CC BY
34
5. Давыдов М.В. К вопросу бонитирования насаждений быстрорастущих культур древесных пород / М.В. Давыдов // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1964. - № 4. - С. 35-37.
6. Давидов М.В. Таблиц ходу росту i товарной насадження деревних порщ Украши / М.В. Давидов. - К. : Вид-во "Урожай", 1969. - С. 67-70.
7. Указатель по лесному семеноводству Российской федерации, 2000 г.
8. Основные положения закладки испытательных культур плюсовых деревьев основных лесообразующих пород. - Воронеж : Изд-во ЦНИИЛ ГиС, 1981. - 10 с.
Билоус В.И., Пастушенко А. О. Вычленение элитных деревьев дуба среди отобранных плюсовых деревьев
Раскрыт опыт создания испытательных культур вместе с родительскими плантациями. Приведены результаты периодических исследований их роста. Вычленены первые элитные деревья дуба в возрасте 27-30 лет.
Ключевые слова: родительскими плантации, испытательные культуры, элитные деревья, семенное поколение, размещение деревьев, плюсовые деревья.
Bilous V.I., Pastushenko A.O. The elite oak trees are separated among the selected plus trees
The trial cultures and its related plantations are presented. The results of periodic researches of its growth and development are given. The first elite oak trees of 27-30 years old are selected. It was found that when comparing the growth of these generations in cultures it was possible to receive elite seed which are able to grow faster and produce more elite wood.
Keywords: related plantations, trial culture, elite tree, seed generation, the placement of trees, plus trees.
УДК582.736.2:58.036.5 Викл. Л.О. Бабш - Уманський НУС
ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ ГЛЕД1ЧН ЗВИЧАЙНО1
Визначено тривалють перюду спокою та вегетацп для G. triacanthos, перюд л> ншного росту пагошв, на !х 0CH0Bi розраховано коефщент зимостшкосп. Вивчено морозостшгасть та зимостшгасть G. triacanthos в умовах Люостепу Украши. Встанов-лено високу стшгасть G. triacanthos до несприятливих фактс^в зимового перюду.
Ключовг слова: G. triacanthos, зимостшгасть, морозостшгасть, перюд спокою, вегетацшний перюд, тривалють росту пагошв.
Вступ. У наш час великого значення для збереження та збагачення 6i-ор1зномашття вдаграе штродукщя рослин. Часто бувае так, що умови природного ареалу вiдрiзняються вщ умов культурного ареалу. Тодi важливо знати, чи здатна рослина адаптуватися у новому середовищ^ чи вона загине.
Мета дослщження - вивчення зимостшкосп та морозостшкосп G. triacanthos в умовах .Шсостепу Украши.
Об'ект дослщження - гледичiя звичайна (Gleditsia triacanthos L.) у дендропарку "Софпвка".
Методика дослщжень. Вивчення морозостшкосп G. triacanthos ми проводили зпдно з методикою Н.А. Соловйово!, зимостшкосп - за шкалою С.Я. Соколова. Методика Н.А. Соловйово! передбачае при польовому ме-тсда облж проводити взимку тсля морозiв, весною - перед розпусканням бруньок i у перюд штенсивно! вегетацп рослин. Окремо потрiбно проводити аналiз пошкоджених тканин з допомогою мжроскопа [5]. За щею методикою
Штучне лковщновлення, лкорозведення, селекщя, насшництво, генетика, бютехнолопя
153
CTyniHb пошкодження надземно! частини дерева встановлюють за такою шкалою: бал 0 - непошкоджена; бал 1 - слабко пошкоджена; бал 2 - середньо пошкоджена; бал 3 - сильно пошкоджена; бал 4 - загибла. Методика С.Я. Соколова передбачае вiзуальне визначення зимостшкосп за 8-бальною шкалою [4]:
1 - рослина зимостшка (перезимувала без пошкоджень);
2 - в1дмерзли кшщ пагошв останнього року;
3 - в1дмерзли пагони останнього року на всю довжину;
4 - в1дмерзли пагони останшх двох роюв;
5 - в1дмерзли пагони останшх трьох роюв;
6 - в1дмерзли пагони до р1вня сшгового покриву;
7 - в1дмерзли пагони до р1вня коренево! шийки, але рослина вщновилася
поростю;
8 - рослина загинула вщ морозу.
Тривалють, початок та закiнчення перюду глибокого спокою визнача-ли за методикою С.Я. Нестерова [1]. Для оцшки зимостшкосп використали коефiцiент зимостшкосп, який виражаеться спiввiдношенням тривалостi перюду вегетацп до тривалостi росту пагошв i обчислюеться за формулою:
з=СТВ,
ТРП
де: СТВ - середня тривалють вегетацп, дшв; ТРП - тривалють росту пагонiв, днiв.
Результати дослщжень. Стiйкiсть рослин до комплексу несприятли-вих факторiв у зимовий перюд, особливо до вкрай низьких температур, е одним iз основних показниюв iнтродукцil рослин. 1з зимостшюстю пов'язано пошкодження пагонiв у зимовий перюд (тдмерзання), цвiтiння i плодоно-шення, збереження габiтусу рослинами, тобто збереження тих якостей, зара-ди яких i ведеться штродукщя.
Основними причинами зимових пошкоджень рослин е певш екстре-мальнi режими змшних температур, серед яких 1.П. Петухова [2] видшяе чо-тири основш параметри - максимальна та мшмальна, амплiтуда i швидкiсть змiни температури. Зимостшюсть визначаеться ступенем вiдповiдностi мiж динамiкою меж термостiйкостi органiв i тканин рослин в осшньо-зимовий перюд i динамжою екстремальних режимiв змш температури.
1з 12 видiв гледичш, вiдомих у свiтовiй флорi, в Укра!ш iнтродукованi такi: Г. триколючкова чи звичайна (G. triacanthos L.), Г. каспiйська (G. Caspi-ca Desf.), Г. японська (G. Japonica Mig.), Г. крупноколючкова (G. Macra-cantha Desf.), Г. китайська (G. sinensis Lam.), Г. техаська (G. texana Sarg.). На-бшьшого поширення набула G. triacanthos L. та !! неколюча форма f. "inermis" (L.) Zbl. У рiчному цикш деревних рослин помiрного поясу видшяють чотири основних перюди [3]: рют пагошв; прихований рют (диференщащя генератив-них бруньок i визрiвання пагонiв; глибокий спокiй; вимушений спокш.
У сезонному ритмi розвитку G. triacanthos важливе мiсце займае перь од спокою, що складаеться з двох стадш: органiчного та вимушеного. Перiод спокою виник у процеш еволюцil як пристосування до несприятливих умов середовища, й вiд часу його проходження та глибини залежить значною мь
рою зимостшюсть рослин. Для району штродукцп характерн зими з нес-тiйким сшговим покривом. Частi тривалi перепади температур особливо не-безпечнi наприкiнцi зими, коли рослини перебувають у стан вимушеного спокою. Для нього характерний високий стушнь готовностi рослин до вщ-новлення ростових процесiв i 1х стримування низькими температурами повгг-ря. Саме в цей перюд стiйкiсть рослин проти несприятливих факторiв холодного перiоду року часто бувае недостатньою. Вiд часу входження рослин у стан глибокого i вимушеного спокою, його тривалосп значною мiрою буде залежати 1х зимостшюсть, а отже, успiх штродукцп.
Табл. 1. Дати настання та тривалостг перюду спокою та перюду вегетаци
Gleditsia triacanthos Ь.
Початок Вихщ зi ста- Поча- Початок Трива- Тривалють Коефщент
Роки осшнього ну оргашч- ток ве- стану лють веге- росту паго- зимос-
листопаду ного спокою гетацп спокою тацп, дш шiв, днш тiикостi
2005 13.09 22.01 14.04 7.08 154 32 4,81
2006 18.09 27.01 3.04 10.08 169 46 3,67
2007 12.09 24.01 16.03 25.07 181 37 4,89
2008 15.09 26.01 19.03 8.08 181 44 4,11
2009 18.09 21.01 10.04 3.08 162 41 3,95
Початок та завершення стану спокою, тривалють вегетацшного перь оду визначаеться погодними умовами поточного року. Як видно з табл. 1, G. triacanthos входить у стан оргашчного спокою ще у серпш, як i бшьшють рослин нашо1 зони [3]. Це дае змогу пагонам визрiти, а рослиш пiдготуватися до несприятливих факторiв зимового перiоду.
На сьогоднi прийнято розрiзняти поняття "морозостiйкiсть" та "зимостшюсть". Морозостшюсть - це здатшсть рослин переносити без пошкоджень низью зимовi температури у рiзнi перюди органiчного чи вимушеного спокою. Зимостшюсть - здатшсть переносити весь комплекс несприятливих умов зимового перюду, особливо тривалi вщлиги i рiзкi коливання температури [5]. Морозостшюсть рослин залежить вiд того, в якому станi вони всту-пають у зимiвлю. Рослини проходять три стади пiдготовки до зимiвлi: пере-хiд до стану спокою та двi стади загартування [1].
Перша стадiя загартування деревних рослин тривае юлька тижнiв при iнтервалi температур +5...-5°С. Поступово припиняються ростовi процеси, вiдбуваються змiни у метаболiзмi та структурi цитоплазми в основному зав-дяки нагромадження розчинних вуглеводiв, трансформацп ферментiв i мем-бранних бшюв. Друга стадiя загартування проходить за зниження температури до -10...-15°С i нижче, внаслiдок чого спостершаеться стабiлiзацiя струк-тури цитоплазми, а клггани стають здатними витримувати депдратащю мем-бранних структур. Нашими спостереженнями встановлено, що до часу ста-бiльного переходу середньодобових температур нижче +5°С G. triacanthos за-кiнчуе вегетацiю i скидае листя. Результати дослщжень зимо- та морозос-тiйкостi G. triacanthos наведено у табл. 2.
Як бачимо з табл. 2, зимостшюсть G. triacanthos ощнюеться приблиз-но у два бали, тобто у рослини можливе лише пiдмерзання кiнцiв останнього
Штучне лiсовiдновлення, лкорозведення, селекцiя, насiнництво, генетика, бютехнолопя
155
року. Це е досить добрим показником, що свiдчить про успiшну зимiвлю О. МаааЫНоз у Люостепу Украши. Морозостшюсть оцiнена близько одного бала. За такого показника спостер^аеться загибель частини генеративних бруньок, однорiчного приросту. На зрiзах двох-трьохрiчних гiлок виявлено пошкодження серцевини i частково деревини, школи поверхневе пошко-дження невеликих дшянок кори стовбура i скелетних гшок. Однорiчнi гiлки пошкодженi не бшьш як на 20 % довжини приросту.
Табл. 2. Зимостштсть та морозостойкость G. triacanthos по роках (у балах)
Показник
2005
2006
2007
2008
2009
Зимостшюсть
2,0
1,
1,7
1,9
1 :
Морозостшюсть
1,2
0,7
1,2
1,1
0,9
Висновки:
1. G. triacanthos входить у стан оргашчного спокою ще у серпш, це дае змогу пагонам визрiти, а рослиш пiдготуватися до несприятливих факто-piB зимового перiоду.
2. До стабшьного переходу середньодобових температур нижче +5°С G. triacanthos заюнчуе вегетацiю i скидае листя.
3. Зимостшюсть G. triacanthos ощнюеться у два бали, морозостшюсть у один бал, що св^ить про високу пристосовашсть рослини до умов ш-тродукцп.
Л1тература
1. Нестеров С.Я. Методические рекомендации по селекции плодовых и ягодных культур в связи с периодом покоя / С.Я. Нестеров. - Тамбов, 1971. - 94 с.
2. Петухова И.П. Эколого-физиологические основы интродукции древесных растений / И.П. Петухова. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 124 с.
3. Сергеев Л.И. Особенности годичного цикла и зимостойкость деревьев и кустарников / Л.И. Сергеев // Физиология устойчивости растений. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - С. 202-207.
4. Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений / С.Я. Соколов // Интродукция растений и зеленое строительство : тр. Бот. Ин-ута АН СССР. - 1957. - Вып. 6. - С. 34-42.
5. Соловьева М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур : метод. по-соб. / М.А. Соловьева / под ред. Т.А. Побетовой. - Л. : Гидрометеоиздат, 1982. - 35 с.
Бабий Л.О. Зимоустойчивость гледиции обыкновенной
Определены продолжительность периода спокойствия и вегетации для G. triacanthos, период линейного роста побегов, на этой основе вычислен коэффициент зимоустойчивости. Изучены морозоустойчивость и зимоустойчивость G. triacanthos в условиях Лесостепи Украины. Доказана высокая устойчивость G. triacanthos к неблагоприятным условиям зимнего периода.
Ключевые слова: G. triacanthos, зимоустойчивость, период покоя, морозоустойчивость, вегетационный период, продолжительность роста побегов.
Babiy LA. Winter hardiness of Gleditsia triacanthos L.
Determined the duration of the rest period and vegetation for G. triacanthos, during the linear growth of shoots. Calculated the coefficients of winter hardiness. Studied frost resistance and winter hardiness G. triacanthos in the Forest-Steppe of Ukraine. Established the high stability of G. triacanthos to unfavourable factors of winter.
Keywords: winter hardiness, frost resistance, a rest period, the growing season, duration of shoot growth.
