CC BY
40
-1 ,— ®
u Эндокринологу от других специалистов
1-1 ÇJ /To Endocrinologist from Other Experts/
International journal of endocrinology
УДК 616.36-002.2-002.6
КОЧУеВА М.М.1, РАДЗШЕВСЬКА Я.К.2, РАДЗШЕВСЬКА е.Б.3, Л1НСЬКА А.В.4
1 Харювська медична академ/'я пслядипломноI освти
2 Комунальний заклад охорони здоров'я «Харювська мська l<лiнiчналкарня №27»
3 Харювський нашональний медичний ун'терситет
4 Державна установа «1нститут неврологИ психiатрi! та наркологи НАМН Укра'ни», м. Харюв
ОПТИМiЗАЦiЯ УЛЬТРАЗВУКОВИХ МЕТОДiВ ДОС^ДЖЕННЯ В ОЩНЩ СТАНУ СЕРЦЯ Й СУДИН У ХВОРИХ НА АРТЕРiАЛЬНУ ППЕРТЕНЗЮ ЗА НАЯВНОСТ АБО В^СУТНОСП ЦУКРОВОГО ДiАБЕТУ 2-го ТИПУ
Резюме. Метароботи — вивчення особливостей станусерця й судину хворихна есен^альнуартерiаль-ну гiпертензiю (АГ) за наявност або вдсутност цукрового д1абету 2-го типу.
Матерiали iметоди. У досл'1дження були залучен/134 па^енти: перша група — 44 па^енти з есен^аль-ною АГ II стадн другого та третього ступеня, друга група — 45 хворих з есен^альною АГ II стадндругого та третього ступеня в поеднаннi з цукровим ^абетом 2-го типу, група контролю — 45 здорових. Групи були порiвняннi за вiком, статтю, факторами ризику серцево-судинних ускладнень. Використано методи ультразвуковой диагностики та багатовимiрнi статистичнi методи.
Результати. Серед 140 показниюв ехограф'чного дослiдження, що рекомендуються бвропейським товариством ехокар^ографи, iз використанням факторного анал'зу як методу багатовимiрноí статистики було вобрано 14 показниюв та на 1'х пiдставi створено чотири iнтегральних показники. З точки зору клiнiчноí iнтерпретацií ц показники характеризують функцюнальний стан серця, макроциркуля^ю, мiкроциркуляцiю та структурний стан серця. При цьому показники структури та мiкроциркуляцií можуть розглядатися як маркери цукрового д1абету.
Висновки. За допомогою факторного анал'зу як методу багатовимiрноí статистики було отримано нов/ комбiнацií ультразвукових параметрiв у виглядi факторiв, що е системним описом вщповд органiв-мi-шеней на коморб'1дну патолопю: ремоделювання мапстральних судин й мкросудин, структурного й функционального ремоделювання серця. Цшюне, багатовимiрне уявлення про процеси ремоделювання мож-ливе лише з урахуванням значень ус'\х показниюв, що становлять фактор.
Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, цукровий д1абет 2-го типу, факторний анал'з, iнтегральнi по-казники.
Цукровий дiабет (ЦД) — системне гетерогенне захворювання, зумовлене абсолютним або вщнос-ним дефщитом шсулшу, який спочатку призводить до порушень вуглеводного обмшу, а поим — ydx ви-дiв обмшу речовин i зрештою спричинюе ураження вшх функцюнальних систем оргашзму. Коморбщ-шсть ЦД та есеншально! артерiальноl гшертензп (АГ) зумовлюе раннш розвиток атеросклеротичного ураження судин, у тому чи^ коронарних i цере-бральних, з формуванням iшемiчноl хвороби серця (1ХС), розвитком шфаркту мюкарда (включаючи його фатальш варiанти) та шсульту [2, 3, 5].
Сучасш лггературш даш свщчать про те, що для вах вказаних захворювань характерним е ураження судинно! системи, особливо на рiвнi мшроциркуля-ци [1, 6]. Однак питання про внесок кожного захво-
рювання в сукупшсть серцево-судинних порушень ще залишаеться не вивченим до кшця, й виявлення найбшьш шформативних показнишв, що характеризують тяжшсть ураження серця, мапстральних та периферичних судин, мае велике практичне зна-чення [4].
Нешвазивним, високошформативним i без-печним методом дослщження при захворюваннях серцево-судинно! системи (ССС) е ультразвукова
Адреса для листування з авторами:
Кочуева М.М.
E-mail: office@med.edu.ua
© Кочуева М.М., Радзтевська Я.К., Радзшевська 6.Б.,
Лнська А.В., 2015 © «Мжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
дiaгностикa (УЗД) стану серця й судин. 1снуе досить великий перелк: показниыв, що у сучасних умовах використовуються для дiагностики стану ССС. Про-те практично необмеженi можливостi УЗД потен-цiйно здатнi розширите це коло та запропонувати методи бшьш тонко!, навггь диференщально!, дiа-гностики уражень серця й судин при мононозоло-пчних станах i при коморбiдностi (наприклад, при АГ та поеднаннi АГ i3 ЦД).
Викладене вище стало шдГрунтям для науково! ро-боти, першим етапом яко! було проведення ультразвукового дослщження з визначенням показниыв — характеристик ССС, що рекомендуються бвропейським товариством ехокардюграфи (загалом 140 показни-кiв), другим — встановлення таких показниыв, що розрiзняють стани серця й судин здорових ошб, хво-рих на АГ та хворих на АГ + ЦД, трепм станом був перехщ у багатовимiрну площину ознак та створення штучних показникiв стану ССС як лшшних комбша-цш попередньо визначених показникiв.
Метою дослщження було вивчення особливос-тей стану серця й судин у хворих на есенщальну ар-терiальну гшертензш за наявностi або вiдсутностi цукрового дiабету 2-го типу з використанням сучасних методiв ультразвуково! дiагностики та багатови-мiрних статистичних методiв.
Матерiали i методи
Обстеженi 44 хворi з есенцiальною АГ II стадп без порушення вуглеводного обмiну (група 1). Серед обстежених було 28 жшок (64 %) та 16 чоловшв (36 %). Вш хворих перебував у межах 39—59 роыв (медiана — 50 роыв). Анамнез АГ становив вщ 5 до 8 рокiв (медiана — 7 рокiв). У 19 ошб (43 %) була об-тяжена спадковiсть за АГ, 13 пащенпв (30 %) курили. Систолiчний артерiальний тиск (САТ) перебував у межах 148—240 мм рт.ст. з штерквартильним роз-махом 160—180 мм рт.ст. та медiаною 170 мм рт.ст. Дiастолiчний артерiальний тиск (ДАТ) перебував у межах 90—140 мм рт.ст. з штерквартильним розма-хом 100—110 мм рт.ст. та медiаною 100 мм рт.ст.
Обстежено 45 хворих з есенщальною АГ II стадп в поеднанш з ЦД 2-го типу (група 2). Серед обстежених було 30 жшок (67 %) та 15 чоловтв (33 %). Вш хворих перебував у межах 41—58 роыв (медiана — 55 роыв). Анамнез АГ становив вщ 4 до 9 роыв (медiа-на — 6 роыв). У 24 оаб (53 %) була обтяжена спад-ковють за АГ, курили 9 пащенпв (20 %). САТ перебував у межах 145—240 мм рт.ст. з штерквартильним розмахом 160—200 мм рт.ст. та медiаною 180 мм рт.ст. ДАТ перебував у межах 80—130 мм рт.ст. з штерквартильним розмахом 100—120 мм рт.ст. та медiаною 102 мм рт.ст. Обстежеш хворi не мали клшчних знак 1ХС, стенокардп та перенесених шфаркту мюкарда (1М) й шсульту в анамнезь
Отже, групи хворих на АГ, АГ у поеднанш з ЦД були порiвнянними за такими факторами ризику серцево-судинних ускладнень, як стать, спадко-вють, вш, фактор курiння та рiвнi САТ i ДАТ Група
контролю (група 0, 45 здорових oci6) була пор1внян-ною з групами хворих за вiком та статтю з групами хворих.
УЗД проводилися на ультразвуковому скане-рi ULTIMA РА фiрми «Рaдмiр» (Украша) лшшним широкосмуговим датчиком 5—12 МГц, конвексним широкосмуговим датчиком 2—5 Мгц та фазованим секторним датчиком 2—4 МГц у дуплексному режимi з кольоровим картуванням.
Статистичну обробку даних проводили за допо-могою русифшовано! версп програмного комплексу загального призначення Statistica 6.0. Використову-вали методи непараметрично! статистики та фактор-ний аналiз як метод бaгaтовимiрноl статистики.
Результати дослiдження та Тх обговорення
Проблему видшення з 140 ехогрaфiчних показниыв таких, що диференцшють мiж собою групи дослiдження, розв'язували за двома напрямка-ми — iз використанням статистичних критерив Краскела — Уоллюа та медiaнного тесту як непа-раметричних aнaлогiв дисперсiйного aнaлiзу та з використанням коефiцieнтa рангово! кореляцй Спiрменa. ОбГрунтуванням другого напрямку були таи мiркувaння. За щентифкатор групи ми обра-ли цифри 0 (здоровi пaцieнти), 1 (пащенти з АГ) та 2 (пащенти з АГ + ЦД), тобто бшьшш тяжкост захворювання вiдповiдaв бшьший номер групи, та знаходили кореляцй' мiж 140 ехогрaфiчними по-казниками ССС та показником — щентифкато-ром групи (0, 1 або 2). Якщо коефвдент кореляцй' конкретного показника ССС за абсолютним зна-ченням перевищував 0,5, додавали його до попе-редньо сформованого списку. Таким чином ыль-ысть покaзникiв ССС скоротилася до 28, а саме: товщина мiжшлуночковоl перегородки в дiaстолу (MGP), товщина задньо! стiнки лiвого шлуночка в дiaстолу (ZSlg), дiaметр легенево! артерп (LA), роз-мiри лiвого передсердя (LP), кiнцево-систолiчний розмiр ЛШ (KSDlg), кiнцево-дiaстолiчний об'ем лiвого шлуночка за Омпсоном (KDO), ынцево-систолiчний об'ем лiвого шлуночка за Сiмпсоном (KSO), фракщя викиду ЛШ за Омпсоном (EF), маса мiокaрдa ЛШ (MMlg), iндекс маси мiокaрдa ЛШ (IMMlg), час iзоволюметричноl релаксацп на моральному клaпaнi (MK VIR), спiввiдношення ранньо! дiaстолiчноl хвилi Е та та шзньо! дiaстолiч-но! хвилi А на ыльщ мiтрaльного клапана методом тканинного допплера (TD E/Атк), сшввщношен-ня трансмггрально! ранно! дiaстолiчноl хвил^ що була вимiрянa за методами iмпульсно-хвильового та тканинного допплера (E/e), товщина комплексу iнтимa-медia на рiвнi бiфуркaцil (TIM2bif), товщина комплексу iнтимa-медiя в стaндaртнiй точцi на 1,5 см проксимальшше вiд бiфуркaцil (TIM1), ш-декс aртерiaльного натягу (Insr), коефiцieнт комп-лайенсу (шддатливосп) просвiту (KPSAsr), iндекс aртерiaльноl жорсткост (IAGsr), iндекс аугмента-
ци (Iasr), модуль еластичност (MEsr), швидшсть пульсово! хвилi (PWVsr), коефiцieнт розширен-ня просвiту (KRPsr), артерiальний комплайенс (Apodsr), модуль еластичностi Юнга (MEYsr), швидкiсть пульсово! хвилi на аорт (PWVAo), ш-декс резистивностi дугових артерш нирок (RI4 sr), пульсацшний iндекс дугових артерiй нирок (PI4 sr), ендотелшзалежна вазодилатацiя плечово!' артерп (%D). Одиницi вимiрювання показникiв не наводимо з метою спрощення тексту. Додатковий аналiз дозволив одержати так висновки:
— у площинi ехографiчних маркерних показни-кiв, що вiдрiзняють норму вiд патологп, найбiльш значущих змiн набувають показники iндексу ауг-ментацп та модуля еластичностi Юнга;
— чутливими показниками, що вщображають появу та прогресування дiастолiчно! дисфункцп, е спiввiдношення E/e та TD E/Amk, останнiй з яких зi статистично значущою негативною кореляцieю реа-гуе на появу та прогресування ЦД;
— показники ендотелшзалежно! вазодилатацп плечово! артерп (%D), товщини комплексу шти-ма-медiа на рiвнi бiфуркацi! та товщини комплексу iнтима-медiа в стандартны точцi на 1,5 см прокси-мальнiше вiд бiфуркацi! корелюють з тяжкiстю па-тологiчного стану, зокрема з появою гiпертонiчно! хвороби, !! поеднанням з ЦД та стадieю ЦД вiд ком-пенсацп до субкомпенсацп;
— поява та прогресування ЦД у хворих на АГ асо-цшеться з найбшьш високою дiагностичною чутли-вiстю показника часу iзоволюметрично! релаксацп на митральному клапанi, ендотелiйзалежно! вазодилатацп плечово! артерп, усереднених значень показ-ниыв iндексу резистивностi дугових артерiй нирок (RI4 sr) та пульсацшного шдексу дугових артерiй нирок (PI4 sr).
Третю проблему дослiдження — перехщ у багато-вимiрну площину ознак та створення штегрованих показникiв стану ССС — розв'язували шляхом проведения факторного статистичного аналiзу. Його основна щея полягае у видшенш серед множини ознак так званих груп однорщностей (наборiв по-казнишв, що корелюють мiж собою, е повними та не надлишковими й здатш диференцiювати мiж собою пащенпв груп дослiдження).
Згiдно iз протоколом проведення факторного аналiзу, його першим кроком е з'ясування необхщ-но! кiлькостi цих груп однорiдностей (факторiв). Для цього використовували так званий критерш Кеттеля, iдея якого полягае в тому, що на графшу власних значень (поняття лшшно! алгебри — роз-дiлу математики, що е шдГрунтям багатовимiрно! статистики й описуе операцп над масивами даних, тобто над множиною показнишв) (рис. 1) слщ зна-йти таку точку, де графк втрачае свою крутизну. Номер точки злiва направо дае оптимальну кшь-кiсть факторiв.
Як бачимо, сповiльнення змiни власних значень та зменшення крутизни схилу починаеться шсля
16
14
12
к 10 \
» 8 \
т u у
X 6 V
со
4 \
2
Число власних значень
Рисунок 1. Графк власних значень (фрагмент протоколу процедури факторного анал'зу пакета програм Statistics 6.0)
Фактор .на грузки (Биквартим. исх.) (1аЬ_йс1_апа1_пеж.йа) Выделение: Главные компоненты (Отмечены нагрузки >,700000)
Перемен. Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4
Insr -0,951182 -0,103297 -0,028182 -0,044339
KPSAsr -0,901606 -0,129610 -0,045038 -0,032755
lAGsr 0,914413 -0,004 963 0,286856 0,0 40415
MEsr 0,916193 -0,017615 0,283863 0,085116
PWVsr 0,951699 0,011045 0,225914 0,089846
KRPsr -0,949846 -0,146451 -0,055866 -0,135706
MGP 0,394520 0,133526 0,864042 0,098162
ZSIg 0,213582 0,106174 0,893013 -0,083416
KSDIg 0,040033 0,922923 0,095736 -0,045535
KDO 0,233668 0,821998 0,1 12036 -0,135047
KSO 0,094779 0,915968 0,067801 -0,001637
IMM Ig 0,241206 0,043949 0,902811 0,1 82430
RI4 sr 0,1 22322 -0,056543 0,059521 0,983209
PI4 sr 0,1 66516 -0,057834 0,078898 0,971834
Общ.дис. 5,568461 2,453414 2,615036 2,019755
Доля общ 0,397747 0,175244 0,1 86788 0,144268
Рисунок 2. Результати факторного анал'1зу, покращен за рахунок видлення фактор1в методом максимальноi правдоподiбностi та ix обертання методом бквадримакс вхдних (фрагмент протоколу процедури факторного аналiзу пакета програм Statistics 6.1)
четверто! точки, тому кшьшсть факторiв повинна дорiвнювати чотирьом.
Проведення cepi! факторних аналiзiв, що вщ-piзнялиcя мiж собою математичним базисом, дозволило вщбрати оптимальний eхогpафiчних показниыв та сформувати на !х пiдcтавi 4 фактори. Кожен фактор являв собою лшшну комбiнацiю вщ-браних показникiв, а кpитepieм оптимальност була можливicть !х клiнiчно! штерпретацп (рис. 2).
На рис. 2 наведено фрагмент протоколу факторного аналiзу, який ми виршили прийняти за оста-точний. Рядки таблищ вiдповiдають показникам, якi програмно було вщбрано з 28 eхогpафiчних параме-тpiв, що подавалися !й на вхщ. Стовпчики таблицi — фактори, яы було сформовано на пiдcтавi вiдiбpаних показникiв методом максимально! пpавдоподiбноc-тi та покращено методом бквадримакс вхiдних. На пepeтинi pядкiв та стовпчиыв таблицi наведено ко-ефщенти кореляцп вiдiбpаних показникiв зi сфор-мованими факторами. Коeфiцieнти, що переви-
Таблиця 1. Кл1н1чна ¡нтерпретац1я фактор1в
№ фактора Що характеризуе Як характеризуе Умовне скорочення
1 Судини Макроциркулящя МАК
2 Серце Функцюнальний стан ФНК
3 Серце Структурний стан СТР
4 Судини Мiкроциркуляцiя М1К
Перемен. Коэффициенты факторов (табл с знач фактх4_чб.51а Вращение: Биквартим. исх. Выделение: Главные компоненты
Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4
Insr -0,210261 -0,000826 0,118905 0,031323
KPSAsr -0,195967 -0,012910 0,105429 0,033031
lAGsr 0,173540 -0,062026 0,018095 -0,051524
MEsr 0,172060 -0,064029 0,015140 -0,028570
PWVsr 0,186181 -0,049032 -0,019563 -0,023412
KRPsr -0,198296 -0,025345 0,112338 -0,019730
MGP -0,033433 -0,007592 0,353529 -0,002906
ZSIg -0,066276 -0,026855 0,401306 -0,091788
KSDIq -0,045314 0,396542 -0,015538 0,040617
KD О 0,008480 0,334415 -0,022284 -0,028494
KSO -0,031415 0,395994 -0,037784 0,061306
IMM Ig -0,075338 -0,035598 0,394035 0,043347
RI4 sr -0,040334 0,041966 -0,029305 0,510942
PI4 sr -0,031747 0,037112 -0,025076 0,500982
Рисунок 3. Алгоритм розрахунюв значень фактор1в 1-4 (фрагмент протоколу процедури факторного анал'зу пакета програм Statistica 6.1)
щують значення 0,75, видшено жирним шрифтом. Вони свщчать про високий зв'язок сформованих факторiв iз вщповщними ехографiчними показни-ками та е шдставою для кшшчно! штерпретацп фак-торiв.
Так, фактор 1 позитивно корелюе з IAGsr (R = 0,91), MEsr (R = 0,92), PWVsr (R = 0,95) та негативно — з показниками 1шг ^ = —0,95), KPSAsr (R = -0,90), KRPsr ^ = -0,95). Це свiдчить про те, що цей фактор переважно характеризуе стан ма-пстральних судин, тобто макроциркуляцш. Фактор 2 мае максимальш кореляцп iз показниками KSDlg ^ = 0,92), KSO (R = 0,92) i KDO (R = 0,82) й свщчить про функцюнальний стан серця. Фактор 3 на високому позитивному рiвнi корелюе з MGP (R = 0,86), ZSlg (R = 0,89) та 1ММ^ (R = 0,90), тобто зi структурними характеристиками серця, а фактор 4 пов'язаний позитивними кореляцшними зв'язками з RI4 sr ^ = 0,98) та Р14 sr (R = 0,97) та свщчить про стан мшроциркуляцп.
Стисла характеристика факторiв наведена в табл. 1. Останнш стовпчик таблицi мiстить умовш на-зви факторiв, що будуть використовуватися надалi.
Фактично кожен фактор являе собою нову ла-тентну змшну (показник), що iнтегруе в собi ш-формацiю декiлькох первинних показнишв та може бути визначена (розрахована) для подальшого ви-користання.
Правила для розрахуншв цих значень мютять на-ступний фрагмент протоколу факторного аналiзу, наведений на рис. 3.
Таблиця, наведена на рис. 3, мютить значення факторiв 1-4 у лшшних рiвняннях регресп, за яки-ми програма розраховуе значення факторiв для кожного спостереження (пащента) та яы можуть бути використаш надалi у клiнiчнiй практицi, а саме:
Фактор 1 = МАК = - 0,2101тг - 0,196КР8А$г +
+ 0,174IAGsr + 0,172MEsr + 0,186PWVsr -
- 0,198ККР$г - 0,033МвР - 0,06628% - 0,045X80% +
+ 0,008X00 - 0,03Ш0 -
- 0,0751ММ 18 - 0,040Ш4зг - 0,032Р14зг.
Фактор 2 = ФНК = - 0,0011пзг - 0,0ШР8Лзг -
- 0,0621Л0зг - 0,064МЕзг - 0,049РШУзг -
- 0,025ККР$г - 0,008М0Р - 0,02728% + 0,397X80% +
+ 0,334X00 + 0,396X80 -
- 0,0361ММ 18 + 0,042Я14зг + 0,037Р14зг.
Фактор 3 = СТР = 0,1191пзг + 0,105^8Лзг +
+ 0,0181Л0зг + 0,015МЕзг - 0,120РШУзг + + 0,112ХВРзг + 0,354М0Р + 0,4012818 - 0,016X80% -
- 0,022X00 - 0,038X80 + + 0,3941ММ 18 - 0,029Ы4зг - 0,025Р14зг.
Фактор 4 = М1К = 0,0311пзг + 0,033^8Ллг -
- 0,051Л0зг- 0,029МЕзг- 0,023РШУзг-
- 0,020XRPsг - 0,003М0Р - 0,09228% + 0,040X80% -
- 0,028X00 + 0,061X80 + 0,0431ММ 18 +
+ 0,51Ш4 зг + 0,5Р14 зг.
Фрагмент таблищ iз значеннями факторiв для кожного пащента наведено на рис. 4.
Про шформатившсть факторiв (внесок факторiв у характеристику стану хворих) свщчить таблиця власних значень (рис. 5), у якш для власних значень кожного фактора наведено вщсоток дисперсп, що пояснюеться моделлю, кумулятивне власне значення та кумулятивний вщсоток дисперсп, який пояснюеться моделлю. Власш значення, що наведеш в другому стовпчику таблищ на рис. 5, характеризуюсь важливють кожного з факторiв для пояснення варiацil початкових даних.
Як можна бачити, максимальне власне значення (6,62) мае фактор 1 (МАК), тобто здоровi особи, пащенти з АГ та хворi на АГ + ЦД максимально вiдрiзняються мiж собою станом судинно! системи на мапстральному рiвнi, а сам фактор описуе 47,3 % за-гально! дисперсп. Показник ФНК (фактор 2) вщпо-
BX Vps1 sr 153,04 94,195 90,445 81,455 123,39 114,285
91.92 93,435 84,135 96,695
85,42 104,32 101,61 123,985 97,08 96,515 85,495 150,365 113,205 141,48
75.93 108,6
94,345 131,15 105,44 88,435 134,475 170,525
BY Ved1 sr 63,165 37,24 34,095 27,485 63,3 43,675 41,065 38,91 31,055 36,26 36,335 41,18 38,8 39,525 27,2 43,875 30,525 51,14 44,94 52,8 26,01 30,07 33,71 28,565 31,63 24,025 36,045 36,335
В
RI1 sr 0,585 0,6 0,625 0,965 0,49 0,62 0,55 0,58 0,63 0,625 0,57 0,61 0,615 0,685 0,72 0,545 0,64 0,66 0,605 0,625 0,655 0,73 0,645 0,78 0,7 0,73 0,73 0,765
CA PI1 sr 0,95 1,035 1,09 3,125 0,69
1.04 0,87
0,975
1.05 1,075
0,94 0,975 1,055 1,36 1,445 0,86 0,63 1,185 0,98 1,15 1,21 1,44 1,175 1,915 1,38 1,545 1,54 1,65
CB Vps4 sr 41,605 17,985 18,44 23,625 23,385 26,12 28,6 22,715 22,385
20.77 21,745 32,525
22,49 26,35 23,875 27,265 30,675 50,435 24,56 37,015 36,635 23,64 23,705 21,715
18.78 23,155
22,63 22,625
CC I Ved4 sr 19,525 9,07 8,99 10,735 11,24 12,34 13,07 10,69 10,29 9,62 10,43 14,965 10,45 12,19 10,62 11,775 12,77
20,82 Q
10,395 16,105 14,69 9
9,065 7,755 6,625 8,195 7,52 7,145
CD RI4 sr 0,53 0,495 0,515 0,545 0,52 0,53 0,54 0,53 0,54 0,54 0,52 0,54 0,535 0,535 0,555 0,565 0,585 0,591 0,58* 0,565 0,6 0,615 0,62 0,645 0,645 0,65 0,67 0,685
CE PI4 sr 0,815 0,73 0,76 0,835 0,74 0,8 0,825 0,805 0,825 0,805 0,8 0,825 0,825 0,8065 0,85 0,91 0,87 0,915 0,89 0,91 1
1,055 1,045 1,21 1,09 1,16 1.2 1,315
CF ФАКТОР 1 0,79366 -0,99858 -0,42691 1,66303 -2,45221 0,57031 0,83027 0,57526 0,58279 0,41581 -1,59172 -0,31554 -0,04127 -1,35496 0,49602 0,25081 0,66910 0,50385 -1,96564 -1,28714 0,50194 1,51486 -1,00420 1,62253 -0,58481 -0,33380 -0,21109 0,10191
CG ФАКТОР2 -1,34170 0,98184 0,67778 -0,37271 -1,70315 1,14343 -0,49905 -0,52788 0,14075 0,84996 -0,07408 0,03629 0,07636 1,62894 1,17053 0,95500 0,68011 -1,34575 -2,05404 2,19435 1,05540 -0,47183 -0,25711 0,08701 0,15169 -0,45657 0,79394 -1.13053
CH ФАКТОРЗ 1,97006 -0,54696 -0,94191 2,14367 -0,03034 0,14324 0,79789 -0,41715 -0,30385 -0,23846 0,29215 0,88790 -0,89051 1,10427 -0,87518 1,04333 -1,48703 -0,18367 0,55612 1,06469 -0,28748 -0,63922 -0,08933 1,32724 0,03987 -0,79831 -0,94186 0,85628
. ÇL !
ФАКТОР4 -1,05238 -1,03508 -0,88487 -0,87940 -0,79498 -0,77222 -0,76471 -0,74701 -0,67440 -0,62806 -0,60291 -0,53834 -0,52194 -0,48612 -0,28685 0,01529 0,17489 0,18703 0,20991 0,23717 0,72492 0,88052 1,17372 1,39258 1,56023 1,69769 2,13599 2,49977
Рисунок 4. Фрагмент базово/ розрахунково/ таблиц '!, доповнений для кожного пащента значеннями
фактор1в 1-4
Собственные значения (табл с знач фактх4_чб.з(а) Выделение: Главные компоненты
Значен. Соб. зн. % общей дисперс. Кумулятивн. с обет. знач. Кумулятивн. %
1 6,620998 47,29285 6,62100 47,29285
2 2,528827 18,06305 9,14982 65,35589
3 1,892296 13,51640 11,04212 78,87229
4 1,614546 11,53247 12,65667 90,40476
Рисунок 5. Таблиця власних значень фактор1в 1-4 (фрагмент протоколу процедури факторного анал'зу пакета програм Statistica 6.1) Примтки: 1 — фактор 1 (МАК); 2 — фактор 2 (ФНК); 3 — фактор 3 (СТР); 4 — фактор 4 (М1К)
в1дае власному значенню 2,53, пояснюе 18 % загально! дисперсИ та свщчить про порушення функцюнально-го стану серця. Наступним показником е структурна характеристика серця — СТР (фактор 3). На його частку припадае 13,5 % дисперсИ, що вщповщае власному значенню 1,89. Характеристика м1кроциркуля-торного русла — фактор 4, показник М1К — пояснюе 11,5 % дисперсИ (власне значення 1,62).
Отже, можна констатувати, що найбшьш значущ1 вщмшносл м1ж здоровими, хворими на АГ та хво-рими на АГ 1з супутшм ЦД спостерНаються на р1в-ш мапстральних судин та функцюнального статусу серця, а завершують вщмшносл в серцево-судинних профшях хворих цих груп порушення на р1вш мшро-циркуляцп та ремоделювання мюкарда.
На наступному еташ дослщження над новими змшними (факторами) було проведено традицшний наб1р статистичних розрахуныв. Перш за все було з'ясовано, що вс1 вони на статистично значущому р1вш (р < 0,005) залежать вщ групи, до яко! нале-жить пащент. Дал1 на шдстав1 даних групи здорових пащенпв було побудовано штервал вщносно! норми як 95% дов1рчий штервал середнього виб1ркового (табл. 2).
Таблиця 2. 1нтервал вщносноУ норми для iнтегральних показниюв стану ССС (ум.од.)
Показник Середне -1,96 ст. вщхилення Середне + 1,96 ст. вщхилення
МАК -1,01 -0,66
ФНК -0,55 -0,16
СТР -0,51 -0,16
М1К -0,34 -0,03
Звичайно, наведеш даш потребують уточнення, оскшьки обсяг Btóip^ здорових пащенпв не можна вважати таким, що дозволяе на його n^cTaBÍ будува-ти штервали популяцшно1 норми.
Дескриптивш статистики штегральних показ-нишв стану ССС для вах груп пащенпв наведено в табл. 3, а ïx тенденцп' в групах пащенпв з АГ та хворих на АГ + ЦД потребують додаткового вивчен-
Таблиця 3. Пор1вняльна характеристика ¡нтегральних показниюв ССС для груп дослдження
Показник Статистичш показники
Середне Медiана MiHiMyM Максимум Нижн. кварт. Верхн. кварт. Станд. вщхил.
Група 0
МАК -0,84 -0,79 -2,45 0,67 -1,59 -0,04 0,97
ФНК -0,35 -0,17 -2,05 1,63 -1,25 0,15 1,06
СТР -0,34 -0,06 -2,56 1,10 -0,89 0,29 0,98
М1К -0,19 -0,50 -1,04 1,56 -0,79 0,21 0,85
Група 1
МАК 0,16 0,54 -1,00 0,58 -0,25 0,57 0,68
ФНК 0,66 1,02 -0,53 1,14 0,23 1,10 0,70
СТР -0,28 -0,35 -0,55 0,14 -0,48 -0,07 0,26
М1К -0,46 -0,76 -1,04 0,72 -0,90 -0,01 0,70
Група 2
МАК 0,45 0,50 -1,29 1,66 0,10 0,79 0,73
ФНК 0,05 0,04 -1,35 2,19 -0,47 0,79 0,93
СТР 0,26 -0,13 -1,49 2,14 -0,64 1,04 1,05
М1К 0,22 0,02 -1,05 2,50 -0,67 0,88 1,09
2,0 1,5 1,0 0,5 0,0 < -0,5 = -1,0 1,5 -2,0 2,5 -3,0
□ Медина □ 25-75 % IT MiH. — макс.
□
0 1 2 gr
2,5 2,0 1,5 1,0 * I 0,0 1,0 1,5 2,0 -2,5
□
□
0 12 □ Медгана аг □ 25-75% a X MiH. — макс.
Рисунок 6. Коробчаст граф1ки показника МАК в групах дослдження 0-2 Примака: тут i на рис. 7-9: gr — група досл'1джу-ваних хворих.
ня. Для бшьш наочного подання матерiалу скори-стуемося коробчастими графшами.
Для штегрального показника МАК (макроцирку-ляшя) коробчастий графiк подано на рис. 6.
1нтегральний показник МАК диференцше умов-ну норму вiд не норми i, як можна побачити, для групи здорових мае здебшьшого негативш значення. Статистично значимих вшмшностей мiж групами 1 (медiана 0,54 ум.од.) та 2 (медiана 0,50 ум.од.) не спостерпаеться, проте обвдв групи на статистично значимому рiвнi (р < 0,01, КМУ) вiдрiзняються вiд групи 0 умовно! норми (медiана —0,79).
Для iнтегрального показника ФНК (функцю-нальний стан серця) коробчастий графш подано на рис. 7.
Як можна бачити, для пащенпв, хворих на АГ, ти-повими е бшьш висок порiвняно з умовною нормою
Рисунок 7. Коробчаст графiки показника ФНК в групах досл '1дження 0-2
значення ФНК (медiана 1,02 ум.од. проти —0,17 ум. од. норми). У пащенпв, хворих на АГ + ЦД (група 2), медiана (0,04 ум.од.) е вищою за умовну норму, проте нижчою за групу хворих на АГ. Однак, як мож-на бачити з табл. 4, максимальне значення показни-ка групи 2 становило 2,19 ум.од., що майже вдвiчi перевищувало вшповшне значення для хворих на АГ (1,14 ум.од.) та в швтора раза — для групи умовно! норми (1,63 ум.од.). Можливо, на щй дшянщ вже не спрацьовують компенсаторш мехашзми й спостерь гаеться лавиноподiбне погiршення стану.
Маркером ЦД можна вважати штегральний показник М1К (рис. 8), що на статистично значущому рiвнi е вищим у груш 2 (медiана 0,02) порiвняно з групами 0 (медiана -0,50, р = 0,0006 за КМУ) та 1 (медiана -0,76, р = 0,0001 за КМУ). При цьому, як можна бачити, на рiвнi мшроциркуляцп, що харак-
. ..
1
gr
□ Медина
□ 25-75%
X M¡h. — макс.
Рисунок 8. Коробчаст граф1ки показника М1К в групах досл1дження 0-2
теризуе показник М1К, вщмшностей мiж групами 0 та 1 не спостерпалося.
Аналогiчно виглядае ситуацiя для штегрального показника структурного стану СТР. Групи 0 (медiана —0,06) та 1 (медiана —0,35) мiж собою статистично не рiзняться, проте статистично значимо (р < 0,01, КМУ) вiдрiзняються мiж собою групи 0 та 2 i 1 та 2. Медiана групи 2 дорiвнюе —0,13 (рис. 9).
Викладене вище дозволяе констатувати, що нами одержано штегральш ехографiчнi показники, якi е маркерами прогресування дисфункщ! серця й судин при ускладненш АГ цукровим дiабетом 2-го типу. Серед показнишв ехографiчного дослiдження серця й судин у здорових, хворих з есенщальною АГ II стадп без порушення вуглеводного обмiну та хворих з есенщальною АГ II стадп в поеднанш з ЦД 2-го типу було вщбрано 28 показниыв, що свщчать про прогресування дисфункщ! серця й судин. На пiдставi обраних показнишв iз використанням факторного аналiзу як метода багатовимiрно! статистики було одержано чотири нових штегральних показники, що з точки зору клшчно! штерпретацп характеризува-ли функщональний стан серця, макроциркуляцiю, мiкроциркуляцiю та структурний стан серця. Уш показники на статистично значущому рiвнi залежа-ли вiд складу груп пащенпв, при цьому показники структури та мшроциркуляцп можуть розглядатися як маркери ЦД.
На сучасному етапi комп'ютеризацп медично! апаратури та можливостей програмно! пiдтримки робочого мiсця лiкаря — спещалюта з ультразвуково! дiагностики запропоноваш показники надають мож-ливiсть комплексно! ощнки серця й судин та дифе-ренцiально! дiагностики захворювань, що супровод-жуються порушенням !х стану. Крiм того, одержанi показники можуть використовуватися для наукових потреб, оскшьки !х iнформацiйна насиченiсть дозволяе в стислому виглядi характеризувати не окремий показник, а серцево-судинну функщональну систему й ощнювати !! взаемозв'язки з параметрами фун-кщонування iнших функцiональних систем.
Рисунок 9. Коробчаст граф1ки показника СТР у групах дослдження 0-2
Висновки
1. Hовi комбiнaцiï ультpaзвукових пapaметpiв у виглядi фaктоpiв e системним описом вщповш оpгaнiв-мiшеней нa комоpбiдну пaтологiю: ре-моделювaння мaгiстpaльних судин i мшросудин, структурного й функцiонaльного ремоделк^ння серця.
2. Лiнiйнi комбiнaцiï ультpaзвукових пapaметpiв, що стaновлять фaктоpи, пpедстaвлено чотиртад-цятьмa покaзникaми, якi мaють свою iнфоpмaцiйну цiннiсть в кожному з фaктоpiв. Цiлiсне, бaгaтови-мipне уявлення про процеси pемоделювaння можли-ве лише з уpaхувaнням знaчень ушх покaзникiв, що стaновлять фaктоp.
Список лператури
1. Estatoa V., Obadiaa V.N., Carvalho-Tavaresb J. et al. Blockade of the renin-angiotensin system improves cerebral microcirculatory perfusion in diabetic hypertensive rats // Microvascular. Research. — 2013. — 87. — 41-49.
2. Gradman A.H., Parisé H., Lefebvre P. et al. Initial combination therapy reduces the risk of cardiovascular events in hypertensive patients: a matched cohort study // Hypertension. — 2013. — 61 (2). — 309-318.
3. Izzo R., de Simone G., Trimarco V. et al. Hypertensive target organ damage predicts incident diabetes mellitus // Eur. Heart J. — 2013. — 34(44). — 3419-26.
4. James R. Sowers. Diabetes Mellitus and Vascular Disease // Hypertension. — 2013. — 61. — 943-947.
5. Mancia G., Fagard R.., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2013. — 31 (7). — 12811357.
6. Paolo G. Camici, Giulia d'Amati, Ornella Rimoldi. Coronary microvascular dysfunction: mechanisms and functional assessment // Nature Reviews Cardiology. — 2014. — 12. — 48-62.
Отримано 17.04.15 U
Кочуева М.Н.1, Радзишевская Я.К.2, Радзишевская Е.Б.3, Линская А.В.4
1 Харьковская медицинская академия последипломного образования
2 Коммунальное учреждение здравоохранения «Харьковская городская клиническая больница № 27»
3 Харьковский национальный медицинский университет
4 Государственное учреждение «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков
ВОЗМОЖНОСТИ УЛЬТРАЗВУКОВЫХ МЕТОДОВ ИССЛЕДОВАНИЯ В ОЦЕНКЕ СОСТОЯНИЯ СЕРДЦА И СОСУДОВ У БОЛЬНЫХ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ ПРИ НАЛИЧИИ ИЛИ ОТСУТСТВИИ
САХАРНОГО ДИАБЕТА 2-го ТИПА
Цель работы — изучение особенностей состояния сердца и сосудов у больных эссенциальной артериальной гипертензией (АГ) при наличии или отсутствии сопутствующего сахарного диабета (СД) 2-го типа.
Материалы и методы. В исследование включено 134 пациента: первая группа — 44 пациента с эссенциальной АГ II стадии второй и третьей степени, вторая группа — 45 больных с эссенциальной АГ II стадии второй и третьей степени в сочетании с СД 2-го типа, группа контроля — 45 здоровых. Группы были сопоставимы по возрасту, полу, факторам риска сердечно-сосудистых осложнений. Использованы методы ультразвуковой диагностики и многомерные статистические методы.
Результаты. Среди 140 показателей эхографического обследования, рекомендуемых Европейским обществом эхокар-диографии, с использованием факторного анализа как метод многомерной статистики были отобраны 14 показателей, и на их основе созданы четыре интегральных показателя. С точки
зрения клинической интерпретации эти показатели характеризуют функциональное состояние сердца, макроциркуляцию, микроциркуляцию и структурное состояние сердца. При этом показатели структуры и микроциркуляции могут служить маркерами СД.
Выводы. С помощью факторного анализа как метода многомерной статистики были получены новые комбинации ультразвуковых параметров в виде факторов, которые являются системным описанием ответа органов-мишеней на коморбид-ную патологию: ремоделирование магистральных сосудов и микрососудов, структурное и функциональное ремоделирова-ние сердца. Целостное, многомерное представление о процессах ремоделирования возможно только с учетом значений всех показателей, составляющих фактор.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, сахарный диабет 2-го типа, факторный анализ, интегральные показатели.
KochuievaM.M.1, Radzishevska Ya.K.2, Radzishevska Ye.B.3, LinskaA.V.4
1 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
2 Municipal Healthcare Institution «Kharkiv City Clinical Hospital № 27»
3 Kharkiv National Medical University
4 State Institution «Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
OPTIMIZATION OF ULTRASONOGRAPHY IN ASSESSING THE HEART AND BLOOD VESSELS CONDITION IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION WITH OR WITHOUT TYPE 2 DIABETES MELLITUS
Summary. The objective — to study the peculiarities of the heart and blood vessels condition in patients with essential hypertension (EH) with or without type 2 diabetes mellitus.
Materials and methods. The study involved 134 patients: the first group — 44 patients with II stage EH, grade 2 and 3, the second group — 45 patients with II stage EH, grade 2 and 3, associated with type 2 diabetes mellitus, control group — 45 healthy volunteers. The groups were comparable in age, sex, risk factors for cardiovascular complications. The methods of ultrasonography and multivariate statistical methods were used.
Results. Using the factor analysis as a method of multivariate statistics, among 140 ultrasonographic indicators, which are recommended by the European Society of Echocardiography, 14 indicators were selected, and four integrated indicators were created on their base. Their clinical interpretation shows that these indicators
characterize the functional state of the heart, macrocirculation, microcirculation and structural condition of the heart. At the same time, the indicators of structure and microcirculation may be considered as type 2 diabetes mellitus markers.
Conclusions. With the help of factor analysis as a method of multivariate statistics, new combinations of ultrasonographic indicators were obtained in terms of factors, which are the systemic description of the target organs response on comorbid pathology: remodeling of the main blood vessels and microvessels, structural and functional cardiac remodeling. Holistic, multidimensional concept of the remodeling processes is possible only taking into account values of all indicators that create the factor.
Key words: arterial hypertension, type 2 diabetes mellitus, factor analysis, integrated indicators.
