CC BY
13
the pronoun le, it changes the semantics of the parenthetical clause, emphasizing how the action takes place, and on this basis can be attributed to rheme.
Key words: actual division, construction «direct speech + author's words», reverse word order, complicated sentence, French press.
УДК 811.511.111+811.161.2]'366.58
А. А. Шульга
ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРИЗАЦ1Я АСПЕКТУАЛЬНОСТ1 В УКРАШСЬКШ ТА Ф1НСЬК1Й МОВАХ
У статт1 проанал1зовано так граматичнг категори, як час I вид в украшськт г ф1нсьюй мовах в гхньому спгввгдношеннг з функцгонально-семантичною категоргею аспектуальност1. Визначено I схарактеризовано 5 клаЫв аспектуальних д1есл1в в украшськт мовг г виявлено гхш умовнг вгдповгдники у ф1нсьюй мовг. Установлено в1дм1нност1 у граматичнт категоризацИ аспектуальност1 у з1ставлюваних мовах як термтологгчно, так I онтолог1чно.
Клю^о^^ слова: категор1я аспектуальност1, граматична категоризащя, д1есл1вна категор1я виду, категор1я часу, аспектуальн класи д1есл1в.
Постановка проблеми. Дieслово як категорiя, що описуе рiзнi ситуацп, пов'язаш з дiями, станами тощо людини, а також розкривае рiзнi аспекти 'хнього вияву, продовжуе залишатися центральним лексико-граматичним класом ошв у будь-якш мовi завдяки свош складнш i розгалуженш паради^ форм [4]. Основною фундаментальною категорiею дiеслова на тлi iнших е аспектуальтсть, або категорiя виду [11], яка й дос викликае жвавi дискусп при 11 вивченнi, особливо у плаш способiв реалiзащi та видових характеристик дiеслiв у неспорщнених мовах [3].
Через складнiсть п категорiального статусу сформувалася навiть окрема наука -аспектолопя, яка мае на мет дослiдити граматичний склад та граматичну семантику мови, тобто всю сферу аспектуальносп, яка мае о^м виду рiзноманiтнi iншi явища, схожi або сумiжнi з видом у змютовому або функцiонально-семантичному вщношенш [9]. Окрiм граматичних видових та видо-часових категорш аспектологiя вивчае аспектуальш класи дiеслiв (динамiчнi / статичш, граничнi / неграничнi) та 1хш пiдкласи, тобто способи дп, а також рiзноманiтнi аспектуально релевантнi компоненти контексту, виражеш недiеслiвною лексикою i засобами синтаксису [12].
Метою статт е зiставлення граматичних способiв i засобiв вираження категорп аспектуальностi в украшськт та фiнськiй мовах.
Анал1з останн1х досл1джень. Дослiдження функцiональноi та семантично'1 сфер категори аспектуальностi здшснювалося О. Бондарком, З. Вендлером, К. Городенською, А. Загнiтком, Г. Залiзняк, Ю. 1саковою, М. Кальком, Ю. Масловим, А. Мустайокi, Х. Томмолою, А. Шмельовим та iн. ученими, проте зютавний аналiз цього явища у мовах рiзноi морфолого-типолопчно! будови залишаеться актуальним i перспективним.
Виклад основного матер1алу. Аспектуальнiсть, за О. В. Бондарком, визначаеться як функщонально-семантична категорiя, «змютом яко!' е характер протшання дп, а формою вираження - морфолопчш, словотворчi та лексичш засоби за участi деяких
синтаксичних членiв речення» [2, с. 50]. З цього визначення випливае функщонально-семантична природа категорп аспектуальностi, тодi як вид, за допомогою якого ця категорiя реалiзуеться, е граматичною категорiю. Проте, тут слiд зазначити, що у функцiональнiй граматицi наявш категорп, де семантична i граматична природа зб^аються. Це стосуеться функщонально-семантично'1 категорп темпоральностi, або категорп часу. А тому рiзниця мiж категорiею виду та аспектуальнiстю стосуеться, насамперед, плану вираження.
Наразi в аспектологл сформувалися рiзнi теорп виду дiеслова, з-помiж яких найбшьш релевантною визнана двокомпонентна теорiя виду, розроблена свого часу Ю. С. Масловим [10].
Двокомпонентна теорiя виду розглядае категорп аспекту (аспектуальнiсть) у двох планах:
1) як власне вид: доконаний i недоконаний;
2) i як аспектуальнi класи «своерщш приховано-граматичнi категорп, якi визначають аспектуальну специфшу, так звану видову поведшку: парновидовiсть, одновидовiсть, двовидовiсть, а також повноту функщонального спектру (тобто можливють мати одне чи кiлька часткових видових значень - процесуальне, ^еративне, фактивне, узуальне, тощо)» [8, с. 54].
У рiзних мовах категорiя аспектуальностi мае власнi, вiдмiннi один вщ одного, формальнi та семантичш способи й засоби вираження.
В украшськш мовi категорiя аспекту представлена, в першу чергу, категорiею дiеслiвного виду, оскiльки вiн охоплюе вс форми дiеслова: iнфiнiтивну, способовi й часов^ дiеприкметниковi й дiеприслiвниковi.
Протиставлення виду мае граматичне вираження у стввщносних однокореневих дiесловах (в поодиноких випадках суплетивно), що виступають як видова пара, наприклад, робити-зробити, брати-взяти. У формах шфЫтиву значення доконаного й недоконаного виду виражаеться безвщносно до шших граматичних значень дiеслова, воно властиве самiй дiеслiвнiй основ^ де показником виду виступае афшс (префiкс або суфiкс), чергування звуюв у коренi слова, наголос тощо.
В шших формах значення виду тюно пов'язане зi значенням часу. Кожне дiеслово видово'1 пари утворюе свою систему часових форм: дiеслова недоконаного виду мають форми уах трьох часiв, а дiеслова доконаного виду - лише минулого й майбутнього чаав. Так само дiеприкметниковi й дiеприслiвниковi форми утворюються вщ дiеслiв, зберiгаючи значення виду, закладене в початковш формi [13 с. 267-269].
Бшьшють дiеслiв мають видовi пари. Дiеслова доконаного виду здебшьшого утворюються вiд дiеслiв недоконаного виду за допомогою префшав. Окремi дiеслова не мають видових пар i вживаються лише у формi недоконаного (прагнути, гордувати, намагатися, потпебувати, переслгдувати, покрикувати) чи доконаного (схаменутися, стрепенутися, зурочити, розкричатися, насумуватися) виду [3]. Основне значення форм недоконаного виду пов'язане з вщсутшстю вказiвки на обмежешсть дп, вони виражають у цшому тривалу нерезультативну дш. Крiм того недоконаний вид дiеслова передае значення внутршньо необмежено'1 дп, яка може семантично виявлятися як дiя, що не встигла ще реалiзуватися (запалювати), як дiя, що реалiзуеться без обмежень (писати, юти, рости), а також дiя, що регулярно (постукувати, поблискувати) або нерегулярно (приходити, б1гати) повторюеться [1].
Нараз^ як правило, видшяють п'ять аспектуальних клаав украшського дiеслова: 1) термшативи, 2) евентиви, 3) актив^иви, 4) стативи та 5) елятиви [8, с. 4].
Термшативи мають значення поди та спрямоваш на процеси, з одного боку, та поди, досягнул внаслщок 1хнього здшснення, - з iншого (малювати, будувати,
прикрашати, створювати, писати); евентиви презентують зображуваний словом факт як под^ (чихнути, стткнутися, зламати, клтнути, виграти), актив^иви - як д^ (геготти, гомонти, рвати), стативи мають значення стану (бути, знаходитись, знати), а релятиви - вщношення (володти, мати, потребувати). Актив^ивам також притаманне значення динамiчних неподieспрямованих процеав, вони не мають видових партнерiв, натомють im властиве багатовекторне акцюнальне партнерство та прогресивна функцiя. Стативи вщображають актуальнi чи неактуальнi адинамiчнi, недискретно-фазовi вияви буття (стани), локалiзованi хоча б у межах надтривалого часового вiдрiзка, позбавленi можливостi мати видових партнерiв, для них характерне аспектуально-акцюнальне партнерство з iнцептивами. Евентиви об'еднаш значенням миттевих подiй, зокрема й несподiваних, непередбачуваних, а також таких, що е негативним наслщком надмiрного захоплення процесом чи недогляду, яким притаманне функцюнально-видове й обмежене акцюнальне партнерство, але не властива прогресивна функщя. Семантика релятивiв, яю позначають процесуально-стилiзованi вiдношення, властивостi, постшш ознаки, унеможливлюе будь-яке партнерство та прогресивну функщю, хоч деякi з них, зокрема «географiчнi» дiеслова, можуть мати уявно-видових, або шцесивних, партнерiв, що зумовлено асоцiативно-метафоричним семантичним залишком термiнативiв, вiд яких утворенi георелятиви [6, 7, 8].
Але, о^м того, слщ враховувати, що приналежшсть до певного аспектуального класу зрештою визначае лише контекст, тому про особливосл аспектуально'1 поведiнки дiеслова можна говорити тшьки на основi аналiзу конкретних ситуацiй i речень, що зумовлено глибокою закорiненiстю категорп виду в онтолопю ситуацiй, що вщображаються у семантицi дiеслiв.
У фшськш мовi аспект - це поняття, що включае в себе рiзнi категорп, якi слугують для вираження ступеня тривалосп дп та ситуаци на рiзних рiвнях у речениях. Йдеться вже не власне про клас ошв (як в украшськш мов^, а про аспект речення, ситуативну аспектуальшсть, виражену дiесловом, i власне дiеслiвне аспектуальне значення [17].
Аспект речення виражае внутршнш час ситуаци або дп, виражений у реченш: ситуацiя може бути представлена як гранична i негранична. Коли ситуащя за своею аспектуальшстю е граничною, тобто перфективною, вона вважаеться цшсною, в яко'1 е початок та кшець, або яка е пунктуальною або миттевою дiею [18]. Зазвичай, маеться на увазi подiя, що мае внутрiшне значення змши або результату (Minä löysin hattuni ja panin senpäähän. - Я знайшов шляпу та одягнув ïï на голову).
Коли речення представляе аспектуально неграничну ситуащю, або так званий iмперфектив, автоматично привертаеться увага до певного перюду ситуаци або ди. А тому ситуащя описуеться як така, що перебувае у процеа, посередиш або така, що не досягла результату (Minä etsin hattuani. - Я шукав свою шляпу; Tyttö kävelee metsästä kotiin. - Дiвчина йде з люу до дому; Metsästäjä ampui sorsaa. - Мисливець тдстрелив (поранив) качку, або мисливець стршяв у качку (але не влучив у цшь)). Неграничною е також дiя у реченнях, що зображують хаб^уальш ситуаци, тобто таю, в яких передаеться повторювана звичка або схильнють до чогось (Poltat sä? - Ти палиш?) [16].
Загалом граничшсть передаеться тотальним об'ектом та рiзними приставниками напрямку, тим часом неграничшсть - партитивним об'ектом, особливо, коли речення заперечне i об'ект в одниш. Межа тривання ди передаеться виразами на зразок tunnin / tunnissa (годину / впродовж години) [19].
Рiзнi ситуаци подшяються на ситуативш типи, яю виражаються за допомогою дiеслiв. Аспектуальш класи дiеслiв у фшськш мовi можна умовно стввщнести
з аспектуальними класами дieслiв в украшськт mobï. Дieслова у фiнськiй mobï подiляються на такi аспектуальнi класи: 1) недiяльнi стани, 2) недiяльнi д^", 3) дiяльнi д^", 4) дiяльнi подп. Дiяльнi подп можна подшити на динамiчнi та статичш.
Вирази, що передають стани: olla työtön, omistaa asunto, rakastaa lastaan (бути безробггшм, мати житло, любити дитину) е статичними за своею природою i не мiстять значення змш, межi або результату [16]. У таких виразах наявш дiеслова, що виражають недiяльнi стани (olla, tietää - бути, знати), яю можна умовно стввщнести зi стативами в украшськт мовь Крiм того у фшськш мовi е дiеслова, що виражають недiяльнi дп (rakastaa, vihata, omistaa - волод^и, любити, ненавид^и), якi можна умовно стввщнести з елятивами в украшськт мовь
Недiяльнi стани або ди, в яких вщсутня кiнцева межа або результат, виражаються за сво'1'м аспектуальним значенням неграничними, не результативними дiесловами на зразок olla, rakastaa, juosta, heiluttaa (бути, любити, б^и, хвилюватись) [16].
Тим часом поди е динамiчними (rakentaa talo - дiм) та статичними (voittaa kilpailu - виграти змагання), в яких наявна кшцева межа або результат. Вираження дiяльних подш або дш i процеав вiдбуваеться за допомогою гранично-неграничних (результативно-нерезультативних) дiеслiв: rakentaa, kasvaa (будувати, рости). У семантищ цих дiеслiв мiститься кiнцева межа ситуацп, яка може бути досягненною або здаватися недосягненною: Rakensimme talon / Rakensimme taloa (побудували дiм, будували дiм) [16].
Дiеслова фшсько'1 мови, що виражають динамiчнi подп, в украшськт мовi можна умовно стввщнести з термшативами, дiеслова, що мають значення точних подш -з евентивами, а дiеслова, що виражають дiяльнi ди, - з актив^ивами.
В усiх випадках семантика дiеслова впливае на те, якi ситуативш типи може зобразити внутрiшне значення дiеслова.
Як i в украшськт мов^ у фiнськiй мовi аспектуальне значення дiеслова може утворюватися за допомогою словотворчих суфшав, що передають яюсть д^", фреквентативнiсть, тривалiсть та моментальшсть. Наприклад, суфiкс, що передае фреквентатившсть, маркуе повторюванiсть д^, виражено'1 першопочатковим словом, тобто який за граничшстю описуе вiдкриту, iтерацiйну (повторювану) ситуащю. Суфiкс, що мае значення моментальносп, зображуе точну подiю [16] тощо.
Попереднi спостереження над зютавною площиною категорп аспектуальностi у рiзних мовах дають пiдстави говорити про те, що це явище i термшолопчно, i граматично потребуе бшьш глибокого вивчення саме у контрастивному аспект i не лише з метою виявлення спшьних i вщмшних його характеристик, а для розкриття онтолопчно'1, когштивно'1 i суто мовно'1 природи. Насамперед, варто шукати вщповщь на питання про те, чому в однш мовi значення аспектуальносп може виражатись морфологiчно, наприклад, дiеслiвними префiксами, в iншiй, - примiром, прислiвниками. Що стосуеться термiнологiï, то у фшськш мов^ як i в шших мовах, немае, наприклад, ушфшовано'1 термiнологiï щодо позначення категорп аспектуальносп й аспектуальних класiв дiеслiв. Один i той самий термш може вживатися на позначення рiзних понять, або одне й те саме поняття позначатись кiлькома рiзними термiнами. Наприклад, у фiнськiй мовi окрiм термiна «граничний аспект» в науковш лiтературi наявний також термш «перфективний аспект», або «термiнативний аспект»; для позначення ж неграничного аспекту наявш термши «амперфективний», «курсивний» або «дюративний (тривалий) об'ект» тощо.
У фшськш науковш лiтературi центральним поняттям е результативнiсть, тобто досягнення мети, яку часто розглядають у зв'язку зi змшами у вiдмiнку об'екта. Можна говорити про результативш дiеслова, примiром: löytää, tappaa, unohtaa (знайти, вбити,
забути) або про вiдповiднi результативнi речення. Наявш також нерезультативнi дiеслова, наприклад, дiеслова, що виражають почуття, або рух «туди-сюди»: rakastaa, heiluttaa (кохати, махати), яю за своею природою не схильш виражати досягненiсть результату дп. Квазiрезультативними називають дiеслова, яю, з одного боку, передають тривалий стан i можуть виражати в реченш тривалу д^ так само, як i не результативш, але в той же час вони iнодi вимагають тотального об'екта. Це, примiром, когштивш дiеслова: tietää, muistaa (знати, пам'ятати), або дiеслова, яю мають значення вiдношення: sisältää, omistaa (мютити, володiти) [16].
Висновки. Пщсумовуючи вищесказане, зазначимо, що категорiя аспектуальносп включае широкий спектр бiльш вузьких понять, таких як дiеслiвний вид, темпоральшсть, граничнiсть / неграничнiсть дiеслова, процесуальнiсть, миттевiсть тощо. Аспектуальнiсть може виражатись внутршшм лексичним значенням дiеслова або зовнiшнiми формальними засобами, наприклад, суфшсами, префiксами чи вiдмiнками об'екта.
В украшськш мовi дiеслiвний вид становить едшсть граматичних (формальних) та лексичних (власне аспектуальних) ознак, що субкатегоризуються на основi маркера доконаносп / недоконаносп. Видове протиставлення виражаеться граматично у стввщносних дiесловах одного кореня (i тшьки в поодиноких випадках суплетивно), що виступають як видова пара. Видшяють п'ять аспектуальних клаав украшського дiеслова: термiнативи, евентиви, активггиви, стативи та елятиви.
У фшськш мовi аспект - це поняття, що включае в себе рiзнi категорп, якi слугують для вираження ступеня тривалосп д^' та ситуацп у реченнях: аспект речення, ситуативну аспектуальшсть, виражену дiесловом, i власне дiеслiво. Ситуацiя або дiя може виступати як гранична (в яко"1 е початок та кiнець, або миттевiсть) або негранична (що мае семантику процесу та тривалосп). Граматично граничшсть передаеться тотальним об'ектом та рiзними прислiвниками напрямку, неграничшсть - партитивним об'ектом. Оскiльки аспектуальшсть включае багато рiзних бiльш вузьких значень, то необхщно також зазначити, що значну роль у вираженш ще1 категорп вiдiграе також внутршне значення дiеслiв, яке може зумовлювати певне стале аспектуальне значення або обмежувати певш аспектуальш значення залежноi вiд контексту. Це стосуеться багатозначних дiеслiв.
Аспектуальнi класи фiнських дiеслiв можна умовно спiввiднести з аспектуальними класами дiеслiв в украшськш мовь Внутрiшне аспектуальне значення може виражатись за допомогою словотворчих засобiв, як i в украшськш мовь
Перспективами подальших досл1джень е зiставний аналiз способiв вираження аспектуальних значень дiеслiв у дослiджуваних мовах.
Список використано'1 л1тератури
1. Безпояско О. К. Граматика украшсько1 мови. Морфологiя : тдруч. / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська, В. М. Русашвський. - Кшв : Либщь, 1993. -336 с. ; Bezpoiasko O. K. Hramatyka ukrainskoi movy. Morfolohiia : pidruch. / O. K. Bezpoiasko, K. H. Horodenska, V. M. Rusanivskyi. - Kyiv : Lybid, 1993. - 336 s.
2. Бондарко А. В. Русский глагол : пособие для студентов и учителей / А. В. Бондарко, Л. Л. Буланин. - Ленинград : Просвещение, 1967. - 190 с. ; Bondarko A. V. Russkiy glagol : posobie dlya studentov i uchiteley / A. V. Bondarko, L. L. Bulanin. - Leningrad : Prosveshchenie, 1967. - 190 s.
3. Гаращенко Д. В. Аспектуальш особливосп аудiовербативiв та вираження категорп виду в украшськш та англшськш мовах / Д. В. Геращенко // Науковi записки [Юровоградського державного педагогичного ушверситету iменi Володимира
Винниченка]. Сер. : Фшолопчш науки : 2010. - Вип. № 89 (4). - С. 229-233 ; Harashchenko D. V. Aspektualni osoblyvosti audioverbatyviv ta vyrazhennia katehorii vydu v ukrainskii ta anhliiskii movakh / D. V. Herashchenko // Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Ser. : Filolohichni nauky : 2010. - Vyp. № 89 (4). - S. 229-233.
4. 1сакова Ю. П. Категори аспектуальносп та темпоральносп в OTcreMÍ ^алшського й украшського дiecлова : зютавний аспект : дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.17 / ЮЮшя Петрiвна 1сакова ; Кшвський нацiональний лiнгвicтичний унiверcитет. - Кшв, 2008. - 74 с. ; Isakova Yu. P. Katehorii aspektualnosti ta temporalnosti v systemi italiiskoho y ukrainskoho diieslova : zistavnyi aspekt : dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.17 / Yuliia Petrivna Isakova ; Kyivskyi natsionalnyi linhvistychnyi universytet. -Kyiv, 2008. - 74 s.
5. Калько М. I. Ушверсальна категорiя аспекту в украшському етноварiантi / М. I. Калько // Вюник Л^вського ушверситету. Серiя фшолопчна. - 2004. - Вип. 34, ч. 1. - С. 81-87 ; Kalko M. I. Universalna katehoriia aspektu v ukrainskomu etnovarianti / M. I. Kalko // Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filolohichna. - 2004. - Vyp. 34, ch. 1.
- S. 81-87.
6. Калько М. I. Категорiя аспектуальносп в сучаснш украшськт л^ературнш мовi : автореф. дис. ... д-ра фшол. наук : спец. 10.02.01 / Микола 1ванович Калько ; НАНУ, 1нститут украшсько'1 мови. - Кшв, 2009 - 40 с. ; Kalko M. I. Katehoriia aspektualnosti v suchasnii ukrainskii literaturnii movi : avtoref. dys. ... d-ra filol. nauk : spets. 10.02.01 / Mykola Ivanovych Kalko ; NANU, Instytut ukrainskoi movy. - Kyiv, 2009 - 40 s.
7. Калько М. I. «Дискусшна» видова корелящя бачити VS побачити й аспектуальна дiагноcтика актуальних cтативiв / М. I. Калько // Лшгвютика. - 2011. -№ 1, ч. 2. - С. 119-127 ; Kalko M. I. «Dyskusiina» vydova koreliatsiia bachyty VS pobachyty y aspektualna diahnostyka aktualnykh statyviv / M. I. Kalko // Linhvistyka. -2011. - № 1, ch. 2. - S. 119-127.
8. Калько М. I. Аспектуальшсть i дiecmвна полicемiя : моногр. / М. I. Калько -Черкаси : Брама, 2002. - 144 с. ; Kalko M. I. Aspektualnist i diieslivna polisemiia : monohr. / M. I. Kalko - Cherkasy : Brama, 2002. - 144 s.
9. Маслов Ю. С. Очерки по аспектологии / Ю. С. Маслов. - Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1984. - 263 с. ; Maslov Yu. S. Ocherki po aspektologii / Yu. S. Maslov. - Leningrad : Uzd-vo LGU, 1984. - 263 s.
10. Маслов Ю. С. Система основных понятий и терминов славянской аспектологии / Ю. С. аслов // Вопросы общего языкознания. - Ленинград : Изд-во Ленингр. ун-та, 1965. - С. 53-80 ; Maslov Yu. S. Sistema osnovnykh ponyatiy i terminov slavyanskoy aspektologii / Yu. S. Maslov // Voprosy obshchego yazykoznaniya. -Leningrad : Izd-vo Leningr. un-ta, 1965. - S. 53-80.
11. Мацько Л. I. Украшська мова : навч. поаб. / Л. I. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко. - Донецьк : Тов.ВКФ «БАО», 2007. - 480 с. ; Matsko L. I. Ukrainska mova : navch. posib. / L. I. Matsko, O. M. Matsko, O. M. Sydorenko. - Donetsk : Tov.VKF «BAO», 2007. - 480 s.
12. Розенталь Д. Э Словарь-справочник лингвистических терминов : пособие для учителей / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. - 2-е изд., испр. и доп. - Москва : Просвещение, 1976. - 543 с. ; Rozental D. Э Slovar-spravochnyk lynhvystycheskykh termynov : posobye dlia uchytelei / D. Э. Rozental, M. A. Telenkova. - 2-e yzd., yspr. y dop.
- Moskva : Prosveshchenye, 1976. - 543 s.
13. Сучасна украшська лiтературна мова : тдруч. / за ред. М. Я. Плющ. - 6-те вид., стер. - Ки'1в : Вища шк., 2006. - 430 с. ; Suchasna ukrainska literaturna mova : pidruch. / za red. M. Ya. Pliushch. - 6-te vyd., ster. - Kyiv : Vyshcha shk., 2006. - 430 s.
14. Alhoniemi A. Suomen kielen terminatiiveista / A. Alhoniemi // Rakenteita: Juhlakirja Osmo Ikolan 60-vuotispaivaksi 6.2.1978. TYSYKLJ. 6 - Turku : Turun yliopisto,1978. - S. 188-206.
15. Dahl O. On the Definition of the Telic-Atelic (Bounded-Nonbounded) Distinction in Tense and Aspect / O. Dahl; ed. by Ph. Tedeschi, A. Zaenen. - Syntax and Semantics. -1981. - Vol. 14. - S. 79-90
16. Iso suomen kielioppi / A. Hakulinen, M. Vilkuna, R. Korhonen, et al. - Helsinki : Suomalaisen kirjallisuuden seura, 2004. - 1698 s.
17. Heinamaki O. Aspect in Finnish / O. Heinamaki // Aspect bound : A voyage into the realm of Germanic, Slavonic and Finno-Ugrian aspectology / ed. by C. de Groot, H. Tommola. - Dordrecht : Foris Publications, 1984. - S. 153-177.
18. Kangasmaa-Minn E. Aspektista ja sen sukulaisilmioista suomalais-ugrilaisissa kielissa / E. Kangasmaa-Minn // Yli-Vakkuri V. Tutkimuksia syntaksin ja pragmasyntaksin alalta / V. Yli-Vakkuri. - Turku : TY, 1993. - S. 13-23. - (Studia comparativa linguarum orbis Maris Baltici 1)
19. Tommola H. On Finnish «aspect» in discourse / H. Tommola // Verbal aspect in discourse : Contributions to the semantics of time and temporal perspective in Slavic and non-Slavic languages / ed. by N. B. Thelin. - Amsterdam : Benjamins, 1990. - S. 349-366.
Стаття надшшла до редакцп 30.04.2018.
A. Shulga
GRAMMAR CATEGORIZATION OF THE ASPECT IN THE FINNISH AND UKRAINIAN LANGUAGES
The ways of expression of the grammar category of aspect in the Finnish and the Ukrainian languages differ a lot. The category of aspect is a difficult and complicated grammar category that is represented in both Finnish and Ukrainian. This category has been studied by such linguists as Bondarko, Maslov, Mustajoki, Zelenko and others.
The main problem of research is that comparable languages belong to different language families, so their grammar systems differ estimably. Despite this, the article describes what the differences in the ways of expression of grammar aspect in these languages and what the differences in the meanings that belong to the field of aspect are.
The article explains what the category aspect is. The general and widespread theory in aspectology is a Two-component theory, initiated by Russian linguist Maslov (Maslov, 1965). The first component of the grammar category of aspect is aspect itself, which includes imperfective and perfective aspect. The second component includes 'hidden'-grammar categories such as, for example, habitual aspect or progressive aspect (Kalko, 2009).
The article explains what the perfective or imperfective verbs in the Ukrainian language are and how they are formed. In the Ukrainian language verbs themselves are either perfective or imperfective. Perfective verbs are mostly formed from imperfective verbs by addition of prefixes. Other aspectual meanings are also expressed by addition of prefixes to verbs.
The article also describes what in the Finnish language telicity is, and what the telic and the atelic sentences mean. Telicity is expressed not by the verb but by the whole sentence. The telic sentence means that the goal is achieved and there is some result, while, the atelic sentence does not identify whether the goal is achieved. It can also mean that the action is in progress.
The article shows how aspectual meaning of the sentence in the Finnish language is expressed by the case of object and what two objective cases in the Finnish language are. The article explains how other aspectual meanings in Finnish can be expressed by suffixes. So, grammatically aspectual meaning of the sentence in the Finnish language is expressed by the objective cases. There are two objective cases in the Finnish language - partitive and accusative. Accusative object in sentence means that the sentence is telic and partitive object means that the sentence is atelic. Other aspectual meanings in Finnish can be expressed by suffixes. For example, suffix -ele- usually means repeatable action (nauraa means 'to laugh', naureskella (naureskele-) means 'to laugh repeatedly', oppia - opiskella, katsoa - katsella).
The article compares the aspectual types of verbs in the Ukrainian and Finnish languages.
As a result, the article singles out the differences and similarities in the grammar ways of expression of the category of aspect in the Finnish and Ukrainian languages as well as it dwells on the differences and similarities in the meanings that belong to this category. Consequently, the ways of expression of grammar aspect in Finnish and Ukrainian languages are different but there are some similar features. First of all, both the Ukrainian and the Finnish languages have two aspects. In Ukrainian these are perfective and imperfective, in Finnish these are telic and atelic. Secondly, either in Finnish language or in Ukrainian language there are 'hidden'-grammar categories such as frequency, progressivety and habituality. Despite this, the ways of expression of aspect are different. In Ukrainian language aspectual meaning is usually expressed by prefixes, in Finnish it is usually expressed outside the verb by the objective cases. Notwithstanding this significant differences, some aspectual meanings in Finnish are expressed by the means of derivation, by addition of suffixes with aspectual meanings to verbs.
Key words: aspectuality, grammar categorization, aspect, tense, aspectual types of verbs.
Y^K 811.111'255.2
D. Shchypachova
LEXICAL-STYLISTIC TRANSFORMATIONS IN THE ENGLISH-UKRAINIAN SCIENTIFIC AND TECHNICAL TRANSLATION
This article deals with the problems of translation of connotative vocabulary in the English scientific and technical texts into the Ukrainian language. The material contains some examples of connotative words that present difficulties in translation and a new extended classification of lexical-stylistic transformations.
Key words: connotative vocabulary, lexical layer, lexical units, semantics, translation transformations, comparative analysis, source text, translated text, figurative meaning, metaphor, metonymy.
Introduction. The article is devoted to the linguistic-translational study of the peculiarities of connotative vocabulary in the English scientific and technical texts and the problems of its translation into the Ukrainian language.
The importance of studying this lexical layer is dictated by the need to tackle both practical and theoretical problems of scientific and technical translation. The main task facing
