CC BY
40ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТТО Ф1ЗИЧНО1 РЕАБШТАЦП В ПРОГРАМУ П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ДОШЮЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
Курок О.1., Шовкопляс О.М.
Глухiвський державний педагопчний унiверситет
Анотащя. Зважаючи на актуальшсть вирОшення проблем формування, збереження та змщнення здоров'я дОтей дошкшьного вшу виникла необхщшсть розробки та впровадження в програму подготовки фах1вщв дошкшьного виховання елементОв фОзично! реабттаци. В статт обгрунтовуеться дощльшсть впровадження фОзично! реабттаци в програму тдготовки фах1вщв з дошкшьного виховання.
КлючовО слова: дошкшьне виховання; здоров'я дошк-шьниюв; подготовка фах1вщв; навчальний план, фОзич-на реабшггащя.
Аннотация. Курок А.И., Шовкопляс О.Н. Внедрение элементов физической реабилитации в программу подготовки специалистов дошкольного воспитания. Ввиду актуальности решения проблем, формирования сохранения и укрепления здоровья детей дошкольного возраста возникла необходимость разработки и внедрения в программу подготовки специалистов дошкольного воспитания элементов физической реабилитации. В статье обосновывается целесообразность внедрения физической реабилитации в программу подготовки специалистов по дошкольному воспитанию.
Ключевые слова: дошкольное воспитание; здоровье дошкольников; подготовка специалистов; учебный план, физическая реабилитация. Annotation. Kurok O.I., Shovkoplyas O.M. Introduction of physical rehabilitation into the program of preschools specialist's education. The problem of forming, soving and strengthening of preschools caused the necessity of elements of physical rehabilitation into the program of preschool specialist's education. Expedience of introduction physical rehabilitation into the program of preschool specialist's education are defined in the article.
Keywords: preschool education; health of under-fives; preparation of specialists; curriculum, physical, rehabilitation.
Вступ.
На початку ХХ1 столтя проблема здоров'я людини постае, як одна з найгострших. II вирь шення пов'язують з виживанням людсько! цивш-зацп, яка поступово руйнуеться шд впливом глобальних змiн - насладив науково-технiчного про-гресу. Зважаючи на це прийнято ряд мiжнародних (ЮНЕСКО, ВООЗ) та вичизняних документiв (КМУ, МОЗ), що наголошують на необхщносл розв'язан-ня питань пiдвищення рiвня здоров'я людини науко-вцями та практиками [1, 4,11].
У нацюнальнш доктриш розвитку освiти Укра!ни у ХХ1 столiттi турбота про здоров'я тдрос-таючого поколiння, виховання культури здорового життя визначаеться як одне з приоритетних завдань. Зважаючи на це, проблема виховання здорово! людини сьогодт постае об'ектом дослщжень в багатьох галузях науки i практики. Головна увага акцентуеть-ся на тому, що здоров'я потрiбно не стшьки поверта-ти, скольки змалу виховувати у кожно! людини устав-леш звички i потребу здорового способу життя [6].
За даними Мастерства охорони здоров'я
Укра!ни, бшьше 55% дтей мають функцiональнi вОдхи-лення у дiяльностi рiзних систем оргашзму. Лише 710% немовлят народжуються здоровими. Порушен-ня постави виявлено у 60% дiтей, ввдхилення ввд норми у серцево-судиннiй системi - у 30-40%, неврози - у 30%. Результата статистичних дослвджень сввдчать, що 36% учнiв загальноосвiтнiх школ Укра!ни мають низь-кий рiвень фiзичного здоров'я, 33% - нижче за се-реднiй, 23% - середнш, 7% - вище за середнш i лише 1% дггей мають високий рiвень фiзичного здоров'я.
Статистичш данi сввдчать про зменшення населення в Укра!ш. Здебiльшого це вщбуваеться за рахунок перевищення смертносп над народжуванi-стю [12].
Така картина спостертаеться по всiй тери-торп Укра!ни, але найбiльшу групу ризику станов-лять промислово розвиненi райони, адже тут на здоров'я дией впливае додаткова к1льк1сть негативних чинников.
Проблема здоров'я людини, останнiм часом набула нового направленна, змiнивши його з медико - бюлопчного на оздоровчо - валеолопчне.
В дослщженнях науковцiв (Н. Ф. Денисенко, О. £. 1ванашко, С.О. Юрочк1на, Е.С. Вшьчковський та iн.) доводиться, що найбшьш сприятливим для розвитку особистосп, набуття нею певних рис е дошк-iльний вiк.
На практищ це знайшло вiдображення у змют! Базового компонента дошкольно! освгти, де пи-тання виховання здорових дней стали вагомою скла-довою [2].
Сьогодт вища школа готуе фахiвцiв з дошк-Ольно! освгти, частиною професiограми яких е охоро-на життя та здоров'я дгтей дошкольного вiку.
Збереження, змiцнення та охорону здоров'я дiтей вимагае вщ фахiвцiв дошкольно! освiти i Стандарт вищо! освiти. Згiдно з його положенням вироб-ничими функщями, типовими завданнями дiяльностi молодшого спещалюта за спецiальнiстю дошк1льне виховання, та одна з головних його виробничих функцiй е охорона життя i здоров'я, забезпечення повноцшного фiзичного розвитку дiтей [8].
Одшею з умов вирiшення цих завдань е во-лодiння фахiвцем умiннями пов'язаними з фОзкуль-турно - оздоровчою дiяльнiстю у вщповщносп до рiвня фОзично! тдготовленосп та стану здоров'я дней.
Цi завдання частково вже вирiшуються за рахунок дисциплш природничо-науково! та профес-шно - практично! тдготовки.
Робота виконана за планом НДР ГлухОвсько-го державного педагопчного унiверситету.
Формулювання щлей роботи.
Зважаючи на актуальнiсть виршення проблем здоров'я дiтей дошкольного вОку з 2007-2008 на-вчального року плануеться введення в робочi на-вчальнi плани дошкольного вщдшення Кременчуць-кого педагогичного училища спецкурсу «Основи превентивно! реабiлiтацi! дней дошкольного вОку» за рахунок варiативно! частини навчально! програми.
Студентами дошкольного ввддшення можуть
стати особи з повною та неповною середньою освь тою. Шсля закончення навчання випускники отриму-ють квал1фшащю «молодший спещалют» за спещаль-нiсгю «вихователь в дошк1льних закладах».
Прюритетним напрямком роботи училища е комплексна пiдготовка фахiвцiв, з огляду на це студентам надаеться можливiсть вибору одше! з додат-кових квалiфiкацiй:
- вихователь в доштльному закладi з правом навчання англшськш мовi;
- организатор музично! дiяльностi;
- вихователь логопедичних груп;
- органiзатор фгзичного виховання.
Методами до^дження слугували аналiз
науково методично! лггератури, навчальних плашв i програм.
Результати дослвджень.
Розробц навчально! програми спецкурсу передували аналiз навчальних програм дошк1льного вiддiлення, розробка анкет, проведения опитувань серед студентiв та викладачiв педагогiчного училища, аналiз навчальних плашв та робочих програм, опрацювання нормативно! документацп.
Результати аналiзу сввдчать про те, що на-вчальш плани органiзовують пiдготовку кадрiв для дитячих дошкiльних закладiв широкого профiлю. В них закладенi дисциплiни гуманитарного та сощаль-но-економiчного спрямування (1026 год.); природни-чонаукового (760 год.); професшно-практичного на-прямку (2036 год. та 2797 год.); педагопчна практика (899 год.) та дисциплши за вибором, факультативи. Навчальнi плани шдготовки фахiвцiв дошкiльного виховання на базi неповно! середньо! (НСО) та по-вно! середньо! освiти (ПСО) дещо вiдрiзняються. На базi неповно! середньо! освГти термiн навчання ста-новить Зроки 10 мiсяцiв колькость годин пiдготовки -5986. Особи яко мають повну середню освГту вчаться 1 р1к 10 мксящв, кiлькiсть годин щдготовки 4071. Изниця в кiлькостi годин, викликана за рахунок загальноосв-iтньо! шдготовки 1403 год. Та скорочення колькосп годин деяких дисциплiн наприклад: ТЗН i методика !х застосування 50 год. - НСО, 43 год. - ПСО; основи медичних знань i охорони здоров'я 108 год. - НСО та 54 год. - ПСО; фiзичне виховання 696 год. НСО та 324 - ПСО. 306 академiчних годин выводиться на предмета додатково! квалiфiкацi!.
Значш об'еми навчальних годин ввдводять-ся вивченню дитячо! лггератури (120), методики зоб-ражувально даяльносп (162), практикуму в навчальнiй майстерш (162). На заняття з методики фГзичного виховання вгдведено 162 год., логопеди - 46 год., основи медичних знань та охорони здоров'я - 108 та 54 год.
Зробивши аналГз навчальних плашв дошкольного вiддiления педагогiчного училища, ми зробили висновок про доцшьшсть введення у процес шдготовки вихователiв дошкольних навчальних закладiв спецкурсу «Основи превентивно! реабштацп дiтей дошкольного вГку» .
Пiдставою для введення спецкурсу слугували також результати проведеного нами аношмного
анкетування серед 45 студенпв випускних курав педучилища. Бшьшють (65%) проанкетованих нами студенпв мають абсолютно помилковГ уявлення щодо готовносп до профшактично-оздоровчо! та реабш-тацiйно! дГяльносп в дошкольному закладi.
Колька блоков анкети мГстили в собГ питання, що допомогли виявити обГзнашсть студенпв щодо !х володГння методами профшактики простудних захво-рювань дтей дошкольного вшу. На питання «Яко проф-шактичш заходи ви могли б вжити для застереження простудних захворювань» тшьки 5,5 % студенпв вщзначили процедури загартування водою, 42,2 % студенпв вымогали необходшсть повноцшного харчу-вання та 75,5 % студенпв вгдзначили необхгдшсть занять фГзичною культурою. Але на конкретно питання наприклад: «Яка температура води повинна бути при обливанш шд час перших процедур загартування» чи «Назвиъ ефГрш масла яко можна застосовувати для профшактики застудних захворювань» студенти не спромоглися дати чГтко вгдповвд.
Поряд з цими дослщженнями були проанал-Гзоваш також змюти навчальних плашв дисциплш яко мають, здавалося б, вщношення до оздоровчо-проф-шактично! дГяльносп майбутшх вихователГв - «Основи медичних знань Г охорона здоров'я» та «Анато-мГя, фГзюлопя та ппена дгтей дошкольного вшу».
В результат! виявлено, що питання профшак-тики захворювань та вГдновлення здоров'я дотей но-сять поверхневий характер Г в значнш мГрГ виносять-ся на самостшне опрацювання.
Ва зазначеш недолГки були враховаш при розробщ навчально! програми спецкурсу. Основна Гдея закладена в навчальний план - шдвищення готов-носп майбутшх вихователГв до профшактично-реаб-штацшно! даяльносп в дошкольному заклад та пгдви-щення рГвня професшно! компетентность
Висновки.
АналГз науково-методично! лгтератури, а також документГв, яко регламентують дГяльшсть дошк-шьних навчальних закладГв, сввдчить про те, що одним з основних завдань, яке сто!ть перед сшвробпниками дитячого садочка, е збереження та змГцнення здоров'я дгтей. Великими можливостями, в даному контексп володшть оргашзоваш заняття з фГзичного виховання в режимГ дня дошкольников. Разом з тим, реальш даш про стан здоров'я дгтей дошк-шьного вГку вказують на наявшсть тривожно! тен-денцп до збшьшення кшькосп дошкольнишв, яко страждають вщ захворювань, бшьшГсть з яких пере-ходять у хрошчш форми.
Разом з актуальними проблемами стану на-вколишнього середовища, оргашзацп медичного об-слуговування, стану матерГально! бази, виникае зав-дання якосного вдосконалення шдготовки кадрГв для дошк1льного закладу.
Полшшення шдготовки випускников дошк-шьних ввддшень з питань фГзично! реабштацп дгтей е, на нашу думку, одним Гз засобГв змГни ситуацП, що склалася.
Стае очевидним, що цю ппроблему потрГбно
виршувати стльними зусиллями колекгивiв педаго-пчних училищ i працiвниками дошк1льних 3aKiaAiB шляхом вiдповiдносгi теоретично! пiдгоговки погребам практично! дiяльносгi.
Реабiлiгацiйна дГяльшсть не потребуе ввд ви-хователя видшення окремого часу в режим дня, вона повинна органiчно вплишися в його дiяльнiсгь. Вона повинна стати елементом повсякденного життя ди-тячого садочка, невщ'емною складовою роботи з датьми, як1 часто довготривало хворшть, та дiтьми, як1 мають хрошчш захворювання. Таку дiяльнiсть в змозi здiйснювати фахiвцi, як1 мають високий рiвень професiйноï компетентностi та готовшсть до реабш-тацiйноï дiяльностi.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення iнших проблем впровадження елеменпв фiзичноï реабiлiтацiï в програму тдготовки фахiвцiв дошкольного виховання.
Л^ература:
1. Апанасенко Г. Л. К проблеме трактовки механизмов восстановления после физической нагрузки. // Теория и практика физ.культуры, 1985. № 6. - С. 49-52.
2. Базовий компонент дошильно!' осв^и в Украшт - К., 1998.
3. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989. - 191с.
4. Вшьчковський Е.С. , Курок О.1. Теор1я i методики ф1зич-ного виховання дггей дошкшьного вшу: Навч пос1б. -Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2004. - 428 с.
5. Книш Т.В. Валеолопчна твдготовка майбутшх вихо-вател1в дошкшьних заклад1в осв1ти. Автореф. дис... канд. пед. наук. - К.,2001.
6. Концепщя Державноï програми "Здорова дитина на 2008-2017 роки"
7. Мухш В.М Ф1зична реабттащя. К.: Ол1мпшська л1те-ратура, - 2005. - 471с.
8. Стандарт вищоï освгти
9. Чернышенко Ю. К. Структура и содержание подготовки специалистов по дошкольному воспитанию //Вестник Южнороссийского отделения международной академии наук высшей школы: " Природа. Общество, Человек". - Крас- нодар, 1996. - № 1 (4). - С. 38-52.
10. Чернышенко Ю.К., Ковалевский A.M. Особенности перехода на многоуровневую структуру подготовки специалистов по физической культуре и спорту: Тез. докл. междунар. науч. конф. 12-14 апреля 1993. - Терно-поль, 1993. - Ч. 1. - С. 43-45.
11. http://www.moz.gov.ua/ua/main/siterubr/ Закон Украши Про дошкшьну освпу
12. http : //www. ukrstat.gov.ua/
Надшшла до редакци 30.08.2007р.
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМИ CY4ACHOÏ CEPEAHbOÏ БЮЛОПЧНОÏ ОСВГТИ
Левашова В.М. Харшвський нацюнальний педагопчний ушверситет Тмеш Г. С. Сковороди
Анотащя. Стаття присвячена висв^ленню актуаль-них проблем сучасноï середньоï бiологiчноï освгти, а саме: встановлення м1жпредметних зв'язюв (х1м1я-фiзика-бiологiя) при формуванш провщних понять курсу; активТзаци пiзнавальноï д1яльност1 учшв на уроках бiологiï; яюсного контролю знань та встановлення четких критерив досягнень тдготовки шко -ляр1в.
Ключов1 слова: бюлопя, освета, м1жпредметш, зв'яз-
ки, проблеми.
Аннотация. Левашова В.Н. Актуальные проблемы современного среднего биологического образования. Статья посвящена раскрытию актуальных проблем современного среднего биологического образования, а именно: установление межпредметных связей (химия-физика-биология) при формировании ведущих понятий курса; активизации познавательной деятельности учеников на уроках биологии; качественного контроля знаний, а также установления четких критериев достижений подготовки школьников. Ключевые слова: биология, образование, межпредметные, связи, проблемы.
Annotation. Levashova V.N. The actual issues of modern secondary biological education. The article is devoted to the lightning out of the issues of modern secondary biological education, namely: establishment of intersubject connections at forming main concepts of the course; activation of students' cognitive activity at the biology lessons; high-quality control of knowledge, and also establishment of clear criteria of pupils' achievements in training.
Keywords: biology, education, intersubject, connections, issues.
Вступ.
У сучасних сощально-еконо]шчних умовах проблема досягнення цшей бюлопчноо освии зараз стоиъ особливо гостро, оскольки кожнш людиш жит-тево необхщно брати участь у ршенш еколопчних завдань, тклуватися про свое здоров'я та здоров'я оточуючих. Оскшьки бюлопчна освгга носить пол-гтехшчний характер, то вона виконуе велику роль i в шдготовщ учнiв до життя. Правильне розумшня бю-логiчноï сутносп життя е однiею з найважливших природничонаукових основ далектико-матерОалОстич-ного свгтогляду.
Актуальнiсть i доцiльнiсть дослiдження проблем середньоо бiологiчноï освiти зумовлена необхь днiстю розумiння бiологiчних закономiрностей, зв'язков мiж живими органiзмами, ï\ еволюцiï, причин видовоо рiзноманiтностi не можна сформувати i виховати екологiчно грамотних людей. Тiльки школьна бюлопя дае наукове обгрунтування ппешчних норм поведiнки, усвiдомлення необхiдностi дотримання гiгiени в повсякденному житп, переосмислення дос-вщу, що склався, з погляду санiтарiï i ппени i цим самим впливати на формування здорового способу життя.
Сучасна бюлопчна освгта орОентована на ввддзеркалення цившзацл. Криза бюлопчноо освгти -слвдство тiеï безвиходО, в який зайшла цившзащя, згткнувшись з глобальними ппроблемами, що зачша-ють юнування i розвиток людини. Багато з них, зокре-ма еколопчна криза, хибний споаб життя людини в урбашзованому сустльствО, - породження технщиз-му, прюритету штучного над природним. Порушено стародавнш союз людини з природою. Машинне бачення свгту, дегумашзащя життя, втрата духовних цшностей - результати установки на оволодшня силами природи i тдпорядкування 1х людиш.
АналОз психолого-педагопчних дослОджень дозволяе зробити висновок про те, що у працях ви-датних педагопв минулого та сучасносп, основними
