CC BY
37
УДК 378.147
ВТШЕННЯ ГУМАШСТИЧНО! КОНЦЕПЦП НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ 3 IH03EMH0Ï МОВИ У НЕМОВНОМУ ВНЗ
С. В. Пошкаровська, ст. викл., Харк1вський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет
Анотац1я. Шдкреслено Heoôxidmcmb пошуку можлиеостей оптим^зацп наечання cmydenmie тоземним мовам немоеного ВНЗ, акцептовано уеагу на розеитку pi3HUX форм ocoôucmicnozo стлкування, можливост1 студента еислоелюеати свое стаелення до diucHOcmi за допомогою тоземног моей та обгрунтовано важлив1сть настаноеи еикладача на оргамзащю груповог вза-eModiï на занятт1.
Ключов1 слова: гуманизация, психолог1чний фактор, емоц1йно-особист1сне стлкування, мовлен-нееа поведтка, культура.
ВНЕДРЕНИЕ ГУМАНИСТИЧЕСКОЙ КОНЦЕПЦИИ ПРЕПОДАВАНИЯ НА ЗАНЯТИЯХ ПО ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ В НЕЯЗЫКОВОМ ВУЗЕ
С. В. Поникаровская, ст. преп., Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
Аннотация. Подчеркнута необходимость поиска возможностей оптимизации обучения студентов иностранным языкам неязыкового вуза, сделан акцент на развитии разных форм личностного общения, возможности студента выражать свое отношение к действительности посредством иностранного языка и обоснована важность установки преподавателя на организацию группового взаимодействия на занятии.
Ключевые слова: гуманизация, психологический фактор, эмоционально-личностное общение, языковое поведение, культура.
INTRODUCTION OF HUMANISTIC CONCEPT OF EDUCATION AT FOREIGN LANGUAGE CLASSES AT ENGINEERING HIGHER SCHOOLS
S. Ponikarovska, Asst. Prof., Kharkiv National Automobile and Highway University
Abstract. The necessity to find the ways of optimization of teaching foreign languages to students of engineering higher schools is accentuated, the development of various forms of personality communication, students ' possibilities to express their attitude to reality by means of foreign language and importance of teacher's aiming at group interaction during the classes is emphasized.
Key words: humanization, psychological factor, emotional and personality communication, speaking behaviour, culture.
Вступ
У час високого розвитку нових технологш, як не дивно, гостро постае питания виживан-ня i збереження cbîtoboï цившзацп та куль-тури. Саме гумашзащя ocbîth, в ochobî яко! е
формування цшюно1 особистосп як суб'екта культури, та формування умов для найповш-шо1 реатзацп особистосп можуть бути тими факторами, яю допоможуть зберегти псих1ч-не та моральне здоров'я молодого поколшня. У сучаснш ситуаци навчання, спрямоване
тшьки на передання знань, стае неефектив-ним. Бшьш важливим виявляеться форму -вання у людини таких зд1бностей, яю дають 1Й можливють самостшно ор1ентуватися у сфер1 професшних та загальних знань, тобто тих зд1бностей, що користуються найбшь-шим попитом, та тих знань 1 навичок, що до-поможуть 1Й розвиватися як моральнш та духовнш людиш.
Коли мова йде про кшцевий результат освь ти, то И часто надають у вигляд1 «модел1 спещалюта», яка, з одного боку, включае професшну шдготовку, а з другого, - особист! якосп, таю як осв1ченють, загальнокуль-турна грамотнють, духовна культура. Саме реатзащя тако! модел1 спещалюта як основи формування його характеристик визначае змют та оргашзащю навчального процесу.
Навчальш заклади, яю ставлять соб1 за мету шдготовку конкурентоздатних спещатспв, мають вводити в навчальш плани дисциплши гумаштарного циклу, у тому числ1 й з шозе-мно1 мови. Разом з тим, доводиться практично виршувати завдання, чому та як навчати, яю створити умови для розвитку особистосп та И духовного формування.
Анал1з публжацш
Проанатзувавши психолого-педагопчну л1-тературу, можна зробити висновок, що проблема гуманное^ особистосп, роль виклада-ча шоземних мов у формуванш особистосп тих, хто навчаеться, вже давно привертае увагу дослщниюв. Важлив1 теоретичш та ме-тодичш висновки з проблеми формування особистосп та И гуманносп е у працях О. Бондаревсько!, Ю. Васильева, А. Зосимов-ського, В. Ледньова, Л. Рапацько! та шших. Про роль викладача шоземних мов у формуванш гуманносп тих, хто навчаеться, також згадують у сво1х роботах I. Б1м, I. Зимня, Г. Китайгородська та шшь У низщ праць вп-чизняних та заруб1жних дослщниюв знахо-димо питания, пов'язаш з д1яльнютю викла-дач1в ВНЗ, педагопчним спшкуванням та формуванням педагопчних умшь 1 майстер-носп. Але потреба в ефективнш загальнш та лшгвютичнш шдготовщ спещалюта шженер-ного профшю дозволяе заявити про необхщ-нють пошуку способ1в оптим1зацп педагопч-ного процесу на гумаштарному принцип! у техшчному ВНЗ.
Мета 1 постановка завдання
Мета стагп - розглянути гуманютичну кон-цепщю навчання та виховання на заняттях з шоземно! мови на основ! гумашзацп вщно-син викладача та студенпв, що складае оп-тимальш умови для розкриття, корекцп та розвитку особистосп студента.
Втшення концепцп гумашзацп навчання на заняттях з шоземноТ мови у немовному ВНЗ
Щд час навчання шоземнш мов1 у нових умовах мова йде не просто про поглиблення та розширення загальних знань з шоземно! мови, яю студент здобув у рамках шкшьно! програми. Особливо! актуальносп набувае втшення у практику викладання таких мето-д1в, яю сприяють формуванню ¿мщжу компетентного спещалюта та осв1чено! людини. У цьому контекст! е важливим ефективне ви-ршення проблеми складання реальних умов, за яких це формування стане можливим. У зв'язку з цим переглядаються змют та мето-дичне забезпечення професшно! освпи у ча-стиш навчання шоземнш мовг У рамках ново! модел1 мае бути переор1ентовано викладання дисциплши «1ноземна мова» як спрямова-носп на розвиток уявлень про св1т та мюце в ньому людини через штегращю знань з шоземно! мови з1 знаниями сум1жних наук та загальним розвитком. Адже «формування ба-зово1 культури особистосп одночасно створюе функщональну грамотнють особистосп» [1].
Здатнють людини до штеграцп, структуру-вання та систематизацп тих знань та умшь, що вона мае, для виршення реальних за-вдань вважаеться одним з найважливших критерпв високого р1вня формування образу компетентного спещалюта. Таким чином роз-ширюеться сфера д1яльносп викладача шоземно! мови. Вш вже е не просто транслятором загальних знань, його функщя набувае ново! якост1 - сприяти умшню поновлювати знания, оволод1вати новою шформащею для усшшного втшення в конкретних умовах. Студент також, у свою чергу, виробляе «по-тенцшну готовнють виршувати завдання з1 знаниям справи» [2]. Щоб сформувати у тих, хто навчаеться, цю «готовнють виршувати завдання з1 знаниям справи», спираючись на умшня та навички з шоземно! мови, викла-дачу потр1бно продемонструвати велику майстерн1сть та терпшня, а також витратити немало сил та часу.
Вищ1 навчальш заклади е досить вшьними сьогодш у питанш вибору т1е! чи шшо! методики викладання та шдбору матер1ал1в. Про-те зрозумшо, що ефектившсть методики за-лежить не стшьки вщ не! само!, скшьки вщ досвщу та умшня викладача, його особистос-тг Те, наскшьки викладач защкавлений та за-хоилений сво1м предметом, наскшьки вш у ньому сильний та об1знаний, не може не вщ-биватися на р!вш розвитку його студенпв. Адже саме викладач мае забезпечувати умо-ви для активного використання шоземно! мови та стшкого бажання говорити мовою, що вивчаеться, не боячись помилок та не вщ-чуваючи мовних перешкод. Саме тому клю-човою умовою якост1 викладання шоземно! мови слугуе, в першу чергу, особистють викладача, доброзичлив1 установки на заняттях та негайна готовшсть допомогти сво!м студентам. Справд1, викладачу доводиться по-еднувати у соб1 ораторське мистецтво та артистизм, розвивати навички синтезу та анатзу матер1алу, мати почуття гумору, дар переконувати та вести за собою, володпи основами психолшгвютики. Емоцшно-забарв-леш, ч1тко побудоваш, насичеш р1зномашт-ним щкавим мовним матер1алом практичш заняття не можуть не змшити байдужого ставлення студенев до предмету, що вивчаеться.
Стлкування е одшею з найголовшших умов розвитку особистосп, у студентському ж вщ1 воно набувае особливого значения. Навчаль-на д1яльнють опосереднена спшкуванням за трьома напрямами - стлкування з виклада-чем, стлкування з однокурсниками 1 профе-сшне стлкування шд час проходження практики. Окр1м того, навчальна д1яльшсть в умовах ВНЗ мае шдвищеш навантаження на психшу молодо! людини, отже повноцшне стлкування - як функцюнально-рольове, так 1 емоцшно-особистюне - забезпечуе збере-ження псих1чного здоров'я студента. Емо-цшно-особиспсне стлкування поза стшами ВНЗ (с1м'я, родич1, знайом1, друз1) також по-требуе комуткативних зд1бностей, яю е ш-дивщуально-психолопчними якостями особистосп, що забезпечують ефектившсть И стлкування з шшими особистостями.
На формування у студенпв психолопчних норм мовленнево! поведшки впливае власне метод навчання. Викладач повинен доскона-ло волод1ти кшькома методами навчання, але основний акцент робиться на розвиток р1зних
форм особиспсного стлкування, а також на можливють студента висловлювати особисте ставлення до дшсност! шоземною мовою. Навчання з дисциплши «1ноземна мова» спо-чатку носить ч1тко виражений прикладний характер, бо з перших занять студенти по-винн1 активно долучатися до Bcix вид1в мовленнево! д1яльносп. Спонукати студента до виконання творчо! роботи не допоможе ви-кладач-диктатор, який не може забезпечити таку необхщну «свободу навчання». Викла-дач-посередник, викладач-кер1вник приходить на змшу викладачу-ментору, при цьому вплив такого викладача на аудиторда не зме-ншуеться, а навпаки, зростае. Саме викладач з такими установками е оргатзатором групо-во! взаемодп, коли Bci вс1м говорять та Bci Bcix слухають.
В основу конструктивних вщносин м1ж ви-кладачем та студентом закладено психолопч-ний фактор, який включае взаемну повагу, поважання свободи висловлювання, прислу-хання до шшо! точки зору, обгрунтоваш ви-моги. Не виключаючи професшносп, не менш важливими вважаються таю моральт проявления викладача як справедливють, та-KTOBHicTb та здаттсть до творчо! самовщдачь
Через те що ефектившсть оволодшня шозем-ною мовою прямо залежить вщ стратег!! навчання, важливим фактором досягнення цш е п!двищення ефективност! впливу викладача на студенпв, !хне сп!лкування в умовах пов-но! соц!ально-психолог!чно! сумюносп. 1но-земна мова як навчальна дисциплша забезпечуе загальний розвиток студента, вносить пом!тний вклад у культуру розумово! прац! та мае великий вплив на розвиток творчих зд!бностей молодо! людини. Комун!кативне навчання позитивно впливае на розвиток ycix псих!чних функц!й людини. Воно передбачае орган!зац!ю процесу навчання як модел! про-цесу сп!лкування. Сьогодн! шоземна мова як жодна iHma дисциплша програми п!дготовки фах1вця може сприяти п!двищенню культури сп!лкування. Заняття з !ноземно! мови стають заняттями навчання спшкуванню через спш-кування. У процес! навчання студенти опа-новують техн!ку сп!лкування, його операцш-ну сторону, оволод!вають мовним етикетом, стратепею та тактикою д!алог!чного i групо-вого сп!лкування, вчаться вир!шувати кому-н!кативн! завдання, бути мовними партнерами, тобто оволод!вають ум!ннями сп!лкуватися, налагоджувати контакти з !ншими людьми, вчаться проявляти !н!ц!ативу, доброзичли-
вють, тактовнють, що е одними з найбшьш професшно-значущих якостей сучасного спещалюта.
Психолопчна компетентнють викладача шоземних мов у немовному ВНЗ сприяе шдви-щенню ефективносп професшно! д1яльносп та педагопчно! майстерносп. Психолопчна компетентнють е одшею з коршних складо-вих (разом з лшгвютичною, методичною та крашознавчою) компетенцп викладача. Бона допомагае емоцшнш стимуляцп, створенню та шдтримщ оптимального психолопчного кшмату та мотивацл, здшсненню непрямого впливу, забезпечуе готовнють до ¿мпров1зацп.
Осв1та - це частина культури, вона не може юнувати без опори на культуру особистосп викладача. Про те, що тшьки Особистють може виховати Особистють, що юнуе прю-ритет особистосп викладача над його знаниями форм, засоб1в та метод1в впливу, казав ще Д. I. Ушинський. 1ндивщуальний стиль викладача включае його тон, манеру зверта-тися 1 вщповщати, справедливють суджень, м1м1ку, жести, а також здатнють розумпи ситуащю, ощнювати И, ор1ентуватися в нш, керувати нею. Все це - важлив1 компонента професшно1 культури викладача, яю забез-печуються його особистими характеристиками та вмшнями.
Студенти хочуть бачити свого викладача не тшьки вз1рцем високого професюнал1зму, але й справедливою, тактовною людиною. Основ-ш характеристики педагопчного такту, таю як простота поводження без фамшьярност1, щирють, дов1ра, рекомендацп без нав'язли-восп, вимогливють без стримування самос-тшносп, вмшня спшкуватися без моратзу-вання та повага до студента незалежно вщ його усшх1в у навчанш обов'язково обер-таються вщповщною повагою студенев до викладача, що е необхщною умовою 1хньо! усшшно! сумюно! навчально! д1яльностг Емоцшний настрш у груш з таким ставлен-ням забезпечуе студентам усвщомлення свое! усшшносп та допомагае розкритися у мов-ленш. Щд час навчання шоземним мовам творчють викладача проявляеться не в авторитарному, а в шдтримуючому керуванш цим процесом. Для цього викладач мае бути
яскравою особистютю, щкавим сшврозмов-ником, таким, що може спонукати студенев до мовленневих 1 немовленневих дш та до взаемодп. Адже навчальний процес з ви-вчення шоземно! мови - це не просто спшку-вання, а навчання спшкуванню шоземною мовою.
Висновки
Величезну роль у процес1 формування гуманносп студенев вщграе викладач, зокре-ма викладач шоземних мов, який, перш за все, повинен розвивати висою моральш якосп у сво1х вихованцях та будувати з ними гуманш вщносини у процес1 навчання. Проблема формування та розвитку гуманно! особистосп е домшуючою у вищш школ1, а роль викладача у формуванш гуманносп особистосп студента е виршальною. Гумашзащя взаемовщносин викладача та студента е основою виховно! функцп викладання, резуль-тати яко1 студент буде втшювати у р1знома-штних видах д1яльносп, у р1зних формах м1жособистюних вщносин. Щоб усшшно ви-ршувати проблеми навчання шоземнш мов1 у немовному ВНЗ, потр1бен творчий викладач високого р1вня осв1ченост1 та культури. Власш позитивш емоцп та настрш, защкавле-тсть та захопленють дисциплшою, прагнен-ня постшного вдосконалення та розширення знань, здшснення настанови А. С. Макаренка «якомога бшьше вимогливосп до учня та якомога бшьше поваги до нього» мають дати позитивний результат.
Л1тература
1. Бондаревская Е. В. Ценностные основания
личностно-ориентированного воспитания / Е. В. Бондаревская // Педагогика. -1995. - № 4. - С. 29.
2. Зимняя И. А. Психологические аспекты
обучения говорению на иностранном языке: книга для учителя / И. А. Зимняя. - М.: Просвещение, 1985. - 160 с.
Рецензент: С. М. Воронова, доцент, ХНАДУ.
Стаття над1йшла до редакцп 19 березня 2014 р.
