CC BY
19Учет записки Тавртського нацюнального утверситету iMeHi В. I. Вернадського.
Серiя: Фiлологiя. Соцiальт комуткаци. - 2014. - Т. 27(66), № 4. Частина 2. - С. 108-113.
УДК 811.161.2'366
АСПЕКТУАЛЬНА СЕМАНТИКА КРАТНОСТ1 I ЗАСОБИ II ВИРАЖЕННЯ В УКРАШСЬКШ, РОСШСЬКШ ТА АНГЛШСЬКШ МОВАХ
Ачилова О. Л.
Тавршський нащональний ушверситет iMeHi В. I. Вернадського, Смферополь
E-mail: elena-achilova@yandex.ru
У стат розглянуто способи вираження семантики кратност в украшськш, росшськш та англшськш мовах. Шд краттстю розумшть аспектуальне значення, яке характеризуе дiеслова на основi таких характеристик, як "частота" або дискретшсть дл. Аналiз лшгвютичних доолдженъ показав, що в росiйських, украшських i англiйсъких мовах семантика кратност репрезентована бiнарною опозищею однократностi / багатократносл. Для слов'янсько! дiеслiвноl системи характерным е морфемне вираження однократном! (суфiкс -ну-), а в англшськш мовi деякi дiеслова мають формальний показник множинностi (суфiкси -er i -le), тодi як семантика шших дiеслiв може об'еднувати обидва значення, що актуалiзуються тiльки за певних умов. Установлено, що актуалiзацiя семантики кратност видо-часовими формами в доалджених мовах залежить вiд контекстних умов (наявност лексичних показникiв кратностi або спещальних синтаксичних конструкцiй).
Km4aei слова: дiеслово, семантика кратностi, аспектуальне значення, багатократшсть, однократнiсть.
Семантика кратност упродовж багатьох десятилггь викликала дискусп аспектолопв щодо пошуку швар1антних видових значень слов'янського д1еслова, а також систематизацп род1в д1есл1вно1 дп (РДД) (Ю. Маслов, О. 1саченко, О. Бондарко, О. Соколов, М. Шелякш, В. Храковський, С. Соколова, Н. Авшова, М. Гловшська).
Пщ кратшстю розумдатъ аспектуальне значення, що характеризуе д1еслова за ознакою «крат» або дискретнютю в прояв1 дп. Так, д1еслова, поеднуваш 1з семантикою кратносп, означають квантифшоваш дп, яю можуть перериватись i поновлюватися.
1ншими словами, кратнють - це аспектуальна категор1я, яка виражае кшьюсш характеристики способу переб1гу дп, означае множиннють або одиничнють дп i реал1зуеться як опозищя пов'язаних значень: однократносп та багатократносп.
Як вщомо, в росшськш та украшськш мовах значення однократносп / багатократносп виражаеться або РДД, або видовими формами д1еслова, тод1 як в англшськш мов1 - мультиплшативними / семельфактивними д1есловами або видо-часовими формами д1еслова. У дослщжуваних мовах для вираження семантики кратносп слугують також синтаксичш засоби.
Отже, актуальнють дослщження полягае в зютавленш засоб1в вираження кратно1 семантики в росшськш, украшськш та англшськш мовах, що е особливо важливим за умови, що видо-часов1 форми в цих мовах мають р1зну характеристику i в англшськш мов1 не видшяють РДД (як семантико-словслгарш розряди), проте визнають наявнють мультиплшативних i семельфактивних д1есл1в.
108
Аспектуальна семантика Kpamnocmí i засоби Ti вираження в укратськт, росШськШ та англШськШ мовах
У росшськш та украшськш мовах семантика кратносп е одним 3Í значень комплексу компонента РДД. Зокрема, багатократнiсть реалiзують дiеслова недоконаного виду (НДВ) багатократного РДД, що виражають ди, розчленованi на необмежено-повторюваш окремi акти або «кванти», наприклад: охать - охати, гавкать - гавкати, клацать - клацати тощо. Проте в поняття «багатократний РДД» дослiдники можуть вкладати рiзне значення. Так, багатократними (iтеративними, фреквентативними) РДД А. Залiзняк i Д. Шмельов називають дiеслова Í3 суфшсами _ыва-/-ива-, -ва-, -а-: хаживать, сиживать, живать, едать, пивать тощо [5, с. 121]. Таю утворення не властивi украшськш мов^ хоча в 11-томному Словнику укра'нсько! мови зафшсовано дiеслова 1'дати i пивати. Укра1'нський лiнгвiст К. Городенська пiд термшом «багатократний РДД» розумiе дiеслова доконаного виду (ДВ) з префшсом попо- i вважае, що такi дiеслова можна називати «iтеративними» [4, с. 51], а С. Соколова зараховуе таю дiеслова до делiмiтативно-iнтенсивного РДД [6, с. 128]. Отже, в аспектуальнш OTOTmi росшсько! та украшсько! мов iснуе як схожiсть, так i певш вiдмiнностi.
Крiм того, характерною рисою росшсько! та украшсько! мов е дiеслова iтеративних РДД, утвореш вiд вихiдних дiеслiв за допомогою префiксiв та iтеративних суфiксiв: покрикивать - покрикувати, посвистывать - посвистувати; насвистывать - насвистувати, накрапывать - накрапувати; пританцовывать -пританцьовувати, притопывать - притупувати тощо.
Семантика кратносп реалiзуеться в кумулятивному (накупить - накупити, наловить - наловити; вырезать [всех] - вирiзати [вах], налетать [что] -налтати [що], скормить - згодувати тощо) та дистрибутивно-сумарному РДД (перемыть всю посуду - перемити весь посуд, поубивать - повбивати, перебить -перебити), вираженими дiесловами ДВ.
Слщ також вщзначити, що дiеслiвнi основи з багатократним значенням регулярно мотивують похщш з фазовою семантикою («початок дй», «тривалють дй» i «результат дй'»), яка модифшуе багатократне значення мотиватора без його подальшо! швеляци. Це означае, що фазовi дiеслова ДВ, похщш вщ багатократних основ, е 1'хшми аспектуально-фазовими модифiкацiями i реалiзують певну фазу прояву повторюваних дш (гавкать - загавкать, прогавкать, отгавкать; гавкати -загавкати, прогавкати, вiдгавкати).
Багатократнють протиставлена однократносп, оскiльки характеризуеться внутршньою розчленованiстю процесу. Однократнi дiеслова вказують на миттеву, одиничну дда. До однократного РДД належать дiеслова, що означають один «квант» дiяльностi, названо! вихiдним дiесловом. Дiеслова багатократного РДД за семантичною ознакою кратносп сшввщнесеш з дiесловами однократного РДД (мигать - мигнуть, блимати - блимнути; ахать - ахнуть, ахати - ахнути). Однократнють е морфемно вираженим членом опозицп (суфшс -ну-/-ону- -формальний маркер однократносп як у росшськш, так i в украшськш мовах). Однократш ди виражають також тривало-одноактш дiеслова ДВ: промурлыкать -промурчати, прокричать - прокричати, пробубнить - пробубнити.
109
Серед форм, що виражають однократнють, окремо видшяють форми на зразок бац, бух, хвать, хлоп тощо. О. Бондарко називае 1х миттево-штенсивним РДД i вщзначае, що в них немае виду, а е тшьки рщ дп [1, с. 23].
Дослщники англшсько! мови також на основ1 бшарно! опозицп видшяють д1еслова з багатократним i одноактним значенням. Спещального суфшса для вираження однократносп в англшськш мов1 немае, проте лшгвюти називають формальш показники багатократносп - суфшси - er i - le: cackle - кудахтать -кудахкати; crackle - трещать - трщати; flicker - мигать - мигтти i под. [7]. Зазначимо, що частина д1есл1в з багатократним значенням такого суфшса не мае: cluck, chuck - кудахтать, кудкудакати, splash - плескаться, плескатися тощо.
В англшськш мов1 розр1зняють д1еслова, що поеднують у своему значенш семантику однократносп i багатократносп, наприклад: to wink - моргнуть, моргать - клтати, клтнути; to kick - ударить, ударять - ударити, ударяти; to cough -кашлянуть, кашлять - кашлянути, кашляти; to knock - стукнуть, стучать -стукнути, стукати та ш. Це означае, що залежно вщ контексту одне i те ж дiеслово виражае один «квант» дп або серда «кванта»: в iмперфектних формах, з фазовими дiесловами i лексичними показниками повторюваносп вони актуалiзують багатократнють, а в перфектних формах i з обставинами миттевосп, несподiванки тощо - однократнють [7, с. 8].
Крiм того, в англшськш мовi юнують конструкцil, що виражають виключно однократне значення: to give a kick - толкнуть, пнуть - штовхнути, копнути; to give a look - взглянуть, зыркнуть - поглянути, зиркнути; to take a peep - взглянуть, заглянуть - поглянути, зазирнути;to take a breath - вздохнуть - зтхнути; to give a cough - кашлянуть - кашлянути та ш.
Отже, як у росшськш та украшськш, так i в англшськш мовi семантика кратносп репрезентована бшарною опозищею однократнють / багатократнють. Для слов'янсько! дiеслiвноl системи характерним е морфемне вираження однократносп (суфшс -ну-), тодi як в англшськш мовi дiеслова можуть мати формальний показник багатократносп (суфшси - er i - le) чи не мати його, а iншi дiеслова поеднують у сво1й семантищ обидва значення, що актуалiзуються тшьки в певних умовах контексту.
У росшськш та украшськш мовах кратнють е одним з компонента значення видiв i може бути актуалiзована на базi окремих видових значень, описаних О. Бондарко [2], яю е мовними варiантами загальних значень видiв, тобто виявляються в певних умовах контексту:
- конкретно-процесного значення НДВ: Вот девочка прыгает на одной ноге. -Ось д1вчинка стрибае на однт ноз1. У прикладах розглянуто конкретш ситуацп, що характеризуються як процес, який складаеться з повторюваних дш, виражених багатократним дiесловом;
- узагальнено-фактичного значення НДВ, наприклад: Ветер качает деревья. -Втер гойдае дерева. Кратна семантика зумовлена i контекстом, i багатократним значенням самого дiеслова. М. Гловшська пише про те, що в семантичнш основi узагальнено-фактичного значення лежить щея дискретносп дп [3, с. 134];
110
Аспектуальна семантика Kpamnocmi i засоби ii вираження в украгнськШ, росШськШ та англШськШ мовах
- необмежено-кратного значення НДВ, наприклад: Нам часто приходят письма. - Нам часто надходять листи;
- обмежено-кратного значення НДВ: Дважды Таня выходила встречать отца. - Двiчi Таня виходила зустрiчати батька. Д1я може повторюватися певну кшьюсть раз1в, що в контекст виражене за допомогою обставин на зразок трижды - тричi, несколько раз - дектька разiв тощо;
- конкретно-фактичного значення ДВ як конкретний одиничний факт, одиничну дда, наприклад: Иван купил билет и поехал в Рим. - 1ван купив квиток i погхав у Рим;
- наочно-зразкового значення ДВ, що е виразним прийомом зображення повторювано! ди, за допомогою видшення одного з багатьох акпв повторення як приклад шших под1бних акпв: Он придет, наговорит обидних слов и пропадет на некоторое время. - Вiн прийде, наговорить образливих ^iв i зникне на деякий час;
- сумарного значення ДВ, коли факт дшсносп у поеднанш з таким лексичним елементом означае суму конкретних факпв, наприклад: На прощание она два раза пожала ему руку. - На прощання вона два рази потиснула йому руку.
У систем! англшського д1еслова, дослщники якого дос сперечаються про статус категори виду в англшськш мов1, теж простежуеться зв'язок м1ж видо-часовими значеннями, залежними вщ контекстуального оточення, i вираженням семантики кратносп. Це означае, що на актуалiзацiю одно- i багатократносп впливае контекст, у якому функщонують дiеслiвнi форми.
Видо-часовi форми англшського дiеслова, зокрема i з кратним значеним, описала З. Тураева:
- тепершнш iндефiнiтний кратний, наприклад: I always make a cup of tea last thing. She drinks it in bed after her prayers to warm her up. (K. Mansfield. The Ladie's Maid);
- тепершнш тривалий кратний, наприклад: "Ah, mon Dieu, sometimes when I am dusting in her room I think her fingers will drop off (K. Mansfield. Pension Sequin);
- тепершнш перфектний кратний, наприклад: "I' ve asked you over and over again not to joke about religion", answered his wife (S. Maugham. Rain);
- тепершнш перфектний тривалий кратний, наприклад: "They' ve been kicking up their heels ever since we heard the news this morning about Ashley and that little cousin of his from Atlanta" (M. Mitchell. Gone with the Wind);
- минулий шдефшггний кратно-сшввщносний i кратний, наприклад: His name was O'Sheean, but they called him Sugar - Boy because he ate Sugar. Every time he went to a restaurant he took all the cube sugar there was in a bowl. He went around with his pockets stuffed with sugar cubes, and then he took one to pop into his mouth you saw little pieces of gray lint sticking to it. (R.P. Warren. All the King's Men);
- минулий тривалий кратний: Aunt Pitty was in a state whenever he was in a town. She knew very well what her friends were saying when she permitted him to call but she still lacked courage to tell him he was unwelcome (M. Mitchell. Gone with the Wind);
111
- минулий перфектний кратний: He was not attractive for women, but nevertheless it had happened to him now and again to receive sultry looks and the rest of the pre - bedroom signals from them (J. Wain. Hurry on Down);
- минулий шдефштний одинично! дп, наприклад: "I passed his father on the street yesterday. He hates me". Laughter (Th. Wilder. The Eighth Day);
- минулий тривалий одиничного дп: Little Phil was lying on his bed. The room was in orange twilight (A. Huxley. Point Counter. Point). [8].
Зазначимо, що видо-часовi форми з ознакою кратносп передають семантику кратносп тшьки в «сприятливих умовах» контексту, тобто залежать передуем вщ наявносп лексичних показниюв повторюваносп або особливих синтаксичних конструкцш.
Аналiз окремих видових значень росшських та укра!нських дiеслiв i видо-часових форм англiйського дiеслова свiдчить про те, що на вираження кратностi значною мiрою впливають лексичш показники кратностi. Крiм того, як указуе З. Тураева, реалiзацiя кратного значення залежить вiд контексту, «у якому дiя спiввiднесена з шшою дiею або ситуацiею, у цьому разi спiввiднесенi дп повторюються» [8, с.64]. Так, повторюванiсть виражаеться в складнотдрядних реченнях з темпоральним сполучником whenever i його е^валентами every time, each time, а також деякими шшими. У росшськш та украшськш мовах багатократнiсть теж може бути актуалiзована синтаксичними засобами: однорщними присудками, кратно-парними i кратно-ланцюговими конструкщями, складнопiдрядними реченнями з тдрядними часу та умови.
Отже, порiвняльний аналiз допомiг виявити схожi i рiзнi засоби вираження значення кратносп в росiйськiй, украшськш та англшськш мовах. У розглянутих слов'янських мовах кратнють реалiзуеться передусiм РДД iз семантикою однократностi / багатократностi, де однократшсть е маркованим членом опозици, фазовими модифiкацiями багатократних дiеслiв, а також дiесловами НДВ i ДВ в «сприятливих» умовах контексту. В англшськш мовi актуалiзацiя кратного значення залежить вщ умов контексту, хоча може бути виражена i дiесловами з морфемно вираженою ознакою повторюваносп.
Перспективним е подальше дослщження особливостей функцюнування дiеслiвних форм для вираження рiзних аспектуальних значень у неспорщнених мовах.
Список лiтератури
1. Бондарко А. В. К проблематике функционально-семантических категорий / А. В. Бондарко // Вопросы языкознания. - 1967. - № 2. - С. 18-31.
2. Бондарко А. В. Вид и время русского глагола : (Значение и употребление) / А. В. Бондарко. - М. : Просвещение, 1971. - 239 с.
3. Гловинская М. Я. Семантические типы видового противопоставления русского глагола / М. Я. Гловинская. - М., 1982. - 155 с.
4. Городенська К. Г. Видов1 протиставлення в систем! сучасних д1есл1в / К. Г. Городенська // Слово. Стиль. Норма : зб. наук. пр., присвячений 65-р1ччю з дня народження д-ра фшол. наук, проф. С. Я. Ермоленко / В1дп. ред. Н. М. Сологуб. - К., 2002. - С. 118-121.
5. Зализняк А. А. Введение в русскую аспектологию / А. А. Зализняк, А. Д. Шмелёв. - М. : Языки русской культуры, 2000. - 222 с.
112
Аспектуальна семантика кратностi i засоби ii вираження в укратськт, росШськШ та англШськШ мовах
6. Соколова С. О. Префжсальний словотв1р даеолв у сучаснш украшськш мов1 / С.О. Соколова. - К. : Наукова думка, 2003. - 283 с.
7. Тронь А. А. Засоби вираження кратносп у сучаснш англшськш мов1 : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшол. наук : спец. 10.02.04 «Германсью мови» / А. А. Тронь.- Львш, 2008. - 24 с.
8. Тураева З. Я. Категория времени. Время грамматическое и время художественное / З. Я. Тураева. -М. : Высшая школа, 1979. - 220 с.
Ачилова Е. Л. Аспектуальная семантика кратности и средства ее выражения в украинском, русском и английском языках / Е. Л. Ачилова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. - 2014. -Т. 27(66), № 4 Часть 2. - С. 108-113.
В статье рассматриваются способы выражения семантики кратности в русском, украинском и английском языках. Под кратностью понимают аспектуальное значение, которое характеризует глаголы на основе таких характеристик, как «частота» или дискретность действия. Анализ лингвистических исследований показал, что в русских, украинских и английских языках семантика кратности представлена бинарной оппозицией однократности / многократности. Для славянской глагольной системы характерно морфемное выражение однократности (суффикс -ну-), а в английском языке некоторые глаголы имеют формальный показатель множественности (суффиксы -er и -le), в то время как семантика других глаголов может объединять оба значения, актуализирующиеся только при определенных условиях. Установлено, что актуализация семантики кратности видо-временными формами в исследованных языках зависит от контекстных условий (наличия лексических показателей кратности или специальных синтаксических конструкций).
Ключевые слова: глагол, семантика кратности, аспектуальное значение, многократность, однократность.
Achylova O. L. Aspectual semantic of multiplicity and the ways of its expressing in English, Russian and Ukrainian languages / O. L. Achylova // Scientific Notes of Tavrida National V. 1 Vernadsky University. Series: Philology. Social communications. - 2014. - V. 27(66), № 4. Part 2. - P. 108-113.
This article examines the ways of expressing multiplicity values in English, Russian and Ukrainian. Multiplicity should be understood to mean an aspectual meaning, which characterizes verbs based on such characteristics as "frequency" or discreteness of action. Analysis of the linguistic research showed that in the Russian, Ukrainian, and English languages the semantics of multiplicity is represented by binary opposition - single value / multiplicity. The Slavic verbal system is characterized by morphemic expression of single frequency (suffix -ну), whereas in English a number of verbs have a formal indicator of multiplicity (suffixes -er and -le), while semantics of the rest of the verbs combine both values, which are actualized only under certain context conditions. It was found that the actualization of the multiplicity semantics of aspectual-temporal forms in the languages under study depends on the contextual conditions (presence of lexical multiplicity indicators or special syntax constructions).
Keywords: verb, multiplicity values, aspectual meaning, frequency, single frequency.
113
