CC BY
132
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
УДК 37.016:74(075.8) + 37.26
н. е. колесник
ПРОБЛЕМА НАСТУПНОСГ1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ВИХОВАТЕЛ1В ДОШК1ЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В I ВЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ ДО ОРГАН1ЗАЦП ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 Д1ТЕЙ
Розкрито особливостг реалгзацИ принципу наступностг у пгдготовцг майбутнгх вихователгв г вчителгв початковог школи до органгзаци художньо-естетичног дгяльностг дгтей. Визначено показники готовностг дитини до школи в ргзних сферах гг життедгяльностг, зокрема художньо-естетичтй. Охарактеризовано зображувальну д1яльн1сть дгтей дошкгльного вгку. Представлено види нетрадицтних технологш виконання художнгх зображень. Встановлено напрямки у пгдготовцг майбутнгх вихователгв г вчителгв початковог школи до органгзаци художньо-естетичног дгяльностг дгтей: теоретичний, органгзацтно-методичний, практичний. Проаналгзовано базовг поняття «неперервнгсть освти», «наступнгсть», «художньо-естетична дгяльнгсть». Розкрито роль г значення творчог уяви та мислення дгтей в умовах художньо-естетичног дгяльностг. Висвгтлено досвгд тдготовки майбутнгх вихователгв г вчителгв початковог школи до органгзаци художньо-естетичног дгяльностг дгтей. Представлено закономгрностг розвитку творчог особистостг дошкгльного та молодшого шкгльного вгку.
Ключовi слова: принцип наступностг у пгдготовцг майбутнгх вихователгв та вчителгв початковог школи, художньо-естетична дгяльнгсть дгтей, готовнгсть дитини до художньо-естетичног дгяльностг.
Н. Е. КОЛЕСНИК
ПРОБЛЕМА ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ ВОСПИТАТЕЛЕЙ ДОШКОЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ И УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ К ОРГАНИЗАЦИИ ХУДОЖЕСТВЕННО-ЭСТЕТИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ДЕТЕЙ
Раскрыты особенности реализации принципа последовательности в подготовке будущих воспитателей и учителей начальной школы к организации художественно-эстетической деятельности детей. Определены показатели готовности ребенка к школе в разных сферах ее жизнедеятельности, в частности художественно-эстетической. Осуществлена характеристика изобразительной деятельности детей дошкольного возраста. Представлены виды нетрадиционных технологий выполнения художественных изображений. Выявлены направления в подготовке будущих воспитателей и учителей начальной школы к организации художественно-эстетической деятельности детей: теоретический, организационно-методический, практический. Проанализированы базовые понятия «непрерывность образования», «последовательность», «художественно-эстетическая деятельность». Раскрыты роль и значение творческого воображения и мышления детей в условиях художественно-эстетической деятельности. Отражен опыт подготовки будущих воспитателей и учителей начальной школы к организации художественно-эстетической деятельности детей. Представлены закономерности развития творческой личности дошкольного и младшего школьного возраста.
Ключевые слова: принцип последовательности в подготовке будущих воспитателей и учителей начальной школы, художественно-эстетическая деятельность детей, готовность ребенка к художественно-эстетической деятельности.
n. kolEsnyk
THE PROBLEM OF CONTINUITY OF TRAINING OF FUTURE EDUCATORS AND TEACHERS OF ELEMENTARY SCHOOL ON ORGANIZATION OF ARTISTIC AND AESTHETIC ACTIVITY OF CHILDREN
The article reveals peculiarities in realization of the continuity principle in training future educators and teachers of elementary school on organization of children's artistic and aesthetic activity. The indexes of child's readiness for school in different spheres of its activity, and in particular, in artistic and aesthetic one have been determined in this research. Description of depicting activity of children of preschool age has been made, and the types of unconventional technologies of implementation of artistic images have been presented. There have also been determined the following directions in training of future educators and teachers of elementary school on organization of artistic and aesthetic activity of children: theoretical, organizational and methodical, and practical. Basic concepts, such as "continuity of education", "continuity", "artistic and aesthetic activity" have been analyzed in this paper. A role and value of creative imagination and thinking of children have been revealed in the context of artistic and aesthetic activity. Experience in training of future educators and teachers of primary school on organization of artistic and aesthetic activity of children has been reflected. The article also presents regularities in development of a creative personality ofpreschool and junior school age.
Keywords: continuity principle in training of future educators and teachers of elementary school, children's artistic and aesthetic activity, readiness of a child to artistic and aesthetic activity.
Процеси глобатзаци та евроштеграци Украши, демократичш перетворення в сощально-полгтичному, економiчному i духовному житп зумовлюють масштабш трансформаци у втизняному культурно-освгтнього простора В цьому контекст значна мюя належить педагопчнш професшнш освт, стратеги ii розвитку, розкриття щннюно-смислового оновлення ii змюту, обгрунтування ii орiентaщl на новий тип освiченостi, приведення системи тдготовки майбутшх фaхiвцiв вщповщно до мiжнaродних осв^шх стандарта детермiнуе необхщшсть удосконалення дiяльностi педагопчних вищих навчальних заклащв (ВНЗ) щодо тдготовки майбутшх виховaтелiв та вчителiв початково! школи.
Про це вщзначаеться в нормативних осв^шх документах: Нащональнш доктрин розвитку осв^и Украши у XXI ст., Законах Украши «Про осв^у», «Про вищу освгту», Державнш нащональнш прогрaмi «Освiтa» (Украша XXI ст.), Концепци нaцiонaльного виховання студентсько1 молодi, Концептуальних засадах розвитку педагопчно1 освiти Укра1ни та ii штеграци в европейський освiтнiй простiр, Нaцiонaльнiй стратеги розвитку освiти Украши на перюд до 2021 року, Галузевш концепци розвитку неперервно1 освгти та iн.
Проблема нaступностi у шдготовщ мaйбутнiх виховaтелiв дошкiльного навчального закладу та вчителiв початково1 школи набули в педагопчнш практищ особливо1 aктуaльностi та своечaсностi. Нaступнiсть розглядаеться як принцип неперервно1 педагопчно1 освгти. Неперервнiсть освiти в Укра1ш визначено прюритетним напрямом ii реформування [1; 3; 4]. У Нащональнш доктриш розвитку осв^и Укра1ш у XXI ст. стверджуеться, що освiтa мае забезпечуватися наступшстю змiсту та координащею навчально-виховно1 роботи у всiх галузях освiти. Отже, держава задекларувала принципову вaжливiсть неперервностi освiти у процеш розвитку i становлення особистостi в ii iндивiдуaльнiй еволюцil.
У державних стандартах дошкшьно1 освiти та початково1 загально1 освiти визначено, що прюритетним у виршенш провiдних завдань дошкшьно1 та початково1 освiти е компетентшсний пiдхiд [2, с. 7], що дозволяе забезпечити становлення особистосп дтей на всiх вiкових етапах, розвиток ii фiзичноl, пiзнaвaльноl, соцiaльноl, естетично1 сфери, набуття ними вiдповiдноl громадсько1 позицil, життево1 мудростi, необхiдних для втшення у майбутньому. Дошкiльнa освга вiдкривaе старт у шкiльне навчання тим, що започатковуе готовшсть ушх сфер iндивiдуaльностi дитини, насамперед, як до ново1 форми ii життедiяльностi.
Випробовувaнiсть, плaстичнiсть, образотворення з елементами творчосп, усвiдомлення вчинкiв i наслщюв взaемодil та спiвпрaцi з дитиною повиннi слугувати основою художньо-естетично1 дiяльностi мaйбутнiх виховaтелiв i вчителiв початково1 школи. При цьому педагог мае розкривати громадянську точку зору, не бути апатичним i несприятливим до сучасних технологш освiти в сферi трудового навчання, зображувально1 дiяльностi. Така тенденщя мае проявлятися i в шдготовщ дтей дошкiльного вiку до навчання у школь
Деяю аспекти проблеми шдготовки майбутшх виховател1в { вчител1в початково! школи до оргашзаци художньо-естетично! д!яльносп д!тей були предметом дослщження Е. Вшьчковського, Н. Денисенко, О. Дроново!, Н. Голоти, Н. Леншець, С. Петренко, Г. Сухоруково!, Л. Янцур та шших науковщв, проте питання наступносп в галуз1 дошкшьно! та початково! осв1ти вимагають певного уточнення.
Метою статтi е розкриття особливосп використання принципу наступносп у шдготовщ майбутшх виховател1в та вчител1в початково! школи до оргашзаци художньо-естетично! д!яльносп д1тей.
Змша прюритет!в у навчально-виховному процес шдвищила роль гумаштарних, художньо-естетичних дисциплш та трудового навчання { зумовила потребу в розробщ штегрованих курс1в, яю б ширше 1 бшьш повнощнно реал1зували завдання розвитку особистост д1тей у процес шзнавально!, художньо!, трудово! д!яльносп, а також потребу щодо змш оргашзацшних форм навчання, удосконалення предметно-розвивального середовища, розробки методичного забезпечення особистюно-ор!ентованого навчання у дошкшьнш { початковш освт.
Шкшьне навчання потребуе шновацшних шдход!в з метою реатзацп принципу наступносп, що сприяе усшшному виршенню питань неперервно! осв1ти в Укра!ш, зокрема в дошкшьному навчальному заклад! (ДНЗ) й початковш ланщ освгш. Реатзащя запропонованих завдань мютить певш суперечносп, а саме: м1ж головними лшями навчання й виховання д1тей старшого дошкшьного вшу, що розкривають особливост творчо! особистосп для подальшого !! розвитку; створення структурно-функщонально! модел! навчально-виховного простору на сум1жному перюд! вщ ДНЗ до початково! школи; послщовне спрямовування шрово! д!яльносп до навчально! роботи дней; визначення вщповщних умов, що потр!бш для реатзаци вищезазначених завдань щодо гармоншного розвитку д!гей.
У ход! дослщження теоретично й методично обгрунтовано основн! положення щодо шдготовки майбутшх виховател!в та вчител!в початково! школи, як! покладеш в основу експериментально! технолог!!, що реал!зуеться у процес! вивчення дисципл!н художньо-естетичного циклу: «Методика викладання художньо! пращ в дошкшьному заклад!», «Основи образотворчого мистецтва з методикою зображувально! д!яльност! дней», «Трудове навчання з практикумом», «Технолог!! викладання трудового навчання», «Дизайн-осв!та».
Майбутш педагоги на лабораторно-практичних заняттях, сем!нарах-практикумах, «круглих столах» вчаться визначати напрямки навчання й виховання дггей на кожному вшовому етап! розвитку, а також ознайомлюються з шновацшними технолог!ями, специф!кою навчально-виховного процесу дошкшьно! й початково! галузей осв!ти; встановлюють рац!ональне сп!вв!дношення м!ж знаннями, вмшнями ! навичками, що необх!дн! в шдготовщ д!гей до школи; впроваджують р!зн! !нтерактивн! технолог!! навчання й виховання у ДНЗ (старша група) та початковш школ! (1 клас); дотримуються принципу наступносп щодо використання метод!в та прийом!в роботи з д!тьми у процес! розвитку мовленнево!, лопко-математично!, природознавчо!, здоров'язбер!гаючо!, художньо-естетично! компетентностей.
Принцип безперервносп осв!ти в аспект! нашого дослщження реал!зуеться в забезпеченш наступност! м!ж дошк!льною й початковою галузями осв!ти. Спадкоемн!сть та !х взаемод!я зв'язку формуе проспр для реал!зац!! в навчально-виховн!й робот! заклад!в осв!ти едино!, динам!чно! та перспективно! системи, спрямовано! на навчання, виховання, розвиток д!тей старшого дошкшьного та молодшого шкшьного в!ку. Таким чином, дошкшьна й початкова ланок осв!ти нин! мають чимало спшьного, насамперед, визначають ор!ентац!ю на ознаки особистосп дитини, створення сприятливих умов для формування в не! вщповщного усв!домлення власних !нтерес!в, потреб, щнностей, власно! !дентичност! незалежно в!д зовшшшх вплив!в, а також г!дност! та поважного ставлення до оточуючих, творчих нахил!в, художньо-техн!чних ум!нь, особливостей характеру, тзнавальних зд!бностей тощо.
У словнику «Професшна осв!та» зазначено, що неперервшсть осв!ти - це система безперервного навчання ! виховання для досягнення високих осв!тн!х р!вн!в, забезпечення можливостей постшного духовного самовдосконалення особистост!, формування штелектуального потенц!алу як найвищо! щнносп нац!! [5, с. 128-129].
Важливими умовами забезпечення функцюнування безперервно! освiти е дотримання таких педагопчних принципiв освiти, як перспективнють i наступнiсть на всiх ланках освгги.
З погляду на взаемозв'язок дошкшьно! i початково! освiти, перспективнють означае погляд вперед, роботу на майбутне, на перспективу. Це знання вихователями ДНЗ програм 1 класу початково! школи, особливостей змiсту й методiв навчання, виховання та розвитку учшв з метою пiдготовки дошкшьнят до шкiльного навчання i спшкування в умовах шкiльного середовища.
Наступшсть - це використання, врахування вчителями початково! школи здобутюв i досягнень дней в дошкiльнiй освiтi з метою оргашзаци природного входження дитини в процес систематичного навчання й виховання, спшкування бшьш високого гатунку в умовах нового сощального середовища. Це знання програм, змюту й методик дошкшьного виховання, базових досягнень у розвитку дней старшого дошкшьного вшу за рiзними видами !х дiяльностi та вихованостi.
Наступнiсть е об'ективною закономiрнiстю розвитку всiх життевих явищ, внаслiдок якого вiдбуваеться безперервний розвиток. Завдяки наступносн новi надбання, змшюючи старi, зберiгають у собi елементи сво!х попередникiв.
У розвитку особистосп дитини раннього, дошкiльного й молодшого шкiльного вiку також е наступшсть, зокрема, вона виявляеться в розвитку творчих здiбностей особистостi, формування яких е прiоритетним напрямом у дiяльностi рiзних ланок освiти.
У шдручнику «Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкiльному закладЬ> Г. Сухоруково!, Н. Голоти зазначено, що наступнiсть - це закономiрнiсть розвитку творчо! особистостi, якiй необхiдно спещально створювати умови для творчого розвитку й подальшого навчання в школi [7, с. 352].
У ДНЗ, з огляду на перспективу шкшьного навчання, важливо проектувати й формувати базовi основи творчо! особистостi, чпко визначаючи !х у метi, змюн, формах i методах художньо-естетично! дiяльностi дiтей. У рiзнi перiоди дошкшьного дитинства (враховуючи специфiку домiнантних потреб кожного вшового перiоду, провiдний вид дiяльностi, новоутворення й магiстральнi лши розвитку) важливо визначати своерiднi завдання, змiст, методи й форми художньо-творчого розвитку. Так, провщною в ранньому дитинсга е предметна дiяльнiсть, яка суттево впливае на характер художньо-естетично! дiяльностi й можливостi особистiсного розвитку дитини в нш. Художньо-естетична дiяльнiсть, що зароджуеться в ранньому вщ, мiстить риси предметно! дiяльностi: зображення переважно предметного характеру, дiти намагаються дiяти з ними як з реальними предметами, !х цiкавить процес дiяльностi, а не !! результат i суспiльна оцiнка.
У дошкшьному вiцi потреби змiнюються, дитина бшьше зорiентована не на предмет, а на людей, на !хш дп з предметами, на взаемодiю й взаемини в людському спiлкуваннi. Змшюеться провiдна дiяльнiсть, нею стае сюжетно-рольова гра, в якiй дитина намагаеться шзнати сенс дiяльностi дорослих людей, особливосн взаемостосункiв. Естетико-технологiчна дiяльнiсть у вищезазначений перiод розвиваеться за законами добра та краси й водночас мютить суспшьш переваги. Так, творчий характер дiяльностi стимулюе розвиток найважлившого психiчного новоутворення цього перiоду - уяви як базово! основи творчосн, котра е особливо важливою як для гри, так i для художньо-естетично! дiяльностi. У цей перюд в процесi набуття знань, умшь i навичок розвиваються творчi вмшня, необхiднi для реалiзацi! творчо! уяви й задумiв.
Значення творчо! уяви, що розвиваеться в дошкшьному дитинств^ дуже важливе для всього подальшого розвитку особистосп в бшьш зрш роки протягом творчо! дiяльностi. Перспективний прюритетний напрям розвитку продуктивно! уяви в умовах художньо-естетично! дiяльностi збершаеться й у початковiй школь
У процес навчання в учшв початково! школи формуеться новий спошб креативного пiзнання свiту - теоретичне мислення, що вiдбуваеться в формi абстрактних понять. Це дае можливють учням бiльш свiдомо засвоювати принципи, закономiрностi, технологi! створення художнiх образiв.
Креативне мислення молодшого школяра е яюсно новим етапом у розвитку творчих здiбностей особистостi, початок якому дае розвиток продуктивно! уяви в дошкшьному
дитинствь З погляду на перспективи розвитку особистосп в дошкшьний перiод бажано розвивати продуктивну уяву дiтей у процес занять та в самостшнш художнiй дiяльностi.
У ходi неперервно! педагогiчно! практики у ДНЗ майбутшми вихователями визначено показники готовностi дитини до школи в рiзних сферах !! життедiяльностi. У художньо-естетичнш дiяльностi дiти дошкiльного вiку:
• вмдать емоцiйно вiдгукуватися на вияви естетичного в життi та мистецтв^ висловлювати власнi думки й почуття, судження про красиве в усьому, що навколо не!;
• розумдать засоби художньо! виразностi рiзних вцщв образотворчого мистецтва;
• володiють елементарними знаннями про основш види i жанри образотворчого мистецтва, !хнi спшьш та вiдмiннi риси;
• вмдать естетично оцiнювати твори мистецтва;
• вмдать самостшно створювати художнi образи засобами виразносн рiзних видiв образотворчо! дiяльностi i провiдних технiк: малювання, лшлення, аплiкацi!, конструювання;
• володдать рiзними технiчними прийомами, технологiею роботи з рiзними матерiалами;
• створюють зображення за допомогою рiзних способiв сприймання дiйсностi: за уявою, уявленнями, з пам'ятi, за натурою, з натури, за власним задумом;
• виявляють iнiцiативу, творчiсть, самостiйнiсть у художнш дiяльностi, прагнуть до оригшальних рiшень.
Узагальнюючи практичний досвiд щодо органiзацi! художньо-естетично! дiяльностi майбутнiх вихователiв, вiдзначимо широке використання нетрадицiйних технологш виконання художнiх зображень: малювання нетрадицшними матерiалами, симетричного передрукування плями, ниткографи тощо. Вони додають настрою, вносять елемент гри у процес зображення, розвивають в дней умшня художнього експериментування, уяву, фантазда, впевненiсть i свободу рухiв та дiй. Цей напрям доцiльно i корисно розвивати в школь
Практика свщчить, що вихователi ДНЗ i вчителi початково! школи не завжди розумiють, що творчий розвиток особистосп засобами художньо-естетично! дiяльностi е спiльною метою як дошкшьно!, так i початково! освгги. Таким чином, не може бути рiзких вiдмiнностей в !х завданнях, змюн, формах i методах навчання. У навчаннi, розвитку дiтей засобами образотворчо! дiяльностi доцiльно спиратися на гру. 1дентифшащя себе з художником е щкавим процесом перевтiлення, визволення, звшьнення ока, руки i серця дитини. Зображувальна дiяльнiсть стае процесом, який активно стимулюе уяву i творчють дитини, що готова до тако! дiяльностi. Педагогу залишаеться лише дiяти на цiй хвилi штересу дiтей.
Учителi початково! школи мають розумпи, що дитина приходить до них з певним досвщом художнього свггосприймання та образотворчо! дiяльностi, здобутим у ДНЗ, шм'!, дитячiй академи мистецтв, гуртках i студiях будинюв дитячо! творчостi. Для них важливо ознайомитися з досягненнями дитини дошкшьного вiку, щоб зберiгати i розвивати !х, пiдтримувати особистiсно та суспшьно спрямованi мотиви дiяльностi кожно! дитини. Адже вс вони бажають захопити, вразити сво!ми творчими здобутками шших, дорослих та однолiткiв. Учителi початкових класiв вивчають програми, стандарти i досвiд вихователiв ДНЗ, продовжують шдтримувати та супроводжувати обдарованих дiтей [2, с. 59].
Таким чином, для координаци навчально-виховного процесу на сумiжних ступенях освiти треба забезпечити наступшсть в методах педагогiчно! роботи. Передуем йдеться про використання таких методiв i прийомiв, якi активiзуватимуть особисту творчу манеру дiтей та учшв: ситуацi! вибору, iгровi ситуацi!, ^рове експериментування, моделювання, творчi проекти (колективш та персональнi), дизайн-дiяльнiсть, виставки-презентацi! (тематичш та персональнi) тощо.
Зазначимо, що спшьна робота ДНЗ i шкш стосовно забезпечення наступностi та перспективносн в освiтнiй роботi з оргашзаци художньо-естетично! дiяльностi може здiйснюватися за такими напрямами:
• теоретичний - участь обох педагопчних колективiв у спшьних науково-практичних конференцiях, педагогiчних радах, методичних семiнарах з питань наступносп, взаемне ознайомлення вчителiв i вихователiв зi змiстом програм ДНЗ i початково! школи, сучасних педагогiчних технологш, що застосовуються в початковш i дошкiльнiй освiтi;
• оргашзацшно-методичний - вщвщування вчителями занять з художньо-естетично! д!яльносп, творчих виставок робгт вихованщв ДНЗ, а вихователями - уроюв «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво» та гуртюв художнього спрямування в школц
• практичний - проведення спшьних мистецьких конкуров дошкшьнят { першокласниюв («Умш рученята», «Я мр1ю свою малюю», «Кращий аранжувальник» тощо), проведення КВК художньо-естетичного змюту, оргашзащя спшьних виставок дитячих творчих робт
Отже, винайдення { застосування вихователями ДНЗ 1 вчителями початкових клашв нетрадицшних спшьних форм { метод1в оргашзаци художньо-естетично! д!яльност! дней дае можливють !м забезпечити реатзащю принципу наступност! художньо-естетичного розвитку особистосп дитини у простор! дошк!льно! та початково! осв!ти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Базовий компонент дошшльно! осв!ти / авт. кол.: А. М. Богуш, Г. В. Беленька, О. Л. Бопшч та ш.; наук. кер. А. М. Богуш. - К., 2012. - 26 с.
2. Державний стандарт початково! загально! освгта // Початкова освгта. - 2011. - № 18 (594). - С. 539.
3. Державш стандарта професшно! осв!ти: теор!я ! методика: монография / за ред. Н. Г. Ничкало. -Хмельницький: ТУП, 2002. - 334 с.
4. Програма розвитку дитини дошкшьного в!ку «Укра!нське дошшлля» / О. I. Бшан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ш. - Тернопшь: Мандр!вець, 2013. - 264 с.
5. Професшна осв!та: словник: навч. пос!бник / уклад. С. У. Гончаренко та !н.; ред. Н. Г. Ничкало. -К.: Вища школа, 2000. - 380 с.
6. Савченко О. Я. Покликання початково! школи / О. Я. Савченко // Початкова школа. - 2008. - № 2. - С. 1-3.
7. Сухорукова Г. В. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкольному навчальному заклад!: тдручник / Г. В. Сухорукова, О. О.Дронова, Н. М. Голота, Л. А. Янцур - К.: Вид. д!м «Слово», 2010. - 376 с.
8. Формування професшно! компетентност! майбутшх педагопв дошшльно!' та початково! освгта: зб. наук.-метод. праць / за заг. ред. В. е. Литньова, Н. е. Колесник, Т. В. Наумчук. - Житомир: Вид-во ЖДУ !м. I. Франка, 2014. - 620 с.
УДК : 378+378.147+81'243
I. Л. М1РКОВИЧ
1НТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ МОВ ЯК ПЕДАГОГ1ЧНА
ПРОБЛЕМА
Проанал1зовано сутнгсть Iнтегрованого навчання тоземним мовам. Вказано основнг ознаки Iнтегрованого процесу навчання. Розглянута ргзниця мгж Iнтегрованим навчанням Iноземног мови та навчанням на основI мгжпредметних зв'язюв, розмежованг цЫ1 цих двох вид1в навчання. Досл1джено сутнгсть педагоггчног ттеграцИ, що дозволило встановити два види цшгсностг: предметну та процесуальну, опис яких представлено в роботI. Встановлено, що в процеа ¡нтеграцИ використовуються методи навчання предметного змгсту, адекватт методам навчання тоземног мови, отже, в Iнтегрованому навчанш одночасно набуваються предметы I ¡ншомовш знання.
Ключовi слова: Iнтегроване навчання, мгжпредметнг зв 'язки, педагоггчна Iнтегращя, Iнтегроване навчання Iноземних мов.
И. Л. МИРКОВИЧ
ИНТЕГРИРОВАННОЕ ОБУЧЕНИЕ ИНОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА
Проанализирована сущность интегрированного обучения иностранным языкам. Указаны основные признаки интегрированного процесса обучения. Рассмотрена разница между интегрированным обучением иностранному языку и обучением на основе межпредметных связей, разграничены цели этих двух видов обучения. Исследована сущность педагогической интеграции, что позволило установить два
