CC BY
13
Чинники середовища, зокрема освiтленiсть, вже у перший piK життя сильно впливають на picT тдросту сосни. Як видно з табл. 2, у 2007 р. одноpiчний тдрют сосни мав висоту всього 3,2 см. Очевидно спостер^аеться значне його пригшчення з боку густого двоpiчного i особливо три- i чотиpиpiчного тдросту сосни i граба, який вже характеризуемся значною висотою та pозмipами крони.
Таким чином, заходи зi сприяння природному поновленню сосни дали позитивний результат, а найбшьш ращональним способом вiдтвоpення сос-нових деревосташв у заказнику "Лопатинський" мiг би бути такий: у вщтво-рюваних деревостанах повнiстю вирубують доpослi дерева, великий i серед-нiй тдрют сyпyтнiх поpiд, зокрема граба звичайного (добре розвинеш дерева граба вирубують i на прилеглих частинах сусщтх деpевостанiв); вирубують також ослаблi дерева сосни звичайно!, знижуючи зiмкнyтiсть намету до 0,5; здiйснюють мiнеpалiзацiю поверхт грунту за допомогою борони КЛБ-1,7 (мiнеpалiзацiя повеpхнi грунту за допомогою плуга ПКЛ-70 може бути рекомендована лише для дшянок зi значним поширенням Rubus hirtus в надгрун-товому вкpиттi); у пеpшi 3-4 роки пiсля появи самоЫву сосни здiйснюють за ним догляд, скошуючи головним чином Rubus hirtus, а також зрубуючи па-pостковi пагони на пнях граба.
Лггература
1. Веретенников А.В. Физиология растений с основами биохимии. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 1987. - 256 с.
2. Катрушенко И.В. Анатомо-морфологические реакции подроста ели на конкуренцию со стороны лиственных пород / И.В. Катрушенко // Фитоценология и биогеоценология тем-нохвойной тайги. - Л. : Изд-во "Наука", Ленингр. отд., 1970. - С. 71-75.
3. Кищенко И.П. Световой режим различных типов сосняков Карелии / И. П. Кищенко // Лесоведение. - 1984. - № 6. - С. 17-21.
4. Новиков А.А. Рост и развитие древесных растений в зависимости от светового режима / А.А. Новиков. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1985. - 95 с.
5. Рекомендации по сохранению генофонда плюсового насаждения сосны обыкновенной в Бусском лесхоззаге Львовской области / Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К., и др. - Львов, 1988. - 41 с.
6. Сидорович Е.А. Световой режим напочвенного покрова хвойных фитоценозов / Си-дорович Е.А., Мотиль М.М. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1986. - 156 с.
УДК 603*160 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
М1НЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ПЛОД1В ДИКОРОСЛИХ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ РОСЛИН
Вивчено бiохiмiчний склад плодiв дикорослих деревно-чагарникових рослин. Наведено кшьюсш показники мшерального складу плодiв дикорослих деревно-ча-гарникових рослин. З'ясовано залежнють ix нагромадження вщ морфолопчних ознак та чинниюв довкшля.
Assoc.prof. V.Ya. Zajachuk-NUFWTof Ukraine, L'viv Mineral composition of wild growing shrub and wood plants fruits
The biochemical composition of wild growing trees and shrubs fruits has been investigated. The quantitative indexes of mineral composition of wild growing trees and shrubs fruits has been indicated. The dependence of their accumulation on morphological attributes and factors of an environment has been investigated.
1. Лкознавство i лювництво
43
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Плоди дикорослих деревно-чагарникових рослин мають широкий спектр бюлопчно активних речовин, про що свiдчать результати дослiджень, якi здшснили вiтчизнянi та зарубiжнi вченi [2, 4, 5]. Плоди мютять цукри, ка-ротинощи, дубильнi речовини, антощани, жирну олiю, вiтамiни, органiчнi кислоти та iншi бiологiчно активнi речовини. У межах виду рослин юнуе ба-гато внутрiшньовидових форм, як вiдрiзняються за урожайнiстю, сукупнiстю морфолопчних ознак, вмiстом, якiсним складом i кiлькiстю окремих сполук та елемент1в залежно вiд !х особливостей i реакцiй на умови зростання, дда клiматичних чинникiв.
Об'ектами дослiджень були дикоро^ лiкарськi деревно-чагарниковi рослини люових насаджень на територи пiдприемств люового комплексу 1ва-но-Франювсько!, Львгвсько! та Тернопшьсько! областей. Дослiджуванi рослини росли в рiзних лiсорослинних умовах та рiзних режимах освiтлення. Вiдбiр вихiдних форм здiйснювали зi врахуванням !х морфологiчних та фгзг-олопчних особливостей, !х вивчення - зпдно зi загальноприйнятими методиками. Дослщження з виявлення високоврожайних форм калини тривали 5 ро-кiв. Для бiохiмiчного дослiдження використовували свiжi та попередньо ви-сушенi до постшно! ваги плоди. Для аналiзу плоди вщбирали з кожно! пробно! плошд. Для порiвняння одержаних результата використовували л^ера-турнi данi за бiохiмiчним складом плодiв сорту калини "Таёжные Рубины", яю вирошують у Киевi в центральному ботанiчному садi АН Укра1ни та мо-делi сорту калини, запропоновано! 1.Р. Юсшевським (1993). Бiохiмiчнi аналь зи виконували протягом п'яти рокiв у лаборатори кафедри ботанiки i фарма-когнози Нацiонального медичного унiверситету iм. Данила Галицького.
Мшеральний склад плодiв дослщжували за П.Я. Риньюсом i В.Ф. Нолен-дорфом (1982). Ми дослали вмiст хiмiчних елементiв у дикорослих плодах з основних мiсць зростання. Визначали вмiст хiмiчних елеменпв рентгенфлуорес-центним методом на аналiзаторi NAT N12 (Ки1в) вмiсту токсичних елеменпв.
Плоди арони чорноплщно! мiстять мжроелементи: йод (5-6 мкг/100 г), молiбден, марганець, мiдь, бор, кобальт, а також фолiеву кислоту та токоферол. Плоди глоду одноматочкового мютять органiчнi кислоти, цукри, сорбiт, фенольш сполуки, катехiни, флавоноли, фенолокислоти, лейкоантощани (400-1500 мг %), кумарини (0,7-3,4 %). Плоди горобини звичайно! е полiвiта-мiнними. Вони мiстять сорбгт, фолiеву кислоту (0,18-0,25 мг%), дубильш речовини, мiнеральнi солi, вгтамши С (40-100 мг %), В2 (0,05-0,07 мг %), К (0,4 мг %), Е (0,8-5,1 мг %). Плоди смородини чорно! мютять вiтамiни С (120400 мг%), К, Р, групи В, антощани (3,9-5,9 %), каротин та мшеральш солi (бор, йод). Плоди грушi люово! мiстять аскорбiнову кислоту (12-22 мг %), каротин, цукри, пектиновi та дубильш речовини (0,15-0,29 %), ефiрну олда, вг-тамши В1. РР, С та мшеральш соль Плоди агрусу вiдхиленого мютять фо-лiеву кислоту, фенольнi сполуки (катехши, флавоноли, фенольнi кислоти, антощани, лейкоантощани), клгтковину (до 2 %), сполуки калiю, залiза, мгдг, фтору, йоду, марганцю, цинку. Плоди шовковищ бшо! мiстять органiчнi кислоти, цукри (до 12 %), жирш кислоти (26,8 %), лшщи (63 %), ефiрнi оли (до 1 %), флавонощи, каротин, вгтамши В1, В2, С, РР, солi залiза. Плоди шовкови-цi чорно! мютять органiчнi кислоти (1,8 %), вуглеводи (5-10 %), дубильш ре-
44
Збiрник науково-технiчних праць
човини, ефiрну олш, каротин, вiтамiни В1, В2, С, РР, солi залiза i фосфорно! кислоти. Плоди шипшини собачо! мiстять аскорбiнову кислоту (до 17 % на суху речовину), каротин (0,7-8 мг %), флавоно!ди, фенолокислоти, вггамши В1, В2, К, РР, солi залiза, марганцю, фосфору, магнш, кальцiю. Плоди яблунi люово! мютять вiтамiн С (64,2 мг %), вуглеводи, каротинощи, катехiни (2025 %), флавоно!ди, антоцiани, дубильнi речовини, ефiрну олiю, органiчнi спо-луки зашза та фосфору. Плоди терену звичайного мютять вiтамiн С (32,6 мг %), дубильнi (1,7 %) та ароматичнi речовини, мiнеральнi солi [5, 6].
Плоди калини, за даними здшснених аналiзiв, мiстять у собi 32 % мо-ноцу^в i дицукри, сахарозу (0,25 %), фруктозу, глюкозу, маннозу (7,25 %), галактозу, каллозу, арабiнозу. Пектиновi речовини представлеш переважно протопектином [5].
Зпдно з лiтературними даними, органiчнi кислоти у стиглих плодах калини звичайно! представлеш в основному яблучною, лимонною, мураши-ною, каприловою, валерiаною, iзовалерiановою i хлорогеновою кислотами, е також слщи хшно!, кофейно! i оцтово! кислот i становлять 3 % [6]. Виявлено, що зеленi плоди (на вщмшу вiд стиглих) багат також хiнною i кофейною кислотами, вмют яких значно знижуеться тд час дозрiвання [5].
Амiнокислотний склад плодав калини звичайно! - мало вивчений. Лише за останш роки В. Д. 1ванов iз спiвавторами (1985) та Д.К. Шашро, 1.Р. Кюшевсь-кий iз спiвавторами (1992) встановили наявнiсть у плодах цього виду 13 вшьних амiнокислот, серед яких переважае серин, глютамшова кислота, аланш (вдао-вiдно 14,9: 21,8: 37,2 мг/100 г). Останнi 10 амшокислот (аргiнiн, аспарагiнова кислота, глiцин, пстидин, iзолейцин, лейцин, лiзин, пролiн, треонш) становлять 2,6-8,5 мг/100 г [2, 8]. У плодах калини звичайно! мютиться тирозин, який в ор-ганiзмi людини е попередником гормошв адреналiну, норадреналiну, тироксину, трийодтиронiну. У насшш калини звичайно! виявлено до 21 % жирно! оли [2].
Вмiст макро- i мiкроелементiв у плодах форм калини наведено в табл.
гхл >* т/** • • • • • • •
Табл. Кьльшсш показники вмьсшу макро- I мгкроелементш у повьтряно-сухих
плодах форм калини
Номер форми Калш, мг/100 г Кальцш, мг/100 г Магнш, мг/100 г Зал1зо, мг/кг Алюмшш, мг/кг Цинк, мг/кг
1 1125,7 2,54 1,78 96,6 61,5 20,7
2 1334,8 2,34 1,87 58,9 45,7 17,7
3 978,9 2,23 1,23 69,7 39,8 18,9
4 1245,5 1,98 1,34 78,7 64,5 16,9
5 1453,4 2,84 1,55 89,4 43,5 21,7
6 1232,2 2,09 2,01 107,5 56,8 16,9
7 1564,9 2,54 1,39 75,7 64,5 20,1
8 1579,9 2,17 1,32 69,8 34,7 18,8
9 1287,3 2,39 1,36 101,5 40,5 16,8
10 1497,0 2,67 1,75 74,5 37,9 22,7
Як видно з таблищ, калина е акумулятором таких хiмiчних елеменпв, як калiй, залiзо, алюмiнiй, цинк. Виявленi мiкроелементи е могутшми бюло-гiчними стимуляторами, як впливають на численнi фiзiологiчнi процеси.
1. Лкознавство i лiсiвництво
45
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Внаслiдок здшснення дослiджень з вивчення бюхГмГчного складу ви-явлено у плодах, зокрема, калини [1] золу - 7,84 %, макроелементи: калш (у перерахунку на К2О) - 978,9-1579,9; кальцш - 1,98-2,67; магнiй - 1,232,01 мг/100 г; мiкроелементи: залiзо - 58,9-107,5; алюмiнiй - 34,7-64,5; цинк - 16,9-22,7 мг/кг повГтряно-сухих плодгв.
Мiнеральнi речовини представленi в рослиш макро- i мжроелемента-ми. Мжроелементи мають важливе значення для 6гохгмгчних процесiв, що вiдбуваються у клгтинах рослини. Вони беруть участь в окислювально-вщ-новних реакцiях, входять до складу ферментiв, вiтамiнiв. Деяк з них вплива-ють на синтез бшюв i вуглеводнiв, входять до складу комплексних оргашч-но-мшеральних сполук. Мiкроелементи беруть участь у надходженш анiонiв i катiонiв до рослини, впливають на плодоношення рослини, сприяють про-цесам заплiднення, шдшмають урожайнiсть насiння [1, 4].
Вивчення мшерального складу засвiдчило, що плоди характеризуются високим вмютом сполук марганцю - 0,03; мщ - 0,40; брому - 0,12; селену - 9,75; шкелю - 0,23; стронцш - 0,33; срiбла - 0,08; йоду - 0,09; бору -3,2 мг/г [2, 5, 7].
Нормалiзацiйний i лжувальний ефект у разi використання дикорослих плодгв пов'язаний не тшьки з наявшстю в них бюлопчно активних речовин, але гз вмютом життево необхщних макро- i мiкроелементiв. Наявшсть певних хгмгчних елементгв у рослиш значно збгльшуе ll фармакологгчну актившсть. Кожному бюлопчному виду притаманний певний цикл бгохгмгчних реакцгй, внаслгдок якого органгзм вибгрково акумулюе з навколишнього середовища певнг хгмгчнг елементи.
Лггература
1. Заячук В.Я. Бюеколопчш особливосп зростання та плодоношення калини звичайно! в умовах Прикарпатья : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.03.03 "Люознавство i лшвництво". - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ, 1996. - 22 с.
2. Иванов В.Д., Ладыгина Е.Я. Химический состав плодов различных видов калины // Фармация. - 1983. - №1. - С. 65-70.
3. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1987. - 272 с.
4. Л1карськ1 рослини: Енциклопедичний довщник / за ред. А.М. Гродзшський. - К. : Головна редакщя УРЕ, 1989. - 544 с.
5. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений. - К. : Вид-во "Ви-ща шк.", 1986. - 287 с.
6. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. - Л. : Изд-во "Наука", 1987. - 326 с.
7. Смирнова А.С. О возможности использования в медицине плодов, цветков и листьев калины обыкновенной. - Рига, 1974.
8. Товстуха С.С. Фгтотератя. - К. : Вид-во "Здоров'я", 1990. - 304 с.
9. Шапиро Д.К., Кисилевский И.Р. и др. Биохимический состав плодов форм калины обыкновенной, произрастающих в Полесье и лесостепи Украины // Растительные ресурсы. -1992. - Вып. 2. - С. 54-63.
46
Збiрник науково-техшчних праць
