CC BY
24
УДК 597.554.3:636.085.
Храбко М. I., астрант© 1нститут бюлогп тварин НААН
ВМ1СТ НЕЕТЕРИФ1КОВАНИХ ФОРМ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ТКАНИНАХ КОРОП1В ЗА ЗГОДОВУВАННЯ РШАКОВО1 ОЛП ТА
СУЛЬФАТУ ЦИНКУ
У печгнцг коропгв, якг в складг комбгкорму отримували ртакову олЮ та ртакову олЮ з сульфатом цинку, за рахунок полтенасичених жирних кислот родини п-3 е тенденц1я до зростання вм1сту неетерифжованих форм жирних кислот. Одночасно у нт зростае ттенсивтсть перетворень лтолево'г та лтоленовог кислот в гх быьш довголанцюгов\ I быьш ненасичен пох\дн\. У скелетних м 'язах наведених вище коропгв за рахунок насичених, мононенасичених г полтенасичених жирних кислот суттево тдвищуеться р1вень неетерифжованих форм жирних кислот. Одночасно у них зростае ттенсивтсть перетворень лгнолевог кислоти в гг быьш довголанцюгов\ I быьш ненасичеш пох\дт.
Ключо^^ слова: коропи, ртакова ол1я, сульфат цинку, жирш кислоти
Вступ. Збагачення стандартних гранульованих комбiкормiв олiями, насамперед ртаковою, позитивно впливае на трансформацш жирних кислот iз травного каналу в кров i тканини та рют i вгодоватсть коротв [1, 2]. Це пояснюеться наявшстю в олiях, насамперед у ртаковт, велико! кшькост ненасичених, зокрема полтенасичених, жирних кислот родин п-6 ^ особливо, п-3 [1, 3]. Однак велика кшьюсть ненасичених, зокрема полтенасичених, жирних кислот в органiзмi коротв сприяе посиленню !х перекисного окиснення
[4, 5].
Треба вщм^ити, що жирш кислоти у тканинах коротв знаходяться в етерифжовант (в ефiрному зв'язку з спиртами - глщерилом i холестеролом), неетерифшовант та анюннт (зв'язанi з катюнами) формах [4]. Рiвень неетерифiкованих форм жирних кислот у тканинах коротв залежить вщ iнтенсивностi процесiв !х обмiну (етерифжаци, окиснення, зв'язування з катiонами) [4, 6]. У лiтературi вiдсутнi данi щодо впливу тдвищено! кiлькостi цинку в комбiкормi на вмют неетерифшовано! форми жирних кислот у тканинах коротв.
Перед нами стояло завдання вивчити вплив тдвищено! юлькосп цинку в стандартному гранульованому комбжорм^ збагаченому ртаковою олiею, на рiвень неетерифiкованих жирних кислот.
Методика та умови проведення дослщжень. Дослщження проведенi на ставах Львiвсько! дослщно! станцi! 1нституту рибного господарства НААН. У
© Науковий кер1вник
Храбко М. I., 2011
- докт. с г. наук, Р1в1с Й. Ф.
юнщ л^нього перюду вирощування риб було сформовано три групи дворiчок коротв. Кожна група коротв вирощувалася у ставках площею 0,10 га з незалежним водопостачанням. Щiльнiсть посадки коропiв у ставках складала 1500 екз/га. Коропи кожно! групи щоденно о 800 годинi ранку отримували стандартний гранульований комбiкорм у розрахунку 5 % вщ маси тiла. Перша група коротв була контрольною та отримувала наведений вище комбiкорм, який мютив у своему складi 30 мг/кг цинку. Друга та третя групи коротв була дослщними. Причому, друга група коротв отримувала комбжорм, збагачений ршаковою олiею у кiлькостi 5 % вщ його маси. Третя група коротв отримувала комбжорм, збагачений ршаковою олiею у кiлькостi 5 % вщ його маси та сульфатом цинку з таким розрахунком, щоб вмiст цього елементу в ньому становив - 80 мг/кг. Дослщ тривав 45 днiв. У юнщ до^ду була визначена маса тша коропiв iз кожно! групи. Крiм того, iз кожно! групи коротв були ввдбрат по три особини. Шсля декапiтацi!' останнiх, для лабораторних дослщжень вiдiбранi зразки печшки та скелетних м'язiв. У ввдбраних зразках наведених вище тканин коротв визначалась концентрацiя неетерифiкованих форм жирних кислот [7].
Результати дослщжень. Встановлено, що в печiнцi коропiв I дослщно! групи, яким згодовували стандартний гранульований комбжорм, збагачений рiпаковою олiею, порiвняно з коропами контрольно! групи, яю отримували комбiкорм без добавок, дещо зростае загальна кiлькiсть неетерифжованих форм жирних кислот (табл. 1).
З наведено! вище таблищ видно, що вона зростае насамперед за рахунок полшенасичених жирних кислот. При цьому зменшуеться вмiст неетерифiкованих форм насичених i мононенасичених жирних кислот.
У печшщ коропiв I дослщно! групи, порiвняно з коропами контрольно! групи, вмют неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот зростае за рахунок жирних кислот родини п-3 (1104,5 проти 983,1 г-3/кг). При цьому рiвень неетерифжованих форм полiненасичених жирних кислот родини п-6 мае тенденщю до зниження (311,2 проти 315,9 г-3/кг). Це призводить до рiзкого зростання вiдношення неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 1).
Також у печшщ коротв I дослщно! групи, порiвняно з коропами контрольно! групи, вмшт неетерифшованих форм насичених жирних кислот зменшуеться за рахунок жирних кислот з парним (128,3 проти 178,2 г-3/кг) i непарним (0,6 проти 1,2) числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, а мононенасичених - жирних кислот родин п-7 (6,8 проти 8,8) i п-9 (73,8 проти 100,4 г-3/кг). У печшщ коротв П дослщно! групи, яким згодовували стандартний гранульований комбжорм, збагачений ршаковою олiею та сульфатом цинку, порiвняно з коропами контрольно! групи, яю отримували комбжорм без добавок, також дещо пщвищуеться рiвень неетерифжованих форм жирних кислот (табл. 1). З наведено! вище таблищ видно, що вш також пщвищуеться насамперед за рахунок полшенасичених жирних кислот. При цьому зменшуеться концентращя неетерифжованих форм насичених i
мононенасичених жирних кислот.
Таблиця 1
Р1вень окремих неетерифжованих жирних кислот у печшщ коротв г -3/кг натурально! маси, M±m, n=3
Жирш кислоти та !х код Контрольна група (ОР) 1 дослщна (ОР+5 % рiпаковоi олп) П досл1дна (ОР+5 %ршаково!' ол1!' +112 мг/кг сульфату цинку)
Лауринова, 12:0 0,9±0,06 0,6±0,06 0,6±0,05
М1ристинова, 14:0 6,8±0,12 5,3±0,12*** 5,4±0,12
Пентадеканова, 15:0 1,2±0,06 0,6±0,05*** 0,6±0,06***
Пальмгганова, 16:0 116,7±2,56 73,9±1,48*** 74,6±1,39***
Пальмггоолешова, 16:1 8,8±0,12 6,8±0,11*** 6,9±0,11***
Стеаринова, 18:0 27,6±0,70 21,2±0,83** 21,1±0,92**
Оле!нова, 18:1 54,9±2,54 41,4±1,07** 42,1±1,09**
Лшолева, 18:2 108,5±1,04 83,2±1,24*** 83,9±1,13***
Лшоленова, 18:3 99,7±1,52 54,8±1,31*** 56,3±1,40***
Арахшова, 20:0 26,2±1,07 27,4±0,81 28,1±0,72
Ейкозаенова, 20:1 45,5±1,11 32,4±1,05*** 32,9±1,03***
Ейкозадиенова, 20:2 41,4±0,98 31,1±0,87*** 32,0±0,81***
Ейкозатриенова, 20:3 28,8±0,86 33,8±0,66 34,5±0,52**
Арахщонова, 20:4 119,4±2,86 141,7±1,85** 144,2±1,76***
Ейкозапентаенова, 20:5 108,2±1,22 127,1±1,33*** 129,5±1,367**
Ерукова, 22:1 - - 0,46±0,03
Докозадиенова, 22:2 17,7±0,66 21,3±0,84* 22,0±0,81*
Докозатриенова, 22:3 83,4±0,95 99,0±1,33*** 101,1±1,37***
Докозатетраенова, 22:4 107,0±2,83 144,8±1,82** 148,6±1,56**
Докозапентаенова, 22:5 224,0±2,95 270,6±5,93** 278,4±6,31***
Докозагексаенова, 22:6 360,8±11,41 408,3±6,45* 415,7±4,04*
Загальний р1вень жирних кислот 1587,57 1625,14 1659,27
в т. ч. насичеш 179,35 128,9 130,42
мононенасичеш 109,23 80,58 82,39
полшенасичеш 1298,99 1415,66 1446,46
п-3 /п-6 3,11 3,54 3,56
У печiнцi коротв П дослiдно! групи, порiвняно з коропами контрольно! групи, рiвень неетерифжованих форм полiненасичених жирних кислот пщвищуеться за рахунок жирних кислот родини п-3 (1129,8 проти 983,1 г-3/кг). При цьому вмiст неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-6 не змiнюеться (316,7 проти 315,9 г-3/кг). Це також призводить до рiзкого зростання вiдношення неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 1).
У печшщ коротв П дослщно! групи, порiвняно з коропами контрольно! групи, концентращя неетерифжованих форм насичених жирних кислот зменшуеться за рахунок жирних кислот з парним (129,8 проти 178,2 г-3/кг) i непарним (0,6 проти 1,2) числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, а мононенасичених - жирних кислот родин п-7 (6,9 проти 8,8) i п-9 (75,5 проти
100,4 г-3/кг). Одночасно, в печшщ коротв I i П дослщно! груп, яю в складi комбiкорму отримували вщповщно рiпакову олiю та рiпакову олш з сульфатом цинку, порiвняно з печшкою коропiв контрольно! групи, яким згодовували комбiкорм без добавок, зростае штенсившсть перетворень неетерифiкованих форм лшолево! (0,36 i 0,36 проти 0,52) та лшоленово! (0,52 i 0,52 проти 1,12) в !х бшьш довголанцюговi та бiльш ненасиченi похщш.
У скелетних м'язах коропiв I дослщно! групи, яким згодовували стандартний гранульований комбжорм, збагачений рiпаковою олiею та сульфатом цинку, порiвняно з коропами контрольно! групи, яю отримували комбжорм без добавок, суттево збшьшуеться загальна кiлькiсть неетерифiкованих форм жирних кислот (табл. 2).
Таблиця 2
Вмкт окремих неетерифжованих жирних кислот у скелетних м'язах
коротв г -3/кг натурально! маси, М±т, п=
1 дослщна П дослвдна
Жирш кислоти Контрольна група (ОР+5 % ршаково! (ОР+5 "/оршаково!
та !х код (ОР) оли) олл+ 112 мг/кг
сульфату цинку)
Лауринова, 12:0 0,4±0,06 0,7±0,05** 0,7±0,05**
М1ристинова, 14:0 2,1±0,12 5,6±0,11*** 5,7±0,12***
Пентадеканова, 15:0 0,4±0,05 0,8±0,05** 0,8±0,05**
Пальмггинова, 16:0 31,6±1,05 42,4±1,38** 43,7±0,76***
Пальмггооле!нова, 16:1 2,5±0,11 4,1±0,20** 4,3±0,20***
Стеаринова, 18:0 6,6±0,17 11,8±0,73** 12,4±0,69***
Оле!нова, 18:1 242,4±7,78 341,4±12,03** 346,5±12,12*
Лшолева, 18:2 41,3±1,07 48,2±1,16* 50,6±1,28**
Лшоленова, 18:3 28,0±0,92 34,4±1,20* 36,5±0,89**
Арахшова, 20:0 25,5±8,71 16,4±1,29 17,5±1,21
Ейкозаенова, 20:1 37,3±0,98 49,1±1,32** 50,1±1,15***
Ейкозадиенова, 20:2 19,7±0,63 32,6±1,03*** 33,6±1,05***
Ейкозатриенова, 20:3 11,2±0,55 12,3±0,45 12,8±0,40
Арахщонова, 20:4 15,5±0,72 24,2±0,50*** 25,0±0,69***
Ейкозапентаенова, 20:5 25,3±1,04 30,9±1,41* 32,4±1,33*
Ерукова, 22:1 - - слщи
Докозадиенова, 22:2 2,4±0,17 2,5±0,08 2,6±0,08
Докозатриенова, 22:3 2,7±0,11 3,2±0,11** 3,4±0,11*
Докозатетраенова, 22:4 5,6±0,14 7,3±0,26** 7,8±0,20**
Докозапентаенова, 22:5 14,0±0,80 19,3±1,12* 20,7±1,10**
Докозагексаенова, 22:6 31,2±1,03 37,5±1,15* 38,9±1,12**
Загальний вм1ст
жирних кислот 545,7 724,1 745,4
в т. ч. насичеш 66,60 77,07 80,2
мононенасичеш 282,2 394,6 400,9
полшенасичеш 196,9 252,4 264,3
п-3/п-6 1,18 1,10 1,12
З таблиц 2 видно, що вона збшьшуеться за рахунок насичених, мононенасичених i полiненасичених жирних кислот. Причому рiвень неетерифiкованих форм насичених жирних кислот пщвищуеться за рахунок
жирних кислот з парним (76,3 проти 66,2 г-3/кг) i непарним (0,8 проти 0,4) числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених - жирних кислот родин п-7 (4,1 проти 2,5) i п-9 (390,5 проти 279,7), а полшенасичених жирних кислот родини п-3 (132,6 проти 106,8) i п-6 (119,8 проти 90,1 г-3/кг). Це суттево не змiнюе вщношення неетерифiкованих форм полiненасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 2).
У скелетних м'язах коротв П дослщно! групи, яким згодовували стандартний гранульований комбiкорм, збагачений рiпаковою олiею та сульфатом цинку, порiвняно з коропами контрольно! групи, яю отримували комбiкорм без добавок, також суттево зростае вмют неетерифiкованих форм жирних кислот (табл. 2). З наведено! вище таблиц видно, що вш також зростае насамперед за рахунок насичених, мононенасичених i полiненасичених жирних кислот.
У печшщ коропiв П дослщно! групи, порiвняно з коропами контрольно! групи, концентращя неетерифiкованих форм насичених жирних кислот збшьшуеться за рахунок жирних кислот з парним (79,4 проти 66,2 г-3/кг) i непарним (0,8 проти 0,4), мононенасичених - жирних кислот родин п-7 (4,3 проти 2,5) i п-9 (396,8 проти 279,7), а полшенасичених - жирних кислот родини п-3 (139,7 проти 106,8) i п-6 (124,6 проти 90,1 г-3/кг). Це не змшюе вщношення неетерифжованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 2).
Одночасно, в скелетних м'язах коротв I i П дослщно! груп, яю в складi комбшорму отримували вщповщно ршакову олш та ршакову олш з сульфатом цинку, порiвняно з скелетними м'язами коротв контрольно! групи, яким згодовували комбжорм без добавок, не змшюеться штенсившсть перетворень неетерифiковано! форми лшолево! кислоти (0,35 i 0,35 проти 0,36), але зростае лшоленово! (0,67 i 0,68 проти 0,85) в !х бiльш довголанцюговi та бшьш ненасиченi похiднi.
Зростання загального вмiсту неетерифiкованих форм жирних кислот у печшщ та, особливо, скелетних м'язах коротв, яю в складi комбжорму отримували рiпакову олiю та ршакову олш з сульфатом цинку, може вказувати на пщвищення забезпеченост !х органiзму легкодоступною енергiею [1, 4]. Разом з тим дещо бшьша юльюсть неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот родин п-3 i п-6 у печшщ та скелетних м'язах коротв, яким у складi комбжорму згодовували ршакову олш з сульфатом цинку, порiвняно з коропами, яю в складi комбiкорму споживали тiльки рiпакову олiю, може вказувати на зменшення !х перекисного окиснення та забезпеченостi органiзму риб структурними i бiологiчно активними компонентами [3, 8].
Висновки:
1. У печiнцi коропiв дослiдних груп, якi в складi комбiкорму отримували рiпакову олш та ршакову олш з сульфатом цинку, за рахунок полшенасичених жирних кислот родини п-3 е тенденщя до зростання вмюту неетерифжованих форм жирних кислот. Одночасно у нш зростае штенсившсть перетворень лшолево! та лшоленово! кислот в !х бшьш довголанцюговi i бшьш ненасичеш похщт.
2. У скелетних м'язах коротв дослщних груп, яю в CKnaAi комбшорму отримували ршакову олiю та pinaKOBy олш з сульфатом цинку, за рахунок насичених, мононенасичених i полiненaсичених жирних кислот суттево пiдвищyeться piвень неетерифжованих форм жирних кислот. Одночасно у них зростае штенсившсть перетворень лшолево! кислоти в И бiльш довголaнцюговi i бiльш ненaсиченi похiднi.
Лггература
1. Сорвачев К. Ф. Основы биохимии питания рыб / К. Ф. Сорвачев. — М. : Легкая и пищевая промышленность, 1982. — 247 с.
2. Тютюнников Б. Н. Химия жиров / Тютюнников Б. Н. - М. : Колос, 1992. — 154 с.
3. Цап М. М. Концентращя неетерифжованих форм жирних кислот в оpгaнiзмi та ркт коропа за згодовування фyзiв та олш / М. М. Цап // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. — Львiв-Обpошино, 2006. — Вип. 48, Ч. II. — С. 88—98.
4. Обмш лшвдв у риб. I. I. Грициняк, К. Б.Смоляншов, В. Г.Янович, В. В. Влiзло - Львiв: Тpiaдa плюс, 2010.-336 с.
5 .Цап М. М. Особливост жирнокислотного живлення коропа / М. М. Цап, Й. Ф. Рiвiс // Науково-техшчний бюлетень ГБТ УААН. — Львiв, 2006. — Вип. 7, № 1, 2. — С. 103—108.
6. Цап М. М. Жирнокислотний склад скелетних м'язiв i ршт коропа при додаванш до ращону рослинних олiй i фyзiв / М. М. Цап, Й. Ф. Рiвiс // Рибне господарство. — Кшв, 2006.— Вип. 65. — С. 157—163.
7. Рiвiс Й. Ф., Данилик Б. Б. Гaзохpомaтогpaфiчне визначення високомолекулярних неетеpифiковaних жирних кислот в бюлопчному мaтеpiaлi // Украшський бiохiмiчний журнал. - 1997. - Т. 69, № 1. - С. 79 - 83.
8. Смоляншов К. Б. Бюлопчна роль полшенасичених жирних кислот / К. Б. Смоляншов, Р. П. Параняк, В. Г. Янович // Бюлопя тварин. — 2002. — Т. 4, № 1-2. — С. 16—30.
Summary M. Khrabko
NONSATURATED FATTY ACID CONTENT IN CARPS TISSUES AT FEEDING RAPESEED OIL AND THE OF ZINC SULFATE
In the liver of carp which with feed stock received raps oil and raps oil with zinc sulfate, due to polyunsaturated fatty acids of n-3 family there is tendency to increasing content of nonsaturatedforms of fatty acids. At the same time it increases the intensity of the transformation of linoleic and linolenic acids in their more long chain and more unsaturated derivatives. In skeletal muscles above carps by saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids significantly increased the level nonsaturated of fatty acids. At the same time they increased the intensity of the transformation of linoleic acid in its more long chain and more unsaturated derivatives.
Стаття надшшла до редакцИ 15.04.2011
