CC BY
7
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМЫ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТ1 ШКОЛЯРА
4. Foerster F. W. Sexualethik und Sexualpädagogik / F. W. Foerster. - Kempten, 1952. - 428 s.
5. Kirby D. Sexuality Education: An Evaluation of Programs and Their Effects / D. Kirby. - N. J.: Network Publications, 1984. - 431 p.
6. Kluge N. Einführung in die Sexualpädagogik / N. Kluge. - Darmstadt, 1978. - 282 s.
REFERENCES
1. Kuznetsov A. G. Problemy polovogo vospitaniya v sovremennoi frantsuzskoi pedagogike (istoriya, analiz, teoriya i praktika). Aref. diss, kand. ped. nauk [Problems of sex education in moders French pedagogics (history, theory and practice)]. Moscow, 1974. 19 p.
2. Markuse G. One-Dimensional Man: Studies in the Ideology of Advanced Industrial Society(chapters from book) (Ukr.ed.: V. Kurganskyj. Odnovymirna lyudyna. Doslidzhennya ideologiyi rozvynutogo industrialnogo suspilstva (glavy z knygy). Suchasna zarubizhna socialna filosofiya: khrestomatiya [Modern foreign social philosophy: chrestomathy]. Kyiv, Lybid Publ., 1996, pp. 87-134
3. Panychok T. Problema statevogo vykhovannya shkolyariv u Federatyvnij Respublici Nimechchyna [Problem of pupils' sex education in German Federal Republic]. Stateva socializaciya ta pidgotovka uchnivskoyi molodi do simejnogo zhyttya u pedagogici ta shkilnij praktyci zarubizhnykh krayin. - Sex socialization and preparing youngsters for family life in pedagogics and school practice of foreign countries. Ternopil, Aston Publ., 2009, pp. 129-151.
4. Foerster F. W. Sexualethik und Sexualpädagogik. Kempten, 1952, 428 p.
5. Kirby D. Sexuality Education: An Evaluation of Programs and Their Effects. N. J.: Network Publications, 1984. 431 p.
6. Kluge N. Einführung in die Sexualpädagogik. Darmstadt, 1978. 282 p.
Стаття надшшла в редакцию 27.10.2018 p.
УДК 373. 091. 33 - 027. 22 : 398 DOI 10:25128/2415-3605.18.3.12
31НОВ1Й СТЕЛЬМАЩУК
Orcid https://orcid.org/0000-0001-9133-2876
zistel@ukr.net кандидат педагопчних наук, доцент Тернопшьський нацюнальний педагопчний ушверситет
¡меш Володимира Гнатюка м. Тернопшь, вул. В. Винниченка, 10
НЕЛ1Н1ЙНИЙ П1ДХ1Д У ФОРМУВАНН1 ДУХОВНИХ Ц1ННОСТЕЙ ШКОЛЯР1В ЗАСОВАМИ МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ
Акцептовано увагу на нелтшному nidxodi в сучаснш шюльнш oceimi, якии передбачае nepexid eid репродуктивной традицшног neдагoгiчнoi системи до новтньог, нелтшноЧ з метою формування новог мoдeлi ocoбиcmocmi. Охарактеризовано поняття дуxoвнocmi в ттерпретаци вчених, а також трактувант хр^тияттва, яке отовними, «вищими» духовними цiннocmями вважае вipу, надЮ, любов, добро, кpаcу, ктину, мжтецтво, творчкть, жертовнкть и iншi, що cуnpoвoджуюmь людину упродовж у^ого li життя. Свом кортням вони cягаюmь глибоког давнини i базуюткя на четт пращ морально-етичних заcадаx, вiдnoвiднo до Закону Божого та природи i за cвoiMи функщями забезпечують зв'язок не ттьки з минулим, культурними традищями, а и cnpямoванi на тепершт i майбутт реали. Виходячи з цього вiдзначeнo вплив народноi музичног тадщини на збагачення духовного cвimу ocoбиcmocmi школяра позаяк в Украгт помтно зро^а нацюнальна cамocвiдoмicmь народу, значно nocиливcя mmepec до традицш народног музичног mвopчocmi. Вжвтлет iннoвацiйнi neдагoгiчнi технологи формування духовних цiннocmeй учшв затбами музичного фольклору iз заcmocуванням нелтшного тдходу в оргашзаци навчально-виховного npoцecу на заняттях в гуртках музично-ecmemичнoгo циклу з учнями загальнoocвimньoi школи i позашкльних закладiв ocвimи. Наведено результати ежпериментального до^дження, проведеного cepeд piзнoвiкoвиx дитячих творчих кoлeкmивiв, для визначення eфeкmивнocmi впливу музичного фольклору на формування духовних цiннocmeй cучаcниx шкoляpiв.
Ключовг слова: нелтшний niдxiд в ocвimi, дуxoвнi цiннocmi, музичнии фольклор, календарно-обрядова творч^ть, навчально-виховнии npo^c, шкoляpi.
_СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТ1 ШКОЛЯРА_
ЗИНОВИИ СТЕЛЬМАЩУК
кандидат педагогических наук, доцент Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. В. Винниченко, 10
НЕЛИНЕЙНЫЙ ПОДХОД В ФОРМИРОВАНИИ ДУХОВНЫХ ЦЕННОСТЕЙ ШКОЛЬНИКОВ СРЕДСТВАМИ МУЗЫКАЛЬНОГО ФОЛЬКЛОРА
Акцентировано внимание на нелинейном подходе в современном школьном образовании, который предусматривает переход от репродуктивной. традиционной педагогической системы к инновационной, нелинейной з целью формирования новой модели личности. Дана характеристика понятия духовности в интерпретации ученых, а также трактовке христианства, которое основными, «высшими» духовными ценностями считает веру, надежду, любовь, добро, красоту, истину, искусство, творчество, жертвенность и др., которые сопровождают человека на протяжении всей его жизни. Своими корнями они достигают глубокой давности и базируются на честном труде, морально-этических принципах соответственно Закону Божьего, природы и за своими функциями обеспечмвают связь не только с прошлым, культурными традициями но и напрвлены на сегодняшние и будущие реалии. Исходя из этого отмечено влияние народного музыкального наследия на обогащение духовного мира личности ученика поскольку в Украине заметно выросло национальное сознание народа, значительно усилился интерес к традициям народного музыкального творчества. Освещены инновационные педагогические технологии формирования духовных ценностей школьников средствами музыкального фольклора с применением нелинейного подхода в организации учебно-воспитательного процесса во время занятий в кружках музыкально-эстетического цикла с учениками общеобразовательной школы и внешкольных учреждений образования. Приведены результаты экспериментального исследования, проведенного среди разновозрастных детских творческих коллективов, для определения эффективности влияния музыкального фольклора на формирование духовных ценностей учащихся современной школы.
Ключевые слова: нелинейный подход в образовании, духовные ценности, музыкальный фольклор, календарно-обрядовое творчество, учебно-воспитательный процесс,школьники.
ZINOVIY STELMASHCHUK
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Temopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
10 Vynnychenka Str., Ternopil
NONLINEAR APPROACH IN FORMING SPIRITUAL VALUES OF SCHOOLCHILDREN BY MEANS OF MUSIC FOLKLORE
Article studies nonlinear approach in modern school education system, which involves transition from the traditional pedagogical methods of learning to the newest one, such as nonlinear in order to create new model of personality. It characterizes the meaning of spirituality in works of scientists and the interpretation of the Christian traditions', "higher" spiritual values, such as faith, hope, love, truth, art, creativity, sacrifice, etc., which define a person during his or her life. Roots of human values reach deep in the past and are based on honest work, moral and ethical principles in accordance with God's Law and nature, connected not only with the past, cultural traditions, but also directed on present and future existance. Considered all mentioned above, research analizes influence of folk music heritage on the development of student's spiritual world and personality, based on considerable increase in national self-consciousness of people, and interest to traditions of folk music in Ukraine.Scientific research shows innovative pedagogical technologies of building students' spiritual values by means of music folklore with providing of a nonlinear approach in the organization of the educational process during musical-aesthetic classes and after class activities with pupils of secondary schools and out-of-school educational institutions. The results of an experimental study conducted among children's creative teams of different ages to determine the effectiveness of music folklore influence on the formation of contemporary students' spiritual values are presented.
Keywords: nonlinear approach in education, spiritual values, music folklore, calendar-ritual foklore, educational process, schoolchildren.
CV4ACHI ПPOБЛEMИ BИXOBAHHЯ OCOБИCTOCTI ШKOЛЯPA
Фopмyвання цiннocтeй ocoбиcтocтi в cyчаcних yмoвах глoбалiзацiï e актyальним завданням в cиcтeмi ocвiти. Пepeд cycпiльcтвoм rocrae пpoблeма cтанoвлeння i poзвиткy людини, здатго1 дo твopчocтi i cамocтiйнoï iннoвацiйнoï дiяльнocтi, щo, на думку вчених, говинна фopмyватиcь у нелшшгому пpocтopi.
B iнтepпpeтацiï нiмeцькoгo вчегого, заcнoвника cинepгeтики Г. Хакена нелшшшстъ хаpактepизyeтьcя «не дeтepмiнoванoю пpичиннo-наcлiдкoвoю cпpямoванicтю, а як peзyльтат пepeтинy piзних пoдiйних пoтoкiв, якi пocилюють чи нeйтpалiзyють oдин oднoгo, змiнюють чи збepiгають пeвнi тeндeнцiï у вepcифiкацiйних pядах poзгалyжeння» [11, c. 229].
^лшиний пiдхiд в ocвiтi пepeдбачаe нoвy мoдeль ocoбиcтocтi. Для ïï твopeння нeoбхiднo вiдiйти вiд peпpoдyктивнoï, тpадицiйнoï пeдагoгiчнoï cиcтeми дo нoвiтньoï, нeлiнiйнoï (B. Aндpyщeнкo, O. Boзнюк, C. Гoнчаpeнкo, Ю. Koзeлeцький, H. ^чубей, I. Пpeдбopcька, Л. ^аченто та iн.), яка дoзвoляe кoнcтpyювати замicть лiнiйнoгo ocвiтньo-вихoвнoгo пpoцecy -нелшшний: замicть завepшeнoгo пpoцecy навчання на певгому eтапi здoбyвання ocвiти -пpoдoвжeння йoгo пpoтягoм ycboro життя; замicть знань yмiнь i навичoк як кiнцeвий peзyльтат ocвiти - заcвoeння нoвiтнiх тeхнoлoгiй навчання як пepманeнтнoгo пpoцecy; замicть автopитаpнoгo пeдагoгiчнoгo cтилю вчителя - cyб'eкт-cyб'eктнi вiднocини вчитель - учень; замють планoвoгo, oднopiднoгo, тpадицiйнoгo пiдхoдy дo навчання - змiннoгo, iннoвацiйнoгo, вpахoвyючи iндивiдyальнi cмаки, пoтpeби, мoжливocтi учня, який би пocтiйнo пepeбyвав у сташ пoшyкy, фopмyвавcя як винахiдлива, твopча ocoбиcтicть, здатна cамocтiйнo ухвалювати нecтандаpтнi piшeння, poзвивати нeлiнiйний стиль мишення дo навчання, пoшyкoвi opiern^iï i твopчий пiдхiд дo будь-ято!' дiяльнocтi.
«Mиcлeннeвi пpoцecи, - на думку C. Гoнчаpeнка, - в нелшшгому cтилi миcлeння не cпpocтoвyють дocтoïнcтва piзних фopм чи стжтв миcлeння, вoни !'х poзвивають, poзcoвyють pамки ïхньoï cфepи дiï i надають ^o^cy миcлeння гнyчкocтi, динамiчнocтi, мoбiльнocтi, ^те^ат^^ст!». I далi: «^^prera^ пepeдбачаe пepeхiд вiд лiнiйнoгo мишення, яке хаpактepизyeтьcя poзyмiнням poзвиткy як напepeд заданoгo, жopcткo дeтepмiнoванoгo, | який не маe альтepнативи, наяв^ите пpямoï залeжнocтi мiж зoвнiшнiм впливoм на cиcтeмy I i 11 говедш^ю, дo нeлiнiйнoгo, який дoпycкаe I мнoжиннicть шляхiв ïï poзвиткy» [3, c. 7]. H. ^чубей заyважye, щo у лiнiйнiй OTCT^i ocвiти чинивcя зoвнiшнiй вплив з 6o^ cycпiльcтва, а в нелшшнш пepeважаe cамoвплив, cамoзмiна [б, c. 29].
Мета cTaTTi - аpгyмeнтyвати eфeктивнicть нeлiнiйнoгo пiдхoдy у cфepi фopмyвання дyхoвних цiннocтeй шкoляpiв, oRpecnrnra йoгo напpямки та пpинципи.
^тийна cиcтeма з ïï кpeативним пiдхoдoм дo cвiтoпiзнання даe мoжливicть заcтocyвати нoвi iдeï в piзних видах мистецтва: мyзицi, кiнo, живoпиci, аpхiтeктypi, тeатpi, хopeoгpафiï, cпeцифiка яких e багатoвимipнoю, poзвитoк яких маe пpиpoднo нeлiнiйний хаpактep.
У cиcтeмi людских цiннocтeй важливе мicцe вiдвeдeнo дyхoвним цiннocтям, фopмyвання яких такoж мoжe вiдбyватиcь у нeлiнiйнoмy пpocтopi. Значний внеотк у poзpoбкy i дocлiджeння пpoблeми дyхoвних цiннocтeй ocoбиcтocтi зpoбили фiлocoфи Apиcтoтeль, Платoн, P.-Г. Лoтцe, M. Бyбep, M. Шeлep, П.-Ф. Лшке, E. Фpoмм та ш. Упpoдoвж ocтанньoгo дecятилiття над пpoблeмoю cтанoвлeння дyхoвних цiннocтeй cyчаcнoï людини-гpoмадянина пpацюють O. I. Bишнeвcький, П. M. Гycак та iншi yкpаïнcькi наyкoвцi.
Ocнoвoю дyхoвнocтi бiльшicть вчених вважають дух, який e джepeлoм e^priL Tак, Л. Cидopeнкo тд пoняттям «дух» poзyмie пcихiчнy етлу пoчyттiв, «яю пepeживаe людина у npo^ci cпpийняття цiннocтeй дyхoвних, пpиpoди, лiтepатypи, музики, зoбpажальнoгo миcтeцтва тoщo» [В, c. 123].
C. Гoнчаpeнкo cтвepджye, щo ocoбиcтocтi влаcтивий iндивiдyальний cпociб виpажeння двoх cвoïх фундаментальних пoтpeб: «iдeальнoï пoтpeби пiзнання й coцiальнoï пoтpeби жити, дiяти «для шших». Пiд дyхoвнicтю пepeважнo poзyмiють пepшy з цих пoтpeб, тд дyшeвнicтю -дpyгy. З катeгopieю дyхoвнocтi cпiввiднocитьcя пoтpeба пiзнання cвiтy, ceбe, cмиcлy i пpизначeння cвoгo життя. Людина дyхoвна в тш мipi, в якiй вoна задyмyeтьcя над цими питаннями i ^агне дicтати на них вiдпoвiдь» [2, c. 106].
У хpиcтиянcькiй тpадицiï' ocнoвними, «вищими» дyхoвними цiннocтями вважаютьcя вipа, надiя, любoв, дoбpo, кpаcа, icтина, миcтeцтвo, твopчicть, жepтoвнicть й шш^ якi cyпpoвoджyють людину впpoдoвж ycьoгo ïï життя. Cвoïм кopiнням вoни cягають глибoкoï давнини, базyютьcя на чecнiй пpацi, мopальнo-eтичних заcадах вiдпoвiднo дo Закoнy Бoжoгo та
Hаyкoвi запиcки. Cepiя: пeдагoгiка. - 2018. - № 3
99
CV4ACHI ПPOБЛEMИ BИXOBAHHЯ OCOБИCTOCTI ШKOЛЯPA
пpиpoди i зa cвoïми фyнкцiями зaбeзпeчyють зв'язoк нe тiльки з минулим, кyльтypними тpaдицiями, a й cпpямoвaнi нa тeпepiшнi i мaйбyтнi peaniï. Ha думку I. Oгieнкa, в мaйбyтньoмy пpaвocлaвнoгo митpoпoлитa Iлapioнa, «poдиннe i шкiльнe тa пoзaшкiльнe виxoвaння мaтимe виcoкy peзyльтaтивнicть тoдi, юли в змicтi ocвiти вiдoбpaжaтимyтьcя дyxoвнi цiннocтi тa нaцioнaльнi тpaдицiï, звичaï, oбpяди» [7, c. 107].
icнyють зaгaлoм cпpиятливi yмoви для фopмyвaння дyxoвниx цiннocтeй yчнiвcькoï мoлoдi. B Укpaïнi пoмiтнo зpocлa нaцioнaльнa caмocвiдoмicть нapoдy, знaчнo пocиливcя irnepec дo тpaдицiй нapoднoï мyзичнoï твopчocтi.
З ypaxyвaнням цьoгo фaктopa peкoмeндyeмo yчитeлям, виxoвaтeлям, музичним кepiвникaм yчнiвcькиx твopчиx кoлeктивiв пpoпoнyeмo кepyвaтиcя нacтyпнoю тeзoю: в yмoвax пpoвeдeння нaвчaльнo-виxoвнoï poбoти з шкoляpaми музичний фoльклop мoжe cтaти ocнoвним зacoбoм ecтeтичнoгo впливу нa дyxoвний cвiт учшв, нa cфepy ïx eмoцiй i пoчyттiв, нa ïx мopaльнo-eтичнy пoвeдiнкy в coцiyмi.
Cьoгoднi в Укpaïнi cклaлиcь yмoви для збaгaчeння i пoпoвнeння apceнaлy мyзичнoгo фoльклopy piзнoмaнiтними виcoкoxyдoжнiми зpaзкaми peлiгiйнoï музики, пoв'язaнoï з нapoдними тpaдицiями i oбpядaми. Oтoж, нapoднa мyзичнa твopчicть i дyxoвнa мyзикa пoвиннi визнaчaти змют фopмyвaння дyxoвниx цiннocтeй шкoляpiв, тобто cтaти ocнoвoю знaнь, yмiнь i нaвичoк, oвoлoдiння якими нeoбxiднe для ïx пoвнoцiннoгo кyльтypнoгo й iнтeлeктyaльнoгo poзвиткy пpoтягoм ycьoгo життя.
Aнaлiзyючи cyчacний нaвчaльнo-виxoвний пpoцec, зoкpeмa, в пoчaткoвiй шкoлi, кoнcтaтyeмo, щo ypo^ мyзичнoгo миcтeцтвa i пoзaклacнa мyзичнo-виxoвнa poбoтa e нaйбiльш дocтyпнoю фopмoю зaлyчeння дiтeй дo цiннocтeй нaцioнaльнoï кyльтypи. «B yмoвax Macro-пoзaклacнoï нaвчaльнo-виxoвнoï poбoти музичний фoльклop, з яким дгги oзнaйoмлюютьcя, як пpaвилo, вжe з paнньoгo дитинcтвa шляxoм пacивнoï i aктивнoï yчacтi у пpoвeдeннi piзнoмaнiтниx кaлeндapнo-oбpядoвиx i peлiгiйниx cвят, мoжe cтaти ocнoвним дiйoвим зacoбoм ecтeтичнoгo впливу нa дyxoвний cвiт мoлoдшиx шкoляpiв» [10, c. 34].
Як вiдoмo з icтopичниx джepeл, мyзичнa твopчicть yкpaïнcькoгo rnpo^ зapoджyвaлacь в нaдpax тpyдoвoï дiяльнocтi i впpoдoвж cтoлiть бyлa ricro з нeю пoв'язaнa. У mcrax, iнcтpyмeнтaльнiй мyзицi, тaнцяx, oбpядax, тpaдицiяx вiдoбpaжaвcя пoбyт людeй, ïx мeнтaльнicть, пoбyтoвi i кyльтypнi звичaï, вiдтвopювaлиcь icтopичнi пoдiï.
Haйбiльш яcкpaвo i peльeфнo пpoxoдить чepeз yкpaï'нcький фoльклop тeмa пpaцi. He випaдкoвo в нapoднiй пaм'ятi кpaщe вiд ycix збepeглacь кaлeндapнo-oбpядoвa твopчicть. Kaлeндapнo-oбpядoвi mcm нacтiльки викpиcтaлiзyвaлиcь, щo cтaли дocить пpocтими зa cвoeю iнтoнaцiйнoю бyдoвoю, фopмoю, фaктypoю. Дocлiджyючи iнтoнaцiю циx пiceнь, Ф. Koлecca cтвepджyвaв, щo мeлoдiï' кoлядoк, щeдpiвoк, гaï'вoк, вecнянoк, жнивapcькиx i вeciльниx пiceнь, мeлoдiï' дитячиx iгop вiдзнaчaютьcя вузьким дiaпaзoнoм: «Зycтpiчaeмo цiлy гpyпy cтapoвинниx вecнянкoвиx мeлoдiй в мeжax мaлoï' тepци... Meлoдiï' гaï'вoк пoбyдoвaнi нa ^apri aбo мaжopнiй тa мiнopнiй квшп, ... мeлoдiï' кoлядoк i щeдpiвoк нe виxoдять зa мeжi ce^rn» [5, c. 359].
Щoпpaвдa e мeлoдiï' i з шиpшим дiaпaзoнoм. Утiм, нa думку M. Гopдiйчyкa, «тaкий ïx oбcяг e peзyльтaтoм пoдaльшиx iнтoнaцiйниx нaшapyвaнь, якi виникли в пpoцeci тpивaлoгo пoбyтyвaння» [4, c. 10]. Kaлeндapнo-пoбyтoвi пicнi, кpiм тoгo, виpaжeнi пpocтим мeтpo-pитмoм, oднoчacтиннoю aбo кyплeтнoю фopмoю. Boни яcкpaвo мeлoдичнi, виpaзнi, тoмy лeгкo cпpиймaютьcя i вивчaютьcя дiтьми piзнoгo вiкy.
Зaгaльнoвiдoмo, щo нapoднe мyзичнe миcтeцтвo пoбyтye в cинкpeтичниx фopмax. Bpaxoвyючи цe, yчитeль мyзичнoгo миcтeцтвa, кepiвник вoкaльнoгo (мyзичнoгo) гypткa пoзaшкiльниx зaклaдiв ocвiти в пpoцeci нaвчaльнo-виxoвнoï' po6oto нe тiльки зocepeджyeтьcя нa вивчeннi мeлoдики, мeлocy, мeтpopитмiки, пoглиблeнoмy пpoникнeннi у лiтepaтypний тeкcт кaлeндapнo-oбpядoвиx тгень, a й вплiтae ïx y зaгaльнy cцeнapнy кaнвy нapoдниx i peлiгiйниx cвят, дe дiти бepyть бeзпocepeдню yчacть y мacoвиx нapoдниx дiйcтвax, нaкoпичyючи дocвiд ocвoeння тpaдицiйниx нapoдниx звичaï'в i oбpядiв.
Taким чинoм, кaлeндapнo-oбpядoвi тpaдицiï', в тому чиот ïx пiceнний плacт як нaйдaвнiшe фoльклopнe джepeлo, мoжe бути oдним iз дieвиx жaнpiв музичгого фoльклopy, вiдмiнним cтapтoвим мaйдaнчикoм у ^o^ci фopмyвaння дyxoвниx цiннocтeй шкoляpiв.
Eкcпepимeнтaльнe дocлiджeння, якe пpoвoдилocя тами нa б^ дитячoгo нapoднoгo тeaтpy-пicнi «Cпiвaнoчкa», дo cклaдy якoгo вxoдять дiти piзнoвiкoвиx гpyп, a caмe: вoкaльнi
_CYHACHI ПPOБЛEMИ BИXOBAHHЯ OCOБИCTOCTI ШKOЛЯPA_
анcамблi: «Koтаcики» (мoлoдша Tpyrn вiкoм вiд б дo В po^), «Poдзинки» (cepeдня гpyпа дiвчат вiкoм вiд 9 дo11 po^), «MEni галичани» (cepeдня гpyпа хлoпцiв вiкoм вiд 9 дo 11 po^), «Cпiванoчка» (cтаpша гpyпа в^м вiд 12 дo 15 po^) Цeнтpy твopчocтi дiтeй та юнацтва м. Tepнoпiль з мeтoю визначення ефективгот впливу мyзичнoгo фoльклopy, зoкpeма калeндаpнoï oбpядoвocтi, на фopмyвання дyхoвних цiннocтeй шкoляpiв, пoказалo, щo вceбiчнe ocвoeння ïï зpазкiв, за yмoви цiлecпpямoванoï opганiзацiï пeдагoгiчнoï дiяльнocтi чepeз piзнoманiтнi фopми i види гypткoвoï poбoти, даe пoзитивнi peзyльтати.
У npo^ci дocлiднo-eкcпepимeнтальнoï poбoти yчнi знахoдили в ceлах, де пpoживають ï^m poдичi, людей cтаpшoгo пoкoлiння - rocue наpoдних тpадицiй i в npo^ci нeвимyшeнoгo cпiлкyвання знайoмилиcя з фoндами калeндаpнoï oбpядoвocтi. Значна увага в хoдi eкcпepимeнтальнoï poбoти пpидiлялаcь активнiй, бeзпocepeднiй yчаcтi дiтeй у peлiгiйних cвятах: Piздвo Icycа Xpиcта, Cтаpий Hoвий piк, Beликoдeнь, Tprn^ («Зeлeнi cвята», Iвана Kyпала. Дии poзyчyвали кoлядки щeдpiвки вecнянки, raï^H, кyпальcькi пicнi, iгpи, iншi oбpядoвi пicнi, пoeтичнi тeкcти, пиcали c^mpn, вигoтoвляли кocтюми, cкладали гpафiки вистутв, oбиpали cцeнiчнi майданчики, вигoтoвляли запpoшeння.
Cиcтeма cпeцiальних завдань в анкетах, пcихoлoгo-пeдагoгiчнi cпocтepeжeння виявили, щo учаотики твopчих кoлeктивiв з pадicтю, великим eмoцiйним пiднeceнням i задoвoлeнням бpали yчаcть у вciх мyзичнo-тeатpалiзoваних дшствах, щo пpoвoдилиcь як бeзпocepeдньo в навчальних закладах, так i в телах пiд чаc вiдзначeння cвяткoвих дат.
Пiдcyмки cпeцiальних oпитyвань, бешд, анкетувань yчнiв, а такoж бeзпocepeдньoгo eмпipичнoгo пeдагoгiчнoгo cпocтepeжeння пepeкoнали rnc у тoмy, щo ocвoeння диъми мyзичнoгo фoльклopy загалoм i калeндаpнoï oбpядoвocтi зoкpeма eфeктивнo впливаe на фopмyвання ïâ дyхoвних цiннocтeй, естетичшго cтавлeння дo oтoчyючoï дiйcнocтi. У peцiпieнтiв бiльш ocмиcлeним cталo cпpиймання piзних музичних твopiв (не тшьки фoльклopних), виpазнiшими, чiткiшими cтали хyдoжньo-ecтeтичнi запити i нахили дiтeй, ш^лила^ "х загальна eмoцiйнicть, музична твopчicть, чyйнicть, дoбpoзичливicть, пoвага, любoв, дoбpoта i дoвipа oдин дo oднoгo, пpагнeння дo ecтeтизацiï, катeгopiï пpeкpаcнoгo, у них зpic piвeнь iндивiдyальнoï ocoбиcтicнoï кyльтypи тoщo.
Tак, якщo на пoчаткy eкcпepимeнтy кiлькicть учшв з виcoким piвнeм фopмyвання дyхoвнocтi cтанoвила 35 %, тo в юнщ eкcпepимeнтy вoна зpocла дo 83 %. Дiтeй з низьким piвнeм не виявилocь. У кoнтpoльних гpyпах (вoкальних гypтках) peзyльтати дocлiджeння не пoказали динамiки зpocтання. Юлькють yчнiв з виcoким piвнeм зpocла лише на 24 %.
Шаля зaвepшeння дocлiджeння ми пpийшли дo таких виcнoвкiв.
Cьoгoднi в У^ат вiдpoдилиcь кaлeндapнo-oбpядoвi дiйcтвa з piзнoмaнiтнoю aтpибyтикoю: пicнями, танцями, iнcтpyмeнтaльнoю музи^ю, iгpaми, тeaтpaлiзoвaними кocтюмoвaними вуличними i едешчними виcтaвaми за yчacтю ciльcькoï i мicькoï yчнiвcькoï мoлoдi та дopocлих. Залучення дiтeй piзнoвiкoвих кaтeгopiй paзoм з батьками дo ^oro плacтy нapoднoï мyзичнoï твopчocтi, бeзcyмнiвнo, дae пoзитивнi peзyльтaти у фopмyвaннi дyхoвних цiннocтeй i не тшьки в активних учаотиюв eкcпepимeнтaльнoгo npo^cy, а й пacивних -глядaцькoï ayдитopiï.
Myзичний фoльклop i, зoкpeмa кaлeндapнo-oбpядoвий мaтepiaл, уведений в пpoгpaмy ypoкiв мyзичнoгo миcтeцтвa, пoзaшкiльних дитячих твopчих кoлeктивiв, вoкaльних, танцювальних, музичних i тeaтpaльних гypткiв, за вшма cвoïми кoмпoнeнтaми (дocтyпнicть, мopaльнo-ecтeтичнa щншсть, нaвчaльнo-вихoвнi i пcихoлoгo-пeдaгoгiчнi мoжливocтi тoщo) e тим фyндaмeнтoм, на я^му пoвиннi фopмyвaтиcя дyхoвнi цiннocтi cyчacнoï yчнiвcькoï мoлoдi.
Baжливy poль у npo^ci фopмyвaння зазначених якocтeй ocoбиcтocтi мoжe вiдiгpaти така фopмa po6o™, як пoшyк i фiкcaцiя зpaзкiв фoльклopнoгo мaтepiaлy. Пeвнoю мipoю це cтocyeтьcя, на пepший пoгляд, бшьше шкoляpiв ciльcькoï мicцeвocтi. Утiм, як гоказали peзyльтaти eкcпepимeнтaльнoгo дocлiджeння, таку poбoтy ycпiшнo пpoвoдили й учш мicьких шкiл, poдичi кoтpих пpoживaють в ceлi. Bкaзaнa кoлeктивнa фopмa poбoти учителя, кepiвникa твopчoгo мисте^^го кoлeктивy пoзaшкiльних зaклaдiв ocвiти з учнями та ïхнiми батьками фopмye вaгoмy oзнaкy дyхoвнocтi - нацюнальний тип мeнтaльнocтi, влacтивий пeвнoмy шмейгому кoлy, eтнiчнoмy peгioнy, paйoнy, мюту, ceлищy, ceлy.
Eфeктивнicть впливу музичгого фoльклopy на фopмyвaння дyхoвних цiннocтeй шкoляpiв мoжe бути дocягнyтa, якщo ocвoeння йoгo буде вiдбyвaтиcя в тюгому cинкpeтичнoмy
CYHACHI nPOB^EMH BHXOBAHH^ OCOBHCTOCTI mKO^^PA
B3aeM03B'fl3Ky 3 B0KanbH0-x0p0BHM, iHCTpyMeHTanbHHM, TaHnroBanbHHM, TearpanbHHM, 06pa30TB0pnHM xaHpaMH i BH^aMH MHCTenTBa.
3a3HaneHi BH^e Ta iHmi HoBirai neflaroriHHi TexHonorii HaBHanbHo-BHxoBHoi po6oTH ynHTena My3HHH0r0 MHCTenTBa, xyaoxHboro KepiBHHKa MHCTe^Koro ^manoro rypTy, xapaKTep i 3MicT TaKoi K0neKTHBH0i TBopnoi flianbH0CTi flonoMoxyTb Bi^KpHTH nepcneKTHBH BHK0pHCTaHHH 6araTro^oro, raH6HHH0r0 i He ao KiH^ 0CB0eH0r0 ^onbKnopHoro MaTepiany b ^opMyBaHHi ayx0BHHx ^HHoCTeft yHHiBCbK01 M0n0fli.
3aran0M nHTaHHa ^opMyBaHHA ayxoBHHx ^HH0CTeft mKonapiB 3aC06aMH My3HHHoro ^onbKnopy opramnHo noB'fl3am 3 HenimHHHM np0CT0p0M, oCKinbKH y 3aranbHin CHHepreTHHHin neflar0riHHin CHCTeMi TBopna flianbmCTb CynpoBoflxyeTbCfl penbe^HHMH, ^HHaMiHHHMH, CTpH6K0n0fli6HHMH MHCnHTenbHHMH npo^CaMH, ^0 e hbhhmh 03HaKaMH HeniHiftHoCTi.
^ITEPATYPA
1. AH^py^eHK0 B. n. OCBiTa b n0myKax h0bhx CTpaTerift MHCneHHH / B. n. AH^py^eHKo // BH^a 0CBiTa YKpai'HH. - 2003. - № 2. - C. 5-6.
2. r0HqapeHK0 C. y. yKpai'HCbKHH neflaroriqHHH CnoBHHK / C. y. romiapeHKo. - K.: 1997. - 374 C.
3. r0HqapeHK0 C. y. OopMyBaHHa HeniHiftHoro (CHHepreTHHHoro) MHCneHHH ymiB / C. y. roH^apeHKo // np0$eCiHH0-TexHiqHa 0CBiTa. - 2012. - № 2. - C. 3-7.
4. ropfliftqyK M. C. OonbKnop i 4>onbKnopHCTHKa / M. C. ropflimyK. - K.: My3HHHa yKpaiHa, 1979. - 252 C.
5. KoneCCa O. M. XapaKTepHCTHKa yKpai'HCbK0i HapoflHo! My3HKH / O. M. KoneCCa // KoneCCa O. M. My3HK03HaB^i пpaцi / ni^roT. ^o flpyKy, BCTyn. CTaTTH i npHM. C. Гpнцн. - K.: HayK0Ba ^yMKa, 1970. -C. 357-365.
6. Koqy6eft H. B. HeniHiftHe MHCneHHH b oCBiT / H. B. Koqy6eft // OinoCo^CbKi a6pHCH CyqaCH0i 0CBiTH: M0H0rpa^ia; 3a 3ar. pe^. I. npefl6opCbKoL - CyMH: BTfl «yHiBepCHTeTCbKa KHHra», 2006. - C. 29-41.
7. OrieHK0 iBaH / ynopa^. Ta HayK. pe^. fl. Гepцroк, n. CiKopCbKHft. - HbBiB, 2012. - 192 C.
8. CH^0peHK0 H. OopMyBaHHH ^yxoBHHx ^HHoCTeft hk 4>inoCo4>CbKa, nCHxonoro-neflaroriqHa npo6neMa / H. CH^0peHK0 // Mono^b i pHH0K. - 2011. - № 2 (73). - C. 121-126.
9. CTenbMa^yK 3. M. KaneHflapH0-06pafl0Ba TBopniCTb hk 0CH0Ba My3HHH0-eCTeTHHH0r0 BHxoBaHHH mKinbH0i Mono^i / 3. M. CTenbMa^yK // flyxoBHi CKap6H yKpal'HCbK0r0 Hapo^y b XHTTi Mono^i. 36ipHHK CTaTeft i MaTepianiB BCeyKpalHCbK0l HayKoBo-npaKTHHHoi K0H$epem(ii, npHCBaqeHo! 5-pmro TepH0ninbCbK0r0 T0BapHCTBa «BepTen». - TepHoninb: Mn «HyMa^KHH mnax», 1994. - C. 162-164.
10. CTenbMa^yK 3. M. mnaxH yfl0CK0HaneHHH KynbTyponoriqHol po6oTH B^HTena n0HaTK0B0l mKonH / 3. M. CTenbMa^yK // ni^roTOBKa MaftGymix ymTeniB ^o peani3a^I flepxaBHoro CTaH^apTy n0HaTK0B0i' 3aranbH0l 0CBiTH. MaTepianH peri0HanbH0r0 HayK0B0-npaKTHqH0r0 CeMiHapy; 3a 3ar. pe^. B. M. hmkh. - TepH0ninb: THny iM. B. rHaTroKa, 2013. - C. 34-36.
11. XaKeH r. Hн^opмaцнн h caмoopгaннзaцнн: MaKp0CK0nHqeCKHH n0flx0fl k Cn0XHHM CHCTeMaM / r. XaKeH. - M.: MHp, 1991. - 240 C.
REFERENCES
1. Andrushchenko V. P. Osvita v poshukakh novykh stratehiy myslennya [Education in searching new strategies].Vyshcha osvita Ukrayiny, 2003, vol. 2. pp. 5-6.
2. Honcharenko S. U. Ukrayinskyy pedahohichnyy slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv, Lybid, 1997, 374 p.
3. Honcharenko S. U. Formuvannya neliniynoho (synerhetychnoho) myslennya uchniv [Formation of nonlinear (synergetic) children's thought]. Profesiyno-tekhnichna osvita, 2012, vol. 2, pp. 3-7.
4. Hordiychuk M. S. Folklor i folklorystyka[Folklore and study of folklore]. Kyiv, Muzychna Ukrayina, 1979, 252 p.
5. Kolessa F. M. Kharakterystyka ukrayinskoyi narodnoyi muzyky [Characteristic of Ukrainian national music], Kolessa F. M. Muzykoznavchi pratsi, Pidhot. do druku, vstup. stattya i prym. S. Hrytsy. Kyiv, Naukova dumka, 1970, pp. 357-365.
6. Kochubey N. V. Neliniyne myslennya v osviti [Nonlinear thought in education] Filosofski abrysy suchasnoyi osvity: monohrafiya; za zah. red. I. Predborskoyi. [Philosophical cutouts of modern education: monograph; ed. by I. Poborskaya]. Sumy, VTD «Universytetska knyha», 2006, pp. 29-41.
7. Ohiyenko Ivan, Uporyad. ta nauk. red. D. Hertsyuk, P. Sikorskyy. Lviv, 2012, 192 p.
8. Sydorenko L. Formuvannya dukhovnykh tsinnostey yak filosofska, psykholoho-pedahohichna problema [Formation of spiritual values as philosophic, psychological and pedagogical problem]. Molod i rynok, 2011, vol. 2 (73), pp. 121-126.
9. Stelmashchuk Z. M. Kalendarno-obryadova tvorchist yak osnova muzychno-estetychnoho vykhovannya shkilnoyi molodi [Calendar and ritual folklore as the basis of pupil's musical and aesthetic education].
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТ1 ШКОЛЯРА
Dukhovni skarby ukrayinskoho narodu v zhytti molodi. Zbirnyk statey i materialiv Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, prysvyachenoyi 5-richchyu ternopilskoho tovarystva «Vertep». [Spiritual treasures of Ukrainian people in the life of youth. Collection of articles and materials of the Ukrainian scientific and practical conference devoted to the 5th anniversary of the Ternopil association "Vertep"]. Ternopil, MP «Chumatskyy shlyakh», 1994, pp. 162-164.
10. Stelmashchuk Z. M. Shlyakhy udoskonalennya kulturolohichnoyi roboty vchytelya pochatkovoyi shkoly [Ways of improvement of primary education teacher's cultural work]. Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do realizatsiyi Derzhavnoho standartu pochatkovoyi zahalnoyi osvity. Materialy rehionalnoho naukovo-praktychnoho seminaru; za zah. red. V. M. Chayky [Preparation of future teachers for realization of the State standart of primary education. Materials of the regional scientific and practical seminar; ed. by V. M. Chayka]. Ternopil, TNPU im. V. Hnatyuka, 2013, pp. 34-36.
11. Khaken G. Informatsiya i samoorganizatsiya: makroskopicheskii podkhod k slozhnym sistemam [Information and self-organization: macroscopic approach to complicated systems]. Moscow, Mir, 1991, 240 p.
Стаття надшшла в редакцию 22.10.2018 р.
УДК 78:37.091.32+37.015.31:37.091.212-053.6 DOI 10:25128/2415-3605.18.3.13
НАТАЛ1Я ШАТАИЛО
0RCID.0RG/0000-0003-4247-2391 nvodesa@gmail.com старший викладач КЗВО «Одеська академ1я неперервно! освгги Одесько! обласно! ради» м. Одеса, пл. Михайл1вська, 17
СТРУКТУРН1 КОМПОНЕНТИ ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ ОБРАЗОТВОРЕННЯ МОЛОДШИХ П1ДЛ1ТК1В НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Проанал1зовано досл1дження, в яких обтрунтовано структурш компоненти формування умть учшв тдлткового вгку у шктьшй та позашктьнш практиц мистецькоЧ освти. Визначено особливост1 компонентноЧ структури формувальних процеав, якг спор1днен1 з умтнями образотворення, а саме: творчого самовираження, образотворчоЧ д1яльност1, творчих умть, креативност1 як загальноЧ творчоЧ здатност1. Зазначено, що у розумтн1 компонентноЧ структури формування умть образотворення варто зосереджувати увагу на гранях художньоЧ д1яльност1 як в1дображент власного «Я» особистост1 через художт образи та Чх ттерпретацт. Вказано на актуальшсть посл1довного розгортання компонент1в зм1сту музичноЧ освти в навчальному процеа, що включав музичний досвгд, музичну грамотшсть, музично-творчий розвиток. Наведено узагальнення щодо моделювання творчого процесу, ключем до якого е художнш задум як прототип «продукту» образотворення та результат художньо-образного мислення суб'вкта. Акцентовано увагу на цтшсно-ор1ентацшному компонент1, що регулюв потреби та мотивацшт дИ' тдлтмв, здатшсть розумти i цтувати мистецтво. Вгднайдено взаемозв'язок мiж структурними компонентами креативностi (асощативно-образне мислення, творча уява, художня спостережливкть, арт-самовираження) та формуванням умть образотворення. Виявлено основнi напрямки процесу формування умть образотворення молодших тдлтюв. Перший з них пов'язаний з операцшними процесами мислення, зокрема художньо-образного мислення (аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення та т.), що передбачае генерацт у свiдомостi образiв, взятих iз ранше набутого досвiду тдлтка, появу асо^ацш, уявлень, ят базуються на культурнш ерудицй' та наявностi базового мистецького тезаурусу. Другий - передбачае наявнкть умтня проводити паралелi мiж художшми образами рiзних видiв мистецтва та дшснктю, синтезуючи новi образи. Вкрай важливим для здшснення процесу образотворення е також умтня ттерпретувати образшсть творiв мистецтва у процесi мистецько-ЫтегрованоЧ дiяльностi. Третш напрямок безпосередньо залежить вiд емоцшно-чуттевого сприймання та ттерпретащЧ художнх образiв. Pеалiзацiя даного напряму передбачае художньо-образне осягнення мистецького твору та виявлення особисткного ставлення до нього. Тож емоцшний чуттево-нтелектуальний процес образотворення спричиняеться цтнкними судженнями (етичними, естетичними, духовними). Четвертий напрямок реалiзуеться через формування в молодших тдлтюв умнь застосовувати рiзнi виразн засоби образотворення та характеризуеться багатоварiантнiстю способiв художньо-творчого самовираження. Визначено структурн компоненти
