CC BY
81
УДК 17:316.346
В. В. ПОЛЮГА1*
1*Дpoгoбицький дepжaвний ^дагоины™ yнiвepcитeт iмeнi 1вана Фpaнкa ^poi^m), eл. пoштa [email protected], ORCID 0000-0001-8778-2380
ГЕНДЕРН1 ДЕФIНIЦIÏ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ОСВ1ТН1Й СИСТЕМ1
В cтaттi ocмиcлeнo гeндepнi пpoблeми та ïx взaeмoзв'язoк з музичним миcтeцтвoм, щo eкcплiкye дo ана-лiзy мyзичнoï пeдaгoгiки та ocвiтньoï cиcтeми зaгaлoм. Метою дocлiджeння e виoкpeмлeння та aнaлiз тaкиx гeндepниx дeфiнiцiй (визнaчeнь) музичтаго миcтeцтвa як: гeндepний вимip, гeндepнi poлi, гeндepний пiдxiд, гeндepний кoмпoнeнт в cиcтeмi мyзичнoï ocвiти. Meтoдoлoгiя дocлiджeння oбyмoвлeнa мiждиcциплiнapним пiдxoдoм, який пepeдбaчae викopиcтaння зaгaльнoнayкoвиx мeтoдiв aнaлiзy, cинтeзy та yзaгaльнeння. Taкoж викopиcтaнo мeтoд кoмпapaтивнoгo aнaлiзy та anaron^ щo зacтoвyeтьcя в ocмиcлeннi завдань пoв'язaниx з дocлiджeнням впливу гeндepy в миcтeцтвi та ocвiтi. HayKoBa швизш знaxoдить cвoe вiдoбpaжeння в cy-чacнiй ocвiтнiй кoнцeпцiï, яка звepтaeтьcя дo ocмиcлeння пpoблeм гeндepy як дo cпocoбy бiльш гpyнтoвнoгo ocмиcлeння piвня iндивiдiв, ïx poльoвoгo cтaтycy ocoбиcтocтi, який в cвoю чepгy визначае coцiaльнi мoжли-вocтi в ocвiтнiй дiяльнocтi. Вiдпoвiднo cyчacнa наука нe мoжe зaлишaтиcя вiдcтopoнeнoю вiд пpoблeм нoвo-го чacy. Bиcнoвки. Дocлiджeння пpoблeм гeндepy в cиcтeмi ocвiти мyзичнoгo миcтeцтвa пpoвaдилo дo вдо-кpeмлeння, aнaлiзy та ocмиcлeння тaкиx дeфiнiцiй як: гeндepний вимip, щo зocepeджyeтьcя нaвкoлo ocмиc-лeння пpинципy oтpимaння пoлicинтeтичнoгo, гeндepнoгo вiдчyття вiд мyзичнoгo твopy; гeндepнi poлi, вдо-кpeмлюють peпpeзeнтaцiю жшки в piзниx видax мyзичнoгo миcтeцтвa; гeндepнй пiдxiд кoнcтaтye нaявнicть гeндepнoгo диcбaлaнcy в cиcтeмi мyзичнoï ocвiти; гeндepний кoмпoнeнт виoкpeмлюe вaжливicть ycвiдoм-лeння та пpaктичнoгo впpoвaджeння гeндepнoï piвнocтi в cиcтeмi мyзичнoï ocвiти.
Ключовi слова: мyзичнe миcтeцтвo; гeндep; музична ocвiтa
Aктyaльнicть теми дocлiджeння
Гeндepнi дocлiджeння cтaли нeвiд'eмнoю чacтинoю cyчacнoï науки, а гeндepнa пpoблe-матика в yмoвax cьoгoдeння, виoкpeмлюeтьcя в piзниx гaлyзяx музики, пeдaгoгiки, ф^гото-фiï. Caмe тoмy, актуальними пpoблeмaми е виoкpeмлeння гeндepниx дeфiнiйцiй (визна-чeнь) за дoпoмoгoю якж бiльш гpyнтoвнo po-зкpивaютьcя, yтoчнюютьcя чи зaгaлoм, ocмиc-люютьcя ocвiтньo-миcтeцькi cиcтeми. В на-шoмy дocлiджeннi ocнoвнa увага cкoнцeнтpo-вана caмe на гeндepниx дeфiнiцiяx мyзичнoгo миcтeцтвa в cиcтeмi ocвiти.
Гeндep - oдин iз бaзoвиx вимipiв тощаль-нoï cтpyктypи cycпiльcтвa, який paзoм з шши-ми кyльтypними xapaктepиcтикaми cклaдae цiлicнy coцiaльнy cиcтeмy, а вiдтвopeння ген-дepнoï cвiдoмocтi на piвнi iндивiдiв виoкpeм-люе poльoвий cтaтyc ocoбиcтocтi, який визначае шщальш мoжливocтi в ocвiтнiй та пpoфe-ciйнiй дiяльнocтi.
doi 10.15802/ampr.v0i11.105490
Meтoдoлoгiя
Мeтoдoлoгiя дocлiджeння oбyмoвлeнa мiж-диcциплiнapним пiдxoдoм, який пepeдбaчae ви-кopиcтaння нe тiльки зaгaльнoнayкoвиx мeтoдiв aнaлiзy, cинтeзy та yзaгaльнeння, are й мeтoдy кoмпapaтивнoгo aнaлiзy та aнaлoгiï, який зacтo-coвyютьcя в ocмиcлeннi завдань пoв'язaниx з дocлiджeнням впливу гeндepy в миcтeцтвi та ocвiтi.
Meтa дocлiджeння
Мeтoю дocлiджeння е виoкpeмлeння, aнaлiз та ocмиcлeння тaкиx гeндepниx дeфiнiцiй музи-чшго миcтeцтвa як: гeндepний вимip, Te^^pm poлi, гeндepний пiдxiд та гeндepний кoмпoнeнт в ocвiтнiй cиcтeмi.
Викгад ocнoвнoгo мaтeрiaлy
Пpoблeмa людини в coцiyмi завжди займала oднe з ^^фальн^ мicць в нayцi, ми^теи?^, фiлocoфiï. Миcтeцтвo зapoджyвaлocя й фopмy-
© В. В. Пoлюгa, 2017
валося тд впливом сощуму, вщбиваючи його змют шляхом гендерних взаемовщносин { му-зичне мистецтво тут не е виключенням.
Осмислення проблем гендеру кр1зь призму музичного мистецтва постае важливим ш-струментом анал1зу певного факту чи явища музично! практики - насамперед такого, який пов'язаний з формами людсько! д!яльносп.
Анашзуючи проблеми взаемовщносин стат в сучаснш музичнш шдустри, науковець Наташа Пател виокремлюе гендерну нер1в-шсть. Дослщниця зазначае, що «жшки, що працюють в б1знес бшьш схильш мати високу кватфшащю в пор1внянш з !х колегами-чоловшами, але майже 50% з них заробляють менше» [15]. Виршення проблеми вбачаеться у поведшщ людей, як мають важел! впливу на ситуащю щоб змшити И на краще, а також в будь-якш ¿шщатив!, котра може не дискримь нувати жшок в музичнш д1яльносп. Така по-зищя заслуговуе на шдтримку вс1е! музично! спшьноти, виокремлюе авторка «чоловши могли б д1знаватися, про проблеми жшок просто слухаючи !х, так як жшки роблять з чоловша-ми. Це здаеться очевидним, але часто забутим» [15].
Кел1 Газен - науковець у сфер! дослщжень гендерних стереотишв у вибор1 музичних ш-струмент1в, також, виокремлюе професшний розрив, а саме у сфер1 диригентсько! майстер-носп, струнно! та духово! шструменталютики [11, с.17]. «У зв'язку з дискримшащею за ознакою стал, жшки-музиканти, якщо б вони хотши продовжувати шструментальну кар'еру, в даний час знаходяться в невипдно-му становища Ця несправедливють простежу-еться починаючи з вибору шструмента 1 про-довжуеться у вщсутносп жшочо! учасп в джаз1, та займання кер1вних посад жшок вщ середньо! школи до вищого (ушверситетсько-го) осв1тнього р1вня» [11, с.81].
В рамках сьогодення виокремлюеться ак-туальшсть дослщжень основоположних гендерних дефшщш у сфер1 музично! педагопки. Адже, ютотно! уваги набувае переосмислення усталених сощальних норм та процешв на основ! нових демократичних принципах вшьних вщ будь-яко! дискримшаци, зокрема за ознакою гендерносп.
Гендерний вимгр в музичному мистещи як оцшка наслщюв ! результата музичного мистецтва, провадить до осмислення котре спря-
10.15802/ашрг.у0Ц1.105490
моване на повноцшне особистюне становлення й розвиток суб'екпв мистецьких процешв, усв1-домлення ними власно! щентичносп, виб1р ще-атв ! життевих цшей та самореашзаци без будь-яких обмежень за ознакою гендеру.
Перш за все звернемось до одного з ушкаль-них фактор1в формування особистост!, а саме до музичного мистецтва. Звертаючись до музики, ми безпосередньо створюемо вщповщш умови для розвитку творчо! особистост!, оскшьки, му-зика - пол1функцюнальна, вона, як образно-знакова частина суспшьного середовища, впли-вае на розвиток особистост! та !! ставлення до оточуючого св1ту. Музичне мистецтво - це особлива сфера людсько! д1яльносп, де особистють проявляе не себе безпосередньо, а свое св1тоба-чення та св1товщчуття, а гендерш складов! !! особистост! та поведшки далеко не завжди мо-жуть бути простежеш у безпосередшх, одноз-начних проявах. Ще складшше це зробити на музичних теренах, бо музичне мистецтво, яке у «чистих» сво!х формах не оперуе конкретними образами, не надае можливост! для однозначного та науково формально доказового «прочи-тання» впливу гендерно! специфши. Проте дуже часто ми, «споживачЬ» музично! «продукцп» (виконуючи р1зш функц!! - виконавця, музич-ного критика, слухача тощо), спираючись на свш гендерний досвщ (що здобуваеться нами, прищеплюеться нам суспшьством та корегуеть-ся ушкальними рисами нашо! власно! особистост!, оточуючим середовищем ! життевим до-свщом), вщчуваемо, що цей гендерний вплив вже вщбувся т1ею чи шшою м1рою. Ми його можемо вщчути як гендерну емоцшну складову «вщ автора» музичного твору, ! як таку ж складову «вщ виконавця» або «вщ слухача», а також можемо отримати певш полюинтетичш за по-ходженням гендерш вщчуття вщ музичного твору.
Одшею ¡з центральних сфер музичного мис-тецтва е семантична та герменевтична тематика пов'язана з штеракщями поетичного тексту та музично! мови ¿з втшенням художнього образу. Поширеною та особливою е тема особливого зв'язку м1ж чоловшом { жшкою, !хшх емоцш та поведшки по вщношенню одне до одного. Без знань гендерних особливостей (у певних юто-ричних, нацюнальних, культурних та сощаль-них умовах) багато що з того, що закладене автором твору (створеного десятил1ття й стор1ччя назад, в шших культурно-сощальних умовах з
© В. В. Полюга, 2017
пашвними шшими суспшьними щнностями), залишиться i до сьогодт незрозумшим i не грунтовно дослщженим. Саме тому, одне з головних завдань музичного iнтерпретатора полягае в тому, щоб глибоко пiзнати й розум> ти емоцiйнi, образно-сюжетт тонкостi змiсту музичного твору, в тому чи^ i 1хню гендерну обумовленiсть. Тiльки в такому випадку вико-навець зможе виконувати музичний твiр у вiдповiдностi до авторського задуму та бути переконливим i лопчним у сво1х штерпрета-цшних версiях таких, що вiдповiдають автен-тичнiй традицiï.
Iнтерпретацiя художнiх образiв виконав-цями, конкретно чоловiками й жшками, спи-раеться на внутршнш, особистiсний пiдхiд до проблеми, а тому це безпосередньо провадить до виокремлення позицiй гендерноï психоло-riï. Оскiльки саме крiзь призму гендерносп ми розглядаемо музичне мистецтво то виокрем-люемо саме виконавсько-iнтерпретацiйну драматурпю. Пiдкреслимо, що гендерна скла-дова музичного твору, або його гендерна семантика, пов'язаш в першу чергу зi стввщ-ношенням емоцiйного портрету персонажу чи автора та виконавця штерпретатора. В такому контекстi виокремлюемо особливу актуаль-нiсть комунiкативного аспекту в процес сприйняття творiв мистецтва на рiвнi комуш-кативних зв'язкiв ^ж персонажами музичного твору; мiж персонажами та творцями твору - композитором, виконавцем, слухачем). Саме мiж творцями твору, мiж iсторичними умова-ми та культурами, де «мовою» комунiкацiï е музика та ïï семантика, у тому числi й гендерна, гендерний вимiр музичного мистецтва експлшуе себе у часовому вимiрi, у певнiй дiï та взаемодп, що стае одним з компоненпв се-мантичного, музично-драматургiчного наван-таження, який потребуе окремо1' уваги уах учасникiв буття музичного твору [7, с.68]. Музична iнтерпретологiя першою з наукових напрямiв сучасного музикознавства мае i мо-же сформувати певний алгоритм характеристики проявiв гендеру в музичному мистецтвi, а також створити понятшно-термшолопчний апарат, який врахуе основы поняття гендерно1' проблематики. - таю як гендерна роль та ген-дерно-рольовi стереотипи.
Зазначимо, що штегрування закономiрнос-тей гендерно1' парадигми на музичний твiр по свош сутi неможливе. Звiдси, для розумшня doi 10.15802/ampr.v0i11.105490
того, яким чином гендерш аспекти впливають на створення та сприйняття музичного твору, виникае потреба сшввщнесеносп знань музич-ного мистецтва з комплексом знань про гендер-ш ролi.
Гендерт ролг - сощальш очiкування сусш-льства вщ жiнок i чоловiкiв на базi сформова-них гендерних стереотипiв.
В освггньо-оргашзацшнш системi музично1' освiти наявну в суспшьсга гендерну вiдокрем-ленють та стереотипiзацiю вiдображають педа-гопчш, теоретичнi та виконавськi практики. Гендерна нашаровашсть за якiсними чи кшь-кiсними показниками в музично-освiтнiй дiяль-ностi свiдчить про нерiвнозначний е^валент викладацького та науково-педагогiчного складу. Сучасш вiтчизнянi дослiдження засвiдчують значну фемшзащю галузi середньо1' та початко-во1' ланки музично1' освiти, де представленiсть жiнок становить близько 78,3%, проте кiлькiсть жiнок i чоловiкiв в^^зняеться на рiзних щаб-лях осв^ньо1' iерархiï та на рiзних рiвнях освiти. «Якщо у закладах дошкшьно1' освiти працюють майже виключно жшки (98,6%), то у виклада-цькому складi вищих навчальних закладiв чо-ловiки становлять практично половину викладацького складу, що залишаеться шструментом «стримування» можливостей реалiзацiï працiв-ника. Це призводить до зменшення частки жшок у сферi освiти зi зростанням посади: жiнки обiймають рядовi посади вчительок, викладачок i виховательок, проте серед керiвникiв закладiв освгги чоловiкiв майже 40%, а серед ректорiв вищих навчальних закладiв -90%» [14]. Дана проблема юнуе i в прост^ за-рубiжжя. Так, науковець Е.Гулд переконливо аналiзуе гендерну проблему, щодо дискримiна-цшного опору музично1' освiти, де зазначае: «якщо студенти та викладач^ як i рашше будуть обмеженi у своему виборi професiй, будуть продовжувати сшвати i грати музику, викорис-товуючи навчальнi матерiали, якi стирають 1'х суб'ективнiсть, професiя буде продовжувати страждати вiд втрати сво1'х вкладiв» [12, с. 158]
В такому сенш дослiдження провадить до осмислення гендерних ролей в контексп соцiальних очшувань суспiльства вiд жiнок i чоловшв на базi сформованих гендерних сте-реотипiв. Гендерними стереотипами сучаснi науковщ називають: «суспiльнi стандартизованi уявлення (щеали), заснованi на досвiдi попе-редшх поколiнь, якi набувають значення
© В. В. Полюга, 2017
вкaзiвки (нopми), шйбшьш пoвнo втiлюють мoдeлi (poлi) пoвeдiнки чoлoвiкa/жiнки в cyc-пiльcтвi (ïx^ мicцe, фyнкцiï тa coцiaльнi зaв-дaння), a тaкoж нaбip ocoбиcтicниx xapa^rep^ cтик (coмaтичнi тa пcиxiчнi влacтивocтi), oбy-мoвлeниx cтaттю [2, c.103]. Caмe гeндepнi poлi тa ïx poзпoдiл eкcплiкyютьcя в лiтepaтypниx oбpaзax зaклaдeниx y пoeтичнoмy тeкcтi тa вiдoбpaжeниx y xyдoжньoмy oбpaзi мyзичнoгo твopy, дe кoмпoзитopcькe бaчeння гeндepнoï культури мoжe бути вiдзepкaлeнo в poзyмiннi гeндepниx cтepeoтипiв щoдo poлi чoлoвiкa тa жiнки. Вщговщш дo cтepeoтипiв виклaдeниx в пoeтичнoмy тeкcтi мyзичнoгo твopy фopмy-eтьcя yявлeння пpo poлi чoлoвiкa тa жiнкy, згiднo з якими чoлoвiк мae yci oзнaки мacкy-лшшст!, a жiнкa - фeмiннocтi. Taким чинoм, виoкpeмлюючи знaчeння гeндepниx poлeй при aнaлiзi твopiв, мaeмo мoжливicть вiдкopeгyвa-ти cтepeoтипнy cycпiльнy шaблoннicть, нaлa-штyвaвши мoлoдe пoкoлiння m cпpийняття iншиx цiннocтeй, ycвiдoмлeння ocoбиcтicниx pиc нeзaлeжнo вiд cвoeï crari. Oвoлoдiвши го-нятiйнo-кaтeгopiaльним aпapaтoм гeндepнoгo aнaлiзy, викopиcтaвши yci йoгo cклaдoвi в ш-дaгoгiчнiй пpaктицi музичш1' ocвiти, e мoжли-вicть виявити нaявнy у ньoмy гeндepнy acимe-тpiю й пoм'якшити ïï вплив.
Ta^ мoжнa дoвiдaтиcь пpo тe, щo ми-cтeцтвo бyлo здaвнa нeвiд'eмнoю ^eporara-вoю жiнoчoï yчacтi в пpoфeciйнiй дiяльнocтi. Хoчa в piзниx кpaïнax пpaвa жiнoк m зaняrтя пeвними видaми миcтeцтв cyвopo peглaмeнтy-вaлиcя, caмe у цш cфepi вoни дocягли нaйбiльшиx ycпixiв [3, c.168]. Пpoтe нe мoжнa нe пoгoдитиcя з дyмкoю, щo icтopiя миcтeцтвa як чacтинa зaгaльнoicтopичнoгo пpoeктy виключae жiнoк зi оттеку aктивниx cyб'eктiв. Aджe твopчicть як coцioкyльтypнa дiяльнicть тpивaлий чac бyлa для жiнки зaбopoнeнoю га-луззю aбo ж винocилa ïï m втopинний щaбeль. У дocлiджeнняx зaзнaчaeтьcя, щo pyйнyвaння гeндepнoгo cтepeoтипy вiдбyвaлocь тoдi, кoли жiнкa вiдмoвлялacя вщ cвoeï poлi тa пpиcтaвa-лa нa пoзицiю чoлoвiкa, щo cпpиймaлocя як кypйoз aбo ж як жвж пopyшeння тоцюкуль-тypниx терм [8, c.63]. Oтжe, нacлiдкoм тpивa-лoгo чoлoвiчoгo дoмiнyвaння в гaлyзi музич-нoï твopчocтi e тe, щo мyзикa XVII-XIX cт. втiлюe чoлoвiчий жиrтeвий дocвiд i cвiтo-cпpийняrтя, a peпpeзeнтaцiя жшки в piзниx видax пeдaгoгiчнoï пpaктики мyзичнoï ocвiти в doi i0.15802/ampr.v0iii.i05490
ц^му вiдпoвiдae cтepeoтипним гeндepним yявлeнням щoдo ïï пpизнaчeння.
Taк, пpaцюючи нaд вивчeнням мyзичниx твopiв, aнaлiзyютьcя зacoби мyзичнoï виpaз-нocтi, мoдeлi музичнж cтpyктyp, щo aнaлoгiчнi cинтaкcичним cтpyктypaм вepбaльнoï мoви, знaxoдячи в тeкcтi вiдпoвiднi ocoбливocтi, eлe-мeнти, cимвoлiкy, якi викopиcтoвyютьcя для змaльoвyвaння aтpибyтивниx якocтeй людини (чoлoвiкa, жшки), швнж oбpaзiв i cмиcлiв. Цe cтocyeтьcя, зoкpeмa, змicтy мyзичниx тeмaтич-нo-мeлoдичниx лiнiй, ïx iнтoнaцiйниx i мeтpo-pитмiчниx ocoбливocтeй, пiдкpiплeниx вiдпoвiднoю дитам^ю, peгicтpoм, тeмбpoм, жaнpoвими pиcaми [4, c.71]. У peзyльтaтi ^rç^-ршго пiдxoдy дo aнaлiзy музики piзниx eпox i cтилiв peцiпieнти мoжyть виявити кoнкpeтнi чинники щoдo швнж нaшapyвaнь в cy^^OT-вi, миcтeцтвo зaвжди cтвopювaлocя в
мeжax тpaдицiйниx гeндepниx yявлeнь, ^rna-мaнниx пeвнiй кyльтypi. Зacтocyвaння цьoгo axTOEroro мeтoдy нaвчaння cтимyлювaтимe дo гошуку влacнoï пoзицiï, мoдeлi пoвeдiнки i шляxy caмopeaлiзaцiï, якi вiдпoвiдaють iндивi-дyaльним ocoбливocтям.
Пocтae пpoблeмa ocмиcлeння гeндepнoгo пiдxoдy. Геидериий nidxid - мexaнiзм дocягнeн-ня гeндepнoï piвнocтi тa yтвepджeння piвниx мoжливocтeй для caмopeaлiзaцiï кoжнoï oco6^-тocтi, щo пepeдбaчae : вiдcyтнicть opieнтaцiï та «ocoбливe пpизнaчeння» чoлoвiкa чи жшки ; зaoxoчeння дo пeвниx вцщв дiяльнocтi, щo вщ-пoвiдaють iнтepecaм ocoбиcтocтi ; пoдoлaння гeндepниx cтepeoтипiв ; вpaxyвaння льниx вiдмiннocтeй. Гeндepний пiдxiд в cиcтeмi мyзичнoï ocвiти cкoнцeнтpoвaнo нa ocмиcлeннi вiдмiннocтeй в пoвeдiнцi тa cпpийняrтi чoлoвi-кiв i жiнoк, щo визнaчaютьcя нe тaк ïx фiзioлo-пчними ocoбливocтями, як виxoвaнням нa oc-нoвi пoшиpeниx в дaнiй гaлyзi yявлeнь пpo cyx-нicть чoлoвiчoгo тa жiнoчoгo.
В тaкoмy TOm^cri гeндepний пiдxiд дoзвo-ляe кoнcтaтyвaти, щo тaкi пpoблeми coцiaльнo-пcиxoлoгiчнoгo xapaктepy як : мacoвi crepeora-пнi yявлeння, cпeцифiкa жiнoчoï co^a^a^ï, a тaкoж ocoбливocтi opгaнiзaцiï нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy в шкoлi, ВНЗ, ciмeйнe виxo-вaння - ycклaднюють пpoфecioнaлiзaцiю жiнoк-пeдaгoгiв. A вд зyмoвлюe нeoбxiднicть вiдпoвi-днoï шдготовки мoлoдi дo caмopeaлiзaцiï в ^o-фeciйнiй cфepi, пoтpeбye нaбyrтя жю знaнь з гeндepниx питaнь.
© В. В. Шлют, 2017
Пpo oбмeжeнicть жiнoчoï cтaтi в музичш-му миетецга вкaзye Heльcoн Poдpiгec. Hayra-вeць зaзнaчae, щo тaкi oбмeжeння e mra^ra-вими чepeз визнaчeнicть музичшго peпepтya-py, щo пpaктикyють в шкoлax. Якщo зняти пeвнi «зaбopoни» в нaвчaннi мyзичнoгo мж-тeцтвa, тo музика poзглядaтимeтьcя в mm^c-тi cвoбoди вiдчyттiв тoгo бажашго, щo «Я» xoчy. Taкий пiдxiд e нeoднoзнaчним з тoчки зopy мoжливocтi poзвиткy уяви, ocкiльки ^и цьoмy пoтpiбнo пepecтyпити чepeз ra^ora вкopiнeнe cтepeoтипнe i вyзькe миcлeння. Цe мoжe зpoбити тiльки музичж миcтeцтвo, тoмy щo caмe музика вiдкpивae нoвi мoжливocтi iнтyïтивнoгo i твopчoгo, aджe щe Плaтoн i Фpiдpix Шиллep зaпpoпoнyвaли музичну ocвi-ту, як cиcтeмy яка мoжe вказувати на кpaщий cпociб буття. В цiй пepcпeктивi мyзичнe мда-тeцтвo мoжe зiгpaти виpiшaльнy poль на нивi лiбepaлiзaцiï i гумашзаци ocвiтньoï cиcтeми [13, c.7].
Ta^ oкpecлюючи чинники poзвиткy ycm-шш^! в мyзичнoмy виxoвaннi (на ocнoвi ма-тepiaлiв, пpиcвячeниx вiдoмим музикантам), мoжнa пepecвiдчитиcя, щo ïxнi пpoфeciйнi дo-cягнeння пoв'язaнi нe так з бioлoгiчнoю стат-тю, як iз тими якocтями, якi oбyмoвлeнi oco-биcтicними ocoбливocтями людини. Кpiм ви-няткoвoï мyзичнoï oбдapoвaнocтi, гoлoвним y нaвчaльнo-виxoвнoмy пpoцeci e фopмyвaння шиpoкoгo кoлa дyxoвниx iнтepeciв i запштв, твopчиx здiбнocтeй, epyдицiï в piзниx видax миcтeцтвa, iншиx гaлyзяx знань, poзвитoк eмoцiйнoï cфepи, здатшеп cпiвчyвaти, вмiння чepeз музику cпpиймaти cвiт [6, c.85]. Caмe таю ятоеи пpитaмaннi видатним пpeдcтaвни-кам музичшго ми^^щ^а - як жшкам, так i чoлoвiкaм.
Cyчacнi наутовщ вce чacтiшe звepтaютьcя дo coцioкyльтypнoï дeтepмiнaцiï згaдaниx ocoбливocтeй. Вoни cтвepджyють, щo oco-биcтicнi якocтi людини з дитинства знaxo-дятьcя тд впливoм тpaдицiйниx гeндepниx yявлeнь, cepeд якиx чyйнicть, eмoцiйнicть пoв'язyютьcя з «жiнoчнicтю», а твepдicть, ак-тившсть, твopчe миcлeння - з «мужнютю» [1, c.51]. Hoвi мoжливocтi для жiнoк i чoлoвiкiв, яю пpинocять втiлeння пpинципiв гeндepнoï piвнocтi в ocвiтi peaлiзyютьcя в ^ocropi гpи та cвoбoди, дe вiдмoвляютьcя вiд мyштpи, аг-peciï та дpecиpyвaння на кopиcть м'якocтi, дe-лiкaтнocтi й чyrтeвocтi [9, c.268]. Пpoблeми
doi 10.15802/ampr.v0i11.105490
виxoвaння та ocвiти з гeндepнoгo пoглядy ^o-вадять дo ocмиcлeння фeмiнicтcькoï ^итаки 1980-90x pp., яка пoчaлa наголягати на пoвнoмy пepeглядi вcieï стогеми тpaдицiйнoï ocвiти в зв'язку зi cтвopeнням y нiй пoлiтик paнньoï «ге-ндepизaцiï» на ocнoвi ceкcиcтcькиx cтepeoтипiв, шиpoкo лeгaлiзoвaниx y навчальн^ i нayкoвиx тeкcтax. Caмe пaтpiapxaльнa шкoлa вадговада-льна за впpoвaджeння iдeй пpo твopчy oбмeжe-нють жiнoк, фopмyвaння кoмплeкciв «^ore^^-prn ocвiтa й пeдaгoгiкa пpoфeciйнoï гав^тов^-нocтi», «пoбoювaння ycпixy» та ш^аль^х' мe-ншoвapтocтi y дiвчaт-cтyдeнтoк [5, c.86]. Caмe тoмy, за дoпoмoгoю гeндepнoгo пiдxoдy e мoж-ливють пoкaзaти мexaнiзми впливу cycпiльниx oчiкyвaнь на фopмyвaння в iндивiдiв piзнoï cтaтi yявлeнь пpo eмoцiйнicть, кpeaтивнicть, cпpияти poзвиткy нeoбxiдниx влacтивocтeй y мaйбyтнix фaxiвцiв, викopиcтoвyючи виxoвний пoтeнцiaл миcтeцтвa. Poзyмiння гeндepниx ocoбливocтeй cтaнoвлeння й poзвиткy мaйбyтнix шдагопв-музикаштв дoзвoлить aктивiзyвaти пiзнaвaльнi, eмoцiйнo-чyrтeвi, твopчi пpoцecи в poзyмiннi мyзичнoгo ми^^щ^а та в cиcтeмi мyзичнoï ocвiти зaгaлoм.
Heoбxiднicтю пocтae poзpoбкa ^инцишв та мeтoдiв в cиcтeмi музичш1' ocвiти, яка б зaбeз-шчувала гeндepнi знання для жiнoк i чoлoвiкiв, пoчинaючи з paнньoгo вшу. Te^^prn ocвiтa e вiдкpитoю cиcтeмoю, в якiй вcтaнoвлюютьcя пeвнi вад^^ни. Мoжнa cтвepджyвaти, щo го-казнитом ycпiшнocтi миcтeцькoï ocвiти e œpe-xiд дo нoвoгo якicнoгo гeндepнo-ocвiтньoгo тег-мeнтy, дe важливим ^а^тичним acпeктoм дe-кoнcтpyкцiï гeндepниx cтepeoтипiв e навчання дiвчaт виявляти ceбe нe чepeз чoлoвiкa (батька, raxaroro, aвтopитeт викладача aбo кepiвникa), а чepeз влacнy iндивiдyaльнicть. Цeй щ^д мoжe виявитиcь важливим i для юнаюв, щo oбcтoю-ють та cтвepджyють пoзицiю, нe кaнoнiзoвaнy «aвтopитeтoм бiльшocтi» [5, c.90].
He мeнш важливим e кopoткий aнaлiз тага!' дeфiнiцiï гeндeрнoï складовог (гeндeрнoгo ком-по^нту) як тeopeтичнoï кoнцeпцiï та ^актит гeндepнoï piвнocтi та нeдиcкpимiнaцiï в cиcтeмi мyзичнoï ocвiти;
Кoнcтaтyeмo, щo пpaвoвi ocвiтнi дoкyмeнти cтвopили нopмaтивнe пiдrpyнтя для poзв'язaння пpoблeми гeндepнoï диcкpимiнaцiï в y^arnc^ тому cycпiльcтвi. Пpoтe вiтчизнянa миcтeцькa ocвiтa як coцiaльний iнcтитyт зaлишaeтьcя ж-дocтaтньo чyтливoю дo пpoблeм гeндepнoï piв-
© В. В. Шлют, 2017
носп та дискримшацп загалом { вщтворюе пашвну (асиметричну) гендерну схему на структурно-оргашзацшному та змютовно-процесуальному р1внях.
Висновки
Дослщження гендерних дефшщш музич-ного мистецтва в систем! осв1ти провадило до виокремлення, анал1зу та осмислення таких дефшщш як: гендерний вимгр, де осмислено гендерний вплив на емоцшну складову особи-стосп , так звану «вщ автора» музичного тво-ру, { як таку ж складову «вщ виконавця» або «вщ слухача». Основна увага гендерного ви-м1ру зосереджена на отриманш полюинтетич-них, гендерних вщчутпв вщ музичного твору ; гендерш ролг анал1зуються в контекст про-блеми гендерного дисбалансу в осв1тньому середовищ!, порушуючи питання розвитку дослщжень гармоншних вщносин м1ж чоловь ками та жшками. Констатовано, що репрезен-тащя жшки в р1зних видах музично! творчосп в цшому вщповщае стереотипним гендерним уявленням щодо !! призначення, котр1 е нас-лщком тривалого чолов1чого дом1нування в галуз! музично! творчосп, втшюючи чоловь чий життевий досвщ { св1тосприйняття ; гендерний тдх1д, розкривае та анашзуе наявш гендерш вщмшносп, порушуе проблеми гендерного дисбалансу в систем! музично! осв!ти в ц!лому, що дозволяе актив!зувати шзнаваль-н!, емоц!йно-чуттев!, творч! процеси в розу-м!нн! музичного мистецтва; гендерний компонент виокремлюе короткий штрих щодо важ-ливосп усвщомленосп гендерно! р!вност! та недискримшаци в систем! музично! осв!т!.
Наукова новизна
1нтегращя до европейського сшвтоварист-ва потребуе ютотно! перебудови усталених соц!альних шституцш та осв!тн!х процешв на нових, демократичних принципах, вшьних в!д будь-яко! форми дискрим!нац!!, зокрема, за ознакою гендеру. Розма!ття проблематики ге-ндерност! переконливо св!дчить не лише про !! актуальн!сть, а й про те, що ниш гендерна теор!я недостатньо вивчена ! знаходиться лише на шляху становлення. Анал!з останн!х досл!джень шдтверджуе доц!льн!сть нового переосмислення та розробки подальших до-10.15802/ашрг.у0Ш.105490
сл!джень у сфер! гендерност! осв!тн!х процешв. Так! в!тчизнян! науковц! як Л.Булатова [1], Т.Доронша [2], 1.Кочурська [4] виокремлювали проблеми гендеру, як! р!зноб!чно, висвгглюють-ся в контекст! осмислення музичного мистецтва та осв!тнього розвитку, що позначилося на окремшносп суджень автор!в. В м!жнародн!й дискус!! дослщниця гендерних стереотип!в музично! д!яльносп Н.Пател [15] виокремлюе проблеми гендерно! р!вносп, де в основу вс!х компонент!в навчального процесу музичного мистецтва мае бути покладена щея гендерно! р!вносп як механ!зм впровадження егалггарних гендерних уявлень у св!дом!сть особистост!, як! сприятимуть розкриттю особист!сного потенщ-алу представник!в обох статей. Важливим при вивченш задано! проблематики е усвщомлення р!зниц! м!ж гендером ! фем!н!змом, оск!льки ц! два поняття часто ототожнюють. Так, щею гендерно! р!вносп, гендерно! соц!ал!зац!!, гендерних ролей ! стереотип!в, гендерно! культури в систем! осв!ти вивчае Е.Гулд [11]. Досл!дження стосуеться гендерно! обмеженосп вибору про-фес!й пов'язаних з музичною д!яльн!стю. Та-кож, професшний розрив в музично -освггнш сфер! в!дзначае К.Газен [10], котра виокремлюе гендерш проблеми пов'язан! з вибором музич-них шструменив представниками р!зних статей.
Огляд науково! лггератури пов'язано! з дос-л!дженнями гендерност! в музичному мистецтв! основними завданнями виокремлюе уточнення сутн!сних ознак й змюту понять «гендер», «ген-дерна щентичшсть», а визначення проблемних аспект!в гендеру музичного мистецтва в осв!т-н!х закладах потребують, насамперед анатзу практичних визначень в навчально-виховнш д!яльност!.
Вважаемо, що наведен! дослщження не пов-ною м!рою репрезентують всю багатогранн!сть п!дход!в до розумшня проблем гендерност! му-зичного мистецтва та дають змогу визначити лише оглядово-домшантш тенденц!!. Оск!льки, науковц! вважають, що гендерш проблеми музичного мистецтва варто здшснювати з викори-станням традицшних метод!в педагог!чного впливу, не зводячи його в ранг особливого та спец!ального. Сучасш досл!дження роблять лише спроби узагальнення та класиф!кац!! наяв-них гендерних п!дход!в, саме тому варто звер-нутись до осмислення гендерних дефшщш музичного мистецтва. Бшьш грунтовне досль дження проблем гендерност! у площиш розу© В. В. Полюга, 2017
мшня музичного мистецтва може сприяти осмисленню цшсносп внутршнього св1ту людини та вщгравати значну роль у форму-
ванш людини нового часу, у виробленш систе-ми цшностей, вщповщних до освггшх норм су-часносп.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Булатова, Л. О. Гендерш особливосп сприйняття музичного мистецтва / Л. О. Булатова // Теоретичш питания культури, освгти, виховання: зб1рник наук. праць. - 2008. - Вип. 35. - C. 51.
2. Доронша, Т. О. Теоретико-методолопчш засади гендерно! освгти та виховання учн1всько! молод1 / Т. О. Доронша. - Кривий Pir : Видавничий дм, 2011. - 331с.
3. Киселёва, Т. Г. Социальный образ женщины в культурах мира / Т. Г. Киселёва // ОНС. - 2003. - №3. -С. 162-171.
4. Кочурська, I. Сучасш пвдходи до професшно! пщготовки майбутшх педаrогiв - музиканпв / I. Кочурська // Вища школа. - 2010. - №5. - С. 68-73.
5. Освгга: гендерний вимiр - 2020 [Електронний реурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2016/07/18/proekt-gendernoyi-strategiyi.doc - Назва з екрану. - Перевiрено: 14.06.2017.
6. Суковатая, В. Учимся демократии / В. Суковатая // Высшее образование в России. - 2001. - №2. -С. 86-90.
7. Цыпин, Г. Портреты советских пианистов / Г. Цыпин. - Москва : Советский композитор. - 1982. -192 с.
8. Цурканенко, I. В. Гендерна тематика в дослвдженнях музичного виконавства / I. В. Цурканенко // Мова i культура. - 2011. - Т. 4(150), Вип. 14. - С. 65-72.
9. Шапинская, Е. Н. Женщина в творчестве и созидании (проблема творчества в гендерном аспекте) / Е. Н. Шапинская // Обсерватория культуры. - 2004. - №2. - C.63.
10. Ярская-Смирнова, Е. Р. Теоретические подходы к исследованию скрытого учебного плана / Е. Р. Ярская-Смирнова // Гендерное образование в системе высшей и средней школы: состояние и перспективы: материалы междунар. науч.-практич. конф. - Иваново: Иван. гос. ун-т, 2003. - С. 268
11. Gathen, K. Gender bias and music educations / K. Gathen. - Delaware : University of Delaware, 2014. - 247p.
12. Gould, E. Nomadic turns: epistemology, experience, and women university band directors / E. Gould // Philosophy of Music Education Review. - 2005. - Vol. 13, Iss. 2. - P. 147-164. doi: 10.1353/pme.2005.0034
13. Nelson, R. Queer studies in education: Some research portraits / R. Nelson // Keynote presentation for Conference, "Establishing Identity: GLBT Studies & Music Education" (23.05-26.05.2010). - Urbana-Champaign : University of Illinois, 2010. - P. 7.
14. Tarasti, E. Existential Semiotics / E. Tarasti. - Bloomington; Indianapolis : Indiana University Press, 2000. -218p.
15. Patel, N. Gender in the music industry [Електронний реурс] / N. Patel // Music business journal. - 2015. -Режим доступу: http://www.thembj.org/2015/10/gender-inequality-in-the-music-industry/ - Назва з екрану. -Перевiрено: 14.06.2017.
В. В. ПОЛЮГА1*
'"Дрогобычский государственный педагогический университет имени Ивана Франко (Дрогобыч), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0001-8778-2380
ГЕНДЕРНЫЕ ДЕФИНИЦИИ МУЗЫКАЛЬНОГО ИСКУССТВА В СИСТЕМЕ ОБРАЗОВАНИЯ
В статье осмысленно гендерные проблемы в их взаимосвязи с музыкальным искусством, что эксплицирует к анализу музыкальной педагогики и образовательной системы в целом. Целью исследования является выделение и анализ таких гендерных дефиниций (определений) музыкального искусства как: гендерное измерение, гендерные роли, гендерный подход, гендерный компонент в системе музыкального образования. Методология исследования обусловлена междисциплинарным подходом, который предусматривает использование общенаучных методов анализа, синтеза и обобщения. Также использован метод сравнительного анализа и аналогии, применяемый в осмыслении задач связанных с исследованием влияния гендера в искусстве и образовании. Научная новизна находит свое отражение в современной образовательной концепции, которая обращаеться к осмыслению проблем гендера как к способу розвития уровня индивидов, их ро-doi 10.15802/ampr.v0i11.105490 © В. В. Полюга, 2017
левого статуса личности, который в свою очередь определяет социальные возможности в образовательной деятельности. Соответственно современная наука не может оставаться отстранённой от проблем нового времени. Выводы. Исследование проблем тендера в системе образования музыкального искусства призво-дит к выделению, анализу и осмыслению таких дефиниций как: тендерное измерение, которое сосредотачивается вокруг осмысления принципа получения полисинтетического, гендерного ощущения от музыкального произведения; гендерные роли, выделяют репрезентацию женщины в различных видах музыкального искусства; гендерный подход констатирует наличие гендерного дисбаланса в системе музыкального образования; гендерный компонент выделяет важность осознания и практического внедрения гендерного равенства в системе музыкального образования.
Ключевые слова: музыкальное искусство; гендер; образование
V. V. POLIUHA1*
1*Drohobych State Pedagogical Ivan Franko University (Drohobych), e-mail [email protected], ORCID 0000-0001-8778-2380
GENDER DEFINITION OF MUSICAL ART IN THE EDUCATIONAL SYSTEM
The article interprets the gender issues and their interconnection of musical art that leads to analyzis of music pedagogy and educational system in general. The purpose of the study is the selection and analysis of such gender definitions of music as ender dimension, gender roles, gender approach, the gender component in the system of music education. Methodology of the study is based on the interdisciplinary approach that involves the use of scientific methods of analysis, synthesis and synthesis. Also, there is the method of comparative analysis and analogy applied in understanding the problems related to the study of gender influence in art and education. Originality is reflected in modern educational concept that appeals to the understanding of gender issues as a way of more thorough understanding of individuals, their role status of the individual, which in turn defines social opportunities in educational activities. Accordingly, the modern science can not remain uninvolved into the problems of modern times. Conclusions. Studies of gender in musical art education leads to selection, analyzis and understanding of such definitions as: gender dimension, which is focused on the understanding of the principle of obtaining polysynthetic, gender sensation from a musical work; gender roles, which distinguish representation of women in different kinds of music; gender approach, which establishes the availability of gender imbalance in the system of music education; gender component, which distinguishes the importance of understanding and practical implementation of gender equality in the system of music education. Keywords: musical art; gender; music education
REFERENCES
1. Bulatova, L. O. (2008). Henderni osoblyvosti spryiniattia muzychnoho mystetstva. Teoretychni pytannia kultury, osvity, vykhovannia: zbirnyk nauk. prats, 35, 51.
2. Doronina, T. O. (2011). Teoretyko-metodolohichni zasady gendernoi osvity ta vykhovannia uchnivskoi molodi. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim.
3. Kiseleva, T. G. (2003). Sotcialnyi obraz zhenshchiny v kulturakh mira. ONS, 3, 162-171.
4. Kochurska, I. (2010). Suchasni pidkhody do profesiinoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv - muzykantiv. Vyshcha shkola, 5, 68-73.
5. Osvita: hendernyi vymir - 2020 (n.d.). Retrieved from http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2016/07/18/proekt-gendernoyi-strategiyi.doc
6. Sukovataia, V. (2001). Uchimsia demokratii. Vysshee obrazovanie v Rossii, 2, 86-90.
7. Tcypin, G. (1982). Portrety sovetskikh pianistov. Moscow: Sovetskii kompozitor.
8. Tsurkanenko, I. V. (2011). Henderna tematyka v doslidzhenniakh muzychnoho vykonavstva. Mova i kultura, 4(150)(14), 65-72.
9. Shapinskaia, E. N. (2004). Zhenshchina v tvorchestve i sozidanii (problema tvorchestva v gendernom aspekte).
Observatoriia kultury, 2, 63.
10. Iarskaia-Smirnova, E. R. (2003). Teoreticheskie podkhody k issledovaniiu skrytogo uchebnogo plana. Proceedings of the Mezhdunarodnaia nauchno-prakticheskaia konferentciia: Gendernoe obrazovanie v sisteme vysshei
i srednei shkoly: sostoianie iperspektivy, Ivanovo. Ivanovo: Ivan. gos. un-t.
doi 10.15802/ampr.v0i11.105490 © В. В. Полюга, 2017
11. Gathen, K. (2014). Gender bias and music educations. Delaware: University of Delaware.
12. Gould, E. (2005). Nomadic Turns: Epistemology, Experience, and Women University Band Directors. Philosophy of Music Education Review, 13(2), 147-164. doi:10.1353/pme.2005.0034
13. Nelson, R. (2010). Queer studies in education: Some research portraits. Proceedings of the Keynote presentation for Conference, "Establishing Identity: GLBT Studies & Music Education", May 23-26, 2010, Urbana-Champaign. Urbana-Champaign: University of Illinois.
14. Tarasti, E. (2000). Existential Semiotics. Bloomington; Indianapolis: Indiana University Press.
15. Patel, N. (2015). Gender in the Music Industry. Music Business Journal. Retrieved from http://www.thembj.org/2015/10/gender-inequality-in-the-music-industry/
Стаття рекомендована до публжаци д. фш. н., доц. В. В. Токовенко
(Украина) Надшшла до редколегп: 10.01.2017
Прийнята до друку: 15.04.2017
doi 10.15802/ampr.v0i11.105490
© В. В. Полюга, 2017
