Рівень жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м’язах різнопородних груп коропа за впливу настойки ехінацеї пурпурової Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК УДК 597-1.05:639.371.52

Дерень О.В., молодший науковий ствроб^ник, астрант © 1нститут рибного господарства УААН, м. Кигв

Р1ВЕНЬ ЖИРНИХ КИСЛОТ ЗАГАЛЬНИХ Л1П1Д1В У СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗАХ Р1ЗНОПОРОДНИХ ГРУП КОРОПА ЗА ВПЛИВУ НАСТОЙКИ

ЕХШАЦЕ1 ПУРПУРОВО1

У скелетних м 'язах помкного рамчастого та люблтського лускатого коротв i коропо-сазанового ггбриду, яким згодовували комбжорм, збагачений спиртовою настойкою ехтацег пурпуровог, зростае вмкт жирних кислот загальних лiпiдiв. Це вiдбуваеться за рахунок насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот При цьому, в скелетних м 'язах вiрогiдно збыьшуеться ктьтсть быьш довголанцюговог та быьш ненасиченог похiдног лтоленовог кислоти (родина кислот n-3) - арахiдоновог кислоти.

Ключовi слова: ехтацея пурпурова, любтський рамчастий короп. любтський лускатий короп, коропо-сазановий гiбрид, полтенасичет жирт кислоти

Вступ. На сьогодш в Укра!ш широкого використання в тваринництвi набувають бюлопчно активш препарати рослинного походження, що мають iмуностимулюючу, протизапальну, антисептичну дш [1]. Саме до них вщноситься ехшацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.) Moench), вплив бюлопчно активних речовин яко! на обмшш процеси в органiзмi та ркт тварин активно вивчаеться [2,3].

В лiтературi вщсутш даш щодо впливу ехшаце! пурпурово! на концентрацш жирних кислот у скелетних м'язах коропа..

Виходячи з наведеного вище, перед нами стояло завдання дослщити вплив згодовування настойки ехшаце! пурпурово! в складi основного рацюну на обмшш процеси жирних кислот загальних лшвдв у печшщ рiзнопорiдних груп коропа..

Матер1ал i методи. Дослiдження проведенi на дволiтках помкного рамчастого, любiнського лускатого коропiв i коропо-сазанового гiбриду на протязi вегетацшного перiоду (травень - серпень мкящ). Вивчали вмiст жирних кислот загальних лшвдв в !х скелетних м'язах за впливу згодовуваного стандартного гранульованого комбжорму, збагаченого оптимальною дозою (0,5 мл/кг живо! маси риб) спиртово! настойки ехшаце! пурпурово!. Дослщш групи отримували даний корм тричi на сезон:10-ти денними курсами з 10-ти денними перервами. В перервах згодовували стандартний комбжорм. Контрольш групи отримували стандартний комбжорм протягом всього вегетацшного перюду.

У кшщ дослщу в риб контрольно! та дослщно! груп вщбирали зразки скелетних м'язiв, в яких визначали вмiст жирних кислот загальних лшвдв [4, 5].

© Дерень О.В., 2009

59

Для цього загальш лшщи i3 скелетних m^3Îb риб екстрагували за Фолчем сумшшю хлороформу та метанолу у вщношенш 2:1. Далi загальнi лiпiди омилювали та отримаш жирнi кислоти метилювали. Отримаш метиловi ефiри жирних кислот загальних лiпiдiв роздiляли методом газорiдинноï хроматографа. Для дослiджень використали газорiдинний хроматограф "Chrom-5" (Чехiя). При визначеннi вмкту окремих вищих жирних кислот загальних лшвдв користувались поправочними коефiцieнтами, яю знаходили методом внутрiшнього нормування.

Отримаш числовi данi опрацьованi статистично за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.

Результати дослщження. Встановлено, що в скелетних м'язах дослщних груп, порiвняно до контрольних груп, е тенденцiя до зростання загального вмiсту жирних кислот за рахунок як насичених, так i ненасичених жирних кислот (табл.).

Рiвень насичених жирних кислот загальних лшдав у скелетних м'язах дослщних груп порiвняно до контрольних груп мае тенденцш до пщвищення за рахунок кислот з парним (вщповщно до 2,45, 2,51 i 2,45 проти 2,39, 2,45 i 2,36 г/кг натурально'' маси) i непарним (вщповщно до 0,03, 0,04 i 0,03 проти 0,02, 0,03 i 0,02 г/кг натурально'' маси) числом вуглецевих атомiв у ланцюгу. Вмют ненасичених жирних кислот загальних лшдав у скелетних м'язах уЫх дослщних груп мае тенденцш до зростання за рахунок мононенасичених жирних кислот родин n-7 (вщповщно до 0,18, 0,19 i 0,16 проти 0,15, 0,16 i 0,13 г/кг натурально'' маси) i n-9 (вщповщно до 6,68, 6,65 i 6,75 проти 6,51, 6,52 i 6,41 г/кг натурально'' маси) i полшенасичених жирних кислот родин n-3 (вщповщно до 5,12, 4,87 i 4,69 проти 4,56, 4,47 i 4,25 г/кг натурально'' маси) i n-6 (вщповщно до 3,52, 3,43 i 3,37 проти 3,30, 3,28 i 3,14 г/кг натурально'' маси). При цьому, у скелетних м'язах уЫх дослщних груп порiвняно до контролю зростае вщношення полшенасичених жирних кислот родини n-3 до полшенасичених жирних кислот родини n-6 (табл.).

У скелетних м'язах дослщно' групи зменшуеться штенсившсть перетворення лшолево' кислоти в и бшьш довголанцюговi та бшьш ненасичеш похщш (вщповщно до 2,59, 2,73 i 2,70 проти 2,84, 2,90 i 2,97). Суттево не змшюеться штенсившсть перетворення лшоленово! кислоти в и бшьш довголанцюговi та бшьш ненасичеш похщш (вщповщно до 0,34, 0,35 i 0,34 проти 0,34, 0,34 i 0,34).

З таблищ видно, що при цьому в скелетних м'язах дослщних груп помкного рамчастого та любшського лускатого коротв, вiрогiдно зростае вмют родоначальнищ полшенасичених жирних кислот родини n-6 - лшолево! кислоти. Одночасно в скелетних м'язах уЫх дослщних груп вiрогiдно збшьшуеться концентращя бшьш довголанцюгово' та бшьщ ненасичено' похщно! лшолево! кислоти - арахщоново! кислоти.

З таблищ також видно, що в скелетних м'язах уЫх дослщних груп вiрогiдно не змшюеться рiвень родоначальнищ полшенасичених жирних кислот

60

Таблиця

Вмкт жирних кислот загальних лтЫв у скелетних м'язах досл1лних груп коротв, г/кг натурально! маси (М±т, п=3).

вжк таикоц Контроль Дослщ

!|; 11« jü w Ii' III

1 2 3 4 5 6 7

Лауринсма, 120 0j02±0j00 Oj03±Dj0Ü 0j02±flj00 0j03±0j00 0j04±0j00 Oj03±Dj0Ü

MipicTtacia, 140 0j05±0j00 OjOöiDjOO 0J05±JÜJÜ0 0j06±0j00 0J07U0J00 OjOöiDjOO

Пентадеханма, 15:0 0J02U0J00 0j03iüj00 0j02i0j00 0j03i0j00 0j04i0j00 0j03i0j00

ПальмтпоЕа, 16:0 I,55i0j02 I,58i0j02 1^3U0J02 Ij62i0j01 Ij64i0j03 I,59i0j01

Папычатоопайсна, 16:1 0,15±0j01 0,16u0j01 0,13i0j01 0,18±0j01 0,19i0j01 0,16i0j01

Стеариноза, ISO 0,77±0j02 0,78u0j04 0,76i0j04 0,74±0j02 0,76i0j03 0,77i0j02

ОлЕшоза, 18:1 5,49±0^0 5ДЩ31 5,43i£g0 5,55±0^1 5,57i0^1 5,7±Q32

Лшолнза, 182 2,44±ÜJ03 2,44iÜjQ3 2^5i0j03 2,54ißj02* 2,51i0j04 2,46iOjQ241

ЛшолЕноЕа, 183 l,16±flj07 1,15±DJ07 1JÜ9±JÜJÜ7 l^l±0j04 1,23*0,05 1,18±DJ07

EiaroiatHoid, 20:1 0,42±flj02 0,42±ÜJ01 0,40±flj02 0,47±flj02 0,45±0j02 0,44±DJ02

Ейиозадиенма. 202 0j60±flj02 0j60±üj02 0^8±0j03 0j66±flj02 0j63±J0j03 0j61±0j04

EiQrOIi'IJ'IEH'jEEL, 203 0^8±0j02 0^8±DJ03 0^5±0j03 0,44±0j02 0,41±0j03 0,40±DJ01

Араквдонма, 20:4 0,48±0j01 0,46±ÜJ01 0,44±0j01 0,54*0 J02* 0,51*0 J0 7* 0,51:t0j02*

Ейиоза1Ента£нма, 20:5 0j84±0j02 0j83±üj02 0,79±0j02 0,93±0j03 0^0±J0J02 0j87±0j02

Доюзадиенма, 22:2 0,14±0j01 0,13±ÜJ01 0,12±0j01 0,18±0j01* 0,15±0j01 0,14±DJ01

Донозатриенма, 223 0,15±0j01 0,16±ÜJ01 0,14±0j00 o,i9i0joo* 0,19±0j01 0,16i0j01*

Доюзатетраенма, 22:4 0^1±0j02 0^0±DJ02 0^8±0j02 o^iojoo* 0^5±J0J02 0^5*0 J02

ДоюзатенгаЕнгма, 225 0j69U0j02 0j68i0j02 0j65i0j02 0,78i0j02* 0,76i0j03 0,74i0j02*

Доюзагеисагнма, 22й 1,41U0J02 1^5iDj02 1^30±JÜJÜ2 1,52*0 J03* I,44i0j02 139i0j02*

Загальний шгаст жнрник кислит 16.93 16.91 16.31 17.98 17.69 17.45

£ т. ч. HaciraeHi 2.41 2.48 238 2.48 255 2.48

^■с'нинетсичйьо. 6J06 6J08 5,96 6,20 6,21 6,30

тшнетаяет 8,46 8^5 7,97 9^0 8,93 8j67

138 1,36 1,46 1,42 1^9

п

Примтка: — *p < 0,02 — Bipor^ra рiзниця nopiBHaHO з показниками контрольно! групи.

61

родини n-3 - лшоленово! кислоти. При цьому, в скелетних м'язах помкного рамчастого та любшського лускатого коротв вiрогiдно збшьшуеться кшьккть бiльш довголанцюгових i бшьшненасичених похiдних лшоленово! кислоти -докозапентаеново! та докозагексаеново! кислот.

Наведене вище може вказувати на те, що в скелетних м'язах усiх дослщних груп, яким згодовували комбiкорм, збагачений спиртовою настойкою ехшаце! пурпурово!, порiвняно до скелетних м'язiв контрольних груп, яким згодовували звичайний комбжорм, за рахунок насичених, мононенасичених та полшенасичених жирних кислот дещо зростае вмкт жирних кислот загальних лiпiдiв. Вмкт полiненасичених жирних кислот в !х скелетних м'язах зростае за рахунок бiльш довголанцюгово! та бiльш ненасичено! похщно! лшолево! кислоти (родина кислот n-6). Крiм того, в скелетних м'язах помкного рамчастого та любшського лускатого коротв - за рахунок бшьш довголанцюгових i бiльш ненасичених похщних лшоленово! кислоти (родина кислот n-3) - докозапентаеново! та докозагексаеново! кислот. Це може вказувати на те, що у скелетних м'язах дослщних груп риб тдвищуеться активнкть тих ферменпв, яю несуть вщповщальнкть не тшьки за етерифiкацiю жирних кислот, а ! за елонгацш та десатурацiю вуглецевого ланцюга ненасичених жирних кислот. Це може вказувати також на те, що процеси етерифжаци, елонгаци та десатураци жирних кислот в скелетних м'язах залежать вщ виду коропових риб.

Висновки.

1. У скелетних м'язах уах дослщних груп коротв, за рахунок насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот дещо зростае вмкт жирних кислот загальних лшдав.

2. У скелетних м'язах помкного рамчастого, любшського лускатого коротв i коропо-сазанового пбриду, яким згодовували комбжорм, збагачений спиртовою настойкою ехшаце! пурпурово!, збшьшуеться кшьккть бшьш довголанцюгово! та бшьш ненасичено! похщно! лшолево! кислоти (родина кислот n-6) - арахщоново! кислоти. При цьому, у скелетних м'язах помкного рамчастого та любшського лускатого коротв тдвищуеться рiвень родоначальниц полiненасичених жирних кислот родини n-6 -лшолево! кислоти.

3. Тшьки в скелетних м'язах дослщних груп помкного рамчастого та любшського лускатого коротв зростае вмкт бшьш довголанцюгових i бшьщ ненасичених похщних лшоленово! кислоти (родина кислот n-3) -докозапентаеново! та докозагексаеново! кислот.

4. Процеси етерифжаци, елонгаци та десатураци жирних кислот в скелетних м'язах залежать вщ виду коропових риб.

Л1тература

1. Вовк Д.М. Рослинш засоби у ветеринарнш медициш. - К.: Урожай, 1966.-200с.

2. Буркат В.П. Новые препараты, созданные на основе Эхинацеи пурпурной, и их использование в животноводстве / В.П. Буркат, А.А. Бегма, Л.А. Бегма //

62

Изучение и использование эхинацеи: матер. междунар. науч. конф., 21-24 сент. 1998 г. - Полтава, 1998. - С.105-107.

3. Яковлева Н.Ю., Войтенко Г.М., Лисиця О.1. та ш. Фармаколопчш властивост препаратiв ехшаце! в експериментi та кшшщ (огляд лiтератури) / [Н.Ю. Яковлева, Г.М. Войтенко, О.1. Лисиця та ш.] // Лiки. - 1996. - №2. -С.118 - 123.

4. Одночасне газохроматографiчне визначення окремих етерифжованих i неетерифжованих високомолекулярних кислот у бюлопчному матерiалi /Й. Ф. Рiвiс, I. В. Скорохщ, Б. Б. Данилик [i iн.] // Украшський бiохiмiчний журнал. - 1997.- Т. 69, № 2. - С. 110 - 115.

5. Рiвiс Й. Ф. Газохроматографiчне визначення високомолекулярних неетерифжованих жирних кислот в бюлопчному матерiалi / Йосип Федорович Рiвiс, Богдана Богдашвна Данилик // Украшський бiохiмiчний журнал. - 1997. - Т. 69, № 1. - С.79 - 83.

Summary O.Deren

FATTY ACIDS OF TOTAL LIPIDS CONCENTRATION IN THE CARCASS MUSCLES OF DIFFERENT BREED GROUPS CARPS UNDER INFLUENCING EXTRACT OF ECHINACEA PURPUREA

At the carcass muscles of all experimental groups under concentration alcoholic extract of echinacea purpurea nutrition, quantity fatty acid of total lipids some increase. This is happening at the expenses of saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids. Concentration of more unsaturated derivative linolencic acid (n-3 family) at them carcass muscles where trustworthy increased. This is considered with fish kind.

Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2009

63