CC BY
36
• дотриманням агротехтки створення, формування i догляду за живоплотами;
• вчасним проведениям омолоджувальних та реконструктивних заходiв.
Лггература
1. Клименко А.В. Живоплоти, боскети, лаб1ринти / А.В. Клименко. - К. : Вид-во "Д1м, сад, город", 2006. - 56 с.
2. Улейская Л.И. Живые изгороди / Л.И. Улейская, Л. Д. Комар-Темная. - М. : ЗАО "Фитон+", 2002. - 224 с.
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2005. - 456 с.
4. Тихонов В.1. Озеленення мют i селищ / В.1. Тихонов, В.Ф. Петренко, В. А. Садова. -К. : Вид-во "Буд1вельник", 1990. - 208 с.
5. Бондарева О.Б. Клумбы и живые изгороди / О.Б. Бондарева. - М. : Изд-во АСТ, Донецк : Изд-во "Сталкер", 2007. - 156 с.
6. Сапелин А.Ю. Живые изгороди / А.Ю. Сапелин. - М. : Изд-во "Кладезь-Букс", 2008. - 127 с.
7. 1нструкщя з техшчно'1 швентаризацп зелених насаджень у мютах та селищах мюько-го типу Украши (Наказ Держком1тету буд1вництва, арх1тектури та житлово'1 пол1тики Украши, № 226 ввд 24.12.2001 р.).
Курницкая М.П., Мырончук К.В. Состояние живых изгородей в современном городе
По результатам инвентаризации живых изгородей г. Черновцы приведена их классификация, биометрическая характеристика, проведен анализ видового состава и качественного состояния. Названы главные негативные факторы, влияющие на декоративность и функциональную способность живых изгородей. Предложены необходимые мероприятия для улучшения состояния живых изгородей в современном городе.
Ключевые слова: живая изгородь, формирование, видовой состав, качественное состояние, декоративность.
KurnytskaM.P., MyronchukK.V. The state of green hedges in a modern city
Green hedges in Chernivtsi city are investigated and analyzed. They are classified, biometric parameters are obtained, their type content and quality are analyzed. Main negative factors reducing green hedge functionality and decoration ability are established. Recommendations are made in order to improve green hedge state in a modern city.
Keywords: green hedge, formation, type content, quality state, decoration ability.
УДК 634. 017 Ст. викл. В.А. Втенко, канд. бюл. наук - Уманський НУС
ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗО- ТА ЗИМОСТ1ЙКОСТ1 MORUS ALBA L. ТА II ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено стшюсть Morus alba L. та ü декоративних форм Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", таM. a. "Tatarica" до низьких температур. Розроблено комплексну оцшку визначення мо-розо- та зимостшкосп рослин.
Ключов1 слова: морозостшюсть, зимостшюсть, волопсть грунту, визрiвання пагошв, комплексна оцшка.
Вступ. За участю людини вщбуваеться процес штродукци деревних та кущових рослин з одних грунтово-кшматичних умов в шшь Найбшьш1 труд-ношд виникають тд час "переселення" тротчних i субтротчних рослин у твшчт широти (наприклад, в зону помiрно-континентального кшмату). Як-
що трошчш рослини в умовах помiрно-континентального кшмату можуть рости лише в теплицях i оранжереях, де створенi вщповщш умови, то рослини, що походять iз субтропiкiв, у процес комплексу робiт з адаптаци !х до помiрного клiмату, можуть добре почуватися в умовах вiдкритого грунту. Сийюсть рослин до всього комплексу несприятливих факторiв в осшньо-зи-мовий перюд i, особливо, до екстремальних низьких, негативних температур е одним iз основних показникiв успiшностi штродукци.
Огляд лiтератури. В. А. Новiков [1] дае визначення трьох термiнiв: зимостшкосп, морозостiйкостi i холодостiйкостi. Пiд холодостшюстю розу-мiють здатнiсть рослин тривалий час витримувати без шкоди для свого по-дальшого росту i розвитку мнизькi позитивнi температури". У поняття мнизькi позитивнi температури" автори вкладають абсолютно рiзнi критери. А.1. Ко-ровiн [2] зазначае, що для бiльшостi вирощуваних у помiрному поясi сшьсь-когосподарських культур бюлопчний нуль становить близько 4°С i пов'яза-ний з певним структурним станом води, коли остання мае найбшьшу щшь-нiсть та вагу, а тому вш пропонуе визначити низьк позитивнi температури на 3-4 °С нижче й вище вщ бiологiчного нуля. В. А. Новiков [1] наголошуе, що необхiдно видiлити iз морозостiйкостi поняття заморозостiйкостi, тому що воно е окремим видом морозостшкосп, а саме випадком впливу короткочас-ного морозу на рослини в активно-вегетативному сташ в теплi пори року, коли середньодобовi температури позитивш.
Морозостiйкiстю називають здатнiсть рослин витримувати без шкоди короткотриваш заморозки i довготривалi морози [3]. За свiдченням Н.В. Агафонова, В.1. Пономарьова [4], на основi вивчення перезимiвлi прийнято виз-начати два види стшкосл: морозостiйкiсть i зимостшюсть, де перша е основ-ним компонентом друго! Вони ж зазначають, що зимостiйкiсть можна також розглядати як здатшсть рослин iснувати довгий час без прийому поживних речовин з дуже зниженим обмшом речовин за наявност в тканинах велико! кшькост запасних поживних речовин, необхщних для весняного росту. 1з зи-мостiйкiстю рослин пов'язано !х шдмерзання, збереження ними свого природного габгтусу, нормального цвiтiння i плодоношення, тобто збереження всiх тих якостей, заради яких ведеться штродукщя рослин.
Ми вважаемо, що для ощнки усшшносп штродукци за шкалою ощн-ки П.1. Лапiна, С.В. Сщнево! [5], треба мати на увазi весь комплекс стiйкостi рослин до несприятливого температурного режиму в холодш пори року, а також шших умов зовшшнього середовища в зимовий перюд. На сьогодш для визначення такого комплексу стшкосп термш ще не введений. Натомiсть, у ль тературних джерелах рiзнi термши подають як синонiми. Так, у роботах Н.В. Агафонова i В.1. Пономарьова [4] "Зимостойкость плодовых и ягодных культур", вш роздши видiленi лише iз застосуванням слова "зимостшюсть". Причому в одних випадках автори розглядають морозостiйкiсть, а в шших зимостшюсть культур. Оцшку зимостшкосп за результатами зимового обстежен-ня автори вiднесли до методiв дослiдження морозостiйкостi рослин. На думку А.В. Гурського, В.1. Некрасова [6, 7], найважливше значення при введенш в культуру мае поняття зимостшкосп рослин. Зимостiйкiсть рослин залежить вiд багатьох екзогенних i ендогенних факторiв i характеризуеться низкою ознак: своечасним завершенням росту i визрiванням пагонiв, рiзким зниженням актив-
ност фiзiологiчних процесiв i перехiд до стану спокою, а також нагромаджен-ням у клiтинах захисних речовин, серед яких у рослин переважають цукри.
Ми вважаемо, що необхiдно аналiзувати сезонний розвиток дослщжува-них рослин з точки зору його вщповщносп кшматичним особливостям районiв дослiдження. Такий аналiз важливий для встановлення ступеня зимостшкосп рослин, оскiльки, як вважае П.1. Лапiна [8], за характером сезонного розвитку можна давати попередню оцiнку зимостiйкостi i провадити вiдбiр стiйких рослин, перспективних для штродукци в певних кшматичних умовах. Для своечас-но! пiдготовки рослин до несприятливого перюду року, як вважае Л.1. Сергеев [9] велике значения мае початок i тривалють росту пагошв, оскiльки рiзниця в тривалосп ix росту вiдбиваеться на ходi подальших змiн, яю спрямоваш на за-вершення вегетаци i тдготовки до зими. Вiн наголошуе, що в рiчному циклi деревних рослин помiрного клiматичного поясу потрiбно видшити чотири ос-новнi перюди: рiст пагонiв; прихований рiст (диференщащя генеративних бруньок i визрiвания пагошв); глибокий спокш; вимушений спокiй.
У середнш смузi колишнього СНД, як зазначають Л.1. Сергеев, К. А. Сергеева [10] глибокий спокш рослин розпочинаеться в серпш - вереснi i завершуеться у бiльшостi видiв рослин у листопадi - груднi. На пог-ляд А.П. Генкеля [11], глибокий спокш поступово переходить у вимушений спокш. Ю.З. Кулагiн [12] стверджуе, що шд час зимiвлi для рослин особливе значення мае саме перюд вимушеного спокою, характерний високою тдготов-ленiстю ix до вщновлення ростових процесiв i стримуванням негативними температурами повiтря, адже в цей перюд стшюсть деревних та кущових рослин до несприятливих умов холодного перiоду року часто бувае недостатньою. Здiйснюючи дослiдження з визначення морозо- та зимостшкосп пагошв на початку i в юнщ зими, В.Ф. Собченко [13] акцентуе увагу на можливосп визначи-ти стшюсть рослин до зимiвлi, тобто ситуативну стшюсть. Вона вказуе на вит-ривалють рослин до негативних факторiв зимового перiоду, особливо до пере-падiв температурного режиму та вологост внаслiдок вiдлиг, яю xарактернi для Правобережного Лiсостепу Украши. За здатнiстю рослин переносити понижен-ня температур (морозостiйкiстю) деревнi рослини подiляють на п'ять груп:
• 1 група - дуже морозостшю (ввд -35 °С до -50 °С);
• 2 група - морозостшк (ввд -25 °С до -35 °С);
• 3 група - пом1рно морозостшю (ввд -15 °С до -25 °С);
• 4 група - неморозостшш (ввд -10 °С до -15 °С);
• 5 група - найменш зимостшк (не нижче -10 °С) [3].
С.Я. Соколов [14] рекомендуе визначати зимостiйкiсть вiзуально за допомогою 8-ми бально! шкали:
• 1 - рослина зимостшка (перезимувала без пошкоджень);
• 2 - ввдмерзли кшщ паготв останнього року;
• 3 - ввдмерзли пагони останнього року на всю довжину;
• 4 - ввдмерзли пагони остантх 2 роюв;
• 5 - ввдмерзли пагони останшх 3 роюв;
• 6 - ввдмерзли пагони до р1вня стгового покриву;
• 7 - ввдмерзли пагони до коренево! шийки, але рослина ввдновилася поросллю;
• 8 - рослина загинула ввд морозу.
Ушкодження деревних рослин низькими температурами в зимовий перюд А.Л. Липа [15] пропонуе оцшювати за 5-бальною шкалою де: 0 балiв -
повне вимерзання та загибель рослин; 1 бал - верхiвковий пагш пошкодже-ний повшстю, але рослина живе i продовжуе picT бокових гiлок або вщнов-люеться паростками; 2 бали - пошкоджена половина довжини пагошв; 3 бали - пошкоджено менше чвеpтi довжини пагонiв; 4 бали - пошкоджених пагошв немае, пагони розвиваються i3 веpхiвкових бруньок.
Лабораторний метод прямого заморожування запропонувала М.А. Со-ловйова [25], суть якого полягае в заморожуванш одноpiчних, однакових за pозмipами пагошв, починаючи з температури повiтpя, яка е на цей час у при-родних умовах, поступово понижуючи Ii на 2 °С за год до температури на 510 °С нижче вiд умов ще!" зони. Тpивалicть заморожування пагошв становить 12 год. При розморожуванш шдвищують температуру зi швидкicтю 2-4 °С за год. Ступiнь пошкодження тканин визначають за 6- бальною шкалою. Непош-кодженi тканини мають свпле забарвлення, а пошкодженнi бурдать. Досить широко використовують метод фарбування тканин шсля заморожування солями тетpазолiя для оцiнки ступеня !х пошкодження [16, 17]. Польовим методом, основою якого е вiзуальний облiк ступеня пошкодження та тдрахунку втрачених чи пошкоджених дерев шсля зим з сильними морозами i piзкими коливаннями температури. Свого часу, цим методом користувались 1.В. М1чу-piн [18-19]; Л.М. Ро [20]; В.С. Лавринчук i В.П. Попов [21]; 1.1. Туманов [22]; Д.Ф. Проценко [23-24], М.А. Соловйова [25-26] i шшь На нашу думку, вс наведет вище шкали i методи е умовними i не можуть дати вiдповiдноi точносп у визначеннi ступеня морозо- та зимостшкосп рослин. Вони достатньою мь рою не вказують на вплив piзних природних фактоpiв, якi шдвищують моро-зоcтiйкicть та зимоcтiйкicть рослин. Одним iз важливих чинникiв, який не враховуеться при ощнщ морозо-зимостшкосп рослин, е "зимове висушуван-ня" рослин, яке зумовлене вiдcутнicтю опадiв в оciннiй пеpiод.
Мета дослвджень - провести комплексну оцiнку морозо- та зимостшкосп Morus alba L. та ii декоративних форм: Morus alba "Pendula" (плакуча), M. a. "Globosa" (куляста), M. a. "Pyramidalis" (шрамщальна), M. a. "Contorta" (звивиста), M. a. "Macrophylla" (великолиста), M. a. "Tatarica" (татарсь-ка) в умовах Правобережного Люостепу Украши. Не виршеш проблеми, яким присвячуеться ця робота. За методичними рекомендащями С.Я. Соколова [14], М.А. Соловйово!" [25] та шших, не можна провести комплексну ощнку морозо- та зимостшкосп Morus alba L. та ii декоративних форм.
Об'екти дослвджень - Morus alba L. та ii декоративш форми, що рос-туть у Нащональному дендропарку "Софивка" НАН Украши.
Методи дослвджень: визначення ступеня визpiвання пагошв здшсню-вали за розробленою 5-бальною шкалою; вологicть грунту - за органолептич-ним методом (5-бальною шкалою) Б.А. Доспехова та шших [27]. Для визначення морозо- та зимостшкосп рослин пропонуемо використовувати ушфшо-вану (5-бальну) шкалу зимостшкосп С.Я. Соколова [14], та 5-бальну шкалу морозостшкосп [3].
Обгрунтування результа^в дослвджень. Morus alba е щнною декоративною, плодовою i лжарською рослиною. Природним ареалом цiеi росли-ни вважають Схiдний Китай, де переважае мусонний субтрошчний клiмат. У цьому райош Китаю середня температура повггря в чеpвнi становить +26 °С,
а в CÍ4HÍ -4 °С. PÍ4Ha кiлькiсть опадiв близько 640 мм, з яких в червш випадае 260 мм, а в грудш близько 2 мм [28].
Бшьшють територп Укра1ни перебувае в 30HÍ помiрно-континенталь-ного клiмату i лише Швденна частина Криму - в зош субтропiкiв. У кра1ш за останш 50 рокiв зафiксовано такi абсолютш максимуми: +36-42 °С лiтом i +6-18 °С зимою та абсолютш мшмуми - -30 °С (на швдш) i -40 °С (на сход^.
Ми дослiдили, що на переважнш бiльшостi територп Укра1ни до часу стабшьного переходу середньодобових температур нижче шж 0°С (1923 листопада), Morus alba та li декоративш форми Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Ta-tarica" завершують вегетащю i скидають листя. Особливютю цих рослин, як i вшх представниюв родини Moraceae L., що ростуть на територп Украши, е продовження лiнiйного росту пагошв до пiзньоi осенi. Лiнiйний рют пагонiв припиняеться лише пiсля декшькох коротких осiннiх заморозкiв, пiд час яких температура понижаеться вщ -1 до -5 °С. Також досить часто ми спостер^али явище опадання зеленого або жовтуватого листя на початку та середиш жов-тня, при кшькаденному ранковому зниженнi температури нижче шж 0 °. Дос Morus alba та ii декоративш форми встигали завершити цикл сезонного роз-витку, окрiм апiкальних частин однорiчних пагонiв, що вiдрiзняються за сту-пенем визрiвання деревини i продовжують свiй рiст у довжину, доки низьк температури примусово не припиняють цей процес. Ми вважаемо, що для бшьшо!" достовiрностi при визначенш морозо- та зимостiйкостi необхщно виз-начити вологiсть грунту за органолептичним методом Б. А. Доспехова та шших [28]: 1 бал - грунт мокрий - у разi стиснення грудки в долош, вода просо-чуеться ^зь пальцi; 2 бали - грунт вогкий - при стисненш грудки грунту в долош вода не просочуеться ^зь пальщ, долоня зволожуеться, грудка легко де-формуеться, у разi падiння з висоти 1 м, грудка грунту не розсипаеться; 3 бали - грунт вологий - прикладений листок фшьтрувального паперу промокае, у разi падшня з висоти 1 м, грудка грунту розпадаеться на дрiбнi частини; 4 бали - грунт свiжий - на дотик прохолодний, у разi падшня з висоти 1 метр, грудка грунту розпадаеться на велик грудки, до долонь не липне, при розти-ранш в долонях не пилить; 5 балiв - грунт сухий - при розтиранш в долонях пилить. Спочатку ми проаналiзували волопсть та температуру повггря в м. Умаш впродовж 2005-2009 рр. (табл. 1-2).
Табл. 1. Температура повтря ( °С) в Умаш за 2005-2009рр. (жовтень- травень) _за даними Уманськон метеостанци_
М1сящ
Роки жовтень листопад грудень шчень лютий березень кытень травень
1 2 3 4 5 6 7 8 9
2005
мш. 0,1 0,6 -7,8 -8,4 -15,9 -10,4 0,6 7,6
сер. 8,7 2,5 -0,3 0,3 -4,9 -1,0 9,8 15,4
макс. 17,4 6,8 6,7 7,1 2,2 6,8 16,8 23,6
2006
мш. -1,1 -2,6 -6,5 -23,4 -18,6 -4,7 3,2 9,8
сер. 9,3 3,6 2,1 -8,0 -5,9 0,5 9,1 14,3
макс. 18,8 10,2 5,9 -0,4 2,5 8,8 23,9 23,9
1 2 3 4 5 6 7 8 9
2007
мш. 3,4 -8,5 -6,3 -8,5 -13,1 2,1 3,5 5,8
сер. 9,1 0,6 -1,0 -2,0 -2,9 5,5 8,5 18,7
макс. 14,3 6,8 6,4 6,4 4,4 11,4 14,0 26,1
2008
мш. -1,7 -9,4 -13,9 -13,9 -8,6 0,4 8,5 5,7
сер. 4,3 -0,4 -3,1 -3,1 0,4 4,6 13,8 9,7
макс. 13,0 10,8 6,8 6,8 8,6 10,0 19,6 16,4
2009
мш. -0,1 -1,5 -14,2 -14,5 -8,8 -3,8 5,3 9,6
сер. 9,2 4,6 -2,4 -3,4 -0,8 2,2 10,1 14,6
макс. 16,6 11,0 5,0 2,7 7,2 8,4 16,4 19,0
З даних табл. 1 видно, що найзначнiшi перепади температурного режиму спостершались впродовж зимового перiоду 2006 р., коли температура шдвишувалась до 5,9 °С i знижувалась до - 23,4 °С. Найменш морозною видалась зима 2007 р.
Табл. 2. Ктьшсть опаЫв (мм) в Умаш за 2005-2009рр. (жовтень-травень) _за даними УманськоХ метеостанци_
М1сящ Роки
2005 2006 2007 2008 2009
Жовтень 43,6 44,6 13,2 9,7 64,9
Листопад 39,9 23,2 64,6 27,2 14,9
Грудень 73,1 10,7 20,4 51,4 80,5
С1чень 46,8 20,2 30,8 17,9 25,6
Лютий 68,1 38,6 30,1 8,5 73,9
Березень 36,3 84,6 42,8 49,6 46,8
Кв1тень 58,1 42,0 10,0 34,5 0,0
Травень 57,5 48,6 6, 5 33,7 38,5
За р1к 611,7 450,0 433,7 362,5 523,5
Спостереження за кшьюстю опадiв (табл. 2) показало, що найсухшим видався 2008 р. (362,5 мм), а найволопшим 2005 (611,7 мм). Глибина визна-чення вологост становить 80-100 см; оскшьки середне промерзання грунту в бшьшосп регюнах нашо! кра!ни спостерiгаеться на рiвнi 80-100 см. Найкра-щим термiном для цього визначення вважаемо початок-середину листопада, перед вступом рослини в перюд спокою. У разi низько! вологост грунту, з метою запобiгання "сухого промерзання" рослини восени необхщно викону-вати вологозарядковий полив.
Рiвень шдготовленост рослини до зимових умов залежить вiд рiвня визрiвання пагонiв поточного року. Вш визначався за розробленою 5- баль-ною шкалою:
• 1 бал - пагш визр1в повтстю (100 %);
• 2 бали - визрша бшьша частина пагона (75 %);
• 3 бали - визрша на половина пагона (50 %);
• 4 бали - визрша четверть пагона (25 %);
• 5 бал1в - визршо менше четверт пагона (менше 25 %).
Для бшьш достовiрного оцiнювання морозо- та зимостшкосп цих рос-лин, ми пропонуемо використовувати таю шкали:
• 5-бальну шкалу морозостшкост [3];
• 8-бальну шкалу зимостiйкостi Соколова [14], модифшовану нами в 5-ти бальну:
■ 1 - рослина зимостшка (перезимувала без пошкоджень);
■ 2 - вщмерзли пагони останнього року частково або на всю довжину;
■ 3 - вщмерзли пагони останшх двох роюв частково або на всю довжину;
■ 4 - вщмерзли пагони останшх трьох роюв частково або на всю довжину;
■ 5 - вщмерзли пагони до р1вня сшгового покриву або до коренево! шийки; *Прим1тки: вщзначки роблять за необхщносп комб1нувати м1ж собою в %. Волопсть грунту визначали за органолептичним методом Б. А. Доспе-
хова та im [28].
• рiвень визрiвання пагонiв поточного року визначали за розробленою 5- баль-ною шкалою ощнки здерев'ятння пагонiв поточного року;
• •о • «о
• комплексну оцiнку морозо- та зимосийкоси рослин пропонуемо здшснюва-ти за такою формулою:
КОМЗ = М+З+В+Зп,
де: КОМЗ - комплексна ощнка морозо-зимостшкостц М - морозостшюсть; З - зимостшюсть; В - волопсть грунту на початку - в другш половит осет (жовтень-листопад); Зп. - здерев'ятння паготв поточного року.
На основ! даних КОМЗ визначаемо стутнь морозо-зимостшкост1:
• добра морозо-зимостшшсть - 5-7 бал1в;
• достатня морозо-зимоспйшсть - 8-12 бал1в;
• низька морозо-зимостшшсть - 13-16 бал1в;
• не морозо-зимостшк - 17-20 бал1в.
Результати 5-р1чних дослщжень за Morus alba та И декоративними формами: Morus alba "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica", виконаних за цими шкалами наведено в табл. 3, де наведено дат комплексно! ощнки цих рослин.
Табл. 3. Комплексна оцтка (бали) морозо- та 3UMOcmiÜKOcmi Morus alba та ii декоративних форм вумовах Нащонального дендропарку _"Софивка" НАН Украши за 2005-2009 рр._
Назва рослини
Роки Morus M. a. M. a. "Glo- M. a. "Pyra- M a. "Con- M a. 'Mac- M. a. "Ta-
alba "Pendula" bosa" midalis" tarla" rophylla" tarica"
2005 7 8 8 9 9 8 8
2006 7 9 9 10 10 8 8
2007 7 9 9 10 10 8 8
2008 8 10 10 11 11 9 9
2009 7 9 9 10 10 8 8
*Прим1тка: р1вень визр1вання пагошв поточного року оцшюеться у %.
Аналiзуючи дат табл. 3, необхщно робити прив'язку до табл. 1, 2, щоб 4iTKO зрозумгги ix суть. Характеризуючи температурний режим у зимовий перюд за остант п'ять рокiв можна вщзначити найбiльш негативнi тем-ператури (-23, 4 та - 18,6 °С) у ci4Hi та лютому 2005 р., але на вщмшу вiд 2006 р. рослини краще перенесли зимiвлю. Треба зазначити, що за п'ять рокiв найбiльша стутнь морозо- та зимостiйкостi спостерiгалась у Morus alba.
Найбшьш несприятливi умови морозо- та зимостшкост цих рослин зафжсовано в 2008 р. (8 балiв), коли в другiй половит осет за 2 мюящ випа-
ло лише 36,9 мм. опадiв, а pi4Ha ix кiлькiсть становила 362,5 мм, що набагато нижче вщ середньорiчноi кiлькостi опадiв.
Проведена (2005-2009 рр.) оцшка ступеня здерев,янiння пагонiв поточного року показала, що за дослщжуваш роки до закшчення вегетаци зде-рев,янiла бiльша частина загально1' площi пагонiв (75 %), за винятком аш-кально1' частини. Причиною цього, на нашу думку, е продовження лiнiйного росту пагонiв поточного року до настання низьких позитивних 1 -5 °С або ма-лих негативних (нижче 0 °С) температур.
Найбшьший вплив на стшюсть Morus alba до несприятливих умов зимiвлi мае вологiсть грунту в другш половинi осенi. Пiдтвердження цього факту отри-мано на основi визначення морозо- та зимостiйкостi за п'ять останнix роюв, коли найбшьше пошкодження рослини отримали не в перюд найбiльшиx морозiв (2006 р.), а в перюд найменшо1' вологосп грунту восени 2008 р. За значних пош-коджень цих рослин у зимовий перюд простежуеться не стшьки низька морозо-та зимостшюсть, скшьки "сухе проморожування" внаслiдок недостатньо1' воло-гостi грунту та недостатньо1' кiлькостi накопичено1' вологи в тканинах рослини.
Аналопчну тенденцiю спостерегли для декоративних форм Morus alba (M. а. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Piramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica"). Найменш морозо- та зимостшкими вияви-лись M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta" (9-10 балiв), трохи бшьшу морозо-та зимостiйкiсть мають M. а. "Pendula", M. a. "Globosa" (8-10 балiв), а найви-щу - вщповщно "Macrophylla", M. a. "Tatarica" (8-10 балiв).
Висновки
1. Визначено основн показники (вологiстъ грунту, стутнь здерев,янiння паго-нiв поточного року), що впливають на морозо- та зимоспйюсть Morus alba.
2. Для визначення морозо- та зимостшкосп Morus alba та ii формового рiз-номанiття (M. а. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Piramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla", M. a. "Tatarica") пропонуемо використо-вувати утфшовану (5-бальну) шкалу зимостшкосп та 5-бальну шкалу морозостшкосп рослин.
3. Для визначення ступеня визрiвання пагонiв Morus alba поточного року пропонуемо використовувати розроблену нами 5-ти бальну шкалу.
4. Розроблено для впровадження комплексну оцшку морозо- та зимос-тiйкостi шовковищ бiлоi та ii декоративних форм.
5. Встановлено, що в умовах Правобережного Люостепу Украши Morus alba та ii декоративш форми мають достатню (8-12 балiв) морозо- та зимоспйюсть.
Л1тература
1. Новиков В.А. Физиология растений / В. А. Новиков. - Л.-М. : Сельхозиздат, 1961. - 416 с.
2. Коровин А.И. Об отношении растений к низким температурам и заморозкам и пути повышения их холодо- и морозоустойчивости / А.И. Коровин. - М. : Изд-во "Наука", 1969. -С. 5-15.
3. Морозостойкость и зимостойкость деревьев и кустарников. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.sofora. ru/plants_moroz. html.
4. Агафонов Н.В. Зимостойкость плодовых и ягодных культур / Н.В. Агафонов, В.И. Пономарьов. - М. : ВНИШ информации и технико-экономических исследований по сельскому хозяйству, 1973. - 65 с.
5. Лапин П.И. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений / П.И. Лапин, С.В. Сиднева // Опыт интродукции древесных растений. - М. : Изд. Главн. Ботан. Сада АН СССР. - 1973. - С. 7-67.
6. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гур-ский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - 303 с.
7. Некрасов В.И. Актуальные вопросы развития теории акклиматизации растений / В.И. Некрасов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 101 с.
8. Лапин П.И. Значение исследований ритмики жизнедеятельности растений для интродукции / П.И. Лапин // Бюллетень Главн. Бот. Сада, 1974. - Вып. 91. - С. 3-7.
9. Сергеев Л.И. Особенности годичного цикла и зимостойкость деревьев и кустарников / Л.И. Сергеев // Физиология устойчивости растений. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - С. 202-207.
10. Сергеев Л.И. О глубоком (органическом) покое древесных растений / Л.И. Сергеев, К.А. Сергеева // Симпозиум по физиологии глубокого покоя древесных растений. - Уфа, 1969. - С. 5-8.
11. Генкель А.П. Состояние покоя и морозоустойчивость плодовых растений / А.П. Генкель, З.Я. Окнина. - .М. : Изд-во "Наука", 1964. - 242 с.
12. Кулагин Ю.З. О зимостойкости древесных растений в период вынужденного покоя / Ю.З. Кулагин // Симпозиум по физиологии глубокого покоя древесных растений. - Уфа, 1969. - С. 25-28.
13. Собченко В.Ф. Морозо - та зимостшюсть деяких деревних рослин / В.Ф. Собченко // Науковий вюник НУБгП Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБгП Украши, 2009. -Вип. 135. - С. 16-20.
14. Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений / С .Я. Соколов // Интродукция растений и зеленое строительство. - М. : Изд-во "Сельхо-зиздат", 1957. - Вып. 6. - С. 34-42.
15. Лыпа А.Л. Ступенчастая акклиматизация растений как метод географических ступеней / А. Л. Лыпа // Тезы совещания по теории и методам акклиматизации растений. - М.-Л., 1953. - С. 121-123.
16. Parker P. Some aplications and limitations of tetrazolium chloride / P. Parker. - Sciense, 1953. - P. 1018.
17. Waugh T. Stailing of the stem tessue of plants triphenyltetrazolium chloride / T. Waugh. -Sciense, 1948. - P. 107.
18. Мичурин И.В. Повреждение морозом крон яблонь / И.В Мичурин // Прогрессивное садоводство и огородничество. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1909. - № 9. - С. 24-32.
19. Мичурин И.В. Сильные морозы прошедшей зимой и вред нанесенный ими в наших садах / В.И. Мичурин // Сад и огород. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1929. - № 9. - С. 4-14.
20. Ро Л.М. Материалы по вопросу влияния морозов зим 1923-1924 и 1927-1928 гг. на плодовые деревья / Л.М. Ро // Труды Млиевской опытной станции. - Млиев, 1929. - Вып. 19. - 250 с.
21. Лавринчук В.С. Материалы обследования повреждений плодовых деревьев на Украине зимой 1928-1929 / В.С. Лавринчук, В.П. Попов. - К. : Изд-во НИИ южного плодово-ягодного хозяйства, 1932. - 135 с.
22. Туманов И.М. Ускоренные методы оценки зимостойкости растений / И.М. Туманов // Теоретические основы селекции. - М.-Л. : Изд-во "Сельхозиздат", 1935. - Т. 1. - 340 с.
23. Проценко Д.Ф. Зимостойкость плодовых культур / Д.Ф. Проценко // Труды саратовского с. - х. ин-та, 1943. - Т. 7. - С. 127-131.
24. Проценко Д.Ф. Морозостойкость плодовых культур СССР / Д.Ф. Проценко. - К. : Изд-во КГУ, 1958. - С. 47-52.
25. Соловьева М.А. Определение морозоустойчивости плодовых деревьев / М. А. Соловьева // Советская ботаника. - М. : Изд-во "Урожай", 1941. - № 1-2. - С. 53-61.
26. Соловьева М.А. Влияние агротехники на степень повреждения плодовых деревьев морозами / М.А. Соловьева // Сад и огород. - М. : Изд-во "Урожай", 1952. - № 2. - С. 24-28.
27. Доспехов Б. А. Практикум по земледелию / Б. А. Доспехов, Н.П. Васильев, А.М. Гу-ликов. - М. : Агропромиздат, 1987. - С. 37.
28. Хромов С.П. Климат Китая / С.П. Хромов // Метеорология и климатология. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.Krugosvet.ru/... / POGODA I KLIMAT ZEM-LI.html.
Витенко В.А. Определение морозо- и зимоустойчивости Morus alba L. и ее декоративных форм в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Определена морозо- и зимостойкость Morus alba L. и ее декоративных форм в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Разработана комплексная оценка мо-розо-и зимостойкости. Установлено, что в условиях Правобережной Лесостепи Украины Morus alba и ее декоративные формы имеют достаточную (8-12 балов) моро-зо- и зимоустойчивость.
Ключевые слова: морозоустойчивость, зимоустойчивость, влажность грунта, вызревание пагонов, комплексная оценка.
Vitenko V.A. Winter and frosth hardiness testing of Morus alba L. and its ornamental forms the conditions of the right-bank Forest-Steppe Zone of Ukraine
The author researched relation of Morus alba L. and its ornamental forms M. a. "Pendula", M. a. "Globosa", M. a. "Pyramidalis", M. a. "Contorta", M. a. "Macrophylla" andM. a. "Tatarica" to low temperatures. The total evaluator method of winter and frost hardiness testing of plants is devised.
Keywords: winter hardiness, frost hardiness, soil moisture, ripening of twigs, total evaluator.
УДК 630*161: 630*811.2 Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbßis
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ ДЕРЕВИНИ КЛЕНА-ЯВОРА
"ПТАШИНЕ ОКО"
Особливост будови деревини клена-явора (Acer pseudoplatanus L.) "пташине око" проведено в контекст створення моделi дiагностування високодекоративно1 деревини. Подано статистичний аналiз змши кшькосп судин, серцевинних промешв та середнього дiаметра судин аномально! та прямоволокнисто1 деревини. Встановлено залежшсть мiж анатомiчними елементами в структурi деревини та визначено прин-циповi засади для дiагностичноi моделi деревини "пташине око".
Вступ. Д1агностування анатом1чних характеристик аномально! деревини - один i3 важливих критерив для ощнки ii декоративность Текстура декоративно! деревини на рiвнi макроструктури ушкальна i практично не тд-даеться штучному художньому вщтворенню, i що ютотно визначае ii ушкаль-ну вартють (Zobel, Jackson, 1995; Вштотв та ш., 2004; Hemery та ш., 2008). Вщомо, що екстенсивне (проведення пошукових вирубувань) ведення люово-го господарства спричиняе зменшення генетичного рiзноманiття лiсiв [1]. Розроблення дiагностичних моделей декоративноi деревини для окремих де-ревних видiв, рiзновидiв i форм дасть змогу ефективно використовувати та вщтворювати деревш види iз заданими властивостями деревини [3, 4]. У результат вивчення аномальноi деревини i сшвпращ науковцiв та практикiв у лiсiвничiй галузi створено плантаци берези карельсь^' у Фiнляндii (Risto, 2007). Яюсть деревини цiльового призначення залежить вiд мiнливостi влас-тивостей на рiвнi впливу природних факторiв. Орiентиром культури люогос-подарського виробництва мае бути не тшьки добротнiсть стовбура (такса-цiйнi показники), але i текстурнi характеристики деревини (декоративнiсть). Вивчення питань ощнки якост аномальноi деревини та ii дiагностування продиктоване вимогами сучасного ринку деревини. Зростаючий попит на де-
