Научная статья на тему 'Церковная архитектура Украины XVII-XIX вв. (на примере работ г. Павлуцкого)'

Церковная архитектура Украины XVII-XIX вв. (на примере работ г. Павлуцкого) Текст научной статьи по специальности «СМИ (медиа) и массовые коммуникации»

CC BY
84
43
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦЕРКОВНОЕ ЗОДЧЕСТВО / АРХИТЕКТУРА / САКРАЛЬНОЕ СООРУЖЕНИЕ / ИКОНОСТАС / CHURCH ARCHITECTURE / ARCHITECTURE / TEMPLE / SACRED BUILDING / ICON SCREEN / ЦЕРКОВНЕ ЗОДЧЕСТВО / АРХіТЕКТУРА / ХРАМ / САКРАЛЬНА СПОРУДА / іКОНОСТАС

Аннотация научной статьи по СМИ (медиа) и массовым коммуникациям, автор научной работы — Богатикова Елена Вадимовна

Охарактеризованы основные работы Г. Павлуцкого, посвященные деревянному и каменному церковному зодчеству южнорусского региона. Обозначены особенности церковного зодчества, которые попали в поле зрения исследователя. Акцентировано внимание на выводах, сделанных Г. Павлуцким о происхождении сакрального зодчества региона.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Church architecture Ukraine XVII-XIX centuries. In the creative heritage of G. Pavlutsky

In the present article the author characterizes the main works of G. Pavlucky about wooden and stone church architecture. The author pointed features of architecture, which got into the field view of the researcher. She also focuces on the conclusions made G. Pavlucky relatively origination of church architecture.

Текст научной работы на тему «Церковная архитектура Украины XVII-XIX вв. (на примере работ г. Павлуцкого)»

ISSN 2226-2849

В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2014, ВИП. 7

Batychko G.I.

FEATURES OF THE NATIONAL EDUCATIONAL SPACE OR CHOICE UNDER

UNCERTAINTY

The formation of information society is accompanied by the transformation of the global socio-cultural space that affected also the reformatting of educational system. Educating of personality which is able to self-development and educational training diversity are the main features of educational space of transition time that leads to updating various forms of distance learning. Global trends find the specific outlook on national ground. In the conditions of the uncertainty level increasing caused by the complexity of the socio-political situation, the choice of future profession replaced by choice of university that can provide the most complete set of educational services. Increased competition between Ukrainian universities requires innovation development and systematic implementation of information technologies either to ensure the integration into the European educational system, or to create a viable educational system of fundamentally new type.

Key words: information society, cultural space, the paradigm, the educational system, distance learning.

УДК 72(477):929Павлуцький Богатжова О. В.

ЦЕРКОВНА АРХ1ТЕКТУРА УКРА1НИ XVII - XIX СТ. (НА ПРИКЛАД1 ПРАЦЬ Г. ПАВЛУЦЬКОГО)

Охарактеризовано основш роботи Г. Павлуцъкого, присвячен дерев'яному та кам'яному церковному зодчеству твденнорусъкого регюну. Зазначено особливост1 церковного зодчества, ят потрапили у поле зору досл1дника. Акцентовано увагу на висновках, зроблених Г. Павлуцъким щодо походження сакралъного зодчества регюну.

Ключов1 слова: церковне зодчество, архтектура, храм, сакралъна споруда, /коностас.

Наша держава успадкувала вщ пройдешшх сташть ушкальний, неповторний скарб -пям'ятки дерев'яного сакрального зодчества. За тдрахунками сучасних дослщниюв в Укрш'ш збереглося понад 2,5 тис. дерев'яних церков, з яких близько 1000 вщносяться до XV - XVIII ст. Окр1м цього, на прилеглих етшчних украшських землях !х нал1чуеться ще близько твтисячь Але, за тдрахунками Р. Маньковсько'1, на обл1к та тд охорону взято трохи бшьше 18% ¿снуючих пам'яток. Розглядаючи дерев'яш церкви, розташоват не лише на територп Украши, але й сучасних Польщ1 та Словаччини, дослщниця в1дм1чае уткальтсть цих храм1в, що стали звершенням не лише укршнсько! але й св1тово'1 культури.

Спираючись на дослщження вчених XIX ст., пам'яткоохоронний досвщ, теоретичн напрацювання в цариш сакрального буд1вництва, Р. Маньковська переконана, що сучасна украшська наука формуе засади створення арх1тектурно'1 охоронно-реставрацшно! галуз1, що дасть можливють вщродити 1 зберегти ¿сторико-культурну спадщину Украши [4, с. 77 - 78; 83]. Саме тому тема обраного дослщження е на сьогодш досить актуальною.

Кшець XIX - початок XX ст. - час пожвавлення наукового штересу до вивчення пам'яток украшсько'1 художньо'1 культури, вщ арх1тектурних споруд до предмет1в побуту та збро'1. Поштовхом для росту ¿сторичних дослщжень арх1тектурно-мистецько'1 спадщини вс1е'1 Украши стало проведення 1899 р. XI Археолопчного з'!зду у Киев1. З-пом1ж шших

нaйaктивнiшy yчacть y poбoтi «Koмiciï для oпиcy cтapoжитнocтeй Укpaïни», c^opero'i пpи Kиïвcькoмy тoвapиcтвi Hecтopa Л^пиедя для дocлiджeння тa oпиcy там'яток cтapoвини Boлинcькoï, Kиïвcькoï, Пoлтaвcькoï, Пoдiльcькoï й Чepнiгiвcькoï гyбepнiй, взяв i пpoфecop Kni^^^ro yнiвepcитeтy Cв. Boлoдимиpa Г. Пaвлyцький [3, с. 121].

Як зaзнaчae caм дocлiдник, caмe йoмy Mocкoвcьким apxeoлoгiчним тoвapиcтвoм, зa пoдaнням гoлoви Hayкoвoгo тoвapиcтвa Hecropa Лiтoпиcця M. Дaшкeвичa, бyлo дopyчeнo вивчeння пaм'ятникiв мaлopociйcькoгo миcтeцтвa. I вжe влiткy 1903 p. yнiвepcитeт Cв. Boлoдимиpa вiдpядив Г. Пaвлyцькoгo для дocлiджeння cтapoжитнocтeй peгioнy. [5, с. 1]. Caмe Гpигopiю Гpигopoвичy cyчacнi дocлiдники вiддaють пepшicть y визнaчeннi дepeв'янoгo кyльтoвoгo зoдчecтвa як oб'eктy миcтeцькoгo дocлiдy [3].

Bиpiшивши пpoвoдити xapaктepиcтикy cтapoжитнocтeй зa ïx xapaктepoм, a нe зa мю^м poзтaшyвaння, дocлiдник знaчнy yвaгy пpидiлив дepeв'яним цepквaм XVII i XVIII ст., мoтивyвaвши cвiй вибip тим, щo цi пaм'ятки бiльшe зa iншиx пpиpeчeнi нa зaгибeль. З щею мeтoю Г. Пaвлyцький o6ct^®:™ дeякi ceлa, мicтeчкa тa мicтa y тpьox гyбepнiяx: Khi^^m^ ^д^^кт тa Boлинcькiй, зpoбив oбмipи, птани, poзpiзи тa фoтoзнiмки poзтaшoвaниx y ниx цepкoв.

Пiд чac eкcпeдицiï Г. Пaвлyцький oбcтeжив 34 пpaвocлaвнi цepкви, з ниx V y Kиïвcькiй гyбepнiï, 16 - y Biнницькiй тa 11 - y ^д^^кт, a тaкoж 3 кaтoлицькиx xpaми y Boлинcькiй (цepквa Cв. Aнни - м. Пoлoннe Hoвoгpaдвoлинcькoгo пoвiтy; цepквa Oбpeтiння Чecнoгo Xpecra - м. Чyднoв, Житoмиpcькoгo пoвiтy) тa Пoдiльcькoï (цepквa Cв. Tprn^ - м. Зeнькiв Лeтичiвcькoгo пoвiтy) гyбepнiй [5].

Bci мaтepiaли, зiбpaнi й oпpaцьoвaнi Г. Пaвлyцьким, чacткoвo y cпiвaвтopcтвi з iншими члeнaми Icтopичнoгo тoвapиcтвa Hecтopa Лiтoпиcця Ю. Оцитоьким, M. Бiляшiвcьким тa B. Щepбaкiвcьким, знaйшли виcвiтлeння y видaннi «Дpeвнocти Укpaины. Kaмeнныe и дepeвянныe xpaмы», якe пoбaчилo cвiт 1905 p. Bкaзaнy пpaцю дocлiдники ввaжaють oднoï з нaйвизнaчнiшиx y нayкoвoмy дopoбкy вчeнoгo. Цeй нapиc e пepшoю y вiтчизнянiй нayцi cпpoбoю icтopичнoгo oпиcy тa aнaлiзy oкpeмoгo виду нaцioнaльнoгo миcтeцтвa нa ocнoвi вивчeння apxiвниx джepeл, лiтepaтypи тa, нaйгoлoвнiшe, знaчнoгo фaктичнoгo мaтepiaлy [3, с. 121]. вiдзнaчити, щo poбoтa Г. Пaвлyцькoгo зaвдяки уш^льним фoтoзнiмкaм тa плaнaм цepкoв, бшьшють якиx нe збepeглиcя дo XXI ст. пpeдcтaвляe нeaбиякy цiннicть для cyчacниx дocлiдникiв apxiтeктypниx пaм'ятoк У^шни XVII - XIX cт. Пpoтe нa cьoгoднi щe нe cтвopeнo rpyнтoвнoгo aнaлiзy як дaнoï po6oto, тaк i iншиx poзвiдoк дocлiдникa y цapинi мaлopociйcькoгo цepкoвнoгo зoдчecтвa вкaзaнoгo пepioдy. Bиключeння cтaнoвить лишe пoбiжнi oгляди кaндидaтa apxiтeктypи M. Гoнчapeнкa [2] тa нayкoвoгo cпiвpoбiтникa iнcтитyтy iCTopiï У^шни HAH У^шни H. Koвпaнeнкo[3], зpoблeнi дocлiдникaми y xoдi aнaлiзy вeликoï кiлькocтi дocлiджeнь apxiтeктypи Укpaïни.

Poбoтa cклaдaeтьcя з пepeдмoви тa 19 poздiлiв, кoжeн з якиx мicтить oпиc oднoгo aбo дeкiлькox xpaмiв; 2 poздiли aвтop пpиcвятив xapaктepиcтицi мoнacтиpiв: Meдвeдiвcькoгo Mикoлaïвcькoгo тa Moтpoнинcькoгo в Чepнiгiвcькoмy пoвiтi Kme^^'i гyбepнiï [5].

У cвoeмy дocлiджeння Г. Пaвлyцький пopyшив нaйбiльш диcкyciйнe питaння: чи юнуе нaцioнaльний фeнoмeн y^arn^^'i' apxiтeктypи, зoкpeмa цepкoвнoï? Cлiдoм зa iншими дocлiдникaми - O. Hoвицьким, M. Pycoвим, O. Cлacтьoнoвим, B. Cтacoвим тa iнш. -Гpигopiй Гpигopoвич нaгoлoшye нa caмoбyтнocтi y^arn^^'i' apxiтeктypи. ^гляд нa ^ï як нa тацютальний кyльтypний фeнoмeн y циx aвтopiв oбyмoвлюeтьcя, нa думку cyчacнoгo дocлiдникa M. Гoнчapeнкa, ïx пepeкoнaнicтю у глибoкиx, дoxpиcтиянcькиx витoкax дepeв'янoгo нapoднoгo зoдчecтвa У^шни, здaтнicтю дo твopчoï пepepoбки нapoдoм вcix впливiв, кoтpi cтaли eтaпaми poзвиткy i збaгaчyючими фaктopaми для y^arn^^'i' apxiтeктypи [2].

У ^уштый пepeдмoвi Г. ^влуцький пepш зa вce вкaзaв та aктyaльнicть дocлiджeння

мaлopociйcькoï, aбo, як вiн ïï щe нaзивae, пiвдeннopociйcькoï дepeв'янoï цepкoвнoï apxiтeктypи: «Дocлiджeння мaлopociйcькoï цepкoвнoï apxiтeктypи дocить вaжливe, 6o вoнa e плщ нapoднoï xyдoжньoï твopчocтi, бeзпocepeднe втiлeння нapoднoгo xyдoжньoгo caмкy» [5, с. 2].

Ha oкpeмиx CTopirnax cвoeï poбoти Г. Пaвлyцький виcтyпae нe як нayкoвeць, a як пoeт, зaкoxaний у нapoднy apxiтeктypy poмaнтик. Taк, oпиcyючи зoвнiшнiй oблiк мaлopociйcькиx xpaмiв, вiн у пepшy чepгy звepнyв yвaгy нa вдауттсть пpикpac, нa думку дocлiдникa вoни й нe пoтpiбнi, кoли мoвa йдe пpo виpaжeння peлiгiйниx пoчyттiв нapoдy, втiлeниx у caкpaльнiй apxiтeктypi. Xpaм у Г. Пaвлyцькoгo - «там'ятник пoчyтrю, кoтpe пpaгнe дo нeбa» [5, с. 4].

Oпиcyючи зoвнiшнiй вигляд мaлopociйcькиx xpaмiв, Г. ^влуцький звepнyв yвaгy нa щe oднy ocoбливicть ïx бyдoви - в^ута^ть фacaдiв: «Maлopycькi xpaми пoзбaвлeнi фacaдiв... Пaнyючим типoм мaлopycькoï apxитeктypи e тpьoxкyпoльнa цepкoвь; в Пiвдeннo-Зaxiднoмy ^aï мoжнa зycтpiти здeбiльшoгo xpaми caмe цьoгo типу...» [5, с. 5]. Cтapaннo oпиcyючи зoвнiшнiй вигляд цepкoв, ïx плaнoвy бyдoвy, дocлiдник нe вкaзye нa ïï витоки.

Peтeльнo пpoaнaлiзyвaвши вecь таявний мaтepiaл, Г. Пaвлyцький видiлив дeкiлькa типiв xpaмiв, xapaктepниx для пiвдeннo-зaxiднoгo peгioнy: oднoкyльний, тpьoxкyпoльний, п'ятикyпoльний. Oкpeмo дocлiдник видiлив xpaми xpecтooбpaзнoгo ona^ з oдним кyпoлoм у ^mpi xpecтa: «Пopяд з типoм тpьoxкyпoльнoгo xpaмy зycтpiчaeтьcя тип oднo кyпoльнoгo...Tpeтiй тип мaлopociйcькиx цepкoв - де xpaм з п'ятьмa кyпoлaми...Cлiд щe вiдмiтити xpaми xpecтooбpaзнoгo п^ну...» [5, с. 9-10].

Г. ^влуцький да зaлишив пoзa yвaгoю дocлiджeнь cвoïx пoпepeдникiв щoдo пoxoджeння мaлopociйcькиx цepкoв. Taк, звepтaючиcь дo poбiт Hopбeкoвa вiн кaтeгopичнo нe пoгoджyeтьcя з думшю ocтaнньoгo пpo пoxoджeння «мaлopycькoï apxiтeктypи вiд дepeв'янoгo пiвнiчнopycькoгo зoдчecтвa», нaгoлoшyючи нa yнiкaльнocтi, caмoбyтнocтi xpaмiв дocлiджyвaнoгo peгioнy. Hayкoвeць зaпepeчyвaв тaкoж виcнoвки пpo зaxiднe пoxoджeння пiвдeннopociйcькиx xpaмiв iншoгo дocлiдникa дepeв'янoï apxiтeктypи B. Cycлoвa (185V - 1921).

Haтoмicть, Г. Пaвлyцький виcлoвлюe влacнe бaчeння cтocoвнo чacy виникнeння, пoxoджeння тa xapaктepy мaлopociйcькoï цepкoвнoï apxiтeктypи. Дocлiдник cxильний дaтyвaти пoявy xpaмiв oпиcyвaнoгo типу XI cт. Зaдля пiдтвepджeння cвoeï гiпoтeзи щoдo чacy тa aвтeнтичнocтi пoxoджeння мaлopociйcькиx xpaмiв Г. Пaвлyцький звepтaeтьcя дo вивчeння icтopичниx джepeл: лiтoпиciв XI - XV ст. - Paдзивiлoвcький aбo Keнiгcбepcький лiтoпиc, Iзбopнiк вeликoгo князя Cвятocлaвa (10V3 p.) - дe знaxoдить бaгaтo зoбpaжeнь тpьoxглaвиx тa п'ятиглaвиx xpaмiв.

Bкaзyючи нa пepвинний влив вiзaнтiйcькиx тpaдицiй цepкoвнoгo бyдiвництвa, Г. Пaвлyцький вiдзнaчae йoгo пoдaльший caмocтiйний poзвитoк, пoявy влacниx opигiнaльниx ocoбливocтeй. Дocлiдник нe cxильний вiднocити мaлopociйcькi xpaми нi дo oднoгo зi cтилiв, вoни, нa йoгo думку, caмi e oкpeмим cтилeм, щo пpиpoднo виник iз бyдiвeльнoгo мaтepiaлy i зaлишaвcя нeзмiнним yпpoдoвж cтoлiть: «Пiвдeннa Pociя...збepeглa фopми цepкoвнoï apxiтeктypи, нe дивлячиcь нa бaгaтoвiкoвий вплив кaтoлицизмy тa унп. Дo мaлopycькиx дepeв'яниx xpaмiв», - та думку дocлiдникa - «жoднoï з вiдoмиx xyдoжньo-icтopичниx cxeм; ïx да мoжнa вiднecти aнi дo гoтики, aнi дo cтилю вiдpoджeння, aнi дo бapoкo; вoни caмi пpeдcтaвляють cтиль, який пpиpoднiм чинoм виник iз бyдiвeльнoгo мaтepiaлy i пpoтягoм бaгaтьox вiкiв зaлишaвcя дазмшним» [5, с. 11-13]. Пpиклaдoм e Уcпeнcькa цepквa в м. Пoлoннoмy Hoвoгpaдвoлинcькoгo пoвiтy Boлинcькoï гyбepнiï, яку Г. ^влуцький ввaжae зpaзкoм дepeв'янoгo цepкoвнoгo зoдчecтвa пoчaткy XVII ст.: «Уcпeнcький xpaм мoжe ввaжaтиcя зpaзкoм apxiтeктypнoгo cтилю, щo вcтaнoвивcя, i вкaзyвaти нa icнyвaння нa твдш Pociï бiльш cтapoвинниx cпopyд, кoтpi нe дiйшли дo нac i кoтpi мoгли пoкaзaти як зapoджeння cтилю, тaк i йoгo пoдaльший poзвитoк» [5, с. 105].

Oтжe, пpoaнaлiзyвaвши впливи зaxiднoгo, вiзaнтiйcькoгo зoдчecтвa на вiтчизнянe xpaмoвe бyдiвництвo, Г. Пaвлyцький poбить виcнoвки, щo, xoч тaкi впливи i мали мюде, пpoтe «мaлopociйcькe дepeв'янe цepкoвнe зoдчecтвo e миcтeцтвoм нaцioнaльним» [5, c. 1113].

Cлiд вщзначити, щo завдання, якe пocтaвив пepeд coбoю Г. Пaвлyцький бyлo значш шиpшим нiж пpocтo oпиcaти apxiтeктypний aнcaмбль пiвдeннo-зaxiдниx xpaмiв, aлe й пpocлiдкyвaти icтopiю ïx виникнeння, peлiгiйнoï дiяльнocтi i вce цe на rai icтopичниx пoлiй, яким дocлiдник тeж пpидiлив чимaлo yвaги. Дeякi poздiли poбoти пepeвaнтaжeнi мaтepiaлaми мicцeвoï icTOpiï, а бeзпocepeдньo тeмi дocлiджeння вiдвeдeнo знaчнo cкpoмнiшe мicцe.

Xapa^epTOra^ кoжнoï цepкви Г. Пaвлyцький бyдye за пeвним плaнoм: кopoткa icтopiя мicтa (мicтeчкa aбo ceлищa), дe бyлo збyдoвaнo xpaм; icтopiя йoгo бyдiвництвa та дiяльнocтi; зoвнiшнiй вигляд xpaмy та йoгo внyтpiшнe yбpaнcтвo. Cлiд, oднaк, вiдзнaчити, щo цьoмy ocтaнньoмy пункту aвтop пpидiлив нaймeншe yвaги. Taк, Г. Пaвлyцький дав y cвoïй poбoтi oпиc iкoнocтaciв лишe дeкiлькox цepкoв: Уcпeнcькoï цepкви (м. Яpишiв Moгильoвcькoгo пoвiтy Пoдiльcькoï гyбepнiï) [5, c. 35], цepкви в iм'я вeликoмyчeникa Гeopгiя (м. Tapaщa, Kme^^ гyбepнiя) [5, c. 54], Cвятo-Mиxaйлiвcькoï цepкви (м. Чepeмиcи Boлocькi, Moгильoвcький пoвiт, Пoдiльcькa гyбepнiя) [5, c. 5V], пoяcнюючи де тим, щo вoни бyдyвaлиcя за тевним зpaзкoм, oднaкoвим для вcix цepкoв пiвдeннo-зaxiднoгo кpaю, вiд я^го зазвичай нe вiдcтyпaли [5, c. 104]. Xapa^epTOra^ кoжнoï з oбcтeжeниx Г. Павлуцьким цepкoв cyпpoвoджyeтьcя нaкpecлeним плaнoм та фoтoгpaфieю, щo, бeз cyмнiвy, cтaнoвить нeaбиякий iнтepec для cyчacниx дocлiдникiв.

Г. Павлуцький oдним iз пepшиx пopyшив пpoблeмy збepeжeння пepвиннoгo вигляду xpaмiв, пoчacти втpaчeнoгo чepeз нeпpoфeciйнe пpoвeдeння peмoнтнo-pecтaвpaцiйниx po6í^ Ha cтopiнкax «Дpeвнocтeй Укpaины» дocлiдник нeoднopaзoвo вказував на тe, щo pecтaвpaцiйнi poбoти, якi пpoвoдилиcь y xpaмax, пoчacти змiнювaли ïx зoвнiшнiй oблiк дo нeпiзнaвaнocтi: Як ^иклад вiн нaвoдить цepквy Пoкpoвa Пpecвятoï Бoгopoдицi в ceлi Cyткoвцяx Лeтичiвcькoгo пoвiтy Пoдiльcькoï гyбepнiï: «Ha даний мoмeнт зoвнiшнiй вигляд цepкви зазнав cyттeвиx змiн. . ..зoвнiшнiй вигляд CyTO^e^^i' цepкви cильнo змiнивcя, вce xapa^ep^, типoвe зниклo. tommi дaxи зам^ш зaлiзними, виcoкий двoxcкaтний дax з бapoчнoю глaвoю над ним i кам'яними фpoнтoнaми знищeнo i зaмiнeнo дepeв'яним бaгaтoкyтним бapaбaнoм з шaтpoвим вepxoм на нoвий cмaк; дepeв'янa дзвiниця над зaxiдним кiнцeм xpecra, XVIII cт., oбшeлeвaнa та втpaтилa cвoï opигiнaльнi гapнi фopми мaлopycькoгo cтилю, дax ïï тeж тpoxи змiнeнo; ззoвнi цepквa oштyкaтypeнa» [5,c. 49].

Bиcнoвки cтocoвнo пoчaткy бyдiвництвa цepкoв y пiвдeннo-зaxiднoмy ^aï, тeopiй пoxoджeння пiвдeннo-зaxiднoгo дepeв'янoгo цepкoвнoгo зoдчecтвa, дiяльнocтi цepкoв та мoнacтиpiв тoщo, зpoблeнi Гpигopieм Гpигopoвичeм на crop^^x ocнoвнoï poбoти, пoвтopюютьcя y йoгo дoпoвiдяx на зaciдaнняx Icтopичнoгo тoвapиcтвa Hecтopa Лiтoпиcця, зpoблeниx y piзний чac пpoтягoм 1904 - 1906 pp. [6, 8, 9].

Poзвiдки Г. Павлуцьшго щoдo цepкoвнoï apxiтeктypи пiвдeннopociйcькoгo кpaю вмiщeнo тaкoж i y бaгaтoтoмнoмy видaннi «Иcтopия pycœoro иcкyccтвa» I. Гpaбapя. Пpoтe, якщo cвoю poзвiдкy «Дepeвянныe и кaмeнныe xpaиы» дocлiдник пpиcвятив aнaлiзy c^^mx та мicтeчкoвиx цepкoв XVII - XIX ст., тo y статп, вмiщeнiй в «Иcтopии pyccкoгo TO^ccraa» вiн звepнyвcя дo caкpaльниx памяток ^ева та Чepнiгoвa XI ст. Tp^oprn Гpигopoвич нaгoлocив на тому, щo «вci вцiлiлi дo rac пам'ятки вeликoкняжoï eпoxи в Пiвдeнiй Pociï нocять на co6í ^ди вiзaнтiйcькoï poбoти: вcюди ми бaчимo вiзaнтiйcькy тexнiкy та вiзaнтiйcькi xyдoжнi пpийoми» [V, c. 143-162].

Цшавим дoпoвнeнням е poзвiдкa Г.Пaвлyцькoгo щoдo цepкoвниx бyдiвeль cтилю «empire» y Пoлтaвcькiй гyбepнiï, пpичoмy дocлiдник нaгoлocив на тoмy, щo зaxiдний стиль («empire») «c^po cтaв cпpaвдi pycьким cтилeм». Дocлiдник назвав вiciм пам'ятниюв цьoгo

стилю: Mикoлaïвcькa, coбopнa Уcпeнcькa тa Bocкpeceнcькa цepкви у м. Xopoлi, Tpo'i^^ цepквa у c. Bишнякax, Mикoлaïвcькa (м. Poмни), двi цepкви в ceлax Gнькax тa Bep^rax Xopoльcькoгo пoвiтy тa цepквa в м. Лyбнax, зaзнaчивши пpи цьoмy, щo «в Пoлтaвcькiй гyбepнiï ва xpaми cтилю «empire» зaмiнили coбoю cтapoвиннi дepeв'янi цepкви мaлopociйcькoгo стилю».

Ocoбливocтi cтилю Г. Пaвлyцький пpocлiдкyвaв нa пpиклaдi двox дyжe cxoжиx мiж coбoю цepкoв - coбopнoï Уcпeнcькoï тa Bocкpeceнcькoï у м. Xopoлi: coбopнa цepквa «мae лшш пpикpacи aнтичнoгo зpaзкa: вcepeдинi ща цepкви звepxy пo cтiнax i в кутала нa кaпiтeлi пiляcтpiв i нa бapaбaнi кyпoлa; ^yrai вeликi cкyльптypнi poзeтки нa CTrnax пopтикiв,

вeликi вaзи у нiшax нa зoвнiшнix cтiнax тoщo.....у циx xpaмax cтилю «empire» пepeдню

чacтинy фacaдy yтвopюe пopтик з дopичними кoлoнaми; тaкi пopтики вcтaнoвлювaлиcя з тpьox бoкiв: з пiвнoчi, пiвдня тa зaxoдy; нижня чacтинa cтiни oбpoблeнa pycтaми, вepxня -глaдкa; кoлoни, гpycтики, кyпoл - яйцeвиднoï фopми нa зpaзoк кyпoлa coбopy cв. Пeтpa в Pимi.. .дopичнi кoлoни чacтo нe мaють бaз - цe pиca py^^ro "empire"» [9, с. 94-9V].

Taким чинoм, Гpигopiй Гpигopoвич у cвoeмy дocлiджeння зyмiв вдaлo пoeднaти icropTO пiвдeннopociйcькoгo кpaю з icтopieю цepкoвнoгo бyдiвництвa, дaв дeтaльний aнaлiз кoжнoï cпopyди, видiлив тpи типи xpaмoвиx бyдiвeль, xapaктepниx для дaнoгo peгioнy. Kpiм тoгo, пpaця мicтить ra^eonern плaни цepкoв тa фoтoгpaфiï бiльшocтi з ниx, щo у XXI ст. poбить ïï тaкoж i цшним icтopичним джepeлoм. Cпиpaючиcь та шиpoкий фaктичний мaтepiaл тa пpaцi пoпepeдникiв Г. Пaвлyцький дoвoдить caмoбyтнicть пiвдeннo-зaxiднoï цepкoвнoï apxiтeктypи.

Список використано*1 лiтepaтypи

1. Гиpич I. Дiяльнicть Kni^^^ro тoвapиcтвa oxopoни пaм'ятoк cтapoвини i миcтeцтвa (1910

- 1919 pp.) тa йoгo дiячi [Eлeктpoнний pecypc] I I. Гиpич. - Peжим дocтyпy: http://www.i-hyrych.nameI Kyiv/Tov Oxorony Pamjatok. html.

2. Гoнчapeнкo M. E. Cтaнoвлeння icтopичниx дocлiджeнь apxiтeктypи Укpaïни (кiнeць XIX -пoчaтoк XX cт.) : aвтopeф. диc. ... кaнд. apxiтeктypи: OTe^ 18.00.01 Teopiя apxiтeктypи, pecтaвpaцiя там'яток apxiтeктypи I Гoнчapeнкo Maкcим Eдyapдoвич ; Aкaд. oбpaзoтвopчoгo миcтeцтвa i apxiтeктypи. - Kиeв, 2000. - 21 c.

3. ^вта^н^ H. Apxiтeктypнo-миcтeцькa cпaдщинa У^шни в ^a^x визнaчниx yчeниx дpyгoï пoлoвини XIX - пoчaткy XX cт. I H. ^вта^н^ II Укpaïнcький icтopичний жypнaл.

- 2005. - M 6. - C. 112-128.

4. Maнькoвcькa P. Caкpaльнa дepeвянa apxiтeктypa У^шни y cвiтoвiй cпaдщинi

I P. Ma^^^a II Kpaeзнaвcтвo. - 2010. - M 4. - C. VV-86.

5. ^влуцкий Г. Дepeвянныe и кaмeнныe xpaмы [Элeктpoнный pecypc] I Г. Пaвлyцкий

II Дpeвнocти Укpaины. - Kиeв : Изд. Импepaтopcкoгo Mocк. Apxeoлoг. o^a, 1905. -Bып. 1. - 124 c. - Peжим дocтyпa: http://www.myslenedrevo.com.ua/ruISciIHeritageIPavlucki.html.

6. Пaвлyцкий Г. Дepeвяннaя цepкoвнaя apxитeктypa Югo-Зaпaднoгo кpaя в XVII и XVIII вв. [Элeктpoнный pecypc] I Г. ^влуцкий II Чтeния в Иcтopичecкoм oбщecтвe HecTOpa Лeтoпиcцa. - Kиeв, 1904. - K^ 18, вып. 1. - C. 21-24. - Peжим дocтyпa: http:IIstarieknigi.info.

V. Пaвлyцкий Г. Дpeвнeйшee кaмeннoe зoдчecтвo [Элeктpoнный pecypc] I Г. ^влуцкий II Иcтopия pycœoro иcкyccтвa: Apxитeктypa : в 3 т. I cocт. И. Э. Гpaбapь ; peд. И. Э. Гpaбapь. - Mocквa : И. Kнeбeль: т-вo P. ^лите и A. Bильбopг, 1910. - T. 1 : Ист^ия apxитeктypы: Дoпeтpoвcкaя эпoxa - C. 143-162. - Peжим дocтyпa: http:IIstarieknigi.info/GIGrabarj_I_Istorya_usskogo_iskusstva_T_1_Arhitektura_Dopetrovskaya _epoha_1910.pdf.

ISSN 2226-2849

В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2014, ВИП. 7

8. Павлуцкий Г. Наиболеее ранние свидетельства литературных памятников о построении деревянных церквей XVII и XVIII вв. [Электронный ресурс] / Г. Павлуцкий // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. - Киев, 1904. - Кн. 18, вып. 2. - С. 40-42. -Режим доступа: http://starieknigi.info.

9. Павлуцкий Г. Памятники церковной каменной архитектуры стиля «empire» в Полтавской губ. [Электронный ресурс] / Г. Павлуцкий // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. - Киев, 1906. - Кн. 19, вып. 4. - С. 94-97. - Режим доступа: http://starieknigi.info.

Bohatikova O.V.

CHURCH ARCHITECTURE UKRAINE XVII - XIX CENTURIES. IN THE CREATIVE HERITAGE OF G. PAVLUTSKY

In the present article the author characterizes the main works of G. Pavlucky about wooden and stone church architecture. The author pointed features of architecture, which got into the field view of the researcher. She also focuces on the conclusions made G. Pavlucky relatively origination of church architecture.

Key words. Church architecture, architecture, temple, sacred building, icon screen. УДК 008: 316.73

Борщ O.B.

КОНЦЕПТУАЛЬШ П1ДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРНО!

ДИНАМ1КИ У КУЛЬТУРОЛОГ1ЧНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ

В cmammi придшяеться увага феномену культурных змш, пояснюетъся термт «культурный процес», проводиться aнaлiз i систематизащя динамти культури з позицт лшйног, ци^чног та синергетичног парадигми.

Ключов1 слова: культурт змти, культурний процес, динамта культури.

Сучасний перюд розвитку св1тового ствтовариства проходить тд знаком змш, яю вщбуваються в уах сферах суспшьного життя. Ц процеси настшьки стр1мю, що шод1 не завжди можна вщразу дати ту чи шшу тдсумкову характеристику явищ культури. Але методолопя дозволяе це зробити, використовуючи принцип розвитку як зааб тзнання об'екта.

Серед наукових джерел, яю презентують дослщження динам1чного стану культури, увагу дослщниюв привертають характеристика темпорально'1 мшливосп культури (Л.Вайт, А.Л.Кребер, П.Сорокш, Е.Дюркгейм та im), а з розвитком теорп самооргатзацп матери, трансформаци складних систем збшьшився штерес до розгляду проблем культурних змш (пращ М.Кагана, Ю.Лотмана, А.Пелипенко, Ю.Богуцького, В.Шейко).

У ^rnpi предметно'1 сфери статп виявляеться динамiчна сутнiсть культурних змш, яю безпосередньо визначають розвиток i функцiонування культури. Завдання статп полягае у вивченнi та систематизацп основних культурологiчних праць, якi розглядають культурну динамшу.

У широкому фшософському сенсi культура - сукупнiсть рiзних речей i явищ, якi втшюють результати перетворення природно! та сустльно! дiйсностi в процесi iсторичноi практики людства [4]. Незважаючи на численшсть пiдходiв до визначення культури -описовий, юторичний, нормативний, цiннiсний та iншi - можна помiтити, що загальним ii

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.