CC BY
56
УДК 37.035:371.13
Г. Ф. МОСКАЛИК1*, М. О. БУЛАХ2*
'"Кременчуцький нацюнальний унгверситет 1меш М. Остроградського (Кременчук), ел. пошта 380672712416@yandex.ua, ORCID 0000-0002-2137-5384
2*Дн1пропетровський нацюнальний унгверситет затзничного транспорту 1меш академжа В. Лазаряна (Днгпро), ел. пошта bulah_marina@mail.ru, ORCID 0000-0003-4264-2303
ГЕНДЕРН1 КОНФЛ1КТИ СТУДЕНТ1В
Актуальнiсть роботи. Студентському вшу притаманш найбшьш сприятлив! умови для психоло-пчного, бюлопчного 1 сощального розвитку, проте, юнують причини, з яких таю природш переваги над шшими сощальними групами можуть бути повшстю або частково зшвельоваш. Одшею з них е наявнють у життед1яльност1 студента конфл!кпв, особливу групу, серед яких, складають гендерш. Причини виникнення гендерних конфл!кпв в окремих сощальних групах та стратеги !х виршення е недостатньо дослщженими та потребують подальшого вивчення тому е актуальними. Метою статп е дослщження причин виникнення гендерних конфл!кпв студенев, як окремо! сощально! групи, та розробка заход1в ¿з !х виршення { попередження. Методологiя. Дослщження, проведеш в робот гру-нтуються на анатз! та узагальненш причин виникнення гендерних конфл!кпв студенев, визначеш основних джерел шформаци, що формують свщомють д1тей та пщлггюв, а також впливають на !х в> дношення до гендерно! р!вносп. Наукова новизна. Природа гендерних конфл!кпв достатньо ефек-тивно дослщжуеться протягом тривалого часу. Проте, сфера дослщжень обмежена найбшьш чисель-ними сощальними групами, такими як с1м'я, трудовий колектив, пол^ичш та громадсью оргашзаци, тощо. Будучи динам1чним { сощально-демограф!чним формуванням, студентство виконуе в суспшьс-тв1 важливу функщю - приймае безпосередню участь у перетворенш вс1х сфер життед1яльност1 сощ-уму. На основ! проведеного дослщження об'ективних умов сощального середовища з певними моделями сощал!заци, яю формують свщомють студенев з раннього дитинства вперше запропоновано трьохкомпонентну систему впливу, яка направлена на подолання гендерно! нер!вносп та попередження гендерних конфл!кпв студенев. При цьому, взаемод1я компонента системи дозволить мшь м1зувати шдекс гендерно! нер!вносп нашо! кра!ни. Висновки. На основ! проведеного дослщження, автори дшшли висновку, що сферою виникнення гендерних конфл!кпв студенев може стати будь-яка частина !х життед!яльност!: в!д обрання напряму професшно! п!дготовки та навчального процесу до облаштування побутових умов. Основною причиною гендерних конфл!кпв студенев е гендерна нер!вн!сть, що формуеться у !х св!домост!. Допоки в нашому сусп!льств! !снують гендерн! стереоти-пи, що вливають на формування свщомосп людей з дитинства, та пропагуються ус!ма доступними джерелами шформаци, таке явище, як гендерна нер!внють, не можна вважати подоланим.
Ключов1 слова: гендерна нер!внють; студенти; гендерний конфл!кт; стратег!я повед!нки; гендер-ний стереотип
новного закону держави, Укра!на забезпечила р!внють прав ж!нки ! чолов!ка на участь у гро-
Протягом тривалого часу розвитку людства мадсько-полггичнш ! культурн!й д!яльност!, у майже для вшх цив!л!зац!й було характерним здобутп осв!ти, профес!йн!й п!дготовц! та шших
Актуальнiсть теми дослiдження
дом1нуюче положення чолов1ка та другорядне - сферах д!яльносп [8].
ж!нки. Пюля розпаду СРСР, на тл! економ!чного Проте, незважаючи на гарантовану державою
та сощального занепаду кра!н пострадянського р!вн!сть прав ус!х громадян, юнування гендерно!
простору та р!зкого зниження р!вня життя !х на- нер!вносп в наш!й кра!ш е незаперечним фактом.
селення, активн!сть ж!ночо! д!яльносп у публ!ч- Так, у 2015 рощ Укра!на зайняла 55-те мюце се-
н!й сфер! значно зросла. В умовах переходу до ред 188 кра!н св!ту за шдексом гендерно! нер!в-
ринково! економ!ки, тдвищення трудово! та со- ност! ^П), розд!ливши його з Уругваем. При
щально! активност! ж!нок призвело до збшьшен- цьому, попередн! щабл! рейтингу зайняли так!
ня !х мобшьносп. Кр!м цього, з прийняттям Ос- кра!ни: Сауд!вська Арав!я - 50 мюце, Албашя -
51, Pociйcькa Фeдepaцiя - 52, Moнгoлiя - 53 та €мeн - 54 [14].
Пpямим нacлiдкoм icнyвaння гeндepнoï œpi-внocтi e гeндepнi кoнфлiкти, щo виникають ^ак-тичнo y вж cфepax людcькиx вiднocин: poдин-нж cтocyнкax, тpyдoвiй та пoлiтичнiй дiяльнocтi, cтyдeнтcькoмy життi мoлoдi. Пpoтe, нeoбxiднo poзyмiти, щo oкpiм пpямиx настигав бyдь-якoгo явища icнyють i пoбiчнi, якi в дaнoмy випaдкy знaxoдять cвoe вiдoбpaжeння в yпoвiльнeнi po3-витку людини. Так, y 2015 po^ Укpaïнa займала 84 мювд cepeд 188 кpaïн за iндeкcoм людcькoгo poзвиткy (HDI), який отлав 0,743, poздiливши цe мicцe з Bipмeнieю. Heoбxiднo зазначити, щo Aл-бaнiя, Лiвaн, Meкcикa, Aзepбaйджaн, Бpaзилiя та Aлжиp мають знaчнo вищi пoкaзники HDI [13].
Heoдмiннoю oзнaкoю дeмoкpaтизaцiï cyCT№-cтвa e rern^prn piвнicть. Aлe в yкpaïнcькoмy cy-cпiльcтвi, нeзвaжaючи на вci oCT^m тpaнcфop-мaцiï в бiк шго дeмoкpaтизaцiï пpoдoвжyють ic-нyвaти rern^prn cтepeoтипи, нaйяcкpaвiшим дo-кaзoм чoгo e cпiввiднoшeння жiнoк i чoлoвiкiв y cтpyктypax влади. Haпpиклaд, частка жiнoк y пapлaмeнтi Укpaïни y 2015 po^ cклaлa 12,1%, тoдi як y Швeцiï даний гоказник cклaв 43,6%, y Бeльгiï - 42,4%, Фшлянди 41,5%, Icпaнiï - 38,0%, Hiмeччинi - 36,9% [14].
У зapyбiжнiй пcиxoлoгiï пpoблeмa тонфл^пв знайшла cвoe вiдoбpaжeння в poбoтax пpeдcтaв-никiв piзниx нayкoвиx пiдxoдiв: пcиxoaнaлiтич-нoгo (З. Фpeйд, К. Юнг та A. Aдлep); coцioтpoп-нoгo (У. Maк-Дyгaлл); eтoлoгiчнoгo (К. Лopeнц); тeopiï гpyпoвoï динaмiки (К. Лeвiн, Д. Кpeч); фpycтpaцiйнo-aгpecивнoгo (Д. Дoллapд, H. Miллep); пoвeдiнкoвoгo (A. Бате); coцioмeтpич-нoгo (Дж. Mopero); кoгнiтивнoгo (Ф. Хaйдep, Т. ^ютом). Пpoблeми кoнфлiктниx взaeмoдiй та шляxи ïx виpiшeння знайшли cвoe вiдoбpaжeння y poбoтax: A.Я. Aнцyпoвa, H.B. Гpишинoï, A.I. Дoнцoвa, A.A. €pшoвa, Д. Бoyлдингa, P. Дapeн-дopфa, M. Дeйч, Л. Кoзep, та ш. Haд визнaчeнням ocoбливocтeй впливу гeндepнoï нepiвнocтi на виникнeння кoнфлiктiв пpaцювaли: З. дe Бoвyap, Ш. Opтнep, P. Paбин, A. Piч, P. Уигep та iн. npo-тe, пpичини виникнeння гeндepниx кoнфлiктiв в oкpeмиx coцiaльниx гpyпax та arparen!' ïx шeння e нeдocтaтньo дocлiджeними та пoтpeбy-ють пoдaльшoгo вивчeння.
Мета дослiдження
Meтoю poбoти e дocлiджeння пpичин виник-нeння гeндepниx кoнфлiктiв cтyдeнтiв, як o^e-
doi 10.15802/ampr.v0i11.105485
мoï coцiaльнoï гpyпи, та poзpoбкa зaxoдiв iз ïx виpiшeння i пoпepeджeння.
Виклад основного матерiалу
Гeндepний кoнфлiкт, щo тлyмaчитьcя як «ж-гативна взaeмoдiя, в ocнoвi якoï лeжить нecyмic-нicть гeндepниx цiннocтeй, poлeй, im^pe^, щo пpивoдить дo бopoтьби за збepeжeння a6o змiнy cвoeï пpoпoзицiï» [10], e звичним явищeм для ^o^cy, yчacники якoгo взaeмoдiють для дocяг-нeння eдинoгo peзyльтaтy. Iншe визнaчeння тpa-ктye гeндepний тонфл^т як «мiжocoбиcтicний, викликаний пoтpeбoю y пepepoзпoдiлi тpaдицiй-ниx чoлoвiчиx i ^шч^ poлeй, peaлiзoвaний в ciмeйнiй i пpoфeciйнiй cфepax» [11].
Poзглядaючи тaкe явищe, як гeндepнi тонфл> кти cтyдeнтiв нeoбxiднo вiдмiтити, щo cтyдeнтc-твo бyлo видiлeнo в oкpeмy вiкoвy та co^amm-пcиxoлoгiчнy гpyпy y 1960-x poкax Б.Г. Amme-вим. Ha йoгo думку [1], cтyдeнтcький вiк - вд важливий пepioд для poзвиткy ocнoвниx тоцю-гeнниx пoтeнцiй людини. B життeдiяльнocтi да-нoï гpyпи мoжнa видiлити cпiльнi та вiдмiннi p^ cи.
Фaктopoм, щo oб'eднye цю вiкoвy гpyпy e на-явнють зaгaльнoгo виду дiяльнocтi, тoбтo нав-чання, cпpямoвaнoгo на oтpимaння cпeцiaльнoï ocвiти, eднicть цiлeй та мoтивiв, пepeвaжнo oд-нaкoвий ocвiтнiй piвeнь. Biдмiнними pиcaми да-нoï кaтeгopiï e: xapaктep пpaцi, щo пoлягae у œc-тeмaтичнoмy зacвoeннi та oвoлoдiннi нoвими знаннями, дiями та cпocoбaми нaвчaльнoï дiяль-нocтi, а татож у caмocтiйнoмy здoбyвaннi знань; нaлeжнicть дo вeликoï coцiaльнoï ^упи - мoлoдi - в яшои ïï пepeдoвoï та чиcлeннoï частини [5].
Cтyдeнтcький вiк (17-23 pom) oxoплюe i шз-ньoдитячий, юнацький пepioд, i чacтинy дopoc-лoгo eтaпy в poзвиткy i cтaнoвлeннi людини. Ocoбливicтю пcиxiчнoгo poзвиткy у
юнaцькoмy вiцi e актива вxoджeння у дopocлe життя на rai здiйcнeння ocoбиcтicнoгo та пpoфe-ciйнoгo вибopiв. Кpизи i cyпepeчнocтi юнaцькoгo вiкy в пoeднaннi з витоким iнтeлeктyaльним на-вaнтaжeнням та iнтeнcивним cтyдeнтcьким жит-тям чаего пpизвoдять дo пiдвищeння piвня oco-биcтicнoï тpивoжнocтi, eмoцiйнocтi, пpиcтpacнo-cri й oбpaзливocтi. Heycпiшнicть у такж важли-виx cфepax життeдiяльнocтi, як навчальна й oco-биcтicнa, нeгaтивним чинoм впливae на caмooцi-нку ocoбиcтocтi, пiдвищye ïï кoнфлiктнicть i ^и-звoдить дo виникнeння тонфл^пв piзниx типiв та на piзниx piвняx.
Aнaлiз лiтepaтypи [3, 4, 6, 7] вкaзye m юну-вaння вeликoï кiлькocтi шутова пiдxoдiв, як дo визнaчeння гоняття гeндepнoгo кoнфлiктy, тaк i дo пpичин йoгo виникнeння. Пpoтe, мaйжe вci нayкoвцi дocягли oднocтaйнocтi щoдo визнaчeн-ня ocнoвнoï пpичини кoнфлiктiв цьoгo типу -гeндepнoï нepiвнocтi.
Ha пepший пoгляд, ocнoвнoю пepeдyмoвoю icнyвaння гeндepнoï нepiвнocтi e yмoви, cтвopeнi дepжaвoю для зaбeзпeчeння ycix cфep житгед^ яльнocтi ïï гpoмaдян. Пpoтe, нa думку пcиxoлoгiв [7], ^ичит гeндepнoï нepiвнocтi кpиeтьcя у cвi-дoмocтi, якa фopмye ташу peaльнicть i yci пpoяви буття.
Гeндepнi кoнфлiкти cтyдeнтiв мoжнa poзгля-дaти нa тpьox piвняx. Ha мaкpopiвнi, вoни пpeд-cтaвляють coбoю бopoтьбy cтyдeнтiв, як coцiaль-
гpyпи 3a peaлiзaцiю влacниx идой i 3a дoтpи-мaнням нaдaниx 1'м пpaв. Ha piвнi мiжocoбиcтic-ниx вiднocин гeндepнi кoнфлiкти cтyдeнтiв шй-бiльш пoшиpeнi пiд чac нaвчaльнoгo пpoцecy. Tpeтю гpyпy cклaдaють внyтpiшньo ocoбиcтicнi кoнфлiкти cтyдeнтiв, яю являють coбoю внyтpi-шнiй стан iндивiдa, щo poздиpaeтьcя cyпepeчли-вими yявлeннями, мoтивaми, мoдeлями пoвeдiн-ки. Caмe цeй вид гeндepниx кoнфлiктiв cтyдeнтiв e нaйбiльш дecтpyктивним, вaжкo шд-
дaeтьcя yпpaвлiнню.
Визтачивши гeндepнy нepiвнicть, щo зaклa-дeнa у cвiдoмocтi iндивiдa, як пepшoпpичинy ви-никнeння кoнфлiктiв мiж cтyдeнтaми чoлoвiчoï i жiнoчoï cтaтi, poзглянyти гeндepнi
cтepeoтипи, якi юнують у нaшoмy cycпiльcтвi тa вливaють нa фopмyвaння cвiдoмocтi людeй з ди-тинcтвa.
Haйбiльш яcкpaвим пpиклaдoм тaкoгo ген^-pнoгo cтepeoтипy мoжнa ввaжaти poзпoдiл ^o-фeciй m «чoлoвiчi» тa «ждачЬ». Taк, oбиpaючи пpoфeciю, викoнaння oбoв'язкiв якoï ж xaparcre-pнe для тieï чи iншoï cтaтi, мoлoдa oco6a жмину-чe вcтyпae в кoнфлiктнy cитyaцiю. Caмe тoмy, нaвчaння xлoпчикa m фaкyльтeтi «Дoшкiльнe виxoвaння» зycтpiчaeтьcя дyжe piдкo. Дo ocнoв-ниx ^ичин тaкoгo явищa мoжнa вiднecти 6a-жaння cтyдeнтiв чoлoвiчoï cтaттi в^гов^^ти re-ндepним oчiкyвaнням, якi пocилюютьcя нaявнic-тю нopмaтивнoгo тa iнфopмaтивнoгo тиcкy. Пpи цьoмy, нopмaтивний тжк xapaктepизyeтьcя юну-вaнням в cycпiльcтвi нeпиcaниx пpaвил щoдo го-вeдiнки пeвнoï cтaтi, у дaнoмy випaдкy ви^шн-ня poбiт з дoшкiльнoгo виxoвaння дiтeй ocoбaми жiнoчoï crani тa пiдтвepджeння тaкиx пpaвил
doi 10.15802/ampr.v0i11.105485
cтaтиcтичними пoкaзникaми, щo cвiдчaть пpo пpaцeвлaштyвaння нa poбoтy в дoшкiльнi нaвчa-льнi зaклaди, пepeвaжнo жiнoк. Iнфopмaтивний тиcк викликaний тим, щo кoжнa людинa у cвoïй дiяльнocтi cпиpaeтьcя нa cycпiльнy думку. У цьoмy випaдкy пepeвaжнa бшьшють юнaкiв нe мoжyть oбpaти пpoфeciю виxoвaтeля пoбoюю-чиcь yпepeджeнoгo cтaвлeння з бoкy cycпiльcтвa a6o виcмiювaння poдичaми чи дpyзями. Taким чишм, cycпiльcтвo нe нaдae мoжливocтi говшю мipoю peaлiзyвaти пoтeнцiaл iндивiдaм зaлeжнo вiд ïx iнтepecy [3, 4].
Щe cклaднiшe виглядae cитyaцiя, толи дiвчaтa poблять cвiй пpoфeciйний вибip нa кopиcть тex-нiчниx cпeцiaльнocтeй. Icнyвaння гeндepнoгo cтepeoтипy пpo тe, щo xлoпцям пpитaмaннa влac-тивють кpaщoгo ocвoeння тexнiчниx зacoбiв тa зacтocyвaння тexнiчниx piшeнь cтae чиннитом кoнфлiктiв cтyдeнтiв.
Дiйcнo, cтyдeнти тexнiчниx нaвчaльниx зa-клaдiв жiнoчoï crari чacтo вiдчyвaють тpyднoщi з ocвoeнням нaвчaльнoгo мaтepiaлy тa пpaктичним того зacтocyвaнням, нa тлi якиx, rapara, CTma-ютьcя зi cкeптичним cтaвлeнням дo cвoïx poзy-мoвиx здiбнocтeй виклaдaчiв, oднoкypcникiв тa нaвiть caмиx ce6e. Пpoтe, нeoбxiднo зaзнaчити, щo тaкa влacтивicть, якa пpитaмaннa cтyдeнтaм чoлoвiчoï cтaтi, нe e пpиpoднoю, a e бeзпocepeд-нiм нacлiдкoм виxoвaння з дитинcтвa, в ^o^ci якoгo, нe ocтaнню poль, вiдiгpaють дитячi iгpaш-ки.
Як i 6araTO poкiв тoмy, в cyчacнoмy cycпiльc-твi poзпoдiляютьcя кaтeгopiï iгpaшoк, яю мoжнa пpидбaти чи пoдapyвaти дитиш, в зaлeжнocтi вiд ïï cтaтi. Taк, ocнoвнoю кaтeгopieю iгpaшoк для дiвчaтoк бeзпepeчнo являютьcя ляльки. З дaвнix чaciв, зaбaвляючи дiвчaтoк ляльтами, бaтьки ш-мaгaлиcя poзвивaти в нж iнcтинкт мaтepинcтвa. Дo того ж, дiвчaткa чacтo зaлyчaлиcя дo виxo-вaння мoлoдшиx cecтep тa бpaтiв, щo пpизвoдилo дo paнньoгo дopocлiшaння тa гoтoвнocтi cтвopю-вaти cвoю ciм'ю. В тoй жe чac, кaтeгopiю irpa-шoк, xapaктepниx для poзвиткy дiтeй чoлoвiчoï crari cклaдaють, як пpaвилo, кoнcтpyктopи, мa-шини тa iншi мexaнiчнi зacoби. Пocтiйнi зaбaви з тaкими iгpaшкaми poзвивaють iнтepec xлoпчикiв дo cклaдниx cиcтeм тa мexaнiзмiв. В им% якa мae у влacнocтi aвтoмoбiль, xлoпчики дocить pa-нo зaлyчaютьcя бaтькoм дo йoгo oбcлyгoвyвaння тa кepyвaння ним. Toдi як дiвчинкa чacтiшe зaлy-чaeтьcя мaтip'ю дo викoнaння пoбyтoвoï xaтньoï poбoти. Caмe з цieï пpичини, cтyдeнтaм чoлoвiчoï
© Г. Ф. Mocкaлик, M. О. Бyлax, 2017
cтaтi знaчнo ^oCTrne здoбyвaти знання з тexнiч-нж cпeцiaльнocтeй та виcтyпaти бiльш активни-ми yчacникaми нaвчaльнoгo пpoцecy.
Таю ocoбливocтi виxoвaння дiтeй, пo-пepшe, фopмyють в ïx cвiдoмocтi чiткий poзпoдiл гобу-тoвиx poбiт на кaтeгopiï «чoлoвiчi» та «ж1шчЬ>; пo-дpyгe, в дeякiй мipi фopмyють пiдrpyнтя для ïx пpoфeciйнoгo вибopy та, заздатепдь, визнача-ють ycпiшнicть peaлiзaцiï ocoби в мeжax oбpaнo-гo на^яму.
Кpiм зaзнaчeнoгo гeндepнoгo cтepeoтипy, щo фopмye cвiдoмicть мaйбyтнix cтyдeнтiв в npo^ci бaтькiвcькoгo виxoвaння, нeмaлy poль вiдiгpaють тi, щo пpoпaгyютьcя cyчacним мeдia пpocтopoм. Зoкpeмa, зacoбaми мacoвoï iнфopмaцiï cтвopeнi та cиcтeмaтичнo пiдтpимyютьcя cтepeoтипи щo-дo зoвнiшньoгo вигляду, пpoфeciйниx xapa^rep^ cтик, coцiaльнoгo та фiнaнcoвoгo cтaтycy cy^ac-ниx чoлoвiкa та жiнки. Так, cтocoвнo ocí6 чoлo-вiчoï cтaтi icнye cтepeoтип так звaнoгo «мaчo» -чoлoвiкa, щo мae iдeaльний зoвнiшнiй вигляд, фiзичнo poзвинeнe та зaгapтoвaнe т^. Щo ж дo жiнoк, то вд «жшка-лялька» - oбpaз мoлoдoï oco-би, яка мae пoмipнy вагу, пpивaбливy зoвнiш-нicть та ж виcoкo poзвинeнi iнтeлeктyaльнi здiб-нocтi. Таким чинoм, жшка rocrae «пpeдмeтoм» бeз здaтнocтi миcлити, гoвopити, вiдчyвaти, дiя-ти, тoбтo бути ^аштою в pyкax чoлoвiкa.
Кpiм цьoгo, чoлoвiкaм, чacтiшe вcьoгo, ^и-пиcyють влacтивocтi ycпiшнoгo кap'epиcтa, тoдi як жiнкa вiдпoвiдae cтepeoтипy «жiнки-мaтepi». У бiльшocтi випaдкiв, мeдia ^ocrip cтвopюe o6-pas чoлoвiкa «завшдника чoлoвiчиx кoмпaнiй», який мae вeликy гaлacливy кoмпaнiю дpyзiв i ча-cтo cпiлкyeтьcя з ними п^ля poбoти. B тoй жe чac жiнкa - «пpaцiвниця» - cпoкiйнa, ^авдлюб-на, ocвiчeнa й roraprn, завжди - пiдпopядкoвy-eтьcя дopyчeнням вищoгo кepiвництвa. b^xh-лeння вщ цьoгo жiнoчoгo cтepeoтипy, якщo i зна-xoдять cвoe мicцe в iнфopмaцiйнoмy пpocтopi, тo ïx cпpийняття нe мae виcoкoï eфeктивнocтi. ^и-чинoю тaкoгo явища e нeгaтивний вiдтiнoк на-клaдeний на щ oбpaзи. Haпpиклaд, «жшки-пoлiтики» та «жшки-активютки» xaparcreproy-ютьcя як oco6^ нaдiлeнi cильним xapaктepoм, вoльoвими якocтями, aгpecивнicтю, цiлecпpямo-вaнicтю, гpyбicтю та oзлoблeнicтю на чoлoвiкiв. Пpoпaгoвaний cтepeoтип «чoлoвiкa-гaмaнця» вкopiнюe, пepш за вте, у жiнoчy cвiдoмicть, а ш-знiшe, i у чoлoвiчy, думку, щo чoлoвiк мoжe бути лишe oб'eктoм cпoживaцькиx пoтpeб пpeдcтaв-ниць жiнoчoï cтaтi [9]._
doi 10.15802/ampr.v0i11.105485
Пpивeдeний пepeлiк чoлoвiчиx та жiнoчиx cтepeoтипiв e дaлeкo нeпoвним. Пpoтe, як б xa-paктepиcтики нe були пoклaдeнi в ïx ocнoвy, як-щo cтyдeнт нe вiдпoвiдae 1'м, тo в moro виникae думка пpo cвoю нeдocкoнaлicть, нeвiдпoвiднicть «cтaндapтaм» i як нacлiдoк cпocтepiгaeтьcя внут-piшньo ocoбиcтicний кoнфлiкт. B тoй жe ча^ cm-вcтaвлeння pиc пpитaмaнниx швнш cтaтi з xapa-ктepиcтикaми нaвiяними cтepeoтипaми, щo здш-cнюeтьcя пpoтилeжнoю cтaттю та виявлeння po-збiжнocтeй i нeвiдпoвiднocтi пpизвoдить дo мь жocoбиcтicниx кoнфлiктiв на гeндepнiй ocнoвi.
Для poзв'язaння гeндepниx кoнфлiктiв cтyдe-нтiв дocить чacтo викopиcтoвyють загальш CTpa-тeгiï пoвeдiнки:
• cyпepництвo (кoнкypeнцiя) - цe cтpaтeгiя в^^шта бopoтьби cтyдeнтiв за cвoï irnepe-cи, щo виявляeтьcя в нав'язуванш iншiй cto-poнi влacнoï точки зopy;
• cпiвpoбiтництвo - вд cтpaтeгiя cпpямoвaнa на пoшyк prnern^, щo зaдoвoльняe iнтepecи вcix croprn;
• кoмпpoмic - цe cтpaтeгiя вpeгyлювaння cy-пepeчoк чepeз взaeмнi пocтyпки;
• cyть cтpaтeгiï yxraern^ пoлягae y пpaгнeннi вийти з кoнфлiктнoï cитyaцiï, нe виpiшyючи ïï, нe пocтyпaючиcь cвoïм, aлe i ж наголя-гаючи на cвoeмy;
• пpиcтocyвaння - цe cтpaтeгiя згладжування пpoтиpiч за paxyнoк власти iнтepeciв. Ciy-дeнт пocтyпaeтьcя cвoïми iнтepecaми на то-pиcть oro^^ra, пoгoджyючиcь з ним i жа-лiючи йoгo [12].
B за^жш^! вiд ocoбливocтeй cтaвлeння дo кoнфлiктниx cитyaцiй, щo пpитaмaннi cтyдeнтaм чoлoвiчoï та жiнoчoï cтaтeй, пepeлiчeнi стратеги мoжyть бути клacифiкoвaнi на таю, щo e бiльш xapaктepними для зacтocyвaння дiвчaтaми та юнаками. Так, у зв'язку з тим, щo у жiнoк гapнo poзвинeнa eмoцiйнa cфepa, для cтyдeнтoк пoвe-дшка в кoнфлiктi чacтiшe пoв'язaнa з eмoцiйни-ми пpoявaми (плач, cльoзи, кpик, злicть, oбpaзa), а татож iз мiжocoбиcтicними cтocyнкaми (cвapкa, cyпepeчкa, нeпopoзyмiння, нepoзyмiння, нeдoвi-pa, з^к^ння, poзбiжнicть). Чoлoвiкaми ж гонят-тя тонфл^ту cпpиймaeтьcя як пpoтиcтoяння i гов^а^ з пeвними пoвeдiнкoвими peaкцiями (cyпepeчкa, пpoтиpiччя, бopoтьбa, cyтичкa, вшна, бiйкa), а тaкoж iз мiжocoбиcтicними cтocyнкaми (зpaдa, вiднocини, cвapкa) [2].
Таким чином, можна стверджувати, що стратеги суперництва, сшвробггництва та компромь су характерш для студенев жшочо! стал, а от ухилення, пристосування, компромюу - для студента чолов1чо!. Також стд пам'ятати, що жшки бшьшою м1рою володдать прийомами та способами спшкування шж чоловши, тому конфлштш ситуаци прагнуть виршувати саме у спшкуванш, чоловши ж, коли вичерпуються аргументи, мо-жуть виршувати конфлшт за допомогою засто-сування сили.
Виршення гендерних конфлшта студента безумовно потребуе застосування окремих шд-ход1в та здшснення розробки ¿ндивщуальних за-
ход1в для кожного з них. Проте, на думку авто-р1в, таю заходи зазвичай носять локальний характер. Тому, пропонуеться застосування { впрова-дження трьохкомпонентно! системи впливу, що направлена на подолання гендерно! нер!вносп та попередження гендерних конфлшта студенев.
В основу тако! системи покладена взаемод1я трьох компонента: держава, сощум (суспшьст-во) та родина (с1м'я), яю, виконуючи окрем1 фу-нкци, шдсилюють дда один одного. Схема взае-моди трьохкомпонентно! системи впливу, що направлена на подолання гендерно! нер!вносп та попередження гендерних конфлшта студенев приведена на рис.
Рисунок - Трьохкомпонентна система впливу, що направлена на подолання гендерно! нер!вносп та попередження гендерних конфлшта студенев
Кожен з компонента, приведено! системи впливу на студента, виконуе окрем! функц!!.
Застосування запропоновано! системи впливу, що направлена на подолання гендерно! нерь
вност та попередження гендерних конфл!кт!в студента надасть можлив!сть виконати наступн! завдання:
спростувати гендерн1 стереотипи в процес1 виховання д1тей;
декларувати безсумшвну р1вн1сть жшки та чоловша у вс1х сферах життед1яльност1 сусш-льства;
обмежити вплив мед1а простору на форму-вання свщомосп та очистити ЗМ1 вщ шфор-маци, що мютить пропаганду гендерно! нер> вносп;
штегрувати гендерний тдхщ в нацюнальну систему освгти;
сформувати гендерну компетентнють, як складову частину професшно! педагопчно! культури учител1в та викладач1в.
Наукова новизна
достатньо тривалого
Природа гендерних конфл1кт1в ефективно дослщжуеться протягом часу. Проте, сфера дослщжень обмежена най-бшьш чисельними сощальними групами, такими як шм'я, трудовий колектив, пол^ичш та гро-мадсью оргашзаци, тощо. Будучи динам1чним i соц1ально-демограф1чним формуванням, студе-нтство виконуе в суспшьсга важливу функщю -приймае безпосередню участь у перетворенш вс1х сфер життед1яльност1 сощуму. На основ1 проведеного дослщження об'ективних умов со-щального середовища з певними моделями сощ-ашзаци, як формують свщомють студенев з раннього дитинства вперше запропоновано трьохкомпонентну систему впливу, яка направлена на подолання гендерно! нер1вност1 та попе-редження гендерних конфл1кт1в студенев. При цьому, взаемод1я компонент системи дозволить м1н1м1зувати 1ндекс гендерно! нер1вност1 нашо! кра!ни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Висновки
Переважна частина студентства перебувае в юнацькому вщ, який бшьшють психолопв вщ-носять до особливого моменту розвитку, протягом якого однаково динам1чно зростае вразли-вють i розвиваеться потенщал особистосп. Сферою виникнення гендерних конфл1кт1в студенев може стати будь-яка частина !х життед1яльност1: вщ обрання напряму професшно! шдготовки та навчального процесу до облаштування побуто-вих умов.
Як i загальна група конфл1кт1в, гендерш кон-флшти студенев можуть розглядатися на трьох р1внях: макрор!вш, м1жособист1сному та внутр> шньо особистюному, в залежносп вщ яких ви-значаеться стушнь складносп, стратег!!' поведш-ки та шляхи подолання конфл!кпв. Основною причиною гендерних конфл!кт!в студенев е ген-дерна нер!вн!сть, що формуеться у свщомосп !ндив!да. Допоки в нашому сусп!льств! !снують гендерш стереотипи, що вливають на формуван-ня св!домост! людей з дитинства та пропагують-ся ус!ма доступними джерелами шформаци, таке явище, як гендерна нер!вн!сть, не можна вважати подоланим.
У результат! проведеного досл!дження об'ективних умов сощального середовища з певними моделями сощал!зацп, як! формують св> дом!сть студент!в з раннього дитинства вперше запропоновано трьохкомпонентну систему впливу, що направлена на подолання гендерно! нер> вносп та попередження гендерних конфл!кт!в студент!в, яка включае взаемод!ю держави, сощ-уму (суспшьства) та родини (с!м'!).
1. 2.
3.
4.
5.
6.
7.
Ананьев, Б. Г. К психофизиологии студенческого возраста / Б. Г. Ананьев. - Москва : Наука, 1978. - 312 с. Бабаян, Ю. О. Гендерш особливосп конфлштно!' поведшки в юнацькому вщг [Електронний ресурс] / Ю. О. Бабаян, I. В. Скачко // Актуальш проблеми психолог!!'. - 2015. - Вип. 38. - Режим доступу: http://journals.uran.ua/index.php/2072-4772/article/view/44651. - Назва з екрану. - Перевiрено: 14.06.2017. Гендерна проблематика та антрополопчш горизонти: збiрник матерiалiв III Всеукра!'нсько! науково-практично! конференцi!' (4.10-5.10.2013). - Острог : Видавництво Нацiонального унiверситету «Острозька академiя», 2013. - 238 с.
Дуткевич, Т. В. Конфлжголот з основами психологи управлшня: навч. посiб. для студ. психол.-педагопч. спецiальностей вищих навч. закладiв / Т. В. Дуткевич. - Кам'янець-Подшьський, 2014. - 109 с. Жуковська, А. О. Студентство як рушшна сила громадянського суспшьства (теоретичний аспект) / А. О. Жуковська // Молодий вчений. - 2015. - Вип. 3 (18). - С. 148-151.
Загурська, С. В. Сощальний змкт гендерних стереотипiв владного впливу / С. В. Загурська // Схiд. - 2016. - Вип. 3 (143). - С. 80-84. doi: 10.21847/1728-9343.2016.3(143).74848
Юрющенко, В. Л. До проблеми гендерно! рiвностi в Укра!ш [Електронний ресурс] / В. Л. Юрющенко, С. О. Гарькавець // Сошально-психолопчний та фшософський пiдхiд до проблем сучасного суспiльства:
матер1али наук. конф. (8.02-01.03.2016). - Северодонецьк : вид-во СНУ iM. В. Даля, 2016. - С. 142-144. -Режим доступу: http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/635 - Назва з екрану. - nepeBipero: 14.06.2017.
8. Конституцш Украши вщ 28.06.1996 № 254к/96-ВР (Рeдакцiя станом на 30.09.2016), Електронний ресурс: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вp - Назва з екрану. - Пepeвipeно: 14.06.2017.
9. Орлов, А.В. Соцюлопчна peпpeзeнтацiя обpазiв чоловша й жшки в национальному мeдiйному пpостоpi. [Електронний ресурс] / А.В. Орлов, О.А. Хiмчeнко // Соцюлопчш студи. - 2015. - Вип. 1 (6). - С. 62-67. -Режим доступу: http://esnuir.eenu.edu.ua/handle/123456789/9955 - Назва з екрану. - Перев1рено: 14.06.2017.
10. Прокудина, О. О. Понятие гендерного конфликта и его признаки. [Електронний ресурс] / О. О. Прокудина // Вестник магистратуры. - 2016. - Вип. 8(59). - С. 49-51. - Режим доступу: http://www.magisterjournal.ru/docs/VM59_1.pdf#page=50 - Назва з екрану. - Перев1рено: 14.06.2017.
11. Туринцева, Е. А. Гендерный конфликт глазами молодежи: биосоциологический аспект. / Е. А. Туринцева, Е. В. Решетникова, В. В. Попова // Знание. Понимание. Умение. - 2016. - Вип. 4. - С. 171-182. doi: 10.17805/zpu.2016.4.30
12. Ходамвський, £. I. Психолот управлшня: подручник / £. I. Ходамвський, Ю. В. Богоявленська, Т. П. Грабар. - Ки!в : Центр учбово! лггератури, 2016. - 492 с.
13. Table 1: Human Development Index and its components [Электронный ресурс] // United nations development programme Human Development Reports. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/composite/HDI - Назва з екрану. - Пepeвipeно: 14.06.2017.
14. Table 5: Gender Inequality Index [Электронный ресурс] // United nations development programme Human Development Reports. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/composite/gii - Назва з екрану. - Пepeвipeно: 14.06.2017.
Г. Ф. МОСКАЛЫК1*, М. А. БУЛАХ2*
'"Кременчугский национальный университет имени М. Остроградского (Кременчуг), эл. почта 380672712416@yandex.ua, ORCID 0000-0002-2137-5384
2* Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (Днипро), эл. почта bulah_marina@mail.ru, ORCID 0000-0003-4264-2303
ГЕНДЕРНЫЕ КОНФЛИКТЫ СТУДЕНТОВ
Актуальность работы. Студенческому возрасту присущи наиболее благоприятные условия для психологического, биологического и социального развития, однако, существуют причины, по которым такие естественные преимущества над другими социальными группами могут быть полностью или частично нивелированы. Одной из них является наличие в жизнедеятельности студента конфликтов, особую группу, среди которых, составляют женщины. Причины возникновения гендерных конфликтов в отдельных социальных группах и стратегии их решения недостаточно исследованы и требуют дальнейшего изучения и, поэтому являются актуальными. Целью статьи является исследование причин возникновения гендерных конфликтов студентов, как отдельной социальной группы, и разработка мероприятий по их решению и предупреждению. Методология. Исследования, проведенные в работе, основываются на анализе и обобщении причин возникновения гендерных конфликтов студентов, определении основных источников информации, которые формируют сознание детей и подростков, а также влияют на их отношение к гендерному равенству. Научная новизна. Природа ген-дерных конфликтов достаточно эффективно исследуется в течение длительного времени. Однако, сфера исследований ограничена наиболее многочисленными социальными группами, такими как семья, трудовой коллектив, политические и общественные организации, и т.п. Будучи динамичным и социально-демографическим формированием, студенчество выполняет в обществе важную функцию - принимает непосредственное участие в преобразовании всех сфер жизнедеятельности социума. На основе проведенного исследования объективных условий социальной среды с определенными моделями социализации, которые формируют сознание студентов с раннего детства впервые предложено трехкомпонентную систему воздействия, которая направлена на преодоление гендерного неравенства и предупреждения гендерных конфликтов студентов. При этом, взаимодействие компонентов системы позволит минимизировать индекс гендерного неравенства в нашей стране. Выводы. На основе
СОЦ1АЛЬНА Ф1ЛОСОФ1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ЮТОРП
проведенного исследования, авторы пришли к выводу, что сферой возникновения гендерных конфликтов студентов может стать любая часть их жизнедеятельности: от избрания направления профессиональной подготовки и учебного процесса к обустройству бытовых условий. Основной причиной гендерных конфликтов студентов является гендерное неравенство, формирующееся в их сознании. Пока в нашем обществе существуют гендерные стереотипы, влияющие на формирование сознания людей с детства, и пропагандируются всеми доступными источниками информации, такое явление, как гендерное неравенство, нельзя считать преодоленным.
Ключевые слова: гендерное неравенство; студенты; гендерный конфликт; стратегия поведения; гендерный стереотип
H. F. Moskalyk1*, M. O. Bulach2*
1*Kremenchuk National University named after M. Ostrogradsky (Kremenchuk), e-mail 380672712416@yandex.ua, ORCID 0000-0002-2137-5384
2*Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan (Dnipro), e-mail bulah_marina@mail.ru, ORCID 0000-0003-4264-2303
GENDER CONFLICTS OF STUDENTS
Actuality of work. Student age has the most favourable conditions for psychological, biological and social development; however, there are reasons why such natural advantages over other social groups can be completely or partially levelled. One of them is the presence of conflicts in the life of a student, a special group, among which there are women. The causes of the emergence of gender conflicts in individual social groups and the strategies for their solution have not been sufficiently explored and require further study and, therefore, are relevant. Purpose of the article is to investigate the causes of gender conflicts among students as a separate social group and to develop measures to address them and prevent them. Methodology. The research conducted in the work is based on the analysis and generalization of the causes of the emergence of gender conflicts among students, the identification of the main sources of information that form the consciousness of children and adolescents, and also influence their attitude to gender equality. Originality. The nature of gender conflicts has been quite effectively studied for a long time. However, the scope of research is limited to the most numerous social groups, such as the family, labour collective, political and public organizations, etc. Being a dynamic and socio-demographic formation, the students perform an important function in society - it takes a direct part in the transformation of all spheres of the life activity of the society. Based on the study of the objective conditions of the social environment with certain models of socialization that form the consciousness of students from early childhood, a three-component system of influence was first proposed, which is aimed at overcoming gender inequality and preventing gender conflicts among students. At the same time, the interaction of the components of the system will allow to minimize the gender inequality index in our country. Conclusions. Based on the conducted research, the authors came to the conclusion that any part of their life activity can become the sphere of occurrence of gender conflicts of students: from the choice of the direction of vocational training and the educational process to the arrangement of living conditions. The main cause of gender conflicts among students is gender inequality, which is formed in their minds. While in our society there are gender stereotypes that influence the formation of the consciousness of people from childhood and are promoted by all available sources of information, such a phenomenon as gender inequality cannot be considered overcome.
Keywords: gender inequality; students; gender conflict; strategy of behaviour; gender stereotype
REFERENCES
I. Ananjev, B. G. (1978). Kpsykhofyzyologhyy studencheskogho vozrasta. Moscow: Nauka.
2. Babajan, J. O., & Skachko, I. V. (2015). Ghenderni osoblyvosti konfliktnoji povedinky v junacjkomu vici. Aktualjni problemy psykhologhiji, 7(38). Retrieved from http://journals.uran.ua/index.php/2072-4772/article/view/44651
3. Ghenderna problematyka ta antropologhichni ghoryzonty: zbirnyk materialiv III Vseukrajinsjkoji naukovo-praktychnoji konferenciji, October 4-5, 2013, Ostrogh (2013). Ostrogh: Vydavnyctvo Nacionaljnogho universytetu «Ostrozjka akademija».
doi 10.15802/ampr.v0i11.105485 © Г. Ф. Москалик, М. О. Булах, 2017
4. Dutkevych, T. V. (2014). Konfliktologhija z osnovamy psykhologhiji upravlinnja: navch. posib. dlja stud. psykhol.-pedaghoghich. specialjnostej vyshhykh navch. zakladiv. Kamjanecj-Podiljsjkyj.
5. Zhukovsjka, A. O. (2015). Studentstvo jak rushijna syla ghromadjansjkogho suspiljstva (teoretychnyj aspekt). Molodyj vchenyj, 3(18), 148-151.
6. Zagurska, S. V. (2016). The social contents of gender stereotypes in term of authoritative influence. Skhid, 3(143), 80-84. doi:10.21847/1728-9343.2016.3(143).74848
7. Kirjushhenko, V. L., & Gharjkavecj, S. O. (2016). Do problemy ghendernoji rivnosti v Ukrajini. Socialjno-psykhologhichnyj ta filosofsjkyj pidkhid do problem suchasnogho suspiljstva: materialy nauk. konf, Feb. 8-March 1, 2016, Severodonetsk. Severodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalja. 142-144. Retrieved from http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/635
8. Konstytucija Ukrajiny vid 28.06.1996 # 254k/96-VR (Redakcija stanom na 30.09.2016) (2016). Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254k/96-vr
9. Orlov, A. V., & Khimchenko, O. A. (2015) Sociological Studies of Stereotypes Men and Women in the National Media Space. Sociologhichni studiji, 1(6), 62-67. Retrieved from http://esnuir.eenu.edu.ua/handle/123456789/9955
10. Prokudyna, O. O. Ponjatye ghendernogho konflykta y egho pryznaky. Vestnyk maghystratury, 8(59), 49-51. Retrieved from http://www.magisterjournal.ru/docs/VM59_1.pdf#page=50
11. Turintceva, E. A., Reshetnikova, E. V., & Popova, V. V. (2016). Gendernyi konflikt glazami molodezhi: biosotciologicheskii aspekt. Znanie. Ponimanie. Umenie, 4. doi:10.17805/zpu.2016.4.30
12. Khodakivsjkyj, J. I., Boghojavlensjka, J. V., Ghrabar, T. P. (2016). Psykhologhija upravlinnja: pidruchnyk. Kiev: Centr uchbovoji literatury.
13. Table 1: Human Development Index and its components (n.d.). United nations development programme Human Development Reports. Retrieved from http://hdr.undp.org/en/composite/HDI
14. Table 5: Gender Inequality Index (n.d.). United nations development programme Human Development Reports. Retrieved from http://hdr.undp.org/en/composite/gii
Стаття рекомендована до публгкацИ д. ф1л. н., проф. В. В. Хмтем (Украгна)
Надшшла до редколеги: 21.01.2017
Прийнята до друку: 27.04.2017
