CC BY
11Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 26 (65). № 4, ч. 2. 2013 г. С. 379-385.
УДК 81'37:81'367.624=112.2
Д16СЛОВА ПСИХ1ЧНОГО ВПЛИВУ З1 ЗНАЧЕННЯМ 'ЗМ1НА ТОН1ЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ' У Н1МЕЦЬК1Й МОВ1
Хрупiна Г. В.
Донецький нацональний ун/верситет, м. Донецьк
Стаття присвячена дослiдженню структури дiеслiв псиычного впливу (ДПВ) у сучаснш нiмецькiй мовi. Головну увагу придшено розгляду лексико-семантично! пiдгрупи ДПВ зi значенням «змша тонь чного стану людини», семантичному аналiзу синонiмiчного рядiв дiеслiв, що входять до и складу, i аналiзу окремих ДПВ.
Ключовi слова: дiеслова психiчного впливу (ДПВ), семантичш ролi, валентнiсть дiеслiв, синош-мiчний ряд, формула тлумачення.
Постановка проблеми. Дieслова психiчного впливу (ДПВ) використовуються у мовi для передачi змiни стану iстоти, яю викликаються пiд нефiзичним впливом шшо! iстоти. Вплив характеризуеться як «процес i результат змiни поведiнки людини, И установок, намiрiв, уявлень i оцiнок при взаемоди шшою людиною» [4, с. 37]. Тонус - це «життева активнiсть, рiвень життедiяльностi» [2, с. 1461]. Серед вибра-них зi словникiв сучасно! шмецько! мови ДПВ виявилася невелика кшьюсть таких, що описують психiчний вплив одше! людини на шшу i спричиняють в не! змши то-нiчного стану, тобто зумовлюють в не! тдвищення або зниження тонусу: неспання, сон, втомлення, перевтому та шше. У цш статп даеться спроба семантично! класи-фшацл таких ДПВ.
У 1975 рощ Ю. В. Фоменко виокремив, класифшував i дав загальну характеристику ДПВ у росшськш мовi [7, с. 3-22]. У класифшаци англшських дiеслiв Г. Г. Сильницький розподшив ДПВ в групу «iнформативiв емоцшного впливу» [5, с. 48]. О. В. Падучева визначила ДПВ як «структурне ядро класу дiеслiв емоцш» [3, с. 276]. Макс Мьоллер, який дослщив психiчнi дiеслова ди з точки зору грамати-ки, тдкреслив !хню каузативнiсть i цшеспрямовашсть [13, с. 11-19). Сiльвiя Кучер використала моделi з семантичними ролями i оглянула конструктивну варiативнiсть i реалiзацiю аргументу у так званих «Р8усЬуегЬеи» [11]. Така зацiкавленiсть ДПВ тдкреслюе важливiсть цих дiеслiв для лексикошв сучасних мов i дае можливють розглядати цi дiеслова як мiжмовний феномен.
Досвiд попереднiх дослщжень дозволяе визначити актуальность теми ще! ро-боти, яка зумовлена тим фактом, що шдгрупа ДПВ зi значенням 'змiна тонiчного стану людини' школи не видiлялася й не дослщжувалася як окрема лексико-семантична шдгрупа в шмецькш мовi попри частотнють використання таких ДПВ, численшсть i важливiсть у базовому лексикош носi!в кожно! мови.
Мета статт1 полягае у виведеннi формул тлумачення, аналiзi й описi синонiмiчних рядiв (СР), якi входять до складу шдгрупи зi значенням 'змiна тошчного стану людини', та створеннi семантично! класифшаци ДПВ з таким значенням в шмецькш мовг Отже об'ектом дослщження е ДПВ зi значенням 'змша тонiчного стану людини', а предметом дослдження е вивчення семантичних особ-
ливостей таких дieслiв. Материал дослдження - це лексико-семантичш Bapiaffrn (одне з можливих значень) ДПВ 3i значенням змiни тошчного стану людини як найпростiшi одинищ 1хньо1 смислово! структури, дiбранi шляхом суцшьно! вибiрки з тлумачних одномовних словникiв шмецько! мови [9; 10; 12]. Загальна кшьюсть вибiрки становить 1449 ДПВ, серед яких кшьюсть дiбраних ДПВ зi значенням 'змша тонiчного стану людини' е 30 ДПВ. Текстовi приклади у кшькосп 30 речень взято з вщповщно! кожному дiеслову словниково! статтi Дудена [10], Лангеншайдта [12], лiнгвiстичного порталу корпусу лексики Лейпщгського унiверситету [8] або з порталу Проекту Берлшсько-Бранденбургсько! Академп наук [9]. Переклад семан-тичних тлумачень ДПВ та текстових прикладiв з шмецько! виконано автором.
Основними актантами вшх дiеслiв е суб'ект й об'ект, яю сшввщносяться вiдповiдно зi стимулом (далi Stim), що позначае джерело сприйняття, та експерiенцером (Exp), носiем вiдчуттiв i сприймань, який зазнае iстотних змш. До семантичних валентностей другого плану, слщом за Ю. Д. Апресяном [1, с. 125126], вщносяться засiб Med (вiд англ. medium 'засiб'), iнструмент Instr (вiд англ. instrument 'шструмент'); мета (Dest) вщ англ. destination 'мета') та шшь Кожен ок-ремий синонiмiчний ряд оргашзований так, що ДПВ з штегральною семою завжди сто!ть на початку i дае назву всьому ряду. Наступи лексеми стоять в СР в алфав^ному порядку.
1. Пщгрупа ДПВ зi значенням 'змша тошчного стану людини' базуеться на па-радигматичних вiдношеннях i складаеться з двох мжрогруп: 'пiдвищення тонусу' та 'зниження тонусу'.
1.1. До мшрогрупи ДПВ зi значенням 'шдвищення тонусу' вiдносяться 2 ДПВ, сгрупованих у один СР 'будити, виводити i3 стану сну' (формула тлумачення >X weckt Y<: людина/предмет X усвщомлено псиично впливае на людину Y i каузуе Y до переривання сну i пробудження): wecken 'хтось/щось когось, хто спить, приводить в стан неспання'; aufwecken (jemand/etwas weckt jemanden mit etwas auf) 'хтось/щось приводить когось в стан неспання, будить його вщ сну'. Семи СР: 'вплив', 'каузальнють', 'направленють на об'ект', 'пробудження'.
1.2. Префшс цього ряду е семантично вмотивованим: auf- (одне ДПВ) зi значенням 'початку дп, змiни стану, приведення в якийсь стан' [6, с. 71]: Peter entschuldigte sich, dass er (Stim) sie (Exp) nun aufgeweckt habe mit seinem Gemurkse (Mеd) [10]. >Петер попросив вибачення, що вш розбудив !х своею метушнею<.
1.3. Дiеслова цього ряду е тривалентними з сирконстантом засобу (Mеd) (див. приклад вище) або iнструменту (Instr): Er (Stim) will die Frau (Exp) mit lautem Lied (Instr) wecken, will sie rausschmeißen, aber sie schläft wie tot [12]. >Вш хоче розбудити жшку гучною тснею, хоче li прогнати, але вона спить як мертва<.
2. До м1крогрупи ДПВ зi значенням 'зниження тонусу' вщносяться 28 ДПВ, сгруповаш у 5 СР, а саме: СР 'заспоко!ти' (14 ДПВ), СР 'виснажити' (9 ДПВ), СР 'заколисати, приспати' (3 ДПВ), СР 'забалакати до втоми' (одне ДПВ), СР 'розсла-бити' (одне ДПВ).
2.1. 'заспокоТти' (14 ДПВ; формула тлумачення >X beruhigt Y<: людина/предмет X усвщомлено психiчно впливае на людину Y, приводить Y в стан врiв-новаженосп, розсiюе занепокоення Y-ка i каузуе Y до спокiйного, врiвноваженого
380
стану): beruhigen (jemand/etwas beruhigt _ jemanden) 'хтось/щось впливае на когось так, щоб хтось став знову спокшним тсля того, як вш збудився'; abkühlen (перен.) (jemand/etwas kühlt etwas ab) (перен.) 'хтось/щось впливае на когось так, що його пристрасп, темперамент вгамовуються'; abwiegeln (jemand/etwas wiegelt jemanden ab) 'хтось/щось когось, хто злиться, заспокоюе'; befrieden (jemand/etwas befriedet jemanden) 'хтось/щось заспокоюе когось, приводить у спокшний i мирний настрш, наповнюе миром, внутршшм спокоем'; begöschen (jemand begöscht jemanden) 'хтось заспокоюе когось, заспокшливо на когось впливае'; begütigen (jemand begütigt jemanden) 'хтось словами або жестами впливае заспокшливо на когось, заспокоюе, пом'якшуе'; besänftigen (jemand besänftigt jemanden) 'хтось (особливо словами) впливае так, що той, хто злився або був схвильованим, знову повернувся в нор-мальний стан, хтось заспокоюе когось'; beschwichtigen (jemand/etwas beschwichtigt jemanden/etwas) 'хтось/щось впливае так, щоб чиясь досада, гшв стали слабшими, заспокогти'; dämpfen (перен.) (jemand/etwas dämpft etwas) 'хтось/щось змушуе когось заспокогти свш темперамент'; kirren (jemand kirrt jemanden) 'хтось когось заспокоюе, робить тихим, сумирним, приборкуе'; mäßigen (jemand/etwas mäßigt etwas) 'хтось/щось впливае на когось так, щоб той виявляв сво! почуття трохи менш штен-сивно шж рашше, хтось пом'якшуе, стримуе чийся гшв, темперамент, чи!сь слова, стримуе чшсь бажання, тон голосу'; pazifizieren (jemand/etwas pazifiziert jemanden/etwas) 'хтось когось заспокоюе, умиротворяе'; trösten (jemand tröstet jemanden) 'хтось комусь полегшуе горе, печаль або скорботу тим, що з ним розмов-ляе, допомагае, заспокоюе його'; zähmen (jemand zähmt jemanden) 'хтось когось робить ручним, слухняним'. Семи СР: 'вплив', 'каузальшсть', 'направлешсть на об'ект', 'заспокоення'.
2.1.1. Семантика деяких ДПВ СР 'заспокогти' заснована на метафоричних переносах прямого значення:
a) 'приручати, дресирувати, приборкувати< (2 ДПВ): kirren, zähmen;
b) 'зменшувати (свiтло, вогонь), гасити (полум'я), приглушувати, заглушати (звук); знижувати (голос)' (одне ДПВ): dämpfen;
c) 'зробити щось холоднiшим, охолодити, остудити' (одне ДПВ): abkühlen;
d) 'пом'якшувати, робити м'яким' (одне ДПВ): besänftigen.
2.1.2. Префшси цього ряду е семантично вмотивованими: be- (6 ДПВ) зi значенням 'приведення в певний стан або надання якогсь ознаки' [6, с. 81-82]; ab-(2 ДПВ) зi значенням 'усунення, вилучення, розмежування' [6, с. 36]:
(1) Der Ortspfarrer (Stim) will mit Gebeten (Instr) die Geister (Exp) besänftigen [12]. >Мюцевий священик хоче заспокогти духiв молитвами<;
(2) Er (Stim) versuchte, die erboste Menge (Exp) abzuwiegeln [10]. >Вш намагався втихомирити озлоблений натовп<;
(3) Meine Großmutter wollte ... schimpfen. Aber Maria (Stim) beschwichtigte sie (Exp) [10]. >Моя бабуся хотша вже сваритися. Але Марiя заспокогла in.
2.1.3. Дiеслова цього ряду е тривалентними з актантами засобу (Mеd) та iнструменту (Instr) (див. приклад вище):
(1) Ich (Stim) beruhigte (beschwichtigte) ihn (Exp) mit der Nachricht (Mеd), dass ... [10]. >Я заспокогв (заспокогв) його повщомленням, що ... <;
381
(2) Aber Lehrerin Andrea Syska-Pock (Stim) beruhigt ihre Schülerin (Exp): »Das beherrschen sogar viele Deutsche nicht« [10]. >Але вчителька Андреа Зюка-Пок заспо-коюе свою ученицю: «Навт багато шмщв не можуть це засво!ти»<;
(3) Sie (Stim) ermunterte ihn weder, noch dämpfte sie ihn (Exp) [10]. >Вона Hi тд-бадьорювала його, Hi вгамовувала<.
2.2. 'виснажити' (9 ДПВ; формула тлумачення >X erschöpft Y<: люди-на/предмет X усвщомлено псж!чно впливае на людину Y, послабляе його, знесилюе i каузуе Y до виснаження, до втрати сил): erschöpfen (etwas erschöpft jemanden) 'щось напружуе когось таким чином, що його фiзичнi або розумовi сили повнiстю витрачаються'; aufreiben (etwas reibt jemanden auf) 'щось пред'являе надмiрнi вимо-ги до чшхось сил i можливостей i робить його фiзично i псж!чно слабким'; enervieren (jemand/etwas enerviert jemanden) 'хтось/щось нервово виснажуе когось, позбавляе сил, вимотуе нерви'; entkräften (jemand/etwas entkräftet jemanden auf) 'хтось/щось робить когось слабким'; entmutigen (jemand/etwas entmutigt jemanden) 'хтось позбавляе когось сил займатися чимось'; entnerven (jemand/etwas entnervt jemanden) 'хтось/щось нервово виснажуе когось, позбавляе сил, вимотуе нерви'; ermüden (jemand/etwas ermüdet jemanden) 'щось робить когось втомленим або сон-ним'; strapazieren (jemand/etwas strapaziert jemanden/etwas an) 'хтось/щось (дуже сильно) навантажуе когось, так що той стае хворим, слабким або дуже втомленим'; zermürben (etwas zermürbt jemanden) 'щось дуже напружуе когось довгий час, вщ-шмае надда i робить його внаслщок цього слабким'. Семи СР: 'вплив', 'каузаль-шсть', 'направлешсть на об'ект', 'виснаження'.
2.2.1. Семантика ДПВ цього СР заснована на метафоричних переносах прямого значення:
a) 'повшстю витратити, вичерпати' (одне ДПВ): erschöpfen;
b) 'стерти в кров, знищити' (одне ДПВ): aufreiben;
c) 'тдточувати (камшь), робити рихлим [ламким, м'яким]' (одне ДПВ): zermürben.
2.2.2. Префшси цього ряду е семантично вмотивованими: ent- (3 ДПВ) зi значенням 'вщокремлення, усунення, вилучення' [6, с. 127]; er- (2 ДПВ) зi значенням 'переходу в певний стан' [6, с. 132]; auf- (одне ДПВ) зi значенням 'по-вного витрачання, використання, розподiлу i розтирання чого-небудь' [6, с. 72]; zer-(одне ДПВ) зi значенням 'розподiлу, руйнування, роздроблення' [6, с. 469]:
(1) Die Strapazen (Stim) haben ihn (Exp) völlig, zu Tode erschöpft [12]. >Труднощi повшстю, смертельно його виснажили<;
(2) Das Sprechen (Stim) ermüdete den Schwerkranken (Exp) schnell (Mod) [9]. >Ро-змова швидко втомила важкохворого<.
2.2.3. Дiеслова цього ряду е тривалентними з актантом засобу (Med) та сирконстантом способу (Mod):
(1) Die große Verantwortung (Stim) reibt ihn (Exp) stark (Mod) auf [12]. >Велика вщповщальшсть сильно його виснажуе<;
(2) Ich (Stim) will die Zuhörer (Exp) nicht mit Einzelheiten (Med) ermüden [10]. >Я не хочу втомлювати слухачiв подробицями>.
382
2.3. 'заколисати, приспати' (3 ДПВ; формула тлумачення >X lullt Y eine лю-
дина/предмет X усвщомлено псж!чно впливае на людину Y ритмiчним шумом, на-ствуванням i каузуе Y до сну): einlullen (jemand/etwas lullt jemanden ein) 'хтось/щось (одномаштним шумом або чимось подiбним) когось [м'яко] присип-ляе'; einschläfern (jemand/etwas schläfert jemanden ein) 'хтось/щось когось робить (дуже) сонним, присипляе когось'; lullen (jemand/etwas lullt jemanden) 'хтось/щось наствуе в тихому i одномаштному ршм (або робить щось схоже) i приводить когось в певний стан, що (часпше) призводить до засипання'. Семи СР: 'вплив', 'каузальнють', 'направлешсть на об'ект', 'сон'.
2.3.1. Префшс цього ряду е семантично вмотивованим: ein- (2 ДПВ) 3i значенням Интенсивного впливу на когось' [6, с. 118]: Das gleichmäßige Rauschen (Stim) schläfert mich (Exp) ein [10]. >Рiвномiрний шум присипляе мене<.
2.3.2. Дiеслова цього ряду е тривалентними з актантом шструменту (Instr) та за-собу (Меф:
(1) Drei Kobolde (Stim) lullen sie (Exp) mit Glenn Millers «Mr. Sandman» (Меф und einem Kinnhaken in den Schlummer (Instr) [12]. >Три домовики заколисують ix пiснею Гленна Мшлера «Мiстер Сандман» i ударом в пщборщдя вiдправляють в дрiмоту<;
(2) Ich (Stim) unterdrückte meine Ungeduld, ... schläferte Guy (Exp) damit (Меф ein, und nagelte ihn dann^fest [10]. >Я стримала свое нетертння, ... чим приспала пи-льнiсть Гая i мщно його впiймала<.
2.4. 'забалакати, забазiкати до втоми' (одне ДПВ; формула тлумачення >X belabert Ye. людина X усвiдомлено псиxiчно впливае на людину Y пустою розмо-вою i каузуе в Y втомлення): belabern (jemand belabert jemanden mit etwas) 'хтось намагаеться переконувати когось базшанням, чим його втомлюе<. Семи СР: 'вплив', 'каузальнiсть', 'направлешсть на об'ект', 'втомлення', 'пуста розмова'.
2.4.1. Префшс цього ДПВ е семантично вмотивованим: be- (одне ДПВ) зi значенням 'приведення в певний стан або надання якоюь ознаки' [6, с. 81-82]: Sie (Stim) belaberten die Frau (Exp), doch endlich ihr Wissen preiszugeben [10]. >Вони за-балакали жiнку, щоб нарештi розкрити, що вона знае<.
2.4.2. Дiеслова цього ряду е тривалентними з актантом засобу (Med): Typen, die (Stim) ... mich (Exp) mit ihren Beziehungsproblemen und sonstigen Schwierigkeiten (Med) belabern [10]. >Типи, як ... забалакали мене проблемами сво!х вщносин i ш-шими труднощами<.
2.5. 'розслабити' (одне ДПВ; формула тлумачення >X entspannt Y<: люди-на/предмет X усвщомлено псиxiчно впливае на людину Y i каузуе Y до розслаблення): entspannen (jemand/etwas entspannt jemanden) 'хтось/щось робить когось на деякий час вщьним вщ навантаження, так що вш може вiдпочивати'. Семи СР: 'вплив', 'каузальнють', 'направленiсть на об'ект', 'розслаблення'.
2.5.1. Префшс цього ряду е семантично вмотивованим: ent- (одне ДПВ) зi значенням 'вщокремлення, усунення, вилучення' [6, с. 127]: Er (Stim) konnte seine Talkgäste (Exp) entspannen, wenn die vor Anspannung zu erstarren drohten [8]. >Вш мш розслабити сво!х гостей в розмов^ якщо тi вже погрожували застигнути вiд напруги<.
383
2.5.2. ДПВ е двовалентним з сирконстантом способу (Mod): Lesen (Stim) entspannt mich (Exp) gut (Mod) [10]. >Читання добре розслабляе мене<.
3. Дослщження дiеслiвноi лексики в рамках лексико-семантично! пiдгрупи ДПВ зi значенням виклику нейтральних емоцш в об'екта на матерiалi шмецько! мови дозволило зробити таю висновки:
a) попри незначну кшьюсну представлешсть ДПВ зi значенням >змша тонiчного стану людини< (30 ДПВ з 1449 вщбраних), Гхня семантична структура дозволяе рельефно представити модель опису семантики вшх дiеслiв психiчного впливу;
b) префiкси цих ДПВ е семантично вмотивованими, серед них найбшьшу кшь-кiсть мають дiеслова з префiксом be- (7 ДПВ), ent- (3 ДПВ), ab- (2 ДПВ), auf- (2 ДПВ), ein- (2 ДПВ), er- (2 ДПВ);
c) майже третина ДПВ (вюм з тридцяти) входить в шдгрупу в переносному значенш; це обумовлено тим, що психiчний вплив часто передаеться в мовi за до-помогою метафоричних переносiв прямого значення;
d) використання системи семантичних ролей дозволило описати семантику ДПВ, визначити Гхню семантичну валентнiсть та скласти формули тлумачення для синонiмiчних рядiв; загальною формулою тлумачення для щеГ мiкрогрупи е формула: >X змшюе тончний стан Y-кас ютота/неютота X усвщомлено/неусвщомлено психiчно впливае iстоту Y i каузуюе в Y-ка зниження або тдвищення життевого тонусу;
e) 5 СР з 6 ще! мшрогрупи е тривалентними, один СР - двовалентним, окрiм основних актантiв стимула i експерiенцера у мовнiй ситуаци присутнi актанти засо-бу (Med) (в чотирьох СР) та шструменту (Instr) (у двох СР); сирконстанти способу (Mod) (в двох СР);
f) загальш семи пiдгруп е семи 'вплив', 'каузальшсть', 'направленють на об'ект' + iдентифiкацiйна iнтегральна сема для кожного СР;
g) найчисленшшим серед СР е СР 'заспокоювати' (14 ДПВ) з причини най-бiльш розвинуто! синошмп, що вщбулася завдяки тому, що заспокоювання викликае сильну реакщю зi сторони експерiенцера i може бути iнструментом свщомого або несвiдомого впливу на особистють.
Подальшими перспективами розвитку щеГ теми е розширений аналiз й опис шших СР i пiдгруп, яю входять до складу ЛСГ дiеслiв психiчного впливу для ство-рення 1хньо1 семантично! класифiкацii.
Список л1тератури
1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка) : [монография] / Ю. Д. Апресян. - М. : Наука, 1974. - 377 с.
2. Великий тлумачний словник сучасноГ украГнськоГ мови (з дод. i допов.) / [уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. : 1ршнь, ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
3. Падучева Е. В. Динамические модели в семантике лексики : [монография] / Е. В. Падучева. -М. : Языки славянской культуры, 2004. - 608 с.
4. Изун В. В. Шнгвгстика впливу : [монографш] / В. В. Изун, Н. Ф. Непийвода, В. М. Корнеев. -К. : Видавничо-полцраф1чний центр «Кигвський ушверситет», 2005. - 148 с.
5. Сильницкий Г. Г. Семантические классы глаголов в английском языке : [монография] / Г. Г. Сильницкий. - Смоленск : СГПИ им. К. Маркса, 1986. - 112 с.
6. Словарь словообразовательных элементов немецкого языка / [А. Н. Зуев, И. Д. Молчанова, Р. З. Мурясов и др.] ; [под рук. М. Д. Степановой]. - М. : Рус. яз., 1979. - 536 с.
384
7. Фоменко Ю. В. Глаголы психического воздействия в русском языке / Ю. В. Фоменко // Вопросы теории русского языка. - Новосибирск, 1975. - № 119. - С. 3-22.
8. Deutscher Wortschatz. - Leipzig : Universität Leipzig, Institut für Informatik, Abteilung Sprachverarbeitung, 1998-2012. [Digital]. - Zugriffsmodus : http://corpora.uni-leipzig.de -Bildschirmtitel.
9. Diditales Wörterbuch der Deutschen Sprache. - Ein Projekt der Berlin-Brandenburgischen Akademie der Wissenschaften : www.dwds.de
10. Duden. Deutsches Universalwörterbuch [Digital]. - CD-ROM. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, Bibliographisches Institut & Brockhaus AG, 2011. - Bildschirmtitel.
11. Kutscher S. Kausalität und Argumentalisierung: zur Konstruktionsvarianz bei Psychverben am Beispiel europäischen Sprachen / Silvia Kutscher. - Tübingen : Max Niemeyer Verlag, 2009 - 266 S.
12. Langenscheidt e-Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache [Digital] // Dieter Götz, Günther Haensch, Langenscheidt-Redaktion, Hans Wellmann. - CD-ROM zur Version 5.0, Redaktion 3. -Berlin / München : Langenscheidt KG, 2010 - Bildschirmtitel.
13. Möller M. Psychische Wirkungsverben des Deutschen / Max Möller // Deutsch als Fremdsprache. -2007. - H. 1. - S. 11-19.
Хрупина А. В. Глаголы психического воздействия со значением 'изменение тонического состояния человека' в немецком языке / А. В. Хрупина // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2013. - Т. 26 (65), № 4, ч. 2. - С. 379-385.
Статья посвящена исследованию структуры глаголов психического воздействия (ГПВ) в современном немецком языке. Главное внимание уделено рассмотрению лексико-семантической подгруппы ГПВ со значением 'изменение тонического состояния человека', семантическому анализу синонимических рядов, которые входят в её состав, и анализа отдельных ГПВ.
Ключевые слова: глаголы психического воздействия (ГПВ), семантические роли, валентность глаголов, синонимический ряд, формула толкования.
Khrupina G. V. The mental influence verbs with the meaning of change of the tonic condition of a person in German language / G. V. Khrupina // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65), No 4, part 2. - P. 379-385.
The article deals with the structure of mental influence verbs (MIV) in the contemporary German language. It focuses mostly on the lexical-semantic subgroup of MIVs with the meaning of change of the tonic condition of a person, on the semantic analysis the synonymic sets of the verbs, being a part of it, and on the analysis of individual MIVs.
The experience of previous studies makes it possible to state the topicality of the research, determined by the fact that the MIV subgroup has never been singled out and studied as an individual lexical-semantic subgroup in German despite the frequency of use of such MIVs, their number and importance for the basic lexis of native speakers of each language.
The aim of the article consists in deriving interpretation formulas, analysing and describing the sets of synonyms (SR), included into the subgroup MIV which denote change of the tonic condition of a person, and developing semantic classification of VMA with such meaning in German.
The stated aim necessitates solving of the following objectives: 1) identify and allocate all MIV of modern German with the meaning of change of the tonic condition of a person into sets of synonyms , identify their classification types; 2) describe the semantic meaning of each VMA; 3) derive the interpretation formula for each set of synonyms; 4) single out common semantically motivated prefixes for VMA of sets of synonyms; 5) identify the valence of VMA; 6) describe the semantics of VMA in a sentence by means of semantic roles.
Key words: mental influence verbs (MIVs), semantic roles, valency of verbs, synonymic set, interpretation formula.
Поступила в редакцию 29.10.2013 г.
385
