CC BY
52
В естественных сосняках выявлен случайный тип горизонтальной структуры в I классе возраста, групповой - во II классе возраста и равномерный - в IV классе возраста. В древостоях II класса возраста преобладает отрицательный тип взаимного размещения живых деревьев естественного возобновления сосны и материнских деревьев.
Ключевые слова: горизонтальная структура древостоя, функция Рипли, взаимное размещение деревьев, естественные древостои.
Boiko S.V., Tarnopilska O.M. Spatial pattern of the natural Scots Pine stands in the different age.
In the natural Scots Pine stands of I-st age class distribution of trees was random, in the stands of II-nd age class - clustered, and in the stands of IV-th age class - regular. Co-occurence of living natural regeneration and mather's trees was negative.
Keywords: spatial pattern, Ripley's function, co-occurrence of trees, natural stands.
УДК 634.017:631 Ст. викл. В.А. Втенко, канд. бюл. наук - Уманський НУС
ОСОБЛИВОСТ1 ШДИВЩУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ (ОНТОГЕНЕЗУ)
MORUS ALBA L. ТА II ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ В УМОВАХ НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОПАРКУ "СОФНВКА" НАН УКРА1НИ
Дослщжено перюди онтогенезу Morus alba L. та !! декоративних форМ. : Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa, M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Mac-rophylla", M. a. "Tatarica". Встановлено, що декоративш щеплеш форми Morus alba L. проходять два перюди онтогенезу - репродуктивний i старють.
Ключов1 слова: онтогенез, Morus alba L., декоративш форми, ювеншьний, вiр-гшшьний, зрший перюди.
Вступ. Для вчасно! замши рiзноманiтних декоративних деревних рос-лин, яка не призведе до довготривало! втрати естетичного вигляду певно! дь лянки парково! зони чи парку взагаш, необхщно знати приблизний вж рос-лин, як тут ростуть. Особливо! актуальност це питання набувае в юторичних парках, де можливе масове вщмирання вжових рослин.
Знаючи перюди онтогенезу, ми можемо прогнозувати приблизний час втрати rie! чи шшо! рослини i продовжити !! вж за допомогою рiзноманiтних технолопчних прийомiв (шдживлення, поливання, омолоджувальне обрiзу-вання, боротьба зi шкiдниками та хворобами тощо).
Мета роботи - вивчення перiодiв онтогенезу Morus alba L. (шовкови-ця бша) та !! декоративних форМ. : Morus alba "Pendula" (плакуча), M. a. "Globosa" (куляста), M. a. "Pyramidalis" (шрамщальна), M. a. "Contorta" (зви-виста), M. a. "Macrophylla" (великолиста), M. a. "Tatarica" (татарська), що зростають у Нащональному дендропарку "Софпвка" НАН Укра!ни з метою !х лжування та вчасно! замiни.
Методи дослвдження. Вiзуальний метод спостереження за ростом i розвитком рослин.
Об'ектами дослiдження е: Morus alba L. та !! декоративш форми: Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", i M. a. "Tatarica".
Результата дослвдження. Термш "онтогенез" вперше ввiв Е. Геккель у 1866 р. [1]. Шд час онтогенезу вщбуваеться процес реалiзацi! генетично! ш-
формацп, отримано! вiд батькiв. Онтогенез (вiд грец. онтос - юнуюче та генезис - походження) - шдивщуальний розвиток особини вщ 11 зародження до смерт [2]. Онтогенез рослин вивчали Н.П. Кренке [3], Л.А. Жукова [4-5], Г.Г. Левш [6-7], А. А. Уранов [8] та шшь Етапи (фази) онтогенезу, як зазначають Т. А. Соколова [9] та Т. А. Работнов [10], притаманш вшм насшневим росли -нам незалежно вiд тривалост !х життя та життево! форми. Впродовж життевого циклу деревних рослин характер 1хнього росту та розвитку помгг-но змiнюеться. На початку свого розвитку в рослин спостер^аеться штенсив-ний рiст у висоту, утворення гшок та коренево! системи, шсля чого вони до-сягають перiоду квiтування та плодоношення, тд час яких утворюеться бага-то нових пагошв. Пiсля досягнення за певний перюд сво!х максимальних роз-мiрiв та маси коренево! системи та крони, у деревних рослин спостер^аеться сильне послаблення ростових процеЫв. Також скорочуеться закладання нових утворень, вщмирання окремих частин крони, корешв i в пiдсумку само! рослини [9].
Работнов Т. А. [10] виокремлюе такi вiковi стани рослин:
• ембрюнальний перюд - перюд юнування особи в стат насшня;
• перюд проростка - перюд появи сход1в;
• латентний перюд - перюд несформованост ознак 1 властивостей, притаман-них дорослш особит;
• Iматурний перюд - перюд штенсивного утворення вегетативних оргатв;
• в1ргтыьнш - перюд, коли рослина тдготовлена до ввдтворення потомства, але ще не розмножуеться статевим шляхом;
• репродуктивний перюд - перюд, коли рослина цв1те, плодоносить 1 дае насшня;
• синильний перюд - перюд ослаблення цвтння, призупинення вегетативного росту 1 вегетативного розмноження.
Сьогоднi прийнято вважати, що весь життевий цикл деревних рослин подшяеться на велику кшьюсть якiсно вiдмiнних, з характерними особливос-тями перiодiв - етапiв онтогенезу: ембрюнальний, ювеншьний, iматурний, зрiлостi i старостi. Першi три перiоди характеризують перiод молодостi у рослин. Це перюд закладання, росту та розвитку вегетативних оргашв до появи здатносл утворювати репродуктивнi органи. У цей перюд у рослин вини-кае дуже велика потреба у свпш. Ембрiональний етап у деревних рослин, що розмножуються насiнневим шляхом, завершуеться таким станом проросткiв, коли вони мають первинний корiнь i пагiн зi сiм,ядолями. Ювенiльний етап характеризуеться тим, що рослини iз насшня вже не мають Ым'ядолей, стов-бурець не гiлкуеться, листки ювеншьно! форми, коренева система мае первинний коршь i невелику кшьюсть бiчних коренiв.
Дiагностичною ознакою переходу в iматурний етап вважають появу бiчних пагонiв, тобто початок гшкування. Система пагонiв складаеться з гь лок 2-5-го порядкiв, крона не сформована, дiаметр стовбура не бшьше нiж у два рази перевищуе дiаметр великих гiлок, прирют стовбура трохи переви-щуе прирют гiлок, що визначае округлiсть форми дерева. Листки мають до-рослу структуру, за винятком порщ зi складними листками (ясен). Коренева система складаеться iз первинного кореня чи його збережено! базально! час-тини, бiчних i придаткових коренiв. У рослини на цьому еташ збшьшуеться
потреба в освгтленш, а за його Heera4i вони затримуються в рость На юве-нiльнoму та iматуpнoму етапах розвитку деяк рослини не скидають листки (дуб, бук). Фiзioлoгiчним показником цих еташв е пiдвищена здатшсть до розвитку ociнньoгo забарвлення, шдвищена cтiйкicть до затiнення, здатнicть до утворення корешв. Рослини у цей перюд не утворюють репродуктивних оргашв навiть в оптимальних для цього умовах.
Вipгiнiльний етап характеризуеться тим, що рослини мають майже повшстю сформований облж дорослого дерева, але ще не вступили у фазу плодоношення. Головне завдання для рослин на цьому еташ полягае в утво-pеннi максимального приросту у висоту. Величина piчнoгo приросту за дов-жиною перевищуе пpиpicт великих гшок, тому крона мае видовжену форму i загострену веpхiвку. Система пагошв складаеться з гшок 4-8 порядюв. Дь аметр стовбура перевищуе дiаметp скелетних гiлoк в три i бшьше рази. На цьому еташ у вЫх рослин - максимальна потреба в освггленш.
Перюд молодостг у дерев може тривати впродовж багатьох рокгв, нап-риклад у яблунг - 4-6 рокгв, а у бука i дуба - близько 60 рокгв. У рослин, що розмножуються шляхом щеплення чи oкулipування, тpивалicть пеpioду моло-дост залежить вгд сили росту шдщепи. А. Леопольд [11] вважае, що ювеншь-шсть можна шдсилити oбpiзуванням i висловлюе думку про те, як обрГзуван-ня не лише сприяе ростовГ розташовано1 нижче i тому бшьш ювенiльнoï дере-вини, але й мабуть, шдвищуе стушнь ювенiльнocтi. Багато рослин реагують на oбpiзування утворенням бшьш ювеншьних форм стебла i листюв (подов-женi мГжвузля, вертикальний рют, проста форма листя).
Перюд зршост - пора цвтння i плодоношення. У цей перюд дерево росте ще досить штенсивно. Перехщ до зршосп залежить вгд росту ашкаль-но1' меристеми, кшьюсть точок якoï по мгрг наростання крони у дерева чи куща з вшом збшьшуеться. Пеpioд зршосп у рГзних деревних порщ настае в рГз-ний час i залежить, окрГм внутршшх, генетичних фактopiв, ще вгд умов сере-довища. ШвидкорослГ та свгтлолюбш породи (береза, тополя, сосна та гншг) вступають в пору плодоношення рашше, шж повшьно ростучГ i тшьовитри-валi (бук, ялиця, липа). Окремо poзташoванi та добре освгтлеш дерева плодо-носять рашше, шж ri, що зростають у щшьних насадженнях.
Пеpioд старшня - це перюд припинення повного плодоношення до природного вщмирання рослини, яким закшчуеться функцюнальне життя цiеï рослини. Вш характеризуеться повним завершенням росту, вщмиранням гшок вщ верхГвки до основи рослини.
Отже, якщо характеризувати онтогенез декоративних дерев, то варто зазначити, що умови ïx юнування i особливост бюлогп (зокрема здатшсть утворювати "дерево-кущ" чи порослеву особину) впливають на проходження перюдГв онтогенезу. Так, за звичайного i низького рГвшв життевосп рослина може пройти вш етапи розвитку. В цьому випадку простежуеться завершений онтогенез. Коли рослина вщмирае, не пройшовши вЫх притаманних для не1' еташв життевого розвитку, то вщбуваеться незакшчений онтогенез. У разГ вщмирання деpевнoï рослини в шзньому генеративному сташ перюду зршос-ri, без переходу до перюду старшня, онтогенез визначають як не зовЫм за-
вершений. Якщо рослина гине ранiше, нiж вступае в пору плодоношення (пе-рюд зрiлостi), то онтогенез визначають як коротко незавершений. Шдрют у насадженнях, де вш пригнiчений, може проходити перюди молодост i ста-ршня, обходячи перiод зрiлостi (плодоношення). У цьому випадку просте-жуеться онтогенез дерева. Шд час формування життево! форми "дерево-кущ" i куртино утворювального дерева проходять складнi цикли розвитку зi змь ною поколiнь скелетних осей чи особин.
Роздшення онтогенезу на перюди, яюсно рiзнi етапи основаш на пос-лiдовнiй ре^заци в часi рiзноманiтних порцiй генетично! шформаци, на пос-туповому, поетапному розгортанш спадково! шформаци програми розвитку. Ц перiоди онтогенезу визнають вс дослiдники, якi працюють у сферi розвитку рослин. Кожний iз послiдовних перiодiв онтогенезу мае специфiчнi фiзi-ологiчнi властивостi i морфолопчш ознаки та охоплюе як утворення i рiст но-вих структур, так i фiзiологiчнi змiни, що готують виникнення цих структур. Основними критерiями переходу рослин вiд одного перюду онтогенезу в ш-ший здебiльшого приймають виникнення для кожного перюду зародкових структур, визнаючи, що фiзiологiчнi змiни, котрi готують появу цих структур, виникають ще в кiнцi попереднього перiоду [12-13].
Перехщ рослинного органiзму вiд одного перюду онтогенезу до шшо-го тюно пов'язаний з походженням певних змш, зумовлених вiком структур-них i фiзiологiчних змiн органiзму i його окремих частин, що виникають на основi характерного для кожного виду шдивщуального розвитку. Вiковi змь ни вiдбуваються впродовж усього життя рослин. Вини визначають суму структурних i фiзiолого-бiохiмiчних змiн органiзму, його органiв, тканин i клiтин, зв'язаних з вiком чи тривалiстю життя вше! рослини чи 11 окремих частин вщ виникнення до моменту огляду. Загальнi вiковi змiни виникають на основi характерного для кожного виду рослин генетично зумовленого ходу життевих процеЫв в онтогенез^ але вони можуть iстотно послаблюватись шд впливом зовнiшнiх умов. На цьому акцентують Н.П. Кренке [3], П.1. Гу-пало [14], Н.Л. Клячко, Л.А. Жукова [15], Г.Г. Левин [16], О.Б. Михалевская [17], Е.Л. Нухимовский [18] та шшь Так, умови середовища, що сприяють ш-тенсивному обмiну i росту, завжди перешкоджають цвiтiнню, затримують його, тодi як фактори, якi перешкоджають росту, стимулюють генеративний розвиток. Особливо переконливо це показано на плодових рослинах.
Поняття про вш i вiковi змiни цiлого рослинного оргашзму враховуе, що окремi органи рослини (гшки, пагони, корiння) надiленi вщомою часткою автономностi. Вони з'являються на рослиш в рiзнi перiоди 11 життя i проходять свш власний етап вiкових змiн. Водночас, щ частини iнтегрованi зага-лом рослинному оргашзм^ загальнi вiковi змши якого накладають великий слiд на 1х вiковий стан. Вiковi змши охоплюють як процес старшня, що пов'язаний з поступовим послабленням життедiяльностi, так i процес омоло-джування, який пов'язаний з нагромадженням ембрюнальних тканин i загаль-ним посиленням життедiяльностi. Тому омолодження е процесом тимчасово-го пiдвищення життедiяльностi кштин органу чи органiзму загалом, що вини-кае при змiнi взаемодй клiтин (органiв) пiд впливом зовшшшх умов (наприк-
лад тд впливом обрГзування) чи в процес розмноження. Стушнь омолоджен-ня може бути рГзний. Глибоке омолодження зГ зняттям вЫх онтогенетичних змш вщбуваеться шд час статевого i природного вегетативного розмноження, а також внаслщок регенераци Гз калюсу. Омолодження характеризуеться ш-тенсифжащею синтезу бшюв i нуклешових кислот, активащею росту i дшен-ням кштин, нагромадженням ембрюнальних кштин i загальним шдсиленням фГзюлопчних функцш [19]. Старшня виражаеться у прогресуючому пору-шенш синтезу бшюв, послабленш регулятивних систем, нагромадженш ма-лоактивних анатомГчних i морфолопчних структур та загасанш фГзюлопчних функцш. Процес старшня характерний як для рослинного оргашзму загалом, так i для окремих оргашв (наприклад, щорГчно старГе i вщмирае листя), але у рослин вш е рГвномГрним, односпрямованим, осюльки затримуеться проце-сом омолодження. На рослиш до самого юнця ïï життя з'являються новГ орга-ни - пагони, листя, кореш, яю затримують процес старшня i омолоджують весь рослинний оргашзм. НашГ дослщження узгоджуються з висновками Н.П. Кренке [3], Н.1. Дубровицько!' [20], П.А. Генкеля [21]. Проте, на наш погляд, процеси омолодження i старшня необхщно вщрГзняти вщ перюдГв молодост i старост^ осюльки щ процеси характерш для вЫх перюдГв онтогенезу, але на ювеншьнш стади баланс процеЫв старшня i омолодження складаеться на користь процесу омолодження, а на еташ старост - на користь процеЫв старшня, тому що старшня е оргашзованим процесом. Його посль довш фази запрограмоваш генетично i мають як загальш, так i вщмшш риси в рГзних видГв та груп рослин. У цьому спостершаеться характерний зв'язок штенсивност старшня з умовами юнування, з кореляцшним вщношенням рГзних оргашв у складГ рослини, наприклад корешв i листюв [14-15].
У Morus alba в ембрюнальному перюдГ до юнця вегетаци е 2-6 листюв, розвинений головний коршь, боковГ коршня розвинеш слабко. У ювеншьному та Гматурному перюдах розвитку Morus alba пагони, що з'являються вщзнача-ються швидким ростом. Кореш добре розвинеш, штенсивно розвиваються горизонтально ростучГ додатковГ кореш. У вГргшшьному перюд вона мае майже повшстю сформований облж дорослого дерева, але ще не плодоносить. Дь аметр стовбура перевищуе дГаметр скелетних гшок у три рази i бшьше. Крона мае гшки 4-6-го порядюв галуження. Коренева система складаеться з головного, бГчних i додаткових корешв. Перюд зршост в Morus alba настае на 6-8-й рш, коли на рослиш з'являеться невелика кшьюсть суплщь, яю шд час дозрь вання набувають чорного, бшого та рожевого забарвлення. Серед вшх перь одГв вш найбшьш довготривалий (200 i бшьше роюв за сприятливих умов зростання). У цьому перюдГ рослина мае найбшьшу декоратившсть.
Перюд старшня Morus alba супроводжуеться ослабленим ростом од-норГчних пагошв, великою юльюстю вщмерлих гшок рГзного порядку галуження, розтрюкуванням кори, дуплистютю стовбура. Узагальнюючи особли-вост шдивГдуального розвитку Morus alba та ïï декоративних форм, наводимо перюди онтогенезу шовковищ бто1* та ïï декоративних форм, яю зроста-ють в Нацюнальному дендропарку "Софивка" НАН Укpаïни (табл.).
Табл. Перюди онтогенезу Morus alba L. та ii декоративних форм в Нащональному дендропарку "СофИвка " НАН Украти
№ кв. Ha3Ba POCHHHH Bík, POKÍB Перюд онтогенезу Примаки
Morus alba L. близько 40 зршсть —
2 M. a. близько 10-12 зршсть Почала плодоношения в вечному вщ
2 M. a. близько 10-12 зршсть Шовкун - чоловiчий екземпляр
M. a. 10 зршсть Вирощена шляхом вкоршення здерев'яншого живця. Плодоносить з 4 рошв
9 M. a. "Globosa" близько 110 старшня Проведено тдсаджування молодо! рослини
9 M. a. "Globosa" 5 зршсть Плодоносить з 4 рошв
28 M. a. "Pendula" близько 130 старшня Необхщно провести пiдсадку молодих рослин
1 M. a. "Pendula" 12-13 зршсть Багатостовбурна
39 M. a. "Pyramidalis" 5 зршсть Плодоносить з 4 рошв
1 M. a. "Contorta" 3 вiргiнiльний —
1 M. a. "Macrophylla" 5 зршсть Плодоносить з 4 рошв
2 M. a. "Tatarica" 4 вiргiнiльний —
2 Morus alba 2 ювеншьний —
1 M. a. "Globosa" 5 зршсть Плодоносить з 4 рошв
Аналiзуючи дат табл., видно, що в pi3Hrn кварталах Нацiонального дендропарку "Софнвка" зростають шiсть декоративних форм Morus alba: M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla" i M. a. "Tatarica". Серед формового рiзноманiття Morus alba найбшьш критичного вшу досягли Morus alba "Pendula" та M. a. "Globosa" що зростають у 28 i 9 кварталах (табл.).
На основi вiзуальних фенолопчних спостережень за Morus alba, що зростае в рiзних кварталах, вщзначено чотири перюди онтогенезу - ювеншь-ний, вiргiнiльний, зрший (репродуктивний) та старiння, тодi як декоративш форми Morus alba мають лише два перiоди онтогенезу - репродуктивний та старшня.
Серед 12-ти рослин M. a. "Pendula" на цей час необхщно провести шд-саджування 8-ми молодих рослин для поступово! замши старих, котрi вичер-пали свiй фiзiологiчний потенцiал i з високою ймовiрнiстю загинуть впро-довж наступних рокiв. Бiологiчний вж щеплених декоративних форм шовко-вищ бшо!, на нашу думку, становить близько 110-150 роюв. Висновки:
1. Дослщжено перiоди онтогенезу Morus alba L. та ii декоративних форМ. : Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", i M. a. "Tatarica".
2. Встановлено, що декоративш щеплет форми шовковищ бшо! мають лише два перюди онтогенезу - репродуктивний та старшня.
3. З метою збереження естетичного стану насаджень Morus alba "Pendula"у 28 кварталi необхщно посадити молодi рослини ще! форми кшьюстю 12 шт.
Лггература
1. Онтогенез рослин. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ru.wikipedia.org/.
2. Биологический энциклопедический словарь. / М.С. Гиляров, А. А. Бабаев, Г.Г. Вин-берг, Г. А. Заварзин и др. - Изд. 2-е, исправл. - М. : Сов. Энциклопедия, 1986. - 1570 с.
3. Кренке Н.П. Теория циклического старения и омоложения растений и практическое ее применение / Н.П. Кренке. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1940. - 136 с.
4. Жукова Л.А. Многообразие путей онтогенеза в популяциях растений / Л. А. Жуков // Экология. - М. : Изд-во Журн. общ. биол., 2001. - № 3. - С. 169-176.
5. Жукова Л.А. Онтогенез и циклы воспроизведения растений. / А.Л. Жукова // Журнальное общ. биол. - М., 1983. - Т. 44/3. - С. 361-374.
6. Левин Г.Г. Индивидуальность и жизненные циклы растений / Г.Г. Левин // Ботанический журнал. - М., 1964. - Т. 49/2. - С. 272-280.
7. Левин Г.Г. Возрастные изменения у растений (анализ некоторых понятий и представлений) / Г.Г. Левин // Ботанический журнал. - М., 1966. - Т. 51/12. - С. 1777-1795.
8. Уранов А.А. Онтогенез и возрастной состав популяций / А. А. Уранов // Онтогенез и возрастной состав популяций цветковых растений. - М. : Изд-во "Наука",1967. - С. 3-8.
9. Соколова Т.А. Древоводство / Т. А. Соколова. - М. : Изд-во "ACADEMIA", 2004. - С. 352.
10. Работнов Т.А. Периоды онтогенеза растений / Т. А. Работнов. [Електронний ресурс].
- Доступний з http://www.glossary.ru/cgi-bin/gl.
11. Леопольд А.К. Рост и развитие растений / К. А. Леопольд. - М. : Изд-во "Мир", 1968.
- 496 с.
12._Гродзинский Д.М. Надежность растительных систем / Д.М. Гродзинский. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1983. - 368 с.
13. Гнат1в П.С. Функцюнальш критери реалiзацii адаптивного потенщалу деревних ш-тродуценпв / П.С. Гнапв // Науковi пращ Лювничо}.' академи наук Украши : зб. наук. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 4. - С. 85-93.
14. Гупало П.И. Физиология старения и омоложения высших растений / П.И. Гупало // Биология развития растений. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - С. 198-214.
15. Клячко Н.Л. Онтогенез и циклы воспроизведения растений / Н.Л. Клячко, Л. А. Жукова // Журнальное общ. биол. - М., 1983. - Т. 44/3. - С. 361-374.
16. Левин Г.Г. Индивидуальность и жизненные циклы растений / Г.Г. Левин // Ботанический журнал. - М., 1964. - Т. 49/2. - С. 272-280.
17. Михалевская О.Б. О внутри и внепочечной фазах в развитии элементарных побегов древесных растений / О.Б. Михалевская // Онтогенез. - М., 2002. - Т. 33, № 24. - С. 258-263.
18. Нухимовский Е.Л. Структурная организация и морфогенез некоторых семенных растений / Е.Л. Нухимовский : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05. - М., 1970. - 15 с.
19. Кушшр А.1. Технолопчш особливосй л^вання i оздоровлення вшових та юторич-них дерев / А.1. Кушшр, О. А. Суханова, 1.Л. Кушшр // Науково-методичш рекомендаци. - К. : Вид-во НУБЛ, 2009. - 48 с.
20. Дубровицкая Н.И. Регенерация и возрастная изменчивость растений / Н.И. Дубро-вицкая. - М. : Изд-во АН СССР, 1961. - 230 с.
21. Генкель П.А. Физиология растений / П. А. Генкель : учебник [для студ. биол. фак. пед. ин-тов]. - М. : Изд-во "Просвещение", 1975. - 335 с.
Витенко В.А. Особенности индивидуального развития (онтогенеза) Morus alba L. и ее декоративных форм
Исследованы периоды онтогенеза Morus alba L. и е декоративных форМ. : Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa, M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Mac-rophylla", M. a. "Tatarica", которые растут в Национальном дендропарке "Софиевка" НАН Украины. Определено, что декоративные привитые формы Morus alba L. имеют два периода онтогенеза - репродуктивный и старения.
Ключевые слова: онтогенез, Morus alba L., декоративные формы, ювенильный, виргинильный, зрелый периоды.
Vitenko V.A. Ontogeny of Morus alba L. and its ornamental forms in the conditions of the National dendrological park "Sofiyivka" NAS Ukraine
The author researched ontogeny phases of Morus alba L. and its ornamental forms M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica". It is established that engrafted ornamental forms of Morus alba L. pass two ontogeny phases: reproductive age and senility.
Keywords: ontogeny, Morus alba L., ornamental forms, phases of juvenile, virginity, maturity. _
УДК 630*27: 630*235.6 Асист Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук;
астр. Г.В. Денисова - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦП ТА В1ДНОВЛЕННЯ НАСАДЖЕНЬ ОБРОШИНСЬКОГО ДЕНДРОПАРКУ
Досдщжено юторш створення та розвитку палацово-паркового комплексу, його стильовi особливост та сучасний стан насаджень. На основi результат досль джень запропоновано методи ошимiзащi сучасно'1 ф^оценотично! структури парку: реконструкщя насаджень, реставращя палацово-паркового комплексу та консерващя його окремих елеменпв.
Ключов1 слова: палацово-парковий комплекс, насадження, реконструкщя, реставращя, консерващя.
Дендропарк загальнодержавного значения "Оброшинський", площею 5,0 га розташований у с. Оброшино Пустомилвського р-ну Льв1всько! обл., на територн 1нституту землеробства \ тваринництва захщного регюну Укра-шсько! академн аграрних наук. Оголошений об'ектом природно-заповщного фонду постановою Ради М1шстр1в УРСР № 311 вщ 22 липня 1983 р. [4].
Палацово-парковий комплекс складаеться з палацу, збудованого у 1730 р. за проектом архитектора Ю. Фонтана, службових примщень, огорож1 з воротами { парку (рис. 1).
Цей палац 1з мальовничою в'!зною брамою був влаштований як л1тня резиденщя льв1вського римо-католицького арх1епископа. Бшьшють опоря-джувальних робгт { оздоблення цегляного палацу припало на 60-т роки XVIII ст. за арх1епископа Миколая 1гнат1я Вижицького. Оздоблювальш роботи три-вали { за наступного душпастиря - Вацлава Сераковського, тод1 ж навколо палацу розбитий парк, з'явилися чудов1 оранжере! з екзотичними рослинами, система ставюв. Фердинанд Кщкш проявив найбшьш1 старання з упорядку-вання парку, який протягом довгих чаЫв був гордютю палацу { зараз ще ста-новить його витончену оздобу.
У 1967 р. в Оброшинському дендропарку було вщкрито зоопарк [3].
Перший вщомий план парку, датований 1849 р., знаходимо в планах земельних дшянок с. Оброшино, складених крайовою земельно-податковою комшею (фонд № 186, опис 1, справа 3570, с. 133-147), що збер1гаються у фондах Центрального державного юторичного арх1ву УРСР у Львовь
Для цього палацово-паркового комплексу характеры вс риси, прита-манш стилю гталшського бароко в садово-парковому мистещв [5]: компози-щя мае осьову побудову; палац - домшанта композицн; змша вщкритих { зак-
