Формування крони Morus alba L. та її декоративних форм Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 634.017 Ст. викл. В.А. Втенко, канд. бюл. наук -

Уманський Нацональний умверситет садiвництва

ФОРМУВАННЯ КРОНИ MORUS ALBA L. ТА II ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ

Дослщжено рщ Morus alba L. та 11 декоративш форми в садово-паркових ком-позишях дендропарку "Софпвка" НАН Украши. Розглянуто особливосп формування крони. Розроблено практичнi рекомендацп щодо процесу 11 формування.

Ключов1 слова: формування крони, видалення гшок, осв1тлення бруньок, Morus alba, декоративш форми, живопшт.

Вступ. З кожним роком зростае штерес фах1вц1в в галуз1 садово-паркового мистецтва до формового р1зномашття плодово-декоративних рослин. Багато вид1в та форм плодових деревних рослин, поеднують в соб1 цшт декоративш, плодов! та лшарсью властивость Кожна з цих рослин мае сво1 спе-циф1чн1 особливосп росту та розвитку. Особливу увагу шд час створення са-дово-паркових композицш 1з декоративних деревних рослин необхщно при-дшяти формуванню i обр1занню 1хньо1 крони. Якщо питання формування i обр1зання рослин аборигенно! флори достатньою мiрою висвiтлено в тема-тичних збiрниках з обрiзання плодових i декоративних дерев та ку-щiв Р.П. Кудрявець [1], Н.1. Курдюмов [2], Д. Сквайр [3] та шш^ то форму -ванням рослин, природним ареалом яких е Швшчна Америка, Середня та Схщна Азiя i, якi вiдрiзняються подовженою тривалiстю лшшного росту па-гонiв до настання вщ'емних температур, практично нiхто не займався.

Уперше ми звернули увагу на цю проблему, коли в 1999 р. проводили фенолопчш спостереження за ростом i розвитком Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. (маклюрою плодоносною), батькiвщиною яко! е Пiвнiчна Америка [4]. Впродовж 1999-2004 рр. завершення лшшного росту пагошв вiдбувалось примусово з настанням вщ'емних температур, внаслщок чого верхiвки одно-рiчних пагошв залишались не визрiлими i шдмерзали. З 2005 по 2009 рр. таку картину ми спостер^али у M. a. L. (шовковищ бшо!) та 11 формового рiзнома-шття Morus alba "Pendula" (плакуча), M. a. "Globosa" (куляста), M. a. "Pyramidalis" (шрамщальна), M. a. "Contorta" (звивиста), M. a. "Macrophylla" (ве-ликолиста), M. a. "Tatarica" (татарська), батькiвщиною яко! е Схщний Китай.

З огляду на це, впродовж 2005-2010 рр. ми провели дослщження з вив-чення особливостей формування та обрiзання крони Morus alba та 11 декоративного рiзноманiття. Дослiдження проводили на дослщно-виробничш дшян-цi Нацiонального дендропарку "Софивка" - НД1 НАН Укра1ни.

Об'ектами наших дослiджень були Morus alba та 11 декоративнi форми: M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica".

Метою дослвджень було проведення комплексу робгг (прищипування, вщгинання, обрiзання пагонiв) iз формування крони Morus alba та 11 декоративних форм впродовж вегетацшного перюду 2005-2010 рр.

Результати дослiдження. Формування та обрiзування деревних рослин е важливим агротехнiчним заходом iз догляду за рослинами в рiзноманiт-них посадках паркiв, скверiв, садiв. Як зазначають 1.К. Омельченко, К. Д. Тре-тяк [5], найефективнiше обрiзування плодових рослин вiдбуваеться у комплекс з iншими агротехнiчними заходами (яюсний обробiток грунту, шджив-

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

лення, боротьба з бур'янами, шкiдниками та хворобами), що забезпечуе !м ус-шшну перезимiвлю. Проте нишшне, постiйне потеплшня ослаблюе iмунiтет рослин, роблячи !х вразливими до ураження хворобами i пошкодження шюд-никами. За рахунок обрiзування вiдбуваеться цiлеспрямоване встановлення динамiчно! рiвноваги в розподiлi продуктiв фотосинтезу мiж рiзними части-нами рослин та !х органiв [6, 7]. Завдяки обрiзанню можна порушити рiвнова-гу в бiк вегетативно! чи генеративно! функци чи пiдтримувати рiвновагу в досягнутих параметрах, забезпечуючи одержання максимальних врожа1в у конкретних умовах. Оскiльки природний процес розвитку дерев забезпечуе послщовний перехщ вiд ювенiльного до генеративного перюду та старiння, то обрiзку проводять постiйно. Обрiзування дае змогу створювати добре ос-вiтлення крони деревних рослин, яке впливае на процес фотосинтезу i пере-розподш живильних речовин, спрямовуючи !х до обрiзаних мiсць. Завдяки надходженню до мюць зрiзу велико! кiлькостi гормональних речовин утво-рюються рановi подразники (стимулятори подшу та росту кштин), внаслiдок дi! яких мiсця поранень швидко заростають. Пiд час обрiзування верхiвок па-гонiв, однорiчних прирос^в на бруньку або бiчне розгалуження !хнi прирос-ти значно збшьшуються, а внаслiдок зрiзування на пеньок вщбуваеться про-будження сплячо! бруньки бшя мiсця зрiзу. Правильне розмщення в кронi дерев гiлок рiзного порядку галуження забезпечить достатне освгглення усiх !! частин. Цього можна досягти шляхом обрiзування.

Обрiзування декоративних рослин, за дослщженнями Р.П. Кудрявець [1], вiдрiзняеться вiд обрiзування плодових дерев i ягiдних кущiв. Т ж мето-ди, та техшка !х виконання, технологiя прийомiв формування, шдтримання, омолоджування, санiтарне прочищення. У стратепчному планi мiж обрiзу-ванням декоративних та плодових рослин юнують ютотш вiдмiнностi. З початку росту рослини необхщно !! формувати. Якщо немае необхiдностi в змь нi природного габiтусу рослини, то жодних трудношдв пiд час формування не виникае. Рослиш необхiдно допомогти швидше досягнути певно! висоти i ос-во!ти передбачений об'ем. У випадку з плодовими рослинами, через здатшсть до сильного галуження необхщно остер^атись проводити вкорочення паго-тв. Надмiрному загущенню запобiгають вирiзуванням на кшьце чи в крайньому разi - на перевiд. Якщо гшкування слабке i крона може опинитись дуже рщкою з оголеними гшками, стимулюють заростання гiлок вкорочен-ням. Коли рослина досягла притаманного !й розмiру i форми, то необхщно проводити регулятивне або пiдтримувальне обрiзування.

1снують рiзнi пiдходи до обрiзування листопадних i вiчнозелених рослин: дерев, кушдв i лiан. Це стосуеться солггерних рослин i вирощуваних трупами, природних i сформованих живоплотiв. Незалежно вiд виду i декоративних якостей у вшх рослин якась частина гiлок втрачае свое значення. Одш гiлки всихають, iншi ламаються, деякi пошкоджують шюдники та уражують хвороби. Тому необхщно проводити санiтарне обрiзування крони. Щоб рослина мала змогу якнайдовше зберiгати свою декоративнiсть, необхiдно своечасно запоб^ати початку старiння не лише само! рослини, але i !! гiлок. Регулятивне обрiзання дае змогу запоб^ти перенавантаженню рослини гене-ративними бруньками, особливо слабкими i тими, що знаходяться в неспри-ятливих умовах живлення i освiтлення.

На наш погляд, шд час проведення o6pi3aHb pi3HOMamTHrn видiв та форм деревних рослин необхщно враховувати специфiчнiсть ix сили i нап-рямку росту пагошв. До рослин, якi дуже активно реагують на обрiзання, внаслщок якого затрудняеться подальше формування крони, належать Morus alba L. та ii декоративш форми: M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica". Це явище вик-ликане реакщею рослини на порушення балансу мiж надземною та шдзем-ною частинами та прагненням швидше вiдновити його. Тому найкращим способом шдтримки форми крони таких рослин е формування ix на ювеншьному еташ розвитку (рис. 1).

Рис. 1. Формування Morus alba L.

(рисунки В.А. Втенко), де а-г - етапи формування

Як видно з рис. 1, формування крони Morus alba проводимо до моменту розвитку бiчниx розгалужень. Спочатку вкорочуемо верxiвку пагона, а да-лi на ньому залишаемо для росту в висоту сформовану бруньку. Наступш кшька бруньок видаляемо (ослшлюемо) для того, щоб в майбутньому шд час догляду за кроною у цш частинi утворювалось якомога менше пагошв-жиро-викiв, як призводять до ii загущення i зменшення плодоношення та декоративность Далi вiдраxовуемо 5-7 бруньок для подальшого утворення скелет-них гшок, а в нижнiй частинi формуемо штамб, видаляючи зайвi бруньки. На наступному еташ укорочуемо скелетш гшки, з метою створення компактноi крони та утворення генеративних бруньок для збшьшення плодоношення. Для Morus alba характерний лшшний рют пагонiв впродовж усього вегета-цiйного перiоду до настання низьких позитивних або негативних температур.

Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра1'ни

Зважаючи на цей факт, необхщно впродовж весни -першо1 половини лiта проводити прищипування та повне видалення (за потреби) жировиюв та ш-ших пагошв, якi створюють загущену крону. У цьому полягае i подальший догляд за кроною. Iнодi проводять видалення мехашчно пошкоджених гiлок.

Пiд час формування одно- або дворядного живоплоту з Morus alba на початку весни та в кшщ червня - на початку липня проводять обрiзування 11 крони по перифери. Висота живоплоту при цьому може становити 1,5-2 м i бшьше.

Формуючи одно- або дворядний живоплп iз Morus alba на початку весни та в кшщ червня - на початку липня проводять обрiзання 11 крони по перифери. Висота живоплоту при цьому може становити 1,5-2 м i бшьше.

Особливють формування крони М. а. "Pendula" наведено на рис. 2.

Рис. 2. Формування крони M. a. "Pendula"

(рисунки В.А. Втенко), де: а) до формування; б) тсля формування

З рис. 2 видно, що формування крони M. a."Pendula" полягае у видаленш ri-лок, як досягли або наблизились до повер-хт грунту, попршуючи декоратившсть рос-лини. Видаленню також шдлягають мехашчно пошкодженш гшки, пагони-жировики та прост пагони на стовбурi (шдщеш).

Шд час формування крони M. a. "Pyramidalis" (рис. 3) спочатку необхщно видшити штамб (провiвши освiтлення зайвих бруньок) i надалi проводити видалення пошкоджених гшок та гшок, якi ви-ходять за межi крони.

З метою створення живоплоту, вра-ховуючи крону M. a. "Pyramidalis", варто проводити однорядну посадку цих рослин, не формуючи штамбу. Шсля досягнення необхщно1 висоти на початку весни та в кшщ червня - на початку липня проводять укорочення крони по висоть На-

Рис. 3. Формування крони M. a. "Pyramidalis"

(рисунки В.А. Втенко), де: а) до формування; б) тсля формування

далi догляд за живоплотом полягае у видаленш пошкоджених гiлок та фор-муванш (пiдтримцi крони) по перифери (з боюв) i в верхнiй ii частинi.

Формування крони декоративних форм M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica" проводять аналопчно. Варто акцентувати увагу на бшьшу декоративнiсть пiд час формування живоплоту i3 M. a. "Macrophylla", завдяки великим розмiрам (20-23 см) листя та ix блиску. Живоплоту i3 M. a. "Tatarica" можна надавати висоти (до 1,0-1,5 м) за рахунок особливостей ii росту. Крона декоративноi форми M. a. "Globosa" формуеться залежно вщ висоти штамбу (починаючи з безштамбових низьких та закiнчуючи рослина-ми на середшх i високих штамбах). Висновки:

1. Дослщжено особливостi формування крони Morus alba та ii декоративних форм: (M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica".

2. Встановлено, що активна реакщя на обрiзання викликана реакщею рос-лини на порушення балансу мiж надземною та пiдземною частинами та прагненням швидше вiдновити його. Найкращим способом пiдтримки форми крони декоративних рослин е формування на початку ix розвитку.

3. Подано рекомендаций щодо формування крони та живоплоту Morus alba i ii декоративних форм: M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica".

Лггература

1. Кудрявец Р.П. Обрезка плодовых и декоративных деревьев и кустарников / Р.П. Ку-дрявец. - М. : Изд. дом МПС, 2001. - С. 215.

2. Курдюмов Н.И. Формировка вместо обрезки / Н.И. Курдюмов. - Ростов на Дону: "Владис", 2006. - 288 с.

3. Сквайр Д. Обрезка растений / Д. Сквайр : пер. с англ. Н.С. Лазаревой. - М. : ООО ТД "Мир Книги", 2008. - 80 с.

4. Вггенко В. А. Маклюра плодоносна в Правобережного Люостепу Украши / В. А. Bi-тенко. - Умань : Уманське вид.-пол^аф. тд-во, 2006. - С. 128.

5. Омельченко 1.К. Як формувати i обрiзувати плодовi дерева / 1.К. Омельченко, К.Д. Третяк. - К. : Вид-во "Урожай", 1999. - 160 с.

6. Гродзинский Д.М. Надежность растительных систем / Д.М. Гродзинский. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 368 с.

7. Гнат1в П.С. Функцюнальш критерп реашзаци адаптивного потенщалу деревних ш-тродуценпв / П.С. Гнапв // Науков1 пращ Лювничо!' академп наук Украши : зб. наук. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 4. - С. 85-93.

Витенко В.А. Формирование кроны Morus alba L. и ее декоративных форм

Исследован род Morus alba L. и его декоративные формы в садово-парковых композициях дендропарка "Софиевка" НАН Украины. Рассмотрены особенности формирования кроны. Разработаны практические рекомендации по ее проведению.

Ключевые слова: формирование кроны, удаление веток, ослепление почек, Morus alba, декоративные формы, живая изгородь.

Vitenko V.A. Crown formation of Morus alba L. and its ornamental forms

The author researched Morus alba L. species and its ornamental forms in landscape compositions of the National Dendrological Park "Sofiyivka" NAS of Ukraine. Characteristics of crown formation are reported. Practical guidelines on the forming are worked out.

Keywords: crown formation, removal of branches, Morus alba, ornamental forms, hedgegrow.