CC BY
17
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-105-108
УДК 616. 311.4 - 002.155:[677.112.383.3+577.114].088.6
1Давиденко В. Л., 2Почуева Т. В., 1Головко Н. А.
ВМ1СТ Г1ДРОКСИПРОЛ1НУ ТА ЙОГО ФРАКЦ1Й В КРОВ1 ХВОРИХ НА Р1ЗН1 ФОРМИ ЕП1ГЛОТИТУ 1КНП «Мкька клiнiчна лшарня № 30» ХМР (м. Харкiв) 2Харкiвська медична академiя шслядипломно'| освгги (м. Харкiв)
davydenko5vika@gmail.com
Зв'язок публшаци з плановими науково-до-слщними роботами. Робота виконана в рамках НДР кафедри отоларингологи та дитячоТ отоларингологи ХаршвськоТ академи тслядипломноТ осв^и «Удо-сконалення методiв дiагностики та лтування хворих на хронiчну запальну ЛОР-патолопю з використан-ням фiзичних методiв» (№ державноТ реестраци 0115и000144).
Вступ. У вiтчизнянiй лiтературi деякi автори го-стрий епiглотит (ГЕ) розглядають як форму флегмо-нозного ларинпту [1,2], iншi - як форму набряково-катарального ларингiту з переважним ураженням надгортанника [3-5]. Однак, вс вважають, що ГЕ е причиною обструкци гортанi за рахунок звуження ди-хальних шляхiв внаслщок запального набряку слизо-воТ оболонки надгортанника i черпало-надгортанних складок [1-5]. ГЕ вражае запальним набряком надгортанник, а також голосовi складки, гортанш шлу-ночки, черпало-подiбнi хрящ^ де знаходиться багато не тшьки слизовоТ оболонки, а й хрящовоТ тканини [4-6]. Надгортанник е рухомим еластичним хрящем, який мiстить колаген, гжкозамшоглтани, глтопроте-Тни, еластин. Хрящова тканина - це рiзновид сполучноТ тканини, основними компонентами якоТ е хон-дроцити та позаклп"инний матрикс, що складаеться з волокон та основноТ речовини. Одним з основних видiв волокон хрящовоТ тканини е фiбрилярний бiлок колаген - головний компонент екстрацелюлярного матриксу, який продукуеться фiбробластами з вть-них амшокислотних залишкiв. Однак гiдроксипролiн i гiдроксилiзин з'являються пiсля включення пролiну i лiзину в полiпептидний ланцюг за участю ферментiв пролiл- i лiзилгiдроксiлази та аскорбшовоТ кислоти в якостi кофактора. Розпад колагену здшснюеться за умов ди специфiчного фермента - колагенази, актив-нiсть якого залежить вщ росту, розвитку оргашзму та наявностi патологiчних станiв та захворювань. Етгло-тит може супроводжуватися структурно-метaболiч-ними розладами хрящовоТ тканини. Найважлившим показником метаболiзму колагену е вмiст пдрокси-пролiну та його фракцш в кровi та сечi [7,8].
Хоча патогенез ГЕ докладно вивчався рашше, досi не зрозумтим залишаеться визначення струк-турно-метаболiчних порушень в сполучнiй тканинi як основнш мiшенi при виникненнi запалення надгортаннику. Залишаеться вщкритим питання, чому го-стра вiрусна та бам^альна iнфекцiя у одних хворих спричиняе гострий фаринпт або ангiну, а у шших -гострий ларинпт або абсцес надгортанника? Можна припустити, що це наслiдок особливостей метaболiз-му у сполучноТ тканини цього хворого, а саме синтез кл^инами бшмв, зокрема колагену, гетерополкаха-р^в, особливостi амiнокислотного складу та шшк У доступнiй сучаснiй науковiй лiтературi нам не зустри чалися дослщження стосовно структурно-метабо-
лiчного стану сполучноТ тканин у хворих на гострий етглотит у дорослих, що зумовлюе актуальнiсть щеТ роботи.
Мета дослщження - дослiдити вмiст метаболiтiв сполучноТ тканини, зокрема загального пдроксипро-лшу та його фракцiй в сироватц кровi хворих на рiзнi форми етглотиту в динамiцi захворювання.
Об'ект \ методи дослщження. Було визначено вмiст гiдроксипролiну та його фракцш в кровi 86 хворих на етглотит втом вiд 20 до 81 ромв, якi пере-бували на стацiонарному лiкуваннi в МКЛ № 30 м^а Харкова (клЫчна база ЛОР-кафедри ХМАПО). Серед них було 51 (59%) чоловт i 35 (41%) жiнок. У 59 паци ентiв (69%) виявлено шфтьтративну форму ГЕ, у 27 (31%) дiагностовано абсцес надгортанника. Хворих було подшено на 2 групи: з шфшьтративною формою гострого етглотиту (1 група) та абсцедуючою формою (2 група). Ми вважаемо таку класифтащю зруч-ною для лтаря-клшщиста. Контрольну групу склали 20 здорових оаб втом 22-45 рошв.
При нaдходженнi хворого з ГЕ на стацюнарне ли кування проводився збiр скарг хворого i ЛОР-огляд. За нашими даними, при шфшьтративнш формi ГЕ в клiнiчнiй картин переважали загальна слaбкiсть, по-мiрний бiль у горлi, дисфaгiя, тодi як при абсцедую-чiй формi - сильний бiль в горлi з вiдчуттям «кома» i задухи, а також утруднення дихання переважно за шстраторним типом (ц ознаки е патогномошчними для початковоТ диференцшноТ дiaгностики форм за-хворювання).
Хочемо зауважити, що при проведены непрямоТ ларингоскопи потрiбно звертати увагу на особливос-тi aнaтомiчноТ будови надгортанника. Якщо пелюст-ка надгортанника бiльше середнього розмiру i мае край, що рiзко закинутий, огляд гортaнi утруднений навпъ в нормi, то це прогностично несприятлива ознака щодо розвитку дихальних порушень. В наших спостереженнях таку особлив^ь мали 7 хворих 1-Т групи i 5 хворих 2-Т групи. Враховуючи, що при аб-сцедуючiй формi ГЕ потрiбне негайне оперативне втручання, для запобкання виникненню ускладнень, що можуть привести нав^ь до летального випадку, дуже важливим е диференцiaцiя мiж формами ГЕ, а також виявлення переходу шфтьтративноТ форми в абсцедуючу.
Зaбiр кровi у пaцiентiв здiйснювaли вранц натще-серце. У групах дослщження зaбiр кровi проводився у гострий перюд захворювання (пiд час госпiтaлiзa-цГ|) та через 30 дiб пiсля початку хвороби.
Бiохiмiчнi дослщження сироватки кровi проводили в акредитованому вщдЫ лабораторноТ дia-гностики i iмунологiТ «1нституту патологи хребта i су-глобiв iм. проф. М.1. Ситенка», атестат акредитаци 100-0623/2001 вщ 20.06.2001. Сироватку кровi отри-
Таблиця. чення його стабiльностi. Це дае
Фракцшний склад метаболiтiв сполучно' тканини у сироватцi кров1 хворих на абсцедуючу та iнфiльтративну форми епiглотиту (М±т)
Показник Контрольна група (n=20) Перюд Абсцедуюча форма (n=27) 1нф1льтративна форма (n=59)
Загальний пдроксипролш, м км ол ь/л 17,84+1,29 гострий перюд 23,57+2,29* 20,76+1,71
через 30 д1б 22,82+0,83* 20,30+0,68#
Зв'язаний пдроксипролш, м км ол ь/л 8,63±0,49 гострии перюл 10,83+0,71* 10,75+0,94*
через 30 д1б 11,67+0,84* 9,54+1,05
Втьний пдроксипролш, м км ол ь/л 9,21+0,51 гострий пер1од 12,74+0,68* 10,01+1,29
через 30 д1б 11,15+0,89* 10,76+1,22
Примаки: * - р< 0,05 в1дносно контролю; # - р<0,05 в1дносно до абсцедуючоУ форми.
мували згiдно 3i стандартним загальноприйнятим утфтованим методом.
Гiдроксипролiн визначався реакцiею окислюваль-но'| полтонденсаци з пара-диметилбензальдегiдом в присутносп окислювача хлорамiну. Фракцiювання проводилось шляхом порiвняльного дослiдження 6i-оматерiалу до кислотного гiдролiзу та тсля нього [8].
Аналiз i обробку статистичних даних клiнiчних до-слщжень проводили на персональному комп'ютер1 з використанням пакета прикладних програм STATUSTICA 6.0 i MS Excel XP.
Проведет дослщження вiдповiдають морально-етичним принципам Гельсшсько'| деклараци, прийня-то'| Генеральною асамблеею Всесвп"ньо'| медично'( асощаци, Конвенци Ради бвропи про права людини та бiомедицину (1997 р.), положенням ВООЗ, вщпо-вiдним законам Укра'ши.
Результати дослiджень та 'х обговорення. Вмiст загального гiдроксипролiну та його фракцш в кров1 хворих на рiзнi форми епiглотиту в динамiцi захво-рювання вiдображено в таблицк
У кровi хворих на iнфiльтративну форму етгло-титу на початок хвороби спостеркаеться тдвищен-ня вм^у зв'язаного гiдроксипролiну - на 24,68% та мала мкце тенденщя до пiдвищення вiльного та загального пдроксипролшу - на 9,77% та 16,36%. Вмiст вiльного гiдроксипролiну в кровi хворих не змiнювався в динамiцi захворювання. Через 30 дiб вмiст фракцiй гiдроксипролiна не в^^знялися вiд нормальних значень, але вм^ загального пдрокси-пролiна в кровi був нижче на 11,04% у порiвняннi з абсцедуючою формою.
У хворих на абсцедуючу форму етглотиту спо-стеркаеться пiдвищення загального пдроксипроли ну на 32,17% у гострий перiод захворювання та на 27,91% — через 30 дiб тсля початку захворювання. Характерним було тдвищення вмiсту зв'язаного пдроксипролшу — для гострого перюду на 25,49% та на 35,2% через 30 дiб. Вшьний пдроксипролш також пiдвищувався як в гострий перюд, так i через 30 дiб -на 38,3% та 20% вщповщно.
Отриманi результати свщчать про те, що ГЕ може супроводжуватися структурно-метаболiчними роз-ладами хрящово'| тканини, основним компонентом яко'| е колаген. Гiдроксипролiн присутнiй у великш кiлькостi у складi вах типiв колагену, тому одним з основних показнишв метаболiзму колагену е вмiст у кровi саме ще'| амiнокислоти. Вона необхiдна для синтезу колагену за участю вiтамiну С та забезпе-
можлив1сть розглядати и вмю" в кров1 та сеч1 як маркера, що вщо-бражуе катабол1зм цього б1лка, а пперпдроксипролшем1я - маркер катабол1зму колагену [8]. В1-домо, що пдроксипролш мае дв1 фракци: зв'язану з бшками, пептидами I втьну. Тому вивчення вм1сту загального пдроксипрол1-ну та його фракц1й е необхщним для оц1нки глибини порушень метабол1зму основного б1лка сполучно! тканини — колагену, тяжкост патолог1чного процесу та спостер1ганням за динам1кою процесу. Втьну фракц1ю г1дроксипрол1на рахують як маркер деструкци, б1лкову - як маркер репарацп, а загальний - як маркер активносп метабол1зму колагену в цтому [8].
Звертае на себе увагу те, що при шфтьтративнш форм1 ГЕ в кров1 хворих п1двищуеться т1льки зв'язана фракц1я г1дроксипрол1ну. Це дозволяе стверджувати, що спостер1гаеться переважання процес1в катабол1з-му над процесами анабол1зму б1лк1в сполучно! тканини в цтому та швидке включення процес1в репа-раци.
Вм1ст загального г1дроксипрол1ну в кров1 пац1ен-т1в з р1зними кл1н1чними формами еп1глотиту статис-тично в1др1знявся через 30 д1б тсля початку захворювання. Це може бути пов'язано з тим, що майже вс1 хвор1 з ГЕ на початку захворювання отримували глюкокортикоТди, а пац1енти з набряком або стенозом гортат — тривало. Вщомо, що синтез колагену стимулюють статев1 гормони, 1нсул1н, СТГ, тиреоТдш гормони, аскорб1нова кислота. А глюкокортикоТди гальмують шляхом зниження р1вня мРНК проколаге-ну та 1нг1бування активносп прол1л- та л1зтг1дрокси-лази, сам колаген та ^пропептиди п1сля свого в1д-щеплення.
Отже метабол1зм колагену при гострому етгло-тит1 мае сво! особливост1 та в1др1зняеться в1д обм1ну цього б1лка у здорово! людини.
Пщвищення вм1сту в1льного та зв'язаного пдроксипролшу в кров1 хворих на абсцедуючу форму етглотиту дае уявлення про наявтсть деструктивних процеав у сполучнш тканит, а саме у хрящов1й. При чому процес регенерацп надгортанника не закш-чуеться нав1ть п1сля клЫчного одужання пац1ент1в протягом м1сяця. Можливо це пояснюеться глибо-ким деструктивним процесом у надгортаннику при абсцеа, особливостями метабол1зму основних речо-вин в хрящах через морфолопчну структуру остан-нього I незначне кровопостачання (не мають судин). А також тим, що синтез та дозр1вання колагену - це складний багатоетапний процес, який починаеться в кл1тит, а завершуеться в м1жкл1тинному матриксг Колаген в1дносять до пов1льно регенеруючих бтшв, процес тривае тижн1 та м1сяц1.
Отже, можна зробити висновки:
1. Вм1ст г1дроксипрол1ну та його фракцш у сиро-ватц1 кров1 пац1ент1в з р1зними формами етглотиту дозволяе !х використовувати як маркери метабол1з-му колагену в хрящовш тканин1.
2. У хворих з шфтьтративною формою в го-стрий перiод визначаеться тдвищення BMicTy тiльки зв'язаного пдроксипролшу, що свiдчить про незна-чну активтсть процесiв катаболiзму сполучноТ тка-нини в цтому та швидкого включення процесiв репараций
3. Аналiз фракцiйного складу метаболiтiв сполучноТ' тканини у сироватц кровi хворих на абсцедуючу форму епiглотиту показав тдвищення загального пдроксипролшу та його фракцш, що свiдчить про на-явнiсть запалення та деструктивних процеав у спо-лучнiй тканит, а саме розпад колагену у хрящовш тканит.
4. Кiлькiсне визначення вмiсту гiдроксипролiну та його фрaкцiй у хворих на етглотит е необхщними для проведення дiaгностики, диференцшноТ дiaгнос-тики мiж вивченими клiнiчними формами.
5. Уам хворим на гострий епiглотит потрiбно з обережнiстю призначати глюкокортикоТди, так як ц1 препарати гальмують синтез колагену шляхом шп-бування активност пролiл- i лiзилгiдроксилaзи, по-рушують стaбiльнiсть колагену, таким чином вплива-ють на репаративш процеси в надгортаннику.
6. Проведет дослщження вмiсту метaболiтiв сполучноТ тканини в кровi хворих на гострий етглотит дають тдставу для використання в терапи цього за-хворювання аскорбшовоТ кислоти як основного компонента, який створюе умови в оргaнiзмi для синтезу колагену.
Перспективи подальших дослщжень. Перспективою подальших дослiджень е вивчення вмiсту гли козaмiноглiкaнiв в сировaтцi кровi хворих на шфть-тративну та абсцедуючу форми етглотиту в динамщ1 захворювання з метою вдосконалення та тдвищення ефективносп лiкувaльних зaходiв.
Лiтература
1. Savenkova M, Balyasinskaya G, Bychkov V, Voronyuk G, Korobko L, Anin A. Ostryy epiglottit u detey (etiopatogenez, diagnostika, lecheniye). Voprosy sovremennoy pediatrii. 2008;7(5):91-7. [in Russian].
2. Zhilina AL. Ostryy epiglottit u detey [avtoreferat]. M.: 2006. 24 s. [in Russian].
3. Lekomtseva OI, Britkova TA, Kravtsova NA, Pchelina EV, Ivanov IV. Ostryy epiglottit u mal'chika 3 let (klinicheskoye nablyudeniye). Detskie infektsii. 2016;3:69-70. [in Russian].
4. Mayo-Smith MF, Spinale JW, Donskey C, Yukawa M, Li RH, Schiffman FJ. Acute Epiglottitis* An 18-Vear Experience in Rhode Island. Chest. 1995;108:1640-7.
5. Navaratnam AV, Matthew E Smith ME, Majeed A, McFerran DJ. Adult supraglottitis: a potential airway emergency that can present in primary care. Br J Gen Pract. 2015 Feb;65(631):99-100.
6. Lichtor J. Lance, Maricarmen Roche Rodriguez, Nicole L. Aaronson, Todd Spock, Goodman T. Rob, Chir MBB, et al. Baum Epiglottitis It Hasn't Gone Away. Anesthesiology. 2016;124:1404-7.
7. Tibballs J, Watson T. Symptoms and signs differentiating croup and epiglottitis. J Paediatr Child Health. 2011;47:77-82.
8. Sharaev PN, Sahabutdinova EP, Lekomtseva OI. Opredelenie svobodnogo i peptido-svyasanogo hidroksiprolina v syvorotke krovi. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. 2009;1:7-9. [in Russian].
ВМ1СТ Г1ДРОКСИПРОЛ1НУ ТА ЙОГО ФРАКЦ1Й В КРОВ1 ХВОРИХ НА Р1ЗН1 ФОРМИ ЕП1ГЛОТИТУ Давиденко В. Л., Почуева Т. В., Головко Н. А.
Резюме. У статт представлено результати дослщження вмiсту загального пдроксипролшу та його фракцш, а саме втьного та зв'язаного у сироватц кровi пащенлв з шфтьтративною та абсцедуючою формами етглотиту. Проaнaлiзовaно змши дослщжуваних показнимв в динамщ захворювання: в гострий перюд та через 30 дiб тсля виникнення клЫчних симптомiв. У хворих з шфтьтративною формою в гострий перюд визначаеться тдвищення вмiсту ттьки зв'язаного пдроксипролшу, що свщчить про незначну активтсть процеав кaтaболiзму колагену в цтому та швидкого включення процеав репараци. Анaлiз фракцшного складу метаболтв сполучноТ тканини у сироватц кровi хворих з абсцесом надгортаннику показав тдвищення втьного, зв'язаного та загального пдроксипролшу, що свщчить про наявтсть запальних та деструктивних процеав у сполучнш тканит, а саме розпад колагену у хрящовш тканит в гострий перюд захворювання. Ктькюне визначення вмiсту пдроксипролшу та його фракцш у хворих на етглотит е необхщними для проведення диференцшноТ дiaгностики мiж вивченими клiнiчними формами.
Ключовi слова: епiглотит, iнфiльтрaтивнa форма, абсцедуюча форма, гiдроксипролiн, фракци пдроксипролшу.
СОДЕРЖАНИЕ ГИДРОКСИПРОЛИНА И ЕГО ФРАКЦИЙ В КРОВИ БОЛЬНЫХ С РАЗНЫМИ ФОРМАМИ ЭПИГЛОТТИТА
Давиденко В. Л., Почуева Т. В., Головко Н. А.
Резюме. В статье представлены результаты исследования содержания общего гидроксипролина и его фракций, а именно свободного и связанного в сыворотке крови пациентов с инфильтративной и абсцеди-рующей формами эпиглоттита. Проанализированы изменения исследуемых показателей в динамике заболевания: в острый период и через 30 суток после возникновения клинических симптомов. У больных с инфильтративной формой в острый период повышается содержание только связанного гидроксипролина, что свидетельствует о незначительной активности процессов катаболизма коллагена в целом и быстрое включение процессов репарации. Анализ фракционного состава метаболитов соединительной ткани в сыворотке крови больных с абсцессом надгортанника показал повышение свободного, связанного и общего гидроксипролина, что свидетельствует о развитии воспалительных и деструктивных процессов в соединительной ткани, а именно распад коллагена в хрящевой ткани в острый период заболевания. Количественное определение содержания гидроксипролина и его фракций у больных с эпиглоттитом необходимо для проведения дифференциальной диагностики между изученными клиническими формами.
Ключевые слова: эпиглоттит, инфильтративная форма, абсцедирующая форма, гидроксипролин, фракции гидроксипролина.
CONTENT OF HYDROXYPROLINE AND ITS FRAGMENTS IN BLOOD AT DIFFERENT FORMS OF EPIGLOTTITIS
Davidenko V. L., Pochueva T. V., Golovko N. A.
Abstract. The article gives a detailed analysis of the research results of a total hydroxyproline content and its fractions in blood serum of 86 patients with different forms of epiglottitis aged 20 to 81, receiving hospital treatment.
Object and methods of investigation. The patients were divided into 2 groups: infiltrative form of acute epiglottitis and abscess form. The control group consisted of 20 healthy people aged 22 to 45. The content of hydroxyproline was determined by the reaction of oxidative polycondensation with para-dimethylbenzaldehyde. The fractionation was carried out by comparative study of biomaterial to acid hydrolysis.
Results and discussion. The changes of the studied parameters in the dynamics of the disease are analyzed: in the acute period and 30 days after the onset of clinical symptoms. In patients with infiltrative form in the acute period, the increase of the content of bound hydroxyproline is determined. This indicates generally the insignificant activity of the catabolism processes of collagen and the rapid incorporation of the restoration processes. In patients with an abscess form of epiglottitis, an increase in total hydroxyproline is observed by 32.2% in the acute period of the disease and by 27.9% in 30 days after the onset of the disease. It was characterized by increased in the content of bound hydroxyproline - for an acute period by 25.5% and 35.2% in 30 days. Free hydroxyproline also increased in the acute period, and in 30 days - by 38.3% and 20% respectively.
Conclusions. Analysis of the fractional composition of connective tissue metabolites in serum of patients with abscess of epiglottis showed an increase in free, bound and total hydroxyproline, indicating the presence of inflammatory and destructive processes in the connective tissue, which was the collagen degeneration in cartilaginous tissue during the acute period of the disease. Quantitative determination of hydroxyproline content and its fractions in the blood of patients with epiglottitis in the dynamics of the disease is necessary for differential diagnosis, improvement and effectiveness of therapeutic tools and measures.
Key words: epiglottitis, infiltrative form, abscess form, hydroxyproline, hydroxyproline fraction.
Рецензент - проф. Безшапочний С. Б.
Стаття надшшла 23.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-108-112
УДК 616.127-005.4-056.257-078:[577.175.72:577.112].088.6:577.121
1ванова К. В.
СИРОВАТКОВИЙ Р1ВЕНЬ ФАКТОРУ РОСТУ Ф1БРОБЛАСТ1В 21 ТА СИНДРОМ 1НСУЛ1НОРЕЗИСТЕНТНОСТ1 У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
З ОЖИР1ННЯМ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
dr.kvivanova@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження виконано в контекст науково-дослщно' роботи кафедри загально''' практики - амейно!' медицини та внутршшх хвороб ХНМУ «Клшто-генетичш, бiохiмiчнi i iмуннi характеристики захворювань внутршшх оргашв у хворих з дегенера-тивними та дисметаболiчними артропалями i шляхи !'х медикаментозно'' корекци», № державно'' реестра-цп: 0116U004987.
Вступ. Серцево-судинш захворювання е основною причиною швалщизацп та передчасно!' смерт-ност в усьому свт, що обумовлюе необхщшсть детального вивчення факторiв ризику кардюваску-лярних розладiв. Вщомо, що надлишкова маса тта та ожиршня е найважлившими факторами, що знижу-ють чутлив^ь тканин до шсулшу. Бшьшою мiрою це стосуеться метаболiчно активно!' форми - вкцераль-ного ожиршня. Вкцеральна жирова тканина (ВЖТ), на вщмшу вщ тдшшрно-жирово''' клпжовини (ПЖТ), мае особливi морфо-функцюнальш властивосп, як1 визначають и високу чутливiсть до лтолп"ично'| дм катехоламЫв i низьку - до антилшолп"ично'| дм ш-сулшу, що i призводить до розвитку шсулшорезис-тентност та вторинно' ппершсулшеми (Г1). Зпдно сучасним уявленням, ВЖТ е мкцем синтезу багатьох адтоцитошшв, серед яких розглядають фактор росту
ф1бробласт1в 21 (ФРФ21) - гормонопод1бний цито-к1н, визнаний потужним метабол1чним регулятором. Кр1м зниження р1вня глюкози [1] I здатност1 покращу-вати чутлив1сть до 1нсул1ну [2], первинна ф1зюлопчна роль ФРФ21 пов'язана з метабол1чними адаптац1ями до голодування [3] I кетогенних д1ет. Окр1м того в1н приймае участь у глюконеогенез1, кетогенез1 I окислены жирних кислот. 1нш1 функцГ! з ФРФ21 пов'язаш з л1п1дним обмшом в жиров1й тканин1 [4].
Кл1тинна чутлив1сть до ФРФ21 визначаеться на-явн1стю в кл1тинн1й мембран! рецептор1в ФРФ та, зокрема, ко-рецептор1в Р-Клото. У будь-якому ви-падку, ефекти ФРФ21 виникають тшьки у тканинах, що експресують Р-Клото, так1 як ентерогепатична I жирова тканини [5], серце [6] та специф1чн1 регюни в мозку [7]. Незважаючи на корисний вплив ФРФ21 на чутлив1сть шсулшу та глюкози та лтщний гомеостаз, ефекти яких доведен! в дослщженш на тваринах, р1-вень сироваткового ФРФ21 був пщвищений у моделях гризушв з ожиршням та цукровим д1абетом [8,1]. Цей парадокс також було зареестровано у людей.
Послщовно було встановлено, що р1вн1 циркулю-ючого ФРФ21 позитивно корелюють з шдексом маси тта (1МТ), р1внями 1нсул1ну та гл1кем1ею [9,10]. Кр1м того, вивчення показнитв ФРФ 21 людини також показали позитивну кореляцш м1ж р1внями ФРФ21
