CC BY
11
Ключевые слова: уличные насаждения, инвентаризация насаждений, видовая структура, санитарная оценка, вредители и болезни.
Dudyn R.B., Levus' T.M., Fitak M.M. The State of Outdoor Spaces in Khmelnitsky Downtown
Species composition which is formed by 35 species and cultivars of woody plants is researched on the basis of studies of outdoor spaces in Khmelnitsky downtown conducted in 2015. They are divided into classes according to their share of participation in the plantations, and are dominated by species that are rare (less than 0.5 %). The relationship between the length of the street and the number of plants growing in it isn't found. Sanitary spaces are evaluated, and the most common lesions and diseases of woody plants, including mistletoe, horse-chestnut leaf miner, stem rot and mechanical damage are determined.
Keywords: outdoor spaces, inventory of vegetation, species structure, health assessment, pests and disease.
УДК 634.017
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ПЕР10ДУ СПОКОЮ MORUS ALBA L.
TA II ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
В.А. Bi/пенко1
Дослщжено особливост nepe6iry перюду спокою Morus alba L. та ii декоративних форм: M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica' таM. a. 'Macrophylla' в умовах Правобережного Люостепу Украши (Уманського нащ-онального унiверситету садiвнидтва та Нацiонального дендрологiчного парку "Софив-ка" НАН Украши). Встановлено, що рослини, якi зростають на цш територи, мають короткий перюд вимушеного спокою, але пiд дieю зовнiшнiх чинникiв (низько1 темпера-тури повiтря, зниження освiтлення) вш переходить у вимушений тривалий. Визначено, що найкоротший перiод вимушеного перiоду спокою притаманний М. а., а найдов-ший -M. a. 'Macrophylla'таM. a. 'Pyramidalis'.
Ключовi слова: вимушений перюд спокою, декоративш форми, оргашчний або фiзiологiчний Morus alba L., M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica', M. a. 'Macrophylla'.
Вступ. У ходi еволюцшного розвитку 6araTOpi4Hi рослини (зокрема пло-довi) виробили пристосування для переживання несприятливих умов середови-ща в рiзнi перюди року. Таким пристосуванням е перюд спокою рослин. Трива-лiсть перюду спокою iнтродукованих рослин з рiзних родин i родiв напряму за-лежить вiд 1хнього природного ареалу. Деревш рослини i3 субтропiчноi зони, iнтродукованi в умовах помiрноi клiматичноi зони, переносять несприятливi по-годш умови (зиму), вступаючи у вимушений перюд спокою.
Шд час переходу у стан спокою утворюються тканини, яю iзолюють рослину чи И орган вiд зовнiшнього середовища, а також ввдбуваються фiзiоло-гiчнi i бiохiмiчнi змiни у клiтинах, що призводять до вiдокремлення ix протоп-лазми, збагачення лiпiдами, вуглеводами, зневоднення цього рослинного орга-нiзму, змши спiввiдношення мiж iнгiбiторами i стимуляторами росту [1]. До вступу плодових рослин у перiод спокою упродовж року вони проходять перiод
1 ст. викл. В.А. BiTeHKO, канд. бюл. наук - Уманський НУ саздвництва
росту (набрякання i розпускання бруньок, цвiтiння i вегетативний picT). Цi про-цеси ввдбуваються у весняний перiод.
До середини лга Í3 пiдвищенням температури повiтря i грунту попр-шуеться забезпечення рослин водою, а також шд впливом вироблених у рослин бюхгшчних особливостей iнтенсивний рiст у бшьшосп з них припиняеться. В умовах посушливого клмату окремi види рослин вступають у стан спокою в лiтнiй перюд, активiзуючи ростовi процеси за покращення водного режиму [2, 3]. До осеш, з понижениям температури i змшою сонячного осв^лення, життедiяльнiсть рослин сповiльнюеться. До цього перюду припиняеться рiст пагошв i настае листопад - перюд скидання листя листопадними рослинами.
З настанням зимового перюду, коли температура знижуеться нижче 0 °С, знижуеться стушнь осв^лення, ускладнюеться поглинання та рух мерзло!' води в рослинах, штенсившсть процеав асимшяпд й дисимшяцп i процеси росту в рiзних частинах рослини зменшуються до мШмуму [3].
Перiод спокою рослин подшяють на органiчний або фiзiологiчний i ви-мушений. Перший зумовлений певним поеднанням внутрiшнiх факторiв i !х взаемодiею з середовищем, а другий характеризуеться рiзкими вiдхилениями зовнiшнiх факторiв вiд звичайних умов життя. Глибокий спокш пов'язують iз загартуванням рослин та !х морозостiйкiстю.
Про бюлопчну сутнiсть перiоду спокою плодових культур у лiтературi немае едино! думки. А. Шимпер i В. Пфефер перюд спокою розцшюють як внут-рiшню притаманну рослинi властивкть, що не залежить вiд зовнiшнiх умов [4]. Клебс Г., Лакон Г. трактують перiод спокою як результат гальмшно! дц неспри-ятливих умов на ркт рослин. Вони вважають, що рослини вступають у стан спокою шд впливом зниження температури i послаблення iитенсивностi освгглення в осiнньо-зимовий перiод та попршення несприятливих умов на !х ркт [1].
Сергеев Л.1. (1953) стверджуе, що за вщповвдних умов внутртнього се-редовища формування частин кытки у бруньцi само! бруньки може ввдбуватися менш нiж за 2 мкяш, при цьому зовсгм не обов'язково, щоб бруньки пройшли зимовий перюд зимового спокою [5]. Мичурш 1.В. наголошував, що перiод спокою залежить ввд спадковостi та зовшшшх умов i його можна скоротити чи зов-с1м виключити. Як приклад, сiянець грушi шд впливом прищепи лимона в умовах теплиц 3 роки зберкав однi i тi ж листки [6].
Мета роботи - дослвдити особливостi перюду спокою Morus alba L. та ii декоративних форм в умовах помiрноi клiматичноi' зони Украши.
Методи дослщження. Визначення перiоду спокою здшснено за методикою С.Я. Нестерова [2].
Об'ект досл1дження - Morus alba L. та ii декоративш форми: M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica' та M. a. 'Macrophylla'
Результата дослщження. Рiзнi рослини по^зному реагують на змiну температурного режиму зовшшнього середовища впродовж вегеташйного сезону i вiдповiдно до цього мають рiзну тривалiсть перюду спокою. За цими роз-бiжностями !х можна подшити на три основш групи:
• рослини тротчно1 зони (якi практично не мають hí глибокого, hí вимушеного перюду спокою). У таких рослин майже одночасно опадае старе листя та росте нове;
• рослини субтротчнот зони (якi мають короткий перюд вимушеного спокою, а в умовах помiрних широт цей перюд переростае у тривалий);
• рослини помiрнот ктматичнот зони (якi переносять несприятливий осшньо-зи-мовий перiод, вступаючи у перiод глибокого спокою).
Опрацювавши лiтературнi данi з цього питання, дiйшли висновку, що перюд спокою - це вiдповiдний стан рослини, в якому вона може пережити нес-приятливi умови зовшшнього середовища в рiзнi перiоди (етапи) свого розвит-ку. Дослiдження проводили впродовж трьох рокiв (2013-2015 рр.). Через кожнi десять днiв (починаючи з третьо'1 декади листопада) нарiзали однорiчнi пагони з обраних рослин i ставили 1х у воду в теплому примщенш, де температура шд-тримувалась в межах 18-20 °С. Надалi, за потреби, замшювали воду i спостерка ли за початком набухання бруньок - якщо впродовж 30 дiб не було процесу на-бухання, то рослини ще перебували у перiодi глибокого спокою (рис.).
Рис. Здерев 'янш живщ декоративних форм Могш а1Ьа Ь. на пророщувант
З рис. видно, що фаза набухання бруньок у М. а. та 11 декоративних форм вщбуваеться з невеликими промiжками у час! У табл. 1 наведено даш щодо пе-реб^ перюду спокою М. а.
З даних табл. 1 видно, що в рай встановлення живщв М. а. на пророщу-вання 30 листопада, початок набухання бруньок спостерк^ався 26 грудня, а три-валiсть перiоду спокою становила 26 дiб. У разi встановлення живщв на проро-щування 10 грудня вщбувалось поступове зменшення цього перюду до 24 дiб. Пiд час наступного закладання живцiв (20-30 грудня та 10 ачня) зафiксовано рiзке скорочення настання фази початку набухання бруньок - 15 дiб. Упродовж наступних дослiдiв (20-30 сiчня та 10-20 лютого) фаза набухання бруньок у М.
а. наставала через 10-11 дiб шсля ix початку. Дослвди, яю проводили 5, 15 та 25 березня, дозволили вщзначити початок набухання бруньок через 8 дiб. З початком кытня (5.04.) цю фазу спостертали через 5 даб, а в разi закладання дос-лiду 15.04 набухання бруньок розпочалось вже через 3 доби (18.04), що збтаося з початком набухання бруньок на рослинах, ко^ зростають у ввдкритому грун-тi. У табл. 2 наведено даш з вивчення перюду спокою у M. а. 'Pendula'.
Табл. 1. Перебк пер1оду спокою M. а. (середне за три роки)
№ Назва рослини Дата проведения дослщжень
з/п початок юнець
1 30.11. 26.12.±2-3
2 10.12. 03.01.±2-3
3 20.12. 5.01.±2-4
4 30.12. 15.01.±2-3
5 10.01. 25.01.±2-3
6 20.01. 31.01 .±1-2
7 Morus а1Ьа L. 30.01. 11.02.±1-2
8 10.02. 21.02.±1
9 20.02. 02.03.±1
10 05.03. 13.03.±1
11 15.03. 23.03.±1
12 25.03. 02.04.±1
13 05.04. 10.04.±1
14 15.04. 18.04.±1
Табл. 2. Перебк перюду спокою M. а. 'Pendula' (середнеза три роки)
№ Назва рослини Дата проведения дослщжень
з/п початок юнець
1 30.11. 27.12.±3-4
2 10.12. 05.01 .±3-4
3 20.12. 10.01 .±3-4
4 30.12. 20.01.±3-4
5 10.01. 28.01.±3-4
6 20.01. 04.02.±1-2
7 M. а. 'Pendula' 30.01. 12.02.±1-2
8 10.02. 23.02.±1
9 20.02. 04.03.±1
10 05.03. 14.03.±1
11 15.03. 24.03.±1
12 25.03. 03.04.±1
13 05.04. 11.04.±1
14 15.04. 19.04.±1
Характеризуючи даш табл. 2, варто зазначити деяю вiдмiнностi у перебь гу перюду спокою в одше! iз форм M. а. - M. а. 'Pendula'. Початок набухання бруньок у разi занурення живщв у воду 30 листопада спостертався 27 грудня, а тривалкть перюду спокою становила 27 дiб. У разi закладання дослiду 10 грудня початок набухання бруньок настав через 26 дiб. Закладання живщв (2030 грудня) також зафжсували рiзке скорочення настання фази початку набухання бруньок до 21 доби. Далi настання фази набухання бруньок у M. а. 'Pendula'
було таким: у pa3i закладання дослiду 10 ачня - набухання розпочалось через 18 дiб; 20 сiчня - через 15 дiб; 10 лютого - 13 дiб; 20 лютого - через 12 дiб; 5 та 15 березня - 9 дiб; 25 березня - через 8 дiб, 5 квггая - 6 дiб i 15 кв^ня - вщпо-вщно через 4 доби. У табл. 3 наведено даш щодо перебку перiоду спокою у M. a. 'Globosa'.
Табл. 3. Перебйг nepiody спокою M. a. 'Globosa' (середнеза три роки)
№ Назва рослини Дата проведення дослщжень
з/п початок юнець
1 30.11. 27.12.±3-4
2 10.12. 05.01.±3-4
3 20.12. 11.01 .±3-4
4 30.12. 20.01.±3-4
5 10.01. 28.01.±3-4
6 20.01. 03.02.±1-2
7 M. a. 'Globosa' 30.01. 12.02.±1-2
8 10.02. 23.02.±1
9 20.02. 03.03.±1
10 05.03. 14.03.±1
11 15.03. 24.03.±1
12 25.03. 03.04.±1
13 05.04. 10.04.±1
14 15.04. 18.04.±1
Даш табл. 3 свщчать, що в pa3i встановлення жившв M. a. 'Globosa' на пророщування 30 листопада, набухання бруньок розпочалося 27 грудня, а три-валiсть перiоду спокою становила 27 даб. Пiд час закладання живцiв на пророщування 10 грудня бруньки у ше1 декоративно!' форми почали набухати через 26 дiб. Подальшi дослiдження дали такi результати: занурення живцiв у воду 20 грудня - бруньки почали набухати через 22 доби; 30 грудня - 21 добу; 10 ачня - 18 дiб; 20 ачня - ввдповвдно через 15 дiб; 30 ачня та 10 i 20 лютого -через 13 дiб; 5, 15 та 25 березня - 9 дiб; 5 квггая - 5 дiб, а 15 квггня - через 3 доби. Вадповадш даш для M. a. 'Pyramidalis' наведено у табл. 4.
Табл. 4. Перебк nepiody спокою M. a. 'Pyramidalis' (середнеза три роки)
№
з/п
Назва рослини
Дата проведення дослвджень
кшець
30.11.
29.12.±3-4
10.12.
08.01.±3-4
20.12.
13.01.±3-4
30.12.
22.01.±3-4
10.01.
30.01.±3-4
20.01.
05.02.±1-2
M. a. 'Pyramidalis'
30.01.
13.02.±1-2
10.02.
24.02.±1
20.02.
04.03.±1
10
05.03.
15.03.±1
11
15.03.
24.03.±1
12
25.03.
04.04.±1
13
05.04.
11.04.±1
14
15.04.
19.04.±1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Даючи характеристику даних табл. 4, з'ясовано, що в pa3i закладання щойно нарiзаних живщв M. a. 'Pyramidalis' 30 листопада тривалкть перiоду спо-кою становить 29 даб, 10 грудня - початок набухання бруньок припадае на 8 ач-ня (тривалкть перюду спокою становить 28 даб). Рiзке зменшення тривалостi початку фази набухання бруньок ujei форми (22-23 доби) спостережено, коли живщ помктили у воду 20 та 30 грудня. Наступш показники наших дослщжень були такими: 10 сiчня - набухання бруньок розпочалося через 20 дiб; 20 сiчня -17 дiб; 30 сiчня та 10 лютого - через 14 дiб; 20 лютого - 12 дiб; 5, 15 та 25 берез-ня - вiдповiдно через 10 та 9 дiб; 5 кытня - через 6 даб, а 15 квггня - 4 доби. Даш щодо перебiгу перiоду спокою у M. a. 'Contorta' наведено у табл. 5.
Табл. 5. Перетг nepiody спокою M. a. 'Contorta' (середнеза три роки)
№ Назва рослини Дата проведення дослщжень
з/п початок юнець
1 30.11. 26.12.±3-4
2 10.12. 06.01.±3-4
3 20.12. 08.01.±3-4
4 30.12. 17.01.±3-4
5 10.01. 27.01.±3-4
6 20.01. 01.02.±1-2
7 M. a. 'Contorta' 30.01. 11.02.±1-2
8 10.02. 22.02.±1
9 20.02. 02.03.±1
10 05.03. 13.03.±1
11 15.03. 23.03.±1
12 25.03. 02.04.±1
13 05.04. 10.04.±1
14 15.04. 18.04.±1
Аналiзуючи отримаш даш табл. 5, виявлено досить невелику рiзницю у перебку фази набухання бруньок у М. а. 'СоПюйа' та iнших декоративних форм м. а. У разi закладання живщв цiei форми у воду (30 листопада та 10 грудня) набухання бруньок розпочалося через 26 дiб. Дослщи, закладеш 20 грудня, вказу-ють на початок набухання бруньок 8 ачня (через 19 дiб). Подальшi дослiди з перебку фази набухання бруньок у М. а. 'СоПюйа' дали таю результати: шд час закладання дослвду 30 грудня - набухання розпочалось через 18 дiб; 10 ачня -через 17 дiб; а 20 ачня ввдбулось рiзке зменшення тривалост перiоду набухання бруньок - 12 дiб; 30 ачня i 10 лютого тривaлiсть перюду набухання бруньок також становила 12 дiб; 20 лютого - через 10 дiб; 5 та 15 березня - через 8 дiб; 25 березня - 7 дiб; 5 квiтня - через 5 дiб, а 15 квiтня ввдповщно через 3 доби. У табл. 6 наведено даш щодо перебку перюду спокою М. а. 'Та1апса'
З даних табл. 6 видно, що в рaзi встановлення живщв М. а. 'Tatarica' на пророщування 30 листопада, набухання бруньок розпочалося 27 грудня, а тривалкть перюду спокою становила 28 дiб. Коли живщ помктили на пророщування 10 грудня, розпочалось поступове зменшення цього перюду до 27 дiб. За наступного закладання жившв 20 грудня зафксовано рiзке скорочення настан-ня фази початку набухання бруньок - 20 дiб, а 30 грудня - ввдповвдно 18 дiб. Упродовж наступних дослiдiв (20, 30 сiчня та 10 лютого) фаза набухання
бруньок у М. а. Ь. розпочалась через 12-13 дiб пiсля 1х початку. Шд час проведения аналопчного дослiду 20 лютого, виявлено початок набухания бруньок через 10 дiб. З початком березня (5.03.,15.03. та 25.03.) цю фазу спостерiгали через 8-9 дiб, а в разi закладання дослiду 5 квiтня набухання бруньок зафксова-но вже через 5 дiб; 15 кытня - вiдповiдне набухання бруньок спостережено (18.04), що збiглося з початком набухання бруньок на рослинах, ко-^ зроста-ють у вiдкритому Грунт! Даш з вивчення перiоду спокою у М. а. 'МаегорЬуИа' наведено у табл. 7.
Табл. 6. Перебк першду спокою М. а. 'Tatarica' (середнеза три роки)
№ Назва рослини Дата проведения дослщжень
з/п початок юнець
1 30.11. 27.12.±3-4
2 10.12. 06.01.±3-4
3 20.12. 09.01.±3-4
4 30.12. 17.01.±3-4
5 10.01. 26.01.±3-4
6 20.01. 01.02.±1-2
7 М. а. 'Та1апеа' 30.01. 11.02.±1-2
8 10.02. 23.02.±1
9 20.02. 02.03.±1
10 05.03. 13.03.±1
11 15.03. 23.03.±1
12 25.03. 03.04.±1
13 05.04. 10.04.±1
14 15.04. 18.04.±1
Табл. 7. Перебк першду спокою M. а. MacrophyUa' (середнеза три роки)
№
з/п
Назва рослини
Дата проведения дослвджень
кшець
10
11
12
13
14
М. а. 'МаегорЬуИа'
30.11.
10.12.
20.12.
30.12.
10.01.
20.01.
30.01.
10.02.
20.02.
05.03.
15.03.
25.03.
05.04.
15.04.
28.12.±3-4
07.01.±3-4
11.01.±3-4
21.01.±3-4
31.01.±3-4
05.02.±1-2
13.02.±1-2
24.02.±1
04.03.±1
14.03.±1
24.03.±1
03.04.±1
10.04.±1
19.04.±1
1
2
3
4
5
6
7
8
9
З даних табл. 7 видно, що набухання бруньок в разi закладання жившв М. а. 'МаегорЬуИа' у воду 30 листопада розпочалося 28 грудня, а тривалкть пе-рiоду спокою становила 28 дiб. Пiд час закладання дослщу 10 грудня початок набухання бруньок розпочалось через 27 дiб. Закладання жившв у воду 20, 30 грудня та 10 ачня також зафжсували рiзке скорочення настання фази почат-
ку набухання бруньок до 21 доби. Д^ початок перебку фази набухання бруньок у M. a. 'Macrophylla' був таким: у разi закладання дослiду 20 Счня - набухання розпочалось через 16 дiб; 30 Счня та 10 лютого - через 14 дiб; 20 лютого - через 12 дiб; 5, 15 та 25 березня - 8-9 дiб, 5 квiтня - 5 даб, а 15 квiтня -вiдповiдно через 4 доби. Висновки:
1. Проведено дослщження з визначення тривалост перiоду спокою M. a. та и декоративних форм: M. a. "Pendula",M. a. "Globosa",M. a. "Pyramidalis",M. a. "Contorta",M. a. "Tatarica" таM. a. "Macrophylla".
2. Встановлено, що вс дослщжуваш рослини в умовах Правобережного Ш-состепу Украши мають короткий перiод вимушеного спокою, але пiд дieю зовнiшнiх чинниюв (низько'1 температури повiтря, зниження освгглення) вiн переходить у вимушений тривалий.
3. Визначено, що найкоротший перюд вимушеного перiоду спокою притаман-ний М. а., а найдовший -M. a. 'Macrophylla'таM. a. 'Pyramidalis'.
Лггература
1. КефелиВ.И. Природные ингибиторы и их участие в росте растений : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.И. Кефели. - М., 1965. - 23 с.
2. Нестеров С.Я. Период покоя плодовых культур / Я.С. Нестеров. - М. : Изд-во с.-х. литры, журналов и плакатов, 1962. - 152 с.
3. Нестеров С.Я. Период покоя и зимостойкость плодовых культур / С.Я. Нестеров // Доклады Ан ССР. - М., 1957. - Т. 117, № 3. - С. 57-64.
4. Шимпер А. "География растений на физиологической основе" / А. Шимпер. - Германия, 1898. [Электронный ресурс. - Доступный с http://ashipunov.info/shipunov/school/books/rozenberg 2000_ekologij a.pdf.
5. Сергеев Л.И. О глубоком (органическом) покое древесных растений / Л.И. Сергеев, К.А. Сергеева // Симпозиум по физиологии глубокого покоя древесных растений. - Уфа, 1969. -С. 5-8.
6. Мичурин И.В. Сильные морозы прошедшей зимой и вред нанесенный ими в наших садах / В.И. Мичурин // Сад и огород. - М., 1929. - № 9. - С. 4-14.
Надклано до редакцй 22.01.2016 р..
Витенко В.А. Особенности прохождения периода покоя Morus alba L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы особенности прохождения периода покоя Morus alba L. и ее декоративных форм M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica' та M. a. 'Macrophylla' в условиях Правобережной Лесостепи Украины (Уманского национального университета садоводства и Национального дендрологического парка "Софиевка" НАН Украины. Установлено, что растения, которые растут на этой территории, имеют краткий период принудительного периода покоя, однако под действием наружных признаков (низкой температуры, снижения освещенности) он переходит в длительный принудительный. Определено, что наиболее краткий период принудительного покоя характерный Morus alba L., а наиболее длительный - M. a. 'Macrophylla' иM. a. 'Pyramidalis'.
Ключевые слова: принудительный период покоя, декоративные формы, Morus alba L., M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica', M. a. 'Macrophylla'.
Vitenko V.A. Some Peculiarities of the Rest Period of Morus alba L. and its Decorative Forms in Terms of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
Some peculiarities of the rest period of Morus alba L. and its decorative forms such as M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatarica' and M.
a. 'Macrophylla' are studied in terms of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine (Uman National University of Horticulture and National Dendrological Park "Sofiyivka" NAS of Ukraine). It is found that plants that grow in this area have a short period of induced dormancy but under the influence of external factors (low temperature, reducing lighting) it goes into the prolonged induced dormancy. It is determined that the shortest period of induced dormancy is inherent to M. a. and the longest one to M. a. 'Macrophylla' andM. a. 'Pyramidalis'.
Keywords: period of induced dormancy, decorative forms, organic or physiological Morus alba L., M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Tatari-ca', M. a. 'Macrophylla'.
УДК 599.735.31/636.084.55
ЕКОЛОГ1Я ЖИВЛЕННЯ ОЛЕН1В 1.В. Вудмаска1, А.П. Петрук2, Б.1. Колкник3
Розглянуто особливост анато]шчно1 будови i функцюнування травно!' системи оле-шв з урахуванням видових вiдмiнностей та типу живлення. Подано перелж рослин, як становлять основу кормово'1 бази оленш. Висвiтлено сезоннi та вжга аспекти живлення оленгв, динамiку змш кормових потреб залежно вiд фiзiологiчного стану тварин. На шд-сташ аналiзу свiтовоi лггератури, викладено основы пiдходи до органiзацii пiдгодiвлi оленш за 1'х утримання у природних умовах та вольерах, а також годiвлi оленiв на фермах. Для запобк'ання зменшенню чисельностi популяцн потрiбний контроль природних кормових ресурив та розроблення на основi 1'х аналiзу кормових добавок, якi дадуть змогу поповнювати дефiцит поживних i бiологiчно активних компонентiв рацiону.
Ключов1 слова: олень, травлення, живлення, корм, сезоншсть.
Особливiстю травлення жуйних е попередня ферментация бiльшоi части-ни поживних речовин корму мшрооргашзмами рубця, пiсля чого продукти фер-ментацп та мiкроорганiзми (бактерп, протисти, гриби) засвоюе тварина [3, 29, 30]. Це зумовлено специфiчною будовою травно! системи, зокрема наявнiстю складного шлунка, який мiстить чотири вiддiли: рубець, книжку, атку та сичуг, першi три з яких передшлунки i тiльки останнiй - справжнiй шлунок. Саме у передшлунках вiдбуваеться розщеплення вуглеводiв корму до летких жирних кислот, проте!ну до амiнокислот та амiаку, гiдрогенiзацiя ненасичених жирних кислот лЫдгв. Леткi жирнi кислоти всмоктуються i використовуються твари-ною в енергетичних i пластичних процесах, з амiаку синтезуються амшокисло-ти бшюв бактерiй рубця. Завдяки такому типу травлення жуйш тварини здатнi засвоювати неперетравну для тварин з однокамерним шлунком целюлозу та ге-мщелюлозу, а засвоення у сичузi та кишечнику рубцевих мiкроорганiзмiв забез-печуе жуйну тварину повноцiнним проте!ном та вггамшами групи В та К.
1нш травоiднi тварини частково ферментують клiтковину в слiпiй киш-щ, з яко! всмоктуються леткi жирш кислоти, але не засвоюеться мжробний про-те!н. Наявнiсть складного шлунка дае жуйним тваринам можливiсть ефективно засвоювати грубi корми, проте мае певний недолш - склад рацюну повинен бути вiдносно стабшьним. У разi змiни корму в екосистемi передшлунюв повинен змiнитись видовий i кiлькiсний склад мiкроорганiзмiв, що тривае в середньому
1 проф. 1.В. Вудмаска, д-р с.-г. наук - 1нститут бiологii тварин НААН;
2 доц. А.П. Петрук, канд. бюл. наук - Льв1вський НУ вегеринарноi медицини та бютехнологш 1м. С.З. Гжицького;
3 помiчник ректора Б.1. Колiсник, канд. економ. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
