CC BY
11
pseudoalbidus, который в Европе приводит к быстрому отмиранию деревьев ясеня разного возраста. Признаки поражения ясеня этим патогенном обнаружены у всех обследованных нами лесных насаждениях, лесополосах вдоль дорог, в зеленых насаждениях городов и сел. Распространение болезни приобретает характер эпифитотий и представляет значительную угрозу для лесов и зеленых насаждений с участием ясеня обыкновенного.
Ключевые слова: ясень обыкновенный, санитарное состояние насаждений, нек-розно-раковые болезни, возбудители гнилей, Hymenoscyphus pseudoalbidus.
Matsiakh I.P., Kramarets V. O. Declining of Common Ash (Fraxinus excelsior L.) in Western Ukraine
Ash dieback in pure and mixed tree stands is observed in Western Ukraine and leads to an increase in sanitary cuttings in this region. Based on the results of surveys, the species compositions of ash pathogens are detected: root rot, stem rot 14 species and 5 species, which cause necrosis and cancerous diseases. The causal agent of European ash dieback is the fungal pathogen Hymenoscyphus pseudoalbidus which leads to the rapid deterioration of ash trees of all ages. Ash trees attacked by this pathogen are found in all the forest plantations we examined, in forest belts along roads, green plantations and urban parks. The spread of the disease assumes an epiphytotic character and poses a significant threat to ash trees in forests and other green areas.
Key words: ash dieback, sanitary condition tree forests stands, necrosis and cancerous diseases, root rot, Hymenoscyphus pseudoalbidus.
УДК582.724.1:58.036.5 Викл. I.I. Миколайко - УДПУ¡м. Павла Тичини, м. Умань
ЗИМОСТ1ЙК1СТЬ I МОРОЗОСТ1ЙК1СТЬ HIPPOPHAE RHAMNOIDES L.
У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Вивчено морозостшюсть та зимостшюсть восьми сорпв H. rhamnoides в умовах Правобережного Люостепу Украши. За результатами дослщжень встановлено, що стшюсть зразюв варвде залежно вщ сорту i погодних умов. Пошкодження пагошв при заморожуванш рiзних за зимостшюстю сорпв вщповщае ступеню !х стшкост у польо-вих умовах. Рiзнi частини пагона пошкоджуються при заморожуванш неоднаково. Найчутлившою до низьких температур виявилась центральна частина бруньки, за нею - верхня частина пагона, а найбшьш зимостойким був камбш, стушнь пошкодження юрки та деревини - промiжний. Тканини пагонгв, зазвичай, бшьше пошкоджеш в апжальнш частиш, в напрямi до основи стшюсть !х пiдвищуeться. Зимостiйкiсть за ко-ефiцieнтом зимостiйкостi сортiв H. rhamnoides доргвнюе двом балам.
Ключовi слова: морозостшюсть, зимостшюсть, сорти, проморожування, пагони.
Вступ. Однieю з основних особливостей, яш визначають можливiсть культивування iнтродукованих рослин, е !'х морозо- та зимостшюсть, причому перша е компонентом друго!' [3, 8]. Щд зимостiйкiстю розумiють весь комплекс пристосувань рослин до несприятливих умов навколишнього середовища у зимовий перюд. Пiд морозостiйкiстю розумдать здатнiсть рослин переносити без шкоди короткочаснi заморозки i тривалi морози. Морозостiйкiсть рослин - до-сить консервативна, спадково-закршлена властивiсть: кожна сортиментна рос-лина мае мшмальну температурну межу, нижче яко!' нормальна життедiяль-нiсть И неможлива. Знання цього температурного градiента особливо важливим е для штродукованих деревних рослин [1, 4].
Анамз лiтературних джерел показуе, що високою потенцшною моро-зостiйкiстю володдать сорти H. rhamnoides алтайсько!' селекцií, яку вони дося-
гають у листопадьгрудн - в перiод виходу з органiчного спокою. Бшьш висо-кою зимостiйкiстю вiдрiзняeться сибiрська i калiнiнградська Н. гкашпо1ёв$. Од-нак морозостшккть сибiрськоí Н. гкашпо1ёв$ знижуеться у зими з вiдлигами. У чоловiчих рослин Н. гкашпо1ёв$ максимальна морозостшккть не нижче -42 °С, у жiночих - -50 °С [1, 8-10].
Методика дослщжень. Спостереження здiйснено протягом 20082010 рр. у Нащональному дендрологiчному парку "Софпвка" НАН Украши. Об'ектами дослiдження були сорти Н. гкашпо1ёв$ - Вггашнна, Дар Катуш, Ки-'вський янтар, Либщь, Новость Алтая, Солодка жшка, Чуйська та Алей (чоловь ча форма). Проморожування проводили в лабораторц фiзiологií 1нституту садiв-ництва УААН у холодильнш камерi "Frigera" з поступовим зниженням темпе-ратури на 5 °С за температур -25 °С, -30 °С та -35 °С. Дослiдження виконували в трьох повторюваностях, що е необхвдним для проведения дисперсшного ана-лiзу отриманих результатiв [12]. Потенцiйну морозостiйкiсть визначали пiд час анатомо-мiкроскопiчних дослiджень шсля прямого проморожування пагонiв. Оцiнку ступеня пiдмерзания частин i тканин шсля проморожування здшснюва-ли за шестибальною шкалою МО. Соловйово! [6] та Д.В. Потанша [7] за побу-рiниям тканин. Зимостiйкiсть рослин визначали за методикою С.Я. Соколова [5]. Коефщкнт зимостшкосп, визначали за формулою 1С. Косенка [2].
Результати дослщжень. Результати оцiнки морозних ушкоджень сорив Н. гкашпо1ёв$ у рiзнi перюди зимiвлi i за рiзних температур проморожування, яю характеризують ситуативну (для цього перюду) i потенцiйну (за певно! тем-ператури) морозостiйкiсть наведено в табл. 1 та 2. Аналiз результат лаборатор-них дослщжень морозостшкосп показав, що пошкодження пагошв при заморо-жуваннi рiзних за зимостшкктю сорив вiдповiдае ступеню íх стiйкостi у польо-вих умовах. Рiзнi частини пагона пошкоджуються при заморожуванш неоднако-во. Облiк проводили для кожно! частини пагона, однак за основу брали характер i ступiнь пошкоджень верхньо! частини. Найчутлившою до низьких температур виявилась центральна частина бруньки, за нею - верхня частина пагона.
Табл. 1.1ндекс морозного пошкодження однорiчних паготв сортiв Н. rhamnoides при штучному проморожуванш в першш декадi грудня (середне за 2008-2010 рр.)
Сорт Температура про- Брунька Тканини
морожування, °С юрка камбш деревина
Виамшна контроль -25 2,2 2,4 2,0 2,2 0,0 0,0 0,3 0,5
-35 4,3 3,8 0,0 0,9
Либщь контроль -25 -35 2,4 2,6 4,3 2,1 2,2 3,9 0,0 0,0 0,0 0,1 0,3 0,5
Дар Катуш контроль -25 -35 2,4 2,6 4,6 2,1 2,3 3,6 0,0 0,0 0,0 0,3 0,6 0,8
Новость Алтая контроль -25 -35 2,6 2,7 4,7 2,2 2,3 3,9 0,0 0,0 0,0 0,2 0,4 0,8
Ктвський янтар контроль -25 -35 2,4 2,6 4,6 2,0 2,2 3,6 0,0 0,0 0,0 0,1 0,3 0,6
Солодка жiнка контроль -25 -35 2,6 2.7 4.8 2,0 2,1 3,8 0,0 0,0 0,0 0,4 0,6 0,9
Чуйська контроль -25 -35 2,4 2,6 4,8 2,1 2,3 3,5 0,0 0,0 0,0 0,3 0,5 0,8
Алей контроль -25 -35 2.5 2,8 4.6 2,2 2,4 3,6 0,0 0,0 0,0 0,5 0,7 0,9
Н1Р05 1,8 0,7 0,0 0,3
Табл. 2. 1ндекс морозного пошкодження однорiчних паготв сортiв Н. rhamnoides при штучному проморожуванш в першш декадi лютого (середне за 2008-2010 рр.)
Сорти Температура про- Брунька Тканини
морожування, °С юрка камбш деревина
Виамшиа контроль -20 -25 2,1 2,2 3,8 1,6 1,8 2,6 0,0 0,0 0,0 0,4 0,6 0,9
Либщь контроль -20 -25 2,2 2,4 3,6 1,7 2,0 2,4 0,0 0,0 0,0 0,2 0,4 0,6
Дар Катуш контроль -20 -25 2.3 2.4 3,2 1,6 1,7 2,6 0,0 0,0 0,0 0,4 0,5 0,7
Новость Алтая контроль -20 -25 2,2 2,9 3,3 1.7 1.8 2,4 0,0 0,0 0,0 0,3 0,5 0,9
Ктвський янтар контроль -20 -25 2,4 2,6 3,0 1,7 1,9 2,6 0,0 0,0 0,0 0,2 0,4 0,7
Солодка жшка контроль -20 -25 2,4 2,8 3,4 1,8 1,9 2,5 0,0 0,0 0,0 0,5 0,7 0,9
Чуйська контроль -20 -25 2,2 2,4 3,8 1.7 1.8 2,6 0,0 0,0 0,0 0,4 0,6 0,9
Алей контроль -20 -25 2,0 2,1 4,5 1.7 1.8 2,4 0,0 0,0 0,0 0,4 0,6 0,9
Н1Р 05 1,7 0,7 0,0 0,2
За результатами дослвджень встановлено, що стiйкiсть зразюв змь нюеться залежно вiд сорту i погодних умов. У вах сортiв рiзного походження в сумi за чотири роки найбiльший стутнь пошкодження мали бруньки (шдмер-зання бруньок оцiнювалось 1 балом) порiвняно з iншими тканинами. Найбiльш зимостшким був камбiй, ступiнь пошкодження юрки та деревини - промiжний.
Вивчення зимових ушкоджень сортиментних рослин Н. гкашпо1ёв$ проводили з урахуванням частин приросту. Дослiдження показують, що тканини
пагошв, як правило, бшьше пошкодженi в ашкальнш частинi, в напрямi до ос-нови стшккть 1х пiдвищуeться.
У бруньок спостеркалася зворотна залежнiсть. Це явище пов'язане зi специфiкою розвитку оргашв i тканин вздовж пагона. Верхш, менш диферен-цiйованi бруньки, стiйкiшi до морозiв i довше зберiгають загартування, нiж бруньки в нижнш частинi, натомiсть недостиглi тканини ашкально!' частини слабше протистоять дц низьких температур. Так, у перюд глибокого спокою, за 1 = -25 °С, у всiх дослiджуваних сортш Н. гкашпо1ёе$ iцдекс морозного пошко-дження становив менше 5. Таю пошкодження майже не позначаються на по-дальшому ростi рослин.
За 1 = -35 °С найбшьш пошкодженими були тканини бруньок i значно менше - тканини пагошв. Проморожування у перiод вимушеного спокою 1 -10 лютого не внесло шяких коректив в одержаних ранiше результатах досль джень, а лише пiдтвердило !х. Заморожування патент показало рiзну морозос-тiйкiсть видш, однак тенденцiя характеру пошкоджень збереглася. У польових умовах за вищих негативних температур пагони пошкоджуються бiльше. Це пов'язано, очевидно, з впливом комплексу негативних факторiв (вiтер, коливан-ня температур та шше), а не тiльки одного чинника - температури.
Зимостiйкiсть рослин залежить вiд багатьох екзогенних i ендогенних факторш та характеризуеться рядом ознак. Насамперед це своечасне закшчення росту i визрiванця патент, рiзне зниження активностi фiзiологiчних процесiв i перехiд до стану спокою, а також нагромадження в клiтинах захисних речовин, серед яких у рослин переважають цукри. Як видно з табл. 3, зимостшккть за коефщкнтом зимостiйкостi сортiв Н. гкашпо1ёе$ дорiвнюе 2 балам. Треба заз-начити, що зимостiйкими е 7-10-рiчнi рослини. Найменш зимостiйкими е 1-3-рiчнi саджанцi, у яких здерев'янiнця пагошв становить 60-80 %, тобто ш влас-тиве пiдмерзання 10-20 %.
Табл. 3. Коефнщтт зимостiйкостi сортiв Н. rhamnoides
Сорти Роки дослщжень Тривалкть росту пагошв, дт Тривалкть вегетацп, дт Коефщент зимостшкосп
2008 109 207 1,9
Виамшна 2009 102 205 2,0
2010 97 195 2,0
2008 110 204 1,8
Либщь 2009 2010 110 99 202 189 1,8 1,9
2008 110 207 1,8
Дар Катунi 2009 2010 99 99 203 190 2,0 1,9
Новость Алтая 2008 2009 2010 112 102 101 210 206 191 1,8 2,0 1,9
Ктвський янтар 2008 2009 2010 109 97 95 206 203 189 1,8 2,0 1,9
Солодка жiнка 2008 2009 2010 108 99 97 207 205 191 1,9 2,0 1,9
2008 112 209 1,8
Чуйська 2009 101 206 2,0
2010 101 192 1,9
2008 113 212 1,8
Алей 2009 103 209 2,0
2010 102 194 1,9
Аналiзуючи результати дослвджень, приходимо до висновку, що Bei сор-ти H. rhamnoides е зимостiйкими i морозостiйкими рослинами та заслуговують широкого впровадження у зелеш насадження в агроекологiчних умовах Правобережного Лкостепу Украши. Бшьшо!' шкоди дослiдженим рослинам завдають рiзкi коливання температур.
Висновки:
1. Внаслщок проморожування сортиментних рослин H. rhamnoides за температур -25 °С та -30 °С тканини практично не зазнали пошкодження. Щд час анатомо-мiкроскопiчних дослвджень виявлено лише незначну змшу забар-влення тканин.
2. Щц час проморожування за температури -35 °С тканини H. rhamnoides заз-нають середнього пошкодження, що не призводить до летальних наслiдкiв для рослини i вона швидко вщновлюегься.
3. Найбiльше пошкодження тканин ырки спостережено на верхiвцi пагона за температури -35 °С.
4. Для нормального росту i розвитку сорив H. rhamnoides в умовах штродук-Щ1 Правобережного Лiсостепу УкраУни низьы зимовi температури, харак-тернi для регюну, не мають значного впливу.
Лiтература
1. Богомолова Н.И. Зимостойкость вегетативно-генеративных образований (почек) у различных форм облепихи крушиновидной в условиях Центральной России / Н.И. Богомолова, Е.В. Митина // Современное садоводство : электронный журнал. - 2011. - № 1. - С. 1-5. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.vniispk.ru/news/zhurnal/number3/04.pdf.
2. Косенко 1.С. Лщини в Украгш / 1.С. Косенко / за ред. М.А. Кохно; НАН Украши, Ден-дропарк "Софйвка". - К. : Академперюдика, 2002. - 266 с.
3. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1994. - 184 с.
4. Савельев Н.И. Устойчивость сортов плодовых культур к абиотическим факторам / Н.И. Савельев, А.В. Юшков // Проблемы экологизации современного садоводства и пути их решения : матер. Междун. конф. (7-10 сентября. 2004 г.). - Краснодар : СКЗНИИСиВ, 2004. - С. 40-47.
5. Соколов С.Я. Современное состояние теории аклиматизации и интродукции растений / С.Я. Соколов // Интродукция растений и зеленое строительство. - М.-Л. : Академиздат, 1957. - С. 5.
6. Соловьева М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур / М.А. Соловьева. - Л. : Гидрометиоиздат, 1982. - 35 с.
7. Потанш Д.В. Вивчення морозостшкост плодових порщ лабораторним методом прямого проморожування / Д.В. Потанш, В.В. Грохольський, О.1. Китаев та ш. // Садгвниптво. - 2005. -Вип. 56. - С. 170-180.
8. Фефелов В.А. Компоненты зимостойкости у сортов и гибридов облепихи крушиновидной / В.А. Фефелов, М.П. Смертин // Плодоводство и ягодоводство России : сб. науч. тр. - 2006. - Т. 17. - С. 191-203.
9. Фефелов В.А. Некоторые особенности формирования зимостойкости у облепихи / В.А. Фефелов, В.В. Селехов, М.П. Смертин // Перспективы северного садоводства на современном этапе : матер. науч.-практ. конф. - Екатеринбург, 2005. - С. 183-187.
10. Фефелов В.А. Особенности зимостойкости сортов и гибридов облепихи различного происхождения / В.А. Фефелов, В.В. Селехов, М.П. Смертин // Плодоводство и ягодоводство России : сб. науч. тр. - 2006. - Т. 17. - С. 166-176.
11. Яговцева Н.Д. Глубокое переохлаждение - один из механизмов морозоустойчивости почек облепихи / Н.Д. Яговцева, О.А. Красавцев // II Междун. симпоз. по облепихе : тез. докл. (23-25 августа 1993 г.). - Новосибирск. 1993. - С. 74-75.
12. Fisher R.A. Statistical methods for research workers / R.A. Fisher. - New Delhi : Cosmo Publications, 2006. - 354 p.
Миколайко И.И. Зимостойкость и морозостойкость Hippophae rham-noides L. в Правобережной Лесостепи Украины
Изучены морозостойкость и зимостойкость восьми сортов H. rhamnoides в условиях Правобережной Лесостепи Украины. По результатам исследований установлено, что устойчивость образцов варьирует в зависимости от сорта и погодных условий. Повреждение побегов при замораживании различных по зимостойкости сортов соответствует степени их устойчивости в полевых условиях. Различные части побега повреждаются при замораживании неодинаково. Чувствительной к низким температурам оказалась центральная часть почки, за ней верхняя часть побега, а наиболее зимостойким был камбий, степень повреждения корки и древесины промежуточный. Ткани побегов, как правило, более повреждены в апикальной части, в направлении к основанию устойчивость их повышается. Зимостойкость по коэффициенту зимостойкости сортов H. rhamnoides равен двум баллам.
Ключевые слова: морозостойкость, зимостойкость, сорта, промораживание, побеги.
Mikolajko I.I. The Winter and Frost Resistance of Hippophae Rhamnoides L. in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
Frost and winter resistance of eight varieties H. rhamnoides under the conditions of the right-bank forest-steppe of Ukraine are studied. According to the research the stability of the sample is found to vary depending on the variety and weather conditions. Shoot damage of different varieties caused by freezing corresponds to the degree of their stability in the field. Different parts of the shoot are damaged by freezing differently. The central part of the bud appeared to be the most sensitive to low temperature followed by the upper part of the shoot, and cambium was the most winter resistant; the degree of cork damage and the timber was intermediate. Shoot tissues are usually more damaged in the apical portion towards the bottom of their increased stability. Winter resistance according to the winter resistance coefficient of H. Rhamnoides species is two points.
Key words: winter resistance, frost resistance, winter hardiness, varieties, freezing, shoots.
УДК581.92:635.925(477.75) Асист. В.€. Севаст'янов, канд. бюл. наук;
доц. Н.В. Потьомкта, канд. бюл. наук; магктрантВ.С. Великоредчанта -Шеденний фШал НУБП Украти "Кримський агротехнологiчний
утеерситет"
РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА ТЕРИТОРН ПАНСЮНАТУ "ДУБНА" М1СТА АЛУШТИ
Представлено результати таксономiчноl швентаризацп автохтонно! i аллохтонно! дендрофлори, що зростае на територп пансюнату "Дубна" в Алушта Виявлено 113 ви-дiв, рiзновидiв i культиварiв, як належать до 26 порядюв, 42 родин та 76 родiв. Коршна деревно-чагарникова рослиншсть на територп пансюнату це пухнастодубово-грабовий шибляк з вiчнозеленим шдлюком з ладаника кримського та irarnj понтшсько!. З рщюс-них рослин, занесених до Червоно! книги Украши, тут зростають представники п'яти видiв. На пiдставi проведеного бюеколопчного i ландшафтного аналiзу дендрофлори надано рекомендацп щодо 'й оптишзацп та рацюнального використання.
Ключовi слова: деревно-чагарниковi рослини, таксономiчне рiзноманiття, бюеко-лопчний аналiз.
