CC BY
19
УДК 378 147.88 Ольга ГРУШКО
ШДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В П0ЧАТК0В01 ШКОЛИ ДО 1НТЕРАКТИВН01 ВЗА€МОДП 3 ОБДАРОВАНИМИ ДПЪМИ
У cmammi розкрито doceid тдготовки cmydemnie до ттерактивноЧ взаемоди з молодшими школярами. Наведено конкретт заедания та вправи, яю можна застосовувати з цгсю метою у процесг фаховоХ тдготовки майбутшх учителгв.
В статье представлен опыт подготовки студентов к интерактивному взаимодействию с младшими школьниками. Приведены конкретные задания и упражнения, которые можно использовать с данной целью в процессе профессиональной подготовки будущих учителей.
In the article the experience of students training to interaction with junior schoolchildren is uncovered. The tasks and exercises which can be used to get this aim in the professional training of future teachers are presented.
Сьогодш проблема обдарованосп. творчосп. штелекту виходить на перший план у державнш полпищ, визначаючи першочерговють пошуку, навчання i виховання обдарованих дпей та молоди стимулювання творчо! пращ, захисту талантов. Так, закон Украши «Про освпу» [1] передбачае створення профшьних клаав. спещал1зованих шил, пмназш, лще1в, колепум1в, навчально-виховних колектив1в, об'еднань i3 метою розвитку зд1бностей, обдарувань i таланту дпей. Найбшып обдарованим дням держава надае шдтримку, заохочуе 1х стипенд1ями, направляв на навчання i стажування до провщних впчизняних та заруб1жних осв1тн1х центр1в. Тому виникла задача шдсилення професшно! тдготовки майбутшх фах1вц1в, зокрема Ix opieHTauii на роботу з обдарованими дпъми в умовах сучасно! загальноосв1тньо! школи.
Анал1з основних досл1джень i3 проблеми обдарованост1 св1дчить про глибокий iHTepec до не! багатьох науковщв. Значний внесок у теор1ю обдарованосп зробили американсыа вчен1 Р. Стоунсбернер, А. Шведел; украшсью науковц1 I. Бех, О. Киричук, В. Моляко. Теоретичш питания обдарованост1 досл1джували численш в1тчизнян1 (Б. Ананьев,
A. Бандура, А. Брушлинський, П. Гальперш, Ю. Гшьбух, О. Ковальов, Г. Костюк,
B. Крамаренко, М. Лейтес, О. Леонтьев, В. Мясищев, С. Рубшштейн, Б. Теплов, О. TuxoviipoB. В. Юркевич та ш.) та заруб1жш (Б. Блум, Дж. Гшфорд, Ф. Монкс, Дж. Рензул1, А. Танненбаум, Л. Терман, П. Торранс та ш.) досл1дники.
В умовах вщновлення демограф1чно1 ситуацЛ в Укра!н1 невиршеними залишаються питания п1дготовки фах1вц1в до реалпацп особист1сно ор1ентованого навчання та принципу ¡ндив1дуального п1дходу до навчання та виховання обдарованих д1тей в умовах переповнених к л ас ¡в школи.
У зв'язку з цим мету cmammi вбачаемо у розкритп потенщалу штерактивних технологий навчання в п1дготовц1 майбутшх учител1в початкових к л ас ¡в до роботи з обдарованими дпъми в штерактивному режи\п. який максимально враховуе основш потреби тако! ocoOHCTOCTi.
Робота з тдготовки майбутшх учит ел ¡в початково! школи до роботи з обдарованими дпъми у Вшницькому державному педагопчному ушверситеп зд1йснюеться посл1довно i систематично упродовж усього пер1оду навчання. Увага проблемам талановито! дитини прид1ляеться п1д час вивчення основних психолого-педагопчних дисципл1н. Так, у Kypci «Загальна педагогика» першокурсники вперше стикаються з проблемою обдаровано! дитини. Шд час вивчення теми «1ндивщуальш особливост1 молодших школяр1в» студенти ознайомлюються з психолопчними особливостями прояву обдаровано! дитини у навчальному середовипц, II в1д\пнностя\1и в1д загально! маси учшв, усв1домлюють необх1дн1сть ¡ндив1дуального шдходу до таких дпей.
На заняттях з дидактики другокурсники повертаються до проблеми обдаровано! дитини шд час вивчення тем «3мiст освпи», «Форми оргашзацн навчального процесу у
початковш шко;п». «Перев1рка та оцшка знань, умшь [ навичок учшв початкових клаав» тощо. Перед студентами розкриваеться необхщшсть диференцшованого навчання, урахування особистих запит ¡в { потреб учшв, особливо обдарованих д1тей, чутливих до змюту мат ер ¡ал у. що вивчаеться, до його форми подання 1 вивчення, до форми оргашзаци роботи на заняттях, оцшювання результат! в навчально! д1яльност1 школяр1в.
Робота з розширення уявлень майбутшх учител1в початкових к л ас ¡в про обдаровану дитину продовжуеться гид час вивчення курсу «Теор1я виховання» у темах «Завдання, форми 1 методи органпацп естетико-виховно! роботи у початковш школЬ), «Розумове виховання учшв. Особливосп розумового виховання молодших школяр1в», «Роль ам'! у вихованш д1тей. Особливосп роботи з батьками молодших школяр ¡в» та ш. Студенти мають можливють звернути увагу на особливосп виховно! роботи з обдарованими д1тьми, на необхщшсть спшьних зусиль учителя 1 батыав у зазначеному аспект! Майбутш педагоги повертаються до роботи над проблемою обдаровано! дитини 1 шд час вивчення окремих методик, психолопчних дисциплш, спецкурсов та спецсемшар1в.
Завершальним етапом у вивченш особливостей роботи з обдарованими дпъми шд час здобуття осв1тньо-квал1ф1кац1йного р1вня «бакалавр» вважаемо курс «Педагопчш технологи у початковш школь). Студенти ознайомлюються з конкретними освптами технолопями, спрямованими на врахування особливостей роботи з обдарованою дитиною, зокрема з технолопями формування творчо! о со б и сто сл. методом проекпв у початковш школ! ¡нтерактивними технолопями тощо. Саме технолопчну шдготовку майбутшх учител1в початкових клаав вважаемо особливо актуальною з огляду на реалп сучасного життя.
Основна трудшсть, яку вщчувають учит ел 1 початково! школи, — надзвичайна складшсть в о р ганпацп шдивщуально-диференцшованого, особиспсно ор1ентованого навчання 1 виховання в умовах роботи з великим колективом д1тей. Вщомо, що кожна дитина, а тим бшып обдарована, потребуе концентрацм значних зусиль педагога, 1 коли у клаа е 25-30 учшв, то здшснювати яюсне навчання надзвичайно важко. Кр1м того, сучасш д1ти прагнуть до самостшносп (умова розвитку { свободи вибору). Тому навчальна взаемод1я з ними може будуватися лише на засадах дшового партнерства, взаемодов1ри 1 поваги. Розв'язати зазначену проблему, на нашу думку, можна шляхом застосування вчителями початкових клаав технолопчного шдходу, зокрема ¡нтерактивних технолопй навчання, яю на сьогодш вважаються одним п перспективних шлях1в актив!заци особиспсно! позици учасниюв освппього процесу.
Ознайомлення студенев з ¡нтерактивними технолопями починаеться з активного залучення викладачами ушверситету самих майбутшх учител1в до штерактивного навчання. Традицшш методи навчання, розраховаш на вщносно стабшьну навчальну шформацш, на сучасному еташ е малоефективними. Обсяг знань настшьки швидко змшюеться як за юльюстю, так 1 за насичешстю, що узагальнити його на лекщях 1 повшстю засвогги таким чином неможливо. Великого значения в цих умовах набувае самошдготовка, глибоке осмислення теоретичних 1 практичних основ майбутньо! професм. Цьому повною \прою вщповщають ¡нтерактивш технолоп! навчання [2]. Таю методи навчання забезпечують усвщомлену защкавлену розумову д1яльшсть студент ¡в. активне сприйняття теоретичного мат ер ¡ал у. розвиток навичок самостшного прийняття ршень п проблемних питань. Навчальний мат ер ¡ал шзнаеться на власному досвщ через експериментування, перев1рку власних гшотез 1 припущень, а знания з'являються як вщповщь на власний запит. Саме таю знания е глибокими 1 мщними.
Враховуючи вщсутшсть у науковш л1тератур1 будь-яко! чтю! класифжаци ¡нтерактивних технолопй навчання, ми користуемося визначеною О. Пометун та Л. Пироженко робочою класифп<ашю за моделями навчання, у яких реал1зуються ¡нтерактивш технолоп!. Дослщники подшяють !х на чотири групи залежно вщ мети та форм о р ганпацп навчально! д1яльносп (технолоп! кооперативного навчання; колективно-групового навчання; ситуативного моделювання; опрацювання дискуайних питань).
Технологи кооперативного навчання оргашзовуються нами як робота в парах та трупах. Робота в малих трупах надае вам учасникам навчальното процесу можливють набувати навичок сгпвроб1тництва. м1жособист1сното спшкування, вибирати з бататьох вар ¡ант ¡в найкращий, усвщомлювати способ виконання завдання, формувати майстершсть. Студента оволод1вають умшнями слухати сшвбеадника. зютавляти, пор1внювати, оцшювати думки однокурсниюв п виршення певното питания.
Групову та парну форми робота ми застосовуемо на рпних етапах засвоення матер1алу: при осмисленш нових знань, формуванш вмшь { навичок, закршленш Серед використаних технологий робота в парах «Один проти одного», «Один — удвох — всо разом», «Думати, працювати в парк обмшюватися думками», «Ротацшш тршки», «Два — чотири — ва разом», «Карусель»; робота у трупах «Д1алот», «Синтез думок», «Спшьний проект», «Пошук шформаци», «Раунд Робш» та шил.
Наведемо приклад використання технолоп! групово! робота на еташ вироблення вмшь 1 навичок при вивченш теми «Форми оргашзаци навчальното процесу у початковш школЬ). Нами була використана технолопя «Раунд Робш». Напередодш заняття студенти об'еднуються у групи, кожна з яких одержуе завдання дослщити ефектившсть конкретних форм оргашзаци навчальното процесу в початковш школ! (колективних, групових, шдршдуальних) для ефективното розвитку обдарованосп д!тей; виокремити умови, за дотримання яких ефектившсть цих форм для розвитку обдарованих д!тей шдвищуеться. Учасники кожно! групи виконують запропоноваш !м завдання, заповнюють таблиц!, готують тези доповщ. При цьому викладач може обирати студента, який звпуватиме за виконане завдання, або студенти сам! визначають того, хто повщомлятиме про результата робота групи. Спшьш зусилля спрямовуються на демонстрування можливостей конкретних форм оргашзацн навчальното процесу для розвитку обдарованих д!тей молодшого опального в!ку.
Таким чином на лабораторному занята з'являеться можлив!сть розв'язувати завдання, яю не т!льки !люструють вивчену студентами тему ! максимально залучають !х до активно! д!яльност!, а й защкавлюють майбутн!х учител!в розв'язанням конкретних завдань робота з обдарованими дпъми. Такий п!дх!д актив!зуе шзнавальний !нтерес студент!в, спонукае !х до пошуку додатково! !нформац!!, самосийно! систематизаци отриманих знань.
Технолоп! колективно-групового навчання дозволяють ефективно орган!зувати одночасну роботу уае! групи. Ми використовуемо таю технолоп!: «Обговорення проблеми в загальному кол!», «Мжрофон», «Незаюнчене речения», «Мозковий штурм», «Навчаючи учусь», «Ажурна пилка», «Кейс-метод», «Дерево ршень» та шип.
Технолопя «Ажурна пилка» дае можливють одночасно оргашзувати роботу вах студекпв ! за короткий пром!жок часу засвогги значну к!льюсть !нформац!!. Ця технолопя особливо ефективна; вона може замшити лекц!ю, коли викладач надасть студентам додаткову шформацш перед проведениям основного заняття. Наведемо фрагмент технолоп!. Напередодш заняття з теми «1ндив!дуалып особливосп молодших школяр!в» студенти об'еднуються у 5 «домашшх» груп по 4-5 оаб. Кожна група опрацьовуе шформацш про !ндив!дуальн! особливост! молодших школяр!в, надану викладачем: 1 гр. — властивосп типу нервово! системи, яю в!дображаються у темперамент! дитини; 2 гр. — шдиввдуальш особливост! вищо! нервово! д!яльност! як передумова спрямованосп розумово! активност!; 3 гр. — акселеращя ! !! вплив на готовшсть д!тей до школи та статеве дозр!вання; 4 гр. — зд!бна й обдарована дитина: и ознаки та в!дм!нност! в!д !нших; 5 гр. — шдивщуальний п!дх!д до роботи з молодшими школярами.
На пар! кожен студент отримуе картку певного кольору з номером свое! групи. Робота в «домашшх» трупах розпочинаеться з повторения та обговорення шформаци, засвоено! попередньо. Студенти спшьно створюють короткий конспект чи схему, у якш вщображена найважливша шформащя !хнього фрагмента теми. Основш вимоги до такого конспекту — зрозумшсть, стислють ! м!н!мальний обсяг.
Дал! ввдбуваеться робота в «експертних» трупах, яю утворюються з об'еднання
«сишх», «червоних», «зелених», «жовтих». Тобто, у кожнш груш опиняються студенти, що володдать шформащею про окреме питания теми «1ндив1дуальш особливосп молодших школяр1в». Кожна «експертна» трупа вислуховуе по черз1 вс1х представниюв «домашньо!» групи 1 отримуе повну шформацш з теми. Дозволяеться занотовувати мат ер ¡ал и. яю повщомляють окре\п учасники. Члени експертно! групи задають один одному запитання, уточнюють незрозумш моменти в експерт1в з того питания, яке для них видаеться незрозумшим. ГПсля цього вел студенти повертаються в «домашш» групи.
У «домашшх» трупах студенти дшяться шформащею, отриманою в «експертних» трупах. Учасники допомагають один одному у з'ясуванш певних момекпв, узагальнюють, роблять висновки. ТЙсля тако! роботи викладачу варто обговорити тему в загальному кол1, вщповюти на запитання, яю виникають, 1 пот1м задати запитання з теми на загал технолопею «Мжрофон». Ця технолопя найчаепше використовувалася нами при виевпленш теоретичних питань на практичних заняттях. Вона допомагала оргашзувати загальногрупове обговорення проблеми 1 надавала можливють кожному швидко, лакошчно висловити свою думку чи позицш. Завдяки цш технологи! у студекпв розвиваеться увага, формуеться вмшня слухати й анализу ват и повщомлення одно^рсниюв, щоб, виступаючи (коли викладач вручить «мшрофон»), не повторитися, логично викласти шформацш.
Технолопя «Незакшчеш речения» давала змогу грунтовшше працювати над висловлюваннями, пор1внювати !х. Завдяки цш технологи долаються стереотипи; студенти вшыпше себе почувають у виевпленш запропонованих питань; вщпрацьовуеться вмшня говорити стисло, по суп, продовжити попереднього виступаючого, аргументувати висловлене. Наприклад, при вивчепш теми «Перев1рка й оцшка знаиь, умшь та навичок учшв початкових клаав» студентам можна запропонувати закшчити таю речения: «Метою оцшювання роботи обдаровано! дитини може бути...», «Оцшка здобутюв обдаровано! дитини передбачае...» та шип.
Особливу цшшеть серед використаних нами шших активних технолопй мала така форма розв'язку проблемних ситуацш як «Мозковий штурм», який передбачав пошуки найкращого виршення проблеми, що винесена на вивчення. Аналпуючи конкретш виробнич1 ситуацп. студенти формували педагопчне мислення 1 моделювали основш етапи свое! майбутньо! професшно! д1яльност1. «Мозковий штурм» — це найбшып в ¡дома 1 популярна у ВНЗ штерактивна технолопя колективного обговорення проблеми. У нш можна видшити кшька еташв.
Мета першого етапу — запропонувати якомога бшыпе вар ¡ант ¡в ввдповщей на запитання. На другому еташ вщбуваеться обговорення, критика, оцшка висловлювань 1 думок. ГПсля аналпу та вщкидання хибних думок колективно знаходять правильну вщповщь на запитання.
Серед технолоп! дискусшного навчання нами використовувалися «ПРЕС», «Займи позищю», «Змши позицш», «Дискуая», «ТелевЫйне ток-шоу», «Дебати». Бшып продуктивними дискусшш технолоп! навчання е на старших курсах. Проте без спещально! шдготовчо! роботи !х застосовувати не варто. Студенти мають спочатку навчитися визначати та обгрунтовувати свою позицш, а поим вже включатися у повноцшну дискусш.
Роботу над навчанням студенев дискутувати варто починати ¿з технолоп! «ПРЕС». Вона використовуеться при обговоренш питань та виконанш вправ, у яких потр1бно зайняти й чпко аргументувати визначену позищю з проблеми, що дискутуеться. Технолопя навчае студент!в виробляти й формулювати аргумента, висловлювати думки у виразнш 1 стислш фор ми переконувати ¡нших.
Питания для проведения диску ей можуть бути запропоноваш студентам и ¡ел я прослуховування лекцп чи для обговорення на семшарг Важливою вимогою до питания, яке обирае викладач, е його дискусшшсть, тобто актуальшеть на цьому еташ для студент!в; наявшеть у майбутшх педагопв базових знань ¿з проблеми; ¡снування рпних позицш для !! розв'язання. Як дискусшш нами пропонувались таю питания: «Чи потр1бно оцшювати
досягнення обдаровано! дитини HapiBHi з досягненнями звичайних учшв?», «Яю форми сшвираш cîm'ï та школи е найбшып шидними для виявлення i розвитку таланту обдарованих д!тей?», «Чи потр1бно обдарованих д1тей навчати у спещал!зованих класах (школах)?», «Чи можна оцшювати обдаровану дитину за критер1ями, яю використовуються для звичайних учшв?» та iHmi.
1нтерактивна технолопя «Займи позищю» також використовувалася нами для роботи з дискусшними питаниями. Ïï можна застосувати на початку практичного заняття для представления значно! кшькосп погляд1в на проблему, що буде опрацьована на занята, або наприкшщ, щоб з'ясувати позищю кожного учасника щодо обговорюваного питания.
Студентам пропонуеться визначити власну позищю стосовно зазначено! проблеми («за», «проти», «не визначився»), Зайнявши позищю, учасники об\пнюються думками, уточнюють свою позищю, наводять аргумента на ïï шдтримку. Представники р1зних позицш виступають по черз1 з н ай в аж л и в i ш и м и аргументами, шд впливом яких дехто наыть може з m ¡нити свою позищю. Розглядаючи протилежш позицм з дискусшно! проблеми, студенти ознайомлювалися з альтернативними поглядами; прогнозували ÏMOBipHÎ наслщки власних педагопчних ршень для класу та для окремих учшв; на практищ намагалися вщстоювати свою точку зору; вчилися вислуховувати шших; отримували додатков! знания з теми.
Оскшьки описаш технологи застосовувалися нами не лише з метою навчання теоретичного матер1алу майбутшх учител1в, а й п метою практичного ознайомлення з потенщалом ¡нтерактивних технолопй, то обов'язковою умовою застосування будь-яксп п цих технолопй було ïï обговорення, спрямоване на включения рефлексивних процеав та проективиих yviinb студент1в. Наприклад: Що вы вгдчували nid час застосування технологи? Якг труднощг могли у вас виникнути при опрацювант матергалу, якби названа технологгя не застосовуваласъ? 3 якою метою можна застосувати таку технологт у школг? Яю труднощг можутъ виникати nid час застосування цге'г технологи з молодшими школярами? Як ïx можна подолати? Наведтъ приклади застосування цге'г технологи у шкoлi. Таке обговорення допомагае майбутшм учителям усвщомити структуру конкретно! штерактивнсп технологи!, самостшно виявити ïï переваги i недолп<и. визначити розвивальний та осв1тн1й потенщал.
Отже, застосування ¡нтерактивних технолопй у практищ ВНЗ за умови залучення студент!в до рефлексиво! д1яльност1 виконуе подвшну роль: як 3aci6 передач! програмового матер1алу та його засвоення i як cnoci6 формування у майбутшх педагопв методично! бази для штерактивно! взаемод!! з молодшими школярами у переповнених класах сучасних шил. Перспективою подалыпих розв!док з цього напряму вважаемо емшричне досл!дження ефективносп використовувано! системи !нтерактивних технологий на заняттях i3 психолого-педагопчних дисциплш для практично! п!дготовки студент!в до роботи з обдарованими дпьми в умовах загальноосвпньо! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон Украши «Про осв1ту» ввд 23 березня 1996 року // Bîchhk Верховно! Ради. — 1996. — №21. — 84 с.
2. Пометун О. I. Сучасний урок. 1нтеракгивш технолоп! навчання: наук.-методичный помбник. / О. I. Пометун, Л. В. Пироженко; за ред. О. I. Пометун. — К.: А.С.К., 2004. — 192 с.
УДК 37.018.7:17.023.35 ТетянаДОВГА
ШДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПВНАВАЛЬНИХ ЗАДАЧ I ЗАВДАНЬ У СИСТЕМ1 РОБОТИ 3 МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ
У cmammi розкрито nidxodu до створення та використання тзнавалъних задач i завданъ на Mamepicuii ргзноматтних за змгстом навчалъних предметгв у процеа тдготовки майбутнъого вчителя початково'г школи.
