CC BY
24
УДК 371.013
Можливкть застосування сучасних шновацшних технологш у процесс викладання медичних By3iB - на прикладi використання методу «мозкового штурму»
Дюдюн А. ДД Горбунцов В. B.f, Шувалов С. М.*, Скибчик В. А.#, Рекова Л. П.§, Процайло М. Д.*
1ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» %В1нницький нацгональний медичний университет гм. М. I. Пирогова #Львгвський нацгональний медичний университет гм. Данила Галицького §Харкгвський нацгональний медичний университет *Тернотльський державний медичний утверситет 1м. I. Я. Горбачевского
ВОЗМОЖНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ПРОЦЕССЕ ПРЕПОДАВАНИЯ МЕДИЦИНСКИХ ВУЗОВ - НА ПРИМЕРЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕТОДА «МОЗГОВОГО ШТУРМА» Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Шувалов С. М., Скибчик В. А., Рекова Л. П., Процайло М. Д.
На примере использования метода «мозгового штурма» рассмотрены возможности применения современных инновационных технологий в процессе преподавания медицинских ВУЗов. Даны конкретные рекомендации по проведению аудиторных занятий с учетом опыта междисциплинарной интеграции при подготовке врача общей практики.
THE POTENTIALITIES TO USE MODERN INNOVATIVE TECHNOLOGIES IN THE MEDICAL COLLEGES TEACHING PROCESS -ON THE EXAMPLE OF THE "BRAINSTORMING" METHOD
Dyudyun A. D., Gorbuntsov V. V., Shuvalov S. M., Skibchyk V. A., Rekova L. P., Protsaylo M. D.
The potentialities to use modern innovative technologies in the medical colleges teaching process have been considered on the example of the "brainstorming" method. Concrete recommendations for conducting the lecture-room studies have been offered taking into account the experience of interdisciplinary integration in training the general practitioners.
OCBiTa e стратепчною основою розвитку осо-бистосп, сустльства, наци, держави i запо-рука майбутнього. Полшшення якост осв^и e необхщною умовою формування шформацш-ного сустльства. У Нащональнш доктриш розвитку осв^и Украши у XXI столгтп визначено мету, прюритетш напрямки державно! пол^ики щодо розвитку освгги:
- особистюна орieнтацiя освгги;
- формування нащональних i загальнолюд-ських цшностей;
- постшне шдвищення якост освгги, онов-лення И змюту та форм оргашзацп навчально-виховного процесу;
- запровадження освiтнiх iнновацiйних тех-нологiй.
На сучасному еташ штенсивне впровадження шновацшних технологш у сферу осв^и в Укра-!ш е нацiональним прюритетом i надзвичайно актуальною проблемою [3, 4, 6, 7, 9, 13, 14].
Виршальну роль при реатзацп компетент-нiсного пiдходу грае перехщ вiд традицiйних форм передачi знань до шновацшних осв^шх технологiй. Нова роль освггшх технологiй ви-магае нових пiдходiв до !х проектування. Реа-лiзацiя компетентнiсного пiдходу повинна пе-редбачати широке використання в навчальному процес iнтерактивних форм проведення занять [2-6, 8, 10-18].
1нтерактивш методи - власне, це методи, що оргашзуютъ процес навчання, як стльну твор-чютъ педагога та учшв, в якому педагог виступае
переважно в ролi оргашзатора процесу навчання, лiдера групи, фасилгтатора, творця умов для irnuj-ативи учшв, а джерелом знань може бути i житте-вий досвщ самого учня, його друзiв, доступш до-датковi джерела. Саме поняття «интерактивне навчання» виникло в середиш 1990-х рр.; його появу пов'язують з появою i розвитком мережi 1нтернет.
1нтерактивне навчання побудоване на вза-емодн педагога та вшх студентiв. Iнтерактивнi методи навчання дозволяють вчитися взаемод> яти мiж собою. Цi методи найбiльше вщповща-ють особистiсно орiентованому пiдходу, бо вони припускають колективне навчання у сшвпращ, причому i педагог i учнi е суб'ектами навчаль-ного процесу. 1нтерактивне навчання засноване на прямш взаемодн учнiв зi свош досвiдом i досвiдом сво!х друзiв, оскiльки бiльшiсть штер-активних вправ звертаеться до досвiду самого студента (причому не тшьки навчального). I це нове знання, вмшня формуеться на основi такого досвщу [4, 6, 8, 14, 15, 18].
До терактивних методiв навчання вщносять: -творчi завдання;
- роботу в малих групах;
- навчальш iгри:
1) рольовi;
2) дшовц
3) освiтнi;
- використання сустльних ресурсiв:
1) запрошення фахiвця;
2) екскурсн;
- соцiальнi проекти:
1) змагання;
2) виставки, спектакт, вистави тощо;
- розминки ^зного роду).
- вивчення та закршлення нового шформа-цiйного матерiалу:
1) штерактивна лекцiя;
2) учень у ролi вчителя;
3) робота з наочним пошбником;
4) «Кожен вчить кожного»;
5) використання та аналiз вщео, аудiо ма-терiалiв;
6) практична задача, «кейс метод»; розбiр ситуацш з практики учасника;
- роботу з документами:
1) складання докуменпв;
2) письмова робота з обгрунтування свое! позицн;
- обговорення складних i дискусiйних проблем;
- тестування, iспит з подальшим аналiзом ре-зультатiв.
В якосп прикладiв освiтнiх технологiй, спо-собiв i методiв навчання можна навести [4, 6, 8, 10, 13, 14]:
- заняття-конференщю;
- треншг;
- дебати;
- «мозковий штурм»; -майстер-клас;
- «круглий стш»;
- активiзацiю творчо! дiяльностi;
- регламентовану дискусiю, дискусiю типу форуму;
- дiловi та рольовi навчальнi iip^
- метод «малих груп»;
- заняття з використанням тренажерiв, iмiта-торiв, комп'ютерну симуляцiю;
- розбiр клiнiчних випадкiв, пiдготовку та за-хист юторп хвороби;
- використання комп'ютерних навчальних програм, iнтерактивних атлашв;
- вiдвiдування лiкарських конференцп, кон-силiумiв;
- участь у науково-практичних конференщ-ях, з'1здах, симпозiумах;
- навчально-дослщну роботу студента;
- проведення предметних олiмпiад;
- пiдготовку письмових аналгтичних робiт;
- пiдготовку i захист рефератiв;
- проектну технолопю;
- екскурсп;
- пiдготовку та захист курсових робiт.
Освiтня технолопя: метод «мозкового штурму» - загальш вiдомостi, стан розробки в науково-методичнш лiтературi. «Мозковий штурм» (англ. brainstorming) - один з найбшьш популярних i часто використовуваних методiв стимулювання творчо1 активностi, який дозво-ляе знайти ршення складних проблем шляхом застосування спецiальних правил обговорення. С методом експертного оцшювання.
Словник дае таке визначення «мозкового штурму»: «Техшка проведення нарад, при якiй група прагне знайти вирiшення конкретно1 про-блеми за допомогою акумулювання вшх iдей, спонтанно пропонованих ll членами».
Метод «мозкового штурму» з'явився у США в кшщ 30-х рр., коли сшввласник велико1 ре-кламно1 фiрми Алекс Ф. Осборн почав практи-кувати серед сво1х спiвробiтникiв новий пiдхiд до пошуку iдей [1].
Роботi над вдосконаленням методу перешкодила вiйна з фашистською Нiмеччиною. А. Осборн став вшськовим моряком на судах широко тодi вiдомоl серil «Лiбертi», що перевозили вiй-ськовi вантага до Свропи. Цi, «зпеченi» на стапелях у конвеерному варiантi судна були озбро-енi, що називаеться, символiчно i часто ставали жертвою першо1 ж торпедно1 атаки ворожих субмарин, якi шастали по Атлантищ.
Вирiшивши зняти напругу в найнебезпечш-ший, денний час плавання, А. Осборн запропо-нував вшьним вiд вахти пограти в «брейнстор-мiнг» (мозковий штурм, як вш назвав свiй метод). Моряки, пропонуючи рiзнi способи захисту вщ торпед, висловили жартiвливу думку: стати вам по борту i «здунути» торпеду в сторону. Як не парадоксально, але спещально поставлений в наступному рейсi збоку потужний вентилятор струменем води змшив курс торпеди. Вона про-йшла за кормою, i корабель був врятований.
Шсля вiйни Осборн удосконалив свiй метод, який став на якийсь час одним з найбшьш вщомих i застосовуваних для колективного пошуку ршень.
1-4 2012
Метод остаточно оформився i став вщомий широкому колу спещатспв з виходом у 1953 р. книги А. Осборна «Кероване уявлення: принци-пи i процедури творчого мислення».
Метод «мозкового штурму» являе собою двохетапну процедуру виршення завдання:
- на першому еташ генеруються ще1;
- на другому - вони анатзуються, розвива-ються.
Таким чином, «автор» i «критик» штучно розводяться - щ функцп реалiзують рiзнi групи учасникiв i в рiзний час.
В основi ще1 цього методу лежить проти-ставлення творчого i критичного мислення. При оргашзацп «мозкового штурму» виходять з пропозицп, що, при звичайних прийомах обговорення та виршення проблем, виникненню новаторських iдей перешкоджають контрольнi механiзми свiдомостi, якi сковують потш цих iдей придушенням звичними, стереотипними формами прийняття рiшень. Гальмiвний вплив чинять так само страх невдач^ страх вигляда-ти смшним i т. п. Дана технолопя в такому ви-падку представляеться як засiб стимулювання iнтелектуальних творчих здiбностей, при якому учасникам роботи пропонуеться висловлювати якомога бiльше варiантiв управлiнського ршен-ня, у тому чи^ - найфантастичнiших.
Головна функщя ще1 технологи - забезпе-чення процесу генерування щей без !х критичного аналiзу та обговорення учасниками.
Мозковий штурм е, по суп, найбшьш вшь-ною формою дискусп. Евристичний дiалог «мозкового штурму» базуеться на рядi психоло-пчних i педагогiчних закономiрностей.
Осборн стверджував, що iснують два прин-ципи свщомого управлiння кiлькiстю генерова-них iдей, а саме:
- принцип вщстрочено1 критично1 оцiнки;
- принцип, за яким збшьшення кiлькостi щей тягне за собою зростання !х якостi.
Основний принцип «мозкового штурму» по-лягае у тому, що шхто не повинен висловлювати оцшку чи критику на адресу будь-яко1 ще1, що виникла в ходi обговорення. Метод «мозкового штурму» припускае, що кожна людина в якшсь мiрi володiе творчими здiбностями, але певш внутрiшнi та соцiальнi фактори не дозволяють !й повною мiрою використовувати свiй творчий потенцiал. У ходi «мозкового штурму» всi об-меження прибираються, i потенцiал може бути використаний у повнш мiрi.
Структурно метод досить простий. Вш яв-ляе собою двохетапну процедуру виршення завдання:
- на першому еташ висуваються ще1;
- на другому - вони конкретизуються, розви-ваються.
Розроблений Осборном метод проведення «мозкового штурму» мае таю переваги:
- матерiал «мозкового штурму» являе собою результат спшьних зусиль декшькох практиюв; вiн пiдсумовуе досвщ, навички, шформащю,
якими володдать учасники групово1 роботи;
- з'являеться iмовiрнiсть генерацп бшьшо1 кiлькостi рiзноманiтних щей;
- оскшьки в процесi задiяне декiлька осiб, то збiльшуеться шанс виявлення помилки;
- сам факт участ окремих членiв команди в «мозковш атацi» збiльшуе ступiнь !х вщпов> дальностi за прийнятi згодом ршення;
- застосування «мозково1 атаки» дозволяе уникнути «синдрому теплувато1 води» (рашше названого «мисленням у тьмяних тонах»).
1стотним е положення про те, що мозковий штурм, а тим бшьше етап генерацп щей е не методом виршення проблем, а методом пошуку альтернативних напрямiв розв'язання про-блеми. Подiбний пошук проводиться на почат-ковому еташ виршення, у момент, коли немае даних про можливi шляхи i засоби вирiшення, тобто в умовах нульово1 або завiдомо недостат-ньо! шформацп, тобто того самого «неповного орiентування».
«Мозковий штурм» - це, перш за все, метод, що забезпечуе пщтримку на початковому етапi ви-рiшення проблеми, на еташ, що характеризуется вiдсутнiстю або мшмальною, недостатньою к1ль-к1стю шформацп. У цих умовах застосування ме-ханiзмiв логiчного пiдходу е вкрай скрутним.
Були проведеш численнi експериментальш дослiдження, з метою порiвняння кшькосп i якостi iдей, створених групами в процеш мозкового штурму i людьми, що працюють шдив> дуально. Результати !х свiдчать про те, що, за умови правильного застосування дано1 техшки, iнтерактивнi групи нерщко генерують бiльшу кiлькiсть значущих щей, шж окремi iндивiди. Однак на сьогодшшнш день не юнуе доказiв на користь бiльш високо1 якостi iдей, що генеруються групами [10, 15, 19].
Вщомо значна кшьюсть ефективних моди-фшацш методу «мозкового штурму». В останш роки широке поширення одержав «електронний мозковий штурм» (online brainstorming), що ви-користовуе iнтернет-технологil. Вiн дозволяе майже повшстю усунути «боязнь оцшки», тому що забезпечуе анонiмнiсть учасниюв, а також дае можливiсть виршити ряд проблем тради-цiйного мозкового штурму. До останшх, зокре-ма, належить так зване «блокування продуктив-носп»: оскiльки учасники групи представляють ще1 по черзi, то люди в оч^ванш свое1 черги можуть передумати або злякатися публiчно висловлювати свою щею, або просто ll забувають.
Мозковий штурм дае можливють об'еднати в процесi пошуку ршень дуже рiзних людей, а якщо грут вдаеться знайти рiшення, то ll учасники зазвичай стають стшкими прихильниками його реалiзацil. У даний час метод мозкового штурму може бути ефективно використаний оргашзащя-ми для покращення якостi роботи в командах.
Метод «мозкового штурму» широко викорис-товуеться в багатьох оргашзащях для пошуку не-традицшних рiшень найрiзноманiтнiших завдань.
Загальноприйнята процедура проведення
занять за методом «мозкового штурму» склада-еться з таких етатв.
1. Формулювання проблеми, яку необхщно виршити, обгрунтування задачi для пошуку р> шення. Визначення умов групово! роботи, зна-йомство з правилами поведшки в процесi «мозкового штурму». Формування робочих груп по 5-7 чоловш i окремо - експертно! групи «крити-юв», в обов'язки яко! на наступному еташ бу-дуть входити розробка критерпв, оцiнка i вiдбiр кращих iз висунутих iдей. При невеликих роз-мiрах груп, можлива вщсутнють такого роздiлу.
2. Розминочна сешя, тобто вправи на швид-кий пошук вiдповiдей на питання. Завдання цьо-го етапу - допомогти учасникам максимально звiльнитися вiд впливу психолопчних бар'ерiв (нiяковостi, сором'язливостi, замкнутостi, ску-тостi й т. п.).
3. Робоча сешя, тобто сам «штурм» поставлено! проблеми. Ще раз уточнюються завдання, нагадуються правила поведшки в ходi роботи. Генерування щей починаеться за сигналом ке-рiвника в усiх робочих групах. До кожно! групи прикрiплюеться один експерт, у завдання якого входить фшсування на дошщ або великому ар-кушi паперу всi висунутi ще!'.
4. Експертиза - оцiнка зiбраних iдей i вiдбiр кращих з них на основi попередньо розробле-них критерив.
5. Пiдведення шдсумюв - загальне обгово-рення результат роботи груп, представлення кращих щей, !х обгрунтування та публiчний за-хист. Прийняття загального групового ршення, його фiксацiя.
Принциповим е те, що будь-який учасник на кожному еташ «мозкового штурму» мае можли-вють для висловлювання в строго л!м1тований час (звичайно, у межах вщ одше! до трьох хвилин).
Роль кер1вника (лiдера). Основнi функ-цi! керiвника полягають в шформуванш всiх учасникiв про правила «мозкового штурму», у контролi за !х дотриманням, а також у загально-му контролi за дискусiею, щоб вона залишала-ся в рамках або межах обговорювано! теми або проблеми.
Ведучий «мозкового штурму» не мае права коментувати або оцшювати висловлювання учасникiв, але може перервати учасника, якщо вш висловлюеться не по темi або вичерпав лiмiт часу, а також з метою уточнення суп висловле-них пропозицiй.
Важливо, щоб керiвник сам брав участь у генеруванш щей. Вш одночасно повинен вико-нувати роль стимулятора або каталiзатора у разi уповiльнення темпу генерування щей. Гарний керiвник, як правило, повинен заздалегщь мати список можливих ршень проблеми.
Роль керiвника полягае також у пiдборi учас-никiв «мозкового штурму» як мшмум за 2 дш до !! проведення.
Ефективний керiвник постiйно пiдкидае «дикi» й безрозсудш iде! та пропозицi!, щоб продемонструвати, що вони заохочуються.
Iнодi бувае, що групi учасниюв важко позбу-тися вiд традицшних пiдходiв, стереотипiв у ви-ршенш проблеми. У цьому випадку рекомендуемо використовувати маленьку хитрiсть: керiв-ник зупиняе хiд «мозкового штурму» i вводить обмеження: протягом 2-3 хвилин пропонувати тiльки непрактичнi, самi незвичайнi iде!.
Часто бувае, що учасники продовжують ге-нерувати цiкавi iде! й пiсля проведення зборiв. У цьому випадку завдання керiвника - зiбрати групу через кшька днiв i зафiксувати цi ще!.
Метою ведучого на етапi оцшки iдей i ро-боти з ними е максимальне сприяння розвитку вiдiбраних напрямюв, додання !м вигляду, що дозволяе судити про можливост практично! ре-алiзацi! вибраних рiшень. Аналiзувати ще! мож-на нескiнченно довго, i тому одне з основних завдань ведучого - утримати групу вщ зайво! захопленостi процесом обговорення. На цьому еташ необхщна вже конкретизащя запропоно-ваних ранiше iдей.
Основна умова результативного проведення занять за типом «мозкового штурму» пов'язана з готовшстю студенпв вшьно висловлювати нестандарты ршення. Кращi результати досяга-ються при певних навичках участ в «мозкового штурму». Тому навчальш «мозковi штурми» ко-риснi, оскшьки виробляють у студентiв правила !х проведення i формують навички для реальних «мозкових атак» (як i iнших форм навчання).
Ще одшею важливою рисою даного методу е те, що вш може бути включений в якосп допо-мiжного в iншi, як правило, iгровi методи активного навчання.
Актуальшсть розглянутого питання поясню-еться тим, що мозковий штурм, як креативний метод виршення завдань, стимулюе активнiсть i штуггивне мислення людей в процесi пошуку щей, пропозицш; сприяе iнтегруванню нако-пичено! iнформацi! i на цш основi значно пiд-вищують ефективнють прийнятих рiшень, що особливо важливо в умовах жорстко! конкурен-цп, коли необхiднi iнновацiйнi стратегi!, неор-динарнi iде! та дi!, новi способи поведiнки.
Освiтнi цiлi методу «мозкового штурму».
Ця технологiя у процеш навчання:
- стимулюе творчу актившсть i iнту!тивне мислення в процеш пошуку iдей, пропозицiй;
- сприяе штегруванню накопичено! iнфор-мацп i на цiй основi значно пщвищуе ефектив-нiсть прийнятих ршень;
- розвивае такi риси особистосп, як комунi-кабельнiсть, вмiння роботи в груш;
- розвивае здатшсть оперувати системою те-оретичних знань та практичних навичок у вир> шеннi нетипових задач, клiнiчне мислення.
Головна мета i суть «мозкового штурму» -пщготовка фахiвцiв, !х тренування i розвиток професiйних умшь i навичок до рiвня високо! квалiфiкацi!.
Можливий методичний сценарiй заняття -див. Табл. 1.
1-4 2012
Таблиця 1 - Можливий методичний сценарДй заняття
Час, хв. Функцп етапу Дл викладача Дд! студенпв Методичне забезпечення
1 2 3 4 5
1 етап - пiдготовчий
10 хв. Орieнтацiя, формулюван-ня проблеми Викладач повДдомляе тему Д форму заняття, формулюе проблему, яку потрДбно ви-рДшити, обгрунтовуе завдання для пошуку рДшення, знайомить студентДв з умовами колективно! роботи Д видае !м правила «моз-кового штурму» Група вибирае експерта, в обов'язки якого входить фДкса-цДя Правила «моз-кового штурму»; методична лДтература з теми занять
15-20 хв Розминочна сесДя Викладач проводить з учасниками розминку, вирДшуючи рДзнД завдання на асоцДативне мис-лення, аналДз Д синтез Д т. п. з метою перебудо-ви мислення на творчий процес. Для розминки важливий швидкий темп роботи; тому, якщо виникае пауза, викладач сам повинен висунути 1-2 варДанти вДдповщ. Викладач в ходД розминки не дае оцДнки вДд-повДдям студенпв, проте всД !х сприймае до-брозичливо, пДдтримуючи позитивну реак-цДю аудитори. Група вибирае проблему (кра-ще побутового характеру), у ви-рДшеннД яко! кожен з учасникДв в деякДй мДрД компетентний, Д проводить короткий «мозковий штурм» (розминку). Учасники висловлюють Дде! по черзД; якщо хто-небудь з учас-никДв не знае, що запропонува-ти, то вДн каже: «Я пропускаю», Д право висловитися переходить до наступного учасника; експерт фДксуе висловлеш Дде! на великих аркушах паперу; учасникам також рекомендуеться сво! Дде! фДксувати на невеликих апкушах, щоб не забути !х, поки вони чека-ють свое! черги висловитися. Правила «моз-кового штурму»; формулю-вання запитань для генераци Ддей; методична лДтература з теми занять
2 етап - основний
60 хв. Робоча сесiя, тобто сам «штурм» поставлено! проблеми Викладач ще раз уточнюе завдання, нагадуе правила поведДнки в ходД роботи. Генерування Ддей починаеться за сигналом викладача. Викладач контролюе дотримання правил, здДйснюе загальний контроль за дискусДею, щоб вона залишалася в рамках або межах обговорювано! теми або проблеми; викладач повинен виконувати роль стимулятора або каталДзатора у разД уповДльнення темпу генерування Ддей; у цьому випадку вДн сам бере участь в генеруваннД Ддей, пДдкидае «дикД» й безрозсуднД Дде! та пропозицп, щоб продемонструвати, що вони заохочуються. Якщо груш учасникДв важко позбутися тра-дицДйних пДдходДв, стереотипДв у вирДшеннД проблеми, то викладач зупиняе хДд «мозко-вого штурму» Д вводить обмеження: протя-гом 2-3 хв. пропонувати тДльки непрактичнД, самД незвичайнД Дде!. Учасники висловлюють Дде! по черзД; якщо хто-небудь з учасни-кДв не знае, що запропонувати, то вДн каже: «Я пропускаю», Д право висловитися переходить до наступного учасника; екс-перт фДксуе висловленД Дде! на великих аркушах паперу; учас-никам також рекомендуеться сво! Дде! фДксувати на невеликих аркушах, щоб не забути !х, поки вони чекають свое! черги висло-витися. Правила «моз-кового штурму»; завдання з генерацД! Ддей; описання клД-нДчного випад-ку, Длюстра-ци до нього; список питань стимулювання генерацД! Ддей за А. Осбор-ном; методична лДтература з теми занять.
Перерва 15-20 хв.
60 хв. Експертиза - оцДнка зiбраних Ддей i вiдбiр кращих з них Викладач повинен максимально сприяти розвитку вДдДбраних напрямкДв, доданню !м вигляду, що дозволяе судити про можливос-тД практично! реалДзацД! вибраних рДшень, корегуе обрання критерпв значущостД. Викладач повинен утримувати групу вДд за-йво! захопленостД процесом обговорення, вважаючи на те, що аналДзувати Дде! можна нескДнченно довго. Викладач контролюе дотримання правил, здДйснюе загальний контроль за дискусДею, щоб вона залишалася в рамках або межах обговорювано! теми або проблеми. Учасники видаляють повторю-ванД пропозицД!, такД, що не вДд-носяться до теми або проблеми; визначають та розставляють прДоритети (у вДдповДдностД з попередньо визначеними крите-рДями, якД найбДльш значущД при вирДшеннД дано! задач!); опра-цьовують найбДльш перспектив-нД Дде! (що Д як робити, хто за що вДдповДдае, термДни, ресурси, етапи Д т. п.) Правила «моз-кового штурму»; завдання з генерацД! Ддей; описання клД-нДчного випад-ку, Длюстра-цп до нього; список питань стимулювання генерацД! Ддей за А. Осбор-ном; методична лДтература з теми занять.
Матерiали методичного забезпечення впроваджуваноТ технологи (методу «мозкового штурму»)
Продовження таблицi 1
1 2 3 4 5
3 етап - шдсумковий
30 хв Викладач тдводить тдсумки, дае загальну ощнку робот групи та ощнку роботи кожного з1 студенпв, вщзначае иозитивне в робот!, моменти прояву высокого ступеня творчосп, устхи колективно1 д1яльност1 й т. п. Критерп оць нювання роботи; методична лiтература з теми занять.
Правила проведения «мозкового штурму»
Осборн сформулював наступш правила про-ведення «мозкового штурму»:
1. Захщ мае проводитися в неформальнш об-становщ.
2. Слщ спонукати учасниюв до вшьного ш-телектуального самовираження.
3. Йхто не повинен критикувати ще! шших.
4. Чим бшьше незвична або безглузда пропо-нована щея, тим краще.
5. Чим бшьше надходить пропозицш, тим краще.
6. 1де! можна компонувати по-р1зному.
7. Групу щкавлять думки вс1х учасниюв «мозкового штурму».
8. Ус учасники мають р1вний статус.
Кшьюсть учасниюв. Оптимальний склад
групи - вщ 6 до 12 ос1б. Оптимальне число учасниюв - 7.
Обстановка, мкце проведения. Для прове-дення «мозкового штурму» доцшьно викорис-товувати аудитора або окрему юмнату, далеко вщ стороннього шуму. На снш рекомендуеться повюити плакат з основними правилами прове-дення «мозкового штурму».
Бажано мати дошку, яку учасники можуть використовувати для вщображення сво1х щей. Столи та стшьщ рекомендуемо розташувати у вигщщ букви П, О, кола або нашвелшса. Це по-легшуе контакт учасниюв { пщвищуе комушка-бельнють. Якщо група невелика (5-6 ос1б), най-бшьш зручний круглий стш.
Тривалкть 1 час. Як правило, тривалють проведення «мозкового штурму» коливаеться в межах 40-60 хв. - це найбшьш ефективний про-м1жок часу.
Формулювання запитань для генерацп щей на розминщ:
1. Як впоратися з емощями?
2. Як скинути зайв1 кшограми { не набрати 1х знову?
3. Як спати три години на добу?
4. Як вщновлювати обпалеш тканини { органи?
5. Нова програма боротьби з куршням.
6. Як зробити невигщним виробництво но-вих непотр1бних лшв?
7. Як скоротити кшьюсть аборнв?
8. Як зберегти самовладання в небезпечнш ситуацп?
9. Як зробити день довшим?
10. Як перестати сумувати за близькш люди-ш, поки вона у вщ'кщ?
11. Як прибрати целюлгг?
12. Як керувати сво1ми снами?
13. Як виршити проблему старшня?
14. Збшьшення тривалосн життя.
15. Як не забувати приймати л1ки?
16. Як збшьшити зрют?
17. Боротьба з провалами пам'ян.
18. Як згадати щось забуте?
19. Як позбавитися вщ депресп?
20. Як визначити, яка зубна паста насправд1 краще?
Список питань для стимулювання генерацп щей (по А. Осборну):
1. Яке нове застосування техшчного об'екту Ви можете запропонувати?
- Чи можлив1 нов1 способи застосування?
- Як модиф1кувати вщом1 способи засто-сування?
2. Чи можливо ршення винахщницько! задач1 шляхом пристосування, спрощення, скорочення?
- Що нагадуе вам даний техшчний об'ект?
- Чи викликае аналопя нову щею?
- Чи е в минулому аналопчш проблемы ситуацп, як можна використовувати?
- Що можна котювати?
- Який техшчний об'ект потр1бно випе-реджати?
3. Як модифшацл техшчного об'екта можлив1?
- Чи можлива модифшащя шляхом обер-тання, вигину, скручування, повороту?
- Як змши призначення, функцп, кольору, руху, запаху, форми, обрис1в можлив1?
- 1нш1 можлив1 змши?
4. Що можна збшьшити в техшчному об'екп?
- Що можна приеднати?
- Чи можливе збшьшення часу служби, впливу?
- збшьшити частоту? розм1ри? мщ-нють?
- пщвищити яюсть?
- приеднати новий шгред1ент?
- дублювати?
- Чи можлива мультиплшащя робочих ор-гашв, позицш або шших елеменнв?
- Чи можливо перебшьшення, гшербол1-защя елеменнв або всього об'екта?
5. Що можна в техшчному об'екп зменшити?
- Що можна замшити?
- Чи можна що-небудь ущшьнити, стис-
1-4 2012
нути, згустити, конденсувати, застосувати спошб мшатюризаци, вкоротити, звузити, вщокремити, роздробити, примножити?
6. Що можна в техшчному об'екп замшити?
- Що 1 сюльки можна замшити { чим?
- шший шгред!ент?
- шший матер1ал?
- шший процес?
- шше джерело енергп?
- шше розташування?
- шший кол1р / звук, освплення?
7. Що можна перетворити в техшчному об'екп?
- Яю комионенти можна взаемно замшити?
- змшити модель?
- змшити розбивку, розмпку, плану-
вання?
- змшити послщовшсть операцш?
- транспонувати причину й ефект?
- змшити швидюсть або темп?
- змшити режим?
8. Що можна в техшчному об'екп перевер-нути навпаки?
- Транспонувати позитивне 1 негативне?
- Чи не можна пом1няти мюцями проти-лежно розмщеш елементи?
- повернути 1х задом наперед?
- перевернути низом догори?
- обм1няти мюцями?
- пом1няти ролями?
- перевернути затиски?
9. Яю нов! комбшаци елеменпв техшчного об'екта можлив1?
- Чи можна створити сумш, сплав, новий асортимент, гаршгур?
- комбшувати секци, вузли, блоки,
агрегати?
- комбшувати цш?
- комбшувати приваблив! ознаки?
- комбшувати 1де1?
Зразки описання кшшчних випадкчв, що можуть бути використанш при проведенш заняття за методом «мозкового штурму»
Задача 1. Хвора 24 роюв, поступила з1 скар-гами на множинш гншш утвори на шюр! облич-чя зл1ва, утруднене вщкривання рота (дивись рис. 1, 2 на вкладщ).
З анамнезу: хвор1е протягом 4-х тижшв; л> кувалася самостшно протизапальними мазями.
Об'ективно: загальний стан задовшьний, температура тша 37,5°С, на шюр! л1во! щ1чно! та бшявушно! та шдщелепно! дшянок мають мюце множинш вузлов! запальш шфшьтрати, вкрин стоншеною синюшною шюрою. У центр! дея-ких з цих шфшьтрапв мають мюце бути норищ з серозно-гншними видшеннями. Мають мюце бути симптоми парезу крайово! гшки лицевого нерву. Вщкривання рота обмежено до 2 см.
Лабораторно в видшеннях виявлено друзи актиномщенв.
Задача 2. До полшлшши на прийом до терапевта звернулася хвора 58 роюв з1 скаргами
на слабюсть, легку стомлюванють, задишку при ф1зичному навантаженш (шдйом по сходах), бшь в дшянщ грудини { серця шсля ф1зичних 1 нервових навантажень.
Об'eктивио: обличчя блще, шийш судини пульсують, низький д1астол1чний тиск. При аус-культацп визначаеться систол1чний шум на аорп та акцент II тону з металевою вщзнакою. КСР - не-гативш по всьому комплекса РГГ - 70 %, Р1Ф - 4 +.
Рентгенограф1я оргашв грудноТ кл1тини: виявлена пухлина 4,0 х 5,0 см у дшянщ правого передсердя.
При додатковому огляд1 виявлено у дшянщ верхньо! третини великоберцево! юстки наяв-нють щшьного, чпко обмеженого, значно висту-паючого утворення. Одночасно хвора скаржи-лась на бол! у суглобах, яю посилюються вночг
Задача 3. Хворий 56 роюв скаржиться на бшь при рухах у колшному суглоб! та виразки, що дов-го не загоюються, яю утворилися 4 мюящ тому на мющ щшьних новоутворень. Два роки тому на шюр! тулуба сгостерпав розповсюджену ви-сипку, яка без л1кування самоспйно регресувала. На шюр! право! гомшки та стегна сгостерпають-ся деюлька виразок округло! форми з глибоким дном та р1вними щшьними краями, оточеш гше-рем1чним вшчиком. Навколо виразок спостерпа-ються гоодиною щшьш горбики. КСР - негатив-ний по всьому комплекс!. РГТ - 80 %, Р1Ф - 4 +.
Завдання з генерацп щей.
1. Як позбутись (найшвидше позбу-тись) запально-шфшьтративних (гншно-некротичних) прояв!в ц!е! хвороби?
2. Як можна позбутися прояв!в ще! хвороби без призначення (при неможливосн призначен-ня) ет!отропно! терапи?
3. Чим можна зам!нити зруйноваш патоло-г!чним процесом к!стки та м'яю тканини обличчя?
4. Як можна узгодити рекомендаци нормати-в!в (протокол!в л!кування) з призначенням креа-тивних засоб!в л!кування?
5. Як скоротити тривалють л!кування?
6. Як! сушжш фах!вц! можуть суттево впли-нути на п!двищення ефективносн л!кування в даному випадку?
7. Як можна використати наявнють зазначе-но! (наприклад, хрон!чно! нирково! недостат-ност!) супутньо! патолог!! (зазначених шдив!-дуальних особливостей хворого, наприклад, похилого вшу) для шдвищення ефективност! комплексно! терапи шфекцшного процесу у цього хворого?
8. Як можна використати поб!чш небажан-ш ефекти в!д призначення ет!отропного засобу (наприклад, гепатотоксичний) для п!двищення ефективност! л!кування?
9. Як можна шдвищити ефективн!сть комплексно! терап!! шфекцшного процесу через ви-користання несумюних терапевтичних засоб!в?
10. Як стимулювати хворого до активно! учасн у л!кувальному процес!?
Критерп ощ]
Загальна ощнка роботи групи. Вважаеться за норму, якщо:
- протягом 1,5 годин (^i академiчнi години) група продукуе до сотнi iдей;
- дотримано правил роботи, принцишв та методики проведення «мозкового штурму», до-статня актившсть усiх членiв групи;
- виршено запропоновану задачу, названо вс вiдомi шляхи ïï вирiшення та запропоновано орипнальш нестереотипнi шляхи та методи ви-рiшення встановленоï проблеми.
ДоброТ оцiнки заслуговуе робота, якщо:
- протягом 1,5 годин (^i академiчнi години) група продукуе до сотш iдей;
- дотримано правил роботи, принцишв та методики проведення «мозкового штурму», була достатньою актившсть ушх члешв групи;
- названо вс вiдомi шляхи вирiшення запро-понованоï задачi та запропоновано оригшальш нестереотипнi шляхи та методи виршення вста-новленоï проблеми, реалiзацiя яких сумнiвна.
В1дм1нною вважаеться робота групи, якщо:
- протягом 1,5 годин (^i академiчнi години)
Таблиця 2 - Визначення оцп
вання роботи
група продукуе до сотш щей;
- дотримано правил роботи, принцишв та методики проведення «мозкового штурму», була достатньою актившсть ушх члешв групи;
- названо вс вiдомi шляхи виршення запропоновано!' задачi та запропоновано оригшаль-ш нестереотипнi шляхи та методи виршення встановленоï проблеми, реалiзацiя яких теоретично можлива.
1ндивщуальна оцiнка роботи учшв:
- дотримання правил роботи, принцишв та методики проведення «мозкового штурму»;
- достатня актившсть у продукуванш iдей та ix експертизi;
- знання вiдомиx шляxiв вирiшення встанов-леноï проблеми, запропонування оригiнальниx нестереотипних шляxiв та методiв ïï вирiшення (або iдей, що стали шдгрунтям до розробки таких шляxiв та методiв).
- вмшня до iнтеграцiï (мiждисциплiнарноï штеграци) отриманих знань.
Визначення оцiнки iндивiдуальноï роботи учнiв - див. Табл. 2, 3.
iндивiдуальноï роботи учшв
Складова ощнювання та оц1нка Незадов1льно Задов1льно Добре Вщмшно
Дотримання правил роботи, принцишв та методики проведення «мозкового штурму» Численн1, систе-матичш порушен-ня - 0 % Нечисленш, система-тичнi порушення -до 5 % Нечисленш окре-м1 порушення -до 10 % Вщсутшсть пору-шень, л1дерство у оргашзаци проведення - до 15 %
Достатня актившсть в продукуванш щей виршення вста-новлено1 проблеми Кшьшсть щей, менша за пропо-рц1ональну кшькосп учасник1в i менша за 10 - 0 % Кшьтсть iдей, пропо-рцiональна кiлькостi учасникiв, але не менша за 10 - до 5 % Найбшьша з учас-нишв к1льк1сть 1дей - до 10 % Переважна бшь-шкть iдей - до 15 %
Знання вщомих шлях1в ви-р1шення встановлено^ про-блеми Знання окремих головних вщомих шляxiв вирiшення встановлено^ про-блеми за вимогами програми - 0 % Знання головних вь домих шляxiв вирь шення встановленоï проблеми за вимога-ми програми - до 5 % Впевнене знання вщомих шляxiв вирiшення вста-новленоï проблеми за вимогами про-грами - до 10 % Впевнене знання вщомих шляxiв ви-рiшення встановле-roï проблеми за ви-могами програми та поза ними - до 15 %
Запропонування оригiнальниx нестереотипних шляxiв вирь шення встановленоï проблеми - - - 75 %
Запропонування щей, що стали шдгрунтям до розробки орипнальних нестереотипних шляxiв та метсдов вирiшення встановлено^ проблеми - - - 50 %
Достатня актившсть в екс-пертиз1 щей вир1шення вста-новлено1 проблеми Недостатньо ко-ректна експертиза власних щей та 1дей 1нших - 0 % Коректна експертиза власних щей та вклад в експертизу кшькосп iдей iншиx, пропорщ-ональний кшькосп учаснитв, але не мен-ший за 10 - до 5 % Внесок в експер-тизу бшьшосп запропонованих щей - до 10 % Внесок в експерти-зу переважно^ бшьшосп запропонованих щей - до 15 %
Вмшня до штеграци (м1ж-дисциплiнарноï штеграци) отриманих знань Жодного випадку м1ждисциплшар-но^ штеграци -0 % Нечисленш випадки мiждисциплiнарноï штеграци в проду-куванн1 щей та ïx експертиз1 - до 5 % Численш випадки м1ждисциплшар-но1 штеграци в продукуванш щей та ïx експертиз1 -до 10 % Систематичшсть мiждисциплiнарноï iнтеграцiï в продукуванш щей та ïx екс-пертизi - до 15 %
Таблиця 3 - Визначення iндивiдуальноl оцшки роботи учшв
Традицшна оцшка незадовшьно задовшьно добре вщмшно
Вщсотки реалiзацil заняття < 30% 30-50 50-80 > 80%
Основш висновки щодо педагопчноТ ефективностi технологи (методу «мозкового штурму»)
Впровадження методу «мозкового штурму» в практику викладання клшчних дисциплш у вищих навчальних медичних закладах можна вважати, безумовно, перспективним для по-кращення якост засвоення знань (на третьому р1вш засвоення). Застосування цього штерак-тивного методу навчання забезпечуе актив1за-цда розумово! д1яльносп учшв, актуал1зац1ю опорних знань, ¡ндивщуал1защю навчального процесу; надання учням можливост самостш-но осмислювати значення отриманих знань для використання !х на практищ розвивае клшчне мислення та дае додатков1 можливосп виклада-чам бачити реакщю учшв на навчання та вноси-ти необхщш корективи.
Метод «мозкового штурму» дае можливють як учням, так i викладачев1 оцшити власний р> Л1ТЕРАТУРА
1. Osborn A. F. Applied imagination: Principles and procedures of creative problem solving. 3rd ed. - NY.: Charles Scribner's Sons, 1963. - 417 р.
2. Глузман А. В. Инновационные технологии обучения в системе университетского педагогического образования [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://iee.org.ua/files/ conf/conf_article39.pdf.
3. Дичювсъка I. М. 1нновацшш педагопчш тех-
нологи: Навч. поаб. - К.: Академвидав, 2004.
4. 1нтерактивш методи навчання: Навч. пошб. / За ред. П. Шевчука, П.Фенриха. - Щецш: Вид-во WSAP, 2005. - 170 с.
5. Лаврентьев Г. В., Лаврентьева Н. Б., Неуда-хина Н. А. Инновационные обучающие технологии в профессиональной подготовке специалистов [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www2.asu.ru/cppkp/index.files/ ucheb.files/innov/Part2/index.html
6. Мыерян В. С. Методичш основи шдготовки та проведення навчальних занять в медич-них вузах: Метод. пошб. - К.: Хрещатик, 2004. - 80 с.
7. Нацюналъна доктрина розвитку освгги. - К., 2002. - 16 с.
8. Нагорнов И. В. Интерактивное обучение в учебно-
воспитательном процессе кафедры военно-полевой терапии / И. В. Нагорнов, А. Н. Януль // Военная медицина. - 2012. - № 2. - С. 15-20.
9. Наказ МОЗ Украгни №522/51 вщ 12.09.2008 р. «Про затвердження Концепцп розвитку вищо! медично! освпи Укра!ни».
вень розумшня та засвоення навчального мате-р1алу 1 спланувати ч1тю реальш кроки його по-дальшого опрацювання; пор1вняти свое сприй-няття з думками, поглядами, почуттями шших та скоригувати певш позицп; як постшний еле-мент навчання, привчае людину рефлексувати в реальному житп, усвщомлюючи сво! ди та про-гнозуючи подальш1 кроки.
«Мозковий штурм» - це простий метод, який легко зрозушти { легко застосовувати на занят-т1. Для його проведення не потр1бно складне устаткування, техшка, багато часу 1 спещально оргашзована просторова середа.
Одне з найбшьш важливих переваг методу «мозкового штурму» полягае в тому, що при його застосуванш заохочуеться творче мислення учшв та долаеться залежшсть вщ стереотитв.
10. Нгсгмчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Су-часш педагопчш технологи. - К, 2000. - 368 с.
11. Панфилова А. П. Игровое моделирование в деятельности педагога. - М.: Изд-во Центр «Академия», 2008. - 368 с.
12. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пос. / Под ред. М. В. Буланова-Топоркова.
- Ростов на Дону: Феникс, 2002. - 544 с.
13. Пометун О., Пироженко Л. 1нтерактивш технологи навчання: теор1я { практика. - К., 2002. - 136 с.
14. Пометун О. I. Сучасний урок. 1нтерактивш технологи навчання : Наук.-метод. пос1б. -К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.
15. Пугачев В. П. Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом: Учебник для студентов вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001.
- 285 с.
16. Самсонова М. В., Ефимов В. В. Технология и методы коллективного решения проблем: Учеб. пос. - Ульяновск: Изд-во УлГТУ, 2003. - 152 с.
17. Сафонова Е. И. Рекомендации по использованию инновационных образовательных технологий в учебном процессе: Учеб. пос.
- М.: Изд-во РГГУ, 2011. - 71 с.
18. Ступина С. Б. Технологии интерактивного обучения в высшей школе: Учеб.-метод. пос. - Саратов: Издательский центр «Наука», 2009. - 52 с.
19. Титова Н. Л. Разработка управленческих решений: курс лекций. - М., 2006. - 542 с.
Рисунки к статье
Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Шувалов С. М., Скибчик В. А., Рекова Л. П., ПроцайлоМ. Д. Можливкть застосування сучасних ¡нновацшних технологш у процес викладання медичних ВУ31в - на приклад1 використання методу «мозкового штурму»
Рисунки к статье
Мавров Г. И., Олейник И. А., Сафанков В. И. Дифференцированный подход к лечению базально-клеточного рака кожи
Рисунок 1. Больной К.до лечения.
Ь
\
0 1 2 3 4 ;
Рисунок 3. Больная Д. до лечения
Рисунок 2. Больной К.через 1 мес. после лечения
Рисунок 4. Больная Д. через 1 мес. после лечения
Рисунок 5. Больная П. до лечения
Рисунок 6. Больная П. через 1 мес. после лечения
