CC BY
10
changes lead to the enrichment culture and differentiation. Sometimes the reverse is also possible results that facilitate cultural life, leads to the decline and degradation, and eventually come to the critical point - a cultural crisis.
Among the cultural studies that pay attention to the importance of the problem of determining the dynamics of culture, there are different approaches. Researchers identify the following changes: innovation, cultural heritage, transmutation, cultural diffusion (borrowing), the transformation of cultural forms, reinterpretation, synthesis. These types of cultural dynamics follow a linear development, as opposed to the linear concept, widespread ideas cyclicality, where researchers discover rhythms series with two, three, four or more phases in simple and complex socio-cultural processes.
Cultural changes are manifested in a variety of sequences, spirals, the cycle, the shuttle (inversion) and chaotic motion. Cyclic movement was noted in the arts - P.Sorokin, in economic processes -M. Tugan-Baranovsky, N. Kondratyev, J. Schumpeter, cultural patterns - A. L. Kroeber; in the history of the operation of large socio-cultural systems and supersystems - O. Spengler, A. Toynbee, P.Sorokin, A. Toffler et al.
It may be noted that in recent years more and more attention is given to developing a synergistic approach to the assessment of cultural change. Most detail he developed in the works of A. Akhiezer, E.Knyazeva, S.Kurdyumov, G.Malinetskiy et al.. Synergetics provides a new model of the world, and undermines the settled view of history from the standpoint of stage-linear concepts. The wide range of descriptions of problems sociocultural dynamics that we presented in outline, showed only some approaches to its definition. In this vein, it should be noted that the dynamic processes in the culture - and multifactorial phenomenon are complex. Researchers offer their model describing the dynamic changes that occur in culture.
Key words: cultural processes, cultural changes, the dynamics of culture
УДК 371.036([470+571]+477) Винокурова H. B.
ЕВОЛЮЦ1Я ЕСТЕТИЧНО1 ОСВ1ТИ В POCII ТА УКРА1Н1: ПРАКТИЧНИЙ ДОСВ1Д РОБОТИ
У cmammi, на ocHoei deopinnozo практичного doceidy роботы у PociücbKiü Федераци, розглядаетъся триеалий nepiod mpaHccpopMa^'i шкшъно'' zany3eeo'i cucmeMU oceimu, який мае 3oeHimniü ma eнympiшнiй еплие, як з боку oco6ucmocmi людини, maк i з боку coщалъних incmumymie РФ. Дocлiджyеmъcя eзaемoдiя deox гoлoeнux cmpyxmyp шкшъноi oceimu -aкaдeмiчнoi ^ради^йно'^ ma дoдamкoeo'i (ecmemuчнo'i), як мaюmъ колтання на piem rncm^ux показниme, ma мaюmъ caMocmiürn 6azamoeapiamuern cucmeMu eeoлюцi'i. Щ дei pyxлuei cucmeмu npomягoм mpueaлoгo nacy nepemeopuлucя на нoei якicнi cmpyxmypu oceimu, як мaюmъ peгioнaлънi ma нацюналъш ocoблueocmi на бaзi фeдepamueнoгo у^рою дepжaeu. Вони ompuмaлu npaeoeuü cmamym e законах ma Фeдepaлънux дepжaeнux cmaндapmax тршого, другого поколтнъ ma мaйбymнъoгo mpemъoгo.
Cmammя розглядае numaння aдanmaцiг' дimeй у шкшънт cniлънomi за допомогою cmeopeння noзumueнoгo eмoцiйнoгo omoчeння. На цъому eмoцiйнoмy npoбyджeннi фopмyюmъcя '^моц^ш фaxoei нaeuчкu" ma '^моц^ш ролГ', як мaюmъ мemy cкopeгyeamu на змeншeння rnei нeгamueнi кoмnoнeнmu нaeчaння, mam, як cmapi ma rnei помилки, ят nocm^o noemopююmъcя, а maкoж cmeopumu yмoeu noзumueнo'i eмoцiйнo'i iнmeлeкmyaлънo'i
coцiaлiзaцiï щoдo mieï гpynu, ят бyлa вiдoкpeмлeнa як He eмoкoнmaкmнi дтu, як1 oчuкyюmъ дonoмoгu з 6oку вчumeлiв, дimeй macy, бamъкiв. Cmammя poзглядae мemoдu ïx aкmuвiзaцiï в цъoмy Hanp^n^.
Ключов1 слова: npoeкцiювaння iннoвaцiйнux мemoдoлoгiй; iнmeлeкmyaлънa coцiaлiзaцiя iндuвiдyмiв ma гpyn шкiлънo'ï cn^Homu; mpaнcфopмaцiя cmpyxmyp як мiж coбoю, maк i в caмux co6í; дoдamкoвa oœima, як цiлънa cmpyxmypa ш^лщ He aнmaгoнicmuчнa "mpmcHo-cmpyxmypHa" фopмa ecmemmHoï oœimu CPCP - РФ - y^arnu; aкmuвнi кoлuвaння мiкpopiвня oœimu.
За мaйжe 80 - piчний icтopичний пepioд пoзитивнoï дп впливу музичшх ocвiти на шкшьну загальну ocвiтy, яка тpивae з 1936- го дo 2014- го po^, метема ecтeтичнoï ocвiти PФ тpaнcфopмyвaлacь в зoвciм шшу cтpyктypy шкiльнoï ocвiти, яка нaзивaeтьcя «додатшва ocвiтa», та е нoвoю якicтю iдeй музичшго та ecтeтичнoгo кoмплeкciв, якi poзчинилиcь в ocвiтнix тexнoлoгiяx. Музична «^я» C. C. Пpoкoф'eвa, яка бaзyeтьcя на йoгo ж тpикoмпoнeнтнiй мeтoдицi в cимфoнiчнiй кaзцi «Пeтя та вoвк» cлoвo - музика - дpaмaтypгiя була дooпpaцьoвaнa Д.Б. Kaбaлeвcьким cyмicнo з Aкaдeмieю пeдaгoгiчниx наук CPCP та дoвeдeнa дo шecтикoмпoнeнтнoï пpoгpaми миcтeцтвa з пpeдмeтy «музика». Cyчacнa пpoгpaмa пocтiйнo дoпoвнюeтьcя aвтopcькими poзpoбкaми.
Meтoю cтaттi е: дocлiдити мoжyть чи нe мoжyть взaeмoдiяти в зaгaльнiй шкoлi Pocrn^^'í Фeдepaцiï aкaдeмiчнa ocвiтa (тpaдицiйнa) та дoдaткoвa ocвiтa (ecтeтичнa), та якi зoвнiшнi та внyтpiшнi фaктopи мoжyть пpивecти дo якicниx змiн y гaлyзeвiй cиcтeмi ocвiти PФ.
У пepioдичнoмy видaннi Pocrn^^'í Aкaдeмiï Hayк, жypнaлi «Hapoднa ocвiтa» з 2005- го та дo 2014-гo poкiв aвтopaми oбгoвopюютьcя piзнoмaнiтнi питання, якi тopкaютьcя ecтeтичнoï та cyчacнoï дoдaткoвoï ocвiти вiд «Opгaнiзaцiï твopчoï дiяльнocтi ддай в yмoвax шкoли пoвнoгo дня» [20, c. 176 - 185], дo пpaктичнoгo дocвiдy - вд^льки дoцiльнa така нaпpyгa - «Пoвнoкpoвнe життя пoвнoгo дня: як де мoжливo ?» [23, c. 148 - 155]. Biдпoвiдi, якi були дaнi на пocтaвлeнi запитання aвтopaми дocлiджeнь за дeв' ять ocтaннix poкiв, дала влacнa мyзичнo-ecтeтичнa фактика poбoти з дiтьми з 2011- го дo 2013- гo po^ y cтpyктypi дoдaткoвoï ocвiти. Дeякa чacтинa гpyпoвиx занять yвiйшлa y загальний poзклaд шкoли, iншi заняття були iндивiдyaльними. Для oднieï частини дiтeй - цe бyлo щастя, пicля гpyпoвиx занять вiдвiдyвaти 3 - 4 iндивiдyaльниx ypoкiв, i щ дiти cxoплювaли вce. Дpyгa чacтинa нe вcтигaлa нiчoгo, та пoтpoxи вiдмoвлялacя вiд чиcлeнниx дoдaткoвиx занять, залишаючи co6í мiнiмyм для того, щoб мати чac вивчити aкaдeмiчнi ypoки. Haйкpaщий вибip для ocтaнньoï кaтeгopiï yчнiв знaxoдитьcя на «зoлoтiй» cepeдинi, щoб вcтигaти, та да бути cepeд тиx, xto пace зaднix.
Бypxливi oбгoвopeння Фeдepaльниx дepжaвниx ocвiтнix cтaндapтiв дpyгoгo пoкoлiння (ФДOC) нecпoдiвaнo викликaлo в цьoмy ж жypнaлi тeмaтикy cтaтeй, яю мoжyть здaтиcя звичайними питаннями пeдaгoгiчнoï paди, щoдo дoдaткoвoï ocвiти: oцiнювaння, aтecтaцiя yчнiв, пpoгpaми ocвiти. Aлe cфopмyльoвaнi пpoпoзицiï були cпpямoвaнi на ввeдeння нoвиx та бiльш гнyчкиx вимoг, якi зoбoв' язaнi пpивнecти «людянicть» в ocвiтнiй пpoцec. Bci пpoчитaнi aвтopoм пepioдичнi cтaттi, a ïx кшькють нaближaeтьcя дo corai, o6' еднувала едина загальна дая щoдo тoгo, щoб кoлeктивнa ocвiтa нe «чавила» дiтeй та надавала мoжливicть нecтpecoвoï aдaптaцiï дo ш^ли, ocoбливo дo мoлoдшиx клaciв, чepeз здавання пpoмiжниx зaлiкiв за шдивщуальним гpaфiкoм. Haпpиклaд, «Як oцiнювaти peзyльтaти навчання шкoляpiв за ДOП ?» [9, c. 165 - 1V5], aбo двi cтaттi 2014- го po^ «Hopми та пpaктикa aтecтaцiï в дoдaткoвiй ocвiтi для д^й» [12, c. 199], та «Пpoeктyвaня aбo eкcпepтизa дoкyмeнтiв...» [11, c. 90 - 93].
З ^oro мoжнa зpoбити виcнoвки пpo тe, щo в тpaдицiйниx зacoбax ocвiти з' явивcя
нoвий змicт, тe, щй coцioлoги називають нoвoю якicтю, яку ^m^cna дoдaткoвa ocвiтa. Ta cпpaвeдливo вiдзнaчeнe «Пoдoлaння пcиxoлoгiчниx бap' epiв в iннoвaцiйнiй пeдaгoгiчнiй дiяльнocтi»[1, c. 103 - 109] пoтpeбyвaтимe нoвиx пcиxoлoгiчниx та coцioлoгiчниx pecypciв кoжним виклaдaчeм cфepи ocвiти.
B yкpaïнcькиx coцioлoгiчниx жypнaлax з 2009- гo дo 2014- гo poкiв yкpaïнcькими coцioлoгaми C. Maкeeвим, B. Maтyceвичeм, C. Oкcaмитнoю та O. Cимoнчyк, poзpoбляютьcя дocлiджeння pociйcькиx (T. Зacлaвcькa) та зaкopдoнниx мeтoдик (У. Бeк, Д. Уppi, Дж. Aлeкcaндep) для жанування cyчacнoгo cтaнy pocrn^^ та y^arn^^'í ocвiти, та в тoмy зpiзi cycпiльcтвa, як oднoгo з пoтeнцiйниx фaктopiв для poзвиткy мaйбyтнix дeмoкpaтичниx та пpoгpecивниx пpoцeciв, якi вжe тpивaють ocтaннi 6 poкiв в У^шт та PФ, чepeз aгpecивнo-peгpecивнi фopми пpoявлeнь на Maйдaнi y Kиeвi, та гpoмaдянcькoю вiйнoю, яка взимку oxoпилa cпoчaткy зaxiднi, пiвнiчнi, цeнтpaльнi, пiзнiшe пiвдeннo-cxiднi та пiвдeннi oблacтi У^аши (з жoвтня 2013- гo дo чepвня 2014- го).
Для того, щoб визначити на^ямки, якиx cлiд дoтpимyвaтиcь, щoб нe cкoтитиcя в pycлo чиcлeнниx нiмeцькиx, aнглiйcькиx, aмepикaнcькиx iдeaлicтичниx на^ямив XIX - XXI cтoлiть, кoлeктиви Iнcтитyтy coцioлoгiï Aкaдeмiï Hayк У^аши глибoкo та cepйoзнo пpaцюють над cтвopeнням нoвиx cyчacниx тeopiй, яю oбгpyнтoвyють пoзитивнi та нeгaтивнi ^o^OT y ^arnax Gвpoпи та пocтpaдянcькиx cycпiльcтв.
Укpaïнcьким coцioлoгoм C.O. Maкeeвим poзpoблeнa нaцioнaльнa «cтpyктypнa» тeopiя cycпiльнoгo poзвиткy yнiвepcaльнoгo знaчeння, яка зacнoвaнa на «мyльтипapaдигмaльнocтi coцioлoгiï» [18, c. 19]. Фiлocoфcькi пiдxoди C.O. Maкeeвa дo визнaчeння «cтpyктypнoгo пoяcнeння», зpoбили цe пoняття дiaлeктичнo cyчacним, <^e е пoяcнюючий пpинцип - дe вci пpoцecи... виxoдять з ни (cmpyxmypu - H.B.B.), чи ввeдeнi дo нeï...[18, c. 21](poзpядкa H.B.B.).
У цш cтaттi на ocнoвi icтopичниx фaктiв життeдiяльнocтi кoмпoзитopiв C.C Пpoкoф'eвa та Д.Б. Kaбaлeвcькoгo (25 пepшoвидaнь), пopiвняльнiй xapaктepиcтицi ïxнix кoнцeптyaльниx iдeй та мeтoдiв, пpизнaчeння ïx пpaцi - вiд кoгo та дo кoгo вoни cпpямoвyютьcя y cyra^cm, яким зacoбoм були cпpoeкцiйoвaнi цi мeтoдики, якi cтpyктypнi oдиницi iнcтитyтiв ecтeтичнoï ocвiти ïx дoнecли, якi гpyпи нaceлeння ïx eмoцiйнo cпpийняли.
Aвтopкa дocлiджye цi cтpyктypи ecтeтичнoï, а в наш чac дoдaткoвoï ocвiти PФ та пoвнicтю пiдтвepджye та пpoдoвжye тeopeтичнi пoлoжeння, а тaкoж нayкoвi пepeдбaчeння T.I. Зacлaвcькoï, C.O. Maкeeвa, дoвoдячи ïxню cyтнicть, пpaцюючи caмocтiйнo та oднoociбнo, cпepшy нiчoгo нe знаючи ^o тeopeтичнi дocягнeння cвoïx cyчacникiв.
Aктopи та щи, aктopcькe пpoeкцiювaння мeтoдoлoгiй дo гpyп cycпiльcтвa, змiни тeopiй та coцiaльниx пpaктик.
Cтpyктypa дoдaткoвoï ocвiти в зaгaльнoocвiтнix шкoлax була oфiцiйнo зaтвepджeнa на piвнi зашну Pocrn^^ Фeдepaцiï в 2013- му poцi. Дo ни вxoдять пpeдмeти ecтeтичнoгo циклу за вибopoм, як для oкpeмиx yчнiв (нaпpиклaд, тeaтpaльний гypтoк, aбo живoпиcy), так i для пoвниx клaciв (нaпpиклaд, xopeoгpaфiя). Taкa poзшиpeнa ocвiтa пpийнятa y шкoлax CШA i цeй факт^ вiдiгpaв cвoю нeпpямy poль y фopмyвaннi cyчacнoгo гyмaнiтapнo-ecтeтичнoгo циклу ш^ли. Aлe цe бyлo тiльки зoвнiшнiм впливoм на piвнi щи.
Hacпpaвдi, icтopичнe кopiння дoдaткoвoï ocвiти мае глибoкi тpaдицiï, зaклaдeнi i в пушин^^му лiцeï в Цapcькoмy ceлi для xлoпцiв i в Cмoльнoмy iнcтитyтi для дiвчaт, та в
iншиx пoдiбниx дo ниx нaвчaльниx зaклaдax дopeвoлюцiйнoï Pociï, якi oтpимyвaли нayкoвi виcнoвки в Aкaдeмiï пeдaгoгiчниx наук CPCP.
Ecтeтичнa ocвiтa CPCP - Pocrn^^ Фeдepaцiï мае 5 eтaпiв: Дopeвoлюцiйний - дo 191V- го po^, Paдянcькoгo дepжaвнoгo cтaнoвлeння з 191V- гo дo 1936- го, та наступш iншi, яю зaзнaчeнi дaлi. B cтaттi "^ac дpiбниx влacникiв в Укpaïнi" O. Cимoнчyк дае таку icтopичнy пepioдизaцiю, яка мaйжe cпiвпaдae з зaпpoпoнoвaнoю в цiй cтaттi, щo пiдтвepджye cпiльнi пoгляди на icтopичнi пoдiï, якi вiдбyвaлиcя y CPCP та шаля йoгo
poзпaдy [24, e.- 84 - 112].
Пepший paдянeький eтaп «мyзичнoï щй» (1936 - 1970) пpoдoвжyвaвeя 34 poки i 6ув пoв' язaний з iм' ям C.C. Пpoкoф' eвa. Дpyгий paдянeький eтaп «тpaнeфopмaцiï щй» (1971 -1991), тpивaючий 20 poкiв, в я^му мae мieцe пepexiд вiд «щй музики» дo «щй миeтeцтвa», зaeнoвaний нa шeeтикoмпoнeнтнiй пpoгpaмi Д.Б. Kaбaлeвeькoгo, включaючи в eeбe eтвopeння пpинципoвo нoвiтнix мiкpo- ( ypoк) тa мaкpoeтpyктyp (пpoгpaмa) гaлyзeвoï oeвiти. Tpe^ eтaп тpaнeфopмaцiï poзглядae нoвий дepжaвний yeтpiй Poeiйeькoï Фeдepaцiï (1992 -2015), щo eклaдae 23 pom i пoв' язaний з бaгaтopiвнeвими, бaгaтoeтpyктypними, бaгaтoфyнкцioнaльними кoливaннями гaлyзeвoï eиeтeми oeвiти нa зoвнiшньoмy тa внyтpiшньoмy piвняx пepeтвopeння iдeй, мaкpo-, мeзo-, мiкpoeтpyктyp, a тaкoж i та тpaнeфopмaцiï eeтeтичнoï гypткoвoï poбoти ш^ли в нoвy якieнy eтpyктypy шкiльнoï oeвiти -дoдaткoвy oeвiтy, щo зaeнoвaнa нa пpoгpaмнoмy кoмплeкei eaмoeтiйниx пpeдмeтiв eeтeтичнoгo циклу зa вибopoм.
Пoдiбний дoeвiд ieнye i в Укpaïнi в шкoлax eeтeтичнoï oeвiти - цe мyзичнi тa xyдoжнi, миeтeцькi шкoли, будинки твopчoeтi тa кyльтypи, poзвивaючi цeнтpи i тл. Дoдaткoвa oeвiтa PФ тa у^ш^ь^ eeтeтичнa oeвiтa зa poзглянyтий eвoлюцiйний пepioд зaвжди були iннoвaцiйними i тому пepepoeли в нoвi, ^exo^ oдин дo oднoгo, якieнi eтpyктypи, ypiвнoвaжyючи тpaдицiйнy aкaдeмiчнy oeвiтy, нaближaючи ïx дo piзнoмaнiтнoгo eoцiyмy тa eyчaeниx пoтpeб життя.
Iдeя взaемoдiï нa oднoмy ypoцi «музики» пo-пepшe, тpьox, пiзнiшe - шieтьox кoмпoнeнтiв oeвiти - музики, тaнцю, живoпиey, тeaтpy (eлoвa), apxiтeктypи, eкyльптypи -нaлeжaлa paдянeькoмy кoмпoзитopy Д.Б. Kaбaлeвeькoмy, кoтpим y 70- x porax XX eтoлiття, eyмieнo з AÏÏH CPCP, бyлa poзpoблeнa тa ввeдeнa в пpaктикy зaгaльнooeвiтнix шкiл нoвa пpoгpaмa «музи^» зaмieть «^тв». Дo ньoгo пpиxoдили лиeти з piзниx кyтoчкiв дepжaви з питaннями, яю xвилювaли вчитeлiв. Boни дeмoнeтpyвaли нeпiдpoбний iнтepee i дo нoвиx пiдxoдiв в oeвiтi мaeoвoeтi шкoляpiв, i вiдвepтi фopмaльнi злoвживaння мieцeвoгo нaчaльeтвa, кoли дaлi пpoгpaми «нi - ш», тa пpo твopчieть i фaxoвieть вчитeлiв, якi виxoдили зa мeжi eтaндapтнoгo зpaзкa ypoкy «вчш^ль - yчeнь», пepeтвopюючи зaняття та eмoцiйнi xвилювaння тa oeoбиeтi poздyми yчнiв нaд змieтoм музики.
Д. Б. Kaбaлeвeьким були «вiдiбpaнi тa пoeaджeнi» в eиeтeмy шкiльнoï oeвiти нaйкpaщi дoeягнeння вiтчизнянoï тa зaкopдoннoï пeдaгoгiки, йoгo вeликoгo мyзичнoгo дoeвiдy, який був зaeнoвaний нe тшьки нa нayкoвиx пpaцяx, aлe й та йoгo любoвi дo дimeй, a maкoж йoгo niдxoдax, зaклaдeниx гeнiaльним C.C. Пpoкoф'eвим в йoгo eимфoнiчнiй кaзцi «Пeтя i вoвк». Зaвдяки Пpoкoф' еву гyмaнieтичнi iдeaли пepeмoги дoбpa нaд злoм тa вeличeзний yeпix
цьoгo кoнцepтнo-тeaтpaльнoгo дiйeтвa y вeьoмy eвiтi, в я^му дiти i дopoeлi були те лишe eлyxaчaми, aлe й бeзпoeepeднiми yчaeникaми вeьoгo тoгo, щo вiдбyвaлoeя нa eцeнi, вiдкpив в ieTOpiï paдянeькoï мyзичнoï пeдaгoгiки зoвeiм шшу eтopiнкy дитячoгo виxoвaння тa oeвiти зa дoпoмoгoю тpиaди: eлoвa - музики - тeaтpaльнoï дpaмaтypгiï. Пieля eмepтi C.C. Пpoкoф' евa Д.Б. Kaбaлeвeький пiдxoпив йoгo iдeю i eпoчaткy тiльки пpoпaгyвaв ïï, a дaлi eтвopив eвoю, нoвy пpoгpaмy зa пpeдмeтoм «мyзикa», кoтpa бyлa виeтpaждaнa тa винoшeнa життям двox кoмпoзитopiв, якi пpoдoвжyвaли тpaдицiï poeiйeькoï тa зaкopдoннoï клaeики, звepтaючиeь дo «^rn^oï тeмaтики», змoгли пiдiйняти ïï та дepжaвний piвeнь, чoгo щe нiкoмy з кoмпoзитopiв - eyчaeникiв нe вдaвaлoeя зpoбити.
B 1936- му '^вим був eaм «eпoeiб» викopиeтaння лiтepaтypнoгo тeкeтy, cern якoгo був в йoгo чumaннi вгoлoc - в пpoгpaмнiй, eимфoнiчнiй музищ минyлoгo ми нe знaxoдимo пoдiбниx пpиклaдiв. Бeзyмoвнo, нoвiтнieть Пpoкoф' евa дaлa блиeкyчий peзyльтaт тoмy, щo ypaxyвaлa oeoбливieть вiкoвoï пeиxoлoгiï ддай, aeoцiaтивнieть ïxньoгo мyзичнoгo eпpийняття. Aджe тaкий «пapaлeльний poзвитoк» мyзичниx oбpaзiв тa дpaмaтичнoï д^'
poбить чyдoвy музику казки щe бiльш peльeфнoю та зpoзyмiлoю для мaлeнькиx cлyxaчiв. I пpиpoднo, щo caмe дiти, вiльнi вiд будь - я^ yпepeджeнocтi та mepraocri миcлeння, виказали нaйпaлкiший пpийoм казщ. Cимфoнiчнa казка C.C. Пpoкoф' ева, яcкpaвo та пoeтичнo poзпoвiдaючи ^o дитячу xopoбpicть, дpyжбy та взaeмoдoпoмoгy нe тiльки близька ïxньoмy cвiтocпpийняттю. Cвoeю oбpaзнoю бyдoвoю вoнa близька ïx ecтeтичнiй твopчocтi" [2, c. 38 - 42].
Taким чинoм, дo Beликoï Biтчизнянoï вiйни в 1936 po^ в CPCP бyлo cтвopeнo дитячий cимфoнiчний твip нoвoгo cклaдy, щo пoвepнyв за 34 pom y^ вiтчизнянy мeтoдикy y py^o cyчacнoï iннoвaцiйнoï мeтoдoлoгiï тд нaзвoю «ecтeтичнa ocвiтa» V0- x - 90- x po^ XX cmmx^, a за ocтaннe 23- piччя, якe тpaнcфopмyвaлocя та щe пpoдoвжye змiнювaтиcя i нaзивaeтьcя як цшюна cтpyктypa дoдaткoвoï ocвiти PФ, яка мае низку пiдcтpyктyp.
Пpoдoвжeння ycклaднeння мeтoдичниx кoмплeкciв та мeтoдoлoгiй.
Cимфoнiчнa казка «Пeтя та вoвк» вiдкpилa нoвy epy в icTOpiï paдянcькoï ocвiтньoï мeтoдoлoгiï, яка звepтaлacя дo мacoвoгo cлyxaчa, кoтpий пepший paз зiбpaвcя мати cпpaвy з cимфoнiчним opкecтpoм. Koмпoзитop знaxoдить cyчacнi зacoби (мeтoди) для пoдaння мacштaбниx жaнpiв для «нapoднoгo зacвoeння». Дocтaтньo згадати eпoпeю oпepи «Biйнa та м^», пocтaнoвa я^ пpoдoвжyвaлacя тpи вeчopи пocпiль. Bинaxiдливicть кoмпoзитopa да була caмoцiллю для тoгo, щoб здoбyти cлaви. C.C. Пpoкoф'eв cмiливo нic y мacи виcoкe миcтeцтвo, якe вiн нe змiг в^азити y зaгaльнoпpийнятиx жaнpax дo- та пicлявoeннoгo paдянcькoгo icтopичнoгo пepioдy. Tyт пpинaгiднo згадати тeaтp y Бaйpeтi, який paз на piк зб^ае любитeлiв мoнyмeнтaльнoгo oпepнoгo миcтeцтвa P. Baraepa.
C.C. Пpoкoф'eв мaйcтepнo вoлoдiв нe тiльки кoмпoзитopcькoю тexнiкoю, aлe i лeгким poзчepкoм пepa зyмiв пpoдoвжити та втiлити бaгaтi тpaдицiï кoмпoзитopiв- poмaнтикiв XIX -XX cтoлiть та тpaнcлювaти ïx в XXI cтoлiття.
Cьoгoднi мoжнa з впeвнeнicтю cтвepджyвaти пpo тe, щo двi твopчi людини - два aктopи - змoгли cтвopити пepший paдянcький клacичний музичний мeтoдичний кoмплeкc iнтepнaцioнaльнoгo piвня, пpизнaчeнoгo для мacoвoгo oзнaйoмлeння та eмoцiйнoгo зaдoвoлeння. Ц була iдeя диpeктopa мocкoвcькoгo дитячoгo тeaтpy Haтaлïï Caц, a ïï лiтepaтypнe та мyзичнe втiлeння вiдтвopив Cepгiй Пpoкoф'eв. Цю дитячу казку з нaтxнeнням зycтpiчaли мaлeнькi та дopocлi cлyxaчi вcьoгo cвiтy, щo пiдтвepджye ïï мiжнapoдний piвeнь. Багато poкiв пiзнiшe paдянcькими мyзикoзнaвцями була oпиcaнa мeтoдикa C.C. Пpoкoф'eвa [2, c. 38 - 42].
B цoьмy випадку дopeчнo згадати та^ж i Д.Б. Kaбaлeвcькoгo, який на багато дecятилiть нaпepeд визначив poзвитoк мyзичнoï ocвiти: «Moжливicть вiльнoгo мaнeвpyвaння... дaeтьcя вчитeлю нacaмпepeд для того, щoб дoпoмoгти йoмy в piшeннi oднoгo з нaйвaжливiшиx завдань мyзичнoï ocвiти в шкoлi - mвopчoгo poзвumкy учтв. ^гадую, щo твopчий пoчaтoк мoжe пpoявлятиcя в дiтяx вжe з пepшoгo клacy: в cвoepiднocтi вiдпoвiдeй (а нe тшьки в ïx пpaвильнocтi), в пpaгнeннi caмoмy задавати питання вчитeлю (а да тшьки вiдпoвiдaти на йoгo питання), y влacниx пpoпoзицiяx ^o xapaктep викoнaння тoгo чи iншoгo мyзичнoгo твopy, в гocтpoтi мyзичнoï cпocтepeжливocтi, яка пpoявляe ceбe в poзпoвiдяx пpo музику» [8, c. 24](poзpядкa H.B.B.).
Пoeднaння шecтикoмпoнeнтнoï пpoгpaми ecтeтичнoï ocвiти в мiкpo-, мeзo- та мaкpoecтeтичнi кoмплeкcнi cиcтeми Д.Б. Kaбaлeвcькoгo, якi вмiщyвaлиc тo в единий 45 -xвилинний ypoк з «музики», тo в o6' eмнi бaгaтoгoдиннi шкiльнi пpoгpaми XX cтoлirтя, якi тpaнcфopмyвaлиcя в XXI cтoлiттi та cтaли мaкpoecтeтичнoю oдиницeю ycid cyкyпнocтi cтpyктyp дoдaткoвoï ocвiти, кoтpa вийшла за paмки мeж oднoгo пpeдмeтy. B наш чac пepeлiк caмocтiйниx пpeдмeтiв знaчнo poзшиpивcя та вapiюeтьcя в piзниx periorax в зaлeжнocтi вiд нaцioнaльниx ocoбливocтeй та мае coбoю o6' еднаний ecтeтичний цикл: - музика (iнcтpyмeнтaльнa та вoкaльнa твopчicть);
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2014, ВИП. 7
- театральний гурток (слово, драматургия);
- гурток малювання (живопис),
- гуртки з лшлення (з скульптури), бюеру, вишивщ, макраме;
- з арх!тектури, конструювання.
Розробкою програм естетичного циклу довгий час займалося Мшютерство культури СРСР, та наприкшщ 90- х розробки ix були завершен!, тому що вичерпали себе в тематищ. Але саме в цей час, у перюд ix закриття, мав мюце парадокс - щ програми почали жити власним життям при тому, що офщшш дослщження були завершен!, завдяки шщ1атив1 та фаховост педагопв, як! самостшно стали приходити в загальноосв!тню школу i почали працювати, втшюючи св!й досв!д навчання.
Наприк!нц! 90- х настало те щасливе поеднання, коли «нагорЬ> була проведена наукова частина роботи, яка отримала пщтримку "знизу" (i-о. професора Н.В. Бекетова, професор Г. С. Калошина - Ростовська державна музична академ!я ). Настав взаемооборотний процес: згори - донизу та знову догори, а це означае, що створювана теоретична частина програми була заснована на узагальненш практично!.' роботи ведучих педагопв, та саме тому вона була зрозумша, затребувана i повернена на свое законне мюце - в школу, а не стала покриватися пилом на б!блютечних полицях. Тому програми естетичного циклу, або сучасно'' додатково'' осв!ти для р!зних сощум!в Росшсько'' Федерацп та Укра'ни мають ушверсальне значення. Ц! факти пщтверджуються державним федеративним устроем РФ та уштарним складом Укра'ни.
Безперервно, незалежно вщ в!йськових д!й чи мирного часу, програми доповнювалися, кристал!зувалися та розповсюджувалися. Цей процес теж мав зосереджуватися на р!вш територ!ально'' самощентифшацп РФ та Укра'ни i тимчасово звузився вщ м!жнародного до нацюнального. Можна сл!дкувати, як зм!нювалися принципи проекщювання програм залежно в!д юторичних умов державного розвитку.
В!д масового до шдивщуального, в!д !нтернац!онального до нацюнального
В перший радянський перюд (1936 - 1970) - «прокоф'евський», тод! ще шким не дослщжений музичний методичний комплекс !нтернац!онального р!вня, призначений для масового ознайомлення та емоцшного задоволення був не для централ!зованого, а також не для децентрал!зованого проекц!ювання, а був затребуваний масами на р!вш композиторсько'' майстерносп С.С. Прокоф'ева, визнаного на м!жнародному р!вн!.
В другий радянський перюд «двадцяташття» з 1971- го до 1991- го, пов' язаний з !м'ям Д.Б. Кабалевського, проекц!ювання методик масового навчання йшло виключно згори та може називатися з соцшопчно'' точки зору - централ!зоване.
В третш перюд «двадцятитрьохр!ччя» з 1992- го до 2015- го, пов' язаний з новим державним устроем РФ, типи проекщювання методик масового навчання стали зм!шаними(1), централ!зованими(2), децентрал!зованими(3), шдивщуал!зованими(4), корпоративними(5) та !н.
Справедливу характеристику цьому перюду дала Т.1. Заславська, в!дзначивши в!дх!д з соц!ально'' арени значних ф!гур-актор!в та вих!д рядових члешв сусп!льства: «Головним механ!змом перетворення шститупв - е масов! процеси, одш частини з яких цшеспрямовано !н!ц!юються та стимулюються владою, шш! несв!домо провокуються ü д!ями, а трет! виникають за шщативою знизу, часпше у т!ньов!й сфер!, поза полем зору влади...Суб'екти чи актори цих процеав наст!льки багаточисленн! та р!зномаштш, що !дентиф!кувати 'х неможливо. Тому трансформац!йн! макропроцеси можна в р!внш м!р! називати багаточисленними та безсуб'ектними»[5, с. 508](розрядка Н.В.В.).
Але в останне десятир!ччя масов! осв!тш процеси зсунулися на р!вень колектив!в, групових сп!льнот та !ндив!дуального осмислення. Суттеве значення належить групам
!нформац!йного анал!зу сучасних под!й та формування нового середовища сп!лкування
та вiднocин в ocвiтнix, poдинниx, виpoбничиx та гpoмaдcькиx cтpyктypax.
Bon™ влacнoгo aктopcькoгo кoмплeкcy на дитячi гpyпи пo нe- aбo eмocoцioкoнтaктнoмy типу з цiллю ïx iнтeлeктyaлiзaцiï.
З 90- x poкiв настав бypxливий poзвитoк нoвiтнix ocвiтнix cпpямyвaнь - пcиxoлoгiï та coцioлoгiï гaлyзeвoï пeдaгoгiчнoï poбoти, якi зламали фopмaльнy cиcтeмy навчання та наблизили ïï дo нaвкoлишньoгo cвiтy дитини - poдинi та cycпiльниx вiднocин, яю кoмплeкcнo дoзвoляють зpocтaючiй людинi пoчyвaти ceбe нe тiльки учнями в ш^л^ aлe й xлoпчикaми та дiвчaткaми, якi мають пoчyrтя, та яю мають вiдчyrтя cвoгo дoмy y шкoлi. Iнaкшe кажучи, участь дитини в жopcткoмy нaвчaльнoмy ^o^ci шкiльнoï cпiльнoти poзчиняeтьcя ïï ж poзвиткoм та навчанням y cпiльнoтi poдин та дiтeй, щo наближае ïx дo нaйбiльш швид^ адаптацп дo шкoли та кopeгyвaнню ïxньoï пaтoлoгiï ЦHC. Taким чинoм, пoeднaння cyвopo зaплaнoвaнoгo нaвчaльнoгo пpoцecy з гнучким гpaфiкoм викoнaння завдань [15, c. 129] на cвiдoмoмy piвнi "визpiвaння", мoжливo тpoxи пiзнiшe, aбo знaчнo пiзнiшe yчбoвoгo гpaфiкy дае змoгy дитинi виpoбляти в co6í caмocтiйнicть дo вибopy швидкocтi, якocтi пiдгoтoвки: зapaз тpeбa - да бyдe пoгaнo, пiзнiшe - тeж пoтpiбнo, aлe е бiльшe чacy для тoгo, щoб за дoпoмoгoю пoвтopy peфлeкciй дoбитиcя cтiйкoгo peзyльтaтy, xoч нe в aкaдeмiчнoмy, а в дoдaткoвoмy нaвчaльнoмy пpoцeci, тому щo вce, щo вiдбyвaeтьcя "для cep^, та для дyшi" мае бшьш вaгoмий eмoцiйний eфeкт, шж paцioнaльнe навчання.
Maйбyтнiм пeдaгoгaм cтpyктypи дoдaткoвoï ocвiти дoвeдeтьcя вникати в yci шкiльнi пpoцecи, з якими взaeмoпoв'язaнa дитина - з яшю швидкicтю вoнa читае, пишe, вчить ypom, якi в ньoгo люд^ю якocтi, яка в ньoгo aтмocфepa вдoмa. У дpyгiй пoлoвинi дня, вecь шкiльний пpoцec, як y дзepкaлi, cпpoeкцiюeтьcя на ypoки музики. Haпpикiнцi дpyгoгo нaвчaльнoгo poкy в cyмicнiй poбoтi зi шкiльним пcиxoлoгoм та coцiaльним пeдaгoгoм ми ^ийшли дo виcнoвкy пpo тe, щo cycпiльнi, пoбyтoвi та дoмaшнi CTpeOT знaчнo зaтopмoжyють навчальний пpoцec.
B наш чac пeдaгoгiчнi кoлeктиви дoдaткoвoï ocвiти opieнтyютьcя в poбoтi за пpoгpaмaми Miнicтepcтвa кyльтypи PФ. Для д^й з ocoбливocтями poзвиткy будуть нeoбxiднi peкoмeндaцiï для шкiл, в якик нeoбxiднo яcнo cфopмyлювaти мeтy - пocильний poзвитoк дитини нeoбxiднo пpoвoдити бeз нaпpyги та пepeнaвaнтaжeння, якi йoмy пpoтипoкaзaнi в отлу вpaжeнь ЦHC.
Бaгaтo дocлiдникiв, яю знaxoдятьcя y пoшyкax мeтoдiв вiднoвлювaльнoгo навчання, звepтaютьcя дo нaйбiльш дocтyпниx видiв миcтeцтв - cпiвiв, танщв, навчанню гpи на piзнoмaнiтниx iнcтpyмeнтax, малюванню. Читаючи бaгaтoчиcлeннi публшацп в cпeцiaльниx pociйcькиx жypнaлax, мoжнa кoнcтaтyвaти тoй факт, щo кoли oпpилюднюeтьcя eкcпepимeнтaльнa poбoтa на ocнoвi пiceннoгo чи iншoгo ecтeтичнoгo мaтepiaлy, дocлiдники poблять загальний виcнoвoк пpo пoкpaщeння eмoцiйнoгo пoчyrтя, кoлeктивнoï пoвeдiнки та peфлeкciй. «Bплив на ocoбиcтicть, пepш за вce на cфepy мoтивiв пoвeдiнки, на йoгo eмoцiйнo-вoлeвy cфepy... будуть cпpияти peaбiлiтaцiï i гoлoвнe - cпpияти збepeжeнню ядpa oco6totoctí" (poзpядкa H.B.B.) [28, c. 22V - 228]. Aлe пpи цьoмy aвтopaми випycкaeтьcя тe, щй ocнoвнi види миcтeцтвa являютьcя лишe зашбами, aлe нe мeтoдaми дп на ^упи дiтeй з низькoю швидюстю нepвoвoï пpoвiднocтi. У пepeлiкy циx фaктiв единим загальним та гoлoвним xoдoм вiдмiнниx за фaxoм людeй - е ïx здaтнicть за дoпoмoгoю знань (мeдичниx, пeдaгoгiчниx, пcиxoлoгiчниx, coцioлoгiчниx, жиrтeвoгo дocвiдy, eкcпepимeнтaльниx пoшyкiв та iн.) пpиcкopювaти швидкicть pea^rn ЦHC дiтeй шкiльнoгo вiкy, а ташж визначати piвeнь здiбнocтeй та piвeнь cфopмoвaнocтi вiднocнo oдин дo oднoгo y cпiльнoтi (дитячoмy caдкy, шкoлi, кoлeджi, BHЗ) та poзкpивaти шляxи ïx визнaчeння з дитячoгo iндивiдyaльнoгo «Я» в дopocлe «Я» в нaвкoлишньoмy coцiyмi, дe е наявшсть лiдepiв та кoнкypcнi змагання. ^льки y cпpиятливiй кoнкypcнiй aтмocфepi, яка дoпoмaгae виявлeнню «eмoцiйниx фaxoвиx нaвичoк» aбo «eмoцiйниx poлeй» вiдбyвaeтьcя пpиcкopeння швидкocтi нepвoвиx peaкцiй UHC дитячo-
пiдлiткoвoгo вiкy. «З пepшиx ypo^ пepшoклaeники вчaтьeя нaйгoлoвнiшoмy, щo дae im шкoлa: нe тiльки eпoeтepiгaти, aлe й чyттeвo eпpиймaти тe чи iншe явищe, aлe i мтелити пpo тe, щo е, в дaнoмy випaдкy - те тiльки пpиeлyxaтиeя, aлe й eлyxaти(!) музику, тaкoж миeлити пpo нeï»[7, c. 15].
У пpaктицi po6oto з дiтьми piзнoгo вiкy зi знижeнoю швидкieтю peaкцiй ЦHC мoжнa видiлити двa нiяк нe пoв' язaниx кoмпoнeнти нaвчaння - eтapi тa нoвi пoмилки, якi пoeтiйнo пoвтopюютьeя [3, c. 1 - 25] тa eмoeoцioкoнтaктнieть вiдкpитoгo типу (виxoдячa вiд дiтeй -пpиxoдячa дo дiтeй) тa ïï пpoтилeжнieть - нe eмoeoцioкoнтaктнieть зaкpитoгo типу (пpиxoдячa дo дiтeй з 6o^ вчитeлiв, poдин тa iншиx людeькиx тa iнфopмaцiйниx джepeл) [13, e. 227].
Дoктop Джoaн Пaeтop iз Флopiди в Iнтepнeт - лeкцiï для бaтькiв [29] зpoбилa виeнoвки пpo тe, щo e eiM xapaктepиeтик, щo впливaють нa poзвитoк дитячoгo iнтeлeктy, i oднa, яга eпiвпaдae з виeнoвкaми aвтopa eтaттi тa являeтьeя ключoвoю - щ eмoцiйнa cфepa дumuнu. Kлючики, зa дoпoмoгoю якиx вiдкpивaютьeя дитячi eMo^ï тaкoж вiдзнaчилa в eвoïй диeepтaцiï 1985 poкy paдянeькa нeйpoпeиxoлoг Л^. Цвeткoвa: «Збaгaчeння мoвлeннeвoï тa зopoвo-пpeдмeтнoï eфepи eпpийняття являeтьeя пpoдyктивним тa Mae впливoвий eфeкт нa внyтpiшньoeиeтeмнy пepeбyдoвy opгaнiзмy, який Mae TOpex^ з oднoгo piвня peaлiзaцiï та iнший, бiльш виeoкий.» [28, c. 222 - 224].
B той жe eaмий чae пpи Aкaдeмiï нayк CPCP paдянeьким вчeним в дoшкiльнiй гpyпi бyлo виявлeнo тa зaфiкeoвaнo тaкe: «Peзyльтaти кoмплeкeнoгo пeиxoфiзioлoгiчнoгo дoeлiджeння виявили y дiтeй мщний взaeмoзв' язoк eoцiaльнo oбгpyнтoвaниx eмoцioнaльниx xвилювaнь тa пpoцeeiв мoвлeннeвoгo миeлeння. Пpи цьoмy iнтeлeктyaльнy eмoцioнaлiзaцiю, oчeвиднo, мoжнa poзглядaти, як oдин з пeиxoлoгiчниx мexaнiзмiв ïx eoцiaлiзaцiï. B той жe чae бyлo вeтaнoвлeнo, щo якieнi змiни, тa зтачте зpoeтaння фyнкцioнaльнoï aктивнoeтi мoзкy мoжнa бyлo eпoeтepiгaти тiльки тoдi, ^ли вiднoeнo виeoкий piвeнь poзвиткy пpoцeeiв мoвлeннeвoгo poзвиткy дитини бyлo eпpямoвaнo нa poзв' язaння мoтивaцiйнo - eyттeвиx зaвдaнь, тoбтo кoли мoвлeннeвa дiяльнieть мaлa для ньoгo явний oeoбиeтий eeнe, тa являлaeя eym^o тa eмoцiйнo знaчнoю» [6, c. 195].
Oeкiльки вei дiти Moro фopтeпiaннoгo клaey пpиxoдили нa вei ypoки, гoтyвaлиeя тa нa пoзитивнoмy piвнi здaли пepexiднi ieпити дo нaeтyпнoгo клaey, мoжнa зpoбити виeнoвки пpo тe, щo мoгyтнiм фaктopoм, який eпpийяe 1хньму внyтpiшньoмy пepeтвopeнню являeтьeя пpиeyтнieть пopяд з ними пoзитивнo eмoцiйнo нaeтpoeниx дo ниx людeькиx гpyп зi eпiлкyвaння (1) - те мoжyть бути i вчигел^ i oднoклaeники, i бaтьки, i eyeiди тa iн., a тaкoж людeькi гpyпи «aнaлiзy iнфopмaцiйнoгo пpoeтopy» (2), фaxiвцiв миeтeцтвa. Зaлyчaючи дo дyшeвнoгo eaмoвдoeкoнaлeння дiтeй, дopoeлi нe тiльки пoкaзyють пpиклaди пoвeдiнки вдoмa, в шкoлi, aлe ïm "пpoпoнyють eтaти дopoeлими", тoбтo викoнyвaти ту poбoтy чи yмoви, в якик знaxoдятьeя дopoeлi, тa пepшим кpoкoм пpийняття чи нe ^ийняття дopoeлими дiтeй нa piвнi eвoгo eвiтoeпpийняття являeтьeя викoнyвaння пieeнь, як eвiдoмoгo нaeлiдyвaння дopoeлoмy peпepтyapy тa нa eepйoзнoмy piвнi пepeдaючи «дopoeлy eмoцiйнieть» бeз «пoшкoджeнoгo тeлeфoнy» тa «кpивиx дзepкaл». Цeй piвeнь дитячиx здiбнoeтeй зaпaм'ятoвyвaти мaлeнькi, eepeднi тa вeликi плaeти, тa виpaзнo пepeдaвaти ïx iншим людям, якi мaють iнтepee дo дитячoï твopчoeтi, мoжнa oxapaктepизyвaти як nepшу гpуnу дimeй -eмoeoцioкoнтaктниx. Toбтo нapoджeними жити, твopити i пepeтвopювaти eyeпiльeтвo, в я^му вoни живуть, i в я^му вoни мaють взaeмopoзyмiння з iншoю чaeтинoю людeтвa.
Iншa чaeтинa дiтeй, якa нe Mae здiбнoeтeй дo тaкoгo nepвuннo вiдкpumoгo eмoцiйнoгo кoнтaктy, бyдe пpиeднyвaтиeя дo ^eï ж пepшoï гpyпи, aлe бyдe eклaдaти тшу, дpугу гpуnу i бyдe нaзивaтиeя нe eмoцiйнoкoнтaктнoю. Tpemя гpуna - зтачте мeншa, шж пepшa тa дpyгa, тa бyдe eтopoнньoю дo пepшoï тa дpyгoï гpyп.
Toбтo пpиpoдa нaдaлa бшьшш чaeтинi дiтeй з пepшoï тa дpyгoï гpyп здiбнoeтi
caмocтiйнo виxoдити на пepвинний eмoцiйний кoнтaкт за дoпoмoгoю «гpyп пiдтpимки" (1,2) та видiв миcтeцтвa (3). A знaчнo мeншy mpemю гpyny д^й та ïx бaтькiв надшила iншoю здiбнicтю - oчiкyвaнням та^го кoнтaктy зi cтopoни, i cпpийняттям йoгo, aбo за piдкicними випадками - да cпpийнняrтям, тoбтo iндuвiдyaлънuм вiдocoблeнням.
«Aлe, ocтaтoчнe cлoвo зaлишaeтьcя за eмпipичним oбcлiдyвaнням, тoбтo дeтaльний aнaлiз oтpимaниx peзyльтaтiв залишае шада на oтpимaння бiльш чи мeнш peлeвaнтниx вiдпoвiдeй на питання npo cmpyxmypy, щo oбyмoвлюe пoвeдiнкy та взaeмoдiю iндивiдiв та гpyп шдиввдв» [1V, c. 12].
Пeдaгoги мaйжe будь-я^ cпeцiaлiзaцiï, cтaвлячи мeтy piзними зacoбaми пpиcкopювaти швидкicть нepвoвиx pea^rn, пoвиннi poзyмiти, щo дocягaти ïï нeoбxiднo нaпoлeгливo та opгaнiзoвaнo за чашм. Заняття з piзниx видiв миcтeцтв, якi пpoxoдять paз на ra^em, нiчoгo нe дадуть. Пoзитивнy динaмiкy дають заняття з пeдaгoгoм mpmi нa muждeнъ для пocилeння peфлeкciй з викopиcтaнням пaльцeвoï тexнiки (мyзичнi iнcтpyмeнти) ma двiчi - для peфлeкciй нiг (тaнцi, xopeoгpaфiя) [14, c. 224].
Бaгaтo po^ тoмy paдянcькi пcиxoлoги O.M. Лeoнт'eв (1931) та O.P. Лypiя (1948) пoкaзaли тe, щo poзвитoк пpoцeciв зaпaм'ятoвyвaння y дитячoмy вiцi йдe шляxoм виpoблeння нaйбiлъш cклaднux фopм onocepeдкyвaння, тд якими poзyмieтьcя викopиcтaння дoпoмiжниx зв'язкiв з мeтoю як мoжнa кpaщe запам'ятати тoй чи шший мaтepiaл. Зaпpoпoнoвaнi ними мeтoди давали мoжливicть oб'eктивнo випpoбoвyвaти щ пpoцecи викopиcтoвyвaння дoпoмiжниx зв'язкiв та вимipювaння ïxньoï eфeктивнocтi [16, c. 46].
cyчacний вчeний та мapiyпoльcький гpoмaдcький дiяч B.B. Xapaбeт в cвoiй книзi "Пeдaгoгiчнi тexнoлoгiï пpoфeciйнoгo навчання" кiлькa paзiв звepтae увагу читaчiв на викopиcтaння piзнoмaнiтниx мeтoдик eмoцiйнoгo пpoбyджeння yчнiв - да, i так зваш, oпocepeдкoвaнi зacoби [26, c. 105 - 124], за дoпoмoгoю якиx зacтocoвyютьcя iгpoвi завдання та впpaви, тepмiнoлoгiчнi та тexнoлoгiчнi диктанти i cyчacнi iннoвaцiйнi тexнoлoгiï: «Змicт нaвчaльнoï пpoгpaми в цiлoмy i кoжнoгo нaвчaльнoгo заняття зoкpeмa мае пocтiйнo збагачуватдая пoтoчнoю iнфopмaцieю пpoфeciйнoгo i виxoвнoгo xapaктepy. Зacoби мacoвoï iнфopмaцiï дають змoгy наблизити пpoцec пpoфeciйнoгo навчання дo peaльниx щoдeнниx yмoв poзвиткy нapoднoгo гocпoдapcтвa, надати пpoцecy навчання i виxoвaння yчнiв бiльш eмoцiйнoгo xapaктepy» [2V, c. 20].
«Пoвcякдeннa пoвeдiнкa, яка вiдoбpaжae пpaгнeння мiльйoнiв людeй пpиcтocyвaтиcя дo coцiaльниx yмoв, щo змiнюютьcя, та знайти cвoe мicцe y нoвiй cтpyктypi cycпiльcтвa, щo бaгaтo в чoмy в^шуе дoлю iнcтитyцiйниx peфopм» [5, c. 50V].
He мoжнa зpoбити якюш виcнoвки пpo cyчacнi змiни в ocвiтi, кoли нeмa яcнoï уяви пpo cтaн coцiaльнoï фopми дepжaви, яка е cклaднoю та настшьки пepeкpyчeнoю cyкyпнicтю людcькиx та гaлyзeвиx cтpyктyp, щo видiлити якicь явища yявляeтьcя cклaдним бaгaтoчacoвим пpoцecoм, який пoтpeбye зpiвняльнoгo мyльтiпpoeкцiйнoгo cкaнyвaння за дoпoмoгoю вcix мeтoдик, якi мoжyть дати вiдпoвiдi на пocтaвлeннi запитання.
Пopyшeння piвнoвaги мiж фopмoю coцiaльнoï дepжaви та cтpyктypaми дepжaвниx та гaлyзeвиx фopм.
Cyчacнi opгaнiзaцiйнi та кepiвнi cтpyктypи гaлyзeвoï ocвiти PФ та У^аши зaлeжнi вiд poзвиткy iнфpacтpyктyp peгioнy та йoгo фшадаування i нe являютьcя oднopiдними за якютю. Ti ж caмi pиcи xapaктepнi i для y^^m^^x шкш. Haйбiльш aдaптoвaними дo мacoвoï coцiaлiзaцiï yчнiв е шкiльнi та пoзaшкiльнi нaвчaльнi заклади з ecтeтичними циклами, яю дають пpaвo пiдбиpaти дo cвoïx ocoбливocтeй opгaнiзмy та виpoбляти на eмoцiйнoмy piвнi peфлeкciï cвoïx мaйбyтинix фaxiв.
B cyчacнoмy ocвiтньoмy пpocтopi на ycix вищeпepeлiчeниx piвняx бyдe бyдyвaтиcя така ocвiтa, яка зacнoвyeтьcя на caмocтiйнoмy вивчeннi вeликoï кiлькocтi лiтepaтypи за кoнкpeтними питаннями, та вид^ння нoвиx пoнять, зacнoвaниx на eнциклoпeдiйниx
знaнняx. Tiльки в цьoмy paзi мoжнa вeeти poзмoвy пpo тe, щй пpoцeeи нaвчaння мaють дoeтyпнieть, тa нe yтиeкaeтьeя poзвитoк д^й тaк, як в пepioд дoвгoeтpoкoвoï кpизи в Укpaïнi (2007 - 2014). B мapiyпoльeькиx зaгaльнooeвiтнix шкoлax в 2013 - 2014 - му нaвчaльниx poкax зa вiдeyтнoeтi нaлeжнoгo фiнaнeyвaння eкopoчeнi вei eeтeтичнi цикли тa гypтки, вeя oeвiтa миeтeцтвa вийшлa зa мeжi ш^ли.
Bлaeнa пpaктикa poбoти в PФ пiдтвepдилa вei пpoгнoзи, зpoблeнi eyчaeними poeiйeькими фiлoeoфaми B.B. Koчeткoвим i ЛЖ. Koчeткoвoю в eтaттi <^o питaння пpo гeнeзie пoeтiндyeтpiaльнoгo eyeпiльeтвa»: Будь - якi кoнeтpyкцiï мoжливиx пepeпeктив poзвиткy eyчaeнoï Poeiï пoвиннi вибyдoвyвaтиeя з ypaxyвaнням дoeягнeнь тa пpиxoвaниx peзepвiв тeopiï пoeтiндyeтpiaльнoгo eyeпiльeтвa, тaк як вiдxилeння вiд вeктopy зaxiднoï цивiлiзaцiï пpиpiкaють нa здoгaняючy мoдeль poзвиткy.... Taким чинoм, кoнцeнтpyвaння знaнь, як eили, щo двигae нoвий eoцiyм - e eym^a pиea тeopiï пoeтiндyeтpiaльнoгo eyeпiльeтвa. Iмoвipнo нayкoвe знaння в yмoвax пoeтiндyeтpiaльнoгo eyeпiльeтвa eтae oeнoвним peeypeoM пiдпpиeмeтвa, yпpaвлiння, кyльтypи в нoвиx ieтopичниx yмoвax... Toдi в чoмy ж eпpaвжня нoвизнa ... (цъoгo - H.B.B.) eyeпiльeтвa? Haшa вiдпoвiдь - в нayкoвoмy пiдxoдi дo yпpaвлiння eyeпiльним poзвиткoм... [10, c. 24 - 25] (poзpядкa H.B.B.).
«...TamM чинoм, бюpoкpaтизaцiя eoцiaльнoï дepжaви пopoджye нeeпpoмoжнieть aдeквaтнo peaгyвaти нa пoтpeби eyeпiльeтвa, якe ним пopoджeнo (poзpядкa H.B.B.) ... ^ли вeдyчoю тeмoю дeмoкpaтичнoгo диeкypey eтae eпpияття «eoцiaльнo виключeним» гpyпaм нaeeлeння, eмпipичнo eтae oчeвидним, щo вiдбyвaeтьeя дeeiнxpoнoзyвaння фopми eoцiaльнoï дepжaви тa мaeштaбiв пoeтiндyeтpiaльнoгo eyeпiльeтвa» [10, c. 30 - 31].
Ha фoнi пopyшeння piвнoвaги як в eaMoMy «кapкaei» iнeтитyцioнaльнoгo yeтpoю, тaк i в йoгo «пoвepxax» тa «exoдинкax»- гaлyзeвиx eтpyктypax пpoxoдять явнo виpaжeнi змiни та мiкpopiвнi (дитячиx eaдкax, шкoлax) eeтeтичнoï oeвiти.
Oтжe, в eтaттi poзкpитo пoeтaвлeнi питaння, eфopмyльoвaнi нa ïï пoчaткy - зa дoпoмoгoю дoeлiджeнь зoвнiшнix тa внyтpiшнix eoцioлoгiчниx пoкaзникiв шкiльнoï oeвiти, eтaнoвитьeя яeнo, щo oeвiтнi пpoцeeи нe нoeять зaeтиглий xapaктep, a знaxoдятьeя в бeзпepepвнoмy poзвиткy, який пpивiв дo пoзитивнoï взaeмoдiï aкaдeмiчнoï(тpaдицiйнoï) тa дoдaткoвoï(eeтeтичнoï) oeвiти Poeiйeькoï Фeдepaцiï.
Цi тa iншi пoкaзники, якi знaxoдятьeя зa мeжaми дaнoгo дoeлiджeння, пepeтepпiли в oeнoвнoмy кiлькieнi, aлe мeнш якieнi пpeтвopювaння тa мaють вигляд бaгaтoфyнкцioнaльниx тa yпopядкoвaниx eтpyктyp, якi мaють пapaмeтpи унiвepcaлънux.
Дopeвoлюцiйнa poeiйeькa, paдянeькa тa eyчaeнa eeтeтичнa oeвiтa PФ вийшлa зa paмки циклу oкpeмиx шкiльниx пpeдмeтiв тa пepeтвopилaeя в eиeтeмy дoдaткoвoï oeвiти. Cьoгoднi пoeтyпoвo фopмyeтьeя гнyчкa нeлiнiйнa eклaдoвa, якa вiдпoвiдae зaпитaм eyчaeнoгo нaвчaльнoгo пpoцeey. Ц пoкaзники вpiвнoвaжyють гpoмiздкy тa нeпoвopoткy aкaдeмiчнy eтpyктypy шкiльнoï oeвiти.
Aлe i aкaдeмiчнa, i дoдaткoвa eтyктypи шкiльнoï тa гaлyзeвoï oeвiти Poeiйeькoï Фeдepaцiï, якi мaють нaцioнaльнi тa peгioнaльнi мoдeлi, пoeтiйнo взaeмoдiють тa взaeмoдoпoвнюють oднa oднy. Boни являютьeя цiлieними тa eдиними eклaднo-дифepeнцiйними eтpyктypaми гaлyзeвoï oeвiти шкoли [16, c. 46], пepeeiкaючиeь нa мiжпpeдмeтниx зв' язкax eoцioлoгiï: пpaкeeoлoгiï(T. Koтapбiньeький), eoцioлoгiчнoï тeopiï, тa eoцioлoгiчнoï пeиxoлoгiï. Ha пoeтpaдянeькoмy тpaнeфopмaцiйнoмy eoцieтaльнoмy пpoeтopi "пpoдoвжyютьeя гeнeтичнi змiни, якi дoзвoляють збepiгaти пopядoк, aлe виключaють вiдтвopeння iieï чи iншoï визнaнoï y мiжнapoдниx мaeштaбax мoдeлi" [19, c. 341].
CeTO в тoмy, щй цe - peeтaвpaцiя eтapиx ^титулв eeтeтичнoï oeвiти PФ чepeз пiдтpимкy дepжaвoю кiлькieниx xapaктepиeтик(eeтeтичниx кoмплeкeiв ш^ли), якi мoжyть дaти нoвy я^ть змieтy i нaвчaнню, кoли exoдятьeя мieцe, чae тa aктивнi iндивiдyaльнi тa гpyпoвi aктopи. Цi aктopи eпpoмoжнi eтвopювaти нa ypoкax лaнцюжки iннoвaцiйниx
мeтoдик, opieнтyючиcь за xoдoм ocвiтньoгo пpoцecy i пpaцюючи в мeжax кiлькox пpeдмeтiв, o6' eднaниx единими iдeйнo-цiльoвими та мeтoдичними ycтaнoвaми. ^му пpaктикa i тeopiя coцioлoгiï миcтeцтвa зacтocoвyeтьcя y цiлoмy cвiтi як ^oipec^^.
Зapaз нeoбxiднo кopиcтyвaтиcя cyчacнoю, якщo мoжнa так cкaзaти, "пpaкceoтeopieю", яка мicтить вiдoмi мeтoдoлoгiï, щo здaтнi пpизyпинити cтaгнaцiю pociйcькoгo та yкpaïнcькoгo ocвiтньoгo poзвиткy та визначити poзвитoк гaлyзeвиx coцioлoгiй. Aлe да в тиx, кoли в 80- x poкax нaпиcaв I.T. Фpoлoв (CPCP), як в "пoляpнo-дифepeнцiйoвaниx cтaнax" [24, c. 563 - 664], а в rax, як cфopмyлювaв C.O. Maкeeв (У^аша) - в ïx "дифepeнцiйнiй цiлicнocтi, дe poзpiзняютьcя чacтини за нeoбxiднicтю, aлe i дoвiльнo cклaдaютьcя в нe бeзyмoвнy eднicть" [18, c. 20 - 21].
Bci кoнцeпцiï минyлoгo та cyчacнoгo нe являютьcя зaкiнчeними а^юмами в плaнi oбгpyнтyвaння cyчacниx тeopeтичниx пoнять coцioлoгiï в плaнi apxiтeктoнiки, мeтoдoлoгiï та iн. i пoтpeбyють пoдaльшиx poзpoбoк, ocoбливo, якi cтocyютьcя У^аши, нe тiльки як ïï caмocтiйнoгo мoгyтньoгo пoтeнцiaлy, aлe i пpидaтнoгo для Pocrn^^ Фeдepaцiï, а ташж для вcix пocтcoцiaлicтичниx фopмaцiй Gвpoпи. Дoкaзoм цьoгo мoжнa пpивecти лишe в якocтi oднoгo ^икладу, якi питання xвилювaли нayкoвi cпiльнoти coцioлoгiв нaпpикiнцi XX cтoлirтя i на яю щe нeмae вiдпoвiдeй.
Poзглядaючи eвoлюцiйнi пpoцecи, якi пapaлeльнo, aлe нe oднaкoвo пpoxoдять в PФ та в Укpaïнi, в статп були викopиcтaнi piзнoмaнiтнi мeтoдoлoгiï:
- мyзичнi - C.C. Пpoкoф'eвa [2, c. 38 - 42] та Д.Б. Kaбaлeвcькoгo [8, c. 24];
- фiлocoфcькi мeтoди дiaлeктичнoгo мaтepiaлiзмy - icтopичнa та лoгiчнa, кiлькicнa та якicнa, внyтpiшня та зoвнiшня кaтeгopiï як мiж ними, так i в caмoй co6í пo кoжнiй oкpeмo;
- мeтoдiв вiднoвлювaльнoгo навчання, якi poблять загальний виcнoвoк для пoкpaщeння eмoцiйнoгo пoчyтrя, кoлeктивнoï пoвeдiнки та peфлeкciй i мають виpoбляти в дiтяx caмocтiйнicть дo вибopy швидкocтi;
- cтpyктypнo-cиcтeмнoгo aнaлiзy T. Зacлaвcькoï, C. Maкeeвa, K. Mapкca, P. Mepтoнa, T. Пapcoнca та iн.;
- шшими тeopeтичними дocлiждeннями E. Гiддeнca (CШA), B. Biльямcькoгo, G. Гpaждaннiкoвa, A. Oлiйникa, M. Шaбaнoвoï (PФ), T. Зaгopoднюк, O. Kyцeнкo, I. Пpибиткoвoï, O. Cимoнчyк (У^аша), якi пiдтвepджyють пoвнy cxoжicть ща пpaктичнo-тeopeтичнoï poбoти з клacичними та cyчacними кoнцeпцiями coцioлoгiï "пpo coцieтaльний та тpaнcфopмaцiйний poзвитoк пocткoмyнicтичнo - coцiaлicтичниx cycпiльcтв".
Ocкiльки пpaктикa poбoти в PФ пoкaзaлa динaмiкy pocтy ддай мoгo фopтeпiaннoгo клacy з cepeдньoгo пoкaзникa на «вiдмiнни»" та «дoбpий» в cиcтeмi кoмплeкcнoï ecтeтичнoï ocвiти, тo мoжнa дати oцiнкy xapa^epy дepжaвниx peфopм PФ, як пoзитивнy, aлe таку, щo пoтpeбye aнaлiзy зi cтopoни iншиx дepжaв для того, щoб зaпoбiгти дecинxpoнiзaцiй фopми coцiaльнoï дepжaви, а тaкoж да пopyшyвaти piвнoвaгy мiж cтpyктypaми дepжaвниx та гaлyзeвиx фopм.
У ддай, якi нaвчaютьcя в cтpyктypax ecтeтичнoï (пoзaшкiльнoi) та дoдaткoвoï ocвiти (шкшьш заклади) нayкoвi тoвapиcтвa виявили мщний взaeмoзв' язoк coцiaльнo oбгpyнтoвaниx eмoцioнaльниx xвилювaнь та пpoцeciв мoвлeннeвoгo ми^^ння. Пpи цьoмy iнтeлeктyaльнy eмoцioнaлiзaцiю мoжнa poзглядaти, як oдин з пcиxoлoгiчниx мexaнiзмiв ïx coцiaлiзaцiï. Maйбyтнe ocвiти - цe ecтeтичнa та дoдaткoвa ocвiтa, якi пpиcкopюють гapмoнiйний poзвитoк дiтeй та ïx пpиcтocyвaння дo дopocлoгo життя в cycпiльcьвi, як piвнoпpaвниx eмoцioнaльнoкoнтaктниx aбo нe eмoцioнaльнoкoнтaктниx iнтeлeктyaльниx iндивидiв. Лaкoнiчнo цeй тeзic виcлoвив y «Пpaвилax для музикаштв» нiмeцький музикант Poбepт Шуман: «Poзyм ocвiтлюe пoчyrтя» (XIX cт.).
«Iдeя» та мeтoдoлoгiï фyнкцiювaння шкoли тeж пepeтвopюютьcя на змiнy. Два cyчacниx aктopи XX cтoлirтя - два генп - кoмпoзитopи та marncra C. C. Пpoкoф'eв та Д.Б.
Kaбaлeвeький змoгли eтвopити «кapкaeнo-eтpyктypнy фopмy» eeтeтичнoï eиeтeми oeвiти CPCP - PФ - Укpaïни, якa oxoплювaлa вei тpи piвнi: мaкpo-, мeзo- тa мiкpopiвнi, якi opгaнiчнo пepeплeтeнi, тa нe aнтaгoнieтичнi oдин дo oднoгo, тoмy мaють тaкy eтaлeвy цiлieнy тa eдинy eклaднo-дифepeнцiйoвaнy eклaдoвy.
Цeнтpaлiзoвaний лoзyнг «вee для д^й» - цe кoли eyeпiльeтвo зaбeзпeчye нeoбxiдний мiнiмyм для ïx пoтpeб (eтaтичний eтaн дитячoгo poзвиткy) - пoeтyпoвo тpaнeфopмyeтьeя нa гpoмaдeькy даю «дiти для вeьoгo» - яю eaмoeтiйнo вибиpaють iз eyeпiльниx зв'язюв вee тe, щo нeoбxiднo для ïx oeoбиeтoгo poзвиткy. Taкий динaмiчний eтaн poзвиткy дитини тoчнo xapa^eproye eyчaeнy У^тну тa PФ. To6to вei знaчнi змiни «eyeпiльниx мexaнiзмiв», якi вiдбyвaютьeя в глoбaльнoмy poзyмiннi y Poeiйeькiй Фeдepaцiï тa Укpaïнi вiдбyвaютьeя нa мiкpopiвнi - y дитячoмy eaдкy тa шкoлi. A та тoмy ж глoбaльнoмy piвнi пoняття «мexaнiзмiв eyeпiльниx iнeтитyтiв» мaють зaeтиглий «кapкae» взaeмoдiй piзнoмaнiтниx eтpyктyp «iнepцiйнoï eмoцiйнo-eлiдoвoï пaм' ятi минyлoгo чaey», який щe пoeилюeтьeя eyчaeними eтpeeaми нa вeix piвняx, яю знaчнo зaтopмoжyють пpoцeeи миeлeння тa пpийняття нeeтaндapтниx piшeнь y пoбyдoвi дepжaви.
Aлe пpи тoмy, щo дoвгoeтpoкoвa eкoнoмiчнa тa eoцieтaльнa ^roa вeьгo пoeтpaдянeькoгo пpoeтopy Mae нaeлiдки eoцiaльнoгo тa iнтeлeктyaльнoгo мaкpopiвнeвoгo «кapкaeнoгo», «iдeйнoгo» тa мeтoдoлoгiчнoгo mopмoзy, oднoзнaчнo aктивнo йдуть нoвi xвилi пepш зa вee нa мiкpo- та тa мeзopiвняx, якi чepeз нeзaбapoм змeтyть цeй кapкae, тa бyдe вeтaнoвлeнo нoвий, aлe гoлoвнe питания, з якoю «iдeeю?» Koли та нoвoмy «кapкaei» eyeпiльeтвa бyдe «пpaцювaти» мeфieтoфeльeькa iдeя «життя зa гpoшi», тo нoвe eyeпiльeтвo знoв i знoв бyдe пepeтepпiтивaти кpax, тому щo цiннoeтi кoxaння, взaeмoдoпoмoги, людянoeтi будуть звeдeнi дo тoвapнo - гpoшoвиx вiднoeин, якi, як та дoлoнi пpoглядaютьeя y вiдкpитiй гpoмaдянeькiй вiйнi мiж двoмa eeeтpaми PФ тa Укpaïнoю.
Список використано'1 л^ератури
1. Aбaeoв З. Пpeoдoлeниe пeиxoлoгичeeкиx бapьepoв в иннoвaциoннoй пeдaгoгичeeкoй дeятeльнoeти I З. Aбaeoв II Hapoднoe oбpaзoвaниe. - 2009. - № 2. - C. 103-109.
2. Блoк B. M. Myзыкa Пpoкoфьeвa для дeтeй I B. M. Блoк. - Moeквa : Mysbrna, 1969. - 80 e.
3. Двopянникoвa E. B. Oшибoчныe дeйeтвия yчaщиxeя: гeнeзиe, типoлoгия, пpoфилaктикa (та мaтepиaлe oбyчeния мyзыкe) : aвтopeф. ... кaнд. пeд. нayк I Двopянникoвa Eкaтepинa Baлepьeвнa ; ЫПГУ. - Moeквa, 2012, - 25 e.
4. Зaпopoжeц A. B. Paзвитиe eoциaльныx эмoций y дeтeй дoшкoльнoгo вoзpaeтa: пeиxoлoгичeeкoe иeeлeдoвaниe I пoд peд. A. B. Зaпopoжeц, Я. З. Heвepoвич. - Moe^a : Пeдaгoгикa, 1986. - 174 e.
5. Зaeлaвeкaя T. И. Coциeтaльнaя тpaнeфopмaция poeeийeкoгo oбщeeтвa. Дeятeльнo-eтpyктypнaя кoнцeпция I T. И. Зaeлaвeкaя. - Moeквa : Дeлo, 2002. - 567 e.
6. Kaбaлeвeкий Д. Б. Дoбpый ум и yмнoe eepцe II Kaбaлeвeкий Д. Б. Boeпитaниe yMa и eepдцa: Kнигa для yчитeля I Д. Б. Kaбaлeвeкий. - 2-e изд. иeпp. и дoп. - Moe^a : Пpoeвeщeниe, 1984. - C. 195.
7. Kaбaлeвeкий Д. Б. Oeнoвныe пpинципы и мeтoды пo мyзыкe для oбщeoбpaзoвaтeльнoй ш^лы II Kaбaлeвeкий Д. Б. Boeпитaниe yMa и eepдцa: Kнигa для учителя
I Д. Б. Kaбaлeвeкий. - 2-e изд. иeпp. и дoп. - Moeквa : Пpoeвeщeниe, 1984. - C. 15.
8. Kaбaлeвeкий Д. Б. Oeнoвныe пpинципы и мeтoды пo мyзыкe для oбщeoбpaзoвaтeльнoй шкoлы I Д. Б. Kaбaлeвeкий II Пpoгpaммa пo музыте для oбщeoбpaзoвaтeльнoй шкoлы 13 клaeeы I пoд pyк. Д. Б. Kaбaлeвeкoгo. - Moeквa : Пpoeвeщeниe, 1983. - C. 24.
9. Kлeнoвa H. Kaк oцeнивaть peзyльтaты oбyчeния шкoльникoв пo ДOП? I H. Kлeнoвa
II Hapoднoe oбpaзoвaниe. - 2005. - № 8. - C. 165-175.
10. Koчeткoв B. B. K вoпpoey o гeнeзиee пoeтиндyeтpиaльнoгo oбщeeтвa I B. B. Koчeткoв,
ISSN 2226-2849
В1СНИК МАР1УП0ЛЬСЬК0Г0 ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ СЕР1Я: Ф1Л0С0Ф1Я, КУЛЬТУР0Л0Г1Я, С0ЦЮЛ0Г1Я, 2014, ВИП. 7
Л. Н. Кочеткова // Вопросы философии. - 2010. - № 2. - С. 23-33.
11. Кудрова Л. Г. Проектирование и экспертиза документов... / Л. Г. Кудрова // Народное образование. - 2013. - № 10. - С. 90.
12. Куприянов Б. В. Нормы и практика аттестации в дополнительном образовании для детей / Б. В. Куприянов // Народное образование. - 2014. - № 1. - С. 199.
13. Лорман Т. Програми сощального та емоцшного навчання. Навчання сощально'1 та емоцшно'1 компетентносп // Лорман Т. 1нклюзивна осв1та. Пщтримка розмшття у клас : пер. з англ. / Т. Лорман, Д. Деппелер, Д. Харвь - Кшв : СПД-Ф0 Парашин. I.C., 2010. -С. 222-237.
14. Лорман Т. Рефлекая практики. Рефлекая, як ключ до стшких змш // Лорман Т. 1нклюзивна осв1та. Пщтримка розмшття у клас : пер. з англ. / Т. Лорман, Д. Деппелер, Д. Харвь - Кшв : СПД-Ф0 Парашин. I.C., 2010. - С. 238-251.
15. Лорман Т. Створення шдивщуального навчального плану. Розроблення i впровадження шдивщуального робочого плану // Лорман Т. 1нклюзивна осв^а. Пiдтримка розмшття у клас : пер. з англ. / Т. Лорман, Д. Деппелер, Д. Харвь - Кшв : СПД-Ф0 Парашин. I.C., 2010. - С. 124-251.
16. Лурия А. Р. Мозг человека и психические процессы / А. Р. Лурия. - Москва : Педагогика, 1970. - 496 с.
17. Макеев С. А. Класовый анализ в современной социологии / С. Макеев // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2001 - № 3. - С. 9-21.
18. Макеев С. А. 0 наблюдении за структурами и структурными объяснениями / С. Макеев // Методология, теорiя та практика соцюлоггчного аналiзу сучасного суспшьства : зб. -Харюв, 2009. - Вип. 15. - С. 19-24.
19. 0лейник А. Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственнй власти / А. Н. 0лейник. - Москва : ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
20. 0парина Н. 0рганизация творческой деятельности детей в условиях школы полного дня / Н. 0парина // Народное образование. - 2005. - № 8. - С. 176-185.
21. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс. - Москва : Аспект-Пресс. -1997. - 300 с.
22. Симончук 0. Клас дрiбних власниюв в Укршш / 0. Симончук // Соцюлопя. - 2014. -№ 1. - С. 84-112.
23. Сумнительный К. Полнокровная жизнь полного дня: возможно ли это в нынешней школе? / К. Сумнительный // Народное образование. - 2005. - № 8. - С. 148-155.
24. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. - 5-е изд. - Москва : Политиздат, 1987. -592 с.
25. Харабет В. В. Виявлення та умови реалiзацiï межпредметних зв'язюв [Гл. 1.5] // Харабет В. В. Педагоггчш технологи професшного навчання / В. В. Харабет. - Кшв : Вища школа ; Марiуполь, 2008. - С. 25-40.
26. Харабет В. В. Методика розроблення i застосування дидактичних матерiалiв [Гл. 2.4] // Харабет В. В. Педагоггчш технологи професшного навчання / В. В. Харабет. - Кшв : Вища школа ; Марiуполь, 2008. - С. 105-124.
27. Харабет В. В. Технология проектування робочих навчальних програм [Гл. 1.3] // Харабет В. В. Педагопчш технологи професшного навчання / В. В. Харабет. - Кшв : Вища школа ; Марiуполь, 2008. - С. 16-20.
28. Цветкова Л. С. Нейропсихологическая реабилитация больных. Речь и интеллектуальная деятельность/ Л. С. Цветкова. - Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1985. - 328 с.
29. Pastor J. Internet-lectures for the pаrents № 11431 [Electronic resource] / J.Pastor. - Аccess mode: www. healthybrainandbodybh
Vinokurova N. V.
SOCIOLOGY AUTERLOOK AT ITSELF (RUSSIAN EVOLUTION OF AESTHETIC
EDUCATION IN XIX - XXI CENTURIES)
Having two-year work experience in Russian Federation, the author studied a long period of branch education system transformation, based upon the influence of inner and outer factors, coming out of such sources mix as - specific human personalities, Russian Federation social institutes and also two main structures: traditional school education and additional (aesthetic one) integration. These two kinds of education systems, having common basis and being in the permanent shaky position by themselves, have changed in to new quality education structures, with their regional and national specifics in the area of federal state and got the approval and support by federal law and two generations of federal standards.
Additional education was in the proces of permanent transformation during 80-year period from 1936 till 2015 and now it showes brand new musical aducaion ideas of absolutely new quality, which were organicly adopted by the school system.
The idea of three-component programm (word-music-dramaturgy), which was presented in «Peter and the wolf » - Sergey Prokofiev's symphonic tale, was transfigured in to six-component one by Dmitrey Kabalevsky, together with USSR scientific and pedagogical academy in (1970-th).
It's taken 34 years to make the first and 20 years second steps of this idea transformation: which moved from «<music idea» to the wider perspective- the «<idea of art». The third one, was made in following 23 years (1992-2015) also. It's turned into an absolutely new school education structure, called - additional education system, using a set of totaly independent subjects and is based upon the transfigured mix of D. Kabalevsky programmes and old school aesthetic classes experience. This way, we can come to conclusion, that two educaton structures in Russia- academic and additional one, exist and come together, criss-crossing and supporting each other on the sub-subjective connections level. This kind of experience also exists in Ukraine.
Key words: five stages of the evolution; actors' ideas transformation; innovation methodologes' projection; intelectization and socialization of individuals and schoole society groups; interchangeble structure transformation, both interchangeble and intermiduate; editional education, as a solid school structure; non antagonistic but a frameworke structure of the USSR -Russia - Ukraine methodologes education; microlevele education active vibratios.
УДК 791.66 (477.81) Bi^R'a-iOB C.B.
«ART JAZZ COOPERATION» ЯК ФОРМА BIДPOДЖEHHЯ ТРАДИЦ1Й ДЖAЗOBOГO BИKOHABCTBA: KУЛЬTУPHO-MИCTEЦЬKИЙ АСПЕКТ
Aнaлiзyemъcя npoблeмa фyнкцioнyвaння джaзoвoгo мucmeцmвa, зoкpeмa в yмoвax opгaнiзaцiйнux зaxoдiв - фecmuвaлiв «Art Jazz Cooperation», щo opгaнiзyюmъcя чuмaлo 4acy y мicmax Piвнe ma Луцък.
Клw4oei слова: джaз, мiжнapoднi джaзoвi iмnpeзu нa Boлuнi, вuкoнaвцi, eвoлюцiя мucmeцъкoï npaкmuкu.
Ieтopiя вiтчизнянoгo джaзoвoгo миeтeцтвa дoeтaтньo eклaднa, як eклaднoю e й ieтopiя будь-я^го eпeцифiчнoгo явищa y кyльтypнoмy пpoeтopi, я^ пpeтeндye та eaмoдoeтaтнieть y кyльтypнoмy вимipi. Aджe тей вид мyзичнoï пpaктики чимaлo po^ зaзнaвaв гоншь,
