CC BY
13
УДК 339.94(477.87) С. Ю. Сойма
ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНА ДШЛЬШСТЬ ЗАКАРПАТСЬКО1 ОБЛАСТ1 В РОЗР1З1 ПРИРОДНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗОН
У статт1 розглянуто проблемыI питания зовн1шньоеконом1чно1 д1яльност1 Закарпатськог област1. Досл1джено особливост1 зовн1шньоеконом1чно1 д1яльност1 регюну в розр1з1 природно-економ1чних зон. Проанал1зовано основт показники результативностг зовншньоторговельног д1яльност1 Закарпатськог област1. Обгрунтовано особливост1
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку економiчноi системи Украши та й регюшв особливу актуальшсть набувають мiжнароднi економiчнi господарсько-торгiвельнi вщносини, у сферу яких входять обмш товарами i послугами, спецiалiзацiя i кооперацiя виробництва, науково-технiчне спiвробiтництво, надання економiчного i технiчного сприяння, створення спшьних пiдприeмств та iншi форми економiчного спiвробiтництва. Зовнiшньоекономiчнi зв'язки е одним iз важливих факторiв економiчного зростання, структурних зрушень та тдвищення ефективностi нацiонального виробництва. Одночасно вони виступають i каталiзатором диференцiацГi як краш, так i 1х регюшв щодо нерiвномiрностi 1'хнього розвитку. Разом з тим вони можуть виступати активатором розвитку бiзнесу в регюш. З точки зору штереав суспшьства та держави складовi зовшшньоекономiчноi пол^ики необхiдно спрямовувати на змiцнення позицш краши у свiтовiй економiцi, у мiжнародних економiчних вiдносинах
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Комплексному теоретично-практичному дослщженню питань зовнiшньоекономiчних дiяльностi прикордонних регiонiв, транскордонного спiвробiтництва в умовах розширення СС на Схiд знайшло вiдображення у працях С. I. Бойка, М. I. Долшнього, Б. I. Дяченка, В. С. Кравщва, М. А. Лендела, С. М. Митряево'1', В. П. Мшловди, С. В. Сембера, М. I. Пггюлича, Д. М. Стеченка та ш. Разом з тим, незважаючи на значний науковий доробок з цих питань, дослщженнями не охоплено всього спектру особливостей зовнiшньоекономiчних зв'язкiв та прикордонного ствроб^ництва як Украши, так i 1! регiонiв.
Вид1лення не вир1шених ран1ше частин загальноУ проблеми.Сьогодш активiзувалися зовнiшньоекономiчнi зв'язки на рiвнi регiонiв, особливо в прикордонних територiях. Тому подальший розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язюв регiонiв потребуе поряд iз змшами в економiцi держави докорiнно змшити передумови i пiдходи формування останшх, визначити прюритети й орiентири вщносин iз зарубiжними партнерами на рiвнi господарськох' дiяльностi суб'ектiв пiдприемництва сумiжних територiй, спiльних пiдприемств i т.п. Актуальним завданням е проведення економшо-статистичного аналiзу зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в масштабi окремого регiону в розрiзi природно-економiчних зон.
Мета статт1. Головною метою ще! роботи е визначення основних тенденцш у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi в розрiзi природно-економiчних зон Закарпатськоi областi на основi опублiкованих статистичних матерiалiв актуального поточного етапу.
Виклад основного матер1алу. Зовнiшня торгiвля була i е важливою формою зовнiшньоекономiчних вiдносин. На сучасному етапi вона характеризуеться швидким зростанням, яке значно випереджае збшьшення свiтового виробництва. Таю тенденцп характернi i для Украши та п регiонiв, зокрема для Закарпат^^ областi.
Оcобливоcтi зовшшньо'1 тоpгiвлi товарами та потугами на внyтpipeгiональномy piвнi в pозpiзi пpиpодно-eкономiчниx зон вiдобpажае табл.1 з аналiзy показникiв яко'1 витiкають виотовки, що мають як новизну, так i актyальнicть:
• за аналiзований пepiод (з 2009 до 2013 р) eкcпоpт товаpiв i по^уг по облаcтi збiльшивcя на 62,7 %, в тому чиаш по^уг майжe y 7 pазiв, а iмпоpт вiдповiдно на 115,7 та 88,3 %;
• для низинно'1 i rip^^'í пpиpодно-eкономiчниx зон xаpактepнe pозшиpeнe вiдтвоpeння як eкcпоpтy товаpiв i поcлyг в цiломy, в тому чи&ш поcлyг зокpeма. Aналогiчна тeндeнцiя притаманна i щодо iмпоpтy товаpiв i поcлyг в цшому, в тому чиcлi поcлyг зокpeма;
• в пepeдгipнiй пpиpодно-eкономiчнiй зош eкcпоpт товаpiв та поcлyг збiльшивcя на 35,7 % в цшому, а eкcпоpт поcлyг зpic у 12 pазiв. Aналогiчна тeндeнцiя для ще'1 пpиpодно-eкономiчноï зони xаpактepна i для iмпоpтy товаpiв i по^уг;
• найбiльша чаcтка eкcпоpтy товаpiв i поcлyг в цiломy, в тому чи&ш i поcлyг зокpeма припадае на низинну пpиpодно-eкономiчнy зону (вщповщно 88,4 та 94,7 % за 2013 р.), а на iмпоpт вщповщно 95,7 та 97,7 %;
• пepeдгipна та пр^ка пpиpодно-eкономiчнi зони з циx показниюв мають нeзначнi обcяги як в eкcпоpтi, так i iмпоpтi товаpiв i поcлyг;
• ринок по^луг у мiжнаpоднiй тоpгiвлi peгiонy мае ^значну чаcткy в загальнiй тоpгiвлi товарами та поcлyгами. Якщо по облает чаcтка поcлyг в iмпоpтi товаpiв i поcлyг за 2013 р. становила 2,3 %, то упр^кт пpиpодно-eкономiчнiй зонi тiльки 2,3 %.
Таблиця 1
Зовшшня торпвля товарами i послугами по мктах та районах в розр1з1 природно-економiчних зон ЗакарпатськоУ обласп*, (млн. дол. США)
Eкcпоpт товар1в i в тому чжл1 Ыпорт товар1в i в тому чжл1
Райони i мюта поcлyг постуг постуг постуг
2009 2013 2009 2013 2009 2013 2009 2013
Низинна пpиpодноeкономiчна зона
м.Ужгород 60,1 133 9,8 22,0 137,6 482,3 0,7 5,0
м.Мyкачeво 138,9 465,7 5,8 104,1 141,8 347,0 3,1 6,0
м.Бepeгово 92,8 137,3 0,1 35,5 81,2 86,3 0,3 0,6
м.Чоп 15,4 23,9 8,9 14,0 12,5 30,0 1,9 2,1
Бepeгiвcький 12,2 20,2 - 5,2 7,1 10,6 - -
Виногpадiвcький 144,2 242,4 - 42,2 114 165,7 1,3 1,9
Мyкачiвcький 22,8 36,8 9,6 20,2 19 32,4 1,6 5,1
Ужгоpодcький 369,6 348,8 7.1 18,3 396,2 865,4 15,0 25,9
Разом по зош: 856 1408,1 41,3 261,5 909,4 2019,7 23,9 46,6
nepeAriprn пpиpодноeкономiчна зона
м.Хycт 9,5 8,5 - - 6,1 5,5 - -
Ipшавcький 8 10,9 0,4 2,3 4,6 4,9 - -
Tячiвcький 19,3 28,7 0,2 3,0 9,8 13,2 0,3 -
Хycтcький 4,9 8,5 - 2,0 4,1 5,6 - -
Разом по зош: 41,7 56,6 0,6 7,3 24,6 29,2 0,3 -
лр^ка пpиpодноeкономiчна зона
Вeликобepeзнянcький 7,2 15,4 - - 4,2 7,5 - -
Воловeцький 11,6 5,7 - - 10,1 4,9 - -
Мiжгipcький 7,1 3,8 1,3 - 3,7 1,7 - -
Пepeчинcький 27,5 33,6 - - 11,3 13,7 - -
Pаxiвcький 10,1 16,3 - - 1,2 1,4 - -
Сваляв^кий 17,2 36,5 0,4 7,7 9,2 3 2, 1 - 1,1
Разом по зош: 80,7 111,3 1,7 7,7 39,7 6 1 ,3 - 1,1
По обласп 978,4 1592 43,6 276,5 973,7 2110,9 24,2 47,7
Природноеконом1чш зони, % до обласп
Низинна 87,5 88,4 94,7 94,6 93,4 95,7 98,8 97,7
Передпрна 4,3 3,6 1,4 2,6 2,5 1,4 1,2 -
Прська 8,2 7,0 3,9 2,8 4,1 2,9 - 2,3
*Розраховано за джерелом: [5, с. 219, 220, 239, 240; 7, с. 229, 230, 235, 236].
Отже, ринок послуг регюну в мiжнароднiй торгiвлi в багатократ вщстае вщ стандар^в промислово розвинутих краш та Свропейського Союзу. Зовам не надаються таю послуги у Хустському, Воловецькому, Рахiвському районах, в м. Хуст, Великоберезнянському та Перечинському районах, хоча вони е прикордонними територiями. Вигщно з цього показника видшяються м. Чоп та Мукачiвський район, де частка послуг в експорт товарiв i послуг за 2009 р. становила вщповщно 58,6 та 54,9 %, а в iмпортi - 15,2 та 15,7 %.
За 2013 р. обсяг експорту товарiв та послуг Закарпатськоi обласп становив 1592,4, а iмпорту 2110,9 млн. дол. США. Сальдо зовшшньоторговельного балансу обласп становило 518,5 млн. дол. [7, с. 191]. Динамшу обсяпв експорту та iмпорту товарiв i послуг за перiод 2001-2013 рр. вщображае табл. 2.
Таблиця 2
Динамика обсяпв експорту та 1мпорту товар1в та послуг Закарпаття*^млн. дол. США)
Показники 2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Зовшшня торпвля
товарами 1 послугами
експорт 227,2 583,6 1285,2 978,7 1205,6 1465,5 1450,6 1592,4
¡мпорт 188,5 713,6 1911,3 978,6 1388,1 2043,7 2048,5 2110,9
Зовшшня торпвля
товарами
експорт 215,3 552,3 1220,8 935,0 1156,6 1397,6 1385,1 1299,9
¡мпорт 183,9 686,4 1866,1 952,9 1348,6 1997,9 2009,1 2062,5
Зовшшня торпвля
послугами
експорт 11,9 31,3 64,6 43,7 48,9 67,9 65,5 292,4
¡мпорт 4,6 27,2 45,2 25,7 39,5 45,8 39,4 48,4
*Розраховано за джерелами: [5 с. 218; 7 с. 191]
З табл. 2 видно, по-перше, що у 2013 р. було експортовано товарiв на 1299,9, а послуг на 292,4 млн. дол., iмпортовано на 2062,5, а послуг на 48,4 млн. дол. США, що бшьше у 4,5 р. та 2,7 i 22,8 % вщповщно, шж за 2012 р., лише показник експорту товарiв у 2013 рощзменшився на 6,5 %
По-друге, вщ'емне сальдо зовшшньо! торгiвлi товарами склалося в сумi 763 млн. дол. Коефщент покриття експортом iмпорту становить 0,63 при 0,69 за 2012 р.
По-трете, сальдо зовшшньо! торгiвлi послугами склалося в сумi 244 млн. дол., а коефщент покриття експортом iмпорту становить 6,0 при 1,7 за 2012 р.
Окремi показники результативносп мiжнародноi торгiвлi товарами та послугами в регюш вщображае табл. 3, яка сформована на основi попередньоi таблиц та додаткових статистичних матерiалiв.
Таблиця 3
Окрем1 показники результативности мгжнародноУ торг1вл1 товарами та послугами
Показники 2009 2012 2013 2013 % до 2012
Зовшшньоторговельний оборот 1957.3 3499,1
товарами i послугами (ЗТО = Е + I) (млн. дол. США) 3703,3 105,8
у тому числк товарами 1887,9 3394,2 3362,4 99,1
послугами 69,4 104,9 340,8 325
Сальдо зовнiшньоi торг1вл1 товарами
та послугами @ = Е - I) (млн. дол. США) 0,1 -597,9 -518,5 86,7
у тому числк товарами -17,9 - 624,0 -762,5 122,2
послугами 18 26,1 244,0 935
Коефщент покриття експортом х
шпорту
Е (К = Е) 1,0 0,7 0,75
у тому числi: товарами 0,98 0,69 0,63 х
послугами 1,7 1,7 6,04 х
Зовнiшньоторговельний оборот
товарами та послугами в розрахунку на одну особу
ЗТО ЗТОд.н. = (дол.) населения 1575,9 2795,9 2947,5 105,4
у тому числк товарами 1520 2712 2676,2 98,7
послугами 55,9 83,8 271,3 323,4
Дов1дково:
Кшьюсть постшного населення, тис. 100,4
оаб 1242,0 1251,5 1256,4
Валовий репональний продукт, млн. грн. 12542 18054 21404 118,6
*Розраховано за джерелами: [5 с. 193; 7с. 191]
З табл. 3 витшають таю висновки щодо результативности мiжнародноi торгiвлi товарами та послугами регюну:
• по-перше, зовнiшньоторговельний оборот товарами i послугами за перiод з 2012 по 2013 р. зрю на 5,8 %, в тому чист послугами у 3 рази, в той час як кшьюсть постшного населения за аналiзований перюд зрослалише на 0,4 %;
• по-друге, дещо нижчi показники росту зовшшньоторговельного обороту товарами та послугами в цшому, у тому чист товарами i послугами в розрахунку на одну особу;
• по-трете, частка зовшшньоторговельного обороту послугами у зовшшньоторговельному оборов товарами i послугами незначна, на жаль, мае тенденцш спаду: в 2009 р. становила 3,0, а в 2013 р. - 9,2 %;
• по-четверте, сальдо зовшшньо'1' торгiвлi товарами та послугами в цшому в 2009 р. було позитивним за рахунок сальдо послуг, а в 2013 р. вщ'емним i становило 518,5 млн. дол. США
• по-п'яте, таку тенденщю щодо сальдо зовшшньо'1' торгiвлi товарами та послугами пщтверджуе i показник (коефщент покриття експортом iмпорту). У 2013 р. цей показник в цшому становив 0,75, в тому чист товарами 0,63, а послугами - 6,04;
по-шосте, ствставлення зростання валового регюнального продукту та зовшшньоторговельного обороту товарами i послугами не вщповщае св^овим тенденщям щодо випереджаючого збiльшення зовшшньоторговельног обороту (ЗТО) порiвняно з валовим внутршшм продуктом (ВВП).
Зовнiшня торпвля товарами i послугами за провщними видами економiчноi дiяльностi Закарпатсько'1' област мае суттевi вiдмiнностi, що зокрема свщчать показники табл. 4.
Виходячи з даних таблицi4можна зробити наступнi висновки:
• за обсягами експорт та iмпорт товарiв в десятки разiв перевершуе торгiвлю послугами. Зокрема, у 2013 р. було експортовано товарiв на суму 1299,9, а iмпортовано на 2062,5 млн. дол. США, в той час як з торгiвлi послугами щ показники становили вщповщно 292,4 та 48,4 млн. дол. США;
• за видами економ1чно'1 дiяльностi провщним видом в експортЫмпорт товарами е переробна промисловють. У 2013 р. частка в експорт товарами становила 94,8 %, а в iмпортi 55,8 % до всього обсягу торriвлi товарами, в той час як в торriвлi послугамипоказник з експорту становив 75 %;
• провщними видами економ1чно'1 дiяльностi в торгiвлi товарами у складi переробно'1 промисловостi е пщсекцп DL, DM - машинобудування; DB - легка промисловiсть та DD - оброблення деревини та виробiв з деревини, крiм меблiв. Зокрема, на цi три тдсекцй у 2013 р. припало вщповщно 60,7 та 11,8 i 2,9 % експорту товарiв регiону, а iмпорту вiдповiдно 42,4, 6,0 та 0,1 %. Водночас в торгiвлi послугами як в експорт^ так й iмпортi цi секцп не надавали послуг.
Таблиця 4
Зовшшня торг1вля товарами i послугами за провщними видами економiчноT
дiяльностi Закарпатсько1 обласл*
_(млн. дол. США)_
Секцп Торгiвля товарами Торпвля послугами
Товари за видами економiчноi д1яльност1 i тд- Експорт 1мпорт Експорт 1мпорт
секцii КЕД 2009 2013 2009 2013 2009 2013 2009 2013
Всього 934,9 1299,9 952,9 2062,5 43,7 292,4 25,7 48,4
Промисловiсть С, Б 868,4 1233,4 730,3 1160,7
Переробна промисловють D 866,2 1232,7 730,3 1150,4 3,3 219,0 4,6
легка промисловiсть (текс-тильне
виробництво; ви-робництво одягу, хутра та виробiв з хутра;
вироб-ництво шюри,
виробiв зi шкiри та шших матерiалiв) БВ 151,2 153,2 113,9 120,7
оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини, крiм меблiв DD 31,2 37,9 4,0 2,6
машинобудування
(вироб-ництво машин,
електрик-ного,
електронного, оптич-
ного устаткування та транспортних засобiв) DL, DM 550,8 788,4 531,1 875,2
iншi галузi промисловостi DN 77,3 107,5 45,2 60,3
Будiвництво F 2,4 0,3 16,3 1,9 1,2 0,06 0,4 0,3
Торгiвля; ремонт автомобшв, побутових
виробiв та предметiв особистого вжитку G 52,7 38,5 186,4 534,8 4,8 1,1 0,2 0,9
Дiяльнiсть транспорту та зв'язку I 1,5 0,3 11,0 308 30,1 64,8 9,8 19,4
Операцй з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг тдприемцям K 0,6 2,5 0,6 3,7 2,3 3,3 5,3 4,3
Пров1дт види економ1чног д1ялъност1, % до всього обсягу
Переробна промисловють D 92,9 94,8 76,6 55,8 7,6 75 17,9
в тому числ1, легка промисловють DВ 16,2 11,8 12,0 6,0
оброблення деревини та виробництво виробiв з деревини, ^м меблiв DD 3,3 2,9 0,4 0,1
машипобудуваппя DL, DM 58,9 60,7 55,7 42,4
Будiвиицтво F 0,3 0,02 1,7 0,1 2,7 0,02 1,6 0,6
Торпвля; ремонт автомо-бшв, побутових виробiв та предме^в особистого вжитку G 5,6 3,0 19,6 25,9 11,0 0,4
Дiяльиiсть транспорту та зв'язку I 0,2 0,02 1,2 14,9 68,9 22,2 38,1 40,4
*Розраховано за джерелом: [5, с.222, 223; 7 с. 235, 236]
Висновки 1 пропозицн.Дослщженнями всановлено, що ринок послуг регюну в мiжнароднiй торгiвлi в багатократ вщстае вiд стандартiв промислово розвинутих краш та Свропейського Союзу, особливо це стосуеться прсько'1 та передпрно'1 природноеконом1чно'1 зони. При ствставленш зростання валового регiонального продукту та зовшшньоторговельного обороту товарами i послугами виявлено, що цей показник не вщповщае св1товим тенденцiям щодо випереджаючого збiльшення ЗТО порiвняно з ВВП.
Вважаемо, що управлшню зовнiшнiх економiчних зв'язкiв ОДА та органам самооргашзацп пiдприемцiв доцiльно здiйснювати бiльш ефективну тдтримку та координацiю напрямкiв дiяльностi суб'ектiв мiжнародного бiзнесу, як резиденпв, так i нерезидентiв, що здшснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть в областi, зокрема в передпрнш та гiрськiй природно-економiчних зонах, оскiльки спостерiгаеться негативна для економши регiону тенденцiя спаду зовшшньоторговельно'1 дiяльностi регiону.
Список використано'шггератури
1. Економiчна енциклопедiя : [у 3 т.]. - Кшв : Видавничий центр «Академiя», 2002. / голова редакцшно'1 ради : Гаврилишин Б. Д. (голова) [та ш.]. Т. 1 / [вщп. редактор Мочерний С. В. та ш.]. - 2002. - 864 с.
2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприемств : [пiдручник для вузiв] / I. В. Багрова, Н. I. Редша, В. С. Власик, О. О. Гетьман; за ред. д-ра екон. наук, проф. I. В. Багрово'1. - Кшв, Центр навчально'1 л1тератури, 2004. - 580 с.
3. Кравченко В. I. Мiсцевi фшанси Украши: [навч. поабник] / В. I. Кравченко. - К.: Знання, 1999. - 487 с.
4. Передрiй О.С. Мiжнароднi економiчнi вiдносини: [навч. поабник] / О. С. Передрiй. - Ужгород, 2005. - 224 с.
5. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2009 / Головне управлшня статистики у Закарпатськш областi / за ред. Г. Д. Гриник. - Ужгород, 2010.
6. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2011 / Головне управлшня статистики у Закарпатськш обласп / за ред. Г. Д. Гриник. - Ужгород, 2012. - 189 с.
7. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2013 / Головне управлшня статистики у Закарпатськш обласп / за ред. Г. Д. Гриник. - Ужгород, 2014. - 191 с.
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8_
8. Статистичний щорiчник Украши за 2009 piK /Державний ком^ет статистики Украши / За ред. О. Г. Осауленка. - К. : Видавництво „Консультант", 2010 - 566 с.
9. Статистичний щоpiчник Украши за 2012 piK /Державний ком^ет статистики Украши / За ред. О. Г. Осауленка. - К. : Видавництво „Консультант", 2013 - 566 с.
Стаття надшшла до редакцп 10.11.2014.
S. Y. Soyma
FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OFTRANSCARPATHIANREGIONINNATURAL-ECONOMICZONES
Thearticleinvestigatesthepeculiaritiesofforeign economic activity of the Transcarpathian region. The main measures of foreign economic activity efficiency and the key tendencies in the direct foreign investment in the Transcarpathian regionare analized. According to research, market services in the region in international trade are far behind the standards of industrialized countries and the European Union, especially in mountainous and foothill areas of natural-economic zones. When comparing the gross regional product and foreign trade in goods and services revealed that this figure corresponds to the world trend. External links are one of the important aspecst ofeconomic growth, structural change and efficiency increase of national production. Today foreign economic relations at the regional level have become more active, especially in border areas. An urgent task is to conduct economic and statistical analysis of foreign economic activity in a region-wide in terms of natural and economic zones.
The main purpose of this work is to identify the main trends in foreign trade in the context of natural economic zones of Transcarpathian region based on published statistical data of actual current stage.
Important place in foreign trade activities occupy foreign operations, which are characterized by great diversity. Foreign trade was and is an important form of foreign economic relations. At this stage, it is characterized by rapid growth that far outstripsthe increase of world production. These trends are typical for Ukraine and its regions, particularly for the Transcarpathian region. Studies have shown that the leading economic activities in trade as part of the processing industry is subsection DL, DM - engineering; DB - light industry and DD - manufacture of wood and wood products, except furniture. Also, according to research, market services in the region in international trade are far behind the standards of industrialized countries and the European Union, especially in mountainous and foothill areas of natural-economic zones. When comparing the gross regional product and foreign trade in goods and services revealed that this figure corresponds to the world trend of outpacing the increase FTT compared to GDP.
Consequently, management of foreign economic relations and self-organization bodiesof RSA for entrepreneurs advisable to better support and coordinate activities of international business, both residents and non-residents in foreign economic activity in the field, as there is a negative trend for the regional economy downturn foreign trade in the region.
Key words: foreigneconomicactivity, region, export, import, balanceofforeigntrade, foreign trade tiesforeign trade, direct foreign investment.
УДК 334.734(633.1):631.11
I. Ю. Шатило
АНАЛ1З РИНКУ ЗЕРНА УКРА1НИ В РОЗР1З1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ВЕРТИКАЛЬНО 1НТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР
У cmammi проанал1зовано сучасний стан ринку зерна в Украш. Окреслена роль та значення вертикально ттегрованих структур у розвитку зернового сектору. До^джено
