CC BY
21
УДК 619:636.085.55:616-098:616.36:546.47:549.281
Р1в1с Й.Ф.1, д.с.-г.н., головний науковий сшвроб^ник © Янович H.G.2, асистент 1Институт бюлогп тварин НААНУ, м. Льв1в 2Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарное медицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицького
ОБМ1Н ЖИРНИХ КИСЛОТ У ПЕЧ1НЦ1 ТА Р1СТ КОРОП1В ЗА Р1ЗНОГО Р1ВНЯ ЦИНКУ ТА М1Д1 У КОМБ1КОРМ1
У статтi розглядаються результати до^джень, спрямованих на вивчення особливостей обмту жирних кислот у печтщ та росту коротв за рiзного рiвня цинку та мiдi у комбiкормi.
Встановлено, що i3 збыьшенням концентрацп цинку та мiдi в комбiкормi зростае вмхст наведених вище металiв у печтщ коротв. Наведене вище призводить до зростання вмкту атонних жирних кислот у згадуваному оргат. На цьому тлi в печтщ коротв тдвищуеться рiвень жирних кислот загальних лiпiдiв.
Шдвищення рiвня останшх найбыьш виражено у коротв, якi в складi комбторму отримували одну гранично допустиму концентрацт мiдi та цинку.
1з збыьшенням концентрацп цинку та мiдi в комбiкормi в печтщ коротв у складi жирних кислот загальних лiпiдiв зростае ттенсивтсть десатурацп мiристиновог, пальмтиновог, стеариновог та арахтовог кислот до вiдповiдних мононенасичених жирних кислот та ефективтсть перетворень лтоленовог кислоти в гх быьш довголанцюговi та быьш ненасичен похiднi.
За перюд до^ду коропи контрольног групи збыьшили свою живу масу в 1,65 рази, а коропи I та II до^дних груп, яю отримували в складi комбжорму одну та двi гранично допустимi концентрацп цинку та мiдi, - вiдповiдно в 1,94 i 1,82 рази.
Ключовi слова: коропи, печтка, цинк, мiдь, жирн кислоти.
УДК 619:636.085.55:616-098:616.36:546.47:549.281
Ривис Й.Ф., Янович Н.Е.
Институт биологии животных УААН, г.. Львов Львивський национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого
ОБМЕН ЖИРНЫХ КИСЛОТ В ПЕЧЕНИ И РОСТ КАРПОВ ПРИ РАЗНОМ УРОВНЕ ЦИНКА И МЕДИ В КОМБИКОРМЕ
В статье рассматриваются результаты исследований, направленных на изучение особенностей обмена жирных кислот в печени и роста карпов при разном уровне цинка и меди в комбикорме.
Установлено, что с увеличением концентрации цинка и меди в комбикорме увеличивается содержание указанных металлов в печени карпов.
© PiBic Й.Ф., Янович Н.е., 2014
264
Вышеуказанное приводит к увеличению содержания анионных жирных кислот в упомянутом органе. На этом фоне в печени карпов повышается уровень жирных кислот общих липидов.
Повышение уровня последних особенно выражено у карпов, которые в составе комбикорма получали одну предельно допустимую концентрацию меди и цинка.
С увеличением концентрации цинка и меди в комбикорме в печени карпов в составе жирных кислот общих липидов увеличивается интенсивность десатурации миристиновой, пальмитиновой, стеариновой и арахиновой кислот до соответствующих мононенасыщенных жирных кислот и эффективность превращений линолевой кислоты до ее более ненасыщенных производных.
На протяжении исследований карпы контрольной группы увеличили свою живую массу в 1,65 раз, а карпы I и II исследуемых групп, которые получали в составе комбикорма одну и две предельно допустимых концентрации цинка и меди - соответственно в 1,94 и 1,82 раза.
Ключевые слова: карп, печень, цинк, медь, жирные кислоты.
УДК 619:636.085.55:616-098:616.36:546.47:549.281
Rivis Y.F., Yanovych N.E.
Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z.Gzhytskyj
FATTY ACIDS METABOLISM IN LIVER AND CARPS GROWTH AT DIFFERENT ZINC AND COPPER LEVEL IN COMBINED FEED
Results of investigations, directed on study of peculiarities of fatty acids metabolism in carp's liver and their growth at different level of zinc and copper in combined feed are presented in the article.
Increasing of zinc and copper concentration in carps liver simultaneously with increasing of mentioned above metals level in combined feed was revealed. Mentioned dependence leads to increasing of anionic fatty acids content in liver. Against this background, increasing of fatty acids of general lipids in carp □ s liver was observed.
Increasing of fatty acids of general lipids especially expressed in carps, which received one threshold limit value of copper and zinc with combined feed.
With the increasing of zinc and copper concentration in combined feed, in the fatty acids of general lipids of carps liver increasing of intensity of desaturation of myristic, palmitic, stearic and arachidic acids to the corresponding monounsaturated fatty acids was observed, as well as efficiency of transformation of linoleic acid to its more unsaturated derivatives.
During the period of investigations, carps of control group increased their body weight up to 1,65 times, and carps of I and II study groups, those received one and two threshold limit values of copper and zinc with combined feed increased their body weight correspondently up to 1,94 and 1,82 times.
Key words: carp, liver, zinc, copper, fatty acids.
265
Вступ. У результат техногенно! дiяльностi людини рибоводт ставки можуть мютити пiдвищенi кшькосп важких металiв [1,2]. Останнi залежно вiд виду металу, валентностi та концентраци впливають на перебiг обмшних процесiв в органiзмi ставкових риб [3-5]. Насамперед вони входять в склад багатьох ензимiв [6]. Зокрема, цинк входить у склад такого антиоксидантного ензиму, як супероксиддисмутаза. Вщ цинку залежить актившсть A3-, A4-, A5- i Д6-десатураз [7]. Вщ мiдi залежить активнiсть A9- десатурази [8]. Останш причетнi до метаболiзму жирних кислот в органiзмi риб. Крiм того, важкi метали, насамперед двовалентш (цинк, мiдь, свинець, кадмш i т.д.), здатнi утворювати з жирними кислотами солi (мила) [9]. Разом з тим, у лiтературi обмаль даних щодо впливу окремих важких металiв на вмiст жирних кислот у тканинах i ркт прiсноводних видiв риб.
Метою нашо! роботи було дослiдити вмiст неетерифжованих жирних кислот, анiонних жирних кислот i жирних кислот загальних лшдав у печiнцi та рiст коротв за рiзно! концентраци мiдi та цинку в комбжорм1
Матер1али i методи дослщжень. Дослiд проведено на трьох групах (по тридцять рибин в кожнш) дворiчок коропiв середньою живою масою 332 г. Коротв впродовж 45 дтв утримували в ставках площею 0,04 га кожний. Коропи контрольно! групи отримували стандартний гранульований комбiкорм (К 111-3/4) без добавок мвд та цинку, а коропи I та II дослщних груп - той же комбжорм, але з добавками сульфатiв мвд та цинку. Причому, концентрацiю мда та цинку в комбiкормi для коротв I дослщно! групи доводили до одте! гранично допустимо! концентраци (вщповщно до 8 i 100 г-3/кг), а для II дослщно! групи - двох гранично допустимих концентрацш (вщповщно до 16 i 200 г-3/кг). Солi мiдi та цинку додавали до комбжорму при гранулюванш. Натуральний комбiкорм i комбжорм з добавками згодовували коропам щоденно о 800 годинi ранку з розрахунку 6% вщ маси !х тiла.
У кiнцi дослiду провели зважування пщдослщних коропiв. Пiсля забою для лабораторних дослщжень вiдбирали зразки печшки. У вiдiбраних зразках печшки визначали концентрацiю мiдi, цинку, неетерифжованих жирних кислот, анiонних жирних кислот i жирних кислот загальних лшдав.
Концентрацiю мiдi та цинку у вдабраних зразках печiнки визначали загальноприйнятим спектрофотометричним методом [10]. Вмiст неетерифжованих жирних кислот, анiонних жирних кислот i жирних кислот загальних лшдав у зразках печiнки визначали загальноприйнятим газохроматографiчним методом [11].
Роздiлення метилових ефiрiв жирних кислот проводили на хроматографi «Chrom-5» («Laboratorni pristroje», Praha). Нержавiючу стальну колонку довжиною 3700 мм i внутрiшнiм дiаметром 3 мм заповняли Chromaton-N-AW, розмiром частинок 60 - 80 меш, силашзованим HMDS (гексаметилдисiлiзаном), покритим полiдiетиленглiкольадипiнатом (нерухомою рiдкою фазою) у кiлькостi 10 %.
¡дентифжацш пiкiв на хроматограмi проводили методом розрахунку "вуглецевих чисел" [12], а також шляхом використання хiмiчно чистих,
266
стандартних розчишв метилових ефiрiв жирних кислот. Розрахунок вмкту окремих жирних кислот, за результатами газохроматографiчного ан^зу -хроматограмах — проводили за формулою, яка включае поправковi коефщенти для кожно1 iз них [11,13,14].
Отриманi результати дослщжень оброблено математично. Вираховували середт величини (М), помилку середнiх величин (±m) та вiрогiднiсть рiзницi мiж двома середнiми величинами (р). Рiзницю мiж двома середнiми величинами вважали вiрогiдною за р<0,05. Для розрахунюв використали комп'ютерну програму Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).
Результати дослщжень та ïx обговорення. Встановлено, що за однiеï та двох граничних концентрацш цинку в комбiкормi, порiвняно з природним вмiстом, його кшькють у печiнцi складае вiдповiдно 211,97±5,17 (р<0,05) i 220,97±4,16 (р<0,01) проти 185,57±4,54 г-3/кг натуральноï маси. За однiеï та двох граничних концентрацш мда в комбiкормi, порiвняно з природним вмютом, ïï кiлькiсть у печшщ складае вiдповiдно 6,84±0,04 (р<0,05) i 6,91±0,04 (р<0,05) проти 6,55±0,07 г-3/кг натурально1' маси.
Зростання вмкту цинку та мiдi у печшщ коротв приводить до змши в нш вмiсту неетерифiкованих жирних кислот, анюнних жирних кислот i жирних кислот загальних лшвдв (табл. 1, 2 i 3). Зокрема, за одшех' гранично допустимое' концентрацп' цинку та мвд у комбiкормi в печшщ коротв, порiвняно з коропами контрольноï групи, е тенденцiя до зростання загального вмiсту високоактивних у метаболiчному вiдношеннi неетерифiкованих жирних кислот (табл. 1). З наведеноï вище таблиц видно, що тенденцiя до зростання загального вмкту неетерифiкованих жирних кислот в 1х печiнцi проходить за рахунок мононенасичених i полшенасичених жирних кислот.
Тенденщя до зростання загального вмюту неетерифiкованих жирних кислот у печшщ наведених вище коротв зумовлена бшьшою концентращею в 1х складi мононенасичених жирних кислот родин ш-7 i ш-9 та полшенасичених жирних кислот родин ш-3 i ш-6. При цьому не змшюеться вiдношення неетерифiкованих полiненасичених жирних кислот родини ш-3 до неетерифжованих полшенасичених жирних кислот родини ш-6 (табл. 1). Одночасно в печшщ наведених вище коротв зменшуеться штенсившсть перетворень неетерифiкованоï форми лiноленовоï кислоти в ïï бшьш довголанцюговi та бшьш ненасичет похiднi (0,18 проти 0,17).
У печшщ наведених вище коротв е тенденщя до зменшення загального вмюту неетерифжованих насичених жирних кислот з парною та непарною кшькктю вуглецевих атомiв у ланцюгу. При цьому в ï^ печiнцi не змшюеться штенсившсть десатураци неетерифiкованих форм мiристиновоï, пальмiтиновоï, стеариновоï та арахiновоï кислот до вiдповiдних мононенасичених похщних -мiристоолеïновоï, пальмiтоолеïновоï, олеïновоï та ейкозаеновоï (0,21 проти 0,21).
За двох гранично допустимих концентрацш цинку та мвд в комбiкормi у печшщ коротв, порiвняно з коропами контрольноï групи, зменшуеться загальний вмкт високоактивних у метаболiчному вiдношеннi неетерифжованих
267
жирних кислот (табл. 1). З наведено! вище таблиц видно, що зменшення загального вмкту неетерифжованих жирних кислот в !х печiнцi вiдбуваeться за рахунок насичених, мононенасичених i полiненасичених жирних кислот.
Зменшення загального вмюту неетерифжованих жирних кислот у печiнцi наведених вище коротв зумовлено меншою концентращею в !х складi насичених жирних кислот з парною i непарною кшькктю вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин ю-7 i ю-9 та полiненасичених жирних кислот родин ю-3 i ю-6. При цьому е тенденцiя до зростання вщношення неетерифiкованих полiненасичених жирних кислот родини ю-3 до неетерифжованих полшенасичених жирних кислот родини ю-6 (табл. 1).
Таблиця 1
Вмпст неетерифжованих жирних кислот у печшщ коротв за рiзноl концентрацй' цинку та мвд у комбжорм^ г-3/кг натурально!' маси __(М±т, п=4)__
Неетерифжоваш жирш кислоти та !х код Контроль 1 ГДК цинку та мщ у комб1корм1 2 ГДК цинку та мщ у комб1корм1
Капринова, 10:0 1,3±0,06 1,2±0,06 1,1±0,03*
Лауринова, 12:0 1,8±0,06 1,6±0,06 1,6±0,03*
М1ристинова, 14:0 9,9±0,26 9,5±0,23 9,1±0,16
Пентадеканова, 15:0 1,8±0,10 1,7±0,06 1,5±0,03
Пальмгганова, 16:0 138,3±4,18 133,9±4,46 125,6±2,08
Пальмггоолешова, 16:1 14,6±0,60 15,4±0,66 13,1±0,23
Стеаринова, 18:0 26,6±0,98 36,1±1,01 34,0±0,32
Оле!нова, 18:1 759,8±8,13 768,0±6,28 736,7±4,00
Лшолева, 18:2 159,1±3,97 166,0±3,48 143,4±4,38
Лшоленова, 18:3 141,3±3,81 150,0±2,49 130,0±2,42
Арахшова, 20:0 62,7±1,96 59,2±2,43 56,0±1,30*
Ейкозаенова, 20:1 72,6±2,12 74,8±1,94 66,2±0,84*
Ейкозадиенова, 20:2 61,4±2,13 70,2±2,08 63,6±1,27
Ейкозатриенова, 20:3 52,2±2,36 55,4±2,12 45,7±0,79
Ейкозатетраенова (арах1донова), 20:4 167,2±7,57 173,7±8,64 141,9±2,62
Ейкозапентаенова, 20:5 198,6±8,43 203,8±9,62 173,8±4,19
Докозадиенова, 22:2 26,6±0,83 27,8±0,91 23,5±0,43*
Докозатриенова, 22:3 41,7±1,22 43,6±0,92 37,1±0,87*
Докозатетраенова, 22:4 126,3±4,44 132,3±5,00 112,7±1,63*
Докозапентаенова, 22:5 236,1±6,18 141,7±6,92 215,5±3,14*
Докозагексаенова, 22:6 335,6±5,54 344,3±4,76 314,9±3,65*
Загальний вм1ст жирних кислот 2650,6 2711,1 2452,0
У т. ч. насичеш 252,4 243,4 229,0
мононенасичеш 847,0 858,3 816,0
полшенасичеш 1551,2 1609,4 1407,0
ю-3/ю-6 1,59 1,57 1,63
Прим1тка: тут 1 дал1 * - р<0,02-0,05; ** - р<0,01;*** - р<0,001.
Разом з тим, зменшуеться ефектившсть перетворення неетерифiковано! лiноленово! кислоти в !! бiльш довголанцюговi та бшьш ненасиченi похiднi (0,18 проти 0,17 у контролГ).
268
Зниження рiвня перетворення неетерифжовано! лшоленово! кислоти в печшщ коротв iз збiльшенням концентраци мiдi та цинку в комбiкормi може вказувати на те, що тканинам цього органу не дуже потрiбнi бiльш довголанцюговi та бшьш ненасиченi похiднi наведено! вище кислоти. Оскшьки останнi, включаючись в лшщи клiтинних мембран, пiдвищують !х проникливкть для важких металiв.
Високоактивнi у метаболiчному вiдношеннi довголанцюговi неетерифiкованi жирш кислоти (18 i бiльше атомiв вуглецю в ланцюгу) в тканинах риб здатш зв'язувати мiнеральнi елементи, утворюючи мила жирних кислот. Причому, мила жирних кислот з двохвалентними мшеральними елементами, до яких вщносяться мiдь та цинк, е важкорозчинними. Нами встановлено, що iз зростанням вмюту мiдi та цинку в комбiкормi у печiнцi коропiв, порiвняно з коропами контрольно! групи, збшьшуеться загальна концентрацiя анiонних жирних кислот (табл. 2).
Таблиця 2
Вмпст ашонних жирних кислот у печшщ коротв за рiзноl концентрацй'
цинку та мвд у комбжорм^ г-3/кг натурально!' маси (. М±т, п=4)
Анюнш жирш кислоти та !х код Контроль 1 ГДК цинку та мщ у комб1корм1 2 ГДК цинку та мщ у комб1корм1
Капринова, 10:0 1,0±0,03 1,0±0,03 1,1±0,02*
Лауринова, 12:0 1,2±0,06 1,3±0,06 1,3±0,02*
М1ристинова, 14:0 7,2±0,41 7,6±0,44 8,5±0,20*
Пентадеканова, 15:0 1,5±0,06 1,6±0,04 1,7±0,03*
Пальмгганова, 16:0 115,7±7,81 121,3±8,24 138,9±2,35*
Пальмггоолешова, 16:1 9,3±0,39 9,8±0,55 10,5±0,16*
Стеаринова, 18:0 32,7±0,95 34,8±0,78 36,3±0,66*
Олешова, 18:1 709,3±26,80 742,8±25,82 770,5±5,18
Лшолева, 18:2 134,9±2,93 138,9±2,93 144,5±1,99
Лшоленова, 18:3 108,4±3,36 113,2±2,34 119,7±2,31
Арахшова, 20:0 46,9±1,12 48,7±1,04 52,1±1,22*
Ейкозаенова, 20:1 57,7±2,68 61,3±3,08 65,2±0,86
Ейкозадиенова, 20:2 59,6±2,76 63,1±2,59 67,3±0,95
Ейкозатриенова, 20:3 46,4±1,17 48,9±0,96 55,8±1,07
Ейкозатетраенова (арахвдонова), 20:4 147,2±6,43 154,4±6,48 166,1±2,44
Ейкозапентаенова, 20:5 157,9±4,25 164,6±3,52 170,4±2,47
Докозадиенова, 22:2 21,7±0,98 23,7±1,13 25,6±0,62*
Докозатриенова, 22:3 36,1±0,86 39,1±0,94 39,9±0,86*
Докозатетраенова, 22:4 112,9±3,98 119,1±2,86 125,5±2,02*
Докозапентаенова, 22:5 196,2±5,48 204,3±4,95 214,4±2,70*
Докозагексаенова, 22:6 287,5±6,22 296,1±6,14 310,3±5,06*
Загальний вм1ст жирних кислот 3601,2 3761,7 3956,0
У т. ч. насичеш 206,4 216,5 240,1
мононенасичеш 2085,6 2179,6 2281,1
полшенасичеш 1309,2 1365,6 1434,8
ю-З/ю-6 1,50 1,49 1,48
269
З наведено! вище таблищ видно, що збшьшення загально! концентрацй анюнних жирних кислот в ïx печшщ вщбуваеться за рахунок насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот.
Збшьшення загальноï концентрацй анюнних жирних кислот у печшщ наведених вище коротв зумовлено бшьшим вмктом в ïx складi насичених жирних кислот з парною i непарною кшькктю вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин ю-7 i ю-9 та полшенасичених жирних кислот родин ю-3 i ю-6. При цьому е тенденщя до зменшення вiдношення анiонниx полшенасичених жирних кислот родини ю-3 до анюнних полшенасичених жирних кислот родини ю-6 (табл. 2).
Таблиця 3
Вмкт жирних кислот загальних лтЫв у печшщ коротв за pi3HOÏ
концентрацй цинку та мщ1 у комбжорм^ ^ г/кг натурально!' маси (M±m, n=4
Жирш кислоти та 1х код Контроль 1 ГДК цинку та мщ в комб1корм1 2 ГДК цинку та мщ в комб1корм1
Капринова, 10:0 0,01±0,001 0,01±0,000 0,01±0,000
Лауринова, 12:0 0,02±0,001 0,01±0,001 0,01±0,001
М1ристинова, 14:0 0,10±0,007 0,08±0,007 0,08±0,007
Пентадеканова, 15:0 0,01±0,000 0,01±0,001 0,01±0,001
Пальмгтинова, 16:0 1,27±0,040 1,23±0,051 1,20±0,053
Пальмгтоолешова, 16:1 0,11±0,007 0,15±0,008* 0,14±0,008
Стеаринова, 18:0 0,42±0,018 0,40±0,018 0,38±0,016
Олешова, 18:1 6,51±0,040 6,71±0,058 6,65±0,040
Лшолева, 18:2 1,40±0,040 1,37±0,039 1,34±0,032
Лшоленова, 18:3 1,21±0,033 1,17±0,028 1,13±0,030
Арахшова, 20:0 1,22±0,042 1,18±0,042 1,14±0,037
Ейкозаенова, 20:1 0,65±0,030 0,76±0,025* 0,72±0,021
Ейкозадиенова, 20:2 0,55±0,025 0,68±0,040 0,64±0,037
Ейкозатриенова, 20:3 0,43±0,018 0,52±0,027 0,50±0,023
Арахщонова, 20:4 1,32±0,054 1,57±0,062* 1,51±0,060
Ейкозапентаенова, 20:5 1,48±0,058 1,78±0,081 1,70±0,079
Докозадиенова, 22:2 0,21±0,008 0,25±0,005* 0,24±0,010
Докозатриенова, 22:3 0,31±0,010 0,35±0,013 0,33±0,011
Докозатетраенова, 22:4 1,07±0,052 1,26±0,042* 1,21±0,039
Докозапентаенова, 22:5 2,15±0,078 2,48±0,087* 2,42±0,101
Докозагексаенова, 22:6 3,24±0,107 3,69±0,134 3,62±0,130
Загальний вм1ст жирних кислот 23,75 25,68 25,05
У т. ч. насичеш 3,05 2,93 2,84
мононенасичеш 7,30 7,66 7,54
полшенасичеш 13,40 15,09 14,67
ю-3/ю-6 1,68 1,67 1,69
Наведенi вище змши вмiсту неетерифiкованиx i анiонниx жирних кислот у печшщ коротв вщбиваються на концентрацй в нш жирних кислот загальних лшвдв. Зокрема, виявлено, що iз зростанням вмiсту мвд та цинку в комбiкормi
270
в печшщ коротв дослщних груп, порiвняно з коропами контрольноï групи, зростае вмкт жирних кислот загальних лшдав (табл. 3). З наведеноï вище таблиц видно, що зростання вмiсту жирних кислот загальних лшдав в 1х печiнцi вiдбуваеться за рахунок мононенасичених i полiненасичених жирних кислот.
Зростання вмкту жирних кислот загальних лiпiдiв у печшщ наведених вище коротв зумовлено бшьшою кшькютю в 1х складi мононенасичених жирних кислот родин ш-7 i ш-9 та полiненасичених жирних кислот родини ш-3 i ш-6. При цьому не змiнюеться вщношення полiненасичених жирних кислот родини ш-3 до полшенасичених жирних кислот родини ш-6 (табл. 3). Але зростае штенсившсть перетворень лiнолевоï та лiноленовоï кислот загальних лiпiдiв в 1х бiльш довголанцюговi та бiльш ненасичеш похiднi. Видно, що проявляеться вплив цинку на щ процеси. Вщомо, що цинк активуе A3-, A4-, A5- i А6-десатурази [7]. Останш сприяють утворенню бiльш ненасичених жирних кислот з вщповщних мононенасичених i полшенасичених жирних кислот.
Зростання вмкту жирних кислот загальних лшвдв у печшщ наведених вище коротв вщбуваеться на rai зменшення кiлькостi в 1х складi насичених жирних кислот з парною кшькютю вуглецевих атомiв у ланцюгу. При цьому в 1х печiнцi зростае iнтенсивнiсть десатураци мiристиновоï, пальмiтиновоï, стеариновоï та арахiновоï кислот загальних лiпiдiв до вщповщних мононенасичених похщних - мiристоолеïновоï, пальмiтоолеïновоï, олеïновоï та ейкозаеновоï (вiдповiдно 0,09 i 0,09 проти 0,10 в контрол^. Видно проявляеться вплив мда на цей процес. Як вщомо, мщь активуе А9-десатуразу [8].
Таблиця 4
Жива маса двор1чок коротв за рiзноï концентрацн цинку та мЫ
комбжорм^ г (M±m, n=4)
Контроль 1 ГДК цинку та мщ в комб1корм1 2 ГДК цинку та мщ в комб1корм1
На початку дослщу
332,2±1,77 332,5±1,51 332,3±1,92
В к1нц1 дослщу (45 дн1в)
548,0±2,94 645,0±2,94*** 604,8±3,53***
Зростання вмiсту продуктiв десатурацiï мiристиновоï, пальмiтиновоï, стеариновоï та арахiновоï кислот та бшьш довголанцюгових i бшьш ненасичених похщних лiнолевоï та лiноленовоï кислот, видно, приводить до збшьшення проникливостi клiтинних мембран печiнки коротв для активованих i неактивованих метаболтв. Клiтиннi мембрани, маючи у своему складi бiльшу кiлькiсть продуктiв десатураци мiристиновоï, пальмiтиновоï, стеариновоï та арахiновоï кислот та бiльш довголанцюгових i бшьш ненасичених похщних лiнолевоï кислоти мають бшьш виражену проникливкть для активованих i неактивованих метаболтв, тж кл^инш мембрани, якi мiстять у своему складi велику кiлькiсть насичених жирних кислот [15].
Змши вмкту неетерифiкованих жирних кислот, анiонних жирних кислот i жирних кислот загальних лшдав у печшщ супроводжуються змшою живоï
271
маси коротв у кшщ до^ду (табл. 4). Зокрема, за перюд дослщу коропи контрольноï групи збшьшили свою живу масу в 1,65 рази, а коропи I та II дослщних груп - вщповщно в 1,94 i 1,82 рази. Разом з тим, наведене вище вказуе на те, що за висо^' концентрацй важких металiв, зокрема мвд та цинку, у комбiкормi ркт коротв пригтчуеться.
Висновки. 1з збшьшенням концентрацй цинку та мвд в комбiкормi зростае вмiст наведених вище металiв у печiнцi коропiв (р<0,05-0,01). За двох i, особливо, однiеï концентрацй цинку та мвд в комбiкормi в печiнцi коропiв за рахунок насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот зростае вмют анюнних жирних кислот (р<0,05). На цьому rai в ïx печшщ з боку мононенасичених i полшенасичених жирних кислот пщвищуеться рiвень жирних кислот загальних лшдав (р<0,05). 1з збiльшенням концентрацй цинку та мда в комбiкормi в печiнцi коропiв у складi жирних кислот загальних лiпiдiв зростае штенсившсть десатурацiï мiристиновоï, пальмiтиновоï, стеариновоï та араxiновоï кислот до вщповщних мононенасичених жирних кислот та ефектившсть перетворень лiноленовоï кислоти в ïx бiльш довголанцюговi та бiльш ненасичет поxiднi (р<0,01-0,001). За перiод дослщу (45 дтв) коропи контрольноï групи збшьшили свою живу масу в 1,65 рази, а коропи I та II дослщних груп, яю отримували в складi комбжорму одну та двi гранично допустимi концентрацй цинку та мда, - вщповщно в 1,94 i 1,82 рази (р<0,001).
Л^ература
1. Курант В.З. Шляхи проникнення та вмют важких металiв в органiзмi риб (огляд) / В.З. Курант, В.О. Хоменчук, В.Я. Бияк // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. — 2011. — Сер. Бюл., № 2 (47). — С. 263—269.
2. Трахтенберг И.М. Тяжелые металлы во внешней среде: Соврем. гигиен. и токсикол. аспекты / Трахтенберг И.М., Колесников В.С., Луковенко В.П. — Минск.: Навука i тэхтка, 1994. — 285 с.
3. Грубшко В.В. Роль металiв в адаптаци гщробюнпв: еволюцшно-еколопчт аспекти / В.В. Грубшко // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. — 2011. — Сер. Бюл., № 2 (47). — С. 237—262.
4. Коваленко В.Ф. Особенности обменных процессов у рыб в условиях воздействия сублетальных концентраций меди и цинка / В.Ф. Коваленко // Гидробиол. журн. — 2004. — Т. 40, №2. — С. 97—103.
5. Dhanapakiam P. Toxic effects of copper and zinc mixtures on some haematological and biochemical parameters in common carp, cyprinus carpio (linn) / P. Dhanapakiam, V.K. Ramasamy // J. Environ. Biol. — 2001. — V. 22. — P. 105— 111.
6. Radi A.A.R. Effect of metal ions on the antioxidant enzyme activities, protein contents and lipid peroxidation of carp tissues / A.A.R. Radi, B. Matkovics // Comp. Biochem. Phys. — 1988. — V. 90, №1. — P. 69—72.
7. Gregory E.M., Fridovich I. Superoxide dismutases: properties, distribution, and functions. In: Hoekstra W.G., Suttie J.W., Ganther H.E., Mertz W. (eds.). Trace Element Metabolism in Animals. University Park Press, Baltimore, 1974. — P. 486— 488.
272
8. Жиры в питании сельскохозяйственных животных / Пер. с англ. Г. Н. Жидкоблиновой; Под ред. и с предисл. А. А. Алиева. — М. : Агропромиздат, 1987. — 406 с.
9. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология // Авцын А.П., Жаворонкова АА., Риш М.А., Строчкова Л.С. М.: Медицина, 1991. — 496 с.
10. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектрофотометрия // М.: Мир, 1976. — 354 с.
11. Рiвiс Й.Ф. Кшьккш хроматографiчнi методи визначення окремих лшвдв i жирних кислот у бюлопчному матерiалi. Методичний поЫбник / Рiвiс Й.Ф., Федорук Р.С. — Львiв.: "СПОЛОМ", 2010. — 110 с.
12. Ackman R. G. Gas liquid chromatography of fatty acids and esters / R. G. Ackman // Methods in enzymology. — New York : Acad. Press, 1969. — Vol. 14, № 1. — P. 329—381.
13. Рiвiс Й. Ф. Газохроматографiчне визначення високомолекулярних неетерифжованих жирних кислот в бюлопчному матерiалi / Й. Ф. Рiвiс, Б. Б. Данилик // Украшський бiохiмiчний журнал. — 1997. — Т. 69, № 1. — С. 79—83.
14. Ривис И. Ф. Количественный метод определения некоторых высокомолекулярных жирных кислот в растениях, тканях и биологических жидкостях организма сельскохозяйственных животных / И. Ф. Ривис, И. В. Скороход // Доклады ВАСХНИЛ. — 1981. — № 8. — С. 32—35.
15. Янович В. Г. Обмен липидов у животных в онтогенезе / В. Г. Янович, П. З. Лагодюк. — М. : Агропромиздат, 1991. — 317 с.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
273
