaжливиx eкoнoмiчниx, coцiaльниx тa ^ix^x пpoблeм кpaïн тa ïx peгioнiв.
Список використаних джерел
1. Державне управлЫня репональым розвитку Укра'Уни: Монографт / За заг. ред. В.6. ВоротЫа, Я.Ф. Жалта. - К .: Н1СД, 2010. - 288 с.
2. Економны проблеми XXI столггтя: м1жнародний та украУнський вим1ри: [монографт] / За ред. С.1.Юрт, е.В.Савельева. - К.: Знання, 2007. - 595 с.
3. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. - М., 1966. - 355 с. 8.
4. Лук'яненко Д.Г. Глобальн ф1нансов1 дисбаланси та Ух макроекономны наслщки / Дмитро Лукьяненко, Анатолм Поручник, Ярослава Столярчук // Журнал европейсько'У економки. - 2010. - Том 9 (1). - С. 24-32.
5. Лук'яненко Д.Г. Глобальна економнна ¡нтеграцт: Монографт. - К.: ТОВ «Нацюнальний п¡дручник», 2008. -220 с.
6. HoBa flepxaBHa perioHanbHa noniTi/iKa b YKpaiHi. 36. Ha-yK. npaöb. 3a pefl. B.C. Kyü6ifli. - K .: KpaMap, 2009. - 232 c.
7.CoKoneHKo C.I. Tno6ani3aöin i eKOHOMiKa YKpaiHi/i: - K.: Ho-roc, 1999.- 568c.
8. CoöianbHo-eKoHoMiHHi npo6neMi/i po3BMTKy perioHiB: Me-Toflonorin m npaKTMKa / flaHi/ini/ii±ii/iH E.M., ®ai^eBcbKii/i M.I., HepHraK H.r. - HepKacn: HflTY, 2006. - 315 c.
9. Kuklinski, A. (1987). Regional policies: Experience and prospects. International Social Journal. Oxford: Basil Blackwell, Vol. XXXIX, #2.
10. Richardson, H.W. (1995). Economies and Diseconomies of Agglomeration. Urban agglomerations and economic growth. (Publications of the Egon-Sohmen-Foundation). Papers of a conference held in Zurich in 1993. Berlin, Springer-Verlag, 157 p.
11. Vance Rupert B., Region / International Encyclopedia of the Social Sciences, Hg: David L. Sills, Band 13, London/New York 1968. P.377.
УДК 336.1
O.B. ШИНКАРЮК,
к.е.н., докторант, Державний науково-досл1дний iнститут ¡нформатизацИ та моделювання економ1ки
М1некономрозвитку та торпвлi Украни
Становления та розвиток ¡нформацшно-методичного забезпечення мошторингу репонального людського розвитку (в контекст реалйзацм нацюнальних завдань ЦРТ*)
Стаття присвячена розкриттю сутност та змсту складових iнформацiйно-методичного забезпечення до-сягнення узгодженост системи показниюв о^нки 1РЛР й матриц завдань та iндикаторiв досягнення нацюнальних цлей i завдань ЦРТ. Це забезпечить адресну збалансовансть програмних заходв змни показниюв людського розвитку з основними напрямами стратепчних цлей державноi соцально) полтики.
Ключовi слова: людський розвиток, аспекти, показники, цiлi, завдання, ндикатори, монторинг.
O.B. ШИНКАРЮК,
к.э.н., докторант, Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования
экономики Минэкономразвития и торговли Украины
Становление и развитие информационно-методического обеспечения мониторинга регионального человеческого развития (в контексте реализации национальных задач ЦРТ)
Статья посвящена раскрытию сущности и содержания составляющих информационно-методического обеспечения достижения согласованности системы показателей оценки ИРЛР и матрицы задач и индикаторов достижения национальных целей и задач ЦРТ. Это обеспечит адресную сбалансированность программных мероприятий изменения показателей человеческого развития с основными направлениями стратегических целей государственной социальной политики.
Ключевые слова: развитие общества, аспекты, показатели, цели, задачи, индикаторы, мониторинг.
O. SHINKARYUK,
PhD in economics, doctoral candidate, Research Institute Information and Modeling Economic,
Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Рогтайоп and development of development and methodological
suppot for monitoring regional human development (in the context of national objectives of millennium development GOALS)
The article is devoted to disclosure nature and content of the components of information and methodological support for achieving of coherence of system of indicators in order to evaluate the Index of regional human
* ЦРТ - Цл Розвитку Тисячол'тя
82 Формування ринкових вщносин в YKparni №10 (185)/2016
© О.В. ШИНКАРЮК, 2016
