CC BY
49
УДК339.97 Доц. Д.А. Крастков, канд. екон. наук -
Дтпропетровський НУ М Олеся Гончара
СУЧАСН1 НАСЛ1ДКИ Л1БЕРАЛ1ЗАЦ1ЙНО1 СТРАТЕГИ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ТУРЕЧЧИНИ
Проан^зовано основнi напрями турецьких економiчних реформ та особливостей 1х реалиаци. Визначено 1х вплив на динамiку економiчного зростання та формування статусу ново! шдустрiальноl краши. Особливу увагу придшено помiркованiй лiбералi-зацп зовшшньоторговельно! сфери Туреччини та формуванню експортоорiштованоl економжи. Розглянуто особливостi змiн структури експорту Туреччини. Визначено значения Туреччини у зовнiшньоекономiчних зв'язках Украши та встановлено фактори, що стримують 1х розвиток. Зазначено напрями перетину iнтересiв Туреччини та Украши на зовншшх ринках.
Ключовi слова: лiбералiзацiя економiки, структура експорту, селективний протек-цiонiзм, iноземнi швестицп.
Постановка проблеми. Сучасш умови свiтогосподарського розвитку в шслякризових глобалiзацiйних умовах сприяють певному переформуванню свь тових ринкiв ^ вiдповiдно, надають потенцiйну можливiсть "активним" крашам покращити власне становище. Безумовно, важливу роль у розвитку краш ввдг-рають нацiональнi стратегií розвитку, усшшшсть яких перетворюе потенцiальнi можливосп краши на реальнi здобутки. Одшею з таких краш е Туреччина, яка за вiдносно короткий промiжок часу перетворилась iз традицiйноí аграрно!' краши з обмеженими природними ресурсами на успiшну ринкову економжу.
Дослiдники видiляють причини економiчного усшху Туреччини, серед них видшимо: 1) чггке визначення i закрiплення сво!'х конкурентних переваг у стратегiчних документах, а також послвдовна та наполеглива реалiзацiя постав-лених щлей; 2) використання дуже великих за обсягом "новостворених" ринкiв пострадянських краш; 3) ефективне стимулювання розвитку малого та се-реднього бiзнесу.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. На жаль, дослвдженню ус-пiшноí економiчноí стратеги Туреччини в науковш лiтературi придшяеться не-достатньо уваги. Увагу науковщв привертають насамперед евроiнтеграцiйнi прагнення Туреччини, ят розглянуто в дослiдженнях науковщв: серед зарубiж-них можна видалити працi В. Надеiн-Раевського, Р. Рабб, А. Ренда, I. Стародубцева; серед украшських - Б. Волчок, Д. Чернишова, Б. Парахонського, М. Гончара, В. Кузнецова та ш. Аспектам економiчного сшвробиництва Украши та Туреччини придшяли увагу М. Воротнюк, М. Гончар, I. Долгов, Р. Жангож^ Ю. Кочубей, Н. Мхитирян, I. Турянський та ш. Однак турецький досвiд може стати в нагодi пiд час розроблення стратегií економiчного розвитку нашо1 дер-жави. Кр1м того, останнiм часом Туреччина виступае на технолопчних ринках як конкурент украшським пiдприемствам, i цей факт потребуе детального ана-лiзу i вивчення.
Мета дослщження. Головною метою цiеí роботи е аналiз основних нап-рямiв економiчних реформ Туреччини та 1х впливу на розвиток зовнiшньоí тор-гiвлi та внутрiшньоекономiчнi показники з метою використання як досвщу для формування стратегш економiчного розвитку Украши.
Виклад основного матерiалу. Туреччину вiдносять до нових щдустрь альних краш, i для цього е аргументи: сьогоднi економка Туреччини е у двад-цятщ лiдерiв, пропустивши вперед себе тльки мвисокотехнологiчнiм або "ре-сурснiм держави; висою темпи зростання економки Туреччини; з 1980 р. ВВП на одну особу зросло бтьш тж у 4 рази i у 2005 р. почав перевищувати се-редньосвiтовий показник (рис. 1).
1200010000-g 8000 ° 6000-| 40002000-о-
1990 19921994 19961998 2000 20022004 20062008 2010 2012 Рис. 1. ВВП на одну особу [1]
На наш погляд, основним фактором розвитку турецько'' економки е пок-ладання на розвиток переробних галузей. Оскшьки iсторично базовi експорто-орiентованi галузi - стьське господарство, а також виробництво текстилю та одя-гу - е найбтьш захищеними нацюнальними ринками майже у всiх краш свiту, то очевидною е недоречшсть iнтенсифiкацií к розвитку. Спроможнiсть Туреччини створити технолопчш виробничi потужностi в нових для себе галузях на основi "емуляцп" розвинених краш свггу створило перспективи довгострокового еконо-мiчного зростання, результати якого кра'на вщчувае вже зараз [2, с. 46].
Початок полггики економiчноí стабiлiзацií й лiбералiзацií економ1ки Туреччини датуеться 1980 р. Тодi Туреччина була на граш гiперiнфляцií разом iз зниженням з падiнням виробництва, промислове виробництво було слабо роз-виненим, а за допомогою високих протекцюшстських бар,ерiв проводилась по-лiтика iмпортозамiщення, яка стосувалась бiльшою мiрою споживчих товарiв. Мiжнародний валютний фонд ухвалив рiшення стосовно пiдтримки полiтики лiбералiзацií турецько1* економiки. Умовою тако1* тдтримки була реалiзацiя пакета реформ: перегляд валютного курсу, вщмова вщ полiтики протекцiонiзму, вiдкритiсть Туреччини для шоземного капiталу, зв1льнення цiн, припинення де-фiцитного ф1нансування економiчного зростання, створення в1льного фiнансо-вого ринку [3]. На особливу увагу заслуговуе механiзм реалiзацií реформ, окре-мi елементи якого розглянуто в нашому дослiдженнi.
Варто зауважити, що полггика, спрямована на рiзноманiтне стимулюван-ня експорту, становить едину розумну альтернативу "пасивному фритредерству" для тих краш, яю перебувають у станi переходу вщ неринково1* до ринково1* сис-теми господарства за порiвняно низько1* ефективностi нацiональноí промисло-востi. На думку багатьох кейнаансько орiентованих вчених, саме пропонована зовнiшньоекономiчна полiтика становить слабке мюце "програм МВФ": вони виходять iз припущення, що падаючий курс нацiональноí валюти - достатнш стимул для експорту. При цьому маемо на увазi, що збшьшення кiлькостi орiентованих на експорт тдприемств вiдбудеться автоматично. Однак у цьому твердженш як аксiома передбачаеться, що в економщ присутнi вiльнi каттали,
здатнi автоматично перемктитися в експортоорieнтованi галузi. Але, зазвичай, у крашах зi слабким ринковим механiзмом спостерiгаeмо постiйну нестачу вшь-них капiталiв, що сковуе й розвиток експорту. У тдсумку, лiбералiзацiя зов-нiшньоторговельного режиму викликае iстотне розширення iмпорту, що при млявосп зростання експорту створюе проблему плапжного балансу й дефiциту бюджету. Тако1 ситуацií Туреччинi вдалося уникнути завдяки формуванню тор-говельного режиму з протекцюшзмом селективного типу, а також ефективному та спрямованому у стратепчш напрями розвитку економiки швестищйш потоки.
Сучаний торговельний режим Туреччини демонструе високий ршень ви-користання всiх дозволених СОТ iнструментiв протекцюшзму. По-перше, Ту-реччина мае один iз найбiльш диверсифiкованих митних тарифов, що нараховуе 16448 тарифних тшй при середньосвiтовому у 10 тис. , що дае змогу краМ селективно захищати саме товари критичного шпорту з мiнiмальним впливом цього захисту на середнiй ршень митного захисту всiеí краши. По-друге, краша "зв'язала" в СОТ тшьки 50,3 % тарифних позицiй - вс сiльськогосподарськi товари та 33,5 % несшьськогосподарських товарiв (жодно1 тарифно!' позицií не "зв'язано" за групами товарно!' номенклатури: 26, 36, 60, 64, 67, 75, 78, 83, 89, 93 та 97). Для прикладу, вс новi члени СОТ повинш "зв'язати" 100 % тарифних позицш. Ршень "зв'язування" Туреччини е дуже високим: для сшьськогоспо-дарських товарш середнiй рiвень "зв'язування" становить 72 % i охоплюе дiапа-зон ставок вiд 0 до 225 %; для несшьськогосподарських товарiв ршень "зв'язування" становить 17,7 % i охоплюе даапазон ставок вiд 0 до 82 % Це дае Туреч-чиш бшьше свободи в регулюваннi шпортних товарних потокiв. По-трете, в Ту-реччинi велика частка "пiкових" тарифiв: 9,1 % вiд загально! кшькосп тарифних лiнiй належить до нащональних "тарифних пiкiв" (при середньому рiвнi мита - 12, 2 %), 14,6 % вiд загально! кiлькостi тарифних лiнiй належить до мiж-народних "тарифних пiкiв" [4, с. 26-32].
Результатом селективного обмеження шпорту е низький показник се-редньозваженого мита, що становить за даними СОТ 4,9 %, а за даними iндексу економiчноí свободи взагалi - 2,4 %. Такий результат е теоретично прогнозова-ним, оск1льки, чим вник мито дае на товар, тим меншим буде його iмпорт до кра1'ни i тим менш вiдчутним до нього буде показник середньозваженого мита. Загалом, iндекс економiчноí свободи Туреччини в 2013 р. становив 62,9 (69 мк-це). З десяти шдексш, що його складають, найвищий показник для Туреччини -свобода торгiвлi (85,2) [5]
Фактично, в Туреччиш вже протягом декiлькох десятилiть кнуе один iз найбiльш лiберальних режишв регулювання дiяльностi iноземного капiталу, що перюдично доповнюеться й конкретизуеться вiдповiдно до загального напряму економiчного курсу краши. Турецьке кер1вництво застосовуе ввдносно iнозем-них iнвесторiв комплекс стимулювальних i заохочувальних заходiв, якi покли-канi сприяти такому розмiщенню швестицш у краíнi, яке б вiдповiдало загаль-нiй стратегií И економiчного розвитку. Щодо галузевого розпод1лу ^естицш, то насамперед, заохочуються iнвестицií в експортооркнтоваш сфери промисло-востi й наукомкти виробництва, а також у туризм, перевезення, будiвництво, освiту, охорону здоров'я. Кр1м цього, вiдповiдно до полиики вирiвнювання р1в-
нiв економiчного розвитку окремих регiонiв краши, стимулювання iноземного капiталу в Туреччинi мае виражений територiальний характер. Вступ Туреччи-ни до Митного союзу iз СС у 1995 р. став додатковим стимулом для шоземних iнвесторiв. Так, великi японськi, пiвденно-корейськi й iншi фiрми квапляться здiйснити швестицп в Туреччинi для того, щоб потiм уже безмитно поставляти свою продукцш на ринки СС.
Розвиток економши Туреччини вiдбувався так: протягом чотирьох рошв з 1995 р. в краМ змшилося сiм урядш; у 1998 р. нацiональна економка виявилася на гранi дефолту внаслщок азiатськоí i росiйськоí фшансових криз; у 1999 р. кра-ша пережила руйнiвний землетрус, який забрав близько 20 тис. житлв i спричи-нив збиток економiцi краши приблизно на 10-13 млрд дол. США. У 2001 р. економка була на граш колапсу: шфлящя сягнула 80 % на рк, турецька лiра знещ-нилась майже вдвiчi, банки закривались, обсяг виробництва скорочувався.
Згодом, економiка Туреччини ставала щоразу бiльше функцiонально вщ-критою. Частка зовшшньо1 торгiвлi в економщ загалом стало пiдвишувалася, починаючи з 1980 р. Обсяг зовшшньо1 торгiвлi становив 8,6 % ВНП у 1970 р., у 1980 р. i 1990 р. цей показник становив вже 15,7 % i 23,4 % вщповщно, у 2000 р. i 2012 р. - 43,1 % i 57,9 %. При цьому експортна квота становила у 2012 р. 26,4 %, а iмпортна - 31,5 % [6]. З позицш економiчноí безпеки, iмпортна квота досягла безпечно'' межi з огляду на формування залежностi вiд свiту. З 2003 р. в Туреччиш спостерiгаемо вщ'емне сальдо торговельного балансу.
Протягом 1990-1995 рр. середнш щорiчний рiвень зростання обсягiв ек-спорту становив 13,4 %, тодi як у 1995-2000 рр. вш дорiвнював 5,7 %, а у 20012008 рр. - 20,1 % (рис. 2). Первинною причиною започаткування позитивно'' тен-денцп протягом перiоду 1990-1995 рр. було значне збшьшення попиту на турець-кий iмпорт з боку Свропейського союзу. Крiм того, девальващя турецько'1 лiри в 1994 р. ютотно пiдвищила конкурентоспроможнiсть турецьких експортерiв. Од-нак у 1997 р. i 1998 р., внаслщок економiчних криз у нових iндустрiальних кра-1нах Аз11 й у Росшськш Федерацií, зростання свiтовоí торг!^ припинилося, попит скоротився. У 2009 р. експорт скоротився на 22,6 % завдяки впливу св!тово1 економiчноí кризи та св!тових торговельних поток1в, але вже з 2010 р. експорт Туреччини збшьшувався протягом трьох рок!в у середньому на 14 % [7].
180000
1980 1983 1986 1989 1992 1995 1998 2001 20042007 2010
Рис. 2. Динамта експорту Туреччини у 1980-2012 рр. [7]
Ршень експортного зростання докризових роюв вщбувався тд впливом багатьох факторiв. По-перше, промислове виробництво Туреччини, незважа-
ючи на ревальвацш турецько'1 лiри, отримало певш конкурентнi переваги за ра-хунок низько1 реально1 заробiтноí плати й цш на енергвд (головним чином на електрику), значно нижчих за св^ов! По-друге, низькi реальнi проценты ставки, порiвняно з попередшми роками, знизили вартiсть кредитiв для виробниюв i експортерiв. По-трете, збшьшилась кiлькiсть технологiчних удосконалень, якi спричиняють обмiн з партнерами по спшьному пiдприемству (особливо в авто-мобшьнш промисловостi) або iмпорт нововведень. Нарешп, в останнi роки про-дуктившсть виробництва пiдвищувалась, тодi як споживання залишалося на сталому рiвнi, створюючи додаткову пропозицiю, яка стала ютотним стимулом для виходу на закордонний ринок. В iмпортi Туреччини важливу роль вадгра-ють товари з низьким ступенем оброблення й каттальш товари. Через знецшю-вання долара проти евро й турецько1 лiри, Туреччина набула переваг пiд час ввозу бшьш дешевих напiвфабрикатiв iз краш, де цiни було встановлено зпдно з курсом долара (подiбно схiдно-азiатським кранам, передусiм Китаю) i ек-спортуючи кiнцевi продукти головним чином до краш СС [8].
Структура експортованих товарiв також ютотно змiнилася: сшьськогос-подарськi вироби, текстиль, одяг i сировина поступилися лiдерською позицiею промисловiй продукцн з високим ступенем додано1 вартостi: готова металева продукцiя, машини та обладнання, електричнi машини та апарати, автотранспорт засоби та причепи. Частка промислово1 продукцн в загальному експорп у 2012 р. становила 93,9 %. Цi перетворення продовжуються в останш роки (рис. 3). На дiаграмi зазначено структури експорту 2000 р., 2012 р. та докризо-вого 2007 р. з метою бшьш чггкого визначення тенденцiй, частково порушених кризовими змiнами в загальному обсязi експорту краши [9].
2007 2012
Рис. 3. Структура експорту Туреччини [9]
Украша з Туреччиною мають давнi тiснi стосунки. Туреччина входить у п'япрку краíн-iмпортерiв укра1нсько1 с1льськогосподарсько1 продукцií та тр^у укра1нсько1 несiльськогосподарськоí продукцií. Загальний експорт Украши в Туреччину становить 2012 р. 3871,8 млн дол. США при позитивному сальдо торговельного балансу для Украши у 1593,7 млн дол. США. Головними товар-ними групами експорту Украши до Туреччини е чорш метали (54 % вщ загаль-ного експорту в Туреччину у 2012 р.), жири та олп (8,3 %), добрива (8 %), на-сшня i плоди олiйних культур (6,6 %). Головними товарними групами iмпорту в Украшу з Туреччини е ]спвш плоди та горiхи (12,5 % вщ загального iмпорту з Туреччини у 2012 р.), одяг та текстиль (16,4 %), засоби наземного транспорту
(7,4 %) [10]. Варто зазначити, що торговельш вiдносини мiж двома кранами е дуже чутливими до економiчного зростання. Тобто свiтова економiчна криза позначилась зниженням торговельного обiгу вдвiчi у 2009 р. ^iM того, висою ставки мита Туреччини на сшьськогосподарську продукцiю стримують розви-ток украшського експорту. Так, на пшеницю в Туреччиш встановлено мито у розмiрi 130 %, що ефективно стримуе украшський експорт цiеi товарно! групи. Тарифна ескалацiя, що застосовуеться в Туреччиш стосовно насшня соняшника (розмiр мита - 27 %) та соняшниково! олп (розмiр мита - 36 %), сприяють збшьшенню експорту украшського насшня соняшника та зниженню експорту украшсько! олп [11].
Взаемодш в металургiйнiй галузi демонструе певш негативнi тенденцп для Укра'ни. Збшьшення безмитного украшського експорту чорних металiв до Туреччини формуе дешеву сировинну базу кра'ни для розвитку металургшно! перероб-лення та машинобудування. Ефективне поеднання двох факторiв: дешево! сирови-ни та створено! матерiальноi бази для сучасного виробництва технолопчно! про-дукцп за рахунок державного стимулювання iнвестицiй призводить до збшьшення експорту Туреччини в галузi виробництва машин та обладнання у трет кра'ни. У цьому напрямi Туреччина стае ефективним конкурентом Укра!ни (рис. 4).
Рис. 4. Динамжа експорту машин та обладнання Украгни та Туреччини [9, 10]
Ще у 2001 р. обсяги експорту укра'нських та турецьких машин та обладнання знаходились на однаковому рiвнi, а на сучасному етапi сформувався до-сить значний гандикап на користь Туреччини. З 2001 р. частка машин та обладнання в загальному експорт Туреччини зросла вщ 5 до 7,8 % (рис. 3), при се-редньорiчних темпах докризового росту ще! групи товарiв у 28 %. В Укрш'ш частка машин та обладнання у загальному експорту становила незмшш 10 %, а темпи докризового зростання хоча i становили 21 %, але мають дуже нестшку динамiку (наприклад у 2005 р. експорт за щею групою знизився на 6,2 %).
Висновки. Стратепя економiчного розвитку Туреччини, що базувалась та базуеться на проведеннi достатньо жорсткого селективного протекцюшзму та заохоченш iноземних iнвестицiй в експортоорiентованi сфери промисловосп й наукомiсткi виробництва, а також у туризм, була позитивною, що сприяло зростанню добробуту населення кра'ни i формуванню грунтовно! бази для по-дальшого економiчного зростання кра'ни. Укра'на об'ективно не мала можли-востей вiдстоювати при встут до СОТ високi протекцiонiстськi бар'ери для iм-портних товарiв, але змогла пристосуватися до умов свгтового ринку, що свщ-чить про великий запас мiцностi, що формуе зовнiшньоекономiчну стiйкiсть на-шо! держави. I до вступу до СОТ i пiсля, експортна та iмпортна квоти Укра'ни
14000-< 12000В юооо-° 8000-| 6000-g 4000-
« Туреччина —щ— Украша
2 2000 —1 o-l—
2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
значно бшьш^ нiж у Туреччинi (близько 50 %) i цей факт приносить як позитивна так i негативш наслiдки для можливостей формування стратегiй еконо-мiчного розвитку. З одного боку, з позицп економiчноï безпеки, iснуe загроза залежностi як ввд енергетичного шпорту, так i ввд сировинного експорту. З ш-шого боку, високий ступiнь теграцц Украши у свiтогосподарськi процеси створюе умови для використання наявних зв'язюв для переорieнтацiï структури експорту в бшьш прогресивному напрямi. Також, у процес подальшо!' лiбералi-зацiï торговельного режиму в межах вимог СОТ, Украша може скористатись досвiдом Туреччини з приводу використання вузькоселективного протекщошз-му, оскшьки, на вiдмiну ввд Туреччини, Украша мае досить низький шдекс еко-номiчноï свободи загалом (46,3) i торговельно!' свободи зокрема (84,4) при фак-тично нижчих торговельних бар'ерах для iмпорту. Безумовно, УкраМ, як свого часу i Туреччиш, не вистачае капiтальних ресурав для переобладнання вироб-ництв та створення якiсно нових експортоорiентованих виробничих потужнос-тей. Саме в цьому напрямi наша краша може на^дувати досвiд економiчного розвитку Туреччини, оскшьки сучасний стан евроiнтеграцiйного спрямування нашо1 краши досяг тiеï стадiï, коли подальшi iнтеграцiя з Европою надае потен-цiйнi можливостi до залучення як европейських, так скорiше i неевропейських iноземних iнвестицiй, оскiльки наша краша стане певним плацдармом для про-сування iноземних товарiв на европейсью ринки.
Лiтература
1. Офщшний сайт Свггового Банку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://data. worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD/countries/1W? display=graph.
2. Райнерт Э.С. Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / Э.С. Райнерт. - М. : Изд. дом Гос. ун-та Высшей школы экономики, 2011. - 384 с.
3. Авдашева С. Турция: национальная модель либерализации экономики / С. Авдашева // Общественные науки и современность. - 1993. - № 3. - С. 45-58.
4. Trade Policy Review Turkey. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.wto.org/ english/tratop_e/tpr_e/tp359_e.htm.
5. 2013 Index of Economic Freedom. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.herita-ge. org/index/ country/turkey.
6. Production general directorate of economic research // Monthly economic indicators - november 2013. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.treasury.gov.tr/default.aspx? nsw=EilDPQez 15 w=-SgKWD+pQItw =&mid=740&cid=26&nm=756.
7. 1н-т статистики Туреччини. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.turkstat. gov.tr/UstMenu.do? metod=temelist.
8. Main Developments in Turkey's Foreign Trade. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.byegm.gov.tr/REFERENCES/TURKEYS-FOREIGN-TRADE.htm.
9. Foreign trade and balance of payments general directorate of economic research // Monthly economic indicators - november 2013. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tre-asury.gov.tr/default.aspx? nsw=EilDPQez15 w=-SgKWD+pQItw=&mid=740&cid=26&nm=756.
10. Офщшний сайт Державно'1 служби статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.ukrstat.gov.ua.
11. Turkish customs tariff (as of January 1st, 2010). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.zwimages.mofcom.gov.cn/201011/20101108103835426.pdf.
Красников Д. А. Современные последствия либерализации экономического развития Турции
Проанализированы основные направления турецких экономических реформ и особенностей их реализации. Определено их влияние на динамику экономического роста и формирования статуса новой индустриальной страны. Особое внимание уделено
обдуманной либерализации внешнеторговой сферы Турции и формированию экспорто-ориентированной экономики. Описаны особенности изменения структуры экспорта Турции. Определена роль Турции во внешнеторговых связях Украины и установлены факторы, сдерживающие их развитие. Отмечены направления пересечения интересов Украины и Турции на внешних рынках.
Ключевые слова: либерализация экономики, структура экспорта, селективный протекционизм, иностранные инвестиции.
Krasnikov D.A. Contemporary effects of liberalization of Turkish economic development
The main destinations of Turkish economic reforms and features of their implementation are analyzed in the article. The effect of reforms on dynamics of economic growth and the forming of new industrial country status have been determined. Special attention is paid to liberalization of foreign trade and to the formation of the Turkish field of export-oriented economy. Features of changes in the structure of Turkey's exports have been described. The role of Turkey in foreign trade of Ukraine and factors, hindering its development, have been determined. Direction intersecting interests of Ukraine and Turkey on foreign markets have been marked.
Keywords: economic liberalization, exports, selective protectionism, foreign investment.
УДК351.338.481.32Доц. О.О. Маслиган, канд. екон. наук -Мукачiвський ДУ
СПЕЦИФ1КА ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО1 РЕГЛАМЕНТАЦН РОЗВИТКУ ПЩПРИеМСТВ РЕКРЕАЦН ТА ТУРИЗМУ У МЕЖАХ КЛАСТЕРА
Здшснено системне вивчення специфши оргашзацшно! регламентащ! розвитку шдприемств рекреацн та туризму (у межах кластера). Здшснено визначення специфши щодо формування структури оргашзацшних регламентов (у межах кластера та його автономных одиниць); структурування оргашзацшннх ресурав у розрiзi кшькох базових блоюв (оргашзацшно! структури кластера та оргашзацшно! структури його автономных одиниць), окреслення !х типологи; систематизацш основних елеменйв оргашзацшних регламенпв (у межах кластера та його автономных одинидь).
Ключовi слова: кластер, оргашзацшш регламенти, оргашзацшна структура кластера, оргашзацшна структура автономно! одининд.
Постанова проблеми. Для забезпечення рацюнально! структури вщпо-ввдальносп (на шдприемствах туризму та рекреацп, що ддать у межах кластер-них утворень) дощльне застосування системи внутртшх оргашзацшних регла-ментiв. Ц документи [5]:
• оргатзовують процес та порядок роботи всередит утворень (на корпоративному рiвнi) та на рiвнi кожного конкретного його учасника (шдприемства або ор-гашзацп);
• визначають 1х основнi цiлi, завдання, права та обов'язки (що особливо актуально для засновниюв, керiвникiв i персоналу).
При цьому саме поняття ефективностi, в окресленiй сфер^ можна роз-глядати як спроможшсть чггко органiзувати процес i порядок роботи кластера та кожного його учасника за мЫмальних витрат засобiв на 11 створення, оргаш-зацда та здiйснення самого управлiння - що можна назвати сумарним ефектом.
Анамз останнгх дослщжень та публжацш.У сучасних реалiях питания з оргашзацшно! регламентацií д!яльносп кластерiв та !х автономних одиниць
