CC BY
13
УДК 339.92+338.2(477.63)
В. I. Ляшенко,
доктор економтних наук, М1жнародний центр до^дження соцiально-eкономiнних проблем модертзацй та розвитку кооперацИ', м. Полтава
Р. В. Прокопенко,
кандидат економтних наук 1нститут економти промисловостi НАН Украгни, м. Кигв
С. В. Дзюба,
кандидат техтнних наук, Приднтровський науковий центр НАН Украгни i МОН Украгни, м. Днтро
СЦЕНАРП РИНКОВО1 ОР1еНТАЦП ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРИДН1ПРОВСЬКОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РАЙОНУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Постановка проблеми у загальному виглядк Зв'язок з науковими i практичними завданнями.
Росшсько-украшський конфлшт, який у 2014 р. пе-рейшов у збройне протистояння та анексто терито-рiй, призвiв до суттевих змiн у зовнiшньоекономiч-нш дiяльностi украшських промислових регiонiв. Падiння товарообiгу мiж Украшою та РФ сталось ще у 2011 р. та посилилось тсля 2014 р. як внаслвдок введення санкцш та заборони на експорт иродукцп вшськового та подвiйного призначення, так i внасль док вiдмови приватного бiзнесу вiд ствробгтництва з метою уникнення потенцiйних ризишв або через моральн переконання. Подальший розвиток зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi промисловост Укра-!ни залежить вiд того, який з можливих сценарпв конфлiкту буде реалiзовано.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй та видшення невирiшених питань. Дослiдження насладив росшсько-украшського конфлiкту здебшь-шого здiйснювалось на загальноукрашському рiвнi [1, 3, 7, 9, 10, 11]. Але юнують значш вiдмiнностi мiж регiонами Украши, що потребуе аналiзу впливу конфлiкту з врахуванням цих особливостей. Одним з найбiльш важливих для економiки Украши е При-днiпровський регiон, який тсля окупацп Донбасу став лiдером за випуском промислово! продукцп. Тому розробка стратеги розвитку цього регюну в умовах росшсько-украшського конфлшту е сучас-ним актуальним питанням.
Метою статтi е розробка складових стратеги зовнiшньоекономiчноl дiяльностi Придшпровсь-кого економiчного району в сучасних умовах.
1. Стан проблеми
З точки зору зовнiшньоекономiчноl дiяльностi Приднiпровського економiчного району, можна ввд-окремити так1 основш сценарп розвитку росшсько-укра1нського конфлшту: 1) припинення конфлiкту; 2) замороження конфлiкту; 3) поглиблення конф-
лшту. Слiд вiдмiтити, що перший сценарш е мало-ймовiрним, адже принциповi протирiччя мiж кра1-нами залишають доволi мало простору для компро-мiсу. Тому припинення конфлiкту можливе лише у випадку одше1 або ввдразу декiлькох подiй: глобальна вшськова поразка одше1 iз сторш, руйнiвна економiчна криза, колапс полгтично1 системи з ма-совими заворушеннями. Будь-яка з цих подiй у най-ближчий час е малоймовiрною, але навiть якщо та-кий сценарiй здiйсниться, це не приведе до сутте-вого вiдновлення економiчних зв'язкiв, адже поразка одше1 з кра1н призведе до И глибоко1 еконо-мiчноl кризи.
Другий сценарш, замороження конфлшту та збереження наявного рiвня економiчних зв'язкiв, е найбшьш ймовiрним. Цей сценарiй базуеться на припущенi, що, хоч конфлшт i не буде вирiшено, але обидвi кра1ш за три роки знизили обсяг товарообiгу до максимально можливого за даних умов. Пода-льшi ди зi зниження товарообку завдадуть занадто значних втрат або будуть болiсними внаслiдок ввд-сутносп альтернативних постачальнишв/спожива-чiв продукци. Такий сценарiй реалiзовано у бшьшо-ст кра1н, як мають конфлiкти з РФ, наприклад Молдовi або Грузи.
Третш сценарiй, поглиблення конфлiкту з по-дальшим розширенням обмежень у зовшшньоеко-номiчних зв'язках. Цей сценарш передбачае односторонне введення одшею з кра1н подальших пря-мих заборон або загороджувальних мит на продук-цiю шшо1. В свою чергу, iнша кра1на вiдповiдае ана-логiчними або ще бiльшими обмеженнями. Тому у випадку розвитку ситуацп за цим сценарiем Укра1ш буде вкрай важливо швидко здiйснити переорiента-цiю на iнших зовнiшньоекономiчних партнерiв.
Попри рiзке зменшення за останш роки торго-вельно-економiчноl залежносп Украши вiд Росп, у деяких секторах усе ще спостер^аеться и загрозли-вий для нацюнально1 безпеки рiвень. Останнi п'ять рошв минули тд знаком активного згортання укра-
1нсько-росшських торговельно-економiчних контактов. Спочатку поштовхом стало створення у 2011 р. Митного союзу в складi Роси, Казахстану та Бшо-русi, пiсля чого Москва вдалася до торговельних вшн проти украшських виробникiв, щоб примусити Ки1в до вступу. А з лгта 2013 р., особливо тсля початку росшсько1 вшськово1 агреси проти Украши у 2014 р. та набрання чинност економiчною части-ною Угоди про асощащю Украши з СС iз 2016 р. цей процес пришвидшився.
Як свiдчать результати дослвджень [7, 8, 9, 10, 11], росшсько-украшський конфлiкт мав величезн наслвдки для Украши та РФ. Так, О. Крамар ввдзна-чае: «Економ1чна складова пбридно1 вiйни мала для обох кра!н високу щну. Украшський експорт товарiв та послуг до РФ у 2016 рощ зменшився до $6,68 млрд проти $20,31 млрд у 2013-му та $25,26 млрд на юторичному тку в 2011-му. Ще бь льших втрат зазнали росiйськi постачальники: iм-порт з Роси 2016-го впав до $5,65 млрд проти $24,65 млрд 2013-го та $30,47 млрд 2011-го. Переможцем, якщо його так можна в цш ситуацп назвати, вийшла все ж таки украшська сторона. Величезний дефiцит торгiвлi з РФ, який у 2011-му перевищував $5,2 млрд, 2016-го змшився профiцитом у понад $1 млрд. Головне - Роия втратила свш колишнiй статус клю-чового для украшсько! економiки торговельного партнера, залежнють вiд якого в попереднi десяти-лiття змушувала постiйно оглядатися на позищю Москви навiть уряди з проевропейською орiента-
Сдиною групою товарiв, у яко! спостерiгалося зростання iмпорту тд час вiйни, е продукщя маши-нобудування. Пiсля падiння майже в 4 рази в 2014 р.
щею, а чи не бшьшють виробник1в робила И лобю-тами в Укра1н1. Ця втрата залежност^ зараз е об'ек-тивною на рiвнi економiки загалом, але, на жаль, усе ще не утвердилася у свiдомостi, а отже, i позицiону-ванн1 значно1 частини бiзнесу. Як наслiдок - чимало його представник1в за iнерцiею лишаються проро-сiйськими. Сприяе цьому й збереження залишкiв економiчноl залежностi ввд Росil. Вiд велико1 забор-гованосп низки укра1нських компан1й перед росш-ськими банками, засилля в них за1жджого росiйсь-кого топ-менеджменту до збереження все ще знач-но! залежност^ ввд постачання з РФ стратегiчноl для ключових секторiв економiки сировини й енергоре-сурсiв, а також залежносп експорту деяких видiв вi-тчизняно1 продукцИ вiд росiйського ринку. Щоб по-долати !х, потрiбнi новi поштовхи вiд сусп1льства та/або цшеспрямоваш обмежувальнi заходи з боку держави» [8].
В результат^ вiйськового росшсько-украшсь-кого конфлiкту iстотно змiнилися зовшшньоеконо-мiчнi зв'язки Укра1ни. Реагуючи на розв'язання гiб-ридно1 вiйни i анексiю частини територil укра1нсь-кий уряд змушений був прийняти ряд полгтичних рi-шень, в тому числ^ запровадити офiцiйнi та неофь цiйнi економiчнi санкцil проти РФ. Серед iмпорто-вано1 продукцil з РФ до Украши найбшьш значу-щими групами е: палива мшеральш, металургiйна продукцiя, продукцiя машинобудування та приладо-будування. Найбiльше зниження спостер^алося за iмпортом палив мiнеральних (рис. 1).
порiвняно з 2013 р., у 2015 р. вщбулося зростання на 44%, з 0,75 до 1,08 млрд дол. Це можна пояснити за-лежнютю мiж украшськими та росiйськими вироб-
Рис. 1. Динамжа iмпорту з РФ до УкраТни
никами, як не змогли знайти 3aMiHy сво1м постача-льникам. Таким чином, iMnopT машинoбyдiвнol про-дукцп також можна вважати досяг мшмуму. Частка мшеральних палив, що iмпopтyються з РФ в Украшу, в загальному oбсязi iмпopтy знизилася з 67% в 2010 р. до 50% в 2015 р. При цьому за п'ять рошв обсяги iмпopтy впали бшьш нiж у п'ять pазiв, з 19,7 у 2011 р. до 3,7 млрд дол. у 2015 р. Незважаючи на те, що зниження закутвель енергоноспв з РФ ого-лошено прюритетною метою екoнoмiчних реформ в Укра1ш, не все зниження е результатом цшеспрямо-ваного обмеження iмпopтy. Падiння закyпiвель енергоноспв з РФ в п'ять pазiв обумовлено як знижен-ням цiн на паливо з-за падiння цiн на нафту, так i зменшенням споживання промисловютю i населен-ням, i лише частково реверс газу з европейських краш
У 2014 р. iмпopт енергоноспв з РФ до Украши у вартюному вираженш зменшився в 2,14 раза, а Гм-порт природного газу в натуральному вимipi - в 1,8 раза (з 25,8 до 14,5 млрд м3). У той же час iмпopт природного газу з краш €С збшьшився в 2,4 раза (з 2,1 до 5,0 млрд м3). Таким чином, вщбулося зниження споживання газу на 8,4 млрд м3, що обумовлено як заходами економп, так i екoнoмiчним спадом. Значна частка зниження iмпopтy енергоноспв з РФ в 2014 р. була обумовлена не полгтичними pi-шеннями, а екoнoмiчнoю кризою. У 2015 р. порГв-няно з 2014 р. iмпopт з РФ до Укра1ни енергоноспв у вартюному вираженш зменшився в 1,8 раза, з 6,75 до 3,71 млрд дол. При цьому в натуральному вира-женш iмпopт газу зменшився в 2,4 раза. Розриви мiж вартюними i натуральними вимipами пояснюються особливостями oблiкy (розмитнення вiдбyваеться через мiсяць шсля поставок), а також включенням у вартють енергоноспв iнших видiв палива, кpiм природного газу.
Кpiм пoлiтичних причин не купувати природ-ний газ в РФ слад ввдзначити екoнoмiчнy дoцiльнiсть цього ршення. Свропейсьш постачальники пропо-нували набагато кpащi умови, шж РФ. Так, на початку 2015 р. Газпром (РФ) продавав природний газ за щною 336 дол. за тис. м3, у той час, як RWE i Trailstone (GC) пропонували газ за 269 дол. за тис. м3. В кшщ 2015 р. Газпром пропонував щну 262,5 дол. за тис. м3 без урахування знижки (знижка повинна була бути встановлена на переговорах), у той час, як европейськ компанй продавали газ за щ-ною в дiапазoнi вiд 229 до 233 дол. за тис. м3.
У цшому за пеpшi два роки ввдбулося зниження iмпopтy тoваpiв з РФ до Украши в три рази (з 23,2 до 7,5 млрд дол.). У той же час, незважаючи на офь щйно не оголошену, але фактично наявну вiйнy мiж двома кра1нами, велика частина цього падшня обумовлена не полгтичними ршеннями, викликаними вшною i оформленими офщшними змiнами в зако-нoдавствi, а екoнoмiчнoю доцшьнютю, фшансово-
економiчною кризою та прямим впливом бойових дiй на комфорт ведення 6i3Hecy. Прямi санкцл i заборони мали вiдносно незначний вплив на зниження iмпортy з Украши до РФ, що в черговий раз тд-тверджуе пбриднють ще1 вiйни i дволичне до не! ставлення з боку полгтичних i бiзнес-елiт обох краш
О. Крамар вважае, що «До найбшьших yсmхiв у звiльненнi Украши ввд засилля росiйського бiзнесy останнiм часом можна зарахувати рiзкy втрату пози-цш тдконтрольно1 росiйськомy «Внешеконом-банку» корпорацп 1СД, яка у 2013 р. контролювала до 20% украшського виробництва металопродукцп, а тсля останшх подiй iз блокадою ОРДiЛО майже цiлковито його втратила. Чи продаж росшським власником Харкiвського тракторного заводу. Чи санкцл проти росiйських банков та iнших компанiй, якi змусили 1'х шукати шляхи вiдходy з украшського ринку включно з продажем украшсько1 дочки «Сбербанка». Однак збер^аеться загроза фштивно-стi такого продажу, бо насправдi це продаж пов'яза-ним iз росiйським бiзнесом структурам, як це ста-лося з тим самим «Сбербанком» в Укра!ш. Або ви-користання ситуацп зi зменшенням присутносп ро-сiйського бiзнесy на окремих украшських ринках для 1'х монополiзацil формально украшськими, однак фактично тюно пов'язаними з Роиею украшсь-кими компрадорами на кшталт СКМ Рiната Ахме-това чи структур Олександра Ярославського, який давно дiяв в Укра1ш як агент росшського олiгарха Олега Дершасш. Тим бiльше що простежуеться й протилежна тенденцiя до нарощування присутносп на украшському ринку iнших росшських фшансово-промислових груп, як-от група «Альфа», яка нещо-давно на додачу до однойменного украшського до-чiрнього банку придбала в ^алшського UniCredit одну з найбiльших украшських фiнyстанов Укрсоц-банк та яка i далi контролюе одного з двох найбшьших мобшьних операторiв «Кивстар» i мае вплив на шшого - life:). Зберiгаеться безперешкодне пану-вання на ринку й iншоl росшсько1 телекомушкацш-но1' компанй МТС (попри ребрединг li украшсько1 дочки у Vodafone), а також численних росiйських провайдерiв на ринку iнтернетy та телекомушкацш-них послуг. У цьому контекстi нещодавнi ршення про заборону росiйських соцiальних мереж в Укра-lm видаються лише маленькою частиною licl велико! роботи, яку все ще потрiбно виконати, щоб звь льнити крашу ввд засилля у стратегiчних секторах агенпв впливу Кремля, котрими е i не можуть не бути будь-як росiйськi структури з огляду на тота-льну залежнiстъ бiзнесy вiд спецслужб у РФ» [8].
Основними товарними групами, якi експортуе Укра1на в РФ, е: продукти харчування, палива мше-ральнi, металурпйна продyкцiя з кольорових i чор-них металiв, продyкцiя машинобудування i прила-добудування. Продyкцiя цих груп займае 60-70% всього експорту, в той час, як ва iншi групи не бь
льше одного ввдсотка кожна. Всi чотири агрегова-них групи експортних товарiв Украши демонстру-вали падiння, починаючи 2012-2013 рр. (рис. 2).
Частково зниження експорту продукци маши-нобудування та приладобудування може бути пояснено вiйною на Донбасi, тдприемства якого тради-цiйно постачали продукцiю важкого машинобуду-вання до РФ. Промисловють РФ по деяких позицiях дуже залежна вiд укра1нського машинобудування. Тому, незважаючи на подальший розрив зв'язшв i погiршення вiдносин, тсля падшня в три рази в
2014 р. обсяг експорту стабшзувався i залишаеться на рiвнi 1,4-1,5 млрд дол. Таким чином, при наявнш ситуацл обсяг експорту машинобудiвноl та прила-добудiвноl продукци з Украши до РФ вже досяг мь шмальних значень. Подальше його падшня мож-ливо тальки в разi прийняття нових полiтичних рь шень по обмеженню зовнiшньоекономiчного взае-модп з РФ або ж при початку переходу РФ на на-ступний стутнь економiчноl кризи.
У той же час, падшня експорту металурпйно1 продукци в РФ продовжуеться - з 3,3 млрд дол. у 2013 р. до 2,5 млрд дол. у 2014 р. i 1,8 млрд дол. у
2015 р. Той факт, що РФ ще не вщмовилася пов-шстю ввд споживання продукци украшсько1 мета-лурги можна пояснити тшьки тюними зв'язками ук-ра1нських i росiйських олiгархiв, якi володiють ме-талургiйними i пов'язаними пiдприемствами.
Тенденщя 2014-2015 рр. продовжилась у 20162017 рр. Так, згiдно дослвдженням [8], експорт укра-
Особливо сильно знизився експорт продукци машинобудування i приладобудування, що пояснюеться забороною вивозу до РФ продукци подвiйного при-значення.
1нських товарiв до РФ у 2016 р. сягнув дна (мож-ливо, промiжного) у 3,59 млрд дол. (або 9,9% зага-льного обсягу) проти 15,05 млрд дол. (23,8%) у 2013 р. та 19,8 млрд дол. (29%) у 2011 р. Натомють ввд початку 2017 р. почав динамiчно зростати i за сь чень - квiтень сягнув 1,28 млрд дол., тобто на 38,5% бшьше порiвняно з аналогiчним перiодом 2016 р. Водночас розмах торговельних воен останшх рок1в призвiв до того, що в сукупному вiтчизняному екс-портi до Росil обсяги товарiв i послуг майже зрiвня-лися. Останшх до РФ торш було експортовано на 3,094 млрд дол. (майже 32,1% загального експорту послуг з Украши). Зменшення порiвняно з 2013 р. чи 2011 р. тут також помгтне (тодi 1хня частка сягала вiдповiдно 36,9 та 38,5%), однак не так, як в експорт! товарiв [8].
На перший погляд, залежнють Укра1ни ввд екс-порту послуг до РФ лишаеться все ще дуже знач-ною, а обмiн ними бачиться вигiдним насамперед Украlнi, адже забезпечуе чимале додатне сальдо (3,1 млрд дол. експорту проти менш як 0,5 млрд дол. iмпорту у 2016 р.). Однак за такими позiрними цифрами приховуеться зовам iншa реальнiсть. Левову частку вгтчизняного експорту становлять транс-портш послуги (89,6%, або 2,77 млрд дол. експорту та 2,63 млрд дол. додатного сальдо). А в 1хньому склад^ своею чергою, понад 80% забезпечуе транзит росшського газу украшською ГТС [8].
а
ч
Ц 5,00
2010
2013
2014
2011 2012 Харчов1 продукти (1-23 групи) Топлива мшеральш (27 група) Металург1йна продукц1я (72-82 групи)
Продукщя машинобудування та приладобудування (84-92 групи)
2015
Рис. 2. Динамжа експорту з Украши в РФ
У першому кварт^ 2017 р. обсяг украшського експорту товарiв i послуг становив 12,4 млрд дол., що на 2,7 млрд бшьше, шж роком рашше. У струк-турi експорту товарiв найбiльшу частку становила продукщя АПК i харчово! промисловост (44%), ме-талурги (23,4%), машинобудування (10,4%), а також мшеральш продукти (9,2%). Що щкаво, незважаючи на блокаду Донбасу, зростання обсягiв експорту то-варiв демонстрували майже всi галузi економши, за винятком деревообробно! та хiмiчноl. Щоправда, якщо аналiзувати конкретнi товари, то картинка менш оитимютична, бо продаемо ми виключно си-ровину i напiвфабрикати - плоский прокат, залiзну руду, соевi боби, кукурудзу, пшеницю, ячмiнь. З ввдносно готових продуктов - х1ба що соняшникова олiя i цукор. Проте експорт товарiв у кра!ни СС де-монструе стiйку позитивну динамiку. I за тдсум-ками першого кварталу 2017 р. (вiдносно аналопч-ного перiоду 2016 р.) його обсяг зрю на 782,3 млн дол. (+24,5%). О^м кра!н €С, до групи торгових партнерiв, ям нарощують iмпорт украшських това-
2. Аналiз зовнiшньоекономiчноíд'гяльностг Приднтровського економiчного району в сучасних умовах
Одним з найбшьш потужних та важливих реп-ошв Укра!ни завжди був Придшпровський еконо-мiчний район, до якого входять Днiпропетровська та Запорiзька областi. Пiсля початку вiйни на Донбас Приднiпровський економiчний район вийшов на перше мiсце за важливютю для промисловост Ук-
рiв (табл. 1), увiйшли також: Iндiя (на 353,8 млн дол.), Роая (на 284,6 млн), Туреччина (на 177,7 млн), 1ран (на 146,2 млн), Сгипет (на 136,0 млн), США (на 125,4 млн), Ьрашь (на 106,1 млн дол.) [11].
Зважаючи на наявну динамiку зовшшньоеконо-мiчних зв'язкiв Укра!ни та РФ, Ю. Самаева вважае, що «Створення експортно! стратеги, якою пиша-еться Мшютерство економрозвитку i торгiвлi, - це лише перший крок. Адже наявнють самого документа бiзнесу не допомагае, i без розробки регюна-льних i галузевих стратегiй И взагалi не можна буде застосувати на практищ. У полях ввд Мiнiстерства економрозвитку чекають не стратегш i вiзiй, а цш-ком конкретних поправок до чинних закошв, усу-нення бюрократичних та адмшстративних бар'ерiв, зниження корупцiйних ризикiв. I почати, мабуть, варто з ново! редакци закону про зовшшньоеконо-мiчну дiяльнiсть. I приймати И слад не заради додат-кових пункпв у рiзних рейтингах, а задля тдви-щення ефективностi роботи вггчизняного експор-тера i реального виходу на ринки iнших кра1н» [11].
ра!ни. Тому для Укра!ни, яка е експортоорiентова-ною кра!ною, визначення стратеги розвитку про-мисловост цього регiону з погляду зовшшньоеко-номiчноl дiяльностi е першочерговою задачею.
На вiдмiну вiд бiльшостi iнших областей, области Приднiпровського економiчного району мають додатне значения сальдо зовнiшньоекономiчноl дiя-льносп, причому обсяг експорту в швтора-два рази перевищуе обсяг iмпорту. В той же час росшсько-укра1нський конфлiкт та загальна фшансово-еконо-
Таблиця 1
Топ-15 ринкiв-iмпортерiв товарiв та послуг з УкраТни у I кв. 2017 р.
I квартал 2017 р.
Мюце Мюце
в загальному в рейтингу Краши Частка
рейтингу репону
1 1 КраТни €С 36,4%
2 Азiя, у т.ч. 21,6%
3 Iндiя 6,1%
4 Туреччина 5,2%
7 Китай 3,0%
8 Iран 2,1%
10 Ьрашь 1,9%
12 ОАЕ 1,2%
13 !рак 1.1%
14 Саудiвська Аравiя 1,0
3 КраТни колишнього СРСР *, у т.ч. 17,0%
2 РФ 14,0%
9 Бшорусь 2,1%
15 Молдова 0,9%
4 Африка, 4,9%
5 Сгипет 4,9%
5 Америка, 3,1%
1 США 3,1%
мiчна криза в Укрш'ш негативно вплинули на еконо-мiчнi результати i Дшпропетровсько1 та Запорiзькоl областей.
Обсяг експорту Придшпровського економiч-ного району у 2016 р. знизився на 40,42% порiвняно з довоенним 2013 р., а iмпорт знизився на 37,3%. У тому чи^ обсяг експорту Дшпропетровсько1 обла-стi знизився на 41,65%, Запорiзькоl областi - на 31,15%. Обсяг iмпорту Дшпропетровсько1 областi знизився на 35,28%, Запорiзькоl област - на 43,77%.
При цьому слад ввдзначити, що динамiка па-дiння експорту та iмпорту областей Придшпровського економiчного району була нерiвномiрною (рис. 3).
Дещо iнша ситуацiя в Запорiзькiй области у 2014 р. обсяг експорту товарiв та послуг майже не змiнився (зростання на 0,5%), а в 2015 та 2016 рр. падшня експорту було майже однакове - на 21,71 та 20,12% ввдповвдно. З цього можна зробити висно-вок, що проввдш галузi Запорiзькоl областi, якi здш-снюють експорт товарiв та послуг, мають бшьший лаг, шж проввдш галузi у Днiпропетровськiй области. В той же час динамша iмпорту товарiв та послуг у Запорiзьку область свiдчить про те, що в нш також вже пройдено максимум падшня та встановлюеться нове значення рiвноваги: в 2014 р. обсяг iмпорту знизився на 11,12%, в 2015 р. - на 30,53, в 2016 р. -на 8,94%.
Але слад ввдмгтити, що з погляду стратегш зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi Приднiпровського економiчного району бшьш важливим е виявлення тендендiй з експорту та iмпорту промислово1 про-дукцп Дшпропетровсько1 та Запорiзькоl областей з врахуванням кра1н, з якими здiйснюеться торгiвля, а не обсягу експорту та iмпорту товарiв та послуг вза-галi.
Найбiльше падшня зовшшньоторговельного товарообороту спостерiгалось у 2015 р., в якому обсяг експорту товарiв та послуг з Дшпропетровсько1 областi знизився на 26,77%, у той час, як у 2014 р. зниження цього показника склало 11,58%, а в 2016 р. - 9,88%. Обсяг iмпорту товарiв та послуг в Дшпропетровську область мае схожу динамiку, але в 2016 р. спостерiгалось незначне зростання, в 2014 р. обсяг iмпорту знизився на 14,58%, в 2015 р. знизився на 26,62%, в 2016 р. вирю на 3,26%. Тобто, можна зробити висновок, що в цшому обсяг зовшш-ньо! торгiвлi у Дшпропетровськш обласп наблизи-вся до точки рiвноваги шсля подiй 2014 р.
2.1. Особливостг зовтшнъоеконом1чно1' дгялъ-ностг Дн1пропетровсъко1 области
Основну частку обсягу зовшшньо1 торгiвлi Днiпропетровськоl областi складае саме торпвля товарами. Експорт послуг складае всього 3-5% ввд за-гального обсягу експорту, а iмпорт послуг - 8-10% вiд загального обсягу iмпорту.
Незважаючи на конфлшт мiж РФ та Укра1ною, РФ все ще залишаеться основним торговельним партнером Дн1пропетровсько1 област^, хоч в останш два роки РФ поступилась першим мюцем на користь Сгипту в обсягах експорту товарiв, але залишилась на першому мiстi за iмпортом товарiв. В цiлому ж Дшпропетровська область мае вiдносно незначну диверсифiкацiю зовнiшньоекономiчних зв'язк1в, незважаючи на те, що промисловi тдприемства обла-стi здiйснюють торгiвлю бшьш шж зi ста кра1нами, п'ять краlн-лiдерiв формують бiльше н1ж половину товарооб^, а десятка лiдерiв, вшповшно 60-70% товарообiгу (табл. 2).
Дшпропетровська, експорт Дшпропетровська, iмпорт
Запорiзька, експорт ^^Запорiзька, iмпорт
Рис. 3. Динамжа експорту та iмпорту областей Придшпровського економiчного району, млн дол.
Таблиця 2
Частка ринкiв-лiдерiв за обсягом експорту товарiв з Днмропетровсько'1 областi
Млсце 2013 2014
Кра1на Частка Кра1на Частка
1 РФ 24,8% РФ 21,1%
2 Китай 14,9% Китай 15,5%
3 Туреччина 7,0% Туреччина 9,2%
4 Польща 5,3% Сгипет 7,2%
5 1рак 4,9% Польща 6,0%
6 Сгипет 3,8% 1рак 4,9%
7 Азербайджан 3,5% Чехiя 2,8%
8 Чехiя 3,3% Азербайджан 2,2%
9 Бшорусь 2,7% Бшорусь 1,8%
10 Словаччина 2,3% Словаччина 1,8%
1-10 Усього 72,5% Усього 72,3%
Млсце 2015 2016
Кра1на Частка Кра1на Частка
1 Сгипет 13,8% Сгипет 13,7%
2 РФ 12,9% РФ 10,1%
3 Китай 12,7% Китай 9,9%
4 Туреччина 8,7% Туреччина 7,9%
5 Польща 5,4% Польща 6,2%
6 1рак 4,3% Iталiя 3,7%
7 Саудiвська Ара-вiя 4,0% 1рак 3,2%
8 Чехiя 2,6% Iндiя 3,0%
9 Румунiя 2,3% Румушя 2,8%
10 США 1,9% Саудiвська Ара-вiя 2,8%
1-10 Усього 68,7% Усього 63,4%
За останн роки диверсифiкацiя експорту това-рiв з Дшпропетровсько! областi дещо зросла, так у 2013 р. та 2014 р. десять краш-лiдерiв складали, вщ-повiдно, 72,5 та 72,3% вщ усього обсягу експорту товарiв обласп, але в 2015 р. цей показник знизився до 68,7%, а в 2016 р. - до 63,4%.
У першу чергу це обумовлено зниженням обся-пв експорту до РФ, внаслщок чого И частка знизи-лась з 24,8% у 2013 р. до 10,1% у 2016 р. Причому в абсолютному визначенн обсяг експорту до РФ знизився з 2,4 млрд дол. до 593 млн дол., тобто майже у 4 рази.
Також знизився обсяг експорту до Китаю, який з другого мюця перемютився на трете. Обсяг експорту при цьому впав у 2,5 раза, з 1,5 млрд дол. до 579 млн дол. Майже у твтора раза знизився експорт до Туреччини (з 687 до 465 млн дол.) та до Польщi (з 521 до 361 млн дол.). Серед причин падшня експорту до iнших кра!н, окрiм РФ, слад вщзначити зни-ження свгтових щн на сировинн товари, яке трапи-лось останшми роками [3], адже основними товарами, ям експортуе Укра1на в цшому та Дшпропет-ровська область зокрема е товари низьких ступенiв переробки. Також зниження обсягу експорту до азь атських кра!н, перш за все, до Китаю, обумовлено попршенням транспортного сполучення через вве-
- 81
Еконотчний вiсник Донбасу № 2(48), 2017
дення обмежень РФ щодо транзиту через свою тери-торто.
У той же час, бшьше шж у два рази вирю обсяг експорту до Сгипту (з 372 до 804 млн дол.), внасль док чого ця кра!на стала головним споживачем про-дукцп Дшпропетровсько! область
Головними видами товарiв, як експортуе Днш-ропетровська область, традицiйно е недорогощнш метали та вироби з них, а також мшеральш продукти (а саме руди, в першу чергу, залiзна руда). Усi iншi товари мають частки, що не перебшьшують декшь-кох процентiв.
Так, у 2013 р. обсяг експорту недорогощнних металiв та виробiв з них склав 5,0 млрд дол. (51,3% ввд усього обсягу експорту товарiв); обсяг експорту мiнеральних продукпв дорiвнював 2,7 млрд дол. (27,8% ввд усього обсягу експорту товарiв). Група товарiв «Засоби наземного транспорту, лгтальш апа-рати, плавучi засоби», яка знаходилась на третьому мющ за обсягом експорту, мала обсяг експорту 499 млн дол. (5,1% ввд усього обсягу експорту това-рiв), причому 406 млн дол. з цих товарiв приходилось на залiзничнi локомотиви. Усi iншi групи това-рiв мали незначш частки у обсязi експорту.
У 2014 р. обсяг експорту недорогощнних мета-лiв та виробiв з них склав 4,7 млрд дол. (53,2% ввд усього обсягу експорту товарiв); обсяг експорту мь неральних продуктiв дорiвнював 2,4 млрд дол. (27,0% вщ усього обсягу експорту товарiв). Обсяг експорту засобiв наземного транспорту при цьому знизився до 284 млн дол. (3,2% вщ усього обсягу експорту товарiв).
У 2015 р. обсяг експорту недорогощнних мета-лiв та виробiв з них ще суттево знизився i склав 3,8 млрд дол. (58,8% вщ усього обсягу експорту то-варiв); обсяг експорту мiнеральних продукпв дорiв-нював 1,4 млрд дол. (22,2% вщ усього обсягу експорту товарiв). Обсяг експорту засобiв наземного транспорту у 2015 р. дорiвнював 150 млн дол. (2,3% вщ усього обсягу експорту товарiв).
Нареш-п, у 2016 р. обсяг експорту недорогощнних металiв та виробiв з них продовжив падшня, хоч i уповiльнивши темпи i склав 3,3 млрд дол. (57,0% вщ усього обсягу експорту товарiв). Аналогiчно обсяг експорту мшеральних продуктiв втратив майже 100 млн дол. i знизився до 1,3 млрд дол., але його частка залишилась майже тою самою i склала 22,3% вiд усього обсягу експорту товарiв. Обсяг експорту засобiв наземного транспорту у 2015 р. дещо зрю до 162 млн дол. (2,8% вщ усього обсягу експорту товару.
Таким чином, хоч обсяг експорту промислових товарiв iз Дн1пропетровсько! областi знижувався тсля початку конфлiкту з РФ, але його структура за-лишалась незмiнною. Причому експортнi товари е продукщею низьких ступенiв переробки, яка мае ни-зьку додану варт^сть.
Дигамм обcягy iмпоpтy товapiв Дшпропет-pовcькоï облacтi cxожa з динaмiкою обcягy ете-порту, aле e деякi пpинциповi вiдмiнноcтi. Перш зa вcе, РФ зaлишилacь оcновним торговельним гартне-ром, ïï чacткa в зaгaльномy обcязi iмпоpтy зa чотири роки мaйже не змiнилacь, хоч обcяг iмпоpтy y грошовому вимipi знизивcя y 1,61 paзa. Дещо меншим було пaдiння обcягy iмпоpтy з шших кpaïн: з Kитaю y 1,57 paea, з Польщi y 1,56 paзa, з Hiмеччини y 1,35 paзa, з США y 1,34 paea. Haйменше зниження обcягy iмпоpтy cеpед оcновниx кpaïн-пapтнеpiв Укpaïни було з Бiлоpyci - y 1,18 paea. Тобто, зниження iм-порту з РФ вiдбyлоcь y цшому пpопоpцiйно з ш-шими кpaïнaми i вплив конфлiктy m цей погазник не тaкий зшчний, як для екcпоpтниx вiдноcин.
Як i для екоторту, геогpaфiчнa дивеpcифiкaцiя iмпоpтy Днiпpопетpовcькоï облacтi незнaчнa. Пеpшi п'ять кpaïн зa чacткою iмпоpтy зaбезпечyють бiльше половини вiд у^ого обcягy iмпоpтy, a пеpшi деcять кpaïн - приблизно 70%. Ha вiдмiнy вiд екcпоpтy, пе-релш кpaïн-лiдеpiв, що iмпоpтyють пpодyкцiю до Днiпpопетpовcькоï облacтi, cyттeво не змiнивcя (тaбл. 3).
Таблиця 3
Частка ринкiв-лiдерiв за обсягом iмпорту
товарi до Дшпропетров^ко!' облаcтi
Micце 2013 2014
Kpaïrn 4acxxa Kpaïna 4acxxa
1 РФ 23,8% РФ 20,7%
2 KrnaM 13,5% KmaM 12,8%
3 Hiмеччинa 8,4% Hiмеччинa 7,7%
4 Польщa 6,8% Польщa 7,0%
5 США 4,6% США 4,9%
б Iтaлiя 3,4% Бшору№ 3,3%
7 Typеччинa 2,9% Typеччинa 3,2%
8 Iндiя 2,4% Kaзaxcтaн 3,1%
9 Kaзaxcтaн 2,3% Iтaлiя 2,8%
10 Фpaнцiя 2,0% Фpanцiя 2,2%
1-10 У^ого 70,2% У^ого 67,7%
М^це 2015 201б
Kpaïna 4acxxa Kpaïna 4acxxa
1 РФ 22,4% РФ 22,8%
2 KrnaM 12,7% KnxaM 13,2%
3 Польщa 8,1% Польщa 8,3%
4 Hiмеччинa 6,6% Hiмеччиna 7,7%
5 Kaзaxcтaн 5,3% США 5,3%
б США 4,8% Бiлоpycь 4,4%
7 Typеччинa 3,0% Kaзaxcтan 3,3%
8 Бшору№ 2,8% Typеччинa 2,8%
9 Литвa 2,3% Iтaлiя 2,7%
10 rana 2,2% Фpanцiя 1,8%
1-10 Уcього 70,3% Уcього 72,3%
Однa з головних причин cтaбiльноcтi cтpyктypи кpaïн-лiдеpiв з iмпоpтy товapiв до Дшпропетров^-ко1' облacтi e зaлежнicть yкpaïнcькоï пpомиcловоcтi вiд поcтaчaнь пaливниx мaтеpiaлiв з РФ, для подо-лaння яко1' зa три роки конфлшту зроблено недо-cтaтньо.
Головними промшловими товapaми, як iмпоp-тye Днiпpопетpовcькa облacть, e: 1) мiнеpaльнi продукта, перш зa вcе, пaливa мiнеpaльнi, нaфтa тa про-дукти ïï перегонки; 2) пpодyкцiя xiмiчноï тa пов'язa-них з нею гaлyзей пpомиcловоcтi; 3) полiмеpнi мaте-piaли, плacтмacи тa вироби з них; 4) мaшини, облaд-шння тa меxaнiзмi; 5) недоpогоцiннi метaли тa вироби з них; 6) зacоби нaземного тpaнcпоpтy, ^м зa-лiзничного.
Головним поcтaчaльником мiнеpaльниx продуктов тa полiмеpниx мaтеpiaлiв до Дшпропетров^-коï облacтi e caме РФ, що пояcнюe, чому ïï чacткa не змiнилacь в^^док конфлiктy. Обcяг iмпоpтy мше-paльниx продуктов e групою товapiв, обcяг яких не знизивcя внacлiдок pоciйcько-yкpaï'нcького конфль кту тa економiчноï кризи (риа 3). Причому чacткa мiнеpaльниx пpодyктiв y зaгaльномy обcязi iмпоpтy, якa cклaдaлa 17,3% y 2013 p., зpоcлa до 25,7% y
2014 p. i до 37,7% y 2015 р. Лише в ост^ний рш ввд-бyвcя незтачний вiдcкiк як в aбcолютниx зшчен-нях - до 1,1 млрд дол. в 2016 р. з 1,2 млрд дол. y
2015 р., тaк i в в^но^их, a caме до 31,6% ввд зaгa-льного обcягy екcпоpтy y 2016 р.
^йбшьше зниження обcягy iмпоpтy iншиx о^ новних груп пpомиcловиx товapiв вiдбyвaлоcь y 2014-2015 pp. Ta^ y 2014 p. обcяг iмпоpтy пpодyкцiï xiмiчноï промшловост! знизивcя нa 5,8%, пpодyкцiï промшлового мaшинобyдyвaння (мaшини, облaд-нaння тa меxaнiзмi, електpотеxнiчне облaднaння) -m 31,5%, недорогощнних метaлiв тa виpобiв з них -нa 26,2, полiмеpниx мaтеpiaлiв тa виpобiв з них - m 26,2, тpaнcпоpтниx зacобiв - нa 51,1%.
У 2015 р. був мaкcимyм зниження обcягiв iм-порту (pиc. 4). Обcяг iмпоpтy пpодyкцiï xiмiчноï пpомиcловоcтi знизивcя нa 45,6%, пpодyкцiï' проми-cлового мaшинобyдyвaння - нa 34,2, недорогощнних метaлiв тa виpобiв з них - нa 46,6, полiмеpниx мaтеpiaлiв тa виpобiв з них - m 35,1, тpaнcпоpтниx зacобiв - нa 34,1%.
У 2016 p. yci оcновнi групи iноземниx товapiв мaли зpоcтaння обcягy iмпоpтy (окpiм мiнеpaльниx продуктов). Ta^ обcяг iмпоpтy пpодyкцiï xiмiчноï пpомиcловоcтi зpic нa 4,7%, пpодyкцiï промшло-вого мaшинобyдyвaння - нa 28,0, недорогощнних метaлiв тa виpобiв з них - та 17,6, полiмеpниx мaте-piaлiв тa виpобiв з них - m 1,7, тpaнcпоpтниx зacо-бiв - нa 129,6%. Але йшд вiдзнaчити, що поpiвняно з 2013 р. зaгaльне зpоcтaння y 2016 р. мaлa лише rpyrn мiнеpaльниx пpодyктiв.
Hеобxiдно п^кре^ити, що мaйже yci з розгля-нутих пpомиcловиx товapiв, якi iмпоpтye Дшпро-петpовcькa облacть, e cиpовиною aбо зacобaми ви-pобництвa. Чacтковим виключенням e тpaнcпоpтнi зacоби, ям тaкож нaдxодять нa cпоживчi ринки.
Taким чином, можнa зробити виотовок, що Днiпpопетpовcькa облacть екcпоpтye тa iмпоpтye пе-pевaжно пpомиcловy продукщю низького cтyпеня
переробки. Але якщо експортована продукщя майже уся е сировинною, за винятком ввдносно невелико! частки продукцi! машинобудування, то в iм-порт частка тако! продукцi! бiльш висока, хоча та-кож не е основною. Росшсько-укра!нський конфлiкт мав значний негативний вплив на обсяги експорту промислово! продукцi! з Дшпропетровсько! областi,
2.2. Особливостг зовнШнъоекономгчног дгялъ-ностг Запоргзъког области
На вiдмiну ввд Днiпропетровсько!, Запорiзька область мае у декшька разiв меншi масштаби зов-нiшньоекономiчно! дiяльностi та дещо вiдмiнну структуру торгiвлi промисловими товарами. Але, як i для Дшпропетровсько! обласп, основним напря-мом зовнiшньоекономiчно! дiяльностi е торгiвля товарами, адже частка експорту послуг за останш чо-тири роки складала вiд 4,7 до 6,7%, а частка iмпорту послуг - ввдповвдно вiд 4,6 до 5,8%.
Залежнють Запорiзько! областi вiд експорту продукцп до РФ ще бшьша, шж у Дшпропетров-сько!. До початку конфлшту частка РФ у обсязi експорту продукцi! складала 40,4%, i хоч за чотири роки обсяг експорту до РФ знизився майже у три рази i частка експорту до ще! кра!ни у 2016 р. скла-дае 22,8%, РФ все ще залишаеться головним спожи-вачем продукцп Запорiзько! област (табл. 4).
В цшому ж з 2013 до 2016 р. географiчна ди-версифшащя експорту Запорiзько! областi дещо по-кращилась, якщо у 2013 р. лише три кра!ни спожи-вали бiльше половини усього експорту товарiв области, то в 2015-2016 рр. така частка забезпечувалась вже п'ятьма кра!нами-лвдерами.
особливо до РФ, причому обсяг iмпорту з РФ скоро-тився не так суттево. Це свiдчить про значну залеж-шсть результатiв зовнiшньоекономiчно! дiяльностi Днiпропетровсько! областi вiд вiдношень з РФ та мютить значнi ризики у випадку подальшо! ескала-цп конфлiкту.
1 400,0 1 200,0 1 000,0 800,0 600,0 400,0 200,0 0,0
2013
2015
2014
Мшеральш продукти
Продукщя хiмiчно! та пов'язаних з нею галузей промисловостi Машини, обладнання та мехашзми,електротехшчне обладнання ■Недорогоцшш метали та вироби з них П^мерш матерiали, пластмаси та вироби з них Засоби наземного транспорту, лггальш апарати, плавучi засоби
2016
Рис. 4. Динамжа обсягу iмпорту основних товарних груп до ДншропетровськоТ областi
Таблиця 4
Частка ринкiв-лiдерiв за обсягом експорту
Мюце 2013 2014
Кра!на Частка Кра!на Частка
1 РФ 40,3% РФ 31,9%
2 Туреччина 8,1% Туреччина 10,8%
3 Китай 3,8% Польща 4,3%
4 Польща 3,5% Iндiя 4,2%
5 Казахстан 3,1% Сгипет 3,9%
6 Iндiя 2,7% Болгарiя 3,3%
7 Болгарiя 2,6% Iталiя 2,6%
8 Чехiя 2,5% Шмеччина 2,2%
9 Сгипет 2,4% Бшорусь 2,1%
10 Шмеччина 2,3% Чехiя 2,1%
1-10 Усього 71,2% Усього 67,6%
Мюце 2015 2016
Кра!на Частка Кра!на Частка
1 РФ 25,6% РФ 22,8%
2 Туреччина 10,4% Туреччина 11,4%
3 Iталiя 5,7% Iталiя 6,2%
4 Iндiя 5,6% Польща 5,9%
5 Польща 4,4% Iндiя 5,2%
6 Болгарiя 4,1% Болгарiя 4,1%
7 Сгипет 2,5% Сгипет 3,7%
8 Китай 2,3% Чехiя 2,2%
9 Нiмеччина 2,2% Лiван 2,1%
10 Iрак 1,9% Бiлорусь 2,1%
1-10 Усього 64,7% Усього 65,8%
Головними товapaми, якi екcпоpтye Зaпоpiзькa облacть, e недоpогоцiннi метaли тa вироби з них (перш зa вcе, чорн метaли) тa пpодyкцiя вaжкого мa-шинобyдyвaння (мaшини, облaднaння тa меxaнiзми, електpотеxнiчне облaднaнnя). Причому, нa вiдмiny вiд Днiпpопетpовcькоï, y якiй чacткa непpомиcловиx товapiв y товapномy екоторт! нa piвнi cтaтиcтичноï похибки, y Зaпоpiзькiй облacтi помiтною e чacткa ciльcькогоcподapcькоï продукци, якa зpоcлa ввд 5,4% (200 млн дол.) y 2013 р. до 14,3% (328 млн дол.) y 2016 р. Але, незвaжaючи m позитивну динaмiкy екоторту ciльcькогоcподapcькоï продукци, 3arnpi-зьга облacть вcе одно e промшловим pегiоном, мaйже дев'яноcто вiдcоткiв екоторту якого cклaдae пpомиcловa пpодyкцiя.
Головта гpyпa товapiв, що екcпоpтyютьcя з 3a-поpiзькоï облacтi, - недорогощнш метaли тa вироби з них, збшьшують cвою чacткy в зaгaльномy обcязi екcпоpтy пpомиcловиx товapiв, хоч aбcолютний об-cяг ïx зменшyeтьcя y бiльшоcтi пеpiодiв. Taк, y 2014 p. чacткa недоpогоцiнниx метaлiв зpоcлa з 47,3 до 58,9% (в aбcолютномy вимipi з 1646 млн дол. до 2010 млн дол.). У 2015 р. обcяг екоторту метaлiв знизивcя до 1560 млн дол., aле чacткa зpоcлa до 60,9%. Hapештi, y 2016 р. обcяг екcпоpтy метaлiв вгав до 1274 млн дол., aле чacткa зpоcлa до 64,9%. TaRH« чином, головною пpодyкцiю, яку екcпоpтye 3aпоpiзькa облacть, e недоpогоцiннi метaли тa вироби з них, при чому вaжливicть цieï групи товapiв збiльшyeтьcя через пaдiння шших нaпpямiв его-порту.
Другим зa знaченnям екcпоpтним пpомиcловим товapом 3aпоpiзькоï облacтi e пpодyкцiя вaжкого мa-шинобyдyвaння, a caме, мaшини, облaднaння тa ме-xaнiзми, електpотеxнiчне облaднaння. Чacткa цieï групи товapiв cкоpочyвaлacь нaйбiльш швидкими темпaми, як i обcяги екcпоpтy y грошовому вишрг У 2014 р. обcяги екоторту продукци вaжкого мaши-нобyдyвaнnя знизилжь з 1275 до 964 млн дол., a чa-cткa meï групи товapiв cкоpотилacь з 36,6 до 28,3%. У 2015 р. обcяг екоторту вaжкого мaшинобyдyвaнnя знизивcя до 670 млн дол., a чacткa до 26,2%. У 2016 р. обcяг екcпоpтy вaжкого мaшинобyдyвaння знизивcя до 389 млн дол., a чacткa до 19,8%. TaRH« чином, пaдiнnя екcпоpтy цieï групи товapiв продов-жyeтьcя. Це e негативним як з погляду зменшення вaлютниx нaдxоджень, тaк i з погляду попршення cтpyктypи екcпоpтy, aдже це eдинa гpyпa товapiв, як мaють знaчнy чacткy тa не вiдноcятьcя до cиpовин-но1' групи.
Iншi групи екcпоpтниx пpомиcловиx товapiв мaють зовciм незнaчнi обcяги. 3 цих товapiв можнa вiдокpемити лише три групи, ям мaють бшьше, нiж один процент чacтки y обcязi екcпоpтy:
пpодyкцiя xiмiчноï тa пов'язaниx з нею гaлyзей пpомиcловоcтi;
мiнеpaльнi продукти;
зacоби нaземного тpaнcпоpтy, лiтaльнi aпapaти, плaвyчi зacоби.
У 2014 р. обcяг екcпоpтy продукци xiмiчноï тa пов'язaниx з нею гaлyзей пpомиcловоcтi знизивcя зi 150 до 107 млн дол., a ïï чacткa cкоpотилacь з 4,3 до 3,1%. У cвою чергу, обcяг екcпоpтy мiнеpaльниx продуктов, оотовними з яких e руди недорогощнних метaлiв, знизивcя з 224 до 183 млн дол., a чacткa meï групи товapiв y зaгaльномy екcпоpтi пpомиcловоï продукци - з 6,4 до 5,4%. Шреш-п, обcяг екcпоpтy тpaнcпоpтниx зacобiв (нaземниx, повгтряних тa плa-вучих) cкоpотивcя 77 до 44 млн дол., a ïx чacткa впaлa з 2,2 до 1,3%.
У 2015 р. обcяг екоторту пpодyкцiï xiмiчноï тa пов'язaниx з нею гaлyзей пpомиcловоcтi продовжив cкоpоченnя тa cтaновив 77 млн дол., a ïï чacткa cклaлa 301%. У cвою чергу, обcяг екcпоpтy мiнеpa-льних продуктов cкоpотивcя мaйже y 2 paзи, до 102 млн дол., a чacткa цieï групи товapiв y зaгaль-ному екcпоpтi пpомиcловоï продукци cклaлa 4,0%. Але обcяг екоторту тpaнcпоpтниx зacобiв виpic до 53 млн дол., з поверненням чacтки до докризового piвня - 2,1%.
^решт!, y 2016 р. пaдiння обcягy екcпоpтy про-дyкцiï xiмiчноï тa пов'язaниx з нею гaлyзей промш-ловоcтi, a тaкож мiнеpaльниx пpодyктiв дещо упо-вiльнилоcь. Якщо y попередш роки воно ст^новило 20-40%, то y 2016 р. обидвi цi групи пpодyкцiï зни-зилиcь лише нa 9%. Обcяг екcпоpтy пpодyкцiï xi-мiчноï тa пов'язaниx з нею гaлyзей пpомиcловоcтi cтaновив 69 млн дол. ^acrna 3,5%), a мiнеpaльниx продуктов - 93 млн дол. ^acrna 4,7%). Що ж cTOcy-eтьcя обcягy екcпоpтy тpaнcпоpтниx зacобiв, то вш повеpнyвcя мaйже до piвня 2014 р. i cклaв 41 млн дол. ^acrna 2,1%).
Taким чином, можта зробити виcновок, що в цшому обcяг екcпоpтy пpомиcловоï продукци 3am-piзькоï облacтi пpодовжye знижyвaтиcь, причому нaйбiльш болючим e зниження обcягy пpодyкцiï ви-cокиx стушив переробки - пpодyкцiï вaжкого мa-шинобyдyвaнnя. Прийняття зaxодiв щодо вирь шення цieï проблеми мae бути оотовним зaвдaнnям при pозpобцi cтpaтегiï зовнiшньоекономiчноï дiяль-ноcтi pегiоny.
Геогpaфiчнa дивеpcифiкaцiя iмпоpтy 3aпоpiзь-коï облacтi дуже незнaчнa. Пеpшi двi-тpи ^aï™ зa чacткою iмпоpтy зaбезпечyють бшьше половини вiд ycього обcягy iмпоpтy, a пеpшi деcять кpaïн - бшьше ciмдеcяти вiдcоткiв. Як i для екоторту, пеpелiк кpaïн-лiдеpiв, що iмпоpтyють пpодyкцiю до 3arnpi-зькоï облacтi, cyттeво не змiнивcя, о^бливо y пер-шiй тpiйцi ^бл. 5).
Головним торговельним пapтнеpом з iмпоpтy 3aпоpiзькоï облacтi зaлишaeтьcя РФ, чacткa яко^ хоч дещо i з^з^та^ в оcтaннiй piк з 40-45 до 30%, aле вcе одно знaxодитьcя попереду з великим ввдривом. Двa iншi головнi тртнери - Kитaй тa Hiмеччинa,
частка яких дещо зросла, але все одно залишаеться в райош десяти ввдсотыв. Причому, якщо з Китаю та Шмеччини Запорiзька область переважно iмпор-туе продукцiю високих ступешв переробки, то го-ловними товарами, як iмпортуються з РФ е сиро-винш товари - паливо та продукти нафтопереробки, кольоровi метали, продукщя хiмiчно! та пов'язаних з нею галузей промисловосп, полiмернi матерiали, пластмаси та вироби з них. У цьому мiститься перспектива загрози для реального сектору економши областi, адже проблеми з постачанням палива та си-ровини у випадку подальшого погiршення вiдносин та розширення конфлiкту негативно ввдб'ються на промисловому виробнищга.
Таблиця 5
Частка ринкiв-лiдерiв за обсягом iмпорту
Структура та динамша iмпорту Запорiзько! об-ласп дещо схожi з iмпортом Дшпропетровсько! области, але мають декшька суттевих вiдмiнностей. Головною групою товарiв, як iмпортуе Запорiзька область, е мiнеральнi продукти, найбшьшу частку в яких займають паливо, нафта та продукти !! перегонки. Частка цiе! групи товарiв займае в загальному обсязi iмпорту промислово! продукцi! вiд 20-40%. Також важливими групами товарiв, що iмпорту-ються, е недорогоцiннi метали та вироби з них, та машини, обладнання та мехашзми, електротехшчне обладнання. На вiдмiну вiд недорогощнних металiв,
- 85
Економiчний вюник Донбасу № 2(48), 2017
що експортуються, головними з яких е чорш метали, Запорiзька область iмпортуе кольоровi метали, перш за все шкель, алюмiнiй, мiдь. Також вiдносно значш частки мають продукцiя хiмiчно! та пов'язаних з нею галузей промисловосп, полiмернi матерiали, пластмаси та вироби з них, засоби наземного транспорту, лгтальш апарати, плавучi засоби.
Обсяг iмпорту мiнеральних продуктов за роки конфлшту мав тендендiю до падiння, а його частка -до зростання, за виключенням 2016 р. Так, у 2013 р. обсяг iмпорту мшеральних продуктiв становив 336 млн дол. (частка 21,4%), у 2014 р. - 478 (частка 34,2%), у 2015 р. - 351 (частка 36,2%), у 2016 р. -260 млн дол. (частка 29,0%). Суттеве зниження об-сягу та частки iмпорту мшеральних продуктов пояс-нюеться не лише конфлштом, а й падiнням плато-спроможного попиту на паливо серед населення. Обсяг iмпорту недорогоцiнних металiв та виробiв з них мав стабшьну динамiку падiння: у 2013 р. - 429 млн дол. (частка 27,4%), у 2014 р. - 341 (частка 24,4%), у 2015 р. - 213 частка 21,9%), у 2016 р. -176 млн дол. (частка 19,6%),
Найбшьше падiння мав iмпорт продукцп важ-кого машинобудування, але й вш же мав зростання у 2016 р. У 2013 р. обсяг iмпорту машин, обладнання та механiзмiв, електротехшчного обладнання становив 390 млн дол. (частка 24,9%), у 2014 р. - 247 (частка 17,7%), у 2015 р. - 155 (частка 16,0%), у 2016 р. - 198 млн дол. (частка 22,1%).
Окрiм машинобудiвно! продукцп, у 2016 р. зростання мав iмпорт засобiв транспорту (на 5,9%) та продукщя хiмiчно! промисловосп (на 19,3%). Це свiдчить, що процеси змiни iмпорту внаслвдок конфлшту в цшому мають тенденщю до стабтзацп.
Таким чином, можна зробити висновок, що ос-новними товарами, що iмпортуе Запорiзька область, е ресурсш товари, причому найбшьша !х частка iм-портуеться з РФ. Незважаючи на деяке зменшення частки цiе! кра!ни, залежнiсть промисловосп Запо-рiзько! областi вiд РФ надмiрно велика, що несе по-тендiйнi загрози.
У цiлому ввдносно зовнiшньоекономiчно! дiя-льносп промисловостi Придшпровського економiч-ного району можна зробити висновок, що за роки росшсько-укра!нського конфлiкту сталось суттеве зменшення обсягу зовнiшньо! торгiвлi, як експорту, так i iмпорту.
3. Сценари зм'ширинковоЧор1ентаци зовн1шньоеконом1чноЧ д'тльност1 Придшпровського економ1чного району в сучасних умовах
Головним торговельним партнером промисло-вих шдприемств Придшпровського економiчного району е пiдприемства з РФ, що несе додатковi ри-зики у випадку подальшо! ескалацл конфлiкту. Ос-
товарiв до ЗапорiзькоY областi
Мiсце 2013 2014
Кра!на Частка Кра!на Час- тка
1 РФ 39,7% РФ 45,5%
2 Шмеччина 8,5% Китай 7,1%
3 Китай 7,1% Шмеччина 6,9%
4 Словаччина 4,2% Норвепя 4,4%
5 США 4,0% Польща 2,8%
6 Норвепя 3,3% США 2,6%
7 Республжа Корея 2,6% Туреччина 2,2%
8 Туреччина 2,3% Iталiя 1,9%
9 Польща 2,2% Словаччина 1,8%
10 Iталiя 1,9% Франщя 1,7%
1-10 Усього 75,7% Усього 77,0%
М^це 2015 2016
Кра!на Частка Кра!на Час- тка
1 РФ 38,9% РФ 30,2%
2 Шмеччина 8,1% Шмеччина 11,4%
3 Китай 6,1% Китай 8,5%
4 Польща 4,0% Польща 4,4%
5 Туреччина 3,5% Туреччина 3,7%
6 Бшорусь 3,0% США 3,7%
7 Норвепя 2,8% Бшорусь 2,6%
8 Словаччина 2,8% Литва 2,6%
9 США 2,6% Франщя 2,5%
10 Швденна Африка 2,5% Норвепя 2,4%
1-10 Усього 74,5% Усього 72,0%
новними промисловими товарами, торпвля якими здiйсиюеться з РФ, е сировинш товари, паливо, а та-кож, у суттево менших обсягах, продукцiя важкого та транспортного машинобудування. З iншими кра-1нами переважно здiйсиюеться також торпвля сиро-винними товарами. В цшому можна зробити висно-вок, що шдприемства Приднiпровського економiч-ного району здшснюють зовнiшню торгiвлю товарами низького ступеня переробки та з невеликою доданою вартютю. Внаслiдок цього iсиуе залежшсть
Навпаки, згiдно з прогнозами, щни можуть далi знизитись до рiвня дев'яностих рошв, або, у кра-щому випадку, залишитись на сьогодшшньому рiвнi. Згiдно з прогнозами WorldSteel [4], свiтовий попит на металопрокат у найближчi роки може ви-рости приблизно на 0,9-1,3%, але лише за умови ви-ходу РФ та Бразили зi стагнаци та вiдсутностi кризи у Кита1. Тому перспективи цих галузей промислово-ст е сумнiвними. Але, в той же час, це головш га-лузi, як надають валютш надходження для тдпри-емств Придшпровського економiчного району, тому економiка Украши не може миттево вiд них ввдмо-витись. Навпаки, у сучасних кризових умовах необ-хiдна тдтримка цих галузей для забезпечення плавного переходу до бшьш ефективних та вiдповiдних неоiндустрiальнiй свiтовiй економщ промислових укладiв. Тому галузi, як виробляють ресурснi товари, мають зберiгатись, але не мають бути прюри-тетними, стратегiя зовнiшньоекономiчноI дiяльностi повинна забезпечувати збереження обсягiв експорту сировини з одночасним зменшенням II частки.
Iншим напрямом, в якому вiдносно сильнi екс-портнi позици промисловостi Приднiпровського економiчного району, е важке та транспортне машинобудування. Але слад ввдзначити, що здебшьшого продукцiя цих галузей не е передовою та шновацш-ною, основними И споживачами е кра!ни третього свiту, в першу чергу краши колишнього СРСР, най-
ефективностi промислових регюшв вiд свiтових цiн на сировинш товари.
Наразi спостерiгаеться черговий перiод низь-ких цiн на сировинш товари, який скорiш за все про-тримаеться кiлька десятирiч [2, 3]. Пiсля пiкових щн на залiзо та залiзну руду, ям спостерiгались у 20052015 рр., цiни повернулись на середнш рiвень за останнi п'ятдесят рошв (рис. 5), i ймовiрнiсть !х зро-стання усi провiднi свiтовi аналiтичнi агентства ощ-нюють як дуже малу.
бiльшу частку серед яких займае РФ. Це обумовлено юторичними особливостями формування промисло-восп в УкраIнi, яка протягом юнування СРСР була ланкою виутрiшнiх виробничих ланцюгiв. На екс-порт з СРСР йшла лише продукцiя ВПК, а бшьша частка iншоI промислово^' продукцiI була для внут-ршнього концевого або пром1жного споживання. Тому бшьшють украIнських промислових п1дпри-емств орiеитованi на зовнiшню торгiвлю з крашами колишнього СРСР. Росiйсько-украIнський конфлшт вже завдав значноI шкоди цьому напряму промисло-вост^, тому перспективи його розвитку можуть бути лише у напрямку подальшого розвитку присутносп на ринках краIн третього свгту, перш за все, Африки та Ази.
Значний потенцiал мае хiмiчна промисловiсть, яка наразi знаходиться у натвкоматозному станi через велику варт^сть сировини - природного газу та нафти. Чергового удару цш галузi завдала вiдмiна Кабмiном антидемтнгового мита на мiнеральнi до-брива з РФ. Це рiшения було обумовлено захистом виробниив сiльськогосподарськоI продукци, адже росiйськi виробники пропонують нижчi цiни. Слiд вiдзначити, що з погляду неоiндустрiалiзацiI еконо-мiки це ршення Кабмiну е сумнiвним, адже про-дукцiя хiмiчноI промисловост^ е бшьш складною та шновацшною, шж сiльськогосподарська, тому слiд вiддавати перевагу розвитку саме промислового ви-
Роки
Рис. 5. Динамiка iндексiв щн на ста^ь на свiтових ринках (2000 р. - 100%)
робництва. В той же час хiмiчна промисловють При-днiпровського економiчного регiону може вiдроди-тись через наявнiсть значного науково-дослвдного потенцiалу, у тому чи^ використанню результатiв дослiджень УкраIнського державного хiмiко-техно-логiчного унiверситету.
НарештО, третям напрямом розвитку промисло-вого експорту, який дуже слабо представлений у Приднiпровському економiчному районi та в Укра-!ш в цiлому е випуск сучасно! iнновацiйноI промис-лово1 продукцiI. Це продукщя з найвищою доданою вартютю, але II випуск вимагае наявност як розви-нутих технологiй, так i вiдповiдного людського ка-шталу. Донедавна УкраIна мала достатньо високий
Така динамша е природною, адже населення Африки (за прогнозами деяких експертОв до 2035 р. воно зросте з нишшнього 1 до 2 млрд чол., а до 2050 р. - до 3 млрд чол.) та Ази зростае, також зрос-тае економiчний потенщал багатьох краIн цих реп-ошв, що дозволяе зробити висновок, що необхiдно
рiвень людського капiталу, але з кожним роком здш-снювалась його деградацiя внаслiдок попршення якост освiти та емiграцiI найбiльш активного та конкурентоздатного населення. Тому зараз е дуже проблематичним створення нових високотехноло-пчних пiдприемств, адже навгть тi шдприемства, що iснують, мають проблеми з найманням висококваль фшованих робiтникiв та iнженерiв.
При групуванш краIн-партнерiв за регiонами свiту можна ввдзначити, що основним партнером стали краши АзiI (табл. 6), частка яких суттево зро-сла. Також, на вiдмiну вiд експорту до краш колиш-нього СРСР та Свропи, зросли абсолютнi обсяги експорту до краш Африки.
Таблиця 6
придшяти бшьше уваги налагодженню торгiвельних зв'язкiв саме з цими краIнами.
У той же час, за iмпортом головними партнерами Придшпровського економiчного району зали-шаються краIни колишнього СРСР та Свропи (табл. 7).
Таблиця 7
Динамжа обсягу iмпорту товарiв до Придншровського економiчного району, млн дол.
2013
Импорт Краши колишнього СРСР Свропа Азiя Африка Америка
Дшпропетровська 1540,2 2075,8 1277,7 114,6 328,6
Запорiзька 750,8 581,9 304,9 12,7 101,1
Усього 2269,1 2661,2 1595,9 127,6 435,7
2015
Краши колишнього СРСР Свропа Азiя Африка Америка
Дшпропетровська 1027,5 1170,5 722,8 128,9 212
Запорiзька 347,2 412,9 166,4 11,8 56,5
Усього 1489 1515,7 882,6 156,7 273
2020 (прогноз)
Краши колишнього СРСР Свропа Азiя Африка Америка
Дшпропетровська 791,2 1533,4 867,4 156,0 231,1
Запорiзька 312,5 462,4 191,4 13,0 60,5
Усього 1103,7 1995,8 1058,7 168,9 291,5
Динамжа обсягу експорту товарiв з Придшпровського економiчного району, млн дол.
2013
Експорт Краши колишнього СРСР Свропа Азiя Африка Америка
Дшпропетровська 3603,9 1850,9 3437,6 646,9 243,3
Запорiзька 1789,5 687,1 770,5 339,5 91,9
Усього 5393,4 2538 4208,1 986,4 335,2
2016
Краши колишнього СРСР Свропа Азiя Африка Америка
Дшпропетровська 869,1 1692,3 1898,6 1003 147,8
Запорiзька 670,5 690,6 677,7 209,5 41,5
Усього 1539,6 2382,9 2576,3 1212,5 189,3
2020 (прогноз)
Краши колишнього СРСР Свропа Азiя Африка Америка
Дшпропетровська 734,4 2589,3 3455,5 1464,4 172,9
Запорiзька 566,6 1056,7 1233,2 305,4 48,6
Усього 1301,0 3646,0 4688,7 1769,8 221,4
Отже, при формуванш стратегiй зовшшньоеко-номiчно! дiяльностi Придшпровського економiч-ного району необхщно виходити з таких припу-щень:
свiтовi цiни на сировиннi товари знаходяться на низьких значеннях i, якщо виходити з теорi! довгих економiчних хвиль, будуть знаходитись там ще при-близно десять рошв;
цши на товари на свiтових ринках найбшьш во-латильш для сировини низького ступеня переробки, потОм для засобiв виробництва i, нарештi, найменш волатильними е цiни на предмети споживання;
головною експортною продукцiею Приднш-ровського економiчного району е сировинш товари низьких ступешв переробки, за ними з великим вш-ставанням слiдують засоби виробництва (продукцiя машинобудування);
головними товарами, що iмпортуе Придшпров-ський економiчний район, е мшеральш продукти (енергоносi!) та сировинш товари;
Придшпровський економiчний район мае знач-ний науковий потендiал у сферi металургi!, хiмi!, ме-хашки;
основними зовнiшньоекономiчними партнерами Приднiпровського економiчного району е РФ, iншi кра!ни колишнього СРСР та кра!ни третього свiту;
частка торгiвлi з РФ у областей Придшпровсь-кого економiчного району значно вища, шж в целому в Укра!ш;
значна частина потендiалу для виробництва шновацшно! сучасно! продукцi! високих ступешв переробки в Придшпровському економiчному район! втрачено, але ще юнують можливост для виробництва та збуту хоч i застарiло!, але складно! промислово! продукцп;
в умовах свгтово! неоiндустрiалiзацi! Укра!ш необхiдно нарощувати обсяги промислово! продук-ц1! з високим ступенем переробки, але одночасно вона вимушена п1дтримувати експорт продукцп низького ступеня переробки, ввд якого залежить мак-роекономiчна стабiльнiсть та наповнення бюджету.
Судячи з офщйних програм, стратегiй та дш представнишв оргашв влади Укра!ни, наразi акту-альним е сценарiй заморожування конфлшту, тобто не плануеться здшснювати активш заходи для змен-шення або збшьшення обсяпв торпвл! з РФ. У той же час торпвля з кра!нами СС та США названа основною метою розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язк1в. Так, зпдно з проектом Експортно! стратегi! Укра!ни: Дорожньо! карти стратегiчного розвитку торпвл! на перюд 2017 - 2021 рошв [4], основними недоторгованими ринками названо США, №меч-чина, Великобританiя та Франщя. Серед промисло-вих галузей найбiльш перспективними з погляду зовшшньо! торпвл! визначено харчову промисло-вють, аерокосмiчну та авiацiйну промисловють, ма-
шинобудування [4]. Але слад ввдзначити, що щ цiлi мало сушсш, адже сумнiвно, що високорозвинутi кра!ш, таш, як США або Шмеччина будуть защкав-ленi у придбанш укра!нсько! к1нцево! промислово! продукцiï. Бшьш вiрогiдною на сучасному етaпi е ш-тегращя укра!нських пiдприемств у виробничi лан-цюги зaхiдних корпорацш, перш за все, на тих ви-робничих циклах, де пот^бна значна кiлькiсть руч-но! пращ. Це обумовлено випдним розташуванням Укра!ни та низькою вартютю робочо! сили. Шд-твердженням цього припущення е значна кшьшсть пiдприемств, якi ввдкрито в остaннi роки на Захвднш Укра!ш та якi виробляють склaдовi для европейсь-ких aвтомобiльних концершв.
Висновки та перспективи подальших досл^ джень. Отже можуть бути запропоноваш тaкi скла-довi стрaтегiï зовнiшньоекономiчноï дiяльностi Приднiпровського економiчного району в умовах конфлшту з РФ:
розвиток шфраструктури з метою включення мaшинобудiвних пiдприемств Придшпровського економiчного району до европейських виробничих лaнцюгiв;
спрощення умов дiяльностi тдприемств-екс-портерiв (зменшення корупцшного тиску у податко-вiй та митнш сферах дiяльностi, лiберaлiзaцiя валютного регулювання);
вiдродження хiмiчноï промисловост шляхом залучення нaуково-дослiдних зaклaдiв;
сприяння зовнiшньоекономiчним вiдносинaм з кра!нами Азп та Африки;
диверсифiкaцiя постачання палива та продуктiв переробки нафти;
збшьшення диверсифшацл зовшшньоеконо-мiчних зв'язкiв з метою зниження залежност вiд ок-ремих кра!н.
Лiтература 1. Грозный И.С. Анализ влияния российско-украинского конфликта на промышленность Украины / И.С. Грозный, Р.В. Прокопенко // Вестник ДГМА. - 2015. - №3(36). - С.211-215. 2. Iron ore capitulation begins [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.macrobusiness.com.au/2015/ 04/ iron-ore-complex-capitulation-begins/. 3. Прокопенко Р.В. Анализ перспектив отраслей украинской экономики при выходе из кризисна / Р.В. Прокопенко // Упрaвлiння економшою: теория та практика. Четверти Чумаченшвсьш читання: зб. наук. праць. -Ки!в, 2015. - С.156-165. 4. Експортна стратепя Ук-ра!ни: Дорожня карта стратепчного розвитку торп-влi на перiод 2017-2021 рошв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/ Detail?lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f 570693b64&title=EksportnaStrategiiaUkraini-Dorozhn iaKartaStrategichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021. 5. Как изменится потребление металлопроката в
мире в 2017-2018 гг. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: delo.uahttps://delo.ua/business/kak-izmenitsj a-potreblenie-metalloprokata-v-mire-v-2017-2018-gg-330316/?supdated_new=1495121319. 6. Ляшенко
B.И. Потенциал конкурентоспособности промышленности регионов Украины / Г.Л. Червова, Л.М. Кузьменко, М.В. Дубинина, С.Н. Кацура, В.И. Ляшенко // Общество и экономика. - 2006. - №2. -
C. 113-135. 7. Ляшенко В.И. Оценка процессов модернизации Украины и ее экономических районов / Е. В. Котов, В. И. Ляшенко // Вестник экономической науки Украины - 2013. - № 31. - С. 55-69. 8. Крамар О. Економiчна незалежнють ввд РФ: не зупинятися на твшляху / О. Крамар // Тиждень. - 2017. - №20. - С. 18-21. 9. Лапаев Ю. Чим замшити небезпечну ствпрацю з РФ. Чи спроможна Украша остаточно подолати залежнють вiд РосiI в обороннш сферi та IТ-секторi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //http://tyzhden.ua/Economics/183864. 10. Лапаев Ю. Ще один фронт. Як Украша ввдповвдае на виклики, що постали у вiртуальному просторi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/Society/ 183407. 11. Самаева Ю. Дшти до полицi. Чому 28-вiдсоткове зростання експорту - дуже скромний по-казник / Ю. Самаева // Дзеркало тижня. - 2017. -№21. - С. 1,6. 12. Тищук Т. Рух до Свропи "в мтiнiм або Яким е рiвень тшьово! економши у зовшшньо-торговельних операцiях Украши та СС i як запоб^и його подальшому зростанню / Т. Тищук // Дзеркало тижня. - 2015. - №41. - С.7.
Ляшенко В. I., Прокопенко Р. В., Дзюба С. В. Сценарп ринковоТ орiентащT зовнiшньоекономiч-ноТ дiяльностi Приднiпровського економiчного району в сучасних умовах
Розглянуто перспективи основних галузей спе-цiалiзацiI Приднiпровського економiчного району на свгтових ринках з врахуванням !х iсторичного розвитку та у припущенш, що росшсько-украшсь-кий конфлшт буде розвиватись за сценарiем його за-мороження та збереження наявного рiвня економiч-них зв'язшв. Встановлено, що Дшпропетровська область експортуе та iмпортуе переважно промислову продукщю низького ступеня переробки. Основними товарами, що iмпортуе Запорiзька область, е ресур-снi товари, причому найбшьша !х частка iмпорту-еться з РФ. Незважаючи на деяке зменшення частки iмпорту з щех краIни, залежнiсть промисловост За-порiзькоI областi вiд РФ надмiрно велика, що несе потенцiйнi загрози.
Ключов1 слова: росшсько-украшський конф-лшт, Приднiпровський економiчний регiон, зовшш-ньоекономiчна дiяльнiсть, розвиток зовшшньо! тор-пвлг
Ляшенко В. И., Прокопенко Р. В., Дзюба С. В. Сценарии рыночной ориентации внешнеэкономической деятельности Приднепровского экономического района в современных условиях
Рассмотрены перспективы основных отраслей Приднепровского экономического района на мировых рынках с учетом их исторического развития и в предположении, что российско-украинский конфликт будет развиваться по сценарию его заморозки и сохранения имеющегося уровня экономических связей. Установлено, что Днепропетровская область экспортирует и импортирует преимущественно промышленную продукцию низкой степени переработки. Основными товарами, которые импортирует Запорожская область, являются ресурсные товары, причем наибольшая их доля импортируется из РФ. Несмотря на некоторое уменьшение доли импорта из этой страны, зависимость промышленности Запорожской области от РФ чрезмерно велика, что несет потенциальные угрозы.
Ключевые слова: российско-украинский конфликт, Приднепровский экономический район, внешнеэкономическая деятельность, развитие внешней торговли.
Lyashenko V., Prokopenko R., Dzyuba S. Scenarios of the market orientation of foreign economic activity of the Pridneprovsky economic region under perfect conditions
The prospects of the main branches of the Dnieper economic region in world markets. When taken into account their historical development. Suggested that the Russian-Ukrainian conflict will evolve according to the scenario of freezing and to preserve the existing level of economic relations. It is established that the Dnepropetrovsk region exports and imports mainly industrial products of low degree of processing. The main goods imported by the Zaporozhye region, are resource products. The largest share is imported from Russia. Despite a slight decrease in the share of this country, the dependence of industry of Zaporozhye region from Russia is very large, which poses a potential threat.
Keywords: Russian-Ukrainian conflict, Pridnep-rovsky economic region, foreign economic activity, development of foreign trade.
Стаття надшшла до редакци 03.06.2017
Прийнято до друку 22.06.2017
