CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 143-150.
УДК 811.161.2.06.373
ЗАСОБИ РУЙНУВАННЯ КАТЕГОРП ДВОВИДОВОСТ1 ДЮСЛОВА В СУЧАСН1Й УКРА1НСЬК1Й МОВ1
Романюк Ю.
1нститут укра/нсько/ мови НАН Укра/ни, м. Ки/в
У статп розглянуто префшси з-/с-, за- та суфшс -ува-/-юва- як засоби руйну-вання категори двовидовостi украшських дieслiв. Значення доконаного виду назва-ними префшсами надаеться в основному двовидовим дieсловам iншомовного по-ходження. На словотвiрному рiвнi цi засоби закршилися як продуктивна модель для творення таких видових опозицш i вщ основ питомих дiеслiв. Десемантизацiя, граматикалiзацiя цих префiксiв i суфiксiв е виявом динамши в словозмiннiй i словотвiрнiй системах сучасного украшського дiеслова.
Ключовi слова: динамша мови, дiеслово, вид дiеслова, словозмша (формотво-рення), двовидовi дiеслова, граматикатзащя, префiкс, суфiкс.
Постановка проблеми. Словозмша сучасного украшського дiеслова е складною системою одиниць, яка мютить ядро, периферда i перехiдну зону мiж ними. Ядро - це регулярш, вiдтворюванi моделi словозмiни, периферiя - унiкальнi пара-дигми, а перехвдну зону можна назвати «вщносним ладом» або «вiдносним безла-дом», спираючися на !х визначення А. О. Бшецьким [1]. Тодi ядро (регулярш взiрцi) - це «лад», а периферiя - «безлад», а перехщна зона мiж ними - вщносний лад (ото-чення ядра системи як структуровано! множини елеменпв, у термiнах А. О. Бшецького) i вiдносний безлад (оточення перифери, несистеми, вiдсутностi структури, оргашзаци елеменпв, у термiнах А. О. Бшецького) [1, с. 24-25]. Ядро системи - це стабшьна, вщтворювана li частина, незмiннiсть у системi. Периферiя i перехiдна зона - динамша в цiй системi, рухлива, змшна ii частина. Стабiльнiсть виражена в усталеному, регулярному способi дiевiдмiнювання. Ушкальшсть, нерегулярнiсть створюють залишки давньо! словозмши, наприклад, атематичнi дiеслова (дати, гсти). Динамiка в системi сучасно! украшсько! дiеслiвноl словозмiни виявлена в нових дiесловах, а також у нових процесах в украшському дiевiдмiнюваннi, зокрема в десемантизаци, або граматикалiзацil певних префiксiв для утворення дiеслiв доконаного виду, наприклад, продефыювати, засоцгювати, а також в усуненш варiантiв чи в ушфшаци словозмiни. Украшсью мовознавщ виз-нають категорiю виду мшаною - словотвiрно-словозмiнною [2, с. 226], тому утворення дiеслiв доконаного виду, на нашу думку, можна розглядати в системi словозмши украшського дiеслова, тобто як рiзновид дiеслiвного формотворення. Видова пара розглядаеться нами не як два окремих слова, а як форми того самого слова, тому процес руйнування категори двовидовосп укра1нського дiеслова заторкае периферда i перехiдну зону вiд ядра до перифери словозмшно1 системи ща частини мови.
Метою нашого дослщження е проаналiзувати дiю деяких 3aco6iB руйнування категори двовидовостi укра1'нського дiеслова, а саме - префiксiв з-/с-, за- та суфшса -ува-/-юва-. Матерiалом для аналiзу слугував фонд лексико-словотвiрних шновацш, який з 2006 р. створюеться у вiддiлi структурно-математично! лiнгвiстики 1нституту украшсько! мови НАН Укра1'ни (до 2011 - в 1нститут мовознавства iMem О. О. Потeбнi НАН Укра1'ни). Фонд формовано на основi укра1'нськомовних iнтeрнeт-рeсурсiв та друкованих видань: газет, часописiв, творiв художньо!, публщистично!, науково-популярно! лiтeратури. Новими розробники фонду вважа-ють слова, не зафшсоваш в словниках украшсько! мови до 1991 р. Проте серед таких ^в е й не нов^ а вщновлеш лексеми, зафшсоваш в словниках 1920-30 рр. i повeрнeнi нинi до активного вжитку, тобто, актуашзоваш й активiзованi.
Префшси за-, з-/с-, по- та про- останшм часом активiзувалися в дiесловах, утворюючи одиницi доконаного виду вщ дiеслiв (частiшe запозичених), що зафшсоваш в словниках радянського часу як двовидовь Тобто, за допомогою цих прeфiксiв формуються видовi опозици двовидових дiеслiв, що дае пiдстави стверд-жувати, що ця катeгорiя зазнае руйнацп, а самi такi новотвори доводять глибше входження iншомовних дiеслiв до словотвiрноl i словозмшно! шдсистем системи сучасно! украшсько! мови, вищу стадiю 1'х адаптування до не!. Значення цих префшшв - доконаний вид, iнодi - початкова ставдя яко!-небудь ди. У цих дiеслiв формуються i парадигматичнi зв'язки, вирiзняються словотвiрнi синонiми, наприк-лад: заветувати : ветувати (док), закредитувати : кредитувати (док), задебету-вати : дебетувати (док), змодертзувати : модершзувати (док), здефттвати : дефттвати (док), закцентувати : акцентувати (док), заргументувати : аргумен-тувати (док), зтщювати : тщювати (док), закумулювати : акумулювати (док), згармотзувати : гармошзувати (док), зреал1зувати : реал1зувати (док). Новi та реактивоваш дiеслова разом iз зафшсованими двовидовими можуть позначати рiзнi фази одше! ди [8]: заветувати - ветувати (нед), закредитувати - кредитувати (нед), задебетувати - дебетувати (нед), запаркувати - паркувати, змодермзувати - модершзувати (нед), здефттвати - дефттвати (нед), закцентувати - акцентувати (нед), заргументувати - аргументувати (нед), зтщювати - тщювати (нед), закумулювати - акумулювати (нед), згармотзувати - гармошзувати (нед), зреал1зувати - реал1зувати (нед).
Прозорою е етдигматика таких дiеслiв: ус вони, за невеликим винятком е префшсальними похщними, утвореними вщ двовидових одиниць за допомогою на-званих префшшв.
Детальний розгляд таких одиниць дозволяе впевнитися, що е вже не лише дiеслова, а й 1'хш форми - дiеприкмeтники i дiеприслiвники, як доводять усталення таких похщних у мов^ пор. заветувати-заветований: 1) заметувати: Тому й не за-ветувала резолюцИ' РБ ООН. Доки не розпочалося прокачування енергоносИ'в у рамках альтернативних проект1в СС (наприклад, «Набукко») (<Жче», 2011, №3); 2) заветований: У частиш м1жбюджетних в1дносин документ тдготовлено на основi чинного Бюджетного кодексу (як вiдомо, нова редакщя кодексу ранше була заве-тована колишшм Президентом) (<^че», 2010, №11); ...зловживанням главою дер-жави свогм правом не дотримуватися строюв промульгацИ' та застосування
144
вгдкладального вето, кшькаразового повторного повернення заветованих законов (за попереднього подолання вето) нарозгляд парламенту (<Жче», 2010, № 9).
Вщ термшв фшансово! сфери також утворюються дieслова доконаного виду: 1) за дебетувати: ... та под1бних галузей (тдбити, прикинути баланс, збалансувати, запроцентувати, задебетувати... [www. uastudent.com, 21.09.2012]; 2) закредиту-вати: Такс з мертвими душами. 1дуть iз челобитною до «Кредо банку», а там ка-жуть, що не можуть закредитувати по 50 машин на кожну фiрму, бо фiрми -«порожт» [www. ХайВей h.ua, 21.09.2012].
Часто вживане зараз запаркувати (запаркуватися), причому це дieслово мае лексичне значення не лише стосовно автомобшв, а й у переносному значенш - що-до домену - символьного iменi, яке допомагае знаходити адреси iнтернет-серверiв: 1) запаркувати: Запаркувати у нас ровер - значить попрощатися з ним. В нас немае обладнаних парковок [forum.lvivport.com, 21.09.2012]; СвШ автомобть Ви можете запаркувати на стоянщ, що охороняеться. Готель мае хороше сполучення з центром, догхати до якого Ви зможете за 15хв. (www.wseswit.lviv.ua, 21.09.2012]; Пояснюе: машину з вибухiвкою можуть запаркувати тд мтт i niдiрвaтu, коли проспектом гхатиме Буш [gazeta.ua, 21.09.2012]; Деяк компанИ' дозволяють без-коштовно запаркувати домен в себе - ця послуга вам згодиться, якщо хостингу у вас поки що немае [uk.enetri.com, 21.09.2012]; 2) запаркуватися Я з будь-яког ситуацИ'вигду i запаркуюсяв найменьшу дiрку [posydenky.lvivport.com, 21.09.2012]; Ефектно запаркуватися на стоянц на очах захопленог публти допоможе вбудова-на система допомоги при naрковi [ceed.org.ua, 21.09.2012]; А ця машина маленька. Вочевидь, вона мае свое мiсце в Сврот, де набагато бтьше машин, тж пропускна спроможтсть, i де запаркуватися е величезною проблемою [www.ekipazh.ua, 21.09.2012]; Тепер - завдання запаркуватися серед декшькох Шших вaнmaжiвок. Отут i вдалося оцтити вiдмiннuй виворт рульового керма [www.scania-ua.com, 21.09.2012].
Те, що така модель стае дедалi продуктившшою, засвщчують iншi новотвори, наприклад застопити: Лише близько обiду нам пощастило застопити мжроавтобус до села ... [format.ua, 21.09.2012]. Вжите замють нейтрального зупинити, застопити надае експресп тексту, хоча й виглядае, можливо, як жаргонне. 1нший приклад - за фшьмувати: Проте нагода зафльмувати зрiз цього життя все-таки з 'явилася ^че, 2010, № 10).
Дiеслово задтовати шюструе шший продуктивний процес, що руйнуе категорда двовидових дiеслiв, - творення вторинних iмперфектiв за допомогою суфiксiв вщ префшсальних дiеслiв: ...серmuфiковaнi доктори змушують ваш оргатзм задЮвативесь природний потенщал, щоб посилити й прискорити процеси омолодження шюри ^че, 2011, № 2); Працювали вс вiсiм головних циркуляцтних насоив, проте зазвичай за таког nоmужносmi реактора задЮвали не бтьше двох ^че, 2011, № 3).
Префшс з-/с- також надае значення доконаного виду. Цей префшс виражае й значення рiзних родiв дп, отже, мае не лише граматичне, а й словотвiрне значення [8, с. 210-214]. Етдигматика дiеслiв iз цим префшсом також прозора i також дае не лише префшсальш утворення^еслова, але i дiеприкметники, i форми на но-, то-: 1)
145
згармотзувати: Музика як пост сакральног ¡нформаци г музична тератя як могуттй инструмент впливу спроможш допомогти людиш згармотзувати себе i свог стосунки ... [muzterapia.com/literatura, 21.09.2012]; Якщо Ваше бюполе згармотзувати завдяки одягу, то загальна атмосфера свята багато раз1в його тдсилюе. [megasite.in.ua/104712-pracyueh-chi-..., 21.09.2012]; I таким чином почався мт пошук, як цю енергт згармотзувати, як людину щею енерг1ею наситити. [tryglav.com.ua/index.php?module=new..., 21.09.2012]; ...та лтературш теми, зазначеш тднесеним строем образ1в, емоцттстю ттенсивного, м 'яко згармотзувати колориту («Ртальдо i Армада», 1625-1627, ... [ш-referat.com/Нiкола_Пуссен, 21.09.2012]; Усе це в1дбувалося на фон занепаду антич-них порядюв, уже нездатних згармотзувати сустльне життя. [ukrreferat.com, 21.09.2012]; 2) згармотзоватий: По допомогу до цих оргатв звертаються в раз1, коли декларант самотужки не може визначитися з вибором доказовог бази, не мае достатньог тформацп щодо згармотзоваиих стандарт1в та гхмх нащональних в1дмтностей ^че, 2010, № 7); 3) зi т щювати: Ректорат 7 М1жнародний тститут освти, культури та зв 'язюв з д1аспорою Нащонального ушверситету «Льв1вська полтехтка» зтщЮвали 14 вересня 2012 року зустр1ч студентськог молод1 та професорсько-викладацького колективу Льв1вськог полтехтки з Патр1архом Кигвським 7 ваег Руси-Украгни Фтаретом з нагоди твстолтньог Арх1ерейськог х1ротошг Святшого Патр1арха [http://lp.edu.ua/taxonomy/term/199, 21.09.2012]; Проект ршення такого звернення в1д 1мен1 всх депутат1в облради 21 лютого тд час заадання посттног комШг обласног ради з питань духовност1, культури, рел^гт, освти 7 науки, культури, ЗМ1 саме й зтщЮвав депутат ВталШ Собко. [http://www.volynpost.com/news, 21.09.2012]; 4) з^^тонати^ Та форум змтив прописку разом 7з тшими гтерпроектами, зтщйованими Натал1ею Забо-лотною - невтомною генеральною директоркою Мистецького Арсеналу ^че, 2011, № 1); Законопроекти, зтщшоват Президентом, беруться на контроль в Управлтш з питань забезпечення зв 'язюв з Верховною Радою Украгни, Конституцтним Судом Украгни та Каб1нетом Мт1стр1в Украгни ^че, 2010, № 9); При цьому Верховною Радою Украгни шостого скликання протягом сьомог сесгг було прийнято 114 закотв (8 - зiтцiйовaиих главою держави) ^че, 2010, № 9); Важливою под1ею в цьому сенс стало зшщшовaие Я. Запаском в1дкриття 1993 року у Льв1вськШ академИ мистецтв астрантури ^че, 2010, № 11); 5) зреaлiзувaти: Литвин «виписав» з держбюджету 20 млн. гривень, аби зреалзувати виборч1 перспективи на Житомирщиш [merkury.com.ua/politika/2115-аЫ-2Г..., 21.09.2012]; 19 сер. 2012 ... Спроби гравщв дублю «Волиш» зреалЁзувати гол продовжувалися [volynnews.com/news/sport/molodi..., 21.09.2012]; 3 лип. 2012 ... Голова облдержадмiнiсmрацiг побажав спортсменам ттенсивно займатись, щоб зреалзувати свог можлuвосmi на спортивних змаганнях. [kmu.gov.Ua/control/uk/publish/a..., 21.09.2012]; 1деальну, чтку та ефективну мiжнародну валютну систему стае все важче зреалЁзувати. (ipress.ua/mainmedia/chy_mozhlyva_gl..., 21.09.2012]; 6) зреaлiзовaно: Навряд чи можна не замилуватися павтьйоном на залiзнuчнiй станцИ «Караваевi дачi», де сповна зреал1зовато iдею вiдкрumого простору за допомогою великих алюмiнiевuх
146
вгтражгв (Bi4e, 2010, № 11); 7) зрежисирувати: ...i перекласти в сценарШ найнеспод1ватшу iсторiю, або створити безсюжетну HapieHy дiю, озвучити, зiграти, зрежисирувати, створити npo^ip нового ... [http://1tvs.com.ua/ua/, 21.09.2012]; Винятком може бути xi6a що стилiзовaний nid аматорське вiдео ав-торський арт-ролик, який i зняти, i зрежисирувати, i змонтувати можна самосттно... [yak-prosto.com/yak-znyati-film-roli..., 21.09.2012]; З гг допомогою можна скомпонувати, або навть зрежисирувати цший фшьм, беручи за основу колекцЮ фото та вiдеоматерiалiв [ehow.in.ua/2865-yak-vstaviti-muziku..., 21.09.2012]; Спочатку вт спробуе зрежисирувати твое вестля, nотiм амейне життя в цтому, а nотiм стане вчити уму-розуму твого новоявленого чоловта [megasite.in.ua/16436-batki-ta-donki..., 21.09.2012]; Може. З того, що я сnостерiгаю, можу зробити висновок, що Банкова вирiшила, що так гй буде легше зрежисирувати певн ситуацИ Хоча далеко не вс ... [obozrevatel.com/politics/slon-i-mos..., 21.09.2012]; 8) зрежисируваний: Поверховi, часто зрежисируват коментaрi де-путатських будтв поадають помтне мтце в ЗМК (Bi4e, 2011, № 5);
9) скадрувати: Гарний натюрморт, особливо сподобалась тть на стmi, мен здаеться можна навть було верхн квточки прибрати i скадрувати до квадрату, щоб як раз на тть було бтьше уваги... [fotoclub.by/photo/74064.html, 21.09.2012]; На фотографы мен заважае ... на передньому план i кусок обрiзaного дерева, можли-во nотрiбно скадрувати, а так ... [krivbass.fotoclub.info/photo/32006...., 21.09.2012];
10) скадрований: Оператор у студИ' ^iдкуе за тим, щоб ведучий був « скадрова-ний» вiдnовiдно до стaндaртiв (А. В. Яковець. Телевiзiйна журналютика: TeopÎH i практика, с. 65); 11) солонувати: Люди у нашому час не проти склонуватинавть самого 1суса Христа [blog.i.ua/search, 14.11.2009]; 12) склонований: Всупереч поширетй думщ, клон не е завжди точною котею людини, на основi яког був склонований, осктьки при клонувaннi котюеться лише генотип [uk.wikipedia.org, 2010]; 13) сфальшувати: Зараз Ви читаете новину «Рентген МРТ Тимошенко можуть сфальшувати - Турчинов» [gazeta.ua/articles/politics, 21.09.2012]; На виборах непомтно можна сфальшувати 2-3% голоав [zaxid.info/zaxid_13021.html, 21.09.2012]; 18.10.2011 112:32 - Провладна бiльшiсmь хоче прийняти новий вибор-чий закон, щоб сфальшувати парламентсью вибори» - АрсенШ Яценюк [frontzmin.ua/ru/media/video/none/59..., 18.11.2011]; <Ми тколи не дамо сфальшувати результати виборiв», - сказав на niкеmi голова обласног оргатзацп ВО «Свобода» Олександр Сич [malakava.com/articles/14014, 21.09.2012]; «Самооборонщ» Сум-щини обурен спробою регiонaлiв та ïx nрибiчникiв сфальшувати вибори Президента шляхом усунення Глави МВС iз посади - Про це сьогодн в Сумах... [anti-crime.org/news.php?ni=23174, 21.09.2012]; 14) сфальшований: ...за дев'ять мiсяцiв року поточного викрили сфальшованих заявок лише на 31 мтьйон (УМ, № 201, 2006, с. 5). Дieслово згармотзувати було зафшсоване в академiчному «Росшсько-украшському словнику» 1924-32рр. за редакщею А. Кримського i С. Ефремова, тобто, його можна вважати реактивованим. Так само дieслово сфальшувати е активiзованим, тому що воно зафшсоване ще 1930 р. у «Росшсько-украшському словнику» О. 1зюмова.
147
У медшних текстах зафшсоваш дieприкметники, але немае дieслiв, вiд яких вони повинш були утворитися. Це щкаве явище черезступеневого словотворення шюструють такi одиницi: 1) сфедерaлiзовaиий: Польща може здобути i втримати свою незалежтсть лише в рамцях уаег сфедерал^зоваиоУ Европи (УП, 2008, штерент-видання); 2) ссфедеровашш: Адже ж пiдбumi чи сфедероват народи зна-ходили б у тих пам 'ятках вiру ... (УП, 2008, штеренет-видання); 3) схамшований: Бо ж ми, певна частина Украгни, станом на 1991-й також ще не були остаточно схамизовашсовком, i серед нас також ... ще жило багато людей, коmрi пам'ятали довоенне европейське минуле (Поступ, №8, 2007, с. 29).
Серед дiеслiв, яю за допомогою названих префшшв набувають граматичного значення доконаного виду, бшьшють запозичених: 1) зaкцентувaти: ...в засадах публiчносmi й дuспозumuвносmi, ^д закцентувати на еволюцИ кримтально-процесуального законодавства, яка являе собою закономiрнuй результат непростого пошуку ^че, 2011, №1-2); Голова Державного фонду сприяння мiсцевому само-врядуванню СергШ МалЫов зaкцеитуБaБ увагу присутшх на нещодавтй заявi Президента Вiкmора Януковича про необхiднiсmь змти Основного Закону ^че, 2011, № 5); При цьому учасники «круглого столу» закцеитували увагу на несправедливо заниженому розмiрi мiнiмальног заробтног платт, заборгованосmi перед пращвниками, що в умовах кризи набула масштабу нацюнального лиха ^че, 2010, № 9); 2) закумулювати: Криза в будiвнuцmвi закумулювала вiдклaденuй попит на житло, який з часом спричиниться до чергового тднесення гaлузi ^че, 2010, №11); 3) зaргументувaти: Чеmвiркa талановитих i далекоглядних украгнських полimеmнологiв - П. Жук, Н. Мазур, Р. Соломонюк i Р. Турчак - 2000 року в книжц «Етнополтична карта свту XXI столття» докладно заргумеитувала вкрай не-безпечну для планети перспективу: до середини XXI ст. ^че, 2010, №11); 4) здефi ш ювати: 12 авг. 2003 Думаю, що звуження Слеосвячення потенцтно закла-дене у стараннях його здефiшюБaти (що саме по собi е добрим) як гхнШ побiчнuй ефект [www.cirota.ru/forum, 21.09.2012]; 5) здефолтувати: ЕРОТИЧНО-КРИЗОВИЙ ДЕФОЛТ (назва вiрша) Почувши це, враз стала Криза, як скажена. Схопила в руки мт малесенький бюджет, Здефолтувати мене хоче, нaвiженa, Але у мене був на це iмунimеm! [www.volyn.com.ua, 21.09.2012]; 6) змодершзувати: А кому вже так кортить позмагатися з Шевченком чи змодершзувати так свою mворчiсmь, щоб про нег заговорив свт, то для першого разу своею рукою напишть вШм рядюв чи абзац власного тексту, вiд якого би здригнулася бодай одна людська душа. (М. Матюс. Вирваш сторшки з автобюграфи. - Л.: Ирамща, 2011, с. 79); 7) сконсолщуватися: Щоб хоч якось скоисолщуватися перед загрозою нацизму, уряд крагни тшов на безпрецедентш поступки... (УМ, 30.06.2006, с. 18); 8) скрити-кувати: Роая, яка теж скритикувала план ООН (Р, 9.02.2007, с. 18); 9) спрезен-тувати: Якщо два роки тому левiв готували для аукцюну, на виторг вiд якого у мiсmi обладнали шiсmь дитячих майданчиюв, то цьогорiчнuх фестивальних левiв спрезеитують вам обласним центрам Украгни, бо «леви мають творити добру славу Львову». (Д, 3.09.2009, штернет-видання); 10) стероризувати спершу позбули-ся напасниюв — польського втська, яке пробувало гх стероризувати (УП, 2008, штернет-видання). Дiеслова закумулювати, змодершзувати, сконсолiдувamuся
148
зафшсоваш у вже згадуваному вище «Росшсько-украшському словнику» 192432 рр. за редакщею А. Кримського i С. Ефремова, тобто, ïx також можна вважати реактивованими. А дiеслово скритикувати е i у названому словнику, i в «Росшсько-украшському словнику сталих виразiв» 1959 р. I. О. Виргана та М. М. Пилинсько'', i в «Словнику украшсько-росшському» 1927 р. А. Ншовського, i в «Правописному словнику» 1929 р. Г. Голоскевича, i в «Словарi укра'нсько'' мови» (т. 4, 1909 р.) за редакщею Б. Гршченка.
Але е й дiеслова доконаного виду, утвореш вщ питомих основ: 1) збезлюднити: Тож головними покупцями чорноземiв стануть товстосуми, що живуть у мiсmax, а то й за кордоном. Така полтика ще бтьше збезлюднить села даче, 2011, № 4); 2) здокупити: Однак я не хотта б уже тколи знову здокупити свое серце, зшити його нaдiрвaнi волокна, продути клапани для того, щоб колись прокинутися з вiдчуmmям цтого! непристойно здорового серця (М. Матюс. Вирваш сторшки з автобюграфи. - Л.: Ирамща, 2011, с. 103); 3) скачувати: Це тепер уже вона стае бтьш форматною, е ттернет, де я сам рт тому скачав сттьки aльбомiв, що, напевно, буду покараний тим же, i мт альбом будуть всi скачувати (УМ 24.06.2006, с. 10); 4) скуховарити: Вimaю, ви скуховарили комтс -найсуперечливше явище сучасног культури (ПЖ, № 41, 2003). Дiеслово скачувати можна вщнести до комп'ютерного жаргону i розглядати як неосемантизм, новотвiр скуховарити - оказiоналiзм, а новотвiр здокупити - утворений вщ при^вника докупи, авторський неолопзм письменнищ М. Матюс.
Висновки. Отже, префшси з-(с-) та за- активiзувалися в останне десятилотя, утворюючи видовi опозици на базi двовидових дiеслiв, а саме надаючи дiеслову граматичного значення доконаного виду, що засвщчують численш приклади з медшних текспв та iз сучасно'' художньо'' лггератури. Надання в основному двови-довим дiесловам шшомовного походження значення доконаного виду закршилося на словотвiрному рiвнi як продуктивна модель i стало застосовуватися до одновидо-вих дiеслiв та дiеслiв з питомими основами. З'являються новi одиницi або поверта-ються до вжитку реактивоваш, поповнюючи продуктивнi словозмшш класи укра'нських дiеслiв. Це явище - граматикалiзацiя префiксiв - е виявом динамiки, як у словотвiрнiй, так i в словозмiннiй ^CT^i сучасного украшського дiеслова, заторкае периферда i переxiдну зону вiд ядра до перифери системи словозмши (формотворення) сучасного украшського дiеслова.
Список л1тератури
1. Белецкий А. А. Система и несистема в естественном языке / А. А. Белецкий // Структурная и математическая лингвистика. - Вип. 2. - К. : Вища школа, 1974. - С. 20-31.
2. Вихованець I. Теоретична морфологш украшсько' мови / I. Вихованець, К. Городенська. - К. : Пульсари, 2004. - 398 с.
3. Возний Т. М. Словотв1р д1еслш в украшськш мов1 у поршнянш з росшською та бшоруською : [монограф1я] / Теодозш Михайлович Возний. - Львш : Вища школа, 1981. - 186 с.
4. Волохина Г. А. Русские глагольные приставки: семантическое устройство, системные отношения : [монография] / Галина Андреевна Волохина, Зинаида Даниловна Попова. - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1993. - 194 с.
5. !льш В. С. Префжси в украшськш мов1 / В. С. 1ль'н. - К. : Вид-во АН УРСР, 1953. - 164 с.
149
6. Критська В. I. Граматичний словник украшсько1 лггературно1 мови. Словозмша / В. I. Критська, Т. I. Недозим, Л. В. Орлова та шш. ; |шдп. ред. Н. Ф. Клименко]. - К. : Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2011. - 760 с.
7. Русаншський В. М. Структура украшського дieслова : [монографш] / Вггалш Макарович Руса-швський. - К. : Наук. думка, 1971. - 315 с.
8. Соколова С. О. Префжсальний словоттр дieслiв у сучаснш укра1нськш мовi : [монографiя] / Свiтлана Олегiвна Соколова. - К. : Наук. думка, 2003. - 283 с.
Список умовних скорочень
Д - газета «День»
Р - газета «Post-Поступ»
УМ - газета «Украша молода»
УП - штернет-газета «Украшська правда»
Романюк Ю. Языковые средства разрушения категории двувидовости глагола в современном украинском языке / Ю. Романюк // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 143-150.
В статье рассмотрены префиксы за-, з-/с- и суффикс -ува-/-юва- как средства разрушения категории двувидовости украинского глагола. Значение совершенного вида названные префиксы придают в основном двувидовым глаголам иноязычного происхождения. На словообразовательном уровне эти средства закрепились как продуктивная модель для создания таких видовых оппозиций и от основ украинских глаголов. Десемантизация, грамматикализация этих приставок и суффиксов отражает динамику в словоизменительной и словообразовательной системах современного украинского глагола.
Ключевые слова динамика языка, глагол, вид глагола, словоизменение (формообразование), двувидовые глаголы, грамматикализация, префикс, суффикс.
Romaniuk I. Means of the destruction of two-aspects category of verbs in modern Ukrainian language / I. Romaniuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 143-150.
The article deals with the prefixes за-, з-/с- and suffixes -ува-/-юва- as a means of destruction of two-aspects category of Ukrainian verbs. The value of the type mentioned perfective prefixes is basically two-aspect verbs of foreign origin, which was fixed at the level of both productive derivational model and was used to the verbs formed from native stems. Desemantization, grammaticalization of these prefixes and suffixes are the manifestation of the dynamics in the systems of Modern Ukrainian verb inflection and derivation.
Key words: dynamics of language, verb, verb aspect, inflection, two-aspect verbs, grammaticalization, prefix, suffix, productive model.
Поступила в редакцию 09.10.2012 г.
150
