CC BY
54
стандартом, дипломований фахiвець в^азу займае робоче мiсце i виконуе сво! посадовi обов'язки, гарантiею чого е диплом i авторитет вищого навчального закладу.
Вирiшенням проблеми про конкурентоспроможшсть наших майбутнiх спецiалiстiв доречним стане тдготовка фахiвцiв за новими штегрованими навчальними планами з урахуванням сфери шклюзивно! освiти, а також псна ствпраця з мiжнародними та державними оргашзащями, як1 спецiалiзуються на цих питаниях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вацик Н. I. Вплив евроiнтеграцiйних та глобалiзацiйних процесiв на систему вищо! освiти Укра!ни / Н. I. Вацик // Новггш технологи у вищш школi. Науковий збiрник Д1РСП, 2010. - С. 319-322. [Електронний ресурс.] - Режим доступу: http://www.nbuv.gov. ua/portal /Soc_Gum/ Mdtss /Economica/2010/R3%5CR3 S1.pdf
2. Клименюк Н. В. 1нклюшя людей з особливими потребами до сустльного життя: iсторичний аспект. - 2009. - С. 148-153. [Електронний ресурс.] - Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua /portal/Soc_Gum/Npchdu/Pedagogics/2009_99/99-25.pdf
3. Овчарук О. В. Розвиток компетентшсного тдходу: стратепчш орiентири мiжнародноl стльноти // Компетентнiсний пiдхiд у сучаснш освiтi: свiтовий досвiд та украшсью перспективи: Бiблiотека з осв^ньо! полггаки / Пiд заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: К.1.С., 2004. - С. 6-15.
4. Основш засади розвитку вищо! освгга Укра!ни в контекстi Болонського процесу (документи i матерiали 2003 - 2004 рр.) /[М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубiнко, I. I. Бабин]; За редакщею В. Г. Кременя. - Тернопiль: ТДПУ iм. В. Гнатюка. Видавничо-полiграфiчний центр, 2004. - 150 с.
5. Сощально-психолопчний захист дiтей-iнвалiдiв та молодих швалвдв / Упор. Н.е. Бенюх. -Донецьк, 1997. - 68 с.
УДК 378.14:81'243
Н. В. ОС1ПЧУК
ПРОБЛЕМАТИКА НАВЧАННЯ 1НОЗЕМН1Й МОВ1 У ТЕХН1ЧНИХ ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У cmammi обгрунтована доцтьтсть тшомовного професiйно-орieнтованого навчання у техтчних вищих навчальних закладах. Аналiзуються проблеми навчання iноземних мов у немовних вузах та шляхи Чх виршення. Вказат основш стадп формування комуткативних умть студентiв у вивчент шоземноi мови.
Ключовi слова: професiйно-орieнтоване спткування, комуткативна компетенця, «комуткативт» труднащi.
Н. В. ОСИПЧУК
ПРОБЛЕМАТИКА ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ У ТЕХНИЧЕСКИХ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ
У статье обоснована целесообразность иноязычного профессионально-ориентированного обучения в технических высших учебных заведениях. Анализируются проблемы обучения иностранных языков у неязыковых вузах и пути их решения. Указаны стадии формирования коммуникативных умений студентов в изучении иностранного языка.
Ключевые слова: профессионально-ориентированное общение, коммуникативная компетенция, «коммуникативные» трудности.
N. V. OSIPCHUK
THE PROBLEMS OF TEACHING THE FOREIGN LANGUAGES IN HIGHER TECHNICAL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS
The article is devoted to the importance of foreign professionally oriented studying in higher technical educational establishments. The author analyses the problems of teaching foreign languages in technical higher schools and the ways of their solving.
Keywords:professionally oriented communication, communicative competence, «communicative» difficulties.
За останш роки суттево змшилися методи i технологи навчання та тдготовки спещамсттв у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Це стосуеться, зокрема, сфери навчання шоземних мов. Проте, як зазначае В. М. Александров, за результатами опитування Мiжнародноï благодшно1 оргашзаци з удосконалення освии в Украш (2004 р.). 70 % роботодавщв вважають, що випускники технiчних ВНЗ не вмшть застосовувати iноземну мову для професшного спiлкування, i лише 30 % роботодавщв констатують достатнш рiвень володiння iноземною мовою своïх молодих працiвникiв [1, с. 23]. Професiйно-орiентоване спiлкування iноземною мовою сприяе розширенню наукових зв'язк1в, встановленню плвдних професiйних контактiв та обмiну шформащею, гiдному представленню свiтовiй громадськостi досягнень Украши в галузi науки й техтки загалом. У своïй професiйноï дiяльностi майбутнiй спецiалiст повинен активно ствпрацювати iз зарубiжними партнерами, представниками рiзних культур, умiти здобувати шформащю про новiтнi науково-технiчнi досягнення у свош виробничiй сферi, використовуючи при цьому iншомовнi джерела iнформацiï.
Навчання шоземних мов передбачае формування у тих, хто навчаеться, комушкативно1' компетенци, що означае оволодiння мовою як засобом мiжкультурного спiлкування, розвиток умшь використовувати iноземну мову як шструмент в дiалозi культур i цившзацш сучасного свiту. Це передбачае досягнення такого рiвня комунiкативноï компетенцiï, який був би достатнiм для здшснення спiлкування усною (говорiння, аудiювання) та письмовою (читання, письмо) формами у межах визначених комушкативних сфер, тематики ситуативного мовлення та на основi вивченого мовного i мовленневого матерiалу.
Отже, основною метою вищо1' техшчно1' освiти повинна стати iншомовна професшно-орiентована пiдготовка студентiв. Одним iз шляхiв полiпшення професiйноï пiдготовки студенпв у вивченнi спецiальних дисциплiн е сшвввднесення мети i змiсту навчально-пiзнавальноï дiяльностi з майбутньою професшною дiяльнiстю.
Питання теорiï i практики комуткативного спiлкування шоземними мовами в школi та вузi присвяченi иублкаци: А. Алхазишвiлi, I. Бiм, Г. Китайгородсько1', В. Коростелево1', В. Костомарово1', В. Кузовлева, А. Марковой е. Пассова, Г. Роговой В. Скалшна, Т. Серовой А. Стояновського i ш..
Проблема формування комунiкативноï компетенци, рiвень розвитку яко1' дозволяе використовувати шоземну мову у професiйнiй дiяльностi i для самоосвiти, розроблялась у до^дженнях вiтчизняних та зурубiжних науковщв Ф. Бацевича, О. Бондаревсько1', В. Звегшцева, I. Зимньо1', Л. Мтно1", А. Михальсько1', А.А.Реана, О. Хуторського, М. Шилово1' та iншими.
Навчання професiйно-орiентованому iншомовному спiлкуванню iз урахуванням всiеï сукупностi характеристик, як1 визначають конкретну спецiальнiсть, набуло особливо1' актуальносп за останне десятирiччя i стало предметом до^джень багатьох авторiв (М. Багдасарян, Л. Богатикова, А. Гайсша, Л. Девша, I. Колесникова, е. Комарова, М. Кочнева, Т. Кучма, О. Маслико, А. Оперенко, Т. Полякова, I. Самойлюкевич, В. Селезньова,
H. Соловйова, Е. Тарасова, В. Томшова, Л. Шилакп ш.). Дослщження з методики навчання шоземних мов для професшного спшкування фахiвщв з техшчних спецiальностей проводили: В. Александров, I. Гришина, I. Дроздовая, Г. емельянова, О. Тарнопольський, Н. Тоцька,
I. Чiрва та iншi науковцi.
Метою статп е намiр висвiтлити деяк1 питання ще1' проблеми, аналiзуючи проблематику навчання шоземних мов у техшчних ВНЗ Украши.
Шдвищення ефективносп навчання шоземних мов студенпв вимагае вiд кафедр шоземних мов особливих зусиль, яш спрямовуються на усунення негативних факторiв. Одним iз таких факторiв, на нашу думку, е низька комушкативна культура студентiв. На жаль, розвитку
комуткативно! культури особистоста у втизнянш вищий професiйнiй освiтi придаляеться недостатньо уваги. Ця проблема особливо актуальна для немовних вузiв, де суттево обмежено вивчення дисциплiн, як формують комунiкативну компетентнiсть. До таких ввдносяться передусiм дисциплши гуманiтарного циклу. Тому гумашзащя вищо! освiти здшснюеться насамперед по л1нл гуманiтарiзацil, тобто введення у навчальнi плани гумангарних дисциплiн, покликаних формувати комунiкативну культуру майбутшх спецiалiстiв.
1ншою важливою проблемою навчання iноземних мов у немовних вузах е низький рiвень штенсивносл практичних занять i недостатньо активне або й нульове включення у роботу кожного студента в груш. Це зумовлено недостатньою юлькютю часу на активне тренування i практику студента в аудиторп. До ниш у деяких вузах заняття з шоземно! мови будуються переважно на почерговш роботi викладача з окремими студентами при ввдноснш пасивносп групи загалом.
Одним iз шляхiв полiпшення професшно! шдготовки студентiв у вивченнi спецiальних дисциплш е спiввiднесення мети i змюту навчально-шзнавально! дiяльностi з майбутньою профеийною дiяльнiстю, тобто вона повинна бути максимально наближена до профеийно! дiяльностi. Це - важлива умова формування професiйних умiнь i навичок: добiр вiдповiдних форм, методiв, засобiв, змюту професiйно зорiентованоl навчально1 дiяльностi, моделювання ситуацiй психолого-педагопчно! взаемоди, характерних для майбутньо1 професп [7, с. 132].
У практищ ж навчання шоземно! мови у негуманiтарних ВНЗ часто спостериаеться розрив м1ж змiстом професшного навчання та основними характеристиками навчання iноземно! мови. Насамперед це виявляеться в тому, що професiйне навчання, представлене сукупнiстю спещальних навчальних предметов, вiдiрване вiд практики навчання шшомовно! дiяльностi й розвитку кола «мовних» iнтересiв, об'ективно пов'язаних з необхвдтстю вивчення певного базового, професiйного предмета. Уйм, навчання iноземно! мови сто!ть часто осторонь вiд навчально-професшно! дгяльносп студента. Дехто з викладачiв обстоюе принципи формування iнтересу до шоземно! мови на основi «чистого», тобто вшьного вiд характеру професшно! орiентацi!, навчання мови. Включення ж текслв на професiйну тематику, зпдно з програмою навчання iноземних мов у ВНЗ негумаштарного спрямування, е лише зовшшньою реалiзацiею принципу зв'язку мовного i професiйного навчання. Результат подабного розриву - те, що оволодння iноземною мовою недостатньо вмотивована. У переважно1 бiльшостi студентiв не виникае, як правило, стшкого штересу до iноземно! мови як до навчального предмета.
Все це дозволяе стверджувати, про те, що ревень подготовки майбутнiх фах1вц1в до використання шоземно! мови у вирiшеннi завдань професшно! д1яльност1 дуже низький. Хоча остантм часом спостерiгаеться зростання штересу студентов до вивчення шоземно! мови, усвщомлення ними рол1 1ншомовного спшкування для досягнення усп1ху в сво!й професiйнiй дальност! Ревень же використання шшомовно! лексики в комунiкативно-професiйних ситуациях у випускник1в вищо! школи залишаеться невисоким i не задовольняе тих вимог, як1 висуваються до них у зв'язку з розширенням м^жнародних в1дносин. Зпдно з1 стандартом вищо! профеайно! освгги, випускник вузу повинен вщповдати наступним вимогам р^вня володшня iноземною мовою: вм1ти вести беаду, диалог iноземною мовою загального характеру, користуватися правилами мовного етикету; володии лексичним м1н1мумом одте! шоземно! мови (1200-2000 лексичних одиниць, тобто сл1в i словосполучень, що найбiльш вживаються i - мають найбiльшу семантичну ц1нн1сть) i граматичним м1н1мумом, який включае в себе граматичнi структури, необхвдт для вивчення усних та письмових форм спiлкування; вм1ти створювати тексти иноземною мовою; вм1ти розумии тексти на слух; вм1ти читати лiтературу з1 спедiальностi без словника з метою пошуку шформаци, перекладати тексти з1 словником, складати анотаци, реферати, д1лов1 листи; готовий продовжити навчання i вести професшну дяльшсть в 1ншомовному середовищ^ в умовах розвитку науки ! социально! шоттики, що постшно змiнюеться, до переоценки накопиченого досв1ду, аналiзу сво!х здабностей; вм1ти формувати здабносп до продовження i здшснення профеайно! д1яльност1 в шшомовнш кра!т [4, с. 28].
Практичне вм1ння випускниюв немовних вуз^в, на жаль, обмежуеться читанням ! перекладом текстов з1 спецiальностi ! виконанням деяких лексичних i граматичних вправ на основ1 текстов. Мало хто 1з студентов вмiе ефективно спiлкуватися iноземною мовою навiть в межах побутово! тематики.
Головним завданням викладача вузу е забезпечення профеайно! комуткативно! спрямованостi зм1сту навчання !ноземнш мов1 з урахуванням реальних вимог до шшомовно!
тдготовки майбутнiх спецiалiстiв. Ця тенденця е вiдображенням глобальних процесш розвитку ocbîth, передусiм KOMneTeHTHicTHoro тдходу, що грунтуеться на наступному положент: «В динамiчних coцiальнo-прoфecioнальних умовах все б№ше вимагаеться не ocвiчeнicть (компетенттсть) як така, а здаттсть спещалюта рeалiзувати ïï у кoнкрeтнiй практичнш дiяльнocтi (компетенщя)» [3, с. 53-54]. Отже, основною метою вузiвcькoгo курсу iнoзeмнoï мови е формування кoмунiкативнoï компетенцп, рiвeнь розвитку якoï дозволяе використовувати шоземну мову як у професшнш дiяльнocтi, так i для самоосвии.
Формування кoмунiкативних умiнь проходить кшька cтадiй: засвоення, автоматизацiя 1'х застосування, розвиток «iмпрoвiзoванoгo» cпiлкування, перенесення умiнь з oднiеï ситуаци в шшу.
Сучасна пeдагoгiчна наука розглядае стлкування як атрибут будь-яко1' дальноста (навчальнo-пiзнавальнoï, крово^ трудово]) тих, хто навчаеться, i як самостшний вид дiяльнocтi. 1з цiеï позици вся прикладна педагопка може розглядатися через призму стлкування, оскшьки практично ва cкладoвi процесу виховання i навчання пов'язат iз cпiлкуванням. Таким чином, катeгoрiя «стлкування» cпiввiднocитьcя з катeгoрiями «особистють», «виховання», «освиа», «навчання», «даяльтсть», «ввдносини» та «колектив».
Спiлкування як вид комуткаци - дуже широке поняття, яке означае складний процес i е багатocтoрoннiм феноменом. Шд кoмунiкацiею в загальному змicтi рoзумiетьcя взаемoдiя (зв'язок) двох систем, в процес яко1' вiд oднiеï системи до шшо1' передаеться сигнал, що несе шформащю. Кoмунiкацiя можлива мш тeхнiчними системами, людиною i машиною, людиною та iншими людьми. Останнш вид кoмунiкацiï i може бути визначеним як cпiлкування.
У наущ дoci немае едносп в тлумачент форм, мeханiзмiв i cутнocтi поняття «стлкування». Глобально тд cпiлкуванням рoзумiетьcя «усвщомлений i не уcвiдoмлeний вербальний зв'язок, передання i прийняття шформаци» (I. Зiмняя). Дослвдники iнтeрпрeтують цей процес по рiзнoму, створюють рiзнi мoдeлi cпiлкування i пропонують рiзнi тдходи до його вивчення: дяльтсний (Л. Виготський, I. Зiмняя, О. Леонтьев, Г. Щедровицький), coцiальнo-пcихoлoгiчний (Б. Паригш), кoмунiкативнo-iнфoрмацiйний (Д. Берло, Г. Гебнер, Ю. Шeркoвiн) та ш.
У прoцeci навчання iнoзeмнiй мoвi cпiлкування виступае у трьох шостасях: як мета навчання, як зааб досягнення цiеï мети i як загальнопедагопчна катeгoрiя, що забезпечуе формування того, хто навчаеться, як особистосп i як члена суспшьства [5, с. 96]. Зпдно з В. Блшовим, суть навчання iнoзeмнiй мoвi - це вiдтвoрeння coцiальнo зумовленого мовленневого досв^ у cиcтeмi «рвдна - нeрiдна мова» через дiяльнicть викладання i навчання [2, с. 58-62].
Постановка завдання навчання шшомовному cпiлкуванню в умовах нeлiнгвicтичнoгo вузу часто викликае скептичне ставлення у зв'язку з дуже обмеженою юльюстю навчальних годин. Крiм того, в немовних вузах, де iнoзeмна мова е «непрофшьною диcциплiнoю», спочатку сгостерк-аеться низький рiвeнь мотивацй' ïï вивчення. Дуже часто студенти фактично кнорують заняття з iнoзeмнoï' мови чи займають на них пасивну позищю. Причин цьому дек^лька, але головна з них - традицiйнi методи навчання, як1 перешкоджають розвитку мoтивiв навчання студента. Кoмунiкативна взаемoдiя викладача i cтудeнтiв або cтудeнтiв мiж собою в традицiйнoму навчаннi шоземних мов часто позбавлена тих рис, яю влаcтивi рeальнiй кoмунiкацiï'.
Визначимо наcтупнi характеристики традицiйнoгo навчання:
• як правило, мiж викладачем i студентами вщсутт будь-як1 взаемoвiднocини, ^м oфiцiйних, ï^ cпiлкування переважно формально-рольове, це cпiлкування «вчителя» i «учня», а не двох iндивiдуальнocтeй;
• мотиву стлкування, як правило, не виникае, тобто, немае cправжньoï' потреби донатися (вияснити, уточнити) нeвiдoмi факти чи подо. Мова студенпв виходить часто не iз внутрiшньoï потреби до самовираження, а радше з потреби виконати розпорядження викладача (е. I. Пассов), який займае у навчальнш кoмунiкацiï дoмiнуючу пoзицiю;
• оскшьки немае взаемoвiднocин мiж викладачем i студентами як мш шдивщуальностями (особистостями), то, вiдпoвiднo, немае i мети стлкування - змшити щ взаемoвiднocини. Залишаеться тiльки рeгуляцiя рольових вiднocин «вчитель» - «учень», що часто призводить лише до «вияснення вiднocин^> на ocнoвi навчання i дисциплши, та врeштi-рeшт - до небажаного психологичного клiмату у грут;
• не функщонують способи стлкування: немае штеракци на основ1 будь-яко! дгяльносп, кр1м навчально!; сприйняття людини людиною (перцепцií), як правило, також немае, або воно часто отруене «онтоготстичними»;
• вщносинами «вчитель - учень»; нервдко не дае i iнформацiйний спосiб спiлкування, оскшьки студенти не обмшюються сво!ми реальними думками, идеями, штересами, почуттями. Перекази текст1в, ввдомих всiй груп1, чи промовляння вiдiрваних в1д ситуацш, шкому не адресованих речень, що не мають няко! штонаци, iнодi перетворюють спiлкування в деяке штучне заняття, продуктом якого е так зване навчальне мовлення. Справжнiй продукт стлкування - штерпретацш шформацц - ввдсутнш;
• зм1стом сп1лкування нередко е лише навчальна дiяльнiсть в режимах «викладач - студент», «студент - студент», цього, чи недостатньо для юнування справжнього особистюного сп1лкування, яке е засобом тдтримання !х жишедаяльносп як шдивщуальностей [6, с. 20].
О. Самсонова вважае, що кр1м «комуткативних» труднощш, процесу масового навчання шоземних мов у негуматтарних вузах характерн певнi особливост1, як1 створюють об'ективнi перешкоди на шляху становлення реально комун1кативного мовного навчання: 1) слабка мовна пiдготовка студенпв як результат недосконалого шк1льного навчання та орiентащi абiтурiентiв переважно на негуматтарт дисципл1ни; 2) складнiстъ практичного володшня iноземною мовою в умовах обмежено! аудиторно! роботи, штучно-навчально! подабносп на шшомовне спiлкування; 3) особлива складтсть формування мотивацц тзнавально! дальноста, яка пояснюеться тим, що основним джерелом мотивацц при оволод1нн1 шоземною мовою е стлкування нею, а при масов!м навчант в умовах вщсутносп мовного оточення потреба «природного» стлкування щею мовою зведена до мшмуму i недостатня для оволод1ння нею; 4) деяка недооцiнка важливоста формування штересу до навчально! дисципл1ни: неправом!рний акцент на роль запам'ятовування у процеа навчання iноземних мов, протир!ччя м1ж р^внем загального розвитку тих, хто навчаеться, i зм1стом матер!алу, який вивчаеться, в поеднаннi з одноматтною формою поведiнки занять призводить до зниження iнтересу до дисциплши; 5) часто iснуе недостатня сформовашстъ ум1нь самостийно! роботи i подальшо! самоосвiти в сферi шоземно! мови вщповщно до професшних iнтересiв; 6) недостаттсть часу - с1тки годин, яю в1дводяться на шоземну мову як наслщок, стислютъ термшу вивчення; 7) перевищення на заняттях фронтальних форм роботи, д1яльност1 «питання-вщповщь» та переклададько! д1яльност1; 8) слабке матер!альне забезпечення аудиторiй, в1дсутн1сть чи недостаттсть навчально! ! методично! лиератури; 9) недостатнiй ревень подготовки викладач^в iноземно! мови [6, с. 140-146].
Така шшомовна пiдготовка принципово не може враховувати конкретних потреб фах!вц!в у професiйно-орiентованому спiлкуваннi iноземною мовою, що зумовлюються особливостями !хньо! професшно! д1яльност1 на конкретному робочому м1сц1.
Однак практична мета навчання шоземнш мов1 у сучасних умовах техшчних вуз1в може i повинна бути виршена, хоча i на дуже обмеженому мовному i мовленневому матер!алг Справа у тому, щоб ставлення до опанування цим матерiалом було не як до мети навчання, а як до засобу виршення комуткативних завдань.
У зв'язку з цим перед викладачем шоземно! мови вузу сто!ть завдання створення умов шшомовного мовленневого спiлкування, максимально наближених до природних умов професшно! комушкаци.
Отже, основною «комушкативною» проблемою випускнишв технiчних ВНЗ е невмiння повноцшно спiлкуватися iноземною мовою в рамках професшно! тематики. Тому одним 1з найважлив!ших напрямiв сучасно! прикладно! педагопки - удосконалення п1дготовки студентiв до професшно! комуткативно! д1яльност1, як рщною, так i iноземною мовами. Реал!зац!я дiеí мети забезпечуе широк1 можливосп для вирiшення осв1тн1х, виховних ! розвиваючих завдань навчання. У немовних вузах ц1 завдання потр16но виршити за «рекордно стислий термiн» в умовах обмежено! шлькосп навчальних годин ! далеко недосконало! комунiкативноí, а також шшомовно! комуткативно! п1дготовки студенпв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Александров В. М. Методика штенсивного навчання iнженерiв професiйно-орiентованоi
англшсько! мови: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / В. М. Александров. - Одеса, 2009.
2. Блинов В. М. Эффективность обучения / В. М. Блинов.- М.: Педагогика, 1976. - 192 с.
3. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход: учеб. пособие / Э. Ф.
Зеер, А. М. Павлова, Э. Э. Сыманюк. - М.: Московский психолого-социальный институт, 2005. - 216 с.
4. Кривченко Т. А. Коммуникативное развитие личности в системе непрерывного образования / Т. А. Кривченко. - М. 1999. - 49 с.
5. Мудрик А. В. Соотношение категории общение с другими педагогическими категориями / А. В. Мудрик // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся. - М.: НИИ ОПП АПН СССР, 1983.
6. Самсонова А. Б. Влияние контекстной деловой игры на мотивацию иноязычного профессионального общения: неязыковой вуз: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Алена Борисовна Самсонова. - М.; 2007. - 210 с.
7. Скалкин В. Л. Мотивационные аспекты профессионально-ориентированного обучения иностранным языкам / В. Л. Скалкин. - Пермь, 1989. - 180 с.
