CC BY
22
and boundedness, are very close in their meaning (the distinction between them is in different focus points), and interrogate in order to form the aspectual meaning of the statement.
The difference between perfective and imperfective aspects is demonstrated by Dai Yaojing, who illustrated the possibility of using of perfective markers in the sentences with adverbials of simultaneous action and successive action, while imperfective markers are impossible in the case of the successiveness.
So perfective aspect is defined as a total, bounded action, imperfective aspect is a partial, non-bounded action. In other way, perfective aspect can be considered as a marked member of the opposition while imperfective aspect is an unmarked; perfective aspect is external way of action observation, imperfective aspect is an internal one.
Key words: invariant, differential features, perfective, imperfective, totality, boundedness
УДК 81-26(347.78.034)
А. В. Михайленко
Н. С. Доронкша
ВМОТИВОВАН1СТЬ ТЕРМ1Н1В ТА ЗАГАЛЬНОВЖИВАНИХ СЛ1В ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
Стаття присвячена досл1дженню терм1н1в та загальновживаних сл1в на приклад1 англтськог мови. Розглянуто питання вмотивованост1 терм1н1в та загальновживаних сл1в, що в1д1грають важливу роль тд час перекладу з англтсько'г мови на украгнську. Проанал1зовано зв 'язок термгнологгчног лексики 1з загальновживаною. Наведено приклади дефтщй загальновживаних сл1в та гхню термгнологгзацгю. Запропонований лгнгвгстичний критерт виявлення термгнологгчного значення сприяе розширенню меж термтологп й гнших сфер науки.
Клю^о^^ слова: загальновживат слова, терм1нолог1чна лексика, вмотивоватсть слова, конотативне значення, дефтщя.
Перекладознавство, як самостшна наукова дисциплша, завжди привертала увагу дослщниюв. Починаючи з друго! половини ХХ стшття перекладознавство набувае дисциплшарного характеру. Розширюеться дiапазон перекладацько-шструментальних методiв дослщження. Перекладознавцьсучасники плщно працюють над визначенням коректних пiдходiв щодо критерпв перекладу. Зокрема, Т. ШЫгер в свош пращ «Iсторiя украшського перекладознавства ХХ сторiччя» видшяе два напрямки розгляду перекладних текспв. Один iз них - лтгвостилгстичний пгдхгд, який включае суто мовний аналiз оригшалу i перекладу iз залученням лшгвютичних методiв дослщженя. 1нший - гнтерпретацгйно-культурологгчний пгдхгд який орiентуеться на макросистему перекладу в контекст щльово! культури враховуючи при цьому особливосп шдивщуального стилю перекладача [9, а 185].
Проблеми термша та термшологл завжди були в центрi уваги вчених-лшгаспв. Особливо щкавою з точки зору лшгвютики е проблема дослщження термшолопзаци загальновживано'1 лексики. Дана робота пов'язана з одного боку, iз загальними проблемами термша та термшологл, а з шшого, з методами опису значення слова
по вщношенню до об'екту, який вони називають. В роботi висуваеться гшотеза про те, що термiнологiчне значення, як i загальне значення слова, е лшгвютичною категорiею.
Актуальн1сть дослщження дано'1 проблеми обумовлена як пщвищеною зацiкавленiстю до взаемодл загальновживано'1 та термшолопчнох лексики, так i важливютю пошукiв об'ективних методiв виявлення значення в словь
Питання, що базуються на основi вмотивованостi термiнiв та загальновживаних слiв в iноземнiй мовi вiдiграють важливу роль як для практики так i для теорл перекладу шоземнох мови.
Культура наукового дослщження, ефектившсть отриманих результатiв визначаються використаною дослiдником термiнологiею. Термiн - одна iз важливих складових дослщження. Вш точно виражае наукове поняття.
Пiд час вирiшення проблем термша та термшологл постае цiла низка питань, як необхiдно розглянути:
1) структура та склад наукового термша;
2) проблеми розвитку науково'1' термшологл;
3) зв'язок термшолопчно'1' лексики iз загальновживаною;
4) термiн та його вмотивовашсть.
1. Поняття «науковий термш» своею внутрiшньою структурою передбачае конкретний напрямок, в якому його слщ реалiзувати, скорочуе можливiсть його смислових значень до мшмуму. Природа термша як особливого виду мовного знаку передбачае однозначну вщповщшсть мiж словом i поняттям, тобто симетрiю плану вираження та плану змiсту. З щ€1 важливо'1' ознаки випливають таю характеристики термша, як однозначшсть, вщсутшсть значень синошмл та омошми [5, с. 47-48].
2. У наш час реалiзуються напрямки вивчення термшологш окремих галузей знань нащональних мов: структурний склад термшв, семантичнi проблеми термшв (синонiмiя, полiсемiя, омонiмiя), а також проблеми функщонування термiнiв у спещальнш лiтературi. Необхiдною умовою упорядкованосп термшологл е дослiдження юторл 1хнього розвитку, оскiльки воно дае можливють висвiтити об'ективнi тенденцл цього розвитку. Дiахронiчний пiдхiд дае можливiсть виявити перспективы засоби i моделi утворення термшв.
Розвиток термiнологii - постшний процес, що вiдбиваеться у рядi термiнологiчних явищ. Термiнологiчна робота повинна базуватися на розумшш, правильнiй оцшщ та врахуваннi цих явищ, для чого слщ мати ч^ке уявлення про найбшьш узагальненi закони розвитку термшологл. Виявлення закошв розвитку термшологл - першочергове завдання термiнознавства, як науки, оскшьки без цього (у сучасному термшознавсга) вiдчуваеться тенденцiя до чистого описового пщходу, без узагальнення результа^в окремих дослiджень та 1'хньо'1 iнтерпретацii.
3. Термiнологiчна лексика не може юнувати без загальновживано'1, оскшьки, термши базуються на загальновживаних словах. Коли слово стае термшом, воно «позбуваеться» конотативних, фонових вiдтiнкiв значень ^ таким чином, входить в особливу систему мовних знаюв, розроблену людиною для диференщацл в наущ та технiцi. Отже, можна дшти висновку, що термiн - однозначне, експресивне та конотативно нейтральне слово. Термшолопзоваш слова, як складова частина певно! системи термшв, зберiгають здатшсть вiдтворення вiдтiнкiв значень та здатшсть до нових семантичних зрушень.
4. Питання про вмотивованiсть термша слщ розглядати з точки зору переваг та недолтв техшчних i наукових термiнiв.
Як вiдомо, мотивоваш слова - це слова iз внутрiшньою формою. Внутрiшня форма визначае вмотивовашсть слова i е засобом л реалiзацii.
Вмотивовашсть слова - структурно-семантична особливють слова, що дозволяе зрозумiти рацiональнiсть поеднання значення та звуково'1' оболонки слова на основi лексичного та структурного сшввщношення [7; 8]. А. Грицева розглядае таю типи мотиваци, як словотвiрний, лексико-синтаксичний i семантичний.
Виходячи Ï3 обгрунтування поняття вмотивованостi, доречно розглянути внутршню форму слова як зааб реалiзацiï його вмотивованостi: лексично! та структурно!. Внутрiшня форма слова, як i саме слово, характеризуеться як морфемним складом, так i вмотивовашсть значення слова. Мотивацшне значення слова - значення, виражене за допомогою морфемного складу [1, с. 40].
Внутршня форма - кшцевий елемент значення слова, що передае уявлення про предмет на основi особливостей, за якими його охарактеризовано, а також, передае вмотивовашсть назви предмету [2; 3; 4]. Внутршня форма термша виконуе важливу функщю: засобом вмотивованосп представити наукове поняття.
Яка рiзниця мiж термшом та загальновживаною лексикою? Г. Винокур у статп, присвяченш термшологл, видшяе в семантищ термша наступш риси:
1) спецiалiзованiсть його значення, точнiсть семасюлопчних меж;
2) його iнтелектуальну чистоту, його вщокремлешсть вiд емоцiйних переживань.
М. Кочерган, дослщжуючи слово, як лексичну одиницю, наголошуе, що слово -
двостороння одиниця i мае план вираження (звукова оболонка) i план змюту (значення) [6, с. 185].
У семантищ слова можна видшити наступш риси:
1) вшьшсть та переносшсть значень, тотожшсть семасюлопчних меж;
2) синтаксичну автономшсть;
3) неоднорщшсть за структурою i функщями [6, с. 186].
Що стосуеться розумшня слова, то воно може набувати рiзноманiтних форм i мае сво! власнi багатозначнi варiацiï. Якими б рiзноманiтними не були значення слова, в !хнш основi лежить один i той же змют, що розкриваеться в пщсвщомосп в залежносп вiд напрямку ходу думок, можливосп 1'хнього рiзноманiтного викладення: це завдання науково! штерпретацл слова, ставлення до слова як до термша. Термш вже своею внутршньою структурою вказуе, як його слщ розум^и. Слово ж не здатне до засвоення наукового значення. За своею природою слово - вираження безмежного та безвимiрного - «символiчного» значення [1, с. 39-40].
Розглянемо спочатку дефшщю десяти загальновживаних ошв, як у техшчнш та економiчнiй пщмовах англшсько'1' мови виступають термiнами. Словник Longman дае наступш загальш визначення:
1. Air - the mixture of gases that we breathe and that surrounds the Earth.
2. Arm - one of the two long parts of your body between your shoulders and your hands.
3. Base - the most important part of smth.
4. Bed - a piece of furniture for sleeping on.
5. Board - a flat wide piece of wood, plastic etc. that shows a particular type of information.
6. Body - the physical structure of a person.
7. Bottom - the lowest part of smt.
8. Box - a container for putting things in.
9. Drop - to fall suddenly.
10. Face - the front part of the head from the chin to the forehead.
yd щ слова ми використовуемо у повсякденному житп, тобто вони е загальновживаними. Проте, ва вони можуть бути термшолопзованими. Якщо
загальновживаш слова стають термiнами i функщонують у технiчнiй пiдмовi, то вони набувають iнших значень. Наведемо термшолопзащю загальновживано'1' лексики у таблицi 1:
Таблиця 1
Термшолопзащя загальновживано¥ лексики
№ Слово Загальновживане слово Термш
1 Air пов^ря атмосфера, авiацiя
2 Arm рука ричаг, стршка
3 Base основа базис,фундамент
4 Bed лiжко стенд, установка
5 Board дошка щит, пульт, табло
6 Body тшо консистенщя
7 Bottom дно тдошва, фундамент
8 Box коробка муфта, втулка
9 Drop падати ексцентрист, перепад
10 Face обличя екран, циферблат
Розглянувши можливостi перетворення загальновживаних ошв у термiни можна зробити висновок, що запропонований лiнгвiстичний критерiй виявлення термшолопчного значення сприяе розширенню меж термшологп й iнших сфер науки, що е важливим для практики лексикографiчноi роботи i дозволяе лексикографам видшити термiнологiчне значення загальновживаного слова. Результати проведеного дослщження можуть бути використаш у курсах лексикологи, перекладу. Приведений в робот матерiал буде використаний для студентв фiлологiчних факультетв та людей, якi цiкавляться питаннями пов'язаними з техшчною термiнологiею.
Список використано¥ лiтератури
1. Винокур Г. О. Филологические исследования : Лингвистика и поэтика / Г. О. Винокур. - Москва : Наука, 1990. - 452 с. ; Vinokur G. O. Filologicheskie issledovaniya : Lingvistika i poetika / G. O. Vinokur. - Moskva : Nauka, 1990. - 452 s.
2. Карабан В. Переклад англшсько'1' науково'1' i техшчно'1' лггератури / В. Карабан. -Вшниця : Нова книга, 20031. - Ч. II : Лексичш, термшолопчш та жанрово-стилютичш труднощь - 303 с. ; Karaban V. Pereklad anhliiskoi naukovoi i tekhnichnoi literatury / V. Karaban. - Vinnytsia : Nova knyha, 20031. - Ch. II : Leksychni, terminolohichni ta zhanrovo-stylistychni trudnoshchi. - 303 s.
3. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение : курс лекций / В. Н. Комиссаров. - Москва : ЭТС, 2000. - 192 с. ; Komissarov V. N. Sovremennoe perevodovedenie : kurs lektsiy / V. N. Komissarov. - Moskva : ETS, 2000. - 192 s.
4. Корунець I. В. Теорiя i практика перекладу (аспектний переклад) / I. В. Корунець. - Вшниця : Нова книга, 2003. - 448 с. ; Korunets I. V. Teoriia i praktyka perekladu (aspektnyi pereklad) / I. V. Korunets. - Vinnytsia : Nova knyha, 2003. - 448 s.
5. Кочан I. М. Синонiмiя у термшологп радютехшки / I. М. Кочан // Теорiя i прагматика термшолопчно'1' лексики. - Кшв : НКМ ВО, 1991. - С. 47-48 ; Kochan I. M. Synonimiia u terminolohii radiotekhniky / I. M. Kochan // Teoriia i prahmatyka terminolohichnoi leksyky. - Kyiv : NKM VO, 1991. - S. 47-48.
6. Кочерган Н. П. Вступ до мовознавства : тдруч. / Н. П. Кочерган. - Кшв : Академiя, 2008. - 368 с. ; Kocherhan N. P. Vstup do movoznavstva : pidruch. / N. P. Kocherhan. - Kyiv : Akademiia, 2008. - 368 s.
7. Лемов А. В. Система, структура и функционирование научного термина / А. В. Лемов. - Саранск : Изд-во Морд. ун-та, 2000. - 192 с. ; Lemov A. V. Sistema, struktura i funktsionirovanie nauchnogo termina / A. V. Lemov. - Saransk : Izd-vo Mord. un-ta, 2000. - 192 s.
8. Лотте Д. С. Краткие формы научно-технических терминов / Д. С. Лотте. -Москва : Наука, 1971. - 84 с. ; Lotte D. S. Kratkie formy nauchno-tekhnicheskikh terminov / D. S. Lotte. - Moskva : Nauka, 1971. - 84 s.
9. ШЫгер Т. Iсторiя украшського перекладознавства ХХ сторiччя / Т. ШЫгер ; передм. Р. Зорiвчак. - Кшв : Смолоскип, 2009. - 342 с. ; Shmiher T. Istoriia ukrainskoho perekladoznavstva ХХ storichchia / T. Shmiher ; peredm. R. Zorivchak. - Kyiv : Smoloskyp, 2009. - 342 s.
Стаття надшшла до редакцп 18.10.2017.
A. V. Mykhailenko,
N. Ye. Doronkina
MOTIVATION OF TERMS AND COMMONLY USED WORDS AS AN IMPORTANT ASPECT OF THE THEORY OF TRANSLATION
The increase of requirements to the specialists' training demands the creation of a new standard program of the aspect «Practice of Translation» for students-philologists of the foreign language department.
The article is devoted to the peculiarities of translation of commonly used words and their terminologisation in the process of teaching interpreting. The goal of the research is to examine certain words and terms taking into account lexical and connotative meanings; to analyze difficulties of translating technical terms from English into the student's native language; to give definitions to commonly used words and analyze them as terms.
Translation of any technical text is carried out step by step. At the first stage difficult terms and word combinations are taken into account and analyzed in details in terms of their motivation. The second stage includes the following scheme of translation: «word - word combination - sentence - text.» At the final stage correct translation is given. Such approach to the process of translation allows to provide progressive formation and development offoreign students-philologists' translation skills.
Taking into consideration word meaning, we can state that it takes different forms and variations. It does not matter what different meanings words have, their basis have the same sense. Scientific interpretation of words refers to them as terms. Terms with inside structure show the direction of their interpretation. In specific contexts words and compound words are given specific meanings - these may deviate from the meanings the same words have in other contexts and in everyday language. Connotative meaning is a suggested meaning by a word apart from the thing it explicitly names or describes.
Furthermore, the given article deals with possibilities of words' transformations. The examples of commonly used words, their definitions and transformations have been presented in this work. Proposed linguistics criteria of terminological meaning help to widen terminology of the field of science. Available resources and good evaluation of potential solutions are useful for making lexical and terminological decisions.
The results obtained and the achieved conclusions in the course of the author's research have contributed to achieving the main objectives and goals of the article.
Key words: commonly used words, terminological lexical items, word's motivation, connotative meaning, definition.
