CC BY
35
аудитора. Дана система ощнювання знань сприяе активацп тзнавального процесу, а також дозволяе викладачам якiсно i водночас швидко ощнити кожного студента. При цьому, важливо стандартизувати процедуру ощнювання засвоення знань з кожного виду дiяльностi, передбаченого програмою та навчальним планом, а також проведенням тдсумкового модульного контролю. Впровадження кредитно-модульно1 системи, сучасних технологш викладання, тестування спрямованi на кшцеву мету - полiпшити знання студенпв. Але, необхiдно зауважити, що запровадження та перехiд до iнновацiйних технологш у навчальному процес не повинен приводити до повного знищення традицш укра1нсько1 медично1 школи.
Студенти 3 курсу стоматолопчного факультету та 4 курсу медичного факульту №1 та № 2 на кура судово! медицини навчаються зпдно вимог КМС. Це передбачае не лише тдготовку лшаря европейського зразка, але й отримати диплом нашо! кра!ни працювати в будь-якiй краш Свропи. Кредитно-модульна система навчання передбачае вiдповiднiсть наших програм з свiтовими дисциплiнами.
Отже, в медичному вузi головним завданням педагогiчного процесу пiд час вивчення судово! медицини е навчити студенлв застосовувати знання, вмшня та навички у виршенш типових завдань: первинний огляд трупа на мкщ його виявлення, обстеження потерпшого для встановлення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень, дослщження трупа з метою визначення причини смерп та iн. Сама методика та плани викладання судово! медицини студентам медичного i стоматолопчного факультепв передбачае акцентування уваги на виконання експертних функцш в рiзноманiтних умовах, а саме: комбшоваш види травм, досшдження трупiв невiдомих осiб, експертиза розчленованих, ексгумованих трутв та !х кiсткових залишкiв, визначення причини смерп при конкуруючiй патологи. Навчальний процес передбачае не лише контроль i оцiнку знань студентiв, але i якiсть !х теоретично! та практично! тдготовки в процесi позааудиторно!, а також самостшно! роботи на практичних заняттях, вирiшення творчо-експериментальних завдань тд час науково-дослщницько! дiяльностi. Набутi знання з попередшх морфологiчних кафедр е не лише базовими, але в подальшому необхвдними для практично! дiяльностi кожного лiкаря. Вихiдний рiвень знань iз всiх роздiлiв морфолопчно! науки та судово! медицини, як !! складово! -необхщний фундамент для формування у майбутнього лiкаря не лише клшчного, але й експертного мислення.
Очевидним е той факт, що в основi цих знань з морфологи лежить едина медична шформацшна база, але поряд з цим, юнують i деякi аспекти судово! медицини, як науки та дисциплши. На вщмшу вiд клшчних дисциплiн, дiагностичний процес в судовш-медициш використовуе об'ективнi данi та безпосередньо, спрямоваш на аналiз та синтез умов виникнення пошкоджень i причин смерти Тому, одним iз головних елеменлв, що необхiднi пiд час викладання судово! медицини, безумовно, це формування у студенпв експертного компоненту лшарського мислення. Дане положення визначае основну мету викладання судово! медицини, яка може бути досягнута завдяки оволодшню судово-медичними знаннями та практичними навичками.
1. Туманская Л.М. Особенности преподавания патологической анатомии и судебной медицини англоязычным студентам / Л.М.Туманская [та ш.] // - Чершвщ: Медушверситет, 2007. - С. 220-221.
2. Михайличенко Б. В. Судова медицина: навчально-методичний пос1бник / Б.В. Михайличенко [та ш.] // - К.:МП «Леся», 2001. - 416 с.
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ СУДЕБНОЙ МЕДИЦИНЫ ИНОСТРАННЫМ СТУДЕНТАМ Черняк В.В., Девяткин А.Е., Никифоров А.Г.,Лукачина Е.И.
Одним из главных элементов, которые необходимы при преподавании судебной медицины иностранным студентам - это формирование экспертного компонента врачебного мышления.
Ключевые слова. судебная медицина, судебно-медицинские экспертные исследования,интернационализация, иностранные студенты.
FEATURES OF TEACHING FORENSIS MEDICINE TO FOREIN STUDENTS Chernyak V.V., Devyatkin A.E., Nikiforov A.G., Lukachina E.I.
One of the most important element, which need for teaching forensis medicine to foreign students is formation experticcomponens of doctors thinking.
Key words. forensis medicine, forensis-medical expertic reseocy, internationalisation, foreign students.
УДК 378.147-057.875:[611-013+611-018/.018.1
ЗАСТОСУВАННЯ 1НТЕРАКТИВНОГО МЕТОДУ «МОЗКОВОГО ШТУРМУ» ПРИ ВИКЛАДАНН1
Г1СТОЛОГ11, ЦИТОЛОГ11 ТА ЕМБРЮЛОГП
Робота присвячена вивченню результата впровадження штерактивного методу навчання «мозкового штурму» в процес викладання тематичних занять з пстологи, цитологи та ембрюлоги у групах шоземних студенпв. Встановлено, що обраний метод мав значний позитивний вплив на результати, отримаш зпдно розроблених критерй'в оцшки усшшносп навчання студентов. Ягасш i кiлькiснi показники дали шдставу до масштабнiшого використання наших напрацювань у практищ викладання пстологи, цитологи та ембрюлоги у вищих медичних закладах.
Ключов1 слова: штерактивш методи, мозковий штурм, навчальний процес, студенти.
Термш «мозковий штурм» (Brainstorming) - запропонований у 1937 рощ А. Осборном [6]. У англо-росшському словнику Мюллера brain-storming перекладаеться як напад, душевне потрясшня; в словнику Гальперина той же термш перекладаеться як: напад безумства, блискуча щея, чудовий план; у словнику Вебстера
наведет наступш значення brain-storming: a violent transient fit of insanity; a suddein bright idea, що можна тлумачити як: сильний швидко минаючий напад безумства, швидка блискуча iдeя [8,11,13]. Зазвичай мозковий штурм проводиться наступним чином. У парах, малих чи великих групах швидко генеруються та фшсуються (письмово чи усно) ус iдeí/комeнтарi до задано! теми. Використовуються таю принципи: кожному даеться можливiсть висловитись, ус твердження приймаються, наголошуеться швидше на кiлькостi, а не на якосп, iдeí не оцiнюються й не критикуються, записуються так, як були сформульоваш, без редагування. Учасники можуть вiдштовхуватись вiд iдeй шших. Коли iдeí згeнeрованi, !х можна об'еднати чи привести до ладу [2,14,15].
«Мозковий штурм» е прекрасним методом, щоб використати досвщ учасниюв з метою розв'язування проблем i розробки iдeй. Проте iснують дуже конкрeтнi правила та основнi принципи проведення «мозкового штурму», яких треба дотримуватись. «Мозковий штурм» спрацьовуе найкраще у групах по 5-7 оаб, але припустимими е i команди бшьшо! кiлькостi. У разi, коли група занадто велика, ii варто роздшити на дeкiлька пiдгруп i визначити завдання для кожно! з них, тсля чого узагальнити вироблену шформащю в цiлiснe утворення. Для ефективного проведення «мозкового штурму» надзвичайно велике значення мае атмосфера, в якш вш вщбуваеться. Якщо попередня поведшка тренера не була фасилпативною, пiдтримуючою, якщо тренер дозволяв собi робити зауваження або критикувати учшв, не варто розраховувати на те, що учасники зможуть генерувати цiкавi 1де!, вiльно висловлюватися, вносити цiкавi пропозицií. З iншого боку - «мозковий штурм» корисний тод^ коли учш лише починають засвоювати тему, знайомитись один iз одним. Така оргашзащя роботи допоможе !м почувати себе бiльш вiльно та впевнено [2,8,12,16]. Шд час проведення "мозкового штурму" неодмшно повинен бути ведучий експерт, який пiдказуе напрями пошуку. Нeобхiдно обрати секретаря, який фшсуе всi iдeí за допомогою малюнюв, ключових слiв, своíх позначок.
Сеанс здшснюеться в два етапи: на першому заохочуеться висування будь-яких, навпъ безглуздих, пропозицiй. На другому експерти уважно вивчають усi iдeí та ощнюють за допомогою спeцiальних критерпв. Пiсля створення певного банку щей ведучий здшснюе рeфлeксiю дiяльностi та переходить до обговорення iдeй з метою пошуку чогось корисного в кожнш пропозицп. Цей вид роботи активiзуе iнтeлeктуальнi здiбностi студeнтiв, розвивае фантазю, виробляе вмiння толерантно ставитись до чужих думок. Ця дгяльшсть потребуе пeвноí пiдготовки аудиторií, ознайомлення iз правилами «мозкового штурму» [1,3,4,11]. Поим проводять обробку результапв i вiдбирають найбiльш правильнi ршення. На даний момент вироблено декшька модифiкацiй методу "мозкового штурму". Дуже велике значення мають у таких дискуаях особистi якостi лiдeра, який повинен дотримуватись тактики «доброзичливого спостершача». Так, якщо, з точки зору вчителя, учнi приймають не л рiшeння, йому не треба íх «поправляти». Може ще виявитись, що правi в остаточному пiдсумку вони. Учш повинш самi знайти та виправити своí помилки. Вiдiбранi й обгрунтоваш iдeí групи готують у виглядi вiдрeдагованого тексту на комп'ютер^ а потiм розповсюджують. Те ж роблять i партнери. У ходi подальших обговорень партнери приходять до консенсусу й домовляються про спшьне рiшeння [3,5,7,9]. Розвитку пошуковоí спрямованосп мислення, прагненню до знаходження кращих варiантiв розв'язку завдань дуже доцшьно використовувати вiдому iнтeрактивну тeхнологiю колективного обговорення „мозковий штурм". Ця технология спонукае учнiв проявляти уяву та творчють, дае можливiсть м вшьно висловлювати своí думки. Мета „мозкового штурму" в тому, щоб зiбрати якомога бшьше iдeй щодо проблеми вiд усiх учнiв протягом обмеженого перюду часу [10,13,19,20].
Метою роботи було дослiджeння рeзультатiв впливу штерактивного методу «мозкового штурму» на якють навчання студeнтiв -мeдикiв iнозeмних груп вищого навчального закладу.
Цiлi методу «Мозковий штурм»: Дослщити процес ухвалення ршень групою. Засвоíти ефективну поведшку кожного в колeктивi для досягнення згоди при вирiшeннi групового завдання. Отримати шформащю про партнeрiв по комушкацп, кeрiвництва й домiнування у груш. Посилити згуртовашсть групи. Сформувати здатностi до взаемодií та комушкацп. Дшти згоди в ухвалeннi групового ршення. Фасилпатор мае спробувати досягти того, щоб кожний хоча б частково погодився з ощнкою його учасп у „мозковому штурмГ' (знання, культура поведшки, взаемоповага, взаемотeрпимiсть, взаеморозумшня, дружeлюбнiсть i т.i.) [17,18].
MaTepia™ та методи досл1дження. Для дослщження були обранi 2 групи студенпв-шоземщв другого курсу медичного факультету. Загальна кшьюсть студeнтiв складала 26 чоловщ по 13 -у кожнiй груш. Для порiвняння рeзультатiв оцiнювання були обраш 2 рiвноцiннi за складнютю i об'емом теми одного роздшу гiстологií, цитологií та eмбрiологií.
Матeрiали методичного забезпечення: ситуацiйна задача. Додатковi матeрiали: дeмонстрацiйнi таблицi, альбоми, мшроскошчш препарати, список рeкомeндованоí лiтeратури, адреси веб-сторшок, кафедральний iнформацiйний сайт, методичш вказiвки для студeнтiв. Перед початком розгляду проблеми, яка мае бути виршена методом "мозкового штурму", необхщно провести розминку, яка допоможе учасникам налаштуватись на потрiбну манеру спшкування, тип мислення, швидкiсть рeакцií тощо.
Альтернативним варiантом розминки е використання друлiв - загадок-головоломок, дивлячись на ям неможливо напевно сказати, що на них зображено. Цшшсть друлiв полягае в тому, що единоí вiрноí вiдповiдi немае. В якосп вправи слiд назвати максимальну кшьюсть можливих варiантiв того, що зображено на малюнку. Вiдповiдi можуть бути далекими вщ рeальностi (рис. 1-4).
Шсля розминки повинна активуватись i запрацювати творча права пiвкуля мозку. На розминку выводиться близько 20 хвилин.
Рисунок 1. Приклад: метелик Рисунок 2. Приклад: Каченя, Рисунок 3. Приклад: Котяча Рисунок 4. Приклад: Вид на
на мотузщ. яке виглядае з ванни. лапка. автомобшьну розв'язку.
Етапи заняття:
ин § ^ Ди викладача Ди студентiв Методичне забезпечення
1. Пщготовчий етап 1. Приймае оргашзацшш рiшення перед початком заняття: чгтко визначае проблему або тему для «мозкового штурму». 2. Розробляе сценарiй заняття. 3. Пропонуе студентам обрати: ведучого експерта, який шдказуе напрями пошуку; модератора групи (той, хто буде слщкувати за правилами «мозкового штурму» на уах його етапах, висувати також сво! ще!); обрати секретаря, який фксуе всi ще! за допомогою малюнгав, ключових слiв, сво!х позначок та висувае сво!. 4. Визначае основш та допомiжнi матерiали для шдготовки. 5. Пояснюе завдання та критери оцiнювання результатов роботи в груш. 1. Об'еднуються у коло навколо стола. 2. Обирають експерта, модератора, секретаря. 3. Ведучий експерт отримуе та оголошуе тему для обговорення. 4. Знайомляться iз основними та цопомiжними матерiалами для пщготовки. Список рекомендовано! лiтератури, адреси веб-сторiнок, кафедральний iнформацiйний сайт, методична вказiвка для студентгв.
2. Основний етап 1. Доводить змкт завдання. 2. Щоби збiльшити появу нових щей, оголошуе паузу на декшька хвилин i потiм розпочинае знову. 3. Щоби покращити ягасть щей, на початку штурму дае час учасникам, щоб вони записали сво! ще! шдивщуально. 4. Оргашзовуе ци^чшсть висунення iдей учасниками групи, слщкуе, щоб iде! не повторювалися. 5. Заохочуе кожного студента групи до роботи, спрямовуе хщ цискусп, яка не повинна виходити за рамки етики i коректност^. 6. Рееструе (записуе) усi висловленi щнш думки i ким запропонованi. 7. Оголошуе правила обговорення: головне кшьгасть щей, заборона критики щей, вгтання нетрадицшних i абсурдних iдей, не шукати деталей. 8. Пропонуе груш рийняти остаточне виршення поставлено! проблеми. 9. Визначае доповщача. 1. Обдумують сво! ще!; 2. Формулюють i записують сво! ще!, якi запропонують; 3. Ведучий експерт групи пропонуе протягом хвилини по черзi висловити сво! думки. 4. Секретар фксуе або запам'ятовуе iде!'. 5. Обговорюють висунуп iде!' учасниками групи шд керiвництвом експерта, !х аналiзують та вщбирають з них найбiльш ращональш з погляду бiльшостi учасникiв. Автор ще!, може пояснити свою думку. 6. Визначають прюритети i колективно обирають найцiннiшу щею, що задовольняе усiх учасникiв обговорення. 7. Доповщають i обгрунтовують обрану |дею. Ситуацiйна задача. Мультимедшш презентацй.
3. Пщсумковий етап 1. Ощнюе засвоеш вмiння кожного студента та групи у щлому. 2. Оцiнюе професшний рiвень дискусi!' та активнiсть кожного студента. 3. Ощнюе чи виршена проблемна ситуащя (чи досягнута мета), чи вiрно були вибранi пiдходи, критери виршення проблеми. 4. Визначае пщсумковий бал усшшнога кожного студента. 1. Отримуе оцiнку викладача у балах. 2. Отримуе завдання на наступне заняття. Шкала ощнювання знань i вмiнь студентiв
Результати дослвдження та Ух обговорення. Шд час першого експериментального заняття викладення матер1алу теми 1 опитування було проведене зпдно стандартно! методики, описано! у методичних розробках кафедри пстологп та ембрюлогп для викладацького складу. На момент закшчення заняття вс1 студенти у обох групах були опиташ, середнш бал у першш грут складав 3,3, у другш-2,8. Актившсть опитуваних була низькою, за винятком двох студенпв, яю намагались вщповщати на вс1 поставлен! питання, а не лише на п, як! були звернеш до них особисто. При виникнеш суперечливих питань дискусп не розвивались через низьку активн!сть ! недостатню теоретичну ! практичну п!дготовлен!сть опитуваних. Вщсутня була поглиблена зац!кавлен!сть питаннями теми у вах студент!в обох груп, що засв!дчувало !х формальне ставлення до заняття ! незац!кавлен!сть ним, ймов!рно через наявн!сть вагом!ших проблем чи щкавших момент!в поза практичним заняттям. На наступне заняття студенти звичним способом отримали завдання з наступно! теми без попередження про можлив! зм!ни форми заняття для чистоти експерименту. Друге експериментальне практичне заняття з наступно! теми з
пстологп, цитологi! та ембрюлогп розгорталось зпдно схеми проведення за штерактивним методом «мозковий штурм». Для налаштування на однорiдний ¡гровий робочий лад була проведена розминка протягом 20 хвилин з використанням друлiв - загадок-головоломок. Набiр друлiв в обох експериментальних групах був однаковим.
Розминка досягла значного пожвавленя серед студенпв, як 1 -! групи, заняття з якою проводилось на 1 -й пар!, так i у 2-й групi, заняття у яко! було на 4-й парь
Результатом попередньо! розминки стало значне зменшення проявiв втоми i поява защкавленосп у заняттi. Вс студенти у обох групах були мотивован i заохоченi у проведенн наступних етапiв практичного заняття. На початковому етат студентiв у кожнш групi було подiлено на 2 шдгрупи з обранням модератора. Викладач виконував функцi! провiдного експерта i секретаря. Була чiтко сформульована тема заняття з визначенням цшей i найбiльш суперечливих моментiв. Проведене ознайомлення з основними i допомiжними матерiалами для пiдготовки. Викладачем були пояснен завдання i критерi! оцiнювання результапв роботи в групi.
Шкала ощнювання знань 1 вм1нь студент1в.
Активнкть кожного учасника групи - висока- 1 бал, середня- 0,5 бали, слабка- 0 балгв
Верс1я вщповщ: обгрунтована - 1 бал, необгрунтована - 0,5 бали
Вм1ння дискутувати - достатне - 1 бал, неповне - 0,5 бали, з помилками - 0 балю.
Коректшсть обраних метод1в досл1дження - добра - 1 бал, задовшьна - 0,5 бали, незадовiльна - 0 балш.
Глибина досщдження - достатня - 1 бал, задовшьна - 0,5 бали, незадовшьна - 0 балю.
Пвдсумковий бал: максимальний - 5 балш, мшмальний для зарахування - 2,5 бали.
Основн1 висновки щодо педагопчноТ ефекгивност1 навчальноТ технологи
На пiдготовчий етап було выведено 20 хвилин робочого часу.
Наступний, основний етап почався з ознайомлення з низкою проблемних питань за темою заняття, включно з вивченням i обговоренням мiкроскопiчних препарат1в, варiанти в1дпов1дей i рiшень до яких генерували студенти перших п1дгруп протягом 5-ти хвилин з наступною аналогичною оцiнкою цих варiантiв учасниками других гпдгруп гад корегуючим впливом викладача протягом наступних 20-ти хвилин. Потам групи функцюнально мшялись i працювали за схемою протягом наступних 20-ти хвилин. Останнш, пдсумковий етап був присвячений ощнюванню засвоених вмшь кожного студента ! групи вцшому, професшносп р1вня дискуси та активност1 кожного студента, ощнщ ефективноси ! повнот1 виршення проблемност ситуаци, визначенню тдсумкового балу устшноси кожного студента. За отриманими даними оц1нки усп1шност1 студенпв обох груп на другому експериментальному занят стад вщштити зростання середнього балу у першш груп! з 3,3 до 4,2 Г у друпй - з 2,8 до 4,1. Окрему увагу звертае на себе значне шдвищення активност вщстаючих студент1в, яке проявилось масовим бажанням вщповщати на питання, генерувати вщповщ, обговорювати адекваттсть запропонованих ¡дей. Важливим проявом зац1кавленост1 темою заняття було виникнення дискусш при розгляд! багаторшневих суперечливих питань ! активна участь у них вск члешв групи. Присутня була поглиблена защкавлетсть питаннями теми з виникненням значних доповнень основного матерГалу з додаткових штературних та електронних джерел, що засвгдчувало щиру зацкавленсть ! вщсутнсть формального ставлення до проведення заняття, повну змшу попередньо! домшанти на виршення поставлених задач.
Результатом використання штерактивного методу навчання «мозковий штурм» для проведення тематичного заняття з пстолоп!, цитологЦ та ембрюлогл стало зростання вск показниюв устшноси засвоення матерГалу у вск студент1в експериментальних груп. Защкавлетсть ! мотивовашсть, яка виникла год час другого експериментального заняття, мала тривалий ст1йкий характер, що випкало з активно! защкавленост1 студенпв у тем! наступного заняття.
1нтерактивний метод навчання «мозковий штурм» мае сво! переваги ! недолжи. Переваги методу: забезпечення кожному члену групи «мозкового штурму» рГвно! учасп в обговоренн проблеми та висуванн щей; однакова продуктивнють на будь-якш стад!! процесу ухвалення ршення; можливкть фшсаци та постшного запису вах висунутих щей; сприятлив! умови для виникнення ефекту «ланцюгово! реакцп» ¡дей. Недолши методу: можливкть домшування одного чи двох лщер1в - найбшьш активних учасниюв групи; ¡мовГршсть «зациклення» на однотипнш Где!; необхщнють певного рГвня компетентносп та наявносп представниюв рГзних спещальностей у склад! одше! групи; обмежешсть часу на проведення. 1нтерактивний метод навчання «мозковий штурм» е даевим ! ефективним для шдвищення показниюв устшносп навчання студент1в ! зпдно отриманих результат може бути рекомендованим до використання на практичних заняттях з г1столог1!, цитолог1! та ембрюлога
Ж
1. Бутз М. Робота в групах ! демократичний процес / М. Бутз // - Варшава: Вид-во Варшавського ун-ту, 1994. - С. 1-6.
2.Бондар О. Ощнювання як функщя управлшня / О. Бондар // - 2005. - //osvita.ua/publishing/textbook/137.
3. Верхола А.П. Критери ! норми якюно! ощнки знань, умшь ! навичок студенпв /АП. Верхола // Проблеми освгти. - 1995. - Вип. 1. - С. 108-115.
4. Дьяченко В.К. Коллективный способ обучения. Дидактика в диалогах / В.К. Дьяченко // М.: Народное образование, 2004. - 352 с.
5. Зайчук О. В. Управлшня яюстю освгти як складова державно! освпньо! поттики / О.В. Зайчук // Вюн. АПН Укра!ни.- 2007. - Вип. 2. - С. 18-26.
6.Колом!ець Н. 1нтерактивш технолог!! в особисшсно зорГентованш освт / Н. КоломГець // - http://osvita.ua/school/technol/982/.
7. Курятов В.М. Как организовать обучение в малых группах / В.М. Курятов // - СПб.: Педагогика, 2000. - 201 с.
8.Крикунова Л. Застосування ¡нтерактивних технологш - один ¡з напрямгав удосконалення навчального процесу на уроках математики /Л. Крикунова // -.2008). - http://osvita.ua/school/technol/334.
9. Мшерян В. в. Методичш основи подготовки та проведення навчальних занять в медичних ВУЗах / В.в. Мшерян //- Ки!в, 2008. - 80 с.
10.П'ятакова Г.П. Сучасш педагопчш технолог!! та методика !х застосування у вищш школ! / Г.П. П'ятакова, Н.М. Заячгавська //- ЛьвГв, 2003.
11.Пометун О.1 Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посГбник / О. 1 Пометун, Н.В. ВукГна, Н.Л. ДементГевська [та ¡н.] // М. - Х., 2007. - 190 с.
12. Сазоненко Г. Технолог!! дистанцшного навчання / Г. Сазоненко // - 2008). - http://osvita.ua/school/technol/1303
13.Тягло О.В. Критичне мислення / О.В. Тягло //- X.: ВГ «Основа», 2008,- 190 с.
14. Юрша О.А. Акг^защя шзнавально! дiяльностi шляхом впровадження штерактивних технологш / О.А. Юрiна // -2010 -http ://osvita.ua/ school/technol/6618.
15.Чершкова Т. Мозкова атака, як ршення педагогiчних задач / Т. Чершкова//- 2007). - http://osvita.ua/school/theory/1602.
16.Ханин В.Н. «Методы обучения в системе бизнес-образования» Методические рекомендации для преподавателей, Урало-Сибирский институт бизнеса. - 2005. - 14 с.
17. http://www.bdpu.org/ scientific_published/ Pedagogical_studios/19. Технолопзащя процесу навчання: дидактичш та фiлософськi вимiри.
18. http:// www. confesp. fl. kpi.ua/node/1026. Формування соцiальних навичок студентв пщ час кооперативного навчання.
19. Johnson D. Learning Together and Alone / D. Johnson, R. Johnson // - New Jersey: Prentice Hall, 2000. - 260 p.
20. Kagan Spencer. Kagan Cooperative learning: 2nd edition. - New York: Publishing prod., 1991. - 150 p.
ПРИМЕНЕНИЕ ИНТЕРАКТИВНОГО МЕТОДА «МОЗГОВОГО ШТУРМА» ПРИ ПРЕПОДАВАНИИ ГИСТОЛОГИИ, ЦИТОЛОГИ И ЭМБРИОЛОГИИ Шамало С.Н., Рудюк Т.Я., Чайковский Ю.Б., Демидчук А. С., Рудюк В.Л.
Работа посвящена изучению результатов внедрения интерактивного метода обучения «мозгового штурма» в процес перподавания тематических занятий по гистологии, цитологи и эмбриологии в группах иностранных студентов. Установлено, что выбранный метод оказал значительное позитивное воздействие на результаты, полученные согласно разработанных критериев оценки успеваемости студентов. Качественные и количественные показатели явились основой масштабного использования наших наработок в практике преподавания гистологии, цитологии и эмбриологии.
Ключевые слова: интерактивные методы, мозговой штурм, учебный процесс, студенты.
USE OF INTERACTIVE METHOD "BRAINSTORMING" FOR TEACHING HISTOLOGY, CYTOLOGY AND EMBRYOLOGY Shamalo S.M., Rudyuk T.Y., Chaikovsky Yu.B., Demydchuk A.S., RudyukV.L.
The study is devoted to results of the introduction of interactive method "brainstorming" in the process of teaching in histology, cytology and embryology in groups of foreign students. It was found that the chosen method had a significant positive impact on the results obtained according to the developed criteria for assessing students studying. Qualitative and quantitative indicators were the basis of our large-scale use of developments in teaching histology, cytology and embryology.
Key words: interactive methods, brainstorming, learning process, students.
УДК 614.88+376.68=111
МОЖЛИВОСТ1 УДО СКОНАЛЕННЯ АНГЛОМОВНОГО НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В З ДИСЦИПЛ1Н «МЕДИЦИНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й» ТА «ЦИВШЬНИЙ ЗАХИСТ» В УМОВАХ ШТЕГРАЦП ВИЩО1 ОСВ1ТИ ДО еВРОПЕЙСЬКОГО ОСВГГНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Запропоноваш новацп у викладанш медицини надзвичайних ситуацш та цившьного захисту полегшать для шоземних громадян з англомовною формою навчання опанування теоретичними знаннями i практичними навичками, шдвищать ягасть !х професшно! шдготовки, що, зважаючи на наслщки сучасних надзвичайних ситуацш, е дощльним, своечасним та актуально при !х лквщацп.
Ключов1 слова: медицина надзвичайних ситуацш, цившьний захист, англомовне навчання, шоземш студенти.
Одним 1з перспективних напрямюв навчання шоземних студенлв тд час штеграцп в1тчизняно! вищо! осв1ти до европейського осв1тнього середовища, е право вибору здобувати вищу медичну освпу в Укра!ш, навчаючись росшською або англшською мовами.
Процес структурного реформування нацюнальних систем вищо! осв1ти кра!н Свропи (Болонський процес) створюе единий европейський науковий та осв1тнш прост1р для шдвищення спроможносп випускниюв вищих навчальних заклад1в до працевлаштування та шдвищення моб1льност1 громадян р1зних кра!н з вищою освггою на европейському ринку прац1, тдняття конкурентоспроможност1 европейсько! вищо! школи. На сьогодш 46 европейських кра!н, включно з Укра!ною, приймають участь у Болонському процес1 [8].
Навчальна дисциплша «медицина надзвичайних ситуац1й» ставить за мету закласти основи теоретичних знань та практичних навичок з оргашзацп та проведення лшувально-евакуацшних, сан1тарно-г1г1ен1чних 1 протиетдем1чних заход1в та надання першо! медично! допомоги при надзвичайних ситуащях природного, техногенного та сощально-пол1тичного характеру.
Навчальна дисциплша «цившьний захист» дае спроможшсть оволод1ти принципами 1 способами захисту, оргашзащею та плануванням медичного 1 фармацевтичного забезпечення населения за умов надзвичайних ситуацш мирного 1 военного часу [6,7].
Практичш заняття з медицини надзвичайних ситуацш та цившьного захисту проводяться з використанням тестових завдань та ситуацшних задач для перев1рки початкового та заключного р1вшв знань. Кшькють вар1ант1в достатня для того, щоб кожен студент одержував 1ндив1дуальне завдання. Тестов1 завдання оновлюються зг1дно з вимогами часу. На практичних заняттях студенти опановують практичш навички зпдно програм. Наприклад, користування 1ндив1дуальними засобами захисту оргашв дихання (респ1раторами, ф1льтруючими протигазами, протигазом для поранених у голову), спешально! обробки (1ндив1дуальним протих1м1чним пакетом) на заняттях з цившьного захисту; надання першо! медично! допомоги постраждалим - на заняттях з медицини надзвичайних ситуацш. Упровадження шновацшних технологш навчання надало можливкть студентам засвоювати бшьший обсяг шформацп та яюсно опанувати практичш навички за менш1 пром1жки часу [5].
