CC BY
343
п?
•у
Вiта Олександрiвна Слiпенчук,
здобувачка
Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 340.12:316.3(477)
ВИХОВАННЯ ПРАВОВО1 ЛЮДИНИ ЯК ШЛЯХ ДО ПОБУДОВИ ПРАВОВОГО СУСП1ЛЬСТВА У СУЧАСН1Й УКРА1Н1
Статтю присвячено вивченню процесу правового виховання особистост1, його впливу на фор-мування правосв1домост1 людини. Проаналгзовано розумтня виховного процесу та його можливо-стей у концепца фыософп виховання С. I. Гессена. Окреслено основт напрямки виховання правовог людини в укратському сусптьствь
Ключовi слова: правове виховання, правова реальшсть, правова людина, автономiя особи-стосп, правовий вдеал, правове суспшьство, правосввдомкть, правова культура.
У сучасних умовах розвитку УкраТни важливим завданням е теоретичне розроблення 1 практична реал1защя щншсних ор1ентир1в розвитку сусшль-ства, найважлив1шим з яких е панування у сусшльств1 права, а не окремих
118
© Слтенчук В. О., 2015
людей, тобто вдеал правового сусшльства. Здшснення цього завдання багато в чому залежить вщ формування суб'екта такого сусшльства. Тому виправ-даною видаеться увага до правового виховання особистоси, формування осо-бистюних якостей шляхом пiдвищення рiвня правово! культури, у тому числi й правово! сввдомост громадян Укра!ни.
В умовах глобальних сощальних змiн саме правове виховання створюе умови для розвитку правово! активной громадян у сусшльствц прищеплюе позитивне ставлення до права; формуе почуття поваги до таких щнностей, як справедливють, свобода та рiвнiсть; забезпечуе безперешкодний доступ насе-лення до правових джерел.
Слщ зазначити, що деяы проблемнi питання з правового виховання роз-глянутi у працях таких дослвдниыв, як: В. Воднiк, О. Данильян, О. Дзьобань, О. Долгополов, В. Каптарь, Р. Кравцов, I. Лескова, О. Лукашева, С. Максимов, Л. Огородник, В. Оксамитний, В. Тищенко та ш. Проте серед роб^ щодо цих проблем бракуе дослщжень щншсно! складово! правового виховання, а аналiз взаемозв'язку правового виховання i завдання окреслення правового щеалу взагалi виконуеться вперше.
Отже, метою ще! публiкацi! е спроба вивчення особливостей i напрямiв правового виховання, що виявляються у контекст його орiентацi! на ство-рення умов для реалiзащ! iдеалу правового сусшльства i насамперед такого його складника, як правова людина.
Сьогодш можна смiливо стверджувати, що фактично зруйнована система юридичного всеобучу i призвела до зниження ефективностi правового виховання. У результат спостертаеться iнтенсивне збiльшення числа деформацiй правово! свщомост населення, а також падшня рiвня правово! культури.
Сама щея правового виховання особистостi нинi е бшьш масштабною, нiж переслiдувана мета формування правово! держави. Вона виходить на бшьш широке завдання - необхщшсть створення умов для побудови правового сусшльства, в якому кожен суб'ект визнае абсолютне верховенство права (тобто шдпорядковуеться праву). Правова реальшсть дозволяе суб'ектам правового сусшльства висловлювати свою думку i самостшно приймати рiшення.
Ученi вважають, що головними компонентами, умовами кнування правового сусшльства е: 1) тституцшт, засноваш на конструкцп сусшльного договору iнститути правово! держави i громадянського суспiльства, що гарантують громадянсьы, полiтичнi та судовi права; 2) нетституцшт, засноваш на принцип автономп розуму: а) правова людина (автономна особа) як суб'ект права, «витребувач» прав (суб'ектна умова); б) правова свщомють як щльова щншсна установка на безумовне визнання прав людини (суб'ективна умова); в) неупе-реджена думка (комунiкативна умова юнування) [3, с. 17].
Фыософське розумiння правового суспiльства полягае у визначенш його з позицiй окремо! людини, яка за сукупнiстю притаманних !й яко-стей може бути визначена як правова людина. Людина - це суб'ект, який мае iндивiдуальнi штелектуальш ознаки й усвiдомлюе себе членом сусшль-
^ва [2, c. 475]. В yмoвax cтвopення пpaвoвoгo cycпiльcтвa виникае пoтpебa y aвтoнoмнoмy cyб'eктi.
Саме aвтoнoмiя ocoбиcтocтi е кoнcтpyктивнoю ocoбливicтю i пpинципoм лiбеpaльнoï фiлocoфiï пpaвa, щo пoкaзye пoвнoтy caмoвиpaження i мipy œo-бoди, а тагаж y cyчacнoмy cycпiльcтвi виcтyпae y виглядi pеaкцiï на знеoco-блення oco6tctoctí та ïï cтaндapтизaцiю, виошвлюе пpoтеcт пpoти yтилiтapнoгo пiдxoдy дo не'1, а тaкoж пpoти мaнiпyлювaння людcькoю cвiдoмicтю.
Автoнoмнa ocoбиcтicть - це cyб'eкт, який вважае ^бе вiльним i неза-лежним членoм cycпiльcтвa. Тoбтo, вoнa екoнoмiчнo вшьна, ocкiльки мае пpaвo вибopy кoнкpетнoï тpyдoвoï дiяльнocтi, мэже веcти без пеpешкoд шд-пpиeмницькy дiяльнicть, 6ути незaлежнoю y poзв'язaннi пoлiтичниx та вде-oлoгiчниx питань. 1ншими cлoвaми, ocoбиcтocтi деpжaвa не вказуе, який життевий шляx 1и oбpaти.
Автoнoмнiй ocoбиcтocтi як cyб'eктoвi пpaвa пpитaмaннi певнi якocтi. Пo-пеpше, це cпpuйняmmя щmocmi cвoбoдu. Iï вiдмiннoю pиcoю е пpaгнення пpaвoвoï ocoбиcтocтi дo незaлежнocтi, а тaкoж пoвaжaння незaлежнocтi iншиx ocí6. Тiльки з oбpaзoм oкpемoï ocoбиcтocтi кopелюeтьcя пpaвo. Адже caмa cyть пpaвa cтвopюe неoбxiдне для aвтoнoмнoгo cyб'eктa визнання röro мopaльнoï caмocтiйнocтi [4, c. 246]. ^вна вiдcyтнicть aвтoнoмiï не мoже cтвopити yмoв для виpaження cвoбoди, у тoмy чиcлi твopчoï pеaлiзaцiï здiбнocтей [4, c. 248]. no^pyre, здаmнicmь до cамooбмeжeння. Автoнoмнa ocoбa caмocтiйнo oбмежye cебе вiдпoвiдaльнicтю, пpoявляючи пpи цьoмy cвoю здатнють дo caмooбме-ження, у тому чиош й дo caмoyпpaвлiння. ^^ете, повага до чужих прав. Автoнoмний cyб'eкт завжди пpoявляe зi Œoro бoкy пoвaгy дo чyжиx пpaв, щo вимагае дocтaтньo poзвиненoï пpaвocвiдoмocтi, а тaкoж ocoбиcтиx мopaльниx cтpимyючиx ocнoв. Пo-четвеpте, вiдпoвiдальнicmь. Автoнoмнa ocoбиcтicть висту-пае у poлi вiдпoвiдaльнoгo cyб'eктa, який ycвiдoмлюe cвoï вчинки [4, c. 240]. Бути вiдпoвiдaльним oзнaчae вiдпoвiдaти за cвoï дп, вчинки та за нacлiдки cкaзaнoгo. no-п'яте, moлepанmнicmь дo iндивiдyaльниx пpoявiв, тoбтo здaтнicть збеpегти i вcтaнoвити cпiльнicть з iншими людьми, яы чимocь вiдpiзняютьcя вiд нac caмиx. Звicнo, пpи цьoмy icнyють певш межi теpпимocтi, якi пoлягaють у нaявнocтi мopaльниx paмoк. Пo-шocте, вiдcmoювання влатих прав. Це вид i мipa мoжливoï (дoзвoленoï) пoведiнки, cпpямoвaнoï на вiднoвлення пopyше-нoгo пpaвoвoгo cтaтycy. Пoтpебa у вiдcтoювaннi влacниx пpaв виникае тoдi, кoли пocтaють пеpешкoди у pеaлiзaцiï пpaв i cвoбoд, aбo зaгpoзa ïx пopyшення, а тaкoж неoбxiднicть пpипинення пopyшення пpaв людини, ycyнення пеpешкoд для ïx здшстення i вiднoвлення пopyшенoгo пpaвa.
На фopмyвaння пpaвoвoгo cyб'eктa з poзвиненoю пpaвoвoю cвiдoмicтю значний вплив мае пpaвoве виxoвaння. Саме вщ якocтi пpaвoвoгo виxoвaння (яке забезпечуе нopмaльнy, здopoвy пpaвocвiдoмicть, шр пpизвoдить дo poз-витку ефективниx iнcтитyтiв пoзитивнoгo пpaвa) залежить piвень poзвиткy пpaвoвoгo cyб'eктa.
Для того, щоб сформувати особисткш якост правового суб'екта, необхщно направити правове виховання на засвоення правово!' поведшки. 1ншими словами, необхщно: 1) збагатити шкалу правових щнностей; 2) сформувати особист моральш якостi, включаючи самостiйнiсть, активнiсть та шщатившсть; 3) виявити можливiсть реалiзувати свiй вибiр; 4) встановити правила поведшки в сусшльствц 5) навчити розв'язувати виключно нормативним способом сшрш ситуацп; 6) ураховувати потреби та правовi позицп iнших осiб; 7) забез-печити вiдповiдальне ставлення до оточення i до себе; 8) виявляти защкавле-нiсть у самовдосконаленш; 9) засвоТти правову культуру.
Правове виховання мае певш можливост, що дозволяють створювати вагомi умови для моменту самореалiзацiï особистостi як людини правово!" [7, с. 258]. 1ншими словами, воно сприяе формуванню правово'1' культури, у тому числ й правосвiдомостi громадянина. Правове виховання дозволяе створювати конкретш умови для майбутнього розвитку суб'екта, яы сприя-ють знаходженню балансу мiж встановленням автономност i адаптованостi в самому сусшльства вiдносно процесiв i подш, що вiдбуваються в правовiй сферь Правове виховання попереджае неправову поведшку кожного шди-вiда, у тому числ^ не допускае утворення в його правосввдомост так званих антиправових настанов [7, с. 259]. Отже, правовим вихованням варто вважати оргашзований, систематичний процес формування системи правових знань, переконань, а також навичок правомiрноï поведшки.
Сьогодш вщчуваеться досить гостра потреба у визначенш змкту, основно1 мети та завдань правового виховання людини, що забезпечують не лише про-цес розвитку, але й процес формування громадянина, якого вщзначае мораль-шсть, патрютизм, професiйна компетентшсть, творче начало. Усе це викликае прагнення самоудосконалюватися, появу почуття обов'язку, вщповвдальшсть.
Щоб зрозумiти змiст, головну мету та завдання правового виховання, зосе-редимо увагу на концепцй стадiального розвитку особистостi. Вiдповiдно до ще1 концепцй процес виховання починаеться з впливу зовшшнього оточення на дитину, що позначаеться на формуванш автономно!" особистостi. Росiйський фiлософ С. I. Гессен у свош концепцй' фiлософiï виховання мислив саме у цьому напрямку. Головну мету освгги Гессен вбачав у формуванш вшьно']", вщповЬ дально1 особистостi з високими моральними засадами. Освгга, на його думку, мала важливе завдання: сформувати в людиш повагу до права, висою моральш якост, пояснити i збагатити важливi культурнi цiнностi. Учений вважав, що процес виховання не може здшснюватися без зовшшнього примусу до дп. Примус вш розглядав як невiд'емний факт життя, створений природою людини. Отже, головним завданням виховання е поеднання примусу з свободою, яка поступово скасовуе кожний акт примушування. На думку Гессена, особистсть за свое життя проходить кшька еташв: аномп, гетерономп, автономп, якi ввд-повiдають стадiям дошкiльноï, шкiльноï та позашкiльноï освгги. Кожна людина народжуеться у сташ аномй". Аномiя пов'язана з дитинством, природним станом кожно! людини. Гетерономiя наступае в момент сощального розвитку
людини (коли дитина з дитячого садка переходить до школи) [7, с. 27-28]. Школа i право взаемопов'язаш мiж собою, тому що саме в школi розвиваеться сусшльна свiдомiсть i формуеться правове ввдчуття у особистостi. За С. I. Гес-сеном, школа повинна правильно оргашзувати шкiльне життя, Грунтуючись на правовому вихованш, прищеплювати дiтям прагнення до свободи.
Останньою стадiею е автономiя, на нiй базуеться моральна осв™. Бути моральним можна тшьки добровiльно, вважаючи це сво'1'м обов'язком. Автономна освгга в ушверситет мае бути заснована на самоосвш. Вiдтак освiта в унiверситетi закшчуеться не отриманням диплома, а отриманням виховання.
Варто дослухатись до думки професора С. I. Максимова, який ствер-джуе, що змшити систему правового виховання в Укра1Ш можна на основi штегрально1 концепцп правово1 реальностi. Головним елементом концепцп' правово!" реальностi е правова особистють. Ця концепцiя орiентована на комушкативну модель правового виховання. Тому головною метою у процес правового виховання е формування i реалiзацiя правово'1' особистостi через механiзм правово'1' культури та мехашзм формування правосвiдомостi. А змкт правового виховання складаеться з рiзних елементiв правово'1' реальностi: формування правосввдомостц вiдповiдального ставлення до прав i обов'языв людини, а також до правових щнностей. Змiст правового виховання охоплю-еться такими структурними компонентами, як: а) шформацшний (шфор-мування особистостi про юридичнi норми, принципи, право); б) ощнний (формування правильного ставлення до права); в) регулятивний (виховання правомiрноï поведшки); г) легггимацшний (виховання усвiдомлення необхщ-ност правових норм); д) органiзацiйний (громадсьы та державнi iнститути органiзовують дiяльнiсть суб'ектiв правового виховання) [7, с. 30].
Шдсумовуючи, слiд пiдкреслити, що головною метою правового виховання особистост е: потреба сформувати в кожнш людиш певнi риси й якост характеру; удосконалити спосiб мислення; укоршити в правосвiдомостi гли-бою правовi знання, цiнностi та звички правомiрноï поведiнки; конкретизу-вати поведшку i вчинки; направити людину на шлях саморозвитку. До того ж, мету правового виховання особистост можна конкретизувати через таку систему завдань: 1) надання людиш певних правових знань, а також навчити ïï поважати закони i дотримуватися ix. Тобто, шдвищити рiвень правово'1' культури, який може скоротити чисельшсть правопорушень. Кожна людина, зна-ючи сво1 права й обов'язки, зможе грамотно себе захистити ввд незаконних дш з боку виконавчих оргашв [1, с. 117]; 2) забезпечення i визнання основних прав людини як гумашстичш щнност i едино'1' норми для усix людей при повнш вiдсутностi дискримiнацiï. На такому принцип i будуеться демокра-тичне, ввдкрите, правове суспiльство; 3) розумшня взаемозв'язку, що iснуе мiж основними щеями свободи, а також вщповщальшстю i правами людини; 4) вiра у вищу справедливiсть [6, с. 63]; 5) утвердження високо'1 гумашстично']" моралi, включаючи й повагу до таких правових щнностей, як рiвнiсть, справедливють, свобода; 6) вмiння розв'язувати iснуючi конфлiкти вiдповiдно до справжшх
демократичних принцишв. Здатшсть самостшно робити життево важливий вибiр, виходячи з гумашстичних щнностей, виробляти вщповвдальшсть за сво! вчинки; 7) формування правово!' культури за допомогою правово! освГти, яка повною мiрою дае певш знання про полiтичну систему та владу; 8) розвиток критичного мислення, яке забезпечуе здатшсть вщстоювати особисту позищю у певних питаннях, умГти знаходити новi iдеï, аналiзувати сво! дГ!, брати участь у дебатах, дискусГях, переосмислювати деякi вчинки; 9) формування особливого штелекту, який сприяе культурному плюралiзму, толерантному ставленню до загальнолюдських щнностей; 10) вироблення потреби у правовш поведшщ
В основГ фГлософГ! правового виховання лежить правова освгга. Щоб шд-вищити рiвень правово! освГти, потрГ6но створити оптимальш умови набуття правових знань, зокрема: а) правова шдготовка та шдвищення !"! рГвня; б) шфор-мування громадян про правову дГяльшсть держави; в) безперешкодний доступ громадян до правових джерел; г) удосконалення змГсту правово! освгги; д) збе-реження кторичних традицiй, а також !х розвиток.
Правова освiта як мiра необхiдностi на шляху до правового виховання осо-6истостГ починаеться з дитячого садка, коли вщбуваеться своерщний перехiд вГд iснування в природних умовах до початку життя в сощумг Перюд шкгль-ного розвитку пов'язаний з вихованням сусшльно! свадомост в дитини. Норми правово! поведшки е певною мГрою нав'язаними правилами. Але це не озна-чае, що крГзь призму нав'язаних правил не повинна простежуватися свобода вибору. 1ншими словами, потрГ6но, щоб свобода i нав'язування (тобто примус) не були двома взаемовиключними явищами, а тГсно сшвпрацювали мГж собою.
Говорячи про моральне виховання й освГту, не можна оминути чи не голов-ний чинник - добровгльне виконання конкретних дш, пов'язаних з велшням моральних принципГв i норм. У цьому разi примус не спрацюе, бо неможливо змусити людину стати моральною. Моральшсть виникае тодГ, коли людина перестае бути лише членом сусшльства. Тшьки правильна орiентацiя, спря-мована на щеал правового виховання, в основГ якого лежить свобода вибору, може привести до формування правово! особистость
Таким чином, шлях до вдосконалення правово! людини пролягае через сприйняття щеалу правового сусшльства. Правове сусшльство передбачае наявшсть автономного суб'екта. Щоб автономна особистГсть набула вщповвд-них якостей, слад придглити належну увагу ïï правовому вихованню. Правове виховання - це оргашзований процес, що впливае на свадомють громадян Укра-!ни, створюе в правосвГдомостГ систему правових переконань, правових знань, правових щнностей, а також виробляе усвГдомлену звичку правово! поведшки.
Список лггератури:
1. Волкова Н. П. Педагопка : поаб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. П. Волкова. - К. : Ака-дем1я, 2001. - 528 с.
2. Копейчиков В. В. Правознавство / В. В. Копейчиков. - Х. : Юршком 1нтер, 2006. - 915 с.
3. Максимов С. I. Канпвський проект правового сусшльства i нов1 демократп / С. I. Максимов // Проблеми фшософп права. - Т. IV-V. - Ктв, Чертвщ : Рута, 2008. - С. 17-23.
4. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления : монография / С. И. Максимов. - Х. : Право, 2002. - 328 с.
5. Максимов С. I. Методолопчш основи правового виховання / С. I. Максимов // Вкник Нац. юрид. акад. Украши iм. Ярослава Мудрого. Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полиолопя, соцюлопя / ред. кол. : А. П. Гетьман та ш. - Х. : Право, 2010. - Вип. 6. - С. 53-62.
6. Огородник Л. Становлення системи громадянського виховання в умовах розвитку укра-1нсько1 державност / Л. Огородник // Проблеми освии / гол. ред. В. Г. Кремень. - К. : Наук.-ме-тод. центр вищо1 освгги, 2001. - Вип. 26. - С. 62-67.
7. Правове виховання в сучаснш Укра'М : монографiя / А. П. Гетьман, Л. М. Герасша, О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань та ш. ; за ред. В. Я. Тащя, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. - Х. : Право, 2010. - 368 с.
Слипенчук В. А. Воспитание правового человека как путь к построению правового общества в современной Украине.
Статья посвящена изучению процесса правового воспитания личности, его влияния на формирование правосознания. Проанализировано понимание воспитательного процесса и его возможностей в концепции философии воспитания С. И. Гессена. Определены основные направления воспитания правового человека в украинском обществе.
Ключевые слова: правовое воспитание, правовая реальность, правовой человек, автономия личности, правовой идеал, правовое общество, правосознание, правовая культура.
Slipenchuk V. A. Education of legal human as way to the construction of law governed society in contemporary Ukraine.
The article is devoted to the study of the process of legal education of the individual, the impact on the formation of legal consciousness. Analyzed understanding of the educational process and its possibilities in the concept of philosophy of education S.I. Hessen. Defined the main directions of education legal human in Ukrainian society.
Key words: legal education, legal reality, legal human, autonomy of personality, legal ideal, law-governed society, legal consciousness, legal culture.
Надшшла до редколегй 18.12.2014 р.
