CC BY
44
Blyusyuk N.L. Features of addition to collection of dendropark of botanical garden of the NUFWT of Ukraine
Taking of inventory of arboreal plants of collection of dendropark of the Botanical garden of NUFWT of Ukraine is made. The dynamics of collection fund is studied the last 6 years. It is set that collection was filled up for this time 68 new species and forms of plants in an amount a 151 individual. The list of new taxons is given wood and shrub plants. Most of taxons the presented families of Rosaceae are a 21 sippe and Caprifoliaceae - 8 sippes. A list is given 15 plants, what firings from collection for mentioned period, indicated reasons of their falling out of collection fund. Clarification of the names of plants is conducted 15 taxons of collection of dendropark.
Keywords: dynamics of collection fund, wood and shrub plants, specified names
УДК 634. 017 Наук. ствроб. В.А. Втенко, канд. бюл. наук -
НДП "Софйвка" НД1НАН Украти
ВИКОРИСТАННЯ MORUS ALBA L. I MORUS NIGRA L. У ТРАДИЦШНШ ТА НЕТРАДИЩЙШЙ МЕДИЦИН1
Дослщжено особливосп використання Morus alba Ь.(шовковищ Grnoi) i Morus nigra L. (шовковищ чорно') у традицшнш та нетрадицшнш медициш. Встановлено, що лшарсью властивосп мають суплщдя, листки та кора, а за жирно-кислотним складом щ рослини практично не поступаються Viburnum opulus L., Hippophae rhamno-ides L. та Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. Рекомендовано широко використовувати Morus alba i Morus nigra в медициш.
Ключое1 слова: Morus alba, Morus nigra, суплщдя, кора, листки, насшня, медицина.
Вступ. Рослини е не лише цшним джерелом харчування людини, а й сиро-виною для виготовлення лшв. Упродовж тисячолпъ люди вщбирали рослини, як мали лшарсью властивосп. В Укршш широкий розмах використання лшарських рослин тюно пов'язаний з даяльшстю Петра 1 [1], який в 1702 р. заснував 8 великих аптек у Москш, Санкт-Петербурз^ Киев^ Казаш, Симбiрську, Глухов^ Proi i Реве-лi та 50 гаршзонних аптек. Це шлях вщ аптекарських городов до ботанiчних садав. Тому, в процесi удосконалення сво'х знань про рослинний свiт, людина почала використовувати рослини для л^вання, харчування, озеленення помешкань та для шших потреб. Одними з таких рослин, як з давшх часiв широко використовувала людина з л^вальною метою, були представники родини Moraceae L., роду Morus L. - Morus alba L. (шовковиця бта) i Morus nigra L. (шовковиця чорна).
Мета дослщження - полягае у вивченш особливостей використання Morus alba i Morus nigra у традицшнш та нетрадицшнш медициш.
Методи дослщження. Шд час виконання роботи використовувались бо-ташчш, фiзiологiчнi та статистичнi методи.
Обговорення результат дослщження. Morus alba - дводомне або од-нодомне дерево висотою до 10-15 м. 1й притаманна формова рiзноманiтнiсть крони: шрамщальна, куляста, плакуча, компактна, скручена, розкидиста, мгшо-подiбна. У природних умовах зростае переважно у формi чагарнику, висотою вiд 1,5 до 5 м. На присадибних делянках, зазвичай, мае вигляд дерева зi штамбом.
Скелетш гiлки вiдходять вiд стовбура тд рiзними кутами (45-60°). За характером росту гшки бувають звивистi, колiнчастi, прямi, ледь тдняп або повис-лi. Стовбур у Morus alba шрий, сiрувато-бурий, шрий з легкою жовтизною. Кора
на штамт пiсля 10-pi4Horo вшу починае трюкатись, утворюючи валики, розта-шована перпендикулярно до землГ. Деревина бiлувато-жовтувата, мщна, часто з темно-жовтою серцевиною. Молодi пагони сiрувато-бурi або сiро-зеленуватi, вiдрiзняються за розмiрами, формою та щшьшстю розташування. Пагони рiзнi за товщиною залежно вiд вiку та розташування в системГ вiдновлення. Листки ве-ликi cерцеподiбнi з черешками, видовжено-cерцеподiбнi з цiльною чи розciче-ною листковою пластинкою, плоскою основою, видовжено або коротко загос-треш з зубцем максимально! довжини 2,2 см. Форма та розмiр листав - показни-ки мiнливi, що залежать вiд умов зростання, вшу та стану рослин. Для Morus alba притаманна гетерофшя листюв. Розмiри можуть змiнюватиcя вiд 5 до 29,7 см довжиною та вщ 3,8 до 19,8 см ширини. Прилистки ланцетоподiбнi, опушенi, довжиною до 5 см, опадають рано. Черешки св^ло-зелеш, слабо опушенi з жо-лобком, форма якого вардае. Квiти одноcтатевi, правильнi, з простою, дзвонику-ватою, чотирироздiльною оцвiтиною. Жiночi зiбранi в короткi, щiльнi сережки. Чоловiчi утворюють колоcоподiбнi cуцвiття. Суплщдя Morus alba е складною зрослою юстянкою. З кожно! квiтки суцвпгя утворюеться маленька кicтянка, котра в процес росту та розвитку зростаеться з сусщшми, утворюючи соковите суплщдя. Форма cуплiдь також рiзноманiтна, хоча найбшьш притаманною е ци-лшдрична. М'якуш Morus alba рiзний за смаком: солодкий, солодко-кислий, прicно-cолодкий. За кольором: бша, рожева, темно-фiолетова. КвГтуе вона у травнi. Плоди дозрiвають в липнi-cерпнi. Походить iз Схщно! Ази. Розмно-жуеться Morus alba, за даними Л.В. Мтно!, Д.Р. Костирко [2], шляхом укоршен-ня зелених та здерев,янiлих живцiв, щепленням, окулiруванням, кореневими па-ростками та насшням. Коренева система, як дослщив С. Хайалiев [3], фор-муеться стрижневого типу, з добре розгалуженою системою дрiбних коренiв. Кореш мають жовтуватий колiр. Глибина проникнення корешв досягае 810 м. А.1. Федоров [4] та 1.К. Абдуллаев [5] вказують, що Morus alba е невибагли-вою до едафiчних умов зростання [4-5]. Morus nigra - однодомне (школи дво-домне листопадне дерево, заввишки 8-15 м, з густою, дещо розлогою кроною. Стовбур у Morus nigra вкритий трщинуватою, бурою корою, а гшки - червону-вато-бурi, у молодих пагошв - оливкового кольору. Листки черговГ, черешковi, яйцевиднi, цшсш або трьох-п,ятилопатевi, загоcтренi, з глибокоcерцеподiбною основою. По краях вони зубчасто-пилчасп, цупю, з обох бокiв опушеш. Квiти одноcтатевi, правильнi з простою дзвоникуватою чотирироздшьною оцвiтиною. Жiночi зiбранi в щiльнi яйцевиднi сережки. Чоловiчi - в пазушнi колоcоподiбнi суцвггтя. Плщ горiшок. Пiд час достигання плодiв оцвiтини розростаються утворюючи соковите елшсощне або яйцевидне чорно-фюлетове суплщдя. Квiтуе у травнi. Плоди достигають у липш. Батькiвщиною Morus nigra е Середня АзГя. В Укра1ш 11 культивують у садах i парках як плодове i декоративне дерево пере-важно в твденних областях. Розмножуеться Morus nigra аналопчно Morus alba.
Ще в давнш медицинi, за cвiдченнями Авщени [6], напiй Гз Morus alba та Morus nigra збуджував апетит, сприяв швидкому очищенню оргашзму людини. Незважаючи на те, що Morus alba мае розвшьнювальну дгю на оргашзм, вона шо-дГ запобГгае хрошчному проносу та виразщ кишечника. Bci рГзновиди роду Morus L. сечогшш. Кору Morus alba застосовують для позбавлення вгд головного болю. Авщена називав Morus nigra кислою шовковицею i зазначав, що 11 сш i сушеш супшддя добре допомагають у лГкуванш злояюсних пухлин, а листя корисш для
лГкування астми та ангши. Полоскання рота соком, вижатим Гз листав Morus nigra, корисне для зменшення зубного болю [6]. Супшддя, листя, кору Morus alba з лГкувальною метою використовують у народнш (нетрадицшнш) медициш [7-13].
Кора корешв Morus alba мютить стерощш сполуки, флавоно1ди. ЗаготГв-лю гшок i суплщь Morus alba проводять липш-серпш, кори - весною, а корешв восени. Сировину 2-3 дш пщсушують на сонщ i досушують на горишд чи в добре провпрюваному примщенш, перюдично 11 помГшуючи. Кору можна зберГгати в мшках з матери впродовж 2-3 роюв, а листки i плоди - 1,5-2 роки, бруньки -один рж. Сш супшдь мае вщкашлювальну, потогшну, сечогшну дш, регулюе дь яльнють кишювника i серцево-судинно! системи. Для мюцевого використання вш може го1ти рани та мати бактерицидну дш. Суплщдя та сж рекомендують вживати у разГ пухлин у рот i горлГ, дизентери i як сечогшний заЫб. Суплщдя рГзних сортГв Morus alba застосовують як засоби, що покращують процес зас-воення 1'ж1 i добре впливае на функщю кровотворних оргашв. Завдяки цьому, 1х використовують як дГетичний i лшувальний засоби для лГкування гострих i хро-шчних гепатипв, холецистит^ хрошчного гастриту, виразки шлунка i дванадця-типало! кишки, ентероколтв, анемп, гшертошчно! хвороби, хрошчного панкреатиту i низки шших хвороб.
Листя i бруньки регулюють жировий i вуглеводневий обмш. Суплщдя, сш та настш Morus alba вживають тд час проносГв, гострого i хрошчного бронхпу, пневмонп, бронхГально! астми, а також як зашб, який пщсилюе вщдшення мокро-ти. Сприятливу дш мають суплщдя для лГкування ожиршня, пороюв серця. Чай i водш витяжки Гз листав безнасшно! Morus alba (шовкуна) в таджицькш народнш медициш широко застосовують для лГкування гшертошчно! хвороби, цукрового дГабету, деяких психГчних захворювань i епшепси та як сечогшний зашб [2].
У сучаснш медициш не проводились детальш фармаколопчш дослщжен-ня, незважаючи на широке 11 застосування в традицшнш i нетрадицшнш медицина На цей час е окремГ повщомлення про ефективнють суплщь Morus alba для ль кування хворих мюкардюдютрофГею i пороками серця. ХворГ щоденно отриму-вали по 200-300 г 11 стиглих суплщь, як вони впродовж 3-4 тижшв вживали тсля 1жг Завдяки цьому в них спостерГгали зменшення болю, задухи, покращувалась робота серця.
Особливо широко використовують Morus alba i Morus nigra в медициш народГв Сходу. У Коре! настоянку Гз 1х бруньок, зГбраних зимою, п'ють тд час захворювань серцево-судинно! системи, а також у разГ ожиршня. Для пониження рГвня цукру в кровГ Morus alba використовують на Балканах, але беруть при цьому не кору, а листки. В Япони з суцвГть Morus alba роблять крем для вида-лення плям, прищдв на шк1рь Пюля споживання свГжих суплщь Morus alba не можна пити холодну воду, тому, що виникае бурчання, здуття живота, нерщко -пронос. ДГабетикам i гшертошкам не можна споживати велику кшьюсть 11 солод-ких плодГв. У дГабетиюв збшьшуеться кшьюсть цукру в кровГ, а у гшертоншв, особливо у спекотний перюд, може шдвищуватись кров'яний тиск.
Сьогодш в нетрадицшнш медициш застосовують чимало рецеппв для ль кування рГзномаштних хвороб з застосуванням плодГв, листав, суплщь пагошв та корешв Morus alba та Morus nigra (табл. 1).
Табл. 1. Використання pi3HOMaHimHux частин рослин Morus alba та Morus nigra _в нетрадицшнш медицин_
Назва хвороби Частини рослини Рецепти
Зубний бшь Свiже листя Сiк 3i свiжого листя Morus alba готують звичним способом i розчиняють водою 1:2.
Рани, удари, виразки, nopi3^ подряпини Кора Кору Morus alba ретельно подpiбнюють в порошок i змiшують з рослинними олшми (1:30) - оливко-вою, соняшниковою, кукурудзяною i використову-ють для лiкування.
Цукровий дiабет Листки 1 ст. ложку сировини Morus alba заливають 1 склянкою гарячо! води, кип'ятять на водянш банi 10-15 хвилин, студять, цiдять, доводять об'ем до вихвдного. Вживають по 1/4-1/3 стакана 3-4 рази на день
Цукровий дiабет Суплвддя Свiжi i су-xi суплвд-дя Настоянка iз суплвдь Morus alba допомагае для ль кування легких форм цукрового дiабету. Для пiдсилення ди рекомендовано споживати по 200-300 г за добу
Цукровий дiабет Суплiддя 200 мг. соку Morus alba вживають зi столовою ложкою меду 3 рази на день до вживання rni.
Кашель Кора Ввдвар iз кори Morus alba. Разова доза 5- 10 г на 200 мг кип'ятку
Лупа Суплiддя Кашу i сш iз суплiдь Morus alba накладають на нiч на частину голови, де е волосся, на 3-8 год
Запор i геморой Свiжi суплiддя Свiжi суплiддя Morus alba приймають щоденно до стданку i надалi 3-4 рази до вживання 1ж
Знесилення Суплiддя Приймають 3 рази на день до вживання 1ж 300 мг соку iз свiжиx суплiдь Morus alba i Morus nigra (наполовину) iз столовою ложкою меду.
Гострий хpонiчний бpонхiт, бpонxiаль-на астма, пневмо-нiя Суплiддя 2 столовi ложки подpiбнениx свiжиx чи сухих суплвдь Morus alba на 1 склянку кип'ятку, настоюють 4 години, цвдять i приймають по 1/2-1/4 склянки 34 рази на добу до вживання rni, як зашб для пвдси-лення видшення мокроти i 11 pозpiдження.
Пневмонiя Суплiддя Сш Morus alba розвести водою (1:2), приймати по 1/3 стакана 3-4 рази на день до вживання 1ж як ввд-харкувальний зашб пiд час пневмони.
Подряпини, поpiзи, виразки i рани Кора стовбура 1з порошку кори стовбуpiв Morus alba на рослиннш олй готують piдку мазь (1:30), якою змащують подряпини, поpiзи, виразки i рани.
Дiабет, почкова недостаттсть, iмпотенцiя Кора коpiння Готовлять ввдвар: 3 г подpiбненого сухого коpiння Morus alba на 1 склянку води. Кип'ятять 20 хв на слабкому вогт, настоюють 1 год, прощджують. Приймають по 1/3 склянки 3 рази на день.
Гiпеpтонiя Кора коpiння 2 ст. ложки подpiбненоl кори Morus alba заливають 0,5 л кип'ятку, кип'ятять 40 хвилин на невеликому вогт, настоюють 1 годину, прощджують i п'ють впродовж доби замшть води.
Як дослщили М.Д. Бутило, 1.С. Дениско, 1.Л. Дениско [7], кора корешв Morus alba мютить стерощш сполуки, флавоно!ди, органiчнi кислоти, вгтамш Е. В !! лист знайдено, до 6 % рутину, дубильш речовини, альдегщи, органiчнi кислоти (янтарну, щавлеву, яблучну тощо), ефiрну олш, каротин, аскорбшову кислоту. До складу илодав входять пектини, каучук, флавоно!д морин, вгтамши В1, В2, В5, С, сполуки зашза. У суплiддях Morus nigra мютяться кислоти, бiологiчно активш речовини, вiтамiну С у деюлька разiв бiльше, нiж в Morus alba. Як вказуе Н.О. Олек-сiйченко, О.В. Галаганова [8] та В.П. Петрова [9], вмют золи у супшддях Morus nigra становить 54 мг (%), вгтамшу С - 35,4-66,6 мг (%), амiнокислот - 0,5-0,7, легкорозчинних цу^в - 10,9-13,4мг (%), сухо! речовини - 18,6-25,4.
У суплщдях Morus alba за даними Г.1. Бабаево!, Н.О. Олексшченко, О.В. Галаново!, А.1. Богач [10], багато цукрiв (глюкоза, сахароза) - до 20 %, близько 0,2 % оргашчно! кислоти, майже 900 мг % вгтамшу С, вгтамши В1, В2, Р, каротин, холш, до 8 % смол, лактони, спирти, рутин, жири, фосфорна кислота, залiзо (на 100 частин залiза соку Morus nigra мютиться 6,3 % оксиду залiза, а бь ло! - 3,93 %) у легкодоступнiй для людського органiзму формi.
За даними С.В. Клименко, 1.М. Шайтан [11], дослщження з визначення бiохiмiчного складу супшдь Morus alba проведенi в НБС iм. М.М. Гришка НАН Укра!ни показали, що за вмiстом сухо! речовини та каротину (12,74-15,47 %) !! селекцшш форми та сорти перевищують рiзницю лiмiтiв у Lonicera L. (жимолости) (11,87-17,26 %). 1.Н. Остапко, С.Н. Осавлюк [12] повщомляють, що за вмiстом сухо! речовини Morus alba поступаеться Mespilus germanica L. (мушмул шмець-юй), Aronia melanocarpa Elliot. (арони чорноплодш), Rubus caesius L. (ожинi зви-чайнiй або сизiй) У суплщдях Morus alba виявлено 356,01-386,97 мг/100 г аскор-бiново! кислоти. Близью значення наводяться в лiтературних джерелах для Sor-bus aucuparia L. (горобини звичайно!), Cornus mas L. (кизилу справжнього).
До^дження з визначення жирно-кислотного складу лшщно! фракци на-сiння деяких лiкарських рослин: Viburnum opulus L. (калини звичайно!); Hippop-hae rhamnoides L. (облшихи крушиновидно!), Maclura pomifera (Rafin). Schneid. (маклюри плодоносно!) та Morus alba L. (шовковищ бiло!), ми проводили за допо-могою наукових спiвробiтникiв шституту експертизи сортiв та вiддiлу медично! ботанiки НБС iм. М.М. Гришка. Даш результата до^джень наведено в табл. 2.
Табл. 2. Жирнокислотний склад лтШв настня Morus alba L., Maclura pomifera (Rafin.) Schneid., Viburnum opulus L. та Hippophae rhamnoides L.
Вид Жирнокислотний склад лшщв насiння, %
назва кислоти кшьшсть в %
пальм^инова 13,0
пальм^оолешова -
Morus alba L. стеаринова оле!нова 3,0 75,0
лшолева 8,3
лшоленова 7,0
пальм^инова 10,5
пальм^оолешова 3,4
Maclura pomifera (Rafin.) Schneid стеаринова оле!нова 13,0 77,0
лшолева 5,6
лшоленова 0,5
Viburnum opulus L. пальм^инова пальм^оолешова стеаринова оле!нова лiнолева лiноленова 26.3 11,8 1,4 42,5 11.4 7,6
Hippophae rhamnoides L. пальм^инова пальм^оолешова стеаринова оле!нова лiнолева лшоленова 5,5 2,4 13,0 78,2 0,6 0,5
Як видно з даних табл. 2, до складу лшщно! фракци насiння M. alba вхо-дять: пальмiтинова - 13 %, стеаринова - 3,0 %, оле!нова - 75 %, лiноленова -7,0 %, лшолева - 8,3 % жирнi кислоти, а це свдаить про перспектившсть суплiдь шовковицi бшо!, як рослинно! сировини для створення лiкувальних субстанцш протизапально!, репаративно! та шшо! ди [13].
В 1нституп шовкiвництва УААН за патентом Н.О. Олексiйченко, О.В. Галанова, В.М. Литвина, Г.1. Бабаево! [14] створено композицiю фiточаю для приготування напою з тдвищеним вмютом вiтамiнiв, мiнеральних речовин, i3 приемним ароматом, смаком i зовнiшнiм виглядом на пiдставi додаткового введення у вщомий фiточай з листям Morus alba подрiбнених суплiдь Morus alba та незначно! частки трави Mentha piperita L. (м'яти перцево!). Вживання запропо-нованого напою мае загальнозмщнювальну дiю на органiзм людини.
Morus alba е цшною рослиною. Вона поеднуе в собi лiкарськi, плодовi i декоративнi властивост! Якщо порiвнювати цю рослину з iншими плодовими, то вона мае низку переваг, а саме:
• щнт лшарськ властивостц
• щорiчне плодоношения;
• багато декоративних форм (M. alba 'Pendula', M. alba "Globosa", M. alba "Pyramidalis", M. alba "Contorta", M. alba "Macrophylla" та шш1), якi теж мають ль карськi властивост!
Висновки
1. Morus alba поеднуе в ^6i лшарсью, плодовi та декоративиi властивостi.
2. Morus alba та Morus nigra доцшьно використовувати для лiкування певно-го виду хвороб (цукрового дiабету, кашлю, лупи, зубного болю, виразки, хротчного броихiту, броихiальиоi астми, пневмони, гiпертоиii, нирково! иедостатиостi та ш.).
3. Morus alba мае велику кiлькiсть декоративних форм: M. alba 'Pendula', M. alba "Globosa", M. alba "Pyramidalis", M. alba "Contorta", M. alba "Macrophylla" та iншi, що збертають лшарсью властивост суплiдь, листя та кори.
4. Для Morus nigra, Morus alba та !! форм характерне щорiчне плодоношення (на вiдмiиу вiд бшьшоси плодових рослин, що плодоносять через рш).
5. У традицiйиiй та нетрадицшнш медицииi Украiии, незважаючи на висок лiкарськi властивостi, Morus alba та Morus nigra майже не використовують;
6. Рiзиомаиiття декоративних форм Morus alba потрiбно широко використовувати не тшьки в озеленент, а й медицииi.
Лггература
1. Редько Г.И. Перт I об охране природы и использовании природных ресурсов / Г.И. Редько. В.П. Шлапак. - К. : Вид-во "Лыбидь", 1993. - С. 97-100.
2. Большая энциклопедия лекарственных растений / Г.А. Непокойчицкий, Е.М. Казина, Г.В. Балакирев и др. - М. : Изд. дом АНС, 2006. - С. 328-331.
3. Митина Л.В. Размножение плодовых форм Morus L. / Л.В. Митина, Д.Р. Костырко // Материалы 4 Межднар. науч.-практ. конф. - Алушта-Симферополь : Вид-во Головного бота-тчного саду 1996. - С. 607.
4. Хайалиев С. Рост активных корней некоторых сортов шелковицы в годичном цикле / С. Хайалиев // Сборник научых тр. с.-х. ин-та. - Ташкент : Изд-во Ташкентского ун-та, 1974. -№ 47. - С. 21-23.
5. Федоров А.И. Тутоводство / А.И. Федоров. - М. : ОГИЗ - Сельхозгиз, 1974. - 402 с.
6. Абдуллаев И.К. Сортовой состав кормовой шелковицы Азербайджана / И.К. Абдулла-ев // Тематические труды Азерб. НИИ шелководства. - Баку : Изд-во АН АзССР, 1964. - 154 с.
7. Бутило М.Д. Лшарсью рослини Люостепу Украши, ix ращональне використання i збе-реження / М.Д. Бутило, 1.С. Дениско, 1.Л. Дениско. - Умань : Уманське ВПП, 2008. - С. -559-560.
8. Олексшченко Н.О. Генофонд шовковищ в Украш та перспективи його використання / Н.О. Олексшченко, О.В. Галаганова. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2008. - 140 с.
9. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений / В.П. Петрова. - К. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. - 287 с.
10. Бабаева Г.И. Плодовая шелковица в Украине / Г.И. Бабаева, Н.А. Алексейченко, О.В. Галанова, А.И. Богач. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2006. - 44 с.
11. Клименко С.В. Высоковитаминные растения на приусадебном участке / С.В. Клименко, И.М. Шайтан. - К. : Вид-во "Урожай", 1994. - 236 с.
12. Остапко И.Н. Элементный состав плодов Lonicera kamtchica (Sevast) Pojark в условиях юго-востока Украины / И.Н. Остапко, С.Н. Осавлюк // Бюллетень Главного ботанического сада. - Ялта 1999. - С. 99-102.
13. Вггенко В.А. Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. в умовах Правобережного Люостепу Украши / В. А. Вггенко. - Умань : Центр. типогр., 2006. - 128 с.
14. Олексшченко Н.О. Пат. 54/14/А Украша, МК1 А23Б / 34. Композищя фГточаю "Шов-ковичний" / Н.О. Олексшченко, О.В. Галанова, В.М. Литвин, Г.1. Бабаева. - Заявка 23.05.2002; Опубл. 17.03.2003, Бюл. № 2.
Витенко В.А. Использование Morus alba L. и Morus nigra L. в традиционной и нетрадиционной медицине
Исследованы особенности использования Morus alba L. и Morus nigra L. в традиционной и нетрадиционной медицине. Установлено, что лекарственные свойства имеют соплодия, листья, и кора, а по жирно-кислотному составу липидов семена этих растений практически не поступаются Viburnum opulus L., Hippophae rhamnoides L. и Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. Рекомендуется широко использовать Morus alba L. и Morus nigra L. в медицине.
Ключевые слова: Morus alba, Morus nigra, соплодия, кора, листья, медицина.
Vitenko V.A. Application of Morus alba L. and Morus nigra L. in traditional and alternative medicine
The application peculiarities of Morus alba L. and Morus nigra L. in traditional and alternative medicine are recearched. It is established that their infructescences, leave and bark are eutherapeutic and the plants are not inferior to Viburnum opulus L., Hippophae rhamnoides L., Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. in the respect of fatty-acid composition. Morus alba L. and Morus nigra L. are recommended to use extensively in medicine.
Keywords: Morus alba, Morus nigra, infructescens, bark, leaves, semen, medicine.
