CC BY
28
УДК 811.581'366.587 (045)
Д. О. Мерзлюк
ДИФЕРЕНЦ1ЙН1 ОЗНАКИ ПЕРФЕКТИВ1В I 1МПЕРФЕКТИВ1В У СУЧАСН1Й КИТАЙСЬК1Й МОВ1
У cmammi досл1джено проблему семантичного ¡нварганта аспектуального значения та диференцтш ознаки граматично'1 категорИ аспекта в сучаснт китайськш мовi. Розглянуто питання опозици перфективiв i iмперфективiв, а також проблема маркованостi-немаркованостi.
Клю^о^^ слова: iнварiант, диференцтт ознаки, перфектив, iмперфектив, цшстсть, обмеження дп границею.
Постановка проблеми. Пропонована стаття становить частину дослщження категори аспектуальносп в китайськш мовi й присвячена проблемi визначення семантичного iнварiанта аспектуального категорiального значення та диференцшним ознакам члешв опозицп перфективи^мперфективи в китайськiй мовi. Категорiя аспектуальносп може бути визначена як функцюнально-семантична категорiя, змiстом яко'1 е характер протшання дп, а вираженням - морфолопчш, словотвiрнi та лексичнi засоби за участ певних синтаксичних елементсв речення [3, с. 27]. Категорiя аспектуальностi як функцiонально-семантична категорiя об'еднуе рiзноплановi та рiзнорiвневi мовнi засоби. К. См^ вказуе, що аспектуальне значення в реченш передае шформащю двох типiв: 1) ситуацiя представлена з певноï перспективи (viewpoint); 2) ситуащя опосередковано класифiкуеться як стан або подiя певного типу (situation type) [7, c. 1]. Представлення ситуаци з певноï перспективи забезпечуеться граматичними засобами мови, тип ситуацп носить «прихованограматичний» характер, е лексико-граматичною категорiею [3, с. 27]. У цш статтi ми розглядаемо семантичний iнварiант i диференцiйнi ознаки граматично'1' категори аспекту (граматичного аспекту, точки зору (viewpoint)) в китайськш мовi як аспектуальну шформащю, що вщображае темпоральну перспективу, яку обирае мовець для презентаци певно'1' ситуацп [8, с. 21]. У китайськш мов^ як i в багатьох мовах св^у, центральною опозищею граматично'1 категори аспекту е дихотомiя перфективи-iмперфективи, де перфективи визначаемо як представлення ситуацп iз зовшшньо! перспективи, як едине неподшьне цiле; iмперфективи презентують ситуащю зсередини, фокусуючись на певнiй стади ситуацп [8, с. 21]. Для визначення значень та функцш граматично! категори аспекту в китайськiй мовi актуальним е питання про виокремлення iнварiантного аспектуального значення та його диференцшних ознак.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Проблема iнварiантностi-варiативностi аспектуального значення розглядаеться у працях засновника Санкт-Петербурзькох школи функцiональноï граматики О. В. Бондарка [1; 2], також у монографи С. В. Сорокша [4]; питання диференцшних ознак та семантики перфективних та iмперфективних аспекпв розглядаеться Б. Комрi [5], О. Далем [6], К. Смгг [7]. У працях вщомих китайських науковщв Ван ni [11; 12], Люй Шусян [10], Чжао Юаньжень [13] зазначаеться, що в китайськш мовi наявна лише категорiя аспекту, а граматичноï категори часу немае. Водночас категорiя аспекту розглядаеться переважно через опис можливих значень або функцш морфолопчних показникiв аспектуальних вiдношень, категорiя аспекту не розглядаеться в цих працях з точки зору опозицш аспектуальних значень, не диференцiюеться роль лексичних, синтаксичних та
контекстуальних засобiв у формуваннi аспектуального значення висловлення. З точки зору опозицп перфективностЫмперфективносп граматична категорiя аспекту в китайськш мовi розглядаеться у працях Р. Сяо i Т. МакЕнерi [8], Дай Яоцзша [9], яю iнтерпретують категорiю аспектуальностi в китайськш мовi як таку, що включае в себе лексичнi аспектуальнi класи та граматичну категорш аспекту, засобами вираження яко'1 е морфологiчнi показники. Дай Яоцзш вказуе, що в китайськш мовi аспектуальне значення виявляеться у всьому реченнi, а не стосуеться лише предиката [9, с. 4-5].
Стосовно китайсько'1 мови, питання розмежування перфективних i iмперфективних аспектiв у працях дослiдникiв 50-х i 60-х рокiв не пiдiймалися. Ван Л! [11, c. 201], Люй Шусян [10, с. 16], Чжао Юаньжень [13, с. 125-128] обмежувались перерахуванням рiзних аспектiв, якi юнують в китайськiй мовi, не визначаючи при цьому критерпв протиставлення цих аспекпв. Наявнiсть у китайськiй мовi дихотомп перфективи / iмперфективи тдшмаеться у працi Дай Яоцзша, який розглядае цю опозицiю вiдповiдно до поглядiв Б. Комрi [5]: перфективи розглядаються як такi, що спостер^ають ситуацiю ззовнi, як едину, неподшьну подiю. 1мперфективи - аспекти, що розглядають ситуацiю як нецiлiсну под^, що може бути розкладена на окремi стади [9, с. 29-30]. Р. Сяо i Т. МакЕнерi зазначають, що в китайськiй мовi розмежування мiж iмперфективами i перфективами, на вщмшу вiд анг^йсь^ мови, доволi чiтке. Розглядаючи опозицiю перфективи / iмперфективи, Р. Сяо i Т. МакЕнерi визначають три типи протиставлення: 1) перфективи розглядають ситуащю ззовнi як цiлiсну, тодi як iмперфективи розглядають ситуацiю частково, зсередини; 2) перфективи розглядають ситуащю як завершену, тодi як iмперфективи розглядають ситуащю як таку, що продовжуеться; 3) розрiзнення перфективiв / iмперфективiв вiдповiдае розрiзненню темпорально пов'язаних i темпорально непов'язаних ситуацiй [8, c. 23].
Актуальн1сть дослiдження полягае в тому, що, хоча питання семантичного iнварiанта граматично'1' категорп аспекту е одшею з ключових проблем сучасних аспектолопчних дослiджень, у дослiдженнях, присвячених категорп аспектуальностi в китайськiй мов^ питання опозицп перфективностi та iмперфективностi розглянуто недостатньо, бракуе чiтко визначених диференцiйних ознак перфективiв i iмперфективiв.
Мета 1 завдання статт1. Метою статп е визначення семантичного iнварiанта та диференцiйних ознак граматично'1 категорп аспекта в китайськiй мовi. Зазначена мета визначае таю завдання: 1) розглянути питання iнварiантностi-варiативностi в аспектолопчних дослщженнях; 2) встановити диференцшш ознаки граматично! категорп аспекта в китайськш мовь
Основною аспектуальною опозицiею в багатьох мовах св^у е опозищя мiж перфективами i iмперфективами. О. Даль зазначае, що ця опозищя спостер^аеться в 45 мовах, як вш дослiджував [6, с. 69]. Сучасш дослiдники категорп аспектуальностi в китайськш мовi (Р. Сяо [8, с. 23], Дай Яоцзш [9, с. 30], О. Даль [6, с. 70], К. См^ [7, а 66]) вказують, що протиставлення перфективи / iмперфективи властиво також i китайськш мовь
Якщо ми розглядаемо граматичну категорп аспекту в китайськш мовi та визначаемо наявшсть дихотомп перфектив / iмперфектив, постае питання про визначення iнварiанта категорiального значення та диференцiйних ознак перфективiв i iмперфективiв. Як зазначае С. В. Сорокш, проблема iнварiантностi-варiативностi аспектуального значення посiдае одне з ключових мюць у дослiдженнi темпорально-аспектуального комплексу будь-якох мови [3, с. 76]. Визначаючи iнварiанти, за О. В. Бондарком, маемо на увазi ознаку або комплекс ознак
дослщжуваних системних об'ектГв (мовних або мовленневих одиниць, класiв i категорiйних значень i функцiй), якi залишаються незмшними пiд час будь-яких перетворень, зумовлених взаемодiею системи з навколишнiм середовищем [2, с. 159]. Говорячи про загальне значення граматично'1 форми, О. В. Бондарко вказуе, що загальне значення являе собою iнварiант, що охоплюе вс окремi значення та використання ще'1 форми. Загальне значення визначеться як ознака (комплекс ознак) певно'1 форми, що вiдрiзняють 11 вiд iнших форм, що репрезентують цю граматичну категорiю [2, с. 164].
Дослщжуючи граматичну категорiю аспекту в китайськш мовГ, необхiдно визначити диференцшш ознаки категорiальних значень, яю виражають перфективи i iмперфективи. Б. КомрГ, визначаючи категорiю аспекту як таку, що розглядае рiзнi шляхи спостереження внутрГшньо'' темпорально'' структури ситуацп, вказуе, що ситуацiя може розглядатися як цшсна, без виокремлення окремих фаз, що конструюють певну ситуащю (перфективи) та як така, що фокусуеться на внутршнш структурi (Гмперфективи) [5, с. 3]. К. Смгг вказуе, що в мовах перфективш аспекти (viewpoints) являють собою шформацшно закритi ситуацп, в яких ситуащя розглядаеться як завершена i як така, що включае як початкову, так i юнцеву точки [7, с. 66]. 1мперфективш аспекти е вщкритими, презентують частину ситуацп, без фокусування на юнцевих точках ситуацп. К. СмГт називае тГ Гмперфективш аспекти, якГ фокусуються на певному внутрГшньому ГнтервалГ ситуацп, немаркованими, тодГ як тГ, що фокусуються або на початковш або на результативнш стадп ситуацп, тлумачить як марковаш ГмперфективнГ аспекти (viewpoints) [7, с. 73]. О. Даль визначае перфективне дГеслово як таке, що типово вказуе на окрему подГю, що розглядаеться як нерозкладне щле, з певним результатом або завершенням, яке локалГзуеться в минулому [6, с. 78]. Найчаспше подГя буде пунктуативною або може розглядатися як одноразовий перехщ з одного стану до протилежного, тривалють якого можна Ггнорувати. О. В. Бондарко, аналГзуючи питання шварГанта у сферГ аспектологп, пропонуе як шварГант для доконаного виду таю ознаки, як цшсшсть та обмежешсть дп межею [1, с. 66].
Таким чином, розглядаючи протиставлення перфективи / Гмперфективи в китайськш мовГ ми пропонуемо спиратися на комплекс ознак: цшсшсть i обмежешсть дп границею, якГ доповнюють один одного.
Розглянемо щ ознаки детальшше. ПГд цГлГснГстю ми розумГемо, що ситуащя з аспектуально'' точки зору розглядаеться як неподшьна, тобто така, в якш три стадп розвитку ситуацп (початок, продовження i завершення) утворюють едине нерозкладне цГле. Таким чином, дГя представляеться як така, що перебувае поза членуванням на окремГ фази. Таке представлення дп протиставляеться експлщитнш процесностГ, що виражаеться Гмперфективними аспектами, коли в дп' може бути виокремлена середня фаза, яка отримуе процесну ГнтерпретацГю. Як наголошуе О. В. Бондарко, тут протиставляеться саме експлщитна процеснГсть, осюльки ГмплГцитна процеснГсть на рГвнГ семантики висловлення може сумГщатися з ознаками цшсносп та обмеженостГ дй границею, де за учасп елементГв контексту виражаеться досягнута межа у сполученш з попередшм процесом, який привГв до цього процесу [2, с. 367-368], наприклад: ЁЩ Й^Т^Т Ta xianzai liang xialai le. - Зараз воно [сонце] охолонуло, де досягнення межГ передбачае певний попереднш процес, який привГв до цього результату.
Ознака цшсносп завжди пов'язана з поглядом на дГю «ззовш», як вказують К. СмГт [7, с. 67], О. В. Бондарко [2, с. 368] i Дай Яоцзш [9, с. 30]. Погляд на дГю «ззовш» передбачае брак видшення та розгортання середньо'' фази дп. Таким чином, як зазначае О. В. Бондарко, ознака цшсносп заперечуе ознаки процесностГ: членування дп на фази та внутрГшню темпоральну структуру [2, с. 368-369].
К. Cmït визначае цiлiснiсть, включення як початково'1, так i кшцево'1 точок як основну ознаку перфективних аспекпв. Серед основних властивостей перфективних аспекпв дослiдниця вказуе несумiснiсть перфективiв i3 тривалiстю подп. Оскiльки перфективи включають у себе кiнцеву точку, то характер кшцево'1 точки, комплетивнiсть або термшатившсть, залежать вiд акцiонального класу (situation type) [7, c. 67-68]. Для дiяльностей перфективи вказують на термшатившсть, тодi як здiйснення включають значення комплетивносп. З iншого боку, для китайсько'1 мови, як стверджуе К. См^, використання перфективних аспектуальних показниюв з усiма акцiональними класами, ^м стативiтiв, указуе на термшатившсть, а значення комплетивносп виражаеться окремими результативними морфемами [7, с. 68-69] (як Р. Сяо i Т. МакЕнерi розглядають як показники комплетивного аспекту [8, с. 159-180]).
К. См^ визначае iмперфективи як таю, що презентують частину шформацп про подш, не включаючи iнформацiю про початкову або кшцеву точки. Таким чином для iмперфективних аспектiв вш видiляе два значення: загальний iмперфектив (який вона ототожнюе з Imparfait у французськш мовi) i прогресив. Крiм того, вона вказуе на таю iмперфективнi значення, якi вона визначае як маркований iмперфектив, що фокусуються або на пщготовчш стадп' поди або на результативнiй стадп' подп [7, с. 73-74].
К. См^ трактуе морфему Ш zhe в китайськiй мовi як результативну iмперфективну морфему, яка фокусуеться на iнтервалi пiсля змiни стану [7, с. 76], з чим не погоджуються Р. Сяо i Т. МакЕнер^ яю зазначають, що ця морфема вказуе на дуратившсть, а штерпретащя Ш zhe як результативно! морфеми е результатом того, що цей граматичний показник мае статичну i динамiчну подвшну природу, яка виявляеться залежно вщ семантичних особливостей предикатного комплексу [8, 186-188].
Дай Яоцзш вказуе, що в китайськш мовi перфективи презентують цшсну д^, тодi як iмперфективи розкривають фрагмент, частину поди [9, с. 29-30]. Вш демонструе цшснють перфективних аспекпв та нецiлiснiсть iмперфективiв такими прикладами:
a) Caochangshang (tongshi) jinxingzhe liang chang bisai. На стадiонi (одночасно) проходять два змагання.
b) Caochangshang (xianhou) jinxingzhe liang chang bisai. На стадiонi (один за одним) проходять два змагання.
c) Caochangshang (tongshi) jinxingle liang chang bisai. На стадюш (одночасно) проходили два змагання.
d) Caochangshang (xianhou) jinxingle liang chang bisai. На стадюш (один за одним) проходили два змагання [9, с. 43-44].
Приклади a) i с) вказують на ситуащю, коли два змагання проходять одночасно, наявшсть аспектуальних показниюв Ш zhe (приклад a)) та Т le (приклад с)) демонструе рiзнi точки зору спостереження ситуацп. У прикладi a) подiя спостер^аеться у процес переб^у, увага фокусуеться на середнш стадп (стадп тривалосп) двох змагань, що проходять одночасно. У прикладi с) подiя спостерiгаеться ззовнi, розглядаеться як едине щле, без видшення окремих фаз подп'. У прикладi d) подiя, коли два змагання, що проходять одне за одним, також розглядаеться як едине щле, точка зору охоплюе процес вщ початку першого змагання до завершення другого без диференщацп окремих фаз. Приклад b) у китайськш мовi неможливий, оскшьки неможливим е одночасне спостереження двох послщовних подiй у процес 1'хнього протiкання.
Спираючись на зазначене вище, перфективи в китайськш mobï ми розглядаемо як цшсну ситуацiю, яка не може бути розкладена на окремi стадп (початок, протшання ситуацп, завершення) i яка спостер^аеться ззовнi. 1мперфективи, вщповщно, розглядаемо як не цiлiснi ситуацп, тобто таю, в яких увага фокусуеться на окремш стадп розвитку ситуацп: або на початку ситуацп, або на стадп продовження чи на завершальнш стадп, сама подiя спостер^аеться з середини.
Ознака обмеженосп дп межею змикаеться з ознако цшсносп в аспектi повноти виявлення дп, фокусуеться на фшсацп межi дiï, вичерпаностi дп. Ця ознака поширюеться як на дп, спрямоваш на досягнення меж1, але й на ri дп, якi не пов'язаш з такою направленiстю [2, с. 369].
У питанш обмеженосп дп межею можуть бути видшеш два рiзновиди межi, якi у висловлюванш виражаються лексично i контекстом. Таю рiзновили О. В. Бондарко називае абсолютною i вщносною межами [1, с. 67]. Рiзниця мiж абсолютною i вiдносною межами - це рiзниця варiантiв, що зумовлеш лексичним значенням дiеслова, контекстом та мовленневою ситуащею. На рiвнi категорiального значення виступае лише ознака обмеженосп дп межею. Наприклад: "^ММ^Ш'НЭ^Л^ЙЙ
«Dengdeng!» Shi Qiang lisheng shuo, tongshi chao pangbiande nianqing jingguan huile yixia shou. - «Зачекай» суворо сказав Ши Цян, водночас махнув рукою молодому офщеру, що стояв поруч. У цьому прикладi обмеженiсть дп «махнути рукою» виражено морфолопчним показником Т le i додатково експшковано квантифiкатором —"F yixia, що вказуе на однократнiсть д^'.
Обмеженiсть дiею межею, за О. В. Бондарком, охоплюе всю сферу функцюнування перфектива, який у цен^ ще1 сфери виступае як прототипна ознака, на перiферiï - у варiантах, що тсею чи iншою мiрою вщхиляються вiд прототипу. Так само, зазначае О. В. Бондарко, функцюнуе ознака цшсносп. Учений вказуе, що дiеслiвний аспект е прикладом граматично! категорп з штерпретацшною домiнантою, в аспектуальних значеннях переважае iнтерпретацiйний компонент. Так, штерпретащя перфективiв як цiлiсних дш пов'язана з абстрагуванням вiд того факту, що в реальнш ситуацп дп мають початок, середину та юнець [1, с. 68-69].
Типи використання iмперфективiв варiюють у широкш сферi, охоплюючи, з одного боку, семантику, протилежну семантищ перфективiв, з шшого боку, семантику, в якш не отримують експлiцитного вираження значення, протилежш значенням перфективiв (нецiлiснiсть i необмежешсть дп границею), анi ознаки, що виражаються формами перфективiв [1, с. 69].
Семантичш iнварiанти у сферi граматики можуть бути зрозумш й поясненi лише за умов, коли будуть визначеш вiдношення категоршних значень граматичних форм до 1) лексичних значень слiв; 2) лексико-граматичних розрядiв; 3) iнших граматичних категорш слова та синтаксичних конструкцiй, з якими пов'язана ця категорiя; 4) елеменпв контексту та мовленнево1 ситуацп [1, с. 70].
Форма перфектива йде з iнварiантним значенням, яке лише конкретизуеться та модифшуеться контекстом, тодi як семантичний потенщал форм iмперфективiв мае iнший характер. Як зазначае О. В. Бондарко, ця форма не мае iнварiантного «позитивного» значення, проте мае певну значущють, компетенщю, здатшсть виражати певний спектр семантичних ознак. Реалiзацiя семантичного потенщалу iмперфектива визначаеться активним впливом лексики, контексту та мовленнево1 ситуацiï [1, с. 71].
Ми виходимо з того, що аспектуальне значення притаманне не стшьки власне дiеслову, сюльки всiй фразi; категорiя аспектульностi визначаеться як ушверсальна. Спираючись на вищевказане твердження О. В. Бондарка, це дозволяе нам розглядати в китайськш мовi брак морфолопчного показника як одного iз засобiв вираження
аспектуальних значень, що тривалий час ^норувалося дослiдниками категорп аспекту в китайськш MOBi.
Р. Сяо i Т. M^KE^pi [8], Дай Яоцзш [9], розглядаючи ознаки перфективiв i iмпеpфективiв, KpiM ознаки цiлiсностi-нецiлiсностi видiляють ще ознаку динамiчностi. Водночас ознака динамiчностi характерна для всiх перфективних i iмпеpфективних аспектiв китайсько! мови, лише дуративний аспект може мати ознаку як динамiчностi, так i статичность На нашу думку, ознака динамiчностi - це одна з диференцшних ознак акцiональних класiв пpедикатiв китайсько! мови. Статичнiсть або динамiчнiсть ситуацп визначаеться взаeмодieю лексичного значення предиката, граматично! аспектуально! форми i контекстом, тому ми не можемо визначити ознаку динамiчностi як диференцшну для граматично! категорп аспекта.
Таким чином, перфективи в китайськш мовi мають такi iнваpiантнi значення: цiлiсна дiя, що мае межу; iмпеpфективи, вщповщно, мають негативну характеристику: нецiлiсна, негранична дiя. Таким чином, хоча О. Даль зазначав, що в опозицп перфектившсть^мперфектившсть складно визначити, який елемент е маркованим, а який немаркованим [8, с. 73], ми можемо визначити в китайськш мовi перфективи як маркований елемент опозицп, тодi як iмпеpфективнi аспекти виступають як немарковаш елементи.
У перспективах подальшого дослщження - вивчення окремих аспектуальних значень у китайськш мовi у взаемодп граматичних показникiв аспекту та акщональних класiв дiеслiв iз контекстом, а також дослщження аспектуальних значень, що виражаються нульовим аспектуальним показником. Окремим напрямом подальшого дослщження е взаемодiя окремих аспектуальних показниюв та так зваш «складш аспекти» в китайськш мовь
Список використано1 лггератури
1. Бондарко А. В. Проблемы инвариантности / вариативности и маркированости / немаркированости в сфере аспектологии / А. В. Бондарко // Типология вида : проблемы, поиски, решения : (матер. междунар. науч. конф., Москва, 16-19 окт. 1997 г. - Москва : Школа «Языки русской культуры», 1998. - С. 6480 ; Bondarko A. V. Problemy invariantnosti / variativnosti i markirovanosti / nemarkirovanosti v sfere aspektologii / A. V. Bondarko // Tipologiya vida : problemy, poiski, resheniya : mater. mezhdunar. nauch. konf., Moskva, 16-19 okt. 1997 g. -Moskva : Shkola «Yazyki russkoy kultury», 1998. - S. 64-80.
2. Бондарко А. В. Теория значения в системе функциональной грамматики : На материале русского языка / А. В. Бондарко. - Москва : Языки славянской культуры, 2002. - 736 с. ; Bondarko A. V. Teoriya znacheniya v sisteme funktsionalnoy grammatiki : Na materiale russkogo yazyka / A. V. Bondarko. - Moskva : Yazyki slavyanskoy kultury, 2002. - 736 s.
3. Маслов Ю. С. Избранные труды : Аспектология. Общее языкознание / Ю. С. Маслов. - Москва : Языки славянской культуры, 2004. - 840 с. ; Maslov Yu. S. Izbrannye trudy : Aspektologiya. Obshchee yazykoznanie / Yu. S. Maslov. - Moskva : Yazyki slavyanskoy kultury, 2004. - 840 s.
4. Сорокш С. В. Турецька й украшська мови в системi координат «ВИД - ЧАС -МОДАЛЬН1СТЬ» : [моногр.] / С. В. Сорокш. - Кшв : Вид. центр КНЛУ, 2009. - 341 с. ; Sorokin S. V. Turetska y ukrainska movy v systemi koordynat «VYD - ChAS -MODALNIST» : [monohr.] / S. V. Sorokin. - Kyiv : Vyd. tsentr KNLU, 2009. - 341 s.
5. Comrie B. Aspect : An Introduction to the Study of Verbal Aspect and Related Problems / B. Comrie. - Cambridge : Cambridge University Press, 1976. - 142 p.
6. Dahl O. Tense and Aspect Systems / O. Dahl. - Oxford : Blackwell, 1985. - 213 p.
7. Smith C. The Parameter of Aspect / C. Smith. - Dordrecht ; London : Kluwer Academic, 1997. - 3495 p.
8. Xiao R. Aspect in Mandarin Chinese : A corpus-based study / R. Xiao, T.McEnery. -Amsterdam ; Philadelphia : J. Benjamins Pub., 2004. - 303 p.
9. ii^o nimim№Mm% / ii^o - 1997 - 177
; Dai Yaojing. Xiandai hanyu shi ti xitong yanjiu / Dai Yaojing.- Jiangsu jiaoyu chuban she, 1997 nian. - 177 ye.
10. - 1999^0 - 760
; Lu Shuxiang. Xiandai hanyu babai ci / Lu Shuxiang. - Beijing : Shangwu yin shuguan, 1999 nian.- 760 ye.
11. I^o^l^^It/I^o - W^WmMi' 1984 ^o - 515 - d^
Wang Li. Zhongguo yufa lilun / Wang Li. - Shandong jiaoyu chuban she, 1984 nian.- 515 ye.-(Wang Li wenji ; di yi juan).
12. I^o^l^^^S/ I^o - W^WmMi' 1985^o - 526 - (I^
Wang Li. Zhongguo xiandai yufa / Wang Li. - Shandong jiaoyu chuban she, 1985 nian. - 526 ye.- (Wang Li wenji ; di er juan)
13. / - 1979^o - 380 ; Zhao Yuanren. Hanyu kouyu yufa / Zhao Yuanren. - Beijing : Shangwu yin shuguan, 1979 nian.- 380 ye.
OraTra Hagrnm.na go pegaK^i 31.10.2017.
D. O. Merzliuk
DIFFERENTIAL FEATURES OF PERFECTIVES AND IMPERFECTIVES IN THE MODERN CHINESE LANGUAGE
The article deals with the problem of semantic invariant and differential features of the category of aspect in the Modern Chinese language. The dichotomy of perfective and imperfective is recognized to be the central opposition in the problem of the aspect in languages. The Chinese language also has the distinction between perfective and imperfective, despite the fact that only few researchers analyze them. Another problem in this sphere is the problem of invariant of the aspectual meaning. Invariant is defined as a feature or set of features of the studied systemic objects, which remain unchanged during any transformations, caused by the interaction of the system with the surrounding environment.
Many Chinese linguists (such as Wang Li, Lu Shuxiang, Gao Mingkai etc) do not differentiate perfective and imperfective in their researches, but recently, the papers of R. Xiao and T. McEnery and Dai Yaojing reveal the category of aspect in the Chinese language through this opposition.
Aspect is defined as different ways of internal structure observing of a situation, so it is a main distinction between perfective and imperfective, thereof perfective presents the situation as single indivisible whole without separating of the beginning, development of the situation and its completion; and imperfective makes explicit reference to the internal temporal structure of the situation. Such feature of perfective is called holisticity or totality, while imperfective does not obtain this feature. Totality can be regarded as a main feature of perfective aspect in language, and in the Chinese language as well.
The second feature that is essential to establish grammatical meaning of aspect is a boundedness of action. According to A. V. Bondarko, the boundedness of action focuses on fixing of action boundary, its realization. In aspectual systems, these two features, totality
and boundedness, are very close in their meaning (the distinction between them is in different focus points), and interrogate in order to form the aspectual meaning of the statement.
The difference between perfective and imperfective aspects is demonstrated by Dai Yaojing, who illustrated the possibility of using of perfective markers in the sentences with adverbials of simultaneous action and successive action, while imperfective markers are impossible in the case of the successiveness.
So perfective aspect is defined as a total, bounded action, imperfective aspect is a partial, non-bounded action. In other way, perfective aspect can be considered as a marked member of the opposition while imperfective aspect is an unmarked; perfective aspect is external way of action observation, imperfective aspect is an internal one.
Key words: invariant, differential features, perfective, imperfective, totality, boundedness
УДК 81-26(347.78.034)
А. В. Михайленко
Н. С. Доронкша
ВМОТИВОВАН1СТЬ ТЕРМ1Н1В ТА ЗАГАЛЬНОВЖИВАНИХ СЛ1В ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА
Стаття присвячена досл1дженню терм1н1в та загальновживаних сл1в на приклад1 англтськог мови. Розглянуто питання вмотивованост1 терм1н1в та загальновживаних сл1в, що в1д1грають важливу роль тд час перекладу з англтсько'г мови на украгнську. Проанал1зовано зв 'язок термгнологгчног лексики 1з загальновживаною. Наведено приклади дефтщй загальновживаних сл1в та гхню термгнологгзацгю. Запропонований лгнгвгстичний критерт виявлення термгнологгчного значення сприяе розширенню меж термтологп й гнших сфер науки.
Ключовi слова: загальновживат слова, терм1нолог1чна лексика, вмотивоватсть слова, конотативне значення, дефтщя.
Перекладознавство, як самостшна наукова дисциплша, завжди привертала увагу дослщниюв. Починаючи з друго! половини ХХ стшття перекладознавство набувае дисциплшарного характеру. Розширюеться дiапазон перекладацько-шструментальних методiв дослщження. Перекладознавщ-сучасники плщно працюють над визначенням коректних пiдходiв щодо критерпв перекладу. Зокрема, Т. ШЫгер в свош пращ «Iсторiя украшського перекладознавства ХХ сторiччя» видшяе два напрямки розгляду перекладних текспв. Один iз них - лтгвостилгстичний пгдхгд, який включае суто мовний аналiз оригшалу i перекладу iз залученням лшгвютичних методiв дослщженя. 1нший - гнтерпретацгйно-культурологгчний пгдхгд який орiентуеться на макросистему перекладу в контекст щльово! культури враховуючи при цьому особливосп шдивщуального стилю перекладача [9, с. 185].
Проблеми термша та термшологл завжди були в центрi уваги вчених-лшгаспв. Особливо щкавою з точки зору лшгвютики е проблема дослщження термшолопзаци загальновживано'1 лексики. Дана робота пов'язана з одного боку, iз загальними проблемами термша та термшологл, а з шшого, з методами опису значення слова
