CC BY
24
^^овальний лicoтeхнiчний унiвeрcитeт УкраТни
2. Адамович В.Л. Бородина З.С. О роли енотовидной собаки в епизоотологии бешенства. Природноочаговые антропозооценозы. IX Всес. конф. по природн. Очаговости болезней человека и животных. Тезисы докл. - Омск. - 197б. - С. б7-б8.
3. Aнинa-Paдчeнкo H^., Помирко Т.И., Филиппский Л.И., Голгер Э.И. Экология бешенства в Молдавской ССР// IX Всес. конф. по природн. очаговости болезней человека и животных. Тезисы докл. - Омск. - 197б. - С. б0-б1.
4. Бoндaрeнкo В.Д., Дeлeгaн I.B., Татаринов К.А. та ш. Мисливствознавство. - К.: НМК ВО. - 1993. - 200 с.
5. Дeлeгaн I.B., Дeлeгaн I.I., Дeлeгaн I.I. Бiологiя лiсових шиав i звiрiв. - Львiв. Полль - 2005. - б00 с.
6. Канторович P.A. Природные очаги "дикования" и бешенства в СССР: Автореф. дисс. ... д-ра техн. наук. - М., 19б5. - 48 с.
7. Канторович P.A. Некоторые аспекты широкого распространения и экологии бешенства// Итоги наук. Мед. геогр. - М. : ВИНИТИ АН СССР, 19б8. - С. 273-321.
8. Костюнина В.Ф., Туманова Е.И., Дeмидчик Л.Г. Зоогигиена с основами ветеринарии и санитарии. - М.: Агропромиздат, 1991. - 480 с.
9. Мальков В.Г. О современных экологических аспектах проблемы природного бешенства// IX Всес. конф. по природн. очаговости болезней человека и животных. Тезисы докл. - Омск. - 197б. - С. 57-59.
10. Мальков Г.Б. О структуре природного очага бешенства// Вопросы инфекционной патологии. - Омск. 1973. - С. 28-33.
11. Азаров В.П. Бешенство животных. - М.: Наука. - 19б1. - 35б с.
12. Peйдeллe М. Распространение и современные особенности бешенства в Западной Европе. Положение во Франции. Международный конгресс биологов-охотоведов. Симпозиум инфекц. и инваз. болезней животных. Тезисы докл. - М.:, 19б9. - С. 78-80.
13. Pудaкoв В.А., Мальков Г.Б., Грибанова Л.Я., Корш П.В., Канторович P.A. Итоги изучения природных очагов бешенства в Омской области за 19б7-1970 гг.// Вопросы инфекционной патологии. - Омск. - 1971. - С. 105-110.
14. Сeлимoв М.А. Пути ликвидации гидрофобии. - М. : Изд-во медиц. лит-ры. 19б3. - 294 с.
15. Чиркова А.С. Бешенство среди лисиц// Ветеринария. - 1952, № 5. - С. 50-34.
16. Щербак ЮЛ., ?ябошапка А.П., Шeвчeнкo Л.С., Бeрeзкинa Г.П. К проблеме природной очаговости бешенства в Украинской ССР. Природноочаговые антропозооценозы. IX Всес. конф. по природн. Очаговости болезней человека и животных. Тезисы докл. -Омск. - 197б. - С. б1-б2.
17. Hell P., a kolektív. Pol'ovnícky náucny slovník. - Bratislava: Príroda, 1988. - 520 s.
18. Rojahn A. La lutte contre la rage en Republique Federale Allemande// Bul. Office int. epuzoot. 1971. 75. № 9-10. - P. 740-750.
19. Tierkel E.S., Recent development in the epidemiology of rabies// Ann. N. Acad. Sci. 1958. 70. № 30. - P. 445-450.
20. Wandeler A., Müller J., Wachendorfer G., Schale W., Förster U., Steck F. Rabies in wild carnivores in Central Europe// III. Ecology and biology of the fox in relation to control operations. Zel. Veterinärmed. - 1974. B. 21, № 10. - P. 7б5-773.
УДК 603*160 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук;
студ. О.В. Оцишен - НЛТУ Украти
ВМ1СТ Б1ОЛОГ1ЧНО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН У ПЛОДАХ ДИКОРОСЛИХ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ РОСЛИН
Вивчено бiохiмiчний склад плодiв дикорослих деревно-чагарникових рослин. Наведено кшьюсш показники вмюту сухо! речовини, суми цу^в, оргашчних кислот, прких глюкозидiв - речовин, що формують смак плодiв дикорослих деревно-ча-гарникових рослин. Вивчено залежнють !х нагромадження вщ морфолопчних ознак та факторiв довкшля.
70
Збiрник нaукoвo-тeхнiчних праць
Doc. V.Ya. Zajachuk; stud. O.V. Otsyshen - NUFWT of Ukraine
The contents of biological-active material in wildgrowing shrub
and wood plants fruits
The quantitative indexs of contents of dry substance, sum of sugars, organic acids, bitter glucosides - substances are indicated which form taste of wildgrowing trees and shrubs fruits. The dependence of their accumulation on morphological attributes and factors of an environment has been taught.
Плоди дикорослих деревно-чагарникових рослин мають широкий спектр бюлопчно активних речовин, про що св^ать результати дослщжень, проведених вггчизняними та зарубiжними вченими [2, 4, 6, 9]. Плоди мютять цукри, каротино1ди, дубильш речовини, антощани, жирну олда, вггамши, ор-гашчш кислоти та iншi бюлопчно активш речовини.
У межах видiв деревно-чагарникових рослин юнуе ряд внутршньови-дових форм, як вiдрiзняються за урожайшстю, сукупнiстю морфологiчних оз-нак, вмiстом, якiсним складом i кiлькiстю окремих сполук та елеменпв залеж-но вiд 1х особливостей i реакцiй на умови зростання, дш клiматичних факторiв.
Об'ектами дослщжень були дикорослi особини деревно-чагарникових рослин, що зростають на територи тдприемств лiсового комплексу 1вано-Фран-ювсько!, Львiвськоl та Тернопшьсько! областей. Пiддослiднi рослини зростають у р1зних люорослинних умовах та рiзних режимах освiтлення. Вiдбiр вихiдних форм проводили з врахуванням 1х морфологiчних та фiзiологiчних особливостей, 1х вивчення - зпдно з загальноприйнятими методиками [1, 5, 9].
Кшьюст показники вмiсту бюлопчно активних речовин у плодах ди-корослих деревно-чагарникових рослин наведено в табл. 1.
Табл. 1. Ктькьсш показники вмьсту бюлог1чно активних речовин у плодах
дикорослих деревно-чагарникових рослин, мг/% [4, 6]
Вид рослин Аскорбiнова кислота Каротино1ди Антощани Катехши Флавоноли
Горобина звичайна 40-100 3-15 300-1600 370 20-246
Аротя чорноплода 18-100
Груша звичайна 12-22
Глiд одноматочковий 18-100 0,4-2,7 1200
Бузина чорна 10-15
Шипшина собача 17 0,7-8,0 +
Яблуня лiсова + + 20-25 +
Смородина чорна 3,9-5,9
Агрус ввдхилений 25-30 0,2 +
Примггка: + - речовина наявна у плодах
Плоди глоду одноматочкового мютять оргашчш кислоти, цукри, сор-бгг, фенольш сполуки, катехши, флавоноли, фенолокислоти, лейкоантощани (400-1500 мг%), кумарини (0,7-3,4 %). Плоди горобини звичайно! е полiвiта-мiнними. К^м наведених у табл. 1 складових, вони мютять сорбiт, фолiеву кислоту (0,18-0,25 мг%), дубильнi речовини, мшеральш солi. Плоди сморо-дини чорно! мiстять антоцiани (3,9-5,9 %), каротин. Плоди арони чорнопло-до! мютять фолiеву кислоту та токоферол. Плоди грушi люово! мiстять аскор-
1. Лкове та садово-паркове господарство
71
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
бшову кислоту (12-22 мг%), каротин, цукри, пектинов! та дубильш речовини (0,15-0,29 %), еф1рну олю [4, 6].
Кр1м наведених у табл. 1 складових, плоди аргусу вщхиленого мютять фол1еву кислоту, фенольш сполуки (катехши, флавоноли, фенольш кислоти, антощани, лейкоантощани), клггковину (до 2 %). Плоди шовковищ бшо! мю-тять оргашчш кислоти, цукри (до 12 %), жирш кислоти (26,8 %), лшщи (63 %), еф1рш оли (до 1 %), флавоно!ди, каротин. Плоди шовковищ чорно! мютять оргашчш кислоти (1,8 %), вуглеводи (5-10 %), дубильш речовини, еф1рну олда, каротин. Плоди шипшини собачо! мютять аскорбшову кислоту (до 17 % на суху речовину), каротин (0,7-8 мг%), флавоно!ди, фенолокисло-ти. Плоди яблуш люово! мютять вуглеводи, каротино!ди, катехши (20-25 %), флавоно!ди, антощани, дубильш речовини, еф1рну олш. Плоди терену зви-чайного мютять дубильш (1,7 %) та ароматичш речовини, мшеральш сол1 [4, 6].
Плоди калини, за даними проведених анашз1в, мютять у соб1 32 % мо-ноцукр1в { дицукри, сахарозу (0,25 %), фруктозу, глюкозу, маннозу (7,25 %), галактозу, каллозу, арабшозу. Пектинов! речовини представлен^ переважно, протопектином [5]. С.Г. Мартинов, Д. Д. Песков встановили, що полюахариди плод1в калини звичайно! складаються ¿з семи моносахарид1в. Вихщ полюаха-рид1в ¿з зелених плод1в 5,8 %, стиглих - 2,5 %, що дае змогу вщнести !х до складу пектинових речовин [4]. Зпдно з л1тературними даними, оргашчш кислоти у стиглих плодах калини звичайно! представлен!, в основному, яблучною, лимонною, мурашиною, каприловою, валер!аною, !зовалер!ановою ! хлороге-новою, е також слщи хшно!, кофейно! ! оцтово! кислот, що становлять до 3 % [7]. Вщзначено, що зелен! плоди (на вщм1ну вщ стиглих) багат! також хшною ! кофейною кислотами, вм!ст яких значно знижуеться при дозр!ванн! [5].
Анал!зи показали, що плоди калини багат! в1тамшами: 76-86 мг/100 г аскорбшово! кислоти; 0,44 мг/100 г фшохшолу; 0,78-0,92 мг/100 г каротину; вггамшу Р - до 900 мг%. Причому, в!там!н С локал!зуеться, переважно, в м'якот! плоду, яка становить 80-92 %. Каротин, навпаки, мютиться в шюрщ, яка становить 6,5-7,5 %. У склад! каротинощв переважае ф!зюлопчно найак-тивн!ший в-каротин [5].
Ам!нокислотний склад плод!в калини звичайно! дуже мало вивчений. Тшьки за останн! роки В.Д. 1ванов з! сп!вавторами (1985) та Д.К. Шатро, 1.Р. К!с!левський з! сп!вавторами (1992) встановили наявн!сть у плодах цього виду 13 вшьних амшокислот, серед яких переважае серин, глютамшова кислота, алан!н (вщповщно 14,9:21,8:37,2 мг/100 г). У насшш калини звичайно! виявлено до 21 % жирно! оли [2, 9].
Цшшсть плод!в калини звичайно! як д!етично! ! л!карсько! сировини визначаеться яюсним складом ! к!льк!сним сшввщношенням б!олог!чно ак-тивних речовин - аскорбшово! кислоти, Р-активних пол!фенол!в, каротино-!д!в й !нших в!там!н!в, мшроелеменлв. Здатн!сть накопичувати аскорб!нову кислоту до певного р!вня е генетично зумовленою видовою ознакою. Наяв-н!сть аскорбшово! кислоти е одшею з важливих умов, що зумовлюе лжуваль-ну ! харчову ц!нн!сть плод!в калини звичайно!. Проте в межах виду вир1з-няеться ряд форм, в яких у результат! внутршшх особливостей ! впливу зов-н!шн!х умов, вмют аскорб!ново! кислоти !стотно змшюеться (табл. 2).
72
Збiрник науково-техшчних праць
Табл. 2. Ктьтсш показники вм^ту бiологiчно активнихречовин у плодах форм _калини звичайно'1 звичайно'1, мг/100 г свiжозiбраних плодiв_
Номер форми Аскорбшова кислота Каротино!ди Антощани Катехши Флавоноли
1 40,43 0,78 1245,8 75,5 1126,9
2 63,54 0,65 1150,3 80,7 979,7
3 45,78 0,89 1178,6 86,5 985,3
4 17,24 0,74 1675,7 67,4 1832,4
5 57,92 0,95 2074,2 73,1 1256,9
6 36,98 0,86 1456,8 76,9 1345,9
7 115,17 0,79 1765,2 69,0 750,3
8 67,78 0.86 1875,3 97,0 1257,7
9 101,23 0,68 1543,4 86,6 1076,5
10 87,54 0,71 1345,7 95,4 1578,8
Т.Р. 40,03 - 1500,2 51,1 951,2
М.С. 50-100 0,5-0,6 3000-5000
Примггка: Т.Р. - сорт калини Таёжные Рубины; М.С. - модель сорту, запропонова-на 1.Р. Юсшевським
У табл. 1 наведено усереднеш даш п'ятир1чних дослщжень. Вщбраш нами форми калини звичайно! за вмютом аскорбшово! кислоти можна роздь лити на групи 1з: значним вмютом - 81-120 мг %; ютотним (середшм) вм1стом 31-80 мг%; незначним вмютом - до 30 мг % [1]. Пор1вняння форм, що зроста-ють у р1зних режимах освгглення (вщкрите, нашввщкрите, тд наметом), дае змогу зробити висновок, що при слабкому освггленш у плодах, зокрема, калини накопичуеться значно менша кшьюсть аскорбшово! кислоти. Для бь осинтезу аскорбшово! кислоти у плодах особливу роль вщ1грае достатне пос-тачання рослин водою у перюд !х кшцевого дозр1вання, але лишень в межах визначено! необхщносл, оскшьки надлишок води призводить до зменшення И вмюту [1]. Як вважае В.П. Петрова (1986), окультурення дикорослих осо-бин сприяе формуванню крупноплщност1, але вмют аскорбшово! кислоти при цьому знижуеться [5].
На шдстав1 вивчення бюх1м1чного складу плод1в деревно-чагарнико-вих рослин 1, зокрема, видшених форм калини звичайно! можна зробити таю висновки { узагальнення. Визначено вмют бюлопчно активних речовин, зокрема, аскорбшово! кислоти, у плодах дикорослих деревно-чагарникових рослин, зокрема горобини звичайно! (40-100 мг/%), глоду одноматочкового (18100 мг/%), бузини чорно! (10-15 мг/%) шипшини собачо! (17 мг/%), груш1 звичайно! (12-2 мг/%), арони чорноплодо! (18-100 мг/%). Видшено форми калини звичайно! за вмютом аскорбшово! кислоти: 1) 1з незначним (до 30 мг/%); 2) ютотним (31-80 мг/%); 3) високим (81-120 мг/%). Видшет форми мютять каротинощв - 0,65-0,95 мг/%, антощашв (у перерахунку на щат-дин) - 1,15-2,07 %, флавонол1в (у перерахунку на кверцетин) - 0,75-1,83 %, катехш1в-67,4-97,0 мг/%. Видшено форми за вмютом Р-активних речовин. Плоди освгглених особин мютять бшьше аскорбшово! кислоти, шж у затшку. Плоди з оранжевим забарвленням мютять вдв1ч1 бшьше аскорбшово! кислоти, шж плоди червоного забарвлення. У др1бноплщних формах в1тамшу м1с-титься бшьше, пор1вняно з крупноплщними. Темно-червош плоди мютять ка-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
73
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
ротино1дав значно бшьше, нiж оранжевi. Яскраво-червонi плоди мютять знач-но менше антощашв порiвняно з темно-червоними.
Лiтература
1. Заячук В.Я. Бюеколопчш особливосп зростання та плодоношення калини звичайно! в умовах Прикарпаття: Автореф. дис.... канд. с.-г. наук. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 22 с.
2. Иванов В.Д., Ладыгина Е.Я. Химический состав плодов различных видов калины// Фармация. - 1983, №1. - С. 65-70.
3. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье. - М.: Высшая школа, 1987. - 272 с.
4. Л1карськ1 рослини: Енциклопедичний довщник/ Вщп. ред. А.М. Гродзшський. -К.: Головна редакщя УРЕ, 1989. - 544 с.
5. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений. - К.: Вища школа, 1986. - 287 с.
6. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. - Л.: Наука, 1987. - 326 с.
7. Смирнова А.С. О возможности использования в медицине плодов, цветков и листьев калины обыкновенной. - Рига: Каунас, 1974. - 156 с.
8. Товстуха С.С. Фгготератя. - К.: Здоров'я, 1990. - 304 с.
9. Шапиро Д.К., Кисилевский И.Р. и др. Биохимический состав плодов форм калины обыкновенной, произрастающих в Полесье и Лесостепи Украины// Раст. рес-сы. - 1992, вып. 2. - С. 54-63.
УДК634.17: 634.1:651.811.98 Доц. Ю.А. Кокоба, канд. с.-г. наук;
проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ
АГРОТЕХН1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ ГЛОДУ (CRATAEGUS L.) СТЕБЛОВИМИ ЖИВЦЯМИ
Обговорюються перспективи впровадження кореневласного розмноження глоду в умовах Правобережного Люостепу Украши. Характеризуются фактори, яю вплива-ють на ефективнють адвентивного коренеутворювання у стеблових живщв глоду.
Doc. Yu.A. Kokoba; prof. A.F. Balabak - Uman' State Agrarian University
Agrotechnical features of reproduction of hawthorn (Crataegus L.)
by stems escapes
The prospects of using true-rooted propagation of Crataegus L. of the Right-Bank Li-sosteppe are discussed. The factors influencing the efficiency of the adventitious root formation of stem cuttings are characterized.
Серед плодових рослин глщ займае особливе мюце, який мае не тшь-ки лшувальне, 1ст1вне але i декоративне значення. Впровадження в озеленен-ня i широке використання глоду у зеленому будiвництвi, плодiвництвi та ль сорозведенш обмежено практичною вщсутшстю садивного матерiалу ще! цшно! плодово! полiвiтамiнноl культури [1, 2].
З виникненням декоративного садiвництва форми i сорти глоду стали широко використовувати у парковому будiвництвi. Зiбрано ряд щкавих деко-ративних форм, яю використовують для створення мальовничих рослинних композицш у парках i скверах. К^м того, здавна вщоме значення глоду для люового господарства. Наявшсть видiв i форм глоду у складi люових насад-жень позитивно впливае на грунтовi процеси, стимулюе розвиток головних люоутворювальних порiд. Доведено, що введення глоду до складу люових
74
Збiрник науково-технiчних праць
