Обмінні процеси жирних кислот у зябрах і ріст коропів за різного рівня цинку та міді у комбікормі Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 639.3:577.1

Янович H.G., асистент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт

iMeni С.З. Гжицъкого

ОБМ1НН1 ПРОЦЕСИ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ЗЯБРАХ I PICT КОРОП1В ЗА Р13НОГО Р1ВНЯ ЦИНКУ ТА М1Д1У КОМБ1КОРМ1

1з збыъшенням концентрацп цинку та Midi в KOM6ixopMi зростае eMicm наведених вище Memanie у зябрах Koponie. При цъому в i'x зябрах зростае eMicm атонних жирних кислот. Одночасно в них менш виражено niдвuщyemъcяpiвeнъ жирних кислот загалъних лiniдiв. 1з збыъшенням концентрацп цинку та Midi в K0M6iK0pMi в зябрах Koponie у склаЫ жирних кислот загалъних лiniдiв зростае ттенсивтстъ десатурацп Mipucmunoeoi, палъмтиновог, стеариновог та apaxinoeoi кислот до eidnoeidnux мононенасичених жирних кислот та ефективтстъ перетворенъ лтолевог та лтоленовог кислот в i'x быъш дoвгoлaнцюгoвi та быъш ненасичет noxidm. При цъому тдвищуетъся picm Koponie.

Ключое1 слова: коропи, зябра, цинк, Midb, жирш кислоти.

Вступ. У результат! техногенно! д1яльност1 людини рибоводш ставки можуть м1стити пщвищеш кшькост1 важких метал1в [1,2]. Останш залежно вщ виду металу, валентност1 та концентрацп впливають на nepe6ir обмшних процеав в оргашзм1 ставкових риб [3-5]. Насамперед вони входять в склад багатьох ензим1в [6]. Зокрема, цинк входить у склад такого антиоксидантного ензиму, як супероксиддисмутаза [7]. Вщ цинку залежить активн1сть А3-, А4-, Д5-i А6-десатураз [8]. Вщ Mifli залежить активн1сть А9- десатурази [9]. Останн1 причетн1 до метабол1зму жирних кислот в орган1зм1 риб. KpiM того, важк1 метали, насамперед двовалентш (цинк, м1дь, свинець, кадмш i т.д.), здатн1 утворювати з жирними кислотами сол1 (мила). Разом з тим, у л1тератур1 обмаль даних щодо впливу окремих важких метал1в на вм1ст жирних кислот у тканинах i picT прюноводних вид1в риб.

Метою нашо! роботи було досл1дити вм1ст ан1онних жирних кислот i жирних кислот загальних л1п1д1в у зябрах та picT KoponiB за pi3HOi концентрац11 Mifli та цинку в комб1корм1.

Матер1али та методи досл1джень. Досл1д проведено на трьох трупах (по тридцять рибин в кожн1й) двор1чок KoponiB середньою живою масою 332 г. KoponiB впродовж 45 дн1в утримували в ставках площею 0,04 га кожний. Коропи контрольно! групи отримували стандартний гранульований комб1корм (К 111-3/4) без добавок мщ1 та цинку, а коропи I та II дослщних груп - той же комбшорм, але з добавками сульфат1в Mifli та цинку. Причому, концентрацш Mifli та цинку в комб1корм1 для KoponiB I досл1дно! групи доводили до одше! гранично допустимо! концентрацп (вщповщно до 8 i 100 г-3/кг), а для II

©Янович Н.е., 2013

342

дослано! групи - двох гранично допустимих концентрацш (вщповщно до 16 i 200 г"3/кг). Сол1 мда та цннку додавали до комбжорму при гранулюванш. Натуральний комбжорм i комбжорм з добавками згодовували коропам щоденно о 800 годиш ранку з розрахунку 6% вщ маси ix тша.

У юнщ дослщу провели зважування тддослщних коротв. Шсля забою для лабораторних дослщжень вщбирали зразки зябер. У ввдбраних зразках зябер визначали концентрацш мщ1, цинку анюнних жирних кислот i жирних кислот загальних лшвдв.

Концентрацш мщ1 та цинку у вадбраних зразках зябер визначали загальноприйнятим спектрофотометричним методом [10]. Вмют анюнних жирних кислот i жирних кислот загальних лшвдв у зразках зябер визначали загальноприйнятим газохроматограф1чним методом [11].

Роздшення метилових еф1р1в жирних кислот проводили на хроматограф! «Chrom-5» («Laboratorni pristroje», Praha). Нержавшчу стальну колонку довжиною 3700 мм i внутршшм д1аметром 3 мм заповняли Chromaton-N-AW, розм1ром частинок 60 - 80 меш, силашзованим HMDS (гексаметилдисшзаном), покритим поладетиленглжольадишнатом (нерухомою рщкою фазою) у кшькост! 10 %. Розрахунок вмкту окремих жирних кислот, за результатами газохроматограф1чного анал1зу - хроматограмах - проводили за формулою, яка включае поправков! коефщенти для кожно! i3 них.

Отримаш результати дослщжень оброблено математично. Вираховували середш величини (М), помилку середшх величин (±m) та в1рогщшсть р!знищ м1ж двома середшми величинами (р). Р1зницю м1ж двома середшми величинами вважали в!рогщною за р<0,05. Для розрахунюв використали комп'ютерну програму Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).

Результати дослщжень. Встановлено, що за одше! та двох граничних концентрацш цинку в комб1корм1, пор1вняно з природним вмютом, його кшьккть у зябрах складае вщповщно 271,10±5,52 (р<0,05) i 279,73±5,49 (р<0,01) проти 233,97±6,01 г-3/кг натурально! маси. За одше! та двох граничних концентрацш мщ! в комб1корм1, пор1вняно з природним вмктом, И кшьккть у зябрах складае вщповщно 1,42±0,09 (р<0,01) i 1,54±0,10 (р<0,05) проти 0,99±0,15 г-3/кг натурально! маси.

Високоактивн! у метабол1чному вщношенш довголанцюгов! неетерифжоваш жирш кислоти (18 i бшьше атом1в вуглецю в ланцюгу) в тканинах риб здатн! зв'язувати мшеральш елементи, утворюючи мила жирних кислот. Причому, мила жирних кислот з двохвалентними мшеральними елементами, до яких вщносяться мщь та цинк, е важкорозчинними. Нами встановлено, що i3 зростанням вмюту мда та цинку в комбжорм! у зябрах Koponiß, пор1вняно з коропами контрольно! групи, збшьшуеться загальна концентращя анюнних жирних кислот (табл. 1). 3 наведено! вище таблиц! видно, що збшьшення загально! концентрацп анюнних жирних кислот в !х зябрах вщбуваеться за рахунок насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот.

343

Збшьшення загально! концентраци анюнних жирних кислот у зябрах наведених вище корошв зумовлено бшьшим вмктом в !х склад! насичених жирних кислот з парною (вщповщно 181,16 I 193,76 проти 172,74 г"3/кг натурально! маси) ! непарною (0,80 ! 0,93 проти 0,70) кшькютю вуглецевих атом!в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин ю-7 (8,73 ! 9,20 проти 8,40) ! ю-9 (624,97 ! 651,83 проти 613,04) та полшенасичених жирних кислот родин ю-3 (305,37 ! 319,80 проти 288,84) ! ю-6 (вщповщно 345,13 ! 367,43 проти 326,00 г-3/кг натурально! маси). При цьому е тенденц!я до зменшення вщношення ан!онних пол!ненасичених жирних кислот родини ю-3 до ан!онних пол!ненасичених жирних кислот родини ю-6 (табл. 1).

Таблиця 1

Вмкт ашонних жирних кислот у зябрах корошв за р1зно¥ концентрацй'

цинку та м1д1 у комб1корм1, г"3/кг натурально! маси ( М±т, п=4)

Анюнш жирн1 кислоти та IX код Контроль 1 ГДК цинку та мщ в комб1корм1 2 ГДК цинку та м1д1 в комб1корм1

Капринова, 10:0 0,23±0,033 0,33±0,033 0,43±0,033*

Лауринова, 12:0 0,47±0,033 0,57±0,033 0,73±0,033**

М1ристинова, 14:0 3,80±0,173 4,03±0,176 4,30±0,058

Пентадеканова, 15:0 0,70±0,058 0,80±0,058 0,93±0,033*

Пальм1тинова, 16:0 81,80±3,205 85,60±3,235 92,70±1,852*

Пальм1тооле1нова, 16:1 8,40±0,173 8,73±0,203 9,20±0,173*

Стеаринова, 18:0 21,87±1,009 22,73±1,033 25,17±0,581*

Оле!нова, 18:1 528,47±10,616 536,97±10,233 559,40±5,255

Лшолева, 18:2 127,07±4,953 133,13±4,148 143,43±3,957

Л1ноленова, 18:3 76,87±1,707 80,83±1,650 80,43±1,625

Арах1нова, 20:0 64,57±1,450 67,90±1,242 70,43±1,299*

Ейкозаенова, 20:1 84,57±1,713 88,00±1,514 92,43±1,565*

Ейкозадиенова, 20:2 56,50±1,415 59,90±1,595 62,50±1,274*

Ейкозатриенова, 20:3 34,03±1,244 36,50±1,504 37,83±0,521*

Ейкозатетраенова (арах1донова), 20:4 42,57±1,676 45,40±1,137 47,17±0,561

Ейкозапентаенова, 20:5 56,27±1,790 60,07±2,136 62,70±1,250*

Докозадиенова, 22:2 47,30±1,790 50,57±1,936 54,10±1,250*

Докозатриенова, 22:3 24,20±0,924 25,83±1,335 27,77±0,825*

Докозатетраенова, 22:4 18,53±0,899 19,63±1,040 22,40±0,462*

Докозапентаенова, 22:5 44,00±1,328 46,97±1,433 49,00±0,924*

Докозагексаенова, 22:6 87,50±3,897 91,67±4,101 99,90±2,329

Загальний вм1ст жирних кислот 1409,72 1466,16 1542,95

У т. ч. насичен1 173,44 181,96 194,69

мононенасичеш 621,44 633,70 661,03

пол1ненасичен1 614,84 650,50 687,23

ю-3/ю-6 0,89 0,88 0,87

Примита: тут [ дал1 * - р<0,02-0,05; ** - р<0,01;*** - р<0,001.

Наведен! вище змши вм!сту ан!онних жирних кислот у зябрах корошв вщбиваються на концентраци в них жирних кислот загальних лшвдв. Зокрема, виявлено, що ¿з зростанням вм!сту мвд та цинку в комб!корм! в зябрах корошв дослщних груп, пор!вняно з коропами контрольно! групи, зростае вм!ст жирних

344

кислот загальиих лшщ1в (табл. 2). 3 наведено! вище таблиц! видно, що зростання вмкту жирних кислот загальних лшвдв в !х зябрах в!дбуваеться за рахунок мононенасичених! пол!ненасичених жирних кислот.

Таблиця 2

Вмкт жирних кислот загальних лшщ1в у зябрах коротв за р1зно¥

концентрацп' цинку та мщ1 у комб1корм1, г/кг натурально! маси (М±т, п=4)

Жирш кислоти та 1х код Контроль 1 ГДК цинку та мщ в комб1корм1 2 ГДК цинку та мщ в комб1корм1

Лауринова, 12:0 0,02±0,003 0,02±0,003 0,02±0,003

М1ристинова, 14:0 0,04±0,003 0,04±0,003 0,03±0,003*

Пентадеканова, 15:0 0,01±0,000 0,01±0,000 0,01±0,000

Пальттинова, 16:0 0,66±0,026 0,64±0,023 0,62±0,023

Пальм1тооле1нова, 16:1 0,06±0,003 0,07±0,003 0,07±0,003

Стеаринова, 18:0 0,18±0,011 0,15±0,009 0,16±0,009

Оле!нова, 18:1 3,50±0,050 3,7±0,064 3,57±0,044

Л1нолева, 18:2 0,89±0,029 0,93±0,029 0,91±0,036

Лшоленова, 18:3 0,52±0,029 0,56±0,035 0,53±0,035

Арах1нова, 20:0 0,60±0,032 0,51±0,020 0,53±0,023

Ейкозаенова, 20:1 0,71±0,026 0,83±0,029* 0,80±0,032

Ейкозадиенова, 20:2 0,37±0,020 0,47±0,026* 0,45±0,026

Ейкозатриенова, 20:3 0,20±0,011 0,27±0,017* 0,25±0,017

Ейкозатетраенова 0,27±0,017 0,37±0,023* 0,32±0,017

(арах1донова), 20:4

Ейкозапентаенова, 20:5 0,42±0,023 0,53±0,032* 0,49±0,023

Докозадиенова, 22:2 0,06±0,003 0,09±0,003** 0,07±0,003

Докозатриенова, 22:3 0,08±0,003 0,10±0,009 0,09±0,006

Докозатетраенова, 22:4 0,16±0,011 0,23±0,014* 0,19±0,006

Докозапентаенова, 22:5 0,32±0,017 0,40±0,020* 0,38±0,017

Докозагексаенова, 22:6 0,62±0,026 0,76±0,037* 0,71±0,026

Загальний вм1ст жирних кислот 9,71 10,70 10,21

У т. ч. насичен1 1,52 1,37 1,37

мононенасичен1 4,28 4,62 4,45

полшенасичеш 3,91 4,71 4,39

ю-3/ю-6 1,01 1,00 1,00

Зростання вм!сту жирних кислот загальних лшвдв у зябрах наведених вище короп!в зумовлено бшьшою к!льк!стю в !х склад! мононенасичених жирних кислот родин ю-7 (вщповщно 0,07 ! 0,07 проти 0,06 г/кг натурально! маси) ! ю-9 (4,62 ! 4,45 проти 4,28) та полшенасичених жирних кислот родини ю-3 (2,35 ! 2,20 проти 1,96) ! ю-6 (в!дпов!дно 2,36 ! 2,19 проти 1,95 г/кг натурально! маси). При цьому не змшюеться в!дношення пол!ненасичених жирних кислот родини ю-3 до пол!ненасичених жирних кислот родини ю-6 (табл. 3). Але зростае штенсившсть перетворень лшолево! (в!дпов!дно 0,65 !

345

0,71 проти 0,84 у контрол!) та лшоленово! (вщповщно 0,31 I 0,32 проти 0,36 у контрол!) кислот загальних лшвдв в !х бшьш довголанцюгов! та бшьш ненасичеш похщш. Видно, що проявляеться вплив цинку на щ процеси. Вщомо, що цинк активуе А3-, А4-, А5- \ Д6-десатурази]. Останш сприяють утворенню бшьш ненасичених жирних кислот з вщповщних мононенасичених I полшенасичених жирних кислот.

Зростання вмкту жирних кислот загальних лшвдв у зябрах наведених вище коротв вщбуваеться на тл1 зменшення кшькост! в !х склад! насичених жирних кислот з парною кшькютю вуглецевих атом1в у ланцюгу (вщповщно 1,37 I 1,37 проти 1,52 г/кг натурально! маси). При цьому в !х зябрах зростае штенсившсть десатурацп м!ристиново!, пальм!тиново!, стеариново! та арахшово! кислот загальних л!п!д!в до вщповщних мононенасичених похщних - м!ристооле!ново!, пальм!тооле!ново!, оле!ново! та ейкозаеново! (вщповщно 0,29 ! 0,30 проти 0,34 в контрол!). Видно проявляеться вплив мщ! на цей процес.

Зростання вмкту продукт!в десатурац!! м!ристиново!, пальм!тиново!, стеариново! та арах!ново! кислот та бшьш довголанцюгових ! б!льш ненасичених похщних лшолево! та лшоленово! кислот, видно, приводить до збшьшення проникливост! кл!тинних мембран зябер короп!в для активованих ! неактивованих метабол!т!в. Кл!тинш мембрани, маючи у своему склад! бшьшу к!льк!сть продукт!в десатурац!! м!ристиново!, пальм!тиново!, стеариново! та арах!ново! кислот та бшьш довголанцюгових ! бшьш ненасичених похщних лшолево! кислоти мають б!льш виражену прониклив!сть для активованих ! неактивованих метабол!т!в, н!ж кл!тинш мембрани, як! м!стять у своему склад! велику к!льк!сть насичених жирних кислот.

Таблиця 3

Жива маса дво|Мчок короп1в за р1зно*1 концентрац1*1 цинку та м1д1 в

комб1корм1, г (М±т, п=4'

Контроль 1 ГДК цинку та мщ в комб1корм1 2 ГДК цинку та мщ в комб1корм1

На початку дослвду

332,2±1,77 332,5±1,51 332,3±1,92

В кшщ дослщу (45 дн1в)

548,0±2,94 645,0±2,94*** 604,8±3,53***

Змши вм!сту неетериф!кованих жирних кислот, анюнних жирних кислот ! жирних кислот загальних лшвдв у зябрах супроводжуються зм!ною живо! маси короп!в у кшщ досл!ду (табл. 3). Зокрема, за пер!од досл!ду коропи контрольно! групи збшьшили свою живу масу в 1,65 рази, а коропи I та II дослщних груп -в!дпов!дно в 1,94 ! 1,82 рази. Разом з тим, наведене вище вказуе на те, що за високо! концентрац!! важких метал!в, зокрема м!д! та цинку, у комбшорм! р!ст короп!в пригшчуеться.

Висновки.

1. 1з зб!льшенням концентрацп цинку та мщ! в комбжорм! зростае вм!ст наведених вище метал!в у зябрах короп!в (р<0,05-0,01).

346

2. 1з збшьшенням концентраци цинку та мщ1 в комб1корм1 в зябрах корошв за рахунок насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот зростае вмкт анюнних жирних кислот (р<0,05-0,01). На цьому rai в !х зябрах з боку мононенасичених i полшенасичених жирних кислот менш виражено пщвищуеться р1вень жирних кислот загальних лшвдв (р<0,1-0,05).

3. 1з збшьшенням концентраци цинку та мщ1 в комб1корм1 в зябрах корошв у склад! жирних кислот загальних лшвдв зростае штенсившсть десатурацп м1ристиново!, пальм^иново!, стеариново! та арахшово! кислот до вщповщних мононенасичених жирних кислот та ефективнють иеретворень лшолево! та лшоленово! кислот в !х бшьш довголанцюгов1 та бшьш ненасичеш

ИОХ1ДН1 (р<0,01-0,001).

4. За перюд досл1ду (45 дн1в) короии контрольно! групи зб!льшили свою живу масу в 1,65 рази, а короии I та II дослщних груп, як! отримували в склад! комбжорму одну та дв! гранично допустим! концентраци цинку та мщ!, -вщповщно в 1,94 i 1,82 рази (р<0,001).

Л1тература

1. Курант В.З., Хоменчук В.О., Бияк В.Я. Шляхи проникнення та вм!ст важких метал!в в орган!зм! риб (огляд) // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Бюл., 2011, № 2 (47).- С. 263-269

2. Тяжелые металлы во внешней среде: Соврем. гигиен. и токсикол. аспекты / Трахтенберг И.М., Колесников B.C., Луковенко В.П. - Минск.: Навука i тэхн!ка, 1994. - 285 с.

3. Грубшко В.В. Роль метал!в в адаптац!! гщробюнив: еволюц!йно-еколог!чн! аспекти // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. Сер. Бюл., 2011, № 2 (47).- С. 237-262.

4. Коваленко В.Ф. Особенности обменных процессов у рыб в условиях воздействия сублетальных концентраций меди и цинка // Гидробиол. журн.-2004.- Т. 40, №2.- С. 97-103.

5. Dhanapakiam P., Ramasamy V.K. Toxic effects of copper and zinc mixtures on some haematological and biochemical parameters in common carp, cyprinus carpio (linn) // J. Environ. Biol.- 2001.- V. 22.- P. 105-111.

6. Radi A.A.R., Matkovics B. Effect of metal ions on the antioxidant enzyme activities, protein contents and lipid peroxidation of carp tissues // Comp. Biochem. Phys.- 1988.- V. 90, №1.- P. 69-72.

7. Gregory E.M., Fridovich I. Superoxide dismutases: properties, distribution, and functions. In: Hoekstra W.G., Suttie J.W., Ganther H.E., Mertz W. (eds.). Trace Element Metabolism in Animals. University Park Press, Baltimore, 1974.- P. 486-488.

8. Жиры в питании сельскохозяйственных животных / Пер. с англ. Г. Н. Жидкоблиновой; Под ред. и с предисл. А. А. Алиева. - М.: Агропромиздат, 1987. - 406 с.

9. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология // Авцын А.П., Жаворонкова АА., Риш М.А., Строчкова Л.С. М.: Медицина, 1991.- 496 с.

347

10. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектрофотометрия // М.: Мир, 1976.- 354 с.

11. PiBic Й.Ф., Федорук Р.С. Кшьккш хроматограф1чш методи визначення окремих лшщ1в i жирних кислот у бюлопчному Marepiani. Методичний пос!бник // Льв1в.: "СПОЛОМ", 2010.- 110 с.

Summary Yanovych N.E.

FATTY ACIDS METABOLISM IN GILLS AND CARPS GROWTH AT DIFFERENT LEVEL OF ZINC AND COPPER IN MIXED FODDER

Data concerning copper and zinc concentration in mixed fodder on mentioned trace elements content and fatty acids metabolism in carp's gills are presented in the article.

Key words: carp, gills, zinc, copper, fatty acids

Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.

348