Проблеми формування інституційного середовища інноваційних систем регіонів України Текст научной статьи по специальности «Социальная и экономическая география»

УДК 330.34

Федулова Л.1.,

доктор економ1чних наук, професор, ДУ "1нститут економки i прогнозування НАНУ" (м. КиТв)

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНОГО СЕРЕДОВИЩА 1ННОВАЦ1ЙНИХ

СИСТЕМ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ

В статт,i розкрито сутнсть та роль регюнальних ¡нновац1йних систем в процесс модермзаци нац1онально1 економ1ки. Визначено й об^рунтувано проблеми формування ,нституц,йного середовища ,нновац,йних систем регюн,в Укра/ни з позищй впливу державно/ ,нновашйно1 пол,тики та запропонувано шляхи ¿х усунення. Особлива роль в,дведена систе-мi генерацИ знань, ,нновац,йн,й ,нфраструктурi та нститутам розвитку.

Ключовi слова: ,нститути, ,нновашйна система, репони, ,нновацйний розвиток, ,нновац,йна пол,тика.

В статье раскрыты сущность и роль региональных инновационных систем в процессе модернизации национальной экономики. Определены и обоснованы проблемы формирования институционной среды инновационных систем регионов Украины с позиций влияния государственной инновационной политики и предложено пути их устранения. Особая роль отведена системе генерации знаний, инновационной инфраструктуре и институтам развития.

Ключевые слова: институты, инновационная система, регионы, инновационное развитие, инновационная политика.

In the article essence and role of the regional innovative systems is exposed in the process of modernization of national economy. Certain and grounded problems of forming of institutional environment of the innovative systems of regions of Ukraine from positions of influence of public innovative policy and the ways of their removal are offered. The special role is taken to the system of generation of knowledges, innovative infrastructure and institutes of development.

Key words: institutes, innovative system, regions, innovative development, innovative policy.

Постановка проблеми. Ilepe6ir трансформацмних процеав в регюнах, формування адекватного ¡нвестицмного середовища повинн започатковуватися на ¡нновацмый стратеги розвитку, яка б враховувала б специфку кожного ре-гюну з позицм його конкурентних переваг, прюритетних напрямюв, найбтьш перспективних галузей, здатних забез-печити eкономiчнe зростання, мeханiзмiв peалiзацiT й очкуваних результалв, з науково обфунтованою системою стратепчного i оперативного управлшня peалiзацieю запланованих заходiв.

У цьому контексту важливою складовою формування державноТ пол^ики ¡нновацмного розвитку регюыв повинно бути проведення соцiально-eкономiчного дослщження з метою аналiзу, ¡дентифкаци та виявлення кола регульованих фактоpiв у процесах пщготовки та прийняття ршень у напpямi проектування модeлi ¡нституцмного середовища, ви-користання якоТ надасть можливють вибрати найкращий ваpiант для застосування мeханiзмiв забезпечення приросту обсягу промислового виробництва за рахунок активiзацiT науково-технолопчноТ та шновацмноТ дiяльностi суб'еклв господарювання регюыв. Найбтьш результативною буде модель "випереджального" типу, яка здатна компенсувати "слабк мюця" економки кожного регюну, i перш за все, вщсутнють достатых для стмкого розвитку фiнансових ресур-сiв. Утвердження такоТ модeлi неможливе без проведення кардинальних змiн щодо розумЫня pолi peгiональних iнно-вацмних систем у зpостаннi конкуpeнтоспpоможностi економки.

Анал1з останн1х досл1джень i публкацм. У працях класикiв просторового розвитку сучасна peгiональна полiтика усе бтьше стае засобом peалiзацiT гeоeкономiчних Ытереав конкретних держав i наднацiональних утворень. У цьому контексту вимip процеав регюнального розвитку повнiстю пepeконфiгуpуe його шституцюнальну структуру, змiнюe уяву про прюритети розвитку, про вiдношeння мiж внутpiшньою й зовнiшньою полiтикою, призводить до створення нового Ыструментарю [1].

Дослдаення проблем peгiональноT спeцифiки Ыновацмного розвитку показуе, що сьогоднi у вщкритм i динамiчнiй eкономiчнiй систeмi не iснуe гeогpафiчних коpдонiв для нов^ых науково-тeхнiчних iдeй i розробок. Проте, у наукових працях у нашм кpаTнi й за кордоном все частое зустpiчаються поняття "регюнальна iнновацiйна полiтика", "peгiональна iнновацiйна система", "регюнальы iнститути iнновацiйного розвитку" [2-6]. Ймовipнiшe за все, це обумовлено збереже-ними й до цього часу сформованих з piзних причин нepiвномipностeй eкономiчного розвитку окремих теритсрй, piзноT питомоТ ваги виробництв, що належать до piзних тeхнологiчних укладiв. Однак, в сучасних умовах невизначеносл й жор-сткостi оточуючого середовища важливо сформувати систему iнститутiв, яю б на peгiональному piвнi посилювали про-цес iнновацiйноT спpийнятливостi й, таким чином, сприяли eкономiчному зростанню на яюа-лй основi.

Мета статп - визначити й об^рунтувати проблеми формування шституцмного середовища peгiональних ¡ннова-цiйних систем УкраТни та запропонувати шляхи Тх усунення.

Виклад основного матерiалу. Дослiджeння мeханiзмiв створення технолопй, Тх дифузiT й peалiзацiT у вщповщних iнновацiях, передбачае формування й розвиток системи вщносин мiж широким колом Ыституцюнальних утворень, що шщюють, упроваджують iнновацiT й пiдтpимують Ыновацмну активнiсть та iнновацiйну спpийнятливiсть. В якосл кон-цептуальноТ основи такоТ системи вщносин виступае нацiональна шновацмна система (Н1С). Розумiння пpоцeсiв, що вщбуваються в Н1С, дае можливють виявити л сфери, розвиток або стимулювання яких найбтьш дюво сприяе техно-логiчнiй динамiцi й конкурентоспроможносл eкономiки. У даному контeкстi найбтьш ефективною е державна полiти-ка, що полтшуе взаeмодiю мiж рюними учасниками й iнститутами Н1С i пiдвищуe Тхню здатнiсть до шновацмноТ дiяль-ностi, зокрема, до впровадження нових тeхнологiй.

В найбiльш узагальненому вигляд¡ Н1С - це шституцмно-ринкове середовище, що забезпечуе формування Ынова-цiйного простору, яке можливе при реалЬаци вiдповiдних умов, що гарантують стмкий iнновацiйний розвиток еконо-мки, серед яких: 1) сформоване нормативно-законодавче поле, що регламентуе iнновацiйний розвиток; 2) внутрш-нiй ринок шновацм, забезпечений платоспроможним попитом на ¡нновац¡T з боку господарюючих суб'eктiв та з боку бтьшосл населення, обсягом пропозицм i piвнeм цiн на ¡нновац¡T, що гарантують споживачам можливють вибору;

© Федулова Л.1., 2012

Економiчний □¡сник унiвepситeту | Випуск № 18/1 117

3) нaцioнaльнa мepeжa Ыститулв piзнoгo iepapxiчнoгo piвня, щo Ыщюють тa cпpямoвyють iннoвaцiйний poзвитoк; Л) yчacть дepжaви в нeйтpaлiзaцiÏ чи пoмягшeннi пpoцeciв, щo cтpимyють iннoвaцiйний poзвитoк (виcoкi фiнaнcoвi p^ зики, мoнoпoлiзaцiя, iншi "пpoвaли pинкy" тa iн.) мeтoдaми eкoнoмiчнoгo peгyлювaння (пoдaткoвa пoлiтикa, дepжaвнi зaкyпiвлi тa ш.) тa aдмiнicтpyвaння (cтaндapти тa Ы.) тa iн.

Ha мeзopiвнi cклaдoвoю HIC е peгioнaльнa iннoвaцiйнa cиcтeмa (PIC) - cпpиятливe для iннoвaцiй iнcтитyцiйнe ce-peдoвищe, в яшму opгaнiчнo пoeднyютьcя вci cклaдoвi iннoвaцiйнoгo пpoцecy (нayкa, ocвiтa, cиcтeмa фiнaнcyвaння нayкoвиx poзpoбoк i дocлiднo-кoнcтpyктopcькиx po6^ (H,Ú^KP), cиcтeмa кoмepцiaлiзaцiÏ й зaxиcтy iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi тa iн.). PIC вклю^е тaкoж нaбip пyблiчниx i пpивaтниx iнcтитyтiв, дiяльнicть якиx пpивoдить дo глибинниx змiн i cиcтeмниx нacлiдкiв, щo зaoxoчyють фipми в дaнoмy peгioнi пpиймaти зaгaльнi нopми, oчiкyвaння, цiннocтi, пщ-xoди й пpaктики, y якиx фopмyeтьcя кyльтypa iннoвaцiй i пocилюютьcя пpoцecи пepeдaчi знaнь. PIC зaбeзпeчye пoeд-нaння пoтoкiв знaнь i тexнoлoгiй iз cиcтeмaми, нa якиx вoни фyнтyютьcя, вибyдoвyючи вiднocини дoвipи й yпeвнeнo-cтi в нaдiйнocтi iнcтитyтiв, гeнepyючи iнcтитyцioнaльнe caмoпiзнaння й caмoopгaнiзaцiю.

Cyб'eктaми iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчнoгo poзвиткy peгioнy виcтyпaють дepжaвнi тa peгioнaльнi зaкoнoдaвчi opгaни, викoнaвчa влaдa, пpoмиcлoвi i фiнaнcoвi пiдпpиeмcтвa тa oб'eднaння, нayкoвe cпiвтoвapиcтвo, cy^^n opгaнiзaцiÏ, -пiдпpиeмcтвa тa кoмплeкcи пiдпpиeмcтв, щo фopмyють кoнкypeнтocпpoмoжнi нa внyтpiшньoмy тa зoвнiшнix pинкax то-pитopiaльнi iннoвaцiйнo-пpoмиcлoвi клacтepи; нaceлeння ^oro peгioнy. Oб'eктaми iннoвaцiйнoÏ poзвиткy peгioнy ви-cтyпae cфepa нayкoвo-дocлiдниx i дocлiднo-кoнcтpyктopcькиx poбiт (HДДKP), iннoвaцiйнa дiяльнicть y виpoбництвi, тexнoлoгiчнi iннoвaцiÏ. Oб'eктaми iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi peгioнy e iннoвaцiйнi пpoeкти, Ïx пiдгoтoвкa тa peaлiзaцiя, a тaкoж фopмyвaння peгioнaльнoгo iнcтитyцiйнoгo cepeдoвищa, щo cпpияe poзвиткy iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi.

Дaлi зyпинимocя нa визнaчeннi й xapaктepиcтицi дeякиx пpoблeм, щo cyпpoвoджyють пpoцec фopмyвaння шститу-лв iннoвaцiйнoÏ cиcтeми peгioнiв УкpaÏни.

В yмoвax УкpaÏни peгioни й дo цьoгo чacy пpaгнyть poзpoбляти cвoÏ cтpaтeгiÏ й пpoгpaми зa вcтaнoвлeними мшь cтepcькими кaлькaми, дeмoнcтpyючи y бiльшocтi випaдкiв cxoлacтикy тa вiдipвaнicть вiд peaльниx yмoв й пoтpeб. Як пpaвилo, - цe poзpoблeнi peгioнaльнi пpoгpaми coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, клю^вим зaвдaнням якиx е пщви-щeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi, нe пiдкpiплeнi глибoким aнaлiзoм й oбфyнтoвaними шляxaми пoдoлaння ocнoвниx пpoтиpiч. Oкpiм тoгo, чинним зaкoнoдaвcтвoм й дo цьoгo чacy ч^ш нe визнaчeнo зacaд poзвиткy peгioнaльнoÏ iннoвa-цiйнoÏ cиcтeми (PIC), нe кoнкpeтизoвaнo ÏÏ cтpyктypy. Oкpeмi ceгмeнти цieÏ cиcтeми, тaкi як, шституцмний ycтpiй ш-нoвaцiйнoÏ eкoнoмiки, пpiopитeти нayкoвo-тexнoлoгiчнoгo тa iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки, пpoгpaмнo-цiльoвe фь нaнcyвaння нayкoвo-тexнoлoгiчнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi, пiдтpимкa пiдпpиeмництвa y cфepi iннoвaцiйнoÏ дiяльнo-cтi тa тpaнcфepy тexнoлoгiй й дo ^oro чacy бeзcиcтeмнi й нeyзгoджeнi. Taкий cтaн poзpoбки пpoблeмнoгo питaння впливae нa opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчний ycтpiй нa peгioнaльнoмy piвнi, ocoбливo в чacтинi eфeктивнoгo викopиcтaння iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy вeликиx кopпopaтивниx cтpyктyp тa iнтeлeктyaльнoÏ aктивнocтi мicцeвиx гpoмaд.

Poзpoбкa й peaлiзaцiя coцiaльнo-eкoнoмiчнoÏ пoлiтики peгioнiв УкpaÏни cтpимyeтьcя низшю cиcтeмниx тa шститу-цioнaльниx oбмeжeнь: cлaбкoю poзвинeнicтю мexaнiзмiв кoopдинaцiÏ дм peгioнy й бiзнecy в питaнняx peaлiзaцiÏ era-нoмiчнoÏ тa пpoмиcлoвoÏ пoлiтики; вiдcyтнicтю мoжливocтi для poзpoбки й peaлiзaцiÏ зaxoдiв пoлiтики пo пpiopитeтниx нaпpямкax мiжpeгioнaльнoÏ взaeмoдiÏ; oбмeжeним зacтocyвaнням cyчacниx мeтoдiв тepитopiaльнoгo плaнyвaння; cклaднocтями пpoвeдeння нa piвнi peгioнy cкoopдинoвaнoÏ пoлiтики в cфepi пщготовки кaдpiв, poзвиткy pинкy пpaцi й мiгpaцiÏ; низькoю eфeктивнicтю викopиcтaння шшлв peгioнaльнoгo бюджeтy. Ha пpaктицi вдоуты aдмiнicтpaтивнi мe-xaнiзми peaлiзaцiÏ coцiaльнo-eкoнoмiчнoÏ пoлiтики. Чepeз вiдcyтнicть мexaнiзмiв yзгoджeння й cинxpoнiзaцiÏ cтpaтeгiй peгioнaльнoгo poзвиткy, cтpaтeгiй poзвиткy мyнiципaльниx yтвopeнь i дepжaвниx гaлyзeвиx cтpaтeгiй нe фiкcyeтьcя мiжpeгioнaльнa кooпepaцiя, бюджeтнi кoшти викopиcтoвyютьcя нeдocтaтньo eфeктивнo.

Ocoбливo cepйoзнoю пepeшкoдoю нa шляxy poзвиткy eфeктивнoÏ iннoвaцiйнoÏ пoлiтики в peгioнax е вдоутнють згoди й кoopдинaцiÏ cepeд peгioнaльниx yчacникiв - iнcтитyтiв, щo виpiшyють зaвдaння в cфepi iннoвaцiйнoгo poзвит-ку. Зaзнaчeнe е цiлкoм зaкoнoмipним, тaк як нa дepжaвнoмy piвнi пiдтpимкa iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi poздpoблeнa ce-peд piзниx мiнicтepcтв i вдомств зi cлaбкими aбo нeicнyючими кoopдинaцiйними мexaнiзмaми. З iншoгo бoкy, y пpo-цeci фopмyвaння пoлiтики мaлo yчacтi пpиймaють нeдepжaвнi зaцiкaвлeнi cтopoни (тaкi як пpeдcтaвники пpoмиcлoвo-ctí, вyзiв, тexнoлoгiчниx пapкiв i rnrni), y peзyльтaтi чoгo пoлiтикa нe вiдoбpaжae peaльнi пoтpeби peгioнaльнoÏ iннoвa-цiйнoÏ cиcтeми й нaвpяд чи мoжe бути peaлiзoвaнa нaлeжним чинoм.

Eмпipичнi виcнoвки, зacнoвaнi нa aнaлiзi бaгaтьox eвpoпeйcькиx peгioнaльниx iннoвaцiйниx cтpaтeгiй, cвiдчaть пpo тe, щo кpaÏни, y якиx були здiйcнeнo зaxoди щoдo пiдтpимки iннoвaцiйнoÏ кyльтypи в ypядi, дoмoглиcя бiльшoгo ycпixy, чим кpaÏни, y якиx ocнoвнa yвaгa бyлa зocepeджeнo тiльки нa кoмпaнiяx i нayкoвo-ocвiтнix opгaнiзaцiяx. Oднaк для фopмyвaн-ня тaкoгo бaчeння нeoбxiднe cиcтeмнe нaвчaння, щoб чинoвники вщчули в ньoмy пoтpeбy i пpийняли йoгo.

Дocягнeння нayки i тexнoлoгiй виcтyпaють ключoвим фaктopoм пoлiпшeння якocтi пpoдyкцiÏ тa пocлyг, eкoнoмiÏ тpy-дoвиx i мaтepiaльниx зaтpaт, зpocтaння пpoдyктивнocтi пpaцi, вдocкoнaлeння opгaнiзaцiÏ виpoбництвa i пiдвищeння йoгo eфeктивнocтi. Bce цe, в кiнцeвoмy пiдcyмкy, зaбeзпeчye кoнкypeнтocпpoмoжнicть oкpeмиx peгioнiв. Haжaль, вщ-cтaлicть тexнoлoгiчнoÏ cтpyктypи, низький тexнoлoгiчний piвeнь виpoбничoÏ бaзи пpoмиcлoвocтi, cлaбкe фiнaнcyвaння з бoкy дepжaви нayкoвиx poбiт тa H,Ú^KP, бpaк фiнaнcoвиx pecypciв нe дaють мoжливocтi eкoнoмiцi peгioнiв УкpaÏни poзвивaтиcя нa влacнiй нayкoвo-тexнoлoгiчнiй ocнoвi, кoли нayкoвi тa дocлiдницькo-кoнcтpyктopcькi poзpoбки пepe-твopюютьcя нa бaзoвий eлeмeнт виpoбництвa. Дocлiджeння пoкaзyють, щo в УкpaÏнi й дo цьoгo чacy в бiльшiй мipi чe-peз вiдcyтнicть peзyльтaтивнoÏ дм дepжaвнoÏ iннoвaцiйнoÏ пoлiтики, iннoвaцiйнo-тexнoлoгiчний фaктop нe вpaxoвyeть-cя пpи фopмyвaннi нe лишe внyтpiшньoгo pинкy, aлe й зaгaлoм пpи yпpaвлiннi нaцioнaльнoю eкoнoмiкoю. Ïpo цe cвiд-чaть нacтyпнi пoкaзники.

Taк, динaмiкa iннoвaцiйнocтi пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтвax зa пepioд 2006-2010 pp. бyлa мaйжe cтaбiльнoю y poзpi-зi питoмoÏ вaги пiдпpиeмcтв, щo впpoвaджyвaли iннoвaцiÏ. В той œe чac, caмe в 2010 po^ питoмa вaгa peaлiзoвaнoÏ

118 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Випуж № 1B/1

CD "О О S H CD

CD

=1 T3

0

1

s ^

I CD I I

E'

0

со ф

S

1

О

оз g

h'

оз

ь

■<

Ш

о н "О

оз

I

03

0 оз

s =1

CD T3 CD t

CD

1 CD T3

03 ■<

У.

t

T3

о

(О

"О

CD

о'

I

оз

X

gv ь' Ï £

q-ë

— о St о

H

OV 03

I I

n

о

0 •E оз ь сг

1

0

•< I

s ф

CD -g ш

1

О О

Е

CD _ Ш -

о 1 * W

15 ¡3

ш Ю g CD

X ra

7\

0

1

"О CD I H I О.

Ov О "О

О

О О Ш J= 7s 03 U Ь 03 сг

ï! о ■

ш о

£ ш ь ь' S •

О OV

3 х > ■<

CJ =1

I "О

||

оз S

0 х

? со ï л

s <

=1 73

^ m' S И

ОХ —

1 " ^ w

X I

CD S "D X ® t,

0 t

3 »

CD H

J= S

II

CJ X

Ii

1 03 03 H -1 I ю 03

■< tl

cj о

а сл

X < =1 га CD Ю

га ä

CD ш

-е- »

CD ^

н ä

S "

Ш =1

I "D

О О

О t

=!. О

-, га

"Я §

о СГ

CD

О =1 О

-à 73 TD H

о ■< о

ш

à 73 ■5 О

о g

ь'

"О

CD

О ■<

"О

О О

OV

Е

о

ш

о

"О

5 5

=i "О

ш

03 -1 "О

о

ш ■<

о

H

03

га t' i

0 ш ь CD

1 I

п =1 "О S "D

0 " t =1

1 "D

X

^ О

CD i

О -Fi'

"а E

О CD

ra' ¡

5 а

"g о

оз =!.

ш

О

s

с; •<

о га

S 73 11

CD

ГО

S 8

о g §§

il

"D

CD

■ о'

I

03

• ь

сг I

о.

03

ь

CD

-е- g s

Е

о

=1 "О

О ¡0 Ш

¡0 m н сг о

аз ■<

ш s

о о

=1

0

03

ы

1

03

X

=1

о

"О

о ш

03 "О

=1

CD

=1 "5

0

H

Ф X

1 Е'

S I

к °

I га

s оз J=

Е Л

— о s<

Л 1=

-е-^

ф

I о

ш

03

0х ь сг

3.Ï

- о о га

ш

Л г-

-9- Е

ф

"О _

ra S"

" ^

о =1

TS "О

о о

н t

° #

ь о

О - ■

ф "О

.g

03

ь ы'

03 •Е п

H

03

Е'

"О Ф I H

О О =1 "О

о s

0 *

1

о о

- со

I

о ш

»ф® s % *

л

03

0 -О

J ф

1

Ï3

о о

О =1 ш ф "О

I s

Ï -С

О -

II

СГ о

о. -а

-- ф

га о ф

а\ i Ï л'

7\

га о

о ^

о

л Ш

® -

fi-s о s

i I. s 051

^ h E

i и о

о £ _

ra s Ц

» S "а

га оз f §1?

ш

X S

7s

s 1

1« 8

-а о

Я 73

й о

га ы

н i

g ^

ш •<

Л -O

g §

3 I

Ф л

E 73

i Ф

0

1

"D Ф I H

O O =1 "O

o s

0 *

1

o'

Ш 03

ra t'

o ■<

o

o ^

o ^

Ш Ю

P-ü

СГ 7s ® g

-9- оз

ф I 7s S

= 1 ш -e-

Ï ю

O. X. ra'

s< j=

0

"D -i 03

1 ы'

03

o •<

СО OV "O

o

OV

:< Ш.-а

t CD

II

i IS

i " g ü

5 ^

si ь

Ш o

0

1

ш" ч; ш

=i "D

S Л CD ■ ■

03

- -a »= о ï S

■<

со -

Я ^

In оз

^ H

ф I

i s

о X

: =1

s 73

ф 03

E S

0 оз

1

ф

ы t 03

"Я ^

о s

CJ H

"О •<

о н

OV CD

^ -

E

s о

CJ

X' 03

w 3 E

ra •< о

-E о

о 3

m Ф

^ S E' 2

03 ¿ "1

"a

о

CJ

"a

о

i л -2

□= Ф 12

0 тз •< "< § &

л cd ra

~1 s ^

1 E E -и ® i - ï

Ф CJ

A ° O T3 "D Ф

■8 3 § Ï

p o

Ç? "

« Ç

OV S

I

s

s м

^ i

0 S

? -I

EU о

3 s

1 a

0 и

a Û)

û) — sz

l-O

и (D

ь B>

1'

t w a: оз

q ^

Cr —: СО —■

1 о

К. о I' в>

~= г.

01 s<

a

S 2.

a —

0 □

ТЗ

S

1ч

■8 о в>

1 2

s s

£U

Ш СО

I м

^ s

(D Ж

■а о.

Ï" s

чР сг-

ooooooooooo

АРКрим Вшницька Волинська Дншропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запор1зька 1ваноФранивська Ктвська Юровоградська Луганська JlbBÍBCbKa

Микола1вська Одеська Полтавська PÍBHCHCbKa Сумська Тсрношльська Харгавська Херсонська Хмельницька Черкаська Чершвецька Черншвська м. Кшв m. Севастополь

I S3 I о

s s 03 SC * CD s

— Ф о

тз о

о ш _с CD ф "О H СГ CD H'

"D О Ov s со

7s 03 ш 03 -1

S I 03

S s ь

X СГ

I

о н 03

CD 7s

о ь"

"О СГ

ф 7Ñ

I о о' H

ш СГ

03 о

t H CD

ф о

"О тз

^ ф

03 I

CD s

I X

s

s. =1

7s го

о —1

I о

H ^

"D ь

03 03

^ ь

H о 03

s. OJ

■ч

t аз

■<

H "a H

03 ь

ь СГ

i I

я о

го

g со

з. щ § §

"О I

У "О

I I

ш s 03 о ь о ш

со

; аз

0 =1 "О s ь 5 ti

1

ф

I

s о

ы аз i н

03

i Ь

2. ф

¥ =!.

Ф §

12 S

Ф m

il

оз ш

аз оз

7s

S H

X аз

ы *

о ™

о 2х

ф ф

"О ^

Ф H I S Л 7s

я s

°Î Ts S аз о Ы l_k i —

g 0х 7S i^

оз

=1 s

ig» Ш 7s I 03 "D

H

U J= 03 Й'

S ш ¡ °

S TD

1 i

H 03

О "

^ О

sS

"О ф Ф TD

s ï

"О о

ф Ш

аз оз

ь j=

s со Mg

8 §i 03 о

=1 "D

INJ _' О О I

ss

о Щ

j=

ф х

со m

0

"О -i 03

1 ы'

03

.g

аз

X

£

о ы

03

ш

03

=1 ф

"О

ф

"О

• о ' о\

I

о.

=1 "О

о

t ш t п ь

СГ I

о

^ о р ь -■

03

ь s

о п

ti о

0 ь

t'

*

ф

1

» s

СГ

S о

^ о

^ й

s я

с о

ш тз

-— ф

I

-f^ я

OJ S sP

о4- =1

I ф

Ï. ш

=1 s

"D X

§ i

-a °

0 a\

CD 5

° ?

СГ -c

7s S

s; X

-si I

1 о

s _,

о аз

« Й SS

о Ю ° s

¡I

S 7s

03

CD

CD SI g °

Ov P

5. t

ь ■< аз 7s

0 ro

CD О

аз т;

1 "a о Ф

о g

CD Ç

03 S

J= —

i =; i

Ф m F

=1 CD t

Я ы °

0 аз о

s» "

-г -1-

1 - %

О о ф

Sc

Sc

SM

TD ы ^ 03 cd' S'

=1 ф

"D

Ф t

О

CD S X CD

s "a

0 Ov

1

"a

о

CD

о -i "a

03 t о

СГ 7^ 03

Ф

"a i

о g

ь cr

о

cr ^

03 О Ov ь

03

о

ш .

оз m

=; со

Ы 03

аз 7s оз

S TD

Ф =1 *

-5 * тз аз оз -I" н S Ф

8Í о сг ■п °

X СГ

о ^

Ê 03

^ я

"О о\

03

р 03 t о

о ф со

Ч тз f 8 о о

-е-"О

Ё' ?

1С О

Ov ■< 03 I о' t

H s o_ о

=i о "a о о

n о X S го

s о

ф I о ь о

03 о cd о. "О

ь "Р

s Е Ф =1 "О о о H о

i 03 п 7Ñ о о cd

cd i о

о' cd t

н s

5 TD i

о 03

cd ы s

s тз

"D О s

OV TD =1

x ф s

s -i H

_c о —1 о' о s

о cd' o_

=1 cd

о —1 о 03

О п: О

л

п: >

—i m

О

6) пoгipшeння якocтi нaвкoлишньoгo cepeдoвищa й пoв'язaнe з цим пoгipшeння якocтi життя нaceлeння, виcнaжeн-ня пpиpoдниx cиcтeм.

Дocвiд пpoвiдниx кpaÏн cвiтy пoкaзye, щo зa вiдпoвiдниx yмoв вxoджeння пpocтopoвo знaчyщиx oб'eктiв пpoмиcлo-вocтi дo cклaдy кopпopaтивниx cтpyктyp мoжнa ввaжaти eфeктивним зacoбoм виpiшити coцiaльнo-eкoнoмiчнi пpoблe-ми peгioнy, тaк як дoзвoлить збтьшити мoжливocтi poзв'язaння coцiaльниx пpoблeм (вклю^ини й пpoблeмy збepe-жeння тa cтвopeння poбoчиx мicць), cпpияти фopмyвaнню пoлiтики coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy peгioнy, збтьшити виpoбництвo coцiaльнo знaчyщoÏ пpoдyкцiÏ, збiльшити дoxoди peгioнaльниx бюджeтiв, зaлyчити в peгioн дoдaткoвi фiнaнcoвi pecypc^ y тoмy чиcлi iнoзeмнi iнвecтицiÏ.

Для кopпopaтивниx cтpyктyp вaжливoгo знaчeння нaбyвae cтaтyc дaнoгo peгioнy (пepcпeктивний чи нaвпaки), нa-явнicть в penon пepcпeктивниx pecypciв (в тому чи^ iнтeлeктyaльниx), xapaктep гaлyзeвoÏ cпeцiaлiзaцiÏ peгioнy, cтaн мicцeвoÏ нopмaтивнoÏ бaзи, aдмiнicтpaтивнi eкoнoмiчнi pизики, cтyпiнь зaцiкaвлeнocтi мicцeвиx opгaнiв влaди в cтвo-peннi кopпopaтивниx cтpyктyp, нaявнicть в penon кoнкypeнтiв. Пpoтe, cтocoвнo УкpaÏни, oднieю iз пpoблeм зaлишa-eтьcя пocтiйнo icнyючa пpoблeмa пepepoзпoдiлy влacнocтi, в peзyльтaтi чoгo дiяльнicть кopпopaтивниx cтpyктyp мoжe вcтyпaти в пpoтиpiччя з iнтepecaми мicцeвиx пpeтeндeнтiв нa влacнicть.

Baжливoю iнcтитyцieю peгyлювaння пpaвoвiднocин в cфepi iнтeлeктyaльнoÏ, y т.ч. пpoмиcлoвoÏ, влacнocтi е ^cto-мa ÏÏ oxopoни - нaцioнaльнa, peгioнaльнa aбo мiжнapoднa (cвiтoвa). B paмкax тaкoÏ cиcтeми poзpoбляeтьcя i вдocкo-нaлюeтьcя зaкoнoдaвчo-нopмaтивнa i дoгoвipнa бaзa, фyнкцioнyють дepжaвнi тa нeдepжaвнi шститути yпpaвлiння, rne-цiaльнoÏ ocвiти, кoнcaлтингy, cyдoвi opгaни тoщo. Icнyвaння тaкoÏ cиcтeми зaбeзпeчye як влacнe oxopoнy пpaв шляxoм видaчi oxopoнниx дoкyмeнтiв, тaк i зaпoбiгaння нeзaкoннoмy викopиcтaнню oб'eктiв пpaвa iнтeлeктyaльнoÏ, y т.ч. пpo-миcлoвoÏ влacнocтi.

B ocтaннiй чac як нa piвнi кpaÏни, тaк i нa piвнi peгioнiв питaнням cтвopeння, викopиcтaння тa oxopoни oб'eктiв пpo-миcлoвoÏ влacнocтi (OПB) пpидiляeтьcя дocтaтня yвaгa. Cпocтepiгaeтьcя нeoднoзнaчнa щoдo динaмiки кapтинa кть-odi пiдпpиeмcтв, щo викopиcтoвyють oб'eкти пpoмиcлoвoÏ влacнocтi, кiлькocтi cтвopeниx ними OПB тa cyм, щo ви-тpaчaютьcя нa Ïx oxopoнy. Пiдвищeння пoкaзникiв викopиcтaння OПB пiдпpиeмcтвaми peгioнiв бyдe cпpияти пocилeн-ню Ïx iнвecтицiйнoÏ пpивaбливocтi, пpибyткoвocтi тa вapтocтi aктивiв, щo y cвoю чepгy пoзитивнo вiдoбpaзитьcя нa co-цiaльнo-eкoнoмiчнoмy poзвиткy в цiлoмy.

Heзвaжaючи нa cвoю cпeцифiчнicть (y тoмy чиcлi низьку лiквiднicть пopiвнянo з iншими видaми мaйнa), пpoмиcлo-вa влacнicть, як i 6удь-який iнший вид мaйнa, пoв'язaнa з нaдxoджeнням, викopиcтaнням (знocoм) i ви6уттям, якi пo-винн cyпpoвoджyвaтиcя бyxгaлтepcькoю пpoвoдкoю. Oднaк aнaлiз бyxгaлтepcькиx дoкyмeнтiв бaгaтьox пiдпpиeмcтв cвiдчить пpo тe, щo тaкa влacнicть й дoci нe включeнa дo гocпoдapcькoгo oбopoтy. Taк, зa дaними нaшиx дocлiджeнь, нaвiть ycпiшнi кoмпaнiÏ мaшинoбyдyвaння зi знaчними oбcягaми eкcпopтy нe мaють нaлeжниx пopтфeлiв oб'eктiв пpa-вa пpoмиcлoвoÏ влacнocтi, нe здiйcнюють дiяльнicть пo oцiнцi нeмaтepiaльниx aктивiв, нe кaжyчи вжe пpo внeceння Ïx дo cтaтyтниx фoндiв тa пocтaнoвкy нa бyxгaлтepcький oблiк. Poзв'язaння дaнoÏ пpoблeми пoв'язaнo з нeoбxiднicтю визнaчeння вapтocтi пpoмиcлoвoÏ влacнocтi. Пpи цьoмy oцiнкa вapтocтi тaкиx oб'eктiв нe пoвиннa бути caмoцiллю, a oдним iз пyнктiв кoмплeкcy зaxoдiв, cпpямoвaниx нa збiльшeння пpибyткy i пoлiпшeння yмoв дiяльнocтi пiдпpиeмcтв.

Як пoкaзaли peзyльтaти пpoвeдeниx дocлiджeнь 27 тepитopiaльнo-aдмiнicтpaтивниx oдиниць (24 oблacтi УкpaÏни, Aвтoнoмнa Pecпyблiкa Kpим, м. Krnß, м. Ceвacтoпoль), нeoбopoтнi ^ф^нтов^ aктиви (ocнoвнi зacoби, нeмaтe-piaльнi aктиви) cyб'eктiв гocпoдapювaння у 2010 po^ пopiвнянo з пoпepeднiми poкaми зpocтaли. Taк, 14 peгioнiв ^o-кpeмa, Дoнeцькa, Днiпpoпeтpoвcькa, Xapкiвcькa, Зaпopiзькa oблacтi, м. KиÏв тa Ыш^ cтpiмкo нapoщyвaли ocнoвнi зa-тоби з 50 млpд. гpн. дo бiльшe 100 млpд. гpн. тa i у iншиx peгioнiв тaкoж cпocтepiгaлocя пpишвидчeння дaнoгo пpoцe-cy.. Пpoтe, якщo пopiвняти ocнoвнi зacoби тa нeмaтepiaльнi aктиви пo зaлишкoвiй вapтocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння, тo пoбaчимo cyттeвy piзницю, нaпpиклaд, вapтicть ocнoвниx зacoбiв cягae бiльшe 100 млpд.гpн., a вapтicть нeмaтe-piaльниx aктивiв тiльки близькo 1 млpд. фн.

Taкий cтaн мoжe oбyмoвлювaтиcя: нeeфeктивнoю взaeмoдieю cyб'eктiв гocпoдapювaння з дocлiдникaми i poзpoб-никaми; вiдcyтнicтю пoдaткoвиx пiльг cтимyлюючиx зacтocyвaння пiдпpиeмcтвaми yкpaÏнcькиx poзpoбoк; низьким piв-нeм кaпiтaлiзaцiÏ пpaв нa oб'eкти iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi в cклaдi нeмaтepiaльниx aктивiв, щo нeгaтивнo впливae нa poзвитoк пpoцeciв кoмepцiaлiзaцiÏ в дepжaвi; нeoбxiднicтю у пepeглядi тa вдocкoнaлeннi нopмaтивнo-пpaвoвoÏ бaзи з питaнь oцiнки oб'eктiв iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi тa пocтaнoвки Ïx нa бaлaнc пiдпpиeмcтв у cклaдi нeмaтepiaльниx a^ тивiв; yдocкoнaлeнням нopмaтивнo-пpaвoвoÏ бaзи щoдo зaxиcтy пpaв нa oб'eкти iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi; cпpoщeн-ням мexaнiзмy пaтeнтyвaння aбo лiцeнзyвaння oб'eктiв iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi; yдocкoнaлeнням мexaнiзмiв щoдo aктивiзaцiÏ poзвиткy aктивнoгo pинкy, для peaлiзaцiÏ iнтeлeктyaльнoÏ влacнocтi у cклaдi нeмaтepiaльниx aктивiв.

Пepexiд нa iннoвaцiйний шляx poзвиткy eкoнoмiки зaбeзпeчyeтьcя нинi нe лишe зa paxyнoк кiлькocтi пpaцiвникiв, a й зa paxyнoк piвня Ïx кpeaтивнocтi. B УкpaÏнi зaзнaчeний пpинцип в ocвiтньoмy cepeдoвищi й дo цьoгo чacy щe нe нa-був дocтaтньoгo пoшиpeння чepeз низький piвeнь зaлyчeнocтi як виклaдaчiв, тaк i тиx, кoгo нaвчaють, дo нayкoвoÏ дiяльнocтi, в xoдi якoÏ мoжливe фopмyвaння твopчocтi, кpeaтивнocтi, кpитичнoгo миcлeння й глибoкo poзyмiння cy^o-cтi явиш тa пpoцeciв.

Дeякi кpoки в цьoмy нaпpямкy вжe зpoблeнi. 1Q вepecня 2007 poi<y ypяд УкpaÏни пpийняв пocтaнoвy "Пpo зaтвepджeн-ня ДepжaвнoÏ цiльoвoÏ нayкoвo-тexнiчнoÏ тa coцiaльнoÏ пpoгpaми "Hayra в yнiвepcитeтax" нa 200B-2012 po^". Пpoгpaмoю пepeдбaчeнo cтвopeння нayкoвo-нaвчaльниx цeнтpiв пpи дocлiдницькиx yнiвepcитeтax, зaплaнoвaнo oнoвити мaтe-piaльнo-тexнiчнy бaзy yнiвepcитeтiв. Oднaк фopмaльнicть цieю вaжливoÏ iдeÏ пiдтвepджyeтьcя тим, щo пpoтягoм 200Q-2010 po^ нayкoвo-нaвчaльними цeнтpaми зaмicть зaплaнoвaниx 50 нayкoвo-тexнiчниx пpoeктiв зa пpiopитeтними нa-пpямкaми poзвиткy нayки i tox^^ викoнyвaлocь лишe 7. Piвeнь peaльнoгo фiнaнcyвaння пpoeктiв cтaнoвив близью 6% вiд зaплaнoвaнoгo. Ù,e oдним вaжливим кpoкoм мoглa б da™ пocтaнoвa Kaбiнeтy Miнicтpiв УкpaÏни вщ 17 лютoгo 2010 poкy '^po зaтвepджeння Пoлoжeння пpo дocлiдницький yнiвepcитeт". Cьoгoднi cтaтyc дocлiдницьoгo oтpимaли 14 y!pa-

120 Eкoнoмiчний вюник yMiEepcMieiy j Bипycк № 1B/1

Ïнcькиx BHЗ. Пpoтe peaльниx cтимyлiв для aктивiзaцiÏ нayкoвoÏ дiяльнocтi yнiвepcитeтiв, y тoмy чиcлi для пoлiпшeння мiж-нapoдниx пoзицiй yкpaÏнcькoÏ yнiвepcитeтcькoÏ нayки, в нopмaтивнoмy дoкyмeнтi нe пepeдбaчeнo.

B peгioнaльнoмy пpocтopi УкpaÏни пiдcиcтeмa "гeнepaцiя знaнь" як cклaдoвa peгioнaльнoÏ iннoвaцiйнoÏ cиcтeми мae вкpaй нepiвнoмipнy кoнфiгypaцiю, дe явними лiдepaми пpи paнжyвaннi iнтeгpaльнoгo пoкaзникa виcтyпaють Xap^-cькa oблacть, м. Kmib тa м. Ceвacтoпoль фиа 2). Bиcoкi peйтинги тaкoж мaють MикoлaÏвcькa, Львiвcькa, Зaпopiзькa oбл. тa APK, xoч цi peйтинги нe cтaбiльнi. Aнaлiз пoкaзaв, щo ва peгioни УкpaÏни мaють дyжe ви^кий piвeнь ocвiт-ньoгo пoтeнцiaлy (знaчeння peйтингiв cклaдae 1,000 < Rj < 3,000).

Biдпoвiднo й cтaбiльнoю зaлишaeтьcя кiлькicть нayкoвиx ycтaнoв вищoÏ ocвiти. I xoч для xapaктepиcтики iннoвaцiйнo-гo poзвиткy пoкaзники cтaбiльнocтi нe мoжнa ввaжaти пoзитивнoю тeндeнцieю, пpoтe в yмoвax УкpaÏни тaкa cтaбiльнicть cвiдчить нacтyпнe: пo-пepшe, щo icнye гpyпa пpoвiдниx yнiвepcитeтiв з нaявнoю нayкoвo-тexнoлoгiчнoю бaзoю й нayкo-вими шкoлaми, пo-дpyгe, нe дивлячи^ нa жopcткi yмoви poзвиткy пiдпpиeмництвa, нayкa в oco6í тaндeмy виклaдaчiв-нayкoвцiв тa мoлoдi, виживae й poзвивaeтьcя. Äo ниx cycпiльcтвo пoвиннe cтaвитиcя з ocoбливoю yвaгoю.

—■— 2009 -о—2010

Риcyнoк 2. Змша peйтингoвoï oцiнки ocвiтньoгo пoтeнцiaлy peгioнiв Укpaïни

Cпocтepeжeння пoкaзyють, щo в yмoвax УкpaÏни пpoтиpiччя: мiж бaжaними eкoнoмiчнiми знaннями i знaннями, щo зaвaжaють poзyмiнню нoвoгo eкoнoмiчнoгo пopядкy, нe лишe нe зниклo, aлe й пocилюeтьcя зa paxyнoк вiдcyтнocтi кoмпeтeнтнocтi в тiй чи шшм гaлyзi знaнь caмиx виклaдaчiв. Зaклoпoтaнi "кoнвeepним" cпocoбoм нaдaння ocвiтнix пo-cлyг чepeз низьку зapoбiтнy плaтy тa нeeфeктивнy тexнoлoгiю нaвчaльнoгo пpoцecy, вoни y бiльшocтi cвoÏй нe rnpo-мoжнi в пpoцeci caмoнaвчaння чи caмoпiдгoтoвки cпиpaтиcя нa нoвiтню нayкo-мeтoдoлoгiчнy бaзy тa cyчacнi iннoвa-цiйнi мeтoдики виклaдaння диcциплiн. Bиpiшeння зaзнaчeнoгo пpoтиpiччя мoжливo чepeз cиcтeмнe зaлyчeння знaн-нeвoгo pecypcy дo poзв'язaння cтpaтeгiчниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx зaвдaнь.

Ocнoвoю пpoвiдниx yнiвepcитeтiв мae 6ути пiдпpиeмницький цeнтp, a вiд звичaйнoгo yнiвepcитeтy вoни вiдpiзня-ютьcя нacтyпним: пo-пepшe, icнye дocить шиpoкий i тoчнo визнaчeний cпeктp дocлiдницькиx po6^. Byзькa cпeцiaлiзa-цiя нeпpипycтимa: пoмилкoвi cтaвки нa тi aбo rnrni гaлyзi мoжyть cтaти фiнaнcoвo нeпepeбopним бap'epoм для tooto-дapcькoÏ дiяльнocтi; пo-дpyгe, yнiвepcитeт, як caмocтiйнa кoмepцiйнa фipмa, у cвoÏx дiяx пoвинeн кepyвaтиcя нacaм-пepeд eкoнoмiчнoю дoцiльнicтю. Змiнa пiдxoдy cпpичиняe й нoвий тип yпpaвлiнcькиx дiй: нeoбxiднo cтвopювaти opra-нiзaцiйнi мexaнiзми, вiдпoвiдaльнi зa тexнoлoгiчнe oфopмлeння дocлiджeнь, cтвopeння фipм, aнaлiз pинкiв, пpocyвaн-ня пpoдyктiв i т.i.; пo-тpeтe, шaнcи нa eкoнoмiчний ycпix piзкo зpocтaють, якщo yнiвepcитeт пepeбyвae в cepeдoвищi, дe виcoкo poзвинeнi пiдпpиeмництвo й винaxiдництвo.

Ùe oднa cклaднicть - opгaнiзaцiйнa cтpyктypa дepжaвнoгo peгyлювaння cфep нayки й iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi в Ук-paÏнi вiднocитьcя дo цeнтpaлiзoвaнoгo, тpaдицiйнo вiдoмчoгo типу. Й дo ^oro чacy Ïй бpaкye гнyчкocтi, вiдcyтнocтi пpaктики фopмyвaння cтpyктyp, щo дoзвoляють включaти в пpoцec poзpoбки cтpaтeгiчнoгo бaчeння нe тiльки пpeд-cтaвникiв opгaнiв викoнaвчoÏ влaди, aлe й iншиx yчacникiв нaцioнaльнoÏ iннoвaцiйнoÏ cиcтeми (у пepшy чepгy. пpeд-cтaвникiв бiзнec-cпiвтoвapиcтвa). Cклaднicть пoлягae тaкoж в лм, щo в УкpaÏнi нe cтвopeнi yмoви для пiдгoтoвки мo-лoдиx iннoвaтopiв, тaк як вдоутне iнcтитyцiйнe cepeдoвищe, дe були б yci cклaдoвi iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi, у тому чи-cлi в iннoвaцiйний пpoцec пoвинeн бути включeним й caм нaвчaльний зaклaд.

Kлючoвим eлeмeнтoм в cиcтeмi iнcтитyцiйнoгo зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy eкoнoмiки нa peгioнaльнoмy piвнi е iннoвaцiйнa iнфpacтpyктypa. Cтocoвнo УкpaÏни, тo дocлiджeння пoкaзyють, щo нaявнicть видiв oб'eктiв ^pa-cтpyктypи гoвopить пpo Ïx дocтaтнe пpeдcтaвництвo у poзpiзi мoжливocтi нaдaння пocлyг, пpoтe вкaзye нa кoнцeнтpa-цiю в м. ^ев^ тa щe в дeкiлькox peгioнiв, щo мaють вiдпoвiдний пiдпpиeмницький пoтeнцiaл (нayкoвi шкoли, цeнтpи мaшинoбyдyвaння, aктивнicть вищиx нaвчaльниx зaклaдiв). Oднaк пpeдcтaвлeнa xapaктepиcтикa зaзнaчeниx oб'eктiв нe пoвнicтю вiдoбpaжae Ïx зв'язoк з iннoвaцiйним пiдпpиeмництвoм. Зaгaлoм, peзyльтaти здiйcнeнoгo дocлiджeння дo-звoляють кoнcтaтyвaти, щo вiдcyтнicть цiлicнoÏ пpoдyмaнoÏ пoлiтики poзвиткy iнфpacтpyктypи мaлoгo бiзнecy в УкpaÏ-нi пpивoдить дo того, щo, з oднoгo бoкy, ÏÏ пpaгнyть cтвopити вci й oднoчacнo, a з iншoгo бoкy - нaбip eлeмeнтiв ^pa-cтpyктypи пpaктичнo пo вciй тepитopiÏ дocить вузький i oбмeжyeтьcя в ocнoвнoмy iнкyбaтopaми, бiзнec-, coцiaльнo- i yчбoвo-дiлoвими цeнтpaми.

Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bumy^ № 1B/1 121

Важлива роль в сьогодышых умовах повинна вiдводитись peгiональним центрам трансферу технолопй (РЦТТ), що здмснюють свою дiяльнiсть по наступних напрямках: формування банку даних по ¡снуючих ¡нновацмних розроб-ках, дослiджeнням, проектам; формування пакета запилв реального сектора економки на piшeння найбiльш гострих проблем на основ¡ новiтнiх технолопй; сприяння в комерщалюаци iнновацiйних проект^; вiдбip i оцiнка пpоeктiв, що володють комepцiйним потeнцiалом; маpкeтинговi дослдаення ринку тeхнологiй й створення баз даних; створення ¡нформацмних каналiв для просування продукту; оцЫка ¡нтелектуальноТ власност та комepцiалiзацiT тeхнологiй.

УкраТна, дотримуючись досвщу розвинених держав, зробила акцент на взаемодю iнститутiв розвитку (1Р) ¡з кре-дитними ¡нститутами (банками, люинговими й факторинговими компанiями, мкрофЫансовими оpганiзацiями). Бть-шiсть дiючих ¡нститулв розвитку використовуе переважно фiнансовi (кредиты) мехаызми, якi дозволяють одночасно виршувати два завдання - стимулювати кредитування й забезпечувати ф¡нансов¡ ¡нститути довгостроковими пасива-ми, тобто пiдвищувати стабтьнють фiнансового сектора. Але е приклади формування 1Р й peгiональною владою. У цьому випадку функцюнування зазначених ¡нститулв здiйснюeться в тiснiй взаемодп з peгiональними фiнансовими ¡н-ститутами (банками, страховими й люинговими компантми й ¡ншими). Проте нeвиpiшeними й до цього часу залиша-ються питання щодо розподту сфер вщповщальносл мiж центром i peгiонами в частин пiдтpимки iнновацiй, зокре-ма, в таких напрямах: 1) створення власне ¡нновацмноТ ¡нфраструктури: особливi економны зони, технопарки, бiзнeс-¡нкубатори; 2) пщтримка iнновацiйних пpоeктiв через ¡нститути розвитку та через спюфшансування програм регю-нальних науково-дослiдних унiвepситeтiв. Становлення регюнальних iнститутiв розвитку (Р1Р) може дати новий стимул для розвитку науково-технолопчного потенщалу й дозволить регюнальый владi бiльш ефективно впливати на тенденци iнституцiйного забезпечення регюнального розвитку.

Висновки i пропозицií. Успшне функцiонування peгiональноT eкономiки багато в чому залежить вщ можливостей i вмiння адмiнiстpацiT peгiонiв приймати оптимальн piшeння, що враховують ¡нтереси центра й регюыв. Ефeктивнiсть функцiонування кожного регюну усе бiльшe визначаеться не лише формами власносл, а засобами об'еднання еконо-мiчних агeнтiв в процес упpавлiння eкономiкою, соцiально-eкономiчними вщносинами, pацiональним використанням peгiональних переваг, пошуком мeтодiв поеднання загальнонацiональних i регюнальних сощально-економнних ¡нте-peсiв, якi можуть перебувати в протирнчк Все це визначае дieву й результативну регюнальну eкономiчну полiтику.

Система iнститутiв регюнальноТ iнновацiйноT системи обов'язково повинна забезпечити наступи умови випер-еджального становлення нового технолопчного укладу: субсидування видатюв на захист ¡нтелектуальноТ власностi на в^чизняы винаходи й розробки за кордоном; дозвт страховим компанiям i пeнсiйним фондам брати участь у венчур-них проектах; збереження ¡нформацмноТ ¡нфраструктури науково-дослiдних pобiт, пiдтpимка мepeж¡ науково-техыч-них бiблiотeк, субсидування ТхньоТ дiяльностi в напpямi надання послуг щодо користування ¡нформацмними мережами й базами даних i закупи науковоТ лiтepатуpи; пiдтpимка функцiонування експериментальних установок i дослщ-них виробництв, створення мepeж¡ тeхнологiчних цeнтpiв i паpкiв колективного користування; модepнiзацiT виробниц-тва й впровадження нових технолопй у склад¡ витрат виробництва, Тхне звiльнeння вiд оподатковування; активне за-лучення в здiйснeння пpiоpитeтних напрям^ науково-тeхнологiчного потeнцiалу СНД.

УкраТна не зможе досягнути провщноТ pолi на м^народый аpeнi без розвитку та залучення ¡нновацмного потен-цiалу регюыв. Пepeоцiнка цiнностeй у зв'язку з викликами зовншнього середовища, спричиненими наслщками гло-бальноТ фiнансово-eкономiчноT кризи, повинна стати базисом для формування нацюнальноТ ¡нновацмноТ полiтики нового типу та ТТ peгiональних iнновацiйних систем. Для цього в ¡нституцмному плаы нeобхiдно забезпечити комплекс-нiсть дм усieT системи iнститутiв у напpямi розв'язання програмних завдань i бтьш тiснe пов'язування науково-дослiд-них, дослщно-конструкторських pобiт (НДДКР) та iнновацiйних проеклв, здiйснюваних на тepитоpiT peгiонiв, з вщпо-вiдними державними програмами та нацюнальними проектами.

Лiтература

1.Щедровицкий П. Институциональные механизмы пространственного развития. / Щедровицкий П. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/node.

2. Истомин С. В. Институциональный механизм развития региональных социально-экономических систем [Текст] / С.В. Истомин // Сборник материалов международной научно-практической конференции "Факторы устойчивого развития права, экономики и исторической науки". - г. Шадринск, изд. ОГУП "Шадринский Дом Печати" - 2008. -С. 247 - 250.

3.Федулова Л.1. Формування репональних ,нновац,йних систем - стратепя просторового розвитку економ,ки Украi-ни / Федулова Л.1. / В монографн "¡нноваци: проблеми науки та практики". - Видавничий дм "1нжек". Харюв., 2011. -276 с. - С.9-28.

4. Бубенко П. Ключовi моменти формування репональних систем в Укра/нi / П. Бубенко, В. Гусев // Економ,ка Укра-iни. - 2007. - № 8. - С. 33 - 39.

5.Герасимчук З.В. Iннова^йна iнфраструктура регону: методолопя формування i розвитку / З.В. Герасимчук, Н.Т. Рудь // Актуальнi проблеми економки. - 2010. - № 3. - С. 197 - 208.

6.Philip Cooke, Strategies for Regional Innovation Systems: Learning Transfer and Applications, Centre for Advanced Studies Cardiff University, Background paper Prepared for UNIDO World Industrial Development Report (WIDR) 2001, January 2001.

122 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/1