CC BY
63
УДК 616.15-074:[616.36-002:578.89]]-056.83
Фурик О.О., Рябоконь О.В., Онищенко Т.е., Савельев В.Г.
ДИНАМ1КА КЛ1Н1КО-Б1ОХ1М1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В ТА ВМ1СТУ Н1ТРИТ1В I L-АРГIНIНУ У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ГЕПАТИТ В 13 СУПУТН1М ХРОН1ЧНИМ ВЖИВАННЯМ АЛКОГОЛЮ В ГЕПАТОТОКСИЧНИХ ДОЗАХ
3anopi3bK^ державний медичний уыверситет
Обстежено 133 хворих на гострий гепатит B в/'ком eid 18 до 60 рокв. Гострий гепатит В у хворих ¡з хрон1чним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах характеризуеться тривалшим (р<0,05) продромальним перодом, у розпал захворювання виразншою кл1н1чною ман1фестац1ею з появою холестатичних i гемораг'чних прояв'т, вищим р1внем г1пербт1руб1немп, а в перод реконвалесценцИ збереженням вищоУ активностi алашнам'тотрансферази, пор1вняно з патентами без супутнього ураження печ1нки. Перод реконвалесценцИ у цих хворих характеризуеться збереженням циркуляцИ HBsAg, меншою частотою сероконверси HBeAg -anti-HBe, пор1вняно з хворими на гострий гепатит В без супутнього ураження печ1нки. Гострий гепатит В у хворих ¡з хрон1чним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах характеризуеться вищим р1внем н1трит1в (на 59,9 %, р<0,01), що поеднуеться з низьким вмстом L-аргiнiну (на 38,8 %, р<0,05) у сироватц кровi, а у перод реконвалесценцИ вищим р1внем вмсту н1трит1в (у 2,6 разу, р<0,01), у поеднанн з триваючим зниженням вмсту L-аргiнiну (на 42,5 %, р<0,05) у сироватц кровi, пор1вняно з хворими на гострий гепатит В без супутнього ураження печ1нки.
Ключов1 слова: гострий гепатит В, ытрити, L-apriHiH, алкоголь.
Вступ
Гепатит В е одним i3 найбтьш поширених шфекцшних захворювань та залишаеться важливою проблемою охорони здоров'я багатьох краТн св^у [1]. На переб^ гострого гепатиту В (ГГВ) та його наслщки може впливати низка факторiв, зокрема наявнють супутшх уражень печшки невiрусного ^енезу. Серед комбшованих уражень печшки особлива увага придтяеться вiрусно-алкогольним [2]. У рядi дослщжень доведено негативний вплив алкоголю на переб^ HBV-шфекци, що полягае в прогресуванн захворювання, розвитку цирозу [3] та гепатоцелюлярноТ карциноми [4] через синерпзм пошкоджувальноТ дм алкоголю та HBV на печшку. Розвиток окисного стресу, обумовлений порушенням прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, призводить до генерацп активних форм кисню, що ушкоджують кттины мембрани та тюно пов'язан з безлiччю патолопчних змш в органiзмi [5].
Незважаючи на значну ктькють роб^, присвячених вивченню гепатиту В, клшко-патогенетична роль змш показниш прооксидантно-антиоксидантноТ регуляцп у хворих на ГГВ iз наявнютю супутнього хроычного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах залишаеться не визначеною.
Мета роботи
Визначити змши клiнiко-бiохiмiчних показниш та вмюту ытри^в i L-аргшшу у сироватц кровi хворих на гострий гепатит В iз супутшм хронiчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах в динамiцi захворювання.
Матерiал та методи дослщження
Пiд спостереженням було 133 хворих на ГГВ вiком вiд 18 до 60 рош. Чоловiкiв було 92, жшок -41. Ус хворi введенi до дослiдження за випадковою ознакою та письмовою шформованою згодою. Вс пацiенти лiкувалися базисними засобами й були обстежен двiчi: при госпiталiзацiТ та на момент виписки зi стацiонару. Дiагноз ГГВ встановлено за результатами клшко-епщемюлопчних, бiохiмiчних, iнструментальних дослiджень, пiдтверджено видiленням в кровi вiдповiдних маркерiв.
При розпод^ хворих на ГГВ на групи враховували наявнють чи вщсутнють хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах з використанням класифкацп вживання алкогольних напоТв з урахуванням перiодичностi i дози спожитого алкоголю [6]. I групу склали 52 хворих iз наявнютю супутнього хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах, II групу склали 81 хворий без цього фактору.
Методом iмуноферментного аналiзу в сироватц кровi визначали вмют anti-HBeAg IgG (Вектор Бест, Росiя). Вмют нпри^в у сироватцi кровi визначали спектрофотометричним методом, вмют L-аргшшу у сироватцi кровi - хроматографiчним методом. Контрольна група 20 здорових оаб. Всi спецiальнi лабораторнi дослщження проведет в Центральнш науково-дослiднiй лабораторп Запорiзького державного медичного унiверситету.
Статистичну обробку отриманих даних здшснювали на персональному комп'ютерi з використанням сформовано!' бази даних обстежених пацiентiв i здорових осiб контрольно!' групи в програмi «STATISTICA® for Windows 6.0» (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5). Обчислювали середш значення (M), середш помилки середньо! арифметичноТ (m), вираховували вщсоток
вщхилення вщ вiдповiдних у групах порiвняння. Для оцiнки достовiрностi рiзницi ознак мiж двома незалежними вибiрками застосовували непараметричн статистичнi методи: критерiй Манна-У^ы -для кiлькiсних ознак; метод х2 - для якiсних ознак.
Результати дослщжень та 1х обговорення
При аналiзi клiнiко-бiохiмiчних даних виявлено, що продромальний перюд у хворих I групи склав в середньому (5,8±0,5) доби й виявився тривалшим (р<0,05), нiж у хворих II групи - (4,6±0,3) доби. При цьому рiзнi варiанти перебiгу продромального перюду рееструвалися у хворих обох груп з однаковою частотою. Варiант перебiгу продрому був змiшаним - у 63,5 % хворих I групи i 59,2 % хворих II групи, переважали диспепсичн - у 71,2 % i 71,6 % й астеновегетативн - у 48,1 % i 43,2 % прояви, рщше рееструвалися артралпчний - у 26,9 % i 27,2 % й грипоподiбний - у 23,1 % i 24,7 % варiанти вiдповiдно. У 4 (7,7 %) хворих I групи i 6 (7,4 %) хворих II групи в продромi рееструвався уртикарний висип.
Проведений порiвняльний аналiз клiнiчних проявiв ГГВ в розпал захворювання показав, що частота реестрацп бiльшостi клiнiчних ознак у па^етчв обох груп статистично не в^знялася (р>0,05). Так, на тлi жовтяниц у всiх пацiентiв загальна слабость мала мiсце у 84,6 % хворих I групи та у 80,2 % па^етчв II групи, зниження апетиту у 67,3 % i 75,3 %, нудота у 23,1 % i 25,9 %, блювання у 7,7 % i 7,4 %, тяжкiсть в етгастрп у 25,0 % i 18,5 %, тяжкiсть у правому пщребер'Т' у 15,4 % i 14,8 %, артралгГТ зберiгалися у 7,7 % i 12,3 %, субфубрил^ет у 9,6 % i 8,6 % па^ен^в вiдповiдно. Проте лише у хворих I групи були вщзначеш геморапчы прояви (5,8 %) та свербiж шкiри (7,7 %).
У результатi бiохiмiчних дослiджень кровi в розпал ГГВ у хворих I групи середнш показник вмюту загального бiлiрубiну у сироватцi кровi склав (203,8±11,5) мкмоль/л i був вищим (р<0,05) вiд цього показника (170,3±6,6) мкмоль/л пацiентiв II групи. При порiвняннi виразностi цитолiтичного синдрому в розпал ГГВ виявлено вщсутнють статистично значущоТ рiзницi мiж I та II групами (р>0,05). Так, активнють АлАТ у сироватцi кровi хворих I групи складала (9,6±0,4) ммоль/год^л та (9,2±0,3) ммоль/год^л вщповщно (р>0,05).
Порiвняння показникiв маркерного профтю при надходженнi хворих встановило, що у вах пацiентiв обох груп позитивними були HBsAg, anti-HBcor !дМ, а частота виявлення позитивного НВеАд не вiдрiзнялася (х2=1,42, р>0,05) в дослщжуваних групах.
У результатi проведених дослщжень виявлено, що в перюд розпалу у хворих I групи вмют штри^в в сироватц кровi майже у 3 рази перевищував (р<0,001) вiдповiдний показник здорових оаб. У пацiентiв II групи вмют штри^в в сироватцi кровi також достовiрно вiдрiзнявся вiд аналогiчного параметру здорових оаб i перевищував (р<0,05) цей показник у 1,9 разу. При порiвняльному аналiзi кiлькiсного вмюту штри^в в сироватцi кровi встановлено, що вмют цього показника у хворих I групи був вищим на 59,9 % (р<0,01), ыж у па^етчв II групи (табл. 1).
Таблиця 1
Вмст нiтритiв та L-аргiнiну у сироватц кровi хворих на ГГВ залежно вiд хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах в динамiцi захворювання (М±т)
Показник Здоровi особи (п=20) Хворi (п=133)
I група (п=52) II група (п=81)
при госштaлiзaцN при виписцi при госштaлiзaцN при виписцi
Нприти (мкмоль/л) 20,90±3,17 62,36±6,19 * ** 62,00±5,16 * ** 39,00±2,42 * 23,54±3,23 ***
L-aргiнiн (мкмоль/л) 26,7±2,5 20,50±1,37 * ** 17,10±1,16 * ** 33,50±2,09 * 29,75±2,48
Примiтки: 1. * - рiзниця достовiрна порiвняно з здоровими особами (р<0,05-0,001), обчислена за критерieм Манна-У'тш;
2. ** - порiвняно з хворими II групи (р<0,01-0,001), обчислена за критерieм Манна-Уiтнi;
3. *** - порiвняно з показниками при госпiталiзацn (р<0,01).
У перюд реконвалесценци виявлено, що у хворих I групи вмют ытртчв в сироватц кровi залишався незмшним (р>0,05). Проте у па^енлв II групи вмют ытри^в у сироватц кровi був нижчим (р<0,01), порiвняно з показником при госпiталiзацiТ, та не в^^знявся (р>0,05) вщ аналопчного у здорових оаб. Порiвняльний aнaлiз показав, що на момент виписки зi стацюнару у хворих I групи вмют штртчв був вище (у 2,6 разу, р<0,001), шж у па^етчв II групи (табл. 1).
Зазначен змiни показника прооксидантно-антиоксидантноТ регуляцп поеднувалися зi змiнaми вмiсту L-aргiнiну в сироватц кровi, якi мали рiзноспрямовaний характер у пaцiентiв рiзних груп. Вмют L-aргiнiну у сировaтцi кровi хворих I групи виявився нижчим (на 23,2 %, р<0,05) за аналопчний показник здорових людей. У па^ен^в II групи вмiст L-aргiнiну в сировaтцi кровi також в^знявся вiд aнaлогiчного параметра (р<0,05) здорових оаб ^ навпаки, був вищим на 20,3 %. Порiвняльний aнaлiз кiлькiсного вмiсту L-aргiнiну в сироватц кровi у хворих на ГГВ залежно вщ нaявностi хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах показав, що вмют цього показника у хворих I групи був нижчим (р<0,001) на 38,8 %, ыж у па^етчв II групи (табл. 1).
Перюд реконвалесценци у хворих обох груп незалежно вщ наявносл хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах поеднувався з триваючим зниженням вмюту L-aргiнiну в сироватц кровi в динaмiцi захворювання. Так, у хворих I групи цей показник мав тенденцш до зниження (р>0,05), порiвняно з перiодом розпалу, та залишався нижчим (р<0,01) за аналопчний показник здорових людей. У па^етчв II групи вмют L-aргiнiну в сироватц кровi не вiдрiзнявся
(р>0,05) вщ вiдповiдного показника в перюд розпалу та здорових oci6. Порiвняльний аналiз показав, що на момент виписки 3i стацiонару у хворих I групи вмют L-apriHiHy був нижче (на 42,5 %, р<0,05) нiж у пацieнтiв II групи (табл. 1).
В реконвалесценцш на ™i нормалiзацiï рiвня загального б^рубшу у бiльшостi пацieнтiв обох груп, зниження активност АлАТ у сироватц кровi хворих I групи вщбувалося повiльнiше, нiж у пацieнтiв II групи. Активнють цього ферменту при виписц залишалася вищою (р<0,05) у па^етчв I групи i склала (2,33±0,17) проти (1,82±0,07) ммоль/год^л хворих II групи. Про затримку одужання хворих на ГГВ, що переб^ае на ™i хрошчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах, порiвняно з патентами Ii групи, свiдчать також результати динамки маркерного профтю па^ен^в. Так, у хворих I групи частше (х2=14,21, р<0,01) зберiгалася циркуля^я в кровi HBsAg (100 % проти 64,2 %) та рщше (х2=9,67, р<0,05) рееструвалася сероконверсiя HBeAg - anti-HBe в сироватцi кровi (45 % проти 76,5 %), нiж у хворих без супутнього ураження печшки. Проведений порiвняльний аналiз кiлькiсного вмiсту anti-HBe в сироватц кровi у хворих на ГГВ залежно вщ наявностi хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах пюля проведеного базисного лкування показав нижчий вмют цих антитт у хворих I групи (р<0,01) за вщповщний показник хворих II групи, що склав (0,38±0,07) од. проти (0,73±0,08) од. вiдповiдно до груп.
Даш сучасно'Г лiтератури свiдчать про те, що вживання алкоголю збтьшуе продукцш активних форм кисню, знижуе рiвень антиоксидантiв та пiдвищуе окисний стрес, збтьшуючи токсичнi впливи вiльних радикалiв [7]. До того ж, у хворих на ГГВ шдукуються гостро фазовi показники, зокрема оксид азоту, що е захисною реакцiею, осктьки вiн здатний iнгiбувати реплiкацiю ряду вiрусiв. Система оксиду азоту бере участь у механiзмi ураження печшки при гострш вiруснiй iнфекцiï та тривалш персистенцiï гепатотропних вiрусiв. При цьому единим субстратом для синтезу оксиду азоту е L-аргшш - вщносно незамшна амiнокислота, особливо в умовах патологи [8]. Шлях L-аргшш - оксид азоту в^грае головну роль в пщтримц запально'' вщповд апоптозу та захистi вiд втьно-радикального ураження. При запальних процесах, зокрема при шфек^ях, ендогенний синтез L-аргiнiну не забезпечуе фiзiологiчнi потреби. Недостатнiсть субстрату L-аргiнiну викликае зниження синтезу оксиду азоту з посиленням утворення пероксиштриту, який володiе цитотоксичною дiею та ушкоджуе гепатоцити [8].
Виявлений у нашому дослщженш у хворих на ГГВ iз супутнiм хронiчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах бтьш виражений дисбаланс вмюту штри^в i L-аргiнiну, на нашу думку, обумовлюе затримку перюду реконвалесценцiï та необхiднiсть удосконалення патогенетичного лкування ^еГ категорiï хворих.
Висновки
1. Гострий гепатит В у хворих iз хрошчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах характеризуеться тривалшим (р<0,05) продромальним перiодом, у розпал захворювання виразшшою клiнiчною манiфестацiею з появою холестатичних (7,7 %) i геморапчних проявiв (5,8 %), вищим рiвнем пперб^рубшемп (р<0,05), а в перюд реконвалесценцп збереженням вищоГ (р<0,05) активностi аланiнамiнотрансферази, порiвняно з патентами без супутнього ураження печiнки.
2. За наявност хронiчного вживання алкоголю в гепатотоксичних дозах у хворих перюд реконвалесценцп гострого гепатиту В пюля базисного лкування характеризуеться збереженням циркуляцп HBsAg (100 % проти 64,2 %, х2=14,21, р<0,01), меншою частотою сероконверсiï HBeAg -anti-HBe (45,0 % проти 76,5 %, х2=9,67, р<0,05), нижчим (р<0,01) кшькюним вмiстом anti-HBe у сироватцi кров^ порiвняно з хворими на гострий гепатит В без супутнього ураження печшки.
3. Гострий гепатит В у хворих iз хрошчним вживанням алкоголю в гепатотоксичних дозах характеризуеться у перюд розпалу вищим рiвнем штри^в (на 59,9 %, р<0,01), що поеднуеться з низьким вмютом L-аргшшу (на 38,8 %, р<0,05) у сироватцi кровi, а у перюд реконвалесценцп вищим рiвнем вмюту штри^в (у 2,6 разу, р<0,01), у поеднаннi з триваючим зниженням вмюту L-аргшшу (на 42,5 %, р<0,05) у сироватцi кровi, порiвняно з хворими на гострий гепатит В без супутнього ураження печшки.
Лтература
1. Ма|жвський В.Ф. Епiдемiологiя гепатиту В у м. Киевк сучасний стан проблеми / В.Ф. Ма|жвський, О.М. Рубан // Профiлактична медицина. - 2008. - № 4. - С. 6-12.
2. Зайцев И.А. Естественное течение вирусного гепатита В / И.А. Зайцев, Л.С. Бондарев, В.А. Мирошниченко // Сучасна гастроентеролопя. - 2007. - № 1. - С. 81-86.
3. Назар П.С. Особливост змш показниюв кштинного iмунiтету у хворих на алкогольне ураження печшки / П.С. Назар, O.I. Осадча, М.М. Левон // Клтчна та експериментальна патолопя. - 2012. - № 1. - С. 119-121.
4. Bagnardi V. Light alcohol drinking and cancer: a meta-analysis / V. Bagnardi, M. Rota, E. Botteri [et al.] // Oncol. - 2013. - Vol. 24. - Р. 301308.
5. Min B.Y. Ethanol potentiates hepatitis B virus replication through oxidative stress-dependent and -independent transcriptional activation / B.Y. Min, N.Y. Kim, E.S. Jang [et al.] // Biochem. Biophys. Res. Commun. - 2013. - Vol. 431. - P. 92-97.
6. Вороненка Ю.В. Со^альна медицина та оргашза^я охорони здоров'я / пщ. ред. Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф. - Терношль : Укрмедкнига, 2000. - 680 с.
7. Waszkiewicz N. The effect of chronic alcohol intoxication and smoking on the activity of oral peroxidase / N. Waszkiewicz, A. Zalewska, S. D. Szajda [et al.] // Folia Histochem. Cytobiol. - 2012. - Vol. 50. - P. 450-455.
8. Олещук О.М. Протективна роль оксиду азоту при шемп - реперфузп печшки / О.М. Олещук // Фармаколопя та лкарська токсиколопя. -2010. - № 6. - С. 41-45
Реферат
ДИНАМИКА КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ И СОДЕРЖАНИЕ НИТРИТОВ И L-АРГИНИНА В СЫВОРОТКЕ КРОВИ БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ГЕПАТИТОМ В С СОПУТСТВУЮЩИМ УПОТРЕБЛЕНИЕМ АЛКОГОЛЯ В ГЕПАТОТОКСИЧЕСКИХ ДОЗАХ
Фурик Е.А., Рябоконь Е.В., Онищенко Т.Е., Савельев В.Г. Ключевые слова: острый гепатит В, нитриты, L-аргинин, алкоголь.
Обследовано 133 больных острым гепатитом B в возрасте от 18 до 60 лет. Острый гепатит В у больных с хроническим употреблением алкоголя в гепатотоксических дозах характеризуется длительным (р<0,05) продромальным периодом, в разгар заболевания выраженной клинической манифестацией с появлением холестатических и геморрагических проявлений, уровнем гипербилирубинемии, а в период реконвалесценции сохранением высокой активности аланинаминотрансферазы, по сравнению с пациентами без сопутствующего поражения печени. Период реконвалесценции у этих больных характеризуется сохранением циркуляции HBsAg, меньшей частотой сероконверсии HBeAg - anti-HBe, по сравнению с больными острым гепатитом В без сопутствующего поражения печени. Острый гепатит В у больных с хроническим употреблением алкоголя в гепатотоксических дозах характеризуется высоким уровнем нитритов (на 59,9%, р<0,01), который сочетается с низким содержанием L-аргинина (на 38,8%, р<0,05 ) в сыворотке крови, а в период реконвалесценции высоким уровнем содержания нитритов (в 2,6 раза, р<0,01), в сочетании с продолжающимся снижением содержания L-аргинина (на 42,5%, р<0,05) в сыворотке крови по сравнению с больными острым гепатитом В без сопутствующего поражения печени.
Summary
DYNAMICS OF CLINICAL AND BIOCHEMICAL PARAMETERS AND NITRITE AND L-ARGININE CONTENTS IN BLOOD SERUM OF PATIENTS WITH ACUTE HEPATITIS B AND CONCOMITANT USE OF ALCOHOL HEPATOTOXIC DOSES Furyk Ye. A., Riabokon Ye.V., Onishchenko T.Ye., Saveliev V.G. Key words: acute hepatitis B, nitrite, L-arginine, alcohol.
The trial involved 133 patients with acute hepatitis B aged from 18 to 60. Acute hepatitis B in patients with chronic alcohol consumption in hepatotoxic doses is characterized by prolonged (p <0.05) prodromal period, and at the height of the disease by marked clinical manifestation with the appearance of cholestatic and hemorrhagic manifestations. During convalescence hepatitis B is characterized by maintaining high alanine aminotransferase activity compared with the patients who have no concomitant liver impairment. The period of convalescence in these patients is characterized by the preservation of HBsAg circulation, less HBeAg - anti-HBe seroconversion rate compared with patients with acute hepatitis B without concomitant liver disease. Acute hepatitis B in patients who drink alcohol in hepatotoxic doses is characterized by high nitrite levels (59.9%, p <0.01), which is combined with low L-arginine content (38.8%, p <0.05 ) in the blood serum, and in the period of convalescence by high nitrite levels (2.6-fold, p <0.01), together with the continued decrease in the L-arginine content (42.5%, p <0.05) in the blood serum compared with the patients with acute hepatitis B without concomitant liver disease.
