CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 366-371.
УДК 81'37:81'367.624=112.2
Д16СЛОВА ВИКЛИКУ В ОБ'еКТА ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦ1Й
Хрупiна Г. В.
Донецький нацюнальний ун/верситет, м. Донецьк
Статтю присвячено дослiдженню семантики дieслiв психiчного впливу (ДПВ) у сучаснiй шмецькш мовi, виявленню закономiрностей 1хнього структурно-семантичного розвитку i створенню семантично! класифшаци. Основну увагу при-дшено розгляду лексико-семантично! пiдгрупи ДПВ зi значенням виклику у об'екта позитивних емоцш та аналiзу синонiмiчних рядiв ДПВ, якi входять до 11 складу.
Ключов1 слова: дieслова психiчного впливу, семантична класифiкацiя, лекси-ко-семантична група, синонiмiчний ряд.
Постановка проблеми.
1. Для передачi змш в емоцiйному, вольовому або iнтелектуальному станi iстоти, якi вiдбуваються тд нефiзичним впливом шшо1 iстоти, у мовi використовуються дieслова псиичного впливу. Найповтше теорiю впливу представлено в психологи та психолшгвь стицi, де описано юлька його рiзновидiв. Вплив характеризуеться як «процес i результат змiни iндивiдом поведiнки iншоl людини, його установок, намiрiв, уявлень, ощнок тощо гад час взаемоди з ним» [6, с. 37]. Проявляючись у вщповщь на псиичний вплив з боку шдивщуума або життево значущих подiй, емоци сприяють мобшзаци або гальмуванню внутршньо! i зовшшньо! дiяльностi людини; впливають на змют i динамiку й тзнаваль-них псих1чних процесiв: сприйняття, уваги, уяви, пам'яп, мислення. Б. Г. Мещеряков дае дефмщю емоцiям як «особливому класу псиичних процесiв i сташв (людини i тварин), яю пов'язаш з iнстинктами, потребами, мотивами, що вiдбивають у формi безпосередньо-го переживання (задоволення, радостi, страху тощо) значимють дiючих на iндивiда явищ i ситуацiй для здiйснення його житщщяльносп» [5, с. 567]. А. С. Баум зазначае, що тд емощями в основному мають на увазi «сильнi психiчнi стани, що дають початок почут-тям i пристрастям. Кожен такий стан зазвичай характеризуються спрямованiстю: емоцil зазвичай бувають позитивними або негативними» [4, с. 1626]. 1снують сотнi емоцiйних сташв, багато з яких представляють собою и чи iншi вiдтiнки один одного. Для того щоб зрозумгги всi цi стани, досл1дники намагалися iдентифiкувати базовi вимiри, на осжш яких !х можна було б класифшувати. У цiй роботi даеться спроба класифiкацil дiеслiв псих1чного впливу, що описують поведiнку суб'екта, який в процесi спiлкування впливае на об'ект псих1чно i спричиняе в нього позитивнi емоцЦ.
1.1. ЛСГ дiеслiв псих1чного впливу (далi ДПВ) розумiеться як iерархiчна органiза-щя, що об'еднуе слова однiеl частини мови на базi едино1 семантичного ознаки - семи «псих1чний вплив». Термш «пiдгрупа» був обраний у традицшному значеннi «пiдроздiл групи»; «синоmмiчний ряд» розумiеться як к1нцева одиниця лексичного дерева, яке об'еднуе в собi значення слiв, що знаходяться у вiдносинах безпосередньо1 семантично1 близькосп i вiдповiдають дефiнiцil, яку дав Ю. Д. Апресян: «Синонiмами зазвичай вва-жаються слова з однаковими або близькими значеннями i сполучувашстю, яка частково збiгаеться, здатнi замщати один одного в деяких контекстах» [1, с. 200].
1.2. Серед сучасних дослщжень семантики ДПВ вцщляються роботи фiнського вченого Макса Мьоллера та тмецько1 дослщнищ Сiльвiï Кучер. М. Мьоллер дослщжуе ДПВ з погляду граматики, пщкреслюе ïхню каузативнiсть (причиновiсть) та штенцш-нiсть (цiлеспрямованiсть) [12, с. 11-19]. С. Кучер. використовуюе моделi i3 семантич-ними ролями i дослщжуе так зваш Psychverben 'психiчнi дieслова' i3 погляду синтаксису [11, с. 15]. Провщною семою ДПВ е сема впливу, i цей факт дае змогу стверджувати, що ДПВ е каузативними, тому що «сема впливу притаманна тiльки каузативним дiе-словам як функцiонально-семантичному розряду дiеслiв» [3, с. 76-77]. Е. А. Дадуева визначае наступнi семантичш ознаки, що вiдрiзняють даний клас дiеслiв вiд всiх iнших, це сема впливу, цшеспрямована направленiсть ди на об'ект, семи причинностi i слщства [3, с. 80]. Присуттсть цих ознак у ДПВ буде визначено i у цш статп.
Досвiд попереднiх дослiджень дозволяе визначити актуальшсть теми цiеï роботи, яка зумовлена тим фактом, що пщгрупа ДПВ зi значенням виклику позитив-них емоцiй в об'екта школи не видiлялася й не дослщжувалася як окрема лексико-семантична пiдгрупа в нiмецькiй мовi попри частотшсть використання таких ДПВ, численшсть i важливiсть у базовому лексикош носiïв кожноï мови.
2. Мета статт полягае у виведеннi формул тлумачення, аналiзi й описi валентш-стних структур синонiмiчних рядiв (СР), як входять до складу шдгрупи ДПВ виклику в об'екта позитивних емоцiй, та створеннi 1'хньо1' семантично1' класифiкацiï в нiмецькiй мовi. Отже об'ектом до^дження е ДПВ зi значенням виклику позитивних емоцш, а предметом до^дження е вивчення семантичних особливостей таких дiеслiв. Мате-ргал до^дження - це лексико-семантичш варiанти (ЛСВ) ДПВ зi значенням виклику позитивних емоцш як найпростiшi одинищ (елементи) 1'хньо1' смислово1' структури, дiбранi шляхом суцiльноï вибiрки з тлумачних одномовних словникiв нiмецькоï мови [12]. Загальна кiлькiсть вибiрки становить 2500 ЛСВ, серед яких кiлькiсть дiбраних ДПВ зi значенням виклику позитивних емоцш е 47 ЛСВ. Текстовi приклади у кшько-стi 47 речень взято з вщповщно1' кожному дiеслову словниково1' статтi Дудена [9] та лшгвютичного порталу корпусу лексики Лейпщгського унiверситету [8].
3. Основними актантами вшх дiеслiв е суб'ект й об'ект, яю спiввiдносяться вщ-повiдно зi стимулом (далi Stim), що позначае джерело сприйняття, та Експерiенцером (Exp), носiем вiдчуттiв i сприймань, який зазнае iстотних змш. До семантичних валентностей другого плану, слщом за Ю. Д. Апресяном [2, с. 125-126], вщносяться зааб Med iнструмент (вiд англ. medium), шструмент Instr (вiд англ. instrument); мета (далi Dest вщ англ. destination) та iншi. До складу шдгрупи ДПВ виклику в об'екта позитивних емоцш входить 47 ЛСВ ДПВ, згрупованих у 8 СР, кожний СР мае назву завдяки свош штегральнш семь У кожному рядi ЛСВ стоять за ступенем уживаносп у мовь Вказiвки про словникову частотнiсть взято з дослщжень корпусу Дудена [10]. Позитившсть чи негативнiсть значення ЛСВ визначалася залежно вiд характеру впливу суб'екта на об'ект. Позитивне значення мають ЛСВ корисного, сприятливого, схвального, ненасильницького впливу. Число поряд з ЛСВ е номером його значення в словнику Дуден. У кожному ряду ЛСВ стоять не в алфавггнш послщовносп, а за ступенем частоти в мов^ так як таке подання може вказувати бшьш чггко, як з них утво-рюють семантичне ядро групи. СР розташованi в порядку зменшення кiлькостi ЛСВ.
367
3.1. СР 'Захоплювати' (11 ЛСВ): bewundern 'захоплювати' (позит.); begeistern 1 'захоплювати' (позит.); staunen 2 'захоплювати' (позит.); anstaunen 'захоплювати' (позит.); bestaunen 'захоплювати' (позит.); bezaubern 'захоплювати' (позит.); entflammen 'захоплювати' (позит.); entzücken 'захоплювати' (позит.); mitreißen 2 'захоплювати' (позит.); hinreißen 2 'захоплювати' (позит.); passionieren 'захоплювати' (позит.). X захоплюе Y = 'ютота/неютота X усвщомлено/неусвщомлено психiчно впливае на ютоту Y i каузуюе Y-ка вщчувати захоплення, захват, збудження, великий штерес до X-а або його пропозицш/якостей'. Семи СР: 'вплив', 'каузальшсть', 'направленiсть на об'ект', 'захоплення'. Типовими для цього ряду е префшси: be- (3 ЛСВ) зi значенням «приведення в будь стан або надання вщповщно! ознаки» [7, с. 81]; an- (5 ЛСВ) зi значенням «зростання, збiльшення, накопичення» почуття захоплення [7, с. 54]; ent- (1 ЛСВ) зi значенням «початка процесу» [7, с. 128]; hin- зi значенням змши стану [7, с. 211]. Дiеслова цього ряду е тривалентними: Ich (Stim) bewundere sie (Exp) wegen ihrer Geduld (Caus) mit den drei Kindern [8]. «Я захоплюю-ся нею через ii тертння з трьома дтьми». 1
3.2. СР 'Веселити' (9 ЛСВ): amüsieren 3 'веселити' (позит.); aufheitern 1 'розве-селити' (позит.); belustigen 1 'веселити' (позит.); ergötzen 'веселити' (позит.); aufkratzen 3 (розм.) 'розвеселити' (позит.); erheitern 1 'розвеселити' (позит.); divertieren 'веселити' (позит.); ausheitern 1 'розвеселити' (позит.); erlustigen 'розвеселити' (позит.). X веселить Y = 'ютота/неютота X усвщомлено/неусвщомлено пси-хiчно впливае на ютоту Y i каузуюе Y-ка вщчувати безтурботно-радюне почуття веселощiв'. Семи СР: 'вплив', 'каузальшсть', 'направленють на об'ект', 'веселощГ. Типовими для цього ряду е префшси: auf- (3 ЛСВ) зi значенням змши стану [7, с. 71]; be- (1 ЛСВ) зi значенням «приведення в будь стан або надання вщповщно! ознаки» [7, с. 81]; aus- (1 ЛСВ) зi значенням змши стану [7, с. 75]; er- (3 ЛСВ) зi «значенням переходу в певний стан» [7, с. 132]. Дiеслова цього ряду е тривалентними: Er (Stim) ergötzte alle Anwesenden (Exp) durch seine drollige Redeweise (Instr) [8]. «BiH веселив ycix присуттх своею кумедною манерою розмовляти». Exp та Stim е ютотою зi значенням людина, тварина, група людей або тварин: Der Clown (Stim) belustigte das Publikum (Exp) mit seinen Scherzen (Med) [9]. «Клоун веселив публту свогми жартами»; Bloß die Ziegen (Stim). Die (Stim) haben dich (Exp) belustigt [9]. «Просто кози. Вони тебе розвеселили». Веселий настрш викликають рiзноманiтнi позитивш або курйозш поди, вислови, життевi ситуаци, гумористичш твори, тому Stim виражаеться також iменником-неiстотою iз таким значенням: Seine Späße (Stim) erheitern uns (Exp) [9]. «Його жарти нас розвеселять».
3.3. СР 'Приваблювати' (8 ЛСВ): begeistern 1 'приваблювати' (позит.); bezaubern 'приваблювати' (позит.); berücken 'приваблювати' (позит.); blenden 'приваблювати' (позит.); fesseln 2 'приваблювати' (позит.); hinreißen 2 'приваблювати' (позит.); locken 2 'приваблювати' (позит.); behexen 2 'приваблювати' (позит.). X приваблюе Y = 'ютота/неютота X усвщомлено/неусвщомлено психiчно впливае на ютоту Y i каузуюе Y-ка вщчувати моральний потяг, почуття приязш, радосп, захоплення'. Семи СР: 'вплив', 'каузальшсть', 'направленють на об'ект', 'приваблення'. Типовими для цього
1 Переклад з шмецько! виконано автором.
368
ряду е префшси: be- (4 ЛСВ) 3i значенням приведення в будь-який стан [7, с. 81]; an-(1 ЛСВ) 3i значенням «зростання, збшьшення, накопичення» почуття захоплення [7, с. 54]; hin- (1 ЛСВ) 3i значенням змiни стану [7, с. 211]. Деслова цього ряду е тривален-тними, Stim та Exp е ютотами зi значенням «людина», мовна ситуащя поширена актантами змiсту або засобу: Er blendet sie durch sein liebenswürdiges Benehmen [9]. «Bin приваблюе гг своею люб'язпою поведткою». Роль Stim виконують неютоти зi значенням позитивних якостей, видатних вчинкiв людини або предметiв i явищ, що викли-кають захоплення: Viele dieser Orte bezaubern durch ihre Architektur und einzigartige Atmosphäre und sind schon deshalb einen Besuch wert [8]. «Багато з цих Micm приваб-люють своею архiтектурою i пеповторпою атмосферою i тому гiдni вiдвiдуваnnя».
3.4. СР 'Розважати' (7 ЛСВ): amüsieren 3 'розважати' (позит.); ergetzen 'розва-жати' (позит.); ergötzen 'розважати' (позит.); unterhalten 5 'розважати' (позит.); vergnügen 2 'розважати' (позит.); zerstreuen 4 'розважати' (позит.). X розважае Y = 'ютота/неютота X усвщомлено психiчно впливае на особу Y за допомогою чогось приемного, веселого (щяльносп, розмови, гри, жарту тощо) i каузуюе Y-ка розсла-битися, забутися, розшятися i вiдчути задоволення.'. Семи СР: 'вплив', 'каузаль-нiсть', 'направленiсть на об'ект', 'розвага'. Типовим для цього ряду е префшс: er- (2 ЛСВ) «значення переходу в певний стан» [7, с. 132]; ver- (1 ЛСВ) значення «змши стану» [7, с. 448]; zer- (1 ЛСВ) зi значенням «ослаблення, виснаження людини» [7, с. 470]. Дiеслова цього ряду е тривалентними, Stim та Exp е ютотами зi значенням людини, тварини або групи, мовна ситуащя поширена актантом шструменту, сирконс-тантом причини або способу: Die Altenburger (Stim), die (Stim) ... mit einem offiziellen Festmahl (Med) ... die politische Prominenz (Exp) ergötzen [9]. «МешкапЦ Альтепбур-га, як ... офщйпим банкетом ... розважають видпих полтичпих дiячiв».
3.5. СР 'Задовольняти' (5 ЛСВ): befriedigen 1 'задовольняти' (позит.); sättigen 1 'задовольняти' (позит.); saturieren 1 'задовольняти' (позит.); zufriedenstellen 'задовольняти' (позит.); willfahren 'задовольняти прохання, бажання' (позит.). X задовольняе Y-ка = 'ютота/неютота X усвщомлено/неусвщомлено псих1чно впливае на ютоту Y, виконуе його прохання, вимоги, потреби або бажання, чим каузуюе у Y-ка почуття задоволення'. Семи СР: 'вплив', 'каузальнють', 'направленють на об'ект', 'задоволення'. Типовими для цього ряду е префшс be- (3 ЛСВ) зi значенням «приведення в будь стан або надання вщповщно! ознаки» [7, с. 81]. Дiеслова цього ряду е двовалент-ними: Er (Stim) konnte seine Gläubiger (Exp) befriedigen [9]. «Bin ми би задовольпити свогх кредиторiв». Stim та Exp е ютотами: Für die Führungscrew (Stim) unter Klaus Wenzel ein Spagat: Einerseits Westniveau halten für die Devisengäste, andererseits die DDR-Urlauber (Exp) sättigen [8]. «Керiвnа команда при Клаус Bеnцелi буквально ада-ла па шпагат: з одного боку, повиппо було тримати захiдnий рiвеnь перед гостями з валютою, з тшого боку - задовольняти вiдпочиваючих з НДР». Stim та Exp можуть бути неютотами, якщо Stim е уособленням ютоти, а Exp мае значення прохань, вимог, потреб або бажань: Konnte Leipzig (Stim) einfach nicht meine Sehnsucht (Exp) befriedigen? [8] «Чи ми Лейпциг просто задовольпити мою тугу?».
3.6. СР 'Привгати' (3 ЛСВ): grüßen 1 'привггати' (позит.); begrüßen 1 'привгга-ти' (позит.); umjauchzen 'вггати радюними криками' (позит.). X привгае Y = 'ютота X усвщомлено за допомогою мови психiчно впливае на особу Y i каузуюе Y-ка до
369
розмови або каузуе Y-ка вщчувати впевненють, що X прихильно, по-доброму ставиться до Y. Семи СР: 'вплив', 'каузальшсть', 'направлешсть на об'ект', 'привган-ня'. Типовими для цього ряду е префшси: be- (1 ЛСВ) 3i значенням «посилення яко-стей» [7, с. 82]; um- (1 ЛСВ) 3i значенням «охоплення, покриття, обрамлення» [7, с. 427]. Дiеслова цього ряду е тривалентними, Stim та Exp е ютотами зi значенням «людина», мовна ситуацiя поширена актантами шструменту або засобу, сирконста-нтами часу або способу: Begegnen sie aber zufällig dem obersten Boss im Fahrstuhl, so begrüßt sie (Exp) dieser (Stim) unbedingt [8]. «Однак якщо ви зустртете випадково самого головного боса в лiфтi, то вт обов'язково вас привШае».
3.7. СР 'Поздоровляти' (2 ЛСВ): gratulieren 'поздоровляти' (позит.); beglückwünschen 'поздоровляти' (позит.). X поздоровляе Y = 'ютота X усвщомлено за допомогою мови психiчно впливае на особу Y i каузуюе Y-ка вщчувати приемне почуття вщ того, що X виказуе йому найлiпшi побажання.'. Семи СР: 'вплив', 'каузальшсть', 'направлешсть на об'ект', 'привгтання', 'поздоровлення'. Типовим для цього ряду е префшс: be- (1 ЛСВ) зi значенням «посилення якостей» [7, с. 82]. Дiе-слова цього ряду е тривалентними, Stim та Exp е ютотами зi значенням «людина», мовна ситуащя поширена сирконстантом причини: Ich bin auch erstaunt, wenn mir (Exp) Leute (Stim) zum Geburtstag (Caus) gratulieren [8]. «Я також дивуюся, якщо люди вiтають мене з днем народження». Iнодi Exp може бути тварина: Wir gratulieren einem Tier, ausnahmsweise [8]. «Ми вшаемо тварину, як виняток».
3.8. СР 'Радувати' (2 ЛСВ): freuen 2 'радувати' (позит.); erfreuen 1 'радувати' (позит.). X радуе Y = 'ютота/неютота X неусвщомлено/усвщомлено психiчно впливае на особу Y i каузуюе Y-ка вiдчувати радють.'. Семи СР: 'вплив', 'каузальшсть', 'направлешсть на об'ект', 'радють'. Типовим для цього ряду е префшс: er- (1 ЛСВ) «значення переходу в певний стан» [7, с. 132]. Дiеслова цього ряду е тривалентними, Stim та Exp е ютотами зi значенням людини, тварини або групи ютот, мовна ситуащя поширена актантом шструменту, сирконстантом причини або способу: Daß es heute tatsächlich eingesetzt wird (Caus), freut die angehende Managerin (Exp) besonders (Mod) [8]. «Те, що це дтсно застосовуеться сьогодт, особливо радуе дiвчину, починаючого менеджера».
Дослщження дiеслiвноï лексики в рамках лексико-семантично1 шдгрупи ДПВ зi значенням виклику позитивних емоцш в об'екта на матерiалi шмець^' мови дозволило зробити таю висновки: попри незначну кшькюну представленють ЛСВ (47 ЛСВ), ïxm семантична структура дозволяе рельефно представити модель опису семантики вшх дiеслiв психiчного впливу; ЛСВ мають семантично вмотивоваш префшси, серед яких найбшьш вживаним е префшс be- (13 ЛСВ) зi значенням приведення в будь-який стан; друге мюце посщають префшси an- (6 ЛСВ) та er- (6 ЛСВ) ver- (7 ЛСВ) з загальним значенням змши стану або переходу в певний стан; використання системи семантичних ролей дозволило детально описати семантику ДПВ, визначити ïхню семантичну валентнють та скласти формули тлумачення для синонiмiчних рядiв.
Подальшими перспективами розвитку цiеï теми е розширений аналiз й опис ш-ших СР i тдгруп, якi входять до складу ЛСГ дiеслiв психiчного впливу для ство-рення ïхньоï класифшацп.
370
Список л^ератури
1. Апресян Ю. Д. Исследования по семантике и лексикографии / Юрий Дереникович Апресян. -М. : Языки славянских культур, 2009. - Т. 1: Парадигматика. - 568 с.
2. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка) : [монография] / Юрий Дереникович Апресян. - М. : Наука, 1974. - 377 с.
3. Дадуева Е. А. Общая характеристика каузативных глаголов / Е. А. Дадуева // Вестник СибГУ-ТИ. - 2011. - № 2. - С. 76-81.
4. Психологическая энциклопедия / [под редакцией Р. Корсини, А. Ауэрбаха ; науч. ред. перевода на русск. яз. проф. А. А. Алексеева]. - СПб. : Питер, 2006. - 1876 с.
5. Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь / Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. - СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 639 с.
6. Р1зун В. В. Лшгвютика впливу : [монография] / В. В. Р1зун, Н. Ф. Непийвода, В. М. Корнеев. -К. : Видавничо-полцраф1чний центр «Кшвський ушверситет», 2005. - 148 с.
7. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка / А. Н. Зуев, И. Д. Молчанова, Р. З. Мурясов и др. ; [под рук. М. Д. Степановой]. - М. : Рус. яз., 1979. - 536 с.
8. Deutscher Wortschatz. - Leipzig : Universität Leipzig, Institut für Informatik, Abteilung Sprachverarbeitung, 1998-2012. [Digital]. - Zugriffsmodus : http://corpora.uni-leipzig.de - Bildschirmtitel.
9. Duden. Deutsches Universalwörterbuch [Digital]. - CD-ROM. - Systemvoraussetzungen : Windows : Windows 2000/XP/Vista/7 Mind. 250 MB freier Festplattenspeicher CD-ROM-Laufwerk ; Linux : Getestet unter Suse Linux 11.2 Mind. 250 MB freier Festplattenspeicher CD-ROM-Laufwerk ; Mac : Mac OSX 10.3/10.4/10.5/10.6 Mind. 250 MB freier Festplattenspeicher CD-ROM-Laufwerk - Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, Bibliographisches Institut & Brockhaus AG, 2011. - Bildschirmtitel.
10. Häufigkeit // Duden online. Die Webseite des Verlags Bibliographisches Institut GmbH. [Digital] -Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, Bibliographisches Institut & Brockhaus AG, 2012. -Zugriffsmodus: http://www.duden.de/hilfe/haeufigkeit - Bildschirmtitel.
11. Kutscher S. Kausalität und Argumentalisierung: zur Konstruktionsvarianz bei Psychverben am Beispiel europäischen Sprachen / Silvia Kutscher. - Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 2009 - 266 S.
12. Möller M. Psychische Wirkungsverben des Deutschen // Deutsch als Fremdsprache / Max Möller. -2007. - H. 1. - S. 11-19.
Хрупина А. В. Глаголы вызова у объекта позитивных эмоций / А. В. Хрупина // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 366-371.
Статья посвящена исследованию семантики глаголов психического воздействия (ГПВ) в современном немецком языке, выявлению закономерностей их структурно-семантического развития и созданию их семантической классификации. Основное внимание уделено рассмотрению лексико-семантической подгруппы ГПВ со значением вызова у объекта положительных эмоций и анализу синонимических рядов ГПВ, входящих в ее состав.
Ключевые слова: глаголы психического воздействия, семантическая классификация, лексико-семантическая группа, синонимический ряд.
Khrupina G. Verbs causing positive emotions / G. Khrupina // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 366-371.
The article deals with the semantics of mental influence verbs (MIV) in the contemporary German language, identifies regularities of their structural and semantic development and works out their semantic classification. It focuses mostly on the lexical-semantic subgroup of MIVs causing positive emotions, and consideration of synonymic sets, being a part of the subgroup.
Keywords: mental influence verbs, semantic classification, lexical and semantic group, synonymic set, componential analysis, semantic role.
Поступила в редакцию 22.10.2012 г.
371
