CC BY
25
ботанического сада им. Н.Н. Гришко // Интродукция и селекция ароматических и лекарственных растений: Междунар. научн.- практ. конф. Ялта, 8-12 июня 2009 г. -Симферополь, 2009. - С.29.
3. Былов В.Н. Интродукция и сортооценка многолетников // Цветоводство. -1963.- № 2 - С. 3-5.
4. Былов В.Н. Основы сортоизучения и сортооценки декоративных растений при интродукции // Бюл. Главн. ботан. сада АН СССР. - М.: Наука, 1971. - Вып. 81. - С. 69-77.
5. Клименко З.К., Васьковская С.В. О формировании сортовых ресурсов садовых роз в Украине // 1нтродукщя рослин - 2008.- № 3.- С. 34-39.
6. Клименко В.Н., Клименко З.К. Методика первичного сортоизучения садовых роз. - Ялта: ГНБС, 1971. - 21 с.
7. Методика проведення експертизи сорив троянди (Rosa L.) на вщмшшсть, однорщшсть та стабшьшсть. - К.: Алефа, 2007. - Вип. 1, Ч. 3. - С. 173-193.
8. Рубцова О.Л. Основш тенденци св^ово! колекци троянд // 1нтродукщя рослин. - 2003. - №3. - С.19-22.
9. Рубцова О.Л. Рщ Rosa L. в Укра!ш: генофонд, iсторiя, напрями дослщжень, досягнення та перспективи. - К.: Фешкс, 2009. - 344 с.
10. Modem Roses XI. - London: Academik Press. - 2000. - 638 p.
Рекомендовано к печати д.б.н., проф. Клименко З.К.
ВОДЯНИЙ ГОР1Х ПЛАВАЮЧИЙ - TRAPA NATANS L. S.L. ТА НЕОБХ1ДН1 ЗАХОДИ ДЛЯ ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ В УКРА1Н1
А.Я. Д1ДУХ
Боташчний сад ím. акад. О. В. Фомша Ки!вського нащонального ушверситету
ÍMem Тараса Шевченка
Вступ
Рщ Trapa L. належить до монотипно! родини Trapaceae Dum. За А. Л. Тахтаджяном, рослини роду вщносяться до релшив третинно! епохи [16]. Кшьюсть вцщв роду Trapa дос не встановлена внаслщок того, що серед дослщниюв немае едино! думки щодо таксономiчного трактування численних рiзновидностей та форм у межах роду. Так, для европейсько! частини СНД за особливостями форми плодiв було видiлено 3 види [17]. Шзшше для европейсько! частини СНД та Кавказу у "Флорi СССР" наведено 13 видiв. В Укра!ш у "Флорi УРСР" наводиться 6, а через 10 роюв -вже 9 видiв [3, 4]. Загальна кiлькiсть вцщв у европейськiй частинi СНД та Кавказу - 29, проте вони не охоплюють свiтового рiзноманiття форм водяного горiха [2]. В систематичному зведенш родини наводиться близько 30 вцщв роду Trapa або один полiморфний вид [23]. За переглянутими вiсьмома системами, родина Trapaceae представлена одним родом - Trapa, але з рiзною кiлькiстю видiв [22].
Згщно з класифiкацiею за методом Браун-Бланке, вс вiдомi на територи Укра!ни угруповання Trapa належать до асощаци Тгapetum natantis Müller еt Gегs 1960, союзу Nymphaeon albae Oberd. 1957, порядку Potametalia W. Koch 1926, класу Potametea Klika in Klika et Novak 1941 [15]. Таю види, як: T. danubialis Dobrocz, T. macrorhiza Dobrocz., T. maeotica G.Woron., T. pseudocolchica V.Vassil. та T. flerovii Dobrocz. приурочеш до заводей на пониззi рiчок Дншра, Днiстра, Дунаю та Швденного Бугу i е вузькими ендемшами. В старицях та рукавах Дншра поширеш T. borysthenica V.Vassil. та T. ucrainica V.Vassil; T. natans L. поширений в басейш рiчки Сiверський Донець, в заводях Закарпаття i частково Полюся. На швшчному сходi поширений вид T. rossica V.Vassil. Зараз T. natans L. s.l. - характерний елемент водно! укоршено! рослинноси, яка е складовою частиною надводно-водно-повiтряних угруповань. В них, ^ím названого
виду, дом^ють Nuphar lutea (L.) Smith, Nymphodes peltata (S. G. Gmel.) O. Kuntze та Nymphaea alba L. Це рщюеш для Украши рeлiктовi угруповання, занеееш до "Зелено1' книги" Украши [7]. T. natans L. s.l. - водяний горiх плаваючий - був занеоений до Червонох' книги Украшеько!' PCP [1G], Червоно1' книги Украши [18], Червонох' книги Украши [19], як вимираючий вид, що характеризуетьоя значним окороченням площ протягом дрyгоï половини минулого cтолiття. Вид вирiзняeтьcя значною мiнливicтю, що епонукало деяких доелщниюв розрiзняти, залежно вiд форми вcieï роелини, ïï лиcткiв та форми i будови плодiв, декшька такcонiв у ранзi виду, тдвиду.
Мета роботи - проаналiзyвати л^ературш вiдомоcтi про рiд Trapa L. та зютавити з ними результати влаших доcлiджeнь видiв роду; доалщити морфологiю та eкологiю прeдcтавникiв роду в умовах природи та культури; провести опжи за такcономiчним ключем та з'яаувати оcновнi дiагноcтичнi параметри плоду.
Об'екти i методика дослвджень
Робота проводила^ з iнтродyкованими родинами роду Trapa, якi вирощувалиая в щентичних умовах бетонованих баceйнiв, захищеного та вiдкритого rрyнтiв Ботанiчного ааду iм. акад. О. В. Фомша, актору тропiчних та cyбтропiчних ро^лин. Piд представлений такими видами: T. borysthenica V. Vassil., T. danubialis Dobrocz., T. japonica Fler., T. maximowiczii Korsch., T. natans L., T. ssp. natans L. та T. sibirica Fler. [13]. При цьому значну увагу було придшено родинам, яю добре зарекомендували ceбe в кyльтyрi, тобто виявилиcя перотективними для подальшого викориcтання. Проводили ceзонний монiторинг з 2GGG по 2G1G рр. природних попyляцiй роду Trapa. Польовi доcлiджeння водноï роcлинноcтi рiчок проводили маршрyтно-eкcпeдицiйним, напiвcтацiонарним, вiзyальним, рекогноодирувальним та еколого-ценотичним методами [1]. ^а^ф^^ю роcлинних угруповань у мicцях зростання прeдcтавникiв роду Trapa проводили згщно з принципами й методами cхiдноeвропeйcькоï гeоботанiчноï школи [1]. Cиcтeматичний аналiз прeдcтавникiв роду Trapa наведено за отстемами А.Л. Тахтаджяна [16], R. K. Brummitt [22].
Результати дослщжень
На cьогоднi в Украïнi незмшених гоcподарcькою дiяльнicтю людини ландшафтiв практично не залишилоcь. Охорона видiв тварин, занeceних до Чeрвоноï книги Украши i мiжнародних Червоних cпиcкiв, здiйcнюeтьcя шляхом обмеження ïx викориcтання, поcилeння вiдповiдальноcтi за незаконне добування або знищення, cтворeння тeриторiй та об'екив природно-заповiдного фонду у мicцяx, що мають важливе значення для цих тварин, розроблення i виконання ^льних мiжнародниx наyково-доcлiдниx програм та плашв дiй. Сам факт включення того або шшого виду до Червоно!' книги не забезпечуе його виживання та не гарантуе його збереження. Навпаки, потрапляння виду до зазначеного документу cвiдчить про те, що на цей вид треба звернути увагу та провести з ним цший перелж комплeкcниx заxодiв, отрямованих на його охорону, збереження його мшцезростань та умов для розмноження. Тому ошбливо актуальною е робота з окремими видами роcлинноcтi, що занeceнi до Чeрвоноï книги Украши таким чином, щоб розробити для кожного з них необхщний комплете заxодiв з метою ïx охорони та збереження, аби й наcтyпнi поколшня могли бачити цi види у cвоeмy природному ceрeдовищi [7; 10; 19].
Проблема cтоcyeтьcя cитyацiï з дуже цiкавим видом водноï роcлини T. natans L. s.l. - рeлiктовоï роcлини трeтинноï епохи. У США при аналопчнш проблeмi були здiйcнeнi cпроби обмежити чиceльнicть роcлини. Piзнi iнжeнeрнi cxeми дозволили практично зд^нити в 5G-6G рр. ХХ ст. контроль над розвитком T. natans. В 2GGG р. на програму контролю за чиceльнicтю водяного горixа в штаи Вермонт було витрачено рекордну cyмy, близько $ 5GGGGG [21]. Для обмеження чиceльноcтi T. natans американщ заcтоcyвали головним чином ручне й мехашчне вилучення з eкоcиcтeми. Вiдзначeно, що перотективними можуть виявитиcя методи бiологiчноï боротьби з викориcтанням тварин, що активно xарчyютьcя вегетуючими чаcтинами й плодами ро^ини.
В 1967-68 рр. I. Л. Корелякова BÍAMÍ4ana дуже низьку чисельшсть водяного ropixa на всш площi Кшвського водосховища. Дослщниця знайшла цю рослину тiльки в першш рiк пiсля затоплення (1965), а вже на другий рш, в 1966 р., цей вид не було знайдено. За ïï даними, T. natans був вiдмiчений всього у декшькох мiсцях, що пiзнiше були зaтопленi водами водосховища, причому у деяких мiсцях вш утворював досить густi зaростi (в райош селища Окунiве). В 1965 р. були знайдеш дуже невелик розетки цieï рослини в дiaметрi не бiльше 10-15 см. на глибиш близько 3,5 м у двох пунктах; в 1966 р. водяного горiхa не було знайдено тд час дослщжень, а в 1967 р. було знайдено единий невеликий екземпляр рослини в райош Нового Глiбовa [9].
За даними Д. Н. Доброчаево].', на територп Укрaïни в межах роду Trapa н^чуеться 9 видiв цiеï рослини: T. borysthenica V.Vassil. - водяний горiх днiпровський; T. danubialis Dobrocz. - водяний горiх дунайський; T. flerovii Dobrocz. - водяний горiх Флерова; T. macrorhiza Dobrocz. - водяний горiх великокореневий; T. maeotica G.Woron. - водяний горiх азовський; T. natans - водяний горiх плаваючий; T. pseudocolchica V.Vassil. - водяний горiх неспрaвжньоколхiдський; T. rossica V.Vassil. - водяний горiх росiйський; T. ucrainica V.Vassil. - водяний горiх украшський [20].
В 1982 р. Д. В. Дубина вiдмiчaв значне зменшення популяцп рослини, що спостершалося на територп Украши у другш половинi 20-го столiття. Вiн писав, що основними факторами, яю значним чином вплинули на скорочення площ, зайнятих угрупованнями T. natans L. s.l., е зниження рiвня води у водоймах внaслiдок мелюраци та ïx забруднення. Було встановлено, що за останш 30 роюв площi знаходження бiоценозiв T. natans L. s.l. зменшилися майже вдвiчi. Причинами зниження чисельностi виду вважалися мелiорaтивнi роботи, пересихання, забруднення та засолення водойм, пряме знищення шляхом збирання його плодiв [5]. Проте останшми десятилiттями помiчaеться збiльшення чисельност водяного горixa у Киïвському та Кашвському водосховищах, особливо в ïx верxнix частинах, де вiн набув значного поширення, утворюючи досить велик суцiльнi масиви. Саме ця властившть - утворення великих суцiльниx заростей - створюе значш проблеми для рибогосподaрськоï експлуaтaцiï верxiв'ïв водосховищ [6].
У 1992 р. О. I. Кузьмiчов також повщомляв про знахщку нового виду -T. vilkoviensis V.Vassil. - водяного горixa вилковського, що зростае в дельт Дунаю [12].
За даними А. Н. Крaсновоï (2001), в нашш крахш зростають також iншi види, таю як: T. colchica Albov. - водяний горix колxiдський, T. cruciata (Gluck) V.Vassil. - водяний горix хрестовидний. А. Н. Краснова [11] наводить вiдомi види водяного горixa европейськоï групи, що потребують охоронних зaxодiв i зустрiчaються на територи Украши: T. maeotica трапляеться в Украм по рiчцi Конка; T. colchica - в пониззi Дншра; T. cruciata - в басейш рiчки Сура; T. rossica - в областях Житомирськш, Киïвськiй, Черншвськш, Чернiгiвськiй, Хaркiвськiй, Зaпорiзькiй, Лугaнськiй; вважаеться ендемжом. Види сxiдноевропейськоï групи, що потребують охоронних зaxодiв, тaкi: T. Borysthenica - зустрiчaеться в Житомирськш област (по рiчцi Тетерев), Херсонськш (Гола Пристань) та в плавнях Дншровського лиману; T. danubialis - в Кшйськш дельтi Дунаю, ендемщ T. macrorhiza - в старицях нижнього Дншра, на плавнях по рiчцi Конка; ендемж, очевидно, зник, тож необхщно провести пошуки виду; T. pseudocolchica - в нижнш частит Дунаю та шших твденних рiчок, вважаеться ендемiком; T. flerovii - в басейнах Швденного Бугу, Дшстра; T. ucrainica - в затоках Дншра та його притоюв, на озерi Загнай та шших водоймах. Наведет в робой мшцезростання вимагають детального уточнення та зв'язку iз сьогоденням. Проте фундаментальних роб^ iз систематики виду на територи нaшоï кра1ни не проводилося понад 40 рокiв.
За проведеним нами мошторингом впродовж 2000-2010 рр. наводимо швентаризацш видiв роду Trapa, що потребують охорони i зустрiчaються зараз на територп Украши:
T. borysthenica зустрiчaеться:
- в твшчнш частит Укра!ни: Ки!вська обл., Голосивський лю, оз. Дiдорiвка, урочище Пшеничне, лучна дослiдна станцiя бiля с. Козаровичи; Житомирська обл., ставки бия с. Коротники;
- в центральнш частит: Полтавська обл. та Вшницька обл., р. Швденний Буг,
р. Соб;
- в твденнш частит: Дншропетровська обл., заплави р. Дшпро; Херсонська обл., Голо-Пристанський р-н, в плавнях Дншровського лиману; Бериславський р-н, рукав Орехова, р. Дшпро; в схщний частит: Харювська обл., долина р. Уди;
Т. danubialis - в твденнш частит Украши: Одеська обл., р-н Вилкового, дельта р. Дунай, 1зма!льський р-н, лиман Картал, Кшшський р-н, водойма Лазарки, чилшська дельта р. Дунай;
Т. _ЦвгвуН - в твденнш частит Украши: Одеська обл., заплава р. Дтстер;
Т. таегвгЫга - в твденнш частит Украши: Херсонська обл., м. Цюрупинськ, затока р. Конка; старищ р. Дншро;
Т. тасаНаа - в твденнш частит Украши: Херсонська обл., м. Цюрупинськ, затоки р. Конка;
Т. na.ta.ns:
- у захвднш частит Украши: Закарпатська обл., р. Чорна вода, р. Уж, р. Латориця.;
- у твшчнш частит Украши: Кшвська обл., затока р. Дншро, бшя с. Казаровичи; Житомирська обл., Чершпвська обл., русло р. Уборть, р. Тетерiв;
- у твденнш частит Украши: Запорiзька обл., заплава Зажний, р. Кожки; Одеська обл., 1зма!льський р-н, Делююв Кут, заповщник Дунайсью плавш, оз. Бше, заплава р. Дшпро;
Т. pseudocolchica - у твденнш частит Украши: Одеська обл., водойми островiв Кшшсько! дельти р. Дунай;
Т. rossica - у твшчнш частит Украши: Житомирська обл., Чершпвська обл., р. Мика, р. Дшпро; у центральнш частит Украши: Вшницька обл., р. Швденний Буг; Кшвська обл., ставки Голосивського парку; Жуюв Острiв, затока р Дншро, с. Ржищев;
Т. ucrainica - у твденнш частит Украши: Одеська обл., Кшшський р-н, водойми островiв Кшшсько! Дельти р. Дунай.
Описи проводились за таксономiчним ключем та основними дiагностичними параметрами плоду (рис.) На нашу думку, якщо у водоймi спостер^аеться активний розвиток популяцп водяного горiха, то це може свщчити про сприятливi фiзико-хiмiчнi умови його зростання та про вщсутшсть або недостатнш розвиток його ф^офапв. Ми вважаемо, що масове розростання популяцп водяного горiха, який полюбляе евтрофш замкнув або малопроточш водойми, що спостершаеться у верхiв'ях Ки!вського та Кашвського водосховищ протягом останнiх 10-15 роюв, сталося в результатi зниження антропогенного навантаження на регiон, насамперед зменшення судноплавства. Деяк1 вiтчизнянi гщроботашки вважають масовий розвиток рослини у верхiв'ях водоймища наслiдком триваючих природних сукцесiйних процесiв, якi неминуче починаються при формуванш водно! флори будь-яко! штучно! водойми. Вони також вказують на те, що у недалекому майбутньому чисельшсть рослини повинна зменшитися. Рiзнi державнi установи, такi як: Головне державне управлшня охорони, використання i вiдтворення водних живих ресурав та регулювання рибальства у мюи Киевi та Ки!вськiй обл. та Мшютерство охорони навколишнього природного середовища Укра!ни неоднарозово звертались до науково-дослщних установ Нацiонально! академi! наук Укра!ни з проханням санкцiонувати проведення мелюративних заходiв у верхiв'! Ки!вського водосховища, спрямованих на зменшення чисельностi ще! червонокнижно! рослини. Були навiть опублжоваш деякi роботи, де взагалi пропонуеться виключити цей вид з третього видання Червоно! книги Укра!ни [14].
Рис. Д1агностичш параметри плоду (схема):
а) довжина плоду;
б) довжина мiж верхнiми родами;
в) довжина мiж нижнiми рогами;
г) довжина вщ верхiвки шийки до верхнього рогу;
д) довжина вщ верхiвки шийки до нижнього рогу;
е) ширина шийки;
ж) висота шийки.
Висновки
Детальне вивчення проблеми тсля аналiзу рiзноманiтних наукових публшацш, численних консультацiй з вiтчизняними та зарубiжними фахiвцями показало, що виршення проблеми охорони та збереження T. natans L. s.l. не можуть бути таким однобiчним. Зараз це питання вимагае науково обгрунтованих заходiв екологiчного менеджменту. Бiльше того, проведення робiт, а також питання включення, або виключення рослини з Червонох' книги Украши неможливо вирiшити без даних про чисельшсть виду, дослщжень його екологи, систематики та мюць зростання на територи Украши. Цшком очевидним е те, що конче необхщна комплексна державна програма, спрямована на проведення швентаризаци виду в межах Украши. Тшьки пiсля проведення таких заходiв можливо буде сказати точно, яю види T. natans L. s.l. на
територп нашо! кра!ни потребують заходiв особливо! охорони, а для яких можливо застосувати заходи обмеження !х чисельностi. Для зниження негативних наслiдкiв розвитку дано! рослини у водоймi й для регуляци !! чисельностi, поряд з мехашчними методами боротьби, необхiдно розробити й випробувати на практицi бiологiчнi. Неврахування eдностi довкiлля, а також динамiчних змiн гiдрофiльно! рослинностi рiчково! мережi з поверхневим водозабором i рiчковим стоком е основною причиною, що вимагае сьогоднi першочергового вирiшення. Головне та основне в цш проблемi -те, що цим однорiчним водним рослинами властивi багаторiчнi флуктуацп чисельностi при змiнi умов шнування. Це призводить до пригнiчення популяцш аж до повного !х зникнення. Поновлення чисельност рослин може вщбуватися через 4-5 рокiв за рахунок замулених плодiв. Збереження та вивчення рщкюних та зникаючих гiдрофiтiв в Укра!ш можливе шляхом постiйного мошторингу !х популяцiй та тривало! штродукцп комплексними методами. Умови водного середовища надзвичайно складнi та сильно варшють, тому для ретельного вивчення рослин ще! групи найбiльш об'ективною е методолопя моделювання контрольованих умов юнування в штучних басейнах ботанiчних установ при комплексному вивченш бiоекологiчних властивостей штродукованих видiв з подальшою рештродукщею в природу.
Автор висловлюе щиру подяку А. A. Куземко, В. Л. Долинському,
0. Л. Савицькому, Г. А. Чорнiй за надання необхщних лiтературних джерел, матерiалiв, щнш рекомендацi! та поради при пщготовщ статтi.
Список л1тератури
1. Александрова В. Д. Классификация растительности. Обзор принципов классификации, классификационных систем в разных геоботанических школах. - Л.: Наука, 1969. - 275 с.
2. Васильев В. Н. Водяной орех и перспективы его культуры в СССР. - М.,1960.
- 100 с.
3. Доброчаева Д. М. Родина Водяногорiховi - Hydrocaryaceae // Визначник рослин Укра!ни. - К.: Урожай, 1965. - С. 484-485.
4. Доброчаева Д. М., М'якушко Т.Я., Сябряй С.В. Водяний горiх (рвд Тгара L.) в басейш середньо! частини р. Дшпро // Укр. ботан. журн. - К., 1986. - Т. 43, № 1. - С. 8790.
5. Дубина Д. В. Поширення, еколопя й фенолопя Trapa natans L. s.l. (Trapaceae) на Укра!ш // Бот. журн., № 5, 1982. - С. 659-667.
6. Макрофиты - индикаторы изменений природной среды / Д. В. Дубына, С. Гейни, З. Гроудова и др. - К.: Наукова Думка, 1993. - 433 с.
7. Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества.- К.: Наукова думка, 1987. - 216 с.
8. 1ванова I. Ю., Широка З.О., Паньков 1.В. Вища водна рослиншсть Ки!вського й Каховського водосховищ шсля авари на ЧАЕС // Гидробиол. журн. - 1997. - Т. 33, №
1. - С. 97-112.
9. Корелякова I. Л. Водна рослиншсть русла i водойм додатково! системи верхньо! течп Дшпра // Укр. ботан. журн. - 1963. - Т. 20, № 2. - С. 80-87.
10. Красная книга Украинской ССР. Червона книга Укра!нсько! РСР. - К.: Наукова думка, 1980. - 504 с.
11. Краснова А. Н. Проблемы охраны генофонда гидрофильной флоры. -Рыбинск: ОАО "Рыбинский Дом печати", 2001. - 160 с.
12. Кузьмичев А. И. Гигрофильная флора юго-запада Русской равнины и ее генезис. - СПб., 1992. - 215 с.
13. Мазур Т. П., Дщух М.Я. Водш та прибережно-водш рослини Боташчного саду iм. акад. О. В. Фомша // Вюн. Ки!в. ун-ту: 1нтродукщя та збереження рослинного рiзноманiття. - К.: Вид. Центр "Ки!вський ун-т", 2004. - Вип. 7. - С. 36-38.
14. Савицкий А. Л., Афанасьев С.А., Зорина-Сахарова Е.Е. Распространение водяного ореха Trapa natans L. s.l. в Украине и некоторые подходы к его охране и
ограничению его численности // Наук. записки Тернопшьського нащонального ушверситету iM. Володимира Гнатюка. Серiя Бiологiя. Спецiальнiй випуск "Пдроеколопя". - 2005. - Вип. 3 (26). - С. 388-390.
15. Соломаха В. А. Синтаксономiя рослинност Украши // Укр. ф^оцен. зб. -Кшв, 1996. - Сер. А. Вип. 4 (5). - 119 с.
16. Тахтаджян А. Л. Система магнолиофитов. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
17. Флеров А. Ф. Систематика и ботаническая география рода Trapa.- М.: Изд-во Глав. бот.сада, 1925. - Т. 24. - С. 13-45.
18. Червона книга Украши. Рослинний св^. - К.: Украшська енциклопедiя iм. М. П. Бажана, 1996. - 608 с.
19. Червона книга Украши. Рослинний св^. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900с.
20. Определитель высших растений Украины. - К.: Наукова думка, 1987. - 548 с.
21. Madsen J. Invasions and declines in submersed macrophytes in Lake George and other Adirondack Lakes //Lake and Reserve Management, 1994. - V. 10. - S. 19-23.
22. Brummitt R. K. Vascular plant families and genera. - Royal Botanic Gardens Kew. - 1992. - 804 s.
23. Willis J. C. A dictionary of the flowering plants and ferns. - Cambridge Univ. press. - 1973. - Vol. 8. - 1245 s.
Рекомендовано к печати д.б.н. Коба В.П.
К СОВРЕМЕННОЙ ОЦЕНКЕ ПАРКА ИМ. ПЕРВОГО МАЯ (г. РОСТОВ-НА-ДОНУ, РОССИЯ)
Е.О. ЖУКОВА2, Л И. УЛЕЙСКАЯ1, кандидат биологических наук; А С. ПАПКОВ2 Никитский ботанический сад - Национальный научный центр 2Южный Федеральный университет, г. Ростов-на-Дону
В последнее время значительно возрос интерес к старинным городским паркам с точки зрения изучения структуры, архитектурно-планировочного решения, динамики растительных композиций, долговечности зеленых насаждений. Как правило, на данных территориях сохранились интересные архитектурные доминанты и малые архитектурные формы, представляющие историческую ценность. Некоторые парки до сих пор являются крупными резерватами сохранения уникальных видов и форм древесных растений, примеров гармоничных растительных композиций. Нельзя переоценить роль южных парков в формировании комфортной среды для отдыха людей, в связи с чем остро стоит проблема разработки путей их биомониторинга и сохранения. Несмотря на то, что данной проблеме уделяют все больше внимания, публикаций по данной тематике на примерах существующих парков с конкретными решениями крайне мало.
Цель исследований
Основной целью работы является современная оценка старинного городского парка им. Первого Мая (г. Ростов-на-Дону, Россия), для дальнейшей разработки единого подхода и оценки таких парков как объектов культурного наследия.
Методы исследований
Основной метод работы - маршрутное экскурсирование и обследование парка по схеме А.Ф. Волошиновой (рис.).
